<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; видобуток поза ОПЕК+</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/vidobutok-poza-opek/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/154999/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/154999/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 07:25:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Americas]]></category>
		<category><![CDATA[crude production]]></category>
		<category><![CDATA[non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Америка]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154999</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31038-Нефть.jpg" alt="Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу"/><br />Країни, що не входять до ОПЕК+, у липні виробляли приблизно 38,2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence, це відповідає історичному максимуму, зафіксованому в травні. Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів, охоплених кризою Energy Intelligence повідомив 18 серпня, що попередня оцінка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31038-Нефть.jpg" alt="Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу"/><br /><p>Країни, що не входять до ОПЕК+, у липні виробляли приблизно 38,2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence, це відповідає історичному максимуму, зафіксованому в травні.</p>
<h3>Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів, охоплених кризою</h3>
<p>Energy Intelligence повідомив 18 серпня, що попередня оцінка видобутку рідких вуглеводнів країнами поза ОПЕК+ у липні становила 38,2 млн барелів на добу. Показник не включає приріст обсягів, який виникає під час переробки нафти, та дорівнює історичному максимуму, досягнутому в травні.</p>
<p>Основним джерелом високої пропозиції стали країни Америки. США, Бразилія, Аргентина та Гаяна видобували сиру нафту на рекордних рівнях. Energy Intelligence очікує, що ці виробники збережуть висхідну траєкторію до кінця 2026 року та у 2027 році.</p>
<p>Ця динаміка контрастує з ситуацією в ОПЕК+, де відновлення липневого видобутку в серпні почало слабшати на тлі геополітичних та логістичних обмежень. Саме тому обсяги виробництва поза ОПЕК+ стають важливою частиною глобального балансу сирої нафти.</p>
<p>Водночас наведені Energy Intelligence 38,2 млн барелів на добу характеризують саме фізичний видобуток рідких вуглеводнів і не означають автоматичного збільшення обсягів нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального доступність сирої нафти залишається лише однією частиною ланцюга: фактична пропозиція пального залежить також від завантаження НПЗ та доступності логістичних маршрутів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/0000019f-f6b3-de22-abff-f7bf84ce0003">Energy Intelligence</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31038-Нефть.jpg" alt="Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу"/><br /><p>Країни, що не входять до ОПЕК+, у липні виробляли приблизно 38,2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence, це відповідає історичному максимуму, зафіксованому в травні.</p>
<h3>Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів, охоплених кризою</h3>
<p>Energy Intelligence повідомив 18 серпня, що попередня оцінка видобутку рідких вуглеводнів країнами поза ОПЕК+ у липні становила 38,2 млн барелів на добу. Показник не включає приріст обсягів, який виникає під час переробки нафти, та дорівнює історичному максимуму, досягнутому в травні.</p>
<p>Основним джерелом високої пропозиції стали країни Америки. США, Бразилія, Аргентина та Гаяна видобували сиру нафту на рекордних рівнях. Energy Intelligence очікує, що ці виробники збережуть висхідну траєкторію до кінця 2026 року та у 2027 році.</p>
<p>Ця динаміка контрастує з ситуацією в ОПЕК+, де відновлення липневого видобутку в серпні почало слабшати на тлі геополітичних та логістичних обмежень. Саме тому обсяги виробництва поза ОПЕК+ стають важливою частиною глобального балансу сирої нафти.</p>
<p>Водночас наведені Energy Intelligence 38,2 млн барелів на добу характеризують саме фізичний видобуток рідких вуглеводнів і не означають автоматичного збільшення обсягів нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального доступність сирої нафти залишається лише однією частиною ланцюга: фактична пропозиція пального залежить також від завантаження НПЗ та доступності логістичних маршрутів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/0000019f-f6b3-de22-abff-f7bf84ce0003">Energy Intelligence</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/154999/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kitaj-zbilshiv-eksport-dizpalnogo-na-88-za-misyac-pislya-poslablennya-obmezhen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kitaj-zbilshiv-eksport-dizpalnogo-na-88-za-misyac-pislya-poslablennya-obmezhen/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 06:25:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[071 16 березня та $5]]></category>
		<category><![CDATA[08 пенса]]></category>
		<category><![CDATA[12 пенса за літр проти 162]]></category>
		<category><![CDATA[13 липня — $4]]></category>
		<category><![CDATA[134]]></category>
		<category><![CDATA[15 пенса тижнем раніше. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[18 серпня 2025 року середня ціна становила $3]]></category>
		<category><![CDATA[19 пенса. Для порівняння]]></category>
		<category><![CDATA[197]]></category>
		<category><![CDATA[197 за галон. Поточний рівень також значно перевищує значення початку липня. 6 липня EIA фіксувала $4]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів на добу Країни]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів на добу характеризують саме фізичний видобуток рідких вуглеводнів і не означають автоматичного збільшення обсягів нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального доступність сирої нафти за]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів на добу. Показник не включає приріст обсягів]]></category>
		<category><![CDATA[2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[20 липня — $5]]></category>
		<category><![CDATA[20 липня — 167]]></category>
		<category><![CDATA[257]]></category>
		<category><![CDATA[27 липня — 173]]></category>
		<category><![CDATA[313. Після цього на початку серпня ціна піднялася до $5]]></category>
		<category><![CDATA[348. Весняний ціновий стрибок був ще різкішим: середня ціна зросла з $3]]></category>
		<category><![CDATA[348. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[38 пенса за літр за тиждень]]></category>
		<category><![CDATA[38 пенса за літр після серії літніх подорожчань Офіційна статистика Великої Британії]]></category>
		<category><![CDATA[38 пенса за літр. Порівняно з попереднім тижнем]]></category>
		<category><![CDATA[454 за галон U.S. Energy Information Administration 18 серпня зафіксувала середню роздрібну ціну дорожнього дизпального у США на рівні $5]]></category>
		<category><![CDATA[454 за галон станом на 17 серпня. За тиждень показник зріс на $0]]></category>
		<category><![CDATA[454 за галон. 10 серпня вона дорівнювала $5]]></category>
		<category><![CDATA[578 за галон]]></category>
		<category><![CDATA[59 пенса за літр за тиждень Department for Energy Security and Net Zero 18 серпня опублікував чергове оновлення щотижневої статистики дорожнього пального. Середня роздрібна ціна ультранизькосірчистого]]></category>
		<category><![CDATA[59 пенса за літр. Водночас воно залишалося суттєво дорожчим]]></category>
		<category><![CDATA[643 6 квітня. У червні вона поступово знизилася до $4]]></category>
		<category><![CDATA[668 за галон наприкінці місяця]]></category>
		<category><![CDATA[713 за галон. Опублікована EIA серія є офіційним щотижневим індикатором роздрібної вартості дорожнього дизпального та включає податки. Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Admini]]></category>
		<category><![CDATA[77 пенса за літр]]></category>
		<category><![CDATA[796]]></category>
		<category><![CDATA[897 за галон 2 березня до $5]]></category>
		<category><![CDATA[95 пенса за літр]]></category>
		<category><![CDATA[97 пенса]]></category>
		<category><![CDATA[97 пенса за літр. Після зростання в липні та на початку серпня британська ціна дизпального знизилася на 0]]></category>
		<category><![CDATA[Americas]]></category>
		<category><![CDATA[Bab al-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent розпочав 2026 рік приблизно на рівні $60 за барель]]></category>
		<category><![CDATA[China fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[crude production]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Freight]]></category>
		<category><![CDATA[fuel duty]]></category>
		<category><![CDATA[Fuel Finder]]></category>
		<category><![CDATA[fuel inflation]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risk]]></category>
		<category><![CDATA[GOV.UK. UK diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas та oil products]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[pump prices]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruption]]></category>
		<category><![CDATA[retail diesel]]></category>
		<category><![CDATA[retail fuel]]></category>
		<category><![CDATA[retail margins]]></category>
		<category><![CDATA[Russia refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[supply balance]]></category>
		<category><![CDATA[а 27 липня — $5]]></category>
		<category><![CDATA[а 3 серпня — $5]]></category>
		<category><![CDATA[а 3 серпня — 179]]></category>
		<category><![CDATA[а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне. На дизельний ринок одночасно діють обмеження постачання сировини та втрати нафтопереробної й експортно]]></category>
		<category><![CDATA[а ставка ПДВ — 20%. Ці значення не змінилися порівняно з попередніми тижнями]]></category>
		<category><![CDATA[а станом на 17 серпня коштував близько $88 за барель. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[а також майже повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки]]></category>
		<category><![CDATA[Америка]]></category>
		<category><![CDATA[Аргентина та Гаяна видобували сиру нафту на рекордних рівнях. Energy Intelligence очікує]]></category>
		<category><![CDATA[атаки на НПЗ Rabobank: удари по російських НПЗ та криза в Ормузі одночасно посилюють тиск на дизельний ринок RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинник]]></category>
		<category><![CDATA[баланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[близьких до весняних максимумів. Після короткого серпневого зниження американське дизпальне знову різко подорожчало За щотижневими даними EIA]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[британська Competition and Markets Authority проаналізувала вплив близькосхідного конфлікту на ціни моторного пального]]></category>
		<category><![CDATA[британський ринок дизпального]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти Відновлення видобутку ОПЕК+ у липні почало згортатися вже в серпні Видобуток нафти країнами ОПЕК+ у липні зростав другий місяць поспіль]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[виробнича активність повертається в напрямку травневих мінімумів. Серед основних причин названо жорсткіші позиції США та Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичний ризик Іран заявив]]></category>
		<category><![CDATA[де відновлення липневого видобутку в серпні почало слабшати на тлі геополітичних та логістичних обмежень. Саме тому обсяги виробництва поза ОПЕК+ стають важливою частиною глобального балансу сирої наф]]></category>
		<category><![CDATA[джерело розділяє два канали впливу: обмеження глобальних потоків сирої нафти через ключовий морський маршрут та скорочення доступності переробних і експортних потужностей]]></category>
		<category><![CDATA[дизпальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизпальне подешевшало на 0]]></category>
		<category><![CDATA[доки США не виконають зобов’язання]]></category>
		<category><![CDATA[доки США не виконають зобов’язання за домовленостями про припинення вогню]]></category>
		<category><![CDATA[досягнення домовленостей щодо ядерного питання та забезпечення безпечного судноплавства. Строк дії домовленостей сплив 17 серпня. Argus повідомляє]]></category>
		<category><![CDATA[досягнутому в травні. Основним джерелом високої пропозиції стали країни Америки. США]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизпального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пального Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[за їхньою оцінкою]]></category>
		<category><![CDATA[за його оцінкою]]></category>
		<category><![CDATA[за останній звітний тиждень ціна збільшилася на $0]]></category>
		<category><![CDATA[за повідомленням Argus]]></category>
		<category><![CDATA[зафіксованому в травні. Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів]]></category>
		<category><![CDATA[зафіксувала середню ціну ультранизькосірчистого дизпального на рівні 181]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[керівник напряму аграрних товарних ринків Carlos Mera та старша стратегиня з енергетики Florence Schmit розглянули поєднання двох джерел ризику для світового енергетичного ринку — кризи навколо Ормузь]]></category>
		<category><![CDATA[коли середній показник дорівнював 181]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[моніторинг цін Британський регулятор виявив затримки з передаванням зниження гуртових цін на дизпальне споживачам Competition and Markets Authority Великої Британії 18 серпня повідомив]]></category>
		<category><![CDATA[Мохаммад Багер Галібаф заявив]]></category>
		<category><![CDATA[не були виконані. Для фізичного ринку значення Ормузької протоки виходить за межі сирої нафти: Argus відносить повідомлення одночасно до ринків crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[ніж на початку липня: 6 липня середня ціна становила 164]]></category>
		<category><![CDATA[ніж на початку року]]></category>
		<category><![CDATA[однак вони залишалися значно вищими за рівні до конфлікту. CMA не виявила доказів того]]></category>
		<category><![CDATA[однак залишався приблизно на 13% нижчим за середній довоєнний рівень. За оцінкою Energy Intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[оновлена 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[оприлюдненому 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[опублікованому 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[охоплених кризою Energy Intelligence повідомив 18 серпня]]></category>
		<category><![CDATA[паливна інфляція]]></category>
		<category><![CDATA[паливний акциз]]></category>
		<category><![CDATA[перебої НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[передбачені угодою про припинення вогню]]></category>
		<category><![CDATA[підписаний 18 червня]]></category>
		<category><![CDATA[підписаною у червні. Йдеться про меморандум]]></category>
		<category><![CDATA[після чого знову почала підніматися. Для порівняння]]></category>
		<category><![CDATA[пов’язаних із постачанням готових нафтопродуктів. Саме їх одночасна дія визначає поточне середовище високих і нестабільних цін. Джерело: Terminal. За матеріалами: RaboResearch.]]></category>
		<category><![CDATA[повернувшись до рівнів]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок сировини залишався значно дорожчим]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібна маржа]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібне дизпальне]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні спреди та маржі. Регулятор зазначив]]></category>
		<category><![CDATA[розрив між середніми цінами дизпального та бензину залишався значним. Офіційна таблиця також фіксує податкові параметри: ставка паливного збору для ULSD становила 52]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти Середня ціна дизпального у США зросла до $5]]></category>
		<category><![CDATA[середня американська ціна дорожнього дизельного пального 17 серпня становила $5]]></category>
		<category><![CDATA[середня ціна бензину ULSP за тиждень від 17 серпня становила 161]]></category>
		<category><![CDATA[сприяє збереженню високих марж. Окремо CMA встановила]]></category>
		<category><![CDATA[сприяли різкому подорожчанню дизельного пального. Таким чином]]></category>
		<category><![CDATA[станом на 18 серпня політичні умови для повноцінного відновлення транзиту через протоку]]></category>
		<category><![CDATA[та водночас характеризувався високою волатильністю. RaboResearch пов’язує основну частину висхідного тиску на енергетичні ціни з війною в Ірані та подальшими перебоями в Ормузькій протоці. Окремо анал]]></category>
		<category><![CDATA[та дорівнює історичному максимуму]]></category>
		<category><![CDATA[тобто обмеження безпосередньо стосуються широкого спектра енергетичних вантажів і морської логістики. Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media. OPEC+]]></category>
		<category><![CDATA[тому тижневе зниження роздрібної ціни не було результатом зміни наведених у статистиці податкових ставок. Джерело: Terminal. За матеріалами: UK Department for Energy Security and Net Zero. US diesel p]]></category>
		<category><![CDATA[у липні виробляли приблизно 38]]></category>
		<category><![CDATA[у серпні активність знову наближається до травневих мінімумів через загострення між США та Іраном і майже повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки. Липневе відновлення пропозиції ОПЕК+ не переросло ]]></category>
		<category><![CDATA[укладеними в червні. Про це 18 серпня повідомив Argus із посиланням на спікера іранського парламенту Мохаммада Багера Галібафа. Ключовий маршрут постачання нафти й нафтопродуктів залишається заблокова]]></category>
		<category><![CDATA[це відповідає історичному максимуму]]></category>
		<category><![CDATA[ціни АЗС Дизпальне у Великій Британії подешевшало до 181]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизпальне у Великій Британії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизпальне у США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		<category><![CDATA[чи відбуваються переговори. Станом на середину серпня видання оцінювало можливість швидкого прориву як низьку. Це має значення для оцінки реальної пропозиції ОПЕК+: формальне збільшення видобутку не г]]></category>
		<category><![CDATA[швидкість передавання змін гуртових цін у роздріб та причини різниці цін між територіями. Система Fuel Finder уже охоплює близько 97% британських АЗС. Зареєстровані в ній станції забезпечують приблизн]]></category>
		<category><![CDATA[швидше зниження цін могло б посилити конкурентний тиск на інших учасників ринку. CMA планує восени детальніше перевірити цінові стратегії операторів]]></category>
		<category><![CDATA[що будь-яке зниження гуртових цін буде швидко й повністю передаватися водіям». Таку позицію висловила виконавча директорка CMA Сара Карделл. Джерело: Terminal. За матеріалами: Competition and Markets ]]></category>
		<category><![CDATA[що деякі продавці не відразу відобразили у роздрібних цінах зниження гуртової вартості дизельного пального. На думку регулятора]]></category>
		<category><![CDATA[що зниження гуртових цін у червні спричинило зменшення цін на АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[що Іран збереже Ормузьку протоку закритою]]></category>
		<category><![CDATA[що не входять до ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[що не знайшов доказів навмисної зміни цінових стратегій АЗС для отримання вигоди від близькосхідної кризи. Водночас регулятор встановив]]></category>
		<category><![CDATA[що окремі продавці не одразу передавали зниження гуртових цін на дизпальне роздрібним споживачам. CMA зберігає занепокоєння високими паливними маржами та швидкістю реакції роздрібних цін на гуртовий р]]></category>
		<category><![CDATA[що Ормузька протока залишатиметься закритою до виконання США умов червневої угоди Іран не планує відкривати Ормузьку протоку]]></category>
		<category><![CDATA[що положення меморандуму також передбачали послаблення економічного та санкційного тиску з боку США. Однак домовленості почали руйнуватися ще в середині липня через суперечки щодо контролю та адмініст]]></category>
		<category><![CDATA[що попередня оцінка видобутку рідких вуглеводнів країнами поза ОПЕК+ у липні становила 38]]></category>
		<category><![CDATA[що роздрібні оператори активно змінювали свої цінові стратегії]]></category>
		<category><![CDATA[що розпочався 17 серпня. Тижнем раніше показник становив 181]]></category>
		<category><![CDATA[що сукупний видобуток сирої нафти країнами ОПЕК+ у липні зріс другий місяць поспіль. Проте навіть після цього відновлення обсяг залишався приблизно на 13% нижчим за середні рівні до початку війни. У с]]></category>
		<category><![CDATA[що така ситуація погіршує перспективи видобутку ОПЕК+ до кінця 2026 року. Джерело: Terminal. За матеріалами: Energy Intelligence. non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[що ці виробники збережуть висхідну траєкторію до кінця 2026 року та у 2027 році. Ця динаміка контрастує з ситуацією в ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[щоб скористатися кризою. Проте регулятор залишається занепокоєним поширенням пасивного ціноутворення]]></category>
		<category><![CDATA[яке]]></category>
		<category><![CDATA[яке розпочалося в липні та додатково посилило дефіцит пропозиції. Energy Intelligence окремо підкреслює невизначеність навколо переговорного процесу: Вашингтон і Тегеран не можуть погодитися навіть що]]></category>
		<category><![CDATA[який виникає під час переробки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[який передбачав 60-денний строк для припинення війни]]></category>
		<category><![CDATA[які]]></category>
		<category><![CDATA[якщо ключові морські маршрути залишаються обмеженими. Energy Intelligence зазначає]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154996</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31035-Китай_1.jpg" alt="Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень"/><br />Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними. Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31035-Китай_1.jpg" alt="Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень"/><br /><p>Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними.</p>
<h3>Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи</h3>
<p>За даними китайської митниці, загальний експорт нафтопродуктів у липні становив 4,65 млн тонн проти 4,36 млн тонн у червні. У річному вимірі показник залишався на 12,9% нижчим, але порівняно з попереднім місяцем зріс на 6,7%. У червні експорт уже збільшився на 29% порівняно з травнем.</p>
<p>Найпомітнішою була динаміка дизельного пального. Його експорт зріс на 88% за місяць — до 810 тис. тонн, приблизно повернувшись до рівня липня попереднього року. Цей обсяг приблизно на 50% перевищив середньомісячний показник минулого року.</p>
<p>Китай різко обмежив експорт пального у березні, щоб захистити внутрішній ринок від нафтового шоку, спричиненого закриттям Ормузької протоки. У липні влада почала послаблювати ці обмеження, а в серпні схвалила обсяги експорту, достатні для перевищення довоєнних рівнів.</p>
<p>Інші види пального відновлюються нерівномірно. Китай експортував у липні 420 тис. тонн бензину — на 55,3% менше, ніж роком раніше, але на 320% більше, ніж у червні. Експорт авіаційного пального зріс на 42% за місяць, до 1,32 млн тонн, залишаючись на 33% нижчим за торішній показник.</p>
<p>Reuters зазначає, що можливість продавати більше пального за кордон, де ціни вищі, створює для китайських НПЗ додатковий стимул збільшувати виробництво, а згодом — і закупівлі сирої нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-fuel-exports-edge-back-towards-levels-before-iran-war-beijing-eases-curbs-2026-08-18/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31035-Китай_1.jpg" alt="Китай збільшив експорт дизпального на 88% за місяць після послаблення обмежень"/><br /><p>Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними.</p>
<h3>Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи</h3>
<p>За даними китайської митниці, загальний експорт нафтопродуктів у липні становив 4,65 млн тонн проти 4,36 млн тонн у червні. У річному вимірі показник залишався на 12,9% нижчим, але порівняно з попереднім місяцем зріс на 6,7%. У червні експорт уже збільшився на 29% порівняно з травнем.</p>
<p>Найпомітнішою була динаміка дизельного пального. Його експорт зріс на 88% за місяць — до 810 тис. тонн, приблизно повернувшись до рівня липня попереднього року. Цей обсяг приблизно на 50% перевищив середньомісячний показник минулого року.</p>
<p>Китай різко обмежив експорт пального у березні, щоб захистити внутрішній ринок від нафтового шоку, спричиненого закриттям Ормузької протоки. У липні влада почала послаблювати ці обмеження, а в серпні схвалила обсяги експорту, достатні для перевищення довоєнних рівнів.</p>
<p>Інші види пального відновлюються нерівномірно. Китай експортував у липні 420 тис. тонн бензину — на 55,3% менше, ніж роком раніше, але на 320% більше, ніж у червні. Експорт авіаційного пального зріс на 42% за місяць, до 1,32 млн тонн, залишаючись на 33% нижчим за торішній показник.</p>
<p>Reuters зазначає, що можливість продавати більше пального за кордон, де ціни вищі, створює для китайських НПЗ додатковий стимул збільшувати виробництво, а згодом — і закупівлі сирої нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-fuel-exports-edge-back-towards-levels-before-iran-war-beijing-eases-curbs-2026-08-18/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/kitaj-zbilshiv-eksport-dizpalnogo-na-88-za-misyac-pislya-poslablennya-obmezhen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Dec 2025 08:11:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy investors]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[structural surplus]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[Гаяна]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні інвестори]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[структурний надлишок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153431</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br />OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів. OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/vidobutok-poza-opek/feed/ ) in 0.28464 seconds, on Nov 16th, 2026 at 12:25 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 16th, 2026 at 1:25 am UTC -->