<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; видобуток</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/vidobutok/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sat, 06 Jun 2026 18:40:47 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/chista-energetika-otrimala-brudnu-problemu-kritichni-minerali-mozhut-stati-naftoyu-xxi-stolittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/chista-energetika-otrimala-brudnu-problemu-kritichni-minerali-mozhut-stati-naftoyu-xxi-stolittya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 06:21:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[cobalt]]></category>
		<category><![CDATA[copper]]></category>
		<category><![CDATA[critical minerals]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[lithium]]></category>
		<category><![CDATA[mining]]></category>
		<category><![CDATA[Nickel]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[кобальт]]></category>
		<category><![CDATA[критичні мінерали]]></category>
		<category><![CDATA[литий]]></category>
		<category><![CDATA[МИД]]></category>
		<category><![CDATA[Нікель]]></category>
		<category><![CDATA[чиста енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153978</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30370-Солнечные_панели.jpg" alt="Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»"/><br />Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30370-Солнечные_панели.jpg" alt="Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»"/><br /><p>Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати.</p>
<h3>Критичні мінерали: нова основа енергетики з ризиками старої сировинної економіки</h3>
<p>Глобальний енергетичний перехід дедалі більше залежить не лише від сонячних панелей, вітрових турбін чи електромобілів, а й від сировини, без якої ці технології неможливо виробляти. Йдеться про <strong>критичні мінерали</strong> — ресурси, які вважаються необхідними для економіки, оборони, охорони здоров’я, електроніки та сучасної енергетики.</p>
<p>До таких ресурсів належать:</p>
<ul>
<li><strong>мідь, літій, нікель і кобальт</strong> — ключові матеріали для акумуляторів, електродвигунів та електричних мереж;</li>
<li><strong>графіт, рідкісноземельні елементи, алюміній, марганець, кремній і срібло</strong> — компоненти для сонячних панелей, напівпровідників, вітрових турбін і систем передавання електроенергії;</li>
<li><strong>паладій та алюміній</strong> — приклади мінералів, доступ до яких у частині випадків може забезпечуватися зі стабільних наземних запасів.</li>
</ul>
<p>Головна проблема полягає в тому, що видобуток критичних мінералів зосереджений у невеликій кількості ресурсних країн. Саме тому території цих держав у найближчі десятиліття можуть різко змінитися під тиском нових шахт, кар’єрів, переробних потужностей і транспортної інфраструктури.</p>
<h4>Попит зростає швидше, ніж здатність ринку безпечно нарощувати видобуток</h4>
<p>Очікується, що попит на критичні мінерали може <strong>більш ніж подвоїтися до 2030 року</strong> та <strong>зрости вчетверо до 2050 року</strong>. Такий темп пояснюється розширенням виробництва відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і технологій для передавання електроенергії.</p>
<p>Водночас наявні запаси окремих ресурсів не гарантують спокійного проходження цього періоду. Існуючих запасів <strong>міді, нікелю та кобальту</strong>, ймовірно, буде недостатньо для покриття майбутнього попиту. Це означає необхідність нової геологорозвідки та запуску нових видобувних проєктів.</p>
<p>Але гірничодобувна галузь не здатна миттєво відповісти на попит. За наведеними даними, середній строк розвитку нового видобувного проєкту — від відкриття родовища до першого виробництва — становить <strong>15,5 року</strong>. Для енергетичного переходу це критично довгий цикл: політичні рішення й технологічний попит рухаються значно швидше, ніж реальний запуск шахт і кар’єрів.</p>
<h4>Ризик морського дна: швидкий доступ до ресурсів без міжнародних правил</h4>
<p>Брак легкодоступних критичних мінералів уже підштовхує уряди до більш рішучих дій. У матеріалі окремо згадується, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорює можливість запуску <strong>глибоководного видобутку</strong>.</p>
<p>Це один із найризикованіших напрямів, оскільки міжнародних правил або узгоджених інструкцій щодо того, як видобувати мінерали з морського дна «безпечно», досі немає. Односторонні дії окремих держав можуть зруйнувати міжнародний консенсус і прискорити екологічну деградацію морських екосистем.</p>
<h4>UNU-INWEH: електромобілі знижують викиди на Заході, але витрати несуть громади Африки та Латинської Америки</h4>
<p>Окремий блок ризиків показує звіт водного аналітичного центру ООН — <strong>United Nations University Institute for Water, Environment and Health</strong>, або <strong>UNU-INWEH</strong>. У документі йдеться, що зростання попиту на <strong>літій, кобальт і нікель</strong>, які використовуються в акумуляторах і мікрочипах, призводить до виснаження водних ресурсів, руйнування сільського господарства та впливу токсичних важких металів на місцеві громади.</p>
<p>Суть проблеми в тому, що переваги «чистих» технологій часто проявляються в країнах-споживачах, тоді як екологічна та соціальна ціна концентрується у країнах видобутку.</p>
<blockquote><p>«Критичні мінерали швидко стають нафтою XXI століття. Те, що ми продаємо як рішення для сталого розвитку, активно шкодить людям в інших частинах світу. Як тоді ми можемо називати цей перехід зеленим або чистим?» — Каве Мадані, директор UNU-INWEH.</p></blockquote>
<p>Цей висновок важливий для всієї енергетичної політики. Якщо зелена енергетика спирається на сировину, видобуту з масштабним забрудненням води, руйнуванням аграрних територій і соціальними втратами, тоді сам термін «чиста енергетика» потребує значно жорсткішої перевірки.</p>
<h4>ДР Конго: кобальт, забруднені річки та відсутність доступу до води</h4>
<p>Найгостріший приклад — <strong>Демократична Республіка Конго</strong>, один із головних світових виробників кобальту. У південно-східному гірничому поясі провінції Луалаба видобуток призвів до масштабного забруднення річок, які використовуються для пиття, рибальства та зрошення.</p>
<p>Соціальний вимір проблеми не менш серйозний:</p>
<ul>
<li>жінки, які працюють у секторі, повідомляли про <strong>проблеми з репродуктивним здоров’ям</strong>;</li>
<li>попри зростання ролі гірничодобувного сектору в економіці, у <strong>2024 році близько 64% населення ДР Конго</strong> все ще не мали базового доступу до води;</li>
<li>видобуток кобальту створює парадокс: країна забезпечує сировину для глобальної технологічної модернізації, але значна частина її населення залишається без базової інфраструктури.</li>
</ul>
<p>Ще один показник масштабу проблеми — виробництво рідкісноземельних елементів. У <strong>2024 році</strong> воно створило близько <strong>700 млн тонн відходів</strong>. Це не побічна деталь, а центральне питання для майбутньої моделі енергетичного переходу.</p>
<h4>Території корінних народів не мають стати новою жертвою енергетичного переходу</h4>
<p>У квітні на першій світовій конференції, присвяченій відмові від викопного палива, делегати наголосили: енергетичний перехід не можна використовувати як нове виправдання для пограбування територій корінних народів.</p>
<p>Лідери корінних народів підкреслили, що розгортання відновлюваної енергетики не повинно відбуватися за рахунок добре захищених природних територій. Це означає, що енергетичний перехід має оцінюватися не лише за обсягами встановлених потужностей чи кількістю електромобілів, а й за якістю регулювання, участю місцевих громад і справедливим розподілом вигод.</p>
<h4>ООН пропонує три принципи: права людини, довкілля та справедливість</h4>
<p>У червні <strong>2025 року</strong> Організація Об’єднаних Націй опублікувала рекомендації щодо того, як критичні мінерали енергетичного переходу мають видобуватися та використовуватися. Мета — не зупинити розвиток чистої енергетики, а не допустити, щоб вона повторила практики сировинної експлуатації, характерні для старої нафтогазової моделі.</p>
<p>Документ ООН базується на трьох принципах:</p>
<ul>
<li><strong>права людини мають бути центральними</strong> під час розвитку нових проєктів;</li>
<li><strong>довкілля та планетарна цілісність мають бути гарантовані</strong>, а не відкладені на другий план заради швидкого видобутку;</li>
<li><strong>справедливість і рівність мають діяти по всьому ланцюгу</strong> — від видобутку до переробки, експорту та кінцевого використання технологій.</li>
</ul>
<h4>UNCTAD: шанс для країн видобутку — не експортувати сировину, а створювати додану вартість</h4>
<p>Агентство ООН з торгівлі та розвитку — <strong>UNCTAD</strong> — наголошує, що нові видобувні проєкти можуть стати <strong>великою можливістю для розвитку</strong> кількох країн. Але ця можливість реалізується лише тоді, коли держави не обмежуються експортом сирих мінералів.</p>
<p>Найважливіший напрям — перехід від продажу сировини до <strong>локальної переробки та створення доданої вартості</strong>. Приклад ДР Конго показує масштаб потенційного ефекту: місцева переробка кобальту у <strong>2022 році</strong> майже потроїла експортну вартість — із <strong>167 млн доларів</strong> до <strong>6 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Це означає, що країни видобутку мають боротися не лише за ренту від шахт, а й за місце у промисловому ланцюгу. Для цього урядам потрібні змістовні угоди з приватними компаніями, які передбачають значну участь держави, розвиток місцевої переробки, контроль за довкіллям і реальні вигоди для громад.</p>
<h4>Головний висновок для енергетичного ринку</h4>
<p>Критичні мінерали стають стратегічною сировиною нової енергетики так само, як нафта була стратегічною сировиною індустріальної економіки. Але якщо їхній видобуток розвиватиметься без жорстких правил, прозорих угод, екологічного контролю та захисту місцевих громад, «зелений» перехід ризикує отримати стару сировинну тінь.</p>
<p>Для урядів це означає складний баланс:</p>
<ul>
<li>забезпечити <strong>стабільні ланцюги постачання</strong> критичних мінералів;</li>
<li>не допустити <strong>екологічної деградації</strong> у країнах видобутку;</li>
<li>захистити <strong>права людини та території корінних народів</strong>;</li>
<li>створити умови, за яких країни-експортери отримуватимуть не лише шкоду й відходи, а й <strong>переробку, доходи та економічний розвиток</strong>.</li>
</ul>
<p>Енергетичний перехід не може вважатися чистим лише тому, що кінцевий продукт зменшує викиди. Він буде справді чистим лише тоді, коли весь ланцюг — від шахти до батареї, від кар’єру до електромобіля, від родовища до мережі — відповідатиме тим самим вимогам, які світ декларує для майбутньої енергетики.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Clean-Energys-Dirty-Secret-Lies-in-Critical-Mineral-Extraction.html" target="_blank">OilPrice.com.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30370-Солнечные_панели.jpg" alt="Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»"/><br /><p>Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати.</p>
<h3>Критичні мінерали: нова основа енергетики з ризиками старої сировинної економіки</h3>
<p>Глобальний енергетичний перехід дедалі більше залежить не лише від сонячних панелей, вітрових турбін чи електромобілів, а й від сировини, без якої ці технології неможливо виробляти. Йдеться про <strong>критичні мінерали</strong> — ресурси, які вважаються необхідними для економіки, оборони, охорони здоров’я, електроніки та сучасної енергетики.</p>
<p>До таких ресурсів належать:</p>
<ul>
<li><strong>мідь, літій, нікель і кобальт</strong> — ключові матеріали для акумуляторів, електродвигунів та електричних мереж;</li>
<li><strong>графіт, рідкісноземельні елементи, алюміній, марганець, кремній і срібло</strong> — компоненти для сонячних панелей, напівпровідників, вітрових турбін і систем передавання електроенергії;</li>
<li><strong>паладій та алюміній</strong> — приклади мінералів, доступ до яких у частині випадків може забезпечуватися зі стабільних наземних запасів.</li>
</ul>
<p>Головна проблема полягає в тому, що видобуток критичних мінералів зосереджений у невеликій кількості ресурсних країн. Саме тому території цих держав у найближчі десятиліття можуть різко змінитися під тиском нових шахт, кар’єрів, переробних потужностей і транспортної інфраструктури.</p>
<h4>Попит зростає швидше, ніж здатність ринку безпечно нарощувати видобуток</h4>
<p>Очікується, що попит на критичні мінерали може <strong>більш ніж подвоїтися до 2030 року</strong> та <strong>зрости вчетверо до 2050 року</strong>. Такий темп пояснюється розширенням виробництва відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і технологій для передавання електроенергії.</p>
<p>Водночас наявні запаси окремих ресурсів не гарантують спокійного проходження цього періоду. Існуючих запасів <strong>міді, нікелю та кобальту</strong>, ймовірно, буде недостатньо для покриття майбутнього попиту. Це означає необхідність нової геологорозвідки та запуску нових видобувних проєктів.</p>
<p>Але гірничодобувна галузь не здатна миттєво відповісти на попит. За наведеними даними, середній строк розвитку нового видобувного проєкту — від відкриття родовища до першого виробництва — становить <strong>15,5 року</strong>. Для енергетичного переходу це критично довгий цикл: політичні рішення й технологічний попит рухаються значно швидше, ніж реальний запуск шахт і кар’єрів.</p>
<h4>Ризик морського дна: швидкий доступ до ресурсів без міжнародних правил</h4>
<p>Брак легкодоступних критичних мінералів уже підштовхує уряди до більш рішучих дій. У матеріалі окремо згадується, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорює можливість запуску <strong>глибоководного видобутку</strong>.</p>
<p>Це один із найризикованіших напрямів, оскільки міжнародних правил або узгоджених інструкцій щодо того, як видобувати мінерали з морського дна «безпечно», досі немає. Односторонні дії окремих держав можуть зруйнувати міжнародний консенсус і прискорити екологічну деградацію морських екосистем.</p>
<h4>UNU-INWEH: електромобілі знижують викиди на Заході, але витрати несуть громади Африки та Латинської Америки</h4>
<p>Окремий блок ризиків показує звіт водного аналітичного центру ООН — <strong>United Nations University Institute for Water, Environment and Health</strong>, або <strong>UNU-INWEH</strong>. У документі йдеться, що зростання попиту на <strong>літій, кобальт і нікель</strong>, які використовуються в акумуляторах і мікрочипах, призводить до виснаження водних ресурсів, руйнування сільського господарства та впливу токсичних важких металів на місцеві громади.</p>
<p>Суть проблеми в тому, що переваги «чистих» технологій часто проявляються в країнах-споживачах, тоді як екологічна та соціальна ціна концентрується у країнах видобутку.</p>
<blockquote><p>«Критичні мінерали швидко стають нафтою XXI століття. Те, що ми продаємо як рішення для сталого розвитку, активно шкодить людям в інших частинах світу. Як тоді ми можемо називати цей перехід зеленим або чистим?» — Каве Мадані, директор UNU-INWEH.</p></blockquote>
<p>Цей висновок важливий для всієї енергетичної політики. Якщо зелена енергетика спирається на сировину, видобуту з масштабним забрудненням води, руйнуванням аграрних територій і соціальними втратами, тоді сам термін «чиста енергетика» потребує значно жорсткішої перевірки.</p>
<h4>ДР Конго: кобальт, забруднені річки та відсутність доступу до води</h4>
<p>Найгостріший приклад — <strong>Демократична Республіка Конго</strong>, один із головних світових виробників кобальту. У південно-східному гірничому поясі провінції Луалаба видобуток призвів до масштабного забруднення річок, які використовуються для пиття, рибальства та зрошення.</p>
<p>Соціальний вимір проблеми не менш серйозний:</p>
<ul>
<li>жінки, які працюють у секторі, повідомляли про <strong>проблеми з репродуктивним здоров’ям</strong>;</li>
<li>попри зростання ролі гірничодобувного сектору в економіці, у <strong>2024 році близько 64% населення ДР Конго</strong> все ще не мали базового доступу до води;</li>
<li>видобуток кобальту створює парадокс: країна забезпечує сировину для глобальної технологічної модернізації, але значна частина її населення залишається без базової інфраструктури.</li>
</ul>
<p>Ще один показник масштабу проблеми — виробництво рідкісноземельних елементів. У <strong>2024 році</strong> воно створило близько <strong>700 млн тонн відходів</strong>. Це не побічна деталь, а центральне питання для майбутньої моделі енергетичного переходу.</p>
<h4>Території корінних народів не мають стати новою жертвою енергетичного переходу</h4>
<p>У квітні на першій світовій конференції, присвяченій відмові від викопного палива, делегати наголосили: енергетичний перехід не можна використовувати як нове виправдання для пограбування територій корінних народів.</p>
<p>Лідери корінних народів підкреслили, що розгортання відновлюваної енергетики не повинно відбуватися за рахунок добре захищених природних територій. Це означає, що енергетичний перехід має оцінюватися не лише за обсягами встановлених потужностей чи кількістю електромобілів, а й за якістю регулювання, участю місцевих громад і справедливим розподілом вигод.</p>
<h4>ООН пропонує три принципи: права людини, довкілля та справедливість</h4>
<p>У червні <strong>2025 року</strong> Організація Об’єднаних Націй опублікувала рекомендації щодо того, як критичні мінерали енергетичного переходу мають видобуватися та використовуватися. Мета — не зупинити розвиток чистої енергетики, а не допустити, щоб вона повторила практики сировинної експлуатації, характерні для старої нафтогазової моделі.</p>
<p>Документ ООН базується на трьох принципах:</p>
<ul>
<li><strong>права людини мають бути центральними</strong> під час розвитку нових проєктів;</li>
<li><strong>довкілля та планетарна цілісність мають бути гарантовані</strong>, а не відкладені на другий план заради швидкого видобутку;</li>
<li><strong>справедливість і рівність мають діяти по всьому ланцюгу</strong> — від видобутку до переробки, експорту та кінцевого використання технологій.</li>
</ul>
<h4>UNCTAD: шанс для країн видобутку — не експортувати сировину, а створювати додану вартість</h4>
<p>Агентство ООН з торгівлі та розвитку — <strong>UNCTAD</strong> — наголошує, що нові видобувні проєкти можуть стати <strong>великою можливістю для розвитку</strong> кількох країн. Але ця можливість реалізується лише тоді, коли держави не обмежуються експортом сирих мінералів.</p>
<p>Найважливіший напрям — перехід від продажу сировини до <strong>локальної переробки та створення доданої вартості</strong>. Приклад ДР Конго показує масштаб потенційного ефекту: місцева переробка кобальту у <strong>2022 році</strong> майже потроїла експортну вартість — із <strong>167 млн доларів</strong> до <strong>6 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Це означає, що країни видобутку мають боротися не лише за ренту від шахт, а й за місце у промисловому ланцюгу. Для цього урядам потрібні змістовні угоди з приватними компаніями, які передбачають значну участь держави, розвиток місцевої переробки, контроль за довкіллям і реальні вигоди для громад.</p>
<h4>Головний висновок для енергетичного ринку</h4>
<p>Критичні мінерали стають стратегічною сировиною нової енергетики так само, як нафта була стратегічною сировиною індустріальної економіки. Але якщо їхній видобуток розвиватиметься без жорстких правил, прозорих угод, екологічного контролю та захисту місцевих громад, «зелений» перехід ризикує отримати стару сировинну тінь.</p>
<p>Для урядів це означає складний баланс:</p>
<ul>
<li>забезпечити <strong>стабільні ланцюги постачання</strong> критичних мінералів;</li>
<li>не допустити <strong>екологічної деградації</strong> у країнах видобутку;</li>
<li>захистити <strong>права людини та території корінних народів</strong>;</li>
<li>створити умови, за яких країни-експортери отримуватимуть не лише шкоду й відходи, а й <strong>переробку, доходи та економічний розвиток</strong>.</li>
</ul>
<p>Енергетичний перехід не може вважатися чистим лише тому, що кінцевий продукт зменшує викиди. Він буде справді чистим лише тоді, коли весь ланцюг — від шахти до батареї, від кар’єру до електромобіля, від родовища до мережі — відповідатиме тим самим вимогам, які світ декларує для майбутньої енергетики.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Clean-Energys-Dirty-Secret-Lies-in-Critical-Mineral-Extraction.html" target="_blank">OilPrice.com.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/chista-energetika-otrimala-brudnu-problemu-kritichni-minerali-mozhut-stati-naftoyu-xxi-stolittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан підтримує збільшення видобутку нафти в межах домовленостей ОПЕК+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/kazaxstan-pidtrimuye-zbilshennya-vidobutku-nafti-v-mezhax-domovlenostej-opek/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/kazaxstan-pidtrimuye-zbilshennya-vidobutku-nafti-v-mezhax-domovlenostej-opek/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 07:16:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153286</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29929-Казахстан.png" alt="Казахстан підтримує збільшення видобутку нафти в межах домовленостей ОПЕК+"/><br />Казахстан офіційно підтримав рішення ОПЕК+ поступово збільшувати обсяги видобутку нафти. Такий крок може вплинути на баланс сил на світовому ринку, адже країна вже перевищує свої квоти, водночас обіцяючи дотримання умов угоди. Розширення видобутку Казахстаном і наслідки для нафтового ринку Позиція Казахстану Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про підтримку рішення ОПЕК+ скасувати частину скорочень виробництва. Він наголосив, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29929-Казахстан.png" alt="Казахстан підтримує збільшення видобутку нафти в межах домовленостей ОПЕК+"/><br /><p>Казахстан офіційно підтримав рішення ОПЕК+ поступово збільшувати обсяги видобутку нафти. Такий крок може вплинути на баланс сил на світовому ринку, адже країна вже перевищує свої квоти, водночас обіцяючи дотримання умов угоди.</p>
<h2>Розширення видобутку Казахстаном і наслідки для нафтового ринку</h2>
<h3>Позиція Казахстану</h3>
<ul>
<li>Президент <strong>Касим-Жомарт Токаєв</strong> заявив про підтримку рішення ОПЕК+ скасувати частину скорочень виробництва.</li>
<li>Він наголосив, що країна підтримує поступове <strong>збільшення обсягів видобутку</strong>, водночас ставить у пріоритет захист національних інтересів.</li>
<li>Заяву оприлюднила пресслужба президента після зустрічі з генеральним секретарем ОПЕК <em>Хайтамом Аль Гаїсом</em>.</li>
</ul>
<h3>Поточна ситуація з квотами</h3>
<ul>
<li>Казахстан є учасником угоди ОПЕК+, але <strong>систематично перевищує свою квоту</strong> протягом кількох років.</li>
<li>Попри обіцянки компенсувати перевиробництво, країна досі не виконала ці зобов’язання.</li>
<li>Зустріч країн ОПЕК+ запланована на <strong>5 жовтня</strong> для визначення рівня видобутку на листопад.</li>
</ul>
<h3>Плановане збільшення видобутку</h3>
<ul>
<li>Очікується, що альянс розгляне питання <strong>скасування ще 137 тис. барелів на добу (bpd)</strong> із загального скорочення у 1,65 млн bpd.</li>
<li>Перший етап відновлення видобутку вже стартує у жовтні, також на 137 тис. bpd.</li>
<li>Таким чином, у листопаді може бути відновлено близько <strong>16,5% попередніх скорочень</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на ціни та ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту марки Brent</strong> залишаються стабільними – близько $70 за барель, що вище очікуваних $65.</li>
<li>Аналітики припускають, що реальне збільшення виробництва менше за заявлене, оскільки <em>деякі країни вже працюють на межі потужностей</em>.</li>
<li>Інші, як Казахстан, намагаються компенсувати попереднє перевиробництво, що створює <strong>нерівність у дотриманні домовленостей</strong>.</li>
</ul>
<h3>Національні проєкти та зростання видобутку</h3>
<ul>
<li>Країна підвищила видобуток цього року завдяки розширенню проєктів за участі міжнародних компаній, зокрема <strong>Chevron</strong>.</li>
<li>Міністр енергетики <strong>Єрлан Аккенженов</strong> зазначив, що зростання відбувається переважно на <strong>родовищі Тенгіз</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Поки що ми не можемо вписатися в графіки компенсації, але Казахстан робить усе можливе, щоб виконати угоду ОПЕК+ і залишається відданим їй», — цитує міністра агентство Інтерфакс.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Підтримка Казахстаном розширення видобутку свідчить про прагнення зміцнити свої позиції на ринку, <strong>збалансовуючи національні інтереси з колективними рішеннями ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Невиконання квот окремими членами угоди створює ризик <em>нерівномірного навантаження</em> між країнами та потенційного тиску на ціни.</li>
<li>Водночас збереження стабільної ціни на нафту поблизу $70 демонструє, що <strong>ринок очікує контрольованого зростання пропозиції</strong> без різких коливань.</li>
<li>Розширення виробництва на родовищі Тенгіз може збільшити частку Казахстану в світовому експорті, посилюючи його роль як регіонального гравця.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Kazakhstan-Supports-OPEC-Oil-Production-Hikes.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29929-Казахстан.png" alt="Казахстан підтримує збільшення видобутку нафти в межах домовленостей ОПЕК+"/><br /><p>Казахстан офіційно підтримав рішення ОПЕК+ поступово збільшувати обсяги видобутку нафти. Такий крок може вплинути на баланс сил на світовому ринку, адже країна вже перевищує свої квоти, водночас обіцяючи дотримання умов угоди.</p>
<h2>Розширення видобутку Казахстаном і наслідки для нафтового ринку</h2>
<h3>Позиція Казахстану</h3>
<ul>
<li>Президент <strong>Касим-Жомарт Токаєв</strong> заявив про підтримку рішення ОПЕК+ скасувати частину скорочень виробництва.</li>
<li>Він наголосив, що країна підтримує поступове <strong>збільшення обсягів видобутку</strong>, водночас ставить у пріоритет захист національних інтересів.</li>
<li>Заяву оприлюднила пресслужба президента після зустрічі з генеральним секретарем ОПЕК <em>Хайтамом Аль Гаїсом</em>.</li>
</ul>
<h3>Поточна ситуація з квотами</h3>
<ul>
<li>Казахстан є учасником угоди ОПЕК+, але <strong>систематично перевищує свою квоту</strong> протягом кількох років.</li>
<li>Попри обіцянки компенсувати перевиробництво, країна досі не виконала ці зобов’язання.</li>
<li>Зустріч країн ОПЕК+ запланована на <strong>5 жовтня</strong> для визначення рівня видобутку на листопад.</li>
</ul>
<h3>Плановане збільшення видобутку</h3>
<ul>
<li>Очікується, що альянс розгляне питання <strong>скасування ще 137 тис. барелів на добу (bpd)</strong> із загального скорочення у 1,65 млн bpd.</li>
<li>Перший етап відновлення видобутку вже стартує у жовтні, також на 137 тис. bpd.</li>
<li>Таким чином, у листопаді може бути відновлено близько <strong>16,5% попередніх скорочень</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на ціни та ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту марки Brent</strong> залишаються стабільними – близько $70 за барель, що вище очікуваних $65.</li>
<li>Аналітики припускають, що реальне збільшення виробництва менше за заявлене, оскільки <em>деякі країни вже працюють на межі потужностей</em>.</li>
<li>Інші, як Казахстан, намагаються компенсувати попереднє перевиробництво, що створює <strong>нерівність у дотриманні домовленостей</strong>.</li>
</ul>
<h3>Національні проєкти та зростання видобутку</h3>
<ul>
<li>Країна підвищила видобуток цього року завдяки розширенню проєктів за участі міжнародних компаній, зокрема <strong>Chevron</strong>.</li>
<li>Міністр енергетики <strong>Єрлан Аккенженов</strong> зазначив, що зростання відбувається переважно на <strong>родовищі Тенгіз</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Поки що ми не можемо вписатися в графіки компенсації, але Казахстан робить усе можливе, щоб виконати угоду ОПЕК+ і залишається відданим їй», — цитує міністра агентство Інтерфакс.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Підтримка Казахстаном розширення видобутку свідчить про прагнення зміцнити свої позиції на ринку, <strong>збалансовуючи національні інтереси з колективними рішеннями ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Невиконання квот окремими членами угоди створює ризик <em>нерівномірного навантаження</em> між країнами та потенційного тиску на ціни.</li>
<li>Водночас збереження стабільної ціни на нафту поблизу $70 демонструє, що <strong>ринок очікує контрольованого зростання пропозиції</strong> без різких коливань.</li>
<li>Розширення виробництва на родовищі Тенгіз може збільшити частку Казахстану в світовому експорті, посилюючи його роль як регіонального гравця.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Kazakhstan-Supports-OPEC-Oil-Production-Hikes.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/kazaxstan-pidtrimuye-zbilshennya-vidobutku-nafti-v-mezhax-domovlenostej-opek/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 06:13:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153285</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br />OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом. Енергетична рівновага OPEC+ 1. Передумови Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2025 11:00:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fracking]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[trade deficit]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фрекинг]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153174</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br />Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: різким зростанням глобальної пропозиції, слабшим попитом та рекордними запасами нафти. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси. Логіка падіння цін на нафту та бензин Глобальна пропозиція +2,5 млн барелів на добу — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/kuvejt-prognozuye-naftovi-cini-nizhche-72-za-barel-na-tli-novix-mit-ssha-dlya-indi%d1%97-u-serpni-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/kuvejt-prognozuye-naftovi-cini-nizhche-72-za-barel-na-tli-novix-mit-ssha-dlya-indi%d1%97-u-serpni-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 07:24:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[індійський імпорт]]></category>
		<category><![CDATA[квоти OPEC+]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[митні тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[цінові прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153026</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29783-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року"/><br />Кувейт очікує, що ціни на нафту залишатимуться нижче $72 за барель у найближчій перспективі. Станом на 7 серпня 2025 року Brent торгувався близько $67 за барель. На ринок впливають не лише баланс попиту та пропозиції, а й геополітичні фактори: переговори США з росією та нові американські мита проти Індії через імпорт російської нафти. ОПЕК+ готується [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29783-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року"/><br /><p>Кувейт очікує, що ціни на нафту залишатимуться нижче <strong>$72</strong> за барель у найближчій перспективі. Станом на 7 серпня 2025 року <strong>Brent</strong> торгувався близько <strong>$67</strong> за барель. На ринок впливають не лише баланс попиту та пропозиції, а й геополітичні фактори: переговори США з росією та нові американські мита проти Індії через імпорт російської нафти.</p>
<h3>ОПЕК+ готується збільшити видобуток у вересні, що може вплинути на стабільність цін?</h3>
<h2>Прогноз і ринкові очікування</h2>
<ul>
<li><strong>Кувейт</strong> прогнозує утримання цін на нафту нижче $72/бар. у короткостроковій перспективі.</li>
<li>На початку дня 7 серпня <strong>ціна Brent</strong> — близько $67/бар.</li>
<li>Міністр нафти Кувейту <strong>Тарек Аль-Румі</strong> підкреслив, що ринок є «здоровим», а попит зростає <em>помірними темпами</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через ОПЕК ми відстежуємо ринок з погляду попиту та пропозиції, а також заяви президента США», — сказав Тарек Аль-Румі в інтерв’ю Reuters.</p></blockquote>
<h2>Фактори впливу з боку США</h2>
<ul>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> заявив про «значний прогрес» після зустрічі спецпредставника Стівена Віткоффа з президентом росії Володимиром Путіним.</li>
<li>Водночас Трамп підписав указ про <strong>додаткове мито у 25%</strong> на індійські товари, підвищивши загальну ставку до <strong>50%</strong> — найвищого рівня серед чинної торгової політики США.</li>
<li>Мита спрямовані на обмеження імпорту Індією російської нафти.</li>
<li>Дата набуття чинності — <strong>через 21 день після 6 серпня 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Позиція Кувейту та ОПЕК</h2>
<ul>
<li>Кувейт та <strong>ОПЕК</strong> уважно моніторять ринок, особливо баланс попиту й пропозиції та зовнішньополітичні заяви.</li>
<li>Голова Kuwait Petroleum Corporation <strong>Шейх Наваф Аль-Сабах</strong> повідомив, що країна видобуває <strong>2,548 млн бар./добу</strong> згідно з квотою OPEC+.</li>
<li>Виробничі потужності Кувейту значно перевищують квоти, і країна готова їх використовувати за потреби.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми маємо виробничі потужності, що значно перевищують квоту, і використовуємо їх, коли це необхідно», — зазначив Шейх Наваф Аль-Сабах.</p></blockquote>
<h2>Плани OPEC+</h2>
<ul>
<li>У вересні 2025 року OPEC+ збільшить видобуток на <strong>547 тис. бар./добу</strong>, завершивши згортання найбільшого скорочення видобутку.</li>
<li>До кінця 2026 року діятиме ще один рівень скорочення на <strong>1,66 млн бар./добу</strong>, якщо ринок не потребуватиме додаткових обсягів раніше.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Очікування цін нижче $72/бар. зумовлені одночасним впливом <strong>політичних рішень США</strong> та <strong>контрольованого нарощування видобутку OPEC+</strong>.</li>
<li>Збільшення видобутку на 547 тис. бар./добу у вересні може пом’якшити потенційний дефіцит і стабілізувати ціни, попри ризики від торговельних обмежень.</li>
<li>Нові мита США для Індії створюють додаткову невизначеність для ринку, особливо з огляду на їх спрямованість проти імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Oil-Prices-May-Be-Stuck-Below-72.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29783-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Кувейт прогнозує нафтові ціни нижче $72 за барель на тлі нових мит США для Індії у серпні 2025 року"/><br /><p>Кувейт очікує, що ціни на нафту залишатимуться нижче <strong>$72</strong> за барель у найближчій перспективі. Станом на 7 серпня 2025 року <strong>Brent</strong> торгувався близько <strong>$67</strong> за барель. На ринок впливають не лише баланс попиту та пропозиції, а й геополітичні фактори: переговори США з росією та нові американські мита проти Індії через імпорт російської нафти.</p>
<h3>ОПЕК+ готується збільшити видобуток у вересні, що може вплинути на стабільність цін?</h3>
<h2>Прогноз і ринкові очікування</h2>
<ul>
<li><strong>Кувейт</strong> прогнозує утримання цін на нафту нижче $72/бар. у короткостроковій перспективі.</li>
<li>На початку дня 7 серпня <strong>ціна Brent</strong> — близько $67/бар.</li>
<li>Міністр нафти Кувейту <strong>Тарек Аль-Румі</strong> підкреслив, що ринок є «здоровим», а попит зростає <em>помірними темпами</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через ОПЕК ми відстежуємо ринок з погляду попиту та пропозиції, а також заяви президента США», — сказав Тарек Аль-Румі в інтерв’ю Reuters.</p></blockquote>
<h2>Фактори впливу з боку США</h2>
<ul>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> заявив про «значний прогрес» після зустрічі спецпредставника Стівена Віткоффа з президентом росії Володимиром Путіним.</li>
<li>Водночас Трамп підписав указ про <strong>додаткове мито у 25%</strong> на індійські товари, підвищивши загальну ставку до <strong>50%</strong> — найвищого рівня серед чинної торгової політики США.</li>
<li>Мита спрямовані на обмеження імпорту Індією російської нафти.</li>
<li>Дата набуття чинності — <strong>через 21 день після 6 серпня 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Позиція Кувейту та ОПЕК</h2>
<ul>
<li>Кувейт та <strong>ОПЕК</strong> уважно моніторять ринок, особливо баланс попиту й пропозиції та зовнішньополітичні заяви.</li>
<li>Голова Kuwait Petroleum Corporation <strong>Шейх Наваф Аль-Сабах</strong> повідомив, що країна видобуває <strong>2,548 млн бар./добу</strong> згідно з квотою OPEC+.</li>
<li>Виробничі потужності Кувейту значно перевищують квоти, і країна готова їх використовувати за потреби.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми маємо виробничі потужності, що значно перевищують квоту, і використовуємо їх, коли це необхідно», — зазначив Шейх Наваф Аль-Сабах.</p></blockquote>
<h2>Плани OPEC+</h2>
<ul>
<li>У вересні 2025 року OPEC+ збільшить видобуток на <strong>547 тис. бар./добу</strong>, завершивши згортання найбільшого скорочення видобутку.</li>
<li>До кінця 2026 року діятиме ще один рівень скорочення на <strong>1,66 млн бар./добу</strong>, якщо ринок не потребуватиме додаткових обсягів раніше.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Очікування цін нижче $72/бар. зумовлені одночасним впливом <strong>політичних рішень США</strong> та <strong>контрольованого нарощування видобутку OPEC+</strong>.</li>
<li>Збільшення видобутку на 547 тис. бар./добу у вересні може пом’якшити потенційний дефіцит і стабілізувати ціни, попри ризики від торговельних обмежень.</li>
<li>Нові мита США для Індії створюють додаткову невизначеність для ринку, особливо з огляду на їх спрямованість проти імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Oil-Prices-May-Be-Stuck-Below-72.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/kuvejt-prognozuye-naftovi-cini-nizhche-72-za-barel-na-tli-novix-mit-ssha-dlya-indi%d1%97-u-serpni-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чому ринок нафти залишається напруженим попри зростання видобутку OPEC+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/07/chomu-rinok-nafti-zalishayetsya-napruzhenim-popri-zrostannya-vidobutku-opec/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/07/chomu-rinok-nafti-zalishayetsya-napruzhenim-popri-zrostannya-vidobutku-opec/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 Aug 2025 13:49:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153018</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29778-Нефть.jpg" alt="Чому ринок нафти залишається напруженим попри зростання видобутку OPEC+"/><br />Світовий ринок нафти залишається напруженим, навіть попри оголошене зростання видобутку країнами OPEC+. Фактичні обсяги постачання значно нижчі за цільові, що підтримує високі ціни на нафту. Огляд ринку OPEC+: обмежені можливості зростання OPEC+ оголосила про збільшення видобутку на 2,5 млн барелів на добу у вересні порівняно з березнем, однак реальне зростання виглядає сумнівним. Серед причин – [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29778-Нефть.jpg" alt="Чому ринок нафти залишається напруженим попри зростання видобутку OPEC+"/><br /><p>Світовий ринок нафти залишається напруженим, навіть попри оголошене зростання видобутку країнами OPEC+. Фактичні обсяги постачання значно нижчі за цільові, що підтримує високі ціни на нафту.</p>
<h3>Огляд ринку OPEC+: обмежені можливості зростання</h3>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong> оголосила про збільшення видобутку на <strong>2,5 млн барелів на добу</strong> у вересні порівняно з березнем, однак реальне зростання виглядає сумнівним.</li>
<li>Серед причин – <em>обмежена технічна здатність деяких країн</em> (наприклад, Казахстан), а також <em>санкційні обмеження</em> через перевищення квот у минулому (Ірак, частково росія).</li>
<li><strong>Ціни на нафту Brent</strong> зросли з <strong>58 $/барель у квітні</strong> до <strong>68 $/барель</strong> у серпні 2025 року, попри заяви про збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення: зростання попиту та ринкова напруга</h3>
<ul>
<li>На ринку спостерігається <strong>backwardation</strong> – ситуація, коли ціни на нафту з постачанням «на зараз» вищі, ніж на майбутні контракти. У серпні премія першого місяця Brent становила <strong>2,74 $</strong>.</li>
<li><strong>Сезонний попит</strong> у країнах Перської затоки та активізація нафтопереробки поглинають додаткові обсяги, утримуючи ринок у напрузі.</li>
<li><strong>Китай</strong> нарощує запаси – у II кварталі 2025 року обсяг резервів збільшився на <strong>82 млн барелів</strong>, або <strong>900 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дефіцит у країнах ОЕСР і низькі запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти в <strong>країнах ОЕСР</strong> залишаються <strong>низькими вже три роки</strong>.</li>
<li>У <strong>травні</strong> запаси в Європі були на <strong>9% нижчими за середній рівень</strong> за останні п’ять років – <strong>394 млн барелів</strong>.</li>
<li>У США <strong>у червні</strong> запаси також були нижчими за середній п’ятирічний рівень – <strong>419 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Наслідки дій &#171;OPEC+ вісімки&#187;</h3>
<ul>
<li>У період <strong>квітень-червень</strong> група з восьми країн OPEC+ (Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Оман, Алжир) планувала наростити видобуток на <strong>960 тис. барелів/день</strong>, але реальне зростання склало лише <strong>540 тис. барелів/день</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> забезпечила понад <strong>70%</strong> цього приросту – її експорт виріс на <strong>631 тис. барелів/день</strong>.</li>
<li>Інші країни, зокрема росія, Ірак, Казахстан, Кувейт та Оман, скоротили експорт або не змогли його наростити.</li>
</ul>
<h3>Очікування на вересень: знову завищені цілі</h3>
<ul>
<li>На <strong>вересень</strong> OPEC+ знову погодила <strong>збільшення квот</strong> до <strong>32,36 млн барелів/день</strong>, проти <strong>30,80 млн барелів/день</strong> у березні.</li>
<li>Однак, як зазначив аналітик UBS Джованні Стауново, <em>фактичне збільшення знову може бути меншим за заявлене</em>.</li>
<li>Діючі обмеження на перевищення квот залишатимуться чинними до <strong>червня 2026 року</strong> і становлять <strong>200–500 тис. барелів/день</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ринок демонструє, що залишився напруженим. Оголошення OPEC повинні перетворюватися на реальні обсяги експорту – тоді ринок почне коригуватися», – ветеран ринку сирої нафти.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedailystar.net/business/news/why-the-oil-market-tight-despite-big-opec-output-hikes-3957521" target="_blank">thedailystar.net</a> (адаптовано)</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29778-Нефть.jpg" alt="Чому ринок нафти залишається напруженим попри зростання видобутку OPEC+"/><br /><p>Світовий ринок нафти залишається напруженим, навіть попри оголошене зростання видобутку країнами OPEC+. Фактичні обсяги постачання значно нижчі за цільові, що підтримує високі ціни на нафту.</p>
<h3>Огляд ринку OPEC+: обмежені можливості зростання</h3>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong> оголосила про збільшення видобутку на <strong>2,5 млн барелів на добу</strong> у вересні порівняно з березнем, однак реальне зростання виглядає сумнівним.</li>
<li>Серед причин – <em>обмежена технічна здатність деяких країн</em> (наприклад, Казахстан), а також <em>санкційні обмеження</em> через перевищення квот у минулому (Ірак, частково росія).</li>
<li><strong>Ціни на нафту Brent</strong> зросли з <strong>58 $/барель у квітні</strong> до <strong>68 $/барель</strong> у серпні 2025 року, попри заяви про збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення: зростання попиту та ринкова напруга</h3>
<ul>
<li>На ринку спостерігається <strong>backwardation</strong> – ситуація, коли ціни на нафту з постачанням «на зараз» вищі, ніж на майбутні контракти. У серпні премія першого місяця Brent становила <strong>2,74 $</strong>.</li>
<li><strong>Сезонний попит</strong> у країнах Перської затоки та активізація нафтопереробки поглинають додаткові обсяги, утримуючи ринок у напрузі.</li>
<li><strong>Китай</strong> нарощує запаси – у II кварталі 2025 року обсяг резервів збільшився на <strong>82 млн барелів</strong>, або <strong>900 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дефіцит у країнах ОЕСР і низькі запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти в <strong>країнах ОЕСР</strong> залишаються <strong>низькими вже три роки</strong>.</li>
<li>У <strong>травні</strong> запаси в Європі були на <strong>9% нижчими за середній рівень</strong> за останні п’ять років – <strong>394 млн барелів</strong>.</li>
<li>У США <strong>у червні</strong> запаси також були нижчими за середній п’ятирічний рівень – <strong>419 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Наслідки дій &#171;OPEC+ вісімки&#187;</h3>
<ul>
<li>У період <strong>квітень-червень</strong> група з восьми країн OPEC+ (Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Оман, Алжир) планувала наростити видобуток на <strong>960 тис. барелів/день</strong>, але реальне зростання склало лише <strong>540 тис. барелів/день</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> забезпечила понад <strong>70%</strong> цього приросту – її експорт виріс на <strong>631 тис. барелів/день</strong>.</li>
<li>Інші країни, зокрема росія, Ірак, Казахстан, Кувейт та Оман, скоротили експорт або не змогли його наростити.</li>
</ul>
<h3>Очікування на вересень: знову завищені цілі</h3>
<ul>
<li>На <strong>вересень</strong> OPEC+ знову погодила <strong>збільшення квот</strong> до <strong>32,36 млн барелів/день</strong>, проти <strong>30,80 млн барелів/день</strong> у березні.</li>
<li>Однак, як зазначив аналітик UBS Джованні Стауново, <em>фактичне збільшення знову може бути меншим за заявлене</em>.</li>
<li>Діючі обмеження на перевищення квот залишатимуться чинними до <strong>червня 2026 року</strong> і становлять <strong>200–500 тис. барелів/день</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ринок демонструє, що залишився напруженим. Оголошення OPEC повинні перетворюватися на реальні обсяги експорту – тоді ринок почне коригуватися», – ветеран ринку сирої нафти.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedailystar.net/business/news/why-the-oil-market-tight-despite-big-opec-output-hikes-3957521" target="_blank">thedailystar.net</a> (адаптовано)</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/07/chomu-rinok-nafti-zalishayetsya-napruzhenim-popri-zrostannya-vidobutku-opec/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ збільшує видобуток нафти: чи знизяться ціни на бензин?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/opek-zbilshuye-vidobutok-nafti-chi-znizyatsya-cini-na-benzin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/opek-zbilshuye-vidobutok-nafti-chi-znizyatsya-cini-na-benzin/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2025 05:29:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production increase]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[збільшення видобутку]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152977</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29744-Цена_падение.png" alt="ОПЕК+ збільшує видобуток нафти: чи знизяться ціни на бензин?"/><br />Вісім країн ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку нафти на 547 тис. барелів на добу у вересні 2025 року. Це продовження серпневого підвищення на 548 тис. барелів і дострокове завершення добровільного скорочення, введеного у 2023 році. Рішення базується на стабільному економічному прогнозі та низьких запасах нафти. Очікується, що це може знизити світові ціни на нафту та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29744-Цена_падение.png" alt="ОПЕК+ збільшує видобуток нафти: чи знизяться ціни на бензин?"/><br /><p>Вісім країн ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку нафти на 547 тис. барелів на добу у вересні 2025 року. Це продовження серпневого підвищення на 548 тис. барелів і дострокове завершення добровільного скорочення, введеного у 2023 році. Рішення базується на стабільному економічному прогнозі та низьких запасах нафти. Очікується, що це може знизити світові ціни на нафту та бензин, хоча ринок залишається вразливим до політичних ризиків, пов’язаних із росією та Китаєм.</p>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<h4><strong>1. Рішення про збільшення видобутку</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Вісім країн ОПЕК+</strong> — Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир і Оман — <strong>підвищать видобуток нафти у вересні 2025 року на 547 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це <em>дострокове завершення добровільних скорочень</em>, запроваджених у листопаді 2023 року і спочатку запланованих до вересня 2026 року.</li>
<li>У серпні 2025 року вже відбулося попереднє <strong>збільшення видобутку на 548 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Мотивація та ринкові умови</strong></h4>
<ul>
<li>Рішення ухвалено з огляду на <strong>стабільний глобальний економічний прогноз</strong> та <strong>низький рівень нафтових запасів</strong>.</li>
<li><em>Мета — стабілізувати ринок</em> і реагувати на можливі ризики дефіциту пального.</li>
<li>ОПЕК+ залишає за собою право <strong>призупинити або скасувати збільшення</strong> залежно від розвитку ситуації.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Потенційний вплив на ціни</strong></h4>
<ul>
<li>Теоретично <strong>зростання пропозиції сприяє зниженню цін</strong> на нафту та бензин.</li>
<li>Втім, <strong>Brent торгується поблизу $70 за барель</strong>, що може бути пов’язано з <em>ризиком втрати російського ресурсу</em> та <em>зростанням запасів нафти в Китаї</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Геополітичні ризики</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> може <strong>запровадити “вторинні тарифи” на покупців російської нафти</strong>, якщо кремль не погодиться на мирну угоду з Україною до 7 серпня.</li>
<li>Цей фактор <strong>підтримує високі ціни</strong>, попри збільшення пропозиції з боку ОПЕК+.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Наступні дії ОПЕК+</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Наступна зустріч країн ОПЕК+</strong> запланована на <strong>7 вересня 2025 року</strong>.</li>
<li>Очікується <strong>оцінка впливу підвищеного видобутку</strong> на ринкові умови та ухвалення нових кроків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.businessreport.com/article/oil-production-boost-by-opec-nations-could-lower-gasoline-prices" target="_blank">businessreport.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29744-Цена_падение.png" alt="ОПЕК+ збільшує видобуток нафти: чи знизяться ціни на бензин?"/><br /><p>Вісім країн ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку нафти на 547 тис. барелів на добу у вересні 2025 року. Це продовження серпневого підвищення на 548 тис. барелів і дострокове завершення добровільного скорочення, введеного у 2023 році. Рішення базується на стабільному економічному прогнозі та низьких запасах нафти. Очікується, що це може знизити світові ціни на нафту та бензин, хоча ринок залишається вразливим до політичних ризиків, пов’язаних із росією та Китаєм.</p>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<h4><strong>1. Рішення про збільшення видобутку</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Вісім країн ОПЕК+</strong> — Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир і Оман — <strong>підвищать видобуток нафти у вересні 2025 року на 547 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це <em>дострокове завершення добровільних скорочень</em>, запроваджених у листопаді 2023 року і спочатку запланованих до вересня 2026 року.</li>
<li>У серпні 2025 року вже відбулося попереднє <strong>збільшення видобутку на 548 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Мотивація та ринкові умови</strong></h4>
<ul>
<li>Рішення ухвалено з огляду на <strong>стабільний глобальний економічний прогноз</strong> та <strong>низький рівень нафтових запасів</strong>.</li>
<li><em>Мета — стабілізувати ринок</em> і реагувати на можливі ризики дефіциту пального.</li>
<li>ОПЕК+ залишає за собою право <strong>призупинити або скасувати збільшення</strong> залежно від розвитку ситуації.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Потенційний вплив на ціни</strong></h4>
<ul>
<li>Теоретично <strong>зростання пропозиції сприяє зниженню цін</strong> на нафту та бензин.</li>
<li>Втім, <strong>Brent торгується поблизу $70 за барель</strong>, що може бути пов’язано з <em>ризиком втрати російського ресурсу</em> та <em>зростанням запасів нафти в Китаї</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Геополітичні ризики</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> може <strong>запровадити “вторинні тарифи” на покупців російської нафти</strong>, якщо кремль не погодиться на мирну угоду з Україною до 7 серпня.</li>
<li>Цей фактор <strong>підтримує високі ціни</strong>, попри збільшення пропозиції з боку ОПЕК+.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Наступні дії ОПЕК+</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Наступна зустріч країн ОПЕК+</strong> запланована на <strong>7 вересня 2025 року</strong>.</li>
<li>Очікується <strong>оцінка впливу підвищеного видобутку</strong> на ринкові умови та ухвалення нових кроків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.businessreport.com/article/oil-production-boost-by-opec-nations-could-lower-gasoline-prices" target="_blank">businessreport.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/opek-zbilshuye-vidobutok-nafti-chi-znizyatsya-cini-na-benzin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:35:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[барелі]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[резерви]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[серпень 2025]]></category>
		<category><![CDATA[скорочення]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152950</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br />Понад пів мільйона барелів на добу — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань. ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК Початкове добровільне скорочення від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br /><p><strong>Понад пів мільйона барелів на добу</strong> — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань.</p>
<h3>ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК</h3>
<ul>
<li><strong>Початкове добровільне скорочення</strong> від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Алжир, Оман, Кувейт) склало <strong>2,2 млн барелів на добу</strong>, розпочате ще на початку 2024 року.</li>
<li>З <em>квітня 2025 року</em> розпочалося поступове повернення обсягів:
<ul>
<li>Квітень: <strong>+138 тис. б/д</strong></li>
<li>Травень–липень: щомісячно по <strong>+411 тис. б/д</strong></li>
<li>Серпень: рекордне для кампанії <strong>+548 тис. б/д</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Залишок для повернення:</strong> ще <strong>548 тис. б/д</strong> — питання буде вирішуватись <em>3 серпня</em>.</li>
</ul>
<h3>ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ</h3>
<ul>
<li>ОПЕК+ вказує на <strong>стійкі фундаментальні фактори</strong> попиту, які підтримують рішення про відновлення обсягів.</li>
<li>Окремо наголошено на <strong>низьких світових запасах нафти</strong>, що створює <em>обмежену пропозицію</em> на глобальному ринку.</li>
<li>Початкове очікування полягало у поступовому поверненні протягом більш як року, але <strong>строки скоротили</strong> — тепер весь обсяг може бути повернений уже восени 2025 року.</li>
</ul>
<h3>СТАН ОБМЕЖЕНЬ І ДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ</h3>
<ul>
<li>Попри повернення барелів, окремі <strong>добровільні обмеження у розмірі 1,65 млн б/д</strong> залишаються чинними до <strong>кінця 2026 року</strong>.</li>
<li>Ці обмеження слугують <em>стримуючим фактором надмірної пропозиції</em> та можуть зберігати <strong>цінову рівновагу</strong> на ринку.</li>
</ul>
<h3>АНАЛІТИЧНИЙ ВИСНОВОК</h3>
<ul>
<li><strong>Стриманість ОПЕК+</strong> в темпах повернення ресурсів свідчить про обережну політику щодо зниження ризику <em>різкої волатильності цін</em>.</li>
<li>Прогнозоване зростання видобутку у серпні-вересні може <strong>вплинути на зниження премій у ф&#8217;ючерсних контрактах</strong>, особливо при стабільному попиті.</li>
<li>Скорочення запасів і синхронізоване повернення обсягів вказує на <strong>керовану стратегію</strong> впливу на ринок з урахуванням <em>макроекономічних ризиків</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29728-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ прискорює повернення барелів на ринок"/><br /><p><strong>Понад пів мільйона барелів на добу</strong> — саме на стільки у серпні 2025 року зросте сукупний обсяг видобутку восьми ключових країн ОПЕК+. Це рішення формує нову кон’юнктуру нафтового ринку, зменшуючи дефіцит фізичного ресурсу та потенційно обмежуючи подальше зростання котирувань.</p>
<h3>ДИНАМІКА ПОВЕРНЕННЯ ОБСЯГІВ НА РИНОК</h3>
<ul>
<li><strong>Початкове добровільне скорочення</strong> від восьми країн (Росія, Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Казахстан, Алжир, Оман, Кувейт) склало <strong>2,2 млн барелів на добу</strong>, розпочате ще на початку 2024 року.</li>
<li>З <em>квітня 2025 року</em> розпочалося поступове повернення обсягів:
<ul>
<li>Квітень: <strong>+138 тис. б/д</strong></li>
<li>Травень–липень: щомісячно по <strong>+411 тис. б/д</strong></li>
<li>Серпень: рекордне для кампанії <strong>+548 тис. б/д</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Залишок для повернення:</strong> ще <strong>548 тис. б/д</strong> — питання буде вирішуватись <em>3 серпня</em>.</li>
</ul>
<h3>ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ</h3>
<ul>
<li>ОПЕК+ вказує на <strong>стійкі фундаментальні фактори</strong> попиту, які підтримують рішення про відновлення обсягів.</li>
<li>Окремо наголошено на <strong>низьких світових запасах нафти</strong>, що створює <em>обмежену пропозицію</em> на глобальному ринку.</li>
<li>Початкове очікування полягало у поступовому поверненні протягом більш як року, але <strong>строки скоротили</strong> — тепер весь обсяг може бути повернений уже восени 2025 року.</li>
</ul>
<h3>СТАН ОБМЕЖЕНЬ І ДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ</h3>
<ul>
<li>Попри повернення барелів, окремі <strong>добровільні обмеження у розмірі 1,65 млн б/д</strong> залишаються чинними до <strong>кінця 2026 року</strong>.</li>
<li>Ці обмеження слугують <em>стримуючим фактором надмірної пропозиції</em> та можуть зберігати <strong>цінову рівновагу</strong> на ринку.</li>
</ul>
<h3>АНАЛІТИЧНИЙ ВИСНОВОК</h3>
<ul>
<li><strong>Стриманість ОПЕК+</strong> в темпах повернення ресурсів свідчить про обережну політику щодо зниження ризику <em>різкої волатильності цін</em>.</li>
<li>Прогнозоване зростання видобутку у серпні-вересні може <strong>вплинути на зниження премій у ф&#8217;ючерсних контрактах</strong>, особливо при стабільному попиті.</li>
<li>Скорочення запасів і синхронізоване повернення обсягів вказує на <strong>керовану стратегію</strong> впливу на ринок з урахуванням <em>макроекономічних ризиків</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/opek-priskoryuye-povernennya-bareliv-na-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський імпорт LNG досяг історичного максимуму в першій половині 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/yevropejskij-import-lng-dosyag-istorichnogo-maksimumu-v-pershij-polovini-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/yevropejskij-import-lng-dosyag-istorichnogo-maksimumu-v-pershij-polovini-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Jul 2025 14:51:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[TerminaL]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[газопостачання]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152838</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29646-lng.png" alt="Європейський імпорт LNG досяг історичного максимуму в першій половині 2025 року"/><br />Європа збільшила імпорт зрідженого природного газу (LNG) до рекордного рівня, компенсуючи падіння трубопровідних постачань і слабке зростання власного видобутку. США закріпилися як головний постачальник LNG до ЄС, тоді як російські поставки скорочуються, але залишаються значними. Рекордний імпорт LNG і зниження ролі трубопровідного газу Постачання природного газу в країни ЄС зросло на 5 % (понад 10 млрд [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29646-lng.png" alt="Європейський імпорт LNG досяг історичного максимуму в першій половині 2025 року"/><br /><p>Європа збільшила імпорт зрідженого природного газу (LNG) до рекордного рівня, компенсуючи падіння трубопровідних постачань і слабке зростання власного видобутку. США закріпилися як головний постачальник LNG до ЄС, тоді як російські поставки скорочуються, але залишаються значними.</p>
<h3>Рекордний імпорт LNG і зниження ролі трубопровідного газу</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання природного газу в країни ЄС</strong> зросло на <em>5 % (понад 10 млрд м³)</em> у першій половині 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року.</li>
<li>Це зростання зумовлене переважно <strong>рекордним зростанням імпорту LNG на 25 % (майже 20 млрд м³)</strong> — до 92 млрд м³ за шість місяців.</li>
<li>Питома вага LNG у газовому балансі Європи зросла з <em>33 % до майже 40 %</em>.</li>
</ul>
<h3>Географія постачань та ролі постачальників</h3>
<ul>
<li><strong>США збільшили постачання LNG до Європи на 45 %</strong> та забезпечили майже <strong>90 % приросту LNG</strong> за цей період.</li>
<li>Частка США в імпорті LNG склала <strong>близько 60 %</strong>.</li>
<li><strong>Російські постачання LNG впали на 4 % (0.5 млрд м³)</strong>, але росія залишається другим найбільшим постачальником.</li>
<li>85 % російського LNG імпортували <strong>Бельгія, Франція та Іспанія</strong>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення трубопровідних постачань</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання трубопровідного газу з Норвегії скоротилися на 4.5 % (3 млрд м³)</strong> через аварії та ремонти.</li>
<li><strong>Російські трубопровідні постачання впали на 20 % (4.5 млрд м³)</strong>, до країн ЄС — на 45 % (6.6 млрд м³) через зупинку транзиту через Україну з 1 січня 2025 року.</li>
<li>Частка російського трубопровідного газу в загальному попиті Європи — <strong>менше 8 %</strong>.</li>
</ul>
<h3>Тенденції внутрішнього видобутку</h3>
<ul>
<li>Загальний рівень видобутку, окрім Норвегії, залишився <em>на рівні минулого року</em>.</li>
<li>У Великій Британії видобуток зменшився <strong>на 6 % (1 млрд м³)</strong> через вичерпання родовищ Північного моря.</li>
<li>У Данії видобуток зріс <strong>на 70 % (0.45 млрд м³)</strong> завдяки родовищу Tyra.</li>
<li>У Туреччині також фіксується <strong>70 % зростання видобутку</strong> — за рахунок родовища Sakarya.</li>
</ul>
<h3>Очікування до кінця 2025 і на 2026 рік</h3>
<ul>
<li>Зменшення трубопровідного газу з росії та Норвегії, а також вищі обсяги закачування до сховищ <strong>підтримають попит на LNG у Європі</strong>.</li>
<li>Очікується, що у 2025 році <strong>імпорт LNG в Європу зросте ще на 25 %</strong>.</li>
<li>На 2026 рік прогнозують <strong>незначне зниження імпорту LNG</strong> через менший попит та зростання трубопровідних постачань із Норвегії.</li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<p>&#171;`</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29646-lng.png" alt="Європейський імпорт LNG досяг історичного максимуму в першій половині 2025 року"/><br /><p>Європа збільшила імпорт зрідженого природного газу (LNG) до рекордного рівня, компенсуючи падіння трубопровідних постачань і слабке зростання власного видобутку. США закріпилися як головний постачальник LNG до ЄС, тоді як російські поставки скорочуються, але залишаються значними.</p>
<h3>Рекордний імпорт LNG і зниження ролі трубопровідного газу</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання природного газу в країни ЄС</strong> зросло на <em>5 % (понад 10 млрд м³)</em> у першій половині 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року.</li>
<li>Це зростання зумовлене переважно <strong>рекордним зростанням імпорту LNG на 25 % (майже 20 млрд м³)</strong> — до 92 млрд м³ за шість місяців.</li>
<li>Питома вага LNG у газовому балансі Європи зросла з <em>33 % до майже 40 %</em>.</li>
</ul>
<h3>Географія постачань та ролі постачальників</h3>
<ul>
<li><strong>США збільшили постачання LNG до Європи на 45 %</strong> та забезпечили майже <strong>90 % приросту LNG</strong> за цей період.</li>
<li>Частка США в імпорті LNG склала <strong>близько 60 %</strong>.</li>
<li><strong>Російські постачання LNG впали на 4 % (0.5 млрд м³)</strong>, але росія залишається другим найбільшим постачальником.</li>
<li>85 % російського LNG імпортували <strong>Бельгія, Франція та Іспанія</strong>.</li>
</ul>
<h3>Скорочення трубопровідних постачань</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання трубопровідного газу з Норвегії скоротилися на 4.5 % (3 млрд м³)</strong> через аварії та ремонти.</li>
<li><strong>Російські трубопровідні постачання впали на 20 % (4.5 млрд м³)</strong>, до країн ЄС — на 45 % (6.6 млрд м³) через зупинку транзиту через Україну з 1 січня 2025 року.</li>
<li>Частка російського трубопровідного газу в загальному попиті Європи — <strong>менше 8 %</strong>.</li>
</ul>
<h3>Тенденції внутрішнього видобутку</h3>
<ul>
<li>Загальний рівень видобутку, окрім Норвегії, залишився <em>на рівні минулого року</em>.</li>
<li>У Великій Британії видобуток зменшився <strong>на 6 % (1 млрд м³)</strong> через вичерпання родовищ Північного моря.</li>
<li>У Данії видобуток зріс <strong>на 70 % (0.45 млрд м³)</strong> завдяки родовищу Tyra.</li>
<li>У Туреччині також фіксується <strong>70 % зростання видобутку</strong> — за рахунок родовища Sakarya.</li>
</ul>
<h3>Очікування до кінця 2025 і на 2026 рік</h3>
<ul>
<li>Зменшення трубопровідного газу з росії та Норвегії, а також вищі обсяги закачування до сховищ <strong>підтримають попит на LNG у Європі</strong>.</li>
<li>Очікується, що у 2025 році <strong>імпорт LNG в Європу зросте ще на 25 %</strong>.</li>
<li>На 2026 рік прогнозують <strong>незначне зниження імпорту LNG</strong> через менший попит та зростання трубопровідних постачань із Норвегії.</li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<p>&#171;`</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/yevropejskij-import-lng-dosyag-istorichnogo-maksimumu-v-pershij-polovini-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зростання видобутку в восьми країнах ОПЕК+ не створить профіциту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/17/zrostannya-vidobutku-v-vosmi-kra%d1%97nax-opek-ne-stvorit-proficitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/17/zrostannya-vidobutku-v-vosmi-kra%d1%97nax-opek-ne-stvorit-proficitu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 Jul 2025 08:18:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152784</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29610-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Зростання видобутку в восьми країнах ОПЕК+ не створить профіциту"/><br />Нещодавній звіт ОПЕК+ свідчить, що попри суттєве збільшення видобутку в восьми країнах альянсу, глобального профіциту нафти не буде через стабільно високий світовий попит. У червні видобуток нафти в рф зріс на 41 тис барелів / день, однак це показник нижчий за квоту картелю. Загалом альянс наростив видобуток на 394 тис барелів, хоча очікувалися 411 тис – такий темп збільшення не створить надлишків, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29610-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Зростання видобутку в восьми країнах ОПЕК+ не створить профіциту"/><br /><p>Нещодавній звіт ОПЕК+ свідчить, що попри суттєве збільшення видобутку в восьми країнах альянсу, глобального профіциту нафти не буде через стабільно високий світовий попит. У червні видобуток нафти в рф зріс на 41 тис барелів / день, однак це показник нижчий за квоту картелю. Загалом альянс наростив видобуток на 394 тис барелів, хоча очікувалися 411 тис – такий темп збільшення не створить надлишків, адже попит перевищує прогнозований рівень.</p>
<h3>Дані з доповіді ОПЕК+</h3>
<ul>
<li>Видобуток рф у червні: <strong>9,025 млн барелів/день</strong>, що на 41 тис більше, ніж у травні, але все ще нижче квоти на 25 тис б/д</li>
<li>Разом вісім країн-учасниць збільшили видобуток на 394 тис б/д замість запланованих 411 тис б/д</li>
<li>Відновлювальний приріст після добровільних скорочень призвів до перевищення фактичного обсягу над погодженим планом ОПЕК+</li>
</ul>
<h3>Попит утримує баланс</h3>
<ul>
<li>Генсек ОПЕК Хайсам аль-Гайс зазначив, що при збереженні високого попиту від найбільших імпортерів профіциту в цьому році не передбачається</li>
<li>Картель базує свій прогноз на попиті в 2025 році на рівні 1,3 млн б/д, тому збільшення видобутку відбувається <strong>з урахуванням цього високого попиту</strong>, й недоцільно очікувати обвал цін</li>
<li>Прогноз ціни до кінця липня:<strong> $66–70 за барель </strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Зростання видобутку в червні країн ОПЕК+ залишається в рамках домовленого квотного коридору.</li>
<li>Попри високі темпи приросту, <strong>профіциту не буде</strong>, оскільки <strong>попит лишається сильним</strong>.</li>
<li>Ціни на нафту залишаться в межах прогнозу до кінця липня, <strong>без стрімких падінь</strong>.</li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://ru.investing.com/analysis/article-200322161" target="_blank">Investing.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29610-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Зростання видобутку в восьми країнах ОПЕК+ не створить профіциту"/><br /><p>Нещодавній звіт ОПЕК+ свідчить, що попри суттєве збільшення видобутку в восьми країнах альянсу, глобального профіциту нафти не буде через стабільно високий світовий попит. У червні видобуток нафти в рф зріс на 41 тис барелів / день, однак це показник нижчий за квоту картелю. Загалом альянс наростив видобуток на 394 тис барелів, хоча очікувалися 411 тис – такий темп збільшення не створить надлишків, адже попит перевищує прогнозований рівень.</p>
<h3>Дані з доповіді ОПЕК+</h3>
<ul>
<li>Видобуток рф у червні: <strong>9,025 млн барелів/день</strong>, що на 41 тис більше, ніж у травні, але все ще нижче квоти на 25 тис б/д</li>
<li>Разом вісім країн-учасниць збільшили видобуток на 394 тис б/д замість запланованих 411 тис б/д</li>
<li>Відновлювальний приріст після добровільних скорочень призвів до перевищення фактичного обсягу над погодженим планом ОПЕК+</li>
</ul>
<h3>Попит утримує баланс</h3>
<ul>
<li>Генсек ОПЕК Хайсам аль-Гайс зазначив, що при збереженні високого попиту від найбільших імпортерів профіциту в цьому році не передбачається</li>
<li>Картель базує свій прогноз на попиті в 2025 році на рівні 1,3 млн б/д, тому збільшення видобутку відбувається <strong>з урахуванням цього високого попиту</strong>, й недоцільно очікувати обвал цін</li>
<li>Прогноз ціни до кінця липня:<strong> $66–70 за барель </strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Зростання видобутку в червні країн ОПЕК+ залишається в рамках домовленого квотного коридору.</li>
<li>Попри високі темпи приросту, <strong>профіциту не буде</strong>, оскільки <strong>попит лишається сильним</strong>.</li>
<li>Ціни на нафту залишаться в межах прогнозу до кінця липня, <strong>без стрімких падінь</strong>.</li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://ru.investing.com/analysis/article-200322161" target="_blank">Investing.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/17/zrostannya-vidobutku-v-vosmi-kra%d1%97nax-opek-ne-stvorit-proficitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/vidobutok/feed/ ) in 0.46728 seconds, on Jun 7th, 2026 at 12:20 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 7th, 2026 at 1:20 pm UTC -->