Міністерство енергетики та захисту довкілля проаналізувало тенденції стану атмосферного повітря в Україні з кінця січня 2020 року. Наразі загальних тенденцій, характерних для всіх міст України щодо скорочення викидів в атмосферне повітря, не виявлено.

Передає Мінекоенерго.

У той же час у деяких містах відмічаються тенденції, які можуть бути пов’язані зі зменшенням навантаження на навколишнє середовище. Наприклад, мають місце тренди зменшення середніх концентрацій діоксиду азоту в таких містах, як Кременчук, Дніпро, Кривий Ріг та Харків. До речі, у Харкові та Кривому Розі такі тенденції спостерігаються і за показниками завислих речовин та формальдегіду. Якщо у Кривому Розі показники цих речовин перевищують ГДК (останні 2 тижні можуть перевищувати 3-4 ГДК), то у Харкові усі показники, за якими здійснюються спостереження, перебувають  у межах норми.

Загальні показники по Києву демонструють незначну тенденцію до зниження по формальдегіду та діоксиду сірки та збільшення концентрацій діоксиду азоту. Причому ці показники перевищують ГДК (формальдегід 1,7; діоксид сірки 2, діоксид азоту від 2, до 3,5).

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин у цей період є автомобільний транспорт, промисловість та несанкціоноване спалювання стерні на полях, листя та навіть побутового сміття.

Незважаючи на те, що економічна активність через карантин значно скоротилася, заборона користування громадським транспортом призвела до збільшеного попиту на приватний автотранспорт, що впливає на обсяг викидів забруднюючих речовин від автотранспорту. У містах, де через карантин та ситуацію з коронавірусом значно обмежена діяльність промислових підприємств, може спостерігатися зменшення забруднення.

На жаль, несанкціоноване спалювання рештків сухої трави, листя та навіть побутового сміття не зменшилось в умовах карантину і створює додаткові ризики для місцевого населення.

Мінекоенерго нагадує про заборону такої діяльності, встановлені штрафи та просить телефонувати поліції у випадках фіксації таких правопорушень.

Раніше «Термінал» повідомляв про те, що прем’єр Шмигаль планує приділити особливу увагу енергетиці та екології.

Україна відновила співпрацю з урядом Іспанії з виконання договору продажу, так званих, Одиниць Установленої Кількості і освоєння “кіотських” грошей.

Про це повідомив міністр екології Остап Семерак під час презентації проекту капітального ремонту двох корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який буде здійснюватися за “зелені інвестиції”, отримані від уряду Іспанії в рамках Кіотського протоколу.

Цей проект зеленого інвестування для України стане першим за 10 років з моменту укладання договору з Іспанією щодо переуступки невикористаних квот парникових газів.

“У листопаді 2019 року буде десять років як Україна та Іспанія співпрацюючи у рамках Кіотського протоколу уклали Договір продажу, так званих, Одиниць Установленої Кількості. За ці десять років, у силу різних причин, на жаль, не було реалізовано жодного проекту в рамках цих домовленостей. (…) За останні три роки нам вдалося відновити співпрацю з іспанським Урядом, розморозити використання цих коштів та отримати реальні результати”, — прокоментував міністр екології та природних ресурсів України ситуацію з використанням “кіотських коштів”.

Семерак зазначив, що використання цих “зелених інвестицій” не обмежиться лише утепленням та модернізацією навчальних корпусів Національного університету імені Тараса Шевченка.

“У жовтні 2016 року між Мінприроди та іспанською стороною було створено Наглядовий комітет, який розглянув та схвалив не лише проект по „озелененню“ університетських будівель, але й ряд інших проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій в інших населених пунктах, які я переконаний, також будуть реалізовані у повному обсязі і за прозорих процедур”, — резюмував Семерак.

Проектом капітального ремонту двох корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка займається Холдингова компанія “Київміськбуд”. Проектом передбачено проведення термомодернізації корпусів університету, що включає в себе утеплення стін, даху, заміна вікон та дверей, модернізацію та повну автоматизацію внутрішніх інженерних систем.

Нагадаємо, у рамках “Кіотського протоколу”, до якого Україна приєдналася в 2004 році, кожна держава отримала квоти на викиди в атмосферу парникових газів, а також право продати свої квоти у разі невикористання, а отримані кошти спрямувати на розвиток енергоефективності та на впровадження зелених технологій.

Україна продала свої квоти японським та іспанським партнерам, проте зелені інвестиції у період із період 2011-2013 років не були використані за призначенням. Частину з них почали освоювати фіктивні компанії. У результаті більшість проектів були незавершені, виконані погано або взагалі не розпочалися. Вирівняти ситуацію Україна змогла лише у 2016 році