14 вересня під головуванням заступниці міністра енергетики Юлії Підкоморної відбулося друге засідання міжвідомчої робочої групи з розробки Водневої стратегії України.

Інформує Міненерго.

У нараді взяли участь представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Держенергоефективності, Оператора ГТС України, Держводагентства, галузевих асоціацій та експерти.

Під час засідання були обговорені питання наявних водних ресурсів для виробництва водню шляхом електролізу, перспективи можливого будівництва нових продуктопроводів між Європою та Україною для транспортування водню або шляхів модернізації наявної інфраструктури ГТС.

Читайте у Терміналі: ЄС визначив Україну пріоритетним партнером своєї водневої стратегії — Кулеба.

В Міненерго відбулося перше засідання  міжвідомчої робочої групи  з розробки  Водневої стратегії.

Про це повідомила пресслужба Міненерго.

Заступниця міністра енергетики Юлія  Підкоморна  відмітила, що Стратегія має бути динамічним документом з урахуванням новизни галузі.
«Водень сьогодні має вирішальне значення для перетворення Європи на клімат-нейтральний континент до середини століття, тобто до 2050 року. Ключовою перевагою водню є те, що він може забезпечити інтеграцію всіх секторів. Починаючи від балансування режимів енергосистеми, використання в металургійній та хімічній промисловості, транспорті та опаленні», — зазначила Юлія Підкоморна.

Зважаючи на обмеженість ресурсів для виробництва «зеленого водню» європейські країни розглядають Україну як пріоритетного партнера в частині  імпорту  водню.

Ця перевага буде використана для розвитку водневої економіки України.
«Аналітики стверджують, що розвиток водневої енергетики буде підкорятися так званому закону Райта, за яким зростання масштабу виробництва буде приводити до падіння витрат. Тому ми маємо визначити найбільш ефективні для України способи виробництва водню, використання ресурсів необхідних для виробництва зокрема водних під час електролізу, можливість масштабування невеликих проектів до промислових обсягів», — наголосила заступниця міністра.За результатами засідання було визначено основні напрями, за якими працюватимуть члени робочої групи та окреслено коло питань для наступного детального опрацювання.

«Термінал» писав, у 2021 році в Україні стартує розробка Водневої стратегії; до роботи буде залучено авторитетні міжнародні компанії та вітчизняних експертів. Про це заявив заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков під час Першої щорічної міжнародної конференції «Розвиток водневих технологій в Україні та у світі».

У 2021 році в Україні стартує розробка Водневої стратегії; до роботи буде залучено авторитетні міжнародні компанії та вітчизняних експертів. Про це заявив заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков під час Першої щорічної міжнародної конференції «Розвиток водневих технологій в Україні та у світі».

Передає Укрінформ.

«Кроки, яки ми будемо робити, принаймні до кінця цього року. По-перше, ми починаємо розробку Водневої стратегії, разом з авторитетними міжнародними компаніями, із залученням національних експертів. Ми домовилися, що ця робота буде підтримуватися Світовим банком. Відповідно до тендерних процедур Світового банку буде відібрана авторитетна компанія, яка підготує стратегію разом із залученням експертів», — наголосив Демченков.

За словами Демченкова, на сьогодні в Україні вже проведено дослідження потенціалу розвитку водневої енергетики, використання водню на транспорті та здійснено екологічну оцінку. Цьогоріч буде запущено науково-технічне дослідження, необхідне у тому числі для розробки Стратегії.

Під час розробки документа, зауважив заступник міністра, відбуватиметься нормотворча діяльність, зміна технічних регуляторів і регулювань для того, щоб водневий ринок запрацював.

Крім того, цього року, за участі Оператора газотранспортної системи України розпочинаються масштабні роботи з оцінки використання ГТС для транспортування водню.

«Ми всі розуміємо, що перспектива водню — це не сьогодні, і не завтра. Але в перспективі декількох років ця тема буде розвиватися у всьому світі. На сьогодні ми спостерігаємо геополітичну конкуренцію. Багато держав — це Німечинна, Іспанія, Італія, ОАЕ, Росія та інші — намагаються якнайшвидше впровадити новації в постачання, виробництво та транспортування водню та отримати перевагу на майбутніх ринках», — наголосив Демченков.

За словами заступника міністра, для України є важливим вчасно влитися в цей ринок.

«Це важливо, якщо врахувати, що потенціал України у водневій енергетиці вже оцінили і в ЄС, включивши Україну до пріоритетних партнерів у свої водневі стратегії. Україна має декілька переваг для водневої енергетики. Це перш за все — розвинена генерація з відновлюваних джерел енергії як база для виробництва «зеленого» водню та атомні електростанції — для виробництва «блакитного» водню. У нас перевагою є розвинена газотранспортна система, яка може використовуватися для транспортування водню як усередині країни, так і на експорт. І у нас є досвід у використанні водню — наших хіміків, нашої хімічної промисловості, в тому числі — найдовший аміакопровід», — наголосив він.

Демченков також нагадав, що ЄС планує припинити використання вугілля до 2050 року.

«Відповідно, Україна взяла на себе таке ж зобов’язання. Водень — це найбільш перспективний сталий енергоносій для зеленої трансформації енергетики», — зазначив він.

Раніше Термінал писав, що ЄС визначив Україну пріоритетним партнером своєї водневої стратегії — Кулеба.

Потенціал та шляхи розвитку водневої енергетики в Україні обговорили заступник Міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков, т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура із представниками Європейської економічної комісії ООН (UNECE)та Програми розвитку ООН (UNDP).

Повідомляє Держенергоефективності.

«Водень – це той напрям енергетики, який буде відігравати ключову роль у розвитку «чистої», безвуглецевої та процвітаючої економіки. Тому до цієї теми прикута увага всього світу», — наголошує державне агентство.

ЄС вже виділив Україну одним із партнерів у розвитку своєї Водневої стратегії та заохочує долучитися до Альянсу чистого водню.

Маючи значний потенціал для виробництва водню та інфраструктуру для його транспортування, українська сторона налаштована на співпрацю, результат та взаємовигідний успіх.

Усвідомлюючи актуальність теми, Міненерго із Держенергоефективності розпочинають співробітництво із партнерами щодо розвитку цього напряму.

Представники UNECE підтвердили переваги використання водню для декарбонізації цілого ряду секторів, зокрема енергетики, промисловості, транспортного сектору та посилення енергетичної безпеки.

За підсумками наради сторони домовилися із UNECE та UNDP розглянути можливості спільної розробки дорожньої карти розвитку сфери виробництва та використання водню в Україні із врахуванням міжнародного досвіду та стандартів.

Раніше «Термінал» писав, що Мінекоенерго досліджує можливості розвитку водневої енергетики.

Завдяки своєму потенціалу у виробництві та транспортуванні водню, Україна названа пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок.
Як повідомляє пресслужба МЗС, про таке йдеться у новій водневій стратегії ЄС.

“В Брюсселі відбулася без перебільшення історична подія: презентація Європейської водневої стратегії, яка започатковує нову технологічну революцію в Європі. Європейський Союз покладає сподівання на Україну як одного з пріоритетних партнерів у постачанні водню до Європи. Ми працювали саме на цей результат, адже він відповідає потенціалу та європейським амбіціям України”, — заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Воднева стратегія складає невід’ємну частину Європейської зеленої угоди. Ця масштабна ініціатива покликана перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року. Для її втілення ЄС планує скорочувати кількість вуглецевих викидів на 100 млн тонн щорічно та врешті відмовитися від викопних джерел палива.

Згідно з документом, який презентував 8 липня у Брюсселі Виконавчий віцепрезидент Європейської Комісії Франс Тіммерманс, ЄС підтримує амбітні плани європейської промисловості з будівництва потужностей для виробництва зеленого водню.

Єврокомісія окремо виділяє Україну як пріоритетного партнера у розвитку водневої енергетики, враховуючи її природні ресурси, взаємопов’язаність інфраструктури та технологічний розвиток. ЄК також заохочує залучати Україну, серед інших країн, до Альянсу чистого водню та розвивати співпрацю з Україною задля виробництва відновлюваної електроенергії та водню.

Загальний обсяг інвестицій у відновлюваний водень в Європі до 2050 року може скласти від 180 до 470 млрд. євро. За підрахунками аналітиків, водень може задовольняти до 24% світової потреби в енергоресурсах до 2050 року, а обсяг грошового обігу на глобальному ринку водневої енергетики складатиме у перспективі до 630 млрд. евро.

Завдяки планам з будівництва в Україні 10 ГВт електролізерів для виробництва зеленого водню, наша держава може стати невід’ємною частиною реалізації амбітних цілей Європейської зеленої угоди та плану “2х40 гігават нових потужностей з виробництва водню”.

Нагадаємо: упродовж 2025-2030 років воднева енергетика має стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи ЄС, а потужність станцій водневого гідролізу має зрости до 40 ГВт. Вони зможуть виробляти до 10 млн тонн чистого водню. У наступний період 2030-2050 років водень має перетворитися на головний енергетичний ресурс ЄС та замістити вуглецеві носії енергії навіть у тих секторах економіки, яким важко відмовитися від викопного палива.

Читайте в «Терміналі» також, в. о. міністра енергетики Ольга Буславець провела онлайн-зустріч з керівництвом представництва ЄС в Україні.Сторони обговорили низку питань щодо функціонування ринку електричної енергії, кроки у напрямку забезпечення стабільності електроенергетичної системи та подальше співробітництво з ЄС.