Волатильність, а не високі ціни, визначатиме новий етап для Big Oil

Війна на Близькому Сході та майже повне закриття Ормузької протоки з 28 лютого спричинили безпрецедентний дефіцит нафти й газу. За оцінкою Reuters, ринок втратив понад 13% світового постачання нафти та приблизно п’яту частину потоків LNG, тобто скрапленого природного газу.

Це підштовхнуло нафтові ціни вище $100 за барель і змусило споживачів у світі шукати альтернативні джерела постачання. Навіть якщо мирна угода між США та Іраном буде досягнута швидко, наслідки вже стали довгостроковими: пошкодження енергетичної інфраструктури в регіоні Перської затоки може утримувати підлогу під цінами протягом років.

• Понад 13% світового постачання нафти втрачено через кризу.
• Близько 20% потоків LNG також випали з ринку.
• Нафта Brent після початку війни зросла більш ніж на 60% і в кінці березня досягала піку $118 за барель.
• Після цього ціна повернулася ближче до $100 за барель, що показує не стабільний дефіцит, а ринок різких коливань.

Чому нафтові гіганти не нарощують витрати

На перший погляд, така ситуація мала б стати ідеальним моментом для BP, Chevron, Exxon Mobil, Shell і TotalEnergies: ціни високі, дефіцит глибокий, попит на альтернативне постачання зростає. Усі п’ять компаній перевищили очікування щодо прибутків за перший квартал.

Водночас жодна з них не підвищила плани капітальних витрат на 2026 рік або наступні роки. Це означає, що галузь більше не реагує на ціновий сплеск автоматичним розширенням видобутку.

«Ви побачите дисципліну щодо капіталу й витрат за будь-яких умов», — заявив генеральний директор Chevron Майк Вірт аналітикам 1 травня.

Причина — у зміні пріоритетів. Після агресивного розширення з початку 2000-х років галузь отримала близько $200 млрд списань за останнє десятиліття. Тепер інвестори вимагають не зростання заради зростання, а високого грошового потоку та повернення коштів акціонерам.

Короткий шок проти довгих інвестиційних циклів

Поточна криза також показала розрив між короткостроковим дефіцитом і тривалими строками реалізації великих нафтових і газових проєктів. Навіть якщо компанії вирішать інвестувати зараз, нові великі обсяги не з’являться швидко.

Теоретично швидші варіанти існують: американські сланцеві проєкти або підключення родовищ поблизу вже наявної морської інфраструктури. Але навіть тут Chevron і Exxon не піддалися тиску адміністрації президента США Дональда Трампа щодо збільшення видобутку у відповідь на близькосхідну кризу.

• Сланцеві проєкти США мають коротший цикл запуску, але компанії не поспішають нарощувати видобуток.
• Родовища біля наявної інфраструктури можуть бути менш ризиковими, але рішення все одно стримує фінансова дисципліна.
• Політичний тиск не змінив головного підходу: компанії захищають капітал, а не женуться за піком цін.

Ринок боїться не дефіциту, а невизначеності

Ключова проблема — глибока невизначеність щодо майбутніх цін. З початку війни Brent рухався надзвичайно різко: денні коливання на 5% і більше, які історично були відносно рідкісними, відбулися 16 разів за 50 торгових днів.

Водночас довгострокова частина ф’ючерсної кривої поводиться значно спокійніше. Контракт Brent на січень 2030 року торгується близько $73 за барель, лише трохи вище рівня $67 за барель, який спостерігався 27 лютого.

Це створює суперечливий сигнал. Якщо втрати постачання структурні, а геополітичний ризик став вищим надовго, довгострокові ціни мали б реагувати сильніше. Але ринок, імовірно, досі закладає відносно швидку нормалізацію.

Reuters зазначає, що такий оптимізм виглядає дедалі менш переконливим. Уже втрачено майже 1 млрд барелів близькосхідного постачання, світові запаси швидко скорочуються, а навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме швидкого відновлення видобутку.

Big Oil готується до ринку різких коливань

Попит на енергоносії продовжує зростати, попри очікування плато через енергетичний перехід. Водночас постачання стає більш концентрованим, більш залежним від геополітичних ризиків і менш захищеним резервними потужностями.

У результаті ринок стає не просто напруженим, а крихким. У такому середовищі головним ризиком стає сама волатильність.

«Ми виробляємо товар, який, якщо подивитися на останні шість років, мав досить екстремальну цінову волатильність. Тому нам потрібно переконатися, що рішення, які ми ухвалюємо щодо портфеля й бізнесу, дозволяють нам бути прибутковими протягом усього циклу», — заявила генеральна директорка BP Мег О’Ніл аналітикам 28 квітня.

Галузь готувалася до такого сценарію кілька років: скорочувала витрати, спрощувала портфелі активів і знижувала рівні беззбитковості. За даними RBC Capital Markets, п’ять найбільших західних нафтових компаній тепер можуть підтримувати дивіденди за цін на нафту нижче $60 за барель.

Висновок: новий цикл буде не про дефіцит, а про обережність

Інвестиційні рішення нафтових гігантів давно є індикатором того, як галузь бачить майбутнє. Нинішній сигнал однозначний: компанії не вірять у безпечну ставку на тривалий ціновий бум.

Витрати все ще можуть зростати у період 2026–2030 років, але ці плани існували ще до війни й були пов’язані з побоюваннями, що приріст постачання не встигатиме за попитом після років недоінвестування.

Останні події не прискорили ці плани. Навпаки, вони посилили консервативний підхід. Big Oil готується до світу, де ринки визначатимуть не лише високі ціни, а часті збої, різкі коливання та тривала невизначеність.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові енергетичні ринки входять у період різкої нестабільності через війну навколо Ірану, яка вже призвела до втрати мільйонів барелів нафти щодня. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА, IEA — International Energy Agency) заявило, що ціни на нафту можуть і надалі різко коливатися, а відновлення постачання після завершення бойових дій буде поступовим. На цьому тлі Brent протягом одного дня коливалася від $96 до понад $102 за барель, реагуючи на суперечливі повідомлення щодо можливого перемир’я та часткового відкриття Ормузької протоки — одного з ключових вузлів світової торгівлі нафтою.

Війна навколо Ірану загрожує новою хвилею нестабільності на нафтовому ринку

Голова МЕА Фатіх Біроль під час конференції Canada Growth Summit у Торонто заявив, що глобальні енергетичні ринки опинилися у «буремних водах» через тривалу війну навколо Ірану.

• За словами Біроля, війна вже вибила з ринку мільйони барелів нафти на добу, що створює ризики для глобального балансу попиту й пропозиції.
• Ключовим фактором нестабільності стала ситуація навколо Ормузької протоки — вузького морського коридору між Перською затокою та Індійським океаном, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу.
• Протока фактично залишається заблокованою з кінця лютого, коли почався конфлікт.
• Ринок реагує надзвичайно нервово навіть на непідтверджені повідомлення про можливе короткострокове перемир’я чи часткове відновлення судноплавства.

«На мою думку, головною характеристикою ринку може стати саме волатильність. Тому енергетична безпека залишатиметься ключовим питанням», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

Brent різко коливається через невизначеність

На тлі новин про можливі переговори щодо завершення війни ціни на нафту Brent протягом 7 травня демонстрували різкі рухи.

• Мінімальний рівень Brent становив близько $96 за барель.
• Максимальний рівень перевищував $102 за барель.
• Причиною коливань стали суперечливі сигнали щодо перспектив припинення війни та можливого відкриття Ормузької протоки.
• МЕА попереджає, що навіть після завершення бойових дій повернення обсягів постачання буде повільним і поступовим.

МЕА вже використовує стратегічні резерви

Міжнародне енергетичне агентство підтвердило готовність і надалі втручатися в ринок через механізм стратегічних запасів нафти.

• МЕА вже вивільнило 20% доступних стратегічних нафтових резервів, щоб стримати зростання цін.
• У разі подальших перебоїв із постачанням агентство готове випустити на ринок додаткові обсяги нафти.
• Стратегічні резерви — це державні запаси нафти, які країни створюють на випадок криз, воєн або масштабних перебоїв із постачанням.

Канада може стати одним із ключових альтернативних постачальників

Фатіх Біроль окремо звернув увагу на роль Канади у зміні глобальної енергетичної логістики.

• Канада є четвертим найбільшим виробником нафти у світі.
• МЕА закликало Оттаву шукати нові напрямки експорту своєї нафти.
• На думку Біроля, країни, які після війни шукають нових енергетичних партнерів, можуть розглядати Канаду як «очевидний вибір».

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Європейський ринок нафтопродуктів демонструє різке зростання волатильності, що змусило аналітичне агентство Platts тимчасово змінити правила формування цін. Причиною стали перебої з морською логістикою через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального «постачання» нафти та пального.

Що змінилося на ринку пального Європи

Аналітична платформа Platts (частина S&P Global Energy) 25 березня 2026 року тимчасово змінила параметри цінових коливань у своїй системі Market on Close (MOC) — механізмі, який використовується для формування еталонних цін на ринку.

Ключові зміни у ціноутворенні

• Максимальний крок зміни ціни збільшено до $2/т кожні 20 секунд замість стандартного $1/т
• Зміни стосуються лише торгової сесії 25 березня 2026 року
• Рішення охоплює як фізичні поставки, так і деривативи (фінансові інструменти на основі нафтопродуктів)

Market on Close (MOC) — це процедура, під час якої визначається ринкова ціна через аналіз заявок на купівлю та продаж у фінальні хвилини торгів.

Які саме продукти підпали під зміни

• Середні дистиляти (дизель, авіаційне паливо):
  • ULSD (ультранизькосірчистий дизель) у регіонах Північно-Західної Європи та Середземномор’я
  • Авіаційне паливо (jet fuel)
  • Газойль із різним вмістом сірки (0,1% та 50 ppm)
• Легкі фракції:
  • Бензин у регіоні Середземномор’я та Північно-Західної Європи
  • Нафта (naphtha)
• Скраплений газ (LPG):
  • Крок зміни ціни збільшено до $2/т кожні 60 секунд (замість $1/т)
  • Для формул, прив’язаних до нафти: до 0,50% кожні 60 секунд (замість 0,25%)

Чому це сталося

Platts прямо пов’язує це рішення з підвищеною волатильністю ринку, яка виникла через:

• проблеми з проходженням суден через Ормузьку протоку
• ризики для глобального «постачання» нафти та нафтопродуктів
• невизначеність у логістиці ключового енергетичного коридору

Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які перебої тут миттєво впливають на глобальні ціни.

Гнучкість правил як індикатор нестабільності

• Platts підкреслює, що може змінювати правила ціноутворення протягом дня залежно від ринкової ситуації
• Це свідчить про високий рівень невизначеності та швидкі зміни балансу попиту і пропозиції

Потенційні наслідки для країн імпортерів енергоресурсів

Зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Зростання волатильності цін означає більші ризики для імпортерів пального
• Порушення логістики через Ормузьку протоку може вплинути на глобальні маршрути «постачання», що підвищує значення альтернативних джерел
• Україна, як імпортер, може зіткнутися з непрогнозованими ціновими коливаннями на дизель і бензин

Логістична стійкість і стратегічні запаси

• Підвищена нестабільність підкреслює важливість:
  • диверсифікації маршрутів «постачання»
  • створення стратегічних запасів пального
  • готовності до сценаріїв з перебоями морських перевезень

Ціноутворення та ринкові механізми

• Збільшення кроку зміни цін у MOC свідчить про:
  • розширення цінових діапазонів
  • можливе зростання маржі трейдерів через ризики
  • вищу роль біржових індикаторів у формуванні внутрішніх цін

Таким чином, навіть короткострокові зміни у правилах оцінки цін від Platts є важливим сигналом для ринку: глобальна енергетична система входить у фазу турбулентності, де логістичні ризики швидко трансформуються у фінансові.

Джерело: Terminal
За матеріалами: S&P Global Platts

Після «найсильнішого з липня» підйому котирувань, спричиненого жорсткою риторикою Дональда Трампа щодо росії, ринок нафти стабілізувався. Первинним тригером виступили геополітичні ризики; подальша динаміка свідчить, що частину ризикової надбавки ринок уже врахував у цінах.

Стабілізація цін після геополітичного імпульсу

Що сталося

• Геополітичний імпульс: «hawkish» (жорстка) риторика Дональда Трампа щодо росії посилила геополітичні ризики.
• Ринкова реакція: відбувся найсильніший з липня підйом цін на нафту.
• Поточний стан: після стрибка ціни стабілізувалися, що вказує на часткове вичерпання короткострокового імпульсу.

Вплив на конкуренцію

• Цінова чутливість: різкий підйом свідчить про високу еластичність очікувань трейдерів до політичних сигналів, що тимчасово підсилює позиції виробників із нижчими граничними витратами.
• Перерозподіл маржі: у фазі різких коливань короткострокову вигоду отримують трейдери та хедж-фонди з кращими моделями керування ризиками; виробники та переробники стикаються з нерівномірним перерозподілом маржі залежно від ступеня хеджування.
• Конкурентні позиції експортерів: посилення геополітичної напруги навколо росії може тимчасово підвищувати ризикові знижки до її сорту нафти, що покращує відносну привабливість альтернативних постачань.

Ймовірні ринкові зміни

• Ризикова надбавка: після первинного сплеску ринок переходить до стабілізації, що свідчить про часткове зняття ризикової надбавки у цінах.
• Структура строкової кривої: імпульс волатильності здатен короткостроково змінювати баланс між спотом і ближніми ф’ючерсами, впливаючи на спреди й тактичні стратегії зберігання/відвантаження.
• Поводження учасників: на фоні геополітичних сигналів підвищується попит на хеджування, що посилює конкуренцію між постачальниками ліквідності на деривативних ринках.

Ринок

• Індекс чутливості до політики: епізод «найсильнішого з липня» підйому демонструє, що політичні коментарі високого рівня залишаються драйвером короткострокових трендів.
• Сигнал для інвесторів: стабілізація після стрибка вказує на швидке перетравлення новин і повернення до оцінки фундаментальних факторів.
• Конкуренція між бенчмарками: різна сила реакції на геополітичні ризики може змінювати відносні оцінки маркерних сортів, впливаючи на цінові диференціали і торгові потоки.

Джерела

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

У першій половині 2025 року нафтовий ринок зазнав суттєвих коливань через геополітичну нестабільність і зміни у світовій торговельній політиці. Попри волатильність, фізичні ринки залишались відносно стабільними, демонструючи ознаки поступового відновлення.

Волатильність на ринку сирої нафти

• Ключові фактори коливань: події на Близькому Сході та у Східній Європі, а також невизначеність у зовнішньоторговельній політиці США.
• Роль спекулятивної активності: активна участь хедж-фондів та керуючих капіталом у ф’ючерсних контрактах спричинила різкі коливання цін.

Фізичний ринок залишався стійким

• Баланс попиту і пропозиції: глобальне співвідношення між видобутком і споживанням нафти залишалося збалансованим.
• Запаси: комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР залишались нижчими за рівень 2024 року та п’ятирічний середній показник.
• Сезонний чинник: у червні нафтопереробники наростили закупівлі на тлі очікуваного зростання попиту на пальне в літній період.
• Підтримка попиту: укладання позитивних торговельних домовленостей між США та ключовими партнерами сприяло поліпшенню очікувань на ринку.

Ціни на нафтопродукти: від падіння до зростання

• Січень–травень: п’ять місяців поспіль ціни на більшість продуктів знижувались через сезонно низьке споживання та зростання обсягів пропозиції з нових нафтопереробок.
• Стійкість бензину: у басейні Атлантики ціни на бензин зберігали стабільність, а в США навіть перевищили інші продукти. Причини — аварійні зупинки НПЗ через погоду і значні обсяги експорту.

Зміни у червні

• Підвищення цін: зростання цін на сиру нафту, сезонне пожвавлення мобільності та скорочення пропозиції після завершення періоду технічного обслуговування НПЗ.
• Сприятливі ринкові очікування: зросли споживання транспортного пального, активність у сфері генерації електроенергії на Сході Suez, авіаційних і дорожніх перевезень.
• Проте, середній рівень цін на нафтопродукти залишився нижчим, ніж рік тому, оскільки нові нафтопереробні заводи поступово нарощували завантаження.

Регіональні коливання

• Найбільше падіння цін у першому півріччі спостерігалося:
  • у США (USGC) – на $11.55 за барель,
  • у Роттердамі – на $8.98 за барель,
  • у Сінгапурі – на $10.50 за барель.
• Найсильніше падіння цін у Південно-Східній Азії зафіксовано для середніх дистилятів і бензину.

Очікування на друге півріччя

• Нафтопереробні заводи, особливо в США, зберігатимуть високий рівень переробки для задоволення сезонного зростання попиту на бензин, гас та мазут.
• Ці сегменти отримають сезонну підтримку з боку споживання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Попри торговельну війну США та Китаю, а також геополітичну напругу на Близькому Сході, обсяги торгівлі нафтовими деривативами на біржі ICE досягли історичного максимуму. Це відбулося на тлі суттєвої волатильності цін на нафту.

Рекордні обсяги торгівлі на тлі геополітичної напруги

У другому кварталі 2025 року загальний обсяг угод з нафтовими ф’ючерсами та опціонами на Intercontinental Exchange (ICE) сягнув 219,3 млн лотів, перевищивши попередній рекорд у 181,5 млн лотів у першому кварталі.

• 99,5 млн лотів припало на ф’ючерси на нафту Brent
• 20,3 млн лотів — на опціони на Brent
• 30 млн лотів — на West Texas Intermediate (WTI Cushing)
• 3,2 млн лотів — на Midland WTI (HOU) Futures

Цінова динаміка була вражаючою: 5 травня ціни Brent впали до чотирирічного мінімуму $60,23 за барель, але вже 19 червня сягнули $78,85 — найвищого рівня з січня.

Причини волатильності ринку

• У квітні президент США Дональд Трамп оголосив масштабні імпортні тарифи, що викликало відповідь Китаю та побоювання рецесії.
• На початку травня OPEC+ прискорила нарощування видобутку, що спричинило падіння цін Brent до найнижчого рівня з лютого 2021 року.
• Водночас війна між Ізраїлем та Іраном наприкінці червня знову підштовхнула ціни до шестимісячного максимуму.

Хеджування як стратегія управління ризиками

«Я думаю, що активність хеджування відіграла роль: коли ціна Brent знизилася до $60 за барель, споживачі нафти, такі як авіакомпанії, почали хеджувати, а коли в середині червня ціна різко зросла, хеджуватися вирішили й нафтовидобувні компанії», — зазначив аналітик UBS Джованні Стауново. «Водночас інвестори намагалися або займати позиції, що враховують побоювання щодо зростання (short), або позиції, пов’язані з інфляційними ризиками через тарифи (long)», — додав він.

Джерело: Terminal.
За матеріалами: Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального