«Україна потребує нової політики у вугільній галузі, адже нині стан справ у вугільній галузі незадовільний», — заявиви прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сьогодні під час години запитань до уряду на засіданні Верховної Ради України.

Про це пише ZIK.

Очільник уряду наголосив, що стан справ у вугільній галузі незадовільний, і слід системно займатися реструктуризацією шахт, оновленням та модернізацією, і про це він говорив профільному міністру.

«Сьогодні виникає різниця між вугіллям, що видобувається, та його ціною продажу. Ця різниця не на користь державних шахт, тому ми дотуємо кожну тонну вугілля, і ця дотація за рік становить 3 млрд грн. На жаль, ці 3 млрд грн потрібно знайти у державному бюджеті для того, щоб компенсувати різницю, як правило, заробітні плати. Але я поставив чітке завдання і профільному міністру, і міністру фінансів України знайти можливості у межах бюджету для того, щоб спрогнозувати до кінця року виплату заробітної плати ритмічно без створення додаткової заборгованості», – заявив Володимир Гройсман.

Він наголосив на тому, що Україна потребує нової політики у вугільній галузі. Прем’єр-міністр заявив, що таке завдання поставили перед профільним міністерством, і за нього персонально відповідає очільник Мінпаливенерго.

В. Гройсман наголосив, що це питання буде на порядку денному кожногодня.

Як повідомлялося раніше, 19 червня біля будівлі Верховної Ради сталися сутички між протестувальниками– шахтарями, які вийшли вимагати погашення боргів із виплати заробітної платні, та правоохоронцями.

Протестні акції шахтарів під ВРУ продовжилися і цього пленарного тижня. Гірники вимагають ухвалення законопроекту № 8362 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі.

Ранее «Терминал» сообщал, что работники трех шахт государственного предприятия «Селидовуголь» объявили бессрочную голодовку в помещении Министерства энергетики и угольной промышленности.

Народні депутати відправили на повторне друге читання законопроект про забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Про це повідмляє zik.

За це рішення сьогодні під час ранкового засідання Верховної Ради України проголосувало 230 народних депутатів.

Проект Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях № 6229 депутати прийняли у першому читанні 1 березня 2018 року.

Як ідеться у пояснювальній записці, законопроект розроблено для впровадження в Україні міжнародних стандартів та передових практик розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ).

Впровадження ІПВГ дозволить отримати доступ до важливої інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, що сприятиме зростанню їх прозорості та зміненню негативного іміджу видобувних галузей, зробити ці галузі більш привабливими для інвесторів.

Після розгляду правок голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив: «Це європейський закон для підтримки українського виробника».

А. Парубій таокж закликав підтримати законопроект, наголосивши, що він є на підтримку українського газовидобування.

Але після кількох нерезультативних голосувань голова ВРУ поставив на голосування пропозицію повернути законопроект на повторне друге читання. «За» проголосували 230 народних депутатів.

З цього приводу генеральний директор Директорату викопних видів палива в Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максим Федотов написав на своїй сторінці у Facebook :

«Депутати в Раді провалили законопроект #№6229 “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”. Момент критичний, бо це не просто черговий законопроект, це нові, прозорі правила гри у видобувному бізнесі, а, отже, нові інвестиції і енергетична безпека України.
Законопроект передбачав відкритість інформації про те, хто та на яких умовах отримав ліцензії на розробку родовищ, що записано в угодах про розподіл продукції, скільки отримують компанії і скільки відрахувань вони роблять в місцеві і державний бюджети, де, що саме та у яких обсягах видобувають, імпортують та експортують.
Все це могло стати відкритим не тільки в галузі видобутку нафти й газу, але й вугілля та металевих руд.
Фактично цей законопроект – це виконання Угоди України про Асоціацію з ЄС (Директива 2013/34/ЄС), та впровадження стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), який впроваджується у 51 країнах світу. Тобто, це світовий стандарт роботи видобувних галузей. Завалити його – означає зупинити рух до цивілізованих та стимулюючих інвесторів і виробників правил роботи на ринку.
Давайте казати чесно: інвестор боїться України, боїться саме тому, що не розуміє як функціонує наш ринок…»

Раніше «Термінал» повідомляв, що в.о. голови комітету з ПЕК Олександр Домбровський писав на свїй стрінці у Facebook : «Також спільно з колегами затвердили остаточну редакцію порівняльної таблиці до проекту Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях (№6229) за результатами її обробки в головному юридичному управлінні Верховної Ради України і затвердили рекомендації комітетських слухань на тему« ГТС: ключові виклики та критерії залучення стратегічного партнера. Роль парламенту в законодавчому забезпеченні процесу».

Верховна Рада направила на доопрацювання  законопроект щодо поліпшення правових гарантій при розгляді АМКУ справ. 

Як повідомляє Укрінформ, за рішення передати документ №6746 у Комітет з питань економічної політики проголосували 238 депутатів.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» передбачає внесення змін до основних законів у сфері захисту економічної конкуренції і спрямований на закріплення в законах прав осіб, які беруть участь у справах, що розглядаються органами АМКУ, гарантій цих прав, а також механізмів їх реалізації. Зокрема, законопроект встановлює строки, протягом яких має бути завершено розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

«Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються органами Антимонопольного комітету України протягом розумного строку, але не більше двох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи, якщо інші строки не передбачені Законом «Про захист економічної конкуренції», — йдеться у законопроекті.

Зазначається, що якщо протягом граничних строків розгляду справи органом Антимонопольного комітету рішення не прийнято, справа підлягає закриттю у зв’язку з недоведенням вчинення порушення.

Крім того, законопроект передбачає забезпечення особі, щодо якої розпочато справу, права знати, у вчиненні якого порушення вона підозрюється; гарантування права особи користуватися послугами перекладача; забезпечення її права ознайомлюватись із матеріалами справи та всіма доказами, на яких грунтуються рішення АМКУ, в тому числі врегулювання з цією метою питань збалансування цього права з правом на захист конфіденційної інформації інших осіб.

Получению очередного транша кредита МВФ препятствует невыполнение Украиной двух предварительных мер (prior actions): принятие закона о создании Антикоррупционного суда и утверждение механизма автоматического корректирования газовых тарифов к рыночному уровню.

Об этом заявил министр финансов Александр Данилюк, со ссылкой на Интерфакс-Украина сообщает БизнесЦензор.

«Принятие закона об Антикоррупционном суде – это №1 требования МВФ. Но я могу сказать, что это и №1 требование людей в Украине», – сказал он, выступая в ночь на среду в Atlantic Council в Вашингтоне.

Глава Минфина напомнил, что законопроект прошел первое чтение, и ко второму чтению к нему поданы многочисленные правки, что усложняет окончательное голосование.

«Но я вполне оптимистичен по поводу прохождения (закона)», – заявил глава Минфина, назвав в качестве сроков апрель-май этого года. По его мнению, такому позитивному исходу содействует внутреннее давление на Верховную Раду, позиция правительства и внешние обязательства Украины.

В отношении ведущейся дискуссии с МВФ о тарифах на газ Данилюк указал, что она не столько о конкретные ценах, сколько о создание в стране конкурентного рынка газа, так как не роль правительства регулировать тарифы.

Среди шагов к этой цели глава Минфина назвал введение с 1 января этого года монетизации субсидий, что позволит получать эти средства не только «Нафтогазу Украины», но и другим поставщикам.

«Я вполне позитивен в отношении (получения очередного транша) МВФ», – подытожил Данилюк. В то же время министр отказался назвать конкретные сроки, хотя днем ранее телеканал «Украина» со ссылкой на интервью главы Минфина сообщил о возможности получения $2 млрд транша в мае-июне этого года.

Министр отметил, что средства Фонда идут на пополнение резервов Нацбанка, а не в бюджет, однако признал, что решение о выделении транша МВФ позволит Украине дешевле привлекать заимствования для финансирования дефицита бюджета.

Открытая МВФ в марте 2015 года четырехлетняя программа EFF общим объемом SDR12,348 млрд (около $17,5 млрд) с первым траншем в $5 млрд первоначально предполагала ежеквартальный пересмотр программы, выделение в 2015 году еще трех траншей по SDR1,18 млрд и уменьшение квартальных траншей в 2016-2018 годах до SDR0,44 млрд ($0,62 млрд). Украина смогла получить с небольшой задержкой второй транш по этой программе на $1,7 млрд в начале августа 2015 года, после чего возникла длительная пауза в связи с невыполнениям ряда условий, политическим кризисом и сменой правительства.

После прихода нового Кабмина во главе с Владимиром Гройсманом в апреле 2016 года переговоры о продолжении финансирования возобновились, однако Фонд решил выделить третий транш в размере $1 млрд только в середине сентября, четвертый – 3 апреля 2017 года.

Верховная Рада приняла за основу проект закона «О внесении изменений в Общегосударственную программу снятия с эксплуатации Чернобыльской АЭС и преобразования объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему».

Как передает БизнесЦензор, за принятие соответствующего правительственного законопроекта  №6624 в первом чтении проголосовали 236 народных депутатов.

Целью принятия законопроекта указано утверждение единого документа по снятию с эксплуатации Чернобыльской АЭС и преобразования объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему и предоставления бюджетного финансирования этой деятельности до 2020 года.

Согласно пояснительной записке, срок выполнения первоочередных мероприятий Общегосударственной программы по снятию с эксплуатации Чернобыльской АЭС, запланированных на 2009-2012 годы, исчерпан. При этом в связи с недостаточным финансированием, значительное количество запланированных мероприятий было выполнено не в полном объеме.

Проект изменений в Общегосударственную программу разработан с учетом истекших сроков, текущего состояния выполнения работ и планов по снятию с эксплуатации Чернобыльской АЭС и преобразования объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему (до 2065 года) и бюджетного финансирования этой деятельности до 2020 года .

Согласно финансово-экономического обоснованию документа, реализация обновленной Общегосударственной программы будет предусматривать выделение из государственного бюджета 4,04 млрд грн на 2017-2020 годы для выполнения мероприятий этапа окончательного закрытия и консервации, а с учетом взносов в Чернобыльский фонд «Укрытие» и Счета ядерной безопасности 6,64 млрд грн.

Верховная Рада приняла за основу проект закона «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно усовершенствования законодательства по вопросам обращения с радиоактивными отходами».

Как передает БизнесЦензор, за принятие соответствующего правительственного законопроекта  №6089 в первом чтении проголосовали 229 народных депутатов.

Целью принятия законопроекта в пояснительной записке указано приведение законодательной базы в сфере обращения с радиоактивными отходами в соответствие с международными требований безопасности в части системы классификации радиоактивных отходов для их захоронения.

В частности, законопроектом предложено ввести четыре «класса», на которые делятся радиоактивные отходы («очень низкоактивные», «низкоактивные», «среднеактивные», «высокоактивные»). В действующем законе «Об обращении с радиоактивными отходами» введено разделение радиоактивных отходов на два типа: «короткосуществующие» и «долгосуществующие».

В документе также предоставляются определения новых терминов: «захоронения радиоактивных отходов», «хранилище для захоронения радиоактивных отходов» («поверхностное», «приповерхностное», «на средних глубинах», «геологическое»), «критерии принятия радиоактивных отходов»; отнесены к радиоактивным отходам «отработанные закрытые источники излучения» и другое.

Как отмечается в пояснительной записке, проект закона разработан правительством во исполнение указа президента «О дополнительных мерах по преобразованию объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему и возрождения территорий, подвергшихся радиоактивному загрязнению вследствие Чернобыльской катастрофы».

Законопроект  »Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» щодо гармонізації законодавства з європейськими нормами (№ 5550) доопрацюють.

Як повідомляє Укрінформ, відповідне рішення підтримав 241 депутат.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про видобування і переробку уранових руд» з метою гармонізації національного законодавства до вимог європейських стандартів та встановлення єдиних (основних) норм безпеки.

Крім того, документом передбачається врегулювання питань ядерної та радіаційної безпеки в частині зменшення ризиків тривалого опромінення продуктами радону; врегулювання питань радіаційного захисту при медичному опроміненні.

Проект закону також передбачає вдосконалення державного регулювання діяльності з видобування і переробки уранових руд та запровадження ліцензування переробки уранових руд, враховуючи особливості технологічного циклу виробництва уранового концентрату.

Нардепы также могут внести в повестку изменения в закон о Вооруженных силах Верховная рада Украины на пленарном заседании 17 апреля 2018 года рассмотрит вопросы ядерной политики и безопасности.

Как сообщает РБК-Украина, соответствующая повестка дня опубликована на сайте украинского парламента.

В частности, нардепы начнут заседание с рассмотрения изменений в закон о социальной защите пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы (относительно выплаты денежной компенсации на бесплатное питание детей). После этого Рада рассмотрит изменения в некоторые законы в сфере использования ядерной энергии, относительно безопасности использования ядерной энергии, усовершенствования законодательства по вопросам обращения с радиоактивными отходами.

Кроме того, нардепы рассмотрят изменения в закон об использовании ядерной энергии и радиационной безопасности относительно компенсации риска населению, которое проживает на территории зон наблюдения в объединенных территориальных общинах. Также Рада может внести в повестку дня законопроект о внесении изменений в закон о ВСУ относительно обеспечения национальной безопасности и обороны, сдерживания вооруженной агрессии Российской Федерации в Донецкой и Луганской областях.

Соответствующий законопроект был зарегистрирован в Раде 13 апреля.

Как сообщает РБК-Украина, Кабинет министров Украины предлагает парламенту предусмотреть создание территорий специального промышленного использования в зоне отчуждения.

Об этом свидетельствует законопроект №8268 «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно создания территории специального промышленного использования», опубликованный на сайте Рады 13 апреля.

«В пределах зоны отчуждения и зоны безусловного (обязательного) отселения выделяется территория специального промышленного использования, на которой расположены объекты, предназначенные для обращения с радиоактивными отходами и отработанным ядерным топливом, и инфраструктура, обеспечивающая деятельность указанных объектов», — говорится в тексте законопроекта.

Документом предлагается предусмотреть, что территория определена для создания и функционирования объектов, предназначенных для обращения с радиоактивными отходами и отработанным ядерным топливом, в частности, снятие с эксплуатации Чернобыльской АЭС и преобразование объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему.

«На территории специального промышленного использования размещаются объекты по переработке радиоактивных отходов (кроме установок, включенных в технологический цикл ядерной установки, или хранилища для захоронения радиоактивных отходов), хранилища, предназначенные для хранения отработанного ядерного топлива или высокоактивных радиоактивных отходов с проектным сроком хранения более 30 лет (кроме установок, включенных в технологический цикл ядерной установки), хранилища, предназначенные для захоронения отработанного ядерного топлива или радиоактивных отходов», — уточняется в законопроекте.

В пояснительной записке подчеркивается, что значительная часть зоны отчуждения имеет высокие уровни загрязнения альфа-излучающими изотопами плутония с большими периодами полураспада (тысячи лет), а это исключает возможность проживания населения на данных территориях. Однако они могут использоваться для создания объектов инфраструктуры обращения с РАО.

Напомним, в январе Чернобыльская атомная электростанция (АЭС) получила сертификат Государственной архитектурно-строительной инспекции Украины, удостоверяющий соответствие проектной документации и готовность к эксплуатации нового конфайнмента.

Президент Петро Порошенко після розгляду всіх пропозицій внесе до Верховної Ради  законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» як невідкладний.

Про це він заявив на нараді щодо обговорення відповідного проекту закону, повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу глави держави,

«Ми зібралися для того, щоб обговорити, прийняти остаточне рішення, затвердити кінцевий варіант і подати до Верховної Ради, в тому числі визначивши його як невідкладний, законопроект, який передбачає зміни до закону «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України», — сказав Президент.

За його словами, відповідні законодавчі зміни зроблять роботу системи публічних закупівель ProZorro ефективнішою та закриють для корупціонерів низку способів обійти її.

«Головна мета, яку має цей законопроект — це зберегти всі позитивні напрацювання ProZorro і не дати аж ніяк нікому дискредитувати цю систему», — зазначив глава держави.

Він нагадав, що завдяки ProZorro у 2017 році вдалося заощадити більше 27 млрд грн коштів бюджету. Система публічних закупівель показує «надзвичайно переконливі результати і як ключовий чинник боротьби з корупцією, і щодо прозорості державних закупівель, і щодо підвищення довіри з боку інвесторів», наголосив Порошенко.

Водночас Президент зауважив, що за час роботи системи були і є ті, хто намагається всіляко обійти публічну процедуру торгів, користуючись певними неузгодженостями в технологіях, намагаються маніпулювати з цифрою і сумою допорогових закупівель, зловживають правом на оскарження результатів торгів тощо. Саме це і створило потребу у розробці та внесенні змін до чинного закону про публічні закупівлі, «аби не допустити зниження ефективності використання бюджетних коштів та забезпечити ефективне функціонування системи ProZorro».

Серед конкретних кроків, які пропонуються для поліпшення роботи системи електронних закупівель, Порошенко назвав, зокрема, підвищення відповідальності тих, хто планує брати участь у тендері, але не планує постачати товар, маючи єдину мету — зірвати конкурс, «пропонуючи нереальні, демпінгові ціни і не збираючись постачати послугу».

Глава держави також вважає за доцільне знизити вартість допорогових закупівель на товари та послуги з 200 тис. до 50 тисяч гривень, при цьому спростивши процедуру допорогових закупівель на незначні суми.

Президент підкреслив, що проект змін до закону «Про публічні закупівлі» вже практично готовий і має надійти до Верховної Ради до наступного пленарного тижня, запланованого на 17-20 квітня.

Учасники наради висловили підтримку законопроекту. Зокрема, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів розповів, що за минулий рік відбулося 869 тис. тендерів зі 128 тисячами учасників і було підписано угод на суму 500 млрд грн.

А заступник глави АПУ Дмитро Шимків нагадав, що система ProZorro отримала більше 5 міжнародних нагород. «І це є прикладом того, що українські розробки, українська ідея є одною з лідерів у світовому просторі з державних закупівель і, як підкреслив Президент, основним інструментом антикорупційної боротьби. І головне – в цю систему повірив бізнес», — зазначив він.