2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.

Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році

Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту

• ЄС посилює боротьбу з вуглецевими викидами через механізм CBAM – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.
• Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення вуглецевої складової у ціну.
• Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може суттєво вплинути на обсяги імпорту у першій половині 2026 року.
• Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.

Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі

• Директива RED III щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.
• Попри нерівномірне впровадження, очікується зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8% у 2026 році.
• Основний драйвер – гідрооброблена рослинна олія (HVO), що поступово витісняє традиційні види пального.

Нафта: профіцит і дилема OPEC+

• Очікуваний профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу.
• OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на 1,65 млн барелів на добу.
• Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.
• Якщо ціни не впадуть до середини діапазону 50 дол за барель, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.

Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи

• Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік.
• Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на дві третини – до близько 120 млн тонн на рік.
• Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.
• Це підвищує ризик цінових сплесків наприкінці зими та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.

Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI

• Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.
• Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.
• Попит з боку дата-центрів штучного інтелекту підтримує виробництво.
• У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла 1,1 млрд тонн, а видобуток – 7,8 млрд тонн, і ці рівні можуть зберегтися.

LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор

• Світове постачання LPG зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.
• Пропан і бутан торгуватимуться зі значними знижками до нафти, що вигідно для нафтохімії.
• Обмеження попиту пов’язані з:
  • надлишком пропілену;
  • низьким завантаженням крекінг-установок;
  • структурною перебудовою галузі.
• Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити короткострокові цінові шоки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media

За підсумками 2021 року в енергетичному міксі України 69,7% припало на електроенергію, вироблену на електростанціях, що не мають вуглецевих викидів (CO2), а саме АЕС, ГЕС, ГАЕС та ВДЕ. Це на 6,1% більше, ніж у 2020 році. Водночас на стільки ж зменшилася частка теплової генерації (до 30,3%).

Про це пише пресслужба Укренерго.

Загальне виробництво електроенергії у порівнянні з 2020 роком збільшилося на 5,2% (до 156,6 млрд кВт-год).

Зокрема, у 2021 році найбільше зростання показали гідроелектростанції (ГЕС), що збільшили своє виробництво на 51,9% (до 9,2 млрд кВт-год). Зростання обсягів відбулося практично в усі місяці року крім серпня, та понад вдвічі впродовж березня-червня – в період водопілля. Також збільшенню виробництва електроенергії на ГЕС сприяло активне залучення цих електростанцій до балансування енергосистеми впродовж всього року.

На другому місці за зростанням обсягів ВДЕ — +15,3% (до 12,5 млрд кВт-год), що пояснюється, зокрема, збільшенням у 2021 році сукупної встановленої потужності ВЕС, СЕС та інших видів ВДЕ на 1,4 ГВт  – до 8,1 ГВт. Пік виробництва «зеленої» генерації припав на липень і склав 1,4 млрд кВт-год.

На третьому місці — найбільша за обсягами виробництва атомна генерація зі зростанням обсягів на 13,1% – до 86,2 млрд кВт-год. Нарощувати виробництво АЕС почали з березня 2021 року, при цьому найбільші обсяги припали на грудень – 9,2 млрд кВт-год, що стало можливим завдяки вчасному завершенню планової ремонтної кампанії енергоблоків АЕС, а також відсутності мережевих обмежень для видачі потужності атомних енергоблоків.

Водночас ТЕС у 2021 році знизили виробництво на 5,9% (до 37,2 млрд кВт-год), а ТЕЦ – на 32,7% (до 8,6 млрд кВт-год). Зменшення обсягів в порівнянні з 2020 роком спостерігалося у травні-червні (в середньому на 34,6%), та у листопаді-грудні (в середньому на 33,6%).

Споживання електроенергії нетто у 2021 році у порівнянні з попереднім збільшилося на 6,4% – до 125,5 млрд кВт-год. Споживання брутто склало майже 155 млрд кВт-год.

Зростання (нетто) відбулося в усі місяці року, водночас найбільшим воно було у березні та квітні, та піком в грудні з обсягом 11,9 млрд кВт-год.

Збільшення обсягів споживання у 2021 році зумовлено послабленням суворих карантинних заходів для протидії поширення COVID-19. При цьому його обсяг брутто у 2021 році перевищив аналогічний показник у докарантинні періоди:2019 р. – 148,4 млрд кВт-год, 2018 р. – 151,1 млрд кВт-год, 2017 р. – 147,6 млрд кВт-год.

У структурі споживання у 2021 році найбільшу частку займає населення (30,8%), металургія (23%), промисловість (18,6%) та комунальні підприємства (12%). При цьому у порівнянні з 2020 роком питома вага у структурі більшості груп споживачів змінилася несуттєво.

Водночас за обсягами споживання електроенергії зростання є в усіх споживацьких групах, окрім сільгоспспоживачів (-2,8%). Найбільше зростання показали непромислові споживачі (+16,5%), виробники будматеріалів (+14,4%) та машинобудівна галузь (+11,3%). Приріст споживання населення склав лише 5,8%, а промисловості —  6%.

Читайте в «Терміналі», Єврокомісія класифікувала атомну та газову енергетику як перехідні зелені джерела енергії, що сприяють переходу до безвуглецевої економіки. Про це йдеться у прийнятому в середу Єврокомісією документі під назвою «Таксономія ЄС».