Заборгованість державних вугледобувних підприємств із зарплати з нарахуваннями за 2015-2020 роки становить 1 186,5 млн грн.

Про це повідомило Міненерго у відповідь на запит «Радіо Свобода».

«Загальна заборгованість державних вугледобувних підприємств по заробітній платі з нарахуваннями за 2015-2020 роки становить 1 186,5 мільйона гривень, в тому числі за два місяці 2021 року – 782,3 мільйона гривень», – йдеться у повідомленні.

В Міненерго зазначили, що за два місяці 2021 року державними вугледобувними підприємствами нараховано 1 308,3 мільйона гривень заробітної плати з нарахуваннями. Станом на 22 березня 2021 року на виплату зарплати спрямовано 526 мільйонів гривень, що становить 40,2 відсотка від нарахованої заробітної плати, додали в міністерстві.

«Фінансовий стан державних вугледобувних підприємств не дозволяє забезпечити виплату поточної зарплати та погашення заборгованості з неї», – пояснили в Міненерго.

В міністерстві зауважили, що для погашення заборгованості звернулися до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та Мінфіну з проханням внести зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету на 2021 рік.

Читайте в «Терміналі» також, у Держбюджеті передбачено 100% фінансування для ліквідації шахти «Надія».

341 млн грн Уряд цьогоріч спрямував на модернізацію вуглевидобувних підприємств. Введення нових лав на шахтах «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», «Курахівське» ДП «Селидіввугілля» та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» має відбутися до кінця року, що сприятиме збільшенню видобутку українського вугілля.

Про це повідомляє Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон.

За його словами, Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик також отримав завдання від Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана забезпечити 1 млрд грн додаткових інвестицій у вугільну галузь.

«Ці кошти потрібні для технічного переоснащення українських державних шахт, запуску нових лав для видобутку необхідного країні вугілля. 1 млрд грн дасть додатково Україні 2 млн тонн вугілля, що зменшить потребу в його імпорті та зробить державні шахти менш збитковими», – коментує Володимир Кістіон.

Віце-прем’єр-міністр також зауважив, що з серпня зменшуватиметься споживання вугілля за рахунок роботи атомних та гідроелектростанцій. Вже з початку року гідроенергетика виробила на 2,1 млрд кВт електроенергії більше, ніж у аналогічному періоді минулого року, а це зекономило 1 млн тонн вугілля.

«Ситуація в енергетиці стабільно прогнозована, з 15 атомних блоків в безперебійному режимі працюють 12. У минулому році більше навантаження лягало на ТЕС, оскільки на АЕС проводилися ремонти, відповідно більше спалювалося і вугілля», — резюмує Володимир Кістіон.

Варто зауважити, що Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон почав активно коментувати ситуацію  в енергетиці після звіту Рахункової палати щодо того, що Міненерговугілля не забезпечило повноцінної реалізації держполітики в електроенергетичному комплексі в частині розвитку гідроенергетики.

Зокрема в звіті сказано, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у II півріччі 2015 року, 2016-2017 роках і I кварталі 2018 року не забезпечило повноцінної реалізації державної політики в електроенергетичному комплексі. Це стосується розвитку гідроакумулюючих потужностей, а також ефективного управління об’єктами держвласності, а саме ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП «НАЕК «Енергоатом».

Такі дані містяться у затвердженому Звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на будівництво та реконструкцію гідроакумулюючих електростанцій та управління об’єктами державної власності у сфері гідроенергетики.

Аудитори встановили, що розроблені міністерством програми та стратегії в частині розвитку гідроенергетики зазвичай мали декларативний характер і хід їх виконання жодного разу не аналізувався.

Загалом за цей період за рахунок різних джерел фінансування на реконструкцію Київської та будівництво Ташликської, Дністровської та Канівської ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП «НАЕК «Енергоатом» використано 4,6 млрд гривень. Результати аудиту засвідчили, що строків будівництва, які визначені проектами, ніхто не дотримувався. Як зазначив відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Ігор Яремчук, це призвело до збільшення строків будівництва, вартості робіт і обладнання. Так, наприклад, у порівнянні з початковим проектом будівництва Ташликської ГАЕС, вартість робіт за новим проектом, який перебуває на затвердженні, зросла більше ніж в 3 рази, а Дністровської — на 40 %.

Додаткові маневрові потужності, які передбачені проектами, так і не були введені в експлуатацію, і практично усі будови перетворилися на довгобуди. Наприклад, через незадовільний стан фінансування будівництво Дністровської ГАЕС та Ташликської ГАЕС триває вже понад 35 років. А на Канівській ГАЕС, введення в експлуатацію якої щорічно могло б економити природний газ та вугілля орієнтовно на 1,5 млрд грн, будівництво взагалі не розпочалося.

Для проведення реконструкції ГАЕС в рамках угод з міжнародними фінансовими організаціями залучалися кредитні кошти. І їх частка постійно зростала із 40,6 % до 57,7 % відсотків. Міненерговугілля забезпечило законне використання цих коштів. Однак, як наголосив Ігор Яремчук, міністерство не змогло ефективно реалізувати інвестиційний проект реабілітації гідроелектростанцій, та проконтролювати вчасне та повноцінне його виконання. І це стало причиною використання лише 46,6 % передбачених на ці цілі коштів, залучених урядом від міжнародних фінансових організацій.

Аудитори також зазначають, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг систематично зменшувала обґрунтовані підприємствами потреби та розміри інвестиційних складових тарифу. І це стало однією з причин недофінансування заходів з будівництва ГАЕС. Крім того, НКРЕКП не забезпечила своєчасного затвердження тарифів ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП «НАЕК «Енергоатом», які б дозволяли їм у визначені законодавством терміни підготувати фінансові плани. Тому фінансові плани затверджувалися Кабінетом Міністрів несвоєчасно, а це ускладнювало та гальмувало відповідні роботи.

Ігор Яремчук зауважив, що забезпечення енергетичної безпеки держави є одним із першочергових завдань для належного функціонування всіх галузей економіки країни. Він підкреслив, що розвиток гідроакумулюючих електростанцій дозволить значно покращити стан довкілля, скоротити імпорт природного газу і вугілля та забезпечити енергетичну незалежність України. Аудитори під час здійснення контрольного заходу виявили низку проблем, які потребують вирішення на урядовому рівні.