Нічна атака російських дронів і ракет по Україні призвела до серйозних побічних наслідків: турецький LPG-танкер Orinda з 4 000 тонн зрідженого нафтового газу був уражений у порту Ізмаїл в Одеській області, що загострило ризики для енергетичної безпеки, навігації та залучення до конфлікту третіх країн, насамперед Туреччини й Румунії.

Мапа ризиків та наслідків удару по LPG-танкеру Orinda в Ізмаїлі

1. Факт інциденту: удар дрона по турецькому LPG-танкеру

За повідомленнями, унаслідок чергової масштабної нічної атаки дронами та ракетами по території України був уражений турецький LPG-танкер Orinda, що перебував у порту Ізмаїл в Одеській області.

• Танкер під турецьким прапором перевозив 4 000 тонн зрідженого нафтового газу.
• Судно було безпосередньо уражене російським дроном у районі українського порту Ізмаїл на Дунаї.
• На борту перебували 16 членів екіпажу, усіх було негайно евакуйовано, жертв немає.
• Окрім Orinda, пошкоджень зазнали й інші цивільні судна у портовій зоні.
• Пожежу на судні намагалися локалізувати пожежні та аварійні служби, що працювали на місці інциденту.

Атака стала продовженням серії ударів дронами по енергетичній і портовій інфраструктурі України, які вже неодноразово зачіпали цивільне судноплавство.

2. Масштаб загрози

Пошкодження судна із великим обсягом енергоємного вантажу створює суттєві ризики не лише для екіпажу, а й для навколишнього середовища, прибережних громад та судноплавства в регіоні.

• LPG-танкер Orinda перевозить 4 000 тонн зрідженого газу — це потенціал масштабного вибуху та пожежі у разі подальшого пошкодження корпусу або ємностей.
• За даними сервісу відстеження суден Marine Traffic, судно має довжину близько 125 метрів (близько 410 футів) та може вміщувати до 8 292 кубічних метрів (приблизно 1,8 млн галонів) пального.
• Локалізація пожежі ускладнена через характер вантажу та конфігурацію судна, що збільшує тривалість і небезпеку аварійних робіт.

Сукупність великого обсягу LPG, значних розмірів судна та портової інфраструктури поруч посилює ризики для регіону, включно із сусідніми країнами НАТО.

3. Ризики для Румунії та НАТО

Порт Ізмаїл розташований безпосередньо на кордоні з Румунією, що перетворює будь-який масштабний інцидент у зоні порту на потенційну проблему для НАТО.

• Румунія відреагувала з підвищеною тривогою, оскільки інцидент стався буквально через річку від її території.
• Було ухвалено рішення евакуювати село Плауру, розташоване на румунському березі Дунаю, через “близькість судна до румунської території та характер його вантажу”, як повідомили місцеві аварійні служби.
• Подія стала черговим нагадуванням, що конфлікт в Україні легко може зачепити територію країн-членів НАТО через удари по енергетичних і портових об’єктах.

Розташування Ізмаїла на кордоні з Румунією перетворює кожен удар по порту на тест для механізмів безпеки Альянсу.

4. Системний характер загрози для цивільного судноплавства

Інцидент із Orinda не є поодиноким, а вписується у тривалу серію атак на українські дунайські порти та цивільні судна.

• Раніше щонайменше дюжина комерційних суден вже зазнавала пошкоджень унаслідок аналогічних атак російських дронів по порту Ізмаїл.
• Пошкодження цивільних суден, зокрема з небезпечними вантажами, підривають довіру до безпеки морських маршрутів у Чорному морі й на Дунаї.
• Це створює додатковий ціновий та логістичний тиск на енергетичні ринки, оскільки судновласники й страхові компанії оцінюють нові ризики.

Серійність атак перетворює окремі епізоди на стійкий фактор нестабільності для енергетичних та аграрних коридорів регіону.

5. Реакція Туреччини: атака як удар по турецьких моряках

Удар по Orinda, що йде під турецьким прапором, викликав політичну реакцію в Туреччині та дискусії про необхідність більш жорсткої відповіді на дії росії в Чорному морі.

Депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP) у своїй публічній заяві наголосив, що атака демонструє вихід війни на новий рівень, коли під ударом опиняються турецькі моряки.

«Атака дрона, націлена на газовий танкер MT Orinda під турецьким прапором у Чорному морі, показує, що війна тепер спрямована і проти турецьких моряків. Турецькі моряки не можуть бути залишені сам на сам посеред війни! Відсутність людських жертв, безумовно, є для нас полегшенням, але уряд не може відмахнутися від цієї атаки, назвавши її “поодинокою”. Безпека наших суден та екіпажів має бути гарантована», — підкреслив депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP).

• Заява Карасу підкреслює, що Туреччина розглядає інцидент не лише як технічну аварію, а як удар по своїм громадянам та прапору.
• Лунають заклики до “рішучих дій проти росії”, що може означати політичний чи дипломатичний тиск, а також перегляд підходів до безпеки судноплавства.

Політичний вимір інциденту посилює ризики переформатування ролі Туреччини в чорноморській безпековій архітектурі.

6. Верифікація інциденту

Повідомлення про удар по Orinda та його наслідки отримали додаткове підтвердження завдяки аналізу відеоматеріалів міжнародними медіа.

• BBC заявляє, що верифікувала відео із місця події.
• За оцінкою BBC, кадри, ймовірно, були зняті з румунського села Плауру, яке розташоване безпосередньо через річку від місця інциденту.
• Те саме село нині евакуйоване через близькість судна з небезпечним вантажем до румунської території та ризик для місцевого населення.

Міжнародна медійна верифікація підсилює довіру до інформації про інцидент і робить його предметом обговорення не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

7. Удари по енергетичних і портових цілях

Інцидент з Orinda вкотре демонструє, що чим довше триває війна між росією та Україною з акцентом на енергетичну та портову інфраструктуру, тим вищими стають ризики втягування третіх країн.

• Атаки на енергетичні об’єкти й порти створюють ланцюговий ефект для міжнародної торгівлі енергоносіями.
• Пошкодження танкера з LPG у безпосередній близькості до території НАТО наближає конфлікт до межі прямого зіткнення інтересів великих гравців.
• Усвідомлення того, що будь-яке судно під прапором третьої країни може стати мішенню, змінює стратегії судновласників та державних регуляторів.

Енергетична війна на морі дедалі менше обмежується лише двома сторонами конфлікту та дедалі більше впливає на глобальні потоки палива.

8. Потенційні наслідки для політики щодо російського флоту

На тлі інциденту з Orinda знову активізується дискусія про роль Туреччини як контролера ключових морських «вузьких місць» для російського флоту.

• За повідомленнями, низка посадовців у НАТО вже тривалий час виступає за те, щоб Туреччина вжила жорсткіших заходів проти російського судноплавства до міжнародних ринків.
• Одним із ключових важелів впливу є потенційне обмеження доступу російських суден до проток Босфор та Дарданелли.
• Інцидент із турецьким LPG-танкером, який зазнав удару дрона, може бути використаний як додатковий аргумент для перегляду політики Анкари щодо російського флоту.

Якщо Туреччина під тиском внутрішньої політики та партнерів по НАТО посилить режим проходу суден, це матиме прямий вплив на маршрути постачання енергоносіїв з росії.

9. Енергетичні та безпекові висновки

Удар по Orinda висвітлює одразу кілька критичних трендів у сфері енергетичної безпеки Чорноморського регіону.

• Мілітаризація енергетичних маршрутів: енергетичні судна перетворюються на де-факто фронтові цілі, що радикально змінює ризиковий профіль морських перевезень.
• Регіональна ескалація: кожен подібний інцидент збільшує шанси втягування сусідніх країн у конфлікт, особливо коли йдеться про держави НАТО.
• Політичний тиск на Туреччину: удар по судну під турецьким прапором посилює внутрішню дискусію щодо необхідності захисту турецьких моряків і суден та може спричинити жорсткіші кроки стосовно російського судноплавства.
• Страхові та логістичні наслідки: накопичення випадків пошкодження цивільних суден може підвищувати страхові премії, змінювати маршрути та структуру флоту, задіяного в перевезенні енергоресурсів.

Сукупність цих чинників робить інцидент із Orinda важливим маркером того, як війна змінює правила гри на енергетичних ринках і в міжнародному морському праві.

10. Висновки

• Ризик інцидентів з високоефективними енергетичними вантажами (LPG, нафтопродукти) в зоні бойових дій зростає, що потребує посилення стандартів безпеки та супроводу суден.
• Країни НАТО, зокрема Румунія, змушені діяти превентивно, евакуйовуючи населення навіть без прямого удару по їхній території, якщо поруч перебувають пошкоджені судна з небезпечним вантажем.
• Туреччина опиняється в центрі трикутника “морська безпека — енергетика — геополітика”, і подібні інциденти підштовхують її до перегляду балансу між економічними вигодами та безпековими ризиками.
• Морські енергетичні коридори Чорного моря та Дунаю залишаються вразливими, а будь-яке подальше загострення може мати відчутні наслідки для європейської енергетичної безпеки.

Інцидент із Orinda ілюструє, що енергетична інфраструктура та судна з паливом стають передовою лінією гібридної війни, де кожен удар має одночасно військові, економічні та політичні наслідки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Російські удари по українській енергетичній інфраструктурі перейшли від тактики «знищити об’єкт» до тактики «створити регіональний дисбаланс» між генерацією на заході та споживанням/дефіцитом на сході й у центрі. Вразливість посилює обмежена пропускна здатність міжрегіональних ЛЕП, залежність від великих трансформаторів і ризик каскадних аварій. Україна може пом’якшити цю тактику поєднанням швидких (мобільні генератори, гнучке керування попитом), середньострокових (FACTS, розміщення сховищ у вузлах, міждержавні інтерконектори) та довгострокових (HVDC, кільцеві мережі, розосереджена генерація на сході) рішень, синхронізованих із протиповітряною обороною та кіберзахистом.

Особливості енергетичних ударів

1. Суть нової тактики ворога

• Ціль: не одноразове виведення зі строю електростанцій, а довготривале регіональне розбалансування.
• Головний прийом: бити по лівобережних регіонах, де зосереджені ТЕС і ГЕС, і таким чином створювати дефіцит у східній та центральній частині країни.
• Паралельно: на заході країни виникає надлишок генерації за рахунок роботи АЕС, який не може бути оперативно перекинутий у зону дефіциту.
• Ключовий інструмент ворога: використання обмеженої пропускної здатності міжрегіональних ліній, що перетворює локальний дефіцит на тривалі відключення.

2. Чому ця тактика працює

• Висока концентрація генерації в окремих географічних кластерах призводить до того, що втрата одного кластера впливає на великий регіон.
• Обмежена пропускна здатність міжрегіональних мереж не дає змоги вирівняти баланс між заходом (надлишок) і сходом/центром (дефіцит).
• Залежність від великих елементів інфраструктури (трансформатори, важливі підстанції) — їх довго замінювати, тому кожен влучний удар ворога створює довгий «вузький» сегмент в енергосистемі.
• Ризик каскадних аварій змушує операторів застосовувати аварійні відключення для захисту всієї системи.

3. Чому справа не тільки в лініях

• Сучасна енергосистема — це поєднання мереж, електроніки, акумуляції, програмного керування та логістики.
• Навіть без нових довгих ЛЕП можна тимчасово підвищити стійкість через технології керування потоками, акумуляцію та мобільну генерацію.
• Будівництво нових ліній триває роками, отже потрібні рішення «сьогодні — завтра», що компенсують вразливість.

4. Технологічні рішення, які вже відомі та можуть бути застосовні

4.1. Лінії постійного струму великої напруги

• Призначення: передача великих обсягів енергії на далекі відстані з меншими втратами.
• Перевага: потік легше контролювати, ніж в AC-мережі.
• Додатковий плюс: можливість прокладання під землею або під водою, що робить лінії менш уразливими для ударів.

4.2. Системи гнучкого керування потужністю

• Завдання: підвищити пропускну здатність уже існуючих ліній без їх повної перебудови.
• Ефект: оперативний контроль над потоками, що особливо важливо при асиметрії між заходом та сходом.
• Це середньостроковий клас рішень (місяці — до 1–2 років), який дає відчутне нарощування резерву для міжрегіональних передач.

4.3. Батарейні енергосховища

• Функція: накопичити надлишок (передусім у західних регіонах) і миттєво віддати його в зонах дефіциту.
• Додаткова роль: гасіння коливань частоти, що зменшує ймовірність каскадних аварій.
• Перевага: можна розміщувати в ключових вузлах мережі — це скорочує шляхи передачі й знижує потребу в негайному будівництві ліній.

4.4. Мобільні генератори та мобільні газові турбіни

• Призначення: швидко розгорнутися у регіоні дефіциту.
• Статус: це тимчасова компенсація до відновлення ліній/підстанцій.
• Застосування: особливо важливо на лівобережжі, яке стає ціллю для ударів.

4.5. Гнучке керування великим попитом

• Інструмент: домовленості з великими споживачами щодо тимчасового зниження навантаження в пікові або критичні години.
• Результат: менша потреба у довгих передачах через країну, отже менша вразливість для ударів.

4.6. Гнучке керування малим й середнім попитом

• Інструмент: стимулювання використання накопичувачів споживачів, щодо стварення розумних мереж, зокрема, зменшення споживання в пікові або критичні години та віддавання енергії при її дефіциті у мержу, а також накопичення енергії при її профіциті.
• Результат: збалансована енергосистема країни.

5. Захист ключових вузлів: багатовимірний підхід

Захист енергосистеми не зводиться до ППО. Він має чотири компоненти: інженерний, оборонний, організаційний і кібернетичний.

5.1. Інженерні заходи

• Посилене укриття та бронювання трансформаторів і підстанцій — щоб збільшити живучість обладнання.
• Кільцева (резервна) топологія мережі — дає змогу перекидати потоки в обхід пошкоджених ділянок.
• Модульне обладнання та стандартизація — щоб швидко замінювати пошкоджені елементи.
• Локальні акумулятори та резервні генератори біля підстанцій — для миттєвої компенсації втрат.

5.2. Оборонні заходи

• Координація енергетиків з ППО та силами реагування для пріоритетного захисту найважливіших об’єктів.
• Виявлення і знешкодження БпЛА, які атакують низько і несподівано.
• Географічне рознесення критичних елементів, щоб один удар не виводив із ладу весь вузол.

5.3. Кіберзахист і автоматизація

• Кіберзахист диспетчерських систем — обов’язковий, із застосуванням резервних каналів зв’язку та сегментації мережі.
• Автоматизовані системи управління мають:
  • перенаправляти потоки;
  • підключати акумулятори;
  • обмежувати непершочергове навантаження.
• Баланс «автоматика — людина» критичний: автоматика — для миттєвих локальних реакцій, людина — для запобігання каскадним відключенням.

6. Плани дій у часі

6.1. Негайні кроки (тижні — місяці)

• Розгортання мобільних батарей і генераторів у найбільш уразливих регіонах.
• Активація механізмів гнучкого навантаження для великих споживачів.

6.2. Середньострокові кроки (місяці — 1–2 роки)

• Встановлення пристроїв для підвищення пропускної здатності існуючих ліній.
• Розгортання накопичувачів у ключових вузлах — щоб мати швидкі джерела енергії в місцях можливих розривів.
• Угоди з сусідніми операторами щодо збільшення імпорту й оперативних інтерконекторів.

6.3. Довгострокові кроки (роки)

• Нарощування міжрегіональних коридорів передавання.
• Будівництво HVDC-ліній (висковольтні постійного струму) там, де це економічно та безпеково виправдано.
• Створення кільцевої структури мережі для підвищення живучості.
• Збільшення локальної генерації у східних регіонах, щоб зменшити залежність від далеких передач.

6.4. Постійні дії

• Координація енергетиків, оборони та кіберфахівців на постійній основі.
• Підтримання запасів критичних комплектуючих у регіонах для швидкого ремонту.

7. Висновок

Тактика ворога — «розбалансувати береги» — спирається на географічну асиметрію української генерації та обмежену пропускну здатність мереж. Але поєднання:

• швидких технічних рішень (акумуляція, мобільні генератори, гнучке керування);
• середньострокових інвестицій у керовані магістралі;
• довгострокових змін архітектури мережі (HVDC, кільцева топологія, розосереджена генерація);
• тісної координації з обороною і кіберзахистом;

дає Україні можливість зменшити тривалість і масштаб відключень, а згодом — підвищити стійкість енергосистеми до системних ударів.

Чому це питання національної безпеки

Енергетика сьогодні — це частина національної безпеки. Захищати мережу — означає:

• захищати життя людей (освітлення, теплопостачання, медичні заклади);
• зберігати роботу підприємств і, відповідно, економічну стійкість;
• підтримувати стабільність держави під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами коментарів В.Боровика (Голова Правління Альянсу «Нова Енергія України»)

Доходи рф від нафти й газу у вересні 2025 року скоротяться на 23% у річному вимірі через падіння міжнародних цін на нафту та зміцнення рубля. Це створює додаткові ризики для формування бюджету 2026 року й фінансування війни проти України.

Попри зростання відвантажень нафтопродуктів у серпні, загальний дохід від експорту нафти та пального знизився через розширення знижок і перебої в роботі НПЗ.

Фінансовий тиск на бюджет рф

• Зниження доходів у вересні 2025 року – на 23% у річному вимірі.
• Очікувані надходження – $7,11 млрд (592 млрд рублів), що на 17% більше, ніж у серпні, завдяки скороченню державних субсидій НПЗ.
• Січень-вересень 2025 року – доходи впали на 20,5% р/р, до $79,6 млрд (6,62 трлн рублів).
• Фактори впливу: падіння міжнародних цін на нафту, зміцнення рубля, розширення дисконтів на російську нафту.

Експорт та ринкова кон’юнктура

• У серпні дохід від експорту сирої нафти й пального скоротився на $920 млн порівняно з липнем і становив $13,51 млрд.
• Причини: удари України по НПЗ дронами та тиск США на Індію через закупівлю російської нафти.
• Знижки на російські нафтові марки суттєво розширилися.

Логістика постачання

• Відвантаження нафтопродуктів у серпні зросли на 8,9% у порівнянні з липнем (частина НПЗ відновила роботу після ремонту).
• Зростання експорту з Балтійських та Чорноморсько-Азовських портів.
• Зниження обсягів відвантажень з арктичних портів.

Висновки

• Бюджетні ризики: скорочення доходів ставить під загрозу виконання бюджету рф на 2026 рік.
• Військові витрати: фінансування війни проти України ускладнюється з огляду на падіння доходів.
• Міжнародна конкуренція: знижки на російську нафту під тиском США відкривають простір для посилення позицій інших постачальників на світових ринках.
• Структурні зміни: порушення логістики й атаки на НПЗ підривають стабільність експортних ланцюгів рф.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Українські атаки безпілотниками по нафтопереробних заводах рф призвели до значного зниження потужностей переробки, що викликало дефіцит бензину та рекордне зростання цін. Попри заборону експорту, заходи москва не змогли стабілізувати ринок.

Найбільш гострі проблеми відчувають віддалені регіони, включно із Забайкальським краєм та окупованим Кримом.

Криза на ринку пального рф

• 20 серпня 2025 року бензин А-95 на біржі коштував на 55% дорожче, ніж на початку року, та на 8% більше, ніж на початку серпня.
• Оптові ціни на пальне вийшли на рекордний рівень.
• З липня Україна завдала ударів щонайменше по чотирьох великих НПЗ у стратегічних регіонах рф.
• За даними Financial Times, понад 10% нафтопереробних потужностей рф виведено з ладу.
• Атаки на залізничну інфраструктуру в центральній росії спричинили затримки поїздів і перебої з постачанням пального.

Спроби стабілізації та їх провал

• 28 липня влада рф запровадила загальну заборону на експорт бензину, але це не вирішило проблему дефіциту.
• Роздрібні ціни на бензин у рф зросли на 9% за рік і більш ніж на 5% від початку 2025 року.
• Найгостріший дефіцит зафіксовано в Забайкальському краї та Криму, де влада визнала перебої з постачанням А-95.

Соціальне невдоволення

«Що це за безумство з бензином? Ми раптом розбагатіли?!!» — написав мешканець Чити у місцевому чаті.

Позиція аналітиків

• Аналітики прогнозують, що зростання цін триватиме принаймні до вересня.
• Водночас наголошується, що системна криза поки що не загрожує, адже дизель, важливий для армії та сільського господарства, залишається доступним.

• «Повномасштабна паливна криза — та, що вдарить по армії, транспорту та аграрному сектору, здатна підірвати економіку, — ще не настала», — резюмував Сергій Вакуленко, Carnegie Endowment for International Peace.

Регіональний вимір

• У Приморському краї міністерка енергетики та газопостачання Олена Шиш пояснила дефіцит тим, що мешканці почали масово купувати бензин у каністри.
• Найсильніше постраждала мережа NNK-Приморнефтепродукт, яка обслуговує майже половину з 295 АЗС регіону.
• За її словами, незалежні АЗС піднімали ціни до +12 рублів/л у порівнянні з мережею ННК, що стимулювало ажіотаж.

• «Закликаємо мешканців діяти відповідально й пережити цю короткострокову складність», — заявила Шиш, цитуючи пресслужбу регіональної влади.

Логічні висновки

• Українські удари системно послабили енергетичну безпеку рф, вивівши з ладу понад 10% потужностей та спричинивши перебої з логістикою.
• Попри адміністративні заборони та контроль, москва не змогла зупинити зростання цін і дефіцит у віддалених регіонах.
• Соціальна напруга зростає, що може мати політичні наслідки, особливо у прикордонних і стратегічно важливих регіонах.

Джерело: Terminal

За матеріалами: united24media Financial Times, The Moscow Times

З початку осені 2024 року українські збройні сили послідовно вражають об’єкти енергетичної інфраструктури рф. Масштаб атак і обсяги завданих збитків уже вимірюються сотнями мільйонів доларів. Стратегія вибіркових ударів по нафтобазах, нафтопереробних заводах і логістичних вузлах демонструє не лише тактичну ефективність, а й системний підхід до економічного виснаження ворога.

Системні атаки на інфраструктуру рф

• 24 липня 2025 р. – удар дронами по нафтобазі «Лукойлу» у місті Сіріус, Краснодарський край. Внаслідок атаки евакуйовано готелі Сочі, затримано рейси з аеропорту.
• 23 липня – знищено логістичний вузол у Новочеркаську, критичний для транспортування пального й зброї на фронт.
• Жовтень 2024 р. – в окупованій Феодосії знищено 11 резервуарів об’ємом понад 69 тис. кубометрів. Орієнтовні втрати – до $39 млн.

Ескалація ударів по енергооб’єктах

• 27 успішних атак по енергоінфраструктурі рф з вересня 2024 до лютого 2025 р.
• У січні 2025 р. – 9 цілей з 10 припали на нафтогазові об’єкти (у вересні 2024 – лише 2 з 9).
• 97 резервуарів пошкоджено або знищено.

Економічні наслідки для рф

• За пів року – понад 59 млрд рублів або $700+ млн прямих збитків.
• Потенційні втрати, враховуючи великі об’єкти, – до $1 млрд.
• Втрати тільки по знищених резервуарах можуть сягати:
  • Порожні – понад 3.3 млрд рублів (~$39 млн);
  • Напівзаповнені – 5.5 млрд рублів (~$60+ млн);
  • Заповнені на 90% – 8.5 млрд рублів (~$95+ млн).

Логістичні вузли – «артерії» війни

• Новочеркаськ – ключова точка між Ростовом-на-Дону, Воронежем, Волгоградом і Каменськ-Шахтинським.
• Удар по 1061-му Центру МТО унеможливив розподіл зброї, пального й особового складу.

Відновлення майже не відбувається

• Із 16 резервуарів, знищених між вереснем 2024 й січнем 2025 – відновлено лише один.
• Причини:
  • Страх повторних атак;
  • Дефіцит кадрів: до 10.9 млн працівників бракуватиме до 2030 р.
  • Брейн-дрейн: масовий виїзд кваліфікованих кадрів з рф.

Глобальний вплив на експорт рф

• Через удари – нафтопереробку зменшено на 15%.
• рф була змушена ввести тимчасову заборону на експорт бензину.
• Ембарго продовжено щонайменше до кінця літа 2025 р.

Стратегічні висновки

• Нафта – критичний інструмент влади путіна. Без неї знижується вплив на міжнародній арені.
• У березні 2025 р. рф погодилась на 30-денне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі – вперше з початку вторгнення.
• Порушення перемир’я рф призвело до нової хвилі ударів ЗСУ.
• Потреба рф у мільярдах доларів на відновлення об’єктів не сумісна з очікуваною рецесією.

Оцінка ефективності

«Українські удари по енергетичній інфраструктурі Росії набагато ефективніші, ніж російські атаки на Україну. Грошові потоки від нафти — ключ до влади путіна» — хімік-аналітик Вілл Тіл

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Military Show

Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення.

Заяви Трампа про постачання зброї і санкції

10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до НАТО, яке повністю фінансує це постачання:

«Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО платить за цю зброю на 100 %. Зброя, яка виходить, надходить до НАТО, а потім НАТО передає її Україні», — сказав Трамп в інтерв’ю NBC.

Це прозвучало через тиждень після оголошення Пентагоном про тимчасове призупинення частини поставок через побоювання щодо скорочення власних запасів США. 8 липня Трамп фактично змінив підхід і пообіцяв відновити постачання оборонної зброї на тлі активізації наступу росії.

Президент США також висловив незадоволення діями президента росії путіна та повідомив про розгляд нових санкцій проти москви:

• Серед них — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій і тарифів проти країн, що підтримують воєнні зусилля росії.
• Окремий акцент на обмеженнях для банківської системи росії.

Трамп підкреслив:

«Думаю, у понеділок у мене буде велика заява щодо росії».

Наслідки атаки дронами на Харківщині

На тлі заяв Трампа Україна зазнала нової атаки дронами: щонайменше одна людина загинула, ще 14 отримали поранення внаслідок удару по Харківській області. Пошкоджено зокрема й пологовий будинок у Харкові, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.

російська сторона традиційно не коментувала ці удари, натомість звинуватила Україну в атаці на Тульську область, де також загинула одна людина. Телеграм-канали припускали можливу спробу удару по заводу дронів «Кронштадт».

Зеленський про відновлення і союзників

Президент України Володимир Зеленський 9 липня виступив у Римі на конференції з відновлення України, закликавши союзників активніше використовувати заморожені російські активи для фінансування відбудови:

«Важливо, щоб Польща продовжувала залишатися ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні», — наголосив Зеленський, подякувавши прем’єру Польщі Дональду Туску за участь у конференції та долучення до Європейського Флагманського Фонду для відбудови України.

Американська дипломатія та санкційний тиск

10 липня держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі з головою МЗС росії Сергієм Лавровим у Малайзії підкреслив необхідність більшої гнучкості москви у переговорах:

«Нам потрібна дорожня карта для завершення цього конфлікту. Це була відверта розмова», — сказав Рубіо після зустрічі в Куала-Лумпурі на полях заходу АСЕАН.

Він пояснив, що адміністрація Трампа веде діалог із Сенатом щодо нового пакету санкцій. Рубіо спростував повідомлення про повне припинення американської військової допомоги Україні:

• Більшість допомоги ніколи не зупинялась.
• Вказав на гостру потребу України в системах Patriot, наявних у Європі, та закликав партнерів надати їх.
• Наголосив на серйозних втратах росії — близько 100 000 солдатів загиблими з січня, попри менші, але теж значні втрати України.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com RFE/RL, Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального