Следователи Хмельницкого теруправления Государственного бюро расследований получили доступ (с правом изъятия) к лицензионным делам крупнейших игроков энергорынка Украины, которые находятся в главном управлении Государственной налоговой службы в Ровенской области.

Об этом свидетельствует постановление суда, текстом которого располагает OilPoint.

В частности следователи получили доступ к лицензионным делам компаний «Укрнафта», WOG, «СОКАР», ОККО, «Энергоатом», «Укрзализныця», Shell и UPG.

Такие документы следователи ГБР потребовали в рамках уголовного дела по ч.1 ст.364 УК Украины (злоупотребление властью или служебным положением). Соответствующую санкцию 1 апреля этого года дал Хмельницкий горрайонный суд.

Согласно тексту постановления, следователи ГБР утверждают, что должностные лица Ровенского областного управления ГФС (ныне — ГНС) организовали противоправный механизм выдачи налогоплательщикам лицензий на право продажи горючего.

При этом ряд компаний в период 1 июля 2019 — 1 января 2020 гг. якобы неправомерно получили лицензию на торговлю горючим, потому что не подали полный перечень необходимых для лицензирования документов, в частности сертификаты о принятии объектов в эксплуатацию.

Такие документы следователи ГБР потребовали, чтобы установить число лиц, якобы незаконно выдававших лицензии на торговлю горючим. А также — чтобы установить сумму ущерба от такой деятельности для экономики Украины.

В итоге, Хмельницкий горрайонный суд открыл доступ к лицензионным делам, лежащим в Ровенском ГУ ГНС, таких компаний:

• «Национальная атомная энергогенерирующая компания «Энергоатом»;

• ПАО «Укрнафта»;

• АО «Укрзализныця» и ее обособленное подразделение «Локомотивное депо Здолбунов»;

• ООО «Сокар Петролеум»;

• «Укрпалетсистем» — владельца сети заправок UPG;

• «Вест Петрол Маркет» — владельца бренда WOG;

• «ОККО-Ритейл»;

• «АМИК-Украина»;

• «Альянс Холдинг» — владелец сети Shell;

• «Частная фирма «Укравтогаз» — «дочка» «Нафтогаза», которая занимается эксплуатацией 90 автомобильных газонаполнительных компрессорных станций (АГНКС) по всей территории Украины общей мощностью 687 500 000 кубометров.

• «ПодилляНафтоЗбут» — владелец сети АЗС Chipo.

• ПАО «Ривнеазот», входящая в состав Ostchem Group Фирташа.

Под прицелом следователей ГБР также оказались: компания «АЗС-СЕРВИС», которая занимается ремонтом и обслуживанием АЗС; «Пропан», дочернее предприятие ОАО «Житомиргаз», принадлежащий Дмитрию Фирташу.

Кроме того, ООО «Газресурс» — основателем которого значится Андрей Кучков, который, по данным «Наших денег», является зятем Николая Злочевского, экс-министра экологии Януковиче и владельца Burisma.

«Газресурс» довольно часто фигурирует в закупках «Укрзализныци», в частности этот трейдер в конце января этого года выиграл 3 лота стоимостью 105 600 000 гривен на поставку газа для УЗ. Переплата составила минимум 14%.

Также следователи заинтересовались небольшими региональными сетями АЗС — «Авиаком Ровно», «Захидэнергопостач», «Доминант Торг», ООО «Фирма Клюква», «Люкспромгаз», «Статус Ойл» и «Нефте торговая фирма «Укр-Петроль».

Компанія WOG стала повноправним членом Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) — найбільш впливового і численного об’єднання бізнесу в Україні. Асоціація об’єднує компанії, які ведуть свою діяльність прозоро, на антикорупційних принципах, відповідно до ділової етики та сповідують європейські принципи ведення бізнесу.

Відповідний пресреліз редакція журналу «Термінал» має у розпорядженні.

«Як компанія, яка створює велику кількість робочих місць, ми відчуваємо величезну відповідальність перед українським і світовим співтовариством за слідування європейським цінностям. WOG багато років показує клієнтам і ринку в цілому, що справжня європейська якість послуг і сервісу можлива в нашій країні. Ми впевнені, що наші знання, досвід, інноваційні рішення і клієнтоорієнтованість сприятимуть більш активному поширенню європейських цінностей і практики ведення бізнесу в Україні. Членство в ЄБА відкриває для нашої компанії нові горизонти, а також дає більш широкі можливості зробити внесок в подальший розвиток українського законодавства», — коментує Олена Осипчук, директор з комунікацій WOG.

Європейська Бізнес Асоціація заснована в 1999 році за підтримки Європейської Комісії в Україні. З того часу організація виросла до найбільш впливового та найчисельнішого об’єднання бізнесу в Україні, яке працює для того, аби дати своїм компаніям можливість спільними зусиллями вирішити важливі для інвестиційного клімату України питання та покращити його на користь індустрії, суспільства, економіки та країни в цілому.

Неякісне пальне, побутовий газ замість автомобільного, недолив, порушення у маркуванні палива – такі головні проблеми були виявлені під час незалежного моніторингу якості палива, товарів і сервісу на мережевих АЗС.

На спільної прес-конференція Союзу споживачів України та Міжнародної Академії Стандартизації на тему: “Чим заправляють, чим годують і що продають споживачам на АЗС столиці” експерти констатували, що газові проби на АЗС WOG, БРСМ І АВАНТАЖ 7 не відповідають заявленим продавцями показникам якості. Доведений у ході лабораторних випробувань великий вміст сірки і наявність метилмеркаптану – цього вже достатньо, аби заборонити продавати цей вид палива для автомобілів.

Щодо дизельного палива, то порушення були зафіксовані на АЗС БРСМ. Відібрана проба за показником «температура спалаху в закритому тиглі» не відповідала вимогам нормативних
документів. Не відповідало нормі й октанове число у пробі бензину у цій же
мережі АЗС. Заявлений бензин 95 марки за своїми якісними показниками виявився 92, хоча і коштував споживачам як звичайний 95-й. Результати досліджень, які були поставлені під сумнів представниками БРСМ, були повторно перевірені шляхом випробування арбітражних зразків у незалежній лабораторії, де ще раз було доведено їхню невідповідність.

Журналіст часопису «TerminaL»  запитав у директора НТЦ «Псіхєя» Сергія Сапєгіна чому у масштабі держави проблема якості палива не вирішена?

1.  Громадські організації не в змозі замінити її у цьому питанні. А дослідження п’ятьох столичних АЗС не відображає загальний стан на ринку. Головне те, що держава не виконує системний контроль якості по усіх регіонах.
2. Для довідки – одне випробування одного відбору палива потребує витрат близько 1000 доларів США. А тим більше, коли компанії позивають до суду відносно результатів досліджень, такі витрати громадських активістів ще зростають.
3. Є  інформація щодо надлишкового імпорту авіаційного палива, яке можна використовувати для додавання у дизельне для здешевлення останнього за рахунок різної ставки акцизного податку.  Можна завозити більш низькооктановий бензин і торгувати їм, як повноцінним А-95.
4. Є ще така тема, як бензини з додаванням етанолу. Споживач, нажаль, не володіє інформацією щодо шкоди, яку може задіяти використання сумішевих палив. Цим користуються недобросовісні продавці, які ще й маркують ці палива як екологічні.  Тут, нажаль, важко щось зробити, оскільки споживач шукає більш дешевий товар і не завжди звертає увагу на те, що написано в інструкції по експлуатації його автівки.

В інформаційному агентстві УНІАН відбулась спільна прес-конференція Союзу споживачів України та Міжнародної Академії Стандартизації на тему: “Чим заправляють, чим годують і що продають споживачам на АЗС столиці”.

Про це пише прес-служба агенції.

Експерти і громадські активісти  презентували результати перевірок таких АЗС у столиці: WOG, БРСМ, КЛО, UPG, ANP, Авантаж 7. І якщо бензини і дизпаливо перебували у постійному моніторингу, то скраплений газ, що набув значної популярності серед споживачів, в першу чергу, через його привабливу ціну, перевірявся вперше.

Журналіст часопису «TerminaL» запитав у директора НТЦ «Псіхєя» Сергія Сапєгіна, чи  підвищилась якість пального, і чому держава не виконує свої функції щодо її контролю?

- Дійсно, якість палива, виходячи із результатів проведених досліджень, підвищилась. Чинників декілька:

1. Перекрити шляхи постачання паливних компонентів за кордону,  які використовувались для виробництва низькоякісних дешевих палив. Тобто в масових масштабах немає з чого робити.
2. Українська нафтопереробна промисловість простоює. Нагадаю, що з шести НПЗ в Україні працює лише один – Кременчуцький і то не на повну потужність. Тому ці заводи теж перестали бути джерелом надходжень паливних компонентів у ринок.
3. Перспектив щодо початку роботи української нафтопереробки, навіть у середньостроковій перспективі, не бачу. Тобто, імпорт і надалі буде закривати левову частку споживання пального.
4. Таким чином, імпорт – основна доля поставок палива. Це паливо виробництва білоруських і європейських заводів, що відповідає європейським стандартам і екологічним нормам. Таким чином на внутрішній ринок йдуть поставки переважно якісного європейського палива.
5. Електронне декларування податків зробило неможливим більшість схем щодо постачання неякісного палива і різних схем оптимізації при цьому.

2 травня 2018 року Господарський суд міста Києва підтвердив правомірність рішення Антимонопольного комітету щодо вчинення компанією «ВОГ Рітейл», разом з іншими учасниками ринку пального, антиконкурентних узгоджених дій та накладення на неї штрафу у розмірі 54,03 млн. гривень.

Про це повідомляє «Термінал» із посиланням на прес-службу АМКУ.

Нагадаємо, що Рішенням Комітету від 28.10.2016 р. № 480-р визнано дії компаній, що реалізують пальне на АЗС WOG, ОККО, SHELL, AMIC, SOCAR та Parallel, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у період 2013 – січня 2016 років, які полягали:

• у встановленні і підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 і дизельне паливо,
• у встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим.

Ці дії призвели до застосування складних та непрозорих програм лояльності, умов проведення акцій і надання знижок, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції.

Зазначеним Рішенням на відповідачів накладено штрафні санкції на загальну суму понад 204 млн грн.

За результатами судових розглядів набрали законної сили рішення Господарського суду міста Києва, якими було відмовлено ПІІ «АМІК Україна» (бренд AMIC), ТОВ «Альянс Холдинг» (бренд SHELL), ТОВ «Параллель-М ЛТД» (бренд Parallel) у задоволенні позовів про визнання частково недійсним Рішення Комітету у «бензиновій справі».

При цьому ТОВ «Паралель-М ЛТД» (бренд Parallel) надало до Комітету копії документів, які підтверджують сплату штрафу у розмірі 1 438 354 грн та пені у розмірі 100 % суми штрафу.

Як раніше повідомляв «Термінал», НАУ створювала перешкоди АМКУ в розслідуванні змови на ринках бензинів та дизельного палива. З метою збору доказів у справі, розпочатої у грудні 2017 року  за ознаками вчинення «WOG» та «ОККО» антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, органами Антимонопольного комітету здійснено ряд позапланових виїзних перевірок.

У свою чергу НАУ заявляла по те що, представникам Комітету було надано повний доступ до кореспонденції та можливість ознайомитися з усіма документами і матеріалами НАУ, що стосувалися предмета перевірки, — також передавав «Термінал».

НАУ заявляє що, представникам Комітету було надано повний доступ до кореспонденції та можливість ознайомитися з усіма документами і матеріалами НАУ, що стосувалися предмета перевірки.

Про це повідомляється в прес-релізі НАУ, яке отримав Термінал.

«У зв’язку з вчорашньою публікацією вимушені повідомити, що  звинувачення АМКУ в адресу Нафтогазової Асоціації України (НАУ)  про, начебто, перешкоджання членам комісії з позапланової перевірки в проведенні розслідування не відповідає дійсності. В рамках зазначеного розслідування НАУ надавала Комітету всебічну допомогу  та сприяння. Зокрема, протягом місяця (з 23 січня по 23 лютого 2018 років) представникам Комітету було надано повний доступ до кореспонденції та можливість ознайомитися з усіма документами і матеріалами НАУ, що стосувалися предмета перевірки, а також письмові пояснення і документи по всіх пунктах плану перевірки  з урахуванням уточнень та додаткових питань», — повідомляє прес-служба.

НАУ зазначає, що НАУ неприбуткова організація, яка, згідно статуту, не має права втручатися (та не втручається) у господарську діяльність операторів ринку нафтопродуктів, що є її членами, у Асоціації була відсутня будь-яка додаткова інформація з питань, що входили до предмета перевірки, порівняно з тою, яка була надана Комітету.

«Під час проведення перевірки, представники АМКУ без оформлення будь-якого документального акту,  в усній формі виказали вимогу надати їм особисті речі співробітників НАУ: мобільні телефони та комп’ютер. Співробітники НАУ відмовились надавати доступ  до особистих речей та інформації посилаючись на свої конституційні права – а саме на положення ст. 31 Конституції України, що  гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо, — йдеться в прес-релізі. — В цьому конкретному випадку, НАУ  не розуміє яка була потреба в доступі до електронних засобів, на яких містилася інформація, що не входила до предмета перевірки, а отримання  інформації з таких електронних засобів не було передбачено планом перевірки».

Прес-служба відзначає, що Держоргани згідно ст. 19 Конституції повинні діяти в межах повноважень і у спосіб, визначений законом. «АМКУ має дуже широкі повноваження , зокрема в частині доступу до інформації. На жаль, вимушені констатувати, що нерідко ці повноваження використовуються належним чином, на що неодноразово звертали увагу і члени Асоціації. Цьому сприяє і відсутність чіткої нормативної регламентації порядку проведення органами АМКУ розслідування справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі проведення перевірок дотримання такого законодавства, а також гарантій захисту прав суб’єктів господарювання в рамках таких заходів», — повідомляє прес-служба.

Нафтогазова Асоціація України наголошу, що завжди готова до конструктивного діалогу з АМКУ та будь-якими іншими державними органами. «Але, разом з тим, має захищати права своїх співробітників та їх законні інтереси засобами, передбаченими законом України», —  резюмує прес-служба.

У свою чергу прес-служба WOG в коментарі Терміналу повідомила, що WOG отримал офіційне повіддомлення про порушення справи від АМКУ, проте станом на сьогодні справу не порушено, триває розслідування.

«Ми не вчиняли протиправних дій і надаємо всю необхідну інформацію в ході розслідування. Наша компанія завжди дотримується всіх норм законодавства, і надалі діятиме в його рамках, захищаючи свої інтереси, — заявили в прес-службі. — Щодо питання «вчинення перешкод НАУ працівникам  АМКУ  у проведенні перевірок. огляду, отримання документів чи майна і т.п. по даному питанню», то компанії WOG не відомо про початок розгляду такої справи. Також нам не відомі будь-які дії НАУ, які могли б спричинити перешкоди економічній конкуренції на ринку нафтопродуктів».

Раніше Термінал повідомляв, НАУ створювала перешкоди АМКУ в розслідуванні змови на ринках бензинів та дизельного палива.

З метою збору доказів у справі, розпочатої у грудні 2017 року  за ознаками вчинення «WOG» та «ОККО» антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, органами Антимонопольного комітету здійснено ряд позапланових виїзних перевірок.

Про це йдеться в Повідомленні прес-служби АМКУ.

«Під час проведення позапланової виїзної перевірки Асоціації «Нафтогазова Асоціація України», яка об’єднує найбільших гравців на ринку нафтопродуктів, в тому числі фігурантів бензинової справи, Асоціацією не було надано членам комісії з перевірки доступу до інформації, яка містилась на електронних носіях», — повідомляє АМКУ.

Зазначена інформація могла мати суттєве значення для розслідування змови на ринках бензинів та дизельного палива.

У зв’язку із зазначеним, 12 квітня 2018 року було розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Нафтогазовою Асоціацією України порушення у вигляді створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації.

За вчинення порушення Нафтогазовій Асоціації України передбачається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) за останній  звітний рік.

Государственная фискальная служба (ГФС) начинает процедуру взыскания с ООО «ВОГ Трейдинг» 145,3 млн грн доначислений.

Об этом сообщила пресс-служба ведомства, передает Интерфакс-Украина.

«Львовский апелляционный административный суд подтвердил позицию офиса крупных плательщиков налогов ГФС по доначислению ООО «ВОГ Трейдинг» 145,3 млн грн за покупку топлива у фиктивных предприятий. Благодаря чему офис смог начать процедуру взыскания этих доначислений», — говорится в сообщении.

По данным ГФС, компания использовала схему минимизации НДС. «ВОГ Трейдинг» с целью минимизации платежей в бюджет осуществлял перечисления средств в адрес фиктивных предприятий за якобы топливо-смазочные материалы (дизтопливо)», — отмечают в пресс-службе.

На сегодня для «ВОГ Трейдинг» назначен налоговый управляющий, компании вручено налоговое требование и решение об описи имущества.

Как сообщалось, «ВОГ Трейдинг» занимается мелкооптовой торговлей нефтепродуктами, входит в группу «Континиум».

«Континиум» контролируют бизнесмены Степан Ивахив, Сергей Лагур, Петр Дыминский, а также наследники И.Еремеева, однако точная структура собственности группы неизвестна.