Туреччина має всі шанси стати ключовим гравцем на європейському енергетичному ринку, використовуючи своє стратегічне положення та інфраструктуру. Однак успіх цих амбіцій залежатиме від гарантій попиту з боку ЄС та готовності інвестувати у необхідні проєкти.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган намагається перетворити країну на енергетичний хаб, який би поєднував виробників природного газу на сході та півдні з ринками на заході.

Минулого року Туреччина оголосила про готовність значно збільшити експорт природного газу до Європейського Союзу. Амбіції країни стати провідним енергетичним хабом у Європі набрали обертів після раптового краху 54-річної династії Асада в Сирії.

Турецький потік

Три роки тому президент Росії Володимир Путін висловив ідею створення європейського газового хабу в Туреччині незабаром після виявлення трьох витоків на газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2», які постачали газ до Німеччини. Не дивно, що Туреччина виявила готовність співпрацювати.

«Це перший раз, коли ми почули про ідею постачання газу до Європи альтернативними маршрутами, згадану президентом Путіним у його промові. Тому поки рано робити оцінки. Такі міжнародні проєкти потребують аналізу доцільності… комерційні аспекти потребують обговорення», — заявив міністр енергетики Туреччини Фатіх Донмез.

З того часу ідея Путіна набула значного поштовху. Туреччина є одним із найбільших споживачів енергії у світі, попри обмежені власні ресурси, і залежить від постачання газу з Росії, Іраку та Ірану. Ця ситуація, природно, створює певні ризики для країни. Щоб зміцнити свої позиції, Туреччина намагається стати енергетичним хабом, використовуючи своє стратегічне географічне положення та інфраструктуру.

Зростання експорту газу до ЄС

Минулого року Туреччина оголосила про готовність значно збільшити експорт природного газу до Європейського Союзу, який намагається позбутися залежності від російського газу. Найімовірнішим маршрутом для цього є реекспорт азербайджанського газу через Туреччину. Однак для цього Туреччині доведеться імпортувати більше російського газу, щоб компенсувати дефіцит. Анкара хоче грати роль рятівника та зміцнити свої позиції перед Брюсселем, але вимагає гарантій попиту перед інвестуванням у необхідну інфраструктуру.

Трансанатолійський газопровід, який є частиною Південного газового коридору, що постачає азербайджанський газ до Європи, є стратегічною перевагою для Туреччини. Країна також має п’ять терміналів для приймання LNG, сім газопроводів, три плавучі сховища та два підземні сховища, а також значні резерви імпортних потужностей, які можна використовувати для торгівлі.

Вплив на російські доходи

Щодо зменшення доходів Росії від продажу газу, то ситуація залишається неоднозначною. Гроші, які ЄС витрачає на російський газ, просто перейдуть до Туреччини, але доходи Росії залишаться приблизно на тому ж рівні.

Пошук альтернативних джерел газу

Протягом останніх кількох років Європа намагається забезпечити альтернативні джерела газу, щоб замінити російський газ, який раніше транспортувався через Україну. Постачання російського газу до країн ЄС через Україну припинилося після закінчення п’ятирічного контракту 1 січня 2025 року, що поклало край багаторічній угоді. Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна не дозволить Росії «заробляти мільярди на нашій крові», а лідери ЄС назвали це ще однією перемогою над Москвою.

Європейська комісія заявила, що ЄС підготувався до цих змін, і більшість країн зможуть впоратися. Молдова, яка не є членом ЄС, вже страждає від дефіциту газу. Росія може продовжувати постачати газ до Угорщини, Туреччини та Сербії через газопровід «Турецький потік» через Чорне море. Азербайджанський газ, який продається Туреччині, може бути реекспортований до Європи, можливо, через Болгарію, але це потребує значних зусиль і витрат.

У інтерв’ю Bloomberg міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар підкреслив потенціал збільшення обсягів постачання до ЄС до 10 мільярдів кубометрів на рік через Болгарію, але зазначив, що це неможливо без гарантій попиту з боку ЄС.

Перспективи для Туреччини

Амбіції Туреччини стати провідним енергетичним хабом у Європі також отримали новий імпульс після краху режиму Асада в Сирії. Турецькі компанії можуть отримати великі контракти у разі перетворення Сирії на вільний ринок, оскільки вартість відбудови країни оцінюється в 400 мільярдів доларів. Туреччина могла б побудувати газопровід на захід від Сирії та під’єднатися до Арабського газопроводу, який поєднує Сирію, Йорданію та Єгипет. Це дозволило б Туреччині запропонувати регіональним виробникам газу, таким як Ізраїль та Єгипет, більш комерційно вигідний маршрут до європейських ринків порівняно з поточними альтернативами ЗПГ.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com

Україна та Польща мають усі можливості для створення спільного газового хабу у Східній і Центральній Європі.

Про це заявив генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон на 24-й газовій конференції Gazterm.

«Наші газові ринки є найбільшими в регіоні – близько 50 млрд куб. м на рік. Польща має план розвитку терміналів СПГ, балтійського газопроводу і коннекторів з сусідами. Україна має в розпорядженні найбільші в Європі газові сховища і розвинену потужну газотранспортну систему, яка сполучена з сімома сусідніми країнами. З доступом до Трансбалканського газопроводу наші країни можуть створити потужний північно-південний газовий коридор, який забезпечить енергетичну безпеку усієї Південно-Східної Європи», – вважає Макогон.
Пресслужба пише, що передумовами для поглиблення співпраці та посилення енергетичної безпеки є:

• збільшення гарантованих потужностей;
• можливість використання українських підземних сховищ;
• координація зусиль для реалізації плану декарбонізації;
• протистояння зовнішнім викликам.

«Наразі головною загрозою енергетичній безпеці Східної і Центральної Європи є проект «Північний потік-2». Оператор ГТС України наполягатиме на застосуванні вимог Третього енергетичного пакету ЄС до трубопроводу і в цьому нас підтримали наші міжнародні партнери – Держсекретар, уповноважений уряду Польщі з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наімський, Віцемаршалек Сейму Польщі Малгожата Гошєвська, Міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс та інші учасники заходу», — пише пресслужба.

Читайте також в «Терміналі», Польська державна нафтогазова компанія PGNiG подала заявку на включення в процедуру сертифікації оператора газопроводу Nord Stream 2. За результатами процедури визначається, чи отримає власник газопроводу привілейоване становище на європейському газовому ринку. 

Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР) обнародовала план развития товарных рынков в Украине, в том числе газового и электроэнергетического, основанный на концепции энергетических хабов.

Как сообщила пресс-служба НКЦБФР, план разработан при участии международной группы экспертов в соответствии со стандартами Энергетического сообщества ЕС.

НКЦБФР отмечает, что реализация текущих реформ, в частности газового рынка и рынка э/э, не происходит комплексно. Она не предусматривает создание полноценной системы платежей, остаются неурегулированными такие важные аспекты, как обеспечение ценообразования на конкурентных принципах, требований к организации торговли, деятельности бирж, что порождает значительные риски неплатежей и создает угрозу финансовой стабильности, считают в комиссии.

Одной из главных предпосылок успешной реформы, отмечает НКЦБФР, является распределение сфер ответственности между регуляторами – профильным (регламентирующим условия и правила физического перемещения товаров) и финансовым (финансовые аспекты торгов и условия использования финансовых инструментов).

«Мы не предлагаем очередную энергетическую реформу — мы разработали механизм реализации предыдущих реформ: газового рынка, рынка э/э. Реформ, которые начинались с хороших намерений, но без учета необходимости разработки сопутствующей финансовой инфраструктуры, реализовались искаженно — одна не завершена, вторую предлагают отсрочить как регуляторы, так и сами участники рынка, поскольку она угрожает коллапсом системе. Так происходит, потому что рынки не функционируют, как задумывалось. Они до сих пор нуждаются в административном «ручном управлении», поскольку не обеспечивают выполнение своей главной функции — установление баланса между покупателями и производителями, не являются прозрачными, конкурентным»,- заявил глава НКЦБФР Тимур Хромаев, которого цитирует пресс-служба.

Хромаев полагает, что разработанная комиссией модели позволит сбалансировать товарные рынки, обеспечить установление на них честных цен, повысить эффективность и конкурентоспособность экономики страны.

В частности, план НКЦБФР предполагает внесение изменений в закон «О ценных бумагах и фондовом рынке» для расширения инструментов торговли на фондовой бирже, что позволит открыть сегменты энергетических товаров в соответствии с законом.

Предлагается также ввести лицензирование НКЦБФР на все торговые площадки, где возможно осуществлять торговлю товарными контрактами, а также товарными фьючерсами та деривативами.

Планируется введение надзора со стороны НКЦБФР за новыми сегментами нового оптового рынка э/э — рынка «на сутки вперед» и внутрисуточного рынка, аукционной платформой по организации заключения двусторонних договоров на рынке э/э, а также другими площадками.

В законе «О платежных системах и переводе средств в Украине» предлагается предусмотреть такие понятия как «неттинг» и «клиринг» в качестве лицензированных платежных операций (их проведение будет разрешено отдельной лицензией или составляющей банковской лицензии).

Также предполагается внести изменения в Налоговый кодекс и освободить оптовую торговлю на внебиржевых и организованных торговых площадках от НДС, акциза и экологического налога (эти платежи должны взиматься по договору с розничным клиентом).

Запланирована разработка нормативной базы правил по предотвращению антирыночных злоупотреблений, правил честной конкуренции.

Предполагаются изменения в законодательство о валютном регулировании, касающиеся использования иностранной валюты как валюты счета и/или оплаты в организованных многосторонних соглашениях энергоресурсами.

Намечено, что законодательные инициативы должны быть реализованы до конца 2021 года.

«Терминал» писал, в конце мая НКЦБФР утвердила план мероприятий по созданию условий для функционирования в Украине энергетических хабов — товарных многосторонних торговых систем, на которых будет осуществляться торговля энергетическими товарами и связанными с ними финансовыми продуктами.

План предусматривает перечень и график разработки соответствующих законопроектов и регуляторных правил, формирование требований к будущим участникам торговли, а также меры взаимодействия с другими заинтересованными сторонами.