За 10 місяців Держекоінспекція за результатами заходів державного ринкового нагляду застосувала майже вдвічі більше санкцій, ніж протягом всього 2020 року.

Повідомляє Держекоінспекція.

З початку 2021 року ДЕІ провела 983 заходи державного ринкового нагляду з перевірки характеристик паливно-мастильної продукції – автомобільних бензинів та дизельного пального. За результатами перевірок винесено 1624 рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (усунення формальної невідповідності, приведення продукції у відповідність, заборона на ведення продукції в обіг) та накладено адміністративно-господарських санкцій на загальну суму понад 14,5 млн грн. Це в 1,9 раза більше, ніж за весь минулий рік (7,5 млн грн).

Упродовж 2020 року Держекоінспекцією здійснено 848 заходів з контролю якості пального на АЗС та АГЗС. Це на 37% більше у порівнянні з 2019 роком.

Повідомляє ДЕІ.

За результатами заходів контролю посадовими особами Держекоінспекції прийнято 979 рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, обмеження продукції на ринку) та нараховано адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 7 573 465 грн.

«Під час заходів контролю у понад 30% випадків встановлено ознаки фальсифікації документів, зокрема паспортів якості на яких відсутні печатки, підписи уповноважених осіб лабораторій, які мають проводити експертизу, зазначення органу з оцінки відповідності, який не наділений такими повноваженнями, найменування лабораторій які не є акредитованими та уповноваженими проводити відповідні дослідження, інші. Відсутність оформлених належним чином документів завжди є однією з ознак невідповідності продукції встановленим вимогам та обігу неякісного пального на ринку», — наголосив очільник ДЕІ Андрій Мальований.

Раніше Термінал писав, що Україна продовжила спецмито на російські дизпальне, вугілля і скраплений газ.

Неякісне пальне, побутовий газ замість автомобільного, недолив, порушення у маркуванні палива – такі головні проблеми були виявлені під час незалежного моніторингу якості палива, товарів і сервісу на мережевих АЗС.

На спільної прес-конференція Союзу споживачів України та Міжнародної Академії Стандартизації на тему: “Чим заправляють, чим годують і що продають споживачам на АЗС столиці” експерти констатували, що газові проби на АЗС WOG, БРСМ І АВАНТАЖ 7 не відповідають заявленим продавцями показникам якості. Доведений у ході лабораторних випробувань великий вміст сірки і наявність метилмеркаптану – цього вже достатньо, аби заборонити продавати цей вид палива для автомобілів.

Щодо дизельного палива, то порушення були зафіксовані на АЗС БРСМ. Відібрана проба за показником «температура спалаху в закритому тиглі» не відповідала вимогам нормативних
документів. Не відповідало нормі й октанове число у пробі бензину у цій же
мережі АЗС. Заявлений бензин 95 марки за своїми якісними показниками виявився 92, хоча і коштував споживачам як звичайний 95-й. Результати досліджень, які були поставлені під сумнів представниками БРСМ, були повторно перевірені шляхом випробування арбітражних зразків у незалежній лабораторії, де ще раз було доведено їхню невідповідність.

Журналіст часопису «TerminaL»  запитав у директора НТЦ «Псіхєя» Сергія Сапєгіна чому у масштабі держави проблема якості палива не вирішена?

1.  Громадські організації не в змозі замінити її у цьому питанні. А дослідження п’ятьох столичних АЗС не відображає загальний стан на ринку. Головне те, що держава не виконує системний контроль якості по усіх регіонах.
2. Для довідки – одне випробування одного відбору палива потребує витрат близько 1000 доларів США. А тим більше, коли компанії позивають до суду відносно результатів досліджень, такі витрати громадських активістів ще зростають.
3. Є  інформація щодо надлишкового імпорту авіаційного палива, яке можна використовувати для додавання у дизельне для здешевлення останнього за рахунок різної ставки акцизного податку.  Можна завозити більш низькооктановий бензин і торгувати їм, як повноцінним А-95.
4. Є ще така тема, як бензини з додаванням етанолу. Споживач, нажаль, не володіє інформацією щодо шкоди, яку може задіяти використання сумішевих палив. Цим користуються недобросовісні продавці, які ще й маркують ці палива як екологічні.  Тут, нажаль, важко щось зробити, оскільки споживач шукає більш дешевий товар і не завжди звертає увагу на те, що написано в інструкції по експлуатації його автівки.

В інформаційному агентстві УНІАН відбулась спільна прес-конференція Союзу споживачів України та Міжнародної Академії Стандартизації на тему: “Чим заправляють, чим годують і що продають споживачам на АЗС столиці”.

Про це пише прес-служба агенції.

Експерти і громадські активісти  презентували результати перевірок таких АЗС у столиці: WOG, БРСМ, КЛО, UPG, ANP, Авантаж 7. І якщо бензини і дизпаливо перебували у постійному моніторингу, то скраплений газ, що набув значної популярності серед споживачів, в першу чергу, через його привабливу ціну, перевірявся вперше.

Журналіст часопису «TerminaL» запитав у директора НТЦ «Псіхєя» Сергія Сапєгіна, чи  підвищилась якість пального, і чому держава не виконує свої функції щодо її контролю?

- Дійсно, якість палива, виходячи із результатів проведених досліджень, підвищилась. Чинників декілька:

1. Перекрити шляхи постачання паливних компонентів за кордону,  які використовувались для виробництва низькоякісних дешевих палив. Тобто в масових масштабах немає з чого робити.
2. Українська нафтопереробна промисловість простоює. Нагадаю, що з шести НПЗ в Україні працює лише один – Кременчуцький і то не на повну потужність. Тому ці заводи теж перестали бути джерелом надходжень паливних компонентів у ринок.
3. Перспектив щодо початку роботи української нафтопереробки, навіть у середньостроковій перспективі, не бачу. Тобто, імпорт і надалі буде закривати левову частку споживання пального.
4. Таким чином, імпорт – основна доля поставок палива. Це паливо виробництва білоруських і європейських заводів, що відповідає європейським стандартам і екологічним нормам. Таким чином на внутрішній ринок йдуть поставки переважно якісного європейського палива.
5. Електронне декларування податків зробило неможливим більшість схем щодо постачання неякісного палива і різних схем оптимізації при цьому.