Парламент Греції більшістю голосів підтримав енергетичний законопроєкт, що створює правові рамки для виробництва біометану та організації ринку водню. Документ передбачає поділ витрат на під’єднання до мережі та інші зміни, спрямовані на розвиток галузі.

Основні положення законопроєкту

Документ частково імплементує Директиву ЄС 2024/1788 та враховує поправки Міністерства довкілля та енергетики. Його мета — підтримати декарбонізацію енергетичної системи через інтеграцію відновлюваних і низьковуглецевих газів.

• Запровадження правової бази для розвитку виробництва біометану.
• Організація локалізованих невеликих водневих мереж у комерційних та промислових зонах.
• Регулювання будівництва у населених пунктах із населенням менше ніж 2 000 осіб.

Ключова зміна у фінансуванні під’єднань

Стаття 9 законопроєкту передбачає зміну схеми фінансування під’єднання до трубопроводу для біометану. Після консультацій із партіями та галузевими об’єднаннями міністерство погодилося на компроміс:

• Оператор мережі покриває витрати на перші три кілометри під’єднання.
• Витрати на наступні сім кілометрів діляться порівну між виробником і оператором.

Контекст ринку в Греції

Водночас на сьогодні у Греції немає виробництва біометану. За даними European Biogas Association, у 2023 році в країні працювали 87 біогазових установок загальною потужністю близько 1 300 ГВт·год. До 2030 року уряд планує досягти річного виробництва водню на рівні 1,2 ТВт·год і встановленої потужності електролізерів 231 МВт.

Міністр енергетики Ставрос Папастравру заявив, що ухвалений документ відображає «конструктивний і змістовний діалог» з учасниками ринку й політичними силами та принесе користь виробникам, операторам і споживачам.

Наступні кроки

Законопроєкт має бути підписаний Президентом Республіки та оприлюднений в Офіційному урядовому віснику.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Quantum Commodity Intelligence, in.gr

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Законодавці штату Каліфорнія проголосували за тимчасовий дозвіл на продаж бензино-етанолової суміші E15, щоб розширити можливості транспортування й використання моторного пального до завершення формальних перевірок.

Виняткова ситуація в найбільшому транспортному штаті США

Попри загальнонаціональне схвалення E15 у США, **Каліфорнія залишалася єдиним штатом, де продаж цього пального досі не був дозволений**. Причина — *унікальний законодавчий процес*, що зобов’язує проводити багаторівневу мультимедійну оцінку екологічних ризиків.

• Закон AB 30 пройшов Асамблею штату 4 червня 2025 року з одностайною підтримкою (77 голосів «за»).
• Документ дозволяє продаж бензину з етанолом у концентрації 10,5–15% до завершення всіх перевірок, які вимагає законодавство штату.
• Розгляд мультимедійної оцінки E15 триває з 2018 року. Її третій рівень (Tier III) був переданий до регулювальних органів ще наприкінці 2022 року, однак відтоді суттєвого поступу не зафіксовано.
• На кінець 2024 року Каліфорнійська рада з питань повітряних ресурсів (CARB) визнала, що процес триватиме ще щонайменше рік.

«Незважаючи на те, що регулятори досі не завершили перевірку, законодавці та губернатор вирішили тимчасово дозволити продаж E15, щоб не гальмувати використання екологічніших видів пального», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Наслідки для логістики й ринку нафтопродуктів

• Рішення дозволить розширити варіанти пального для транспорту в регіоні з високою інтенсивністю споживання.
• Для перевізників та постачальників — це можливість оперативно адаптуватися до змін у постачанні та цінах, не чекаючи завершення бюрократичної процедури.
• Раніше спроба зобов’язати CARB завершити оцінку до 1 липня 2025 року провалилась у Сенаті. Тепер же, навіть без фінального схвалення, продаж E15 буде тимчасово дозволено.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Ethanol Producer Magazine
Додаткові джерела інформації: California Legislature – Bill AB 30 California Air Resources Board

Про це під час онлайн-конференції «Зелена угода ЄС як рушійна сила енергетичного переходу» сказав заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков, пише пресслужба уряду.

«Європейська зелена угода (European Green Deal) є важливою в контексті євроінтеграції України, і Україна поділяє цілі цієї Угоди. Однак, зберігаючи курс на розвиток екологічно чистих відновлюваних джерел енергії та скорочення викидів парникових газів в країні, ми змушені дотримуватися зваженої політики з урахуванням реальних економічних і фінансових можливостей країни», — йдеться у повідомленні.

Заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції додав, що у зв’язку зі зростанням встановлених потужностей об’єктів відновлюваної енергетики упродовж останніх років Україна зіткнулася зі значними технічними та економічними труднощами.

«Після дискусій з учасниками ринку відновлюваних джерел енергії укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в України. Нещодавно Верховна Рада прийняла у першому читання проєкт закону, який було розроблено Урядом на виконання цього Меморандуму…Ми також приділяємо увагу розвитку біоенергетики як одного зі шляхів заміщення природного газу, зниження рівня імпортозалежності та зміцнення економіки нашої держави. Враховуючи аграрний статус країни, потенціал для розвитку біоенергетики потужний», — сказав Ярослав Демченков.

Демченков сказав, що в рамках Угоди про Асоціацію, Україна вже імплементує 28-у Директиву ЄС щодо використання відновлюваних джерел енергії, впроваджує нові світові інструменти у сфері розвитку біоенергетики та починається підготовка Водневої Концепції.

Верховна Рада прийняла за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». Подачі законопроєкту передував меморандум з виробниками ВДЕ. За його умовами, передбачаються зменшення тарифів на 15% для СЕС та на 7,5% для ВЕС, також зупинка реалізації PrePPA договорів для сонячної генерації, перехід до аукціонної моделі для визначення тарифу з 1 липня. Вітрова енергетика збереже можливість реалізувати договори з гарантованим «зеленим» тарифом, які були підписані раніше, адже таких проєктів небагато.

Читайте в «Терміналі» також, проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» допоможе стабілізувати галузь у частині маневрових потужностей і дати нові стимули для розвитку «зеленої» енергетики.

Лише застосування на практиці певних документів з тих, над якими зараз працює Проектний офіс, може дати однозначну відповідь, наскільки спроможними є ті чи інші нормативно-правові акти, правила, кодекси. Є потреба гармонізувати документи, врахувати думки експертів і консультантів, координувати роботу органів влади і регулятора, поетапно вивіряючи, чи у правильному напрямку рухаємось, і визначати напрямок подальших кроків… Про роботу Проектного офісу реформ енергоринку нам розповів керівник, радник віце-прем’єр-міністра Володимир Євдокімов.

– Минуло 100 днів від початку Вашої роботи як голови Проектного офісу з імплементації Закону України про ринок електричної енергії. Що Ви можете сказати про перші підсумки Вашої роботи, що встигли зробити?

– Нами були вирішені всі організаційні питання з упровадження Проектного офісу. Сама організація проводилась досить важко, тому що деякі учасники не підтримували його створення. Але рішення все-таки було прийняте і підтримане Координаційним центром із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії, і ми розпочали свою роботу.

Ми разом із Комісією [НКРЕКП – ред.] відпрацювали детальний Зведений план-графік упровадження нового ринку у відповідності до вимог, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії». Були створені умови для прозорого обговорення проектів вторинних правових актів. Мультисервісна система PsycheaEXPERTUS дала можливість започаткувати відкрите фахове обговорення нормативно-правових актів.

Ми обрали консультантів за відповідними напрямами роботи з питань оптового та роздрібного ринку; з питань фінансів; запровадження програмного забезпечення оператора ринку [ДП «Енергоринок» – ред.] та оператора системи передачі [ДП НЕК «Укренерго» – ред.]. Планували п’ять консультантів, обрали чотирьох. Триває процедура відбору п’ятого консультанта з юридичних питань. Вже обрані консультанти – це наші колеги з Чехії та Словаччини, експерти енергетичної галузі, які брали безпосередню участь у реформуванні ринку в європейських державах.

Започаткували філософію роботи над обговоренням і прийняттям рішень по проектах нормативно-правових актів вторинного законодавства та інших заходах, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії». У зв’язку з тим, що кількість нормативно-правових актів дуже велика, а часу обмаль, ми пішли шляхом визначення концептуально важливих питань, до яких ми будемо повертатися після опрацювання тестових розрахунків нового ринку електричної енергії. Далі удосконалюватимуться правила, кодекси і всі інші нормативно-правові акти, які мають бути імплементовані у процес переходу до нової моделі ринку. А початок цього процесу повинен відбутися 1 липня 2019 р.

Основні документи, а саме правила та кодекси, які були затверджені Комісією, сьогодні не є ідеальними. Хоча треба сказати, що якість цих документів ми відчуємо не миттєво, а лише тоді, коли перейдемо до тестових розрахунків, тобто наприкінці поточного року. Під час реалізації тестових роз­рахунків ми будемо відслідковувати ті проблеми, які можуть виникнути в роботі всієї системи взаємодії та розрахунків, і, відповідно, побачимо, куди рухатись далі. Визначимося з тим, які зміни до нормативно-правових актів треба буде внести.

До прикладу, наші сусіди з Польщі тричі на рік кардинально міняли правила ринку. Тому наші затверджені правила мають сенс, і з боку учасників ринку треба вживати у стосунку до них відповідні заходи та приймати рішення.

– Чого Ви очікуєте від залучених іноземних консультантів?

– Я наразі очікую, що вони почнуть працювати більш активно, оскільки з початку роботи (з 01.02.2018 р.) їм було дуже важко сприйняти наші реалії; деякі консультанти володіють нашою мовою, а деяким потрібен перекладач. Тепер я чекаю від них більш продуктивної роботи з виконання плану їх робіт та пропозицій до проектів нормативно-правових актів вторинного законодавства.

– Що заважає впровадженню нової моделі енергоринку?

– Нам заважає – «час». Ми маємо чіткий план дій, розуміємо, куди ми рухаємось, розуміємо всі заходи і також усвідомлюємо, що часу для їх реалізації дуже мало. Ми хочемо розробити оптимальніший варіант того, яким чином встигати виконувати всі необхідні заходи та ухвалювати відповідні рішення. Ті заходи, які можливо запаралелити – запаралелимо, а що можливо виконати лише після прийняття та виконання рішень – ми прагнемо вирішувати в першу чергу. Це робиться для того, щоб запустити роботу по всіх напрямах запровадження нового ринку електричної енергії України. Комісія [НКРЕКП – ред.] затвердила нормативно-правові акти (правила, кодекси), з приводу яких учасники ринку просили дати їм більше часу на доопрацювання, але прийняте рішення Комісією, на мій погляд, є правильним: воно дозволить запустити інші процеси та заходи із забезпечення ефективного реформування галузі.

Ще однією з перешкод є проведення ротації членів Комісії, що зі свого боку може призвести до відсутності кворуму на проведення відкритого засідання. Також прийдуть нові люди [члени Комісії – ред.], і їм знадобиться додатковий час, аби увійти в курс справи, розглянути ті напрацювання, які вже були зроблені.

– Якими будуть подальші кроки з імплементації Закону України «Про ринок електроенергії»?

– Зараз ми пройшли перший етап розробки і затвердження нормативно-правових актів вторинного законодавства. Далі ми повинні працювати в рамках інших етапів. Перший – це закупівля і впровадження програмно-технічного забезпечення оператором ринку та оператором системи передачі, що потрібно для започаткування необхідних тестових розрахунків нової моделі ринку електричної енергії у встановлені законодавством терміни. Другий – це питання, пов’язані з інфраструктурними змінами. Маю на увазі розділення енергопостачальних компаній, так званий анбандлінг; це питання корпоратизації ДП НЕК «Укренерго» та створення оператора системи передачі з відповідним відокремленням його незалежності; це питання реструктуризації ДП «Енергоринок» та створення на його базі гарантованого покупця «зеленої енергії» та оператора ринку.

Це ті інфраструктурні зміни, де ще багато роботи і з боку уряду, і з боку самих учасників ринку. Ця робота триватиме близько двох-трьох місяців.

– Скільки коштів планують витратити на закупівлю програмного забезпечення, як буде відбуватися закупівля?

– На програмне забезпечення оператора системи передачі буде витрачено найбільші кошти. Фінансування здійснюватиметься за рахунок Світового банку.

Програмне забезпечення для ДП «Енергоринок» планується закуповувати коштом «Енергоринку». Ми маємо наміри використовувати послуги аутсорсінгу стосовно придбання готового програмного забезпечення, яке діє в європейських державах. На координаційному центрі було прийнято рішення не розробляти власний програмний продукт, а придбати готовий і адаптувати його з урахуванням специфіки нашої енергетичної галузі.

– Проектний офіс був створений для організації спільної роботи НКРЕКУ, Мін­енерговугілля та інших профільних органів з імплементації Закону України «Про ринок електричної енергії». Наскільки вдало, за Вашою оцінкою, реалізується цей напрям спільної роботи?

– Основна мета створення Координаційного центру – забезпечити узгодження дій всіх центральних органів виконавчої влади і Комісії [НКРЕКП – ред.]. Проектний офіс готує проекти пропозицій Координаційного центру до документів, які визначені Зведеним планом-графіком впровадження положень Закону України «Про ринок електричної енергії». Мушу сказати, що не всі заходи відбуваються у встановлені Зведеним планом-графіком терміни, але вони не є критичними. Вважаю, що за два-три місяці ми надолужимо час.

– Як просувається робота з документами з точки зору врахування пропозицій експертів до них та гармонізації документів між собою?

– У нас є іноземні консультанти, основне завдання яких – відпрацьовування документів, їх гармонізація і надання пропозицій. З напрацьованих потягом місяця спільно з учасниками ринку пропозицій Комісія врахувала не всі, які вносили консультанти.

Разом з тим, Проектний офіс та консультанти визначили та обговорили з учасниками ринку перелік концептуальних питань до затверджених Комісією нормативно-правових актів, які необхідно додатково відпрацювати з Комісією та знайти відповідні рішення по них. Цей перелік був озвучений на засіданні Координаційного центру 16 березня поточного року. До речі, з ними можна ознайомитися на сайті Координаційного центру. Цей перелік був підтриманий учасниками засідання і буде направлений офіційно до Комісії. Були визначені важливі питання щодо правил та кодексів, а також інших заходів, передбачених Зведеним планом-графіком. У першу чергу це стосується: порядку надання підтримки вразливим верствам населення; започаткування організації роботи постачальників універсальних послуг, які надаватимуть електричну енергію побутовим споживачам; роботи постачальників «останньої надії» та інших важливих моментів роботи нової моделі ринку електричної енергії України, за якими ми працюватимемо з Комісією. Сподіваюся, ми знайдемо оптимальні рішення. Ми будемо і далі напрацьовувати конкретні пропозиції до нормативно-правових актів.

– В Україні ще з радянських часів склалася система роботи експертів в робочих групах. Як керівник Проектного офісу, що Ви змінили?

– Хочу дуже подякувати НТЦ «Псіхєя» за велику допомогу. Надана аналітична система PsycheaEXPERTUS виявилась одним з діючих елементів та інструментів прозорості й відкритості. Організація роботи, процес розгляду і надання пропозицій через систему Psychea дозволила учасникам ринку оперативно готувати пропозиції. В умовах браку часу це вкрай важливо. До того ж, у нас мало експертів: один-два експерти проводять майже всі документи, надають пропозиції. А система дозволила цим фахівцям надавати пропозиції в оперативному, «домашньому» режимі. Тому я як керівник Проектного офісу вважаю, що PsycheaEXPERTUS – цікава і ефективна система роботи експертів, і я сподіваюсь, що ми будемо посилювати цю систему і залучати більше експертів.

В цілому, досвід використання системи Psychea дуже вдалий, і треба й надалі її розповсюджувати. Більш того, я проситиму НТЦ «Псіхєя» залучатися до процесу роботи над наступним пакетом документів, аби ми за її допомогою могли опрацьовувати з експертами новий перелік нормативно-правових актів вторинного законодавства.

– Як система PsycheaEXPERTUS вплинула на швидкість та якість роботи над документами?

– Маю визнати, що система – нова для експертів, вона трохи стримує їх психологічно, але разом з тим це дає можливість враховувати думки різних учасників. Це дуже важливо, оскільки йде активний обмін думками, аналітичними даними, звітами, що дозволяє більш ефективно і якісно, не марнуючи час, готувати пропозиції. Ефективність і якість завжди мають сенс.

До того ж ми бачимо, які експерти надають пропозиції, хто безпосередньо є учасником обговорення, і тому можемо напряму працювати з тими, хто бере активну участь в обговоренні через цю систему.

 . . .

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Інтерв’ю  Олеся Натха

Про головне в роботі антимонопольного відомства, розробку «Національної стратегії розвитку конкуренції» та інші питання захисту конкуренції на внутрішньому ринку розповів голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв.

– АМКУ відведена роль потужного інструменту захисту економічної конкуренції. Наскільки ця роль відповідає реаліям? Які основні складнощі маємо на цьому напрямі, зокрема в енергетиці?

– Існування Антимонопольного комітету України (далі – Комітет) передбачено Конституцією України. Є Закон «Про захист економічної конкуренції», в якому йдеться саме про це. Ми не замінюємо органів державної влади, завданням яких є розробка програм економічного розвитку, зростання конкурентного середовища у відповідних галузях, постійний моніторинг цієї проблематики. Ми повинні займатися переважно правозастосуванням. На превеликий жаль, у порівнянні з конкурентними відомствами інших країн, які існують у сталому розвиненому інформаційному середовищі, де належна статистична інформація з діяльності ринку є наявною i достовірною, де ринки зрілі і менш схильні до різких коливань, наша діяльність є складнішою. Адже ми змушені самостійно напрацьовувати всю інформаційну базу щодо стану ринків і конкуренції на них. Все для того, щоб розуміти і робити пріоритетними найважливіші проблеми та найефективніше реагувати на них. Якщо говорити про різні ринки та їх проблематику, то серед них є такі, які мають найбільшу питому вагу і значення. Досить давно в діяльності Антимонопольного комітету пріоритетне місце вже традиційно займають енергетичні ринки.

Якщо проаналізувати діяльність Комітету протягом тривалого періоду, то можна визнати, що ми у своєму правозастосуванні іноді заходили на територію інших відомств (захист прав споживачів, регулятор). Статистика надходження заяв про порушення щорічно складає майже 6,5 тисяч, кількість прийнятих нами рішень – близько 2,5 тисяч. Утім, така статистика не є оптимальною, оскільки, з одного боку, вона свідчить про довіру до Антимонопольного комітету як до відомства, здатного вирішувати певні проблеми конкретних суб’єктів господарювання чи фізичних осіб, а з іншого, якщо порівнювати АМКУ з іноземними відомствами, то вони приймають щороку не більше ста рішень. Така велика кількість прийнятих нами рішень фактично свідчить про те, що у своїй роботі Комітет, як інструмент конкурентного правозастосування, дуже часто покликаний вирішувати проблеми, які знаходяться в компетенції інших державних органів. Якщо у скаргах людей, що звертаються до АМКУ, ми бачимо порушення в діяльності підприємств-монополістів (особливо в регіонах), то розпочинаємо відповідні справи. Для більш ефективного реагування на подібні порушення ми відпрацьовуємо інструменти чіткішого розмежування повноважень з відповідними державними органами (НКРЕКП, ДСПП) через підписання меморандумів.

Інший напрям – це комунікація з населенням, суб’єктами господарювання щодо того, з якими саме проблемами необхідно звертатися до Антимонопольного комітету, а які вирішувати з залученням інших державних органів.

– Тобто проблема – у відсутності чіткого розмежування компетенцій?

– Розмежування є. Але історично склалося так, що коли, наприклад, підприємство-монополіст вчинило певні дії, які фізична особа або суб’єкт господарювання вважає порушенням, вони скаржаться до Антимонопольного комітету. Відповідно до закону і загальних принципів реагування на звернення громадян, коли територіальне управління або центральний апарат вбачає у зазначених діях зловживання монопольним становищем, то порушують справу, проводять розслідування, виносять рішення. На це йде час. Але аналізуючи статистику по таких рішеннях, ми бачимо, що суттєва частина з них знаходиться на межі з повноваженнями інших державних органів.

Некоректно говорити, що АМКУ не повинен займатися справами на регульованих ринках. Ми дивимося на діяльність і обл­енерго, і газорозподільчих компаній, але розглядаємо їх не з точки зору проблем конкретного споживача, а більш системно.

Можна вважати, що якщо скарги направляють до АМКУ, а не до НКРЕКП, ДСПП – то це завдяки тому, що Антимонопольному комітету довіряють. Але органи державної влади мають працювати в межах своєї компетенції, і вони повинні діяти ефективно як система. І ще ефективніше та оперативніше було б, щоб питання, які знаходяться на межі компетенції з ДСПП чи НКРЕКП, вирішували саме вони. Адже розслідування Комітету триває щонайменше шість місяців. За цей період порушені права суб’єкта господарювання можна було б відновити дієвішим способом.

– Чи не позначається негативно така кількість справ на якості результатів розгляду?

– Серед порушень найбільш питому вагу мають зловживання монопольним становищем (795 рішень минулого року), антиконкурентні дії органів влади (610 рішень). Дуже часто антиконкурентні дії органів влади пов’язані з іншими порушеннями, коли суб’єкт зловживає монопольним становищем через певні дії органів державної влади, які створюють передумови такого порушення.

– Іноді рішення АМКУ роками оскаржують у судах, і оштрафована компанія встигає передати власність іншим юридичним особам, оголосивши себе банкрутом. Як уникнути такої практики?

– Це велика проблема, пов’язана з неефективним процесом стягнення штрафів, у тому вигляді, в якому це зараз передбачено чинним законодавством. Наразі суб’єкт має два місяці на оскарження рішення Антимонопольного комітету в судах трьох інстанцій. Якщо суб’єкт програє, то Комітет повинен звертатися до суду щодо стягнення штрафу і судитися знову, аби стягнути штраф. Ця система є надзвичайно неефективною, і в Законопроекті №6723, який зараз розглядається в парламенті, передбачено надання рішенню Антимонопольного комітету статусу виконавчого документу. Тобто якщо суб’єкт оскаржив рішення АМКУ, він має на це право, але якщо рішення Комітету судом не скасовано, то ми не повинні знову судитися, аби суб’єкт не зловживав своїми процесуальними правами, перешкоджаючи Комітету стягнути штраф. Рішення АМКУ, якому нададуть статус виконавчого документу, буде прямувати до виконавчої служби. Це має скоротити терміни виконання рішення Комітету принаймні вдвічі.

Також у перспективі є запровадження додаткової відповідальності для засновників та керівників у разі доведення підконтрольних компаній-відповідачів, на яких органами АМКУ було накладено штрафи, до банкрутства (неплатоспроможності) з метою уникнення сплати накладених штрафів. Класичним прикладом такої ситуації є зміна однієї літери в назві юридичної особи однієї з відомих мереж АЗС, що вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вдавшись до антиконкурентних узгоджених дій.

Ще однією цікавою новацією Законопроекту №6723 є норма, яка передбачає таке: якщо винесено рішення і визначено штраф, то суб’єкт має можливість протягом двох місяців самостійно його сплатити і при цьому матиме право на зменшення його розміру на 50%. Для нас головне – не насичувати бюджет штрафами, а робити так, аби суб’єкти припиняли протиправну економічну діяльність і відновлювали порушену ситуацію на відповідних ринках.

Зараз ми приділяємо велику увагу тому, аби формувалась якісна прецедентна база рішень Антимонопольного комітету як колегіального органу та база судових ухвал з оскарження наших рішень.

Сподіваюся, що ця наша робота призведе до того, що судова практика буде сталою, зрозумілою і передбачуваною, а суб’єкти матимуть більше мотивації, якщо знатимуть позицію судів з визнання правомірності рішень АМКУ у відповідних випадках. Не треба гратися з Комітетом у кількарічні оскарження, а краще сплатити певний обмежений розмір штрафу, відновити порушену ситуацію на ринках і працювати далі у нормальному режимі.

– Причина небажання суб’єктів господарювання сплачувати штраф не може полягати у завеликому розмірі штрафу?

– Якщо порівнювати розмір штрафів, передбачених нашим законом з країнами Європейського Союзу, то можна дійти висновку, що в нас діє одна й та сама норма. Розмір штрафу може складати до 10% товарообігу за минулий рік. Якщо ознайомитись з практикою правозастосування, то по таких рішеннях, як зловживання монопольним становищем, середній розмір штрафу коливається в діапазоні від 0,2 до 1,5% річного товарообігу. У своєму правозастосуванні ми прагнемо в першу чергу чітко наслідувати європейську практику, оскільки це є не лише нашим бажанням щодо якості рішень, а також і вимогою до Угоди про асоціацію, в якій є розділ, присвячений конкуренції. Там зокрема передбачено, що сторони (ЄС і Україна) визнають необхідність захисту конкуренції. Україна гарантує існування незалежного органу, який відповідає за захист конкуренції. У своєму правозастосуванні ми будемо наближатися до практики Європейського Союзу, тому в діях і у своїй вторинній нормативній базі ми безумовно беремо до уваги і прецеденти, і вторинне законодавство, розроблене в ЄС.

– Вторинне антимонопольне законодавство України потребує суттєвого доопрацювання, чи воно вже є оптимальним?

– Зараз ми впроваджуємо низку нормативних актів, аби дати більшу ясність суб’єктам щодо дозволеної і недозволеної поведінки. Найбільшу увагу ми приділяємо розробці вторинної нормативної бази стосовно контролю за концентраціями. Ця функція АМКУ є класичною, заради якої конкурентні відомства в усьому світі і створювались. У різних країнах діють різні режими щодо дозволу на концентрацію – коли дозвіл не потрібен, або як в Україні, коли отримання дозволу на концентрацію необхідне. Тому саме в цій сфері йде розробка основного масиву нормативної бази. Але ця нормативна база реально стосується не лише питань контролю за концентраціями – вона стосується визначення ринків, домінуючого становища, штрафів, вертикальних та горизонтальних відносин, тобто вона може потім застосовуватись і до розслідувань конкретних порушень.

– Чи можна прискорити розвиток економічної конкуренції в Україні і як?

– Класичні економісти казали про те, що є ефективні ринки, є природна рівновага, яка складається на певних ринках. В Україні є багато ринків, де ми не відстаємо, принаймні коли мова йде про споживчі товари – і за ціновими ознаками, і за наявністю товару. Але є й інший стан речей. Конкуренція може бути обмежена кількома факторами. У конкурентному праві ми говоримо про бар’єри доступу до відповідних ринків, коли ринок є закритим – конкуренція зазвичай є обмеженою. Говорячи про адвокатування конкуренції, треба враховувати, що мова йде передусім про зниження й ліквідацію бар’єрів доступу на ринок.

Наприклад, закон може передбачати, що лише державні підприємства можуть займатися певною діяльністю. Приклад законодавчого обмеження – «Укрзалізниця»: у законі йдеться про те, що рухомий склад (вагони) можуть бути приватними, а тягловий склад (локомотиви) – лише від «Укрзалізниці». Угодою про асоціацію передбачено, що локомотиви також можуть бути приватними. Ці законодавчі обмеження повинні бути скасовані, щоб дозволити новим суб’єктам увійти на цей ринок.

Бар’єром для доступу може бути необхідність придбати ліцензію, яка може коштувати 1 млн або 10 млн грн. Таким бар’єром є також необхідність інвестувати в інфраструктуру. Тобто розвивати конкуренцію можна через зняття бар’єрів. Примусово пришвидшити конкуренцію неможливо.

Питання зростання економічної конкуренції має вирішуватися системно не тільки Антимонопольним комітетом, оскільки ми маємо досить обмежені можливості. Ми можемо ідентифікувати, які бар’єри існують; у разі, якщо вони створені штучно, наприклад, через антиконкурентні дії або зловживання монопольним становищем, ми можемо змусити знищити ці бар’єри. Але якщо вони існують внаслідок певних законодавчих вимог чи регуляторного режиму, то ми маємо право лише надавати рекомендації органам державної влади, робити пропозиції Кабінету Міністрів. Таку роботу ми здійснюємо.

З іншого боку, відомий прецедент нашої діяльності з адвокатування конкуренції – це комплексне дослідження енергетики. Системно проаналізувавши проблематику, яка була на енергоринках, Комітет надав рекомендації основним гравцям – це регулятор, Міністерство енергетики і вугільної промисловості України, ДП «Енергоринок» – для системного виправлення ситуації.

Перспективи розвитку добросовісної конкуренції є великими. Наразі ми розробляємо разом із Світовим банком документ, який умовно називається «Національною стратегією розвитку конкуренції», направлений на те, щоб оптимізувати роботу з залученням всіх органів державної влади та системно відпрацьовувати бар’єри доступу на ринки і проблеми, які існують на них. Наша мета полягає в тому, аби добросовісна конкуренція – як на загальнонаціональних, так і на регіональних ринках – пришвидшувалась.

. . . 

Повну версію інтерв’ю читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Інтерв’ю  Олеся Натха