Канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв повну державну підтримку сталеливарній промисловості Німеччини в переході до виробництва «зеленої» сталі. Попри складні енергетичні умови, Thyssenkrupp і Salzgitter продовжують реалізацію hydrogen‑проєктів. Водночас компанія ArcelorMittal відмовилася від своїх планів через високі витрати. Галузь очікує рішучих дій держави щодо зниження вартості електроенергії та розвитку водневої інфраструктури.

Складові зеленої трансформації

1. Політична підтримка

• Канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв зробити все необхідне, щоб зберегти виробництво сталі в Німеччині.
• Підкреслено, що збереження металургії — це стратегічний інтерес країни.

2. Енергетичні та економічні виклики

• ArcelorMittal відмовився від трансформації двох заводів на водневі технології, відмовившись від субсидій у розмірі 1,3 млрд євро.
• Причини: високі витрати на електроенергію та невизначеність щодо енергетичного балансу в майбутньому.
• Німеччина має одні з найвищих тарифів на електроенергію в Європі, що суттєво ускладнює реалізацію водневих ініціатив.
• Сталеливарна галузь виробила 37,2 млн тонн сталі у 2024 році проти 40 млн тонн у 2018 році.

3. Реакція галузі та альтернативні проєкти

• Thyssenkrupp реалізує проєкт водневої сталеливарної фабрики вартістю 3 млрд євро в Дуйсбурзі.
• Компанія наголошує на потребі у нових умовах: доступна електроенергія та hydrogen‑мережі.
• Salzgitter також продовжує трансформацію та закликає уряд до активнішої підтримки.
• Федерація WV Stahl вимагає зниження електротарифів і перегляду регуляторного механізму CBAM до 2025 року.

4. Логічні висновки

• Без державного втручання реалізація зелених проєктів залишається економічно невигідною — навіть із субсидіями.
• Зниження вартості електроенергії та створення hydrogen‑інфраструктури — ключові умови для збереження виробництва в Німеччині.
• Ринок «зеленої» сталі формується нерівномірно — без стратегічного координування виникає ризик втрати промислового потенціалу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com

Замовити звіт по ринку