Постачання електроенергії, транзит нафти, зміни в транспортуванні газу та як можна розвивати торфовидобувну галузь – теми, які обговорювали на засіданні Українсько-Білоруської групи із співробітництва в паливно-енергетичній сфері.

Про це пише пресслужба міністерства.

Далі — про що домовилися та які плюси з цього матиме Україна.

На засіданні обговорили можливості постачання між Україною та Білоруссю електроенергії, враховуючи як економічну доцільність для держав, так і пропускну спроможність електричних ліній. Прогнозується, що у 2020 році імпорт електроенергії з Білорусі в Україну дорівнюватиме 2,1 млрд.кВт.год Такі дані сформовані відповідно до затвердженого Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України на розрахунковий рік.

Не оминули на зустрічі і питання будівництва нових електромереж між державами-сусідками. Мова йшла про лінію між українською Рівненщиною та білоруською Брестщиною. Обговорювалося і питання будівництва вставок постійного струму на існуючих ПЛ 330 кВ між ОЕС Білорусі і ОЕС України: Мозир — Чорнобильська АЕС, Гомель – Чернігів.

«Електроенергія серед пріоритетних питань, — сказав міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель. – У лютому має запрацювати Білоруська АЕС, може бути надлишок електроенергії, у якій ми зацікавлені. Звісно, варто враховувати і визначені об’єми міждержавного перетину в енергетиці».

Міністр також додав, що є багато точок для взаємної співпраці, які можуть дати хороший результат. Саме тому робоча група України максимально представлена нашими технічними спеціалістами, щоб усі напрацювання знайшли практичне застосування в майбутньому.

Не оминули у порядку денному і електропостачання прикордонних територій, яке взаємопов’язане. Зокрема, включені в роботу міждержавні лінії електропередачі 0,4-110 кВ між Україною і Білоруссю в рамках забезпечення поставок електричної енергії між прикордонними районами за контрактами між ГПО «Біленерго» і ТОВ «Д.Трейдінг», укладеними з урахуванням змін, що відбулися в законодавстві України.

Йшлося і про організацію постачання нафти у Білорусь через Україну, використовуючи нафтопровід «Одеса-Броди». А також про створення спільного підприємства, яке б відповідало за транспортування нафти на білоруський нафтопереробний завод «Мозирський НПЗ». Щоб ретельніше вивчити ці пропозиції, сторони домовилися створити робочу групу.

Також представники Білорусі підняли питання про постачання реактивного палива в Україну за «багатоканальною схемою». Сторони погодилися, що розглянути поставки реактивного палива з Білорусі в Україну за цією схемою, доцільніше в рамках 27-го засідання Міжурядової білорусько-української змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. На засіданні цієї ж міжурядової комісії розглянуть і можливість скасування квотування імпорту в Україну сірчаної кислоти для виробників Республіки Білорусь.

Йшлося на засіданні і про співпрацю у вугільній та торфовидобувній галузях. Зокрема, Україна пропонує виготовляти та постачати гірничошахтне і енергетичне обладнання, вузли, деталі і складові частини стаціонарних комплексів та насосної продукції для шахтного водовідливу. Йдеться і про оснащення торфодобувних підприємств високо-технологічним сучасним обладнанням. Білорусь же пропонує імпортувати в Україну торф’яні брикети для опалення. Мінекоенерго опрацює подані білоруською стороною пропозиції щодо можливих варіантів розвитку співробітництва, після того як зрозуміє реальні потреби в брикетах в Україні — для заміщення газу та вугілля.

Сторони домовилися провести чергове засідання робочої групи у першому півріччі 2020 року у Мінську, перед цим затвердивши співголів Білоруської та Української частин робочої групи. Від України — Шубін Віталій Миколайович, перший заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України. Від Білорусі — Закревський Вадим Олександрович, заступник Міністра енергетики Республіки Білорусь і Бунаков Андрій Миколайович, заступник голови Концерну «Белнефтефім».