<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; знижки</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/znizhki/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 29 Apr 2026 19:16:12 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/kitaj-naroshhuye-import-rosijsko%d1%97-nafti-do-rekordnix-208-mln-bareliv-na-dobu-na-tli-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/kitaj-naroshhuye-import-rosijsko%d1%97-nafti-do-rekordnix-208-mln-bareliv-na-dobu-na-tli-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 Feb 2026 08:00:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153606</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30126-Китай_1.jpg" alt="Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією"/><br />Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу. Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30126-Китай_1.jpg" alt="Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією"/><br /><p><strong>Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу.</strong> Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.</p>
<h3>Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку</h3>
<h4>Новий максимум постачання до Китаю</h4>
<p>За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує <strong>2,07–2,08 млн барелів на добу</strong> російської нафти. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>у січні 2026 року обсяг становив близько <strong>1,7 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на <strong>370–380 тис. барелів щодня</strong>;</li>
<li>це стане <strong>найвищим місячним рівнем за всю історію постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.</p>
<h4>Санкції США та цінова перевага для Китаю</h4>
<p>Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.</p>
<p>Унаслідок цього:</p>
<ul>
<li>знижки на російські сорти досягли <strong>найширшого рівня за останні роки</strong>;</li>
<li>флагманський сорт <strong>Urals</strong> для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою <strong>9–11 доларів за барель</strong> до еталонного індексу <strong>ICE Brent</strong>;</li>
<li>після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.</li>
</ul>
<p><em>ICE Brent</em> — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.</p>
<h4>Індія відступає, китайські «teapots» наступають</h4>
<p>Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.</p>
<p>Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):</p>
<ul>
<li>вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;</li>
<li>не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;</li>
<li>максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.</p>
<h4>Що це означає для глобального ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong>: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.</li>
<li><strong>Поглиблення дисконту</strong>: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.</li>
<li><strong>Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю</strong>: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/China-Secures-Record-Russian-Oil-Imports-as-India-Reduces-Purchases.html">OilPrice</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30126-Китай_1.jpg" alt="Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією"/><br /><p><strong>Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу.</strong> Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.</p>
<h3>Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку</h3>
<h4>Новий максимум постачання до Китаю</h4>
<p>За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує <strong>2,07–2,08 млн барелів на добу</strong> російської нафти. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>у січні 2026 року обсяг становив близько <strong>1,7 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на <strong>370–380 тис. барелів щодня</strong>;</li>
<li>це стане <strong>найвищим місячним рівнем за всю історію постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.</p>
<h4>Санкції США та цінова перевага для Китаю</h4>
<p>Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.</p>
<p>Унаслідок цього:</p>
<ul>
<li>знижки на російські сорти досягли <strong>найширшого рівня за останні роки</strong>;</li>
<li>флагманський сорт <strong>Urals</strong> для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою <strong>9–11 доларів за барель</strong> до еталонного індексу <strong>ICE Brent</strong>;</li>
<li>після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.</li>
</ul>
<p><em>ICE Brent</em> — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.</p>
<h4>Індія відступає, китайські «teapots» наступають</h4>
<p>Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.</p>
<p>Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):</p>
<ul>
<li>вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;</li>
<li>не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;</li>
<li>максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.</p>
<h4>Що це означає для глобального ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong>: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.</li>
<li><strong>Поглиблення дисконту</strong>: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.</li>
<li><strong>Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю</strong>: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/China-Secures-Record-Russian-Oil-Imports-as-India-Reduces-Purchases.html">OilPrice</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/kitaj-naroshhuye-import-rosijsko%d1%97-nafti-do-rekordnix-208-mln-bareliv-na-dobu-na-tli-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Sep 2025 08:23:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[market share]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Oilprice.com]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[котирування]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[частка ринку]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153238</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br />Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br /><p>Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.</p>
<h2>Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти</h2>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>11 вересня 2025 року</strong> (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для <em>жовтневих</em> відвантажень.</li>
<li>Вересень: премія для Arab Light підвищена до <strong>$3,20/бар.</strong> над Oman/Dubai — <em>5-місячний максимум</em>.</li>
<li>Жовтень: премія знижена до <strong>$2,20/бар.</strong>, тобто мінус <strong>$1/бар.</strong> до вересня.</li>
<li>Інші саудівські сорти: коригування на <strong>−$0,90–−$1/бар.</strong> на жовтень.</li>
</ul>
<h3>Цінові параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Фактичні зміни:</strong> Arab Light: <em>$3,20 → $2,20/бар.</em> (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.</li>
<li><strong>Діапазон для інших сортів:</strong> −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.</li>
<li><strong>Порівняння з очікуваннями:</strong> реальне зниження <em>на 43%–150% глибше</em>, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).</li>
</ul>
<h3>Попит та пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>Риторика попиту:</strong> минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на <strong>понад 2 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Пропозиція та політика OPEC+:</strong> анонсовано використання «останнього шару» скорочень на <strong>1,65 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Операційні ознаки:</strong> на APPEC у Сінгапурі обговорювалися <em>більші саудівські постачання</em> до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, <strong>виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції:</em> <strong>посилення цінового тиску</strong> на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на &gt;2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що <strong>сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз</strong>, а не покладатися лише на інерцію попиту.</li>
<li><em>Наслідок для ринку:</em> можливе <strong>вирівнювання структури спредів</strong> у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути <strong>тактикою компенсації</strong> обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>перерозподіл торгових потоків</strong> на користь Перської затоки в Азії у жовтні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>операційна невизначеність</strong> для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<h3>Що це означає для азійських НПЗ</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість <em>збільшити закупівлі жовтневих</em> партій на фоні зниженої премії.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> якщо стратегія Aramco спрямована на <strong>відновлення частки</strong>, конкуренти можуть відповісти <em>контрзнижками</em>, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Saudi-Arabia-Offers-Deeper-Crude-Discounts-to-Asian-Buyers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br /><p>Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.</p>
<h2>Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти</h2>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>11 вересня 2025 року</strong> (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для <em>жовтневих</em> відвантажень.</li>
<li>Вересень: премія для Arab Light підвищена до <strong>$3,20/бар.</strong> над Oman/Dubai — <em>5-місячний максимум</em>.</li>
<li>Жовтень: премія знижена до <strong>$2,20/бар.</strong>, тобто мінус <strong>$1/бар.</strong> до вересня.</li>
<li>Інші саудівські сорти: коригування на <strong>−$0,90–−$1/бар.</strong> на жовтень.</li>
</ul>
<h3>Цінові параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Фактичні зміни:</strong> Arab Light: <em>$3,20 → $2,20/бар.</em> (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.</li>
<li><strong>Діапазон для інших сортів:</strong> −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.</li>
<li><strong>Порівняння з очікуваннями:</strong> реальне зниження <em>на 43%–150% глибше</em>, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).</li>
</ul>
<h3>Попит та пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>Риторика попиту:</strong> минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на <strong>понад 2 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Пропозиція та політика OPEC+:</strong> анонсовано використання «останнього шару» скорочень на <strong>1,65 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Операційні ознаки:</strong> на APPEC у Сінгапурі обговорювалися <em>більші саудівські постачання</em> до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, <strong>виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції:</em> <strong>посилення цінового тиску</strong> на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на &gt;2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що <strong>сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз</strong>, а не покладатися лише на інерцію попиту.</li>
<li><em>Наслідок для ринку:</em> можливе <strong>вирівнювання структури спредів</strong> у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути <strong>тактикою компенсації</strong> обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>перерозподіл торгових потоків</strong> на користь Перської затоки в Азії у жовтні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>операційна невизначеність</strong> для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<h3>Що це означає для азійських НПЗ</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість <em>збільшити закупівлі жовтневих</em> партій на фоні зниженої премії.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> якщо стратегія Aramco спрямована на <strong>відновлення частки</strong>, конкуренти можуть відповісти <em>контрзнижками</em>, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Saudi-Arabia-Offers-Deeper-Crude-Discounts-to-Asian-Buyers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 15:35:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[floating storage]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[плавуче зберігання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153072</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br />Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів. Геополітична карта подій Санкційна ескалація та вплив на Іран Понад 400 танкерів внесено до «чорного списку» США, а також 50 осіб та 20 компаній, пов’язаних з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br /><p>Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.</p>
<h3>Геополітична карта подій</h3>
<h3>Санкційна ескалація та вплив на Іран</h3>
<ul>
<li>Понад <strong>400 танкерів</strong> внесено до «чорного списку» США, а також <strong>50 осіб</strong> та <strong>20 компаній</strong>, пов’язаних з Іраном.</li>
<li>Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з <strong>9 млн барелів</strong> у середині січня до <strong>33,4 млн барелів</strong> на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.</li>
<li>Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).</li>
</ul>
<h3>Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків</h3>
<ul>
<li>У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з піком у березні <strong>2,0 млн барелів/добу</strong>.</li>
<li>У червні імпорт знизився до <strong>1,5 млн барелів/добу</strong>, а в липні – до <strong>1,1 млн барелів/добу</strong>, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.</li>
<li>Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.</li>
</ul>
<h3>Санкціоновані нафтопереробники Китаю</h3>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<tbody>
<tr>
<th>НПЗ</th>
<th>Потужність (барелів/добу)</th>
<th>Дата санкцій</th>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shouguang Luqing Petrochemical</td>
<td>100 000</td>
<td>20 березня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shengxing Chemical</td>
<td>44 000</td>
<td>16 квітня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Hebei Xinhai Chemical Group</td>
<td>120 000</td>
<td>8 травня 2025</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h3>Логістичні та геополітичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до <strong>7–8 днів</strong> проти <strong>20 днів</strong> з острова Харк.</li>
<li>Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Зміна стратегії Китаю</h3>
<ul>
<li>У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад <strong>900 000 барелів/добу</strong>, що на <strong>30%</strong> більше, ніж у березні.</li>
<li>Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з <em>0,80 дол./барель</em> до <em>3,50–4,00 дол./барель</em> з березня по липень 2025 року.</li>
<li>Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.</li>
</ul>
<h3>Ризики та перспективи</h3>
<ul>
<li>27 серпня 2025 року запроваджується <strong>25% тариф</strong> на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.</li>
<li>Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися <strong>12 серпня 2025 року</strong>, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.</li>
<li>Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Iranian-Oil-Floating-Storage-Hits-Four-Year-High.html" target="_blank">Oilprice.com</a> (адаптовано)</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br /><p>Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.</p>
<h3>Геополітична карта подій</h3>
<h3>Санкційна ескалація та вплив на Іран</h3>
<ul>
<li>Понад <strong>400 танкерів</strong> внесено до «чорного списку» США, а також <strong>50 осіб</strong> та <strong>20 компаній</strong>, пов’язаних з Іраном.</li>
<li>Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з <strong>9 млн барелів</strong> у середині січня до <strong>33,4 млн барелів</strong> на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.</li>
<li>Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).</li>
</ul>
<h3>Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків</h3>
<ul>
<li>У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з піком у березні <strong>2,0 млн барелів/добу</strong>.</li>
<li>У червні імпорт знизився до <strong>1,5 млн барелів/добу</strong>, а в липні – до <strong>1,1 млн барелів/добу</strong>, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.</li>
<li>Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.</li>
</ul>
<h3>Санкціоновані нафтопереробники Китаю</h3>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<tbody>
<tr>
<th>НПЗ</th>
<th>Потужність (барелів/добу)</th>
<th>Дата санкцій</th>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shouguang Luqing Petrochemical</td>
<td>100 000</td>
<td>20 березня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shengxing Chemical</td>
<td>44 000</td>
<td>16 квітня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Hebei Xinhai Chemical Group</td>
<td>120 000</td>
<td>8 травня 2025</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h3>Логістичні та геополітичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до <strong>7–8 днів</strong> проти <strong>20 днів</strong> з острова Харк.</li>
<li>Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Зміна стратегії Китаю</h3>
<ul>
<li>У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад <strong>900 000 барелів/добу</strong>, що на <strong>30%</strong> більше, ніж у березні.</li>
<li>Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з <em>0,80 дол./барель</em> до <em>3,50–4,00 дол./барель</em> з березня по липень 2025 року.</li>
<li>Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.</li>
</ul>
<h3>Ризики та перспективи</h3>
<ul>
<li>27 серпня 2025 року запроваджується <strong>25% тариф</strong> на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.</li>
<li>Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися <strong>12 серпня 2025 року</strong>, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.</li>
<li>Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Iranian-Oil-Floating-Storage-Hits-Four-Year-High.html" target="_blank">Oilprice.com</a> (адаптовано)</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/znizhki/feed/ ) in 0.22326 seconds, on Apr 29th, 2026 at 8:24 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 29th, 2026 at 9:24 pm UTC -->