Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові пільги для споживачів.

Польща переходить до моделі вилучення надприбутків паливного сектору на тлі енергетичної турбулентності

Польський уряд фактично визнав, що нинішня хвиля цінового шоку на нафтовому ринку створила асиметричну ситуацію: держава несе прямі бюджетні витрати на стабілізацію цін, тоді як частина паливного бізнесу отримує додаткову дохідність через різке подорожчання енергоресурсів.

Саме тому Варшава запропонувала запровадити спеціальний windfall tax — податок на надприбутки, тобто на прибуток, який компанії отримали не завдяки інвестиціям чи підвищенню ефективності, а через зовнішню кризу й стрибок світових котирувань.

Що пропонує польський уряд

• Податок поширюватиметься на компанії, які виробляють рідке пальне або імпортують його до Польщі.
• Період дії — з 1 березня по 31 грудня 2026 року.
• Ставка податку становитиме 75% від надлишкового прибутку.
• Об’єктом оподаткування стане лише та частина прибутку, яка перевищує так звану референтну маржу.
• Референтна маржа визначатиметься як середня маржа продажів компанії за 2025 рік плюс 20%.
• Усе, що компанія заробить понад цей рівень, вважатиметься надзвичайним прибутком і потраплятиме під спеціальний податок.

Фактично Польща намагається відокремити нормальну комерційну прибутковість від доходу, який виник виключно через геополітичний шок. Це дуже важливий момент, тому що уряд прямо наголошує: мова не йде про покарання бізнесу як такого, а про перерозподіл частини кризових прибутків на користь бюджету.

Чому Варшава пішла на цей крок

Поштовхом до рішення стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, яка порушила глобальні ланцюги постачання нафти та нафтопродуктів і спровокувала різке підвищення цін.

• Польський уряд уже був змушений знизити ПДВ на бензин і дизель до 8%.
• Акцизні ставки на моторне пальне були зменшені до мінімально допустимого законом рівня.
• 13 травня 2026 року Міністерство фінансів та економіки Польщі продовжило дію тимчасових податкових пільг до 31 травня 2026 року.
• Попередньо ці заходи мали завершитися 15 травня.

Тобто польський бюджет уже взяв на себе частину удару від високих нафтових котирувань. Урядова логіка полягає в тому, що якщо держава компенсує споживачам частину цінового шоку через податкові пільги, то бізнес, який отримує надприбутки від тієї ж кризи, також має брати участь у фінансуванні антикризових заходів.

Як працюватиме механізм оподаткування

Проєкт закону має номер UD411. У ньому передбачено модель self-assessment, тобто самостійного розрахунку податкових зобов’язань компаніями.

• Компанії сплачуватимуть щомісячні авансові платежі.
• Після завершення року подаватиметься річна податкова декларація.
• Уряд наголошує, що така модель має зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкові органи.

Водночас ключовим елементом залишається саме механізм порівняння поточних фінансових результатів із базовим рівнем 2025 року. Це означає, що Польща не вводить універсальний додатковий податок на весь прибуток паливного сектору, а намагається вилучити лише кризову складову доходу.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Польща фактично визнає, що нинішня цінова хвиля має геополітичне походження, а не є наслідком звичайного ринкового циклу.
• Основним фактором ризику залишаються перебої глобальних ланцюгів постачання, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.
• Податкова політика дедалі більше використовується як інструмент стримування соціального й економічного ефекту від дорогих енергоносіїв.
• Ринок отримує сигнал, що надмірна прибутковість під час криз може бути предметом тимчасового державного перерозподілу.
• Водночас Польща прямо посилається на практику інших країн ЄС, які вже застосовували подібні механізми під час попередніх енергетичних криз.

Це свідчить про важливу зміну підходу в Європі: держави дедалі активніше втручаються у паливний ринок у періоди різкої зовнішньої турбулентності. Якщо раніше головним інструментом були субсидії або податкові пільги для споживачів, то тепер до них додається ще й механізм вилучення кризових прибутків у виробників та трейдерів.

Що змінюється у ціноутворенні

• Польща вже фактично використала два класичні антикризові механізми — зниження ПДВ і скорочення акцизного навантаження.
• Тепер додається третій елемент — обмеження надприбутковості паливного сектору.
• Це означає, що ціна пального дедалі більше залежить не лише від світових нафтових котирувань, а й від державної податкової політики.
• Модель із референтною маржею показує, що Варшава намагається зберегти базову рентабельність бізнесу, але водночас не дозволити кризі генерувати надмірні прибутки.

Для всього європейського паливного ринку це важливий сигнал. Якщо висока волатильність нафти збережеться, держави можуть дедалі активніше переходити від прямого субсидування до моделі часткового перерозподілу доходів енергетичного сектору.

Що видно щодо енергетичної стійкості та кризового реагування

• Польський уряд прямо пов’язує податкові зміни з ризиками для глобальних постачань нафти через конфлікт на Близькому Сході.
• Рішення про продовження пільгового оподаткування до 31 травня 2026 року демонструє готовність держави використовувати фіскальні інструменти для стабілізації внутрішнього ринку.
• Сам механізм windfall tax свідчить про прагнення уряду підвищити економічну стійкість бюджету в умовах високих витрат на підтримку споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IBFD

Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.

Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання

Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого Decreto Accise Quater — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO та біодизель.

HVO — це Hydrotreated Vegetable Oil, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.

Що саме змінюється на ринку пального Італії

• Дію знижених акцизів продовжено на період із 23 травня до 6 червня 2026 року.
• Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно 5 євроцентів на літрі.
• Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько 10 євроцентів на літрі.
• Пільги також поширюються на LPG — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.

Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.

Чому основний акцент зроблено саме на дизелі

Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.

• Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: 10 центів проти 5 центів на літрі.
• Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.
• Для автоперевізників подовжено дію податкового кредиту для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.
• Загальний ліміт фінансування цієї програми становить 300 млн євро, включно зі 100 млн євро, які були виділені раніше.

Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.

Аграрний сектор також переходить у режим підтримки

• Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено податковий кредит до 30% витрат.
• Максимальний обсяг цієї програми становить 40 млн євро.
• Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.
• Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить 90 млн євро, включно з уже виділеними 30 млн євро.

Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Європейські країни дедалі активніше використовують податкову політику як інструмент стримування паливної інфляції.
• Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.
• Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі антикризового державного регулювання.
• Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.

Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах Temporary Framework for State Aid, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.

Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.

Що змінюється у ціноутворенні

• Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.
• Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.
• Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.
• Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.

Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: LaPresse

Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель.

Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки

• Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд оцінює подальше продовження зниження акцизів на пальне після 1 травня.
• Попереднє зниження діяло трохи більше ніж 40 днів і коштувало бюджету близько 700 млн євро.
• Новий варіант, за словами Мелоні, може бути коротшим за попередні.

«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.

Чому дизель виходить на перший план

• Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати більший вплив на дизель, ніж на бензин.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.
• Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.

Енергетична вразливість Італії

• Італія є сильно залежною від імпортованої енергії.
• Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених конфліктом США та Ізраїлю з Іраном.
• Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.

Бюджетне питання: енергія як безпека

• Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.
• Зараз така гнучкість прямо передбачена для оборони та безпеки.
• За механізмом National escape clause країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.
• Для оборонних витрат така гнучкість доступна на 2025–2028 роки, але збільшення дефіциту не має перевищувати 1,5% національного ВВП на рік.

Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет

• Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.

«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.

• Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на 0,15 відсоткового пункту ВВП цього року і наступного, а також на 0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році.
• За словами Мелоні, збільшення на 0,15% дорівнювало б 3,7 млрд євро.

Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення — стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни і послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить 80 доларів за барель упродовж одного місяця, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.

• Перший рівень відповіді влади — податкова корекція. Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.
• Термін дії антикризового механізму обмежений. Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися до шести місяців, а сукупний період призупинення не може перевищувати одного календарного року. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про тимчасовий інструмент стабілізації.
• Є чіткий ціновий орієнтир для втручання. Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до конкретного ринкового індикатора.
• Другий тригер — надзвичайна ситуація або лихо. Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до антикризової соціально-економічної.
• Механізм ще не завершений законодавчо. Попри схвалення нижньою палатою, рішення потребує затвердження Сенатом, а голосування заплановане на вівторок. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.
• Терміновість підтверджена на рівні президента. У тексті прямо зазначено, що Маркос визнав захід невідкладним. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як швидку відповідь на ризик прискорення інфляції.
• Головне обґрунтування заходу — захист економіки споживання. Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують розкручуванням інфляції в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального, а через це — знизити ризики ширшого цінового розгону.

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. — Reuters

• Другий блок стабілізації — робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками. Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає додаткові джерела постачання, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.
• Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку. Якщо уряд одночасно зменшує податкову складову і намагається розширити джерела постачання нафти, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.
• Третій елемент стабілізації — збереження чинних зовнішніх контрактів. Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується лише нових контрактів, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками залишаються в силі.
• Звідси випливає ще один висновок для ринку. Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається не допустити раптового розриву поточних каналів постачання. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже — і ризик додаткового стрибка цін.
• Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді. У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для пом’якшення економічного удару від розширення конфлікту на Близькому Сході.
• Ці заходи мають три спільні цілі.
  • збереження енергії;
  • стабілізація внутрішніх ринків;
  • захист вразливих секторів, зокрема туризму.
• Отже, податкове рішення Філіппін — не ізольований крок. Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального і в ширшу інфляцію.

• Головний висновок із матеріалу: Філіппіни формують комбінований антикризовий підхід до ринку нафти й нафтопродуктів.
  • Фіскальний інструмент: тимчасове зниження або скасування акцизів.
  • Сировинний інструмент: пошук можливого імпорту нафти з росії.
  • Контрактний інструмент: утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.
• Обґрунтування цього висновку: уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.
• Практичний сенс для кінцевого споживача: якщо закон набуде чинності, то держава отримає право оперативно зменшувати податковий тиск на пальне, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

На початку 2026 року Румунія зіткнулася з помітним зростанням цін на пальне. Після підвищення акцизів водії в країні платять більше за бензин і дизель, ніж у державах ЄС із вищою купівельною спроможністю населення. Дані Європейської комісії демонструють, що податкові рішення безпосередньо вплинули на кінцеву ціну на АЗС.

Подорожчання пального в Румунії

Румунія увійшла до групи країн Європейського Союзу з найдорожчим пальним, попри нижчі доходи населення порівняно з західноєвропейськими державами.

• 11-те місце в ЄС за рівнем цін на пальне за даними сервісу моніторингу Європейської комісії.
• Зростання цін у середньому на 1,5% для бензину та 1,3% для дизеля лише за останній місяць.
• Додаткові витрати: за повний бак у 50 літрів водії платять приблизно RON 5 (близько EUR 1) більше, ніж місяць тому.

За щотижневим Oil Bulletin ЄС, ціни в Румунії перевищили показники країн із суттєво вищою купівельною спроможністю:

• Бензин: EUR 1,52/л у Румунії проти EUR 1,37 у Швеції, EUR 1,43 в Іспанії та EUR 1,47 в Австрії.
• Дизель: у цих самих країнах ціни також нижчі, ніж у Румунії.

Станом на 14 січня 2026 року в Бухаресті зафіксовані такі роздрібні ціни:

• Бензин – RON 7,58 (EUR 1,52) за літр.
• Дизель – RON 7,77 (EUR 1,55) за літр.
• LPG – RON 3,82 (EUR 0,76) за літр.

Подібний рівень цін спостерігається і в інших великих містах країни.

Податковий чинник як ключова причина

Основним драйвером подорожчання стало податкове навантаження:

• Акциз на пальне протягом року підвищували тричі.
• Зростання ПДВ додатково посилило ефект на кінцеву ціну для споживача.

Саме сукупний вплив акцизів і ПДВ визначив нинішній рівень цін на АЗС, а не зміни світових котирувань.

Румунський кейс демонструє, що податкова політика може швидко змінювати баланс на ринку пального. Для України це має такі практичні уроки:

• Ринок нафти й нафтопродуктів: податкові рішення здатні істотно впливати на ціни навіть за стабільного постачання. Це підсилює потребу в диверсифікації джерел та підвищенні логістичної стійкості у разі блокад або масованих ударів.
• Критична інфраструктура: подорожчання пального збільшує вартість утримання та захисту інфраструктури, що робить актуальними інвестиції в її розосередження та економічну стійкість.
• Ціноутворення: приклад Румунії показує, що структура ціни, зокрема частка податків і маржі, може стати ключовим фактором для кінцевого споживача, навіть важливішим за міжнародні ринкові тенденції.

Таким чином, податкові інструменти залишаються одним із найпотужніших важелів впливу на паливний ринок, що має враховуватися Україною в умовах воєнних ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Romania Insider

Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.

Акциз 2026: номінальний вплив на ціни

За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:

• бензин А-95 — близько +1,7 грн/л;
• дизельне пальне — близько +2,3 грн/л;
• LPG (автогаз) — близько +1,5 грн/л.

Це вже третє підвищення акцизу з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:

• на LPG — майже у чотири рази;
• на дизельне пальне — на 83%;
• на бензин А-95 — на 40%.

Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю

З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:

• А-95: з 34 до 58 грн/л (+70%);
• дизельне пальне: з 32 до 58 грн/л (+81%);
• LPG: з 19 до 38 грн/л (+100%).

Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:

• середня ціна Brent знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%);
• європейські котирування бензину Євро-5 (CIF Med) зменшилися на 31%;
• котирування дизпального — на 24%;
• курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.

Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:

• дизельне пальне — близько +16% проти фактичних +70%;
• А-95 — близько +42% проти +71%;
• LPG — близько +76% проти майже +99%.

Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році

У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:

• дизельне пальне — близько 42%;
• бензин — близько 44%;
• LPG — близько 47%.

За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо враховується роздрібна маржа, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через посилення ринкової влади.

Додатковим фактором концентрації стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.

Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі

Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює соціальні ризики. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.

Що може змінити ситуацію на ринку пального

• Перезавантаження антимонопольної політики через ex ante-контроль — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.
• Зниження регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.
• Прозорість ціноутворення шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.
• Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.
• Підтримка конкуренції через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.

Висновки

Поточна модель ринку пального демонструє, що податки, слабка конкуренція та висока маржа взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: В.Омельченко

На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на 2 грн/л, але вже 25–26 серпня повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—стабільність без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до ~2 грн/л, але його можуть «поглинути» персональні акції або зовнішні чинники (премії експортерів, курс гривні, світові котирування нафти).

Чинники й сценарії вересневого ціноутворення

1) Що насправді сталося у серпні

• Подія: 21–22 серпня — тимчасове зниження цін близько на 2 грн/л; 25–26 серпня — повернення на попередній рівень.
• Причина: акційні знижки до 34-ї річниці Незалежності; окремі великі мережі робили знижки до 5 грн/л (спеціальні пропозиції).
• Логічний висновок: коливання мали маркетингову природу, а не ринковий тренд.
• Обґрунтування: аналогічні акції проводяться й на «звичайні» вихідні; отже, знижка—тимчасова, «стела» не змінюється системно.

«Це була така піар-кампанія провідних мереж. І щойно свято минуло, вони одразу підняли ціни — не бажаючи втрачати прибутки». — Володимир Омельченко

«У четвер та п’ятницю… у низці мереж АЗС відбулося зниження вартості пального в межах спеціальних пропозицій, приурочених до 34-ї річниці Незалежності». — консалтингова компанія «НафтоРинок»

2) Базовий сценарій на вересень

• Прогноз: злету цін не очікується.
• Аргументи: пік споживання через жнива вже враховано; об’єктивних причин для підвищення нема.
• Ризики: лише глобальні шоки (військові катастрофи у нафтодобувних регіонах) можуть радикально змінити картину.
• Логічний висновок: за відсутності форс-мажорів ціни залишаться близькими до поточних.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Різкого здорожчання не очікується». — Леонід Косянчук

3) Чи можливе здешевлення у вересні

• Потенціал: зниження приблизно на ~2 грн/л на «стелах» (на тлі знижень 4–5 грн/л у вихідні та зниження гуртових цін).
• Обмеження №1: мережі можуть уникати переписування «стел» і гратися персональним маркетингом.
• Обмеження №2: європейські експортери здатні підвищити премії, щойно роздріб почне знижувати ціни.
• Логічний висновок: «флор» цін формується зовнішніми постачальниками та маркетинговою політикою мереж.

«…З цін на стелах зможуть зняти десь 2 грн… Але мережі можуть нескінченно довго проводити цю “вихідну” акцію». — Олександр Сіренко

«Щойно ми почнемо знижувати ціни — вони нам підвищать премії… Оскільки вони розуміють, що нині нам більше ніде взяти пальне». — Леонід Косянчук

4) Ключові макрофактори, що з’єднують Україну зі світовим нафтовим ринком

• Світова нафта та нафтопродукти: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів.
  • Еластичність: якщо нафта дешевшає на ~10%, роздрібні ціни можуть знизитися на ~3–4%.
  • Логічний висновок: вплив світових котирувань на «пістолеті» частковий, бо додаються логістика, премії, конкуренція.
• Курс гривні: очікування на вересень — 41,4–42,2 грн за дол., при офіційному курсі 41,32 грн станом на 1 вересня.
  • Логічний висновок: девальвація може «з’їсти» вигоду від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, то виникнуть підстави для зниження… Але якщо нафта впаде на 10%, на АЗС це дасть лише 3–4%». — Володимир Омельченко

5) Горизонт 2026 року: податкова траєкторія

• Акцизи на бензин: з 1 січня — підвищення з 271,7 до 300,8 євро/1000 л.
• Акцизи на дизпальне: з 1 січня — підвищення з 215,7 до 253,8 євро/1000 л.
• Очікування НБУ: прискорення темпів зростання цін на пальне.
• Уточнення: вплив акцизу може бути нейтралізований, якщо світова нафта впаде; проте за зростання нафти — ціни зростуть.
• Логічний висновок: податкова складова зсуває рівновагу вгору; чистий ефект визначить баланс нафта/курс/конкуренція.

«Податкова складова надзвичайно важлива. А реальним платником будь-яких податків чи зборів є кінцевий споживач». — Леонід Косянчук

6) Структура ринку: конкуренція й ціни

• Конфігурація: умови диктують 5–7 великих мереж; дискаунтери «утискаються».
• Наслідок: можливість маніпулювання цінами, утримання високого рівня.
• Втрачена вигода: за реальної конкуренції ціни могли б бути на 3–4 грн/л нижчі.
• Регуляція: виправлення ситуації — поле роботи для Антимонопольного комітету.
• Логічний висновок: ринкова концентрація обмежує швидкість та глибину здешевлення навіть за сприятливих зовнішніх умов.

«Нині умови на ринку диктують 5–7 великих мереж… Якби була реальна конкуренція і прозорість, ціни були б на 3–4 грн нижчі». — Володимир Омельченко

7) Сценарії

• Стабільність (база): ціни близькі до поточних у вересні.
  • Умова: відсутність глобальних шоків.
• М’яке здешевлення (~2 грн/л): через дешевший гурт і «вихідні» знижки.
  • Ризики реалізації: маркетинг замість зміни «стел», премії експортерів, курс.
• Підвищення (низька ймовірність у вересні): великі зовнішні шоки нафтодобувних регіонів, різка девальвація.
• Середній термін (2026): акциз +29,1 євро/1000 л → висхідний тиск на роздріб; масштаб залежить від нафти та курсу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA

Учасники ринку та профільні Асоціації звернулися  з відкритим листом до високопосадовців, щодо можливого зростання цін на ринку скрапленого автогазу (пропан-бутану) через зміну ставки акцизного податку.

Про це повідомила на Фейсбук-сторінці пресслужба Асоціації скрапленого газу.

Зокрема учасники ринку і Асоціація висловили стурбованість діями окремих високопосадовців, які намагаються переконати суспільство в необхідності збільшення розміру акцизного податку на пропан-бутан для подальшого зростання роздрібних цін. Такі дії, на їх погляд, зроблять його недоступним для споживачів атогазу та приведуть до мотивації автовласників використовувати тільки бензин.

Як йдеться у листі, у деяких ЗМІ розповсюджується інформація, що до Верховної Ради до прийняття у першому читанні законопроєкту №1210 будуть подані правки до Податкового кодексу, в яких заплановане суттєве збільшення акцизного податку на пропан-бутан з 52 до 136 євро за 1000 л, з відповідним зниженням акцизного податку на бензин з 213,5 до 170 євро за 1000 л.

Всі, хто звернувся з відкритим листом, переконані, що після збільшення акцизів на пропан-бутан споживач отримає збільшення ціни на автогаз на 4-5 грн. При цьому українцям такі зміни обійдуться до 10 млрд грн додаткових витрат за рік.

Підсумовуючи, у листі вказується, що для стабілізації роботи вітчизняної переробки необхідно використовувати стимулюючі засоби. Серед них:

• поетапне квотування імпорту бензину
• введення додаткових загороджувальних мит
• видобуті українську нафту і газ реалізовувати тільки на прозорих аукціонах
• реально боротися з тіновим виробництвом нафтопродуктів.

Лист підписали учасники ринку скрапленого газу, Європейська Асоціація скрапленого газу LPG, Українська Асоціація скрапленого газу, Українська Газомоторна Асоціація.

Верховная рада Украины одобрила отсрочку передачи акциза с топлива в Дорожный фонд.

Соответствующую правку в законопроект № 2144 об изменениях в Бюджетный кодекс поддержали 275 нардепов, передает корреспондент РБК-Украина.

В частности, нардеп от «Слуги народа» Зиновий Андрийович заявил, что в проекте акцизный налог с топлива передают в Дорожный фонд.

«Недопустимо его забирать, предлагается на 2020 год оставить за местными общинами. Это даст им возможность стать на ноги. А с 1 января 2021 года мы будем им наполнять государственный Дорожный фонд», — заявил Андрийович.

При этом профильный комитет был против правки, так как этот налог не относится к доходам общего фонда госбюджета, а в полном объеме зачисляется в специальный фонд как источник поступлений Дорожного фонда. В комитете отмечают, что это приведет к разбалансированию показателей проекта госбюджета-2020 и снизит поступления Дорожного фонда на 7,7 млрд гривен.

Ранее «Терминал» писал, Верховная Рада планирует рассмотреть законопроект о продлении зачисления части акциза с полного в местные бюджеты в 2020 году. «4 октября в Верховной Раде Украины группа народных депутатов зарегистрировала разработан Ассоциацией городов Украины проект Закона Украины» О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины (относительно зачисления части акцизного налога с произведенных в Украине полного и части акцизного налога с ввезенного на таможенную территорию Украины полного местных бюджетов в 2020 году) «(№2231)», — говорится в сообщении.