Нова ставка акцизу на дизпальне становить €251,66 за 1000 літрів

Уряд Португалії скоригував податкове навантаження на автомобільне пальне в межах механізму компенсації зростання міжнародних цін на нафту та нафтопродукти.

За повідомленням fuel-prices.eu від 3 листопада 2026 року, акциз на автомобільне дизельне пальне знижено до €251,66 за 1000 літрів.

Попередня ставка становила €258,13 за 1000 літрів. Отже, податкове навантаження зменшилося на €6,47 за 1000 літрів, або приблизно на 0,647 євроцента за літр.

З урахуванням стандартної ставки ПДВ 23% розрахунковий ефект для кінцевої роздрібної ціни становить приблизно 0,8 євроцента за літр.

Одночасно ставка акцизу на бензин зменшилася з €436,04 до €432,92 за 1000 літрів. Відповідне зниження становить €3,12 за 1000 літрів.

Наведені зміни підтверджені офіційним нормативним актом Portaria №471-A/2026/1, опублікованим 30 жовтня 2026 року в Diário da República.

Документ набув чинності 2 листопада 2026 року.

Податкове рішення компенсує частину подорожчання дизпального

У пояснювальній частині нормативного акта уряд Португалії пов’язує необхідність податкового коригування з надзвичайним підвищенням цін на пальне внаслідок геополітичної та військової кризи на Близькому Сході.

Механізм передбачає тимчасове повернення частини додаткових надходжень ПДВ через зниження податку на нафтопродукти.

Відповідно до нормативного акта, для застосування цього механізму враховується зростання цін на автомобільне пальне більш ніж на 10 євроцентів за літр порівняно з базовим тижнем 2–6 березня 2026 року.

Для тижня, що розпочався 2 листопада, визначені законодавством умови виконувалися як для дизпального, так і для бензину.

Офіційний документ також встановлює загальний розмір чинного податкового зменшення за механізмом ISP+IVA. Для дизпального він становить €0,249 за літр, а для бензину — €0,222 за літр.

Ці величини характеризують сукупний ефект відповідного механізму податкової підтримки, а не додаткове зниження ціни саме з 2 листопада.

Безпосередня зміна ставки дизельного акцизу порівняно з попереднім тижнем становить €6,47 за 1000 літрів.

Податкове зниження не гарантує відповідного руху роздрібних цін

За даними Європейської комісії, середня роздрібна ціна дизпального в Португалії за тиждень, що розпочався 26 жовтня 2026 року, становила €2,189 за літр із податками.

Порівняно з попереднім тижнем показник збільшився на €0,014 за літр, або приблизно на 0,6%.

За таких умов зниження акцизу може частково стримувати подальше зростання роздрібної вартості, проте не гарантує фактичного зменшення цін на АЗС.

Результат залежатиме від змін міжнародних котирувань дизпального, логістичних витрат та цінової політики операторів.

Для порівняння, у тижневому бюлетені Єврокомісії за 26 жовтня середня ціна дизпального в ЄС становила €2,146 за літр. Португальський показник був вищим приблизно на 4,3 євроцента за літр.

Застосування податкових пільг у Португалії та інших державах Європейського Союзу демонструє відмінності національних механізмів реагування на високі ціни пального.

Для українського ринку ці приклади мають значення під час оцінювання регуляторних підходів, проте роздрібні ціни окремих країн із податковими пільгами не можна безпосередньо використовувати як орієнтир імпортної вартості дизпального.

Джерела: Diário da República

Ставку акцизу на дизпальне зменшено до €632,90 за 1000 літрів

В Італії діє тимчасова знижена ставка акцизу на автомобільне дизельне пальне. Її встановлено спільним декретом Міністерства економіки та фінансів і Міністерства довкілля та енергетичної безпеки від 27 жовтня 2026 року.

Як повідомив 3 листопада спеціалізований сервіс fuel-prices.eu, ставка акцизу становить €632,90 за 1000 літрів замість звичайних €672,90.

Отже, зниження дорівнює €40 за 1000 літрів, або 4 євроценти за літр без урахування податку на додану вартість.

З урахуванням італійської ставки ПДВ 22% потенційний податковий ефект становить 4,88 євроцента за літр.

Для автомобільного бака місткістю 50 літрів розрахункова економія дорівнює €2,44 за умови повного перенесення податкового зниження у роздрібну ціну.

Це розрахунковий ефект податкового рішення, а не підтверджене фактичне здешевлення дизпального на всіх італійських АЗС.

Пільга діє з 28 жовтня до 7 листопада 2026 року включно.

Уряд використовує додаткові надходження ПДВ для зменшення паливного акцизу

Італійський механізм тимчасового зниження акцизу передбачає компенсацію споживачам частини додаткових податкових надходжень, які бюджет отримує внаслідок подорожчання нафти.

Коли міжнародні ціни на нафту зростають, збільшується й абсолютна сума ПДВ, що надходить до бюджету від продажу пального. Відповідний механізм дозволяє використати частину додаткових надходжень для тимчасового зниження акцизу.

У декреті зазначено, що умови для застосування такого механізму були встановлені за результатами вересня 2026 року.

Зниження стосується дизельного пального, яке використовується як моторне паливо. Акциз на бензин залишається на стандартному рівні €672,90 за 1000 літрів.

За даними Європейської комісії, середня роздрібна ціна дизпального в Італії за тиждень, що розпочався 26 жовтня, становила €2,247 за літр із податками.

Якби податкову пільгу було повністю перенесено на роздрібні ціни за незмінності інших складових, розрахункова середня ціна зменшилася б приблизно до €2,198 за літр.

Проте така оцінка є умовною. Фактична роздрібна ціна залежить також від міжнародних котирувань дизпального, транспортних витрат і торговельної маржі.

Після 7 листопада можливе повернення стандартної ставки акцизу

Італійське рішення має короткостроковий характер і не встановлює постійного зниження податкового навантаження на дизпальне.

За відсутності нового урядового рішення з 8 листопада має відновитися стандартна ставка акцизу €672,90 за 1000 літрів.

Це означатиме повернення податкової складової на попередній рівень. З урахуванням ПДВ потенційна різниця становить 4,88 євроцента за літр.

Водночас фактична зміна цін на АЗС може відрізнятися від цього показника через одночасні коливання закупівельної вартості пального.

Італійський механізм демонструє використання автоматизованого податкового інструменту для часткової компенсації споживачам наслідків високих міжнародних цін на нафту.

Для європейського ринку дизпального такий захід впливає насамперед на кінцеву ціну для споживача, але не збільшує фізичну пропозицію пального й не усуває обмежень виробництва середніх дистилятів.

Джерела: fuel-prices.eu

Роботи з розширення альтернативної нафтопровідної системи вже розпочалися

Саудівська нафтова компанія Saudi Aramco розпочала роботи з розширення системи трубопроводів, що забезпечує транспортування сирої нафти до портів Червоного моря в обхід Ормузької протоки.

Про це 3 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на генерального директора компанії Аміна Нассера, який виступив перед аналітиками після оприлюднення фінансових результатів третього кварталу.

За словами керівника Aramco, роботи стосуються як наявного нафтопроводу Схід-Захід, так і створення додаткової трубопровідної інфраструктури.

Нафтопровід Схід-Захід з’єднує нафтовидобувні райони Саудівської Аравії з експортною інфраструктурою на узбережжі Червоного моря.

Його чинна пропускна спроможність становить до 7 млн барелів на добу. Ця система дозволяє частину саудівської нафти постачати на міжнародні ринки без проходження через Ормузьку протоку.

У жовтні міністр енергетики Саудівської Аравії Абдулазіз бін Салман повідомив про можливість збільшення трубопровідних експортних потужностей країни до 10 млн барелів на добу шляхом переобладнання газопровідної інфраструктури та інвестицій у чинну систему.

Показник 10 млн барелів на добу є цільовою потужністю, що розглядається, а не підтвердженою пропускною спроможністю на 3 листопада.

Понад 130 атак на танкери підвищили вартість морського транспортування

За інформацією Reuters, ефективне блокування Ормузької протоки змінило міжнародні маршрути транспортування нафти та пріоритети інвестицій у логістичну інфраструктуру країн Перської затоки.

До початку кризи через Ормузьку протоку проходило близько 20% світових нафтових постачань.

За словами Аміна Нассера, від початку конфлікту було зафіксовано понад 130 атак на танкери. Значна частина цих інцидентів стосувалася великих нафтових суден.

Керівник Aramco зазначив, що ставки фрахту великих нафтових танкерів зросли більш ніж у 15 разів порівняно з минулим роком.

Цей показник характеризує оцінку змін вартості відповідного сегмента морських перевезень. Його не можна автоматично застосовувати до ставок транспортування дизельного пального продуктовими танкерами.

Saudi Aramco також розглядає можливості розширення закордонних сховищ і альтернативних маршрутів експорту.

Розвиток трубопровідної інфраструктури має зменшити залежність від найбільш ризикованої морської ділянки, але не усуває потреби у подальшому транспортуванні нафти морем від портів Червоного моря до кінцевих споживачів.

Для європейського дизпального важлива доступність сировини для НПЗ

Розширення нафтопровідної системи Aramco безпосередньо стосується транспортування сирої нафти, а не експорту готового дизельного пального.

Проте для європейського ринку середніх дистилятів стабільність постачання сировини має важливе значення, оскільки доступність відповідних сортів нафти впливає на завантаження НПЗ та економіку виробництва.

Відновлення стабільніших маршрутів експорту може зменшувати ризики перебоїв у постачанні сировини. Водночас це не означає автоматичного збільшення виробництва дизпального, оскільки на нього також впливають стан переробних потужностей, технологічні обмеження та ринковий попит.

Крім того, проєкт розширення трубопровідної мережі має довгостроковий характер. Reuters не повідомило підтвердженої дати введення додаткових потужностей в експлуатацію.

Таким чином, рішення Saudi Aramco є інфраструктурною відповіддю на зміну ризиків міжнародного постачання нафти, але його вплив на поточну вартість європейського дизпального не можна кількісно визначити на основі самого повідомлення про початок робіт.

Джерела: Reuters, 03.11.2026 — Aramco expanding East-West Pipeline that avoids Hormuz; Associated Press, 03.11.2026 — Higher oil prices boost Saudi Aramco profits despite disruption from attacks.

Reuters повідомило про пошкодження інфраструктури одного з великих російських НПЗ

Українська атака безпілотників 3 листопада 2026 року спричинила пожежу на нафтопереробному заводі «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославлі, приблизно за 250 км на північний схід від москви.

Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ярославської області Михайла Євраєва.

За словами губернатора, внаслідок атаки було пошкоджено інфраструктуру заводу. Двоє працівників отримали поранення, а аварійні служби працювали над ліквідацією пожежі.

російська сторона повідомила про масштабну атаку безпілотників. Водночас заявлені військовими кількісні показники збитих апаратів не є підтвердженням масштабу пошкоджень нафтопереробного підприємства.

У соціальних мережах поширювалися відеозаписи великої пожежі, однак Reuters зазначило, що не змогло незалежно перевірити ці матеріали.

Українська сторона на момент першого повідомлення агентства не надала оперативного коментаря щодо атаки.

Потужність Ярославського НПЗ становить близько 15 млн т нафти на рік

Підприємство «Славнефть-ЯНОС» належить до великих російських нафтопереробних заводів. За даними Reuters, його проєктна потужність становить приблизно 15 млн т сирої нафти на рік.

Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти.

Потужність 15 млн т на рік характеризує переробку сирої нафти, а не обсяг виробництва дизельного пального. Фактичний випуск окремих продуктів залежить від структури переробки та завантаження технологічних установок.

За інформацією Reuters, підприємство вже зазнавало атак раніше.

Нова пожежа виникла на тлі тривалих порушень роботи російських НПЗ через атаки на енергетичну інфраструктуру. Ці події обмежують можливості стабільного виробництва нафтопродуктів, але наслідки для кожного підприємства необхідно оцінювати окремо.

Вплив на експорт дизпального залежатиме від масштабу пошкоджень

Подальші наслідки атаки для ринку дизельного пального визначатимуться тим, які саме технологічні установки пошкоджені та чи зможе підприємство продовжувати часткову переробку нафти.

Пошкодження первинних установок можуть впливати на загальний випуск нафтопродуктів, тоді як порушення роботи окремих вторинних установок можуть змінювати структуру готової продукції.

На момент повідомлення Reuters даних про фактичне скорочення виробництва дизпального, втрату потужностей або тривалість простою не було.

Тому оцінювати можливі втрати дизпального шляхом прямого перерахунку річної потужності заводу було б некоректно.

Для міжнародного ринку подія має значення з огляду на обмежену доступність російського експортного дизпального та пошкодження інших нафтопереробних підприємств.

Водночас Європейський Союз зберігає обмеження на прямий імпорт російських нафтопродуктів. Потенційний вплив скорочення російського виробництва на європейські ціни може проявлятися опосередковано — через зміну міжнародного балансу пропозиції та конкуренції за альтернативні обсяги.

Для визначення такого впливу потрібні підтверджені дані про відновлення роботи заводу, експортні відвантаження та фактичну зміну виробництва.

Джерело: Reuters, 03.11.2026 — Ukrainian drones set fire to major Russian oil refinery, local governor says.

Падіння нафтових котирувань не спричинило відповідного зниження цін на дизпальне

Світовий ринок дизельного пального продовжує демонструвати відмінну від сирої нафти цінову динаміку. Як повідомило 3 листопада американське видання Axios, різке падіння нафтових котирувань попереднього дня майже не позначилося на ф’ючерсних цінах дизпального у США.

За оцінкою видання, дизельне пальне залишалося більш ніж на 100% дорожчим порівняно з кінцем 2025 року. Отже, попри корекцію нафтового ринку, ціни середніх дистилятів зберігали значну частину попереднього зростання.

Причина полягає у відмінності товарних балансів. Сира нафта є сировиною для переробки, тоді як дизпальне — готовим продуктом, доступність якого залежить від роботи нафтопереробних заводів, структури виробництва, запасів і міжнародної логістики.

За інформацією Axios, пошкодження нафтопереробної інфраструктури країн Перської затоки внаслідок іранських атак, а також удари українських безпілотників по російських НПЗ скоротили можливості постачання дизпального з обох регіонів.

Таким чином, зниження ціни сирої нафти не усуває дефіциту виробничих потужностей, необхідних для виготовлення готового дизельного пального.

МЕА очікує збереження напруженості на ринку газойлю у 2027 році

У жовтневому звіті Міжнародне енергетичне агентство зазначило, що у вересні гуртові ціни дизпального в Європі та США досягали рекордних значень близько $220 за барель. Згодом вони знизилися, але залишилися значно вищими за докризові рівні.

За оцінкою МЕА, світове виробництво газойлю в третьому кварталі 2026 року становило приблизно 27,2 млн барелів на добу, що на 1,7 млн барелів на добу менше, ніж роком раніше.

Одночасно світовий попит на дизельне та інше газойлеве пальне залишався відносно стійким, попри високі ціни. Особливо це стосується автомобільного транспорту, промисловості та сільського господарства.

МЕА прогнозує, що навіть за відновлення переробки наприкінці 2026 року накопичений дефіцит запасів не буде швидко компенсований. Відновлення резервів понад звичайні сезонні коливання агентство не очікує раніше другого півріччя 2027 року.

Прогноз передбачає можливе повернення поточного балансу виробництва та споживання газойлю до профіциту в першому кварталі 2027 року, проте цього буде недостатньо для швидкого поповнення запасів, втрачених протягом 2026 року.

Для європейського та українського ринків ключовим залишається спред дизпального до нафти

Розходження між цінами сирої нафти та готового дизпального має безпосереднє значення для європейських імпортерів.

За умов обмеженої пропозиції зниження Brent може супроводжуватися збереженням високої маржі дизпального до сирої нафти. Тому зміна вартості нафти не передається автоматично в такій самій пропорції на гуртові ціни середніх дистилятів.

Для оцінювання українського імпортного паритету дизпального важливо використовувати котирування готового продукту відповідної специфікації, зокрема європейського дизпального із вмістом сірки 10 ppm, а не лише нафтовий індикатор Brent.

Окремо необхідно враховувати вартість транспортування, страхування, валютний курс і податки.

Поточна ситуація свідчить, що подальше здешевлення сирої нафти може зменшувати сировинну складову ціни дизпального, проте стійке зниження вартості готового продукту залежатиме від відновлення нафтопереробки та міжнародних потоків постачання.

Джерела: Axios, 03.11.2026 — Crude oil tumbles aren’t helping diesel; International Energy Agency — Oil Market Report, October 2026.

Середня роздрібна ціна скрапленого нафтового газу для автомобілів у Франції 3 листопада 2026 року становила 1,072 євро/л. За добу автогаз подорожчав на 0,3 євроцента, за сім днів — на 0,6 євроцента, а за 30 днів — на 2,8 євроцента. Показники оприлюднено в щоденному огляді французького паливного ринку Carbu.fr.

Автогаз у Франції продовжив дорожчати на тлі зниження роздрібних цін на бензин і дизельне пальне

За даними Carbu.fr, 3 листопада середня ціна автомобільного скрапленого нафтового газу (GPLc, французьке позначення автогазу LPG) становила 1,072 євро за літр. Добове підвищення досягло 0,3 євроцента, тоді як за попередні сім днів ціна збільшилася на 0,6 євроцента.

Упродовж 30 днів середня вартість автогазу зросла на 2,8 євроцента за літр, а порівняно з аналогічним періодом минулого року — на 9,4 євроцента. У ціновому огляді враховано дані 1 005 автозаправних станцій, що реалізують LPG.

Динаміка автогазу відрізнялася від змін цін на основні види моторного пального. Станом на 3 листопада середня вартість дизельного пального у Франції становила 2,253 євро/л, що на 1,2 євроцента менше, ніж попередньої доби. За сім днів дизель подешевшав на 11,8 євроцента, а за 30 днів — на 11,1 євроцента.

Середня ціна бензину SP95-E10 становила 2,082 євро/л. За добу вона знизилася на 0,6 євроцента, за тиждень — на 2,4 євроцента, за 30 днів — на 6,3 євроцента. Бензин SP95-E5 коштував 2,142 євро/л, а SP98 — 2,179 євро/л.

Водночас автогаз залишався найдешевшим за ціною одного літра серед наведених у моніторингу традиційних моторних палив. Середня вартість біоетанольного пального E85 становила 0,904 євро/л.

Оприлюднені показники характеризують роздрібний сегмент французького ринку. Вони відображають різноспрямовану динаміку цін на LPG, бензин і дизельне пальне, але не містять окремих оцінок змін гуртових котирувань пропану й бутану, імпортних премій або вартості морського транспортування LPG.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Carbu.fr.

Роздрібні ціни на автомобільне пальне знижуються нерівномірно

3 листопада 2026 року британське Міністерство енергетичної безпеки та досягнення нульових викидів оприлюднило чергові щотижневі дані про середні роздрібні ціни на бензин і дизельне пальне.

Статистика охоплює тиждень, що розпочався в понеділок, 2 листопада, та відображає середні ціни на АЗС Великої Британії.

За оприлюдненими показниками, бензин коштував приблизно 172,8 пенса за літр, що на 1,3 пенса менше, ніж попереднього тижня. Дизельне пальне подешевшало на 0,6 пенса — до 198,6 пенса за літр.

Різниця між середніми цінами на два види моторного пального становила 25,8 пенса за літр.

Британське відомство регулярно публікує такі показники для відстеження змін вартості автомобільного пального. Дані охоплюють загальнонаціональні середні ціни та дають змогу порівнювати їхню тижневу динаміку.

Важливо, що йдеться саме про роздрібні ціни на автозаправних станціях, а не про біржові котирування бензину чи дизпального або гуртову вартість нафтопродуктів. Вони також не є показниками окремих регіонів чи мереж АЗС.

Оновлена статистика засвідчує одночасне зниження цін на обидва основні види автомобільного пального, однак бензин дешевшав швидше за дизельне пальне. Саме така нерівномірність визначила подальше збільшення різниці між їхньою роздрібною вартістю протягом звітного тижня.

Наступні оновлення офіційної статистики мають показати, чи збережеться цей напрям цінової динаміки на британському паливному ринку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: UK Department for Energy Security and Net Zero.

Дефіцит нафтопродуктів і високі переробні маржі підтримують прибутковість американських НПЗ

За повідомленням Reuters, Marathon Petroleum перевищила очікування аналітиків щодо фінансових результатів третього кварталу 2026 року. Скоригований прибуток становив $26,93 на акцію проти прогнозованих аналітиками LSEG $24,47.

Головними чинниками стали максимальне використання виробничих потужностей і зростання маржі переробки на тлі порушень світового постачання пального через війни в Ірані та Україні.

Маржа переробки й збуту зросла більш ніж удвічі — до $45,70 за барель. Завантаження нафтових потужностей досягло 100%, тоді як роком раніше становило 95%.

Середньодобові обсяги переробки збільшилися до 3,2 млн барелів проти 3 млн барелів у третьому кварталі 2025 року. На четвертий квартал Marathon прогнозує загальну переробку на рівні 3,08 млн барелів на добу.

Reuters зазначає, що порушення нафтових потоків через Ормузьку протоку, а також удари по енергетичній інфраструктурі Близького Сходу та росії скоротили доступність готового пального. Це сприяло зростанню цін на нафтопродукти відносно вартості сирої нафти.

Одночасно Marathon Petroleum домовилася про продаж двох НПЗ — St. Paul Park у штаті Міннесота та Mandan у Північній Дакоті — компанії CVR Energy, контрольованій Карлом Айканом.

Загальна вартість угоди становить $4,2 млрд. Із цієї суми Marathon отримає $3,45 млрд, а її дочірня інфраструктурна компанія MPLX — $750 млн за пов’язані активи.

Сукупна потужність двох заводів становить 177 тис. барелів на добу. Торговельна компанія Trafigura уклала стратегічні угоди з CVR та стане ексклюзивним постачальником сирої нафти на придбані підприємства.

Головна виконавча директорка Marathon Petroleum Меріанн Маннен під час розмови з інвесторами повідомила, що компанія планує переважно спрямувати надходження від продажу активів на можливості інвестування в регіоні узбережжя Мексиканської затоки США.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Збільшення європейського напряму контрастує зі скороченням відвантажень до США та загальним уповільненням експорту

За даними судноплавної статистики, які оприлюднило Reuters 3 листопада, у жовтні Венесуела експортувала близько 1,08 млн барелів нафти й пов’язаних продуктів на добу. Це на 0,5% менше, ніж у вересні, та найнижчий показник із лютого. Водночас обсяги залишалися на 21% більшими, ніж у жовтні 2025 року.

Протягом місяця з венесуельських портів вийшли 67 суден із нафтою, пальним, побічними продуктами переробки та нафтохімічною продукцією.

Найпомітніші зміни відбулися в географічній структурі експорту:

• США — близько 449 тис. барелів на добу, майже на 29% менше порівняно з вереснем;
• Європа — 235 тис. барелів на добу проти 86 тис. у вересні;
• Індія — 242 тис. барелів на добу проти 253 тис.;
• карибські перевалочні термінали — 83 тис. барелів на добу проти 76 тис.

Відвантаження компанії Chevron збільшилися приблизно до 303 тис. барелів на добу. Це другий за величиною середньомісячний показник компанії у 2026 році.

Водночас обсяги, які забезпечували міжнародні торговельні компанії, зокрема Vitol і Trafigura, скоротилися приблизно до 506 тис. барелів на добу проти 637 тис. у вересні.

Reuters пов’язує обмеження експортного зростання зі стагнацією нафтовидобутку та високими транспортними витратами. Виробники готують інвестиції в бурове обладнання та відновлення застарілої інфраструктури державної PDVSA, однак зростання видобутку наразі зупинилося.

На головному експортному терміналі Jose запаси важкої нафти сорту Merey наприкінці жовтня були нижчими за вересневі. Натомість запаси розрідженої нафти наблизилися до 4 млн барелів, що, за документами PDVSA, свідчить про слабкий попит.

Імпорт нафтової лігроїнової фракції, або нафти, збільшився до 139 тис. барелів на добу проти 91 тис. у вересні. Її використовують для зниження в’язкості надважкої нафти перед транспортуванням.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Зростання прибутковості нафтопереробки супроводжується інвестиціями в стійкість експортної інфраструктури

За підсумками липня–вересня 2026 року Saudi Aramco повідомила про скоригований чистий прибуток у розмірі $31,2 млрд, що перевищує показник третього кварталу 2025 року — $28,6 млрд.

Грошовий потік від операційної діяльності становив $38,7 млрд порівняно з $36,1 млрд роком раніше. Вільний грошовий потік збільшився з $23,6 млрд до $28,2 млрд. Компанія також оголосила базові дивіденди за третій квартал на суму $21,9 млрд, що на 3,5% більше у річному вимірі.

Для ринку нафтопродуктів особливе значення має результат переробного сегмента. Скоригований операційний прибуток цього напряму до сплати відсотків і податків зріс на 234% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Saudi Aramco пов’язує таку динаміку зі збільшенням маржі переробки.

Компанія також повідомила про початок видобутку в межах проєкту нарощування потужностей на нафтовому родовищі Zuluf. Паралельно продовжується реалізація інших великих проєктів у сегменті видобутку, зокрема розвитку родовища Dammam.

Окремий напрям роботи — забезпечення безперервності нафтового експорту в умовах порушення традиційної морської логістики.

Трубопровід East-West, який з’єднує нафтовидобувні райони Саудівської Аравії з узбережжям Червоного моря, продовжує забезпечувати компанії гнучкість експортних операцій. Saudi Aramco розглядає додаткові закордонні сховища та нові маршрути відвантаження сировини.

У компанії наголошують, що геополітична невизначеність і атаки на енергетичні об’єкти залишаються визначальними викликами для світової енергетичної безпеки. Водночас диверсифікація маршрутів та інфраструктури розглядається як один зі способів підтримання надійності постачання споживачам.

«Ми продовжуємо вивчати можливості створення додаткових потужностей зберігання за кордоном та альтернативних експортних маршрутів, щоб і надалі зміцнювати нашу глобальну мережу постачання», — заявив президент і головний виконавчий директор Saudi Aramco Амін Нассер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Saudi Aramco.