<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Компанії</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/companies/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 25 May 2026 09:10:10 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Польща готує 75% податок на надприбутки паливного сектору через стрибок нафтових цін на тлі кризи на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/polshha-gotuye-75-podatok-na-nadpributki-palivnogo-sektoru-cherez-stribok-naftovix-cin-na-tli-krizi-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/polshha-gotuye-75-podatok-na-nadpributki-palivnogo-sektoru-cherez-stribok-naftovix-cin-na-tli-krizi-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 09:10:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[excise tax]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Poland]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[VAT]]></category>
		<category><![CDATA[windfall tax]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[ПДВ]]></category>
		<category><![CDATA[податок на надприбутки]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154003</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30385-Доллары.jpg" alt="Польща готує 75% податок на надприбутки паливного сектору через стрибок нафтових цін на тлі кризи на Близькому Сході"/><br />Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30385-Доллары.jpg" alt="Польща готує 75% податок на надприбутки паливного сектору через стрибок нафтових цін на тлі кризи на Близькому Сході"/><br /><p>Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові пільги для споживачів.</p>
<h3>Польща переходить до моделі вилучення надприбутків паливного сектору на тлі енергетичної турбулентності</h3>
<p>Польський уряд фактично визнав, що нинішня хвиля цінового шоку на нафтовому ринку створила асиметричну ситуацію: держава несе прямі бюджетні витрати на стабілізацію цін, тоді як частина паливного бізнесу отримує додаткову дохідність через різке подорожчання енергоресурсів.</p>
<p>Саме тому Варшава запропонувала запровадити спеціальний <em>windfall tax</em> — податок на надприбутки, тобто на прибуток, який компанії отримали не завдяки інвестиціям чи підвищенню ефективності, а через зовнішню кризу й стрибок світових котирувань.</p>
<h4>Що пропонує польський уряд</h4>
<ul>
<li>Податок поширюватиметься на компанії, які <strong>виробляють рідке пальне або імпортують його до Польщі</strong>.</li>
<li>Період дії — з <strong>1 березня по 31 грудня 2026 року</strong>.</li>
<li>Ставка податку становитиме <strong>75%</strong> від надлишкового прибутку.</li>
<li>Об’єктом оподаткування стане лише та частина прибутку, яка перевищує так звану <strong>референтну маржу</strong>.</li>
<li>Референтна маржа визначатиметься як <strong>середня маржа продажів компанії за 2025 рік плюс 20%</strong>.</li>
<li>Усе, що компанія заробить понад цей рівень, вважатиметься <strong>надзвичайним прибутком</strong> і потраплятиме під спеціальний податок.</li>
</ul>
<p>Фактично Польща намагається відокремити нормальну комерційну прибутковість від доходу, який виник виключно через геополітичний шок. Це дуже важливий момент, тому що уряд прямо наголошує: мова не йде про покарання бізнесу як такого, а про перерозподіл частини кризових прибутків на користь бюджету.</p>
<h4>Чому Варшава пішла на цей крок</h4>
<p>Поштовхом до рішення стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, яка порушила глобальні ланцюги постачання нафти та нафтопродуктів і спровокувала різке підвищення цін.</p>
<ul>
<li>Польський уряд уже був змушений <strong>знизити ПДВ на бензин і дизель до 8%</strong>.</li>
<li>Акцизні ставки на моторне пальне були зменшені до <strong>мінімально допустимого законом рівня</strong>.</li>
<li>13 травня 2026 року Міністерство фінансів та економіки Польщі продовжило дію тимчасових податкових пільг до <strong>31 травня 2026 року</strong>.</li>
<li>Попередньо ці заходи мали завершитися <strong>15 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Тобто польський бюджет уже взяв на себе частину удару від високих нафтових котирувань. Урядова логіка полягає в тому, що якщо держава компенсує споживачам частину цінового шоку через податкові пільги, то бізнес, який отримує надприбутки від тієї ж кризи, також має брати участь у фінансуванні антикризових заходів.</p>
<h4>Як працюватиме механізм оподаткування</h4>
<p>Проєкт закону має номер <strong>UD411</strong>. У ньому передбачено модель <em>self-assessment</em>, тобто самостійного розрахунку податкових зобов’язань компаніями.</p>
<ul>
<li>Компанії сплачуватимуть <strong>щомісячні авансові платежі</strong>.</li>
<li>Після завершення року подаватиметься <strong>річна податкова декларація</strong>.</li>
<li>Уряд наголошує, що така модель має зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкові органи.</li>
</ul>
<p>Водночас ключовим елементом залишається саме механізм порівняння поточних фінансових результатів із базовим рівнем 2025 року. Це означає, що Польща не вводить універсальний додатковий податок на весь прибуток паливного сектору, а намагається вилучити лише кризову складову доходу.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Польща фактично визнає, що нинішня цінова хвиля має <strong>геополітичне походження</strong>, а не є наслідком звичайного ринкового циклу.</li>
<li>Основним фактором ризику залишаються <strong>перебої глобальних ланцюгів постачання</strong>, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.</li>
<li>Податкова політика дедалі більше використовується як інструмент <strong>стримування соціального й економічного ефекту від дорогих енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Ринок отримує сигнал, що надмірна прибутковість під час криз може бути предметом <strong>тимчасового державного перерозподілу</strong>.</li>
<li>Водночас Польща прямо посилається на практику інших країн ЄС, які вже застосовували подібні механізми під час попередніх енергетичних криз.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про важливу зміну підходу в Європі: держави дедалі активніше втручаються у паливний ринок у періоди різкої зовнішньої турбулентності. Якщо раніше головним інструментом були субсидії або податкові пільги для споживачів, то тепер до них додається ще й механізм вилучення кризових прибутків у виробників та трейдерів.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Польща вже фактично використала два класичні антикризові механізми — <strong>зниження ПДВ</strong> і <strong>скорочення акцизного навантаження</strong>.</li>
<li>Тепер додається третій елемент — <strong>обмеження надприбутковості паливного сектору</strong>.</li>
<li>Це означає, що ціна пального дедалі більше залежить не лише від світових нафтових котирувань, а й від державної податкової політики.</li>
<li>Модель із референтною маржею показує, що Варшава намагається зберегти базову рентабельність бізнесу, але водночас не дозволити кризі генерувати надмірні прибутки.</li>
</ul>
<p>Для всього європейського паливного ринку це важливий сигнал. Якщо висока волатильність нафти збережеться, держави можуть дедалі активніше переходити від прямого субсидування до моделі часткового перерозподілу доходів енергетичного сектору.</p>
<h4>Що видно щодо енергетичної стійкості та кризового реагування</h4>
<ul>
<li>Польський уряд прямо пов’язує податкові зміни з <strong>ризиками для глобальних постачань нафти</strong> через конфлікт на Близькому Сході.</li>
<li>Рішення про продовження пільгового оподаткування до 31 травня 2026 року демонструє готовність держави використовувати <strong>фіскальні інструменти для стабілізації внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Сам механізм windfall tax свідчить про прагнення уряду підвищити <strong>економічну стійкість бюджету</strong> в умовах високих витрат на підтримку споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://regfollower.com/poland-government-proposes-windfall-tax-on-fuel-sector-amid-middle-east-crisis/" target="_blank">IBFD</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30385-Доллары.jpg" alt="Польща готує 75% податок на надприбутки паливного сектору через стрибок нафтових цін на тлі кризи на Близькому Сході"/><br /><p>Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові пільги для споживачів.</p>
<h3>Польща переходить до моделі вилучення надприбутків паливного сектору на тлі енергетичної турбулентності</h3>
<p>Польський уряд фактично визнав, що нинішня хвиля цінового шоку на нафтовому ринку створила асиметричну ситуацію: держава несе прямі бюджетні витрати на стабілізацію цін, тоді як частина паливного бізнесу отримує додаткову дохідність через різке подорожчання енергоресурсів.</p>
<p>Саме тому Варшава запропонувала запровадити спеціальний <em>windfall tax</em> — податок на надприбутки, тобто на прибуток, який компанії отримали не завдяки інвестиціям чи підвищенню ефективності, а через зовнішню кризу й стрибок світових котирувань.</p>
<h4>Що пропонує польський уряд</h4>
<ul>
<li>Податок поширюватиметься на компанії, які <strong>виробляють рідке пальне або імпортують його до Польщі</strong>.</li>
<li>Період дії — з <strong>1 березня по 31 грудня 2026 року</strong>.</li>
<li>Ставка податку становитиме <strong>75%</strong> від надлишкового прибутку.</li>
<li>Об’єктом оподаткування стане лише та частина прибутку, яка перевищує так звану <strong>референтну маржу</strong>.</li>
<li>Референтна маржа визначатиметься як <strong>середня маржа продажів компанії за 2025 рік плюс 20%</strong>.</li>
<li>Усе, що компанія заробить понад цей рівень, вважатиметься <strong>надзвичайним прибутком</strong> і потраплятиме під спеціальний податок.</li>
</ul>
<p>Фактично Польща намагається відокремити нормальну комерційну прибутковість від доходу, який виник виключно через геополітичний шок. Це дуже важливий момент, тому що уряд прямо наголошує: мова не йде про покарання бізнесу як такого, а про перерозподіл частини кризових прибутків на користь бюджету.</p>
<h4>Чому Варшава пішла на цей крок</h4>
<p>Поштовхом до рішення стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, яка порушила глобальні ланцюги постачання нафти та нафтопродуктів і спровокувала різке підвищення цін.</p>
<ul>
<li>Польський уряд уже був змушений <strong>знизити ПДВ на бензин і дизель до 8%</strong>.</li>
<li>Акцизні ставки на моторне пальне були зменшені до <strong>мінімально допустимого законом рівня</strong>.</li>
<li>13 травня 2026 року Міністерство фінансів та економіки Польщі продовжило дію тимчасових податкових пільг до <strong>31 травня 2026 року</strong>.</li>
<li>Попередньо ці заходи мали завершитися <strong>15 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Тобто польський бюджет уже взяв на себе частину удару від високих нафтових котирувань. Урядова логіка полягає в тому, що якщо держава компенсує споживачам частину цінового шоку через податкові пільги, то бізнес, який отримує надприбутки від тієї ж кризи, також має брати участь у фінансуванні антикризових заходів.</p>
<h4>Як працюватиме механізм оподаткування</h4>
<p>Проєкт закону має номер <strong>UD411</strong>. У ньому передбачено модель <em>self-assessment</em>, тобто самостійного розрахунку податкових зобов’язань компаніями.</p>
<ul>
<li>Компанії сплачуватимуть <strong>щомісячні авансові платежі</strong>.</li>
<li>Після завершення року подаватиметься <strong>річна податкова декларація</strong>.</li>
<li>Уряд наголошує, що така модель має зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкові органи.</li>
</ul>
<p>Водночас ключовим елементом залишається саме механізм порівняння поточних фінансових результатів із базовим рівнем 2025 року. Це означає, що Польща не вводить універсальний додатковий податок на весь прибуток паливного сектору, а намагається вилучити лише кризову складову доходу.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Польща фактично визнає, що нинішня цінова хвиля має <strong>геополітичне походження</strong>, а не є наслідком звичайного ринкового циклу.</li>
<li>Основним фактором ризику залишаються <strong>перебої глобальних ланцюгів постачання</strong>, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.</li>
<li>Податкова політика дедалі більше використовується як інструмент <strong>стримування соціального й економічного ефекту від дорогих енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Ринок отримує сигнал, що надмірна прибутковість під час криз може бути предметом <strong>тимчасового державного перерозподілу</strong>.</li>
<li>Водночас Польща прямо посилається на практику інших країн ЄС, які вже застосовували подібні механізми під час попередніх енергетичних криз.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про важливу зміну підходу в Європі: держави дедалі активніше втручаються у паливний ринок у періоди різкої зовнішньої турбулентності. Якщо раніше головним інструментом були субсидії або податкові пільги для споживачів, то тепер до них додається ще й механізм вилучення кризових прибутків у виробників та трейдерів.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Польща вже фактично використала два класичні антикризові механізми — <strong>зниження ПДВ</strong> і <strong>скорочення акцизного навантаження</strong>.</li>
<li>Тепер додається третій елемент — <strong>обмеження надприбутковості паливного сектору</strong>.</li>
<li>Це означає, що ціна пального дедалі більше залежить не лише від світових нафтових котирувань, а й від державної податкової політики.</li>
<li>Модель із референтною маржею показує, що Варшава намагається зберегти базову рентабельність бізнесу, але водночас не дозволити кризі генерувати надмірні прибутки.</li>
</ul>
<p>Для всього європейського паливного ринку це важливий сигнал. Якщо висока волатильність нафти збережеться, держави можуть дедалі активніше переходити від прямого субсидування до моделі часткового перерозподілу доходів енергетичного сектору.</p>
<h4>Що видно щодо енергетичної стійкості та кризового реагування</h4>
<ul>
<li>Польський уряд прямо пов’язує податкові зміни з <strong>ризиками для глобальних постачань нафти</strong> через конфлікт на Близькому Сході.</li>
<li>Рішення про продовження пільгового оподаткування до 31 травня 2026 року демонструє готовність держави використовувати <strong>фіскальні інструменти для стабілізації внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Сам механізм windfall tax свідчить про прагнення уряду підвищити <strong>економічну стійкість бюджету</strong> в умовах високих витрат на підтримку споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://regfollower.com/poland-government-proposes-windfall-tax-on-fuel-sector-amid-middle-east-crisis/" target="_blank">IBFD</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/polshha-gotuye-75-podatok-na-nadpributki-palivnogo-sektoru-cherez-stribok-naftovix-cin-na-tli-krizi-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 08:05:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[agriculture]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[HVO]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[автоперевезення]]></category>
		<category><![CDATA[аграрний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154002</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br />Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/dorogij-aviagas-pidshtovxuye-yevropejciv-do-avtomobiliv-rinok-benzinu-yes-vxodit-u-sezon-silnogo-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/dorogij-aviagas-pidshtovxuye-yevropejciv-do-avtomobiliv-rinok-benzinu-yes-vxodit-u-sezon-silnogo-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 06:58:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[refinery market]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[реактивне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154001</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30383-Цены_рост.jpg" alt="Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту"/><br />Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30383-Цены_рост.jpg" alt="Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають дорожчими й менш доступними, а частина споживачів може переорієнтовуватися на автомобільні подорожі. Це формує додатковий попит на бензин у Європі напередодні літнього сезону.</p>
<h3>Ринок бензину Європи отримує підтримку через кризу авіапального та обмеження польотів</h3>
<p>Після початку американсько-іранської війни світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу різкої перебудови цінових балансів. Найсильніше це вдарило по сегменту авіаційного пального, який для Європи є критично залежним від імпорту з Близького Сходу.</p>
<ul>
<li>Європа забезпечує близько <strong>50%</strong> імпорту авіапального за рахунок постачання з регіону Близькосхідної затоки.</li>
<li>За даними Kpler, саме цей напрямок став ключовою точкою напруження після початку конфлікту.</li>
<li>Ціни на партії реактивного пального з постачанням до Північно-Західної Європи після 28 лютого в середньому становили <strong>1557 дол./т</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>90%</strong> вище середнього показника за аналогічний період останніх п’яти років.</li>
<li>Водночас бензин на базисі FOB Amsterdam-Rotterdam-Antwerp у середньому коштував <strong>967,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зростання цін на бензин виявилося значно слабшим — близько <strong>20%</strong> до середнього п’ятирічного рівня.</li>
</ul>
<p>Саме цей дисбаланс між авіаційним пальним і бензином починає змінювати поведінку споживачів. Якщо ще кілька років тому реактивне пальне торгувалося майже на одному рівні з бензином, то тепер премія авіапального до бензинових котирувань досягла приблизно <strong>61%</strong>.</p>
<p>Для ринку це дуже важливий сигнал. Європа не відчуває дефіциту бензину, оскільки структурно має профіцит цього продукту. Тобто на ринку достатньо бензину, але авіаційний сегмент опинився в умовах значно жорсткішого дефіциту.</p>
<h4>Скорочення рейсів починає впливати на структуру попиту</h4>
<p>Проблема вже не обмежується лише ціною авіаквитків. Учасники ринку зазначають, що дедалі важливішим чинником стає скорочення короткомагістральних рейсів у Європі.</p>
<blockquote><p>«Якщо короткі рейси й далі скасовуватимуться, люди, найімовірніше, їздитимуть до місць відпочинку автомобілями» — аналітик у коментарі Argus.</p></blockquote>
<p>Це означає, що частина літнього туристичного попиту починає перетікати з авіації до автомобільного транспорту. Для ринку бензину це фактично створює додатковий сезонний драйвер споживання.</p>
<p>Додатково ситуацію підтримує і податкова політика окремих країн Європи.</p>
<ul>
<li>Німецькі споживачі відкладають закупівлі пального до травня, щоб скористатися тимчасовим звільненням від енергетичного податку.</li>
<li>Швеція та Польща також скорочують паливні мита.</li>
<li>Великі ринки — зокрема Велика Британія та Франція — поки що аналогічних рішень не ухвалили.</li>
</ul>
<p>Фактично частина європейських урядів уже намагається пом’якшити удар по споживачах через податкові механізми. Це ще один чинник, який підтримує бензиновий сегмент.</p>
<blockquote><p>«Погода стає кращою, і люди дедалі менше подорожуватимуть літаками» — трейдер ринку бензину в коментарі Argus.</p></blockquote>
<h4>Європа виглядає стійкіше за Азію</h4>
<p>На відміну від Європи, азійсько-тихоокеанський регіон переживає значно сильніше падіння попиту. Причина — більша залежність від постачання нафти й нафтопродуктів із Близькосхідної затоки.</p>
<ul>
<li>Ключовим фактором ризику залишається фактичне блокування Іраном Ормузької протоки.</li>
<li>Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Для азійських імпортерів це створює прямі ризики фізичного дефіциту й логістичних перебоїв.</li>
</ul>
<p>Європейський ринок наразі виглядає більш збалансованим саме через структурний профіцит бензину. Це дозволяє уникати гострого дефіциту навіть попри різке подорожчання енергоносіїв.</p>
<h4>Ринок сигналізує про дефіцит швидкого ресурсу</h4>
<p>Дуже показовою стала зміна структури ф’ючерсного ринку бензину.</p>
<ul>
<li>У нормальних умовах бензиновий ринок у Європі часто перебуває у стані <strong>contango</strong> — ситуації, коли майбутні контракти дорожчі за поточні.</li>
<li>Такий стан зазвичай відображає комфортний баланс постачання й очікування стабільного ринку.</li>
<li>Але нинішній конфлікт перевів ринок у стан <strong>backwardation</strong>.</li>
<li><em>Backwardation</em> означає, що поточні партії товару коштують дорожче за майбутні контракти, тобто ринок готовий переплачувати за негайне постачання.</li>
</ul>
<p>Це один із найважливіших індикаторів того, що ринок починає відчувати напруження в короткостроковому балансі.</p>
<p>Ситуацію підтверджує і фізична торгівля:</p>
<ul>
<li>За тиждень було укладено щонайменше <strong>16 угод</strong> щодо еталонних бензинових барж non-oxy.</li>
<li>Також було зафіксовано торгівлю щонайменше <strong>60 oxy-баржами</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас ринок авіапального демонструє зовсім іншу картину.</p>
<ul>
<li>Ліквідність у сегменті jet fuel залишається низькою.</li>
<li>Фізична торгівля спотовими партіями помітно сповільнилася.</li>
<li>Спред між заявками на купівлю та продаж у паперовому ринку сягає близько <strong>10 дол./т</strong>.</li>
<li>У нормальних умовах цей показник становить лише <strong>0,25–1 дол./т</strong>.</li>
</ul>
<p>Такий широкий спред означає, що продавці й покупці не можуть погодити прийнятний рівень ціни через надзвичайно високу волатильність і ризики.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейський бензиновий ринок входить у літній сезон із додатковим фактором підтримки попиту.</li>
<li>Подорожчання авіапального та скорочення рейсів стимулюють автомобільні подорожі.</li>
<li>Паливні податкові пільги в окремих країнах ЄС додатково підтримують споживання бензину.</li>
<li>Попри профіцит бензину, ринок уже демонструє ознаки напруження через перехід у backwardation.</li>
<li>Головним ризиком залишається логістика постачання з Близького Сходу та ситуація навколо Ормузької протоки.</li>
<li>Ринок авіапального залишається значно вразливішим за бензиновий сегмент через високу залежність Європи від імпорту.</li>
</ul>
<p>Фактично європейський ринок нафтопродуктів починає жити в новій моделі, де критичним чинником стає не лише ціна нафти, а й доступність фізичного ресурсу, стійкість логістики та здатність ринку швидко переорієнтовувати потоки постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2820004-high-jet-prices-could-support-european-gasoline-demand" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30383-Цены_рост.jpg" alt="Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають дорожчими й менш доступними, а частина споживачів може переорієнтовуватися на автомобільні подорожі. Це формує додатковий попит на бензин у Європі напередодні літнього сезону.</p>
<h3>Ринок бензину Європи отримує підтримку через кризу авіапального та обмеження польотів</h3>
<p>Після початку американсько-іранської війни світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу різкої перебудови цінових балансів. Найсильніше це вдарило по сегменту авіаційного пального, який для Європи є критично залежним від імпорту з Близького Сходу.</p>
<ul>
<li>Європа забезпечує близько <strong>50%</strong> імпорту авіапального за рахунок постачання з регіону Близькосхідної затоки.</li>
<li>За даними Kpler, саме цей напрямок став ключовою точкою напруження після початку конфлікту.</li>
<li>Ціни на партії реактивного пального з постачанням до Північно-Західної Європи після 28 лютого в середньому становили <strong>1557 дол./т</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>90%</strong> вище середнього показника за аналогічний період останніх п’яти років.</li>
<li>Водночас бензин на базисі FOB Amsterdam-Rotterdam-Antwerp у середньому коштував <strong>967,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зростання цін на бензин виявилося значно слабшим — близько <strong>20%</strong> до середнього п’ятирічного рівня.</li>
</ul>
<p>Саме цей дисбаланс між авіаційним пальним і бензином починає змінювати поведінку споживачів. Якщо ще кілька років тому реактивне пальне торгувалося майже на одному рівні з бензином, то тепер премія авіапального до бензинових котирувань досягла приблизно <strong>61%</strong>.</p>
<p>Для ринку це дуже важливий сигнал. Європа не відчуває дефіциту бензину, оскільки структурно має профіцит цього продукту. Тобто на ринку достатньо бензину, але авіаційний сегмент опинився в умовах значно жорсткішого дефіциту.</p>
<h4>Скорочення рейсів починає впливати на структуру попиту</h4>
<p>Проблема вже не обмежується лише ціною авіаквитків. Учасники ринку зазначають, що дедалі важливішим чинником стає скорочення короткомагістральних рейсів у Європі.</p>
<blockquote><p>«Якщо короткі рейси й далі скасовуватимуться, люди, найімовірніше, їздитимуть до місць відпочинку автомобілями» — аналітик у коментарі Argus.</p></blockquote>
<p>Це означає, що частина літнього туристичного попиту починає перетікати з авіації до автомобільного транспорту. Для ринку бензину це фактично створює додатковий сезонний драйвер споживання.</p>
<p>Додатково ситуацію підтримує і податкова політика окремих країн Європи.</p>
<ul>
<li>Німецькі споживачі відкладають закупівлі пального до травня, щоб скористатися тимчасовим звільненням від енергетичного податку.</li>
<li>Швеція та Польща також скорочують паливні мита.</li>
<li>Великі ринки — зокрема Велика Британія та Франція — поки що аналогічних рішень не ухвалили.</li>
</ul>
<p>Фактично частина європейських урядів уже намагається пом’якшити удар по споживачах через податкові механізми. Це ще один чинник, який підтримує бензиновий сегмент.</p>
<blockquote><p>«Погода стає кращою, і люди дедалі менше подорожуватимуть літаками» — трейдер ринку бензину в коментарі Argus.</p></blockquote>
<h4>Європа виглядає стійкіше за Азію</h4>
<p>На відміну від Європи, азійсько-тихоокеанський регіон переживає значно сильніше падіння попиту. Причина — більша залежність від постачання нафти й нафтопродуктів із Близькосхідної затоки.</p>
<ul>
<li>Ключовим фактором ризику залишається фактичне блокування Іраном Ормузької протоки.</li>
<li>Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Для азійських імпортерів це створює прямі ризики фізичного дефіциту й логістичних перебоїв.</li>
</ul>
<p>Європейський ринок наразі виглядає більш збалансованим саме через структурний профіцит бензину. Це дозволяє уникати гострого дефіциту навіть попри різке подорожчання енергоносіїв.</p>
<h4>Ринок сигналізує про дефіцит швидкого ресурсу</h4>
<p>Дуже показовою стала зміна структури ф’ючерсного ринку бензину.</p>
<ul>
<li>У нормальних умовах бензиновий ринок у Європі часто перебуває у стані <strong>contango</strong> — ситуації, коли майбутні контракти дорожчі за поточні.</li>
<li>Такий стан зазвичай відображає комфортний баланс постачання й очікування стабільного ринку.</li>
<li>Але нинішній конфлікт перевів ринок у стан <strong>backwardation</strong>.</li>
<li><em>Backwardation</em> означає, що поточні партії товару коштують дорожче за майбутні контракти, тобто ринок готовий переплачувати за негайне постачання.</li>
</ul>
<p>Це один із найважливіших індикаторів того, що ринок починає відчувати напруження в короткостроковому балансі.</p>
<p>Ситуацію підтверджує і фізична торгівля:</p>
<ul>
<li>За тиждень було укладено щонайменше <strong>16 угод</strong> щодо еталонних бензинових барж non-oxy.</li>
<li>Також було зафіксовано торгівлю щонайменше <strong>60 oxy-баржами</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас ринок авіапального демонструє зовсім іншу картину.</p>
<ul>
<li>Ліквідність у сегменті jet fuel залишається низькою.</li>
<li>Фізична торгівля спотовими партіями помітно сповільнилася.</li>
<li>Спред між заявками на купівлю та продаж у паперовому ринку сягає близько <strong>10 дол./т</strong>.</li>
<li>У нормальних умовах цей показник становить лише <strong>0,25–1 дол./т</strong>.</li>
</ul>
<p>Такий широкий спред означає, що продавці й покупці не можуть погодити прийнятний рівень ціни через надзвичайно високу волатильність і ризики.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейський бензиновий ринок входить у літній сезон із додатковим фактором підтримки попиту.</li>
<li>Подорожчання авіапального та скорочення рейсів стимулюють автомобільні подорожі.</li>
<li>Паливні податкові пільги в окремих країнах ЄС додатково підтримують споживання бензину.</li>
<li>Попри профіцит бензину, ринок уже демонструє ознаки напруження через перехід у backwardation.</li>
<li>Головним ризиком залишається логістика постачання з Близького Сходу та ситуація навколо Ормузької протоки.</li>
<li>Ринок авіапального залишається значно вразливішим за бензиновий сегмент через високу залежність Європи від імпорту.</li>
</ul>
<p>Фактично європейський ринок нафтопродуктів починає жити в новій моделі, де критичним чинником стає не лише ціна нафти, а й доступність фізичного ресурсу, стійкість логістики та здатність ринку швидко переорієнтовувати потоки постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2820004-high-jet-prices-could-support-european-gasoline-demand" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/dorogij-aviagas-pidshtovxuye-yevropejciv-do-avtomobiliv-rinok-benzinu-yes-vxodit-u-sezon-silnogo-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 08:05:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel margins]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[EU economy]]></category>
		<category><![CDATA[GDP forecast]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[економіка ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[маржа дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153998</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br />У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br /><p>У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.</p>
<h3>Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС</h3>
<p>До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.</p>
<p>У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.</p>
<ul>
<li>між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;</li>
<li>ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;</li>
<li>маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.</li>
</ul>
<h4>Прогноз для ВВП та інфляції погіршено</h4>
<p>Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.</p>
<p>Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.</p>
<ul>
<li>інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;</li>
<li>інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;</li>
<li>безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;</li>
<li>безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.</li>
</ul>
<h4>Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%</h4>
<p>У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.</p>
<p>Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.</p>
<p>У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.</p>
<h4>Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес</h4>
<p>У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.</p>
<p>Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.</p>
<h4>Споживання, торгівля та бюджетний тиск</h4>
<p>Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.</p>
<p>Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.</p>
<p>Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.</p>
<h4>Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків</h4>
<p>Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.</p>
<p>Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.</p>
<p>Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2026-economic-forecast-slowdown-growth-energy-shock-drives-inflation_en" target="_blank">Spring 2026 Economic Forecast.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br /><p>У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.</p>
<h3>Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС</h3>
<p>До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.</p>
<p>У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.</p>
<ul>
<li>між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;</li>
<li>ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;</li>
<li>маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.</li>
</ul>
<h4>Прогноз для ВВП та інфляції погіршено</h4>
<p>Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.</p>
<p>Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.</p>
<ul>
<li>інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;</li>
<li>інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;</li>
<li>безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;</li>
<li>безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.</li>
</ul>
<h4>Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%</h4>
<p>У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.</p>
<p>Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.</p>
<p>У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.</p>
<h4>Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес</h4>
<p>У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.</p>
<p>Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.</p>
<h4>Споживання, торгівля та бюджетний тиск</h4>
<p>Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.</p>
<p>Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.</p>
<p>Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.</p>
<h4>Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків</h4>
<p>Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.</p>
<p>Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.</p>
<p>Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2026-economic-forecast-slowdown-growth-energy-shock-drives-inflation_en" target="_blank">Spring 2026 Economic Forecast.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:54:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[strategic oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти з Близького Сходу]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153993</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br />Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол. Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:02:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[global supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[US oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світове постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153997</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br />Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/nafta-zakrilasya-majzhe-na-dvotizhnevomu-minimumi-brent-znizivsya-do-10258-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/nafta-zakrilasya-majzhe-na-dvotizhnevomu-minimumi-brent-znizivsya-do-10258-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 05:58:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[US-Iran talks]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[переговори США та Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153996</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30380-Цена_падение.png" alt="Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель"/><br />Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель. Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30380-Цена_падение.png" alt="Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель"/><br /><p>Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель.</p>
<h3>Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів нафти</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent і американську West Texas Intermediate завершили торги на найнижчих рівнях майже за два тижні. Протягом сесії ціни різко коливалися: раніше вони зростали до 4% після повідомлення Reuters про директиву верховного лідера Ірану, яка погіршила очікування швидкого завершення війни.</p>
<h4>Іранська позиція ускладнює дипломатичний сценарій</h4>
<p>За даними Reuters із посиланням на двох високопоставлених іранських співрозмовників, директива верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї засвідчила жорсткішу позицію Тегерана щодо ключової вимоги США: збагачений уран має залишатися в Ірані. Це може ускладнити переговори та зірвати зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни.</p>
<p>Пізніше в четвер Трамп заявив, що США зрештою повернуть іранські запаси високозбагаченого урану. Вашингтон вважає, що вони призначені для ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на їхньому мирному призначенні.</p>
<p>Напередодні Іран оголосив про створення нової «Адміністрації протоки Перської затоки», яка має контролювати «регульовану морську зону» в Ормузькій протоці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що запропонована система збору плати за прохід протокою зробить дипломатичну угоду неможливою. Пізніше ціни скоротили зростання після його слів про те, що представники Пакистану, який виступає посередником, поїдуть до Ірану для переговорів.</p>
<blockquote><p>«Ми вже були в такій ситуації багато разів раніше, і врешті це призводило до розчарування», — зазначили аналітики ING у четвер.</p></blockquote>
<p>ING прогнозує середню ціну Brent на рівні $104 за барель у поточному кварталі. Окремо UBS у четвер підвищив свої прогнози цін на нафту на $10 за барель, очікуючи Brent на рівні $105 за барель і WTI на рівні $97 у вересні.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим ризиком для постачання</h4>
<p>Іран попередив про наслідки подальших атак і представив кроки, що посилюють його контроль над протокою, яка залишається переважно закритою. До війни через Ормузьку протоку проходили нафтові та LNG-вантажі в обсягах, еквівалентних приблизно 20% світового споживання. LNG — це скраплений природний газ.</p>
<p>За словами голови International Energy Agency Фатіха Біроля, початок пікового літнього попиту на пальне, відсутність нового нафтового експорту з Близького Сходу та виснаження запасів можуть у липні-серпні перевести нафтовий ринок у «червону зону».</p>
<p>Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Company Sultan Al Jaber заявив, що навіть якщо близькосхідний конфлікт завершиться зараз, повне відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку не відбудеться раніше першого або другого кварталу 2027 року.</p>
<h4>Втрати постачання та запаси посилюють напруження</h4>
<p>Іран фактично закрив протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, з яких 28 лютого почалася війна. Більшість бойових дій припинилася після квітневого перемир’я, однак Іран обмежує рух через Ормуз, а США блокують його узбережжя.</p>
<p>Від початку війни втрати постачання з ключового близькосхідного нафтовидобувного регіону сягнули майже 10 млн барелів на добу. Це змусило країни швидко використовувати комерційні та стратегічні запаси, посилюючи занепокоєння щодо виснаження глобальних нафтових резервів.</p>
<ul>
<li>У США, за даними Energy Information Administration, минулого тижня зі Strategic Petroleum Reserve було вилучено майже 10 млн барелів нафти — це найбільше скорочення запасів в історії.</li>
<li>Комерційні запаси сирої нафти у США також знизилися сильніше, ніж очікувалося.</li>
<li>Сім провідних країн-виробників ОПЕК+ 7 червня, ймовірно, погодяться на помірне збільшення видобутку в липні, повідомило Reuters із посиланням на чотири джерела.</li>
</ul>
<h4>Європейський попит і монетарні ризики</h4>
<p>Економічна активність у єврозоні в травні скоротилася найшвидшими темпами більш ніж за 2,5 року. Згідно з опитуваннями, різке зростання вартості життя через війну вдарило по попиту на послуги в Європі, а компанії прискорили звільнення працівників.</p>
<p>Президент Федерального резервного банку Ричмонда Томас Баркін у четвер заявив, що реакція бізнесу та споживачів на поточні економічні шоки визначить, чи зможе Федеральна резервна система США «не реагувати» на нинішню високу інфляцію, чи їй доведеться розглядати підвищення процентних ставок.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rebounds-uncertainty-over-iran-peace-deal-inventory-drawdowns-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30380-Цена_падение.png" alt="Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель"/><br /><p>Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель.</p>
<h3>Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів нафти</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent і американську West Texas Intermediate завершили торги на найнижчих рівнях майже за два тижні. Протягом сесії ціни різко коливалися: раніше вони зростали до 4% після повідомлення Reuters про директиву верховного лідера Ірану, яка погіршила очікування швидкого завершення війни.</p>
<h4>Іранська позиція ускладнює дипломатичний сценарій</h4>
<p>За даними Reuters із посиланням на двох високопоставлених іранських співрозмовників, директива верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї засвідчила жорсткішу позицію Тегерана щодо ключової вимоги США: збагачений уран має залишатися в Ірані. Це може ускладнити переговори та зірвати зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни.</p>
<p>Пізніше в четвер Трамп заявив, що США зрештою повернуть іранські запаси високозбагаченого урану. Вашингтон вважає, що вони призначені для ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на їхньому мирному призначенні.</p>
<p>Напередодні Іран оголосив про створення нової «Адміністрації протоки Перської затоки», яка має контролювати «регульовану морську зону» в Ормузькій протоці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що запропонована система збору плати за прохід протокою зробить дипломатичну угоду неможливою. Пізніше ціни скоротили зростання після його слів про те, що представники Пакистану, який виступає посередником, поїдуть до Ірану для переговорів.</p>
<blockquote><p>«Ми вже були в такій ситуації багато разів раніше, і врешті це призводило до розчарування», — зазначили аналітики ING у четвер.</p></blockquote>
<p>ING прогнозує середню ціну Brent на рівні $104 за барель у поточному кварталі. Окремо UBS у четвер підвищив свої прогнози цін на нафту на $10 за барель, очікуючи Brent на рівні $105 за барель і WTI на рівні $97 у вересні.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим ризиком для постачання</h4>
<p>Іран попередив про наслідки подальших атак і представив кроки, що посилюють його контроль над протокою, яка залишається переважно закритою. До війни через Ормузьку протоку проходили нафтові та LNG-вантажі в обсягах, еквівалентних приблизно 20% світового споживання. LNG — це скраплений природний газ.</p>
<p>За словами голови International Energy Agency Фатіха Біроля, початок пікового літнього попиту на пальне, відсутність нового нафтового експорту з Близького Сходу та виснаження запасів можуть у липні-серпні перевести нафтовий ринок у «червону зону».</p>
<p>Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Company Sultan Al Jaber заявив, що навіть якщо близькосхідний конфлікт завершиться зараз, повне відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку не відбудеться раніше першого або другого кварталу 2027 року.</p>
<h4>Втрати постачання та запаси посилюють напруження</h4>
<p>Іран фактично закрив протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, з яких 28 лютого почалася війна. Більшість бойових дій припинилася після квітневого перемир’я, однак Іран обмежує рух через Ормуз, а США блокують його узбережжя.</p>
<p>Від початку війни втрати постачання з ключового близькосхідного нафтовидобувного регіону сягнули майже 10 млн барелів на добу. Це змусило країни швидко використовувати комерційні та стратегічні запаси, посилюючи занепокоєння щодо виснаження глобальних нафтових резервів.</p>
<ul>
<li>У США, за даними Energy Information Administration, минулого тижня зі Strategic Petroleum Reserve було вилучено майже 10 млн барелів нафти — це найбільше скорочення запасів в історії.</li>
<li>Комерційні запаси сирої нафти у США також знизилися сильніше, ніж очікувалося.</li>
<li>Сім провідних країн-виробників ОПЕК+ 7 червня, ймовірно, погодяться на помірне збільшення видобутку в липні, повідомило Reuters із посиланням на чотири джерела.</li>
</ul>
<h4>Європейський попит і монетарні ризики</h4>
<p>Економічна активність у єврозоні в травні скоротилася найшвидшими темпами більш ніж за 2,5 року. Згідно з опитуваннями, різке зростання вартості життя через війну вдарило по попиту на послуги в Європі, а компанії прискорили звільнення працівників.</p>
<p>Президент Федерального резервного банку Ричмонда Томас Баркін у четвер заявив, що реакція бізнесу та споживачів на поточні економічні шоки визначить, чи зможе Федеральна резервна система США «не реагувати» на нинішню високу інфляцію, чи їй доведеться розглядати підвищення процентних ставок.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rebounds-uncertainty-over-iran-peace-deal-inventory-drawdowns-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/nafta-zakrilasya-majzhe-na-dvotizhnevomu-minimumi-brent-znizivsya-do-10258-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА: стрибок цін на нафту й пальне може підняти частку електромобілів майже до 30% світових продажів авто</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/mea-stribok-cin-na-naftu-j-palne-mozhe-pidnyati-chastku-elektromobiliv-majzhe-do-30-svitovix-prodazhiv-avto/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/mea-stribok-cin-na-naftu-j-palne-mozhe-pidnyati-chastku-elektromobiliv-majzhe-do-30-svitovix-prodazhiv-avto/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 21 May 2026 06:56:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[electric vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[EV sales]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідний конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[продажі EV]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153989</guid>
		<description><![CDATA[Міжнародне енергетичне агентство заявило, що у 2026 році глобальні продажі електромобілів можуть сягнути 23 млн одиниць і становити майже 30% усіх проданих у світі автомобілів. Поштовхом до переходу на електромобілі та гібриди стали високі ціни на пальне після війни в Ірані та близькосхідного конфлікту. Паливний шок підтримує попит на електротранспорт За даними Міжнародного енергетичного агентства, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Міжнародне енергетичне агентство заявило, що у 2026 році глобальні продажі електромобілів можуть сягнути 23 млн одиниць і становити майже 30% усіх проданих у світі автомобілів. Поштовхом до переходу на електромобілі та гібриди стали високі ціни на пальне після війни в Ірані та близькосхідного конфлікту.</p>
<h3>Паливний шок підтримує попит на електротранспорт</h3>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в щорічному звіті <em>Global EV Outlook 2026</em>, після сильного зростання у 2025 році продажі електромобілів у 2026 році мають досягти <strong>23 млн одиниць</strong> у світі. Це означає майже <strong>30%</strong> усіх автомобілів, проданих глобально.</p>
<h4>Динаміка продажів у 2025–2026 роках</h4>
<ul>
<li>У 2025 році глобальні продажі електромобілів зросли на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Торік електромобілі становили <strong>чверть</strong> усіх нових автомобілів, проданих у світі.</li>
<li>У 2026 році ця частка наближається до <strong>30%</strong>.</li>
<li>У першому кварталі 2026 року глобальні продажі електромобілів знизилися на <strong>8%</strong> порівняно з аналогічним періодом попереднього року.</li>
</ul>
<p>МЕА пояснило падіння в першому кварталі змінами політики, особливо в Китаї та США: у Китаї стимули було скорочено, а у США — поступово скасовано. Водночас агентство зазначило, що загальне зниження приховало сильне зростання продажів у багатьох інших країнах і регіонах.</p>
<h4>Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон і Латинська Америка</h4>
<ul>
<li>У Європі продажі електромобілів у січні–березні зросли майже на <strong>30%</strong> у річному вимірі.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю продажі підскочили на <strong>80%</strong>.</li>
<li>У Латинській Америці продажі електромобілів зросли на <strong>75%</strong> порівняно з тим самим періодом минулого року.</li>
<li>У Європі попит на електромобілі у квітні збільшився на <strong>34%</strong>.</li>
</ul>
<p>Після стрибка цін на нафту й пальне в березні через близькосхідний конфлікт майже <strong>90 країн</strong> зафіксували річне зростання продажів електромобілів. У <strong>30 країнах</strong> продажі електромобілів досягли рекордних місячних показників.</p>
<blockquote><p>«Дивлячись уперед, падіння цін на батареї, яке ми спостерігали, та потенційні політичні відповіді на нинішню глобальну енергетичну кризу мають надати додатковий імпульс ринкам електромобілів», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Oil-Shock-Sparks-Surge-in-EV-Sales.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Міжнародне енергетичне агентство заявило, що у 2026 році глобальні продажі електромобілів можуть сягнути 23 млн одиниць і становити майже 30% усіх проданих у світі автомобілів. Поштовхом до переходу на електромобілі та гібриди стали високі ціни на пальне після війни в Ірані та близькосхідного конфлікту.</p>
<h3>Паливний шок підтримує попит на електротранспорт</h3>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в щорічному звіті <em>Global EV Outlook 2026</em>, після сильного зростання у 2025 році продажі електромобілів у 2026 році мають досягти <strong>23 млн одиниць</strong> у світі. Це означає майже <strong>30%</strong> усіх автомобілів, проданих глобально.</p>
<h4>Динаміка продажів у 2025–2026 роках</h4>
<ul>
<li>У 2025 році глобальні продажі електромобілів зросли на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Торік електромобілі становили <strong>чверть</strong> усіх нових автомобілів, проданих у світі.</li>
<li>У 2026 році ця частка наближається до <strong>30%</strong>.</li>
<li>У першому кварталі 2026 року глобальні продажі електромобілів знизилися на <strong>8%</strong> порівняно з аналогічним періодом попереднього року.</li>
</ul>
<p>МЕА пояснило падіння в першому кварталі змінами політики, особливо в Китаї та США: у Китаї стимули було скорочено, а у США — поступово скасовано. Водночас агентство зазначило, що загальне зниження приховало сильне зростання продажів у багатьох інших країнах і регіонах.</p>
<h4>Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон і Латинська Америка</h4>
<ul>
<li>У Європі продажі електромобілів у січні–березні зросли майже на <strong>30%</strong> у річному вимірі.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю продажі підскочили на <strong>80%</strong>.</li>
<li>У Латинській Америці продажі електромобілів зросли на <strong>75%</strong> порівняно з тим самим періодом минулого року.</li>
<li>У Європі попит на електромобілі у квітні збільшився на <strong>34%</strong>.</li>
</ul>
<p>Після стрибка цін на нафту й пальне в березні через близькосхідний конфлікт майже <strong>90 країн</strong> зафіксували річне зростання продажів електромобілів. У <strong>30 країнах</strong> продажі електромобілів досягли рекордних місячних показників.</p>
<blockquote><p>«Дивлячись уперед, падіння цін на батареї, яке ми спостерігали, та потенційні політичні відповіді на нинішню глобальну енергетичну кризу мають надати додатковий імпульс ринкам електромобілів», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Oil-Shock-Sparks-Surge-in-EV-Sales.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/mea-stribok-cin-na-naftu-j-palne-mozhe-pidnyati-chastku-elektromobiliv-majzhe-do-30-svitovix-prodazhiv-avto/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта частково відіграла падіння після заяв Трампа про «фінальні стадії» переговорів з Іраном</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/nafta-chastkovo-vidigrala-padinnya-pislya-zayav-trampa-pro-finalni-stadi%d1%97-peregovoriv-z-iranom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/nafta-chastkovo-vidigrala-padinnya-pislya-zayav-trampa-pro-finalni-stadi%d1%97-peregovoriv-z-iranom/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 21 May 2026 04:59:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bloomberg]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude-inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153990</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30378-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта частково відіграла падіння після заяв Трампа про «фінальні стадії» переговорів з Іраном"/><br />Ціни на нафту дещо зросли після різкого падіння в середу, коли президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон перебуває на «фінальних стадіях» домовленостей з Іраном. Brent трималася вище $105 за барель після зниження на 5,6%, а West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99. Ринок оцінює шанс швидкої деескалації та відновлення потоків через Ормузьку протоку За даними [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30378-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта частково відіграла падіння після заяв Трампа про «фінальні стадії» переговорів з Іраном"/><br /><p>Ціни на нафту дещо зросли після різкого падіння в середу, коли президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон перебуває на «фінальних стадіях» домовленостей з Іраном. Brent трималася вище $105 за барель після зниження на 5,6%, а West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99.</p>
<h3>Ринок оцінює шанс швидкої деескалації та відновлення потоків через Ормузьку протоку</h3>
<p>За даними Bloomberg, суперечливі повідомлення про стан переговорів між США та Іраном цього тижня різко впливали на нафтовий ринок. Попри падіння, ціни залишаються більш ніж на 40% вищими, ніж на момент початку війни наприкінці лютого.</p>
<p>Коментарі Дональда Трампа посилили очікування можливої угоди між Вашингтоном і Тегераном. Така домовленість могла б означати швидке відновлення енергетичних потоків через критично важливу Ормузьку протоку та розблокування мільйонів барелів нафти, що залишаються у Перській затоці.</p>
<h4>Фізичний ринок залишається напруженим</h4>
<p>Навіть за сценарію мирної угоди з Іраном частина тиску на ціни може зберігатися через порушення логістики. Joe DeLaura, глобальний енергетичний стратег Rabobank, наголосив, що фізичний ринок ще не повернувся до нормального стану.</p>
<blockquote><p>«Фізичні ринки все ще перебувають у безладі. Доставка нафти з Перської затоки до пункту призначення триває до 55 днів, а це означає, що протягом цього періоду запаси й надалі скорочуватимуться», — сказав Joe DeLaura.</p></blockquote>
<p>Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Co. Sultan Al Jaber заявив у середу, що навіть у разі негайного завершення іранського конфлікту нафтові потоки з Близького Сходу не відновляться повністю до глибокого 2027 року. За його словами, закриття Ормузької протоки стало найсерйознішим порушенням постачання за всю історію спостережень.</p>
<h4>Запаси нафти у США скорочуються швидше, ніж зазвичай</h4>
<p>Американські запаси сирої нафти минулого тижня зменшилися приблизно на 7,9 млн барелів. Це загалом відповідало попереднім оцінкам галузевої групи, за якою уважно стежать учасники ринку.</p>
<ul>
<li>Brent перебувала вище $105 за барель після падіння на 5,6% у середу.</li>
<li>West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99.</li>
<li>Ціни залишалися більш ніж на 40% вищими, ніж на початку війни наприкінці лютого.</li>
<li>Запаси сирої нафти у США скоротилися приблизно на 7,9 млн барелів за тиждень.</li>
<li>Експорт був трохи нижчим за нещодавні рекордні рівні, оскільки іноземні покупці накопичували американську нафту для компенсації перебоїв у постачанні з Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>У матеріалі зазначено, що війна в Ірані збільшила попит на нафту зі США. Дані щодо скорочення запасів наведені з посиланням на US Department of Energy.</p>
<h4>Ризикова премія в цінах зменшується, але сигнали залишаються суперечливими</h4>
<p>Перші ознаки збільшення руху через Ормузьку протоку також знижують ризикову премію в цінах на нафту. Три нафтові супертанкери, за повідомленням Bloomberg, імовірно намагалися пройти через водний шлях. Це стало черговим невеликим пожвавленням трафіку після відносного затишшя останніми днями.</p>
<p>Іран заявив, що за останні 24 години через протоку пройшли 26 суден. Водночас у матеріалі зазначено, що раніше Тегеран називав значно більші показники транзиту, ніж свідчили дані відстеження суден.</p>
<h4>Політичний фон переговорів залишається жорстким</h4>
<p>Дональд Трамп у середу заявив, що щодо Ірану «побачимо, що станеться», додавши, що угоду буде укладено або США «зроблять деякі речі, які є трохи неприємними», хоча він висловив сподівання, що цього не станеться. Bloomberg зазначає, що Трамп неодноразово погрожував відновити удари по Ірану, якщо той не погодиться на його мирні умови.</p>
<p>За повідомленням напівофіційної агенції Tasnim із посиланням на джерело, близьке до переговорної групи Ірану, Тегеран розглядає новий проєкт США у відповідь на іранську пропозицію з 14 пунктів і ще не надав відповіді. Раніше того ж дня Іран попередив, що відповість за межами Близького Сходу, якщо США або Ізраїль знову атакують його.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-05-20/latest-oil-market-news-and-analysis-for-may-21" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30378-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта частково відіграла падіння після заяв Трампа про «фінальні стадії» переговорів з Іраном"/><br /><p>Ціни на нафту дещо зросли після різкого падіння в середу, коли президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон перебуває на «фінальних стадіях» домовленостей з Іраном. Brent трималася вище $105 за барель після зниження на 5,6%, а West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99.</p>
<h3>Ринок оцінює шанс швидкої деескалації та відновлення потоків через Ормузьку протоку</h3>
<p>За даними Bloomberg, суперечливі повідомлення про стан переговорів між США та Іраном цього тижня різко впливали на нафтовий ринок. Попри падіння, ціни залишаються більш ніж на 40% вищими, ніж на момент початку війни наприкінці лютого.</p>
<p>Коментарі Дональда Трампа посилили очікування можливої угоди між Вашингтоном і Тегераном. Така домовленість могла б означати швидке відновлення енергетичних потоків через критично важливу Ормузьку протоку та розблокування мільйонів барелів нафти, що залишаються у Перській затоці.</p>
<h4>Фізичний ринок залишається напруженим</h4>
<p>Навіть за сценарію мирної угоди з Іраном частина тиску на ціни може зберігатися через порушення логістики. Joe DeLaura, глобальний енергетичний стратег Rabobank, наголосив, що фізичний ринок ще не повернувся до нормального стану.</p>
<blockquote><p>«Фізичні ринки все ще перебувають у безладі. Доставка нафти з Перської затоки до пункту призначення триває до 55 днів, а це означає, що протягом цього періоду запаси й надалі скорочуватимуться», — сказав Joe DeLaura.</p></blockquote>
<p>Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Co. Sultan Al Jaber заявив у середу, що навіть у разі негайного завершення іранського конфлікту нафтові потоки з Близького Сходу не відновляться повністю до глибокого 2027 року. За його словами, закриття Ормузької протоки стало найсерйознішим порушенням постачання за всю історію спостережень.</p>
<h4>Запаси нафти у США скорочуються швидше, ніж зазвичай</h4>
<p>Американські запаси сирої нафти минулого тижня зменшилися приблизно на 7,9 млн барелів. Це загалом відповідало попереднім оцінкам галузевої групи, за якою уважно стежать учасники ринку.</p>
<ul>
<li>Brent перебувала вище $105 за барель після падіння на 5,6% у середу.</li>
<li>West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99.</li>
<li>Ціни залишалися більш ніж на 40% вищими, ніж на початку війни наприкінці лютого.</li>
<li>Запаси сирої нафти у США скоротилися приблизно на 7,9 млн барелів за тиждень.</li>
<li>Експорт був трохи нижчим за нещодавні рекордні рівні, оскільки іноземні покупці накопичували американську нафту для компенсації перебоїв у постачанні з Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>У матеріалі зазначено, що війна в Ірані збільшила попит на нафту зі США. Дані щодо скорочення запасів наведені з посиланням на US Department of Energy.</p>
<h4>Ризикова премія в цінах зменшується, але сигнали залишаються суперечливими</h4>
<p>Перші ознаки збільшення руху через Ормузьку протоку також знижують ризикову премію в цінах на нафту. Три нафтові супертанкери, за повідомленням Bloomberg, імовірно намагалися пройти через водний шлях. Це стало черговим невеликим пожвавленням трафіку після відносного затишшя останніми днями.</p>
<p>Іран заявив, що за останні 24 години через протоку пройшли 26 суден. Водночас у матеріалі зазначено, що раніше Тегеран називав значно більші показники транзиту, ніж свідчили дані відстеження суден.</p>
<h4>Політичний фон переговорів залишається жорстким</h4>
<p>Дональд Трамп у середу заявив, що щодо Ірану «побачимо, що станеться», додавши, що угоду буде укладено або США «зроблять деякі речі, які є трохи неприємними», хоча він висловив сподівання, що цього не станеться. Bloomberg зазначає, що Трамп неодноразово погрожував відновити удари по Ірану, якщо той не погодиться на його мирні умови.</p>
<p>За повідомленням напівофіційної агенції Tasnim із посиланням на джерело, близьке до переговорної групи Ірану, Тегеран розглядає новий проєкт США у відповідь на іранську пропозицію з 14 пунктів і ще не надав відповіді. Раніше того ж дня Іран попередив, що відповість за межами Близького Сходу, якщо США або Ізраїль знову атакують його.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-05-20/latest-oil-market-news-and-analysis-for-may-21" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/21/nafta-chastkovo-vidigrala-padinnya-pislya-zayav-trampa-pro-finalni-stadi%d1%97-peregovoriv-z-iranom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 May 2026 05:55:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[ICE Brent]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions waiver]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний нафтовий резерв]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153985</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br />Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель. SPR став одним із ключових [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.</p>
<h3>SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку</h3>
<p>Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.</p>
<p>Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 60%</strong> вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.</li>
<li><strong>Решта обсягів</strong> експортується за кордон.</li>
<li><strong>Європейські покупці</strong> особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.</li>
<li><strong>Експорт нафти США у травні</strong> може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.</p>
<h3>Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення</h3>
<p>У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.</p>
<p>Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки <strong>$110 за барель</strong>.</p>
<h3>МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів</h3>
<p>Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом <strong>400 млн барелів</strong>.</p>
<h3>Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island</h3>
<p>На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до <strong>13,3 млн барелів на добу</strong>. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.</p>
<p>За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько <strong>23 танкерів</strong>, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.</p>
<h3>LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня</h3>
<p>Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.</p>
<ul>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.</li>
<li><strong>LNG Canada Phase 2</strong> потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.</li>
<li><strong>Caturus</strong>, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.</li>
</ul>
<p>FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.</p>
<h3>Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків</h3>
<p>Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується <strong>30%</strong>, а інтегрований податок на вуглеводні — <strong>15%</strong>.</p>
<p>У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.</p>
<h3>Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії</h3>
<ul>
<li><strong>Santos</strong> оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато <strong>80 тис. барелів на добу</strong> у третьому кварталі цього року.</li>
<li><strong>Dangote oil refinery</strong> подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.</li>
<li><strong>Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі</strong> повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.</p>
<h3>SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку</h3>
<p>Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.</p>
<p>Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 60%</strong> вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.</li>
<li><strong>Решта обсягів</strong> експортується за кордон.</li>
<li><strong>Європейські покупці</strong> особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.</li>
<li><strong>Експорт нафти США у травні</strong> може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.</p>
<h3>Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення</h3>
<p>У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.</p>
<p>Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки <strong>$110 за барель</strong>.</p>
<h3>МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів</h3>
<p>Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом <strong>400 млн барелів</strong>.</p>
<h3>Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island</h3>
<p>На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до <strong>13,3 млн барелів на добу</strong>. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.</p>
<p>За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько <strong>23 танкерів</strong>, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.</p>
<h3>LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня</h3>
<p>Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.</p>
<ul>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.</li>
<li><strong>LNG Canada Phase 2</strong> потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.</li>
<li><strong>Caturus</strong>, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.</li>
</ul>
<p>FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.</p>
<h3>Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків</h3>
<p>Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується <strong>30%</strong>, а інтегрований податок на вуглеводні — <strong>15%</strong>.</p>
<p>У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.</p>
<h3>Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії</h3>
<ul>
<li><strong>Santos</strong> оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато <strong>80 тис. барелів на добу</strong> у третьому кварталі цього року.</li>
<li><strong>Dangote oil refinery</strong> подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.</li>
<li><strong>Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі</strong> повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/companies/feed/ ) in 0.75503 seconds, on May 25th, 2026 at 2:11 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 25th, 2026 at 3:11 pm UTC -->