Волатильність, а не високі ціни, визначатиме новий етап для Big Oil

Війна на Близькому Сході та майже повне закриття Ормузької протоки з 28 лютого спричинили безпрецедентний дефіцит нафти й газу. За оцінкою Reuters, ринок втратив понад 13% світового постачання нафти та приблизно п’яту частину потоків LNG, тобто скрапленого природного газу.

Це підштовхнуло нафтові ціни вище $100 за барель і змусило споживачів у світі шукати альтернативні джерела постачання. Навіть якщо мирна угода між США та Іраном буде досягнута швидко, наслідки вже стали довгостроковими: пошкодження енергетичної інфраструктури в регіоні Перської затоки може утримувати підлогу під цінами протягом років.

• Понад 13% світового постачання нафти втрачено через кризу.
• Близько 20% потоків LNG також випали з ринку.
• Нафта Brent після початку війни зросла більш ніж на 60% і в кінці березня досягала піку $118 за барель.
• Після цього ціна повернулася ближче до $100 за барель, що показує не стабільний дефіцит, а ринок різких коливань.

Чому нафтові гіганти не нарощують витрати

На перший погляд, така ситуація мала б стати ідеальним моментом для BP, Chevron, Exxon Mobil, Shell і TotalEnergies: ціни високі, дефіцит глибокий, попит на альтернативне постачання зростає. Усі п’ять компаній перевищили очікування щодо прибутків за перший квартал.

Водночас жодна з них не підвищила плани капітальних витрат на 2026 рік або наступні роки. Це означає, що галузь більше не реагує на ціновий сплеск автоматичним розширенням видобутку.

«Ви побачите дисципліну щодо капіталу й витрат за будь-яких умов», — заявив генеральний директор Chevron Майк Вірт аналітикам 1 травня.

Причина — у зміні пріоритетів. Після агресивного розширення з початку 2000-х років галузь отримала близько $200 млрд списань за останнє десятиліття. Тепер інвестори вимагають не зростання заради зростання, а високого грошового потоку та повернення коштів акціонерам.

Короткий шок проти довгих інвестиційних циклів

Поточна криза також показала розрив між короткостроковим дефіцитом і тривалими строками реалізації великих нафтових і газових проєктів. Навіть якщо компанії вирішать інвестувати зараз, нові великі обсяги не з’являться швидко.

Теоретично швидші варіанти існують: американські сланцеві проєкти або підключення родовищ поблизу вже наявної морської інфраструктури. Але навіть тут Chevron і Exxon не піддалися тиску адміністрації президента США Дональда Трампа щодо збільшення видобутку у відповідь на близькосхідну кризу.

• Сланцеві проєкти США мають коротший цикл запуску, але компанії не поспішають нарощувати видобуток.
• Родовища біля наявної інфраструктури можуть бути менш ризиковими, але рішення все одно стримує фінансова дисципліна.
• Політичний тиск не змінив головного підходу: компанії захищають капітал, а не женуться за піком цін.

Ринок боїться не дефіциту, а невизначеності

Ключова проблема — глибока невизначеність щодо майбутніх цін. З початку війни Brent рухався надзвичайно різко: денні коливання на 5% і більше, які історично були відносно рідкісними, відбулися 16 разів за 50 торгових днів.

Водночас довгострокова частина ф’ючерсної кривої поводиться значно спокійніше. Контракт Brent на січень 2030 року торгується близько $73 за барель, лише трохи вище рівня $67 за барель, який спостерігався 27 лютого.

Це створює суперечливий сигнал. Якщо втрати постачання структурні, а геополітичний ризик став вищим надовго, довгострокові ціни мали б реагувати сильніше. Але ринок, імовірно, досі закладає відносно швидку нормалізацію.

Reuters зазначає, що такий оптимізм виглядає дедалі менш переконливим. Уже втрачено майже 1 млрд барелів близькосхідного постачання, світові запаси швидко скорочуються, а навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме швидкого відновлення видобутку.

Big Oil готується до ринку різких коливань

Попит на енергоносії продовжує зростати, попри очікування плато через енергетичний перехід. Водночас постачання стає більш концентрованим, більш залежним від геополітичних ризиків і менш захищеним резервними потужностями.

У результаті ринок стає не просто напруженим, а крихким. У такому середовищі головним ризиком стає сама волатильність.

«Ми виробляємо товар, який, якщо подивитися на останні шість років, мав досить екстремальну цінову волатильність. Тому нам потрібно переконатися, що рішення, які ми ухвалюємо щодо портфеля й бізнесу, дозволяють нам бути прибутковими протягом усього циклу», — заявила генеральна директорка BP Мег О’Ніл аналітикам 28 квітня.

Галузь готувалася до такого сценарію кілька років: скорочувала витрати, спрощувала портфелі активів і знижувала рівні беззбитковості. За даними RBC Capital Markets, п’ять найбільших західних нафтових компаній тепер можуть підтримувати дивіденди за цін на нафту нижче $60 за барель.

Висновок: новий цикл буде не про дефіцит, а про обережність

Інвестиційні рішення нафтових гігантів давно є індикатором того, як галузь бачить майбутнє. Нинішній сигнал однозначний: компанії не вірять у безпечну ставку на тривалий ціновий бум.

Витрати все ще можуть зростати у період 2026–2030 років, але ці плани існували ще до війни й були пов’язані з побоюваннями, що приріст постачання не встигатиме за попитом після років недоінвестування.

Останні події не прискорили ці плани. Навпаки, вони посилили консервативний підхід. Big Oil готується до світу, де ринки визначатимуть не лише високі ціни, а часті збої, різкі коливання та тривала невизначеність.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Ризик для споживачів

За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли $4,56 за галон. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до $5 за галон більше не можна ігнорувати.

• $5 за галон — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.
• У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад $5 за галон.
• Ці штати охоплюють близько однієї шостої населення США.
• Підвищення ціни на АЗС ще на 25 центів може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до однієї третини.

Чому проблема не лише в нафті

JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.

• НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на 2,1 млн барелів на добу у березні.
• У квітні скорочення зросло до 3,8 млн барелів на добу.
• Ринок також втратив орієнтовно 4,7 млн барелів на добу експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.

Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини.

Авіапальне витісняє дизель і бензин

Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.

• Дизельне пальне є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.
• Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.
• Бензин дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.
• Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.

Американські НПЗ обрали авіапальне

Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на 2 відсоткові пункти. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.

Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:

• вихід бензину знизився на 2 відсоткові пункти;
• виробництво бензину впало на 340 тис. барелів на добу порівняно з рівнем річної давності;
• зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.

Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по $5 за галон у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Financial Times

Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.

Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається

Світовий ринок

Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.

Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на $92,25/т, а для дизельного пального — на $188,25/т. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на 3,90 грн/л, для дизельного пального — на 8,58 грн/л.

Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.

Дизельне пальне

На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу «ракета — пір’я»: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.

• Усі АЗС: середня ціна — 88,77 грн/л. За 7 днів вона зросла на 0,84 грн/л, але за 30 днів знизилася на 1,33 грн/л. Маржа становить 15,36 грн/л, або 20,92%.
• Преміальний сегмент: ціна — 91,13 грн/л. За 7 днів зростання становило 2,13 грн/л, за 30 днів — майже без змін. Маржа — 17,73 грн/л, або 24,15%.
• Дискаунтери: ціна — 87,09 грн/л. За 7 днів вона зросла лише на 0,27 грн/л, за 30 днів знизилася на 0,74 грн/л. Маржа — 13,69 грн/л, або 18,65%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить 4,04 грн/л. За тиждень він розширився на 1,87 грн/л, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.

Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить 0,39 грн/л, у дискаунтерів — лише 0,13 грн/л. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.

Бензин А-95

Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на 3,90 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.

• Усі АЗС: середня ціна А-95 — 74,69 грн/л. За 7 днів вона зросла на 1,12 грн/л, за 30 днів — лише на 0,22 грн/л. Маржа — 5,33 грн/л, або 7,68%.
• Преміальний сегмент: ціна — 78,31 грн/л. За 7 днів вона зросла на 3,44 грн/л, за 30 днів — на 2,07 грн/л. Маржа — 8,94 грн/л, або 12,89%.
• Дискаунтери: ціна — 73,12 грн/л. За 7 днів зростання становило 0,91 грн/л, за 30 днів — 3,01 грн/л. Маржа — 3,76 грн/л, або 5,42%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить 5,18 грн/л. За 7 днів він розширився на 2,53 грн/л, але за 30 днів скоротився на 0,94 грн/л. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.

Ринок продажів пального автомобільними нормами

Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.

• Дизельне пальне: поточна ціна — 78,86 грн/л. За день вона знизилася на 2,57%, за 7 днів — приблизно на 2,94%, а за 30 днів — на 14,08%. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.
• Бензин А-95: поточна ціна — 68,40 грн/л. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на 0,74%, але за 30 днів нижча на 1,21%. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.
• Скраплений газ: поточна ціна — 40,60 грн/л. За день зниження становить 1,10%, за 7 днів — приблизно 3,79%, за 30 днів — 11,55%. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.

Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами

Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.

Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.

Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення

1. Європейські котирування Platts. Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.

2. Нафта Brent і геополітична премія. Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.

3. Курс гривні до долара та євро. Долар за 7 днів знизився на 0,2292 грн, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на 1,2937 грн, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.

4. Сезонність споживання. Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.

Висновок на найближчі 1-2 тижні

Базовий сценарій для дизельного пального — поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження. Імовірність такого сценарію — середня.

Для бензину А-95 очікування обережніше: стабілізація з можливим помірним зниженням. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.

Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».

США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.

Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження

Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.

• Із 13 квітня 2026 року іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.
• Експорт нафти майже зупинений, що позбавляє Тегеран основних доходів.
• Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів, якщо блокаду не буде скасовано.
• Проблеми торкнулися не лише експорту, а й імпорту інших товарів, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.

Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.

«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.

Що означає переповнення нафтових сховищ

Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:

• зниження валютних доходів держави;
• дефіцит бюджету;
• ризики зупинки частини НПЗ;
• проблеми із внутрішнім ринком пального;
• посилення інфляції та економічної кризи.

Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.

США відкрили вогонь по іранському танкеру

Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.

• Винищувач F/A-18 Super Hornet ВМС США, який вилетів з авіаносця USS Abraham Lincoln, обстріляв іранський танкер M/T Hasna.
• За версією Центрального командування США (CENTCOM), судно порушило умови морської блокади.
• Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.
• Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.
• У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.

CENTCOM — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.

Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.

Переговори тривають, але компромісу поки немає

Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.

• Сторони нібито обговорюють 14-пунктовий меморандум.
• Документ має стати основою для місячного переговорного процесу щодо завершення конфлікту.
• Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.
• Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».

Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:

• припинення війни;
• зняття морської блокади;
• відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.

«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.

Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки

Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.

• Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до всеосяжного припинення вогню.
• Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.
• Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.

Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.

Ізраїль готується до нового етапу ескалації

Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.

• Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.
• Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.
• Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».

Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.

• Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції Epic Fury.
• Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — Project Freedom, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.
• Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Станом на 7 травня 2026 року більшість європейських країн продемонстрували незначне здешевлення бензину та дизельного пального в межах 0,01–0,04 €/л. Найвищі ціни на бензин А-95 зафіксовано у Нідерландах — 2,48 €/л, тоді як найдешевше пальне залишалося у рф — 0,77 €/л та білорусі — 0,81 €/л. Україна зберегла відносно низький рівень цін у Європі: 1,43 €/л на бензин А-95, 1,73 €/л на дизельне пальне та 0,94 €/л на LPG.

Попри локальне зниження цін у більшості країн ЄС, ринок залишається дуже нерівномірним. Різниця між найдорожчим і найдешевшим бензином у Європі перевищує 1,7 €/л, що свідчить про суттєвий вплив податків, логістики, структури ринку та державного регулювання.

Ціни на пальне в Європі: де найдорожче, а де найдешевше

Бензин А-95: лідери за дорожнечею

• Нідерланди — 2,48 €/л (-0,02 €/л)
• Данія — 2,29 €/л (-0,02 €/л)
• Греція — 2,08 €/л (-0,01 €/л)
• Франція — 2,04 €/л
• Німеччина — 2,01 €/л (-0,03 €/л)

У більшості дорогих ринків Західної Європи висока вартість бензину пояснюється значним податковим навантаженням, екологічними зборами та високою часткою акцизів у кінцевій ціні.

Найдешевший бензин

• рф — 0,77 €/л
• білорусь — 0,81 €/л
• Грузія — 0,97 €/л
• Туреччина — 1,14 €/л
• Вірменія — 1,27 €/л

Низькі ціни у країнах пострадянського простору значною мірою пов’язані з державним регулюванням, нижчим податковим навантаженням та доступом до дешевшої сировини.

Позиція України

• Бензин А-95 — 1,43 €/л (-0,01 €/л)
• Дизельне пальне — 1,73 €/л (-0,01 €/л)
• LPG — 0,94 €/л (-0,01 €/л)

Україна залишається серед країн із відносно доступним пальним у Європі. Водночас ціни вже наблизилися до рівнів окремих країн ЄС Центральної Європи, зокрема Польщі та Литви.

Дизельне пальне: Європа зберігає високі ціни

Найдорожчий дизель

• Данія — 2,34 €/л (-0,04 €/л)
• Фінляндія — 2,28 €/л (-0,02 €/л)
• Бельгія — 2,21 €/л (-0,01 €/л)
• Швеція — 2,19 €/л (-0,01 €/л)
• Франція — 2,18 €/л (-0,01 €/л)

Високі ціни на дизель у Північній та Західній Європі пов’язані із дорогими логістичними ланцюгами, екологічною політикою та високою залежністю від імпортного дизельного ресурсу.

Найдешевший дизель

• білорусь — 0,81 €/л
• рф — 0,87 €/л
• Грузія — 0,99 €/л
• Туреччина — 1,23 €/л
• Мальта — 1,21 €/л (-0,01 €/л)

LPG залишається найдоступнішим видом моторного пального

Скраплений нафтовий газ LPG у більшості країн Європи залишається суттєво дешевшим за бензин і дизель.

• Норвегія — 1,25 €/л
• Швеція — 1,25 €/л
• Греція — 1,27 €/л (-0,01 €/л)
• Німеччина — 1,20 €/л

Найнижчі ціни на LPG:

• рф — 0,35 €/л
• білорусь — 0,40 €/л
• Грузія — 0,54 €/л
• Туреччина — 0,60 €/л
• Україна — 0,94 €/л

Для України LPG продовжує залишатися одним із ключових інструментів стримування витрат населення на пальне, оскільки його ціна на 46% нижча, ніж бензину А-95.

Що відбувається з ринком пального

Зміни у ціноутворенні

• Більшість країн ЄС зафіксували символічне зниження цін у межах 0,01–0,04 €/л, що свідчить про стабілізацію оптового ринку.
• Найбільше добове здешевлення дизельного пального відбулося у Данії — -0,04 €/л.
• В Україні бензин, дизель і LPG також подешевшали на 0,01 €/л.
• Різниця між цінами у країнах ЄС перевищує 80%, що демонструє вирішальний вплив податкової політики та конкуренції.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Поточне синхронне незначне здешевлення пального у більшості країн Європи може свідчити про послаблення цінового тиску на європейському ринку нафтопродуктів.
• Збереження нижчих цін у країнах Центральної та Східної Європи підтримує конкуренцію між різними напрямками постачання ресурсу.
• Високі ціни у країнах Західної Європи демонструють важливість диверсифікації джерел імпорту та розвитку стійкої логістики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: GlobalPetrolPrices

Світова паливна криза, спричинена майже повним блокуванням Ормузької протоки після початку війни 28 лютого, почала створювати дедалі серйозніші ризики для внутрішнього ринку США. Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе швидке здешевлення бензину після завершення конфлікту, статистика демонструє протилежну тенденцію: американські запаси сирої нафти, бензину та дизельного пального стрімко скорочуються, а ціни залишаються під тиском.

Особливо небезпечною ситуація виглядає для дизельного пального та бензину. США нарощують експорт пального для підтримки союзників у Європі та Азії, однак це послаблює внутрішню стійкість найбільшого паливного ринку світу. На тлі рекордного експорту ринок входить у літній сезон споживання із запасами, які вже наблизилися до критичних рівнів.

Ормузька протока стала центром глобального паливного шоку

Після початку війни навколо Ірану світовий ринок втратив понад 13 млн барелів на добу сирої нафти та нафтопродуктів. Це приблизно 13% глобального постачання.

• Ормузька протока — один із ключових морських маршрутів світу для транспортування нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.
• Майже повне блокування маршруту призвело до різкого скорочення фізичних постачань пального.
• У низці країн почали впроваджувати заходи економії енергії.
• Нафтопереробні заводи були змушені скорочувати переробку через дефіцит сировини.
• Авіакомпанії скасували тисячі рейсів через стрибок вартості авіаційного пального.

Ф’ючерси на нафту Brent перевищили $100 за барель, що більш ніж на 40% вище рівня до початку війни.

Водночас найбільш критична ситуація склалася не лише на нафтовому, а саме на ринку готових нафтопродуктів.

Дизель у Європі досяг історичних максимумів

• Ціна дизельного пального в Європі 7 квітня досягла рекордних $205 за барель.
• Навіть після корекції котирування залишаються близько $160 за барель.
• Це приблизно на 60% вище довоєнного рівня.

Такі показники свідчать про гострий дефіцит середніх дистилятів — дизельного пального та пічного палива.

Американські НПЗ різко наростили виробництво та експорт

Високі світові ціни створили потужний стимул для американських нафтопереробних заводів.

• Виробництво авіаційного пального у США зросло на 18% після початку війни.
• Виробництво бензину та дизельного пального збільшилося більш ніж на 2%.
• Експорт сирої нафти та нафтопродуктів перевищив 14 млн барелів на добу — історичний максимум станом на тиждень до 24 квітня.

Головним експортним центром став узбережний район Мексиканської затоки США, де розташовані найбільші нафтопереробні підприємства країни.

Фактично США почали компенсувати дефіцит пального для інших країн, особливо Європи та Азії.

Запаси дизельного пального у США впали до мінімуму за 20 років

Найбільше занепокоєння викликає ситуація із внутрішніми резервами.

• Запаси дистилятів у США перебувають на найнижчому рівні з 2005 року.
• Вони приблизно на 20% нижчі за середній показник останніх 10 років для цього сезону.
• До дистилятів належать дизельне пальне та пічне паливо.

У звичайні роки американські НПЗ навесні та влітку накопичують запаси бензину перед сезоном автомобільних подорожей, а також поповнюють резерви дизельного пального перед зимовим опалювальним сезоном.

Однак цього року відбувається протилежний процес — резерви швидко виснажуються через експорт.

Reuters попереджає, що за нинішніх темпів скорочення запасів США та світова економіка можуть увійти у зимовий сезон із надзвичайно слабкими страховими резервами.

Бензиновий ринок США входить у сезон попиту з небезпечним дефіцитом

Особливу політичну загрозу створює бензиновий ринок.

• США є найбільшим споживачем бензину у світі.
• Країна забезпечує близько 8% глобального попиту на моторне пальне.
• Запаси бензину скорочуються вже 11 тижнів поспіль.

Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до кінця серпня запаси бензину у США можуть впасти нижче 200 млн барелів.

Для серпня це може стати найнижчим рівнем за всю сучасну історію спостережень.

Ситуацію погіршує кілька факторів:

• НПЗ переорієнтовують виробництво на дизельне та авіаційне пальне, які зараз більш дефіцитні у світі.
• Імпорт бензину на східне узбережжя США у квітні майже удвічі скоротився порівняно з минулим роком.
• Внутрішнє споживання бензину у США залишається вищим за торішній рівень.

Політичний ризик для адміністрації Трампа

Зростання цін на пальне вже стало відчутною проблемою для американських споживачів.

• Середня ціна бензину у США досягла $4,30 за галон.
• Це більш ніж на 40% вище рівня минулого року.

На тлі підготовки до проміжних виборів у листопаді це створює серйозний політичний ризик для Дональда Трампа.

Адміністрація США потенційно може спробувати обмежити експорт пального для стримування внутрішніх цін.

Однак Reuters вказує, що такий сценарій матиме негативні наслідки:

• Світові ціни можуть зрости ще сильніше.
• США ризикують втратити репутацію надійного постачальника.
• Маржа американських НПЗ може скоротитися.
• Нафтопереробні заводи можуть зменшити завантаження потужностей.
• Дефіцит пального у світі лише посилиться.

«Війна з Іраном перетворила енергетичне домінування Америки на палицю з двома кінцями», — зазначає колумніст Reuters Рон Буссо.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Світові енергетичні ринки входять у період різкої нестабільності через війну навколо Ірану, яка вже призвела до втрати мільйонів барелів нафти щодня. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА, IEA — International Energy Agency) заявило, що ціни на нафту можуть і надалі різко коливатися, а відновлення постачання після завершення бойових дій буде поступовим. На цьому тлі Brent протягом одного дня коливалася від $96 до понад $102 за барель, реагуючи на суперечливі повідомлення щодо можливого перемир’я та часткового відкриття Ормузької протоки — одного з ключових вузлів світової торгівлі нафтою.

Війна навколо Ірану загрожує новою хвилею нестабільності на нафтовому ринку

Голова МЕА Фатіх Біроль під час конференції Canada Growth Summit у Торонто заявив, що глобальні енергетичні ринки опинилися у «буремних водах» через тривалу війну навколо Ірану.

• За словами Біроля, війна вже вибила з ринку мільйони барелів нафти на добу, що створює ризики для глобального балансу попиту й пропозиції.
• Ключовим фактором нестабільності стала ситуація навколо Ормузької протоки — вузького морського коридору між Перською затокою та Індійським океаном, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу.
• Протока фактично залишається заблокованою з кінця лютого, коли почався конфлікт.
• Ринок реагує надзвичайно нервово навіть на непідтверджені повідомлення про можливе короткострокове перемир’я чи часткове відновлення судноплавства.

«На мою думку, головною характеристикою ринку може стати саме волатильність. Тому енергетична безпека залишатиметься ключовим питанням», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

Brent різко коливається через невизначеність

На тлі новин про можливі переговори щодо завершення війни ціни на нафту Brent протягом 7 травня демонстрували різкі рухи.

• Мінімальний рівень Brent становив близько $96 за барель.
• Максимальний рівень перевищував $102 за барель.
• Причиною коливань стали суперечливі сигнали щодо перспектив припинення війни та можливого відкриття Ормузької протоки.
• МЕА попереджає, що навіть після завершення бойових дій повернення обсягів постачання буде повільним і поступовим.

МЕА вже використовує стратегічні резерви

Міжнародне енергетичне агентство підтвердило готовність і надалі втручатися в ринок через механізм стратегічних запасів нафти.

• МЕА вже вивільнило 20% доступних стратегічних нафтових резервів, щоб стримати зростання цін.
• У разі подальших перебоїв із постачанням агентство готове випустити на ринок додаткові обсяги нафти.
• Стратегічні резерви — це державні запаси нафти, які країни створюють на випадок криз, воєн або масштабних перебоїв із постачанням.

Канада може стати одним із ключових альтернативних постачальників

Фатіх Біроль окремо звернув увагу на роль Канади у зміні глобальної енергетичної логістики.

• Канада є четвертим найбільшим виробником нафти у світі.
• МЕА закликало Оттаву шукати нові напрямки експорту своєї нафти.
• На думку Біроля, країни, які після війни шукають нових енергетичних партнерів, можуть розглядати Канаду як «очевидний вибір».

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.

Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок

Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.

Податкові зміни

Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — veibruksavgift — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.

• Скасування акцизу поширюється на:
  • бензин;
  • дизельне пальне;
  • біодизель;
  • біоетанол;
  • природний газ;
  • скраплений нафтовий газ (LPG).
• Термін дії пільги: 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.
• Після завершення періоду уряд планує повернути попередні ставки акцизу.

Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.

Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС

За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:

• бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;
• дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.

Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.

Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.

Втрати бюджету

Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.

• Орієнтовне недоотримання доходів: 3,3 млрд норвезьких крон.
• Період розрахунку: п’ять місяців дії податкової пільги.

Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.

Часткове обнулення CO₂-податку

Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.

• Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:
  • рибальства;
  • морського промислу;
  • діяльності у прибережних та далеких морських водах.
• Термін дії: також до 1 вересня 2026 року.

Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:

• автомобільного транспорту;
• будівельної техніки;
• окремих секторів дорожнього будівництва.

Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.

«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.

Чому Норвегія пішла на такий крок

Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:

• необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;
• довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.

Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде обмеженим і короткостроковим.

Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.

Можливі наслідки для паливного ринку

На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:

• тимчасове збільшення попиту на пальне через зниження роздрібних цін;
• посилення конкуренції між мережами АЗС за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;
• зміна структури ціни пального через суттєве скорочення податкової складової;
• зростання ролі державної податкової політики як механізму оперативного стримування цін.

Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vatupdate.com

Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.

Ринок нафти: масштаб удару

• Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.
• Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у 12 млн барелів на добу.
• Це становить близько 11% довоєнного світового постачання нафти.
• Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.
• Висновок: нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.

Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту

• Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані нафтопродукти.
• Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо авіаційного пального.
• Європа може почати вичерпувати резерви авіаційного пального та гасу до кінця травня.
• Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.
• Висновок: найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.

Інфляція: енергетичний удар уже в цінах

• Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до 3%.
• Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на 10,9%.
• Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до 2,2%.
• Висновок: джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.

Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях

• До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.
• Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.
• У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — 0,1% квартал до кварталу.
• Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.
• Висновок: паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.

Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику

• У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку 119 доларів за барель у другому кварталі 2026 року.
• У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 1,5 відсоткового пункту вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на 0,8 відсоткового пункту нижчим.
• У суворому сценарії ціна нафти досягає 145 доларів за барель у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.
• У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 6,3 відсоткового пункту вищою за грудневий прогноз.
• Висновок: тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.

Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань

• ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.
• Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.
• Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі 2%, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.
• Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.
• Висновок: якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.

Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит

• Викопне паливо досі становить понад половину загального енергетичного балансу ЄС.
• Станом на 2024 рік понад дві третини виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.
• Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — 48%, атомна енергетика становила ще 23%.
• З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на 32%.
• Споживання енергії стало на 10% нижчим, ніж у 2021 році.
• Обсяги імпорту газу скоротилися на 20%, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.
• За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на 12% у поточних цінах.
• Висновок: енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.

Політичний висновок

• Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.
• Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути тимчасовими, адаптованими й адресними для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.
• Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.
• Висновок: для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.

Пряма позиція ЄЦБ

«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

Джерело: Terminal

За матеріалами: ecb.europa.eu

Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.

Держава посилила контроль над паливним ринком

• Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують такі самі валові маржі, як до війни з Іраном.
• Це сталося після короткочасного стрибка цін, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.
• У квітні уряд заявив, що розглядає можливість фіксації цін на АЗС, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.

Дизель показав найгострішу реакцію

• Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з 0,28 євро за літр до війни майже до 0,40 євро за літр у перший тиждень березня.
• Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що дизель залишився найчутливішим сегментом до геополітичного шоку та урядових сигналів.

Бензин реагував м’якше

• Маржа на бензин зросла з 0,30 євро за літр до війни приблизно до 0,33 євро за літр у той самий період.
• Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.
• Це вказує на нерівномірний вплив кризи на різні види моторного пального.

Споживачі відповіли скороченням попиту

• У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на 11%.
• Уряд пояснив це ціновим скороченням попиту: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.
• Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.

Політичний сигнал вплинув на ринок

• У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.

Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції

• Прем’єр-міністр Франції заявив, що жоден варіант не знято з розгляду, зокрема податок на надприбутки.
• Міністерство також повідомило, що й надалі пильно стежитиме за цінами та маржами у діалозі з учасниками галузі.

Висновки для нафтового й паливного ринку

• Ринок дизелю виявився найбільш вразливим: маржа зросла майже на 0,12 євро за літр, тоді як бензин додав близько 0,03 євро за літр.
• Урядовий тиск став стримувальним чинником: повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.
• Споживачі швидко скоригували поведінку: падіння споживання на 11% у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.
• Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається: уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters