<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Компанії</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/companies/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Бензин у США подорожчав до максимуму з 2022 року через новий стрибок цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/benzin-u-ssha-podorozhchav-do-maksimumu-z-2022-roku-cherez-novij-stribok-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/benzin-u-ssha-podorozhchav-do-maksimumu-z-2022-roku-cherez-novij-stribok-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel consumers]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі пального]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153886</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30306-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Бензин у США подорожчав до максимуму з 2022 року через новий стрибок цін на нафту"/><br />Середня ціна звичайного бензину у США зросла до 4,23 долара за галон — найвищого рівня з липня 2022 року. За тиждень пальне подорожчало на 12 центів, а з кінця лютого, коли почався конфлікт навколо Ірану, ціна зросла на 1,25 долара за галон. Головний чинник — подорожчання нафти й невизначеність на ринку, що напряму тисне на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30306-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Бензин у США подорожчав до максимуму з 2022 року через новий стрибок цін на нафту"/><br /><p>Середня ціна звичайного бензину у США зросла до <strong>4,23 долара за галон</strong> — найвищого рівня з липня 2022 року. За тиждень пальне подорожчало на <strong>12 центів</strong>, а з кінця лютого, коли почався конфлікт навколо Ірану, ціна зросла на <strong>1,25 долара за галон</strong>. Головний чинник — подорожчання нафти й невизначеність на ринку, що напряму тисне на витрати споживачів.</p>
<h3>Нафтовий ринок знову штовхає ціни на АЗС вгору</h3>
<ul>
<li><strong>Національна середня ціна бензину</strong> у США досягла <strong>4,23 долара за галон</strong>.</li>
<li>Це вище за попередній квітневий максимум — <strong>4,17 долара за галон</strong>, зафіксований <em>9 квітня</em>.</li>
<li>Коротке здешевлення у квітні було повністю нівельоване після нового зростання цін на нафту.</li>
<li>Ринок реагує на <strong>невизначеність навколо іранського конфлікту</strong>, який посилює волатильність нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h3>Для споживачів це означає повернення до багаторічних максимумів</h3>
<ul>
<li>У грудні, січні та лютому середня ціна бензину у США переважно трималася <strong>нижче 3 доларів за галон</strong>.</li>
<li>Це був перший тривалий період такого рівня майже за <strong>п’ять років</strong>.</li>
<li>Після цього ціна зросла на <strong>1,25 долара за галон</strong>, що суттєво збільшує витрати водіїв.</li>
<li>Усі 50 штатів мають середню ціну бензину вище <strong>3 доларів за галон</strong> з <em>11 березня</em>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між штатами показує нерівномірний тиск на споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдешевший бензин залишається в Оклахомі — <strong>3,66 долара за галон</strong>.</li>
<li>Джорджія, Канзас і Арканзас — єдині штати, де ціна ще тримається нижче <strong>3,75 долара за галон</strong>.</li>
<li>На верхній межі — <strong>п’ять штатів</strong> із цінами понад <strong>5 доларів за галон</strong>.</li>
<li>Каліфорнія має найвищу середню ціну — <strong>5,98 долара за галон</strong>.</li>
<li>Різниця між Каліфорнією та Оклахомою становить <strong>2,32 долара за галон</strong>.</li>
<li><strong>31 штат і Вашингтон, округ Колумбія</strong>, уже мають середню ціну бензину вище <strong>4 доларів за галон</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни так відрізняються</h3>
<ul>
<li><strong>Податки</strong> є одним із ключових чинників: федеральні та штатні податки становили понад <strong>14%</strong> середньої ціни галона у 2023 році.</li>
<li><strong>Географія та інфраструктура</strong> також впливають на ціну: штати ближче до НПЗ або трубопровідних мереж мають нижчі транспортні витрати.</li>
<li>Ізольовані ринки можуть стикатися з обмеженнями постачання, що підвищує ціни.</li>
<li>У Каліфорнії додатковий тиск створюють <strong>екологічні вимоги</strong> до чистішої бензинової суміші, яку виробляє обмежена кількість НПЗ.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Ціна бензину напряму залежить від нафтової волатильності</strong>: нове зростання нафти швидко повернуло ціни на АЗС до рівнів, яких не було з липня 2022 року.</li>
<li><strong>Короткострокове здешевлення не стало стійким трендом</strong>, бо очікування щодо можливого врегулювання конфлікту не закріпилися на ринку.</li>
<li><strong>Споживачі мають обмежений вплив на ціну</strong>, оскільки вартість формується не лише попитом, а й нафтовими котируваннями, податками, логістикою, інфраструктурою та регіональними правилами.</li>
<li><strong>Дорогі штати отримують сильніший удар</strong>: коли нафта різко дорожчає, уже наявні регіональні витрати посилюють кінцеву ціну для водіїв.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.investopedia.com/gas-prices-jump-to-423-highest-since-2022-see-prices-in-your-state-11961184" target="_blank">Investopedia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30306-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Бензин у США подорожчав до максимуму з 2022 року через новий стрибок цін на нафту"/><br /><p>Середня ціна звичайного бензину у США зросла до <strong>4,23 долара за галон</strong> — найвищого рівня з липня 2022 року. За тиждень пальне подорожчало на <strong>12 центів</strong>, а з кінця лютого, коли почався конфлікт навколо Ірану, ціна зросла на <strong>1,25 долара за галон</strong>. Головний чинник — подорожчання нафти й невизначеність на ринку, що напряму тисне на витрати споживачів.</p>
<h3>Нафтовий ринок знову штовхає ціни на АЗС вгору</h3>
<ul>
<li><strong>Національна середня ціна бензину</strong> у США досягла <strong>4,23 долара за галон</strong>.</li>
<li>Це вище за попередній квітневий максимум — <strong>4,17 долара за галон</strong>, зафіксований <em>9 квітня</em>.</li>
<li>Коротке здешевлення у квітні було повністю нівельоване після нового зростання цін на нафту.</li>
<li>Ринок реагує на <strong>невизначеність навколо іранського конфлікту</strong>, який посилює волатильність нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h3>Для споживачів це означає повернення до багаторічних максимумів</h3>
<ul>
<li>У грудні, січні та лютому середня ціна бензину у США переважно трималася <strong>нижче 3 доларів за галон</strong>.</li>
<li>Це був перший тривалий період такого рівня майже за <strong>п’ять років</strong>.</li>
<li>Після цього ціна зросла на <strong>1,25 долара за галон</strong>, що суттєво збільшує витрати водіїв.</li>
<li>Усі 50 штатів мають середню ціну бензину вище <strong>3 доларів за галон</strong> з <em>11 березня</em>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між штатами показує нерівномірний тиск на споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдешевший бензин залишається в Оклахомі — <strong>3,66 долара за галон</strong>.</li>
<li>Джорджія, Канзас і Арканзас — єдині штати, де ціна ще тримається нижче <strong>3,75 долара за галон</strong>.</li>
<li>На верхній межі — <strong>п’ять штатів</strong> із цінами понад <strong>5 доларів за галон</strong>.</li>
<li>Каліфорнія має найвищу середню ціну — <strong>5,98 долара за галон</strong>.</li>
<li>Різниця між Каліфорнією та Оклахомою становить <strong>2,32 долара за галон</strong>.</li>
<li><strong>31 штат і Вашингтон, округ Колумбія</strong>, уже мають середню ціну бензину вище <strong>4 доларів за галон</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни так відрізняються</h3>
<ul>
<li><strong>Податки</strong> є одним із ключових чинників: федеральні та штатні податки становили понад <strong>14%</strong> середньої ціни галона у 2023 році.</li>
<li><strong>Географія та інфраструктура</strong> також впливають на ціну: штати ближче до НПЗ або трубопровідних мереж мають нижчі транспортні витрати.</li>
<li>Ізольовані ринки можуть стикатися з обмеженнями постачання, що підвищує ціни.</li>
<li>У Каліфорнії додатковий тиск створюють <strong>екологічні вимоги</strong> до чистішої бензинової суміші, яку виробляє обмежена кількість НПЗ.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Ціна бензину напряму залежить від нафтової волатильності</strong>: нове зростання нафти швидко повернуло ціни на АЗС до рівнів, яких не було з липня 2022 року.</li>
<li><strong>Короткострокове здешевлення не стало стійким трендом</strong>, бо очікування щодо можливого врегулювання конфлікту не закріпилися на ринку.</li>
<li><strong>Споживачі мають обмежений вплив на ціну</strong>, оскільки вартість формується не лише попитом, а й нафтовими котируваннями, податками, логістикою, інфраструктурою та регіональними правилами.</li>
<li><strong>Дорогі штати отримують сильніший удар</strong>: коли нафта різко дорожчає, уже наявні регіональні витрати посилюють кінцеву ціну для водіїв.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.investopedia.com/gas-prices-jump-to-423-highest-since-2022-see-prices-in-your-state-11961184" target="_blank">Investopedia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/benzin-u-ssha-podorozhchav-do-maksimumu-z-2022-roku-cherez-novij-stribok-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Apr 2026 06:16:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia Pacific]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Азія і Тихоокеанський регіон]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153885</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br />Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до 4,7% у 2026 році та 4,8% у 2027 році, тоді як раніше очікував 5,1% в обидва роки. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску. Енергетичний шок став макроекономічним ризиком [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br /><p>Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до <strong>4,7% у 2026 році</strong> та <strong>4,8% у 2027 році</strong>, тоді як раніше очікував <strong>5,1% в обидва роки</strong>. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.</p>
<h2>Енергетичний шок став макроекономічним ризиком</h2>
<ul>
<li><strong>Конфлікт на Близькому Сході</strong> посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.</li>
<li>ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з <strong>підвищенням цін на енергію</strong>, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.</li>
<li>Найбільше вразливі економіки, які залежать від <strong>імпортного пального</strong>, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.</p></blockquote>
<h2>Нафта: ключовий канал тиску на ціни</h2>
<ul>
<li>ADB очікує, що середня ціна нафти у <strong>2026 році</strong> становитиме близько <strong>96 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень <strong>69 доларів за барель</strong> у січні та лютому.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до <strong>80 доларів за барель</strong>, але залишиться важливим чинником інфляції.</li>
</ul>
<h2>Інфляція прискорюється через енергоносії</h2>
<ul>
<li>Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до <strong>5,2% у 2026 році</strong> проти <strong>3,0% торік</strong>.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ADB очікує сповільнення інфляції до <strong>4,1%</strong>.</li>
<li>Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.</li>
</ul>
<h2>Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання</h2>
<ul>
<li>У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у <strong>травні 2026 року</strong> та залишатися ще вищими.</li>
<li>За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до <strong>4,2% у 2026 році</strong> та <strong>4,0% у 2027 році</strong>.</li>
<li>Інфляція у <strong>2026 році</strong> може досягти <strong>7,4%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для споживачів пального</h2>
<ul>
<li>ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати <strong>економію енергії</strong>, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.</li>
<li><strong>Загальні субсидії та широкі цінові обмеження</strong> можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.</li>
<li>Підтримка має бути <strong>цільовою і тимчасовою</strong>: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.</li>
</ul>
<h2>Реакція урядів і центробанків</h2>
<ul>
<li>Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.</li>
<li>Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування <strong>громадським транспортом</strong> і дні без автомобілів у містах під час державних свят.</li>
<li>Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику</strong> для економік Азії та Тихоокеанського регіону.</li>
<li>Підвищення прогнозної ціни нафти з <strong>69</strong> до <strong>96 доларів за барель</strong> у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.adb.org/news/asia-and-pacific-growth-outlook-sharply-downgraded-middle-east-conflict-disruptions-deepen" target="_blank">Asian Development Bank</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30305-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ADB різко погіршив прогноз для Азії через енергетичний удар близькосхідного конфлікту"/><br /><p>Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до <strong>4,7% у 2026 році</strong> та <strong>4,8% у 2027 році</strong>, тоді як раніше очікував <strong>5,1% в обидва роки</strong>. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.</p>
<h2>Енергетичний шок став макроекономічним ризиком</h2>
<ul>
<li><strong>Конфлікт на Близькому Сході</strong> посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.</li>
<li>ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з <strong>підвищенням цін на енергію</strong>, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.</li>
<li>Найбільше вразливі економіки, які залежать від <strong>імпортного пального</strong>, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.</p></blockquote>
<h2>Нафта: ключовий канал тиску на ціни</h2>
<ul>
<li>ADB очікує, що середня ціна нафти у <strong>2026 році</strong> становитиме близько <strong>96 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень <strong>69 доларів за барель</strong> у січні та лютому.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до <strong>80 доларів за барель</strong>, але залишиться важливим чинником інфляції.</li>
</ul>
<h2>Інфляція прискорюється через енергоносії</h2>
<ul>
<li>Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до <strong>5,2% у 2026 році</strong> проти <strong>3,0% торік</strong>.</li>
<li>У <strong>2027 році</strong> ADB очікує сповільнення інфляції до <strong>4,1%</strong>.</li>
<li>Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.</li>
</ul>
<h2>Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання</h2>
<ul>
<li>У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у <strong>травні 2026 року</strong> та залишатися ще вищими.</li>
<li>За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до <strong>4,2% у 2026 році</strong> та <strong>4,0% у 2027 році</strong>.</li>
<li>Інфляція у <strong>2026 році</strong> може досягти <strong>7,4%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для споживачів пального</h2>
<ul>
<li>ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати <strong>економію енергії</strong>, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.</li>
<li><strong>Загальні субсидії та широкі цінові обмеження</strong> можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.</li>
<li>Підтримка має бути <strong>цільовою і тимчасовою</strong>: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.</li>
</ul>
<h2>Реакція урядів і центробанків</h2>
<ul>
<li>Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.</li>
<li>Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування <strong>громадським транспортом</strong> і дні без автомобілів у містах під час державних свят.</li>
<li>Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику</strong> для економік Азії та Тихоокеанського регіону.</li>
<li>Підвищення прогнозної ціни нафти з <strong>69</strong> до <strong>96 доларів за барель</strong> у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.adb.org/news/asia-and-pacific-growth-outlook-sharply-downgraded-middle-east-conflict-disruptions-deepen" target="_blank">Asian Development Bank</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/30/adb-rizko-pogirshiv-prognoz-dlya-azi%d1%97-cherez-energetichnij-udar-blizkosxidnogo-konfliktu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 14:58:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153883</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br />Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія. Європа [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br /><p>Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.</p>
<h2>Європа не поспішає обмежувати попит</h2>
<ul>
<li>Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.</li>
<li><strong>Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.</strong></li>
<li>Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.</li>
<li>Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.</li>
</ul>
<h2>Гроші замість економії</h2>
<ul>
<li>Аналітики вказують, що уряди охочіше <strong>виділяють кошти на захист домогосподарств</strong>, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.</li>
<li>За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із <strong>понад 180 заходів</strong>, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, <strong>менше ніж 10</strong> були спрямовані на скорочення споживання енергії.</li>
<li>Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже <strong>14 млрд євро</strong>, або <strong>16,38 млрд доларів</strong>, на заходи реагування на енергетичну кризу.</li>
<li>Це значно менше за приблизно <strong>500 млрд євро</strong>, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора</em></p></blockquote>
<h2>Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик</h2>
<ul>
<li><strong>Паливний ринок отримує суперечливий сигнал:</strong> ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.</li>
<li>У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.</li>
<li>Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але <strong>не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю</strong>.</li>
<li>Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.</li>
</ul>
<h2>Чому уряди бояться жорстких рішень</h2>
<ul>
<li>Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.</li>
<li>Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі</em></p></blockquote>
<h2>Чому економія все одно може стати неминучою</h2>
<ul>
<li>У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.</li>
<li>Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі <strong>скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%</strong>.</li>
<li>Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що <strong>90% німців</strong> свідомо економили енергію для опалення.</li>
<li>Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”</em></p></blockquote>
<h2>Висновки для споживачів і паливного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз</strong>, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги:</strong> податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.</li>
<li><strong>Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою.</strong> Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/europes-energy-crisis-response-avoids-consumption-curbs-now-2026-04-29/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br /><p>Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.</p>
<h2>Європа не поспішає обмежувати попит</h2>
<ul>
<li>Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.</li>
<li><strong>Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.</strong></li>
<li>Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.</li>
<li>Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.</li>
</ul>
<h2>Гроші замість економії</h2>
<ul>
<li>Аналітики вказують, що уряди охочіше <strong>виділяють кошти на захист домогосподарств</strong>, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.</li>
<li>За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із <strong>понад 180 заходів</strong>, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, <strong>менше ніж 10</strong> були спрямовані на скорочення споживання енергії.</li>
<li>Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже <strong>14 млрд євро</strong>, або <strong>16,38 млрд доларів</strong>, на заходи реагування на енергетичну кризу.</li>
<li>Це значно менше за приблизно <strong>500 млрд євро</strong>, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора</em></p></blockquote>
<h2>Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик</h2>
<ul>
<li><strong>Паливний ринок отримує суперечливий сигнал:</strong> ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.</li>
<li>У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.</li>
<li>Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але <strong>не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю</strong>.</li>
<li>Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.</li>
</ul>
<h2>Чому уряди бояться жорстких рішень</h2>
<ul>
<li>Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.</li>
<li>Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі</em></p></blockquote>
<h2>Чому економія все одно може стати неминучою</h2>
<ul>
<li>У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.</li>
<li>Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі <strong>скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%</strong>.</li>
<li>Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що <strong>90% німців</strong> свідомо економили енергію для опалення.</li>
<li>Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”</em></p></blockquote>
<h2>Висновки для споживачів і паливного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз</strong>, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги:</strong> податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.</li>
<li><strong>Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою.</strong> Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/europes-energy-crisis-response-avoids-consumption-curbs-now-2026-04-29/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі впали до четвертого поспіль історичного мінімуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/zapasi-naftoproduktiv-u-fudzhejri-vpali-do-chetvertogo-pospil-istorichnogo-minimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/zapasi-naftoproduktiv-u-fudzhejri-vpali-do-chetvertogo-pospil-istorichnogo-minimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 13:07:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel oil]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[мазут]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153884</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30304-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі впали до четвертого поспіль історичного мінімуму"/><br />Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі в ОАЕ за тиждень до 27 квітня скоротилися на 6,3% — до 6,982 млн барелів. Це четвертий поспіль історичний мінімум і падіння на 66% від початку війни США та Ірану 28 лютого. Найбільший тиск припав на важкі дистиляти, які використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії. Ринок входить у зону [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30304-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі впали до четвертого поспіль історичного мінімуму"/><br /><p>Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі в ОАЕ за тиждень до 27 квітня скоротилися на <strong>6,3%</strong> — до <strong>6,982 млн барелів</strong>. Це четвертий поспіль історичний мінімум і падіння на <strong>66%</strong> від початку війни США та Ірану 28 лютого. Найбільший тиск припав на важкі дистиляти, які використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії.</p>
<h3>Ринок входить у зону дефіцитної напруги</h3>
<ul>
<li><strong>Загальні запаси</strong> нафтопродуктів у Фуджейрі знизилися до <strong>6,982 млн барелів</strong>.</li>
<li>Падіння триває <strong>вісім тижнів поспіль</strong>.</li>
<li>З початку війни США та Ірану запаси скоротилися на <strong>66%</strong>.</li>
<li>Фуджейра зазнала щонайменше <strong>шести атак</strong> від початку війни 28 лютого.</li>
</ul>
<h3>Важкі дистиляти стали головною точкою ризику</h3>
<ul>
<li>Запаси важких дистилятів впали на <strong>14%</strong> — до <strong>3,058 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це вже <strong>третій поспіль історичний мінімум</strong> для цієї категорії.</li>
<li>Саме важкі дистиляти використовують як <em>суднове паливо</em> та для <em>виробництва електроенергії</em>.</li>
<li>Таке падіння означає посилення ризиків для морської логістики й енергетичного забезпечення в регіоні.</li>
</ul>
<h3>Бензиновий сегмент також просідає</h3>
<ul>
<li>Запаси легких дистилятів, зокрема <strong>бензину та нафти</strong>, знизилися на <strong>2,7%</strong> — до <strong>2,680 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це <strong>другий поспіль історичний мінімум</strong>.</li>
<li>Ще на початку березня запаси важких і легких дистилятів окремо перевищували <strong>8 млн барелів</strong> кожна категорія.</li>
</ul>
<h3>Дизель і авіапальне тимчасово зросли</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів, зокрема <strong>авіапального та дизелю</strong>, зросли на <strong>9,1%</strong>.</li>
<li>Обсяг досяг <strong>1,244 млн барелів</strong>, що є максимумом за три тижні.</li>
<li>Це вже <strong>друге поспіль зростання</strong> у цій категорії.</li>
<li>Водночас це не змінює загальної картини: сукупні запаси нафтопродуктів продовжують падати.</li>
</ul>
<h3>Ціни на суднове паливо реагують на напругу</h3>
<ul>
<li>Platts оцінив суднове паливо з вмістом сірки <strong>0,5%</strong> з постачанням у Фуджейрі на рівні <strong>$812 за тонну</strong> 28 квітня.</li>
<li>За день ціна зросла на <strong>2,1%</strong>.</li>
<li>12 березня це паливо сягало <strong>$1 126 за тонну</strong> — найвищого рівня з липня 2022 року.</li>
<li>Високосірчистий мазут із постачанням у Фуджейрі 28 квітня оцінювався у <strong>$660 за тонну</strong>, що на <strong>1,5%</strong> більше за день.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Фуджейра швидко втрачає роль буферного запасу</strong>: падіння на 66% від початку війни США та Ірану показує, що ринок нафтопродуктів працює в умовах підвищеного геополітичного ризику.</li>
<li><strong>Найвразливішим сегментом є важкі дистиляти</strong>: мінус 14% за тиждень і третій поспіль історичний мінімум безпосередньо зачіпають суднове паливо та виробництво електроенергії.</li>
<li><strong>Зростання запасів дизелю й авіапального поки не компенсує загальне падіння</strong>: середні дистиляти піднялися до 1,244 млн барелів, але загальні запаси все одно впали до 6,982 млн барелів.</li>
<li><strong>Ціновий тиск зберігається</strong>: денне зростання котирувань суднового палива на 2,1% і високосірчистого мазуту на 1,5% відображає напруженість на ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/shipping/042926-fujairah-data-oil-product-stocks-fall-6-to-fourth-straight-record-low" target="_blank">S&amp;P Global Energ</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30304-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі впали до четвертого поспіль історичного мінімуму"/><br /><p>Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі в ОАЕ за тиждень до 27 квітня скоротилися на <strong>6,3%</strong> — до <strong>6,982 млн барелів</strong>. Це четвертий поспіль історичний мінімум і падіння на <strong>66%</strong> від початку війни США та Ірану 28 лютого. Найбільший тиск припав на важкі дистиляти, які використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії.</p>
<h3>Ринок входить у зону дефіцитної напруги</h3>
<ul>
<li><strong>Загальні запаси</strong> нафтопродуктів у Фуджейрі знизилися до <strong>6,982 млн барелів</strong>.</li>
<li>Падіння триває <strong>вісім тижнів поспіль</strong>.</li>
<li>З початку війни США та Ірану запаси скоротилися на <strong>66%</strong>.</li>
<li>Фуджейра зазнала щонайменше <strong>шести атак</strong> від початку війни 28 лютого.</li>
</ul>
<h3>Важкі дистиляти стали головною точкою ризику</h3>
<ul>
<li>Запаси важких дистилятів впали на <strong>14%</strong> — до <strong>3,058 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це вже <strong>третій поспіль історичний мінімум</strong> для цієї категорії.</li>
<li>Саме важкі дистиляти використовують як <em>суднове паливо</em> та для <em>виробництва електроенергії</em>.</li>
<li>Таке падіння означає посилення ризиків для морської логістики й енергетичного забезпечення в регіоні.</li>
</ul>
<h3>Бензиновий сегмент також просідає</h3>
<ul>
<li>Запаси легких дистилятів, зокрема <strong>бензину та нафти</strong>, знизилися на <strong>2,7%</strong> — до <strong>2,680 млн барелів</strong>.</li>
<li>Це <strong>другий поспіль історичний мінімум</strong>.</li>
<li>Ще на початку березня запаси важких і легких дистилятів окремо перевищували <strong>8 млн барелів</strong> кожна категорія.</li>
</ul>
<h3>Дизель і авіапальне тимчасово зросли</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів, зокрема <strong>авіапального та дизелю</strong>, зросли на <strong>9,1%</strong>.</li>
<li>Обсяг досяг <strong>1,244 млн барелів</strong>, що є максимумом за три тижні.</li>
<li>Це вже <strong>друге поспіль зростання</strong> у цій категорії.</li>
<li>Водночас це не змінює загальної картини: сукупні запаси нафтопродуктів продовжують падати.</li>
</ul>
<h3>Ціни на суднове паливо реагують на напругу</h3>
<ul>
<li>Platts оцінив суднове паливо з вмістом сірки <strong>0,5%</strong> з постачанням у Фуджейрі на рівні <strong>$812 за тонну</strong> 28 квітня.</li>
<li>За день ціна зросла на <strong>2,1%</strong>.</li>
<li>12 березня це паливо сягало <strong>$1 126 за тонну</strong> — найвищого рівня з липня 2022 року.</li>
<li>Високосірчистий мазут із постачанням у Фуджейрі 28 квітня оцінювався у <strong>$660 за тонну</strong>, що на <strong>1,5%</strong> більше за день.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Фуджейра швидко втрачає роль буферного запасу</strong>: падіння на 66% від початку війни США та Ірану показує, що ринок нафтопродуктів працює в умовах підвищеного геополітичного ризику.</li>
<li><strong>Найвразливішим сегментом є важкі дистиляти</strong>: мінус 14% за тиждень і третій поспіль історичний мінімум безпосередньо зачіпають суднове паливо та виробництво електроенергії.</li>
<li><strong>Зростання запасів дизелю й авіапального поки не компенсує загальне падіння</strong>: середні дистиляти піднялися до 1,244 млн барелів, але загальні запаси все одно впали до 6,982 млн барелів.</li>
<li><strong>Ціновий тиск зберігається</strong>: денне зростання котирувань суднового палива на 2,1% і високосірчистого мазуту на 1,5% відображає напруженість на ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/shipping/042926-fujairah-data-oil-product-stocks-fall-6-to-fourth-straight-record-low" target="_blank">S&amp;P Global Energ</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/zapasi-naftoproduktiv-u-fudzhejri-vpali-do-chetvertogo-pospil-istorichnogo-minimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 12:45:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153882</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br />ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до 5 млн барелів на добу до 2027 року і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 07:21:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153880</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br />Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель. Паливний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 07:15:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br />TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів. Франція посилює внутрішню переробку НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності. Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу. Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 06:04:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153877</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br />Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів. Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів НПЗ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 08:58:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[supply shock]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153876</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br />Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153870</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br />У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до 3,3% після 3,0% у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на 4,9% після падіння на 4,6% місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу. Ціновий удар [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br /><p>У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до <strong>3,3%</strong> після <strong>3,0%</strong> у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на <strong>4,9%</strong> після падіння на <strong>4,6%</strong> місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Ціновий удар по ринку пального</h2>
<ul>
<li><strong>Індекс споживчих цін CPI</strong> у Великій Британії зріс на <strong>3,3%</strong> у річному вимірі до березня.</li>
<li>У лютому цей показник становив <strong>3,0%</strong>, тобто інфляційний тиск посилився на <strong>0,3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li><strong>Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання</strong>: у березні ціни піднялися на <strong>4,9%</strong>.</li>
<li><em>Для порівняння:</em> у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на <strong>4,6%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Березневе зростання цін на моторне пальне стало <strong>найвищим із січня 2023 року</strong>, за даними Office for National Statistics.</li>
<li>Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.</li>
<li><strong>Війна США та Ізраїлю з Іраном</strong>, яка почалася <strong>28 лютого</strong>, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.</li>
<li>Головне обґрунтування ризику — <strong>занепокоєння щодо перебоїв постачання</strong>, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
</ul>
<h2>Порівняння з Європою</h2>
<ul>
<li>Березнева інфляція у Великій Британії становила <strong>3,3%</strong>.</li>
<li>Це вище, ніж у <strong>ЄС — 2,8%</strong>, <strong>Німеччині — 2,8%</strong> та <strong>Франції — 2,0%</strong>.</li>
<li>Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у <strong>грудні 2024 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Динаміка CPI за останні шість місяців</h2>
<ul>
<li><strong>Жовтень:</strong> 3,6%</li>
<li><strong>Листопад:</strong> 3,2%</li>
<li><strong>Грудень:</strong> 3,4%</li>
<li><strong>Січень:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Березень:</strong> 3,3%</li>
</ul>
<h2>Монетарна складова</h2>
<ul>
<li>Ціль Банку Англії щодо інфляції — <strong>близько 2%, але не вище цього рівня</strong>.</li>
<li>На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні <strong>3,75%</strong>.</li>
<li>Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником <strong>3,3%</strong> і цільовим орієнтиром Банку Англії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії <strong>3,3%</strong> перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/04/22/11200419/uk-inflation-up-sharply-in-march-as-us-iran-war-drives-fuel-prices-higher/" target="_blank">ICIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br /><p>У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до <strong>3,3%</strong> після <strong>3,0%</strong> у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на <strong>4,9%</strong> після падіння на <strong>4,6%</strong> місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Ціновий удар по ринку пального</h2>
<ul>
<li><strong>Індекс споживчих цін CPI</strong> у Великій Британії зріс на <strong>3,3%</strong> у річному вимірі до березня.</li>
<li>У лютому цей показник становив <strong>3,0%</strong>, тобто інфляційний тиск посилився на <strong>0,3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li><strong>Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання</strong>: у березні ціни піднялися на <strong>4,9%</strong>.</li>
<li><em>Для порівняння:</em> у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на <strong>4,6%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Березневе зростання цін на моторне пальне стало <strong>найвищим із січня 2023 року</strong>, за даними Office for National Statistics.</li>
<li>Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.</li>
<li><strong>Війна США та Ізраїлю з Іраном</strong>, яка почалася <strong>28 лютого</strong>, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.</li>
<li>Головне обґрунтування ризику — <strong>занепокоєння щодо перебоїв постачання</strong>, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
</ul>
<h2>Порівняння з Європою</h2>
<ul>
<li>Березнева інфляція у Великій Британії становила <strong>3,3%</strong>.</li>
<li>Це вище, ніж у <strong>ЄС — 2,8%</strong>, <strong>Німеччині — 2,8%</strong> та <strong>Франції — 2,0%</strong>.</li>
<li>Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у <strong>грудні 2024 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Динаміка CPI за останні шість місяців</h2>
<ul>
<li><strong>Жовтень:</strong> 3,6%</li>
<li><strong>Листопад:</strong> 3,2%</li>
<li><strong>Грудень:</strong> 3,4%</li>
<li><strong>Січень:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Березень:</strong> 3,3%</li>
</ul>
<h2>Монетарна складова</h2>
<ul>
<li>Ціль Банку Англії щодо інфляції — <strong>близько 2%, але не вище цього рівня</strong>.</li>
<li>На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні <strong>3,75%</strong>.</li>
<li>Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником <strong>3,3%</strong> і цільовим орієнтиром Банку Англії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії <strong>3,3%</strong> перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/04/22/11200419/uk-inflation-up-sharply-in-march-as-us-iran-war-drives-fuel-prices-higher/" target="_blank">ICIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/companies/feed/ ) in 0.59964 seconds, on Apr 30th, 2026 at 10:23 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 30th, 2026 at 11:23 am UTC -->