<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Електрична енергія</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/energetika/elektrichna-energiya-energetika/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 16 Nov 2026 08:34:09 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>TotalEnergies: дорожчання нафти прискорює перехід на електромобілі та альтернативне пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/03/totalenergies-dorozhchannya-nafti-priskoryuye-perexid-na-elektromobili-ta-alternativne-palne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/03/totalenergies-dorozhchannya-nafti-priskoryuye-perexid-na-elektromobili-ta-alternativne-palne/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Nov 2026 07:13:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155857</guid>
		<description><![CDATA[Французька енергетична компанія TotalEnergies 2 листопада представила оновлений прогноз розвитку світової енергетики до 2060 року. Компанія зазначає, що енергетична криза 2026 року прискорила поширення електромобілів та посилила значення біопального й диверсифікації постачання. Водночас у базовому сценарії попит на нафтопродукти продовжуватиме зростати, вийде на плато у 2030-х роках і лише після цього почне поступово скорочуватися. Енергетична [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Французька енергетична компанія TotalEnergies 2 листопада представила оновлений прогноз розвитку світової енергетики до 2060 року. Компанія зазначає, що енергетична криза 2026 року прискорила поширення електромобілів та посилила значення біопального й диверсифікації постачання. Водночас у базовому сценарії попит на нафтопродукти продовжуватиме зростати, вийде на плато у 2030-х роках і лише після цього почне поступово скорочуватися.</p>
<h3>Енергетична криза змінює структуру споживання пального, але не усуває залежності економіки від нафтопродуктів</h3>
<p>2 листопада 2026 року TotalEnergies опублікувала восьме видання щорічного дослідження TotalEnergies Energy Outlook, присвяченого перспективам розвитку світової енергетичної системи до 2060 року.</p>
<p>Компанія розглядає наслідки порушення судноплавства через Ормузьку протоку як випробування стійкості глобальної системи постачання енергоресурсів. У документі наголошується на необхідності розвитку внутрішніх джерел енергії, зокрема відновлюваної енергетики та біопального, диверсифікації імпорту й накопичення запасів викопного палива.</p>
<p>За оцінкою TotalEnergies, криза також прискорює технологічні зміни. Починаючи з другого кварталу 2026 року продажі електромобілів активізувалися в Азії, Латинській Америці та Європі. Одночасно посилилися вимоги щодо додавання біопального до традиційних моторних палив.</p>
<p>У сценарії Trends, який відображає продовження нинішніх державних політик, технологічних тенденцій і поведінки споживачів, світовий попит на нафтопродукти зростатиме до виходу на плато протягом 2030-х років. Надалі компанія передбачає його поступове скорочення.</p>
<p>Стримувальними чинниками для енергетичного переходу залишаються обмеження електромереж, геополітична напруженість і вартість масштабного впровадження нових технологій.</p>
<h4>Інвестиції в низьковуглецеву енергетику майже подвоїлися за десятиліття</h4>
<p>За даними TotalEnergies, світові інвестиції в низьковуглецеві джерела енергії, включно з електрифікацією кінцевого споживання, збільшилися з $1,2 трлн у 2015 році до $2,1 трлн у 2025 році.</p>
<p>Китай забезпечує приблизно 60% світового введення сонячних панелей, 70% вітрових турбін і 60% продажів електромобілів.</p>
<p>Частка електроенергії у світовому кінцевому енергоспоживанні, за оцінкою компанії, збільшується на 1,3% щороку від 2000 року. При цьому приріст попиту на електроенергію у 2025 році був повністю забезпечений новими низьковуглецевими джерелами.</p>
<p>TotalEnergies розглядає три сценарії енергетичного розвитку, які відрізняються масштабами державних кліматичних заходів, міжнародної співпраці та впровадження технологій. Для ринку моторного пального особливе значення має співвідношення між розвитком електротранспорту, використанням біопального та збереженням попиту на традиційні нафтопродукти.</p>
<p>У компанії підкреслюють, що стійкість енергетичної системи потребує одночасного розвитку альтернативних джерел енергії та забезпечення надійності постачання традиційних палив, які продовжують відігравати істотну роль у світовому енергобалансі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://totalenergies.com/newsroom/totalenergies-energy-outlook-2026-517258/?lang=eng">TotalEnergies</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Французька енергетична компанія TotalEnergies 2 листопада представила оновлений прогноз розвитку світової енергетики до 2060 року. Компанія зазначає, що енергетична криза 2026 року прискорила поширення електромобілів та посилила значення біопального й диверсифікації постачання. Водночас у базовому сценарії попит на нафтопродукти продовжуватиме зростати, вийде на плато у 2030-х роках і лише після цього почне поступово скорочуватися.</p>
<h3>Енергетична криза змінює структуру споживання пального, але не усуває залежності економіки від нафтопродуктів</h3>
<p>2 листопада 2026 року TotalEnergies опублікувала восьме видання щорічного дослідження TotalEnergies Energy Outlook, присвяченого перспективам розвитку світової енергетичної системи до 2060 року.</p>
<p>Компанія розглядає наслідки порушення судноплавства через Ормузьку протоку як випробування стійкості глобальної системи постачання енергоресурсів. У документі наголошується на необхідності розвитку внутрішніх джерел енергії, зокрема відновлюваної енергетики та біопального, диверсифікації імпорту й накопичення запасів викопного палива.</p>
<p>За оцінкою TotalEnergies, криза також прискорює технологічні зміни. Починаючи з другого кварталу 2026 року продажі електромобілів активізувалися в Азії, Латинській Америці та Європі. Одночасно посилилися вимоги щодо додавання біопального до традиційних моторних палив.</p>
<p>У сценарії Trends, який відображає продовження нинішніх державних політик, технологічних тенденцій і поведінки споживачів, світовий попит на нафтопродукти зростатиме до виходу на плато протягом 2030-х років. Надалі компанія передбачає його поступове скорочення.</p>
<p>Стримувальними чинниками для енергетичного переходу залишаються обмеження електромереж, геополітична напруженість і вартість масштабного впровадження нових технологій.</p>
<h4>Інвестиції в низьковуглецеву енергетику майже подвоїлися за десятиліття</h4>
<p>За даними TotalEnergies, світові інвестиції в низьковуглецеві джерела енергії, включно з електрифікацією кінцевого споживання, збільшилися з $1,2 трлн у 2015 році до $2,1 трлн у 2025 році.</p>
<p>Китай забезпечує приблизно 60% світового введення сонячних панелей, 70% вітрових турбін і 60% продажів електромобілів.</p>
<p>Частка електроенергії у світовому кінцевому енергоспоживанні, за оцінкою компанії, збільшується на 1,3% щороку від 2000 року. При цьому приріст попиту на електроенергію у 2025 році був повністю забезпечений новими низьковуглецевими джерелами.</p>
<p>TotalEnergies розглядає три сценарії енергетичного розвитку, які відрізняються масштабами державних кліматичних заходів, міжнародної співпраці та впровадження технологій. Для ринку моторного пального особливе значення має співвідношення між розвитком електротранспорту, використанням біопального та збереженням попиту на традиційні нафтопродукти.</p>
<p>У компанії підкреслюють, що стійкість енергетичної системи потребує одночасного розвитку альтернативних джерел енергії та забезпечення надійності постачання традиційних палив, які продовжують відігравати істотну роль у світовому енергобалансі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://totalenergies.com/newsroom/totalenergies-energy-outlook-2026-517258/?lang=eng">TotalEnergies</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/03/totalenergies-dorozhchannya-nafti-priskoryuye-perexid-na-elektromobili-ta-alternativne-palne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/vijna-z-iranom-priskorila-elektrifikaciyu-blizko-25-kra%d1%97n-zminili-energetichnu-politiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/vijna-z-iranom-priskorila-elektrifikaciyu-blizko-25-kra%d1%97n-zminili-energetichnu-politiku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Oct 2026 15:38:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[COP31]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[power grids]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[війна з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[електромережі]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155553</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31450-Енергетика_300_на_300.png" alt="Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику"/><br />Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%. Електрифікація стає центральною темою COP31 31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31450-Енергетика_300_на_300.png" alt="Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику"/><br /><p>Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%.</p>
<h3>Електрифікація стає центральною темою COP31</h3>
<p>31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних цілей стане збільшення частки електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% у 2035 році.</p>
<p>Нині електроенергія забезпечує 23% глобального попиту на енергію. У матеріалі зазначається, що досягнення 35% вважається можливим за умови прискореного масштабування технологій електрифікації та відповідної державної політики.</p>
<h4>Закриття Ормузу прибрало з ринку 18 млн барелів на добу</h4>
<p>Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану у лютому Іран закрив Ормузьку протоку. Через цей маршрут до того проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.</p>
<p>За наведеними в матеріалі даними, фактичне зникнення з глобального ринку 18 млн барелів на добу спричинило масштабний енергетичний шок, особливо для країн, що розвиваються, мають обмежені фінансові ресурси та значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв.</p>
<p>Саме це, за оцінкою авторки, змусило низку держав різко переглянути підхід до енергетичної безпеки та прискорити розвиток внутрішніх джерел електроенергії.</p>
<h4>Близько 25 країн запровадили структурні заходи</h4>
<p>За даними ABC News, із березня приблизно 25 країн ухвалили структурні політики, спрямовані на прискорення електрифікації.</p>
<p>У матеріалі зазначається, що низка економік, які розвиваються, а також деякі з найбідніших країн уже випереджають США за окремими показниками розвитку чистої енергетики та електрифікації.</p>
<p>Серед країн, які за останні роки випередили США у своїх енергетичних переходах, названі Бразилія, Чилі, Сальвадор, Марокко, Кенія та Намібія.</p>
<h4>63% ринків, що розвиваються, мали вищу частку сонячної генерації, ніж США</h4>
<p>За даними Yale 360, наприкінці 2025 року 63% ринків, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці отримували більшу частку електроенергії із сонячної генерації, ніж США.</p>
<p>Окремо в матеріалі виділено Пакистан, де відбувається один із найшвидших переходів до чистої енергетики у світі та, можливо, найшвидше нарощування сонячних потужностей.</p>
<h4>Енергетична безпека змінює логіку переходу</h4>
<p>У матеріалі наголошується, що прискорення відновлюваної енергетики дедалі більше пов’язане не лише з кліматичними цілями, а й з енергетичною безпекою.</p>
<blockquote><p>«Вітер і сонце неможливо піддати ембарго, блокувати або відключити рішенням іноземної держави. Кожна терават-година внутрішньої відновлюваної генерації — це терават-година, яку жоден противник не може використати як зброю», — зазначив Девід Фрайкман, генеральний партнер Norrsken.</p></blockquote>
<p>Авторка також вказує, що відновлювана енергетика стала достатньо дешевою, щоб її подальше поширення визначалося не лише кліматичною політикою, а й економікою та питаннями національної стійкості.</p>
<h4>Головним обмеженням стають електромережі</h4>
<p>Стрімке зростання відновлюваної генерації створило нове вузьке місце — недостатню пропускну здатність електромереж і брак нової інфраструктури передачі.</p>
<p>За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, до 2040 року світу знадобиться понад 80 млн км нових або модернізованих електромереж. Фактично це означає необхідність подвоїти нинішню глобальну мережеву інфраструктуру протягом наступних 15 років.</p>
<h4>У Південно-Східній Азії до 60% проєктів були скасовані або відкладені</h4>
<p>Наслідки недостатнього розвитку мереж уже проявляються у Південно-Східній Азії — одному з регіонів, які найбільше постраждали від закриття Ормузької протоки.</p>
<p>За даними Bain &amp; Company і Standard Chartered, у 2021–2025 роках у В’єтнамі, Таїланді та Індонезії було скасовано або відкладено від 50% до 60% запланованих проєктів у сфері відновлюваної енергетики.</p>
<h4>Зростання електромобілів і ВДЕ потребує швидшого розвитку мереж</h4>
<blockquote><p>«Той факт, що ми маємо рекордне зростання відновлюваної енергетики і рекордні показники продажів електромобілів, означає, що ми повинні швидше розбудовувати мережі», — заявила професорка енергетичної та кліматичної політики Оксфордського університету Ян Розенов.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це не показник того, що перехід зазнає невдачі. Ми можемо побудувати більшу мережу. Питання в тому, наскільки швидко ми зможемо це зробити».</p></blockquote>
<p>Таким чином, головним обмеженням для подальшої електрифікації стає вже не доступність самих технологій, а швидкість розвитку електромереж, інфраструктури передачі та підключення нових потужностей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Iran-War-Pushes-25-Countries-Into-New-Electrification-Policies.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31450-Енергетика_300_на_300.png" alt="Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику"/><br /><p>Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%.</p>
<h3>Електрифікація стає центральною темою COP31</h3>
<p>31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних цілей стане збільшення частки електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% у 2035 році.</p>
<p>Нині електроенергія забезпечує 23% глобального попиту на енергію. У матеріалі зазначається, що досягнення 35% вважається можливим за умови прискореного масштабування технологій електрифікації та відповідної державної політики.</p>
<h4>Закриття Ормузу прибрало з ринку 18 млн барелів на добу</h4>
<p>Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану у лютому Іран закрив Ормузьку протоку. Через цей маршрут до того проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.</p>
<p>За наведеними в матеріалі даними, фактичне зникнення з глобального ринку 18 млн барелів на добу спричинило масштабний енергетичний шок, особливо для країн, що розвиваються, мають обмежені фінансові ресурси та значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв.</p>
<p>Саме це, за оцінкою авторки, змусило низку держав різко переглянути підхід до енергетичної безпеки та прискорити розвиток внутрішніх джерел електроенергії.</p>
<h4>Близько 25 країн запровадили структурні заходи</h4>
<p>За даними ABC News, із березня приблизно 25 країн ухвалили структурні політики, спрямовані на прискорення електрифікації.</p>
<p>У матеріалі зазначається, що низка економік, які розвиваються, а також деякі з найбідніших країн уже випереджають США за окремими показниками розвитку чистої енергетики та електрифікації.</p>
<p>Серед країн, які за останні роки випередили США у своїх енергетичних переходах, названі Бразилія, Чилі, Сальвадор, Марокко, Кенія та Намібія.</p>
<h4>63% ринків, що розвиваються, мали вищу частку сонячної генерації, ніж США</h4>
<p>За даними Yale 360, наприкінці 2025 року 63% ринків, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці отримували більшу частку електроенергії із сонячної генерації, ніж США.</p>
<p>Окремо в матеріалі виділено Пакистан, де відбувається один із найшвидших переходів до чистої енергетики у світі та, можливо, найшвидше нарощування сонячних потужностей.</p>
<h4>Енергетична безпека змінює логіку переходу</h4>
<p>У матеріалі наголошується, що прискорення відновлюваної енергетики дедалі більше пов’язане не лише з кліматичними цілями, а й з енергетичною безпекою.</p>
<blockquote><p>«Вітер і сонце неможливо піддати ембарго, блокувати або відключити рішенням іноземної держави. Кожна терават-година внутрішньої відновлюваної генерації — це терават-година, яку жоден противник не може використати як зброю», — зазначив Девід Фрайкман, генеральний партнер Norrsken.</p></blockquote>
<p>Авторка також вказує, що відновлювана енергетика стала достатньо дешевою, щоб її подальше поширення визначалося не лише кліматичною політикою, а й економікою та питаннями національної стійкості.</p>
<h4>Головним обмеженням стають електромережі</h4>
<p>Стрімке зростання відновлюваної генерації створило нове вузьке місце — недостатню пропускну здатність електромереж і брак нової інфраструктури передачі.</p>
<p>За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, до 2040 року світу знадобиться понад 80 млн км нових або модернізованих електромереж. Фактично це означає необхідність подвоїти нинішню глобальну мережеву інфраструктуру протягом наступних 15 років.</p>
<h4>У Південно-Східній Азії до 60% проєктів були скасовані або відкладені</h4>
<p>Наслідки недостатнього розвитку мереж уже проявляються у Південно-Східній Азії — одному з регіонів, які найбільше постраждали від закриття Ормузької протоки.</p>
<p>За даними Bain &amp; Company і Standard Chartered, у 2021–2025 роках у В’єтнамі, Таїланді та Індонезії було скасовано або відкладено від 50% до 60% запланованих проєктів у сфері відновлюваної енергетики.</p>
<h4>Зростання електромобілів і ВДЕ потребує швидшого розвитку мереж</h4>
<blockquote><p>«Той факт, що ми маємо рекордне зростання відновлюваної енергетики і рекордні показники продажів електромобілів, означає, що ми повинні швидше розбудовувати мережі», — заявила професорка енергетичної та кліматичної політики Оксфордського університету Ян Розенов.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це не показник того, що перехід зазнає невдачі. Ми можемо побудувати більшу мережу. Питання в тому, наскільки швидко ми зможемо це зробити».</p></blockquote>
<p>Таким чином, головним обмеженням для подальшої електрифікації стає вже не доступність самих технологій, а швидкість розвитку електромереж, інфраструктури передачі та підключення нових потужностей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Iran-War-Pushes-25-Countries-Into-New-Electrification-Policies.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/vijna-z-iranom-priskorila-elektrifikaciyu-blizko-25-kra%d1%97n-zminili-energetichnu-politiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Єврокомісія закликала країни ЄС розглянути скорочення споживання енергії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/28/yevrokomisiya-zaklikala-kra%d1%97ni-yes-rozglyanuti-skorochennya-spozhivannya-energi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/28/yevrokomisiya-zaklikala-kra%d1%97ni-yes-rozglyanuti-skorochennya-spozhivannya-energi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Sep 2026 06:38:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[demand reduction]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply risks]]></category>
		<category><![CDATA[strategic storage]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[скорочення попиту]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні запаси]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155432</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31355-Еврокомиссия.jpg" alt="Єврокомісія закликала країни ЄС розглянути скорочення споживання енергії"/><br />Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив уряди ЄС про цінову кризу, пов’язану з ризиками постачання. Фізичного дефіциту в Євросоюзі поки немає, однак високі ціни, складнощі із закачуванням газу та залежність від імпорту посилюють ринкову вразливість. ЄС розглядає обмеження попиту як інструмент стримування цін і захисту запасів У листі до міністрів енергетики держав ЄС, про який [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31355-Еврокомиссия.jpg" alt="Єврокомісія закликала країни ЄС розглянути скорочення споживання енергії"/><br /><p>Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив уряди ЄС про цінову кризу, пов’язану з ризиками постачання. Фізичного дефіциту в Євросоюзі поки немає, однак високі ціни, складнощі із закачуванням газу та залежність від імпорту посилюють ринкову вразливість.</p>
<h3>ЄС розглядає обмеження попиту як інструмент стримування цін і захисту запасів</h3>
<p>У листі до міністрів енергетики держав ЄС, про який Reuters повідомило 25 вересня, Дан Йоргенсен запропонував розглянути додаткові заходи зі збереження запасів і зниження попиту на газ та електроенергію.</p>
<p>Серед можливих кроків названо обмеження температури в громадських будівлях, заборону зовнішнього опалення та вимкнення непотрібного громадського освітлення. Такі заходи мають зменшити споживання енергоресурсів і полегшити формування запасів.</p>
<p>За даними Gas Infrastructure Europe, газові сховища ЄС були заповнені приблизно на 70% — на 12 відсоткових пунктів менше, ніж у відповідний період 2025 року. Європейські країни залишаються значною мірою залежними від імпорту нафти й газу, а зовнішні постачальники забезпечують близько 80% потреб ЄС у газі.</p>
<p>Окремим ризиком залишається Ормузька протока, через яку у звичайних умовах проходить близько 20% світових потоків нафти та скрапленого природного газу.</p>
<blockquote><p>«Ми зіткнулися із ціновою кризою, пов’язаною з кризою постачання», — написав єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.</p></blockquote>
<p>У листі зазначено, що фізичного дефіциту енергоресурсів у ЄС поки не виникло. Водночас високі ціни та труднощі із заповненням сховищ створюють підстави для превентивного скорочення споживання.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eu-warns-energy-price-crisis-asks-countries-consider-curbing-demand-letter-shows-2026-09-25/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31355-Еврокомиссия.jpg" alt="Єврокомісія закликала країни ЄС розглянути скорочення споживання енергії"/><br /><p>Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив уряди ЄС про цінову кризу, пов’язану з ризиками постачання. Фізичного дефіциту в Євросоюзі поки немає, однак високі ціни, складнощі із закачуванням газу та залежність від імпорту посилюють ринкову вразливість.</p>
<h3>ЄС розглядає обмеження попиту як інструмент стримування цін і захисту запасів</h3>
<p>У листі до міністрів енергетики держав ЄС, про який Reuters повідомило 25 вересня, Дан Йоргенсен запропонував розглянути додаткові заходи зі збереження запасів і зниження попиту на газ та електроенергію.</p>
<p>Серед можливих кроків названо обмеження температури в громадських будівлях, заборону зовнішнього опалення та вимкнення непотрібного громадського освітлення. Такі заходи мають зменшити споживання енергоресурсів і полегшити формування запасів.</p>
<p>За даними Gas Infrastructure Europe, газові сховища ЄС були заповнені приблизно на 70% — на 12 відсоткових пунктів менше, ніж у відповідний період 2025 року. Європейські країни залишаються значною мірою залежними від імпорту нафти й газу, а зовнішні постачальники забезпечують близько 80% потреб ЄС у газі.</p>
<p>Окремим ризиком залишається Ормузька протока, через яку у звичайних умовах проходить близько 20% світових потоків нафти та скрапленого природного газу.</p>
<blockquote><p>«Ми зіткнулися із ціновою кризою, пов’язаною з кризою постачання», — написав єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.</p></blockquote>
<p>У листі зазначено, що фізичного дефіциту енергоресурсів у ЄС поки не виникло. Водночас високі ціни та труднощі із заповненням сховищ створюють підстави для превентивного скорочення споживання.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eu-warns-energy-price-crisis-asks-countries-consider-curbing-demand-letter-shows-2026-09-25/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/28/yevrokomisiya-zaklikala-kra%d1%97ni-yes-rozglyanuti-skorochennya-spozhivannya-energi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Продажі нових дизельних автомобілів у Європі скоротилися на 23,1%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/prodazhi-novix-dizelnix-avtomobiliv-u-yevropi-skorotilisya-na-231/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/prodazhi-novix-dizelnix-avtomobiliv-u-yevropi-skorotilisya-na-231/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 07:54:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[European car market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel-demand]]></category>
		<category><![CDATA[дизельні автомобілі]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[європейський авторинок]]></category>
		<category><![CDATA[попит на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Продажі нових дизельних автомобілів у Європі скоротилися на 23]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155421</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31348-електромобіль.png" alt="Продажі нових дизельних автомобілів у Європі скоротилися на 23,1%"/><br />Реєстрації нових дизельних автомобілів у ЄС, Великій Британії та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі в серпні скоротилися на 23,1%. Електрифіковані моделі вже забезпечили понад 73% нових реєстрацій, що посилює структурне зниження майбутнього попиту легкового транспорту на моторне пальне. Електрифіковані автомобілі підтримали зростання ринку на тлі падіння продажів бензинових і дизельних моделей Європейська асоціація виробників автомобілів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31348-електромобіль.png" alt="Продажі нових дизельних автомобілів у Європі скоротилися на 23,1%"/><br /><p>Реєстрації нових дизельних автомобілів у ЄС, Великій Британії та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі в серпні скоротилися на 23,1%. Електрифіковані моделі вже забезпечили понад 73% нових реєстрацій, що посилює структурне зниження майбутнього попиту легкового транспорту на моторне пальне.</p>
<h3>Електрифіковані автомобілі підтримали зростання ринку на тлі падіння продажів бензинових і дизельних моделей</h3>
<p>Європейська асоціація виробників автомобілів ACEA 24 вересня оприлюднила дані про реєстрацію нових легкових автомобілів у серпні 2026 року.</p>
<p>Сукупні реєстрації в Європейському Союзі, Великій Британії та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі зросли на 5,3% — до 832 637 автомобілів.</p>
<p>Кількість зареєстрованих акумуляторних електромобілів збільшилася на 52,2%. Реєстрації плагін-гібридів зросли на 13,5%, звичайних гібридів — на 3,4%. Разом електрифіковані автомобілі сформували понад 73% ринку нових машин.</p>
<p>Продажі бензинових автомобілів скоротилися на 23,5%, дизельних — на 23,1%. Падіння відбувалося на тлі високих цін на енергоносії, геополітичної невизначеності, розширення модельного ряду електромобілів та державних програм підтримки.</p>
<p>Сильний попит на електрифіковані машини компенсував падіння сегментів із двигунами внутрішнього згоряння. Він також сприяв збільшенню частки китайських виробників на європейському ринку.</p>
<p>Реєстрації Renault і Volkswagen скоротилися відповідно на 4,4% та 3,6%, тоді як Stellantis збільшила показник на 3,5%. Сукупна частка цих трьох груп знизилася з 52% до 49,8%.</p>
<p>Статистика нових реєстрацій не відображає негайного скорочення загального споживання дизпалива, оскільки на дорогах залишається великий парк автомобілів із дизельними двигунами. Однак вона фіксує зміну структури нових продажів, яка поступово зменшує залежність легкового транспорту від нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.acea.auto/">European Automobile Manufacturers’ Association</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31348-електромобіль.png" alt="Продажі нових дизельних автомобілів у Європі скоротилися на 23,1%"/><br /><p>Реєстрації нових дизельних автомобілів у ЄС, Великій Британії та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі в серпні скоротилися на 23,1%. Електрифіковані моделі вже забезпечили понад 73% нових реєстрацій, що посилює структурне зниження майбутнього попиту легкового транспорту на моторне пальне.</p>
<h3>Електрифіковані автомобілі підтримали зростання ринку на тлі падіння продажів бензинових і дизельних моделей</h3>
<p>Європейська асоціація виробників автомобілів ACEA 24 вересня оприлюднила дані про реєстрацію нових легкових автомобілів у серпні 2026 року.</p>
<p>Сукупні реєстрації в Європейському Союзі, Великій Британії та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі зросли на 5,3% — до 832 637 автомобілів.</p>
<p>Кількість зареєстрованих акумуляторних електромобілів збільшилася на 52,2%. Реєстрації плагін-гібридів зросли на 13,5%, звичайних гібридів — на 3,4%. Разом електрифіковані автомобілі сформували понад 73% ринку нових машин.</p>
<p>Продажі бензинових автомобілів скоротилися на 23,5%, дизельних — на 23,1%. Падіння відбувалося на тлі високих цін на енергоносії, геополітичної невизначеності, розширення модельного ряду електромобілів та державних програм підтримки.</p>
<p>Сильний попит на електрифіковані машини компенсував падіння сегментів із двигунами внутрішнього згоряння. Він також сприяв збільшенню частки китайських виробників на європейському ринку.</p>
<p>Реєстрації Renault і Volkswagen скоротилися відповідно на 4,4% та 3,6%, тоді як Stellantis збільшила показник на 3,5%. Сукупна частка цих трьох груп знизилася з 52% до 49,8%.</p>
<p>Статистика нових реєстрацій не відображає негайного скорочення загального споживання дизпалива, оскільки на дорогах залишається великий парк автомобілів із дизельними двигунами. Однак вона фіксує зміну структури нових продажів, яка поступово зменшує залежність легкового транспорту від нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.acea.auto/">European Automobile Manufacturers’ Association</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/prodazhi-novix-dizelnix-avtomobiliv-u-yevropi-skorotilisya-na-231/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/iea-kriza-navkolo-ormuzko%d1%97-protoki-posilila-interes-kra%d1%97n-do-elektrifikaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/iea-kriza-navkolo-ormuzko%d1%97-protoki-posilila-interes-kra%d1%97n-do-elektrifikaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 05:30:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155388</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31321-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації"/><br />Міжнародне енергетичне агентство 22 вересня повідомило, що на тлі кризи навколо Ормузької протоки країни активніше розглядають електрифікацію як інструмент енергетичної безпеки. Новий аналіз IEA підготовлено на запит Туреччини та Австралії для обговорень COP31. Високі ціни на енергоносії роблять електрифікацію економічно привабливішою й можуть зменшити майбутню залежність від нафти. IEA повідомило, що електроенергія відіграє дедалі важливішу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31321-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство 22 вересня повідомило, що на тлі кризи навколо Ормузької протоки країни активніше розглядають електрифікацію як інструмент енергетичної безпеки. Новий аналіз IEA підготовлено на запит Туреччини та Австралії для обговорень COP31.</p>
<h3>Високі ціни на енергоносії роблять електрифікацію економічно привабливішою й можуть зменшити майбутню залежність від нафти.</h3>
<p>IEA повідомило, що електроенергія відіграє дедалі важливішу роль в економіках, створюючи можливості для підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та скорочення викидів. Звіт розглядає потенціал прискореної електрифікації за секторами й регіонами, а також її вплив на енергетичну безпеку та кліматичні цілі.</p>
<p>За оцінкою IEA, на основі доступних сьогодні технологій і цін на енергію, які діяли до початку поточного шоку постачання, електроенергія могла б економічно ефективно забезпечувати 33% світового кінцевого енергоспоживання до 2035 року проти 23% сьогодні. Це наблизило б світ до глобальної цілі електрифікації 35%, яку обговорюють країни.</p>
<p>IEA також зазначило, що за нинішніх рівнів цін на енергію, сформованих на тлі кризи в Ормузькій протоці, ще більша частка світового енергоспоживання стає економічно доцільною для електрифікації.</p>
<p>У сценарії швидкої електрифікації паливоімпортуючі країни могли б скоротити рахунки за імпорт енергоносіїв більш ніж на $400 млрд до 2035 року порівняно з рівнем 2025 року. До того часу світ міг би використовувати на 18 млн барелів нафти на добу менше, ніж без прискорення електрифікації, насамперед завдяки швидкому поширенню електромобілів.</p>
<p>IEA водночас наголосило, що для реалізації цього потенціалу потрібні інвестиції у генерацію та мережі, гнучкіші енергосистеми й заходи проти нових загроз електробезпеці, включно з кіберризиками та концентрацією ланцюгів постачання критичних технологій.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/news/electrification-takes-centre-stage-as-hormuz-shock-spurs-countries-to-seek-to-enhance-energy-security" target="_blank">International Energy Agency</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31321-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство 22 вересня повідомило, що на тлі кризи навколо Ормузької протоки країни активніше розглядають електрифікацію як інструмент енергетичної безпеки. Новий аналіз IEA підготовлено на запит Туреччини та Австралії для обговорень COP31.</p>
<h3>Високі ціни на енергоносії роблять електрифікацію економічно привабливішою й можуть зменшити майбутню залежність від нафти.</h3>
<p>IEA повідомило, що електроенергія відіграє дедалі важливішу роль в економіках, створюючи можливості для підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та скорочення викидів. Звіт розглядає потенціал прискореної електрифікації за секторами й регіонами, а також її вплив на енергетичну безпеку та кліматичні цілі.</p>
<p>За оцінкою IEA, на основі доступних сьогодні технологій і цін на енергію, які діяли до початку поточного шоку постачання, електроенергія могла б економічно ефективно забезпечувати 33% світового кінцевого енергоспоживання до 2035 року проти 23% сьогодні. Це наблизило б світ до глобальної цілі електрифікації 35%, яку обговорюють країни.</p>
<p>IEA також зазначило, що за нинішніх рівнів цін на енергію, сформованих на тлі кризи в Ормузькій протоці, ще більша частка світового енергоспоживання стає економічно доцільною для електрифікації.</p>
<p>У сценарії швидкої електрифікації паливоімпортуючі країни могли б скоротити рахунки за імпорт енергоносіїв більш ніж на $400 млрд до 2035 року порівняно з рівнем 2025 року. До того часу світ міг би використовувати на 18 млн барелів нафти на добу менше, ніж без прискорення електрифікації, насамперед завдяки швидкому поширенню електромобілів.</p>
<p>IEA водночас наголосило, що для реалізації цього потенціалу потрібні інвестиції у генерацію та мережі, гнучкіші енергосистеми й заходи проти нових загроз електробезпеці, включно з кіберризиками та концентрацією ланцюгів постачання критичних технологій.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/news/electrification-takes-centre-stage-as-hormuz-shock-spurs-countries-to-seek-to-enhance-energy-security" target="_blank">International Energy Agency</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/iea-kriza-navkolo-ormuzko%d1%97-protoki-posilila-interes-kra%d1%97n-do-elektrifikaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезії потрібно $5 млрд для розвитку систем накопичення енергії до 2034 року — МЕА</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/indonezi%d1%97-potribno-5-mlrd-dlya-rozvitku-sistem-nakopichennya-energi%d1%97-do-2034-roku-mea/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/indonezi%d1%97-potribno-5-mlrd-dlya-rozvitku-sistem-nakopichennya-energi%d1%97-do-2034-roku-mea/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Sep 2026 14:17:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[BESS]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[energy investment]]></category>
		<category><![CDATA[grid flexibility]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[гнучкість мережі]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[системи накопичення енергії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155310</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31265-Индонезияі.png" alt="Індонезії потрібно $5 млрд для розвитку систем накопичення енергії до 2034 року — МЕА"/><br />Індонезія планує швидко нарощувати системи акумуляторного накопичення енергії BESS на тлі зростання попиту на електроенергію майже з 500 ТВт·год у 2025 році до близько 800 ТВт·год у 2035 році. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, реалізація запланованого портфеля BESS потребуватиме близько $5 млрд інвестицій. Головною проблемою є не нестача капіталу, а відсутність достатньої кількості придатних для [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31265-Индонезияі.png" alt="Індонезії потрібно $5 млрд для розвитку систем накопичення енергії до 2034 року — МЕА"/><br /><p>Індонезія планує швидко нарощувати системи акумуляторного накопичення енергії BESS на тлі зростання попиту на електроенергію майже з 500 ТВт·год у 2025 році до близько 800 ТВт·год у 2035 році. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, реалізація запланованого портфеля BESS потребуватиме близько $5 млрд інвестицій.</p>
<h3>Головною проблемою є не нестача капіталу, а відсутність достатньої кількості придатних для фінансування проєктів</h3>
<p>Державний енергетичний план RUPTL 2025-2034 передбачає введення 69 ГВт нових енергетичних потужностей, зокрема 6 ГВт автономних систем накопичення та 3,6 ГВт гібридних комплексів сонячної генерації з BESS.</p>
<p>Низьковуглецеві технології у 2025 році становлять менш як 10% встановленої потужності PLN, але на них припадає три п’ятих запланованого приросту потужностей у RUPTL. Системи BESS мають забезпечувати вирівнювання навантаження, допоміжні послуги, інтеграцію сонячної та вітрової генерації й доступ до низьковуглецевої електроенергії у віддалених регіонах.</p>
<p>МЕА вважає, що основним бар’єром для розвитку BESS є обмежений портфель проєктів, які можуть отримати фінансування, а не дефіцит капіталу. Інвестори зацікавлені в секторі, однак відсутність спеціального регулювання, особливо для автономних BESS, погіршує прогнозованість довгострокових грошових потоків.</p>
<h4>Понад 25% майбутніх потужностей мають розвивати приватні виробники</h4>
<p>PLN переважно відповідатиме за автономні накопичувачі для підтримки національної мережі, тоді як гібридні сонячні проєкти з BESS здебільшого передаватимуть незалежним виробникам електроенергії.</p>
<p>Із приблизно 6 ГВт автономних BESS майже 90% заплановано в регіонах Суматри, Яви, Мадури та Балі. У першій половині періоду RUPTL третина витрат припадатиме на Калімантан, де планують майже 0,6 ГВт автономних систем для нової столиці Нусантари. У другій половині періоду три п’ятих витрат припадатимуть на Яву, Мадуру та Балі, де PLN планує близько 3,5 ГВт накопичення.</p>
<p>МЕА також зазначає, що заміна дизельної генерації PLN гібридними системами сонячної генерації та BESS може зменшити витрати на імпортне пальне та залежність від коливань його цін.</p>
<h4>Сектору потрібно близько $560 млн щороку</h4>
<p>Середня потреба в інвестиціях у BESS становитиме майже $560 млн на рік у 2026-2034 роках. Приватний сектор має забезпечити близько $2 млрд.</p>
<p>За розглянутими МЕА структурами фінансування, комерційні кредитори можуть надати приблизно $2,5 млрд, або половину загальної потреби. На державне фінансування припадає близько $2,3 млрд, а міжнародне публічне фінансування — близько $275 млн.</p>
<p>Окремо МЕА оцінює потребу у грантах і пільгових кредитах міжнародних та внутрішніх державних фінансових установ приблизно у $460 млн — майже 10% загальних інвестицій. Для перших автономних BESS заміна комерційного боргу пільговим фінансуванням може знизити необхідні платежі за доступність потужності приблизно на 6%.</p>
<h4>Вартість капіталу для BESS сягає 9-11%</h4>
<p>Регуляторна невизначеність і дозвільні процедури є головними чинниками вартості капіталу для BESS в Індонезії. За даними МЕА, середньозважена вартість капіталу для таких проєктів перебуває в діапазоні 9-11%.</p>
<p>Для гібридних установок уже створено початкову нормативну основу, яка дозволяє незалежним виробникам повертати витрати на генерацію та накопичення через договори купівлі електроенергії з PLN. Для автономних BESS відсутність аналогічного регулювання залишається найбільшою перешкодою для фінансування.</p>
<p>МЕА оцінює, що автономним BESS для забезпечення необхідної комерційної дохідності потрібні стабільні платежі за потужність на рівні $111-297 за кВт на рік. Додавання накопичувачів до сонячних проєктів підвищує ціну договорів купівлі електроенергії приблизно на $8-18 за МВт·год залежно від регіону.</p>
<h4>МЕА пропонує починати з пілотних проєктів і поступово відмовлятися від пільгового капіталу</h4>
<p>Серед ключових заходів агентство називає уточнення правил оплати послуг BESS, стандартизацію договорів, визначення ролі накопичувачів у мережі, підтримку перших автономних і гібридних проєктів, а також запуск демонстраційних установок у регіонах із найбільшою потребою в накопиченні.</p>
<p>Пільгові кредити, гарантії, субординований борг і гранти мають використовуватися для конкретних ризиків перших проєктів, але з чіткою стратегією подальшого виходу. МЕА наголошує, що пільгове фінансування не повинно замінювати створення довгострокового регуляторного середовища.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/financing-battery-energy-storage-systems-in-indonesia" target="_blank">International Energy Agency, Financing Battery Energy Storage Systems in Indonesia.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31265-Индонезияі.png" alt="Індонезії потрібно $5 млрд для розвитку систем накопичення енергії до 2034 року — МЕА"/><br /><p>Індонезія планує швидко нарощувати системи акумуляторного накопичення енергії BESS на тлі зростання попиту на електроенергію майже з 500 ТВт·год у 2025 році до близько 800 ТВт·год у 2035 році. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, реалізація запланованого портфеля BESS потребуватиме близько $5 млрд інвестицій.</p>
<h3>Головною проблемою є не нестача капіталу, а відсутність достатньої кількості придатних для фінансування проєктів</h3>
<p>Державний енергетичний план RUPTL 2025-2034 передбачає введення 69 ГВт нових енергетичних потужностей, зокрема 6 ГВт автономних систем накопичення та 3,6 ГВт гібридних комплексів сонячної генерації з BESS.</p>
<p>Низьковуглецеві технології у 2025 році становлять менш як 10% встановленої потужності PLN, але на них припадає три п’ятих запланованого приросту потужностей у RUPTL. Системи BESS мають забезпечувати вирівнювання навантаження, допоміжні послуги, інтеграцію сонячної та вітрової генерації й доступ до низьковуглецевої електроенергії у віддалених регіонах.</p>
<p>МЕА вважає, що основним бар’єром для розвитку BESS є обмежений портфель проєктів, які можуть отримати фінансування, а не дефіцит капіталу. Інвестори зацікавлені в секторі, однак відсутність спеціального регулювання, особливо для автономних BESS, погіршує прогнозованість довгострокових грошових потоків.</p>
<h4>Понад 25% майбутніх потужностей мають розвивати приватні виробники</h4>
<p>PLN переважно відповідатиме за автономні накопичувачі для підтримки національної мережі, тоді як гібридні сонячні проєкти з BESS здебільшого передаватимуть незалежним виробникам електроенергії.</p>
<p>Із приблизно 6 ГВт автономних BESS майже 90% заплановано в регіонах Суматри, Яви, Мадури та Балі. У першій половині періоду RUPTL третина витрат припадатиме на Калімантан, де планують майже 0,6 ГВт автономних систем для нової столиці Нусантари. У другій половині періоду три п’ятих витрат припадатимуть на Яву, Мадуру та Балі, де PLN планує близько 3,5 ГВт накопичення.</p>
<p>МЕА також зазначає, що заміна дизельної генерації PLN гібридними системами сонячної генерації та BESS може зменшити витрати на імпортне пальне та залежність від коливань його цін.</p>
<h4>Сектору потрібно близько $560 млн щороку</h4>
<p>Середня потреба в інвестиціях у BESS становитиме майже $560 млн на рік у 2026-2034 роках. Приватний сектор має забезпечити близько $2 млрд.</p>
<p>За розглянутими МЕА структурами фінансування, комерційні кредитори можуть надати приблизно $2,5 млрд, або половину загальної потреби. На державне фінансування припадає близько $2,3 млрд, а міжнародне публічне фінансування — близько $275 млн.</p>
<p>Окремо МЕА оцінює потребу у грантах і пільгових кредитах міжнародних та внутрішніх державних фінансових установ приблизно у $460 млн — майже 10% загальних інвестицій. Для перших автономних BESS заміна комерційного боргу пільговим фінансуванням може знизити необхідні платежі за доступність потужності приблизно на 6%.</p>
<h4>Вартість капіталу для BESS сягає 9-11%</h4>
<p>Регуляторна невизначеність і дозвільні процедури є головними чинниками вартості капіталу для BESS в Індонезії. За даними МЕА, середньозважена вартість капіталу для таких проєктів перебуває в діапазоні 9-11%.</p>
<p>Для гібридних установок уже створено початкову нормативну основу, яка дозволяє незалежним виробникам повертати витрати на генерацію та накопичення через договори купівлі електроенергії з PLN. Для автономних BESS відсутність аналогічного регулювання залишається найбільшою перешкодою для фінансування.</p>
<p>МЕА оцінює, що автономним BESS для забезпечення необхідної комерційної дохідності потрібні стабільні платежі за потужність на рівні $111-297 за кВт на рік. Додавання накопичувачів до сонячних проєктів підвищує ціну договорів купівлі електроенергії приблизно на $8-18 за МВт·год залежно від регіону.</p>
<h4>МЕА пропонує починати з пілотних проєктів і поступово відмовлятися від пільгового капіталу</h4>
<p>Серед ключових заходів агентство називає уточнення правил оплати послуг BESS, стандартизацію договорів, визначення ролі накопичувачів у мережі, підтримку перших автономних і гібридних проєктів, а також запуск демонстраційних установок у регіонах із найбільшою потребою в накопиченні.</p>
<p>Пільгові кредити, гарантії, субординований борг і гранти мають використовуватися для конкретних ризиків перших проєктів, але з чіткою стратегією подальшого виходу. МЕА наголошує, що пільгове фінансування не повинно замінювати створення довгострокового регуляторного середовища.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/financing-battery-energy-storage-systems-in-indonesia" target="_blank">International Energy Agency, Financing Battery Energy Storage Systems in Indonesia.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/indonezi%d1%97-potribno-5-mlrd-dlya-rozvitku-sistem-nakopichennya-energi%d1%97-do-2034-roku-mea/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У Києві обговорять нові бізнес-моделі та фінансування систем накопичення енергії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/u-kiyevi-obgovoryat-novi-biznes-modeli-ta-finansuvannya-sistem-nakopichennya-energi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/u-kiyevi-obgovoryat-novi-biznes-modeli-ta-finansuvannya-sistem-nakopichennya-energi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 21:08:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[BESS]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[energy resilience]]></category>
		<category><![CDATA[energy storage]]></category>
		<category><![CDATA[Investments]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine energy market]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична стійкість]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[ринок електроенергії України]]></category>
		<category><![CDATA[системи накопичення енергії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155296</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31254-ЭнергоКлуб_3.jpg" alt="У Києві обговорять нові бізнес-моделі та фінансування систем накопичення енергії"/><br />17 вересня 2026 року в Києві відбудеться форум «Енергія Свободи: Стійкість та нові можливості ринку систем накопичення енергії в Україні». У центрі дискусії — економіка проєктів BESS, регулювання, банківське фінансування, технології та використання накопичувачів для підвищення енергетичної стійкості бізнесу й критичної інфраструктури. Ринок накопичення переходить від резервного живлення до повноцінної бізнес-моделі Організатор форуму Energy Club [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31254-ЭнергоКлуб_3.jpg" alt="У Києві обговорять нові бізнес-моделі та фінансування систем накопичення енергії"/><br /><p><strong>17 вересня 2026 року в Києві відбудеться форум «Енергія Свободи: Стійкість та нові можливості ринку систем накопичення енергії в Україні». </strong></p>
<p>У центрі дискусії — економіка проєктів BESS, регулювання, банківське фінансування, технології та використання накопичувачів для підвищення енергетичної стійкості бізнесу й критичної інфраструктури.</p>
<h3>Ринок накопичення переходить від резервного живлення до повноцінної бізнес-моделі</h3>
<p>Організатор форуму Energy Club визначає головною метою об’єднання бізнесу, інвесторів, регуляторів і представників держави для обговорення практичних кроків розвитку ринку систем накопичення енергії. Захід триватиме з 10:00 до 14:00.</p>
<p>Один із ключових блоків стосуватиметься того, як зробити BESS — системи акумуляторного накопичення енергії — економічно життєздатним бізнесом в Україні. Учасники розглядатимуть можливість поєднання кількох джерел доходу: балансувального ринку, допоміжних послуг, цінового арбітражу, власного споживання та резервного електроживлення.</p>
<p>Окремо планується обговорити окупність накопичувачів в умовах нестабільного ринку, регуляторні зміни для залучення інвестицій та практичні результати перших реалізованих в Україні проєктів.</p>
<h4>Банки оцінюватимуть не батарею, а грошовий потік і ризики</h4>
<p>Друга панель форуму присвячена створенню «банківського» проєкту BESS — такого, що може отримати фінансування та бути юридично й технологічно реалізованим.</p>
<p>Учасники розглянуть, яким умовам має відповідати проєкт для отримання банківського фінансування, як банки оцінюють окупність, грошові потоки та ризики, а також які юридичні моделі потрібні для роботи систем накопичення на ринку електроенергії.</p>
<p>До переліку практичних питань також входять:</p>
<ul>
<li>приєднання до мережі, ліцензування, комерційний облік і договірне оформлення;</li>
<li>визначення потужності, ємності та конфігурації системи;</li>
<li>гарантії, сервіс, безпека та відповідальність постачальників і підрядників;</li>
<li>типові помилки під час підготовки та реалізації проєктів.</li>
</ul>
<h4>Накопичувачі розглядають як інструмент стійкості для різних секторів</h4>
<p>Форум орієнтований не лише на енергетичні компанії. Для промисловості накопичувачі розглядаються як засіб забезпечення безперервності критичних технологічних процесів і захисту обладнання. Для аграрного сектору — як інструмент стабільного електропостачання під час сезонних робіт, сушіння та зберігання продукції.</p>
<p>Для ритейлу й логістики акцент зроблено на безперервній роботі холодових ланцюгів, складів і касових систем. Для громад та критичної інфраструктури — лікарень, шкіл, водоканалів і зв’язку — системи накопичення розглядаються як елемент енергетичної стійкості та збереження базових послуг.</p>
<h4>У дискусії візьмуть участь представники енергетики, банків і юридичного сектору</h4>
<p>Серед заявлених учасників — засновник і CEO ENEY Андрій Коболєв, CEO IKNET Юрій Подоляк, CEO Panorama Group Віталій Шевченко, комерційна директорка CPG Energy Ольга Романюк, керівник Energo Group Сергій Гармашев, представники ПУМБ та Ощадбанку, юридичної компанії FEDOTOV&amp;PARTNERS, EDS Engineering and Investment Group, Voltage Group і Livoltek.</p>
<p>Модераторами панелей заявлені віцепрезидент Energy Club Валерій Безус та віцепрезидент Energy Club Артем Мартинюк, який у серпні 2023 — вересні 2025 року виконував обов’язки генерального директора АТ «Українські розподільні мережі».</p>
<h4>Ключове питання — як перетворити BESS на інвестиційний актив</h4>
<p>Програма форуму показує, що ринок систем накопичення в Україні дедалі більше переходить від теми резервного живлення до комплексної економічної моделі. У центрі уваги — здатність проєкту одночасно забезпечувати енергетичну автономність, працювати на ринку електроенергії та формувати прогнозований грошовий потік.</p>
<p>Саме поєднання технологічної надійності, зрозумілої правової моделі, доступу до ринків електроенергії та банківського фінансування визначено серед ключових умов подальшого розвитку BESS в Україні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://www.iclub.energy/events/forum-enerhiia-svobody-stiykist-ta-novi-mozhlyvosti-rynku-system-nakopychennia-enerhii-v-ukraini-2026/" target="_blank">Energy Club</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31254-ЭнергоКлуб_3.jpg" alt="У Києві обговорять нові бізнес-моделі та фінансування систем накопичення енергії"/><br /><p><strong>17 вересня 2026 року в Києві відбудеться форум «Енергія Свободи: Стійкість та нові можливості ринку систем накопичення енергії в Україні». </strong></p>
<p>У центрі дискусії — економіка проєктів BESS, регулювання, банківське фінансування, технології та використання накопичувачів для підвищення енергетичної стійкості бізнесу й критичної інфраструктури.</p>
<h3>Ринок накопичення переходить від резервного живлення до повноцінної бізнес-моделі</h3>
<p>Організатор форуму Energy Club визначає головною метою об’єднання бізнесу, інвесторів, регуляторів і представників держави для обговорення практичних кроків розвитку ринку систем накопичення енергії. Захід триватиме з 10:00 до 14:00.</p>
<p>Один із ключових блоків стосуватиметься того, як зробити BESS — системи акумуляторного накопичення енергії — економічно життєздатним бізнесом в Україні. Учасники розглядатимуть можливість поєднання кількох джерел доходу: балансувального ринку, допоміжних послуг, цінового арбітражу, власного споживання та резервного електроживлення.</p>
<p>Окремо планується обговорити окупність накопичувачів в умовах нестабільного ринку, регуляторні зміни для залучення інвестицій та практичні результати перших реалізованих в Україні проєктів.</p>
<h4>Банки оцінюватимуть не батарею, а грошовий потік і ризики</h4>
<p>Друга панель форуму присвячена створенню «банківського» проєкту BESS — такого, що може отримати фінансування та бути юридично й технологічно реалізованим.</p>
<p>Учасники розглянуть, яким умовам має відповідати проєкт для отримання банківського фінансування, як банки оцінюють окупність, грошові потоки та ризики, а також які юридичні моделі потрібні для роботи систем накопичення на ринку електроенергії.</p>
<p>До переліку практичних питань також входять:</p>
<ul>
<li>приєднання до мережі, ліцензування, комерційний облік і договірне оформлення;</li>
<li>визначення потужності, ємності та конфігурації системи;</li>
<li>гарантії, сервіс, безпека та відповідальність постачальників і підрядників;</li>
<li>типові помилки під час підготовки та реалізації проєктів.</li>
</ul>
<h4>Накопичувачі розглядають як інструмент стійкості для різних секторів</h4>
<p>Форум орієнтований не лише на енергетичні компанії. Для промисловості накопичувачі розглядаються як засіб забезпечення безперервності критичних технологічних процесів і захисту обладнання. Для аграрного сектору — як інструмент стабільного електропостачання під час сезонних робіт, сушіння та зберігання продукції.</p>
<p>Для ритейлу й логістики акцент зроблено на безперервній роботі холодових ланцюгів, складів і касових систем. Для громад та критичної інфраструктури — лікарень, шкіл, водоканалів і зв’язку — системи накопичення розглядаються як елемент енергетичної стійкості та збереження базових послуг.</p>
<h4>У дискусії візьмуть участь представники енергетики, банків і юридичного сектору</h4>
<p>Серед заявлених учасників — засновник і CEO ENEY Андрій Коболєв, CEO IKNET Юрій Подоляк, CEO Panorama Group Віталій Шевченко, комерційна директорка CPG Energy Ольга Романюк, керівник Energo Group Сергій Гармашев, представники ПУМБ та Ощадбанку, юридичної компанії FEDOTOV&amp;PARTNERS, EDS Engineering and Investment Group, Voltage Group і Livoltek.</p>
<p>Модераторами панелей заявлені віцепрезидент Energy Club Валерій Безус та віцепрезидент Energy Club Артем Мартинюк, який у серпні 2023 — вересні 2025 року виконував обов’язки генерального директора АТ «Українські розподільні мережі».</p>
<h4>Ключове питання — як перетворити BESS на інвестиційний актив</h4>
<p>Програма форуму показує, що ринок систем накопичення в Україні дедалі більше переходить від теми резервного живлення до комплексної економічної моделі. У центрі уваги — здатність проєкту одночасно забезпечувати енергетичну автономність, працювати на ринку електроенергії та формувати прогнозований грошовий потік.</p>
<p>Саме поєднання технологічної надійності, зрозумілої правової моделі, доступу до ринків електроенергії та банківського фінансування визначено серед ключових умов подальшого розвитку BESS в Україні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://www.iclub.energy/events/forum-enerhiia-svobody-stiykist-ta-novi-mozhlyvosti-rynku-system-nakopychennia-enerhii-v-ukraini-2026/" target="_blank">Energy Club</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/u-kiyevi-obgovoryat-novi-biznes-modeli-ta-finansuvannya-sistem-nakopichennya-energi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Високі ціни на нафту можуть посилити попит на електромобілі у 2026 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/visoki-cini-na-naftu-mozhut-posiliti-popit-na-elektromobili-u-2026-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/visoki-cini-na-naftu-mozhut-posiliti-popit-na-elektromobili-u-2026-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Sep 2026 12:26:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[car sales]]></category>
		<category><![CDATA[electric vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[EV market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel savings]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[авторинок]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідний конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[економія на пальному]]></category>
		<category><![CDATA[продажі електромобілів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155159</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31139-International_Energy_Agency_logo.png" alt="Високі ціни на нафту можуть посилити попит на електромобілі у 2026 році"/><br />Високі ціни на нафту привертають увагу споживачів до економічних переваг електромобілів. У 2026 році глобальні продажі електрокарів можуть зрости до 23 млн одиниць і становити 28% від загального продажу автомобілів. Електромобілі отримують додатковий аргумент через зростання витрат на пальне Поточне середовище високих нафтових цін посилює інтерес споживачів до електромобілів. EV — electric vehicle, тобто електромобіль, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31139-International_Energy_Agency_logo.png" alt="Високі ціни на нафту можуть посилити попит на електромобілі у 2026 році"/><br /><p>Високі ціни на нафту привертають увагу споживачів до економічних переваг електромобілів. У 2026 році глобальні продажі електрокарів можуть зрости до 23 млн одиниць і становити 28% від загального продажу автомобілів.</p>
<h3>Електромобілі отримують додатковий аргумент через зростання витрат на пальне</h3>
<p>Поточне середовище високих нафтових цін посилює інтерес споживачів до електромобілів. EV — electric vehicle, тобто електромобіль, — зазвичай має нижчі експлуатаційні витрати, ніж автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння, або ICE, головно завдяки вищій енергоефективності.</p>
<p>Зростання цін на нафту внаслідок конфлікту на Близькому Сході додатково збільшило економію, пов’язану з використанням електромобіля. Наприклад, за середніми цінами на нафту у квітні річна економія на пальному від використання електромобіля в Європейському Союзі зросла на 35% порівняно з економією у 2025 році.</p>
<p>Для корпоративних автопарків, які долають великі відстані, економія експлуатаційних витрат може бути у кілька разів більшою, ніж для пересічного споживача.</p>
<h4>Перші ознаки зростання продажів уже видно на окремих ринках</h4>
<p>Попередні сигнали свідчать, що продажі електромобілів зростають у країнах, де є занепокоєння щодо постачання або де підвищення цін на пальне було особливо різким. Водночас повний вплив поточної кризи на авторинок проявиться не одразу, зокрема через часовий розрив між замовленням автомобілів і їх постачанням.</p>
<p>Для споживачів у країнах, що розвиваються, з низьким рівнем автомобілізації та високою чутливістю до цін на пальне привабливим варіантом стають електричні дво- і триколісні транспортні засоби. У першому кварталі 2026 року їхні продажі у Південно-Східній Азії зросли більш ніж удвічі рік до року, а в Індії — більш ніж на 30%.</p>
<h4>У першому кварталі 2026 року ринки розійшлися за динамікою</h4>
<p>Продажі електромобілів у першому кварталі 2026 року встановили рекорди на низці ринків. Глобально було продано близько 3,9 млн електрокарів, що на 8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Основною причиною загального зниження стали слабші продажі в Китаї та США після ключових змін політики.</p>
<p>Однак загальне падіння приховує сильне зростання в багатьох країнах. У Європі продажі зросли майже на 30% рік до року. У країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону без урахування Китаю приріст становив 80%, а в Латинській Америці — 75%.</p>
<p>У березні 2026 року близько 30 країн зафіксували рекордні місячні продажі електромобілів, а ще 60 країн показали зростання продажів рік до року.</p>
<h4>Китай у квітні вийшов на рекордну частку електрокарів у місячних продажах</h4>
<p>Попередні дані за квітень показують, що місячні продажі електромобілів у Китаї зросли до рекордного рівня — понад 60% від загального продажу автомобілів. Водночас продажі електромобілів із початку року залишалися нижчими, ніж у 2025 році.</p>
<h4>Прогноз на 2026 рік передбачає 23 млн електромобілів</h4>
<p>Очікується, що глобальні продажі електромобілів у 2026 році зростуть до 23 млн одиниць, що становитиме 28% загального продажу автомобілів.</p>
<ul>
<li>Європа може показати найбільше зростання серед основних ринків: продажі прогнозуються приблизно на 20% вищими у 2026 році, а кожен третій проданий автомобіль має бути електричним.</li>
<li>У Китаї продажі електромобілів протягом 2026 року мають зрости, хоча повільніше, ніж у попередні роки, і майже досягти 60% загального продажу автомобілів.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю очікується зростання продажів більш ніж на 50%.</li>
<li>У Латинській Америці продажі електромобілів прогнозуються на 45% вищими.</li>
</ul>
<p>Ширші економічні наслідки конфлікту на Близькому Сході можуть стримати загальний продаж автомобілів. Водночас у багатьох регіонах прогноз для електромобілів на 2026 рік має потенціал для перевищення, залежно від того, як, коли і які саме політики будуть ухвалені під час поточної енергетичної кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31139-International_Energy_Agency_logo.png" alt="Високі ціни на нафту можуть посилити попит на електромобілі у 2026 році"/><br /><p>Високі ціни на нафту привертають увагу споживачів до економічних переваг електромобілів. У 2026 році глобальні продажі електрокарів можуть зрости до 23 млн одиниць і становити 28% від загального продажу автомобілів.</p>
<h3>Електромобілі отримують додатковий аргумент через зростання витрат на пальне</h3>
<p>Поточне середовище високих нафтових цін посилює інтерес споживачів до електромобілів. EV — electric vehicle, тобто електромобіль, — зазвичай має нижчі експлуатаційні витрати, ніж автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння, або ICE, головно завдяки вищій енергоефективності.</p>
<p>Зростання цін на нафту внаслідок конфлікту на Близькому Сході додатково збільшило економію, пов’язану з використанням електромобіля. Наприклад, за середніми цінами на нафту у квітні річна економія на пальному від використання електромобіля в Європейському Союзі зросла на 35% порівняно з економією у 2025 році.</p>
<p>Для корпоративних автопарків, які долають великі відстані, економія експлуатаційних витрат може бути у кілька разів більшою, ніж для пересічного споживача.</p>
<h4>Перші ознаки зростання продажів уже видно на окремих ринках</h4>
<p>Попередні сигнали свідчать, що продажі електромобілів зростають у країнах, де є занепокоєння щодо постачання або де підвищення цін на пальне було особливо різким. Водночас повний вплив поточної кризи на авторинок проявиться не одразу, зокрема через часовий розрив між замовленням автомобілів і їх постачанням.</p>
<p>Для споживачів у країнах, що розвиваються, з низьким рівнем автомобілізації та високою чутливістю до цін на пальне привабливим варіантом стають електричні дво- і триколісні транспортні засоби. У першому кварталі 2026 року їхні продажі у Південно-Східній Азії зросли більш ніж удвічі рік до року, а в Індії — більш ніж на 30%.</p>
<h4>У першому кварталі 2026 року ринки розійшлися за динамікою</h4>
<p>Продажі електромобілів у першому кварталі 2026 року встановили рекорди на низці ринків. Глобально було продано близько 3,9 млн електрокарів, що на 8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Основною причиною загального зниження стали слабші продажі в Китаї та США після ключових змін політики.</p>
<p>Однак загальне падіння приховує сильне зростання в багатьох країнах. У Європі продажі зросли майже на 30% рік до року. У країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону без урахування Китаю приріст становив 80%, а в Латинській Америці — 75%.</p>
<p>У березні 2026 року близько 30 країн зафіксували рекордні місячні продажі електромобілів, а ще 60 країн показали зростання продажів рік до року.</p>
<h4>Китай у квітні вийшов на рекордну частку електрокарів у місячних продажах</h4>
<p>Попередні дані за квітень показують, що місячні продажі електромобілів у Китаї зросли до рекордного рівня — понад 60% від загального продажу автомобілів. Водночас продажі електромобілів із початку року залишалися нижчими, ніж у 2025 році.</p>
<h4>Прогноз на 2026 рік передбачає 23 млн електромобілів</h4>
<p>Очікується, що глобальні продажі електромобілів у 2026 році зростуть до 23 млн одиниць, що становитиме 28% загального продажу автомобілів.</p>
<ul>
<li>Європа може показати найбільше зростання серед основних ринків: продажі прогнозуються приблизно на 20% вищими у 2026 році, а кожен третій проданий автомобіль має бути електричним.</li>
<li>У Китаї продажі електромобілів протягом 2026 року мають зрости, хоча повільніше, ніж у попередні роки, і майже досягти 60% загального продажу автомобілів.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю очікується зростання продажів більш ніж на 50%.</li>
<li>У Латинській Америці продажі електромобілів прогнозуються на 45% вищими.</li>
</ul>
<p>Ширші економічні наслідки конфлікту на Близькому Сході можуть стримати загальний продаж автомобілів. Водночас у багатьох регіонах прогноз для електромобілів на 2026 рік має потенціал для перевищення, залежно від того, як, коли і які саме політики будуть ухвалені під час поточної енергетичної кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/visoki-cini-na-naftu-mozhut-posiliti-popit-na-elektromobili-u-2026-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Високі ціни на пальне прискорили перехід на електромобілі в Європі та скоротили очікуваний попит на нафту в транспорті</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/27/visoki-cini-na-palne-priskorili-perexid-na-elektromobili-v-yevropi-ta-skorotili-ochikuvanij-popit-na-naftu-v-transporti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/27/visoki-cini-na-palne-priskorili-perexid-na-elektromobili-v-yevropi-ta-skorotili-ochikuvanij-popit-na-naftu-v-transporti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 27 Aug 2026 07:52:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer response]]></category>
		<category><![CDATA[electric vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[Europe fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil dependence]]></category>
		<category><![CDATA[залежність від нафти]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок Європи]]></category>
		<category><![CDATA[поведінка споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[попит на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155101</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31107-електромобіль.png" alt="Високі ціни на пальне прискорили перехід на електромобілі в Європі та скоротили очікуваний попит на нафту в транспорті"/><br />Енергетична криза після обмеження Ормузької протоки змінює транспортний попит. Reuters 26 серпня повідомив, що високі ціни на моторне пальне сприяли прискоренню продажів електромобілів у Європі та Китаї. Goldman Sachs оцінює падіння пов&#8217;язаного з бензином попиту на піку квітневих перебоїв приблизно у 20%, GL Consulting — ближче до 15%. Зростання вартості бензину стало одним із факторів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31107-електромобіль.png" alt="Високі ціни на пальне прискорили перехід на електромобілі в Європі та скоротили очікуваний попит на нафту в транспорті"/><br /><p>Енергетична криза після обмеження Ормузької протоки змінює транспортний попит. Reuters 26 серпня повідомив, що високі ціни на моторне пальне сприяли прискоренню продажів електромобілів у Європі та Китаї. Goldman Sachs оцінює падіння пов&#8217;язаного з бензином попиту на піку квітневих перебоїв приблизно у 20%, GL Consulting — ближче до 15%.</p>
<h3>Зростання вартості бензину стало одним із факторів прискорення структурного зниження нафтової залежності транспорту</h3>
<p>Reuters зазначає, що війна не призвела до обвалу транспортного споживання нафти, але змінила траєкторію попиту порівняно з прогнозами, зробленими до початку конфлікту.</p>
<p>Серед причин — високі ціни, скорочення авіаперевезень, слабше споживання в Китаї та швидше поширення електромобілів.</p>
<p>За оцінкою Goldman Sachs, бензиновий компонент світового попиту на піку перебоїв у квітні скоротився приблизно на 20%. GL Consulting оцінює падіння ближче до 15%.</p>
<p>У Китаї електромобілі в червні становили 63% роздрібних продажів легкових автомобілів проти 53% роком раніше. Аналітики BofA оцінюють, що електрифікація пояснює приблизно третину зниження китайського імпорту сирої нафти від початку року.</p>
<p>Reuters також зафіксував різке зростання продажів електромобілів у Європі після початку війни, пов&#8217;язуючи його з високими нафтовими та роздрібними паливними цінами.</p>
<p>Одночасно уряди Європи й Азії збільшують підтримку відновлюваної енергетики, прагнучи скоротити залежність від імпортованого викопного палива.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-iran-war-spurs-europe-asia-boost-renewables-2026-08-26/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31107-електромобіль.png" alt="Високі ціни на пальне прискорили перехід на електромобілі в Європі та скоротили очікуваний попит на нафту в транспорті"/><br /><p>Енергетична криза після обмеження Ормузької протоки змінює транспортний попит. Reuters 26 серпня повідомив, що високі ціни на моторне пальне сприяли прискоренню продажів електромобілів у Європі та Китаї. Goldman Sachs оцінює падіння пов&#8217;язаного з бензином попиту на піку квітневих перебоїв приблизно у 20%, GL Consulting — ближче до 15%.</p>
<h3>Зростання вартості бензину стало одним із факторів прискорення структурного зниження нафтової залежності транспорту</h3>
<p>Reuters зазначає, що війна не призвела до обвалу транспортного споживання нафти, але змінила траєкторію попиту порівняно з прогнозами, зробленими до початку конфлікту.</p>
<p>Серед причин — високі ціни, скорочення авіаперевезень, слабше споживання в Китаї та швидше поширення електромобілів.</p>
<p>За оцінкою Goldman Sachs, бензиновий компонент світового попиту на піку перебоїв у квітні скоротився приблизно на 20%. GL Consulting оцінює падіння ближче до 15%.</p>
<p>У Китаї електромобілі в червні становили 63% роздрібних продажів легкових автомобілів проти 53% роком раніше. Аналітики BofA оцінюють, що електрифікація пояснює приблизно третину зниження китайського імпорту сирої нафти від початку року.</p>
<p>Reuters також зафіксував різке зростання продажів електромобілів у Європі після початку війни, пов&#8217;язуючи його з високими нафтовими та роздрібними паливними цінами.</p>
<p>Одночасно уряди Європи й Азії збільшують підтримку відновлюваної енергетики, прагнучи скоротити залежність від імпортованого викопного палива.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-iran-war-spurs-europe-asia-boost-renewables-2026-08-26/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/27/visoki-cini-na-palne-priskorili-perexid-na-elektromobili-v-yevropi-ta-skorotili-ochikuvanij-popit-na-naftu-v-transporti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Wood Mackenzie: прискорення електрифікації транспорту може знизити попит на нафту до 99 млн барелів на добу у 2040 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/14/wood-mackenzie-priskorennya-elektrifikaci%d1%97-transportu-mozhe-zniziti-popit-na-naftu-do-99-mln-bareliv-na-dobu-u-2040-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/14/wood-mackenzie-priskorennya-elektrifikaci%d1%97-transportu-mozhe-zniziti-popit-na-naftu-do-99-mln-bareliv-na-dobu-u-2040-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Aug 2026 09:44:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand risks]]></category>
		<category><![CDATA[electric vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[refinery capacity]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ризики попиту]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30992-електромобіль.png" alt="Wood Mackenzie: прискорення електрифікації транспорту може знизити попит на нафту до 99 млн барелів на добу у 2040 році"/><br />Wood Mackenzie у сценарії «electric shock», оприлюдненому 13 серпня, розглядає одночасний вплив нафтових шоків, державної політики та технологічного прогресу на продаж електромобілів. За таким сценарієм попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу, а близько 40 НПЗ у світі можуть закритися раніше. Високі ціни на нафту та ризики постачання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30992-електромобіль.png" alt="Wood Mackenzie: прискорення електрифікації транспорту може знизити попит на нафту до 99 млн барелів на добу у 2040 році"/><br /><p>Wood Mackenzie у сценарії «electric shock», оприлюдненому 13 серпня, розглядає одночасний вплив нафтових шоків, державної політики та технологічного прогресу на продаж електромобілів. За таким сценарієм попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу, а близько 40 НПЗ у світі можуть закритися раніше.</p>
<h3>Високі ціни на нафту та ризики постачання розглядаються Wood Mackenzie як один із можливих каталізаторів швидшого переходу від нафтового моторного пального</h3>
<p>Wood Mackenzie 13 серпня оприлюднила сценарне дослідження прискореного поширення електромобілів. Компанія аналізує ситуацію, за якої три фактори — шоки пропозиції нафти, політичні рішення та технологічні інновації — одночасно прискорюють електрифікацію автомобільного парку.</p>
<p>У сценарії, який Wood Mackenzie називає «electric shock», світовий попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу. Така траєкторія, за оцінкою компанії, може прискорити закриття приблизно 40 нафтопереробних заводів у різних країнах.</p>
<p>Wood Mackenzie також оцінює ресурсні обмеження прискореної електрифікації. Додаткові інвестиції приблизно на $45 млрд у видобуток і постачання металів, передусім міді, за цим сценарієм могли б підтримати збільшення глобального парку електромобілів на 50% до 2040 року за умови надходження капіталу, зокрема до юрисдикцій із підвищеним ризиком.</p>
<p>Компанія окремо зазначає роль електромереж: якщо оператори та регулятори зможуть переносити заряджання електромобілів на періоди достатньої пропозиції електроенергії, стабільність мереж і конкурентна вартість заряджання можуть зберігатися навіть за зростання навантаження.</p>
<p>Серед індикаторів, які можуть свідчити про реалізацію сценарію прискореної електрифікації, Wood Mackenzie називає високі ціни на нафту, вартість електромобілів та геополітичні шоки, зокрема конфлікт на Близькому Сході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.woodmac.com/horizons/how-electric-vehicles-could-hit-the-accelerator/" target="_blank">Wood Mackenzie</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30992-електромобіль.png" alt="Wood Mackenzie: прискорення електрифікації транспорту може знизити попит на нафту до 99 млн барелів на добу у 2040 році"/><br /><p>Wood Mackenzie у сценарії «electric shock», оприлюдненому 13 серпня, розглядає одночасний вплив нафтових шоків, державної політики та технологічного прогресу на продаж електромобілів. За таким сценарієм попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу, а близько 40 НПЗ у світі можуть закритися раніше.</p>
<h3>Високі ціни на нафту та ризики постачання розглядаються Wood Mackenzie як один із можливих каталізаторів швидшого переходу від нафтового моторного пального</h3>
<p>Wood Mackenzie 13 серпня оприлюднила сценарне дослідження прискореного поширення електромобілів. Компанія аналізує ситуацію, за якої три фактори — шоки пропозиції нафти, політичні рішення та технологічні інновації — одночасно прискорюють електрифікацію автомобільного парку.</p>
<p>У сценарії, який Wood Mackenzie називає «electric shock», світовий попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу. Така траєкторія, за оцінкою компанії, може прискорити закриття приблизно 40 нафтопереробних заводів у різних країнах.</p>
<p>Wood Mackenzie також оцінює ресурсні обмеження прискореної електрифікації. Додаткові інвестиції приблизно на $45 млрд у видобуток і постачання металів, передусім міді, за цим сценарієм могли б підтримати збільшення глобального парку електромобілів на 50% до 2040 року за умови надходження капіталу, зокрема до юрисдикцій із підвищеним ризиком.</p>
<p>Компанія окремо зазначає роль електромереж: якщо оператори та регулятори зможуть переносити заряджання електромобілів на періоди достатньої пропозиції електроенергії, стабільність мереж і конкурентна вартість заряджання можуть зберігатися навіть за зростання навантаження.</p>
<p>Серед індикаторів, які можуть свідчити про реалізацію сценарію прискореної електрифікації, Wood Mackenzie називає високі ціни на нафту, вартість електромобілів та геополітичні шоки, зокрема конфлікт на Близькому Сході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.woodmac.com/horizons/how-electric-vehicles-could-hit-the-accelerator/" target="_blank">Wood Mackenzie</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/14/wood-mackenzie-priskorennya-elektrifikaci%d1%97-transportu-mozhe-zniziti-popit-na-naftu-do-99-mln-bareliv-na-dobu-u-2040-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/energetika/elektrichna-energiya-energetika/feed/ ) in 0.55106 seconds, on Nov 16th, 2026 at 8:47 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 16th, 2026 at 9:47 am UTC -->