Поки Китай повідомляє про нові великі нафтові й газові відкриття, Європейський Союз підраховує втрати від імпортної залежності: за оцінкою Урсули фон дер Ляєн, через понад 60 днів протистояння США, Ізраїлю та Ірану ЄС додатково витратив на імпорт викопного палива 27 млрд євро. Матеріал показує: у новій енергетичній реальності вирішальними стають власний видобуток, технології, диверсифікація та здатність пережити блокади чи удари по логістиці.

Енергетична безпека повертається до формули: хто має ресурс, той має ціну і стійкість

ЄС знову побачив ціну імпортної залежності

За наведеними даними, енергетичний ринок входить у період, коли ціна пального дедалі більше залежить не лише від балансу попиту й пропозиції, а й від воєнних ризиків, маршрутів постачання та політичного тиску.

• 27 млрд євро — додаткові витрати ЄС на імпорт викопного палива через понад 60 днів протистояння США, Ізраїлю та Ірану.
• Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що така нестабільність може тривати місяці або навіть роки.
• Для ЄС це вже друга велика енергетична криза за чотири роки.

«Ця турбулентність може тривати кілька місяців або навіть кілька років, а енергетична проблема вже вийшла на перший план порядку денного ЄС», — Урсула фон дер Ляєн.

Чому нові родовища — це не лише про нафту, а й про переговорну силу

Нові нафтові й газові відкриття дають державі не просто додаткові барелі чи кубометри. Вони створюють нижню межу енергетичної безпеки — можливість не приймати будь-яку ціну зовнішнього постачальника.

• Якщо зовнішня ціна виходить за розумний діапазон, країна з власним видобутком може скоротити імпорт.
• Власне виробництво дозволяє закривати частину дефіциту без паніки на ринку.
• За наявності запасів і стабільного видобутку держава має сильнішу позицію у переговорах з міжнародними постачальниками.

Міжнародний ринок нафти й газу довго працював як ринок продавця. Якщо в регіоні видобутку виникає загроза, ціни швидко зростають, а покупці часто змушені погоджуватися на нові умови.

Китайська ставка: великі родовища, глибокі пласти й морський видобуток

У Китаї спостерігається масштабна хвиля пошуку й розробки родовищ . Йдеться про появу великої кількості середніх і великих нафтових та газових родовищ, зокрема:

• родовища рівня сотень мільйонів тонн нафти;
• газові родовища рівня сотень мільярдів кубометрів;
• суттєве зростання нових доведених запасів нафти й газу;
• прорив у глибоких покладах вугільного метану;
• зростання ролі сланцевої нафти, яка становить майже 40% щорічного приросту доведених нафтових запасів.

Вугільний метан — це природний газ, що міститься у вугільних пластах. Сланцева нафта — нафта, яку видобувають із щільних порід, де традиційні методи часто не працюють без спеціальних технологій.

Спостерігається технологічний зсув: енергетична розвідка рухається від мілких сухопутних пластів до надглибоких свердловин і глибоководного моря. Свердловин глибиною до 10 тис. метрів показали перші чіткі ознаки нафти й газу в надглибоких горизонтах.

Диверсифікація джерел: не лише нафта, а й електромобілі та вуглехімія

Енергетична стійкість формується не одним напрямом, а кількома паралельними каналами.

• Електромобілі. Частка нових авто на альтернативній енергії перевищила половину ринку: кожен другий новий автомобіль не споживає бензин.
• Заміщення імпортної нафти електроенергією. Частина попиту на пальне переходить у внутрішнє виробництво електроенергії.
• Сучасна вуглехімія. Вугілля використовується не лише як паливо, а й як сировина для виробництва нафтопродуктів, газу та хімічних матеріалів.
• Комерціалізація технологій. Технології виробництва рідкого палива й газу з вугілля вже працюють у промисловому масштабі.

Якщо світова ціна нафти різко зростає, альтернативні внутрішні канали можуть частково стримувати подорожчання готових нафтопродуктів.

Логістична стійкість і сценарії блокади

Сучасні ризики стосуються не лише ціни ресурсу, а й фізичної можливості його доставити.

• Транскордонні енергетичні угоди можуть бути розірвані.
• Трубопроводи можуть бути обмежені або заблоковані.
• Морські маршрути можуть постраждати від конфліктів, блокад або атак.
• Країни, які критично залежать від імпорту, у такій ситуації змушені купувати дорожче й без гарантії стабільного постачання.

Таким чином, власний видобуток, стратегічні резерви й альтернативні джерела енергії стають не економічною розкішшю, а елементом виживання енергетичної системи.

Захист критичної інфраструктури

Критична інфраструктура має бути розосередженою та технологічно різноманітною.

• Розширення видобутку на суші й морі зменшує залежність від одного типу джерел.
• Надглибоке буріння відкриває нові зони постачання, які раніше вважалися недоступними.
• Електромобілі знижують залежність транспорту від бензину.
• Вуглехімія створює додатковий промисловий канал постачання пального й сировини.

Що це означає для ціноутворення на пальне

Чим більша залежність від імпорту, тим сильніше ціна пального реагує на зовнішні шоки.

• Для імпортозалежного ринку ціна включає не лише вартість ресурсу, а й ризик логістики.
• Конфлікти біля маршрутів постачання підвищують витрати на імпорт.
• Власний видобуток і альтернативні джерела створюють внутрішній запобіжник проти різких цінових стрибків.
• Конкуренція між імпортом, внутрішнім видобутком, електроенергією для транспорту та вуглехімією може зменшувати тиск на кінцеві ціни.

Висновок

Глобальна енергетика переходить від старої моделі вільної торгівлі до моделі ресурсного суверенітету. У такій системі перевагу отримують ті, хто має власні запаси, технології видобутку, альтернативні джерела й здатність замінювати імпорт у кризові моменти.

ЄС — приклад ринку, що платить високу ціну за імпортну залежність. Китай — приклад економіки, яка через розвідку, технології, електромобілі та вуглехімію намагається зменшити вразливість перед нафтовими шоками.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: NetEase

Між підтримкою та ринком: досвід Європи й Китаю

• Європейський ринок теплових насосів пережив рекордне падіння у 2024 році – продажі впали на 21% у порівнянні з попереднім роком.
• Причини спаду: високі ціни на електроенергію, падіння цін на газ, уповільнення в будівництві та невизначеність державної політики.
• У 2022 році, коли ціни на газ зросли, електричні теплові насоси були вигідною альтернативою. Сьогодні ж, коли електроенергія в середньому у 2,5 рази дорожча за газ, споживачі втрачають мотивацію до переходу.

Позитивний приклад Китаю

• Протягом п’яти років ринок теплових насосів у Китаї стабільно зростає, попри кризу в нерухомості.
• У квітні 2025 року Національна комісія з розвитку та реформ Китаю представила новий план дій, орієнтований на:
  • підвищення енергоефективності
  • зменшення викидів вуглецю
  • розширення використання теплових насосів у житловому та промисловому секторах
  • заміщення вугільних систем опалення
• Послідовна державна політика із чіткими цілями й стимулами сприяє попиту та стабільному зростанню ринку.

Інвестиційні бар’єри: сонячні панелі, акумулятори, будівлі з нульовими викидами

• Будівлі з нульовими викидами CO₂ можуть удвічі скоротити викиди та рахунки за енергію, але потребують високих початкових інвестицій.
• Хоча окупність таких рішень є прийнятною, без структурованих фінансових механізмів їх масове впровадження залишається обмеженим.

Нові фінансові підходи: розумне фінансування

• У Європі зростає популярність так званих smart finance рішень:
  • пільгові кредити
  • зелені іпотеки
  • схеми фінансування через комунальні або податкові рахунки
• Ініціативи, як-от Smart Finance for Smart Buildings (SFSB), Private Finance for Energy Efficiency (PF4EE) та ELENA, допомагають зменшити ризики для інвесторів.
• В Ірландії працюють схеми кредитного страхування та Фонд кліматичних дій, які активізують приватні інвестиції в енергоефективність.

Приклад США: фінансування PACE

• У США активно використовується Property Assessed Clean Energy (PACE) фінансування.
• Його суть – погашення кредиту через податок на нерухомість, що дозволяє уникати значних початкових витрат.
• З 2015 по 2023 рік понад 65% з $17 млрд, профінансованих через PACE, пішли на підвищення енергоефективності й проєкти у сфері відновлюваної енергії в будівлях.

Погляд у майбутнє

• Технології вже доступні, але економічна привабливість – ключовий чинник.
• Необхідна стабільна державна політика, доступне фінансування й ринкові стимули, аби зробити енергоефективні інвестиції вигідними у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в електрифікацію будівель можливі лише тоді, коли забезпечено баланс між доступністю, вигодою й довірою споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)
• National Development and Reform Commission of China
• European Commission – Energy Efficiency
• US Department of Energy – PACE

Додаткові джерела інформації:

• PF4EE – European Investment Bank
• ELENA Initiative

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Світовий сектор промислової енергоефективності отримує потужний імпульс завдяки політиці Китаю, інноваціям у США та проєкту реіндустріалізації ЄС

Енергоефективність в індустрії: Глобальні тенденції 2025 року

Світові інвестиції в промислову енергоефективність демонструють позитивну динаміку у 2025 році. Їхнє зростання підтримується політичними заходами у Китаї, розвитком технологій у США та стратегіями реіндустріалізації в Європейському Союзі.

• У Китаї інвестиції досягли $5 млрд у 2024 році та, за прогнозами, сягнуть понад $7 млрд у 2025 році, з середньорічним приростом понад 50% у період 2022–2025 років.
• У США вкладення зросли з $1 млрд у 2020 до майже $4 млрд у 2024 році, зі стабільним приростом 20% щороку.
• ЄС очікує 30% зростання інвестицій у 2025 році завдяки старту програми Clean Industrial Deal.

Китай: стимулювання через стабілізацію будівництва та держполітику

Уповільнення спаду на ринку нерухомості Китаю стало ключовим чинником зростання попиту на енергоємні матеріали (сталь, цемент), що сприяло збільшенню енергоефективних інвестицій:

• Політика пом’якшення: зниження іпотечних ставок, збільшення фінансування забудовників, викуп активів державою.
• Цілі на 2024–2025 роки: зменшення споживання енергії на 2,5% на одиницю ВВП та скорочення викидів CO₂ на 3,9%.
• Галузеві ініціативи: обмеження випуску клінкеру до 1,8 млрд тонн, зменшення викидів CO₂ у хімічній та нафтохімічній промисловості до 110 млн тонн.

США: цифровізація і штучний інтелект як основа оптимізації процесів

З 2020 року США демонструє стабільне зростання інвестицій в енергоефективність, зосереджуючи увагу на:

• Цифрових технологіях та індустріальному ПЗ, що дозволяє впроваджувати штучний інтелект у виробничі процеси.
• Потенціал енергозбереження: до 5,2 ексаджоулей до 2035 року у різних секторах.
• Торгівельні ризики: запровадження 50% мит на сталь та алюміній створює непевність, однак основним фактором залишаються загальноекономічні умови.

ЄС: новий курс на реіндустріалізацію через Clean Industrial Deal

Європейська комісія започаткувала амбітний план перезапуску промисловості та її декарбонізації:

• Очікуване зростання інвестицій: на 30% у 2025 році з відмітки $3 млрд у 2024 році.
• Ключові ініціативи:
  • прискорена електрифікація виробництва;
  • впровадження маркування вуглецевого сліду;
  • державні закупівлі на підтримку низьковуглецевої продукції;
  • мобілізація понад €100 млрд на чисте виробництво;
  • створення Банку декарбонізації та розширення Фонду інновацій.

Висновки

Світ входить у нову фазу промислової трансформації, де енергоефективність стає стратегічною метою. Китай, США та ЄС демонструють різні підходи, але спільним знаменником є прагнення до зниження енерговитрат, модернізації виробництва та посилення глобальної конкурентоспроможності.

«Clean Industrial Deal – це бізнес-план, що має на меті декарбонізувати, реіндустріалізувати та інновувати європейську промисловість»

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• IEA: Energy Efficiency 2024

Додаткові джерела інформації:

• European Commission: Clean Industrial Deal
• China NDRC official site
• U.S. Department of Energy: Advanced Manufacturing Office

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Попри глобальну невизначеність у сфері політики та попиту, яка стримує інвестиції в чисті промислові технології, Європа зберігає провідну позицію в декарбонізації сталеливарної галузі. Світова активність у цьому секторі знижується, однак ЄС демонструє стабільне зростання вкладень, адаптуючи нові регуляторні та фінансові механізми підтримки.

Світовий спад у низьковуглецевому сталевому виробництві

• У 2026 році очікується зниження введення нових потужностей з виробництва «зеленої» сталі на понад 60% порівняно з попереднім роком — лише $9 млрд інвестицій проти рекордних обсягів минулих років.
• Особливо скорочуються проєкти електродугових печей (EAF) та установок прямого відновлення заліза з готовністю до використання водню.
• Усі основні типи проєктів постраждали, демонструючи злам позитивної тенденції з 2018 року, коли було оголошено про інвестиції понад $160 млрд.

Падіння в Азії та роль Китаю

• Китай згорнув затвердження нових замін сталевих потужностей, що стало ключовим фактором спаду в Азії.
• Дві третини світового обсягу «зеленої» сталі припадає саме на EAF — скорочення тут має масштабні наслідки.
• Політика стримування експансії, зокрема через міжнародний тиск на експорт китайської сталі, стала основою рішень уряду КНР.

Економічна доцільність під питанням

• Технології «нульових викидів» сталі вимагають утричі–вчетверо більших капіталовкладень, ніж традиційні виробничі лінії.
• Фінансова привабливість проєктів знижується на тлі нестабільного прибутку в галузі: ArcelorMittal і POSCO зменшили середній річний показник EBITDA на понад 30% у 2021–2024 роках.
• У США компанія SSAB відмовилася від участі у програмі на $500 млн з декарбонізації сталі через невизначеність майбутнього держфінансування.

Європа тримає лідерство

• 70% нових інвестицій у водневу металургію у 2024 році припало на Європу.
• Загалом вкладено майже $15 млрд у чисті технології, з них 80% — у декарбонізацію сталі.
• Незважаючи на високу вартість, ЄС продовжує активну підтримку галузі через податкові інструменти, цільові плани та угоди компенсації ризиків (CCfD).

Регуляторні заходи ЄС

• Поступова відміна безкоштовних викидних квот до 2026 року — один із ключових елементів стимулювання переходу на чисті технології.
• Програма Steel and Metals Action Plan спрямована на зниження енергетичних витрат, розширення водневих потужностей та доступ до брухту.
• Оновлення Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) передбачає:
  • посилення захисту від імпорту з країн із надлишковими потужностями,
  • запобігання обходу регуляцій,
  • нові завдання щодо кругової економіки.
• Передбачено понад €100 млрд підтримки для декарбонізації промисловості.

Кругова економіка та інші сегменти

• Інвестиції у переробку матеріалів знизились у 2024 році.
• Половину витрат займає переробка пластику, третину — паперу, алюміній — трохи понад 10%.
• Водночас, проєкти з виробництва «зеленого» аміаку зберегли темпи — близько $3 млрд інвестицій.
• У біопластику — спад майже на третину, до $1 млрд.

«ЄС залишається головною рушійною силою декарбонізації промисловості, зокрема в сталеливарному секторі, на тлі глобального спадання інвестиційної активності»

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• IEA: Clean Energy Investment in Industrial Sectors
• Європейський зелений курс

Додаткові джерела інформації:

• SSAB: Sustainable Operations
• Європейська комісія: Industrial Deal & CBAM

Скорочення державного фінансування у Європі та Китаї стримують розвиток енергоощадних заходів. Інвестиції в енергоефективність будівель у 2024 році досягли $275 млрд, що лише незначно перевищило рівень попереднього року. Попри стабільні витрати на високоефективну побутову техніку, особливо в сегменті охолодження житла, темпи модернізації будівель та покращення теплоізоляції сповільнилися через скорочення державної підтримки, подорожчання матеріалів і слабкість на ринку нерухомості.

Основні фактори впливу

• Зменшення державних програм підтримки у Європі — ключова причина спаду у сфері реновацій.
• Витрати на енергоефективну техніку залишаються високими, але не компенсують скорочення у модернізації будівель.
• Китай зазнає падіння інвестицій через кризу в будівельному секторі та зовнішньоторгівельні обмеження.
• У США інвестиції залишаються стабільними завдяки підтримці за програмою Inflation Reduction Act.

Ситуація в Європі

Найбільш суттєве уповільнення відбулося в Європі, де низка країн скоротила обсяги фінансування реновацій. Зокрема:

• В Італії зниження стимулу за програмою Superbonus зі 110% до 70% у 2024 році (і подальше зниження до 65% у 2025-му) викликало стрімке падіння нових заявок уже навесні 2025 року.
• Скасування можливості передачі податкових кредитів третім сторонам (банкам, фінансовим установам) значно ускладнило доступ до фінансування для домогосподарств.
• У Німеччині найбільша програма підтримки енергоефективних будівель (Bundesförderung Effiziente Gebäude) зменшила фінансування на половину — до 30 000 євро.
• Франція також зменшила обсяги фінансування реновацій у 2024 році, і вже оголосила про подальше скорочення у 2025-му.

Попри це, обсяг інвестицій у реновації в Європі залишався високим завдяки проєктам, законтрактованим ще до зменшення фінансування. Але у 2025 році очікується значне падіння через відсутність нових масштабних програм.

Китай: нові виклики, нові акценти

У Китаї традиційно більшість інвестицій спрямовувалась на нове будівництво. Проте різке падіння в секторі нерухомості (понад 10% за рік) призвело до зменшення вкладень навіть у нові об’єкти. Ситуацію ускладнили нові мита США та загальна слабкість ринку нерухомості.

• Очікується, що підтримка енергоефективності залишатиметься в пріоритеті у 15-му П’ятирічному плані (2026–2030).
• Серед завдань — масштабне впровадження будівель з ультранизьким споживанням енергії, модернізація міської інфраструктури, розвиток зеленої сільської забудови, системи теплового обліку та інтеграція ВДЕ.

США: стабільність на фоні скорочень у Європі

Інвестиції у реновації та теплоізоляцію будівель залишаються стабільними завдяки продовженню фінансування в межах Inflation Reduction Act. Водночас:

• Частина програм реалізується через окремі штати і ще не запущена повністю.
• Каліфорнія у червні 2024 року отримала $80 млн для програми HEEHRA і $291 млн у січні 2025 року для програми HOMES.
• Вашингтон D.C. має програму підтримки для малозабезпечених домогосподарств для покращення енергоефективності.

Очікування на 2025 рік

• Зниження інвестицій у модернізацію будівель у 2025 році стане більш відчутним — через відтермінований ефект скорочення програм у 2024 році.
• Зростання витрат на високоефективну техніку не компенсує загального спаду.
• Тарифи на будівельні матеріали додатково підвищують вартість реновацій, що гальмує активність на ринку.

Інвестиції в енергоефективність залишаються життєво важливими для досягнення кліматичних цілей, але без адекватної державної підтримки динаміка зростання опиняється під загрозою

Джерело: Terminal

За матеріалами:

International Energy Agency: World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

Reuters: Italy trims Superbonus scheme

Clean Energy Wire: Germany subsidy reforms

Європейський Союз продовжує посилювати свої позиції у сфері енергетичної безпеки через підтримку відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності. Інвестиції в чисту енергетику у 2025 році досягли майже 390 млрд доларів США, посівши третє місце у світі.

Енергетичний перехід ЄС: зростання інвестицій, падіння викидів

• У 2025 році співвідношення інвестицій у відновлювану генерацію до інвестицій у неочищену викопну генерацію становить 35:1, тоді як у 2015 році воно було лише 6:1.
• Ціни на сонячні панелі (PV) знизилися більш ніж на 50% для дахових систем та на 40% для промислових проєктів, що сприяло зростанню інвестицій до $95 млрд у 2024 році.
• У 2024 році частка відновлюваних джерел у виробництві електроенергії в ЄС досягла 50%, тоді як викопне паливо забезпечувало трохи понад 25%, що майже вдвічі менше, ніж десятиліттям раніше.
• Інвестиції в енергоефективність будівель зросли до $100 млрд і, згідно з цільовими сценаріями (APS), мають досягти $160 млрд до 2030 року.

Водночас реалізації деяких проєктів заважають:

• зростання вартості реалізації
• високі процентні ставки
• нестабільність ланцюгів постачання

Прикладом стала невдача останніх тендерів на будівництво офшорних вітроелектростанцій у Данії, які не змогли залучити учасників через низькі граничні ціни та відсутність індексації контрактів до інфляції.

Європейський Союз відповів на виклики, змістивши акцент на промислову конкурентоспроможність, доступність електроенергії та стійкість ланцюгів постачання. Ці принципи відображені в Індустріальній угоді про чисту енергію від лютого 2025 року.

Контекст: енергетична безпека після 2022 року

Після вторгнення росії в Україну у 2022 році експорт газу з рф до ЄС різко скоротився, спричинивши кризу постачання та рекордне зростання цін. Європейський Союз:

• посилив підтримку відновлюваної генерації та енергоефективності
• диверсифікував постачання газу — зокрема, через збільшення імпорту з США

Ці заходи допомогли стабілізувати ціни, однак вони залишаються вищими за довоєнний рівень. У перспективі ЄС продовжить зменшувати залежність від викопного палива, балансуючи між енергетичною безпекою та кліматичними цілями.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA, Reuters

Додаткові джерела інформації:
* European Commission Energy
* Ember Climate Reports
* Bloomberg Green

Динаміка інвестицій в енергетику

За останнє десятиліття світ спостерігав істотне зростання інвестицій у сфери енергоефективності та електрифікації, особливо в транспортному та будівельному секторах. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), загальні щорічні інвестиції в цих напрямах досягнуть $800 млрд у 2025 році.

• Електромобілі: інвестиції у виробництво EV та підвищення ефективності ДВЗ зросли у п’ять разів з 2015 року та очікувано досягнуть $220 млрд у 2025 році.
• Будівництво: зросла потреба в реновації будівель і впровадженні електрифікованих процесів, зокрема у промисловості.
• Роль енергоефективності: стала ключовою для енергетичної безпеки, доступності та незалежності.

Нерівномірність динаміки та вплив економічних чинників

Попри історично високу політичну підтримку, зростання відсоткових ставок з 2023 року обмежило бюджетні можливості урядів для надання цільових стимулів. Це спричинило поступове скорочення підтримки, особливо в ЄС, де у 2024 році інвестиції в енергоефективність знизилися на 2%.

• Теплові насоси: продажі знизилися другий рік поспіль через високі ціни на електроенергію та дешевий газ у Європі.
• Темпи будівництва: загальмували по всьому світу, особливо в Китаї, де уряд акцентував на завершенні наявних проєктів.
• Позитивні компенсатори: зростання вартості матеріалів для термомодернізації, зростання продажів енергоощадної техніки та охолоджувальних систем.

Регіональний розподіл інвестицій

Найбільше інвестицій у споживчий попит в енергосистемі припадає на США, Китай та ЄС — разом понад дві третини. Водночас зростає активність країн, що розвиваються.

• Європейський Союз: скорочення політичної підтримки в окремих країнах і уповільнення ринку EV та теплових насосів призвели до зниження інвестицій.
• США: утримали стабільний рівень завдяки сильному будівельному ринку; очікується відновлення зростання у 2025 році залежно від впливу нових торгівельних політик.
• Китай: інвестиції в будівельному секторі зросли на 4% через дорожчання матеріалів, а вкладення в промисловість подвоїлися у 2024 році й зростуть ще на третину у 2025-му.
• Країни, що розвиваються: інвестиції в EV за межами Китаю перевищили 15% від глобальних завдяки активності в Бразилії та Південно-Східній Азії.

Перспективи на 2025 рік

За прогнозами IEA, інвестиційна активність у 2025 році може відновитися, однак ситуація залишається невизначеною. Витрати на енергоефективність чутливі до змін у торгівельній політиці, вартості матеріалів та регуляторній базі. Тому для урядів і компаній важливо зберігати стратегічний фокус на модернізації енергоспоживання.

«Управління попитом на енергію стає критично важливим не лише для досягнення кліматичних цілей, а й для забезпечення енергетичної незалежності»

— IEA

Джерело:

Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

IRENA: Renewable Energy Costs

US DOE: Buildings Sector Overview

European Green Deal – Climate Policy

Попри глобальні кліматичні амбіції, інвестиції в енергоефективність будівель у країнах із економікою, що розвивається (EMDE), залишаються недостатніми. У 2024 році лише 34% світового фінансування в цьому секторі припадало на ці регіони. Прискорення вкладень і реформ — ключ до досягнення кліматичних цілей COP28.

Необхідність збільшення інвестицій

Для досягнення цілі COP28 — подвоєння темпів поліпшення енергоефективності — потрібно як мінімум утричі збільшити інвестиції в енергоефективність будівель до 2030 року.

• Лише 34% від глобальних інвестицій у 2024 році припало на EMDE
• Зростання будівельного фонду в цих країнах відкриває величезний потенціал для скорочення енергоспоживання
• Мінімальна потреба — значне нарощення обсягів фінансування та вирівнювання регіонального дисбалансу

Позитивні приклади з країн EMDE

Деякі країни вже демонструють прогрес:

• Індія: частка у глобальних інвестиціях поки становить лише 3%, однак сертифіковані зелені площі досягли 12 млрд квадратних футів у 2024 році
• Новий енергетичний кодекс і розширене фінансування дахових сонячних систем закладено в бюджеті на 2024 рік

Потенціал приватного капіталу та змішаного фінансування

Ініціатива **Africa Decarbonisation Fund I** демонструє зростання інтересу інвесторів до модернізації будівель у Південній Африці:

• Мета — зібрати 150 млн дол. США для модернізації 30 000 будівель
• Фокус — на впровадженні сонячної енергії, зберігання енергії та smart-grid систем
• Фонд підтримують мультисторонні кліматичні фонди та інституції ЄС

Це приклад того, як змішане фінансування може залучити приватний капітал для реалізації енергетичних рішень, адаптованих до регіональних потреб.

Проблема обмеженого пільгового фінансування

• Міжнародне публічне фінансування для енергоефективності будівель в EMDE становить близько 1 млрд дол. США на рік
• Цього недостатньо для переходу на сталу траєкторію розвитку

Потрібні нові фінансові моделі

Приклад Фонду ротаційного енергоефективного фінансування (EERF), запущеного Світовим банком у Західних Балканах:

• Державні агентства беруть кредити на модернізацію будівель
• Погашення здійснюється шляхом економії енергії
• Повернені кошти спрямовуються на наступні проєкти, створюючи цикл реінвестування

Застосування таких моделей у країнах EMDE допоможе подолати фінансові бар’єри для державного сектора.

Інституційні бар’єри

• Багатьом країнам бракує інституційної спроможності для впровадження та контролю за дотриманням стандартів
• Тільки близько 80 країн мають енергоефективні будівельні кодекси
• Навіть там, де вони існують, контроль за виконанням часто обмежений

Посилення нормативно-правових засад і системи виконання є вирішальним для залучення інвестицій.

«Наявність чітких правил гри та їхнє виконання — основа довіри інвесторів до сектору енергоефективності у країнах, що розвиваються»

За матеріалами Terminal

Джерела:

• International Energy Agency — Energy Efficiency 2024
• Terminal

Додаткові джерела інформації:

• World Bank: Energy Efficiency in the Western Balkans
• Climate Funds Update

У 2024 році світове споживання енергії зросло прискореними темпами, що призвело до збільшення попиту на всі види палива, включаючи нафту, газ, вугілля, ВДЕ та атомну енергію. Майже весь приріст електроенергії забезпечили низьковуглецеві джерела, зокрема рекордне зростання сонячної енергетики. Попри це, викиди CO₂ продовжили зростати, хоча й повільніше, ніж у 2023 році. Про це йдеться у випуску Global Energy Review, який є першим комплексним аналізом тенденцій, що склалися в енергетичному секторі у 2024 році. Він охоплює дані по всіх видах палива та технологіях, усіх регіонах та ключових країнах, а також викиди CO₂, пов’язані з енергетикою.

Останні дані свідчать, що світовий попит на енергію зріс у 2024 році швидше, ніж у середньому, що призвело до зростання споживання нафти, газу, вугілля, відновлюваних джерел та атомної енергії. Найбільший внесок у це зростання зробив електроенергетичний сектор: попит на електрику збільшувався майже вдвічі швидше за загальний енергоспоживання через зростання потреб в охолодженні, збільшення промислового споживання, електромобільність та розвиток центрів обробки даних і штучного інтелекту.

Майже весь приріст виробництва електроенергії забезпечили низьковуглецеві джерела, зокрема завдяки рекордному введенню сонячних електростанцій, а також зростанню інших ВДЕ та атомної генерації. Водночас значно зрів попит на газ, тоді як споживання нафти та вугілля збільшувалося повільніше, ніж у 2023 році.

Викиди CO₂ від енергетичного сектору продовжували зростати у 2024 році, але меншими темпами, ніж роком раніше. Ключовим фактором стали рекордно високі температури: якби погодні умови 2023 року повторилися, близько половини глобального зростання викидів можна було б уникнути. Попри це, стрімке впровадження чистих енергетичних технологій обмежує збільшення викидів — за новими даними, це дозволяє щорічно уникати 2,6 млрд тонн CO₂.

У 2024 році світовий попит на енергію зріс на 2,2%, перевищивши середньорічні показники останнього десятиліття. Лідером зростання став електроенергетичний сектор (+4,3%), тоді як частка нафти в енергобалансі вперше впала нижче 30%. Відновлювані джерела забезпечили 38% приросту енергопостачання. Китай та Індія залишаються основними драйверами зростання попиту, попри сповільнення в КНР. Викиди CO₂ зросли лише на 0,8% завдяки розвитку «зелених» технологій.

Світовий попит на енергію

У 2024 році глобальний попит на енергію збільшився на 2,2%, що вище середнього показника за останні 10 років. Найбільше зростання спостерігалося в електроенергетиці (+4,3%) через рекордні температури, електрифікацію та цифровізацію. Частка відновлюваних джерел у прирості постачання склала 38%, природного газу — 28%, вугілля — 15%, нафти — 11%, атомної енергії — 8%.

Регіональні особливості

Понад 80% зростання попиту припало на країни, що розвиваються. У Китаї темпи сповільнилися до 3% (проти 4,3% у середньому за останні роки), але в абсолютних цифрах країна залишається лідером. Індія посіла друге місце, обігнавши разом узяті розвинені економіки. Останні, після багаторічного спаду, також зафіксували зростання (+1%), зокрема в ЄС — вперше з 2017 року.

Нафта та газ

Попит на нафту зріс лише на 0,8%, а її частка в енергобалансі вперше опустилася нижче 30%. Сектори авіації та нафтохімії збільшили споживання, тоді як дорожній транспорт скоротив його (-1,8% у Китаї, -0,3% у розвинених країнах). Природний газ показав найвищий ріст серед викопних палив (+2,7%, або +115 млрд м³), зокрема за рахунок Азії та США.

Вугілля та електроенергія

Світове споживання вугілля зросло на 1%, головним чином через збільшення виробництва електроенергії для охолодження під час спеки. Китай (58% глобального попиту) та Індія забезпечили основну частину зростання. Електроспоживання у світі збільшилося на 1100 ТВт·год, подвійно перевищивши середньорічний показник.

Чиста енергетика

80% приросту генерації забезпечили відновлювані джерела та АЕС, які вперше досягли 40% у загальному виробництві. Встановлено рекордні 700 ГВт нових потужностей ВДЕ, з них 80% — сонячні електростанції. Частка сонячної та вітрової енергії в ЄС перевищила сумарний показник вугілля і газу, а в Китаї наблизилася до 20%.

Викиди CO₂ та енергоефективність

Викиди CO₂ зросли на 0,8%, тоді як світова економіка — на 3%. Якби не рекордна спека, збільшення було б удвічі меншим. Водночас «зелені» технології (Сонце, вітер, електромобілі тощо) щорічно запобігають 2,6 млрд тонн викидів. Енергоефективність світу покращується лише на 1% на рік через інтенсивне промислове зростання в Азії та низьку продуктивність ГЕС.

Джерело: НТЦ Псіхєя

У матеріалі йдеться про низку важливих угод та ініціатив у сфері енергетики, які відбулися за участю Франції, Молдови, Узбекистану, США та інших країн. Серед ключових подій – фінансування проєкту з енергоефективності в Молдові, співпраця у ядерній енергетиці між Францією та Узбекистаном, інвестиції в уранові проєкти, зміни у фотоелектричних цілях Франції, а також нові угоди у сфері відновлюваної енергетики.

• У Єлисейському палаці за присутності президентів Франції та Молдови AFD підписало угоду про фінансування на суму 30 мільйонів євро для проєкту INSPIREE, який спрямований на підвищення енергоефективності громадських будівель у Молдові. У співпраці з KfW та урядом Молдови цей проєкт дозволить скоротити споживання енергії до 60% та покращити державні послуги для 200 тисяч громадян країни.
• Під час державного візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Франції було підписано понад 20 угод, зокрема у сфері енергетики. Одним із ключових напрямків стало стратегічне партнерство у ядерній енергетиці та видобутку урану. Французька компанія Orano уклала угоду щодо проєкту з видобутку урану «Південний Дженгельди» в Узбекистані спільно з узбецькою державною компанією «Навоїуран». Цей проєкт є частиною ширшої співпраці, спрямованої на забезпечення Франції доступу до уранових ресурсів, що критично важливо для її ядерної енергетики, яка становить близько 63% виробництва електроенергії в країні. Разом з Японією Франція інвестує в проєкт близько 1 мільярда євро.
• МАГАТЕ не підтримало пропозицію Франції щодо розширення «ядерної парасольки» на союзників, вказуючи на потенційні ризики.
• Framatome оголосила, що Комісія з ядерного регулювання США (NRC) погодилася розглянути звіт про високий рівень вигоряння палива для реакторів з водою під тиском (PWR). Звіт підтримує конструкції палива Framatome GAIA та HTP, що дозволяє підвищити операційну ефективність атомних станцій.
• Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Orano підписали кредитну угоду на 433,5 мільйона доларів для уранового заводу Georges Besse 2, що означає повернення ЄІБ до інвестування у ядерну енергетику.
• Франція переглянула цілі щодо фотоелектричних систем у своїй енергетичній програмі. На 2035 рік цілі зменшені з діапазону 75–100 ГВт до 65–90 ГВт, а на 2030 рік встановлено показник у 54 ГВт.
• BayWa r.e. продала французькі сонячні проєкти загальною потужністю 127 МВт, які перетворюють колишні військові землі на сонячні ферми.
• Лобістські групи тиснуть на європейські уряди щодо розморожування планів використання газопроводів Північного потоку, зокрема для збільшення постачання російського газу.
• Адміністрація президента США Дональда Трампа виділила майже 4,7 мільярда доларів на фінансування проєкту зі зрідженого природного газу TotalEnergies у Мозамбіку.
• Velto Renewables у партнерстві з Q ENERGY Solutions SE придбала портфель проєктів відновлюваної енергетики потужністю 530 МВт у Франції, Іспанії та Португалії.
• Air Liquide Korea запустила програму N.E.O. для підтримки корейських стартапів у сферах водневої мобільності та акумуляторів для електромобілів.
• Французькі вчені виявили під землею у регіоні Мозель 46 мільйонів тонн природного водню вартістю 92 трильйони доларів.
• TotalEnergies підписала угоду з німецькою RWE про закупівлю 30 тисяч тонн зеленого водню на рік протягом 15 років, починаючи з 2030 року.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei