Європейські уряди поєднують зниження паливних акцизів, обмеження цін, адресну допомогу та заходи зі скорочення споживання. Огляд, опублікований EUalive 16 серпня, нараховує понад 125 національних інструментів, зафіксованих Eurofound у квітні–червні 2026 року.

Паливні податки й контроль цін стали частиною ширшої системи захисту споживачів від енергетичного шоку

16 серпня 2026 року EUalive опублікувало огляд європейських заходів реагування на різке зростання енергетичних цін після порушення потоків нафти й газу через Ормузьку протоку. Матеріал спирається на липневий аналіз Eurofound та оновлення бази EU PolicyWatch за квітень–червень 2026 року.

Eurofound зафіксував понад 125 окремих заходів. Ще приблизно 90 інструментів, запроваджених під час енергетичної кризи 2022 року, залишалися чинними. Найбільша група — 82 секторальні заходи для домогосподарств, підприємств та окремих галузей, включно з транспортом і сільським господарством.

У транспортному секторі Кіпр, Чехія, Латвія, Ірландія, Румунія, Польща, Швеція та Естонія використовували скорочення або тимчасове скасування паливних акцизів. Чехія, Франція та Румунія застосовували обмеження цін на АЗС. Окрему допомогу отримували перевізники, громадський транспорт та аграрні споживачі, які зіткнулися з вищими витратами на пальне.

Ще 60 заходів Eurofound відніс до управління попитом та енергоефективності. Серед них — стимули для заміни бензинових і дизельних автомобілів електромобілями, підтримка громадського транспорту та енергоефективності. До групи структурних заходів увійшли 62 рішення, спрямовані на диверсифікацію постачання, розвиток відновлюваної енергетики та підвищення стійкості системи. Норвегія, зокрема, працювала над збільшенням потужностей зберігання пального.

EUalive зазначає, що короткострокові заходи переважно розраховані на період від трьох до дванадцяти місяців. Сам огляд не містить детальної кількісної оцінки їхньої ефективності або точного впливу на інфляцію та ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: EUalive.

Wood Mackenzie у сценарії «electric shock», оприлюдненому 13 серпня, розглядає одночасний вплив нафтових шоків, державної політики та технологічного прогресу на продаж електромобілів. За таким сценарієм попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу, а близько 40 НПЗ у світі можуть закритися раніше.

Високі ціни на нафту та ризики постачання розглядаються Wood Mackenzie як один із можливих каталізаторів швидшого переходу від нафтового моторного пального

Wood Mackenzie 13 серпня оприлюднила сценарне дослідження прискореного поширення електромобілів. Компанія аналізує ситуацію, за якої три фактори — шоки пропозиції нафти, політичні рішення та технологічні інновації — одночасно прискорюють електрифікацію автомобільного парку.

У сценарії, який Wood Mackenzie називає «electric shock», світовий попит на нафту у 2040 році може знизитися до 99 млн барелів на добу. Така траєкторія, за оцінкою компанії, може прискорити закриття приблизно 40 нафтопереробних заводів у різних країнах.

Wood Mackenzie також оцінює ресурсні обмеження прискореної електрифікації. Додаткові інвестиції приблизно на $45 млрд у видобуток і постачання металів, передусім міді, за цим сценарієм могли б підтримати збільшення глобального парку електромобілів на 50% до 2040 року за умови надходження капіталу, зокрема до юрисдикцій із підвищеним ризиком.

Компанія окремо зазначає роль електромереж: якщо оператори та регулятори зможуть переносити заряджання електромобілів на періоди достатньої пропозиції електроенергії, стабільність мереж і конкурентна вартість заряджання можуть зберігатися навіть за зростання навантаження.

Серед індикаторів, які можуть свідчити про реалізацію сценарію прискореної електрифікації, Wood Mackenzie називає високі ціни на нафту, вартість електромобілів та геополітичні шоки, зокрема конфлікт на Близькому Сході.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Wood Mackenzie.

Рівень води в Рейні 13 серпня впав до рекордних мінімумів, а більшість баржевого руху на південь від Майнца зупинилася. На ключовій ділянці біля Кауба рівень становив лише 11 см, а ставка перевезення ARA–Карлсруе сягнула рекордних €215 за тонну. Частина сховищ уздовж Верхнього Рейну та Майну фактично відрізана від хабу ARA.

Низька вода різко обмежила головний внутрішній водний маршрут постачання нафтопродуктів із хабу ARA

Argus Media 13 серпня повідомило, що навігація Рейном дедалі більше обмежується не лише на півдні, а й на північних ділянках. Ставки баржевих перевезень із хабу Амстердам–Роттердам–Антверпен до пунктів уздовж Рейну досягли рекордних значень.

На Каубі — ключовій вузькій ділянці річки — водомір показував 11 см. Федеральне управління водних шляхів і судноплавства прогнозувало зниження до 6 см упродовж вихідних, що стало б новим історичним мінімумом. За таких умов транспортування з ARA до Верхнього Рейну та Майну майже неможливе. Сховища у Франкфурті, Ханау, Ашаффенбурзі, Карлсруе, Мангаймі, Келі та Базелі фактично втратили нормальний баржевий доступ із ARA.

Розрахункова ставка Argus для маршруту ARA–Карлсруе досягла €215 за тонну. Водночас агентство зазначило, що навіть ця величина значною мірою теоретична через дуже малу кількість доступних перевезень, а термінові рейси спеціалізованими суднами коштують ще дорожче.

На Нижньому Рейні ситуація також погіршувалася. Біля Дуйсбурга рівень води становив рекордно низькі 136 см, а баржі могли працювати приблизно з 15% своєї вантажопідйомності. За падіння нижче 130 см судноплавство на частині Нижнього Рейну також може зупинитися. Швидкого поліпшення Argus не очікував: для стійкого відновлення рівня води потрібні тривалі опади на значній частині басейну.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Середня ціна дизпалива на українських АЗС 13 серпня знизилася до 92,23 грн/л, але імпортний паритет за тиждень зріс на 5,90 грн/л — до 83,78 грн/л. На тлі дорожчого європейського ресурсу різні сегменти роздрібного ринку реагують протилежно: преміальні мережі вже підвищують ціни, дискаунтери продовжують корекцію вниз.

Середня ціна знижується, новий ресурс дорожчає

За добу середня роздрібна ціна ДП зменшилася на 0,06 грн/л, за тиждень — на 0,35 грн/л. Проте порівняно з рівнем 30-денної давності вона все ще вища на 16,59 грн/л.

Імпортний паритет 13 серпня становив 83,78 грн/л. За добу він додав 0,45 грн/л, за тиждень — 5,90 грн/л, за 30 днів — 9,85 грн/л. Найсвіжіше доступне котирування Platts ДП за 12 серпня становило $1 317,50/т: плюс $126,50/т за сім днів і плюс $202,75/т за 30 днів.

Курс долара НБУ за тиждень зріс на 0,117 грн — до 44,866 грн/$, а курс євро — на 0,223 грн, до 51,760 грн/€. Це додатково підтримало вартість імпорту. Котирування Platts і роздрібний зріз розділяє один календарний день.

Спред між середньою ціною на АЗС та імпортним паритетом звузився за тиждень на 6,26 грн/л — до 8,45 грн/л. Він показує, що запас між роздрібною ціною та вартістю нового імпортного ресурсу помітно скоротився.

Ринок АЗС: дискаунтери борються за споживача

ДП у дисконтному сегменті коштує 90,20 грн/л, у середньому — 92,74 грн/л, у преміальному — 94,71 грн/л. Різниця між преміальними мережами та дискаунтерами становить 4,52 грн/л.

За останні сім днів преміальний сегмент підвищив ціну на 0,77 грн/л. Дискаунтери, навпаки, знизили її на 1,90 грн/л. Саме це розширило ціновий розрив між сегментами до 4,52 грн/л. Нагадаємо, що різниця вартості баку пального 50 л становить 226 грн.

Гуртова ціна ДП 13 серпня становила 89,29 грн/л — на 0,58 грн/л нижче, ніж днем раніше, але на 13,02 грн/л вище за рівень 14 липня. Роздрібно-гуртовий спред дорівнював 2,94 грн/л. Це саме той індикатор, який характеризує закупівельні рівні АЗС дискаунтерів.

Зовнішній тиск зберігається

Зростання європейських котирувань вже відображене в імпортному паритеті. Додатковий ризик формують обмеження морських маршрутів через Ормузьку протоку та Червоне море. Індійські НПЗ уже включають уникнення цих коридорів до умов закупівель, що свідчить про комерційне врахування логістичного ризику.

Для ринку середніх дистилятів залишається важливою тривала недоступність НПЗ Jazan у Саудівській Аравії, який до зупинення експортував переважно дизель і газойль. Паралельно низька вода на Рейні ускладнює доставку нафтопродуктів до західної Німеччини. Ці події підтримують європейські премії, фрахт і конкуренцію за ресурс.

Що далі

Базовий сценарій на 3–7 днів — підвищений тиск на собівартість за короткочасної стабільності або нерівномірного руху цін на АЗС. Стабілізації сприятимуть відступ Platts, стабільна гривня та полегшення міжнародної логістики. Стресовими тригерами стануть нове подорожчання європейського ДП, ускладнення маршрутів через Ормуз і Червоне море та подальше звуження роздрібного спреду.

Джерело: Термінал

За матеріалами: Науково-технічного центру «Псіхєя»

Федеральне статистичне відомство Німеччини підтвердило прискорення інфляції у липні до 2,8% у річному вимірі. Одним із головних компонентів цінового тиску стало пальне: моторні палива подорожчали на 23% порівняно з липнем 2025 року, а загальний індекс цін на енергоносії зріс на 8,3%.

Ціни на моторне пальне зростали значно швидше за загальну споживчу інфляцію

Федеральне статистичне відомство Німеччини Destatis оприлюднило остаточні дані за липень 12 серпня 2026 року. Індекс споживчих цін зріс на 2,8% порівняно з липнем 2025 року. У червні річна інфляція становила 2,3%.

Енергетичні товари у липні були на 8,3% дорожчими, ніж роком раніше. Значно сильнішим було зростання безпосередньо у транспортному сегменті: ціни на моторне пальне підвищилися на 23,0% у річному вимірі. Destatis окремо зазначає помітне зростання вартості моторного пального і порівняно з попереднім місяцем.

Масштаб впливу енергетичної складової видно з базових показників інфляції. Якщо виключити енергоносії, інфляція у липні становила 2,2%. Якщо виключити опалювальну нафту та моторне пальне, показник становив 1,9%. Отже, різниця між загальним індексом споживчих цін і показниками без паливної складової була суттєвою.

Для ринку моторних палив ці дані фіксують роздрібний результат попереднього підвищення витрат у паливному ланцюгу: у липні річне зростання цін на моторне пальне у найбільшій економіці Європи більш ніж у вісім разів перевищувало загальний показник інфляції у 2,8%.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Federal Statistical Office of Germany (Destatis).

Міжнародне енергетичне агентство різко знизило оцінки попиту й пропозиції на нафту на 2026 рік. Водночас фізичний ринок нафтопродуктів залишається напруженим: світові запаси скорочуються, обсяги переробки відстають від минулорічних, а маржа бензину та інших світлих нафтопродуктів в Атлантичному басейні досягла рекордних рівнів.

Закриття Ормузької протоки одночасно обмежує пропозицію, скорочує міжнародну торгівлю пальним і тисне на споживання через високі ціни

Oil Market Report Міжнародного енергетичного агентства опубліковано 12 серпня 2026 року. IEA прогнозує скорочення світового попиту на нафту у 2026 році на 1,6 млн барелів на добу — це на 510 тис. барелів на добу гірше за оцінку попереднього місяця. Падіння попиту має сповільнитися з 4,9 млн барелів на добу у II кварталі до 2,8 млн у III кварталі, а у IV кварталі агентство очікує повернення до зростання на 580 тис. барелів на добу. На 2027 рік прогнозується приріст попиту на 2,4 млн барелів на добу.

Світова пропозиція в липні збільшилася на 2,4 млн барелів на добу — до 101,5 млн, однак залишалася на 6,3 млн барелів на добу нижчою, ніж рік тому. У країнах Перської затоки 8,3 млн барелів добового видобутку залишалися зупиненими. Через відновлення бойових дій і проблеми з морськими перевезеннями IEA скоротило оцінку пропозиції у III кварталі на 1,7 млн барелів на добу порівняно з липневим звітом.

Переробка на НПЗ у липні становила 80,9 млн барелів на добу — майже на 5 млн менше, ніж роком раніше. Перебої з експортом нафтопродуктів із Близького Сходу та атаки на російські НПЗ змусили агентство ще на 370 тис. барелів на добу знизити прогноз переробки у III кварталі. На тлі дефіциту бензину, дизельного й авіаційного пального маржа переробки та крек-спреди світлих і середніх дистилятів в Атлантичному басейні піднялися до рекордних значень.

Світові спостережувані запаси нафти у липні скоротилися на 69 млн барелів. Їхній загальний обсяг опустився нижче 7,9 млрд барелів і був уже на 410 млн барелів меншим, ніж на початку війни. IEA оцінює дефіцит світового нафтового балансу у III кварталі у 1,8 млн барелів на добу — більш ніж удвічі вище за приблизно 800 тис. барелів на добу у попередньому прогнозі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Президент США 10 серпня продовжив на 90 днів дію винятку із закону Jones Act, який дозволяє іноземним суднам перевозити нафту та інші товари між американськими портами. Рішення ухвалено на тлі порушення глобальних потоків сирої нафти та зростання витрат на пальне через війну з Іраном. Водночас умови винятку стали жорсткішими.

Вашингтон зберігає додаткову гнучкість морської логістики як інструмент протидії транспортним вузьким місцям і зростанню цін на пальне

Jones Act вимагає, щоб вантажі між портами США перевозилися суднами, побудованими у США, які належать американським компаніям та мають американські екіпажі. Тимчасове послаблення дає змогу використовувати іноземні судна для внутрішніх перевезень.

Попередній виняток мав завершитися 16 серпня. Reuters зазначає, що його продовження стало найдовшим призупиненням дії відповідних обмежень за більш ніж столітню історію закону.

Водночас Білий дім звузив дію механізму: замість загальних винятків кожен рейс іноземного судна між американськими портами має проходити окремий розгляд. Адміністрація заявляє, що використання іноземного флоту збільшує гнучкість перевезень і допомагає усувати логістичні обмеження.

«Дані свідчать, що виняток суттєво збільшив внутрішні постачання бензину, дизпального й авіаційного пального», — заявила речниця Білого дому Taylor Rogers.

За повідомленням Reuters, одним із завдань рішення є стримування подальшого зростання вартості бензину шляхом збільшення доступної морської транспортної потужності.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Державні паливні компанії Індії заявили, що загальнонаціональна перевірка бензину E20 не виявила підтверджень підвищеного вмісту хлоридів або потрапляння води. Було досліджено понад 100 зразків бензину з НПЗ, етанол із 80 заводів, понад 80 зразків E20 із терміналів та резервуари приблизно 90 тис. АЗС.

Масштабне тестування E20 стало відповіддю операторів ринку на побоювання щодо якості бензину з 20% етанолу

Індійські державні оператори HPCL, BPCL та Indian Oil 7 серпня оприлюднили спільну заяву щодо результатів перевірки бензину E20, який містить 20% етанолу.

Понад 100 зразків бензину, відібраних на нафтопереробних заводах, мали концентрацію хлоридів на рівні або нижче 1 ppm — однієї частини на мільйон. Зразки етанолу з 80 спиртових підприємств показали вміст хлоридів нижче 3 ppm. Аналогічний рівень — менш як 3 ppm — зафіксували у понад 80 зразках готового E20, відібраних на нафтобазах і терміналах у різних частинах країни.

Оператори також повідомили про перевірку підземних резервуарів приблизно на 90 тис. АЗС. За їхніми даними, ознак проникнення води не виявлено.

Reuters зазначає, що перевірки проводили на тлі критики загальнонаціонального переходу Індії на E20. Частина споживачів висловлювала занепокоєння щодо паливної економічності та роботи старіших автомобілів, не розрахованих на підвищену частку етанолу. Запровадження E20 є частиною політики скорочення залежності країни від імпортної сирої нафти шляхом збільшення частки біокомпонента в бензині.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters,

АМКУ розглянув актуальні питання паливного ринку України. Проте, на мою думку, сьогодні оцінювати цей ринок за логікою мирного часу вже недостатньо. Потрібна воєнна модель паливної стійкості.

Стан справ

ЗМІ часто формують досить просту картину: якщо в країні достатньо бензину й дизельного пального, а середні ціни на стелах АЗС рухаються відповідно до світових тенденцій, отже, з ринком усе гаразд. Але за такого підходу губиться головне. Під час повномасштабної війни пальне — це частина системи життєзабезпечення країни. Тому удари по АЗС, нафтобазах і логістиці я б розглядав не лише як атаки на окремі комерційні об’єкти, а як удари по паливній функції конкретної території.

Країна може мати достатній загальний ресурс, стабільний імпорт і сотні постачальників. Але якщо в конкретному прифронтовому районі знищено кілька АЗС, для місцевої громади загальнонаціональна статистика мало що змінює. Пальне може залишатися доступним лише за десятки кілометрів, та ще й без гарантії його постійної наявності. Саме локальна вразливість, на мою думку, сьогодні є одним із головних ризиків.

Раніше я вже висловлював свою думку про підходи, необхідні для забезпечення стійкості паливної інфраструктури. Тому зараз зосереджуся на тій частині проблеми, яка безпосередньо пов’язана з конкурентною політикою. Тим більше що саме ці питання розглядав Антимонопольний комітет.

Український ринок справді став стійкішим

Після 2022 року Україна фактично побудувала нову модель постачання нафтопродуктів. Замість залежності від кількох напрямків, переважно пов’язаних із росією, сформувалася розосереджена система імпорту через європейські країни. Таку систему значно складніше вразити одним або навіть кількома ударами. Проблеми однієї компанії вже не означають автоматичного обвалу всього ринку.

Але з погляду конкуренції я б застеріг від надмірного оптимізму. Велика кількість АЗС сама по собі ще не свідчить про ефективну конкуренцію. Так само великі загальні запаси не гарантують доступності пального для віддалених і прифронтових громад.

Якщо в місті працювало десять станцій, а після атак залишилося три, структура загальнонаціонального паливного ринку формально майже не зміниться. Для конкретної громади зміни будуть радикальними: менше альтернатив, більша відстань до заправки, менша впевненість у можливості швидко придбати пальне. Одночасно може зрости ринкова влада операторів, які продовжують працювати.

Саме тому конкурентну ситуацію потрібно оцінювати диференційовано — не лише на рівні всієї країни, а й на рівні області, району, громади чи окремих транспортних напрямків. Потрібна й сегментація за типом АЗС: преміальні, середнього цінового сегмента та дискаунтери. Дослідження свідчать, що їхня цінова поведінка суттєво відрізняється.

Потребують перегляду й часові межі досліджень. Ситуація на ринку тепер змінюється значно швидше. Чого варта хоча б нафтова криза, яка за лічені дні змінювала моделі ціноутворення компаній і ситуацію з роздрібними цінами. Можливо, для частини досліджень варто перейти, наприклад, до поквартального підходу.

Так, це збільшить обсяг роботи. Але й технології аналізу ринку суттєво змінилися. Тому автоматизація аналізу ризиків спотворення конкуренції, на мою думку, вже не просто доцільна, а необхідна.

Держава має захищати не АЗС, а функцію

На мій погляд, принципової зміни потребує сама логіка державної політики: держава має захищати не окрему АЗС, а паливну функцію території.

Фізично захистити кожну заправну станцію неможливо. І це, мабуть, не повинно бути головною метою, особливо якщо витрати на такий захист співставні з вартістю самої АЗС.

Тут виникає ще одна проблема, про яку зазвичай згадують переважно в контексті зростання цін. Захист АЗС коштує грошей. Генератори, захист резервуарів, відновлення пошкоджених комплексів, оптимізація логістики, резервне обладнання, страхування ризиків — усе це додаткові витрати.

Велика мережа здатна розподілити їх між сотнями АЗС. Для невеликого регіонального оператора аналогічні вимоги можуть стати критичними. У результаті держава, намагаючись підвищити безпеку, може ненавмисно прискорити концентрацію ринку, створивши додаткові бар’єри для чинних і потенційних його учасників.

Через кілька років наслідком можуть стати менша кількість незалежних компаній, слабша конкуренція та більша залежність від кількох великих операторів. Тому будь-які нові вимоги до захисту паливної інфраструктури потрібно оцінювати також через їхній вплив на конкуренцію.

Не менш важливий споживач

Під час війни захист споживача часто помилково зводять до одного принципу: аби пальне було. Але чи достатньо цього?

Споживач має отримувати пальне належної якості, у заявленій кількості, за прозорими правилами й мати можливість обирати між кількома продавцями.

Особливо небезпечно, коли після атак у певному районі залишається лише один-два оператори. Саме в такі моменти, на мою думку, потрібен посилений моніторинг цін, щоб не допустити використання нехай і тимчасової, але додаткової ринкової влади.

Завдання Антимонопольного комітету в таких умовах — визначати, де закінчується нормальна ринкова поведінка і починається використання ринкової влади або антиконкурентна координація.

Запаси важливі, але самі по собі проблему не вирішують

Наявність запасів — ще не гарантія стабільності паливної інфраструктури.

Ми часто чуємо: потрібно створити запаси пального — і проблему забезпечення буде вирішено. Запаси справді важливі. Але запас, розміщений десь у західній Україні, мало допоможе прифронтовій громаді, якщо немає можливості швидко його доставити.

Тому, на мою думку, запаси потрібно розділяти за рівнями: загальнодержавні резерви, комерційні запаси операторів та оперативний ресурс. Саме третій рівень часто є найскладнішим, оскільки від нього залежить мінімізація часу відновлення паливної інфраструктури. Відповідно, потрібні й протоколи поповнення запасів усіх рівнів.

Україні сьогодні потрібен не просто фізичний «захист АЗС», нафтобаз чи запасів пального — воєнна модель паливної стійкості.

Її головна мета має бути простою: навіть після втрати частини інфраструктури кожна критично важлива територія повинна зберігати мінімально необхідний доступ до пального — і водночас не втрачати конкурентне середовище.

Тому що справжня стійкість — це коли інфраструктуру руйнують, а система все одно продовжує ефективно працювати.

Сергій Сапєгін

директор Науково-технічного центру «Псіхєя»

голова Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України

Європейський бензин помітно подешевшав, імпортний паритет пішов униз, а українські АЗС продовжили утримувати високі ціни. Результат — різке розширення спредів у преміальних мережах і дискаунтерів. Простір для зниження А-95 вже сформувався, хоча внутрішній гурт і зовнішні ризики стримують швидку реакцію стел.

Нафтовий стрибок не став стійким трендом

Останній тиждень показав, наскільки нестабільним залишається світовий ринок. 29 липня Brent підскочила на 7,91% — до $90,74 за барель — після нового загострення на Близькому Сході.

Однак закріпитися на цьому рівні нафта не змогла. До 3 серпня Brent відступила до $83,76, а 4 серпня поточні котирування на час написання пулікації знизилися до  $80,72 за барель.

Отже, геополітичний стрибок поки не переріс у стійкий рух угору. Проте новий денний відскок підтвердив: ризик швидкого повернення нафтової премії залишається високим.

Для вартості імпортного бензину важливішим є безпосередній європейський індикатор. За сім днів котирування А-95 знизилися на $93,25 за тонну. Розрахунковий імпортний паритет в Україні скоротився на 3,82 грн/л — до 66,13 грн/л.

Зовнішня ціна знизилася, роздріб — ні

Українські АЗС не повторили рух європейського ринку. Навпаки, за тиждень середня ціна А-95 у преміальному сегменті зросла на 0,38 грн/л, а серед дискаунтерів — на 0,81 грн/л.

Через це спред між роздрібною ціною та імпортним паритетом різко розширився. У преміальних мережах він досяг 18,54 грн/л, у дискаунтерів — 14,72 грн/л.

Преміальний сегмент зберігає більший абсолютний ціновий запас. Водночас саме у дискаунтерів спред зростав швидше, як реакція на зростання гуртових цін: за сім днів він збільшився на 4,63 грн/л проти 4,20 грн/л у преміальних мереж.

Чому стели ще не пішли вниз

Відповідь частково дає саме внутрішній гуртовий ринок. Станом на 3 серпня середня гуртова ціна А-95 становила 81,78 грн/л, а середня роздрібна ціна у відповідному загальноукраїнському ряді — 81,27 грн/л.

Тобто внутрішній роздрібно-гуртовий спред залишався від’ємним. Це свідчить, що український гурт іще не повністю відіграв зниження зовнішньої вартості ресурсу.

Тут немає суперечності. Внутрішній гурт відображає поточну кон’юнктуру, вартість партій, які могли закуповуватися під час попереднього подорожчання, ризики логістики й подальшого здорожчання закупівлі у Європі. Імпортний паритет показує ціну заміщення ресурсу за новішими європейськими котируваннями.

Саме тому реакція роздробу не є миттєвою. Проте в міру оновлення запасів й зменшення геополітичних ризиків дешевша імпортна альтернатива посилюватиме тиск і на гурт, і на стели.

Ризик нового зовнішнього шоку залишається проте є й позитивні новини

Понижувальний сигнал зараз сильний, але ринок не став безпечним.

Ескалація на Близькому Сході вже показала, що нафтові котирування здатні різко повернутися вгору протягом однієї торгової сесії. Окремим ризиком залишаються можливі проблеми із судноплавством у районі Ормузької протоки.

Європейський ринок одночасно стикається з логістичними обмеженнями. Низький рівень Рейну ускладнив баржове постачання нафтопродуктів із хаба Амстердам — Роттердам — Антверпен до внутрішніх регіонів Німеччини та вже спричинив локальні цінові розриви.

В Україні до ринкових факторів додається фізичний ризик: російські атаки продовжують пошкоджувати паливну інфраструктуру. Це може створювати локальні перебої, хоча жодних підтверджень загальнонаціонального дефіциту бензину немає.

Простір для зниження є — тепер ринок має його реалізувати

Європейські котирування та імпортний паритет уже дали чіткий сигнал до зниження А-95. Український роздріб поки його не відіграв, тому спреди преміальних мереж і дискаунтерів залишаються значно вищими за середні рівні останнього місяця.

Найбільший абсолютний запас для корекції має преміальний сегмент. У дискаунтерів він менший, але також достатній для зміни цінової політики після послаблення тиску внутрішнього гурту. Проте, аналіз поведінки компаній на ринку свідчить, що саме дискаунтери першими реагують на позитивні зміни зовнішньої кон’юнктури

Базовий сценарій для бензину А-95 — завершення фази зростання, стабілізація та перехід до поступового зниження цін. Простір для цього вже існує. Він збережеться лише за умови, що відскок зовнішніх котирувань не переросте у стійкий розворот нафтового та європейського ринків угору.