У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до 3,3% після 3,0% у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на 4,9% після падіння на 4,6% місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.

Ціновий удар по ринку пального

• Індекс споживчих цін CPI у Великій Британії зріс на 3,3% у річному вимірі до березня.
• У лютому цей показник становив 3,0%, тобто інфляційний тиск посилився на 0,3 відсоткового пункту.
• Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання: у березні ціни піднялися на 4,9%.
• Для порівняння: у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на 4,6%.

Чому це важливо для нафтового ринку

• Березневе зростання цін на моторне пальне стало найвищим із січня 2023 року, за даними Office for National Statistics.
• Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.
• Війна США та Ізраїлю з Іраном, яка почалася 28 лютого, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.
• Головне обґрунтування ризику — занепокоєння щодо перебоїв постачання, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.

Порівняння з Європою

• Березнева інфляція у Великій Британії становила 3,3%.
• Це вище, ніж у ЄС — 2,8%, Німеччині — 2,8% та Франції — 2,0%.
• Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у грудні 2024 року.

Динаміка CPI за останні шість місяців

• Жовтень: 3,6%
• Листопад: 3,2%
• Грудень: 3,4%
• Січень: 3,0%
• Лютий: 3,0%
• Березень: 3,3%

Монетарна складова

• Ціль Банку Англії щодо інфляції — близько 2%, але не вище цього рівня.
• На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні 3,75%.
• Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником 3,3% і цільовим орієнтиром Банку Англії.

Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів

• Перший висновок: моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.
• Другий висновок: ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.
• Третій висновок: британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії 3,3% перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ICIS

Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.

ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію

• Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.
• Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ.
• Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на теплові насоси та промислове обладнання, що працює на електроенергії.
• За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому приблизно вдвічі вищі, ніж на природний газ.
• Висновок: ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.

Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку

• Брюссель координуватиме можливі вивільнення нафтових запасів, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.
• Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити 400 млн барелів нафти зі своїх резервів.
• Мета такого кроку — заспокоїти нафтові ринки в умовах цінового й логістичного тиску.
• Висновок: нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.

Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку

• ЄС імпортує близько 40% авіапального.
• Половина цього імпорту проходить через Ормузьку протоку.
• Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів.
• Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.
• Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше 90 днів нафтових запасів, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.
• Висновок: саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.

Переробні потужності Європи мають працювати повніше

• Єврокомісія планує оцінити нафтопереробні потужності Європи.
• Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити повне використання наявних потужностей.
• Висновок: у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.

Підтримка бізнесу й споживачів

• Єврокомісія запропонувала рекомендації для негайного полегшення, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.
• Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.
• ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до 50% зростання цін на пальне або добрива, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.
• Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення.
• Субсидії мають бути надані цього року.
• Висновок: ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.

Загальний висновок

• ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.
• Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є авіапальне, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.
• Рішення про вивільнення 400 млн барелів нафти показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.
• Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Постачання близько 26 млн барелів сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.

Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском

• Трейдингові компанії Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria, за словами трейдерів, отримали близько 26 млн барелів нафти зі стратегічних нафтових резервів США.
• Йдеться переважно про сірчисту Bryan Mound та менш сірчисту West Hackberry Sweet.
• Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією $5 за барель до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.
• Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.

Ціновий розрив із європейськими сортами

• Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.
• Норвезька середньосірчиста Johan Sverdrup для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище $12 за барель до Dated на умовах fob.
• Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить $9 за барель премії.
• Це щонайменше на $7 за барель нижче, ніж тижнем раніше.

Середземноморський ринок також слабшає

• У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти Es Sider.
• Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.
• Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.
• Премія алжирської Saharan Blend впала з $15 за барель до Dated на умовах fob на початку тижня до лише $3 за барель в останній торговій сесії.

Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів

• Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції. Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у 26 млн барелів зі США, що посилює конкуренцію між сортами.
• Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти. Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.
• Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення. Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.

Що це означає для переробників

• Дешевша сировина зі США може покращити прибутковість європейських НПЗ.
• Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia

Австрійська OMV після перевірки регулятора E-Control привела свою цінову політику у відповідність до нових правил зниження цін на пальне. Йдеться про повне передання споживачам 5 євроцентів за літр через скорочення маржі. Нові вимоги стали частиною реакції уряду на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном.

Регуляторний тиск на нафтову компанію

• Національний енергетичний регулятор E-Control повідомив, що OMV тепер виконує нові правила щодо зниження цін на бензин.
• Перевірку ініціювало міністерство економіки Австрії, яке відповідає за енергетичну політику.
• Причиною стала ситуація, коли OMV заявляла про виконання правил, але, за даними матеріалу, спершу знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на обов’язкові 5 євроцентів за літр.

Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів

• Нові правила стали відповіддю коаліційного уряду Австрії на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном.
• Механізм передбачає, що зростання надходжень від податку на додану вартість через вищі ціни на пальне має повертатися споживачам через нижчий паливний податок.
• Окремо правила обмежують маржу ритейлерів, зокрема OMV.

Позиція уряду

«Тепер зрозуміло: повні 5 центів від скорочення маржі мають бути передані далі. E-Control зробив це абсолютно чітким», — міністр економіки Вольфганг Гаттманнсдорфер.

• За словами міністра, після інтенсивних переговорів з OMV ці 5 євроцентів в останні дні передавалися споживачам постійно і в повному обсязі.
• Це означає, що держава фактично посилила контроль за тим, як нафтові компанії переносять регуляторні рішення у кінцеву ціну пального.

Позиція OMV

• OMV заявила, що досягла з E-Control спільного розуміння щодо впровадження правил.
• Компанія також повідомила, що тепер виконує чинні вимоги.

«Ново встановлена ясність робить можливим послідовне впровадження чинних вимог для всіх учасників ринку», — OMV.

Висновки

• Висновок 1: Австрійський уряд намагається стримати вплив нафтового цінового шоку на споживачів. Правила прямо пов’язують зростання ПДВ від вищих цін на пальне з поверненням коштів споживачам через нижчий паливний податок.
• Висновок 2: OMV опинилася під прямим регуляторним тиском через неповне початкове виконання вимог. E-Control проводив перевірку після того, як компанія знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на встановлені 5 євроцентів за літр.
• Висновок 3: Австрійський ринок пального переходить до жорсткішого контролю маржі. Нові правила не лише коригують податковий механізм, а й прямо обмежують маржу ритейлерів, включно з OMV.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Війна між США та Іраном змусила S&P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.

Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку

• S&P Global Energy знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу.
• Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у 400 тис. барелів на добу проти 1,1 млн барелів на добу до початку війни.
• Висновок: ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.
• Обґрунтування: сам перегляд становить мінус 700 тис. барелів на добу, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.

Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню

• За оцінкою S&P Global Energy, війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу.
• У другому кварталі очікується різке падіння попиту на нафту на Близькому Сході та в Азії.
• Висновок: криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.

Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки

• Через закриття Ормузької протоки постраждали близько 178 нафтопереробних заводів.
• На ці підприємства припадає близько 40% світових нафтопереробних потужностей.
• Висновок: йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються 40% глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.

Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти

• Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для дизелю та авіапального.
• Висновок: сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.

Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження

• Фізичні ціни Dated Brent стримуються завдяки масштабному використанню стратегічних нафтових резервів.
• Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо Японію та Південну Корею.
• Висновок: ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме велике вивільнення резервів, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.

Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року

• Поєднання трьох факторів — мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту, ризиків для 40% світових нафтопереробних потужностей і найсильнішого удару по дизелю та авіапальному — вказує на швидку перебудову ринку.
• Висновок: головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.

Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&P Global Energy

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Platts, що входить до S&P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з 1 долара за тонну до 2 доларів за тонну. Причиною названа висока ринкова волатильність, пов’язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.

Що саме змінив Platts

• Для European Clean Refined Products у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд.
• Звичайний режим для цього сегмента становить 1 долар за тонну кожні 20 секунд.
• Platts окремо наголосив, що це тимчасова зміна, яка діє лише для сесії 21 квітня.

Які саме сегменти ринку охоплені

• У сегменті middle distillates зміни поширено на:
  • Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes
  • Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes
  • Platts FOB ARA ULSD cargoes
  • Platts CIF NWE jet fuel cargoes
  • Platts FOB FARAG jet fuel barges
  • Platts FOB ARA ULSD barges
  • Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges
  • Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges
  • усі пов’язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів
• У сегменті light ends зміни поширено на:
  • Platts FOB Med gasoline cargoes
  • Platts NWE gasoline barges and cargoes
  • Platts CIF NWE naphtha cargoes
  • усі пов’язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти

Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального

• Подвоєння допустимого кроку зміни ціни з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.
• Оскільки зміна охоплює ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.
• Висновок: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.

Чому Ормузька протока стала визначальним чинником

• Підставою для тимчасового рішення стала висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці.
• Це дає підстави стверджувати, що геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик для європейського ринку нафтопродуктів.

Додаткова зміна в LPG

• Для ринку LPG coasters, barges and cargoes 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з 1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд.
• Звичайний режим для цього сегмента становить 1 долар за тонну кожні 60 секунд.
• Ця зміна також діє лише для сесії 21 квітня.

Який сигнал отримав ринок

• Перший висновок: волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.
• Другий висновок: геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.
• Третій висновок: рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.
• Четвертий висновок: ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global Commodity Insights

Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від 4 млрд до 6 млрд євро, з яких 3,6 млрд євро припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.

Бюджетна відповідь на енергетичний шок

Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб повністю перекрити нові витрати за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.

• Криза навколо Ірану коштуватиме Франції від 4 млрд до 6 млрд євро.
• 3,6 млрд євро у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.
• Уряд повідомив про намір заморозити 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.

Висновок: уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як ширший макрофінансовий ризик. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені 3,6 млрд євро додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.

Що саме тисне на французьку економіку

У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.

• Стрибок енергетичних цін став одним із ключових чинників нових витрат держави.
• Вищі прибутковості облігацій збільшили рахунок за запозичення.
• Уряд прямо пов’язує пакет підтримки з ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом.

Висновок: для Франції наслідки кризи мають подвійний характер — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.

Кого уряд захищає насамперед

Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на точкову допомогу тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.

• Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про збільшення екстрених паливних субсидій для рибальства та сільського господарства.
• Допомогу також пообіцяно малим будівельним компаніям.
• Уряд може поширити підтримку і на водіїв таксі.
• Окремо готуються плани підтримки ще 3 млн малозабезпечених людей, які використовують транспортні засоби для роботи.

Висновок: французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.

Чому допомога залишається адресною

Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.

• Франція вже має один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні.
• Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є суворо адресними і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.
• На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: крайні праві вимагають дорогого скорочення 20% ПДВ на пальне, а крайні ліві — запровадження стелі цін на енергію.

Висновок: Париж намагається втримати баланс між соціальною компенсацією та фіскальною стійкістю. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.

Висновок

Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів. Обґрунтування: саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.

«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам’єль, міністр бюджету Франції

«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем’єр-міністр Франції

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У березні 2026 року продажі електромобілів у континентальній Європі різко прискорилися: у 15 країнах ЄС та EFTA зареєстрували 224 тис. нових EV, що на 51% більше, ніж роком раніше. За підсумками першого кварталу показник досяг 500 тис. авто, або плюс 33,5% у річному вимірі. Ключовим каталізатором такого стрибка є війна навколо Ірану, яка підштовхнула вгору ціни на бензин і дизель. Це зробило різницю між витратами на традиційне пальне та електроенергію ще помітнішою, а сам перехід на електротранспорт — не лише кліматичним, а й енергетичним рішенням. Для нафтового ринку це означає посилення тиску на попит на нафтопродукти, оскільки заміщення двигунів внутрішнього згоряння прямо скорочує споживання моторного пального.

Що показали березневі продажі

• 224 тис. нових електромобілів зареєстровано в березні 2026 року в 15 країнах ЄС та EFTA.
• За перші три місяці року зареєстровано 500 тис. EV.
• Продажі в першому кварталі зросли на 33,5% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
• Березневий показник показав річне зростання на 51%.

Подорожчання бензину й дизелю не залишилося лише ціновим шоком для споживачів, а вже трансформувалося у зміну поведінки покупців. Для ринку нафти це важливий сигнал: коли зростання цін на нафтопродукти прискорює перехід на електротранспорт, дорожче пальне починає працювати проти майбутнього попиту на нього.

Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів

• Сплеск інтересу до EV з війною навколо Ірану, яка почалася наприкінці лютого.
• З початку цього конфлікту в Європі зросла вартість бензину і дизелю.
• Дорожче моторне пальне підсвітило для покупців дешевшу альтернативу у вигляді заряджання від мережі.
• Організація E-Mobility Europe підрахувала, що перехід на EV цього року вже скоротив річний попит на АЗС на обсяг, еквівалентний 2 млн барелів нафти на рік.

Висновок: Війна навколо Ірану виступає не лише геополітичним чинником, а й тригером структурної зміни попиту. Зростання цін на бензин і дизель підштовхнуло споживачів до електромобілів, а це вже дало вимірюваний ефект у вигляді зменшення попиту на нафту на 2 млн барелів на рік у перерахунку на річний еквівалент.

Хто рухається найшвидше

• Норвегія стала беззаперечним лідером: у березні 98% усіх нових проданих авто були електромобілями.
• Данія посіла друге місце з показником 76%.
• Фінляндія наблизилася до позначки 50%.

Північна Європа рухається найшвидше завдяки поєднанню трьох чинників:

• вищі зарплати;
• щедрі субсидії;
• розвинена зарядна інфраструктура, створена урядом.

Висновок: сам по собі стрибок цін на пальне прискорює попит на EV, але найсильніше цей ефект проявляється там, де вже існує державна й інфраструктурна база для переходу. Саме країни з розвиненою системою стимулів і зарядною мережею показали найвищі частки EV у нових продажах.

Як реагують великі ринки Європи

• Німеччина, Франція, Іспанія, Італія та Польща зафіксували 40% зростання продажів EV у першому кварталі.
• Німеччина у березні показала 42% зростання продажів електромобілів.
• Італія, одна з найповільніших країн ЄС у переході на EV, у березні продемонструвала 65% річного зростання.
• Попри це, частка EV в Італії залишається низькою — лише 8,6% продажів, тоді як у Франції вона становить 28%.
• У Франції річне зростання продажів EV сягнуло 50%.

Ці цифри показують, що прискорення вже не обмежується лише найбільш електрифікованими країнами Півночі. Воно поширюється на великі автомобільні ринки та на країни, які раніше відставали. Для нафтового ринку це означає ризик ширшого, географічно розподіленого зниження попиту на бензин і дизель, а не лише локальний ефект окремих країн-лідерів.

Що підтримує попит у Франції

• Франція надає домогосподарствам із низькими доходами до 5 700 євро на купівлю електромобіля.
• Для покупців із середніми доходами грант становить до 4 700 євро.
• Для інших категорій покупців передбачено до 3 500 євро.
• Також діє схема соціального лізингу для домогосподарств із доходом менше 16 300 євро на особу, які змушені долати щонайменше 15 км до роботи.

Висновок: високі ціни на бензин і дизель прискорюють попит, але стале зростання продажів EV забезпечують саме фінансові механізми підтримки. У Франції одночасно спостерігаються 50% зростання продажів і конкретний набір грошових стимулів для різних категорій населення.

Що відбувається у виробників

• Шведська компанія Polestar, яка є єдиним у Європі автовиробником, що випускає лише електромобілі, повідомила про рекордні продажі на рівні 60 тис. авто за минулий рік.
• Німецьке автомобільне торгове об’єднання заявило, що реструктуризація галузі та нові інвестиції дають результат.
• За його оцінкою, кожен другий електромобіль, проданий у Європі, тепер виготовлено в Німеччині.

На цьому тлі особливо показовим виглядає те, що західні автовиробники раніше відступали від EV через ознаки слабшого попиту та скорочення податкових пільг. Але тепер зростання цін на пальне за останні сім тижнів змінило настрої споживачів і, схоже, повернуло ринку імпульс.

Що це означає в ширшому геополітичному вимірі

• Війна США та Ізраїлю проти Ірану прискорює відмову від двигунів внутрішнього згоряння.
• Це відбувається попри критику Дональда Трампа на адресу європейського курсу на відновлювану енергетику.
• Європейський перехід на EV у такій логіці постає як відповідь не лише на кліматичні, а й на безпекові та нафтові ризики.

Березневий сплеск продажів електромобілів є одним із найбільших нещодавніх здобутків Європи в енергетичній безпеці в місяць, коли залежність від нафти стала реальною вразливістю. — Кріс Герон, генеральний секретар E-Mobility Europe

Висновок

Пряма залежність між геополітичною напругою на Близькому Сході, подорожчанням бензину й дизелю, прискоренням продажів електромобілів та скороченням попиту на нафту. У березні продажі EV у континентальній Європі зросли на 51%, у першому кварталі — на 33,5%, а ефект заміщення вже еквівалентний 2 млн барелів нафти на рік. Це означає, що для Європи електрифікація транспорту дедалі більше перетворюється з технологічного вибору на інструмент зниження нафтової залежності.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Guardian

Іспанія заявила про готовність активно долучитися до можливого механізму ЄС зі спільного використання запасів авіаційного пального та до спільних закупівель, тоді як Європа намагається стабілізувати постачання після різкого загострення кризи на Близькому Сході. Попри напруження на ринку, нові дані Kpler і LSEG показують зростання надходжень авіаційного пального зі США та Нігерії. Водночас ціни залишаються поблизу рекордних рівнів — близько 175 доларів за барель, а запаси в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен впали до найнижчого рівня за чотири роки. Це означає, що Європа отримала додаткові обсяги, але ще не позбулася ризику дефіциту напередодні літнього піку авіаперевезень.

Іспанія робить ставку на координацію в межах ЄС

• Міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен заявила, що країна активно братиме участь у можливому європейському механізмі спільного використання запасів авіаційного пального.
• За її словами, спільна платформа закупівель може посилити переговорну позицію покупців і допомогти країнам отримувати пальне за доступнішими цінами.
• Висновок: ЄС розглядає не лише екстрений перерозподіл ресурсів, а й колективний інструмент впливу на ринок.

«Іспанія завжди демонструвала свою відданість солідарності та спільній роботі. Ми подивимося, що саме передбачає ця пропозиція, і братимемо активну участь». — Сара Аагесен, міністерка енергетики Іспанії

Причина кризи — збій головного каналу імпорту для Європи

• Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, а також відповідь Тегерана, спровокували кризу постачання авіаційного пального.
• ЄС залежить від країн Перської затоки майже на 75% у структурі імпорту авіаційного пального.
• Постачання були порушені через те, що Ормузька протока фактично виявилася закритою.
• Висновок: проблема має не локальний, а системний імпортний характер, оскільки під ударом опинилося джерело, від якого Європа залежить на три чверті. Коли майже 75% імпорту прив’язані до одного регіону, будь-який збій у критичному вузлі транспортування автоматично стає загальноєвропейською проблемою.

Іспанія входить у кризу з сильнішої позиції, ніж частина інших країн Європи

• Сара Аагесен наголосила, що Іспанія краще підготовлена до кризи завдяки мережі нафтопереробних заводів та постачанню переважно з Америки і Північної Африки.
• На окремих підприємствах іспанські переробники збільшили випуск на до 60% від звичайного рівня.
• Це дало змогу країні увійти в літній сезон із запасами гасу на максимальному рівні.
• Висновок: перевага Іспанії полягає не у відсутності кризи, а у кращій диверсифікації джерел і гнучкішій внутрішній переробці. Два фактори стійкості — альтернативна географія постачання та нарощення переробки всередині країни.

Європа вже отримує додаткові обсяги, але ринок залишається напруженим

• За даними Kpler і LSEG, цього тижня Європа має отримати більші надходження авіаційного пального зі США та Нігерії, ніж тижнем раніше.
• Постачання зі США в Європу у квітні поки що оцінюються на рівні 164-174 тис. барелів на добу з урахуванням уже розвантажених суден і тих, що ще мають прибути.
• Для порівняння, минулого тижня очікувалося 149-200 тис. барелів на добу, що є рекордом за даними LSEG від 2015 року і Kpler від 2017 року.
• Імпорт із Нігерії у квітні наразі становить близько 78-96 тис. барелів на добу.
• Це також рекордний рівень і свідчення зростання ролі Нігерії після запуску у 2024 році НПЗ Dangote — найбільшого в Африці.
• Висновок: Європа вже переорієнтовує потоки з Перської затоки на Атлантичний басейн. Саме США і Нігерія  є джерелами збільшених та рекордних надходжень, які мають підтримати європейський ринок.

Ціни й запаси показують, що дефіцит ще не подолано

• Минулого місяця ціни на авіаційне пальне досягли історичного максимуму.
• Вони залишаються підвищеними і тримаються поблизу 175 доларів за барель.
• Від початку війни ціна майже подвоїлася.
• Запаси авіаційного пального в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен минулого тижня впали до мінімуму за чотири роки.
• Висновок: додатковий імпорт поки що не відновив ринкову рівновагу. Якби нові постачання вже повністю компенсували втрати, ринок не утримував би ціни поблизу рекордів, а запаси не залишалися б на чотирирічному мінімумі.

Ризик для авіасполучення переноситься на кінець травня і літній сезон

• Генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш попередив, що з кінця травня в Європі можуть початися скасування рейсів через нестачу авіаційного пального.
• Це створює загрозу для пікового літнього сезону подорожей, коли навантаження на авіаційну систему традиційно зростає.
• Висновок: енергетична проблема вже переходить у транспортно-економічну площину. Якщо дефіцит пального загрожує скасуванням рейсів, наслідки виходять за межі ринку нафтопродуктів і напряму впливають на мобільність, туризм і доходи перевізників.

«Рейси в Європі можуть почати скасовувати з кінця травня через нестачу авіаційного пального». — Віллі Волш, генеральний директор IATA

Висноки

• Перший висновок: ринок авіаційного пального в Європі увійшов у фазу гострої геополітичної залежності від логістики і зовнішнього імпорту.
• Другий висновок: Іспанія на тлі загальноєвропейської кризи виглядає відносно стійкішою. Країна спирається на власну переробку, постачання з Америки та Північної Африки і наростила випуск на окремих НПЗ до 60% від звичайного рівня.
• Третій висновок: рекордні надходження зі США та Нігерії лише пом’якшують дефіцит, але не знімають ризиків. Це підтверджують одночасно три показники — ціна близько 175 доларів за барель, майже дворазове зростання від початку війни та мінімум запасів за чотири роки.
• Четвертий висновок: спільні закупівлі і взаємне використання запасів у ЄС стають не політичним жестом, а практичним інструментом стабілізації ринку. Європейські авіакомпанії вже закликають ЄС до надзвичайних заходів, а ризик скасування рейсів з кінця травня робить рішення терміновим.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters