<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Головне</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/featured/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нігерія шостий місяць поспіль виконала квоту ОПЕК+ із видобутку нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/nigeriya-shostij-misyac-pospil-vikonala-kvotu-opek-iz-vidobutku-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/nigeriya-shostij-misyac-pospil-vikonala-kvotu-opek-iz-vidobutku-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155966</guid>
		<description><![CDATA[Видобуток сирої нафти в Нігерії у жовтні 2026 року становив у середньому 1,51 млн барелів на добу, що відповідає 101% встановленої квоти ОПЕК+ у 1,5 млн барелів. Країна шостий місяць поспіль утримує виробництво на рівні квотного обмеження. Стабілізація нафтовидобутку пов&#8217;язана зі зменшенням операційних перебоїв, поліпшенням роботи виробничих потужностей і протидією незаконному відбору нафти. Покращення операційної [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Видобуток сирої нафти в Нігерії у жовтні 2026 року становив у середньому 1,51 млн барелів на добу, що відповідає 101% встановленої квоти ОПЕК+ у 1,5 млн барелів. Країна шостий місяць поспіль утримує виробництво на рівні квотного обмеження. Стабілізація нафтовидобутку пов&#8217;язана зі зменшенням операційних перебоїв, поліпшенням роботи виробничих потужностей і протидією незаконному відбору нафти.</strong></p>
<h3>Покращення операційної стабільності підтримує нафтовидобуток найбільшого африканського виробника ОПЕК</h3>
<p>OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Nigerian Upstream Petroleum Regulatory Commission (NUPRC), що середньодобовий видобуток сирої нафти в Нігерії у жовтні становив 1,51 млн барелів.</p>
<p>Разом із газовим конденсатом загальний обсяг виробництва рідких вуглеводнів досяг 1,688 млн барелів на добу.</p>
<p>Конденсат не враховується під час визначення виконання квот ОПЕК+, тому для оцінювання відповідності виробничим обмеженням використовується саме показник видобутку сирої нафти.</p>
<p>За даними регулятора, результат жовтня становив 101% квотного рівня, установленого для Нігерії.</p>
<p>У NUPRC пояснили стабільність нафтовидобутку поліпшенням операційної діяльності, збільшенням фактичного часу роботи виробничих об&#8217;єктів і забезпеченням безперебійніших потоків сирої нафти.</p>
<h4>Виробничі результати та подальші цілі</h4>
<p>У травні 2026 року Нігерія досягла 15-місячного максимуму видобутку на рівні 1,53 млн барелів на добу. Це був найвищий показник із січня 2025 року.</p>
<p>На початку війни в Ірані нігерійська влада прагнула оперативно збільшити видобуток приблизно на 100 тис. барелів на добу, щоб використати можливості, які виникли через порушення глобальних нафтових потоків.</p>
<p>Раніше країна регулярно стикалася з труднощами виконання квот через диверсії, крадіжки нафти та розливи, які призводили до перебоїв в експортних операціях.</p>
<p>За інформацією видання, посилення заходів проти незаконного відбору нафти та пошкодження інфраструктури в дельті Нігеру сприяло відновленню виробничих показників.</p>
<p>Нігерія також планує збільшити видобуток сирої нафти до 2 млн барелів на добу у 2027 році. Таку ціль озвучив виконавчий віцепрезидент державної нафтової компанії NNPC Уді Нтіа.</p>
<p>Відновлення стабільного нафтовидобутку в Нігерії відбувається на тлі глобальних порушень маршрутів постачання, пов&#8217;язаних із воєнними діями на Близькому Сході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Nigeria-Hits-OPEC-Oil-Production-Quota-for-Sixth-Straight-Month.html">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Видобуток сирої нафти в Нігерії у жовтні 2026 року становив у середньому 1,51 млн барелів на добу, що відповідає 101% встановленої квоти ОПЕК+ у 1,5 млн барелів. Країна шостий місяць поспіль утримує виробництво на рівні квотного обмеження. Стабілізація нафтовидобутку пов&#8217;язана зі зменшенням операційних перебоїв, поліпшенням роботи виробничих потужностей і протидією незаконному відбору нафти.</strong></p>
<h3>Покращення операційної стабільності підтримує нафтовидобуток найбільшого африканського виробника ОПЕК</h3>
<p>OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Nigerian Upstream Petroleum Regulatory Commission (NUPRC), що середньодобовий видобуток сирої нафти в Нігерії у жовтні становив 1,51 млн барелів.</p>
<p>Разом із газовим конденсатом загальний обсяг виробництва рідких вуглеводнів досяг 1,688 млн барелів на добу.</p>
<p>Конденсат не враховується під час визначення виконання квот ОПЕК+, тому для оцінювання відповідності виробничим обмеженням використовується саме показник видобутку сирої нафти.</p>
<p>За даними регулятора, результат жовтня становив 101% квотного рівня, установленого для Нігерії.</p>
<p>У NUPRC пояснили стабільність нафтовидобутку поліпшенням операційної діяльності, збільшенням фактичного часу роботи виробничих об&#8217;єктів і забезпеченням безперебійніших потоків сирої нафти.</p>
<h4>Виробничі результати та подальші цілі</h4>
<p>У травні 2026 року Нігерія досягла 15-місячного максимуму видобутку на рівні 1,53 млн барелів на добу. Це був найвищий показник із січня 2025 року.</p>
<p>На початку війни в Ірані нігерійська влада прагнула оперативно збільшити видобуток приблизно на 100 тис. барелів на добу, щоб використати можливості, які виникли через порушення глобальних нафтових потоків.</p>
<p>Раніше країна регулярно стикалася з труднощами виконання квот через диверсії, крадіжки нафти та розливи, які призводили до перебоїв в експортних операціях.</p>
<p>За інформацією видання, посилення заходів проти незаконного відбору нафти та пошкодження інфраструктури в дельті Нігеру сприяло відновленню виробничих показників.</p>
<p>Нігерія також планує збільшити видобуток сирої нафти до 2 млн барелів на добу у 2027 році. Таку ціль озвучив виконавчий віцепрезидент державної нафтової компанії NNPC Уді Нтіа.</p>
<p>Відновлення стабільного нафтовидобутку в Нігерії відбувається на тлі глобальних порушень маршрутів постачання, пов&#8217;язаних із воєнними діями на Близькому Сході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Nigeria-Hits-OPEC-Oil-Production-Quota-for-Sixth-Straight-Month.html">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/nigeriya-shostij-misyac-pospil-vikonala-kvotu-opek-iz-vidobutku-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія збільшила імпорт нафти з Перської затоки до 2,1 млн барелів на добу, випередивши закупівлі в росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/indiya-zbilshila-import-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-do-21-mln-bareliv-na-dobu-viperedivshi-zakupivli-v-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/indiya-zbilshila-import-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-do-21-mln-bareliv-na-dobu-viperedivshi-zakupivli-v-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 12:02:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155965</guid>
		<description><![CDATA[Індія у першій половині листопада збільшила імпорт сирої нафти з Перської затоки приблизно до 2,1 млн барелів на добу, тоді як постачання з росії становили близько 1,8 млн барелів на добу. Це перше перевищення близькосхідних обсягів над російськими від початку війни в Ірані. Зміна структури імпорту пов&#8217;язана з відновленням потоків через Ормузьку протоку та зменшенням [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Індія у першій половині листопада збільшила імпорт сирої нафти з Перської затоки приблизно до 2,1 млн барелів на добу, тоді як постачання з росії становили близько 1,8 млн барелів на добу. Це перше перевищення близькосхідних обсягів над російськими від початку війни в Ірані. Зміна структури імпорту пов&#8217;язана з відновленням потоків через Ормузьку протоку та зменшенням цінової переваги російської сировини.</strong></p>
<h3>Відновлення маршрутів через Ормузьку протоку змінює структуру закупівель індійських НПЗ</h3>
<p>OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Bloomberg та дані аналітичної компанії Kpler, що Індія з початку місяця імпортувала приблизно 2,1 млн барелів нафти на добу з Перської затоки.</p>
<p>Для порівняння, обсяги імпорту російської нафти становили близько 1,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Зміна співвідношення стала наслідком поступового відновлення морської логістики в регіоні після масштабних обмежень руху танкерів через Ормузьку протоку.</p>
<p>Одним із механізмів відновлення постачання стало перевантаження нафти між танкерами безпосередньо в морі — операції ship-to-ship (STS). Частину таких операцій перемістили ближче до узбережжя Індії через перевантаження акваторії Оманської затоки та небезпеку атак поблизу Ормузької протоки.</p>
<h4>Масштаб відновлення імпорту</h4>
<p>До початку війни в Ірані індійські закупівлі сирої нафти, що транспортувалася через Ормузьку протоку, становили в середньому близько 2,8 млн барелів на добу.</p>
<p>У квітні, коли судноплавство через протоку було майже повністю заблоковане, відповідні потоки скоротилися до 247 тис. барелів на добу.</p>
<p>Нинішнє збільшення закупівель до 2,1 млн барелів на добу свідчить про суттєве відновлення доступності близькосхідної сировини для індійських нафтопереробних підприємств.</p>
<p>При цьому російська нафта зберігає значну частку в імпорті Індії, проте вже не має попередньої цінової переваги, яка раніше підтримувала її конкурентоспроможність.</p>
<p>Опубліковані показники демонструють зміну географічної структури міжнародної торгівлі нафтою в умовах поступового відновлення транспортних маршрутів Перської затоки. Водночас операції перевантаження між суднами залишаються важливим елементом логістики в регіоні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Boosts-Gulf-Oil-Imports-as-Russian-Crude-Loses-Its-Price-Advantage.html">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Індія у першій половині листопада збільшила імпорт сирої нафти з Перської затоки приблизно до 2,1 млн барелів на добу, тоді як постачання з росії становили близько 1,8 млн барелів на добу. Це перше перевищення близькосхідних обсягів над російськими від початку війни в Ірані. Зміна структури імпорту пов&#8217;язана з відновленням потоків через Ормузьку протоку та зменшенням цінової переваги російської сировини.</strong></p>
<h3>Відновлення маршрутів через Ормузьку протоку змінює структуру закупівель індійських НПЗ</h3>
<p>OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Bloomberg та дані аналітичної компанії Kpler, що Індія з початку місяця імпортувала приблизно 2,1 млн барелів нафти на добу з Перської затоки.</p>
<p>Для порівняння, обсяги імпорту російської нафти становили близько 1,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Зміна співвідношення стала наслідком поступового відновлення морської логістики в регіоні після масштабних обмежень руху танкерів через Ормузьку протоку.</p>
<p>Одним із механізмів відновлення постачання стало перевантаження нафти між танкерами безпосередньо в морі — операції ship-to-ship (STS). Частину таких операцій перемістили ближче до узбережжя Індії через перевантаження акваторії Оманської затоки та небезпеку атак поблизу Ормузької протоки.</p>
<h4>Масштаб відновлення імпорту</h4>
<p>До початку війни в Ірані індійські закупівлі сирої нафти, що транспортувалася через Ормузьку протоку, становили в середньому близько 2,8 млн барелів на добу.</p>
<p>У квітні, коли судноплавство через протоку було майже повністю заблоковане, відповідні потоки скоротилися до 247 тис. барелів на добу.</p>
<p>Нинішнє збільшення закупівель до 2,1 млн барелів на добу свідчить про суттєве відновлення доступності близькосхідної сировини для індійських нафтопереробних підприємств.</p>
<p>При цьому російська нафта зберігає значну частку в імпорті Індії, проте вже не має попередньої цінової переваги, яка раніше підтримувала її конкурентоспроможність.</p>
<p>Опубліковані показники демонструють зміну географічної структури міжнародної торгівлі нафтою в умовах поступового відновлення транспортних маршрутів Перської затоки. Водночас операції перевантаження між суднами залишаються важливим елементом логістики в регіоні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Boosts-Gulf-Oil-Imports-as-Russian-Crude-Loses-Its-Price-Advantage.html">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/indiya-zbilshila-import-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-do-21-mln-bareliv-na-dobu-viperedivshi-zakupivli-v-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Країни АСЕАН планують створити спільну систему резервування бензину та дизпального з 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/kra%d1%97ni-asean-planuyut-stvoriti-spilnu-sistemu-rezervuvannya-benzinu-ta-dizpalnogo-z-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/kra%d1%97ni-asean-planuyut-stvoriti-spilnu-sistemu-rezervuvannya-benzinu-ta-dizpalnogo-z-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 12:02:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155964</guid>
		<description><![CDATA[Країни Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) планують запустити спільну систему резервування нафтопродуктів уже у 2027 році. Резервуари передбачається розмістити в Індонезії та Таїланді. Система дозволить державам-учасницям отримувати бензин і дизпальне із запасів сусідніх країн у разі надзвичайних перебоїв із постачанням. Передбачено використання механізму резервування обсягів, подібного до практики Європейського Союзу. Новий механізм має забезпечити доступ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Країни Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) планують запустити спільну систему резервування нафтопродуктів уже у 2027 році. Резервуари передбачається розмістити в Індонезії та Таїланді. Система дозволить державам-учасницям отримувати бензин і дизпальне із запасів сусідніх країн у разі надзвичайних перебоїв із постачанням. Передбачено використання механізму резервування обсягів, подібного до практики Європейського Союзу.</strong></p>
<h3>Новий механізм має забезпечити доступ до пального під час криз постачання</h3>
<p>За повідомленням Reuters від 12 листопада з посиланням на японське ділове видання Nikkei, держави АСЕАН готують систему спільного використання запасів нафтопродуктів для підвищення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<p>На початковому етапі схема дозволить Філіппінам купувати бензин і дизельне пальне, що зберігаються в резервуарах Індонезії та Таїланду, у випадку надзвичайної ситуації.</p>
<p>Компанії, пов&#8217;язані з філіппінською державною нафтовою компанією PNOC, мають намір підписати листи про наміри з операторами резервуарних потужностей двох країн.</p>
<p>Механізм передбачатиме систему так званих квитків — попередньо оплачених прав на придбання визначеного обсягу пального із запасів компаній іншої держави під час перебоїв із постачанням.</p>
<p>Reuters із посиланням на Nikkei зазначає, що подібний принцип використовується в Європейському Союзі.</p>
<h4>Розширення системи резервів</h4>
<p>Розроблення ініціативи координує Economic Research Institute for ASEAN and East Asia (ERIA) — міжнародний дослідницький інститут, створений в Індонезії за участі японського Міністерства економіки, торгівлі та промисловості.</p>
<p>Можливість приєднання до механізму розглядають Лаос і Тимор-Лешті. Надалі система може охопити інші країни АСЕАН, а її предметом може стати також сира нафта.</p>
<p>Японія підтримує створення спільних запасів після порушень енергетичного постачання, пов&#8217;язаних із війною в Ірані.</p>
<p>Очікується, що прем&#8217;єр-міністерка Японії Санае Такаїчі оголосить про співпрацю щодо спільного резервування нафтопродуктів на саміті Asia Zero Emission Community у Манілі 17 листопада.</p>
<p>Ініціатива спрямована насамперед на забезпечення фізичної доступності моторного пального під час криз, а не на встановлення адміністративних цін для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asean-launch-joint-oil-product-stockpiling-scheme-early-2027-nikkei-reports-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Країни Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) планують запустити спільну систему резервування нафтопродуктів уже у 2027 році. Резервуари передбачається розмістити в Індонезії та Таїланді. Система дозволить державам-учасницям отримувати бензин і дизпальне із запасів сусідніх країн у разі надзвичайних перебоїв із постачанням. Передбачено використання механізму резервування обсягів, подібного до практики Європейського Союзу.</strong></p>
<h3>Новий механізм має забезпечити доступ до пального під час криз постачання</h3>
<p>За повідомленням Reuters від 12 листопада з посиланням на японське ділове видання Nikkei, держави АСЕАН готують систему спільного використання запасів нафтопродуктів для підвищення регіональної енергетичної безпеки.</p>
<p>На початковому етапі схема дозволить Філіппінам купувати бензин і дизельне пальне, що зберігаються в резервуарах Індонезії та Таїланду, у випадку надзвичайної ситуації.</p>
<p>Компанії, пов&#8217;язані з філіппінською державною нафтовою компанією PNOC, мають намір підписати листи про наміри з операторами резервуарних потужностей двох країн.</p>
<p>Механізм передбачатиме систему так званих квитків — попередньо оплачених прав на придбання визначеного обсягу пального із запасів компаній іншої держави під час перебоїв із постачанням.</p>
<p>Reuters із посиланням на Nikkei зазначає, що подібний принцип використовується в Європейському Союзі.</p>
<h4>Розширення системи резервів</h4>
<p>Розроблення ініціативи координує Economic Research Institute for ASEAN and East Asia (ERIA) — міжнародний дослідницький інститут, створений в Індонезії за участі японського Міністерства економіки, торгівлі та промисловості.</p>
<p>Можливість приєднання до механізму розглядають Лаос і Тимор-Лешті. Надалі система може охопити інші країни АСЕАН, а її предметом може стати також сира нафта.</p>
<p>Японія підтримує створення спільних запасів після порушень енергетичного постачання, пов&#8217;язаних із війною в Ірані.</p>
<p>Очікується, що прем&#8217;єр-міністерка Японії Санае Такаїчі оголосить про співпрацю щодо спільного резервування нафтопродуктів на саміті Asia Zero Emission Community у Манілі 17 листопада.</p>
<p>Ініціатива спрямована насамперед на забезпечення фізичної доступності моторного пального під час криз, а не на встановлення адміністративних цін для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asean-launch-joint-oil-product-stockpiling-scheme-early-2027-nikkei-reports-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/kra%d1%97ni-asean-planuyut-stvoriti-spilnu-sistemu-rezervuvannya-benzinu-ta-dizpalnogo-z-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США готують продовження винятків із закону Джонса для стримування цін на бензин і дизпальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/ssha-gotuyut-prodovzhennya-vinyatkiv-iz-zakonu-dzhonsa-dlya-strimuvannya-cin-na-benzin-i-dizpalne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/ssha-gotuyut-prodovzhennya-vinyatkiv-iz-zakonu-dzhonsa-dlya-strimuvannya-cin-na-benzin-i-dizpalne/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 11:01:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155963</guid>
		<description><![CDATA[Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає продовження тимчасових винятків із закону Джонса, які дозволяють окремим іноземним суднам перевозити нафту та інші вантажі між американськими портами. За інформацією Reuters від 12 листопада, новий механізм може передбачати індивідуальне погодження рейсів. Мета заходу — збільшити транспортну гнучкість і послабити логістичні обмеження, що впливають на ціни моторного пального. Послаблення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає продовження тимчасових винятків із закону Джонса, які дозволяють окремим іноземним суднам перевозити нафту та інші вантажі між американськими портами. За інформацією Reuters від 12 листопада, новий механізм може передбачати індивідуальне погодження рейсів. Мета заходу — збільшити транспортну гнучкість і послабити логістичні обмеження, що впливають на ціни моторного пального.</strong></p>
<h3>Послаблення каботажних обмежень має розширити можливості внутрішнього транспортування нафтопродуктів</h3>
<p>Reuters із посиланням на чотири галузеві джерела повідомило, що американська адміністрація готується продовжити дію винятків із Jones Act — закону, який регулює перевезення вантажів між портами США.</p>
<p>Закон вимагає, щоб такі перевезення виконували судна американської побудови, які належать американським компаніям та укомплектовані американськими екіпажами.</p>
<p>За інформацією двох джерел агентства, наступне продовження винятків може передбачати перевірку кожного рейсу окремо замість загального дозволу для іноземних суден.</p>
<p>Попереднє продовження діяло з серпня до 15 листопада 2026 року. Reuters зазначає, що нинішній період послаблення обмежень став найдовшим за історію закону, якому понад сто років.</p>
<p>Представник Білого дому повідомив агентству, що остаточного рішення щодо продовження винятків поки не ухвалено.</p>
<h4>Вартість моторного пального</h4>
<p>За даними автомобільної асоціації AAA, 12 листопада середня ціна бензину у США становила близько $3,91 за галон проти $2,98 до початку війни США та Ірану.</p>
<p>Дизельне пальне подорожчало до $6,10 за галон порівняно з $3,76 до початку конфлікту.</p>
<p>Reuters зазначає, що винятки із закону Джонса використовувалися адміністрацією як один з інструментів обмеження транспортних витрат і зменшення дефіциту доступних танкерів для внутрішніх перевезень.</p>
<p>Водночас окремі галузеві аналітики вважають, що навіть розширення доступу іноземних суден може зменшити вартість бензину лише на кілька центів за галон.</p>
<p>За офіційними даними, у березні та травні було надано близько 300 дозволів у межах загальних винятків. Після запровадження обмеженішого механізму в серпні їхня кількість становила приблизно 48.</p>
<p>Таким чином, адміністрація розглядає транспортне регулювання як окремий інструмент впливу на паливні ціни, хоча очікуваний безпосередній ефект для споживачів залишається обмеженим.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/us/white-house-set-extend-set-extend-jones-act-waiver-sources-say-2026-11-12/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає продовження тимчасових винятків із закону Джонса, які дозволяють окремим іноземним суднам перевозити нафту та інші вантажі між американськими портами. За інформацією Reuters від 12 листопада, новий механізм може передбачати індивідуальне погодження рейсів. Мета заходу — збільшити транспортну гнучкість і послабити логістичні обмеження, що впливають на ціни моторного пального.</strong></p>
<h3>Послаблення каботажних обмежень має розширити можливості внутрішнього транспортування нафтопродуктів</h3>
<p>Reuters із посиланням на чотири галузеві джерела повідомило, що американська адміністрація готується продовжити дію винятків із Jones Act — закону, який регулює перевезення вантажів між портами США.</p>
<p>Закон вимагає, щоб такі перевезення виконували судна американської побудови, які належать американським компаніям та укомплектовані американськими екіпажами.</p>
<p>За інформацією двох джерел агентства, наступне продовження винятків може передбачати перевірку кожного рейсу окремо замість загального дозволу для іноземних суден.</p>
<p>Попереднє продовження діяло з серпня до 15 листопада 2026 року. Reuters зазначає, що нинішній період послаблення обмежень став найдовшим за історію закону, якому понад сто років.</p>
<p>Представник Білого дому повідомив агентству, що остаточного рішення щодо продовження винятків поки не ухвалено.</p>
<h4>Вартість моторного пального</h4>
<p>За даними автомобільної асоціації AAA, 12 листопада середня ціна бензину у США становила близько $3,91 за галон проти $2,98 до початку війни США та Ірану.</p>
<p>Дизельне пальне подорожчало до $6,10 за галон порівняно з $3,76 до початку конфлікту.</p>
<p>Reuters зазначає, що винятки із закону Джонса використовувалися адміністрацією як один з інструментів обмеження транспортних витрат і зменшення дефіциту доступних танкерів для внутрішніх перевезень.</p>
<p>Водночас окремі галузеві аналітики вважають, що навіть розширення доступу іноземних суден може зменшити вартість бензину лише на кілька центів за галон.</p>
<p>За офіційними даними, у березні та травні було надано близько 300 дозволів у межах загальних винятків. Після запровадження обмеженішого механізму в серпні їхня кількість становила приблизно 48.</p>
<p>Таким чином, адміністрація розглядає транспортне регулювання як окремий інструмент впливу на паливні ціни, хоча очікуваний безпосередній ефект для споживачів залишається обмеженим.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/us/white-house-set-extend-set-extend-jones-act-waiver-sources-say-2026-11-12/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/ssha-gotuyut-prodovzhennya-vinyatkiv-iz-zakonu-dzhonsa-dlya-strimuvannya-cin-na-benzin-i-dizpalne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Судновий газойль у Гібралтарі дорожчий за Роттердам на $184 за тонну: шторм призупинив вхід суден до порту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/sudnovij-gazojl-u-gibraltari-dorozhchij-za-rotterdam-na-184-za-tonnu-shtorm-prizupiniv-vxid-suden-do-portu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/sudnovij-gazojl-u-gibraltari-dorozhchij-za-rotterdam-na-184-za-tonnu-shtorm-prizupiniv-vxid-suden-do-portu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 09:54:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155958</guid>
		<description><![CDATA[12 листопада 2026 року ціна низькосірчистого суднового газойлю LSMGO у Гібралтарі перевищувала відповідний показник Роттердама на $184 за тонну. За даними ENGINE станом на 09:00 GMT, за добу LSMGO подорожчав у Гібралтарі на $13 за тонну, а в Роттердамі — на $9. Одночасно сильний вітер і хвилювання моря призвели до призупинення вхідного руху суден у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>12 листопада 2026 року ціна низькосірчистого суднового газойлю LSMGO у Гібралтарі перевищувала відповідний показник Роттердама на $184 за тонну. За даними ENGINE станом на 09:00 GMT, за добу LSMGO подорожчав у Гібралтарі на $13 за тонну, а в Роттердамі — на $9. Одночасно сильний вітер і хвилювання моря призвели до призупинення вхідного руху суден у Гібралтарі. На бункерування очікували 14 суден, окремі постачальники повідомляли про затримки понад 12 годин. Для забезпечення доступності пального покупцям рекомендували оформлювати замовлення за 6–7 днів. Дані свідчать про збереження локальної цінової премії та логістичних обмежень.</p>
<h3>Цінова премія Гібралтару до Роттердама становила $184 за тонну LSMGO</h3>
<p>Європейські ціни на суднове пальне 12 листопада 2026 року переважно зростали, проте їхня динаміка суттєво відрізнялася залежно від порту та виду продукту.</p>
<p>За інформацією спеціалізованого видання ENGINE, станом на 09:00 за Гринвічем ціна низькосірчистого суднового газойлю LSMGO у Гібралтарі збільшилася за добу на $13 за тонну.</p>
<p>У Роттердамі зростання становило $9 за тонну.</p>
<p>Отже, за останню добу різниця між змінами цін двох портів дорівнювала $4 за тонну.</p>
<p>При цьому абсолютна премія LSMGO у Гібралтарі до Роттердама становила $184 за тонну.</p>
<p>Для низькосірчистого суднового мазуту VLSFO ціна у Гібралтарі збільшилася на $27 за тонну, а в Роттердамі — лише на $4.</p>
<p>У результаті премія Гібралтару за VLSFO до Роттердама зросла на $23 за тонну.</p>
<p>Для високосірчистого суднового мазуту HSFO зафіксовано різноспрямований рух: у Гібралтарі ціна збільшилася на $17 за тонну, тоді як у Роттердамі зменшилася на $1.</p>
<p>Таким чином, цінова динаміка різних видів суднового пального не була однаковою навіть у межах двох великих європейських бункерувальних центрів.</p>
<h3>Шторм призупинив вхід суден до Гібралтару, на бункерування очікували 14 суден</h3>
<p>За інформацією портового агента MH Bland, несприятливі погодні умови обмежили роботу Гібралтарського порту.</p>
<p>Швидкість вітру становила приблизно 25 вузлів, а висота хвиль перевищувала 1,5 м.</p>
<p>Через погоду вхідний рух суден до порту було призупинено. Водночас окремі операції залишалися можливими в межах зовнішньої портової зони.</p>
<p>Станом на час повідомлення 14 суден очікували на бункерування.</p>
<p>Окремі постачальники повідомляли про затримки понад 12 годин.</p>
<p>У сусідньому Альхесірасі спостерігалося накопичення суден на внутрішніх якірних стоянках.</p>
<p>На якірній стоянці Сеути бункерувальні операції було повністю призупинено через несприятливі погодні умови. Водночас постачання через берегові трубопровідні системи залишалося можливим за погодженням із лоцманською службою.</p>
<p>За оцінкою трейдера, опитаного ENGINE, доступність суднового пального для оперативного постачання в Гібралтарській протоці залишалася обмеженою.</p>
<p>Покупцям рекомендували розміщувати замовлення за 6–7 днів, щоб мати достатній вибір постачальників.</p>
<p>Такі строки є оперативною рекомендацією учасника ринку, а не гарантованим часом постачання для всіх операторів.</p>
<h3>Локальні логістичні обмеження можуть підтримувати премії навіть за зниження нафтових цін</h3>
<p>Висока премія Гібралтару до Роттердама свідчить про суттєву різницю умов постачання суднового газойлю між портами.</p>
<p>Водночас на підставі одного цінового спостереження неможливо визначити, яку частину цієї різниці формують погодні обмеження, доступність бункерувальних барж, запаси або інші чинники.</p>
<p>У попередні дні «Термінал» уже висвітлював <a href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/dizelne-palivo-neft/">цінову різницю між Гібралтаром і Роттердамом та обмеження оперативного бункерування в європейських портах</a>.</p>
<p>Нові дані від 12 листопада уточнюють ситуацію: цінова премія LSMGO зберігається на високому рівні одночасно з тимчасовими обмеженнями судноплавства через погоду.</p>
<p>Для ринку автомобільного дизпального важливо враховувати, що LSMGO є окремим видом суднового газойлю з власними специфікаціями та умовами ціноутворення.</p>
<p>Його бункерувальна ціна не є прямим еквівалентом фізичних котирувань автомобільного дизпального стандарту EN 590.</p>
<p>Проте затримки суден і висока вартість бункерування можуть збільшувати витрати морських перевізників.</p>
<p>Для європейських та українських імпортерів нафтопродуктів такі зміни становлять інтерес через потенційний вплив на вартість морської логістики. Кількісно визначити цей вплив без даних про конкретні маршрути, фрахтові ставки та транспортні контракти неможливо.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.engine.online/news/europe-and-africa-market-update-12-nov-83fd">ENGINE</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>12 листопада 2026 року ціна низькосірчистого суднового газойлю LSMGO у Гібралтарі перевищувала відповідний показник Роттердама на $184 за тонну. За даними ENGINE станом на 09:00 GMT, за добу LSMGO подорожчав у Гібралтарі на $13 за тонну, а в Роттердамі — на $9. Одночасно сильний вітер і хвилювання моря призвели до призупинення вхідного руху суден у Гібралтарі. На бункерування очікували 14 суден, окремі постачальники повідомляли про затримки понад 12 годин. Для забезпечення доступності пального покупцям рекомендували оформлювати замовлення за 6–7 днів. Дані свідчать про збереження локальної цінової премії та логістичних обмежень.</p>
<h3>Цінова премія Гібралтару до Роттердама становила $184 за тонну LSMGO</h3>
<p>Європейські ціни на суднове пальне 12 листопада 2026 року переважно зростали, проте їхня динаміка суттєво відрізнялася залежно від порту та виду продукту.</p>
<p>За інформацією спеціалізованого видання ENGINE, станом на 09:00 за Гринвічем ціна низькосірчистого суднового газойлю LSMGO у Гібралтарі збільшилася за добу на $13 за тонну.</p>
<p>У Роттердамі зростання становило $9 за тонну.</p>
<p>Отже, за останню добу різниця між змінами цін двох портів дорівнювала $4 за тонну.</p>
<p>При цьому абсолютна премія LSMGO у Гібралтарі до Роттердама становила $184 за тонну.</p>
<p>Для низькосірчистого суднового мазуту VLSFO ціна у Гібралтарі збільшилася на $27 за тонну, а в Роттердамі — лише на $4.</p>
<p>У результаті премія Гібралтару за VLSFO до Роттердама зросла на $23 за тонну.</p>
<p>Для високосірчистого суднового мазуту HSFO зафіксовано різноспрямований рух: у Гібралтарі ціна збільшилася на $17 за тонну, тоді як у Роттердамі зменшилася на $1.</p>
<p>Таким чином, цінова динаміка різних видів суднового пального не була однаковою навіть у межах двох великих європейських бункерувальних центрів.</p>
<h3>Шторм призупинив вхід суден до Гібралтару, на бункерування очікували 14 суден</h3>
<p>За інформацією портового агента MH Bland, несприятливі погодні умови обмежили роботу Гібралтарського порту.</p>
<p>Швидкість вітру становила приблизно 25 вузлів, а висота хвиль перевищувала 1,5 м.</p>
<p>Через погоду вхідний рух суден до порту було призупинено. Водночас окремі операції залишалися можливими в межах зовнішньої портової зони.</p>
<p>Станом на час повідомлення 14 суден очікували на бункерування.</p>
<p>Окремі постачальники повідомляли про затримки понад 12 годин.</p>
<p>У сусідньому Альхесірасі спостерігалося накопичення суден на внутрішніх якірних стоянках.</p>
<p>На якірній стоянці Сеути бункерувальні операції було повністю призупинено через несприятливі погодні умови. Водночас постачання через берегові трубопровідні системи залишалося можливим за погодженням із лоцманською службою.</p>
<p>За оцінкою трейдера, опитаного ENGINE, доступність суднового пального для оперативного постачання в Гібралтарській протоці залишалася обмеженою.</p>
<p>Покупцям рекомендували розміщувати замовлення за 6–7 днів, щоб мати достатній вибір постачальників.</p>
<p>Такі строки є оперативною рекомендацією учасника ринку, а не гарантованим часом постачання для всіх операторів.</p>
<h3>Локальні логістичні обмеження можуть підтримувати премії навіть за зниження нафтових цін</h3>
<p>Висока премія Гібралтару до Роттердама свідчить про суттєву різницю умов постачання суднового газойлю між портами.</p>
<p>Водночас на підставі одного цінового спостереження неможливо визначити, яку частину цієї різниці формують погодні обмеження, доступність бункерувальних барж, запаси або інші чинники.</p>
<p>У попередні дні «Термінал» уже висвітлював <a href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/dizelne-palivo-neft/">цінову різницю між Гібралтаром і Роттердамом та обмеження оперативного бункерування в європейських портах</a>.</p>
<p>Нові дані від 12 листопада уточнюють ситуацію: цінова премія LSMGO зберігається на високому рівні одночасно з тимчасовими обмеженнями судноплавства через погоду.</p>
<p>Для ринку автомобільного дизпального важливо враховувати, що LSMGO є окремим видом суднового газойлю з власними специфікаціями та умовами ціноутворення.</p>
<p>Його бункерувальна ціна не є прямим еквівалентом фізичних котирувань автомобільного дизпального стандарту EN 590.</p>
<p>Проте затримки суден і висока вартість бункерування можуть збільшувати витрати морських перевізників.</p>
<p>Для європейських та українських імпортерів нафтопродуктів такі зміни становлять інтерес через потенційний вплив на вартість морської логістики. Кількісно визначити цей вплив без даних про конкретні маршрути, фрахтові ставки та транспортні контракти неможливо.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.engine.online/news/europe-and-africa-market-update-12-nov-83fd">ENGINE</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/sudnovij-gazojl-u-gibraltari-dorozhchij-za-rotterdam-na-184-za-tonnu-shtorm-prizupiniv-vxid-suden-do-portu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Країни АСЕАН планують створити спільну систему запасів дизпального та бензину з 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/kra%d1%97ni-asean-planuyut-stvoriti-spilnu-sistemu-zapasiv-dizpalnogo-ta-benzinu-z-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/kra%d1%97ni-asean-planuyut-stvoriti-spilnu-sistemu-zapasiv-dizpalnogo-ta-benzinu-z-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 09:54:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155957</guid>
		<description><![CDATA[Країни Асоціації держав Південно-Східної Азії можуть уже у 2027 році розпочати спільну програму резервування нафтопродуктів. За повідомленням Reuters від 12 листопада з посиланням на Nikkei, дизельне пальне та бензин зберігатимуться на об&#8217;єктах в Індонезії та Таїланді, а Філіппіни отримають право викуповувати визначені обсяги під час надзвичайних ситуацій. Механізм передбачає попередню оплату права доступу до запасів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Країни Асоціації держав Південно-Східної Азії можуть уже у 2027 році розпочати спільну програму резервування нафтопродуктів. За повідомленням Reuters від 12 листопада з посиланням на Nikkei, дизельне пальне та бензин зберігатимуться на об&#8217;єктах в Індонезії та Таїланді, а Філіппіни отримають право викуповувати визначені обсяги під час надзвичайних ситуацій. Механізм передбачає попередню оплату права доступу до запасів без необхідності негайного фізичного переміщення продукту. До програми також можуть приєднатися Лаос і Тимор-Лешті. Ініціатива спрямована на зменшення ризиків дефіциту пального після порушень міжнародного постачання через війну на Близькому Сході.</p>
<h3>Резерви дизпального та бензину планують розмістити в Індонезії та Таїланді</h3>
<p>Країни АСЕАН розробляють механізм спільного резервування нафтопродуктів, який може запрацювати вже у 2027 році.</p>
<p>Про це 12 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на японське економічне видання Nikkei.</p>
<p>На початковому етапі програма передбачає використання наявних сховищ дизельного пального та бензину в Індонезії й Таїланді для забезпечення потреб Філіппін у кризових ситуаціях.</p>
<p>Компанії, пов&#8217;язані з філіппінською державною нафтовою компанією PNOC, мають намір підписати листи про наміри з операторами резервуарних парків двох країн.</p>
<p>За інформацією Nikkei, підписання документів очікується 14 листопада.</p>
<p>Однак станом на 12 листопада йдеться про заплановані домовленості. Фактичне створення та запуск системи ще не підтверджені.</p>
<p>На першому етапі ініціатива орієнтована на дизпальне та бензин. Згодом її можуть поширити на сиру нафту й інші країни регіону.</p>
<h3>Система передбачатиме попередню оплату права доступу до запасів</h3>
<p>Основою нового механізму стане так звана система ticket — попередньо оплаченого права придбання визначеного обсягу нафтопродуктів під час надзвичайної ситуації.</p>
<p>Країна або компанія, яка бере участь у програмі, сплачує встановлену плату за право отримати доступ до запасів, що фізично зберігаються в іншій країні.</p>
<p>Такий підхід дозволяє використовувати вже наявну інфраструктуру резервуарних парків без необхідності негайно створювати власні сховища для всіх учасників.</p>
<p>За інформацією Nikkei, подібні механізми застосовуються в Європейському Союзі.</p>
<p>Водночас оплачений доступ до запасів не означає автоматичного фізичного отримання пального. Для його постачання необхідно виконати умови договору та забезпечити транспортування.</p>
<p>Ініціативу координує Економічний дослідницький інститут АСЕАН і Східної Азії (ERIA), створений в Індонезії за участю Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії.</p>
<p>Розглядається можливість приєднання Лаосу та Тимору-Лешті. Надалі система може охопити більшу кількість країн АСЕАН.</p>
<p>Прем&#8217;єр-міністерка Японії Санае Такаїчі, за повідомленням Nikkei, має оголосити про співпрацю у сфері спільного резервування нафтопродуктів на саміті Asia Zero Emission Community у Манілі 17 листопада. Створення спільних запасів розглядається як відповідь на порушення міжнародного постачання енергоносіїв через війну на Близькому Сході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asean-launch-joint-oil-product-stockpiling-scheme-early-2027-nikkei-reports-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Країни Асоціації держав Південно-Східної Азії можуть уже у 2027 році розпочати спільну програму резервування нафтопродуктів. За повідомленням Reuters від 12 листопада з посиланням на Nikkei, дизельне пальне та бензин зберігатимуться на об&#8217;єктах в Індонезії та Таїланді, а Філіппіни отримають право викуповувати визначені обсяги під час надзвичайних ситуацій. Механізм передбачає попередню оплату права доступу до запасів без необхідності негайного фізичного переміщення продукту. До програми також можуть приєднатися Лаос і Тимор-Лешті. Ініціатива спрямована на зменшення ризиків дефіциту пального після порушень міжнародного постачання через війну на Близькому Сході.</p>
<h3>Резерви дизпального та бензину планують розмістити в Індонезії та Таїланді</h3>
<p>Країни АСЕАН розробляють механізм спільного резервування нафтопродуктів, який може запрацювати вже у 2027 році.</p>
<p>Про це 12 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на японське економічне видання Nikkei.</p>
<p>На початковому етапі програма передбачає використання наявних сховищ дизельного пального та бензину в Індонезії й Таїланді для забезпечення потреб Філіппін у кризових ситуаціях.</p>
<p>Компанії, пов&#8217;язані з філіппінською державною нафтовою компанією PNOC, мають намір підписати листи про наміри з операторами резервуарних парків двох країн.</p>
<p>За інформацією Nikkei, підписання документів очікується 14 листопада.</p>
<p>Однак станом на 12 листопада йдеться про заплановані домовленості. Фактичне створення та запуск системи ще не підтверджені.</p>
<p>На першому етапі ініціатива орієнтована на дизпальне та бензин. Згодом її можуть поширити на сиру нафту й інші країни регіону.</p>
<h3>Система передбачатиме попередню оплату права доступу до запасів</h3>
<p>Основою нового механізму стане так звана система ticket — попередньо оплаченого права придбання визначеного обсягу нафтопродуктів під час надзвичайної ситуації.</p>
<p>Країна або компанія, яка бере участь у програмі, сплачує встановлену плату за право отримати доступ до запасів, що фізично зберігаються в іншій країні.</p>
<p>Такий підхід дозволяє використовувати вже наявну інфраструктуру резервуарних парків без необхідності негайно створювати власні сховища для всіх учасників.</p>
<p>За інформацією Nikkei, подібні механізми застосовуються в Європейському Союзі.</p>
<p>Водночас оплачений доступ до запасів не означає автоматичного фізичного отримання пального. Для його постачання необхідно виконати умови договору та забезпечити транспортування.</p>
<p>Ініціативу координує Економічний дослідницький інститут АСЕАН і Східної Азії (ERIA), створений в Індонезії за участю Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії.</p>
<p>Розглядається можливість приєднання Лаосу та Тимору-Лешті. Надалі система може охопити більшу кількість країн АСЕАН.</p>
<p>Прем&#8217;єр-міністерка Японії Санае Такаїчі, за повідомленням Nikkei, має оголосити про співпрацю у сфері спільного резервування нафтопродуктів на саміті Asia Zero Emission Community у Манілі 17 листопада. Створення спільних запасів розглядається як відповідь на порушення міжнародного постачання енергоносіїв через війну на Близькому Сході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asean-launch-joint-oil-product-stockpiling-scheme-early-2027-nikkei-reports-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/kra%d1%97ni-asean-planuyut-stvoriti-spilnu-sistemu-zapasiv-dizpalnogo-ta-benzinu-z-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent подорожчала на 3,3% до $95,82 за барель після атак на енергетичні об&#8217;єкти Саудівської Аравії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/brent-podorozhchala-na-33-do-9582-za-barel-pislya-atak-na-energetichni-obyekti-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/brent-podorozhchala-na-33-do-9582-za-barel-pislya-atak-na-energetichni-obyekti-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 08:58:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155960</guid>
		<description><![CDATA[12 листопада 2026 року світові нафтові котирування завершили торги зростанням після нових повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та інциденти із суднами в Ормузькій протоці. За даними Reuters, Brent подорожчала на $3,06, або 3,3%, — до $95,82 за барель, американська WTI — на $2,21, або 2,6%, до $88,74. Єменські хусити заявили про атаки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>12 листопада 2026 року світові нафтові котирування завершили торги зростанням після нових повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та інциденти із суднами в Ормузькій протоці. За даними Reuters, Brent подорожчала на $3,06, або 3,3%, — до $95,82 за барель, американська WTI — на $2,21, або 2,6%, до $88,74. Єменські хусити заявили про атаки на саудівські нафтові об&#8217;єкти та трубопровід East-West. Іран повідомив про вибухи на чотирьох танкерах, однак Reuters не зміг незалежно підтвердити ці твердження. Водночас збільшення видобутку ОПЕК та американських запасів стримувало зростання нафтового ринку.</p>
<h3>Brent завершила торги на рівні $95,82 за барель</h3>
<p>Світові ціни на нафту 12 листопада 2026 року різко зросли на тлі відновлення побоювань щодо безпеки енергетичного постачання з Близького Сходу.</p>
<p>За підсумками торговельної сесії, наведеними Reuters, ф&#8217;ючерси Brent подорожчали на $3,06 за барель, або 3,3%, — до $95,82.</p>
<p>Американська WTI зросла на $2,21, або 2,6%, — до $88,74 за барель.</p>
<p>Попри денне підвищення, обидва нафтові індикатори залишалися приблизно на 2,5% нижчими за рівень початку тижня.</p>
<p>Протягом дня котирування змінювалися різноспрямовано. На початку торгів нафтові ціни знижувалися через очікування дипломатичного врегулювання конфлікту з Іраном.</p>
<p>Однак повідомлення про нові атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до переоцінки ризиків і відновлення зростання.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтону не обов&#8217;язково досягати домовленості з Іраном. Ця заява також вплинула на очікування учасників ринку щодо перспектив переговорів.</p>
<h3>Хусити заявили про атаки на саудівський трубопровід і нафтові об&#8217;єкти</h3>
<p>За повідомленням Reuters, єменські хусити, яких підтримує Іран, заявили про атаки на насосну станцію саудівського трубопроводу East-West, нафтовий об&#8217;єкт у портовому місті Янбу на Червоному морі та будівлю Saudi Aramco в Ер-Ріяді.</p>
<p>Згодом військова коаліція під керівництвом Саудівської Аравії повідомила про перехоплення та знищення двох безпілотників, запущених хуситами.</p>
<p>Один із них, за твердженням коаліції, перебував у районі Ер-Ріяда, інший — у східній нафтовидобувній частині країни.</p>
<p>Водночас Reuters не навело підтверджених даних про обсяг пошкоджень нафтової інфраструктури або скорочення фізичних відвантажень через ці інциденти.</p>
<p>Окремо іранські військові повідомили про вибухи на чотирьох нафтових танкерах в Ормузькій протоці після того, як судна нібито проігнорували попередження.</p>
<p>Агентство Reuters зазначило, що не змогло оперативно незалежно перевірити ці твердження.</p>
<p>Тому повідомлення про ураження чотирьох танкерів не слід вважати підтвердженим фактом без додаткових даних.</p>
<p>Ормузька протока до початку війни забезпечувала транспортування майже п&#8217;ятої частини світового експорту сирої нафти.</p>
<p>Загрози судноплавству через цей маршрут залишаються важливим чинником нафтового ціноутворення навіть тоді, коли фактичні обсяги постачання частково підтримуються альтернативними маршрутами.</p>
<h3>Збільшення видобутку ОПЕК та запасів США стримує геополітичну премію</h3>
<p>Одночасно з новими безпековими ризиками на ринку формуються чинники, які можуть обмежувати зростання нафтових цін.</p>
<p>За даними ОПЕК, у жовтні виробництво сирої нафти країнами організації збільшилося, насамперед завдяки Саудівській Аравії.</p>
<p>За оцінкою аналітиків ING, яку 12 листопада навело ENGINE, видобуток ОПЕК зріс майже на 2 млн барелів на добу — до 27,16 млн барелів на добу.</p>
<p>Видобуток Саудівської Аравії збільшився приблизно до 9,2 млн барелів на добу, наблизившись до довоєнного рівня.</p>
<p>Водночас американські запаси сирої нафти за тиждень до 6 листопада, за попередньою оцінкою American Petroleum Institute, збільшилися приблизно на 9 млн барелів.</p>
<p>Ці показники свідчать про відновлення частини світової пропозиції сировини.</p>
<p>Проте збільшення видобутку сирої нафти не гарантує пропорційного збільшення виробництва дизельного пального, яке залежить від роботи нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Для європейського ринку дизпального важливо розмежовувати нафтові котирування та ціни готових середніх дистилятів. Зміна Brent формує лише одну зі складових закупівельної вартості дизпального.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» аналізував причини збереження високих цін на дизпальне навіть за зниження вартості сирої нафти</a>.</p>
<p>Нові події 12 листопада підтверджують збереження геополітичної волатильності нафтового ринку. Проте вони не дають підстав без додаткових даних прогнозувати конкретну зміну цін на дизпальне в Європі або Україні.</p>
<p>Для такого прогнозу необхідно враховувати котирування готового продукту, маржу переробки, транспортні витрати, валютний курс і фактичну доступність імпортного ресурсу.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-drop-more-than-1-hopes-iran-ukraine-peace-talks-pressure-markets-2026-11-12/">Reuters</a>; <a href="https://www.engine.online/news/europe-and-africa-market-update-12-nov-83fd">ENGINE</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>12 листопада 2026 року світові нафтові котирування завершили торги зростанням після нових повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та інциденти із суднами в Ормузькій протоці. За даними Reuters, Brent подорожчала на $3,06, або 3,3%, — до $95,82 за барель, американська WTI — на $2,21, або 2,6%, до $88,74. Єменські хусити заявили про атаки на саудівські нафтові об&#8217;єкти та трубопровід East-West. Іран повідомив про вибухи на чотирьох танкерах, однак Reuters не зміг незалежно підтвердити ці твердження. Водночас збільшення видобутку ОПЕК та американських запасів стримувало зростання нафтового ринку.</p>
<h3>Brent завершила торги на рівні $95,82 за барель</h3>
<p>Світові ціни на нафту 12 листопада 2026 року різко зросли на тлі відновлення побоювань щодо безпеки енергетичного постачання з Близького Сходу.</p>
<p>За підсумками торговельної сесії, наведеними Reuters, ф&#8217;ючерси Brent подорожчали на $3,06 за барель, або 3,3%, — до $95,82.</p>
<p>Американська WTI зросла на $2,21, або 2,6%, — до $88,74 за барель.</p>
<p>Попри денне підвищення, обидва нафтові індикатори залишалися приблизно на 2,5% нижчими за рівень початку тижня.</p>
<p>Протягом дня котирування змінювалися різноспрямовано. На початку торгів нафтові ціни знижувалися через очікування дипломатичного врегулювання конфлікту з Іраном.</p>
<p>Однак повідомлення про нові атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до переоцінки ризиків і відновлення зростання.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтону не обов&#8217;язково досягати домовленості з Іраном. Ця заява також вплинула на очікування учасників ринку щодо перспектив переговорів.</p>
<h3>Хусити заявили про атаки на саудівський трубопровід і нафтові об&#8217;єкти</h3>
<p>За повідомленням Reuters, єменські хусити, яких підтримує Іран, заявили про атаки на насосну станцію саудівського трубопроводу East-West, нафтовий об&#8217;єкт у портовому місті Янбу на Червоному морі та будівлю Saudi Aramco в Ер-Ріяді.</p>
<p>Згодом військова коаліція під керівництвом Саудівської Аравії повідомила про перехоплення та знищення двох безпілотників, запущених хуситами.</p>
<p>Один із них, за твердженням коаліції, перебував у районі Ер-Ріяда, інший — у східній нафтовидобувній частині країни.</p>
<p>Водночас Reuters не навело підтверджених даних про обсяг пошкоджень нафтової інфраструктури або скорочення фізичних відвантажень через ці інциденти.</p>
<p>Окремо іранські військові повідомили про вибухи на чотирьох нафтових танкерах в Ормузькій протоці після того, як судна нібито проігнорували попередження.</p>
<p>Агентство Reuters зазначило, що не змогло оперативно незалежно перевірити ці твердження.</p>
<p>Тому повідомлення про ураження чотирьох танкерів не слід вважати підтвердженим фактом без додаткових даних.</p>
<p>Ормузька протока до початку війни забезпечувала транспортування майже п&#8217;ятої частини світового експорту сирої нафти.</p>
<p>Загрози судноплавству через цей маршрут залишаються важливим чинником нафтового ціноутворення навіть тоді, коли фактичні обсяги постачання частково підтримуються альтернативними маршрутами.</p>
<h3>Збільшення видобутку ОПЕК та запасів США стримує геополітичну премію</h3>
<p>Одночасно з новими безпековими ризиками на ринку формуються чинники, які можуть обмежувати зростання нафтових цін.</p>
<p>За даними ОПЕК, у жовтні виробництво сирої нафти країнами організації збільшилося, насамперед завдяки Саудівській Аравії.</p>
<p>За оцінкою аналітиків ING, яку 12 листопада навело ENGINE, видобуток ОПЕК зріс майже на 2 млн барелів на добу — до 27,16 млн барелів на добу.</p>
<p>Видобуток Саудівської Аравії збільшився приблизно до 9,2 млн барелів на добу, наблизившись до довоєнного рівня.</p>
<p>Водночас американські запаси сирої нафти за тиждень до 6 листопада, за попередньою оцінкою American Petroleum Institute, збільшилися приблизно на 9 млн барелів.</p>
<p>Ці показники свідчать про відновлення частини світової пропозиції сировини.</p>
<p>Проте збільшення видобутку сирої нафти не гарантує пропорційного збільшення виробництва дизельного пального, яке залежить від роботи нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Для європейського ринку дизпального важливо розмежовувати нафтові котирування та ціни готових середніх дистилятів. Зміна Brent формує лише одну зі складових закупівельної вартості дизпального.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» аналізував причини збереження високих цін на дизпальне навіть за зниження вартості сирої нафти</a>.</p>
<p>Нові події 12 листопада підтверджують збереження геополітичної волатильності нафтового ринку. Проте вони не дають підстав без додаткових даних прогнозувати конкретну зміну цін на дизпальне в Європі або Україні.</p>
<p>Для такого прогнозу необхідно враховувати котирування готового продукту, маржу переробки, транспортні витрати, валютний курс і фактичну доступність імпортного ресурсу.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-drop-more-than-1-hopes-iran-ukraine-peace-talks-pressure-markets-2026-11-12/">Reuters</a>; <a href="https://www.engine.online/news/europe-and-africa-market-update-12-nov-83fd">ENGINE</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/brent-podorozhchala-na-33-do-9582-za-barel-pislya-atak-na-energetichni-obyekti-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт російського дизпального майже подвоївся у жовтні, але США не отримали жодного вантажу — Financial Times</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/eksport-rosijskogo-dizpalnogo-majzhe-podvo%d1%97vsya-u-zhovtni-ale-ssha-ne-otrimali-zhodnogo-vantazhu-financial-times/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/eksport-rosijskogo-dizpalnogo-majzhe-podvo%d1%97vsya-u-zhovtni-ale-ssha-ne-otrimali-zhodnogo-vantazhu-financial-times/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 08:51:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155956</guid>
		<description><![CDATA[За даними Financial Times від 12 листопада 2026 року, морський експорт російського дизельного пального у жовтні майже подвоївся порівняно з вереснем — приблизно до 260–271 тис. барелів на добу. Збільшення відбулося після тимчасового зменшення інтенсивності атак на російські НПЗ та оголошення американсько-російської домовленості щодо постачання дизпального. Проте жодне з передбачених домовленістю постачань не завершилося імпортом [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>За даними Financial Times від 12 листопада 2026 року, морський експорт російського дизельного пального у жовтні майже подвоївся порівняно з вереснем — приблизно до 260–271 тис. барелів на добу. Збільшення відбулося після тимчасового зменшення інтенсивності атак на російські НПЗ та оголошення американсько-російської домовленості щодо постачання дизпального. Проте жодне з передбачених домовленістю постачань не завершилося імпортом до США. Натомість додаткові російські обсяги надходили до Бразилії, Туреччини та інших ринків. Відновлення українських ударів по НПЗ і внутрішній дефіцит пального ставлять під сумнів можливість збереження жовтневих темпів експорту.</p>
<h3>Жовтневий експорт дизпального зріс приблизно вдвічі порівняно з вереснем</h3>
<p>Морський експорт російського дизельного пального у жовтні 2026 року суттєво збільшився після періоду скорочення виробництва та зовнішніх відвантажень.</p>
<p>За інформацією Financial Times від 12 листопада, обсяги експорту становили приблизно 260–271 тис. барелів на добу проти 120–135 тис. барелів на добу у вересні.</p>
<p>Залежно від використаних меж оцінки збільшення становило приблизно 1,9–2,3 раза. Тому характеристика «майже подвоївся» відображає загальний масштаб зміни, а не один точний коефіцієнт.</p>
<p>Financial Times пов&#8217;язує відновлення експорту із тимчасовим послабленням виробничих обмежень після паузи в українських атаках на російські нафтопереробні підприємства.</p>
<p>Додатковим чинником стало оголошення 9 жовтня домовленості президентів США та росії щодо розширення міжнародної пропозиції дизельного пального.</p>
<p>Проте збільшення російського експорту не означало пропорційного зростання постачань до США.</p>
<p>За повідомленням Financial Times, станом на 12 листопада жоден із вантажів, які пов&#8217;язували з домовленістю, не був прийнятий американськими покупцями.</p>
<h3>Танкери не змогли завершити постачання до США через юридичні ризики</h3>
<p>Попри тимчасове послаблення американських санкцій, постачання російського дизпального до Сполучених Штатів залишилися невизначеними.</p>
<p>Два танкери, які спочатку прямували до американського узбережжя, змінили маршрути. Ще одне судно залишалося поблизу східного узбережжя США в очікуванні покупця.</p>
<p>За інформацією Financial Times, американські компанії побоюються можливих наслідків участі в операціях із російським пальним, зокрема санкційних, юридичних і репутаційних ризиків.</p>
<p>Подібні труднощі раніше вже висвітлював <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» у матеріалі про зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним</a>.</p>
<p>Нові дані Financial Times уточнюють результат жовтневого відновлення експорту: збільшення загального обсягу відвантажень відбулося без підтвердженого надходження російського дизпального на американський ринок.</p>
<p>Замість США додаткові обсяги були спрямовані до Бразилії, Туреччини та інших покупців.</p>
<p>Водночас доступні дані не дозволяють встановити, яка частина жовтневого приросту експорту припала на кожну країну призначення.</p>
<h3>Нові атаки на НПЗ створюють ризик повторного скорочення експорту</h3>
<p>Після відновлення українських атак на російські нафтопереробні підприємства 30 жовтня ситуація з доступністю експортного дизпального знову ускладнилася.</p>
<p>За інформацією Financial Times, російська влада продовжила обмеження експорту дизпального до січня 2027 року, передбачивши окремі винятки.</p>
<p>Водночас у російських регіонах відновилися локальні обмеження продажу автомобільного пального.</p>
<p>Це посилює конкуренцію між внутрішніми споживачами та експортними покупцями за доступні обсяги готової продукції.</p>
<p>Жовтневі показники експорту характеризують минулий період і не підтверджують можливості підтримувати аналогічні обсяги протягом листопада та грудня.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати фізичне збільшення російських відвантажень, їхні фактичні напрямки та реалізацію політичних домовленостей.</p>
<p>Для європейського ринку непрямий вплив залежатиме від того, як російські вантажі змінюватимуть баланс попиту та пропозиції в третіх країнах. Пряме постачання російського дизпального до ЄС залишається обмеженим санкціями.</p>
<p>Наведені дані підтверджують відновлення експорту у жовтні, але не дають підстав прогнозувати стабільне збільшення міжнародної пропозиції російського дизпального до кінця 2026 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.ft.com/content/525b53ee-4817-4eb6-8292-b6ee0ac45b47">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>За даними Financial Times від 12 листопада 2026 року, морський експорт російського дизельного пального у жовтні майже подвоївся порівняно з вереснем — приблизно до 260–271 тис. барелів на добу. Збільшення відбулося після тимчасового зменшення інтенсивності атак на російські НПЗ та оголошення американсько-російської домовленості щодо постачання дизпального. Проте жодне з передбачених домовленістю постачань не завершилося імпортом до США. Натомість додаткові російські обсяги надходили до Бразилії, Туреччини та інших ринків. Відновлення українських ударів по НПЗ і внутрішній дефіцит пального ставлять під сумнів можливість збереження жовтневих темпів експорту.</p>
<h3>Жовтневий експорт дизпального зріс приблизно вдвічі порівняно з вереснем</h3>
<p>Морський експорт російського дизельного пального у жовтні 2026 року суттєво збільшився після періоду скорочення виробництва та зовнішніх відвантажень.</p>
<p>За інформацією Financial Times від 12 листопада, обсяги експорту становили приблизно 260–271 тис. барелів на добу проти 120–135 тис. барелів на добу у вересні.</p>
<p>Залежно від використаних меж оцінки збільшення становило приблизно 1,9–2,3 раза. Тому характеристика «майже подвоївся» відображає загальний масштаб зміни, а не один точний коефіцієнт.</p>
<p>Financial Times пов&#8217;язує відновлення експорту із тимчасовим послабленням виробничих обмежень після паузи в українських атаках на російські нафтопереробні підприємства.</p>
<p>Додатковим чинником стало оголошення 9 жовтня домовленості президентів США та росії щодо розширення міжнародної пропозиції дизельного пального.</p>
<p>Проте збільшення російського експорту не означало пропорційного зростання постачань до США.</p>
<p>За повідомленням Financial Times, станом на 12 листопада жоден із вантажів, які пов&#8217;язували з домовленістю, не був прийнятий американськими покупцями.</p>
<h3>Танкери не змогли завершити постачання до США через юридичні ризики</h3>
<p>Попри тимчасове послаблення американських санкцій, постачання російського дизпального до Сполучених Штатів залишилися невизначеними.</p>
<p>Два танкери, які спочатку прямували до американського узбережжя, змінили маршрути. Ще одне судно залишалося поблизу східного узбережжя США в очікуванні покупця.</p>
<p>За інформацією Financial Times, американські компанії побоюються можливих наслідків участі в операціях із російським пальним, зокрема санкційних, юридичних і репутаційних ризиків.</p>
<p>Подібні труднощі раніше вже висвітлював <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» у матеріалі про зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним</a>.</p>
<p>Нові дані Financial Times уточнюють результат жовтневого відновлення експорту: збільшення загального обсягу відвантажень відбулося без підтвердженого надходження російського дизпального на американський ринок.</p>
<p>Замість США додаткові обсяги були спрямовані до Бразилії, Туреччини та інших покупців.</p>
<p>Водночас доступні дані не дозволяють встановити, яка частина жовтневого приросту експорту припала на кожну країну призначення.</p>
<h3>Нові атаки на НПЗ створюють ризик повторного скорочення експорту</h3>
<p>Після відновлення українських атак на російські нафтопереробні підприємства 30 жовтня ситуація з доступністю експортного дизпального знову ускладнилася.</p>
<p>За інформацією Financial Times, російська влада продовжила обмеження експорту дизпального до січня 2027 року, передбачивши окремі винятки.</p>
<p>Водночас у російських регіонах відновилися локальні обмеження продажу автомобільного пального.</p>
<p>Це посилює конкуренцію між внутрішніми споживачами та експортними покупцями за доступні обсяги готової продукції.</p>
<p>Жовтневі показники експорту характеризують минулий період і не підтверджують можливості підтримувати аналогічні обсяги протягом листопада та грудня.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати фізичне збільшення російських відвантажень, їхні фактичні напрямки та реалізацію політичних домовленостей.</p>
<p>Для європейського ринку непрямий вплив залежатиме від того, як російські вантажі змінюватимуть баланс попиту та пропозиції в третіх країнах. Пряме постачання російського дизпального до ЄС залишається обмеженим санкціями.</p>
<p>Наведені дані підтверджують відновлення експорту у жовтні, але не дають підстав прогнозувати стабільне збільшення міжнародної пропозиції російського дизпального до кінця 2026 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.ft.com/content/525b53ee-4817-4eb6-8292-b6ee0ac45b47">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/eksport-rosijskogo-dizpalnogo-majzhe-podvo%d1%97vsya-u-zhovtni-ale-ssha-ne-otrimali-zhodnogo-vantazhu-financial-times/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Велика Британія запровадила санкції проти «Славнефти»: під обмеженнями опинилися всі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/velika-britaniya-zaprovadila-sankci%d1%97-proti-slavnefti-pid-obmezhennyami-opinilisya-vsi-10-najbilshix-naftovidobuvnix-kompanij-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/velika-britaniya-zaprovadila-sankci%d1%97-proti-slavnefti-pid-obmezhennyami-opinilisya-vsi-10-najbilshix-naftovidobuvnix-kompanij-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 07:50:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155955</guid>
		<description><![CDATA[Велика Британія 12 листопада 2026 року запровадила нові санкції проти російської нафтової компанії «Славнефть», низки енергетичних підприємств і суден, залучених до транспортування російських енергоносіїв. За повідомленням Reuters, після цього під британськими санкціями перебувають усі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії. Обмеження також охоплюють судна, які перевозять нафту та зріджений природний газ, великі вугільні компанії та проєкт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Велика Британія 12 листопада 2026 року запровадила нові санкції проти російської нафтової компанії «Славнефть», низки енергетичних підприємств і суден, залучених до транспортування російських енергоносіїв. За повідомленням Reuters, після цього під британськими санкціями перебувають усі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії. Обмеження також охоплюють судна, які перевозять нафту та зріджений природний газ, великі вугільні компанії та проєкт «Восток Ойл» компанії «Роснефть». Нові заходи посилюють правові ризики для міжнародної торгівлі російськими енергоресурсами, однак їхній фактичний вплив на обсяги виробництва та експорту дизпального поки не визначено.</p>
<h3>Лондон розширив санкції на російський нафтовидобуток і транспортну інфраструктуру</h3>
<p>Уряд Великої Британії 12 листопада 2026 року оголосив новий пакет санкцій проти російського енергетичного сектору. Центральним елементом рішення стало включення до санкційного списку компанії «Славнефть».</p>
<p>Як повідомило Reuters, британський уряд заявив, що після цього став першою державою, яка запровадила санкції проти всіх 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії.</p>
<p>Раніше Велика Британія вже застосувала обмеження проти великих російських енергетичних підприємств, зокрема «Транснефти», «Роснефти» та «Лукойлу».</p>
<p>Новий пакет також передбачає санкції проти суден, залучених до перевезення російської нафти та зрідженого природного газу, великих вугільних компаній і нафтового проєкту «Восток Ойл».</p>
<p>Оголошення санкцій відбулося під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні в межах саміту Європейського політичного співтовариства.</p>
<p>Прем&#8217;єр-міністр Великої Британії Енді Бернем пов&#8217;язав нові обмеження з необхідністю скорочення нафтових доходів росії та посилення тиску для припинення війни проти України.</p>
<p>Водночас санкції проти виробника сирої нафти не слід автоматично ототожнювати з повною зупинкою його виробничої діяльності або припиненням усіх міжнародних постачань. Реальний ефект залежить від сфери застосування обмежень, діяльності контрагентів і можливостей використання альтернативної логістики.</p>
<h3>Санкції можуть впливати на постачання сировини та торгівлю нафтопродуктами</h3>
<p>Для міжнародного ринку дизельного пального санкції проти великих нафтовидобувних компаній мають переважно непряме значення.</p>
<p>Вони можуть ускладнювати фінансування операцій, страхування перевезень, залучення транспортних послуг та проведення міжнародних розрахунків.</p>
<p>Обмеження проти суден створюють окремі ризики для морської логістики. Однак повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки того, наскільки новий пакет санкцій скоротить фактичний експорт російської нафти або дизпального.</p>
<p>Особливого значення ці заходи набувають на тлі порушень роботи російських нафтопереробних підприємств після українських атак.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%D1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/">«Термінал» повідомляв про відновлення дефіциту пального в російських регіонах і обмеження продажу дизпального після атак на НПЗ</a>.</p>
<p>Поєднання виробничих порушень і посилення санкцій може підвищувати ризики виконання експортних контрактів. Проте для підтвердження скорочення постачання необхідні фактичні дані про відвантаження та роботу переробних підприємств.</p>
<h3>Для європейського ринку визначальним буде вплив на міжнародні торговельні потоки</h3>
<p>Європейський Союз уже обмежує прямий імпорт російських нафтопродуктів. Тому нові британські санкції не означають автоматичного припинення існуючих постачань російського дизпального на ринок ЄС.</p>
<p>Водночас вони можуть впливати на міжнародний перерозподіл сировини та готової продукції, доступність транспортних послуг і рішення покупців у третіх країнах.</p>
<p>Для України значення нових санкцій залежатиме від їхнього впливу на європейську паливну кон&#8217;юнктуру, зокрема на фізичну пропозицію дизпального та логістичні витрати.</p>
<p>Наразі повідомлення від 12 листопада підтверджує розширення санкційного режиму, але не містить достатніх даних для прогнозування конкретної зміни європейських або українських цін на дизпальне.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-sanctions-russias-slavneft-latest-move-against-oil-producers-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Велика Британія 12 листопада 2026 року запровадила нові санкції проти російської нафтової компанії «Славнефть», низки енергетичних підприємств і суден, залучених до транспортування російських енергоносіїв. За повідомленням Reuters, після цього під британськими санкціями перебувають усі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії. Обмеження також охоплюють судна, які перевозять нафту та зріджений природний газ, великі вугільні компанії та проєкт «Восток Ойл» компанії «Роснефть». Нові заходи посилюють правові ризики для міжнародної торгівлі російськими енергоресурсами, однак їхній фактичний вплив на обсяги виробництва та експорту дизпального поки не визначено.</p>
<h3>Лондон розширив санкції на російський нафтовидобуток і транспортну інфраструктуру</h3>
<p>Уряд Великої Британії 12 листопада 2026 року оголосив новий пакет санкцій проти російського енергетичного сектору. Центральним елементом рішення стало включення до санкційного списку компанії «Славнефть».</p>
<p>Як повідомило Reuters, британський уряд заявив, що після цього став першою державою, яка запровадила санкції проти всіх 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії.</p>
<p>Раніше Велика Британія вже застосувала обмеження проти великих російських енергетичних підприємств, зокрема «Транснефти», «Роснефти» та «Лукойлу».</p>
<p>Новий пакет також передбачає санкції проти суден, залучених до перевезення російської нафти та зрідженого природного газу, великих вугільних компаній і нафтового проєкту «Восток Ойл».</p>
<p>Оголошення санкцій відбулося під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні в межах саміту Європейського політичного співтовариства.</p>
<p>Прем&#8217;єр-міністр Великої Британії Енді Бернем пов&#8217;язав нові обмеження з необхідністю скорочення нафтових доходів росії та посилення тиску для припинення війни проти України.</p>
<p>Водночас санкції проти виробника сирої нафти не слід автоматично ототожнювати з повною зупинкою його виробничої діяльності або припиненням усіх міжнародних постачань. Реальний ефект залежить від сфери застосування обмежень, діяльності контрагентів і можливостей використання альтернативної логістики.</p>
<h3>Санкції можуть впливати на постачання сировини та торгівлю нафтопродуктами</h3>
<p>Для міжнародного ринку дизельного пального санкції проти великих нафтовидобувних компаній мають переважно непряме значення.</p>
<p>Вони можуть ускладнювати фінансування операцій, страхування перевезень, залучення транспортних послуг та проведення міжнародних розрахунків.</p>
<p>Обмеження проти суден створюють окремі ризики для морської логістики. Однак повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки того, наскільки новий пакет санкцій скоротить фактичний експорт російської нафти або дизпального.</p>
<p>Особливого значення ці заходи набувають на тлі порушень роботи російських нафтопереробних підприємств після українських атак.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%D1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/">«Термінал» повідомляв про відновлення дефіциту пального в російських регіонах і обмеження продажу дизпального після атак на НПЗ</a>.</p>
<p>Поєднання виробничих порушень і посилення санкцій може підвищувати ризики виконання експортних контрактів. Проте для підтвердження скорочення постачання необхідні фактичні дані про відвантаження та роботу переробних підприємств.</p>
<h3>Для європейського ринку визначальним буде вплив на міжнародні торговельні потоки</h3>
<p>Європейський Союз уже обмежує прямий імпорт російських нафтопродуктів. Тому нові британські санкції не означають автоматичного припинення існуючих постачань російського дизпального на ринок ЄС.</p>
<p>Водночас вони можуть впливати на міжнародний перерозподіл сировини та готової продукції, доступність транспортних послуг і рішення покупців у третіх країнах.</p>
<p>Для України значення нових санкцій залежатиме від їхнього впливу на європейську паливну кон&#8217;юнктуру, зокрема на фізичну пропозицію дизпального та логістичні витрати.</p>
<p>Наразі повідомлення від 12 листопада підтверджує розширення санкційного режиму, але не містить достатніх даних для прогнозування конкретної зміни європейських або українських цін на дизпальне.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-sanctions-russias-slavneft-latest-move-against-oil-producers-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/velika-britaniya-zaprovadila-sankci%d1%97-proti-slavnefti-pid-obmezhennyami-opinilisya-vsi-10-najbilshix-naftovidobuvnix-kompanij-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У шести регіонах росії повернувся дефіцит пального: після атак на вісім НПЗ продаж дизпального обмежили до 50 літрів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv-2/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 06:48:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155954</guid>
		<description><![CDATA[Головні тези: 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.</p>
<h3>Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального</h3>
<p>Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.</p>
<p>За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.</p>
<p>У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.</p>
<p>Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:</p>
<ul>
<li>дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;</li>
<li>автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;</li>
<li>продаж пального в каністри — тимчасово припинено.</li>
</ul>
<p>Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.</p>
<p>Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.</p>
<p>Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.</p>
<p>Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.</p>
<h3>Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах</h3>
<p>У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.</p>
<p>Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.</p>
<p>Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.</p>
<p>Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.</p>
<p>Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.</p>
<p>Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.</p>
<p>Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.</p>
<p>Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.</p>
<h3>Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей</h3>
<p>Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.</p>
<p>Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя</a>.</p>
<p>Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.</p>
<p>Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.</p>
<p>Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.</p>
<p>Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.</p>
<p>Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-shortages-return-russian-regions-after-ukrainian-refinery-attacks-2026-11-09/">Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks</a>.</p>
<p>світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices</p>
<p><strong>Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п&#8217;ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.</p>
<h3>Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги</h3>
<p>Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.</p>
<p>За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.</p>
<p>Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.</p>
<p>З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.</p>
<p>Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.</p>
<p>За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п&#8217;ятирічного рівня.</p>
<p>Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.</p>
<h3>Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим</h3>
<p>Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.</p>
<p>Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.</p>
<p>За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.</p>
<p>Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.</p>
<p>Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.</p>
<p>Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.</p>
<p>За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.</p>
<p>Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.</p>
<p>У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.</p>
<p>Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.</p>
<p>Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.</p>
<h3>Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального</h3>
<p>Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.</p>
<p>Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.</p>
<p>Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.</p>
<p>Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей</a>. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.</p>
<p>У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.</p>
<p>Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.</p>
<p>Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.</p>
<p>Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/middle-east-oil-price-war-heralds-post-conflict-glut-2026-11-09/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.</p>
<h3>Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального</h3>
<p>Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.</p>
<p>За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.</p>
<p>У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.</p>
<p>Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:</p>
<ul>
<li>дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;</li>
<li>автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;</li>
<li>продаж пального в каністри — тимчасово припинено.</li>
</ul>
<p>Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.</p>
<p>Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.</p>
<p>Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.</p>
<p>Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.</p>
<h3>Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах</h3>
<p>У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.</p>
<p>Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.</p>
<p>Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.</p>
<p>Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.</p>
<p>Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.</p>
<p>Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.</p>
<p>Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.</p>
<p>Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.</p>
<h3>Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей</h3>
<p>Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.</p>
<p>Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя</a>.</p>
<p>Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.</p>
<p>Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.</p>
<p>Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.</p>
<p>Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.</p>
<p>Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-shortages-return-russian-regions-after-ukrainian-refinery-attacks-2026-11-09/">Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks</a>.</p>
<p>світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices</p>
<p><strong>Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п&#8217;ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.</p>
<h3>Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги</h3>
<p>Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.</p>
<p>За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.</p>
<p>Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.</p>
<p>З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.</p>
<p>Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.</p>
<p>За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п&#8217;ятирічного рівня.</p>
<p>Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.</p>
<h3>Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим</h3>
<p>Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.</p>
<p>Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.</p>
<p>За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.</p>
<p>Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.</p>
<p>Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.</p>
<p>Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.</p>
<p>За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.</p>
<p>Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.</p>
<p>У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.</p>
<p>Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.</p>
<p>Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.</p>
<h3>Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального</h3>
<p>Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.</p>
<p>Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.</p>
<p>Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.</p>
<p>Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей</a>. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.</p>
<p>У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.</p>
<p>Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.</p>
<p>Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.</p>
<p>Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/middle-east-oil-price-war-heralds-post-conflict-glut-2026-11-09/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/featured/feed/ ) in 0.33439 seconds, on Nov 15th, 2026 at 9:43 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 10:43 am UTC -->