<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Біодизель</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/future-energy/biodizel-future-energy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Jul 2026 17:05:51 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Індонезія готує запуск B50 з 1 липня: частка біодизелю в дизельному пальному має зрости до 50%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/indoneziya-gotuye-zapusk-b50-z-1-lipnya-chastka-biodizelyu-v-dizelnomu-palnomu-maye-zrosti-do-50/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/indoneziya-gotuye-zapusk-b50-z-1-lipnya-chastka-biodizelyu-v-dizelnomu-palnomu-maye-zrosti-do-50/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 13:15:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[B50 mandate]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[diesel imports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply disruptions]]></category>
		<category><![CDATA[palm oil]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[мандат B50]]></category>
		<category><![CDATA[паливні субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[пальмова олія]]></category>
		<category><![CDATA[перебої постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального Індонезії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154219</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30546-биодизель_150.png" alt="Індонезія готує запуск B50 з 1 липня: частка біодизелю в дизельному пальному має зрости до 50%"/><br />Індонезія планує 1 липня 2026 року запустити мандат B50 — суміш 50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизельного пального. Міністр енергетики Бахліл Лахадалія заявив 18 червня, що випробування пального дали позитивні результати. Новий мандат має зменшити імпорт дизельного пального після перебоїв постачання нафти Індонезія у березні відновила план підвищити частку біодизелю до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30546-биодизель_150.png" alt="Індонезія готує запуск B50 з 1 липня: частка біодизелю в дизельному пальному має зрости до 50%"/><br /><p>Індонезія планує 1 липня 2026 року запустити мандат B50 — суміш 50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизельного пального. Міністр енергетики Бахліл Лахадалія заявив 18 червня, що випробування пального дали позитивні результати.</p>
<h3>Новий мандат має зменшити імпорт дизельного пального після перебоїв постачання нафти</h3>
<p>Індонезія у березні відновила план підвищити частку біодизелю до 50% з нинішніх 40%. Це рішення ухвалювали на тлі перебоїв постачання нафти після атак США та Ізраїлю по Ірану.</p>
<blockquote><p>«Випробування були проведені командою Міністерства енергетики, і результати є обнадійливими&#8230; Запуск впровадження B50 відбудеться 1 липня 2026 року», — сказав Бахліл Лахадалія журналістам.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Таким чином ми скоротимо або навіть припинимо імпорт дизельного пального, особливо газойлю з цетановим числом 48», — додав він.</p></blockquote>
<h4>Економія на імпорті може перевищити сценарій збереження B40</h4>
<p>Біодизельний мандат на 2026 рік передбачає використання B40 у перші шість місяців і B50 з липня до грудня. За оцінкою Міністерства енергетики, така схема дасть Індонезії близько 157,28 трлн рупій, або S$11,1 млрд, економії на імпортних витратах.</p>
<p>Для порівняння, збереження схеми B40 протягом усього року оцінювалося б у 139,8 трлн рупій економії.</p>
<ul>
<li>B40 — суміш із 40% біодизелю та 60% звичайного дизельного пального;</li>
<li>B50 — суміш із 50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизельного пального;</li>
<li>запуск B50 заплановано на 1 липня 2026 року;</li>
<li>мандат B50 має діяти з липня до грудня 2026 року.</li>
</ul>
<h4>Субсидії на біодизель можуть бути нижчими за попередній бюджет</h4>
<p>На початку 2026 року план B50 був відкладений через фінансові питання. Однак представниця Міністерства енергетики Енія Лістіані Деві, генеральна директорка з відновлюваної енергетики, заявила, що біодизельна субсидія на 2026 рік буде нижчою за попередньо закладений рівень після зростання цін на сиру нафту в останні кілька місяців.</p>
<p>За її словами, субсидії на біодизель знизяться з попередніх 47 трлн рупій до 32 трлн рупій.</p>
<p>Індонезія субсидує біодизельний мандат, використовуючи надходження від збору з експорту пальмової олії. Ці кошти спрямовують на покриття різниці між цінами на газойль і дизельне пальне на основі пальмової олії.</p>
<h4>Пальмова олія стала дешевшою відносно газойлю</h4>
<p>Зазвичай пальмова олія продається з премією до газойлю. Однак війна на Близькому Сході підвищила ціни на сиру нафту й зробила пальмову олію дешевшою у відносному вимірі.</p>
<p>Останні парламентські слухання показали, що за період із січня до травня індонезійський плантаційний фонд BPDP, який відповідає за збір з експорту пальмової олії, зібрав 17,4 трлн рупій. Це 64% від річної цілі у 26,84 трлн рупій.</p>
<h4>Міністерство готує регулювання та додаткову квоту</h4>
<p>Енія Лістіані Деві повідомила, що Міністерство енергетики готує нормативні акти для впровадження B50. Вони включатимуть додаткову квоту біодизелю, необхідну для виконання мандату.</p>
<p>На парламентських слуханнях на початку червня вона прогнозувала, що попит на біодизель на основі пальмової олії у 2026 році може зрости до 17,6 млн кілолітрів для забезпечення мандату B50 у другій половині року. Це вище за попередній розподіл у 15,65 млн кілолітрів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: Reuters.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30546-биодизель_150.png" alt="Індонезія готує запуск B50 з 1 липня: частка біодизелю в дизельному пальному має зрости до 50%"/><br /><p>Індонезія планує 1 липня 2026 року запустити мандат B50 — суміш 50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизельного пального. Міністр енергетики Бахліл Лахадалія заявив 18 червня, що випробування пального дали позитивні результати.</p>
<h3>Новий мандат має зменшити імпорт дизельного пального після перебоїв постачання нафти</h3>
<p>Індонезія у березні відновила план підвищити частку біодизелю до 50% з нинішніх 40%. Це рішення ухвалювали на тлі перебоїв постачання нафти після атак США та Ізраїлю по Ірану.</p>
<blockquote><p>«Випробування були проведені командою Міністерства енергетики, і результати є обнадійливими&#8230; Запуск впровадження B50 відбудеться 1 липня 2026 року», — сказав Бахліл Лахадалія журналістам.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Таким чином ми скоротимо або навіть припинимо імпорт дизельного пального, особливо газойлю з цетановим числом 48», — додав він.</p></blockquote>
<h4>Економія на імпорті може перевищити сценарій збереження B40</h4>
<p>Біодизельний мандат на 2026 рік передбачає використання B40 у перші шість місяців і B50 з липня до грудня. За оцінкою Міністерства енергетики, така схема дасть Індонезії близько 157,28 трлн рупій, або S$11,1 млрд, економії на імпортних витратах.</p>
<p>Для порівняння, збереження схеми B40 протягом усього року оцінювалося б у 139,8 трлн рупій економії.</p>
<ul>
<li>B40 — суміш із 40% біодизелю та 60% звичайного дизельного пального;</li>
<li>B50 — суміш із 50% біодизелю на основі пальмової олії та 50% звичайного дизельного пального;</li>
<li>запуск B50 заплановано на 1 липня 2026 року;</li>
<li>мандат B50 має діяти з липня до грудня 2026 року.</li>
</ul>
<h4>Субсидії на біодизель можуть бути нижчими за попередній бюджет</h4>
<p>На початку 2026 року план B50 був відкладений через фінансові питання. Однак представниця Міністерства енергетики Енія Лістіані Деві, генеральна директорка з відновлюваної енергетики, заявила, що біодизельна субсидія на 2026 рік буде нижчою за попередньо закладений рівень після зростання цін на сиру нафту в останні кілька місяців.</p>
<p>За її словами, субсидії на біодизель знизяться з попередніх 47 трлн рупій до 32 трлн рупій.</p>
<p>Індонезія субсидує біодизельний мандат, використовуючи надходження від збору з експорту пальмової олії. Ці кошти спрямовують на покриття різниці між цінами на газойль і дизельне пальне на основі пальмової олії.</p>
<h4>Пальмова олія стала дешевшою відносно газойлю</h4>
<p>Зазвичай пальмова олія продається з премією до газойлю. Однак війна на Близькому Сході підвищила ціни на сиру нафту й зробила пальмову олію дешевшою у відносному вимірі.</p>
<p>Останні парламентські слухання показали, що за період із січня до травня індонезійський плантаційний фонд BPDP, який відповідає за збір з експорту пальмової олії, зібрав 17,4 трлн рупій. Це 64% від річної цілі у 26,84 трлн рупій.</p>
<h4>Міністерство готує регулювання та додаткову квоту</h4>
<p>Енія Лістіані Деві повідомила, що Міністерство енергетики готує нормативні акти для впровадження B50. Вони включатимуть додаткову квоту біодизелю, необхідну для виконання мандату.</p>
<p>На парламентських слуханнях на початку червня вона прогнозувала, що попит на біодизель на основі пальмової олії у 2026 році може зрости до 17,6 млн кілолітрів для забезпечення мандату B50 у другій половині року. Це вище за попередній розподіл у 15,65 млн кілолітрів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: Reuters.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/indoneziya-gotuye-zapusk-b50-z-1-lipnya-chastka-biodizelyu-v-dizelnomu-palnomu-maye-zrosti-do-50/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 08:05:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[agriculture]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[HVO]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[автоперевезення]]></category>
		<category><![CDATA[аграрний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154002</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br />Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 05:34:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CO2 tax]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fiskeri]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[Norway]]></category>
		<category><![CDATA[road fuel]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецевий податок]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[рибальство]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153937</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br />Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br /><p><strong>Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального.</strong> Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.</p>
<h3>Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок</h3>
<p>Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.</p>
<h4>Податкові зміни</h4>
<p>Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — <em>veibruksavgift</em> — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Скасування акцизу поширюється на:</strong>
<ul>
<li>бензин;</li>
<li>дизельне пальне;</li>
<li>біодизель;</li>
<li>біоетанол;</li>
<li>природний газ;</li>
<li>скраплений нафтовий газ (LPG).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії пільги:</strong> 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.</li>
<li><strong>Після завершення періоду</strong> уряд планує повернути попередні ставки акцизу.</li>
</ul>
<p>Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.</p>
<h4>Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС</h4>
<p>За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:</p>
<ul>
<li><strong>бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;</strong></li>
<li><strong>дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.</strong></li>
</ul>
<p><em>Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.</em></p>
<p>Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.</p>
<h4>Втрати бюджету</h4>
<p>Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.</p>
<ul>
<li><strong>Орієнтовне недоотримання доходів:</strong> 3,3 млрд норвезьких крон.</li>
<li><strong>Період розрахунку:</strong> п’ять місяців дії податкової пільги.</li>
</ul>
<p>Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.</p>
<h4>Часткове обнулення CO₂-податку</h4>
<p>Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:</strong>
<ul>
<li>рибальства;</li>
<li>морського промислу;</li>
<li>діяльності у прибережних та далеких морських водах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії:</strong> також до 1 вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:</p>
<ul>
<li>автомобільного транспорту;</li>
<li>будівельної техніки;</li>
<li>окремих секторів дорожнього будівництва.</li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.</p>
<blockquote><p>«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.</p></blockquote>
<h4>Чому Норвегія пішла на такий крок</h4>
<p>Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:</p>
<ul>
<li>необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;</li>
<li>довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.</li>
</ul>
<p>Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде <strong>обмеженим і короткостроковим</strong>.</p>
<p>Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.</p>
<h4>Можливі наслідки для паливного ринку</h4>
<p>На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:</p>
<ul>
<li><strong>тимчасове збільшення попиту на пальне</strong> через зниження роздрібних цін;</li>
<li><strong>посилення конкуренції між мережами АЗС</strong> за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;</li>
<li><strong>зміна структури ціни пального</strong> через суттєве скорочення податкової складової;</li>
<li><strong>зростання ролі державної податкової політики</strong> як механізму оперативного стримування цін.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.vatupdate.com/2026/04/01/norway-implements-temporary-fuel-tax-cuts-following-parliamentary-decision/" target="_blank">vatupdate.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br /><p><strong>Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального.</strong> Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.</p>
<h3>Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок</h3>
<p>Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.</p>
<h4>Податкові зміни</h4>
<p>Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — <em>veibruksavgift</em> — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Скасування акцизу поширюється на:</strong>
<ul>
<li>бензин;</li>
<li>дизельне пальне;</li>
<li>біодизель;</li>
<li>біоетанол;</li>
<li>природний газ;</li>
<li>скраплений нафтовий газ (LPG).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії пільги:</strong> 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.</li>
<li><strong>Після завершення періоду</strong> уряд планує повернути попередні ставки акцизу.</li>
</ul>
<p>Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.</p>
<h4>Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС</h4>
<p>За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:</p>
<ul>
<li><strong>бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;</strong></li>
<li><strong>дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.</strong></li>
</ul>
<p><em>Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.</em></p>
<p>Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.</p>
<h4>Втрати бюджету</h4>
<p>Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.</p>
<ul>
<li><strong>Орієнтовне недоотримання доходів:</strong> 3,3 млрд норвезьких крон.</li>
<li><strong>Період розрахунку:</strong> п’ять місяців дії податкової пільги.</li>
</ul>
<p>Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.</p>
<h4>Часткове обнулення CO₂-податку</h4>
<p>Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:</strong>
<ul>
<li>рибальства;</li>
<li>морського промислу;</li>
<li>діяльності у прибережних та далеких морських водах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії:</strong> також до 1 вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:</p>
<ul>
<li>автомобільного транспорту;</li>
<li>будівельної техніки;</li>
<li>окремих секторів дорожнього будівництва.</li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.</p>
<blockquote><p>«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.</p></blockquote>
<h4>Чому Норвегія пішла на такий крок</h4>
<p>Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:</p>
<ul>
<li>необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;</li>
<li>довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.</li>
</ul>
<p>Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде <strong>обмеженим і короткостроковим</strong>.</p>
<p>Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.</p>
<h4>Можливі наслідки для паливного ринку</h4>
<p>На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:</p>
<ul>
<li><strong>тимчасове збільшення попиту на пальне</strong> через зниження роздрібних цін;</li>
<li><strong>посилення конкуренції між мережами АЗС</strong> за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;</li>
<li><strong>зміна структури ціни пального</strong> через суттєве скорочення податкової складової;</li>
<li><strong>зростання ролі державної податкової політики</strong> як механізму оперативного стримування цін.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.vatupdate.com/2026/04/01/norway-implements-temporary-fuel-tax-cuts-following-parliamentary-decision/" target="_blank">vatupdate.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/indiya-gotuye-rinok-palnogo-do-epoxi-pislya-benzinu-j-dizelyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/indiya-gotuye-rinok-palnogo-do-epoxi-pislya-benzinu-j-dizelyu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 11:45:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[fuel transition]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153881</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30301-Етанол_1.png" alt="Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю"/><br />Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення 20% домішки етанолу в бензині у 2025 році та підготовка до використання E85 і E100. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30301-Етанол_1.png" alt="Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю"/><br /><p>Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення <strong>20% домішки етанолу в бензині у 2025 році</strong> та підготовка до використання <strong>E85 і E100</strong>. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності та потребу в сумісних автомобілях.</p>
<h2>Поворот від бензину й дизелю</h2>
<ul>
<li>Міністр транспорту Індії Нітін Гадкарі заявив, що <strong>бензинові й дизельні транспортні засоби не мають майбутнього</strong>.</li>
<li>Індія вже досягла <strong>20% змішування етанолу з бензином у 2025 році</strong>.</li>
<li>Наступний етап — підготовка до <strong>E85</strong> та <strong>E100</strong>, тобто пального з високою або повною часткою етанолу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає майбутнього для дизельних і бензинових транспортних засобів. Якщо ви не змінюватиметеся, будьте обережні. Хорошого майбутнього для бензину й дизелю немає», — Нітін Гадкарі, міністр транспорту Індії</p></blockquote>
<h2>Чому це важливо</h2>
<ul>
<li>Індія імпортує <strong>основну частину сирої нафти</strong>.</li>
<li>Залежність від імпорту нафти робить економіку вразливою до <strong>коливань світових цін</strong> і <strong>геополітичних потрясінь</strong>.</li>
<li>Перехід до етанолу розглядається не лише як екологічний крок, а як <strong>макроекономічна стратегія зменшення нафтової залежності</strong>.</li>
</ul>
<h2>Етанол як головна альтернатива</h2>
<ul>
<li>Етанол виробляють із <strong>цукрової тростини, зерна та аграрних залишків</strong>.</li>
<li>Він може підтримати <strong>сільські доходи</strong> та зменшити потребу в імпорті сирої нафти.</li>
<li>Перехід від E20 до E85 і E100 є продовженням уже сформованої політики, а не раптовим технологічним стрибком.</li>
</ul>
<h2>Ризики для споживачів</h2>
<ul>
<li>Етанол має <strong>нижчу енергетичну щільність</strong>, ніж бензин.</li>
<li>Це може означати <strong>нижчу паливну ефективність</strong> і впливати на витрати водіїв у чутливому до цін ринку.</li>
<li>Старі автомобілі можуть бути несумісними з високими частками етанолу, що створює ризик <strong>фрагментації паливного ринку</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що зміниться для АЗС і автовиробників</h2>
<ul>
<li>Пальне на АЗС може стати різноманітнішим: поруч можуть співіснувати <strong>бензин, дизель і етанольні суміші</strong>.</li>
<li>Автовиробникам потрібні <strong>flex-fuel двигуни</strong>, здатні працювати з різними концентраціями етанолу.</li>
<li>Без синхронних дій держави, автовиробників і паливних компаній масштабування E85 та E100 буде складним.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Домінування бензину й дизелю в Індії зменшується</strong>, бо держава вже формує регуляторну базу для високих етанольних сумішей.</li>
<li><strong>Нафтовий ринок отримає довгостроковий сигнал про зниження ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті</strong>, оскільки Індія прагне зменшити імпортну залежність.</li>
<li><strong>Для споживачів перехід буде поступовим, але відчутним</strong>: вибір автомобіля дедалі більше залежатиме від сумісності з новими видами пального та довгострокових експлуатаційних витрат.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://economictimes.indiatimes.com/industry/energy/oil-gas/100-ethanol-blending-petrol-may-vanish-from-your-nearby-pump-but-that-would-be-fine/articleshow/130600883.cms?from=mdr" target="_blank">The Economic Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30301-Етанол_1.png" alt="Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю"/><br /><p>Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення <strong>20% домішки етанолу в бензині у 2025 році</strong> та підготовка до використання <strong>E85 і E100</strong>. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності та потребу в сумісних автомобілях.</p>
<h2>Поворот від бензину й дизелю</h2>
<ul>
<li>Міністр транспорту Індії Нітін Гадкарі заявив, що <strong>бензинові й дизельні транспортні засоби не мають майбутнього</strong>.</li>
<li>Індія вже досягла <strong>20% змішування етанолу з бензином у 2025 році</strong>.</li>
<li>Наступний етап — підготовка до <strong>E85</strong> та <strong>E100</strong>, тобто пального з високою або повною часткою етанолу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає майбутнього для дизельних і бензинових транспортних засобів. Якщо ви не змінюватиметеся, будьте обережні. Хорошого майбутнього для бензину й дизелю немає», — Нітін Гадкарі, міністр транспорту Індії</p></blockquote>
<h2>Чому це важливо</h2>
<ul>
<li>Індія імпортує <strong>основну частину сирої нафти</strong>.</li>
<li>Залежність від імпорту нафти робить економіку вразливою до <strong>коливань світових цін</strong> і <strong>геополітичних потрясінь</strong>.</li>
<li>Перехід до етанолу розглядається не лише як екологічний крок, а як <strong>макроекономічна стратегія зменшення нафтової залежності</strong>.</li>
</ul>
<h2>Етанол як головна альтернатива</h2>
<ul>
<li>Етанол виробляють із <strong>цукрової тростини, зерна та аграрних залишків</strong>.</li>
<li>Він може підтримати <strong>сільські доходи</strong> та зменшити потребу в імпорті сирої нафти.</li>
<li>Перехід від E20 до E85 і E100 є продовженням уже сформованої політики, а не раптовим технологічним стрибком.</li>
</ul>
<h2>Ризики для споживачів</h2>
<ul>
<li>Етанол має <strong>нижчу енергетичну щільність</strong>, ніж бензин.</li>
<li>Це може означати <strong>нижчу паливну ефективність</strong> і впливати на витрати водіїв у чутливому до цін ринку.</li>
<li>Старі автомобілі можуть бути несумісними з високими частками етанолу, що створює ризик <strong>фрагментації паливного ринку</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що зміниться для АЗС і автовиробників</h2>
<ul>
<li>Пальне на АЗС може стати різноманітнішим: поруч можуть співіснувати <strong>бензин, дизель і етанольні суміші</strong>.</li>
<li>Автовиробникам потрібні <strong>flex-fuel двигуни</strong>, здатні працювати з різними концентраціями етанолу.</li>
<li>Без синхронних дій держави, автовиробників і паливних компаній масштабування E85 та E100 буде складним.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Домінування бензину й дизелю в Індії зменшується</strong>, бо держава вже формує регуляторну базу для високих етанольних сумішей.</li>
<li><strong>Нафтовий ринок отримає довгостроковий сигнал про зниження ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті</strong>, оскільки Індія прагне зменшити імпортну залежність.</li>
<li><strong>Для споживачів перехід буде поступовим, але відчутним</strong>: вибір автомобіля дедалі більше залежатиме від сумісності з новими видами пального та довгострокових експлуатаційних витрат.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://economictimes.indiatimes.com/industry/energy/oil-gas/100-ethanol-blending-petrol-may-vanish-from-your-nearby-pump-but-that-would-be-fine/articleshow/130600883.cms?from=mdr" target="_blank">The Economic Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/indiya-gotuye-rinok-palnogo-do-epoxi-pislya-benzinu-j-dizelyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-gotuye-yes-do-dovgogo-naftovogo-shoku-a-biopalivo-vixodit-u-praktichnu-antikrizovu-ploshhinu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-gotuye-yes-do-dovgogo-naftovogo-shoku-a-biopalivo-vixodit-u-praktichnu-antikrizovu-ploshhinu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 12:50:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Біометан]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[demand-side measures]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil security]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[транспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153804</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30263-Етанол_1.png" alt="Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину"/><br />Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30263-Етанол_1.png" alt="Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину"/><br /><p>Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо розширення використання біопалива як інструмент прямого зниження тиску на викопне паливо.</p>
<h3>Європейська відповідь на нафтовий ризик уже формується як практична модель для ринку пального України</h3>
<p>Ключовий зміст рішення Єврокомісії полягає в тому, що ризик для ринку вже не розглядають як короткий епізод. У Брюсселі прямо говорять про потребу готуватися до <em>потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі</em>. Саме тому країнам ЄС запропоновано діяти завчасно й синхронно: координувати рішення, відстежувати зміни в комерційних запасах, оперативно обмінюватися інформацією, не створювати штучних бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів і не демотивувати роботу європейських НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому діяти потрібно вже зараз. І діяти разом, як справжній Союз». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.</p></blockquote>
<h4>Що саме Єврокомісія вважає базовими антикризовими заходами</h4>
<ul>
<li><strong>Збереження обов’язкових нафтових запасів</strong> і готовність до дій за заздалегідь підготовленими планами реагування.</li>
<li><strong>Моніторинг комерційних запасів</strong>, швидкий обмін інформацією та постійна координація з Єврокомісією.</li>
<li><strong>Відтермінування неаварійного ремонту НПЗ</strong>, щоб не послаблювати доступність нафтопродуктів на ринку ЄС.</li>
<li><strong>Відмова від рішень, які підвищують споживання пального</strong>, обмежують вільний рух нафтопродуктів або послаблюють випуск європейської переробки.</li>
<li><strong>Добровільні заходи економії пального</strong>, передусім у транспорті, відповідно до плану IEA щодо скорочення споживання нафти.</li>
<li><strong>Розширення використання біопалива</strong> для заміщення викопних нафтопродуктів і зниження тиску на ринок.</li>
</ul>
<p>У цьому переліку особливо важливо, що біопаливо згадане не як довгострокова кліматична опція, а як інструмент кризової стабілізації ринку. Це принципово змінює акцент: у заходах йдеться не лише про декарбонізацію, а про практичне заміщення частини попиту на викопне паливо там, де це технічно можливо.</p>
<h4>Чому ЄС діє настільки жорстко</h4>
<p>IEA, тобто Міжнародне енергетичне агентство, оцінює поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні в історії глобального нафтового ринку. Через порушення руху через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить близько <strong>20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу</strong>, або приблизно <strong>20% світового споживання нафти</strong>, ринок уже отримав потужний ціновий шок. Агентство прямо вказує, що ціни на нафту піднялися вище <strong>100 дол./бар.</strong>, а по нафтопродуктах, зокрема по дизелю, реакція була ще жорсткішою.</p>
<p>У відповідь 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — <strong>400 млн барелів</strong> нафти з аварійних резервів. Це вже шосте колективне втручання IEA з 1974 року, коли агентство було створене після нафтової кризи, а самі країни-члени мають зобов’язання тримати запаси, еквівалентні щонайменше <strong>90 дням чистого імпорту нафти</strong>.</p>
<blockquote><p>«Проблеми нафтового ринку, з якими ми стикаємося, є безпрецедентними за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени IEA відповіли надзвичайними колективними діями безпрецедентного розміру». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<h4>Що означає для України сама логіка рішень ЄС та IEA</h4>
<p>Для українського ринку пального тут важливі не лише цифри запасів, а сама архітектура відповіді на кризу. ЄС і IEA одночасно працюють по трьох напрямах: <strong>підтримують пропозицію</strong> через резерви, <strong>не допускають зайвого скорочення переробки</strong> через відкладення неаварійних ремонтів і <strong>тиснуть на попит</strong> через економію пального та пошук замінників. Саме в цій третій площині біопаливо переходить із допоміжної теми у практичний інструмент ринкової стійкості.</p>
<p>Для України це означає насамперед одне: якщо Єврокомісія вже прямо називає збільшення частки біопалива способом заміщення викопних нафтопродуктів і зниження ринкового тиску, то український ринок також отримує зрозумілий орієнтир. Біопаливо в такій логіці — це не абстрактний «зелений» напрям, а один із небагатьох інструментів, який здатен хоча б частково розвантажити попит на традиційні бензин і дизель у період зовнішнього шоку. Водночас наданий матеріал не містить кількісної оцінки українських потужностей, тому мова йде саме про ринковий вектор, а не про конкретні обсяги заміщення.</p>
<h4>Чому акцент на біопаливі зараз особливо показовий</h4>
<p>IEA у своєму плані скорочення споживання нафти пояснює, що швидкі дії з боку урядів, бізнесу та домогосподарств можуть зменшити попит на нафту в розвинених економіках на <strong>2,7 млн барелів на добу</strong> вже впродовж наступних чотирьох місяців. Базова ідея агентства полягає в тому, що під час гострої кризи ринок треба стабілізувати не тільки додатковими барелями із запасів, а й швидким зниженням попиту. Єврокомісія фактично інтегрує цю логіку у власну антикризову політику і додає до неї ще один ринковий запобіжник — ширше використання біопалива.</p>
<ul>
<li><strong>Попитове реагування</strong> знижує тиск на ціни тоді, коли сама фізична пропозиція не може швидко відновитися.</li>
<li><strong>Біопаливо</strong> в цій схемі працює як інструмент часткового заміщення нафтопродуктів, а не лише як елемент кліматичної політики.</li>
<li><strong>Транспортний сектор</strong> є критичним, тому що саме на нього, за оцінкою IEA, припадає близько <strong>45%</strong> глобального попиту на нафту.</li>
</ul>
<p>Для України це особливо актуально ще й тому, що транспорт є головним споживачем моторного пального. Отже, будь-який інструмент, який знижує тиск на викопне паливо саме в транспорті, автоматично набуває макроекономічного значення: для цін, для логістики, для стійкості «постачання» і для внутрішньої ринкової рівноваги. Ця логіка прямо випливає з матеріалів Єврокомісії та IEA, навіть якщо вони не подають окремого українського балансу.</p>
<h4>Підсумок для ринку пального України</h4>
<p>Європейський сигнал зараз гранично чіткий: криза на нафтовому ринку може бути довшою, ніж очікувалося, тому класичної відповіді лише запасами вже недостатньо. Потрібні одночасно координація держав, контроль за ринком, дисципліна в роботі переробки, стримування зайвого споживання і розширення частки біопалива. Саме тому тема біопалива перестає бути периферійною: вона входить у центр антикризової політики. Для України це означає, що заміщення частини викопного палива біокомпонентами та біопаливом слід розглядати вже не як відкладену реформу, а як елемент ринкової безпеки в умовах зовнішнього нафтового шоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-calls-eu-countries-coordinate-measures-ensure-oil-security-supply-amid-middle-east-energy-2026-03-31_en">European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption</a>; <a href="https://www.iea.org/news/iea-member-countries-to-carry-out-largest-ever-oil-stock-release-amid-market-disruptions-from-middle-east-conflict">IEA — largest ever oil stock release</a>; <a href="https://www.iea.org/news/new-iea-report-highlights-options-to-ease-oil-price-pressures-on-consumers-in-response-to-middle-east-supply-disruptions">IEA — options to ease oil price pressures on consumers</a>; <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use">IEA — A 10-Point Plan to Cut Oil Use</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30263-Етанол_1.png" alt="Єврокомісія готує ЄС до довгого нафтового шоку, а біопаливо виходить у практичну антикризову площину"/><br /><p>Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо розширення використання біопалива як інструмент прямого зниження тиску на викопне паливо.</p>
<h3>Європейська відповідь на нафтовий ризик уже формується як практична модель для ринку пального України</h3>
<p>Ключовий зміст рішення Єврокомісії полягає в тому, що ризик для ринку вже не розглядають як короткий епізод. У Брюсселі прямо говорять про потребу готуватися до <em>потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі</em>. Саме тому країнам ЄС запропоновано діяти завчасно й синхронно: координувати рішення, відстежувати зміни в комерційних запасах, оперативно обмінюватися інформацією, не створювати штучних бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів і не демотивувати роботу європейських НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому діяти потрібно вже зараз. І діяти разом, як справжній Союз». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.</p></blockquote>
<h4>Що саме Єврокомісія вважає базовими антикризовими заходами</h4>
<ul>
<li><strong>Збереження обов’язкових нафтових запасів</strong> і готовність до дій за заздалегідь підготовленими планами реагування.</li>
<li><strong>Моніторинг комерційних запасів</strong>, швидкий обмін інформацією та постійна координація з Єврокомісією.</li>
<li><strong>Відтермінування неаварійного ремонту НПЗ</strong>, щоб не послаблювати доступність нафтопродуктів на ринку ЄС.</li>
<li><strong>Відмова від рішень, які підвищують споживання пального</strong>, обмежують вільний рух нафтопродуктів або послаблюють випуск європейської переробки.</li>
<li><strong>Добровільні заходи економії пального</strong>, передусім у транспорті, відповідно до плану IEA щодо скорочення споживання нафти.</li>
<li><strong>Розширення використання біопалива</strong> для заміщення викопних нафтопродуктів і зниження тиску на ринок.</li>
</ul>
<p>У цьому переліку особливо важливо, що біопаливо згадане не як довгострокова кліматична опція, а як інструмент кризової стабілізації ринку. Це принципово змінює акцент: у заходах йдеться не лише про декарбонізацію, а про практичне заміщення частини попиту на викопне паливо там, де це технічно можливо.</p>
<h4>Чому ЄС діє настільки жорстко</h4>
<p>IEA, тобто Міжнародне енергетичне агентство, оцінює поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні в історії глобального нафтового ринку. Через порушення руху через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить близько <strong>20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу</strong>, або приблизно <strong>20% світового споживання нафти</strong>, ринок уже отримав потужний ціновий шок. Агентство прямо вказує, що ціни на нафту піднялися вище <strong>100 дол./бар.</strong>, а по нафтопродуктах, зокрема по дизелю, реакція була ще жорсткішою.</p>
<p>У відповідь 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — <strong>400 млн барелів</strong> нафти з аварійних резервів. Це вже шосте колективне втручання IEA з 1974 року, коли агентство було створене після нафтової кризи, а самі країни-члени мають зобов’язання тримати запаси, еквівалентні щонайменше <strong>90 дням чистого імпорту нафти</strong>.</p>
<blockquote><p>«Проблеми нафтового ринку, з якими ми стикаємося, є безпрецедентними за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени IEA відповіли надзвичайними колективними діями безпрецедентного розміру». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<h4>Що означає для України сама логіка рішень ЄС та IEA</h4>
<p>Для українського ринку пального тут важливі не лише цифри запасів, а сама архітектура відповіді на кризу. ЄС і IEA одночасно працюють по трьох напрямах: <strong>підтримують пропозицію</strong> через резерви, <strong>не допускають зайвого скорочення переробки</strong> через відкладення неаварійних ремонтів і <strong>тиснуть на попит</strong> через економію пального та пошук замінників. Саме в цій третій площині біопаливо переходить із допоміжної теми у практичний інструмент ринкової стійкості.</p>
<p>Для України це означає насамперед одне: якщо Єврокомісія вже прямо називає збільшення частки біопалива способом заміщення викопних нафтопродуктів і зниження ринкового тиску, то український ринок також отримує зрозумілий орієнтир. Біопаливо в такій логіці — це не абстрактний «зелений» напрям, а один із небагатьох інструментів, який здатен хоча б частково розвантажити попит на традиційні бензин і дизель у період зовнішнього шоку. Водночас наданий матеріал не містить кількісної оцінки українських потужностей, тому мова йде саме про ринковий вектор, а не про конкретні обсяги заміщення.</p>
<h4>Чому акцент на біопаливі зараз особливо показовий</h4>
<p>IEA у своєму плані скорочення споживання нафти пояснює, що швидкі дії з боку урядів, бізнесу та домогосподарств можуть зменшити попит на нафту в розвинених економіках на <strong>2,7 млн барелів на добу</strong> вже впродовж наступних чотирьох місяців. Базова ідея агентства полягає в тому, що під час гострої кризи ринок треба стабілізувати не тільки додатковими барелями із запасів, а й швидким зниженням попиту. Єврокомісія фактично інтегрує цю логіку у власну антикризову політику і додає до неї ще один ринковий запобіжник — ширше використання біопалива.</p>
<ul>
<li><strong>Попитове реагування</strong> знижує тиск на ціни тоді, коли сама фізична пропозиція не може швидко відновитися.</li>
<li><strong>Біопаливо</strong> в цій схемі працює як інструмент часткового заміщення нафтопродуктів, а не лише як елемент кліматичної політики.</li>
<li><strong>Транспортний сектор</strong> є критичним, тому що саме на нього, за оцінкою IEA, припадає близько <strong>45%</strong> глобального попиту на нафту.</li>
</ul>
<p>Для України це особливо актуально ще й тому, що транспорт є головним споживачем моторного пального. Отже, будь-який інструмент, який знижує тиск на викопне паливо саме в транспорті, автоматично набуває макроекономічного значення: для цін, для логістики, для стійкості «постачання» і для внутрішньої ринкової рівноваги. Ця логіка прямо випливає з матеріалів Єврокомісії та IEA, навіть якщо вони не подають окремого українського балансу.</p>
<h4>Підсумок для ринку пального України</h4>
<p>Європейський сигнал зараз гранично чіткий: криза на нафтовому ринку може бути довшою, ніж очікувалося, тому класичної відповіді лише запасами вже недостатньо. Потрібні одночасно координація держав, контроль за ринком, дисципліна в роботі переробки, стримування зайвого споживання і розширення частки біопалива. Саме тому тема біопалива перестає бути периферійною: вона входить у центр антикризової політики. Для України це означає, що заміщення частини викопного палива біокомпонентами та біопаливом слід розглядати вже не як відкладену реформу, а як елемент ринкової безпеки в умовах зовнішнього нафтового шоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-calls-eu-countries-coordinate-measures-ensure-oil-security-supply-amid-middle-east-energy-2026-03-31_en">European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption</a>; <a href="https://www.iea.org/news/iea-member-countries-to-carry-out-largest-ever-oil-stock-release-amid-market-disruptions-from-middle-east-conflict">IEA — largest ever oil stock release</a>; <a href="https://www.iea.org/news/new-iea-report-highlights-options-to-ease-oil-price-pressures-on-consumers-in-response-to-middle-east-supply-disruptions">IEA — options to ease oil price pressures on consumers</a>; <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use">IEA — A 10-Point Plan to Cut Oil Use</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-gotuye-yes-do-dovgogo-naftovogo-shoku-a-biopalivo-vixodit-u-praktichnu-antikrizovu-ploshhinu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/indoneziya-mozhe-vidnoviti-plan-b50-cherez-stribok-svitovix-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/indoneziya-mozhe-vidnoviti-plan-b50-cherez-stribok-svitovix-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 20:21:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil market]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[palm oil]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[пальмова олія]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153699</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30183-Индонезияі.png" alt="Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту"/><br />Індонезія розглядає можливість повернення до обов’язкового використання біодизелю B50 на тлі різкого зростання світових цін на нафту, які перевищили 100 доларів за барель через конфлікт на Близькому Сході. Попри те, що на початку року влада відмовилася від цього плану через технічні та фінансові проблеми, тепер уряд знову аналізує можливість запуску суміші, що містить 50 відсотків [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30183-Индонезияі.png" alt="Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту"/><br /><p>Індонезія розглядає можливість повернення до обов’язкового використання біодизелю B50 на тлі різкого зростання світових цін на нафту, які перевищили 100 доларів за барель через конфлікт на Близькому Сході. Попри те, що на початку року влада відмовилася від цього плану через технічні та фінансові проблеми, тепер уряд знову аналізує можливість запуску суміші, що містить 50 відсотків біодизелю з пальмової олії. Рішення може вплинути не лише на внутрішній енергетичний баланс Індонезії, а й на глобальний ринок нафти та нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>Фактор різкого подорожчання нафти</strong>
<ul>
<li>Світові ціни на нафту <strong>перевищили 100 доларів за барель</strong> на тлі конфлікту на Близькому Сході.</li>
<li>Зростання цін створює <strong>економічний стимул для активнішого використання біопального</strong>.</li>
<li>Як наслідок, уряд Індонезії почав переглядати свою політику щодо біодизелю.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Потенційне повернення до стандарту B50</strong>
<ul>
<li>Стандарт B50 передбачає <strong>суміш 50 відсотків біодизелю з пальмової олії та 50 відсотків звичайного дизелю</strong>.</li>
<li>Індонезія наразі застосовує <strong>суміш B40</strong>, після того як у січні відмовилася від запуску B50.</li>
<li>Причинами відмови стали <em>технічні та фінансові труднощі</em>.</li>
<li>Тепер уряд розглядає можливість <strong>впровадження B50 у другій половині року або навіть раніше</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Позиція уряду та енергетичної влади</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра енергетики Юліот Танджунг повідомив, що остаточного рішення поки немає.</li>
<li>Влада відстежує <strong>рух цін на енергоресурси в режимі реального часу</strong>.</li>
<li>Політику біодизелю визначає спеціальний керівний комітет за участю кількох міністерств під керівництвом міністра економіки Айрлангги Хартарто.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>B50 може бути запроваджено у другому півріччі або навіть раніше. Але наразі рішення керівного комітету про використання B40 до кінця 2026 року залишається чинним. — Юліот Танджунг, заступник міністра енергетики Індонезії</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Вплив на глобальні енергетичні ринки</strong>
<ul>
<li>Індонезія є <strong>найбільшим виробником пальмової олії у світі</strong>.</li>
<li>Зростання внутрішнього використання біодизелю <strong>скорочує обсяги експорту пальмової олії</strong>.</li>
<li>Через це політика біодизелю країни <strong>безпосередньо впливає на світові ціни на пальмову олію</strong>.</li>
<li>Очікування збільшення виробництва біодизелю вже спричинило <strong>зростання цін на пальмову олію</strong>, оскільки дорожча нафта підвищує попит на біопаливо.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Бюджетні та соціально-економічні аспекти</strong>
<ul>
<li>Уряд заявив про готовність <strong>збільшити фінансування субсидій на пальне</strong>.</li>
<li>Мета — <strong>пом’якшити вплив зростання світових цін на нафту на внутрішній ринок</strong>.</li>
<li>Паралельно влада розглядає прискорення програм біопального, зокрема <em>розширення використання біоетанолу в бензині</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Логічні висновки для ринку нафти та нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Якщо B50 буде запроваджено, <strong>частина попиту на традиційний дизель може бути заміщена біодизелем</strong>.</li>
<li>Це створює <strong>структурний зв’язок між цінами на нафту та попитом на біопаливо</strong>.</li>
<li>Високі ціни на нафту можуть <strong>прискорити енергетичну трансформацію в країнах із великим виробництвом біосировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/indonesia-may-revive-b50-biodiesel-mix-plan-oil-prices-soar-2026-03-09/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30183-Индонезияі.png" alt="Індонезія може відновити план B50 через стрибок світових цін на нафту"/><br /><p>Індонезія розглядає можливість повернення до обов’язкового використання біодизелю B50 на тлі різкого зростання світових цін на нафту, які перевищили 100 доларів за барель через конфлікт на Близькому Сході. Попри те, що на початку року влада відмовилася від цього плану через технічні та фінансові проблеми, тепер уряд знову аналізує можливість запуску суміші, що містить 50 відсотків біодизелю з пальмової олії. Рішення може вплинути не лише на внутрішній енергетичний баланс Індонезії, а й на глобальний ринок нафти та нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li><strong>Фактор різкого подорожчання нафти</strong>
<ul>
<li>Світові ціни на нафту <strong>перевищили 100 доларів за барель</strong> на тлі конфлікту на Близькому Сході.</li>
<li>Зростання цін створює <strong>економічний стимул для активнішого використання біопального</strong>.</li>
<li>Як наслідок, уряд Індонезії почав переглядати свою політику щодо біодизелю.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Потенційне повернення до стандарту B50</strong>
<ul>
<li>Стандарт B50 передбачає <strong>суміш 50 відсотків біодизелю з пальмової олії та 50 відсотків звичайного дизелю</strong>.</li>
<li>Індонезія наразі застосовує <strong>суміш B40</strong>, після того як у січні відмовилася від запуску B50.</li>
<li>Причинами відмови стали <em>технічні та фінансові труднощі</em>.</li>
<li>Тепер уряд розглядає можливість <strong>впровадження B50 у другій половині року або навіть раніше</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Позиція уряду та енергетичної влади</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра енергетики Юліот Танджунг повідомив, що остаточного рішення поки немає.</li>
<li>Влада відстежує <strong>рух цін на енергоресурси в режимі реального часу</strong>.</li>
<li>Політику біодизелю визначає спеціальний керівний комітет за участю кількох міністерств під керівництвом міністра економіки Айрлангги Хартарто.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>B50 може бути запроваджено у другому півріччі або навіть раніше. Але наразі рішення керівного комітету про використання B40 до кінця 2026 року залишається чинним. — Юліот Танджунг, заступник міністра енергетики Індонезії</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Вплив на глобальні енергетичні ринки</strong>
<ul>
<li>Індонезія є <strong>найбільшим виробником пальмової олії у світі</strong>.</li>
<li>Зростання внутрішнього використання біодизелю <strong>скорочує обсяги експорту пальмової олії</strong>.</li>
<li>Через це політика біодизелю країни <strong>безпосередньо впливає на світові ціни на пальмову олію</strong>.</li>
<li>Очікування збільшення виробництва біодизелю вже спричинило <strong>зростання цін на пальмову олію</strong>, оскільки дорожча нафта підвищує попит на біопаливо.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Бюджетні та соціально-економічні аспекти</strong>
<ul>
<li>Уряд заявив про готовність <strong>збільшити фінансування субсидій на пальне</strong>.</li>
<li>Мета — <strong>пом’якшити вплив зростання світових цін на нафту на внутрішній ринок</strong>.</li>
<li>Паралельно влада розглядає прискорення програм біопального, зокрема <em>розширення використання біоетанолу в бензині</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Логічні висновки для ринку нафти та нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Якщо B50 буде запроваджено, <strong>частина попиту на традиційний дизель може бути заміщена біодизелем</strong>.</li>
<li>Це створює <strong>структурний зв’язок між цінами на нафту та попитом на біопаливо</strong>.</li>
<li>Високі ціни на нафту можуть <strong>прискорити енергетичну трансформацію в країнах із великим виробництвом біосировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/indonesia-may-revive-b50-biodiesel-mix-plan-oil-prices-soar-2026-03-09/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/indoneziya-mozhe-vidnoviti-plan-b50-cherez-stribok-svitovix-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 09:11:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[carbon]]></category>
		<category><![CDATA[CBAM]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеві викиди]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153521</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br />2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність. Ключові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br /><p>2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.</p>
<h2>Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році</h2>
<h3>Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту</h3>
<ul>
<li>ЄС посилює боротьбу з <strong>вуглецевими викидами</strong> через механізм <em>CBAM</em> – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.</li>
<li>Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення <strong>вуглецевої складової</strong> у ціну.</li>
<li>Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може <strong>суттєво вплинути на обсяги імпорту</strong> у першій половині 2026 року.</li>
<li>Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.</li>
</ul>
<h3>Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі</h3>
<ul>
<li>Директива <em>RED III</em> щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.</li>
<li>Попри нерівномірне впровадження, очікується <strong>зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Основний драйвер – <strong>гідрооброблена рослинна олія (HVO)</strong>, що поступово витісняє традиційні види пального.</li>
</ul>
<h3>Нафта: профіцит і дилема OPEC+</h3>
<ul>
<li>Очікуваний <strong>профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.</li>
<li>Якщо ціни не впадуть до <em>середини діапазону 50 дол за барель</em>, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.</li>
</ul>
<h3>Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи</h3>
<ul>
<li>Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити <strong>європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік</strong>.</li>
<li>Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на <strong>дві третини</strong> – до <strong>близько 120 млн тонн на рік</strong>.</li>
<li>Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.</li>
<li>Це підвищує ризик <strong>цінових сплесків наприкінці зими</strong> та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI</h3>
<ul>
<li>Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.</li>
<li>Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.</li>
<li>Попит з боку <strong>дата-центрів штучного інтелекту</strong> підтримує виробництво.</li>
<li>У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла <strong>1,1 млрд тонн</strong>, а видобуток – <strong>7,8 млрд тонн</strong>, і ці рівні можуть зберегтися.</li>
</ul>
<h3>LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор</h3>
<ul>
<li>Світове постачання <strong>LPG</strong> зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.</li>
<li>Пропан і бутан торгуватимуться зі <strong>значними знижками до нафти</strong>, що вигідно для нафтохімії.</li>
<li>Обмеження попиту пов’язані з:
<ul>
<li>надлишком пропілену;</li>
<li>низьким завантаженням крекінг-установок;</li>
<li>структурною перебудовою галузі.</li>
</ul>
</li>
<li>Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити <strong>короткострокові цінові шоки</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/commodity-market-outlook-trends-risks" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br /><p>2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.</p>
<h2>Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році</h2>
<h3>Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту</h3>
<ul>
<li>ЄС посилює боротьбу з <strong>вуглецевими викидами</strong> через механізм <em>CBAM</em> – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.</li>
<li>Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення <strong>вуглецевої складової</strong> у ціну.</li>
<li>Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може <strong>суттєво вплинути на обсяги імпорту</strong> у першій половині 2026 року.</li>
<li>Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.</li>
</ul>
<h3>Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі</h3>
<ul>
<li>Директива <em>RED III</em> щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.</li>
<li>Попри нерівномірне впровадження, очікується <strong>зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Основний драйвер – <strong>гідрооброблена рослинна олія (HVO)</strong>, що поступово витісняє традиційні види пального.</li>
</ul>
<h3>Нафта: профіцит і дилема OPEC+</h3>
<ul>
<li>Очікуваний <strong>профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.</li>
<li>Якщо ціни не впадуть до <em>середини діапазону 50 дол за барель</em>, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.</li>
</ul>
<h3>Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи</h3>
<ul>
<li>Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити <strong>європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік</strong>.</li>
<li>Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на <strong>дві третини</strong> – до <strong>близько 120 млн тонн на рік</strong>.</li>
<li>Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.</li>
<li>Це підвищує ризик <strong>цінових сплесків наприкінці зими</strong> та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI</h3>
<ul>
<li>Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.</li>
<li>Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.</li>
<li>Попит з боку <strong>дата-центрів штучного інтелекту</strong> підтримує виробництво.</li>
<li>У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла <strong>1,1 млрд тонн</strong>, а видобуток – <strong>7,8 млрд тонн</strong>, і ці рівні можуть зберегтися.</li>
</ul>
<h3>LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор</h3>
<ul>
<li>Світове постачання <strong>LPG</strong> зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.</li>
<li>Пропан і бутан торгуватимуться зі <strong>значними знижками до нафти</strong>, що вигідно для нафтохімії.</li>
<li>Обмеження попиту пов’язані з:
<ul>
<li>надлишком пропілену;</li>
<li>низьким завантаженням крекінг-установок;</li>
<li>структурною перебудовою галузі.</li>
</ul>
</li>
<li>Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити <strong>короткострокові цінові шоки</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/commodity-market-outlook-trends-risks" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Repsol розширює мережу відновлюваного дизеля на Іберійському півострові до понад 1 500 станцій</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/repsol-rozshiryuye-merezhu-vidnovlyuvanogo-dizelya-na-iberijskomu-pivostrovi-do-ponad-1-500-stancij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/repsol-rozshiryuye-merezhu-vidnovlyuvanogo-dizelya-na-iberijskomu-pivostrovi-do-ponad-1-500-stancij/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 12:23:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[decarbonization]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[renewable fuels]]></category>
		<category><![CDATA[відновлюване паливо]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153492</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30046-биодизель_150.png" alt="Repsol розширює мережу відновлюваного дизеля на Іберійському півострові до понад 1 500 станцій"/><br />Іспанська енергетична компанія Repsol суттєво наростила мережу автозаправних станцій з продажу 100-відсоткового відновлюваного дизельного пального Nexa Diesel в Іспанії та Португалії. Компанія вже реалізувала понад 210 млн літрів такого пального з початку року, підтверджуючи, що декарбонізація транспорту можлива без відмови від двигунів внутрішнього згоряння. Розширення мережі Nexa Diesel на Іберійському півострові Понад 1 500 автозаправних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30046-биодизель_150.png" alt="Repsol розширює мережу відновлюваного дизеля на Іберійському півострові до понад 1 500 станцій"/><br /><p>Іспанська енергетична компанія Repsol суттєво наростила мережу автозаправних станцій з продажу 100-відсоткового відновлюваного дизельного пального Nexa Diesel в Іспанії та Португалії. Компанія вже реалізувала понад 210 млн літрів такого пального з початку року, підтверджуючи, що декарбонізація транспорту можлива без відмови від двигунів внутрішнього згоряння.</p>
<h2>Розширення мережі Nexa Diesel на Іберійському півострові</h2>
<ul>
<li><strong>Понад 1 500 автозаправних станцій</strong> Repsol в Іспанії та Португалії вже продають Nexa Diesel.</li>
<li><strong>Понад 40 відсотків</strong> всієї мережі станцій компанії пропонують відновлюване пальне.</li>
<li>З початку року продано <strong>більше ніж 210 млн літрів</strong> 100-відсоткового відновлюваного пального.</li>
</ul>
<p>У Repsol підкреслюють, що ці показники закріплюють позицію компанії як <strong>найбільшої мережі 100-відсоткового відновлюваного пального в Європі</strong>.</p>
<h3>Чому відновлюване дизельне пальне важливе</h3>
<ul>
<li>Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння становлять <strong>97 відсотків</strong> автопарку Іспанії та Європи.</li>
<li>У 2025 році вони забезпечили <strong>87 відсотків продажів</strong> нових авто в Іспанії.</li>
<li>Використання 100-відсоткового відновлюваного дизеля дозволяє <em>без технічних змін</em> зменшувати викиди CO2.</li>
</ul>
<p>Компанія зазначає, що досягнення кліматичних цілей Іспанії та ЄС неможливе без визнання ролі таких видів пального у скороченні викидів від наявного автопарку.</p>
<h3>Технологічні характеристики Nexa Diesel</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення вуглецевого сліду до 90 відсотків</strong> порівняно з традиційним дизелем.</li>
<li>Виробляється з <em>сировини відновлюваного органічного походження</em>.</li>
<li>Підвищує ефективність роботи двигуна та подовжує його ресурс.</li>
<li>Придатний для <strong>всіх дизельних двигунів</strong> без модифікацій.</li>
</ul>
<h2>Індустріальні потужності та нові проєкти</h2>
<ul>
<li>Комплекс у Картахені є <strong>першим на Іберійському півострові</strong> промисловим об’єктом, що виробляє лише відновлюване пальне.</li>
<li>Потужність проєкту з переробки відходів у пальне становить <strong>250 тис. тонн на рік</strong>.</li>
<li>У Таррагоні розпочато промислове виробництво <strong>100-відсоткового відновлюваного бензину</strong>.</li>
</ul>
<p>Використання такого бензину скорочує чисті викиди CO2 більш ніж на <strong>70 відсотків</strong> у порівнянні зі звичайним бензином.</p>
<h3>Розвиток роздрібного продажу бензину Nexa 95</h3>
<ul>
<li>Наразі пальне доступне на <strong>20 станціях</strong> у регіонах Мадрида та Каталонії.</li>
<li>До кінця року Repsol планує розширити мережу до <strong>30 станцій</strong>.</li>
<li>Нові локації включають Більбао, Таррагону, Валенсію та Сарагосу.</li>
</ul>
<h2>Контракти з транспортом та авіацією</h2>
<ul>
<li>Підписані угоди з компаніями важкого автотранспорту в Іспанії та Португалії.</li>
<li>Партнерства з пасажирськими перевізниками та морськими операторами.</li>
<li>Контракти на постачання сталого авіаційного пального для комерційних авіаліній.</li>
</ul>
<h2>Висновки для України в умовах широкомасштабної війни росії проти України</h2>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Досвід Repsol демонструє можливість <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> через розвиток відновлюваних палив.</li>
<li>Локальне виробництво підвищує <em>логістичну стійкість</em> у разі атак або блокад.</li>
</ul>
<h3>Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Промислові комплекси з переробки відходів у пальне зменшують залежність від імпорту.</li>
<li>Інвестиції в такі об’єкти можуть розглядатися як <strong>елемент економічної безпеки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення та конкуренція</h3>
<ul>
<li>Відновлюване пальне впливає на структуру ціни за рахунок нижчої вуглецевої складової.</li>
<li>Розвиток конкуренції між традиційними та відновлюваними видами пального може стримувати зростання маржі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rigzone.com/">Rigzone</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30046-биодизель_150.png" alt="Repsol розширює мережу відновлюваного дизеля на Іберійському півострові до понад 1 500 станцій"/><br /><p>Іспанська енергетична компанія Repsol суттєво наростила мережу автозаправних станцій з продажу 100-відсоткового відновлюваного дизельного пального Nexa Diesel в Іспанії та Португалії. Компанія вже реалізувала понад 210 млн літрів такого пального з початку року, підтверджуючи, що декарбонізація транспорту можлива без відмови від двигунів внутрішнього згоряння.</p>
<h2>Розширення мережі Nexa Diesel на Іберійському півострові</h2>
<ul>
<li><strong>Понад 1 500 автозаправних станцій</strong> Repsol в Іспанії та Португалії вже продають Nexa Diesel.</li>
<li><strong>Понад 40 відсотків</strong> всієї мережі станцій компанії пропонують відновлюване пальне.</li>
<li>З початку року продано <strong>більше ніж 210 млн літрів</strong> 100-відсоткового відновлюваного пального.</li>
</ul>
<p>У Repsol підкреслюють, що ці показники закріплюють позицію компанії як <strong>найбільшої мережі 100-відсоткового відновлюваного пального в Європі</strong>.</p>
<h3>Чому відновлюване дизельне пальне важливе</h3>
<ul>
<li>Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння становлять <strong>97 відсотків</strong> автопарку Іспанії та Європи.</li>
<li>У 2025 році вони забезпечили <strong>87 відсотків продажів</strong> нових авто в Іспанії.</li>
<li>Використання 100-відсоткового відновлюваного дизеля дозволяє <em>без технічних змін</em> зменшувати викиди CO2.</li>
</ul>
<p>Компанія зазначає, що досягнення кліматичних цілей Іспанії та ЄС неможливе без визнання ролі таких видів пального у скороченні викидів від наявного автопарку.</p>
<h3>Технологічні характеристики Nexa Diesel</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення вуглецевого сліду до 90 відсотків</strong> порівняно з традиційним дизелем.</li>
<li>Виробляється з <em>сировини відновлюваного органічного походження</em>.</li>
<li>Підвищує ефективність роботи двигуна та подовжує його ресурс.</li>
<li>Придатний для <strong>всіх дизельних двигунів</strong> без модифікацій.</li>
</ul>
<h2>Індустріальні потужності та нові проєкти</h2>
<ul>
<li>Комплекс у Картахені є <strong>першим на Іберійському півострові</strong> промисловим об’єктом, що виробляє лише відновлюване пальне.</li>
<li>Потужність проєкту з переробки відходів у пальне становить <strong>250 тис. тонн на рік</strong>.</li>
<li>У Таррагоні розпочато промислове виробництво <strong>100-відсоткового відновлюваного бензину</strong>.</li>
</ul>
<p>Використання такого бензину скорочує чисті викиди CO2 більш ніж на <strong>70 відсотків</strong> у порівнянні зі звичайним бензином.</p>
<h3>Розвиток роздрібного продажу бензину Nexa 95</h3>
<ul>
<li>Наразі пальне доступне на <strong>20 станціях</strong> у регіонах Мадрида та Каталонії.</li>
<li>До кінця року Repsol планує розширити мережу до <strong>30 станцій</strong>.</li>
<li>Нові локації включають Більбао, Таррагону, Валенсію та Сарагосу.</li>
</ul>
<h2>Контракти з транспортом та авіацією</h2>
<ul>
<li>Підписані угоди з компаніями важкого автотранспорту в Іспанії та Португалії.</li>
<li>Партнерства з пасажирськими перевізниками та морськими операторами.</li>
<li>Контракти на постачання сталого авіаційного пального для комерційних авіаліній.</li>
</ul>
<h2>Висновки для України в умовах широкомасштабної війни росії проти України</h2>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Досвід Repsol демонструє можливість <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> через розвиток відновлюваних палив.</li>
<li>Локальне виробництво підвищує <em>логістичну стійкість</em> у разі атак або блокад.</li>
</ul>
<h3>Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Промислові комплекси з переробки відходів у пальне зменшують залежність від імпорту.</li>
<li>Інвестиції в такі об’єкти можуть розглядатися як <strong>елемент економічної безпеки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення та конкуренція</h3>
<ul>
<li>Відновлюване пальне впливає на структуру ціни за рахунок нижчої вуглецевої складової.</li>
<li>Розвиток конкуренції між традиційними та відновлюваними видами пального може стримувати зростання маржі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rigzone.com/">Rigzone</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/01/repsol-rozshiryuye-merezhu-vidnovlyuvanogo-dizelya-na-iberijskomu-pivostrovi-do-ponad-1-500-stancij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Imperial Oil запустила найбільшу в Канаді установку з виробництва відновлюваного дизеля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/imperial-oil-zapustila-najbilshu-v-kanadi-ustanovku-z-virobnictva-vidnovlyuvanogo-dizelya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/imperial-oil-zapustila-najbilshu-v-kanadi-ustanovku-z-virobnictva-vidnovlyuvanogo-dizelya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 06:53:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Canada]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[Imperial Oil]]></category>
		<category><![CDATA[low-carbon fuels]]></category>
		<category><![CDATA[renewable diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Strathcona refinery]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювальне дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ Страткона]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153028</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29784-биодизель_150.png" alt="Imperial Oil запустила найбільшу в Канаді установку з виробництва відновлюваного дизеля"/><br />Іmperial Oil, афілійована компанія ExxonMobil у Канаді, завершила будівництво установки з виробництва відновлюваного дизельного пального на НПЗ Страткона (провінція Альберта). Підприємство має проєктну потужність до 20 тис. барелів на добу, що зробить його найбільшим виробником у країні. Пальне призначене для постачання клієнтам західної Канади та забезпечення власних операцій компанії у північній Альберті. Imperial Oil — новий [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29784-биодизель_150.png" alt="Imperial Oil запустила найбільшу в Канаді установку з виробництва відновлюваного дизеля"/><br /><p>Іmperial Oil, афілійована компанія ExxonMobil у Канаді, завершила будівництво установки з виробництва відновлюваного дизельного пального на НПЗ Страткона (провінція Альберта). Підприємство має проєктну потужність <strong>до 20 тис. барелів на добу</strong>, що зробить його <strong>найбільшим виробником у країні</strong>. Пальне призначене для <em>постачання</em> клієнтам західної Канади та забезпечення власних операцій компанії у північній Альберті.</p>
<h3>Imperial Oil — новий етап у декарбонізації важкого транспорту</h3>
<section>
<h3><strong>Основні параметри проєкту</strong></h3>
<ul>
<li>Розташування: НПЗ Страткона, поблизу Едмонтона, провінція Альберта.</li>
<li>Проєктна спроможність: <strong>до 20 тис. барелів/добу</strong> відновлюваного дизеля.</li>
<li>Сировина: <strong>біосировина канадських агропостачальників</strong>, що підтримує внутрішню економіку.</li>
<li>Пальне сумісне з наявними двигунами та придатне для експлуатації в холодному кліматі.</li>
</ul>
<h3><strong>Цільові ринки</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Клієнти західної Канади</strong> — транспортні компанії, промисловість, комунальні служби.</li>
<li><strong>Власні виробничі активи Imperial Oil</strong> у північній Альберті, включаючи видобувні операції.</li>
</ul>
<h3><strong>Поточні операційні результати Imperial Oil</strong> (2-й квартал 2025 року)</h3>
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>427 тис. барелів нафтового еквівалента на добу</strong> — найвищий показник другого кварталу за понад 30 років.</li>
<li>Актив Kearl: <strong>275 тис. барелів н.е./добу</strong> (рекорд для кварталу).</li>
<li>Cold Lake: середній видобуток <strong>145 тис. барелів/добу</strong>.</li>
<li>Syncrude (частка Imperial): <strong>77 тис. барелів/добу</strong>.</li>
<li>Переробка: середньодобовий запуск НПЗ <strong>376 тис. барелів/добу</strong> при <strong>87%</strong> використання потужностей (<em>зниження через позапланові простої</em>).</li>
</ul>
<h3><strong>Значення для ринку</strong></h3>
<ul>
<li>Проєкт суттєво <strong>збільшує пропозицію низьковуглецевого дизеля</strong> на внутрішньому ринку Канади.</li>
<li>Використання <strong>місцевої сировини</strong> знижує логістичні витрати та залежність від імпорту.</li>
<li>Покращення екологічних показників у транспорті, особливо в регіонах із холодним кліматом.</li>
<li>Підтримка стратегії декарбонізації та виконання національних кліматичних зобов’язань.</li>
</ul>
<h3><strong>Очікуваний ефект</strong></h3>
<ul>
<li>Скорочення викидів парникових газів у важкому транспорті.</li>
<li>Посилення енергетичної незалежності західної Канади.</li>
<li>Зміцнення позицій Imperial Oil на ринку альтернативних палив.</li>
</ul>
</section>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами (07.08.2025):</strong> <a href="https://www.rigzone.com/news/exxonmobils_imperial_oil_completes_renewable_diesel_facility_in_canada-07-aug-2025-181399-article/" target="_blank" rel="noopener">Rigzone</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29784-биодизель_150.png" alt="Imperial Oil запустила найбільшу в Канаді установку з виробництва відновлюваного дизеля"/><br /><p>Іmperial Oil, афілійована компанія ExxonMobil у Канаді, завершила будівництво установки з виробництва відновлюваного дизельного пального на НПЗ Страткона (провінція Альберта). Підприємство має проєктну потужність <strong>до 20 тис. барелів на добу</strong>, що зробить його <strong>найбільшим виробником у країні</strong>. Пальне призначене для <em>постачання</em> клієнтам західної Канади та забезпечення власних операцій компанії у північній Альберті.</p>
<h3>Imperial Oil — новий етап у декарбонізації важкого транспорту</h3>
<section>
<h3><strong>Основні параметри проєкту</strong></h3>
<ul>
<li>Розташування: НПЗ Страткона, поблизу Едмонтона, провінція Альберта.</li>
<li>Проєктна спроможність: <strong>до 20 тис. барелів/добу</strong> відновлюваного дизеля.</li>
<li>Сировина: <strong>біосировина канадських агропостачальників</strong>, що підтримує внутрішню економіку.</li>
<li>Пальне сумісне з наявними двигунами та придатне для експлуатації в холодному кліматі.</li>
</ul>
<h3><strong>Цільові ринки</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Клієнти західної Канади</strong> — транспортні компанії, промисловість, комунальні служби.</li>
<li><strong>Власні виробничі активи Imperial Oil</strong> у північній Альберті, включаючи видобувні операції.</li>
</ul>
<h3><strong>Поточні операційні результати Imperial Oil</strong> (2-й квартал 2025 року)</h3>
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>427 тис. барелів нафтового еквівалента на добу</strong> — найвищий показник другого кварталу за понад 30 років.</li>
<li>Актив Kearl: <strong>275 тис. барелів н.е./добу</strong> (рекорд для кварталу).</li>
<li>Cold Lake: середній видобуток <strong>145 тис. барелів/добу</strong>.</li>
<li>Syncrude (частка Imperial): <strong>77 тис. барелів/добу</strong>.</li>
<li>Переробка: середньодобовий запуск НПЗ <strong>376 тис. барелів/добу</strong> при <strong>87%</strong> використання потужностей (<em>зниження через позапланові простої</em>).</li>
</ul>
<h3><strong>Значення для ринку</strong></h3>
<ul>
<li>Проєкт суттєво <strong>збільшує пропозицію низьковуглецевого дизеля</strong> на внутрішньому ринку Канади.</li>
<li>Використання <strong>місцевої сировини</strong> знижує логістичні витрати та залежність від імпорту.</li>
<li>Покращення екологічних показників у транспорті, особливо в регіонах із холодним кліматом.</li>
<li>Підтримка стратегії декарбонізації та виконання національних кліматичних зобов’язань.</li>
</ul>
<h3><strong>Очікуваний ефект</strong></h3>
<ul>
<li>Скорочення викидів парникових газів у важкому транспорті.</li>
<li>Посилення енергетичної незалежності західної Канади.</li>
<li>Зміцнення позицій Imperial Oil на ринку альтернативних палив.</li>
</ul>
</section>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами (07.08.2025):</strong> <a href="https://www.rigzone.com/news/exxonmobils_imperial_oil_completes_renewable_diesel_facility_in_canada-07-aug-2025-181399-article/" target="_blank" rel="noopener">Rigzone</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/imperial-oil-zapustila-najbilshu-v-kanadi-ustanovku-z-virobnictva-vidnovlyuvanogo-dizelya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Trafigura планує закрити біодизельний завод у Великій Британії через складні ринкові умови</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/trafigura-planuye-zakriti-biodizelnij-zavod-u-velikij-britani%d1%97-cherez-skladni-rinkovi-umovi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/trafigura-planuye-zakriti-biodizelnij-zavod-u-velikij-britani%d1%97-cherez-skladni-rinkovi-umovi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Jul 2025 09:57:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[Greenergy]]></category>
		<category><![CDATA[Trafigura]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[биоэнергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152708</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29559-биодизель_150.png" alt="Trafigura планує закрити біодизельний завод у Великій Британії через складні ринкові умови"/><br />Greenergy, що належить трейдинговому гіганту Trafigura, оголосила про початок консультацій щодо проєкту припинення виробництва на біодизельному заводі у Великій Британії. Це ще один удар по паливній галузі країни після нещодавнього банкрутства нафтопереробного заводу в тому ж регіоні. Ситуація на ринку біопального Великої Британії Greenergy завершила придбання британського постачальника дорожнього пального та великого європейського виробника біодизелю [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29559-биодизель_150.png" alt="Trafigura планує закрити біодизельний завод у Великій Британії через складні ринкові умови"/><br /><p>Greenergy, що належить трейдинговому гіганту Trafigura, оголосила про початок консультацій щодо проєкту припинення виробництва на біодизельному заводі у Великій Британії. Це ще один удар по паливній галузі країни після нещодавнього банкрутства нафтопереробного заводу в тому ж регіоні.</p>
<h3>Ситуація на ринку біопального Великої Британії</h3>
<p>Greenergy завершила придбання британського постачальника дорожнього пального та великого європейського виробника біодизелю приблизно рік тому. Тепер компанія планує припинити виробництво на заводі в Іммінгемі, графство Лінкольншир.</p>
<blockquote><p>«Попри суттєве скорочення витрат для підвищення життєздатності підприємства, завод в Іммінгемі продовжує відчувати негативний вплив ринкових факторів, зокрема повільні темпи підвищення вимог до обов’язкового змішування біопального у Великій Британії порівняно з іншими європейськими країнами та конкуренцію з боку субсидованої продукції зі США», — йдеться в заяві Greenergy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Враховуючи постійний ринковий тиск, ми, на жаль, не маємо достатньої впевненості в перспективах політики Великої Британії щодо біопального, аби здійснити значні інвестиції для створення конкурентоспроможного виробництва в Іммінгемі», — зазначив CEO Greenergy Адам Трагер.</p></blockquote>
<h3>Криза індустрії біопального в Європі</h3>
<ul>
<li>Оголошення про можливе закриття надійшло через кілька днів після того, як нафтопереробний завод Prax Lindsey у тому ж Лінкольнширі оголосив про банкрутство.</li>
<li>Галузь біодизелю та біопального в Європі стикається з екзистенційними викликами через слабкі ринкові умови та зростання витрат.</li>
<li>Найбільші нафтогазові компанії скоротили плани та інвестиції в біопальне за останній рік.</li>
</ul>
<h3>Згортання проєктів нафтогазових гігантів</h3>
<ul>
<li>У липні 2024 року Shell оголосила про призупинення будівельних робіт на заводі з виробництва біопального в Роттердамі через слабкі ринкові умови.</li>
<li>BP раніше цього року призупинила плани виробництва SAF (сталого авіаційного пального) на НПЗ в Кастельйоні (Іспанія) через нижчі, ніж очікувалось, темпи зростання ринку.</li>
<li>BP також скоротила плани розвитку нових проєктів з виробництва SAF та відновлюваного дизелю на існуючих об&#8217;єктах у Великій Британії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29559-биодизель_150.png" alt="Trafigura планує закрити біодизельний завод у Великій Британії через складні ринкові умови"/><br /><p>Greenergy, що належить трейдинговому гіганту Trafigura, оголосила про початок консультацій щодо проєкту припинення виробництва на біодизельному заводі у Великій Британії. Це ще один удар по паливній галузі країни після нещодавнього банкрутства нафтопереробного заводу в тому ж регіоні.</p>
<h3>Ситуація на ринку біопального Великої Британії</h3>
<p>Greenergy завершила придбання британського постачальника дорожнього пального та великого європейського виробника біодизелю приблизно рік тому. Тепер компанія планує припинити виробництво на заводі в Іммінгемі, графство Лінкольншир.</p>
<blockquote><p>«Попри суттєве скорочення витрат для підвищення життєздатності підприємства, завод в Іммінгемі продовжує відчувати негативний вплив ринкових факторів, зокрема повільні темпи підвищення вимог до обов’язкового змішування біопального у Великій Британії порівняно з іншими європейськими країнами та конкуренцію з боку субсидованої продукції зі США», — йдеться в заяві Greenergy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Враховуючи постійний ринковий тиск, ми, на жаль, не маємо достатньої впевненості в перспективах політики Великої Британії щодо біопального, аби здійснити значні інвестиції для створення конкурентоспроможного виробництва в Іммінгемі», — зазначив CEO Greenergy Адам Трагер.</p></blockquote>
<h3>Криза індустрії біопального в Європі</h3>
<ul>
<li>Оголошення про можливе закриття надійшло через кілька днів після того, як нафтопереробний завод Prax Lindsey у тому ж Лінкольнширі оголосив про банкрутство.</li>
<li>Галузь біодизелю та біопального в Європі стикається з екзистенційними викликами через слабкі ринкові умови та зростання витрат.</li>
<li>Найбільші нафтогазові компанії скоротили плани та інвестиції в біопальне за останній рік.</li>
</ul>
<h3>Згортання проєктів нафтогазових гігантів</h3>
<ul>
<li>У липні 2024 року Shell оголосила про призупинення будівельних робіт на заводі з виробництва біопального в Роттердамі через слабкі ринкові умови.</li>
<li>BP раніше цього року призупинила плани виробництва SAF (сталого авіаційного пального) на НПЗ в Кастельйоні (Іспанія) через нижчі, ніж очікувалось, темпи зростання ринку.</li>
<li>BP також скоротила плани розвитку нових проєктів з виробництва SAF та відновлюваного дизелю на існуючих об&#8217;єктах у Великій Британії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/trafigura-planuye-zakriti-biodizelnij-zavod-u-velikij-britani%d1%97-cherez-skladni-rinkovi-umovi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/future-energy/biodizel-future-energy/feed/ ) in 0.36211 seconds, on Jul 19th, 2026 at 6:40 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 19th, 2026 at 7:40 am UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/category/future-energy/biodizel-future-energy/feed/ ) in 0.00050 seconds, on Jul 19th, 2026 at 7:36 am UTC. -->