Експорт етанолу з Бразилії до ЄС у межах тимчасової торговельної угоди з Mercosur, яка почала діяти 1 травня, залишається слабким. Argus пов’язує це з плутаниною навколо управління квотами, складністю експортних ліцензій і невизначеністю щодо контролю кінцевого використання імпортованого етанолу.

Тарифні квоти й логістичні витрати стримують постачання біокомпонента для європейського ринку пального

За даними Міністерства торгівлі Бразилії Mdic, які наводить Argus, у травні Бразилія експортувала до країн ЄС 7 277 м³, або приблизно 5 780 тонн, етанолу. Це найнижчий обсяг із березня 2025 року. Бразилія є найбільшим виробником етанолу в Mercosur із встановленою потужністю понад 77 млн тонн на рік.

Argus зазначає, що на експорт тиснули підвищені фрахтові витрати через війну США та Ірану, а також нижча доступність продукту на початку сезону переробки цукрової тростини 2026-2027 років, який триває з 1 квітня 2026 року до 31 березня 2027 року.

Жоден із бразильських вантажів у травні, за словами учасників ринку, не прибув до Європи в межах квоти тимчасової угоди. За правилами ЄС, імпортні квоти для постачальників Mercosur управляються через ліцензії, а не за принципом першого прибуття. Це створює ризик, що затриманий вантаж прибуде після розподілу квоти і не отримає нижчий або нульовий тариф.

Поза квотою діє ставка найбільшого сприяння: €192 за м³ для неденатурованого етанолу та €102 за м³ для денатурованого. У 2026 році безмитний імпорт дозволено лише для 90 тис. тонн етанолу для хімічного використання, а для інших цілей, зокрема домішування до пального, — 40 тис. тонн за внутрішньоквотним тарифом, що дорівнює третині стандартного тарифу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Індія, третій за величиною імпортер сирої нафти у світі, запускає паливо E85 із 85% етанолу. Рішення є частиною програми гнучкої паливної мобільності й має зменшити залежність країни від імпортної нафти, підтримати сільську економіку через попит на етанол та посилити низьковуглецевий транспорт.

Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти

Індія 5 червня 2026 року запускає нову паливну суміш E85, у якій частка етанолу становить 85%. Для країни, що є третім за величиною імпортером сирої нафти у світі, це не лише технологічний крок, а й елемент енергетичної безпеки.

Офіційний запуск E85 відбувся у Нью-Делі за участі міністра нафти та природного газу Індії Хардіпа Сінгха Пурі. Напередодні він також представив перший в Індії легковий автомобіль Maruti Suzuki з підтримкою гнучкого пального.

Що змінює запуск E85

Головна ідея програми полягає у використанні транспорту, здатного працювати на різних сумішах етанолу та бензину — від E20 до E100. Це дає змогу поступово зменшувати роль традиційного нафтового пального у транспортному секторі.

• E85 містить 85% етанолу.
• Гнучкопаливні автомобілі можуть працювати на сумішах від E20 до E100.
• Індія заявляє про здатність виробляти етанол із кількох видів сировини: пошкодженого зерна, аграрних відходів, бамбука та морських водоростей.
• Урядовий аналітичний центр NITI Aayog класифікує транспортні засоби на етаноловому пальному, включно з E85, як транспорт із нульовими викидами.
• За заявою уряду, E85 також забезпечує майже нульові викиди твердих частинок PM.

Енергетична безпека: чому Індія прискорює перехід

Індія суттєво залежить від імпортної нафти. Майже 50% імпорту сирої нафти країна отримує з Близького Сходу. Така структура постачання робить економіку вразливою до криз у ключових транспортних і нафтовидобувних регіонах.

Індія останніми місяцями намагалася диверсифікувати закупівлі, зокрема нарощуючи імпорт російської нафти до рекордних рівнів на тлі американських винятків для російської нафти, завантаженої на танкери.

• Мета E85 — зменшити потребу в імпортній нафті.
• Додатковий ефект — підтримка сільської економіки через попит на етанол.
• Екологічний аргумент — зниження викидів твердих частинок у транспорті.
• Ринковий контекст — залежність від Близького Сходу й тиск нафтової кризи на ціни та економіку.

«Гнучкопаливні транспортні засоби пропонують Індії практичне рішення для скорочення імпорту сирої нафти, зміцнення сільської економіки через попит на етанол і просування низьковуглецевої мобільності», — заявив Хардіп Сінгх Пурі.

Нафтовий шок і ціни на пальне

Криза вдарила не лише по постачанню сирої нафти, а й по основному паливу для приготування їжі — скрапленому нафтовому газу LPG. Індійські нафтомаркетингові компанії підвищили ціни на пальне вчетверте менш ніж за місяць після двомісячної паузи в перегляді цін.

Окремо наголошується, що економічний тиск посилюється щодня, поки Ормузька протока залишається закритою. Нафтовий шок поширюється на споживчі ціни, валютні резерви, поточний рахунок і темпи економічного зростання.

Що це означає для ринку

Запуск E85 в Індії показує, що великі імпортери нафти переходять від декларацій до практичних рішень, які зменшують залежність від зовнішнього нафтового постачання. Для глобального ринку це важливий сигнал: біопаливо стає не лише екологічною, а й антикризовою відповіддю на нестабільність нафтової логістики.

• Для нафтового ринку це означає поступове формування альтернативного попиту в транспортному секторі.
• Для аграрного сектору Індії це створює додатковий канал збуту сировини для виробництва етанолу.
• Для споживачів урядова ставка на E85 може стати спробою обмежити вплив імпортної нафти на внутрішні ціни.
• Для енергетичної політики це приклад поєднання паливної безпеки, промислової політики та екологічних аргументів.

Джерело: Terminal За матеріалами: OilPrice.com

Європейська комісія готова розглянути дозвіл на використання бензину E20 — суміші з 20% етанолу, що вдвічі перевищує нинішній максимальний рівень E10 у ЄС. Рішення може підтримати декарбонізацію автопарку, але водночас створює нові ризики для цін, сумісності двигунів, попиту на бензин і балансу на ринку етанолу.

ЄС розгляне бензин E20 на тлі цінового тиску та дефіциту етанолу

Європейська комісія розгляне можливість дозволити підвищену частку етанолу в бензині — до 20%. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила у відповіді трьом німецьким депутатам Європейського парламенту — Норберту Лінсу, Петеру Лізе та Єнсу Гізеке.

Йдеться про паливо E20, тобто бензинову суміш, у якій до 20% становить етанол. Нині в Європейському Союзі максимальна дозволена частка етанолу в бензині становить 10% — це стандарт E10. Отже, потенційний дозвіл E20 фактично означав би подвоєння обсягу етанолу, який можна додавати до бензину.

«Комісія підтверджує роль, яку вищі суміші біопального можуть відігравати у декарбонізації наявного автопарку», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Чому E20 важливий для ринку нафтопродуктів

Для ринку бензину рішення щодо E20 є не лише кліматичним, а й структурним. Етанол у бензині частково заміщує викопне пальне, тому збільшення його частки може зменшити потребу в традиційному бензиновому компоненті. Це особливо важливо для Європи, яка вже має надлишок бензину: регіон виробляє більше, ніж споживає.

• E20 — бензин із часткою етанолу до 20%.
• E10 — чинний у ЄС максимальний стандарт із часткою етанолу до 10%.
• RED III — оновлена Директива ЄС про відновлювану енергію, яка підвищує вимоги до використання відновлюваних компонентів у паливі.

Німецькі депутати Європарламенту ще у червні минулого року запропонували прискорити стандартизацію та запуск E20 на ринок. Вони аргументували це тим, що вища частка етанолу може суттєво допомогти досягненню кліматичних цілей без надмірного навантаження на громадян.

Ризики: сумісність двигунів і потреба в інвестиціях

Попри підтримку ідеї вищих біопаливних сумішей, Єврокомісія не дала строків ухвалення рішення. Фон дер Ляєн окремо вказала на два обмеження, які можуть стримувати швидкий перехід до E20.

• Сумісність двигунів: Єврокомісія має врахувати можливі проблеми придатності двигунів наявних автомобілів до такого пального.
• Інвестиції у біопальне: дозвіл E20 має супроводжуватися стимулами для виробництва сучасніших видів біопального.

Це означає, що формальний дозвіл E20 не дорівнює автоматичному масовому переходу ринку. Для запуску такого стандарту потрібні технічна оцінка автопарку, регуляторні рішення, інвестиції та готовність паливної інфраструктури.

Етанол уже стає дефіцитним ресурсом

Європейський ринок етанолу входив у рік уже структурно дефіцитним. У 2025 році країни ЄС-27 імпортували понад 1 млн т неденатурованого етанолу, за даними Eurostat. Це важливий сигнал: навіть чинні вимоги до біокомпонентів уже потребують значного імпорту.

Додатковий тиск створюють нові цілі держав-членів ЄС у межах RED III. Якщо вимоги до біокомпонентів у дорожньому паливі зростатимуть, попит на етанол також посилюватиметься.

Водночас із 1 травня має розпочатися тимчасове застосування проміжної торговельної угоди між ЄС і Mercosur. Вона передбачає поступове протягом п’яти років запровадження знижених імпортних тарифів на загальний обсяг 200 тис. т на рік. Це може частково полегшити імпортне забезпечення, але не знімає питання структурного дефіциту європейського ринку.

Війна навколо Ірану підштовхнула ціни на етанол

Непрямі наслідки війни США та Ізраїлю проти Ірану вже вплинули на європейський ринок етанолу. Середня ціна етанолу з рослинної сировини з 75% скороченням викидів парникових газів 13 квітня досягла найвищого рівня з вересня 2022 року.

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен минулого місяця заявив, що збільшення використання біопального може заміщувати викопне пальне та послаблювати тиск на ринки в умовах потенційно тривалого порушення постачання нафтопродуктів через війну та закриття Ормузької протоки. Проте у листі фон дер Ляєн цей аргумент прямо не згадувався.

Світовий тренд: країни підвищують частку біокомпонентів

Європейська дискусія щодо E20 розгортається не ізольовано. Інші ринки також використовують підвищені частки етанолу як інструмент впливу на ціни та забезпечення паливом.

• США з травня дозволять нафтопереробникам і ритейлерам постачати бензин E15 у деяких штатах та тимчасово послаблять інші паливні правила, щоб стримати ціни на АЗС.
• Аргентина ухвалила подібне рішення.
• Деякі країни Азійсько-Тихоокеанського регіону також розглядають підвищення рівнів змішування.

Це означає, що біопальне дедалі частіше використовується не лише як кліматичний інструмент, а й як елемент антикризової політики на ринку нафтопродуктів.

Надлишок бензину в Європі може посилитися

Підвищення біомандатів для дорожнього пального може додатково тиснути на попит на європейський бензин, який і без того слабшає. Основні експортні напрями Європи — атлантичне узбережжя США та Західна Африка — зменшили залежність від європейського бензину й стають більш самодостатніми.

Оскільки Європа структурно має надлишок бензину, скорочення експортного попиту вже призвело до підвищених запасів порівняно з історичними середніми рівнями останніх років. Учасники ринку вказують на значні запаси в Європі цього року, а частина трейдерів припускає, що слабкий попит може привести до надлишкового ринку.

Нафтопереробні компанії вже почали уповільнювати змішування бензину, щоб обмежити виробництво. Причини дві:

• беквордація, спричинена війною США та Ірану, яка зробила найближчі постачання енергоносіїв дорожчими за майбутні;
• обмежені канали збуту для європейського бензину через слабший експортний попит.

Беквордація — це ситуація на товарному ринку, коли ціни на найближчі постачання вищі за ціни на дальші контракти. Для нафтопродуктів це зазвичай сигналізує про напруженість із доступним ресурсом у короткостроковому періоді.

Головний висновок для ринку

Дозвіл E20 може стати для ЄС інструментом декарбонізації та часткового заміщення викопного бензину, але він не є безризиковим рішенням. Вища частка етанолу здатна зменшити споживання бензинових компонентів, проте водночас посилить конкуренцію за етанол, ринок якого вже є дефіцитним.

Для європейських нафтопереробників це означає ще один виклик: попит на традиційний бензин може знижуватися швидше, ніж експортні канали зможуть поглинути надлишки. Для споживачів головне питання полягає в тому, чи зможе ЄС поєднати кліматичну політику з контролем цін і технічною сумісністю пального з наявним автопарком.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Argus Media.

Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.

Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок

Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.

Податкові зміни

Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — veibruksavgift — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.

• Скасування акцизу поширюється на:
  • бензин;
  • дизельне пальне;
  • біодизель;
  • біоетанол;
  • природний газ;
  • скраплений нафтовий газ (LPG).
• Термін дії пільги: 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.
• Після завершення періоду уряд планує повернути попередні ставки акцизу.

Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.

Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС

За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:

• бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;
• дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.

Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.

Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.

Втрати бюджету

Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.

• Орієнтовне недоотримання доходів: 3,3 млрд норвезьких крон.
• Період розрахунку: п’ять місяців дії податкової пільги.

Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.

Часткове обнулення CO₂-податку

Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.

• Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:
  • рибальства;
  • морського промислу;
  • діяльності у прибережних та далеких морських водах.
• Термін дії: також до 1 вересня 2026 року.

Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:

• автомобільного транспорту;
• будівельної техніки;
• окремих секторів дорожнього будівництва.

Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.

«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.

Чому Норвегія пішла на такий крок

Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:

• необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;
• довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.

Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде обмеженим і короткостроковим.

Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.

Можливі наслідки для паливного ринку

На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:

• тимчасове збільшення попиту на пальне через зниження роздрібних цін;
• посилення конкуренції між мережами АЗС за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;
• зміна структури ціни пального через суттєве скорочення податкової складової;
• зростання ролі державної податкової політики як механізму оперативного стримування цін.

Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vatupdate.com

Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення 20% домішки етанолу в бензині у 2025 році та підготовка до використання E85 і E100. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності та потребу в сумісних автомобілях.

Поворот від бензину й дизелю

• Міністр транспорту Індії Нітін Гадкарі заявив, що бензинові й дизельні транспортні засоби не мають майбутнього.
• Індія вже досягла 20% змішування етанолу з бензином у 2025 році.
• Наступний етап — підготовка до E85 та E100, тобто пального з високою або повною часткою етанолу.

«Немає майбутнього для дизельних і бензинових транспортних засобів. Якщо ви не змінюватиметеся, будьте обережні. Хорошого майбутнього для бензину й дизелю немає», — Нітін Гадкарі, міністр транспорту Індії

Чому це важливо

• Індія імпортує основну частину сирої нафти.
• Залежність від імпорту нафти робить економіку вразливою до коливань світових цін і геополітичних потрясінь.
• Перехід до етанолу розглядається не лише як екологічний крок, а як макроекономічна стратегія зменшення нафтової залежності.

Етанол як головна альтернатива

• Етанол виробляють із цукрової тростини, зерна та аграрних залишків.
• Він може підтримати сільські доходи та зменшити потребу в імпорті сирої нафти.
• Перехід від E20 до E85 і E100 є продовженням уже сформованої політики, а не раптовим технологічним стрибком.

Ризики для споживачів

• Етанол має нижчу енергетичну щільність, ніж бензин.
• Це може означати нижчу паливну ефективність і впливати на витрати водіїв у чутливому до цін ринку.
• Старі автомобілі можуть бути несумісними з високими частками етанолу, що створює ризик фрагментації паливного ринку.

Що зміниться для АЗС і автовиробників

• Пальне на АЗС може стати різноманітнішим: поруч можуть співіснувати бензин, дизель і етанольні суміші.
• Автовиробникам потрібні flex-fuel двигуни, здатні працювати з різними концентраціями етанолу.
• Без синхронних дій держави, автовиробників і паливних компаній масштабування E85 та E100 буде складним.

Висновки

• Домінування бензину й дизелю в Індії зменшується, бо держава вже формує регуляторну базу для високих етанольних сумішей.
• Нафтовий ринок отримає довгостроковий сигнал про зниження ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, оскільки Індія прагне зменшити імпортну залежність.
• Для споживачів перехід буде поступовим, але відчутним: вибір автомобіля дедалі більше залежатиме від сумісності з новими видами пального та довгострокових експлуатаційних витрат.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Economic Times

Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо розширення використання біопалива як інструмент прямого зниження тиску на викопне паливо.

Європейська відповідь на нафтовий ризик уже формується як практична модель для ринку пального України

Ключовий зміст рішення Єврокомісії полягає в тому, що ризик для ринку вже не розглядають як короткий епізод. У Брюсселі прямо говорять про потребу готуватися до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому країнам ЄС запропоновано діяти завчасно й синхронно: координувати рішення, відстежувати зміни в комерційних запасах, оперативно обмінюватися інформацією, не створювати штучних бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів і не демотивувати роботу європейських НПЗ.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому діяти потрібно вже зараз. І діяти разом, як справжній Союз». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.

Що саме Єврокомісія вважає базовими антикризовими заходами

• Збереження обов’язкових нафтових запасів і готовність до дій за заздалегідь підготовленими планами реагування.
• Моніторинг комерційних запасів, швидкий обмін інформацією та постійна координація з Єврокомісією.
• Відтермінування неаварійного ремонту НПЗ, щоб не послаблювати доступність нафтопродуктів на ринку ЄС.
• Відмова від рішень, які підвищують споживання пального, обмежують вільний рух нафтопродуктів або послаблюють випуск європейської переробки.
• Добровільні заходи економії пального, передусім у транспорті, відповідно до плану IEA щодо скорочення споживання нафти.
• Розширення використання біопалива для заміщення викопних нафтопродуктів і зниження тиску на ринок.

У цьому переліку особливо важливо, що біопаливо згадане не як довгострокова кліматична опція, а як інструмент кризової стабілізації ринку. Це принципово змінює акцент: у заходах йдеться не лише про декарбонізацію, а про практичне заміщення частини попиту на викопне паливо там, де це технічно можливо.

Чому ЄС діє настільки жорстко

IEA, тобто Міжнародне енергетичне агентство, оцінює поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні в історії глобального нафтового ринку. Через порушення руху через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу, або приблизно 20% світового споживання нафти, ринок уже отримав потужний ціновий шок. Агентство прямо вказує, що ціни на нафту піднялися вище 100 дол./бар., а по нафтопродуктах, зокрема по дизелю, реакція була ще жорсткішою.

У відповідь 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — 400 млн барелів нафти з аварійних резервів. Це вже шосте колективне втручання IEA з 1974 року, коли агентство було створене після нафтової кризи, а самі країни-члени мають зобов’язання тримати запаси, еквівалентні щонайменше 90 дням чистого імпорту нафти.

«Проблеми нафтового ринку, з якими ми стикаємося, є безпрецедентними за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени IEA відповіли надзвичайними колективними діями безпрецедентного розміру». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

Що означає для України сама логіка рішень ЄС та IEA

Для українського ринку пального тут важливі не лише цифри запасів, а сама архітектура відповіді на кризу. ЄС і IEA одночасно працюють по трьох напрямах: підтримують пропозицію через резерви, не допускають зайвого скорочення переробки через відкладення неаварійних ремонтів і тиснуть на попит через економію пального та пошук замінників. Саме в цій третій площині біопаливо переходить із допоміжної теми у практичний інструмент ринкової стійкості.

Для України це означає насамперед одне: якщо Єврокомісія вже прямо називає збільшення частки біопалива способом заміщення викопних нафтопродуктів і зниження ринкового тиску, то український ринок також отримує зрозумілий орієнтир. Біопаливо в такій логіці — це не абстрактний «зелений» напрям, а один із небагатьох інструментів, який здатен хоча б частково розвантажити попит на традиційні бензин і дизель у період зовнішнього шоку. Водночас наданий матеріал не містить кількісної оцінки українських потужностей, тому мова йде саме про ринковий вектор, а не про конкретні обсяги заміщення.

Чому акцент на біопаливі зараз особливо показовий

IEA у своєму плані скорочення споживання нафти пояснює, що швидкі дії з боку урядів, бізнесу та домогосподарств можуть зменшити попит на нафту в розвинених економіках на 2,7 млн барелів на добу вже впродовж наступних чотирьох місяців. Базова ідея агентства полягає в тому, що під час гострої кризи ринок треба стабілізувати не тільки додатковими барелями із запасів, а й швидким зниженням попиту. Єврокомісія фактично інтегрує цю логіку у власну антикризову політику і додає до неї ще один ринковий запобіжник — ширше використання біопалива.

• Попитове реагування знижує тиск на ціни тоді, коли сама фізична пропозиція не може швидко відновитися.
• Біопаливо в цій схемі працює як інструмент часткового заміщення нафтопродуктів, а не лише як елемент кліматичної політики.
• Транспортний сектор є критичним, тому що саме на нього, за оцінкою IEA, припадає близько 45% глобального попиту на нафту.

Для України це особливо актуально ще й тому, що транспорт є головним споживачем моторного пального. Отже, будь-який інструмент, який знижує тиск на викопне паливо саме в транспорті, автоматично набуває макроекономічного значення: для цін, для логістики, для стійкості «постачання» і для внутрішньої ринкової рівноваги. Ця логіка прямо випливає з матеріалів Єврокомісії та IEA, навіть якщо вони не подають окремого українського балансу.

Підсумок для ринку пального України

Європейський сигнал зараз гранично чіткий: криза на нафтовому ринку може бути довшою, ніж очікувалося, тому класичної відповіді лише запасами вже недостатньо. Потрібні одночасно координація держав, контроль за ринком, дисципліна в роботі переробки, стримування зайвого споживання і розширення частки біопалива. Саме тому тема біопалива перестає бути периферійною: вона входить у центр антикризової політики. Для України це означає, що заміщення частини викопного палива біокомпонентами та біопаливом слід розглядати вже не як відкладену реформу, а як елемент ринкової безпеки в умовах зовнішнього нафтового шоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption; IEA — largest ever oil stock release; IEA — options to ease oil price pressures on consumers; IEA — A 10-Point Plan to Cut Oil Use

Європейська комісія фактично запропонувала базову антикризову рамку для ринку нафтопродуктів на випадок тривалих збоїв у міжнародній торгівлі енергоносіями. Головна логіка цих рекомендацій полягає не в точковому гасінні цінових сплесків, а в утриманні системної стійкості ринку: не розганяти споживання пального, не створювати бар’єрів для руху нафтопродуктів, не послаблювати роботу нафтопереробки, посилювати координацію дій і заздалегідь готуватися до довгого періоду логістичної та цінової напруги.

Загальні напрями діяльності для подолання затяжної кризи із забезпечення нафтопродуктами

Якщо оцінювати сигнал Європейської комісії по суті, то йдеться про перехід від короткострокового реагування до моделі довгого кризового управління. Причина проста: Брюссель прямо попереджає про ризик потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. На цьому тлі головним завданням стає не лише ціна ресурсу, а фізична доступність пального, безперервність його постачання і керованість ринку в цілому.

«Безпека постачання в Європейському Союзі зберігається. Але ми повинні бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики та житла

Базова антикризова рамка

• Стримування зайвого споживання пального. Європейська комісія прямо застерігає держави від кроків, які можуть підштовхнути попит угору. У затяжній кризі це принципово, бо будь-яке додаткове споживання швидше виснажує доступний ресурс.
• Збереження вільного руху нафтопродуктів. Ринок має працювати без рішень, які обмежують внутрішній обіг пального. Інакше навіть за наявності ресурсу в системі окремі регіони можуть зіткнутися з локальним дефіцитом.
• Підтримка стабільної роботи нафтопереробки. ЄС наголошує, що не можна підривати випуск нафтопереробних заводів, бо саме переробка є одним із ключових елементів фізичної стійкості ринку.
• Відтермінування неаварійних ремонтів на НПЗ. Це практичний крок для збереження максимально можливого виробництва нафтопродуктів у період зовнішнього шоку.
• Ширше використання біопалива. Просування біопаливних компонентів розглядається як спосіб зменшити тиск на викопне паливо і дати ринку додатковий запас стійкості.
• Посилений моніторинг і швидкий обмін інформацією. Єврокомісія наголошує на потребі оперативного спостереження за ринком, своєчасного інформування і координації через профільні механізми ЄС.
• Попереднє узгодження рішень між державами. Країнам рекомендовано консультуватися між собою і з Європейською комісією до запровадження заходів, які можуть вплинути на спільний ринок.

По суті, це план збереження ринкової керованості в умовах довгого зовнішнього шоку. Його логіка полягає в тому, щоб одночасно працювати у трьох площинах: стримувати непродуктивний попит, не ламати логістику і не скорочувати фізичну пропозицію пального. Саме так можна пройти тривалий кризовий період без різкого руйнування балансу між споживанням, переробкою і постачанням.

Окремо важливо, що ці рекомендації з’явилися на тлі реального погіршення глобальної ситуації. Напруженість навколо Ормузької протоки вже порушує енергетичні потоки, а через цей маршрут щодня проходить близько 20 млн барелів нафти. Отже, ЄС виходить із того, що ринок має готуватися не до короткого цінового сплеску, а до затяжної фази високих ризиків для постачання, логістики, страхування і кінцевої вартості нафтопродуктів.

Для енергетичного ринку це означає одну базову річ: у тривалій кризі перемагає не той, хто намагається реагувати ситуативно, а той, хто заздалегідь вибудовує дисципліну споживання, стабільність переробки, прозорий обмін інформацією і координацію всіх рішень, здатних вплинути на наявність пального на ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Anadolu Agency

Етанольний бум в Індії зіткнувся з обмеженням у 20% змішування бензину з біопаливом. Через надлишкові виробничі потужності галузь просить уряд підвищити норматив до 27%. У 2025/26 маркетинговому році виробники запропонували 17,7 млрд літрів етанолу за попиту трохи більше 10 млрд літрів з боку державних нафтотрейдерів.

Ринок біоетанолу Індії: надлишкова пропозиція проти 20% бар’єра

Індійська етанольна галузь, яка протягом останніх років демонструвала стрімке зростання, фактично вперлася у так звану “стелю 20% змішування”. Йдеться про державну норму, яка передбачає додавання до бензину до 20% етанолу. Подальше зростання виробництва без перегляду цього нормативу створює дисбаланс на ринку.

Кількісна картина ринку

• 17,7 млрд літрів етанолу запропонувала галузь на 2025/26 рік змішування.
• Попит з боку державних нафтових маркетингових компаній (oil marketing companies) становить трохи більше 10 млрд літрів.
• Різниця між пропозицією та попитом перевищує 7 млрд літрів.
• Чинний норматив змішування — 20%.

Таким чином, понад третина потенційного виробництва ризикує залишитися незатребуваною. Це означає недозавантаження заводів, зростання фінансового навантаження та зниження ефективності інвестицій у нові потужності.

Позиція виробників

За даними Financial Express, виробники етанолу з зернової сировини вже звернулися до уряду з проханням переглянути норматив і підвищити його до 27%. До цієї ініціативи приєдналася й цукрова промисловість, яка активно диверсифікувала бізнес у бік біоетанолу.

Аргументація галузі базується на простій економіці:

• потужності значно зросли завдяки державним програмам підтримки;
• вкладені інвестиції потребують повернення;
• без підвищення частки змішування частина виробництв працюватиме з неповним завантаженням;
• надлишок пропозиції тиснутиме на внутрішні ціни.

Що означає 27% змішування

Підвищення нормативу до 27% дозволило б частково поглинути надлишкову пропозицію. За умов збереження поточного попиту на бензин це означало б збільшення закупівель етанолу на мільярди літрів щороку.

Фактично йдеться про зміну балансу між:

• державною політикою енергетичної безпеки;
• аграрною підтримкою цукрової та зернової галузей;
• економікою нафтопереробного сектору;
• ціновими параметрами пального для споживачів.

Індія протягом останніх років активно просувала програму біопалив як інструмент скорочення імпорту нафти та підтримки фермерів. Проте нинішня ситуація демонструє, що швидкість нарощування виробництва перевищила темпи розширення нормативної бази.

Стратегічний контекст

Ситуація в Індії показує типову для енергетичних трансформацій проблему: державні стимули запускають хвилю інвестицій, але регуляторні межі стають вузьким місцем. У цьому випадку 20% бар’єр фактично перетворився на структурне обмеження для подальшого розвитку галузі.

Подальші рішення уряду визначатимуть:

• фінансову стабільність етанольних заводів;
• обсяги імпорту традиційних нафтопродуктів;
• динаміку внутрішнього аграрного ринку;
• цінові сигнали для інвесторів у біопаливний сектор.

Джерело: Terminal

За матеріалами: biofuelsdigest.com

2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.

Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році

Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту

• ЄС посилює боротьбу з вуглецевими викидами через механізм CBAM – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.
• Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення вуглецевої складової у ціну.
• Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може суттєво вплинути на обсяги імпорту у першій половині 2026 року.
• Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.

Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі

• Директива RED III щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.
• Попри нерівномірне впровадження, очікується зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8% у 2026 році.
• Основний драйвер – гідрооброблена рослинна олія (HVO), що поступово витісняє традиційні види пального.

Нафта: профіцит і дилема OPEC+

• Очікуваний профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу.
• OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на 1,65 млн барелів на добу.
• Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.
• Якщо ціни не впадуть до середини діапазону 50 дол за барель, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.

Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи

• Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік.
• Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на дві третини – до близько 120 млн тонн на рік.
• Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.
• Це підвищує ризик цінових сплесків наприкінці зими та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.

Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI

• Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.
• Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.
• Попит з боку дата-центрів штучного інтелекту підтримує виробництво.
• У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла 1,1 млрд тонн, а видобуток – 7,8 млрд тонн, і ці рівні можуть зберегтися.

LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор

• Світове постачання LPG зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.
• Пропан і бутан торгуватимуться зі значними знижками до нафти, що вигідно для нафтохімії.
• Обмеження попиту пов’язані з:
  • надлишком пропілену;
  • низьким завантаженням крекінг-установок;
  • структурною перебудовою галузі.
• Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити короткострокові цінові шоки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media

Іспанська енергетична компанія Repsol суттєво наростила мережу автозаправних станцій з продажу 100-відсоткового відновлюваного дизельного пального Nexa Diesel в Іспанії та Португалії. Компанія вже реалізувала понад 210 млн літрів такого пального з початку року, підтверджуючи, що декарбонізація транспорту можлива без відмови від двигунів внутрішнього згоряння.

Розширення мережі Nexa Diesel на Іберійському півострові

• Понад 1 500 автозаправних станцій Repsol в Іспанії та Португалії вже продають Nexa Diesel.
• Понад 40 відсотків всієї мережі станцій компанії пропонують відновлюване пальне.
• З початку року продано більше ніж 210 млн літрів 100-відсоткового відновлюваного пального.

У Repsol підкреслюють, що ці показники закріплюють позицію компанії як найбільшої мережі 100-відсоткового відновлюваного пального в Європі.

Чому відновлюване дизельне пальне важливе

• Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння становлять 97 відсотків автопарку Іспанії та Європи.
• У 2025 році вони забезпечили 87 відсотків продажів нових авто в Іспанії.
• Використання 100-відсоткового відновлюваного дизеля дозволяє без технічних змін зменшувати викиди CO2.

Компанія зазначає, що досягнення кліматичних цілей Іспанії та ЄС неможливе без визнання ролі таких видів пального у скороченні викидів від наявного автопарку.

Технологічні характеристики Nexa Diesel

• Зменшення вуглецевого сліду до 90 відсотків порівняно з традиційним дизелем.
• Виробляється з сировини відновлюваного органічного походження.
• Підвищує ефективність роботи двигуна та подовжує його ресурс.
• Придатний для всіх дизельних двигунів без модифікацій.

Індустріальні потужності та нові проєкти

• Комплекс у Картахені є першим на Іберійському півострові промисловим об’єктом, що виробляє лише відновлюване пальне.
• Потужність проєкту з переробки відходів у пальне становить 250 тис. тонн на рік.
• У Таррагоні розпочато промислове виробництво 100-відсоткового відновлюваного бензину.

Використання такого бензину скорочує чисті викиди CO2 більш ніж на 70 відсотків у порівнянні зі звичайним бензином.

Розвиток роздрібного продажу бензину Nexa 95

• Наразі пальне доступне на 20 станціях у регіонах Мадрида та Каталонії.
• До кінця року Repsol планує розширити мережу до 30 станцій.
• Нові локації включають Більбао, Таррагону, Валенсію та Сарагосу.

Контракти з транспортом та авіацією

• Підписані угоди з компаніями важкого автотранспорту в Іспанії та Португалії.
• Партнерства з пасажирськими перевізниками та морськими операторами.
• Контракти на постачання сталого авіаційного пального для комерційних авіаліній.

Висновки для України в умовах широкомасштабної війни росії проти України

Ринок нафти й нафтопродуктів

• Досвід Repsol демонструє можливість диверсифікації джерел постачання через розвиток відновлюваних палив.
• Локальне виробництво підвищує логістичну стійкість у разі атак або блокад.

Захист критичної інфраструктури

• Промислові комплекси з переробки відходів у пальне зменшують залежність від імпорту.
• Інвестиції в такі об’єкти можуть розглядатися як елемент економічної безпеки.

Ціноутворення та конкуренція

• Відновлюване пальне впливає на структуру ціни за рахунок нижчої вуглецевої складової.
• Розвиток конкуренції між традиційними та відновлюваними видами пального може стримувати зростання маржі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Rigzone