<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Сонячна енергія</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/future-energy/sonyachna-energiya-future-energy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Jul 2026 06:06:49 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Сонце й накопичувачі посилюють роль погодинного арбітражу на європейському ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonce-j-nakopichuvachi-posilyuyut-rol-pogodinnogo-arbitrazhu-na-yevropejskomu-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonce-j-nakopichuvachi-posilyuyut-rol-pogodinnogo-arbitrazhu-na-yevropejskomu-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 17:58:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[EU power mix]]></category>
		<category><![CDATA[solar]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна генерація]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154252</guid>
		<description><![CDATA[The Guardian 2 липня повідомило, що сонячна енергетика у 2025 році зросла на 30%, а батарейні накопичувачі — на 66% із нижчої бази. За даними матеріалу, у ЄС сонячна та вітрова генерація забезпечили близько 30% електроенергії у 2025 році проти 19% у 2021 році, а відновлювана енергетика загалом досягла 48% генерації. Частка викопного палива знизилася [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>The Guardian 2 липня повідомило, що сонячна енергетика у 2025 році зросла на 30%, а батарейні накопичувачі — на 66% із нижчої бази. За даними матеріалу, у ЄС сонячна та вітрова генерація забезпечили близько 30% електроенергії у 2025 році проти 19% у 2021 році, а відновлювана енергетика загалом досягла 48% генерації. Частка викопного палива знизилася до 29%.</p>
<p>Ці дані мають значення для арбітражу не як короткострокова новина одного торгового дня, а як сигнал зміни структури погодинного ціноутворення. Вища частка сонця посилює денні провали цін у години високої генерації, а зростання ролі накопичувачів підвищує значення часових спредів між денними та вечірніми годинами.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для учасників українського ринку, які оцінюють арбітраж із ЄС, важливим стає не лише порівняння середньодобових цін, а й аналіз погодинного профілю. За високої сонячної генерації денний імпортний сигнал може відрізнятися від вечірнього, коли сонце зникає, а попит залишається високим.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Основний ризик — помилкове перенесення середньодобового європейського сигналу на український ринок. Якщо в ЄС зростає частка сонця та накопичувачів, арбітражна логіка дедалі більше залежить від конкретної години поставки, доступності перетину та вартості небалансу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/environment/2026/jul/03/donald-trump-strait-of-hormuz-climate-crisis-europe-heatwave" target="_blank">The Guardian</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>The Guardian 2 липня повідомило, що сонячна енергетика у 2025 році зросла на 30%, а батарейні накопичувачі — на 66% із нижчої бази. За даними матеріалу, у ЄС сонячна та вітрова генерація забезпечили близько 30% електроенергії у 2025 році проти 19% у 2021 році, а відновлювана енергетика загалом досягла 48% генерації. Частка викопного палива знизилася до 29%.</p>
<p>Ці дані мають значення для арбітражу не як короткострокова новина одного торгового дня, а як сигнал зміни структури погодинного ціноутворення. Вища частка сонця посилює денні провали цін у години високої генерації, а зростання ролі накопичувачів підвищує значення часових спредів між денними та вечірніми годинами.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для учасників українського ринку, які оцінюють арбітраж із ЄС, важливим стає не лише порівняння середньодобових цін, а й аналіз погодинного профілю. За високої сонячної генерації денний імпортний сигнал може відрізнятися від вечірнього, коли сонце зникає, а попит залишається високим.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Основний ризик — помилкове перенесення середньодобового європейського сигналу на український ринок. Якщо в ЄС зростає частка сонця та накопичувачів, арбітражна логіка дедалі більше залежить від конкретної години поставки, доступності перетину та вартості небалансу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/environment/2026/jul/03/donald-trump-strait-of-hormuz-climate-crisis-europe-heatwave" target="_blank">The Guardian</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonce-j-nakopichuvachi-posilyuyut-rol-pogodinnogo-arbitrazhu-na-yevropejskomu-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonyachnij-profil-u-yevropi-posilyuye-denni-provali-cin-i-vechirnyu-volatilnist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonyachnij-profil-u-yevropi-posilyuye-denni-provali-cin-i-vechirnyu-volatilnist/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 06:00:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[BESS]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[negative prices]]></category>
		<category><![CDATA[Solar Power]]></category>
		<category><![CDATA[від’ємні ціни]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна генерація]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154253</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30567-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність"/><br />Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути. За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30567-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність"/><br /><p>Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути.</p>
<p>За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині 2026 року в Німеччині, Франції, Нідерландах, Бельгії, Італії та Іспанії були в середньому на 42% нижчими, ніж за той самий період 2023 року. Reuters зазначив, що надлишок сонячної генерації знижує ціни в години пікового виробництва, а в крайніх випадках ціни стають від’ємними.</p>
<p>Одночасно зростають обсяги обмеження генерації. У травні 2026 року, за оцінками LSEG, у Німеччині було обмежено близько 1,28 ТВт·год сонячної генерації, а в Іспанії — понад 2,4 ТВт·год.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для українських учасників ринку це важливо як сигнал щодо економіки імпорту з ЄС і майбутньої ролі гнучкості. Денний надлишок сонячної генерації може формувати нижчі або від’ємні ціни в окремих європейських зонах, тоді як вечірній спад сонячного виробництва створює різкіші піки. Це підвищує цінність BESS, ВДР і точного погодинного прогнозування.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — неправильне перенесення середньодобового цінового сигналу на погодинну торгівлю. Якщо денні години дешевшають, але вечірні піки зростають, арбітражна маржа залежить від точного часу поставки, доступності перетинів і можливості швидко коригувати позицію.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/europes-solar-boom-is-masking-growing-strain-power-markets-2026-07-01/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30567-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність"/><br /><p>Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути.</p>
<p>За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині 2026 року в Німеччині, Франції, Нідерландах, Бельгії, Італії та Іспанії були в середньому на 42% нижчими, ніж за той самий період 2023 року. Reuters зазначив, що надлишок сонячної генерації знижує ціни в години пікового виробництва, а в крайніх випадках ціни стають від’ємними.</p>
<p>Одночасно зростають обсяги обмеження генерації. У травні 2026 року, за оцінками LSEG, у Німеччині було обмежено близько 1,28 ТВт·год сонячної генерації, а в Іспанії — понад 2,4 ТВт·год.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для українських учасників ринку це важливо як сигнал щодо економіки імпорту з ЄС і майбутньої ролі гнучкості. Денний надлишок сонячної генерації може формувати нижчі або від’ємні ціни в окремих європейських зонах, тоді як вечірній спад сонячного виробництва створює різкіші піки. Це підвищує цінність BESS, ВДР і точного погодинного прогнозування.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — неправильне перенесення середньодобового цінового сигналу на погодинну торгівлю. Якщо денні години дешевшають, але вечірні піки зростають, арбітражна маржа залежить від точного часу поставки, доступності перетинів і можливості швидко коригувати позицію.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/europes-solar-boom-is-masking-growing-strain-power-markets-2026-07-01/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonyachnij-profil-u-yevropi-posilyuye-denni-provali-cin-i-vechirnyu-volatilnist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/waymo-perevodit-stari-batare%d1%97-elektromobiliv-u-nakopichuvachi-dlya-sonyachno%d1%97-energi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/waymo-perevodit-stari-batare%d1%97-elektromobiliv-u-nakopichuvachi-dlya-sonyachno%d1%97-energi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 06:44:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[B2U Storage Solutions]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[California]]></category>
		<category><![CDATA[energy storage]]></category>
		<category><![CDATA[EV batteries]]></category>
		<category><![CDATA[grid storage]]></category>
		<category><![CDATA[Solar Power]]></category>
		<category><![CDATA[Waymo]]></category>
		<category><![CDATA[батареї електромобілів]]></category>
		<category><![CDATA[Калифорния]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Техас]]></category>
		<category><![CDATA[энергосистема]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154024</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30400-електромобіль.png" alt="Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії"/><br />Waymo, компанія автономних автомобілів Alphabet, готується повторно використовувати тисячі старих батарей електромобілів як великі системи зберігання електроенергії. Проєкт із B2U Storage Solutions показує, як транспортна електрифікація може стати частиною енергетичної інфраструктури. Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії Waymo планує застосовувати батареї, що відпрацювали в електромобілях, для зберігання сонячної електроенергії. Компанія повідомила [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30400-електромобіль.png" alt="Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії"/><br /><p><strong>Waymo, компанія автономних автомобілів Alphabet, готується повторно використовувати тисячі старих батарей електромобілів як великі системи зберігання електроенергії.</strong> Проєкт із B2U Storage Solutions показує, як транспортна електрифікація може стати частиною енергетичної інфраструктури.</p>
<h3>Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії</h3>
<p>Waymo планує застосовувати батареї, що відпрацювали в електромобілях, для зберігання сонячної електроенергії. Компанія повідомила WSJ Pro Sustainable Business, що співпрацює з B2U Storage Solutions, аби дати нове використання тисячам акумуляторів після їхньої автомобільної служби.</p>
<ul>
<li><strong>Waymo</strong> здійснює близько <strong>500 000 поїздок щотижня</strong>.</li>
<li>За оцінкою Morgan Stanley, кількість автономних поїздок у США може зрости з приблизно <strong>15 млн у 2025 році</strong> до близько <strong>36 млн у 2026 році</strong>.</li>
<li>B2U працює з повторним використанням батарей з <strong>2020 року</strong>.</li>
<li>Старі батареї пакують у шафи заввишки близько <strong>9 футів</strong>, які нагадують невеликі контейнерні модулі.</li>
<li>За оцінкою компанії, один такий модуль може забезпечувати середній будинок електроенергією до <strong>трьох місяців</strong>.</li>
<li>Повторне використання однієї батареї може створювати від <strong>$8 000</strong> до <strong>$10 000</strong> доданої вартості електроенергії.</li>
</ul>
<p>Логіка проєкту проста: система заряджається тоді, коли в мережі багато сонця або вітру і ціни низькі, а віддає електроенергію після заходу сонця або в періоди підвищеного попиту. Для енергосистеми це означає додатковий інструмент балансування, а для ринку — зменшення частини втрат, які виникають через нерівномірність генерації з відновлюваних джерел.</p>
<blockquote><p>«Ми буквально підключаємо їх і заряджаємо тоді, коли ціни низькі, коли багато сонця або вітру, коли пропозиція достатня, а потім розряджаємо після заходу сонця», — Фрімен Голл, головний виконавчий директор B2U.</p></blockquote>
<p>Проєкт стартує у Каліфорнії та Техасі — штатах, де сонячна генерація є однією з найпотужніших у США. Для Waymo це не лише екологічне рішення, а й спосіб посилити надійність електромережі, від якої залежить робота її автономного транспорту.</p>
<blockquote><p>«Завдяки корисному другому використанню батарей електромобілів ми можемо отримувати відновлювану енергію для нашого автопарку», — Адам Ленц, керівник із питань сталого розвитку та довкілля Waymo.</p></blockquote>
<p>Паралельно ринок уже фіксує вплив великих батарей на газову генерацію. East Daley Analytics зазначає, що висока потужність промислових накопичувачів у Каліфорнії обмежує потребу штату в електроенергії з природного газу тоді, коли сонячна генерація знижується.</p>
<blockquote><p>«Батарейний компонент Каліфорнії виявляється особливо ефективним у витісненні газового навантаження. Ранні тенденції літа 2026 року свідчать, що перехід до сонця та батарей продовжує зменшувати використання газу», — East Daley Analytics.</p></blockquote>
<p>Водночас газова генерація не зникає з балансу. За оцінкою East Daley, вона залишається критичною для надійності після того, як розряд батарей слабшає пізніше вночі. Це формує нову модель енергоринку: батареї забирають частину пікової ролі газу, але не повністю замінюють його як резервний ресурс.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup"> WSJ</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30400-електромобіль.png" alt="Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії"/><br /><p><strong>Waymo, компанія автономних автомобілів Alphabet, готується повторно використовувати тисячі старих батарей електромобілів як великі системи зберігання електроенергії.</strong> Проєкт із B2U Storage Solutions показує, як транспортна електрифікація може стати частиною енергетичної інфраструктури.</p>
<h3>Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії</h3>
<p>Waymo планує застосовувати батареї, що відпрацювали в електромобілях, для зберігання сонячної електроенергії. Компанія повідомила WSJ Pro Sustainable Business, що співпрацює з B2U Storage Solutions, аби дати нове використання тисячам акумуляторів після їхньої автомобільної служби.</p>
<ul>
<li><strong>Waymo</strong> здійснює близько <strong>500 000 поїздок щотижня</strong>.</li>
<li>За оцінкою Morgan Stanley, кількість автономних поїздок у США може зрости з приблизно <strong>15 млн у 2025 році</strong> до близько <strong>36 млн у 2026 році</strong>.</li>
<li>B2U працює з повторним використанням батарей з <strong>2020 року</strong>.</li>
<li>Старі батареї пакують у шафи заввишки близько <strong>9 футів</strong>, які нагадують невеликі контейнерні модулі.</li>
<li>За оцінкою компанії, один такий модуль може забезпечувати середній будинок електроенергією до <strong>трьох місяців</strong>.</li>
<li>Повторне використання однієї батареї може створювати від <strong>$8 000</strong> до <strong>$10 000</strong> доданої вартості електроенергії.</li>
</ul>
<p>Логіка проєкту проста: система заряджається тоді, коли в мережі багато сонця або вітру і ціни низькі, а віддає електроенергію після заходу сонця або в періоди підвищеного попиту. Для енергосистеми це означає додатковий інструмент балансування, а для ринку — зменшення частини втрат, які виникають через нерівномірність генерації з відновлюваних джерел.</p>
<blockquote><p>«Ми буквально підключаємо їх і заряджаємо тоді, коли ціни низькі, коли багато сонця або вітру, коли пропозиція достатня, а потім розряджаємо після заходу сонця», — Фрімен Голл, головний виконавчий директор B2U.</p></blockquote>
<p>Проєкт стартує у Каліфорнії та Техасі — штатах, де сонячна генерація є однією з найпотужніших у США. Для Waymo це не лише екологічне рішення, а й спосіб посилити надійність електромережі, від якої залежить робота її автономного транспорту.</p>
<blockquote><p>«Завдяки корисному другому використанню батарей електромобілів ми можемо отримувати відновлювану енергію для нашого автопарку», — Адам Ленц, керівник із питань сталого розвитку та довкілля Waymo.</p></blockquote>
<p>Паралельно ринок уже фіксує вплив великих батарей на газову генерацію. East Daley Analytics зазначає, що висока потужність промислових накопичувачів у Каліфорнії обмежує потребу штату в електроенергії з природного газу тоді, коли сонячна генерація знижується.</p>
<blockquote><p>«Батарейний компонент Каліфорнії виявляється особливо ефективним у витісненні газового навантаження. Ранні тенденції літа 2026 року свідчать, що перехід до сонця та батарей продовжує зменшувати використання газу», — East Daley Analytics.</p></blockquote>
<p>Водночас газова генерація не зникає з балансу. За оцінкою East Daley, вона залишається критичною для надійності після того, як розряд батарей слабшає пізніше вночі. Це формує нову модель енергоринку: батареї забирають частину пікової ролі газу, але не повністю замінюють його як резервний ресурс.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup"> WSJ</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/waymo-perevodit-stari-batare%d1%97-elektromobiliv-u-nakopichuvachi-dlya-sonyachno%d1%97-energi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/chista-energetika-otrimala-brudnu-problemu-kritichni-minerali-mozhut-stati-naftoyu-xxi-stolittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/chista-energetika-otrimala-brudnu-problemu-kritichni-minerali-mozhut-stati-naftoyu-xxi-stolittya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 06:21:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[cobalt]]></category>
		<category><![CDATA[copper]]></category>
		<category><![CDATA[critical minerals]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[lithium]]></category>
		<category><![CDATA[mining]]></category>
		<category><![CDATA[Nickel]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[кобальт]]></category>
		<category><![CDATA[критичні мінерали]]></category>
		<category><![CDATA[литий]]></category>
		<category><![CDATA[МИД]]></category>
		<category><![CDATA[Нікель]]></category>
		<category><![CDATA[чиста енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153978</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30370-Солнечные_панели.jpg" alt="Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»"/><br />Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30370-Солнечные_панели.jpg" alt="Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»"/><br /><p>Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати.</p>
<h3>Критичні мінерали: нова основа енергетики з ризиками старої сировинної економіки</h3>
<p>Глобальний енергетичний перехід дедалі більше залежить не лише від сонячних панелей, вітрових турбін чи електромобілів, а й від сировини, без якої ці технології неможливо виробляти. Йдеться про <strong>критичні мінерали</strong> — ресурси, які вважаються необхідними для економіки, оборони, охорони здоров’я, електроніки та сучасної енергетики.</p>
<p>До таких ресурсів належать:</p>
<ul>
<li><strong>мідь, літій, нікель і кобальт</strong> — ключові матеріали для акумуляторів, електродвигунів та електричних мереж;</li>
<li><strong>графіт, рідкісноземельні елементи, алюміній, марганець, кремній і срібло</strong> — компоненти для сонячних панелей, напівпровідників, вітрових турбін і систем передавання електроенергії;</li>
<li><strong>паладій та алюміній</strong> — приклади мінералів, доступ до яких у частині випадків може забезпечуватися зі стабільних наземних запасів.</li>
</ul>
<p>Головна проблема полягає в тому, що видобуток критичних мінералів зосереджений у невеликій кількості ресурсних країн. Саме тому території цих держав у найближчі десятиліття можуть різко змінитися під тиском нових шахт, кар’єрів, переробних потужностей і транспортної інфраструктури.</p>
<h4>Попит зростає швидше, ніж здатність ринку безпечно нарощувати видобуток</h4>
<p>Очікується, що попит на критичні мінерали може <strong>більш ніж подвоїтися до 2030 року</strong> та <strong>зрости вчетверо до 2050 року</strong>. Такий темп пояснюється розширенням виробництва відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і технологій для передавання електроенергії.</p>
<p>Водночас наявні запаси окремих ресурсів не гарантують спокійного проходження цього періоду. Існуючих запасів <strong>міді, нікелю та кобальту</strong>, ймовірно, буде недостатньо для покриття майбутнього попиту. Це означає необхідність нової геологорозвідки та запуску нових видобувних проєктів.</p>
<p>Але гірничодобувна галузь не здатна миттєво відповісти на попит. За наведеними даними, середній строк розвитку нового видобувного проєкту — від відкриття родовища до першого виробництва — становить <strong>15,5 року</strong>. Для енергетичного переходу це критично довгий цикл: політичні рішення й технологічний попит рухаються значно швидше, ніж реальний запуск шахт і кар’єрів.</p>
<h4>Ризик морського дна: швидкий доступ до ресурсів без міжнародних правил</h4>
<p>Брак легкодоступних критичних мінералів уже підштовхує уряди до більш рішучих дій. У матеріалі окремо згадується, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорює можливість запуску <strong>глибоководного видобутку</strong>.</p>
<p>Це один із найризикованіших напрямів, оскільки міжнародних правил або узгоджених інструкцій щодо того, як видобувати мінерали з морського дна «безпечно», досі немає. Односторонні дії окремих держав можуть зруйнувати міжнародний консенсус і прискорити екологічну деградацію морських екосистем.</p>
<h4>UNU-INWEH: електромобілі знижують викиди на Заході, але витрати несуть громади Африки та Латинської Америки</h4>
<p>Окремий блок ризиків показує звіт водного аналітичного центру ООН — <strong>United Nations University Institute for Water, Environment and Health</strong>, або <strong>UNU-INWEH</strong>. У документі йдеться, що зростання попиту на <strong>літій, кобальт і нікель</strong>, які використовуються в акумуляторах і мікрочипах, призводить до виснаження водних ресурсів, руйнування сільського господарства та впливу токсичних важких металів на місцеві громади.</p>
<p>Суть проблеми в тому, що переваги «чистих» технологій часто проявляються в країнах-споживачах, тоді як екологічна та соціальна ціна концентрується у країнах видобутку.</p>
<blockquote><p>«Критичні мінерали швидко стають нафтою XXI століття. Те, що ми продаємо як рішення для сталого розвитку, активно шкодить людям в інших частинах світу. Як тоді ми можемо називати цей перехід зеленим або чистим?» — Каве Мадані, директор UNU-INWEH.</p></blockquote>
<p>Цей висновок важливий для всієї енергетичної політики. Якщо зелена енергетика спирається на сировину, видобуту з масштабним забрудненням води, руйнуванням аграрних територій і соціальними втратами, тоді сам термін «чиста енергетика» потребує значно жорсткішої перевірки.</p>
<h4>ДР Конго: кобальт, забруднені річки та відсутність доступу до води</h4>
<p>Найгостріший приклад — <strong>Демократична Республіка Конго</strong>, один із головних світових виробників кобальту. У південно-східному гірничому поясі провінції Луалаба видобуток призвів до масштабного забруднення річок, які використовуються для пиття, рибальства та зрошення.</p>
<p>Соціальний вимір проблеми не менш серйозний:</p>
<ul>
<li>жінки, які працюють у секторі, повідомляли про <strong>проблеми з репродуктивним здоров’ям</strong>;</li>
<li>попри зростання ролі гірничодобувного сектору в економіці, у <strong>2024 році близько 64% населення ДР Конго</strong> все ще не мали базового доступу до води;</li>
<li>видобуток кобальту створює парадокс: країна забезпечує сировину для глобальної технологічної модернізації, але значна частина її населення залишається без базової інфраструктури.</li>
</ul>
<p>Ще один показник масштабу проблеми — виробництво рідкісноземельних елементів. У <strong>2024 році</strong> воно створило близько <strong>700 млн тонн відходів</strong>. Це не побічна деталь, а центральне питання для майбутньої моделі енергетичного переходу.</p>
<h4>Території корінних народів не мають стати новою жертвою енергетичного переходу</h4>
<p>У квітні на першій світовій конференції, присвяченій відмові від викопного палива, делегати наголосили: енергетичний перехід не можна використовувати як нове виправдання для пограбування територій корінних народів.</p>
<p>Лідери корінних народів підкреслили, що розгортання відновлюваної енергетики не повинно відбуватися за рахунок добре захищених природних територій. Це означає, що енергетичний перехід має оцінюватися не лише за обсягами встановлених потужностей чи кількістю електромобілів, а й за якістю регулювання, участю місцевих громад і справедливим розподілом вигод.</p>
<h4>ООН пропонує три принципи: права людини, довкілля та справедливість</h4>
<p>У червні <strong>2025 року</strong> Організація Об’єднаних Націй опублікувала рекомендації щодо того, як критичні мінерали енергетичного переходу мають видобуватися та використовуватися. Мета — не зупинити розвиток чистої енергетики, а не допустити, щоб вона повторила практики сировинної експлуатації, характерні для старої нафтогазової моделі.</p>
<p>Документ ООН базується на трьох принципах:</p>
<ul>
<li><strong>права людини мають бути центральними</strong> під час розвитку нових проєктів;</li>
<li><strong>довкілля та планетарна цілісність мають бути гарантовані</strong>, а не відкладені на другий план заради швидкого видобутку;</li>
<li><strong>справедливість і рівність мають діяти по всьому ланцюгу</strong> — від видобутку до переробки, експорту та кінцевого використання технологій.</li>
</ul>
<h4>UNCTAD: шанс для країн видобутку — не експортувати сировину, а створювати додану вартість</h4>
<p>Агентство ООН з торгівлі та розвитку — <strong>UNCTAD</strong> — наголошує, що нові видобувні проєкти можуть стати <strong>великою можливістю для розвитку</strong> кількох країн. Але ця можливість реалізується лише тоді, коли держави не обмежуються експортом сирих мінералів.</p>
<p>Найважливіший напрям — перехід від продажу сировини до <strong>локальної переробки та створення доданої вартості</strong>. Приклад ДР Конго показує масштаб потенційного ефекту: місцева переробка кобальту у <strong>2022 році</strong> майже потроїла експортну вартість — із <strong>167 млн доларів</strong> до <strong>6 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Це означає, що країни видобутку мають боротися не лише за ренту від шахт, а й за місце у промисловому ланцюгу. Для цього урядам потрібні змістовні угоди з приватними компаніями, які передбачають значну участь держави, розвиток місцевої переробки, контроль за довкіллям і реальні вигоди для громад.</p>
<h4>Головний висновок для енергетичного ринку</h4>
<p>Критичні мінерали стають стратегічною сировиною нової енергетики так само, як нафта була стратегічною сировиною індустріальної економіки. Але якщо їхній видобуток розвиватиметься без жорстких правил, прозорих угод, екологічного контролю та захисту місцевих громад, «зелений» перехід ризикує отримати стару сировинну тінь.</p>
<p>Для урядів це означає складний баланс:</p>
<ul>
<li>забезпечити <strong>стабільні ланцюги постачання</strong> критичних мінералів;</li>
<li>не допустити <strong>екологічної деградації</strong> у країнах видобутку;</li>
<li>захистити <strong>права людини та території корінних народів</strong>;</li>
<li>створити умови, за яких країни-експортери отримуватимуть не лише шкоду й відходи, а й <strong>переробку, доходи та економічний розвиток</strong>.</li>
</ul>
<p>Енергетичний перехід не може вважатися чистим лише тому, що кінцевий продукт зменшує викиди. Він буде справді чистим лише тоді, коли весь ланцюг — від шахти до батареї, від кар’єру до електромобіля, від родовища до мережі — відповідатиме тим самим вимогам, які світ декларує для майбутньої енергетики.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Clean-Energys-Dirty-Secret-Lies-in-Critical-Mineral-Extraction.html" target="_blank">OilPrice.com.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30370-Солнечные_панели.jpg" alt="Чиста енергетика отримала брудну проблему: критичні мінерали можуть стати «нафтою XXI століття»"/><br /><p>Попит на літій, кобальт, мідь, нікель та інші критичні мінерали швидко зростає разом із розвитком відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і мережевої інфраструктури. Але саме видобуток цих ресурсів дедалі частіше створює ризик повторення старої сировинної моделі: багаті країни отримують технологічний виграш, а країни видобутку — виснаження води, токсичне забруднення, тиск на сільське господарство та соціальні втрати.</p>
<h3>Критичні мінерали: нова основа енергетики з ризиками старої сировинної економіки</h3>
<p>Глобальний енергетичний перехід дедалі більше залежить не лише від сонячних панелей, вітрових турбін чи електромобілів, а й від сировини, без якої ці технології неможливо виробляти. Йдеться про <strong>критичні мінерали</strong> — ресурси, які вважаються необхідними для економіки, оборони, охорони здоров’я, електроніки та сучасної енергетики.</p>
<p>До таких ресурсів належать:</p>
<ul>
<li><strong>мідь, літій, нікель і кобальт</strong> — ключові матеріали для акумуляторів, електродвигунів та електричних мереж;</li>
<li><strong>графіт, рідкісноземельні елементи, алюміній, марганець, кремній і срібло</strong> — компоненти для сонячних панелей, напівпровідників, вітрових турбін і систем передавання електроенергії;</li>
<li><strong>паладій та алюміній</strong> — приклади мінералів, доступ до яких у частині випадків може забезпечуватися зі стабільних наземних запасів.</li>
</ul>
<p>Головна проблема полягає в тому, що видобуток критичних мінералів зосереджений у невеликій кількості ресурсних країн. Саме тому території цих держав у найближчі десятиліття можуть різко змінитися під тиском нових шахт, кар’єрів, переробних потужностей і транспортної інфраструктури.</p>
<h4>Попит зростає швидше, ніж здатність ринку безпечно нарощувати видобуток</h4>
<p>Очікується, що попит на критичні мінерали може <strong>більш ніж подвоїтися до 2030 року</strong> та <strong>зрости вчетверо до 2050 року</strong>. Такий темп пояснюється розширенням виробництва відновлюваної енергетики, електромобілів, акумуляторів і технологій для передавання електроенергії.</p>
<p>Водночас наявні запаси окремих ресурсів не гарантують спокійного проходження цього періоду. Існуючих запасів <strong>міді, нікелю та кобальту</strong>, ймовірно, буде недостатньо для покриття майбутнього попиту. Це означає необхідність нової геологорозвідки та запуску нових видобувних проєктів.</p>
<p>Але гірничодобувна галузь не здатна миттєво відповісти на попит. За наведеними даними, середній строк розвитку нового видобувного проєкту — від відкриття родовища до першого виробництва — становить <strong>15,5 року</strong>. Для енергетичного переходу це критично довгий цикл: політичні рішення й технологічний попит рухаються значно швидше, ніж реальний запуск шахт і кар’єрів.</p>
<h4>Ризик морського дна: швидкий доступ до ресурсів без міжнародних правил</h4>
<p>Брак легкодоступних критичних мінералів уже підштовхує уряди до більш рішучих дій. У матеріалі окремо згадується, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорює можливість запуску <strong>глибоководного видобутку</strong>.</p>
<p>Це один із найризикованіших напрямів, оскільки міжнародних правил або узгоджених інструкцій щодо того, як видобувати мінерали з морського дна «безпечно», досі немає. Односторонні дії окремих держав можуть зруйнувати міжнародний консенсус і прискорити екологічну деградацію морських екосистем.</p>
<h4>UNU-INWEH: електромобілі знижують викиди на Заході, але витрати несуть громади Африки та Латинської Америки</h4>
<p>Окремий блок ризиків показує звіт водного аналітичного центру ООН — <strong>United Nations University Institute for Water, Environment and Health</strong>, або <strong>UNU-INWEH</strong>. У документі йдеться, що зростання попиту на <strong>літій, кобальт і нікель</strong>, які використовуються в акумуляторах і мікрочипах, призводить до виснаження водних ресурсів, руйнування сільського господарства та впливу токсичних важких металів на місцеві громади.</p>
<p>Суть проблеми в тому, що переваги «чистих» технологій часто проявляються в країнах-споживачах, тоді як екологічна та соціальна ціна концентрується у країнах видобутку.</p>
<blockquote><p>«Критичні мінерали швидко стають нафтою XXI століття. Те, що ми продаємо як рішення для сталого розвитку, активно шкодить людям в інших частинах світу. Як тоді ми можемо називати цей перехід зеленим або чистим?» — Каве Мадані, директор UNU-INWEH.</p></blockquote>
<p>Цей висновок важливий для всієї енергетичної політики. Якщо зелена енергетика спирається на сировину, видобуту з масштабним забрудненням води, руйнуванням аграрних територій і соціальними втратами, тоді сам термін «чиста енергетика» потребує значно жорсткішої перевірки.</p>
<h4>ДР Конго: кобальт, забруднені річки та відсутність доступу до води</h4>
<p>Найгостріший приклад — <strong>Демократична Республіка Конго</strong>, один із головних світових виробників кобальту. У південно-східному гірничому поясі провінції Луалаба видобуток призвів до масштабного забруднення річок, які використовуються для пиття, рибальства та зрошення.</p>
<p>Соціальний вимір проблеми не менш серйозний:</p>
<ul>
<li>жінки, які працюють у секторі, повідомляли про <strong>проблеми з репродуктивним здоров’ям</strong>;</li>
<li>попри зростання ролі гірничодобувного сектору в економіці, у <strong>2024 році близько 64% населення ДР Конго</strong> все ще не мали базового доступу до води;</li>
<li>видобуток кобальту створює парадокс: країна забезпечує сировину для глобальної технологічної модернізації, але значна частина її населення залишається без базової інфраструктури.</li>
</ul>
<p>Ще один показник масштабу проблеми — виробництво рідкісноземельних елементів. У <strong>2024 році</strong> воно створило близько <strong>700 млн тонн відходів</strong>. Це не побічна деталь, а центральне питання для майбутньої моделі енергетичного переходу.</p>
<h4>Території корінних народів не мають стати новою жертвою енергетичного переходу</h4>
<p>У квітні на першій світовій конференції, присвяченій відмові від викопного палива, делегати наголосили: енергетичний перехід не можна використовувати як нове виправдання для пограбування територій корінних народів.</p>
<p>Лідери корінних народів підкреслили, що розгортання відновлюваної енергетики не повинно відбуватися за рахунок добре захищених природних територій. Це означає, що енергетичний перехід має оцінюватися не лише за обсягами встановлених потужностей чи кількістю електромобілів, а й за якістю регулювання, участю місцевих громад і справедливим розподілом вигод.</p>
<h4>ООН пропонує три принципи: права людини, довкілля та справедливість</h4>
<p>У червні <strong>2025 року</strong> Організація Об’єднаних Націй опублікувала рекомендації щодо того, як критичні мінерали енергетичного переходу мають видобуватися та використовуватися. Мета — не зупинити розвиток чистої енергетики, а не допустити, щоб вона повторила практики сировинної експлуатації, характерні для старої нафтогазової моделі.</p>
<p>Документ ООН базується на трьох принципах:</p>
<ul>
<li><strong>права людини мають бути центральними</strong> під час розвитку нових проєктів;</li>
<li><strong>довкілля та планетарна цілісність мають бути гарантовані</strong>, а не відкладені на другий план заради швидкого видобутку;</li>
<li><strong>справедливість і рівність мають діяти по всьому ланцюгу</strong> — від видобутку до переробки, експорту та кінцевого використання технологій.</li>
</ul>
<h4>UNCTAD: шанс для країн видобутку — не експортувати сировину, а створювати додану вартість</h4>
<p>Агентство ООН з торгівлі та розвитку — <strong>UNCTAD</strong> — наголошує, що нові видобувні проєкти можуть стати <strong>великою можливістю для розвитку</strong> кількох країн. Але ця можливість реалізується лише тоді, коли держави не обмежуються експортом сирих мінералів.</p>
<p>Найважливіший напрям — перехід від продажу сировини до <strong>локальної переробки та створення доданої вартості</strong>. Приклад ДР Конго показує масштаб потенційного ефекту: місцева переробка кобальту у <strong>2022 році</strong> майже потроїла експортну вартість — із <strong>167 млн доларів</strong> до <strong>6 млрд доларів</strong>.</p>
<p>Це означає, що країни видобутку мають боротися не лише за ренту від шахт, а й за місце у промисловому ланцюгу. Для цього урядам потрібні змістовні угоди з приватними компаніями, які передбачають значну участь держави, розвиток місцевої переробки, контроль за довкіллям і реальні вигоди для громад.</p>
<h4>Головний висновок для енергетичного ринку</h4>
<p>Критичні мінерали стають стратегічною сировиною нової енергетики так само, як нафта була стратегічною сировиною індустріальної економіки. Але якщо їхній видобуток розвиватиметься без жорстких правил, прозорих угод, екологічного контролю та захисту місцевих громад, «зелений» перехід ризикує отримати стару сировинну тінь.</p>
<p>Для урядів це означає складний баланс:</p>
<ul>
<li>забезпечити <strong>стабільні ланцюги постачання</strong> критичних мінералів;</li>
<li>не допустити <strong>екологічної деградації</strong> у країнах видобутку;</li>
<li>захистити <strong>права людини та території корінних народів</strong>;</li>
<li>створити умови, за яких країни-експортери отримуватимуть не лише шкоду й відходи, а й <strong>переробку, доходи та економічний розвиток</strong>.</li>
</ul>
<p>Енергетичний перехід не може вважатися чистим лише тому, що кінцевий продукт зменшує викиди. Він буде справді чистим лише тоді, коли весь ланцюг — від шахти до батареї, від кар’єру до електромобіля, від родовища до мережі — відповідатиме тим самим вимогам, які світ декларує для майбутньої енергетики.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Clean-Energys-Dirty-Secret-Lies-in-Critical-Mineral-Extraction.html" target="_blank">OilPrice.com.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/chista-energetika-otrimala-brudnu-problemu-kritichni-minerali-mozhut-stati-naftoyu-xxi-stolittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Відновлювана енергетика стає конкурентом викопного палива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/vidnovlyuvana-energetika-staye-konkurentom-vikopnogo-paliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/vidnovlyuvana-energetika-staye-konkurentom-vikopnogo-paliva/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 07:55:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[solar]]></category>
		<category><![CDATA[wind]]></category>
		<category><![CDATA[Акумулятори]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[вітер]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Сонце]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153936</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30339-Солнечные_панели.jpg" alt="Відновлювана енергетика стає конкурентом викопного палива"/><br />Новий звіт IRENA показує: сонячна й вітрова генерація у поєднанні з акумуляторним зберіганням уже здатні забезпечувати надійну електроенергію 24/7 за ціною, нижчою або співставною з вугіллям і газом. Для нафтового й паливного ринку це сигнал про посилення довгострокового тиску на викопні енергоносії, особливо в умовах геополітичних шоків і цінової волатильності. Ціновий перелом на енергоринку Сонце [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30339-Солнечные_панели.jpg" alt="Відновлювана енергетика стає конкурентом викопного палива"/><br /><p>Новий звіт IRENA показує: сонячна й вітрова генерація у поєднанні з акумуляторним зберіганням уже здатні забезпечувати надійну електроенергію 24/7 за ціною, нижчою або співставною з вугіллям і газом. Для нафтового й паливного ринку це сигнал про посилення довгострокового тиску на викопні енергоносії, особливо в умовах геополітичних шоків і цінової волатильності.</p>
<h3>Ціновий перелом на енергоринку</h3>
<ul>
<li><strong>Сонце плюс акумулятори</strong> у регіонах із якісним ресурсом дають стабільну електроенергію за <strong>54–82 долари за МВт-год</strong>.</li>
<li>Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у <strong>70–85 доларів за МВт-год</strong>, а нова газова генерація у світі — <strong>понад 100 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>Це означає, що аргумент про «дешевизну» викопного палива слабшає там, де сонячний і вітровий ресурс достатньо сильний.</li>
</ul>
<h3>Геополітика проти викопного палива</h3>
<ul>
<li>У матеріалі прямо зазначено, що <strong>ринки нафти й газу залишаються вразливими до геополітичних шоків</strong>.</li>
<li>Серед прикладів названо <strong>триваючі перебої в районі Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливо: нестабільність викопних ринків означає ризик цінових коливань, тоді як локальна відновлювана генерація з накопиченням зменшує залежність від зовнішніх маршрутів і політичних криз.</li>
</ul>
<h3>Що змінило акумуляторне зберігання</h3>
<ul>
<li>IRENA вказує, що з <strong>2010 року</strong> встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації знизилася на <strong>87%</strong>.</li>
<li>Наземна вітрова генерація подешевшала на <strong>55%</strong>.</li>
<li>Вартість акумуляторного зберігання впала ще різкіше — на <strong>93%</strong>.</li>
<li>Саме це робить гібридні системи сонця, вітру й батарей не лише екологічною, а й економічною альтернативою викопному паливу.</li>
</ul>
<h3>Висновок для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта й нафтопродукти не зникають із балансу негайно</strong>, але їхня стратегічна перевага слабшає там, де електроенергія може вироблятися локально, стабільно й дешевше.</li>
<li>Цілодобова відновлювана генерація зменшує залежність економік від імпортованих енергоносіїв і цінових шоків.</li>
<li>Для великих споживачів електроенергії, зокрема <strong>штучного інтелекту й дата-центрів</strong>, безперервність постачання стає комерційним критерієм, а гібридні відновлювані системи вже позиціонуються як рішення для таких потреб.</li>
</ul>
<h3>Прогноз вартості</h3>
<ul>
<li>IRENA оцінює, що у 2020 році стабільна сонячна генерація з акумуляторами коштувала <strong>понад 100 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>До 2025 року в регіонах із високою інсоляцією та сильними вітровими коридорами вартість знизилася до <strong>54–82 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>Очікується подальше зниження приблизно на <strong>30% до 2030 року</strong> і приблизно на <strong>40% до 2035 року</strong>.</li>
<li>На найкращих майданчиках до 2035 року стабільна вартість може опуститися нижче <strong>50 доларів за МВт-год</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приклади ринкової конкурентності</h3>
<ul>
<li>Комплекс <strong>Al Dhafra</strong> в Об’єднаних Арабських Еміратах, що поєднує сонячну генерацію з акумуляторним зберіганням, уже забезпечує <strong>1 ГВт</strong> стабільної чистої електроенергії приблизно за <strong>70 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>Для вітру з акумуляторами оцінки IRENA на 2025 рік становлять від <strong>59 доларів за МВт-год</strong> у Внутрішній Монголії до <strong>88–94 доларів за МВт-год</strong> у Бразилії, Німеччині та Австралії.</li>
<li>До 2030 року ці витрати можуть знизитися до <strong>49–75 доларів за МВт-год</strong> на цих ринках.</li>
</ul>
<h3>Позиції авторів матеріалу</h3>
<blockquote><p>Найгірша енергетична криза за десятиліття показала справжню ціну залежності від викопного палива. Але тепер можливий інший шлях. Відновлювана енергетика дедалі більше стає найдоступнішим, надійним і безпечним варіантом. — Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар ООН</p></blockquote>
<blockquote><p>Цілодобова відновлювана енергетика тепер конкурентна за вартістю з викопним паливом. Давній аргумент, що відновлюваним джерелам бракує надійності, більше не працює. — Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA</p></blockquote>
<h3>Підсумок</h3>
<ul>
<li><strong>Головний висновок:</strong> гібридні системи сонця, вітру й акумуляторів переходять із категорії перспективної технології в категорію практичного конкурента викопного палива.</li>
<li><strong>Для паливного ринку:</strong> це означає посилення довгострокового тиску на нафту, газ і вугілля в сегментах, де електроенергія може замінювати енергетичну залежність від імпортованого палива.</li>
<li><strong>Для споживачів:</strong> ключовою перевагою стає не лише ціна, а й захист від геополітичних ризиків, нестабільності маршрутів і волатильності викопних ринків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.irena.org/News/pressreleases/2026/May/24-7-Renewables-Outcompete-Fossil-Fuels-on-Firm-Costs" target="_blank">International Renewable Energy Agency</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30339-Солнечные_панели.jpg" alt="Відновлювана енергетика стає конкурентом викопного палива"/><br /><p>Новий звіт IRENA показує: сонячна й вітрова генерація у поєднанні з акумуляторним зберіганням уже здатні забезпечувати надійну електроенергію 24/7 за ціною, нижчою або співставною з вугіллям і газом. Для нафтового й паливного ринку це сигнал про посилення довгострокового тиску на викопні енергоносії, особливо в умовах геополітичних шоків і цінової волатильності.</p>
<h3>Ціновий перелом на енергоринку</h3>
<ul>
<li><strong>Сонце плюс акумулятори</strong> у регіонах із якісним ресурсом дають стабільну електроенергію за <strong>54–82 долари за МВт-год</strong>.</li>
<li>Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у <strong>70–85 доларів за МВт-год</strong>, а нова газова генерація у світі — <strong>понад 100 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>Це означає, що аргумент про «дешевизну» викопного палива слабшає там, де сонячний і вітровий ресурс достатньо сильний.</li>
</ul>
<h3>Геополітика проти викопного палива</h3>
<ul>
<li>У матеріалі прямо зазначено, що <strong>ринки нафти й газу залишаються вразливими до геополітичних шоків</strong>.</li>
<li>Серед прикладів названо <strong>триваючі перебої в районі Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливо: нестабільність викопних ринків означає ризик цінових коливань, тоді як локальна відновлювана генерація з накопиченням зменшує залежність від зовнішніх маршрутів і політичних криз.</li>
</ul>
<h3>Що змінило акумуляторне зберігання</h3>
<ul>
<li>IRENA вказує, що з <strong>2010 року</strong> встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації знизилася на <strong>87%</strong>.</li>
<li>Наземна вітрова генерація подешевшала на <strong>55%</strong>.</li>
<li>Вартість акумуляторного зберігання впала ще різкіше — на <strong>93%</strong>.</li>
<li>Саме це робить гібридні системи сонця, вітру й батарей не лише екологічною, а й економічною альтернативою викопному паливу.</li>
</ul>
<h3>Висновок для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта й нафтопродукти не зникають із балансу негайно</strong>, але їхня стратегічна перевага слабшає там, де електроенергія може вироблятися локально, стабільно й дешевше.</li>
<li>Цілодобова відновлювана генерація зменшує залежність економік від імпортованих енергоносіїв і цінових шоків.</li>
<li>Для великих споживачів електроенергії, зокрема <strong>штучного інтелекту й дата-центрів</strong>, безперервність постачання стає комерційним критерієм, а гібридні відновлювані системи вже позиціонуються як рішення для таких потреб.</li>
</ul>
<h3>Прогноз вартості</h3>
<ul>
<li>IRENA оцінює, що у 2020 році стабільна сонячна генерація з акумуляторами коштувала <strong>понад 100 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>До 2025 року в регіонах із високою інсоляцією та сильними вітровими коридорами вартість знизилася до <strong>54–82 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>Очікується подальше зниження приблизно на <strong>30% до 2030 року</strong> і приблизно на <strong>40% до 2035 року</strong>.</li>
<li>На найкращих майданчиках до 2035 року стабільна вартість може опуститися нижче <strong>50 доларів за МВт-год</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приклади ринкової конкурентності</h3>
<ul>
<li>Комплекс <strong>Al Dhafra</strong> в Об’єднаних Арабських Еміратах, що поєднує сонячну генерацію з акумуляторним зберіганням, уже забезпечує <strong>1 ГВт</strong> стабільної чистої електроенергії приблизно за <strong>70 доларів за МВт-год</strong>.</li>
<li>Для вітру з акумуляторами оцінки IRENA на 2025 рік становлять від <strong>59 доларів за МВт-год</strong> у Внутрішній Монголії до <strong>88–94 доларів за МВт-год</strong> у Бразилії, Німеччині та Австралії.</li>
<li>До 2030 року ці витрати можуть знизитися до <strong>49–75 доларів за МВт-год</strong> на цих ринках.</li>
</ul>
<h3>Позиції авторів матеріалу</h3>
<blockquote><p>Найгірша енергетична криза за десятиліття показала справжню ціну залежності від викопного палива. Але тепер можливий інший шлях. Відновлювана енергетика дедалі більше стає найдоступнішим, надійним і безпечним варіантом. — Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар ООН</p></blockquote>
<blockquote><p>Цілодобова відновлювана енергетика тепер конкурентна за вартістю з викопним паливом. Давній аргумент, що відновлюваним джерелам бракує надійності, більше не працює. — Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA</p></blockquote>
<h3>Підсумок</h3>
<ul>
<li><strong>Головний висновок:</strong> гібридні системи сонця, вітру й акумуляторів переходять із категорії перспективної технології в категорію практичного конкурента викопного палива.</li>
<li><strong>Для паливного ринку:</strong> це означає посилення довгострокового тиску на нафту, газ і вугілля в сегментах, де електроенергія може замінювати енергетичну залежність від імпортованого палива.</li>
<li><strong>Для споживачів:</strong> ключовою перевагою стає не лише ціна, а й захист від геополітичних ризиків, нестабільності маршрутів і волатильності викопних ринків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.irena.org/News/pressreleases/2026/May/24-7-Renewables-Outcompete-Fossil-Fuels-on-Firm-Costs" target="_blank">International Renewable Energy Agency</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/vidnovlyuvana-energetika-staye-konkurentom-vikopnogo-paliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чисті технології з 2019 року витіснили понад 35 ексаджоулів попиту на викопне паливо</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/chisti-texnologi%d1%97-z-2019-roku-vitisnili-ponad-35-eksadzhouliv-popitu-na-vikopne-palivo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/chisti-texnologi%d1%97-z-2019-roku-vitisnili-ponad-35-eksadzhouliv-popitu-na-vikopne-palivo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 14:05:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Геотермальна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Теплові насоси]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[CO2]]></category>
		<category><![CDATA[emissions]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[чиста енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153921</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30326-двуокись_углерода.png" alt="Чисті технології з 2019 року витіснили понад 35 ексаджоулів попиту на викопне паливо"/><br />У 2025 році глобальне зростання енергетичних викидів CO2 сповільнилося до близько 0,4%. Розгортання чистих технологій із 2019 року запобігає 3 млрд тонн CO2 щороку та скорочує потребу у викопному паливі на понад 35 ексаджоулів. Викиди у 2025 році Глобальні енергетичні викиди CO2 зросли приблизно на 0,4%. Викиди Китаю знизилися завдяки буму відновлюваної енергетики, структурному скороченню [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30326-двуокись_углерода.png" alt="Чисті технології з 2019 року витіснили понад 35 ексаджоулів попиту на викопне паливо"/><br /><article>У 2025 році глобальне зростання енергетичних викидів CO2 сповільнилося до близько <strong>0,4%</strong>. Розгортання чистих технологій із 2019 року запобігає <strong>3 млрд тонн CO2</strong> щороку та скорочує потребу у викопному паливі на понад <strong>35 ексаджоулів</strong>.</article>
<article>
<h3>Викиди у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>Глобальні енергетичні викиди CO2 зросли приблизно на 0,4%</strong>.</li>
<li>Викиди Китаю знизилися завдяки буму відновлюваної енергетики, структурному скороченню енергоємної промисловості та загальному уповільненню попиту.</li>
<li>В Індії енергетичні викиди CO2 не зросли вперше з 1970-х років.</li>
<li>В Індії це було пов’язано переважно з циклічним ефектом сильного мусону та структурним зростанням відновлюваної енергетики.</li>
<li>У розвинених економіках холодна зима та вищі ціни на природний газ підштовхнули викиди вгору.</li>
<li>Викиди розвинених економік зросли швидше — на <strong>0,5%</strong>, ніж у країнах з ринками, що формуються, та економіках, що розвиваються, де приріст становив <strong>0,3%</strong>.</li>
<li>Це сталося вперше з 1990-х років.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> кліматична динаміка у 2025 році була неоднорідною: чисті технології зменшували тиск, але погодні й цінові фактори ще могли розвертати тренд у розвинених економіках.</li>
<li><em>Показник +0,5% у розвинених економіках проти +0,3% в інших економіках демонструє, що багатші ринки не були автоматично стабільнішими за викидами.</em></li>
</ul>
<h3>Ефект чистих технологій</h3>
<ul>
<li>Розгортання чистих енергетичних технологій із 2019 року у 2025 році дозволило уникнути понад <strong>35 ексаджоулів</strong> річного попиту на викопне паливо.</li>
<li>Це дорівнює близько <strong>7%</strong> світового річного використання викопного палива.</li>
<li>Сонячна фотоелектрика, вітер, атомна енергетика, електромобілі й теплові насоси з 2019 року запобігають <strong>3 млрд тонн CO2</strong> щороку.</li>
<li>Це становить близько <strong>8%</strong> глобальних викидів.</li>
<li>Уникнений попит на вугілля — близько <strong>800 млн тонн вугільного еквівалента</strong> — перевищує весь обсяг використання вугілля Індією у 2025 році.</li>
<li>Оцінений уникнений попит на газ — понад <strong>260 млрд кубометрів</strong> — дорівнює майже половині світового ринку скрапленого природного газу.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> чисті технології вже мають масштаб, співмірний із великими паливними ринками.</li>
<li><em>Понад 260 млрд кубометрів уникненого газового попиту — це не символічна економія, а величина, близька до половини глобального ринку LNG.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2026">IEA Global Energy Review 2026</a></p>
</article>
<p>::contentReference[oaicite:0]{index=0}</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30326-двуокись_углерода.png" alt="Чисті технології з 2019 року витіснили понад 35 ексаджоулів попиту на викопне паливо"/><br /><article>У 2025 році глобальне зростання енергетичних викидів CO2 сповільнилося до близько <strong>0,4%</strong>. Розгортання чистих технологій із 2019 року запобігає <strong>3 млрд тонн CO2</strong> щороку та скорочує потребу у викопному паливі на понад <strong>35 ексаджоулів</strong>.</article>
<article>
<h3>Викиди у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>Глобальні енергетичні викиди CO2 зросли приблизно на 0,4%</strong>.</li>
<li>Викиди Китаю знизилися завдяки буму відновлюваної енергетики, структурному скороченню енергоємної промисловості та загальному уповільненню попиту.</li>
<li>В Індії енергетичні викиди CO2 не зросли вперше з 1970-х років.</li>
<li>В Індії це було пов’язано переважно з циклічним ефектом сильного мусону та структурним зростанням відновлюваної енергетики.</li>
<li>У розвинених економіках холодна зима та вищі ціни на природний газ підштовхнули викиди вгору.</li>
<li>Викиди розвинених економік зросли швидше — на <strong>0,5%</strong>, ніж у країнах з ринками, що формуються, та економіках, що розвиваються, де приріст становив <strong>0,3%</strong>.</li>
<li>Це сталося вперше з 1990-х років.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> кліматична динаміка у 2025 році була неоднорідною: чисті технології зменшували тиск, але погодні й цінові фактори ще могли розвертати тренд у розвинених економіках.</li>
<li><em>Показник +0,5% у розвинених економіках проти +0,3% в інших економіках демонструє, що багатші ринки не були автоматично стабільнішими за викидами.</em></li>
</ul>
<h3>Ефект чистих технологій</h3>
<ul>
<li>Розгортання чистих енергетичних технологій із 2019 року у 2025 році дозволило уникнути понад <strong>35 ексаджоулів</strong> річного попиту на викопне паливо.</li>
<li>Це дорівнює близько <strong>7%</strong> світового річного використання викопного палива.</li>
<li>Сонячна фотоелектрика, вітер, атомна енергетика, електромобілі й теплові насоси з 2019 року запобігають <strong>3 млрд тонн CO2</strong> щороку.</li>
<li>Це становить близько <strong>8%</strong> глобальних викидів.</li>
<li>Уникнений попит на вугілля — близько <strong>800 млн тонн вугільного еквівалента</strong> — перевищує весь обсяг використання вугілля Індією у 2025 році.</li>
<li>Оцінений уникнений попит на газ — понад <strong>260 млрд кубометрів</strong> — дорівнює майже половині світового ринку скрапленого природного газу.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> чисті технології вже мають масштаб, співмірний із великими паливними ринками.</li>
<li><em>Понад 260 млрд кубометрів уникненого газового попиту — це не символічна економія, а величина, близька до половини глобального ринку LNG.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2026">IEA Global Energy Review 2026</a></p>
</article>
<p>::contentReference[oaicite:0]{index=0}</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/chisti-texnologi%d1%97-z-2019-roku-vitisnili-ponad-35-eksadzhouliv-popitu-na-vikopne-palivo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сонячна генерація встановила історичний рекорд: 600 ТВт·год приросту за один рік</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/153915/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/153915/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 13:58:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Batteries]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[батареї]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153915</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30325-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячна генерація встановила історичний рекорд: 600 ТВт·год приросту за один рік"/><br />У 2025 році приріст виробництва з відновлюваних джерел та атомної енергетики перевищив загальне зростання постачання електроенергії. Сонячна фотоелектрика додала 600 ТВт·год і сама покрила близько 70% приросту електрогенерації. Генерація електроенергії Приріст сонячної фотоелектрики становив 600 ТВт·год. Це найбільше річне збільшення виробництва електроенергії з будь-якого джерела за один рік, якщо не враховувати періоди відновлення після криз. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30325-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячна генерація встановила історичний рекорд: 600 ТВт·год приросту за один рік"/><br /><article>У 2025 році приріст виробництва з відновлюваних джерел та атомної енергетики перевищив загальне зростання постачання електроенергії. Сонячна фотоелектрика додала <strong>600 ТВт·год</strong> і сама покрила близько <strong>70%</strong> приросту електрогенерації.</article>
<article>
<h3>Генерація електроенергії</h3>
<ul>
<li><strong>Приріст сонячної фотоелектрики становив 600 ТВт·год</strong>.</li>
<li>Це найбільше річне збільшення виробництва електроенергії з будь-якого джерела за один рік, якщо не враховувати періоди відновлення після криз.</li>
<li>Сонячна фотоелектрика сама забезпечила близько <strong>70%</strong> приросту електрогенерації.</li>
<li>Відновлювані джерела разом майже зрівнялися із загальною світовою генерацією з вугілля.</li>
<li>У Європейському Союзі частка сонячної та вітрової генерації досягла <strong>30%</strong> і вперше перевищила частку викопного палива.</li>
<li>Глобальна генерація з природного газу та атомної енергетики також продовжила зростати.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> електроенергетика швидше за інші сегменти демонструє зміну балансу сил.</li>
<li><em>Коли один лише сонячний сегмент покриває близько 70% приросту генерації, викопне паливо втрачає монополію на масштабування електропостачання.</em></li>
</ul>
<h3>Нові потужності</h3>
<ul>
<li><strong>Світові додавання відновлюваних потужностей досягли рекордних 800 ГВт</strong>.</li>
<li>Сонячна енергетика забезпечила <strong>75%</strong> цих доданих потужностей.</li>
<li>Батарейні накопичувачі стали найшвидше зростаючою енергетичною технологією.</li>
<li>Додавання батарейних потужностей зросло приблизно на <strong>40%</strong> і досягло майже <strong>110 ГВт</strong>.</li>
<li>Це більше, ніж найвищі в історії річні додавання потужностей природного газу.</li>
<li>У 2025 році також почалося будівництво понад <strong>12 ГВт</strong> атомних потужностей.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> майбутня енергосистема формується не лише генерацією, а й накопиченням.</li>
<li><em>Рекорд у 800 ГВт відновлюваних потужностей і майже 110 ГВт батарей показує, що ринок будує не окремі станції, а нову інфраструктуру гнучкості.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2026">IEA Global Energy Review 2026</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30325-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячна генерація встановила історичний рекорд: 600 ТВт·год приросту за один рік"/><br /><article>У 2025 році приріст виробництва з відновлюваних джерел та атомної енергетики перевищив загальне зростання постачання електроенергії. Сонячна фотоелектрика додала <strong>600 ТВт·год</strong> і сама покрила близько <strong>70%</strong> приросту електрогенерації.</article>
<article>
<h3>Генерація електроенергії</h3>
<ul>
<li><strong>Приріст сонячної фотоелектрики становив 600 ТВт·год</strong>.</li>
<li>Це найбільше річне збільшення виробництва електроенергії з будь-якого джерела за один рік, якщо не враховувати періоди відновлення після криз.</li>
<li>Сонячна фотоелектрика сама забезпечила близько <strong>70%</strong> приросту електрогенерації.</li>
<li>Відновлювані джерела разом майже зрівнялися із загальною світовою генерацією з вугілля.</li>
<li>У Європейському Союзі частка сонячної та вітрової генерації досягла <strong>30%</strong> і вперше перевищила частку викопного палива.</li>
<li>Глобальна генерація з природного газу та атомної енергетики також продовжила зростати.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> електроенергетика швидше за інші сегменти демонструє зміну балансу сил.</li>
<li><em>Коли один лише сонячний сегмент покриває близько 70% приросту генерації, викопне паливо втрачає монополію на масштабування електропостачання.</em></li>
</ul>
<h3>Нові потужності</h3>
<ul>
<li><strong>Світові додавання відновлюваних потужностей досягли рекордних 800 ГВт</strong>.</li>
<li>Сонячна енергетика забезпечила <strong>75%</strong> цих доданих потужностей.</li>
<li>Батарейні накопичувачі стали найшвидше зростаючою енергетичною технологією.</li>
<li>Додавання батарейних потужностей зросло приблизно на <strong>40%</strong> і досягло майже <strong>110 ГВт</strong>.</li>
<li>Це більше, ніж найвищі в історії річні додавання потужностей природного газу.</li>
<li>У 2025 році також почалося будівництво понад <strong>12 ГВт</strong> атомних потужностей.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> майбутня енергосистема формується не лише генерацією, а й накопиченням.</li>
<li><em>Рекорд у 800 ГВт відновлюваних потужностей і майже 110 ГВт батарей показує, що ринок будує не окремі станції, а нову інфраструктуру гнучкості.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2026">IEA Global Energy Review 2026</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/153915/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетична криза в Європі: стрибок цін прискорює перехід до відновлюваних джерел</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/01/energetichna-kriza-v-yevropi-stribok-cin-priskoryuye-perexid-do-vidnovlyuvanix-dzherel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/01/energetichna-kriza-v-yevropi-stribok-cin-priskoryuye-perexid-do-vidnovlyuvanix-dzherel/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 May 2026 10:15:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[electricity prices Europe]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices impact]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію Європа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153890</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30310-ЕС.jpg" alt="Енергетична криза в Європі: стрибок цін прискорює перехід до відновлюваних джерел"/><br />Європа стикається з різким зростанням цін на електроенергію через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу, спричинені геополітичним конфліктом навколо Ірану. Найбільш вразливими виявилися країни з високою залежністю від викопного палива, тоді як держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють більшу стабільність. Ситуація посилює роль «зеленої» енергетики як фактору цінової стійкості та енергетичної безпеки. Енергетична криза [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30310-ЕС.jpg" alt="Енергетична криза в Європі: стрибок цін прискорює перехід до відновлюваних джерел"/><br /><p>Європа стикається з різким зростанням цін на електроенергію через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу, спричинені геополітичним конфліктом навколо Ірану. Найбільш вразливими виявилися країни з високою залежністю від викопного палива, тоді як держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють більшу стабільність. Ситуація посилює роль «зеленої» енергетики як фактору цінової стійкості та енергетичної безпеки.</p>
<h3>Енергетична криза в Європі: ціновий шок і нова роль відновлюваних джерел</h3>
<h4>Причини зростання цін: вплив газу як ключового цінового індикатора</h4>
<ul>
<li>Європейський ринок електроенергії зазнає <strong>різкого підвищення цін</strong> через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу.</li>
<li>Основний фактор — <strong>геополітична напруженість навколо Ірану</strong>, яка обмежує доступність енергоресурсів.</li>
<li><strong>Газ визначає ціну електроенергії</strong> у багатьох країнах Європи, тому будь-яке подорожчання газу автоматично підвищує вартість електрики.</li>
<li><em>Це пояснюється тим, що газові електростанції часто є «граничними» — тобто саме вони визначають кінцеву ринкову ціну.</em></li>
</ul>
<h4>Різниця між країнами: залежність від викопного палива проти ВДЕ</h4>
<ul>
<li>Країни з високою часткою викопного палива стикаються з <strong>найбільш різким зростанням оптових цін</strong>.</li>
<li>Натомість держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють <strong>вищу цінову стабільність</strong>.</li>
<li>Зокрема, регіони з потужною гідроенергетикою змогли <strong>утримати відносно стабільні оптові ціни</strong>.</li>
<li><em>Гідро-, вітрова та сонячна генерація не залежать від імпортованого палива, що знижує ризики цінових коливань.</em></li>
</ul>
<h4>Структурні проблеми енергосистеми Європи</h4>
<ul>
<li>Попри розвиток ВДЕ, багато країн все ще використовують <strong>газ як балансуюче джерело</strong> енергії.</li>
<li>Це означає, що навіть при значній частці «зеленої» генерації <strong>ціни залишаються залежними від газу</strong>.</li>
<li>Країни з диверсифікованим енергобалансом (ВДЕ + атомна енергетика) демонструють <strong>більш помірне зростання цін</strong>.</li>
</ul>
<h4>Вплив на споживачів і бізнес</h4>
<ul>
<li><strong>Зростання тарифів на електроенергію</strong> поступово відчувають як домогосподарства, так і підприємства.</li>
<li>Рівень впливу суттєво різниться залежно від:
<ul>
<li>структури енергобалансу країни;</li>
<li>державної політики;</li>
<li>ступеня залежності від імпортного палива.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Висновки: стратегічні зміни на ринку енергії</h4>
<ul>
<li><strong>Прискорення переходу до ВДЕ</strong> стає ключовим напрямом енергетичної політики Європи.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел енергії</strong> доводить свою ефективність у зниженні цінових ризиків.</li>
<li><strong>Зменшення залежності від імпортних викопних ресурсів</strong> розглядається як фактор економічної стабільності.</li>
<li>Криза стимулює розвиток:
<ul>
<li>систем зберігання енергії;</li>
<li>локальних джерел генерації;</li>
<li>стійкої енергетичної інфраструктури.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> дедалі більше залежить від структури генерації: чим більша частка ВДЕ, тим <strong>нижча волатильність цін</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eqmagpro.com/energy-crisis-turns-spotlight-on-renewables-as-europe-faces-price-surge-eq/" target="_blank">The Economic Times Energy</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30310-ЕС.jpg" alt="Енергетична криза в Європі: стрибок цін прискорює перехід до відновлюваних джерел"/><br /><p>Європа стикається з різким зростанням цін на електроенергію через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу, спричинені геополітичним конфліктом навколо Ірану. Найбільш вразливими виявилися країни з високою залежністю від викопного палива, тоді як держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють більшу стабільність. Ситуація посилює роль «зеленої» енергетики як фактору цінової стійкості та енергетичної безпеки.</p>
<h3>Енергетична криза в Європі: ціновий шок і нова роль відновлюваних джерел</h3>
<h4>Причини зростання цін: вплив газу як ключового цінового індикатора</h4>
<ul>
<li>Європейський ринок електроенергії зазнає <strong>різкого підвищення цін</strong> через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу.</li>
<li>Основний фактор — <strong>геополітична напруженість навколо Ірану</strong>, яка обмежує доступність енергоресурсів.</li>
<li><strong>Газ визначає ціну електроенергії</strong> у багатьох країнах Європи, тому будь-яке подорожчання газу автоматично підвищує вартість електрики.</li>
<li><em>Це пояснюється тим, що газові електростанції часто є «граничними» — тобто саме вони визначають кінцеву ринкову ціну.</em></li>
</ul>
<h4>Різниця між країнами: залежність від викопного палива проти ВДЕ</h4>
<ul>
<li>Країни з високою часткою викопного палива стикаються з <strong>найбільш різким зростанням оптових цін</strong>.</li>
<li>Натомість держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють <strong>вищу цінову стабільність</strong>.</li>
<li>Зокрема, регіони з потужною гідроенергетикою змогли <strong>утримати відносно стабільні оптові ціни</strong>.</li>
<li><em>Гідро-, вітрова та сонячна генерація не залежать від імпортованого палива, що знижує ризики цінових коливань.</em></li>
</ul>
<h4>Структурні проблеми енергосистеми Європи</h4>
<ul>
<li>Попри розвиток ВДЕ, багато країн все ще використовують <strong>газ як балансуюче джерело</strong> енергії.</li>
<li>Це означає, що навіть при значній частці «зеленої» генерації <strong>ціни залишаються залежними від газу</strong>.</li>
<li>Країни з диверсифікованим енергобалансом (ВДЕ + атомна енергетика) демонструють <strong>більш помірне зростання цін</strong>.</li>
</ul>
<h4>Вплив на споживачів і бізнес</h4>
<ul>
<li><strong>Зростання тарифів на електроенергію</strong> поступово відчувають як домогосподарства, так і підприємства.</li>
<li>Рівень впливу суттєво різниться залежно від:
<ul>
<li>структури енергобалансу країни;</li>
<li>державної політики;</li>
<li>ступеня залежності від імпортного палива.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Висновки: стратегічні зміни на ринку енергії</h4>
<ul>
<li><strong>Прискорення переходу до ВДЕ</strong> стає ключовим напрямом енергетичної політики Європи.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел енергії</strong> доводить свою ефективність у зниженні цінових ризиків.</li>
<li><strong>Зменшення залежності від імпортних викопних ресурсів</strong> розглядається як фактор економічної стабільності.</li>
<li>Криза стимулює розвиток:
<ul>
<li>систем зберігання енергії;</li>
<li>локальних джерел генерації;</li>
<li>стійкої енергетичної інфраструктури.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> дедалі більше залежить від структури генерації: чим більша частка ВДЕ, тим <strong>нижча волатильність цін</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eqmagpro.com/energy-crisis-turns-spotlight-on-renewables-as-europe-faces-price-surge-eq/" target="_blank">The Economic Times Energy</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/01/energetichna-kriza-v-yevropi-stribok-cin-priskoryuye-perexid-do-vidnovlyuvanix-dzherel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Узбекистан планує ввести майже 7 ГВт нових енергопотужностей до кінця 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/uzbekistan-planuye-vvesti-majzhe-7-gvt-novix-energopotuzhnostej-do-kincya-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/uzbekistan-planuye-vvesti-majzhe-7-gvt-novix-energopotuzhnostej-do-kincya-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 07:35:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Investments]]></category>
		<category><![CDATA[power generation]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[генерация]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Узбекистан]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153652</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30153-Узбекистан_герб.gif" alt="Узбекистан планує ввести майже 7 ГВт нових енергопотужностей до кінця 2026 року"/><br />До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році. Енергетична стратегія Узбекистану: [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30153-Узбекистан_герб.gif" alt="Узбекистан планує ввести майже 7 ГВт нових енергопотужностей до кінця 2026 року"/><br /><p><strong>До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей</strong>, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році.</p>
<h3>Енергетична стратегія Узбекистану: цифри, завдання, темпи</h3>
<h4>Поточний стан і амбіції</h4>
<p>Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв провів нараду щодо реалізації великих енергетичних проєктів, підвищення стійкості енергосистеми та енергоефективності. Обговорення відбулося у форматі критичного аналізу — з акцентом на затягування процедур і необхідність пришвидшення рішень.</p>
<ul>
<li>Сумарна встановлена генеруюча потужність країни — <strong>25,8 тис. МВт</strong>.</li>
<li>Із них <strong>8000 МВт (31%)</strong> забезпечують сонячні, вітрові та гідроелектростанції.</li>
<li>У 2026 році виробництво електроенергії планують довести до <strong>90 млрд кВт·год</strong>.</li>
<li>Це на <strong>40% більше</strong>, ніж у 2020 році.</li>
</ul>
<p><em>КВт·год (кіловат-година)</em> — це одиниця вимірювання обсягу виробленої або спожитої електроенергії. Для розуміння масштабів: 90 млрд кВт·год — це рівень, що відповідає потребам економіки з високими темпами індустріального розвитку.</p>
<p>На тлі економічного зростання та розширення промисловості у 2026 році очікується додаткове зростання споживання електроенергії ще на <strong>1 млрд кВт·год</strong>.</p>
<h4>Нові потужності: структура генерації</h4>
<p>До кінця року планується введення <strong>6770 МВт</strong> нових потужностей, зокрема:</p>
<ul>
<li><strong>2800 МВт</strong> — сонячна генерація;</li>
<li><strong>2500 МВт</strong> — теплова генерація;</li>
<li><strong>470 МВт</strong> — вітрова генерація;</li>
<li><strong>68 МВт</strong> — гідроенергетика;</li>
<li><strong>884 МВт</strong> — системи накопичення енергії.</li>
</ul>
<p><em>Системи накопичення енергії</em> — це технології, які дозволяють зберігати електроенергію (зокрема від сонячних і вітрових станцій) та використовувати її у пікові години споживання, підвищуючи стабільність енергосистеми.</p>
<h4>Інвестиції: масштаб і пріоритети</h4>
<p>Інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу включає <strong>133 проєкти на 51,4 млрд доларів</strong>. Водночас окремо виділено <strong>73 стратегічні проєкти</strong> загальною вартістю <strong>43 млрд доларів</strong>, для яких необхідно виробити системний підхід реалізації.</p>
<p>Міністр енергетики Журабек Мірзамахмудов повідомив, що у 2026 році планується залучити понад <strong>10 млрд доларів іноземних інвестицій</strong>.</p>
<blockquote><p>«Поруч із цим доручено забезпечувати використання якісної та ефективної вітчизняної продукції, розширювати її виробництво та налагодити роботу з новим агентством у цьому напрямку. Також у поточному році поставлено завдання забезпечити використання в енергетичних проєктах місцевої продукції щонайменше на суму, еквівалентну 1 млрд доларів», — зазначив міністр енергетики.</p></blockquote>
<ul>
<li>У 2025 році обсяг місцевої складової в інвестиційних проєктах становив <strong>737 млн доларів</strong>.</li>
<li>У 2026 році поставлено завдання перевищити <strong>1 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Регіональні проєкти</h4>
<p>У 2026 році в Самаркандській області реалізують два великі енергетичні проєкти:</p>
<ul>
<li>Будівництво вітрової електростанції потужністю <strong>500 МВт</strong> у Булунгурському районі.</li>
<li>Зведення сонячної електростанції загальною потужністю <strong>1000 МВт</strong> (дві черги по 500 МВт) у масиві Сазаган Нурабадського району.</li>
</ul>
<p>У Бухарській області найближчими роками планують реалізувати ще <strong>шість великих проєктів</strong> на основі сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю понад <strong>3000 МВт на рік</strong>.</p>
<h4>Проблемні питання</h4>
<p>Під час наради було розкритиковано випадки затягування погоджень та процедур виділення земельних ділянок, що призводить до відтермінування запуску нових і розширення чинних проєктів.</p>
<ul>
<li>Дано доручення прискорити питання надання земель.</li>
<li>Окрему увагу приділено зміні категорій земель для енергетичних об’єктів.</li>
<li>Наголошено на координації між Міністерством енергетики та регіональними органами влади.</li>
</ul>
<h4>Що означає ця стратегія</h4>
<p>Енергетична політика Узбекистану демонструє кілька системних акцентів:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація генерації</strong> — поєднання сонячної, вітрової, теплової енергетики та накопичувачів.</li>
<li><strong>Зростання частки ВДЕ</strong> (відновлюваних джерел енергії) — вже 31% встановленої потужності.</li>
<li><strong>Акцент на локалізацію виробництва</strong> — понад 1 млрд доларів місцевої складової у 2026 році.</li>
<li><strong>Активне залучення іноземного капіталу</strong> — понад 10 млрд доларів протягом року.</li>
</ul>
<p>Таким чином, країна намагається одночасно нарощувати обсяги генерації, підвищувати стійкість енергосистеми та розвивати внутрішній промисловий потенціал.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.gazeta.uz/ru/2026/02/24/energy/" target="_blank">gazeta.uz</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30153-Узбекистан_герб.gif" alt="Узбекистан планує ввести майже 7 ГВт нових енергопотужностей до кінця 2026 року"/><br /><p><strong>До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей</strong>, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році.</p>
<h3>Енергетична стратегія Узбекистану: цифри, завдання, темпи</h3>
<h4>Поточний стан і амбіції</h4>
<p>Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв провів нараду щодо реалізації великих енергетичних проєктів, підвищення стійкості енергосистеми та енергоефективності. Обговорення відбулося у форматі критичного аналізу — з акцентом на затягування процедур і необхідність пришвидшення рішень.</p>
<ul>
<li>Сумарна встановлена генеруюча потужність країни — <strong>25,8 тис. МВт</strong>.</li>
<li>Із них <strong>8000 МВт (31%)</strong> забезпечують сонячні, вітрові та гідроелектростанції.</li>
<li>У 2026 році виробництво електроенергії планують довести до <strong>90 млрд кВт·год</strong>.</li>
<li>Це на <strong>40% більше</strong>, ніж у 2020 році.</li>
</ul>
<p><em>КВт·год (кіловат-година)</em> — це одиниця вимірювання обсягу виробленої або спожитої електроенергії. Для розуміння масштабів: 90 млрд кВт·год — це рівень, що відповідає потребам економіки з високими темпами індустріального розвитку.</p>
<p>На тлі економічного зростання та розширення промисловості у 2026 році очікується додаткове зростання споживання електроенергії ще на <strong>1 млрд кВт·год</strong>.</p>
<h4>Нові потужності: структура генерації</h4>
<p>До кінця року планується введення <strong>6770 МВт</strong> нових потужностей, зокрема:</p>
<ul>
<li><strong>2800 МВт</strong> — сонячна генерація;</li>
<li><strong>2500 МВт</strong> — теплова генерація;</li>
<li><strong>470 МВт</strong> — вітрова генерація;</li>
<li><strong>68 МВт</strong> — гідроенергетика;</li>
<li><strong>884 МВт</strong> — системи накопичення енергії.</li>
</ul>
<p><em>Системи накопичення енергії</em> — це технології, які дозволяють зберігати електроенергію (зокрема від сонячних і вітрових станцій) та використовувати її у пікові години споживання, підвищуючи стабільність енергосистеми.</p>
<h4>Інвестиції: масштаб і пріоритети</h4>
<p>Інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу включає <strong>133 проєкти на 51,4 млрд доларів</strong>. Водночас окремо виділено <strong>73 стратегічні проєкти</strong> загальною вартістю <strong>43 млрд доларів</strong>, для яких необхідно виробити системний підхід реалізації.</p>
<p>Міністр енергетики Журабек Мірзамахмудов повідомив, що у 2026 році планується залучити понад <strong>10 млрд доларів іноземних інвестицій</strong>.</p>
<blockquote><p>«Поруч із цим доручено забезпечувати використання якісної та ефективної вітчизняної продукції, розширювати її виробництво та налагодити роботу з новим агентством у цьому напрямку. Також у поточному році поставлено завдання забезпечити використання в енергетичних проєктах місцевої продукції щонайменше на суму, еквівалентну 1 млрд доларів», — зазначив міністр енергетики.</p></blockquote>
<ul>
<li>У 2025 році обсяг місцевої складової в інвестиційних проєктах становив <strong>737 млн доларів</strong>.</li>
<li>У 2026 році поставлено завдання перевищити <strong>1 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Регіональні проєкти</h4>
<p>У 2026 році в Самаркандській області реалізують два великі енергетичні проєкти:</p>
<ul>
<li>Будівництво вітрової електростанції потужністю <strong>500 МВт</strong> у Булунгурському районі.</li>
<li>Зведення сонячної електростанції загальною потужністю <strong>1000 МВт</strong> (дві черги по 500 МВт) у масиві Сазаган Нурабадського району.</li>
</ul>
<p>У Бухарській області найближчими роками планують реалізувати ще <strong>шість великих проєктів</strong> на основі сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю понад <strong>3000 МВт на рік</strong>.</p>
<h4>Проблемні питання</h4>
<p>Під час наради було розкритиковано випадки затягування погоджень та процедур виділення земельних ділянок, що призводить до відтермінування запуску нових і розширення чинних проєктів.</p>
<ul>
<li>Дано доручення прискорити питання надання земель.</li>
<li>Окрему увагу приділено зміні категорій земель для енергетичних об’єктів.</li>
<li>Наголошено на координації між Міністерством енергетики та регіональними органами влади.</li>
</ul>
<h4>Що означає ця стратегія</h4>
<p>Енергетична політика Узбекистану демонструє кілька системних акцентів:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація генерації</strong> — поєднання сонячної, вітрової, теплової енергетики та накопичувачів.</li>
<li><strong>Зростання частки ВДЕ</strong> (відновлюваних джерел енергії) — вже 31% встановленої потужності.</li>
<li><strong>Акцент на локалізацію виробництва</strong> — понад 1 млрд доларів місцевої складової у 2026 році.</li>
<li><strong>Активне залучення іноземного капіталу</strong> — понад 10 млрд доларів протягом року.</li>
</ul>
<p>Таким чином, країна намагається одночасно нарощувати обсяги генерації, підвищувати стійкість енергосистеми та розвивати внутрішній промисловий потенціал.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.gazeta.uz/ru/2026/02/24/energy/" target="_blank">gazeta.uz</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/uzbekistan-planuye-vvesti-majzhe-7-gvt-novix-energopotuzhnostej-do-kincya-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Космічна сонячна енергетика стане економічно доцільною до 2040 року — дослідження</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/kosmichna-sonyachna-energetika-stane-ekonomichno-docilnoyu-do-2040-roku-doslidzhennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/kosmichna-sonyachna-energetika-stane-ekonomichno-docilnoyu-do-2040-roku-doslidzhennya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 07:55:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[SBSP]]></category>
		<category><![CDATA[space-based-solar-power]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергобезпека]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[космічна-сонячна-енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153619</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30132-Солнечные_панели.jpg" alt="Космічна сонячна енергетика стане економічно доцільною до 2040 року — дослідження"/><br />Космічна сонячна енергетика (SBSP) може стати конкурентною за вартістю вже до 2040 року. Дослідження свідчать, що технологія здатна забезпечити безперервне 24/7 постачання безвуглецевої електроенергії, скоротити потребу Європи у наземних ВДЕ до 80% та зекономити енергосистемі 35,9 млрд євро щороку. Ключова ідея — розміщення сонячних панелей на орбіті з передачею енергії на Землю через мікрохвильові промені. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30132-Солнечные_панели.jpg" alt="Космічна сонячна енергетика стане економічно доцільною до 2040 року — дослідження"/><br /><p><strong>Космічна сонячна енергетика (SBSP)</strong> може стати конкурентною за вартістю вже до 2040 року. Дослідження свідчать, що технологія здатна забезпечити <strong>безперервне 24/7 постачання безвуглецевої електроенергії</strong>, скоротити потребу Європи у наземних ВДЕ до <strong>80%</strong> та зекономити енергосистемі <strong>35,9 млрд євро щороку</strong>. Ключова ідея — розміщення сонячних панелей на орбіті з передачею енергії на Землю через мікрохвильові промені.</p>
<h3>Космос як відповідь на дефіцит землі та нестабільність генерації</h3>
<h4>Проблема: відновлювана енергетика впирається в обмеження</h4>
<p>Світовий перехід до чистої енергії стикається з двома фундаментальними бар’єрами:</p>
<ul>
<li><strong>Дефіцит земельних ресурсів</strong> для масштабних сонячних і вітрових електростанцій, що конкурують із сільським господарством;</li>
<li><strong>Нестабільність генерації</strong> — залежність від погоди, пори року та часу доби.</li>
</ul>
<p>Ці фактори сповільнюють розвиток ВДЕ саме тоді, коли енергетична безпека стає критичною — попит на електроенергію стрімко зростає, зокрема через бум штучного інтелекту.</p>
<h4>Рішення: <em>Space-Based Solar Power</em> (SBSP)</h4>
<p>SBSP передбачає розміщення сонячних панелей на геостаціонарній орбіті Землі. У космосі сонце світить постійно — тому панелі можуть виробляти <strong>безперервну базову потужність</strong> 24/7.</p>
<ul>
<li>Електроенергія передається на Землю у вигляді <strong>мікрохвильового променя</strong>;</li>
<li>Наземні приймачі — <em>ректенни</em> — перетворюють сигнал у готову до мережі електроенергію;</li>
<li>Супутники можуть <strong>перемикати постачання між різними країнами та мережами в реальному часі</strong>.</li>
</ul>
<p>Така диспетчеризованість означає суттєве зниження потреби в накопичувачах енергії.</p>
<h4>Економіка: конкурентоспроможність до 2040 року</h4>
<p>За даними дослідження Frazer-Nash Consultancy, за умови належної державної та фінансової підтримки <strong>малі системи SBSP можуть стати конкурентними з іншими комерційними джерелами електроенергії вже до 2040 року</strong>.</p>
<ul>
<li>Пропонується підключення до існуючої інфраструктури офшорних вітрових електростанцій у Великій Британії;</li>
<li>Ректенни можуть використовувати ті самі мережеві підключення;</li>
<li>Це зменшує капітальні витрати та пришвидшує інтеграцію.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ректенни отримують мікрохвильові промені із супутників на геостаціонарній орбіті та безпосередньо перетворюють їх у електроенергію для мережі.</p></blockquote>
<p>Важливо, що ректенни є <strong>прозорими конструкціями</strong>. Їх можна розміщувати на сільськогосподарських угіддях або поряд із традиційними сонячними електростанціями без значного конфлікту за землю.</p>
<h4>Потенціал для Європи: 80% менше наземних ВДЕ</h4>
<p>Дослідження King’s College London (2025 рік) демонструє масштаб впливу:</p>
<ul>
<li><strong>Скорочення потреби в наземних ВДЕ до 80%</strong>;</li>
<li>Зменшення потреби в накопичувачах більш ніж на дві третини;</li>
<li>Скорочення витрат енергосистеми на <strong>35,9 млрд євро на рік</strong> за рахунок економії на генерації, зберіганні та мережевій інфраструктурі.</li>
</ul>
<p>Висока енергетична щільність SBSP означає і менше використання критично важливих мінералів. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, така система потребує <strong>на порядки менше критичних матеріалів</strong> для забезпечення тієї ж безперервної потужності, ніж наземні рішення з масштабними накопичувачами.</p>
<h4>Значення для енергетичної безпеки</h4>
<p>Поєднання характеристик робить SBSP потенційно стратегічною технологією:</p>
<ul>
<li><strong>Базова генерація</strong> без залежності від погодних умов;</li>
<li><strong>Диспетчеризованість</strong> та гнучке управління потоками електроенергії;</li>
<li><strong>Низькі викиди протягом життєвого циклу</strong>;</li>
<li><strong>Висока ресурсна ефективність</strong>.</li>
</ul>
<p>За умов стрімкого зростання глобального попиту на електроенергію та кліматичного тиску, космічна сонячна енергетика розглядається як один із ключових елементів майбутньої енергетичної архітектури.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Alternative-Energy/Solar-Energy/Space-Based-Solar-Power-Will-Be-Economically-Viable-by-2040.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30132-Солнечные_панели.jpg" alt="Космічна сонячна енергетика стане економічно доцільною до 2040 року — дослідження"/><br /><p><strong>Космічна сонячна енергетика (SBSP)</strong> може стати конкурентною за вартістю вже до 2040 року. Дослідження свідчать, що технологія здатна забезпечити <strong>безперервне 24/7 постачання безвуглецевої електроенергії</strong>, скоротити потребу Європи у наземних ВДЕ до <strong>80%</strong> та зекономити енергосистемі <strong>35,9 млрд євро щороку</strong>. Ключова ідея — розміщення сонячних панелей на орбіті з передачею енергії на Землю через мікрохвильові промені.</p>
<h3>Космос як відповідь на дефіцит землі та нестабільність генерації</h3>
<h4>Проблема: відновлювана енергетика впирається в обмеження</h4>
<p>Світовий перехід до чистої енергії стикається з двома фундаментальними бар’єрами:</p>
<ul>
<li><strong>Дефіцит земельних ресурсів</strong> для масштабних сонячних і вітрових електростанцій, що конкурують із сільським господарством;</li>
<li><strong>Нестабільність генерації</strong> — залежність від погоди, пори року та часу доби.</li>
</ul>
<p>Ці фактори сповільнюють розвиток ВДЕ саме тоді, коли енергетична безпека стає критичною — попит на електроенергію стрімко зростає, зокрема через бум штучного інтелекту.</p>
<h4>Рішення: <em>Space-Based Solar Power</em> (SBSP)</h4>
<p>SBSP передбачає розміщення сонячних панелей на геостаціонарній орбіті Землі. У космосі сонце світить постійно — тому панелі можуть виробляти <strong>безперервну базову потужність</strong> 24/7.</p>
<ul>
<li>Електроенергія передається на Землю у вигляді <strong>мікрохвильового променя</strong>;</li>
<li>Наземні приймачі — <em>ректенни</em> — перетворюють сигнал у готову до мережі електроенергію;</li>
<li>Супутники можуть <strong>перемикати постачання між різними країнами та мережами в реальному часі</strong>.</li>
</ul>
<p>Така диспетчеризованість означає суттєве зниження потреби в накопичувачах енергії.</p>
<h4>Економіка: конкурентоспроможність до 2040 року</h4>
<p>За даними дослідження Frazer-Nash Consultancy, за умови належної державної та фінансової підтримки <strong>малі системи SBSP можуть стати конкурентними з іншими комерційними джерелами електроенергії вже до 2040 року</strong>.</p>
<ul>
<li>Пропонується підключення до існуючої інфраструктури офшорних вітрових електростанцій у Великій Британії;</li>
<li>Ректенни можуть використовувати ті самі мережеві підключення;</li>
<li>Це зменшує капітальні витрати та пришвидшує інтеграцію.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ректенни отримують мікрохвильові промені із супутників на геостаціонарній орбіті та безпосередньо перетворюють їх у електроенергію для мережі.</p></blockquote>
<p>Важливо, що ректенни є <strong>прозорими конструкціями</strong>. Їх можна розміщувати на сільськогосподарських угіддях або поряд із традиційними сонячними електростанціями без значного конфлікту за землю.</p>
<h4>Потенціал для Європи: 80% менше наземних ВДЕ</h4>
<p>Дослідження King’s College London (2025 рік) демонструє масштаб впливу:</p>
<ul>
<li><strong>Скорочення потреби в наземних ВДЕ до 80%</strong>;</li>
<li>Зменшення потреби в накопичувачах більш ніж на дві третини;</li>
<li>Скорочення витрат енергосистеми на <strong>35,9 млрд євро на рік</strong> за рахунок економії на генерації, зберіганні та мережевій інфраструктурі.</li>
</ul>
<p>Висока енергетична щільність SBSP означає і менше використання критично важливих мінералів. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, така система потребує <strong>на порядки менше критичних матеріалів</strong> для забезпечення тієї ж безперервної потужності, ніж наземні рішення з масштабними накопичувачами.</p>
<h4>Значення для енергетичної безпеки</h4>
<p>Поєднання характеристик робить SBSP потенційно стратегічною технологією:</p>
<ul>
<li><strong>Базова генерація</strong> без залежності від погодних умов;</li>
<li><strong>Диспетчеризованість</strong> та гнучке управління потоками електроенергії;</li>
<li><strong>Низькі викиди протягом життєвого циклу</strong>;</li>
<li><strong>Висока ресурсна ефективність</strong>.</li>
</ul>
<p>За умов стрімкого зростання глобального попиту на електроенергію та кліматичного тиску, космічна сонячна енергетика розглядається як один із ключових елементів майбутньої енергетичної архітектури.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Alternative-Energy/Solar-Energy/Space-Based-Solar-Power-Will-Be-Economically-Viable-by-2040.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/kosmichna-sonyachna-energetika-stane-ekonomichno-docilnoyu-do-2040-roku-doslidzhennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/future-energy/sonyachna-energiya-future-energy/feed/ ) in 1.16327 seconds, on Jul 5th, 2026 at 5:19 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 5th, 2026 at 6:19 pm UTC -->