Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель

Після квітневої цінової паніки світовий ринок скрапленого газу перейшов до різкої корекції. Липневі контрактні ціни на пропан і бутан знизилися на десятки відсотків, а український роздріб уже відреагував на цей зовнішній фон.

LPG знову має помітну перевагу у вартості 100 км пробігу.

Станом на 3 липня середня ціна автогазу в Україні становила 40,02 грн/л. Бензин А-95 коштував 74,47 грн/л, дизельне пальне — 75,51 грн/л. Тобто літр LPG був дешевшим за бензин на 34,45 грн, а за дизель — на 35,48 грн.

У відносному вимірі автогаз коштував лише 53,7% від ціни А-95 і 53,0% від ціни дизпального. Це вже не косметична різниця, а повноцінний ціновий розрив, який повертає LPG роль головної економічної альтернативи для частини автопарку.

Світовий ринок охолов після квітневого стрибка

Головний зовнішній сигнал прийшов із липневих контрактних цін. Saudi Aramco знизила ціну пропану з 760 до 580 дол./т, тобто на 180 дол./т, або на 23,7%. Бутан подешевшав із 820 до 600 дол./т — на 220 дол./т, або на 26,8%.

Для Середземномор’я та Чорноморського регіону важливішим є індикатор Sonatrach. У профільному новинному зрізі липнева ціна пропану була зафіксована на рівні 440 дол./т, бутану — 480 дол./т. Це означає падіння пропану на 135 дол./т, або на 23,5%, а бутану — на 130 дол./т, або на 21,3%.

Тобто світовий ринок LPG не просто заспокоївся після квітневого перегріву — він швидко відкотив значну частину кризової премії. У квітні пропан доходив до 850 дол./т, бутан — до 900 дол./т. Порівняно з цими піками липневі рівні Sonatrach нижчі приблизно на 410 дол./т по пропану і на 420 дол./т по бутану. Це майже половина квітневої ціни.

Але ринок не став безризиковим

Попри різке падіння контрактних орієнтирів, поточна картина не є однозначно “ведмежою”. На азійському ринку пропан CFR North Asia піднявся до 590,50 дол./т, додавши 2 дол./т за сесію. Бутан там, навпаки, знизився на 3 дол./т — до 595,50 дол./т.

У США запаси пропану та пропілену зросли п’ятий тиждень поспіль і досягли 91,3 млн барелів. За тиждень приріст становив 1,259 млн барелів. Водночас експорт пропану та пропілену знизився на 5,9% — до 1,907 млн барелів на добу. Це створює додатковий тиск на ціни з боку пропозиції.

Проте логістика залишається слабким місцем. Фрахт великих газовозів за маршрутом Перська затока — Японія зріс із 211 до 250 дол./т, тобто на 39 дол./т, або на 18,5%. Такий стрибок не скасовує загального зниження цін на LPG, але може частково “з’їдати” перевагу дешевшого ресурсу на окремих напрямках постачання.

Український роздріб уже відреагував

В Україні автогаз за місяць подешевшав із 46,11 до 40,02 грн/л. Зниження становить 6,09 грн/л, або 13,2%.

Для порівняння: бензин А-95 за той самий період знизився лише на 1,8%, до 74,47 грн/л. Дизельне пальне просіло сильніше — на 11,36%, до 75,51 грн/л. Але навіть після цього дизель залишається майже вдвічі дорожчим за LPG у літровому вимірі.

Перевага автогазу зараз тримається не тільки на слабкій реакції бензинового роздробу. Вона зберігається навіть на тлі суттєвого здешевлення дизельного пального.

Скільки коштує 100 км на LPG, бензині й дизелі

Для автовласника важливіше, скільки коштує пробіг.

Для розрахунку взято умовний типовий легковий автомобіль одного класу. Модельна витрата: 8,0 л/100 км на бензині А-95, 9,6 л/100 км на LPG і 6,5 л/100 км на дизельному пальному. Це не паспорт конкретної моделі, а порівняльний сценарій, який дозволяє оцінити порядок економії.

За таких умов 100 км на автогазі коштують 384 грн. На бензині А-95 — 596 грн. На дизелі — 491 грн.

Отже, порівняно з бензином LPG економить близько 212 грн на кожні 100 км. Це мінус 35,5% до вартості пробігу. Порівняно з дизелем економія менша, але також відчутна — близько 107 грн на 100 км, або 21,7%.

Що це означає для автовласника

Для автомобіля з уже встановленим газобалонним обладнанням нинішні ціни створюють очевидну перевагу. За кожну тисячу кілометрів пробігу LPG дає приблизно 2,1 тис. грн економії проти бензину А-95 і близько 1,1 тис. грн проти дизельного пального.

Для тих, хто лише розглядає встановлення ГБО, картина складніша. Потрібно рахувати не лише різницю на 100 км, а й вартість обладнання, середній місячний пробіг, фактичну витрату конкретного автомобіля, режим руху та частку поїздок на газі. Але базовий ціновий сигнал зараз сильний: LPG коштує майже половину ціни бензину й дизеля.

Ризики залишаються

Поточна перевага LPG не означає, що автогаз гарантовано дешевшатиме й далі. Ринок уже пройшов глибоку корекцію, а частина спотових індикаторів рухається змішано. Крім того, логістика в сегменті LPG залишається чутливою до ситуації в Перській затоці, вартості фрахту та попиту з боку Азії.

Для України важливо й те, що зовнішнє здешевлення не завжди миттєво передається в роздріб. На ціну АЗС впливають залишки в мережах, гуртові партії, логістика, курс валют, конкуренція в регіонах і комерційна політика операторів.

Але на поточному зрізі висновок достатньо чіткий: LPG після квітневої паніки повернув собі сильну економічну позицію. Світові ціни на пропан і бутан різко знизилися, український автогаз за місяць подешевшав на 13,2%, а його вартість на 100 км пробігу залишається нижчою, ніж у бензину й дизеля.

Для автовласника це означає просту річ: якщо рахувати не емоції, а гривні на кілометр, LPG знову виглядає найвигіднішим пальним серед основних альтернатив.

Джерело: Науково-технічний центр «Псіхєя»

Європейська комісія 2 липня оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на нафтопродукти. Для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л, а без податків — €895,04 за 1 000 л. Дані відображають значну роль податкової складової у кінцевій ціні бензину.

Розрив між цінами з податками та без податків показує вагу фіскальної складової в ціні бензину в ЄС

Європейська комісія 2 липня опублікувала оновлення Weekly Oil Bulletin — щотижневого бюлетеня споживчих цін на нафтопродукти в країнах ЄС. Дані бюлетеня подаються у євро за 1 000 л і використовуються для порівняння цін на моторне пальне між країнами.

За оприлюдненими таблицями, для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л. Без податків середня зважена ціна в ЄС становила €895,04 за 1 000 л. У єврозоні ціна з податками сягала €1 810,11 за 1 000 л, а без податків — €900,17 за 1 000 л.

Серед країн із найвищими цінами на Euro-super 95 із податками у бюлетені були Данія — €2 338,62 за 1 000 л, Нідерланди — €2 203,43 за 1 000 л, Фінляндія — €2 125,22 за 1 000 л, Франція — €1 935,26 за 1 000 л та Німеччина — €1 900 за 1 000 л. Нижчі рівні були зафіксовані в Мальті — €1 340 за 1 000 л, Польщі — €1 389,70 за 1 000 л, Іспанії — €1 437,86 за 1 000 л та Болгарії — €1 465 за 1 000 л.

Для ринку бензинів ці дані мають значення як офіційний індикатор кінцевої ціни, у якій поєднуються оптова вартість пального, податки та національні особливості ціноутворення. Fuel duty у такому контексті означає паливний податок або акциз на моторне пальне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Reuters 1 липня окремо наголосив, що проблема європейського ринку полягає не в надмірній сонячній генерації, а в нестачі гнучкості. Обмеження мереж і недостатній розвиток накопичувачів, керованого попиту та передавальної інфраструктури не дають системі повністю використати денні надлишки дешевої електроенергії.

У матеріалі зазначено, що обмеження виробництва стає дедалі частішим явищем у регіонах із високою сонячною генерацією. Економічне обмеження також зростає: коли ціни падають достатньо нижче нуля, виробникам вигідніше зупинити виробництво, ніж платити за роботу в період від’ємних цін.

Reuters вказав, що волатильність вигідна гнучким ресурсам — газовим станціям, гідроенергетиці та накопичувачам, але ускладнює економіку портфелів із високою часткою сонячної генерації. Батарейні накопичувачі зростають швидко, але ще не в масштабі, достатньому для поглинання денних надлишків.

Що це означає для ринку

Для України цей сигнал важливий у контексті майбутньої інтеграції з ринком ЄС і розвитку гнучких ресурсів. Якщо сусідні ринки дедалі частіше мають денні провали й вечірні піки, то торгова цінність переходить від простої купівлі дешевої електроенергії до здатності переносити її в часі або швидко змінювати графік споживання.

Ризики

Основний ризик — зростання вартості помилки у прогнозі погодинного профілю. Від’ємна ціна в одній годині не означає стабільного імпортного вікна на всю добу. Мережеві обмеження, доступність перетину та різке падіння сонячної генерації ввечері можуть швидко змінити економіку угоди.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters/Refinitiv 26 червня повідомив, що маржа виробництва бензину у Північно-Західній Європі зросла на $3,21 до $33,03/бар. після зниження попередньої сесії. Одночасно Barchart зафіксував падіння серпневого ф’ючерсу RBOB на 2,64%.

Європейська бензинова маржа залишилася високою на тлі різких рухів на нафтовому та ф’ючерсному ринках

За повідомленням Reuters/Refinitiv, опублікованим через TradingView, маржа виробництва бензину у Північно-Західній Європі в п’ятницю зросла на $3,21 до $33,03/бар. після падіння попередньої торгової сесії. Маржа переробки — це показник різниці між вартістю продукту та вартістю сировини, який учасники ринку використовують для оцінки економіки виробництва нафтопродуктів.

На ф’ючерсному ринку Barchart того ж дня зафіксував протилежний рух у біржових контрактах: серпневий WTI знизився на $2,69, або 3,74%, а серпневий RBOB gasoline впав на $0,0765, або 2,64%. RBOB — біржовий бензиновий ф’ючерс, який відображає цінові очікування на американському ринку бензину.

Barchart пояснив падіння сирої нафти і бензину прискоренням виходу танкерів із Перської затоки. У матеріалі також наведено розрахунки Bloomberg, за якими експорт сирої нафти з Перської затоки відновився щонайменше до 75% довоєнного рівня, а за три дні до середи з регіону вийшло 13 млн барелів.

Для європейського ринку бензинів ця комбінація важлива як сигнал розриву між короткостроковою динамікою ф’ючерсів і маржею переробки: падіння біржових контрактів не завадило зростанню маржі у Північно-Західній Європі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters/Refinitiv через TradingView, Barchart.

Президент США Дональд Трамп 24 червня заявив, що доручив Міністерству юстиції перевірити нафтові компанії через повільне зниження цін на бензин. За даними Reuters, середня ціна бензину в США знизилася шостий тиждень поспіль, але падіння на АЗС було меншим, ніж зниження вартості сирої нафти.

Адміністративна перевірка має з’ясувати, чому зниження вартості сирої нафти повільніше переходить у роздрібні ціни бензину

Reuters повідомило, що Дональд Трамп доручив Міністерству юстиції США перевірити нафтові компанії, які, за його словами, не знижують ціни на бензин на АЗС відповідно до здешевлення сирої нафти. Президент США не назвав конкретні компанії. Білий дім і Міністерство юстиції не відповіли на запити Reuters про коментар поза звичайним робочим часом.

У матеріалі зазначено, що дипломатичні контакти між США та Іраном уже відобразилися на цінах бензину: вони знижувалися шостий тиждень поспіль. Водночас Трамп заявив, що це зниження не є достатнім і не відповідає масштабу падіння вартості сирої нафти.

За даними GasBuddy, які наводить Reuters, середня ціна бензину в США рано в середу становила $3,906 за галон. Це більш як на 14% нижче від травневого максимуму. За той самий період ціни на нафту знизилися на 23% після досягнення США та Іраном проміжної мирної домовленості й відновлення роботи Ормузької протоки. Reuters зазначає, що до війни через цю протоку проходила одна п’ята світового постачання нафти.

Падіння сирої нафти було ще глибшим у ширшому часовому порівнянні. За даними Reuters, від березневого максимуму ціни на американську нафту знизилися приблизно на 40%. Проте роздрібні ціни на бензин залишаються вищими за $2,764 за галон, зафіксовані в січні, більш ніж за місяць до початку конфлікту з Іраном.

Ця новина належить до блоку захисту споживачів і ціноутворення на пальне: у центрі уваги не саме падіння нафти, а швидкість передачі цього падіння в роздрібну ціну бензину та можливе застосування інструментів державного контролю.

«Великі нафтові компанії не знижують ціну на заправці відповідно до різко нижчих цін, які вони платять за нафту. Ці ціни падають як камінь! Іншими словами, споживачів “обдирають”», — написав Дональд Трамп.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Малайзія з липня встановить єдину нижчу ціну дизельного пального — 2,10 ринггіта за літр. Рішення пов’язане з тим, що різниця між субсидованими та несубсидованими цінами створила умови для контрабанди й втрат доходів.

Різниця в регіональних цінах стала окремим ринковим ризиком

Reuters повідомило 22 червня, що Малайзія знизить ціну дизельного пального до 2,10 ринггіта, або $0,50, за літр по всій країні з липня. Нині дизель продається за субсидованою ціною 2,15 ринггіта за літр у східних штатах Сабах і Саравак, тоді як на Малайському півострові ціна становить 4,37 ринггіта.

Міністерство фінансів Малайзії заявило, що така різниця створила простір для витоку доходів і контрабанди субсидованого дизельного пального, зокрема через кордони.

Водночас міністерство не повідомило, як уряд фінансуватиме додаткову субсидію. Reuters зазначило, що державні фінанси вже перебувають під тиском через зростання паливних витрат, пов’язане з війною в Ірані.

Малайзія також шукає альтернативні джерела пального, оскільки близькосхідний конфлікт обмежує глобальне постачання. Окремо Petronas повідомила про нові угоди в Туркменістані, включно зі співпрацею з Turkmennebit і Hazarnebit для посилення присутності у Каспійському морі та розширення портфеля upstream.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Антимонопольний комітет України провів зустріч з операторами загальнодержавних мереж автозаправних станцій щодо ситуації на ринках роздрібної реалізації пального та виконання рекомендацій, наданих учасникам ринку у квітні 2026 року. Комітет звернув увагу, що фактичне зниження роздрібних цін на українських АЗС відбувається повільніше, ніж їх попереднє зростання.

Рекомендації АМКУ щодо ціноутворення на пальне мають виконуватися не формально

Одним із заходів реагування Антимонопольного комітету України на складну ситуацію на ринках пального стало надання у квітні 2026 року рекомендацій найбільшим операторам мереж АЗС. Вони мали забезпечити формування та зміну роздрібних цін на бензин, дизельне пальне та скраплений газ на підставі об’єктивних економічних факторів.

Йдеться, зокрема, про врахування ринкових коливань вартості закупівлі пального за умов дотримання законодавства про захист економічної конкуренції.

Комітет щоденно відстежує ринок пального

АМКУ повідомив, що на щоденній основі відстежує ситуацію на відповідних ринках. У Комітеті підкреслюють їхню високу соціальну значущість і ціноутворюючу роль для переважної більшості ринків економіки країни.

Під час робочої зустрічі Комітет нагадав операторам, що надані рекомендації не є формальним документом і мають виконуватися.

Світове здешевлення має відображатися у цінах на АЗС

АМКУ звернув увагу, що протягом останнього тижня на світових ринках спостерігалося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти. Комітет навів відповідні аналітичні дані та наголосив, що ці зміни мають впливати на формування роздрібних цін на пальне в Україні з урахуванням структури собівартості та інших складових ціни.

Водночас фактичне зниження роздрібних цін на пальне на українських АЗС відбувається повільніше, ніж їх попереднє зростання.

Оператори пояснили структуру цін і закупівельну політику

Під час зустрічі учасники ринку надали пояснення щодо поточної ситуації та очікуваних тенденцій цінових змін. Оператори мереж АЗС детально пояснили структуру ціноутворення, закупівельну політику, залишки нафтопродуктів та інші аспекти господарської діяльності.

У Комітеті зазначили, що такі питання потребують предметного професійного обговорення та подальшого аналізу.

• обговорювалися роздрібні ринки бензину, дизельного пального та скрапленого газу;
• у центрі уваги були рекомендації АМКУ, надані у квітні 2026 року;
• Комітет вказав на суттєве зниження світових цін на нафту та нафтопродукти протягом останнього тижня;
• оператори підтвердили готовність враховувати актуальну ринкову кон’юнктуру під час ухвалення цінових рішень.

АМКУ заявив, що й надалі триматиме у фокусі уваги ринки світлих нафтопродуктів, щоб у межах своєї компетенції забезпечити чесну конкуренцію та дотримання інтересів українських споживачів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: АМКУ

Європейська комісія 18 червня оновила Weekly Oil Bulletin — офіційний тижневий набір даних про споживчі ціни на нафтопродукти в країнах ЄС. Бюлетень містить дані з податками й без податків, карти цін на EuroSuper 95 і дизельне пальне, а також окремий файл щодо мит, акцизів і ПДВ.

Оновлений бюлетень Єврокомісії дає офіційну базу для порівняння роздрібних цін і податкового навантаження на пальне в ЄС.

Weekly Oil Bulletin формується на основі даних, які країни ЄС подають до Єврокомісії щосереди. Підписники отримують бюлетень щочетверга. На сторінці Єврокомісії зазначено дату оновлення — 18 червня 2026 року.

У наборі документів за 18 червня доступні останні ціни з податками, останні ціни без податків, карти для EuroSuper 95 і дизельного пального, файл Oil Bulletin Duties and taxes та історичний масив Price developments 2005 onwards. Дані охоплюють ПДВ, акцизи та інші непрямі податки на нафтопродукти в країнах ЄС.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Антимонопольний комітет України оприлюднив проєкт нової Методики визначення монопольного або домінуючого становища суб’єктів господарювання. Для паливного ринку, який четвертий рік працює в умовах повномасштабної війни, ключовим ризиком стає не сам факт оновлення правил, а можливість формального застосування критеріїв домінування без урахування руйнування інфраструктури, втрати АЗС, скорочення ліцензій, зміни логістики та безпекових обмежень.

Нова Методика АМКУ: антимонопольне регулювання не повинно перетворитися на додатковий тиск на паливний МСБ

Проєкт нової Методики АМКУ має наблизити українське конкурентне законодавство до європейських стандартів. Однак для паливно-енергетичного сектору, який залишається критично важливим для економіки, логістики, обороноздатності та життєдіяльності громад, цей документ потребує доопрацювання з урахуванням воєнної реальності.

Ринок змінився не через концентрацію, а через війну

Паливний ринок України за останні роки зазнав структурних змін, які не можна пояснювати лише класичними економічними чинниками. На умови конкуренції вплинули руйнування нафтобаз, обстріли автозаправних станцій, перебудова імпорту, зміна логістичних маршрутів, дефіцит персоналу та постійні безпекові ризики.

• Кількість діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним скоротилася з 6 574 на початок 2025 року до близько 5 084 станом на вересень 2025 року.
• Лише протягом 2024 року було анульовано понад 2 000 ліцензій.
• У 2025 році було анульовано ще понад 900 ліцензій.
• За оцінками ринку, загальна кількість АЗС в Україні скоротилася приблизно з 7 700 до близько 6 000 об’єктів.

Ці показники свідчать: частина концентрації на окремих локальних ринках може бути не результатом ринкової сили компаній, а наслідком фізичного зникнення конкурентів через бойові дії, окупацію, руйнування інфраструктури або вимушене припинення діяльності.

Сьогодні головним викликом для багатьох операторів є не конкуренція як така, а фізичне виживання бізнесу. Частина станцій втрачена через бойові дії, частина працює під постійною загрозою обстрілів, а значна кількість підприємств змушена інвестувати у безпеку, резервне живлення та нові логістичні маршрути. Саме тому оцінка ринкової влади повинна враховувати не лише формальні показники частки ринку, а й реальні умови функціонування бізнесу, — зазначає Тетяна Думенкова, заступниця Голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Поріг 35%: головне питання — межі ринку

Одним із найбільш дискусійних положень проєкту Методики є підхід, за яким компанія з часткою понад 35% може вважатися такою, що займає монопольне або домінуюче становище, якщо не доведе наявність суттєвої конкуренції.

Сам по собі такий підхід не є новим для антимонопольного права. Однак для паливного сектору вирішальним стає питання географічних меж ринку.

• На рівні всієї країни компанія може не мати істотної ринкової влади.
• На рівні області, району, громади або окремого транспортного коридору її частка може тимчасово перевищити 35%.
• Причиною такого перевищення може бути не економічна експансія, а припинення роботи інших операторів через бойові дії, окупацію або руйнування інфраструктури.

Саме тому без чітких критеріїв визначення географічних меж ринку виникає ризик штучного формування ознак домінування. Найбільш вразливими у такій ситуації можуть стати малі та середні регіональні оператори.

Частка ринку не завжди є показником ринкової влади. У воєнних умовах вона часто є наслідком руйнування інфраструктури, зміни логістики або фізичної відсутності конкурентів у конкретному регіоні. Саме тому підхід до визначення географічних меж ринку має бути максимально прозорим та прогнозованим, — наголошують експерти Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Колективне домінування: ризик формального підходу

Проєкт Методики також передбачає можливість визнання декількох суб’єктів господарювання такими, що займають колективне домінуюче становище, якщо їхня сукупна частка перевищує встановлені пороги.

Для паливного ринку такий підхід може мати неоднозначні наслідки, оскільки галузь залежить від факторів, які не завжди контролюються операторами:

• залежності ринку нафтопродуктів від імпортних постачань бензину А-95, дизельного палива й скрапленого газу (LPG) ;
• сезонних коливань попиту;
• державного регулювання;
• логістичних обмежень;
• безпекових ризиків;
• скорочення кількості працюючих операторів у певних регіонах.

У таких умовах незалежні оператори, які не координують свої дії та не мають спільної ринкової стратегії, можуть формально потрапити під критерії колективного домінування лише через тимчасову структуру ринку.

HHI та концентрація: математично правильно не завжди означає економічно точно

Проєкт Методики передбачає використання складніших економічних інструментів аналізу, зокрема індексу Герфіндаля-Гіршмана, оцінки концентрації ринку, динаміки ринкових часток та рівня конкуренції. Такі підходи є стандартними для країн Європейського Союзу та США.

Однак в українських умовах вони мають бути адаптовані до факторів воєнної економіки. Висока концентрація на окремому ринку може бути наслідком не антиконкурентної поведінки, а об’єктивних обставин:

• руйнування інфраструктури;
• скорочення кількості працюючих операторів;
• нестабільності імпортного постачання;
• зміни логістичних маршрутів;
• тимчасового припинення роботи частини АЗС.

Воєнна економіка змінює класичні правила конкурентного аналізу. Якщо не враховувати фактор війни, існує ризик отримати математично правильний, але економічно хибний результат. Регуляторні рішення повинні базуватися не лише на цифрах, а й на розумінні реальних причин змін, які відбуваються на ринку, — зазначають в Асоціації.

Адміністративні бар’єри можуть стати пасткою для МСБ

Паливно-енергетичний сектор уже належить до найбільш зарегульованих галузей української економіки. На бізнес впливають ліцензування, сертифікація, митні процедури, контроль обігу підакцизної продукції, екологічні вимоги та численні перевірки.

Найбільш вразливими залишаються малі та середні оператори, які не мають фінансових і кадрових ресурсів великих вертикально інтегрованих компаній. У цьому контексті виникає окремий ризик: надмірна зарегульованість, створена самою державою, може надалі використовуватися як один із критеріїв оцінки ринкової влади окремих учасників ринку.

Вертикальна інтеграція: не завжди перевага, інколи умова виживання

Для українського паливного сектору наявність власної логістики, резервних потужностей зі зберігання або стабільних каналів імпорту сьогодні часто є не конкурентною перевагою, а умовою безперебійного постачання пального.

Особливо це стосується регіонів, які регулярно зазнають атак на енергетичну та паливну інфраструктуру. Тому інвестиції в логістичну стійкість, резервне живлення, безпеку об’єктів та стабільність постачання не повинні автоматично сприйматися як ознака потенційного домінування.

Що пропонує АПЕБ

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» виступає за доопрацювання проєкту Методики з урахуванням специфіки функціонування паливно-енергетичного сектору в умовах воєнного стану.

• Чітко визначити географічні межі ринку, щоб уникнути штучного формування ознак домінування на локальних територіях.
• Враховувати вплив воєнних факторів на структуру конкуренції, кількість операторів та доступність інфраструктури.
• Окремо оцінювати логістичні обмеження, які можуть тимчасово змінювати ринкові частки.
• Не розглядати автоматично тимчасову концентрацію, спричинену війною, руйнуванням інфраструктури або припиненням діяльності окремих операторів, як доказ монопольного чи домінуючого становища.
• Захистити добросовісний малий і середній бізнес від додаткового регуляторного тиску.

Завдання конкурентної політики сьогодні полягає не лише у виявленні потенційних зловживань, а й у збереженні стійкості ринків, які забезпечують критичні потреби держави. Паливний ринок є одним із таких секторів. Нові правила повинні одночасно захищати конкуренцію та не створювати додаткових ризиків для добросовісних учасників ринку, особливо для малого та середнього бізнесу, — підкреслюють в Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Висновок

Нова Методика АМКУ може стати важливим кроком до модернізації конкурентного аналізу в Україні. Але для паливного ринку її застосування має бути не механічним, а економічно обґрунтованим. У воєнних умовах частка ринку, концентрація, логістична стійкість або вертикальна інтеграція не завжди свідчать про ринкову владу. Часто вони є наслідком втрат, руйнувань, безпекових ризиків і вимушеної адаптації бізнесу.

Ефективне антимонопольне регулювання має одночасно захищати конкуренцію та підтримувати життєздатність критично важливих ринків. Для паливного сектору це означає одне: нові правила повинні враховувати не лише формальні цифри, а й реальні умови, в яких працюють оператори під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»

Після останнього звіту Competition and Markets Authority щодо цін на пальне RAC заявила, що роздрібні мережі не змінили цінову політику через війну в Ірані, однак конкуренція на ринку дорожнього пального залишається слабкою. Попри зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС скоротилися лише приблизно на 8 пенсів за літр від пікового рівня.

Паливний ринок проходить перевірку нижчими гуртовими цінами

Останній звіт Competition and Markets Authority, британського органу з питань конкуренції та ринків, підтвердив: роздрібні оператори не змінили свої стратегії ціноутворення через війну в Ірані. Водночас головний висновок для водіїв залишається проблемним — конкуренція на ринку дорожнього пального все ще недостатня, а маржа роздрібних продавців перебуває на історично високих рівнях.

«Позитивно, що є підтвердження: ритейлери не змінили свої цінові стратегії внаслідок війни в Ірані. Але викликає занепокоєння, що регулятор дійшов висновку про нестачу конкуренції на ринку дорожнього пального, а маржа залишається на історично високих рівнях», — заявив керівник політики RAC Саймон Вільямс.

За оцінкою RAC, новий урядовий сервіс Fuel Finder, запроваджений на початку лютого, має посилити цінову прозорість для водіїв, однак для оцінки його реального впливу ще зарано.

Дизель дешевшає повільніше, ніж гуртовий ринок

• Середня ціна дизельного пального знизилася майже на 8 пенсів за літр — на 7,79 пенса.
• Піковий рівень дизельного пального був зафіксований 15 квітня — 191,54 пенса за літр.
• Поточна середня ціна дизельного пального становить 183,75 пенса за літр.
• Попри суттєве зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС впали лише приблизно на 8 пенсів.

RAC очікує, що серпневий звіт CMA буде особливо важливим, оскільки охопить період нижчих гуртових цін. Це стане практичною перевіркою того, наскільки швидко роздрібні оператори передають зниження гуртового ринку кінцевим споживачам.

Бензин залишається значно дорожчим, ніж до початку конфлікту

• Пікова ціна бензину була зафіксована 28 травня — 159,53 пенса за літр.
• Поточна ціна становить 159,37 пенса за літр.
• Це на 26,5 пенса за літр більше, ніж на початку конфлікту в Ірані.

Окремим чинником для ринку є ціна нафти. За даними RAC, нафта вже майже тиждень перебуває нижче рівня 100 доларів за барель. Це має створити передумови для зниження цін на АЗС і стане тестом для роздрібних продавців.

Вартість повного бака для водіїв залишається високою

• Бак бензину для сімейного автомобіля на 55 літрів коштує 87,65 фунта стерлінгів.
• Це на 14,60 фунта більше, ніж 28 лютого.
• Бак дизельного пального коштує 101,06 фунта стерлінгів.
• Це на 22,75 фунта більше, ніж на початку війни в Ірані.

Для споживача ключовий висновок простий: навіть за нижчих гуртових цін та падіння вартості нафти роздрібний ринок не демонструє достатньо швидкого зниження цін. Саме тому RAC закликає водіїв активніше користуватися інструментами порівняння, зокрема безкоштовним застосунком myRAC, щоб знаходити найнижчі ціни під час кожної заправки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: RAC.