Послаблення каботажних обмежень має розширити можливості внутрішнього транспортування нафтопродуктів

Reuters із посиланням на чотири галузеві джерела повідомило, що американська адміністрація готується продовжити дію винятків із Jones Act — закону, який регулює перевезення вантажів між портами США.

Закон вимагає, щоб такі перевезення виконували судна американської побудови, які належать американським компаніям та укомплектовані американськими екіпажами.

За інформацією двох джерел агентства, наступне продовження винятків може передбачати перевірку кожного рейсу окремо замість загального дозволу для іноземних суден.

Попереднє продовження діяло з серпня до 15 листопада 2026 року. Reuters зазначає, що нинішній період послаблення обмежень став найдовшим за історію закону, якому понад сто років.

Представник Білого дому повідомив агентству, що остаточного рішення щодо продовження винятків поки не ухвалено.

Вартість моторного пального

За даними автомобільної асоціації AAA, 12 листопада середня ціна бензину у США становила близько $3,91 за галон проти $2,98 до початку війни США та Ірану.

Дизельне пальне подорожчало до $6,10 за галон порівняно з $3,76 до початку конфлікту.

Reuters зазначає, що винятки із закону Джонса використовувалися адміністрацією як один з інструментів обмеження транспортних витрат і зменшення дефіциту доступних танкерів для внутрішніх перевезень.

Водночас окремі галузеві аналітики вважають, що навіть розширення доступу іноземних суден може зменшити вартість бензину лише на кілька центів за галон.

За офіційними даними, у березні та травні було надано близько 300 дозволів у межах загальних винятків. Після запровадження обмеженішого механізму в серпні їхня кількість становила приблизно 48.

Таким чином, адміністрація розглядає транспортне регулювання як окремий інструмент впливу на паливні ціни, хоча очікуваний безпосередній ефект для споживачів залишається обмеженим.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Резерви дизпального та бензину планують розмістити в Індонезії та Таїланді

Країни АСЕАН розробляють механізм спільного резервування нафтопродуктів, який може запрацювати вже у 2027 році.

Про це 12 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на японське економічне видання Nikkei.

На початковому етапі програма передбачає використання наявних сховищ дизельного пального та бензину в Індонезії й Таїланді для забезпечення потреб Філіппін у кризових ситуаціях.

Компанії, пов’язані з філіппінською державною нафтовою компанією PNOC, мають намір підписати листи про наміри з операторами резервуарних парків двох країн.

За інформацією Nikkei, підписання документів очікується 14 листопада.

Однак станом на 12 листопада йдеться про заплановані домовленості. Фактичне створення та запуск системи ще не підтверджені.

На першому етапі ініціатива орієнтована на дизпальне та бензин. Згодом її можуть поширити на сиру нафту й інші країни регіону.

Система передбачатиме попередню оплату права доступу до запасів

Основою нового механізму стане так звана система ticket — попередньо оплаченого права придбання визначеного обсягу нафтопродуктів під час надзвичайної ситуації.

Країна або компанія, яка бере участь у програмі, сплачує встановлену плату за право отримати доступ до запасів, що фізично зберігаються в іншій країні.

Такий підхід дозволяє використовувати вже наявну інфраструктуру резервуарних парків без необхідності негайно створювати власні сховища для всіх учасників.

За інформацією Nikkei, подібні механізми застосовуються в Європейському Союзі.

Водночас оплачений доступ до запасів не означає автоматичного фізичного отримання пального. Для його постачання необхідно виконати умови договору та забезпечити транспортування.

Ініціативу координує Економічний дослідницький інститут АСЕАН і Східної Азії (ERIA), створений в Індонезії за участю Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії.

Розглядається можливість приєднання Лаосу та Тимору-Лешті. Надалі система може охопити більшу кількість країн АСЕАН.

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі, за повідомленням Nikkei, має оголосити про співпрацю у сфері спільного резервування нафтопродуктів на саміті Asia Zero Emission Community у Манілі 17 листопада. Створення спільних запасів розглядається як відповідь на порушення міжнародного постачання енергоносіїв через війну на Близькому Сході.

Джерело: Reuters

Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального

Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.

За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.

У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.

Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:

• дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;
• автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;
• продаж пального в каністри — тимчасово припинено.

Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.

Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.

Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.

Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.

Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах

У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.

Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.

Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.

Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.

Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.

Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.

Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.

Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.

Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей

Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.

Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.

Раніше «Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя.

Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.

Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.

Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.

Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.

Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.

Джерело: Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks.

світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices

Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального

Головні тези: 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п’ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.

Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги

Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.

За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.

Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.

Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.

З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.

Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.

Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.

За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п’ятирічного рівня.

Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.

Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим

Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.

Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.

За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.

Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.

Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.

Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.

За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.

У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.

Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.

Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.

Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального

Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.

Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.

Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.

Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.

Раніше «Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.

У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.

Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.

Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.

Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.

Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.

Джерело: Reuters

Американський ринок завершив звітний тиждень збільшенням запасів основних нафтопродуктів

За даними EIA, які наводить OilPrice.com, комерційні запаси сирої нафти у США досягли 414,4 млн барелів. Попри тижневе збільшення на 4,7 млн барелів, цей показник залишався на 4% нижчим за середній рівень для відповідного періоду попередніх п’яти років.

Загальні комерційні запаси нафти та нафтопродуктів за звітний період збільшилися на 11,4 млн барелів.

Запаси автомобільного бензину зросли на 1,8 млн барелів після скорочення приблизно на 200 тис. барелів попереднього тижня. Водночас середньодобове виробництво бензину зменшилося до 9,6 млн барелів.

Запаси середніх дистилятів, до яких належать дизельне та пічне пальне, збільшилися на 4,1 млн барелів. Середньодобове виробництво цієї групи продуктів знизилося до 5,1 млн барелів. Попри збільшення запасів, їхній рівень залишався на 8% нижчим за п’ятирічний сезонний показник.

Споживання нафтопродуктів

Загальний обсяг постачання нафтопродуктів на внутрішній ринок США, який EIA використовує як індикатор попиту, за останні чотири тижні становив у середньому 20,8 млн барелів на добу. Це на 0,9% більше, ніж за відповідний період попереднього року.

Середній чотиритижневий попит на автомобільний бензин становив 8,7 млн барелів на добу. Для середніх дистилятів відповідний показник дорівнював 3,9 млн барелів на добу, що на 4,2% перевищувало торішній рівень.

Опубліковані дані EIA також відрізнялися від попередніх оцінок Американського інституту нафти (API), який повідомляв про збільшення запасів сирої нафти на 9 млн барелів.

Таким чином, офіційна статистика зафіксувала зростання запасів бензину навіть за умов зменшення його середньодобового виробництва. Для оцінювання балансу ринку важливими залишаються одночасні зміни виробництва, запасів і фактичного попиту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com.

Вартість готового пального дедалі сильніше залежить від стану світової нафтопереробки, а не лише від ціни сирої нафти

У дослідженні ЄЦБ зазначено, що бойові дії на Близькому Сході, обмеження експорту через Ормузьку протоку та скорочення переробки в росії й Азії порушили глобальний баланс постачання нафтопродуктів. Наприкінці жовтня ф’ючерси на Brent перевищували $110/бар., що майже на 60% вище рівня до початку близькосхідного конфлікту.

За оцінкою банку, обсяги світової нафтопереробки помітно скоротилися порівняно з попередніми роками. НПЗ країн Близького Сходу зіткнулися з обмеженнями експорту, а азійські підприємства, залежні від близькосхідної нафти, — з необхідністю дорожчого заміщення сировини.

Китай із березня обмежував експорт нафтопродуктів для захисту внутрішнього постачання. Частину обмежень тимчасово послабили в липні та серпні. Водночас росія продовжила заборону експорту бензину й дизельного пального до кінця січня 2027 року, хоча для виробників дизпалива діяли окремі послаблення.

ЄЦБ зафіксував різну динаміку маржі переробки бензину та дизпалива. Європейська дизельна маржа зросла приблизно втричі порівняно з докризовим рівнем, тоді як бензинова маржа після підвищення до вересня різко послабилася в жовтні. Для зіставлення використовували котирування Eurobob і Brent, а також індикатори дизпалива в регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен.

Окремо дослідники розглянули податкову складову. Зниження акцизів у 2026 році було незначним порівняно зі зростанням вартості нафти, переробки та дистрибуції. ЄЦБ також встановив, що в окремі кризові періоди внесок маржі переробки в інфляцію моторного пального був майже таким самим важливим, як зміна ціни нафти.

Порівняння червневих і вересневих модельних оцінок ЄЦБ показало: навіть за нижчих припущень щодо вартості сирої нафти прогнозована енергетична інфляція могла бути вищою через дорожчі нафтопродукти. Саме тому банк враховує ф’ючерсні ціни бензину й дизпалива окремо від нафтових котирувань.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Central Bank.

Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального

Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.

За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.

У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.

Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:

• дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;
• автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;
• продаж пального в каністри — тимчасово припинено.

Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.

Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.

Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.

Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.

Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах

У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.

Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.

Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.

Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.

Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.

Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.

Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.

Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.

Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей

Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.

Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.

Раніше «Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя.

Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.

Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.

Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.

Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.

Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.

Джерело: Reuters

Зростання переробки супроводжувалося зменшенням запасів нафти та готового моторного пального

За офіційною статистикою EIA, комерційні запаси сирої нафти в США, без урахування Стратегічного нафтового резерву, зменшилися з 410,625 млн до 409,760 млн барелів протягом тижня до 30 жовтня.

За повідомленням The Wall Street Journal від 4 листопада, це стало п’ятим поспіль тижневим скороченням запасів. Їхній рівень був на 4% нижчим за середній показник за п’ять років. Аналітики очікували зменшення приблизно на 200 тис. барелів.

Запаси автомобільного бензину скоротилися з 209,180 млн до 208,958 млн барелів, тобто на 222 тис. барелів. За даними The Wall Street Journal, вони перебували на 2% нижче п’ятирічного середнього рівня.

Показник постачання готового автомобільного бензину на внутрішній ринок, який EIA використовує як оперативний індикатор попиту, зріс із 8,358 млн до 8,808 млн барелів на добу.

Одночасно збільшилася активність американських НПЗ. Обсяг сирої нафти, що надходила на переробку, зріс із 16,526 млн до 16,725 млн барелів на добу, а завантаження доступних потужностей підвищилося з 92,8% до 94,5%.

Виробництво готового автомобільного бензину збільшилося з 9,241 млн до 9,704 млн барелів на добу. Таким чином, розширення переробки та виробництва бензину не супроводжувалося накопиченням його товарних запасів.

Американський видобуток сирої нафти, за оцінкою EIA, становив 14,003 млн барелів на добу проти 13,992 млн барелів на добу попереднього тижня.

Окремо The Wall Street Journal повідомив про суттєве зменшення запасів дистилятів — на 3,6 млн барелів до 99,3 млн барелів. Це найнижчий показник із травня 2003 року, на 13% менший за п’ятирічний середній рівень.

Опубліковані дані характеризують одночасне зростання активності нафтопереробки та скорочення запасів основних видів пального на американському ринку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration та The Wall Street Journal.

Опубліковані EIA показники демонструють різноспрямовану динаміку цін на нафту й готове пальне

Щоденне зведення EIA, оприлюднене 4 листопада, містить спотові котирування за підсумками 3 листопада. Джерелом гуртових цін є Refinitiv, роздрібних — AAA Fuel Gauge Report.

Ціна нафти Brent за підсумками зазначеного торговельного дня становила $107,03 за барель, знизившись на 0,3%. Американська WTI коштувала $99,64 за барель, що на 0,4% менше за попередній показник. Сорт Louisiana Light оцінювався у $101,64 за барель після зниження на 0,9%.

На ринку автомобільних бензинів зафіксовано іншу динаміку. Котирування RBOB у Нью-Йоркській гавані підвищилися на 1,8%, до $3,07 за галон. На узбережжі Мексиканської затоки бензин подорожчав на 1,5%, до $2,83 за галон, а в Лос-Анджелесі — на 0,7%, до $3,43 за галон.

Розрахункова маржа переробки 3:2:1 для узбережжя Мексиканської затоки становила $40,89 за барель, збільшившись на 10,4% за день.

Показник 3:2:1 відображає співвідношення вартості трьох барелів сирої нафти та отриманих із них двох барелів бензину й одного бареля дистилятного пального. Він використовується як індикатор короткострокової маржі НПЗ, але не враховує всіх змінних і постійних виробничих витрат.

Водночас спотові ціни на дизельне пальне з низьким умістом сірки зростали. У Нью-Йоркській гавані вони підвищилися на 3,1% до $4,82 за галон, на узбережжі Мексиканської затоки — на 2,9% до $4,53, у Лос-Анджелесі — на 3,2% до $4,84.

Середня роздрібна ціна звичайного автомобільного бензину в США станом на 3 листопада становила $4,12 за галон, знизившись на 0,6% порівняно з попереднім днем. Середня роздрібна ціна дизпального становила $6,27 за галон, зменшившись на 0,2%.

Таким чином, зведення EIA зафіксувало зниження спотових цін на нафту одночасно зі зростанням гуртових котирувань основних моторних палив і розрахункової маржі переробки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Роздрібні ціни на автомобільне пальне знижуються нерівномірно

3 листопада 2026 року британське Міністерство енергетичної безпеки та досягнення нульових викидів оприлюднило чергові щотижневі дані про середні роздрібні ціни на бензин і дизельне пальне.

Статистика охоплює тиждень, що розпочався в понеділок, 2 листопада, та відображає середні ціни на АЗС Великої Британії.

За оприлюдненими показниками, бензин коштував приблизно 172,8 пенса за літр, що на 1,3 пенса менше, ніж попереднього тижня. Дизельне пальне подешевшало на 0,6 пенса — до 198,6 пенса за літр.

Різниця між середніми цінами на два види моторного пального становила 25,8 пенса за літр.

Британське відомство регулярно публікує такі показники для відстеження змін вартості автомобільного пального. Дані охоплюють загальнонаціональні середні ціни та дають змогу порівнювати їхню тижневу динаміку.

Важливо, що йдеться саме про роздрібні ціни на автозаправних станціях, а не про біржові котирування бензину чи дизпального або гуртову вартість нафтопродуктів. Вони також не є показниками окремих регіонів чи мереж АЗС.

Оновлена статистика засвідчує одночасне зниження цін на обидва основні види автомобільного пального, однак бензин дешевшав швидше за дизельне пальне. Саме така нерівномірність визначила подальше збільшення різниці між їхньою роздрібною вартістю протягом звітного тижня.

Наступні оновлення офіційної статистики мають показати, чи збережеться цей напрям цінової динаміки на британському паливному ринку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: UK Department for Energy Security and Net Zero.

Український ринок отримав цей сигнал через імпортний паритет. Станом на 2 листопада його розрахункове значення для бензину А-95 становило 68,84 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна по Україні залишалася на рівні 90,04 грн/л.

Чому європейський бензин дешевшає, а українські стели майже не змінюються? І чи означає нинішня ситуація появу реального потенціалу здешевлення? Давайте розберемося.

Європейський ринок: від високих марж до різкої корекції

Ще на початку жовтня ситуація на європейському ринку бензину залишалася напруженою. Обмежені запаси, перебої з переробкою та геополітичні ризики підтримували високі премії готового продукту до сирої нафти.

За повідомленнями галузевих агентств, 9 жовтня бензинова маржа переробки в Північно-Західній Європі сягала приблизно 47,60 дол./бар. Запаси бензину в торговельному центрі Амстердам-Роттердам-Антверпен (ARA) становили 839 тис. т. До 22 жовтня вони зменшилися до 707 тис. т — найнижчого рівня з вересня 2021 року.

Але наступні тижні ситуація змінилася. 29 жовтня запаси ARA збільшилися на 22,7%, до 868 тис. т. Одночасно маржа переробки бензину в Північно-Західній Європі наблизилися до мінімальних рівнів із березня.

Цей розворот свідчить, що важливі не лише коливання світової ціни на нафту, а головне — баланс самого готового бензину.

Додатковою ознакою послаблення ринку стало скорочення експорту бензину з Європейського Союзу та Великої Британії до інших регіонів. За даними Kpler, у жовтні відповідні відвантаження оцінювалися приблизно у 917 тис. бар./добу проти 1,06 млн бар./добу у вересні (-13,5%). Менший відплив ресурсу за кордон сприяє поліпшенню його доступності всередині європейського ринку.

Китай збільшує пропозицію, але не тільки він визначає ціни

Другим важливим чинником стало рішення Китаю розширити можливості експорту пального.

На початку жовтня китайські компанії отримали дозвіл на експорт близько 3,7 млн т бензину, дизельного й авіаційного пального разом. Наприкінці місяця Пекін додатково видав четвертий пакет експортних квот, збільшивши річний дозволений обсяг трьох продуктів на 6% порівняно з попереднім роком. Китай належить до великих постачальників нафтопродуктів на азійські ринки, тому збільшення дозволених експортних обсягів здатне змінювати конкуренцію між торговельними напрямками.

Проте, експортна квота ще не означає, що весь дозволений обсяг уже вийшов на ринок. Крім того, 3,7 млн т жовтневого експорту припадають не лише на бензин. Але додаткова пропозиція в Азії може послаблювати конкуренцію за готовий бензин у міжнародній торгівлі, створюючи понижувальний тиск і на європейські котирування.

Наприкінці жовтня цей ефект супроводжувався зниженням бензинових марж і накопиченням запасів у Сінгапурі.

Дорога нафта більше не гарантує дорожчання бензину

Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що бензин дешевшає на тлі все ще дорогої нафти. За наявними даними, 3 листопада Brent становив 106,57 дол./бар після різкого падіння з рівнів 117 дол./бар . Різниця в динаміці сирої нафти й готового бензину пояснюється тим, що їхні ціни формуються під впливом різних однакових факторів.

Для нафти важливими залишаються видобуток, транспортні маршрути, фізична доступність сировини та геополітична премія. Для бензину, крім вартості нафти, вирішальне значення мають завантаження нафтопереробних заводів, випуск готового продукту, його запаси, сезонний попит, торговельні потоки та витрати на доставку. Саме тому Brent не можна використовувати замість котирування Platts gasoline при оцінюванні імпортної вартості А-95.

Близький Схід залишається джерелом ризику нового подорожчання

У жовтневому звіті Міжнародне енергетичне агентство зазначило, що експорт готових нафтопродуктів із Близького Сходу залишається значно нижчим за довоєнний рівень. У вересні він становив приблизно 1,9 млн бар./добу проти 4,7 млн  бар./добу до початку кризи. Ще треба врахувати, що показники охоплюють усі нафтопродукти, а не лише бензин. Проте вони характеризують масштаб порушення міжнародної системи постачання готового пального.

Окрема проблема — вартість морського транспортування. За оцінкою МЕА, рекордні ставки фрахту й подорожчання фізичної нафти різко погіршили економіку переробки в Європі та Азії. Якщо сировина й доставка залишаються надто дорогими, підприємства можуть скорочувати завантаження. Це, своєю чергою, створює ризик нового зменшення пропозиції готового бензину.

Геополітична невизначеність особливо помітна на початку листопада.

2 листопада Brent різко подешевшав на тлі повідомлень про переговори щодо припинення війни з Іраном. Однак уже 3 листопада нові повідомлення про військові дії та відсутність близької домовленості знову підвищили занепокоєння учасників ринку. Тому покладатися на стале геополітичне послаблення нафтових цін поки передчасно.

Український роздріб не повторює рух імпортної бази

На цьому зовнішньому тлі українські показники виглядають особливо показово.

За даними на 2 листопада:

• середня роздрібна ціна А-95 — 90,04 грн/л;
• середня гуртова ціна — 82,11 грн/л;
• внутрішній роздрібно-гуртовий спред — 7,93 грн/л.

Особливо показово, що імпортний паритет, розрахований за європейськими котируваннями, валютними курсами, податками та логістичними витратами, дорівнював 68,84 грн/л. Спред роздрібної ціни до імпортного паритету сягнув 22,75 грн/л, або 33,05%.

Внутрішній спред 7,93 грн/л характеризує різницю між середньою роздрібною та гуртовою цінами в Україні. Спред 22,75 грн/л показує відхилення роздрібної ціни у визначеній вибірці від розрахункової вартості імпорту.

Важливішою за абсолютний розмір спреду є його динаміка.

Гурт уже дешевшає, але стели майже не реагують

За період із 26 жовтня до 2 листопада середня гуртова ціна А-95 зменшилася з 83,42 до 82,11 грн/л, тобто приблизно на 1,31 грн/л.

Середня роздрібна ціна за той самий період змінилася лише з 90,01 до 90,04 грн/л — на три копійки.

У результаті внутрішній роздрібно-гуртовий спред збільшився з 6,59 до 7,93 грн/л, або на 1,36 грн/л.

Отже, розходження вже спостерігається не тільки між європейською та українською ціновими базами. Український гурт також почав дешевшати, тоді як середня роздрібна ціна залишається практично незмінною.

Цей факт надає споживачеві сподівання щодо майбутньої позитивної реакції АЗС .

Дискаунтери й преміальні АЗС мають різний ціновий простір

На 2 листопада дискаунтери продавали А-95 у середньому по 89,21 грн/л, преміальні мережі — по 93,39 грн/л.

Різниця становила 4,18 грн/л.

За однакового розрахункового імпортного паритету 68,84 грн/л спред до паритету становив:

• у дискаунтерів — 20,37 грн/л, або 29,59%;
• у преміальних мереж — 24,55 грн/л, або 35,66%.

Для споживача практичне значення полягає у тому, що імпортна база й внутрішній гурт продовжать дешевшати.

Чи можливе здешевлення А-95 найближчим часом

Наявні факти підтримують три умовні сценарії.

Сценарій поступового здешевлення. Європейські бензинові котирування залишаються на нижчих рівнях, експортні квоти Китаю сприяють додатковій пропозиції, а український гурт продовжує знижуватися. За таких умов потенціал передачі здешевлення у роздріб посилюється.

Сценарій стабілізації. Після падіння європейських бензинових марж ринок знаходить нову рівновагу. Внутрішній гурт припиняє зниження, а середні ціни АЗС утримуються поблизу нинішніх значень.

Ризик нового подорожчання. Переговори щодо Близького Сходу не дають результату, дорожчають сировина й фрахт, скорочується завантаження європейських НПЗ або знову зменшуються запаси бензину. У такому випадку понижувальний вплив додаткової пропозиції може бути частково або повністю нейтралізований.

Зазначу, що жоден зі сценаріїв не є гарантованим прогнозом, оскільки для наступного руху внутрішнього ринку визначальними залишаються динаміка Platts gasoline, фактичні гуртові ціни України, валютний курс і зміни роздрібних цін за класами АЗС. Проте рекодний спред ціни на АЗС до імпортного паритету дозволяє із вискою ймоірністю очікувати зниження цін.

Висновок

На початку листопада на європейському бензиновому ринку сформувався набір підтверджених понижувальних чинників: скорочення маржі готового бензину, відновлення запасів ARA, розширення китайських експортних квот і сезонне послаблення попиту. Їхній вплив уже узгоджується з істотно нижчим розрахунковим імпортним паритетом А-95 в Україні.

Внутрішній гурт за останній тиждень подешевшав приблизно на 1,31 грн/л, а середня роздрібна ціна практично не змінилася. Саме ця розбіжність дає найвагомішу фактичну підставу говорити про потенціал коригування цін на стелах.

Підготовленно: Науково-технічним центром «Псіхєя».

Джерела: Міжнародне енергетичне агентство — Oil Market Report, October 2026; Reuters, 9 і 30 жовтня та 2–3 листопада 2026 року; Insights Global — дані запасів ARA; Kpler — міжнародні потоки бензину; аналіз українського паливного ринку станом на 2 листопада 2026 року.