Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.

ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію

• Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.
• Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ.
• Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на теплові насоси та промислове обладнання, що працює на електроенергії.
• За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому приблизно вдвічі вищі, ніж на природний газ.
• Висновок: ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.

Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку

• Брюссель координуватиме можливі вивільнення нафтових запасів, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.
• Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити 400 млн барелів нафти зі своїх резервів.
• Мета такого кроку — заспокоїти нафтові ринки в умовах цінового й логістичного тиску.
• Висновок: нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.

Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку

• ЄС імпортує близько 40% авіапального.
• Половина цього імпорту проходить через Ормузьку протоку.
• Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів.
• Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.
• Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше 90 днів нафтових запасів, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.
• Висновок: саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.

Переробні потужності Європи мають працювати повніше

• Єврокомісія планує оцінити нафтопереробні потужності Європи.
• Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити повне використання наявних потужностей.
• Висновок: у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.

Підтримка бізнесу й споживачів

• Єврокомісія запропонувала рекомендації для негайного полегшення, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.
• Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.
• ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до 50% зростання цін на пальне або добрива, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.
• Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення.
• Субсидії мають бути надані цього року.
• Висновок: ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.

Загальний висновок

• ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.
• Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є авіапальне, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.
• Рішення про вивільнення 400 млн барелів нафти показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.
• Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Зимовий період 2026 року став серйозним випробуванням для паливного ринку України. Повна імпортозалежність, високі ціни, логістичні обмеження та воєнні ризики сформували ситуацію, у якій дизель, бензин і скраплений газ опинилися в зоні максимального системного ризику. Кількісні індикатори свідчать: без превентивних рішень ринок входить у фазу підвищеної вразливості.

Паливний ринок України взимку 2026 року

Загальна оцінка ситуації

Станом на початок 2026 року Україна практично повністю залежить від імпорту моторних палив і скрапленого газу. Зниження внутрішніх виробничих потужностей та війна перетворили зимовий сезон на повноцінний стрес-тест.

• Бензин у роздрібі подорожчав до близько 67 грн/л.
• Дизельне пальне — до 73 грн/л.
• LPG демонструє підвищену чутливість до морозів і логістики.

За методологією RISK-EU Україна перебуває в критичній зоні ризику за всіма трьома видами палива. Ризиковий індекс для дизеля становить 25 із 25 можливих балів, що відповідає максимальному рівню загрози.

Дизельне пальне як ключовий ресурс

У січні 2026 року дизель став найбільш проблемним сегментом. Низькі температури, тривалі відключення електроенергії та масове використання генераторів спричинили зростання споживання більш ніж на 20% за умов повної імпортозалежності.

• У листопаді–грудні 2025 року імпортовано рекордні обсяги пального напередодні підвищення акцизів.
• У сільській місцевості дизель перерозподіляється з виробничих потреб на генератори.
• Виникають вторинні ризики: зниження продуктивності агросектору та зростання витрат.

Якість дизеля та морозний фактор

За температури –25°C стандартні суміші втрачають текучість через парафінізацію. Дефіцитним стає навіть європейський арктичний дизель Class F, розрахований на –32°C.

Відсутність роботи українських НПЗ обмежує можливості виробництва зимових сумішей, що призводить до збоїв логістики та неритмічного постачання АЗС у морозний період.

Ціни та конкуренція

• Преміальні мережі утримують ціни близько 62,99 грн/л.
• Дискаунтери — 51–54 грн/л.
• Різниця 10–12 грн/л вказує на структурні проблеми конкуренції.

За оцінками Центру Разумкова, націнка у преміальних мережах може бути завищена щонайменше на 5 грн/л. Сукупне податкове навантаження (ПДВ та акциз) становить 42–47% вартості літра.

Бензин: логістичні вузькі місця

У великих містах ситуація залишається відносно стабільною, однак ризики зберігаються.

• А-95 коштує 57–60 грн/л, преміальні марки — до 69 грн/л.
• Ключова загроза — порушення південного імпортного коридору.

Порти Рені та Ізмаїл забезпечують до 60% імпорту світлих нафтопродуктів. Замерзання Дунаю за –25°C може призвести до втрати найстабільнішого каналу постачання.

Каскадний попит і гуртові ціни

• А-95 на гуртовому ринку: +10,8% (самовивіз) та +18,3% (FCA).
• Зимове дизпальне: +14,5%.
• LPG: +1,9%.

Стриманіше зростання в роздробі свідчить про накопичення потенціалу для подальшого коригування цін на АЗС.

LPG: фізичні та якісні обмеження

За температур нижче –25°C стандартна суміш 50/50 пропан-бутан втрачає ефективність: бутан не випаровується, а тиск у системі падає на 30–40%.

• Ризик зупинки транспорту та котлів у приватному секторі.
• Залежність від дунайських терміналів ще вища, ніж у бензину.
• Постачання некондиційних сумішей знижує енергетичну цінність на 10–15%.

Соціально-економічний вимір

Середня заробітна плата в Україні становить 24 292,9 грн (ПФУ). Заправка 50 л бензину на преміальній АЗС обходиться приблизно у 3000 грн, або 12,4% місячного доходу.

Для сільських домогосподарств це формує ризик енергетичної бідності, який посилюється підвищенням акцизів з 1 січня 2026 року:

• Бензин: з 271,7 до 300,8 євро/т.
• Дизель: з 215,7 до 253,8 євро/т.

Це додає до роздрібної ціни 2–3 грн/л за умов обмеженої платоспроможності споживачів.

Висновки для України в умовах війни

• Ринок нафтопродуктів: критична потреба у диверсифікації імпорту та формуванні резервів арктичного дизеля щонайменше на 30 діб.
• Критична інфраструктура: захист дунайського напрямку, інвестиції в логістику та страхування воєнних ризиків.
• Ціноутворення: необхідність прозорості структури ціни, контролю маржі та запобігання концентрації ринку.

Паливний сектор України взимку 2026 року балансує між функціонуванням у логіці національної безпеки та ризиком системних збоїв. За температур –25°C дефіцит або непридатність палива може паралізувати генераторну інфраструктуру й транспорт, посиливши соціальну напругу та інфляцію.

Джерело: Terminal

За матеріалами:

razumkov.org.ua

fuelrisk_ua

Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження сировини, що трансформує структуру ринку, ускладнює використання «сірого» імпорту та посилює роль прозорих ланцюгів постачання.

Вплив рішення Platts на європейський ринок нафтопродуктів

Регуляторне підґрунтя: 18-й пакет санкцій ЄС

В основі змін лежить Регламент Ради ЄС 2025/1494 від 18 липня 2025 року, який формалізує 18-й пакет антиросійських санкцій. Для Platts саме цей документ став юридичною відправною точкою перегляду методології оцінки.

• Юридична база
  • Регламент 2025/1494 встановлює заборони щодо нафтопродуктів з митним кодом ТН ЗЕД 2710, якщо вони вироблені з російської сирої нафти з кодом ТН ЗЕД 2709 00.
  • Формально санкції охоплюють не всі можливі види товарів, а лише чітко визначені категорії за кодами ТН ЗЕД.
• Рішення Platts жорсткіше за мінімальні вимоги регламенту
  • Після опитування клієнтів агентство добровільно розширює рамки: з оцінок виключаються усі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, незалежно від кодів ТН ЗЕД.
  • Такий підхід означає перехід від вузько юридичного тлумачення до ринкової «деглобалізації» російських нафтопродуктів у європейських бенчмарках.

Часові рубежі для ринку

Platts розділяє зміни за типами постачань, задаючи два орієнтири для учасників ринку.

• З 15 грудня 2025 року
  • У CIF та FOB-оцінках вантажів (cargo) в Європі не враховуються нафтопродукти, вироблені з російської нафти.
  • Фактично з цього дня будь-який продукт, пов’язаний із російською сирою нафтою, «випадає» з європейських цінових індикаторів для вантажних партій.
• З 2 січня 2026 року
  • Аналогічний підхід застосовується до танкерних і баржевих постачань: у європейських оцінках не враховуються нафтопродукти, вироблені з російської нафти і перевезені танкерами чи баржами.
  • Таким чином, із початку 2026 року повний ланцюг морської логістики нафтопродуктів з російської нафти опиняється поза європейськими бенчмарками.

Як Platts змінює структуру кошика європейських цін

Рішення агентства перетворює спосіб формування європейських цінових індикаторів на нафтопродукти, зміщуючи акцент з «характеристик продукту» на «походження сировини».

• Від продуктового до походженевого підходу
  • Раніше основним було відповідність продукту специфікаціям, незалежно від того, з якої нафти він вироблений.
  • Тепер у європейських оцінках Platts критично важливим стає доведене неросійське походження сирої нафти, з якої вироблено продукт.
  • Наслідок: навіть формально «дозволені» схеми з переробкою російської нафти в третіх країнах втрачають цінову видимість у Європі.
• Звуження кошика пропозиції в бенчмарках
  • Виключення нафтопродуктів з російської нафти зменшує кількість фізичних обсягів, що можуть бути враховані в оцінках CIF/FOB.
  • На європейському ринку формується окремий ціновий всесвіт «чистих від російської нафти» продуктів, тоді як продукти з російським слідом фактично відсуваються на периферію.

Документальне підтвердження неросійського походження нафти

Щоб нафтопродукт був допущений до європейських оцінок Platts, постачальники мають надати комплексний пакет доказів. Це не просто формальність — а інструмент глибокого контролю за ланцюгами постачання.

• Базовий пакет документів для постачальників
  • Довідка НПЗ-постачальника:
    • Підтверджує, що за останні 60 днів на виробничі лінії заводу не надходила й не перероблялась російська нафта.
    • Логіка: період у 60 днів зменшує ризик домішування російської нафти в технологічному циклі.
  • Дані відстеження суден:
    • Дозволяють встановити дату відвантаження останньої партії російської нафти на НПЗ-виробник.
    • Це пов’язує логістичний ланцюг з виробничим, створюючи наскрізну прозорість.
  • Вантажна коносаментна накладна:
    • Фіксує маршрут і параметри постачання нафтопродукту.
    • Служить юридичним доказом умов транспортування.
  • Сертифікат про походження товару:
    • Підтверджує країну походження нафти/нафтопродукту.
    • Без такого сертифіката доступ до європейських оцінок стає практично неможливим.
• «Посилена перевірка» для складних ланцюгів постачання
  • Якщо кілька НПЗ закуповують сировину через один морський порт або нафтотермінал, покупці можуть висувати додаткові вимоги.
  • У таких випадках потрібна «посилена перевірка» походження нафти з третіх країн, зокрема:
    • детальніші логістичні дані;
    • розширений пакет підтверджень для кожного НПЗ;
    • мінімізація ризику «перемішування» потоків російської і неросійської нафти у спільній інфраструктурі.

Висновки щодо можливих змін на європейському ринку нафти й нафтопродуктів

На основі оголошених Platts змін та вимог до доказової бази можна виокремити кілька структурних тенденцій для європейського ринку.

• Диверсифікація джерел постачання
  • Виключення нафтопродуктів з російської нафти зі всіх європейських оцінок:
    • послаблює економічну привабливість російської сировини для постачальників, орієнтованих на європейські хаби;
    • створює додатковий стимул для нарощування постачань неросійської нафти та продуктів із неї.
  • Очікувано, нафтопереробні заводи, які прагнуть зберегти доступ до бенчмарків Platts, будуть:
    • переглядати структуру закупівель;
    • будувати довші, але політично безпечніші ланцюги постачання.
• Логістична стійкість і простежуваність
  • Жорсткі вимоги до відстеження суден і документування маршрутів роблять ринок:
    • менш чутливим до схем маскування походження нафти;
    • більш стійким до маніпуляцій із перевантаженнями в портах і терміналах.
  • «Посилена перевірка» для спільних портів:
    • змушує операторів інфраструктури удосконалювати системи обліку і розділення потоків;
    • знижує ризик того, що російська нафта «розчиниться» в змішаних партіях і потрапить до європейського ринку під виглядом третіх країн.
• Стратегічні запаси та сценарії на випадок потрясінь
  • Оскільки значна частина потенційної пропозиції (російські продукти) втрачає доступ до європейських бенчмарків, країнам ЄС і компаніям-постачальникам доведеться:
    • більше покладатися на стратегії запасів із прозорим походженням нафти;
    • планувати сценарії, де логістичні вузли (порти, термінали, НПЗ) повинні витримувати не лише фізичні ризики, а й санкційний комплаєнс*.
  • Логічно очікувати, що:
    • оператори сховищ і терміналів посилюватимуть внутрішні процедури перевірок для уникнення блокування доступу до європейських цінових індикаторів;
    • сценарне планування буде враховувати не лише фізичні загрози постачанню, а й регуляторні ризики щодо походження сировини.

Висновки щодо змін у ціноутворенні на європейських хабах

Логіка виключення російських нафтопродуктів із котирувань дозволяє сформувати кілька принципових висновків про структуру ціни та конкуренцію.

• Структура ціни та ринкова маржа
  • Витіснення продуктів із російської нафти з європейських оцінок:
    • звужує базу пропозиції у бенчмарках;
    • може підсилити роль постачань із вищими витратами на логістику й комплаєнс.
  • Ринкова логіка підказує, що:
    • частина додаткових витрат на документальну перевірку та логістику перекладатиметься у маржу й кінцеву ціну нафтопродуктів, що допущені до котирувань;
    • нафто- і трейдингові компанії з більш прозорими ланцюгами постачання можуть отримати цінову премію за надійність і комплаєнс.
• Податкова політика та конкуренція
  • Сам факт прив’язки бенчмарків до походження сировини, а не лише до якості продукту:
    • створює простір для подальших регуляторних рішень у європейських країнах, у тому числі податкового характеру;
    • дозволяє урядам чіткіше відрізняти продукти з прозорих і ризикованих ланцюгів постачання.
  • Конкуренція між постачальниками:
    • переміщується з площини «найнижчої ціни за будь-яке походження» до площини «конкуренції за довіру та доказовість неросійського походження»;
    • компанії, що не можуть підтвердити такий статус, втрачатимуть доступ до ключових європейських котирувань, навіть якщо фактично продовжать торгувати на периферійних або нішевих ринках.

Підсумкові висновки

• Platts, спираючись на 18-й пакет санкцій ЄС, але виходячи за його формальні рамки, фактично створює окремий «чистий» від російської нафти сегмент європейського ринку нафтопродуктів.
• Жорсткі вимоги до документального підтвердження походження сировини перетворюють прозорість ланцюгів постачання на ключову конкурентну перевагу.
• Європейські бенчмарки цін дедалі менше відображатимуть продукти з російською сировиною, що посилює диверсифікацію джерел постачання й змінює структуру конкуренції на ринку.
• Логістична інфраструктура (порти, термінали, НПЗ) має адаптуватися до режиму «посиленої перевірки», де ризики санкційного порушення стають такими ж критичними, як і традиційні операційні ризики.

* «Санкційний комплаєнс» — це дотримання правил, обмежень та юридичних вимог, встановлених санкційним законодавством. Система заходів, яка забезпечує, щоб компанія не порушувала санкції, запроваджені державами чи міжнародними організаціями.

У контексті нафтогазового ринку

Для енергетичних компаній «санкційний комплаєнс» означає:

• забезпечення повної прозорості походження нафти та нафтопродуктів;

• перевірку документів і логістичного ланцюга, щоб уникнути роботи з товарами, що походять з підсанкційних країн;

• впровадження процедур, які гарантують, що постачання не порушують санкцій ЄС, США чи інших регуляторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Platts

Європейський Союз наближається до рекордного обсягу імпорту дизельного та авіаційного пального у жовтні 2025 року. Торговці активно поповнюють запаси перед зимою та запровадженням нових обмежень на продукти, виготовлені з російської нафти. Така ситуація може спричинити глибокі зміни у глобальних енергетичних потоках і вплинути на цінову динаміку ринку.

ЄС, санкції та глобальний перерозподіл нафтопродуктів

Зростання імпорту

• 1,9 млн барелів дизельного та авіаційного пального надійшло до портів ЄС протягом 1–20 жовтня 2025 року.
• Якщо темпи збережуться, це стане рекордним місячним показником у сучасній історії.
• Основні постачальники: Індія, Саудівська Аравія, США.

Передумови

• З 2023 року ЄС заборонив імпорт пального з росії.
• Це спричинило зміну торгових потоків — Європа почала шукати постачальників у віддалених країнах.
• План ЄС щодо обмеження імпорту пального, виробленого з російської нафти, з 21 січня 2026 року може знову дестабілізувати ринок.

Вплив санкцій США

• Санкції проти Rosneft PJSC та Lukoil PJSC посилили тиск на світових трейдерів.
• Індійські нафтопереробники заявили, що через нові обмеження майже неможливо продовжувати закупівлю російської нафти.
• Очікується, що постачання російської нафти до Індії впадуть до нуля.

Торгові потоки та наслідки для ринку

• Індія забезпечувала близько 20% імпорту середніх дистилятів у ЄС на початку жовтня (362 тис. барелів на добу).
• У разі збереження цих обсягів це стане найвищим показником з 2017 року.
• Нові санкції США створюють ефект “музичних стільців” на ринку: Індія шукає нові джерела нафти, а росія — нових покупців.
• Ключове питання: чи зможе Китай, другий найбільший імпортер російської нафти, збільшити закупівлі попри переговори про торгове перемир’я зі США?

Цінові та структурні наслідки

• Високі ціни на паливо створили сприятливі умови для арбітражу — трейдери активно спрямовують вантажі в Європу.
• Невизначеність перед січневими обмеженнями стимулює трейдерів нарощувати обсяги постачань уже зараз.
• Часткові або постійні закриття НПЗ у Європі посилюють дефіцит, збільшуючи залежність від імпорту.

«Коли арбітраж відкритий перед зимою, трейдери завжди скористаються нагодою купувати», — зазначив Юджин Лінделл, керівник підрозділу нафтопродуктів у FGE NexantECA.

Ймовірні сценарії

• Нова заборона ЄС може скорегувати обсяги імпорту з Індії, але не призведе до повного припинення постачання.
• Експерти прогнозують реорганізацію торговельних маршрутів без повного їх “обнулення”.
• На ринку формується новий баланс ризику і вигоди: санкції підвищують вартість логістики, але відкривають нові ніші для гнучких трейдерів.

Висновки

• ЄС демонструє адаптивність у пошуку енергетичних джерел попри санкційний тиск.
• Світовий нафтовий ринок входить у фазу динамічної перебудови, де кожне рішення політиків впливає на ціни та потоки постачання.
• Короткостроково — очікується підвищення волатильності цін на дизель і авіапальне.
• Довгостроково — формування нових енергетичних альянсів між Індією, Китаєм, ЄС та США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Перебудова енергетичних потоків ЄС у контексті нових санкцій

1. Європейський імпорт пального на шляху до історичного максимуму

• 1,9 млн барелів дизельного та авіаційного пального з Індії, Саудівської Аравії та США прибули до портів ЄС у період з 1 по 20 жовтня 2025 року.
• Якщо така динаміка збережеться, жовтень стане рекордним місяцем за обсягами імпорту середніх дистилятів до ЄС.
• Ці обсяги частково компенсують заборону на російські постачання, що діє з 2023 року.
• ЄС нарощує закупівлі пального, яке використовується для вантажного транспорту, локомотивів, авіації, будівельної техніки та опалення.

2. Нові санкції США та ризики для постачання

• США запровадили санкції проти російських енергетичних гігантів Rosneft PJSC та Lukoil PJSC.
• Це створило труднощі для індійських нафтопереробників — ключових покупців російської нафти, які тепер практично не можуть продовжувати закупівлі.
• Як наслідок, потоки російської нафти до Індії можуть впасти майже до нуля.
• Індія, яка з 2022 року імпортувала дешеву російську нафту за ціною до 60 доларів за барель, змушена буде переорієнтувати свої закупівлі.

«Коли арбітраж відкритий напередодні зими, ви скористаєтесь цією можливістю та купите», — сказав Юджин Лінделл, керівник напряму нафтопродуктів у консалтинговій компанії FGE NexantECA.

3. Нові обмеження ЄС з 21 січня 2026 року

• ЄС готується до заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти навіть поза межами ЄС.
• Мета — перекрити обхідну схему, за якої треті країни (як-от Індія) купували російську нафту, переробляли її та експортували дизель до Європи.
• Це може спричинити нове переформатування торговельних потоків, особливо у зимовий період.
• Хоча обмеження є меншим за масштабом, ніж попередня заборона 2023 року, воно додасть невизначеності на ринку.

4. Геополітична перебудова та ризики для ринку

• Через санкції США виникає “гра у музичні стільці” на світовому нафтовому ринку.
• Індійські НПЗ шукають нові джерела сировини, а росія — нових покупців, серед яких може бути Китай.
• Водночас Китай веде торгові переговори зі США, що зменшує його готовність посилювати закупівлі російської нафти.
• Аналітики очікують, що Індія не припинить постачання дизелю до Європи повністю, але обсяги можуть бути зменшені або реорганізовані.

Фернандо Феррейра, директор Rapidan Energy Group: «Ринок очікує скорочення або перегрупування торговельних потоків, але не повне припинення імпорту з Індії».

5. Вплив на світові ринки нафти та нафтопродуктів

• Потенційне скорочення постачань з Індії до ЄС підвищує ризики дефіциту дизелю у зимовий період.
• Європейські трейдери активно завозять пальне на випередження перед січневими санкціями, що створює короткостроковий надлишок.
• Середньостроково можливе зростання цін на дистиляти через складнощі з логістикою та обмежену пропозицію.
• Ринки реагують з підвищеною волатильністю, очікуючи змін у торговельних потоках Індія–ЄС–росія.

6. Висновки

• ЄС залишається енергетично залежним від зовнішніх постачальників попри санкції.
• Нова заборона з 2026 року може скоротити імпорт із третіх країн, але водночас посилить потребу в альтернативних джерелах.
• Санкційний тиск на росію та її партнерів (зокрема Індію) веде до глобального перерозподілу потоків енергоресурсів.
• Короткостроковий ефект — рекордні обсяги імпорту, довгостроковий — нестабільність ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів

Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення.

Європейський ринок нафтопродуктів

Стан бензинового сегменту

• Середня маржа бензину (gasoline crack spread) у Роттердамі відносно Brent склала $20,76/бар., що на 1¢ більше м/м, але на $1,59 менше р/р.
• Зростання обсягів переробки нафтопереробними заводами та пригнічений експорт до Західної Африки і США спричинили надлишок бензину, що тисне на рентабельність.
• Маржа бензину залишається під тиском через збільшення пропозиції та слабший попит з боку ключових імпортерів.

Динаміка авіаційного пального

• Маржа авіапального/гасу у Роттердамі проти Brent зросла четвертий місяць поспіль, досягнувши $23,76/бар. — це на $3,75 вище м/м та на $5,23 вище р/р.
• Зростання зумовлене скороченням виходу авіапального, адже НПЗ збільшили виробництво газойлю через його дефіцит.
• Очікується подальший приріст попиту завдяки відновленню авіаперевезень у Європі.

Позиції дизельного та газойлевого ринку

• Маржа газойлю у Роттердамі проти Brent досягла $28,31/бар. — зростання на $7,54 м/м і на $10,50 р/р, найвищий рівень за 17 місяців.
• Ціни на газойль у Європі зросли на $7,14 м/м (до $10,33 у попередньому місяці), але залишились на $3,80 нижче р/р.
• Фактори підтримки: низькі запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США, позитивний ринковий настрій у Північно-Західній Європі.
• Водночас збільшення постачання та зниження побоювань щодо обсягів із Близького Сходу можуть тиснути на маржу у майбутньому.

Сегмент мазуту (Fuel Oil 1.0%)

• Маржа Fuel Oil 1.0% у Роттердамі проти Brent у липні становила $2,47, що на 61¢ більше м/м та на $11,61 більше р/р.
• Підтримка надходила від стабілізації попиту після падіння у попередньому місяці, а також від потреби у конверсії палива у США, зростання запитів на сумішеву сировину та генерацію електроенергії на Близькому Сході.

Висновки

• Ринок дизеля та авіапального у Європі демонструє стійке зростання завдяки дефіциту пропозиції та відновленню попиту.
• Бензиновий сегмент перебуває під тиском через надлишкову пропозицію та слабкий експорт.
• Сегмент мазуту отримує підтримку з боку глобального попиту на конверсію палива та енергогенерацію.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

У травні 2025 року попит на нафту в країнах OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку) Європи скоротився на 118 тис. барелів на добу (tb/d) у річному вимірі, попри ознаки економічного відновлення у першому кварталі. Основний спад зафіксовано у Великій Британії та Італії, що переважило зростання у Німеччині, Франції та Іспанії.

Найбільше скорочення європейського споживання спостерігалося у сегменті дизельного пального, категорії «інші продукти» та залишкових паливних олій, хоча попит на бензин, авіаційний керосин і NGL/LPG зріс.

Динаміка попиту на нафту та економічні перспективи OECD Європи

• Категорії продуктів з найбільшим падінням: «інші продукти» (включно з бітумом, мастилами та нафтовим коксом) — мінус 188 tb/d (п’ять місяців поспіль падіння); дизель — мінус 151 tb/d (проти лише мінус 5 tb/d у квітні); мазут (fuel oil) — мінус 56 tb/d (покращення після падіння на 153 tb/d у квітні).
• Категорії зростання: NGL/LPG — плюс 103 tb/d; сировина для нафтохімії (naphtha) — плюс 28 tb/d (після спаду на 102 tb/d у квітні, підтримано збільшенням змішування з бензином); бензин — плюс 77 tb/d; авіаційний керосин — плюс 70 tb/d.

Економічна складова

• У 1 кв. 2025 року економічна активність відновилася, особливо в Іспанії, помірне зростання — у Німеччині та Франції.
• Рівень безробіття в Єврозоні знизився до рекордних 6,3% у травні (проти 6,4% рік тому).
• Німеччина у червні ухвалила пакет фіскальних стимулів на кілька мільярдів євро для підтримки бізнесу та інвестицій після двох років спаду.
• Очікується підтримка економіки завдяки менш жорсткій монетарній політиці та зростанню державних витрат у провідних економіках регіону.

Торговельна угода США-ЄС

• Ставка мита 15% на більшість товарів ЄС, що надходять до США.
• ЄС зобов’язався закупити $750 млрд американських енергоносіїв та інвестувати $600 млрд в економіку США, включно з оборонним сектором.
• Винятки: авіаційна продукція, хімія, напівпровідники, сільське господарство.
• Очікуване зниження торговельної невизначеності.

Короткострокові прогнози попиту

• У 3 кв. 2025 року попит зросте в середньому на 13 tb/d у річному вимірі (після падіння на 5 tb/d у 2 кв.).
• Літній туристичний сезон підтримуватиме споживання авіаційного керосину та бензину, особливо у Франції, Італії та Іспанії.
• У Німеччині зростання попиту на бензин і дизель наприкінці липня пояснюється активністю в агросекторі та сезонними подорожами.

Прогноз на 2025–2026 роки

• 2025: очікується зростання попиту на авіаційний керосин на 70 tb/d, бензин — на 60 tb/d, LPG/етан — на 20 tb/d, нафтову сировину (naphtha) — на 10 tb/d. Падіння: дизель — мінус 30 tb/d, мазут — мінус 50 tb/d, «інші продукти» — мінус 30 tb/d. Загальний попит — зростання на 30 tb/d до середнього рівня 13,5 млн бар./добу.
• 2026: прогнозоване зростання попиту на 40 tb/d до 13,6 млн бар./добу.

Висновок: Попри травневе падіння попиту, OECD Європа демонструє потенціал для відновлення у другій половині 2025 року завдяки економічній підтримці, активному туризму та покращенню ринку праці. Однак структура попиту зміщується у бік авіапального, бензину та LPG, тоді як дизель і мазути продовжують втрачати позиції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC

Обсяги незалежно збережених нафтопродуктів у хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA) впали на 2 % за тиждень до 5,97 млн тонн. Основною причиною стала активна зовнішня торгівля бензином — обсяги експорту до США та Канади суттєво скоротили запаси бензину до найнижчого рівня у 2025 році.

СТАН ЗАПАСІВ І ПРОГНОЗИ

• Загальний обсяг запасів ARA на 23 квітня: 5,97 млн т (мінус 117 тис. т або –1,9 % за тиждень)

1. Бензин: фундаментальна нестача

• Запаси: 1,275 млн т (–110 тис. т або –7,9 % за тиждень)
• Причина: зростання експорту до США та Канади
• Наслідок: досягнення мінімального рівня запасів у 2025 році
• Прогноз: попри сезонне зростання попиту, можливе зростання цін у разі збереження активного експорту

2. Нафта-напівпродукт (нафта нафтового походження)

• Запаси: 479 тис. т (–34 тис. т або –6,6 %)
• Фактор дефіциту: обмежена пропозиція в Німеччині
• Фактор попиту: високий попит із боку нафтохімічної промисловості

3. Газойль і авіаційне пальне: компенсуючий імпорт

• Газойль: 2,205 млн т (+49 тис. т або +2,3 %)
• Jet fuel: 852 тис. т (+6 тис. т або +0,7 %)
• Фактор росту: обсяги імпорту перевищили експорт
• Імпорт відіграв стабілізаційну роль на фоні загального зниження запасів

4. Мазут: негативна динаміка

• Запаси: 1,161 млн т (–28 тис. т або –2,4 %)
• Тенденція: поступове зниження попиту або активізація експортних потоків

5. Логістика: підвищення рівня води на Рейні

• Фактор: підвищення водності Рейну
• Наслідок: активізація баржових перевезень з ARA, що прискорило вивезення всіх видів пального

6. Висновки:

• Різке зменшення запасів бензину в ARA хабі створює передумови для зростання цін на фоні глобального попиту
• Високий попит на нафтохімію та логістичні полегшення підсилюють вивіз нафтопродуктів
• Зростання імпорту газойлю та авіаційного пального свідчить про гнучкість ринку, але не перекриває ризиків дефіциту
• Фундаментальні сигнали: попри ситуативні коливання, ринок залишається чутливим до змін логістики та зовнішнього попиту

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com

Замовити звіт по ринку

Оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження 25% мита на індійський експорт і погроза санкціями за закупівлі російської нафти змусили індійські державні нафтопереробні компанії переглянути свої контракти. Йдеться про поставки сорту Urals та Sokol, організовані через посередників в ОАЕ та Сінгапурі. Ситуація створює суттєву невизначеність для ринку нафти, змінюючи баланс між санкційними обмеженнями, логістикою та ціновими очікуваннями.

Фундаментальні чинники

• Політичні ризики:
  • Запровадження 25% мита на індійський експорт до США з 1 серпня створює тиск на Індію як споживача російської нафти.
  • Погроза додатковими санкціями щодо індійських закупівель Urals і Sokol знижує передбачуваність глобального ланцюга постачання.
  • Посилення контролю США за дотриманням санкцій — увага зміщується з цінового порогу G7 ($60/барель) на логістику й власність постачальників.
• Юридична та контрактна невизначеність:
  • Команди з комплаєнсу індійських НПЗ переглядають відвантаження липня-серпня на тлі зростання ризику вторинних санкцій.
  • У фокусі — контракти з використанням недоларових розрахунків та через посередників у Fujairah і Khor Fakkan.
  • Затримка тендерів на серпень через юридичні перевірки може призвести до зменшення попиту на російську нафту та перенаправлення потоків.
• Зміна підходів до контролю ланцюгів постачання:
  • Європейські дії проти індійського НПЗ з російським слідом посилили вимоги до прозорості щодо походження нафти.
  • Підвищена увага до особи трейдера і маршруту транспортування — ризик втрати статусу «санкційно безпечного» зростає навіть за дотримання цінових обмежень.
• Глобальні наслідки для цін і логістики:
  • Ризик тимчасового скорочення імпорту російської нафти в Азію може підтримати ціни на Brent і WTI у короткостроковій перспективі.
  • $750 млрд угода США–ЄС щодо енергетичної співпраці поки що стикається з логістичними обмеженнями та викликами довіри, що утримує ринок у напрузі.

Несподіване мито Трампа та погроза санкціями на російську нафту спричинили занепокоєння в індійських компаніях, які досі вважали, що недоларові розрахунки та ціни нижче $60 захищають їх від обмежень. Геополітична напруженість, що зростає, і перегляд юридичних рамок щодо торгівлі російською нафтою можуть у серпні-вересні спричинити сплески цін. Особливу увагу слід приділяти ринку Азії, через який проходить більша частина тіньових потоків Urals і Sokol.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку