Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

Європейські авіакомпанії та нафтопереробні компанії дедалі впевненіше оцінюють здатність континенту пройти літній пік перевезень без прямого дефіциту авіаційного пального. Після втрати частини постачання з Близького Сходу під час війни з Іраном НПЗ наростили виробництво, імпорт збільшився зі США, Західної Африки та Норвегії, а уряди задіяли стратегічні резерви.

Ринок адаптувався, але літо стане перевіркою системи

За даними Financial Times, ще у квітні Міжнародне енергетичне агентство попереджало, що в Європи може залишатися приблизно шість тижнів запасів авіаційного пального. Однак станом на 18 травня 2026 року учасники ринку оцінюють ситуацію менш тривожно.

Керівник Ryanair Майкл О’Лірі заявив, що має «майже нуль занепокоєння» щодо постачання пального в Європі на літо. За його словами, реальні побоювання існували ще місяць-два тому, але додаткове постачання зі США, Західної Африки та Норвегії, а також використання частиною авіакомпаній у Центральній Європі пального з росії мають стабілізувати ринок.

«Такий ринковий ціновий сигнал мобілізує сили», — заявив керівник Wizz Air Йожеф Вараді, коментуючи реакцію ринку на високі ціни авіапального.

НПЗ нарощують випуск гасу

Іспанська Repsol повідомила, що збільшила виробництво авіаційного пального на найближчі місяці на 20–25% проти аналогічного періоду минулого року. Для цього компанія переналаштувала НПЗ так, щоб отримувати більше гасу з кожного бареля переробленої нафти, а також відклала планові ремонтні роботи.

Керівник операцій НПЗ Repsol Антоніо Местре пояснив, що мета такого рішення — «закрити літній сезон», адже Іспанія традиційно має високий попит на авіапальне в період пікових подорожей.

Португальська Galp також заявила, що «максимізує» випуск авіаційного пального. Компанія очікує, що внутрішнє споживання буде повністю покрите за рахунок збільшеного виробництва та вже законтрактованого імпорту.

Ціни залишаються високими

Північна Європа пережила різкий стрибок цін на авіапальне: на початку квітня вони досягли рекордних $1 904 за тонну, що більш ніж удвічі перевищувало рівень до початку кризи. За даними Argus Media, минулого тижня авіапальне торгувалося близько $1 328 за тонну, тобто на 60% вище довоєнного рівня.

Високі ціни створили для НПЗ прямий стимул збільшувати виробництво саме авіаційного пального, навіть за рахунок інших нафтопродуктів. Один із європейських переробників зазначив, що результати березня та квітня можуть стати одними з найкращих в історії компанії через ціновий сплеск у сегменті jet fuel.

Додаткові обсяги та стратегічні резерви

• Аналітик FGE NexantECA Юджин Лінделл оцінив, що підвищення виходу авіапального на європейських НПЗ може додати приблизно 100 тис. барелів на добу.
• Це відповідає близько 20% обсягів, які Європа імпортувала з Близького Сходу до війни з Іраном.
• Вивільнення стратегічних запасів країнами-членами МЕА, за його оцінкою, може покрити близько 34% дефіциту постачання авіапального в Європі у 2026 році
• Збільшений імпорт зі США, Нігерії та інших країн має закрити решту розриву.
• Попит на авіапальне в Європі у другому кварталі оцінюється приблизно на 2% нижчим через скорочення авіакомпаніями нерентабельних маршрутів.

British Airways повідомила, що має достатньо постачальників для всього літнього розкладу. Air France заявила, що її аеропорти мають резерви на кілька місяців. Комерційний директор аеропорту Стамбула Сервер Айдин також зазначив, що аеропорт забезпечений пальним завдяки роботі з багатьма постачальниками.

«Диверсифікація — це ключ», — заявив Сервер Айдин.

Ризик не зник повністю

Попри кращу адаптацію ринку, трейдери попереджають, що Європа не може розслаблятися. Старший трейдер польської Orlen Лукаш Струпчевський назвав майбутній літній сезон «стрес-тестом» для всієї системи глобальної енергетичної безпеки.

«Невелика зміна поточних умов може створити багато проблем для всіх», — зазначив Лукаш Струпчевський, який працює трейдером майже 20 років.

Отже, базовий сигнал для ринку змінився: ризик прямого дефіциту авіапального в Європі знизився, але баланс залишається напруженим. НПЗ, імпортери, авіакомпанії та уряди вже задіяли більшість доступних механізмів адаптації — від переналаштування виробництва до стратегічних запасів. Саме тому літній сезон покаже, наскільки стійкою є нова конфігурація постачання після втрати частини близькосхідських потоків.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже 9% глобальних потужностей. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій.

Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки

Атаки на нафтопереробні заводи, пов’язані з війнами навколо Ірану та в Україні, стали найсерйознішим ударом по світовій нафтопереробці за останні роки. За оцінками Reuters із посиланням на галузевий моніторинг IIR, упродовж останніх місяців з ринку було фактично вилучено майже 9% світових потужностей переробки нафти.

Це не просто технічна проблема окремих НПЗ. Нафтопереробка є ланкою, яка перетворює сиру нафту на бензин, дизельне пальне, авіапальне та мазут. Тому навіть за наявності нафти в системі дефіцит переробних потужностей швидко переходить у дефіцит готових нафтопродуктів і тисне на ціни для промисловості, транспорту, авіації та споживачів.

«Поточна напруженість і надалі підтримуватиме ринок нафтопродуктів, не в останню чергу з огляду на пошкодження, завдані НПЗ», — заявив Reuters аналітик Saxo Bank Оле Гансен.

Масштаб втрат: майже 9% світової переробки

За даними, наведеними в матеріалі Reuters, добовий попит на рідке пальне, включно з бензином, дизельним пальним, авіапальним і мазутом, становить близько 104 млн барелів на добу. На цьому тлі вилучення з ринку кількох мільйонів барелів переробки щодня має системний ефект.

• До 7 травня війна навколо Ірану зупинила до 3,52 млн барелів на добу нафтопереробних потужностей.
• На Близькому Сході було уражено або превентивно зупинено 20 НПЗ; до середини квітня це вивело з роботи понад 2,3 млн барелів на добу потужностей.
• Війна між росією та Україною додатково вилучила з ринку ще 1,42 млн барелів на добу, за оцінкою IIR.
• Українські атаки безпілотниками, спрямовані на підрив воєнної машини москви, за розрахунками Reuters, у січні — травні вивели з роботи близько 700 тис. барелів на добу російських потужностей первинної переробки на 16 майданчиках.
• В Азії та Європі нестача сирої нафти зменшила обсяги переробки приблизно на 3,8 млн барелів на добу, за оцінкою аналітиків JPMorgan.

У сумі перебої, пов’язані з двома війнами, дорівнюють майже 9% від 100,5 млн барелів на добу глобальних нафтопереробних потужностей. Для ринку це означає, що проблема вже вийшла за межі окремих регіонів і стала глобальним фактором ціноутворення.

Близький Схід: пошкодження НПЗ і дефіцит сирої нафти

Війна навколо Ірану вдарила по ринку одразу двома каналами. Перший — це фізичні пошкодження НПЗ. Другий — порушення руху танкерів із Перської затоки, що обмежує доступність сирої нафти для переробників.

• Серед постраждалих об’єктів — НПЗ Ras Tanura потужністю 550 тис. барелів на добу, найбільший завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії.
• За словами генерального директора Saudi Aramco Аміна Нассера, завод відновив роботу, однак частина установок перебуває на ремонті.
• У Кувейті безпілотниками були уражені два з трьох НПЗ — Mina Al-Ahmadi та Mina Abdullah.
• Ці два заводи, а також найбільший кувейтський НПЗ Al-Zour потужністю 615 тис. барелів на добу, знизили обсяги переробки.

Саме тому нинішній дефіцит не можна швидко ліквідувати лише переорієнтацією потоків нафти. Якщо пошкоджені установки не працюють, сира нафта не перетворюється на готове пальне в потрібних обсягах. Це особливо болісно для дизельного пального та авіапального, де ринок і до цього мав обмежений запас міцності.

російська переробка: удари по інфраструктурі москви зменшують постачання нафтопродуктів

Окремий тиск на світовий баланс створюють втрати російської переробки. За даними Reuters, українські атаки безпілотниками у січні — травні вивели з роботи близько 700 тис. барелів на добу потужностей первинної переробки нафти й газу на 16 НПЗ у західній, північній та південній частинах росії.

Для Європи цей фактор має подвійне значення. По-перше, росія до повномасштабної війни була одним із ключових постачальників дизельного пального. По-друге, після припинення приймання російського пального через війну в Україні європейський ринок став більш залежним від альтернативних джерел, включно з Близьким Сходом. Коли Близький Схід також втрачає частину переробки та логістики, ці два шоки накладаються один на одного.

Дизельне пальне та авіапальне: найболючіші сегменти

Найсильніше скорочення переробки б’є по середніх дистилятах — насамперед дизельному пальному та авіапальному. Це продукти, критично важливі для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, армійської логістики та авіації.

«Нижчі обсяги переробки в Азії та росії мали непропорційно великий вплив на газойль і дизельне пальне. Ми бачимо, як баланс в Азії переходить від стійкого регіонального профіциту до очевидного регіонального дефіциту», — заявила аналітикиня FGE Цилін Там.

• Запаси нафтопродуктів у Сінгапурі, одному з ключових нафтових хабів Азії, 7 травня опустилися до найнижчого рівня більш ніж за 9 місяців.
• Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального вже в червні, якщо постачання з Перської затоки не буде повністю замінене.
• Нігерійський НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу у квітні майже подвоїв експорт авіапального до Європи, за даними Kpler.
• Роздрібні ціни на дизельне пальне в ЄС у квітні досягли рекордних 2,11 євро за літр, за даними Європейської комісії.

Рекордні ціни на дизель у ЄС відображають одночасно втрату частини постачання з Перської затоки та припинення приймання пального з росії, яка раніше була головним постачальником Європи. У такій ситуації споживач платить не лише за нафту, а й за дефіцит переробки, дорожчу логістику та конкуренцію між регіонами за готові нафтопродукти.

Ціни на нафту та нафтопродукти: Brent піднімався до 126 доларів за барель

Скорочення переробки та порушення постачання вже відбилися на цінах. Еталонна нафта Brent у квітні сягала 126 доларів за барель, що стало максимумом за чотири роки. Окремі нафтопродукти дорожчали ще швидше: авіапальне в березні піднялося до рекордного рівня.

В умовах дефіциту нафтопереробники, трейдери та роздрібні оператори змушені активніше використовувати запаси сирої нафти й готового пального. Це пом’якшує поточний дефіцит, але водночас зменшує резерв безпеки ринку.

«Навіть якщо війна швидко завершиться, очікується, що ціни залишатимуться на високих рівнях», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

За словами Патріка Пуянне, з запасів уже було відібрано близько 500 млн барелів нафти, а цей показник може зрости до 1 млрд барелів, з огляду на час, необхідний для повторного запуску об’єктів і доставки пального до Азії.

Чому швидкого відновлення не буде

Головна проблема полягає в тому, що світова нафтопереробна галузь увійшла в цей рік із обмеженим резервом потужностей. За словами аналітика Energy Aspects Джорджа Дікса, надлишкових можливостей для швидкої компенсації втрат небагато.

• За даними IIR, у 2019–2026 роках було закрито близько 9,69 млн барелів на добу потужностей.
• Причинами закриттів стали пандемія, операційні проблеми, слабка економіка частини заводів і поступове зростання електромобілів.
• Цей обсяг дорівнює приблизно 10% нинішніх робочих потужностей.

Тобто світовий ринок зустрів новий шок уже після багаторічного скорочення резерву. Саме тому пошкодження НПЗ, перебої з нафтою та логістичні обмеження не можна швидко перекрити простим нарощуванням переробки в інших регіонах.

Міжнародне енергетичне агентство очікує, що переробка на НПЗ Перської затоки цього року знизиться до 8,7 млн барелів на добу, що на 900 тис. барелів на добу менше, ніж у 2025 році. Також агентство знизило прогноз переробки російської нафти у 2026 році: у другому кварталі вона може опуститися до 4,8 млн барелів на добу проти близько 5,2 млн барелів на добу раніше цього року.

Висновок для ринку: дефіцит став структурним, а не короткостроковим

Нинішня ситуація на ринку нафти й нафтопродуктів уже не виглядає як короткий ціновий сплеск. Пошкодження НПЗ, скорочення переробки, проблеми з танкерним рухом із Перської затоки, втрата російських потужностей і низькі запаси формують більш тривалий дефіцит готового пального.

• Для Європи головними ризиками залишаються дизельне пальне та авіапальне, оскільки регіон уже втратив російський ресурс і тепер конкурує за альтернативні постачання.
• Для Азії ключовою проблемою є перехід від регіонального профіциту газойлю та дизельного пального до дефіциту.
• Для світового ринку найважливішим сигналом є те, що майже 9% переробних потужностей виявилися недоступними в момент, коли резервні можливості галузі обмежені.

Якщо відновлення НПЗ справді триватиме місяцями, високі ціни на дизельне пальне та авіапальне можуть залишатися не наслідком паніки, а результатом реального фізичного дефіциту переробки. Це означає, що ринок пального у Європі й надалі буде чутливим до будь-яких нових збоїв у Перській затоці, росії чи на морських маршрутах постачання.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія попередила про ризик найсерйознішої енергетичної кризи в історії. Найближча зона напруги для споживачів пального — гас: через літній авіасезон уже на початку червня можливі скасування рейсів і зростання цін на квитки.

Криза постачання

• ЄС поки не фіксує перебоїв із енергетичними потоками через закриття Ормузької протоки, але визнає, що такий сценарій можливий.
• Через протоку до війни проходило близько 20 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів.
• У березні потоки впали до трохи більш як 2 млн барелів на добу, за даними останнього звіту IEA.
• Це означає падіння більш ніж у 9 разів, що напряму б’є по ринку нафти й нафтопродуктів.

Фінансовий тиск на ЄС

• Від початку конфлікту на Близькому Сході країни ЄС витратили понад 30 млрд євро додатково на імпорт енергоносіїв.
• Додаткового постачання за ці гроші блок не отримав.
• За оцінкою єврокомісара Дана Єргенсена, війна Ірану проти коаліції США та Ізраїлю коштує ЄС понад 500 млн євро на день.

Гас як найближчий ризик для споживачів

• Брюссель окремо виділяє гас як короткострокову проблему перед літнім авіасезоном.
• Можливі наслідки: скасування рейсів і зростання цін на авіаквитки.
• Єврокомісія створила паливну обсерваторію для моніторингу запасів авіапального та недопущення накопичення ресурсів окремими країнами.

Реакція країн ЄС

• Словенія вже запровадила повне нормування пального: приватним водіям дозволено до 50 літрів на день.
• Словаччина дозволила АЗС обмежувати продаж дизелю та встановлювати вищі ціни для авто з іноземними номерами.
• Єврокомісія передала країнам ЄС план із 10 пунктів щодо скорочення попиту.
• Серед заходів: дистанційна робота, скорочення поїздок авто, каршеринг, зниження швидкості на автомагістралях.

Стратегічний висновок Брюсселя

• ЄС пов’язує кризу не лише з цінами, а й із залежністю від викопного пального.

Енергетична залежність — це не лише економічне питання, це також стратегічна вразливість. — Дан Єргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла

• У короткостроковій перспективі Брюссель планує керувати ризиками, гарантувати безпеку постачання й захищати громадян від нестабільності паливних ринків.
• У середньо- та довгостроковій перспективі ЄС робить ставку на диверсифікацію джерел, інвестиції в інтерконектори та інтеграцію енергоринку.

Прискорення енергетичного переходу та електрифікація наших економік — єдиний сталий вихід із нинішньої кризи й найкраща гарантія проти будь-якої майбутньої. — Дан Єргенсен

Політичний конфлікт навколо енергобезпеки

• Італійський віцепрем’єр Маттео Сальвіні закликав Брюссель розглянути відновлення імпорту енергоносіїв із росії заради енергетичної безпеки.
• Єврокомісія цей варіант відкинула.
• У січні 2026 року ЄК підтвердила мету: відмова від російського викопного пального до 2027 року.

Висновки

• Ключовий ризик — різке скорочення потоків нафти й нафтопродуктів через Ормузьку протоку.
• Найближчий удар по споживачах може пройти через авіапальне: гас, авіаквитки й доступність рейсів.
• Дизельний ринок уже реагує адміністративно: обмеження продажу та диференційовані ціни в Словаччині свідчать про нервозність паливного сегмента.
• ЄС переходить від ринкової логіки до кризового управління: моніторинг запасів, обмеження споживання, нормування й план економії попиту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: brusselssignal.eu

Європейський Союз входить у нову фазу енергетичної нестабільності, де ключовою проблемою стає вже не лише зростання цін, а невизначеність фізичної наявності пального. Найбільш уразливими залишаються дизель і авіаційне паливо, а фрагментована політика запасів і залежність від імпорту формують ризики для транспорту, логістики та економіки загалом.

Європа на межі: прихована паливна криза загрожує транспорту та економіці

Структурна вразливість паливного ринку

• Європейський Союз залишається суттєво залежним від імпорту пального, особливо дизеля та авіаційного пального jet fuel (паливо для реактивної авіації).
• На відміну від природного газу, де сформовано узгоджені механізми накопичення запасів, ринок рідких нафтопродуктів характеризується фрагментованою політикою між країнами-членами.
• Відсутність єдиного підходу до стратегічних резервів створює ризик різких перебоїв у постачанні.

Транспорт і авіація під тиском

• Авіаційний сектор уже демонструє перші ознаки кризи через залежність від імпорту авіаційного пального.
• Значна частина постачання проходить через геополітично вразливі маршрути, зокрема Ормузьку протоку.
• Потенційні перебої можуть спричинити:
  • затримки рейсів
  • зростання вартості авіаквитків
  • операційні проблеми в аеропортах та авіакомпаніях
• Локальна проблема постачання швидко трансформується у ширшу економічну кризу.

Глобальна конкуренція за ресурси

• Світові ринки пального демонструють зростаючу конкуренцію через обмежену пропозицію.
• Постачальники дедалі частіше перенаправляють ресурси до Азїї, де:
  • попит стабільно високий
  • ціни більш вигідні
• Європейські нафтопереробні заводи не здатні повністю покрити внутрішній попит, що посилює імпортозалежність.
• Формується крихка система, де навіть незначні перебої можуть викликати масштабні наслідки.

Запізніла реакція політики

• Європейські інституції лише починають обговорювати:
  • обов’язкові запаси пального
  • координовані закупівлі
• Водночас ці ініціативи супроводжуються критикою через:
  • запізнення
  • відсутність єдності
• ЄС ризикує діяти у реактивному режимі замість превентивного управління кризою.

Системна криза енергетичної безпеки

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів:
  • поглиблення диверсифікації джерел постачання залишається критично необхідним
  • низька узгодженість політики запасів знижує логістичну стійкість
  • ризики блокування ключових маршрутів (зокрема Ормузької протоки) формують сценарії шокових перебоїв
• Захист критичної інфраструктури:
  • залежність від зовнішніх маршрутів підвищує геополітичні ризики
  • відсутність скоординованих рішень обмежує ефективність економічних і регуляторних заходів
• Зміни у ціноутворенні:
  • зростає вплив глобальної конкуренції за ресурси на європейські ціни
  • перерозподіл потоків у бік Азії створює передумови для подорожчання пального в Європі
  • дефіцит пропозиції підсилює волатильність ринку

Реальна проблема вже не лише у зростанні цін, а у зростаючій невизначеності щодо доступності пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: Pagenews.gr

Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.

ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію

• Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.
• Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ.
• Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на теплові насоси та промислове обладнання, що працює на електроенергії.
• За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому приблизно вдвічі вищі, ніж на природний газ.
• Висновок: ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.

Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку

• Брюссель координуватиме можливі вивільнення нафтових запасів, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.
• Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити 400 млн барелів нафти зі своїх резервів.
• Мета такого кроку — заспокоїти нафтові ринки в умовах цінового й логістичного тиску.
• Висновок: нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.

Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку

• ЄС імпортує близько 40% авіапального.
• Половина цього імпорту проходить через Ормузьку протоку.
• Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів.
• Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.
• Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше 90 днів нафтових запасів, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.
• Висновок: саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.

Переробні потужності Європи мають працювати повніше

• Єврокомісія планує оцінити нафтопереробні потужності Європи.
• Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити повне використання наявних потужностей.
• Висновок: у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.

Підтримка бізнесу й споживачів

• Єврокомісія запропонувала рекомендації для негайного полегшення, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.
• Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.
• ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до 50% зростання цін на пальне або добрива, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.
• Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення.
• Субсидії мають бути надані цього року.
• Висновок: ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.

Загальний висновок

• ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.
• Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є авіапальне, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.
• Рішення про вивільнення 400 млн барелів нафти показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.
• Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Зимовий період 2026 року став серйозним випробуванням для паливного ринку України. Повна імпортозалежність, високі ціни, логістичні обмеження та воєнні ризики сформували ситуацію, у якій дизель, бензин і скраплений газ опинилися в зоні максимального системного ризику. Кількісні індикатори свідчать: без превентивних рішень ринок входить у фазу підвищеної вразливості.

Паливний ринок України взимку 2026 року

Загальна оцінка ситуації

Станом на початок 2026 року Україна практично повністю залежить від імпорту моторних палив і скрапленого газу. Зниження внутрішніх виробничих потужностей та війна перетворили зимовий сезон на повноцінний стрес-тест.

• Бензин у роздрібі подорожчав до близько 67 грн/л.
• Дизельне пальне — до 73 грн/л.
• LPG демонструє підвищену чутливість до морозів і логістики.

За методологією RISK-EU Україна перебуває в критичній зоні ризику за всіма трьома видами палива. Ризиковий індекс для дизеля становить 25 із 25 можливих балів, що відповідає максимальному рівню загрози.

Дизельне пальне як ключовий ресурс

У січні 2026 року дизель став найбільш проблемним сегментом. Низькі температури, тривалі відключення електроенергії та масове використання генераторів спричинили зростання споживання більш ніж на 20% за умов повної імпортозалежності.

• У листопаді–грудні 2025 року імпортовано рекордні обсяги пального напередодні підвищення акцизів.
• У сільській місцевості дизель перерозподіляється з виробничих потреб на генератори.
• Виникають вторинні ризики: зниження продуктивності агросектору та зростання витрат.

Якість дизеля та морозний фактор

За температури –25°C стандартні суміші втрачають текучість через парафінізацію. Дефіцитним стає навіть європейський арктичний дизель Class F, розрахований на –32°C.

Відсутність роботи українських НПЗ обмежує можливості виробництва зимових сумішей, що призводить до збоїв логістики та неритмічного постачання АЗС у морозний період.

Ціни та конкуренція

• Преміальні мережі утримують ціни близько 62,99 грн/л.
• Дискаунтери — 51–54 грн/л.
• Різниця 10–12 грн/л вказує на структурні проблеми конкуренції.

За оцінками Центру Разумкова, націнка у преміальних мережах може бути завищена щонайменше на 5 грн/л. Сукупне податкове навантаження (ПДВ та акциз) становить 42–47% вартості літра.

Бензин: логістичні вузькі місця

У великих містах ситуація залишається відносно стабільною, однак ризики зберігаються.

• А-95 коштує 57–60 грн/л, преміальні марки — до 69 грн/л.
• Ключова загроза — порушення південного імпортного коридору.

Порти Рені та Ізмаїл забезпечують до 60% імпорту світлих нафтопродуктів. Замерзання Дунаю за –25°C може призвести до втрати найстабільнішого каналу постачання.

Каскадний попит і гуртові ціни

• А-95 на гуртовому ринку: +10,8% (самовивіз) та +18,3% (FCA).
• Зимове дизпальне: +14,5%.
• LPG: +1,9%.

Стриманіше зростання в роздробі свідчить про накопичення потенціалу для подальшого коригування цін на АЗС.

LPG: фізичні та якісні обмеження

За температур нижче –25°C стандартна суміш 50/50 пропан-бутан втрачає ефективність: бутан не випаровується, а тиск у системі падає на 30–40%.

• Ризик зупинки транспорту та котлів у приватному секторі.
• Залежність від дунайських терміналів ще вища, ніж у бензину.
• Постачання некондиційних сумішей знижує енергетичну цінність на 10–15%.

Соціально-економічний вимір

Середня заробітна плата в Україні становить 24 292,9 грн (ПФУ). Заправка 50 л бензину на преміальній АЗС обходиться приблизно у 3000 грн, або 12,4% місячного доходу.

Для сільських домогосподарств це формує ризик енергетичної бідності, який посилюється підвищенням акцизів з 1 січня 2026 року:

• Бензин: з 271,7 до 300,8 євро/т.
• Дизель: з 215,7 до 253,8 євро/т.

Це додає до роздрібної ціни 2–3 грн/л за умов обмеженої платоспроможності споживачів.

Висновки для України в умовах війни

• Ринок нафтопродуктів: критична потреба у диверсифікації імпорту та формуванні резервів арктичного дизеля щонайменше на 30 діб.
• Критична інфраструктура: захист дунайського напрямку, інвестиції в логістику та страхування воєнних ризиків.
• Ціноутворення: необхідність прозорості структури ціни, контролю маржі та запобігання концентрації ринку.

Паливний сектор України взимку 2026 року балансує між функціонуванням у логіці національної безпеки та ризиком системних збоїв. За температур –25°C дефіцит або непридатність палива може паралізувати генераторну інфраструктуру й транспорт, посиливши соціальну напругу та інфляцію.

Джерело: Terminal

За матеріалами:

razumkov.org.ua

fuelrisk_ua

Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження сировини, що трансформує структуру ринку, ускладнює використання «сірого» імпорту та посилює роль прозорих ланцюгів постачання.

Вплив рішення Platts на європейський ринок нафтопродуктів

Регуляторне підґрунтя: 18-й пакет санкцій ЄС

В основі змін лежить Регламент Ради ЄС 2025/1494 від 18 липня 2025 року, який формалізує 18-й пакет антиросійських санкцій. Для Platts саме цей документ став юридичною відправною точкою перегляду методології оцінки.

• Юридична база
  • Регламент 2025/1494 встановлює заборони щодо нафтопродуктів з митним кодом ТН ЗЕД 2710, якщо вони вироблені з російської сирої нафти з кодом ТН ЗЕД 2709 00.
  • Формально санкції охоплюють не всі можливі види товарів, а лише чітко визначені категорії за кодами ТН ЗЕД.
• Рішення Platts жорсткіше за мінімальні вимоги регламенту
  • Після опитування клієнтів агентство добровільно розширює рамки: з оцінок виключаються усі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, незалежно від кодів ТН ЗЕД.
  • Такий підхід означає перехід від вузько юридичного тлумачення до ринкової «деглобалізації» російських нафтопродуктів у європейських бенчмарках.

Часові рубежі для ринку

Platts розділяє зміни за типами постачань, задаючи два орієнтири для учасників ринку.

• З 15 грудня 2025 року
  • У CIF та FOB-оцінках вантажів (cargo) в Європі не враховуються нафтопродукти, вироблені з російської нафти.
  • Фактично з цього дня будь-який продукт, пов’язаний із російською сирою нафтою, «випадає» з європейських цінових індикаторів для вантажних партій.
• З 2 січня 2026 року
  • Аналогічний підхід застосовується до танкерних і баржевих постачань: у європейських оцінках не враховуються нафтопродукти, вироблені з російської нафти і перевезені танкерами чи баржами.
  • Таким чином, із початку 2026 року повний ланцюг морської логістики нафтопродуктів з російської нафти опиняється поза європейськими бенчмарками.

Як Platts змінює структуру кошика європейських цін

Рішення агентства перетворює спосіб формування європейських цінових індикаторів на нафтопродукти, зміщуючи акцент з «характеристик продукту» на «походження сировини».

• Від продуктового до походженевого підходу
  • Раніше основним було відповідність продукту специфікаціям, незалежно від того, з якої нафти він вироблений.
  • Тепер у європейських оцінках Platts критично важливим стає доведене неросійське походження сирої нафти, з якої вироблено продукт.
  • Наслідок: навіть формально «дозволені» схеми з переробкою російської нафти в третіх країнах втрачають цінову видимість у Європі.
• Звуження кошика пропозиції в бенчмарках
  • Виключення нафтопродуктів з російської нафти зменшує кількість фізичних обсягів, що можуть бути враховані в оцінках CIF/FOB.
  • На європейському ринку формується окремий ціновий всесвіт «чистих від російської нафти» продуктів, тоді як продукти з російським слідом фактично відсуваються на периферію.

Документальне підтвердження неросійського походження нафти

Щоб нафтопродукт був допущений до європейських оцінок Platts, постачальники мають надати комплексний пакет доказів. Це не просто формальність — а інструмент глибокого контролю за ланцюгами постачання.

• Базовий пакет документів для постачальників
  • Довідка НПЗ-постачальника:
    • Підтверджує, що за останні 60 днів на виробничі лінії заводу не надходила й не перероблялась російська нафта.
    • Логіка: період у 60 днів зменшує ризик домішування російської нафти в технологічному циклі.
  • Дані відстеження суден:
    • Дозволяють встановити дату відвантаження останньої партії російської нафти на НПЗ-виробник.
    • Це пов’язує логістичний ланцюг з виробничим, створюючи наскрізну прозорість.
  • Вантажна коносаментна накладна:
    • Фіксує маршрут і параметри постачання нафтопродукту.
    • Служить юридичним доказом умов транспортування.
  • Сертифікат про походження товару:
    • Підтверджує країну походження нафти/нафтопродукту.
    • Без такого сертифіката доступ до європейських оцінок стає практично неможливим.
• «Посилена перевірка» для складних ланцюгів постачання
  • Якщо кілька НПЗ закуповують сировину через один морський порт або нафтотермінал, покупці можуть висувати додаткові вимоги.
  • У таких випадках потрібна «посилена перевірка» походження нафти з третіх країн, зокрема:
    • детальніші логістичні дані;
    • розширений пакет підтверджень для кожного НПЗ;
    • мінімізація ризику «перемішування» потоків російської і неросійської нафти у спільній інфраструктурі.

Висновки щодо можливих змін на європейському ринку нафти й нафтопродуктів

На основі оголошених Platts змін та вимог до доказової бази можна виокремити кілька структурних тенденцій для європейського ринку.

• Диверсифікація джерел постачання
  • Виключення нафтопродуктів з російської нафти зі всіх європейських оцінок:
    • послаблює економічну привабливість російської сировини для постачальників, орієнтованих на європейські хаби;
    • створює додатковий стимул для нарощування постачань неросійської нафти та продуктів із неї.
  • Очікувано, нафтопереробні заводи, які прагнуть зберегти доступ до бенчмарків Platts, будуть:
    • переглядати структуру закупівель;
    • будувати довші, але політично безпечніші ланцюги постачання.
• Логістична стійкість і простежуваність
  • Жорсткі вимоги до відстеження суден і документування маршрутів роблять ринок:
    • менш чутливим до схем маскування походження нафти;
    • більш стійким до маніпуляцій із перевантаженнями в портах і терміналах.
  • «Посилена перевірка» для спільних портів:
    • змушує операторів інфраструктури удосконалювати системи обліку і розділення потоків;
    • знижує ризик того, що російська нафта «розчиниться» в змішаних партіях і потрапить до європейського ринку під виглядом третіх країн.
• Стратегічні запаси та сценарії на випадок потрясінь
  • Оскільки значна частина потенційної пропозиції (російські продукти) втрачає доступ до європейських бенчмарків, країнам ЄС і компаніям-постачальникам доведеться:
    • більше покладатися на стратегії запасів із прозорим походженням нафти;
    • планувати сценарії, де логістичні вузли (порти, термінали, НПЗ) повинні витримувати не лише фізичні ризики, а й санкційний комплаєнс*.
  • Логічно очікувати, що:
    • оператори сховищ і терміналів посилюватимуть внутрішні процедури перевірок для уникнення блокування доступу до європейських цінових індикаторів;
    • сценарне планування буде враховувати не лише фізичні загрози постачанню, а й регуляторні ризики щодо походження сировини.

Висновки щодо змін у ціноутворенні на європейських хабах

Логіка виключення російських нафтопродуктів із котирувань дозволяє сформувати кілька принципових висновків про структуру ціни та конкуренцію.

• Структура ціни та ринкова маржа
  • Витіснення продуктів із російської нафти з європейських оцінок:
    • звужує базу пропозиції у бенчмарках;
    • може підсилити роль постачань із вищими витратами на логістику й комплаєнс.
  • Ринкова логіка підказує, що:
    • частина додаткових витрат на документальну перевірку та логістику перекладатиметься у маржу й кінцеву ціну нафтопродуктів, що допущені до котирувань;
    • нафто- і трейдингові компанії з більш прозорими ланцюгами постачання можуть отримати цінову премію за надійність і комплаєнс.
• Податкова політика та конкуренція
  • Сам факт прив’язки бенчмарків до походження сировини, а не лише до якості продукту:
    • створює простір для подальших регуляторних рішень у європейських країнах, у тому числі податкового характеру;
    • дозволяє урядам чіткіше відрізняти продукти з прозорих і ризикованих ланцюгів постачання.
  • Конкуренція між постачальниками:
    • переміщується з площини «найнижчої ціни за будь-яке походження» до площини «конкуренції за довіру та доказовість неросійського походження»;
    • компанії, що не можуть підтвердити такий статус, втрачатимуть доступ до ключових європейських котирувань, навіть якщо фактично продовжать торгувати на периферійних або нішевих ринках.

Підсумкові висновки

• Platts, спираючись на 18-й пакет санкцій ЄС, але виходячи за його формальні рамки, фактично створює окремий «чистий» від російської нафти сегмент європейського ринку нафтопродуктів.
• Жорсткі вимоги до документального підтвердження походження сировини перетворюють прозорість ланцюгів постачання на ключову конкурентну перевагу.
• Європейські бенчмарки цін дедалі менше відображатимуть продукти з російською сировиною, що посилює диверсифікацію джерел постачання й змінює структуру конкуренції на ринку.
• Логістична інфраструктура (порти, термінали, НПЗ) має адаптуватися до режиму «посиленої перевірки», де ризики санкційного порушення стають такими ж критичними, як і традиційні операційні ризики.

* «Санкційний комплаєнс» — це дотримання правил, обмежень та юридичних вимог, встановлених санкційним законодавством. Система заходів, яка забезпечує, щоб компанія не порушувала санкції, запроваджені державами чи міжнародними організаціями.

У контексті нафтогазового ринку

Для енергетичних компаній «санкційний комплаєнс» означає:

• забезпечення повної прозорості походження нафти та нафтопродуктів;

• перевірку документів і логістичного ланцюга, щоб уникнути роботи з товарами, що походять з підсанкційних країн;

• впровадження процедур, які гарантують, що постачання не порушують санкцій ЄС, США чи інших регуляторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Platts

Європейський Союз наближається до рекордного обсягу імпорту дизельного та авіаційного пального у жовтні 2025 року. Торговці активно поповнюють запаси перед зимою та запровадженням нових обмежень на продукти, виготовлені з російської нафти. Така ситуація може спричинити глибокі зміни у глобальних енергетичних потоках і вплинути на цінову динаміку ринку.

ЄС, санкції та глобальний перерозподіл нафтопродуктів

Зростання імпорту

• 1,9 млн барелів дизельного та авіаційного пального надійшло до портів ЄС протягом 1–20 жовтня 2025 року.
• Якщо темпи збережуться, це стане рекордним місячним показником у сучасній історії.
• Основні постачальники: Індія, Саудівська Аравія, США.

Передумови

• З 2023 року ЄС заборонив імпорт пального з росії.
• Це спричинило зміну торгових потоків — Європа почала шукати постачальників у віддалених країнах.
• План ЄС щодо обмеження імпорту пального, виробленого з російської нафти, з 21 січня 2026 року може знову дестабілізувати ринок.

Вплив санкцій США

• Санкції проти Rosneft PJSC та Lukoil PJSC посилили тиск на світових трейдерів.
• Індійські нафтопереробники заявили, що через нові обмеження майже неможливо продовжувати закупівлю російської нафти.
• Очікується, що постачання російської нафти до Індії впадуть до нуля.

Торгові потоки та наслідки для ринку

• Індія забезпечувала близько 20% імпорту середніх дистилятів у ЄС на початку жовтня (362 тис. барелів на добу).
• У разі збереження цих обсягів це стане найвищим показником з 2017 року.
• Нові санкції США створюють ефект “музичних стільців” на ринку: Індія шукає нові джерела нафти, а росія — нових покупців.
• Ключове питання: чи зможе Китай, другий найбільший імпортер російської нафти, збільшити закупівлі попри переговори про торгове перемир’я зі США?

Цінові та структурні наслідки

• Високі ціни на паливо створили сприятливі умови для арбітражу — трейдери активно спрямовують вантажі в Європу.
• Невизначеність перед січневими обмеженнями стимулює трейдерів нарощувати обсяги постачань уже зараз.
• Часткові або постійні закриття НПЗ у Європі посилюють дефіцит, збільшуючи залежність від імпорту.

«Коли арбітраж відкритий перед зимою, трейдери завжди скористаються нагодою купувати», — зазначив Юджин Лінделл, керівник підрозділу нафтопродуктів у FGE NexantECA.

Ймовірні сценарії

• Нова заборона ЄС може скорегувати обсяги імпорту з Індії, але не призведе до повного припинення постачання.
• Експерти прогнозують реорганізацію торговельних маршрутів без повного їх “обнулення”.
• На ринку формується новий баланс ризику і вигоди: санкції підвищують вартість логістики, але відкривають нові ніші для гнучких трейдерів.

Висновки

• ЄС демонструє адаптивність у пошуку енергетичних джерел попри санкційний тиск.
• Світовий нафтовий ринок входить у фазу динамічної перебудови, де кожне рішення політиків впливає на ціни та потоки постачання.
• Короткостроково — очікується підвищення волатильності цін на дизель і авіапальне.
• Довгостроково — формування нових енергетичних альянсів між Індією, Китаєм, ЄС та США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Перебудова енергетичних потоків ЄС у контексті нових санкцій

1. Європейський імпорт пального на шляху до історичного максимуму

• 1,9 млн барелів дизельного та авіаційного пального з Індії, Саудівської Аравії та США прибули до портів ЄС у період з 1 по 20 жовтня 2025 року.
• Якщо така динаміка збережеться, жовтень стане рекордним місяцем за обсягами імпорту середніх дистилятів до ЄС.
• Ці обсяги частково компенсують заборону на російські постачання, що діє з 2023 року.
• ЄС нарощує закупівлі пального, яке використовується для вантажного транспорту, локомотивів, авіації, будівельної техніки та опалення.

2. Нові санкції США та ризики для постачання

• США запровадили санкції проти російських енергетичних гігантів Rosneft PJSC та Lukoil PJSC.
• Це створило труднощі для індійських нафтопереробників — ключових покупців російської нафти, які тепер практично не можуть продовжувати закупівлі.
• Як наслідок, потоки російської нафти до Індії можуть впасти майже до нуля.
• Індія, яка з 2022 року імпортувала дешеву російську нафту за ціною до 60 доларів за барель, змушена буде переорієнтувати свої закупівлі.

«Коли арбітраж відкритий напередодні зими, ви скористаєтесь цією можливістю та купите», — сказав Юджин Лінделл, керівник напряму нафтопродуктів у консалтинговій компанії FGE NexantECA.

3. Нові обмеження ЄС з 21 січня 2026 року

• ЄС готується до заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти навіть поза межами ЄС.
• Мета — перекрити обхідну схему, за якої треті країни (як-от Індія) купували російську нафту, переробляли її та експортували дизель до Європи.
• Це може спричинити нове переформатування торговельних потоків, особливо у зимовий період.
• Хоча обмеження є меншим за масштабом, ніж попередня заборона 2023 року, воно додасть невизначеності на ринку.

4. Геополітична перебудова та ризики для ринку

• Через санкції США виникає “гра у музичні стільці” на світовому нафтовому ринку.
• Індійські НПЗ шукають нові джерела сировини, а росія — нових покупців, серед яких може бути Китай.
• Водночас Китай веде торгові переговори зі США, що зменшує його готовність посилювати закупівлі російської нафти.
• Аналітики очікують, що Індія не припинить постачання дизелю до Європи повністю, але обсяги можуть бути зменшені або реорганізовані.

Фернандо Феррейра, директор Rapidan Energy Group: «Ринок очікує скорочення або перегрупування торговельних потоків, але не повне припинення імпорту з Індії».

5. Вплив на світові ринки нафти та нафтопродуктів

• Потенційне скорочення постачань з Індії до ЄС підвищує ризики дефіциту дизелю у зимовий період.
• Європейські трейдери активно завозять пальне на випередження перед січневими санкціями, що створює короткостроковий надлишок.
• Середньостроково можливе зростання цін на дистиляти через складнощі з логістикою та обмежену пропозицію.
• Ринки реагують з підвищеною волатильністю, очікуючи змін у торговельних потоках Індія–ЄС–росія.

6. Висновки

• ЄС залишається енергетично залежним від зовнішніх постачальників попри санкції.
• Нова заборона з 2026 року може скоротити імпорт із третіх країн, але водночас посилить потребу в альтернативних джерелах.
• Санкційний тиск на росію та її партнерів (зокрема Індію) веде до глобального перерозподілу потоків енергоресурсів.
• Короткостроковий ефект — рекордні обсяги імпорту, довгостроковий — нестабільність ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg