<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Мазут</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/mazut-neft/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Надлишок пального в Німеччині змінює логістику: експорт у хаб ARA зростає на тлі слабкого попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/nadlishok-palnogo-v-nimechchini-zminyuye-logistiku-eksport-u-xab-ara-zrostaye-na-tli-slabkogo-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/nadlishok-palnogo-v-nimechchini-zminyuye-logistiku-eksport-u-xab-ara-zrostaye-na-tli-slabkogo-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 07:18:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ARA hub]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[мазут]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153772</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30239-Германия.png" alt="Надлишок пального в Німеччині змінює логістику: експорт у хаб ARA зростає на тлі слабкого попиту"/><br />Південно-західна Німеччина стикається з надлишком середніх дистилятів, що стимулює активізацію експорту через Рейн до хабу Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA). Попри зростання сезонного попиту на дизель, загальний інтерес до закупівель, особливо мазуту для опалення, залишається слабким. Це формує нові цінові дисбаланси та змінює поведінку трейдерів. Зміна потоків пального в Європі: внутрішній надлишок стимулює експорт Попит: слабкий ринок мазуту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30239-Германия.png" alt="Надлишок пального в Німеччині змінює логістику: експорт у хаб ARA зростає на тлі слабкого попиту"/><br /><p>Південно-західна Німеччина стикається з надлишком середніх дистилятів, що стимулює активізацію експорту через Рейн до хабу Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA). Попри зростання сезонного попиту на дизель, загальний інтерес до закупівель, особливо мазуту для опалення, залишається слабким. Це формує нові цінові дисбаланси та змінює поведінку трейдерів.</p>
<h3>Зміна потоків пального в Європі: внутрішній надлишок стимулює експорт</h3>
<h4>Попит: слабкий ринок мазуту та сезонне пожвавлення дизелю</h4>
<ul>
<li><strong>Попит на мазут для опалення</strong> по всій Німеччині залишається низьким</li>
<li><strong>Обсяги продажів у березні впали приблизно на 50%</strong> порівняно з лютим</li>
<li><strong>Попит на дизель</strong> дещо зріс через початок сільськогосподарського сезону</li>
<li>Зростання цін після початку <em>конфлікту США–Ізраїль–Іран</em> змусило покупців відкладати закупівлі</li>
<li>Частина споживачів сформувала запаси ще на початку конфлікту через побоювання дефіциту</li>
</ul>
<h4>Пропозиція: локальний надлишок і цінові дисбаланси</h4>
<ul>
<li>На НПЗ Karlsruhe (потужність <strong>310 тис. барелів/добу</strong>, консорціум Miro) зберігається тиск надлишкової пропозиції</li>
<li><strong>Ціни на мазут були до €13/100 л нижчими</strong> за середній рівень по країні</li>
<li>Це привабило трейдерів навіть із півночі Німеччини, які зазвичай не працюють із цим регіоном</li>
<li>Згодом дисконт скоротився приблизно на <strong>€4/100 л</strong>, що свідчить про часткову стабілізацію</li>
<li>Аналогічне скорочення відбулося і для дизельного пального</li>
</ul>
<h4>Логістика: переорієнтація потоків через Рейн</h4>
<ul>
<li>Постачальники почали <strong>збільшувати експорт середніх дистилятів</strong> до хабу ARA</li>
<li>Раніше Німеччина переважно імпортувала ці продукти, але ситуація змінилася</li>
<li>Причини:
<ul>
<li>слабкий внутрішній попит</li>
<li>контрактні зобов’язання з відбору обсягів до кінця березня</li>
<li>штрафи за невиконання контрактів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Виробництво: технічні фактори впливають на баланс</h4>
<ul>
<li>НПЗ Neustadt (Bayernoil, <strong>87 тис. барелів/добу</strong>) відновив роботу після техобслуговування</li>
<li>Усі акціонери знову пропонують продукцію на спотовому ринку</li>
<li><strong>Постачання дизелю все ще може бути обмеженим</strong></li>
<li>НПЗ Ingolstadt (Gunvor, <strong>100 тис. барелів/добу</strong>) залишається на ремонті</li>
<li>Це додатково обмежує регіональну пропозицію</li>
</ul>
<h4>Ціноутворення та ринкові сигнали</h4>
<ul>
<li>Зниження цін у південно-західній Німеччині створило <strong>внутрішній арбітраж</strong></li>
<li>Скорочення дисконту сигналізує про:
<ul>
<li>часткове вирівнювання попиту та пропозиції</li>
<li>можливі контрзаходи в інших регіонах</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Низькі спотові обсяги</strong> свідчать про обережність трейдерів і відкладений попит</li>
</ul>
<h4>Висновки: структурні зміни ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Європейський ринок демонструє гнучкість логістики</strong> — перенаправлення потоків через Рейн дозволяє швидко реагувати на дисбаланси</li>
<li><strong>Надлишок у ключових регіонах може трансформувати імпортерів в експортерів</strong>, що впливає на баланс у всьому ARA-хабі</li>
<li><strong>Цінові дисконти виступають сигналом для міжрегіональної торгівлі</strong> і перерозподілу ресурсів</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2807728-low-german-middle-distillate-demand-encourages-exports" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30239-Германия.png" alt="Надлишок пального в Німеччині змінює логістику: експорт у хаб ARA зростає на тлі слабкого попиту"/><br /><p>Південно-західна Німеччина стикається з надлишком середніх дистилятів, що стимулює активізацію експорту через Рейн до хабу Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA). Попри зростання сезонного попиту на дизель, загальний інтерес до закупівель, особливо мазуту для опалення, залишається слабким. Це формує нові цінові дисбаланси та змінює поведінку трейдерів.</p>
<h3>Зміна потоків пального в Європі: внутрішній надлишок стимулює експорт</h3>
<h4>Попит: слабкий ринок мазуту та сезонне пожвавлення дизелю</h4>
<ul>
<li><strong>Попит на мазут для опалення</strong> по всій Німеччині залишається низьким</li>
<li><strong>Обсяги продажів у березні впали приблизно на 50%</strong> порівняно з лютим</li>
<li><strong>Попит на дизель</strong> дещо зріс через початок сільськогосподарського сезону</li>
<li>Зростання цін після початку <em>конфлікту США–Ізраїль–Іран</em> змусило покупців відкладати закупівлі</li>
<li>Частина споживачів сформувала запаси ще на початку конфлікту через побоювання дефіциту</li>
</ul>
<h4>Пропозиція: локальний надлишок і цінові дисбаланси</h4>
<ul>
<li>На НПЗ Karlsruhe (потужність <strong>310 тис. барелів/добу</strong>, консорціум Miro) зберігається тиск надлишкової пропозиції</li>
<li><strong>Ціни на мазут були до €13/100 л нижчими</strong> за середній рівень по країні</li>
<li>Це привабило трейдерів навіть із півночі Німеччини, які зазвичай не працюють із цим регіоном</li>
<li>Згодом дисконт скоротився приблизно на <strong>€4/100 л</strong>, що свідчить про часткову стабілізацію</li>
<li>Аналогічне скорочення відбулося і для дизельного пального</li>
</ul>
<h4>Логістика: переорієнтація потоків через Рейн</h4>
<ul>
<li>Постачальники почали <strong>збільшувати експорт середніх дистилятів</strong> до хабу ARA</li>
<li>Раніше Німеччина переважно імпортувала ці продукти, але ситуація змінилася</li>
<li>Причини:
<ul>
<li>слабкий внутрішній попит</li>
<li>контрактні зобов’язання з відбору обсягів до кінця березня</li>
<li>штрафи за невиконання контрактів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Виробництво: технічні фактори впливають на баланс</h4>
<ul>
<li>НПЗ Neustadt (Bayernoil, <strong>87 тис. барелів/добу</strong>) відновив роботу після техобслуговування</li>
<li>Усі акціонери знову пропонують продукцію на спотовому ринку</li>
<li><strong>Постачання дизелю все ще може бути обмеженим</strong></li>
<li>НПЗ Ingolstadt (Gunvor, <strong>100 тис. барелів/добу</strong>) залишається на ремонті</li>
<li>Це додатково обмежує регіональну пропозицію</li>
</ul>
<h4>Ціноутворення та ринкові сигнали</h4>
<ul>
<li>Зниження цін у південно-західній Німеччині створило <strong>внутрішній арбітраж</strong></li>
<li>Скорочення дисконту сигналізує про:
<ul>
<li>часткове вирівнювання попиту та пропозиції</li>
<li>можливі контрзаходи в інших регіонах</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Низькі спотові обсяги</strong> свідчать про обережність трейдерів і відкладений попит</li>
</ul>
<h4>Висновки: структурні зміни ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Європейський ринок демонструє гнучкість логістики</strong> — перенаправлення потоків через Рейн дозволяє швидко реагувати на дисбаланси</li>
<li><strong>Надлишок у ключових регіонах може трансформувати імпортерів в експортерів</strong>, що впливає на баланс у всьому ARA-хабі</li>
<li><strong>Цінові дисконти виступають сигналом для міжрегіональної торгівлі</strong> і перерозподілу ресурсів</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2807728-low-german-middle-distillate-demand-encourages-exports" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/nadlishok-palnogo-v-nimechchini-zminyuye-logistiku-eksport-u-xab-ara-zrostaye-na-tli-slabkogo-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/zbilshennya-naftovidobutku-ta-mali-npz-u-parlamenti-okreslili-shlyax-do-energostijkosti-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/zbilshennya-naftovidobutku-ta-mali-npz-u-parlamenti-okreslili-shlyax-do-energostijkosti-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Mar 2026 11:44:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153726</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30205-Верховна_Рада_України.png" alt="Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України"/><br />Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки. Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30205-Верховна_Рада_України.png" alt="Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України"/><br /><p>Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки.</p>
<h3>Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального</h3>
<p>Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, що безпосередньо впливає на ціни та стабільність забезпечення.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 90% пального</strong> Україна імпортує — це бензин, дизель та інші паливно-мастильні матеріали</li>
<li>Внутрішній ринок <em>чутливо реагує на глобальні події</em>, зокрема на ситуацію на Близькому Сході</li>
<li><strong>Можливості впливу на ціни обмежені</strong>, оскільки вони формуються під впливом зовнішніх факторів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Сьогодні ми імпортуємо близько 90% пального і, відповідно, реагуємо на всі світові тенденції, що спровоковані подіями на Близькому Сході» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h4>Тимчасові інструменти стабілізації</h4>
<p>Уряд уже застосовує короткострокові механізми підтримки споживачів, однак вони не вирішують системних проблем.</p>
<ul>
<li><strong>Національний кешбек</strong> — механізм повернення частини податків водіям</li>
<li>Програма діятиме <strong>до 1 травня</strong></li>
<li>Має <em>обмежений вплив</em>, оскільки не змінює структуру ринку</li>
</ul>
<h3>Стратегічний курс: власний видобуток і переробка</h3>
<p>Ключовим довгостроковим рішенням визначено розвиток внутрішнього нафтового сектору — від видобутку до переробки.</p>
<h4>Збільшення нафтовидобутку</h4>
<ul>
<li>Державна компанія <strong>«Укрнафта»</strong> має наростити обсяги видобутку</li>
<li>Це дозволить <em>зменшити залежність від імпорту</em> та підвищити контроль над ресурсною базою</li>
</ul>
<h4>Будівництво малих нафтопереробних заводів (НПЗ)</h4>
<ul>
<li>Пропонується створення <strong>мережі невеликих НПЗ</strong>, розосереджених по країні</li>
<li>Такий підхід забезпечить:
<ul>
<li><strong>гнучкість виробництва</strong></li>
<li><strong>зниження ризиків втрати потужностей</strong></li>
<li><strong>стійкість до зовнішніх і внутрішніх загроз</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Орієнтація на <em>світові практики децентралізованої переробки</em></li>
</ul>
<blockquote><p>«Коли це вдасться втілити, то ми будемо енергостійкими не лише у виробництві електричної енергії чи теплопостачання, але й у видобутку нафти, її переробці на бензин та дизель» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h3>Очікуваний ефект для енергетичної безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження імпортозалежності</strong> у сегменті пального</li>
<li><strong>Підвищення стабільності цін</strong> завдяки внутрішнім ресурсам</li>
<li><strong>Формування повного ланцюга</strong>: видобуток → переробка → споживання</li>
<li><strong>Посилення енергостійкості</strong> не лише в електроенергетиці, а й у нафтопродуктах</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Український ринок пального перебуває під значним впливом зовнішніх факторів через критичну імпортозалежність. Тимчасові інструменти підтримки, такі як кешбек, можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск. Водночас стратегічний розвиток власного нафтовидобутку та створення мережі малих НПЗ формують основу для довгострокової енергетичної стійкості країни.</p>
<p><strong>Ключовий акцент</strong> — перехід від реактивної моделі (залежність від імпорту) до проактивної (власне виробництво і переробка), що дозволить Україні краще контролювати як фізичні обсяги пального, так і його цінові параметри.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rada.gov.ua/news/news_fr/271307.html" target="_blank">Прес-служба Апарату Верховної Ради України</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30205-Верховна_Рада_України.png" alt="Збільшення нафтовидобутку та малі НПЗ: у парламенті окреслили шлях до енергостійкості України"/><br /><p>Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки.</p>
<h3>Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального</h3>
<p>Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, що безпосередньо впливає на ціни та стабільність забезпечення.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 90% пального</strong> Україна імпортує — це бензин, дизель та інші паливно-мастильні матеріали</li>
<li>Внутрішній ринок <em>чутливо реагує на глобальні події</em>, зокрема на ситуацію на Близькому Сході</li>
<li><strong>Можливості впливу на ціни обмежені</strong>, оскільки вони формуються під впливом зовнішніх факторів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Сьогодні ми імпортуємо близько 90% пального і, відповідно, реагуємо на всі світові тенденції, що спровоковані подіями на Близькому Сході» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h4>Тимчасові інструменти стабілізації</h4>
<p>Уряд уже застосовує короткострокові механізми підтримки споживачів, однак вони не вирішують системних проблем.</p>
<ul>
<li><strong>Національний кешбек</strong> — механізм повернення частини податків водіям</li>
<li>Програма діятиме <strong>до 1 травня</strong></li>
<li>Має <em>обмежений вплив</em>, оскільки не змінює структуру ринку</li>
</ul>
<h3>Стратегічний курс: власний видобуток і переробка</h3>
<p>Ключовим довгостроковим рішенням визначено розвиток внутрішнього нафтового сектору — від видобутку до переробки.</p>
<h4>Збільшення нафтовидобутку</h4>
<ul>
<li>Державна компанія <strong>«Укрнафта»</strong> має наростити обсяги видобутку</li>
<li>Це дозволить <em>зменшити залежність від імпорту</em> та підвищити контроль над ресурсною базою</li>
</ul>
<h4>Будівництво малих нафтопереробних заводів (НПЗ)</h4>
<ul>
<li>Пропонується створення <strong>мережі невеликих НПЗ</strong>, розосереджених по країні</li>
<li>Такий підхід забезпечить:
<ul>
<li><strong>гнучкість виробництва</strong></li>
<li><strong>зниження ризиків втрати потужностей</strong></li>
<li><strong>стійкість до зовнішніх і внутрішніх загроз</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Орієнтація на <em>світові практики децентралізованої переробки</em></li>
</ul>
<blockquote><p>«Коли це вдасться втілити, то ми будемо енергостійкими не лише у виробництві електричної енергії чи теплопостачання, але й у видобутку нафти, її переробці на бензин та дизель» — Сергій Нагорняк</p></blockquote>
<h3>Очікуваний ефект для енергетичної безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження імпортозалежності</strong> у сегменті пального</li>
<li><strong>Підвищення стабільності цін</strong> завдяки внутрішнім ресурсам</li>
<li><strong>Формування повного ланцюга</strong>: видобуток → переробка → споживання</li>
<li><strong>Посилення енергостійкості</strong> не лише в електроенергетиці, а й у нафтопродуктах</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Український ринок пального перебуває під значним впливом зовнішніх факторів через критичну імпортозалежність. Тимчасові інструменти підтримки, такі як кешбек, можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск. Водночас стратегічний розвиток власного нафтовидобутку та створення мережі малих НПЗ формують основу для довгострокової енергетичної стійкості країни.</p>
<p><strong>Ключовий акцент</strong> — перехід від реактивної моделі (залежність від імпорту) до проактивної (власне виробництво і переробка), що дозволить Україні краще контролювати як фізичні обсяги пального, так і його цінові параметри.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rada.gov.ua/news/news_fr/271307.html" target="_blank">Прес-служба Апарату Верховної Ради України</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/zbilshennya-naftovidobutku-ta-mali-npz-u-parlamenti-okreslili-shlyax-do-energostijkosti-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ставки фрахту на Рейні падають на тлі покращення умов навігації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/stavki-fraxtu-na-rejni-padayut-na-tli-pokrashhennya-umov-navigaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/stavki-fraxtu-na-rejni-padayut-na-tli-pokrashhennya-umov-navigaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Feb 2026 07:50:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[freight rates]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Rhine]]></category>
		<category><![CDATA[річка Рейн]]></category>
		<category><![CDATA[ставки фрахту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153609</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30128-Танкер.jpg" alt="Ставки фрахту на Рейні падають на тлі покращення умов навігації"/><br />Ставки фрахту (вартість перевезення баржами) на річці Рейн у Німеччині різко знизилися після того, як зросли рівні води і зменшився попит на перевезення. Це створило більш комфортну логістику для ринку середніх дистилятів (паливних компонентів, як-от дизель та мазут). Нижче — ключові зміни, пояснення причин та їхній вплив. Падіння ставок фрахту Фрахт з ARA-хабу (Амстердам-Роттердам-Антверпен) станом [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30128-Танкер.jpg" alt="Ставки фрахту на Рейні падають на тлі покращення умов навігації"/><br /><p>Ставки фрахту (вартість перевезення баржами) на річці Рейн у Німеччині різко знизилися після того, як зросли рівні води і зменшився попит на перевезення. Це створило більш комфортну логістику для ринку середніх дистилятів (паливних компонентів, як-от дизель та мазут). Нижче — ключові зміни, пояснення причин та їхній вплив.</p>
<h3>Падіння ставок фрахту</h3>
<ul>
<li><strong>Фрахт з ARA-хабу</strong> (Амстердам-Роттердам-Антверпен) станом на 12 лютого знизився:
<ul>
<li>на €0.17/100 л до Кельна,</li>
<li>на €0.68/100 л до Карлсруе,</li>
<li>на €0.72/100 л до Франкфурта,</li>
<li>до Базеля (Швейцарія) — на SFr 1.27/100 л.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Причини зниження</h4>
<ul>
<li><strong>Вищі рівні води</strong> на Рейні зменшили логістичні обмеження, які раніше сповільнювали рух суден.</li>
<li>Особливо більше вантажів можуть завантажуватися на Верхньому Рейні — суда знову працюють на повний осад після тижнів обмежень через низькі рівні води й закриття шлюзів.</li>
<li>Глибина води біля критичного вузького місця Кауб наближається до 4 м і, за прогнозами, утримається на цьому рівні впродовж лютого.</li>
<li>Попит всередині країни залишається слабким — це зменшує навантаження на логістику й знижує потребу в термінових перевезеннях.</li>
</ul>
<h4>Ситуація на ринку пального</h4>
<ul>
<li><em>Паливо для опалення</em> (heating oil) торік:
<ul>
<li>через теплішу погоду на тижні до 15 лютого попит на спотові обсяги впав приблизно на 20 % порівняно з попереднім тижнем;</li>
<li>приватні резервуари з паливом заповнені ≈51 %, що також знижує стимул до додаткових закупівель;</li>
<li>середня національна ціна на heating oil лишалася стабільною, не підсилюючи попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><em>Дизельне паливо:</em> споживання впало після короткого підйому минулого тижня — спотові обсяги приблизно на 10 % нижчі, ніж у цей самий період 2025 року.</li>
<li>Учасники ринку вказують на зниження пробігу вантажівок і збільшену кількість банкрутств у транспортному секторі як структурні перешкоди для відновлення попиту.</li>
</ul>
<h4>Технічні обмеження в переробці</h4>
<ul>
<li>Потужний завод Bayernoil у Баварії (Vohburg-Neustadt, 207 000 b/d) тимчасово зупинив виробництво на планове техобслуговування — роботи триватимуть орієнтовно 6 тижнів.</li>
<li>Постачальники для цього заводу за кілька тижнів до зупинки вже утримували частину спотових і довгострокових постачань, щоб сформувати запаси на час обслуговування.</li>
<li>Компанія Gunvor планує зупинити сусідній завод у Инґольштадті (100 000 b/d) для техобслуговування наприкінці цього місяця, що додатково обмежить доступність продукції в південній Німеччині.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2789279-rhine-river-freight-rates-fall-as-water-levels-rise" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30128-Танкер.jpg" alt="Ставки фрахту на Рейні падають на тлі покращення умов навігації"/><br /><p>Ставки фрахту (вартість перевезення баржами) на річці Рейн у Німеччині різко знизилися після того, як зросли рівні води і зменшився попит на перевезення. Це створило більш комфортну логістику для ринку середніх дистилятів (паливних компонентів, як-от дизель та мазут). Нижче — ключові зміни, пояснення причин та їхній вплив.</p>
<h3>Падіння ставок фрахту</h3>
<ul>
<li><strong>Фрахт з ARA-хабу</strong> (Амстердам-Роттердам-Антверпен) станом на 12 лютого знизився:
<ul>
<li>на €0.17/100 л до Кельна,</li>
<li>на €0.68/100 л до Карлсруе,</li>
<li>на €0.72/100 л до Франкфурта,</li>
<li>до Базеля (Швейцарія) — на SFr 1.27/100 л.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Причини зниження</h4>
<ul>
<li><strong>Вищі рівні води</strong> на Рейні зменшили логістичні обмеження, які раніше сповільнювали рух суден.</li>
<li>Особливо більше вантажів можуть завантажуватися на Верхньому Рейні — суда знову працюють на повний осад після тижнів обмежень через низькі рівні води й закриття шлюзів.</li>
<li>Глибина води біля критичного вузького місця Кауб наближається до 4 м і, за прогнозами, утримається на цьому рівні впродовж лютого.</li>
<li>Попит всередині країни залишається слабким — це зменшує навантаження на логістику й знижує потребу в термінових перевезеннях.</li>
</ul>
<h4>Ситуація на ринку пального</h4>
<ul>
<li><em>Паливо для опалення</em> (heating oil) торік:
<ul>
<li>через теплішу погоду на тижні до 15 лютого попит на спотові обсяги впав приблизно на 20 % порівняно з попереднім тижнем;</li>
<li>приватні резервуари з паливом заповнені ≈51 %, що також знижує стимул до додаткових закупівель;</li>
<li>середня національна ціна на heating oil лишалася стабільною, не підсилюючи попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><em>Дизельне паливо:</em> споживання впало після короткого підйому минулого тижня — спотові обсяги приблизно на 10 % нижчі, ніж у цей самий період 2025 року.</li>
<li>Учасники ринку вказують на зниження пробігу вантажівок і збільшену кількість банкрутств у транспортному секторі як структурні перешкоди для відновлення попиту.</li>
</ul>
<h4>Технічні обмеження в переробці</h4>
<ul>
<li>Потужний завод Bayernoil у Баварії (Vohburg-Neustadt, 207 000 b/d) тимчасово зупинив виробництво на планове техобслуговування — роботи триватимуть орієнтовно 6 тижнів.</li>
<li>Постачальники для цього заводу за кілька тижнів до зупинки вже утримували частину спотових і довгострокових постачань, щоб сформувати запаси на час обслуговування.</li>
<li>Компанія Gunvor планує зупинити сусідній завод у Инґольштадті (100 000 b/d) для техобслуговування наприкінці цього місяця, що додатково обмежить доступність продукції в південній Німеччині.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2789279-rhine-river-freight-rates-fall-as-water-levels-rise" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/stavki-fraxtu-na-rejni-padayut-na-tli-pokrashhennya-umov-navigaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Vilma Oil Med розширює фізичну присутність у Гібралтарській протоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/153506/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/153506/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Jan 2026 07:47:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[bunkering]]></category>
		<category><![CDATA[Gibraltar Strait]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Spain]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[бункерування]]></category>
		<category><![CDATA[Гібралтарська протока]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153506</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30054-Танкер.jpg" alt="Vilma Oil Med розширює фізичну присутність у Гібралтарській протоці"/><br />Іспанський постачальник суднового пального Vilma Oil Med, що належить компанії TFG Marine, розширив фізичні операції з бункерування в порту Сеута. Розширення охоплює як традиційні види суднового пального, так і біопаливні суміші, а також суттєве нарощування потужностей зі зберігання, що зміцнює логістичну роль Гібралтарської протоки як одного з ключових енергетичних вузлів Середземномор’я. Розширення бункерних операцій у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30054-Танкер.jpg" alt="Vilma Oil Med розширює фізичну присутність у Гібралтарській протоці"/><br /><p>Іспанський постачальник суднового пального Vilma Oil Med, що належить компанії TFG Marine, розширив фізичні операції з бункерування в порту Сеута. Розширення охоплює як традиційні види суднового пального, так і біопаливні суміші, а також суттєве нарощування потужностей зі зберігання, що зміцнює логістичну роль Гібралтарської протоки як одного з ключових енергетичних вузлів Середземномор’я.</p>
<h2>Розширення бункерних операцій у Сеуті</h2>
<ul>
<li><strong>Асортимент постачання</strong>: компанія здійснюватиме фізичне постачання HSFO, VLSFO та MGO, що охоплює основні типи суднового пального для різних сегментів флоту.</li>
<li><strong>Збільшення зберігальних потужностей</strong>: обсяг зберігання в порту Сеута зріс приблизно до <strong>120 000 куб. м</strong>, що дає змогу здійснювати <em>ex-pipe постачання</em> — безпосередню подачу пального зі стаціонарної інфраструктури.</li>
<li><strong>Нове судно</strong>: Vilma Oil Med отримала танкер-хімовоз типу IMO Type II, який дозволяє здійснювати постачання біопаливних сумішей аж до <strong>B100</strong>, тобто 100% біопалива.</li>
</ul>
<h2>Логістична географія постачання</h2>
<ul>
<li><strong>Порт Мадрида</strong>: компанія вже виконує ex-pipe постачання в районі порту Мадрида.</li>
<li><strong>Західне Середземномор’я</strong>: для традиційних видів пального та біопаливних сумішей до <strong>B30</strong> застосовується баржеве постачання по всьому регіону.</li>
<li><strong>Гібралтарська протока</strong>: TFG Marine називає регіон <em>стратегічно важливим хабом</em>, через який проходять ключові світові судноплавні маршрути.</li>
</ul>
<h2>Значення для енергетичного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong>: розширення фізичної інфраструктури зменшує залежність судноплавства від окремих портів і маршрутів.</li>
<li><strong>Стійкість логістики</strong>: збільшення обсягів зберігання до 120 000 куб. м підвищує здатність ринку реагувати на перебої постачання.</li>
<li><strong>Енергетичний перехід</strong>: можливість постачання B100 свідчить про зростання ролі біопалива у судноплавстві.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.engine.online/news/vilma-oil-med-expands-physical-supply-footprint-in-the-gibraltar-strait-75dd">Bunkerworld</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30054-Танкер.jpg" alt="Vilma Oil Med розширює фізичну присутність у Гібралтарській протоці"/><br /><p>Іспанський постачальник суднового пального Vilma Oil Med, що належить компанії TFG Marine, розширив фізичні операції з бункерування в порту Сеута. Розширення охоплює як традиційні види суднового пального, так і біопаливні суміші, а також суттєве нарощування потужностей зі зберігання, що зміцнює логістичну роль Гібралтарської протоки як одного з ключових енергетичних вузлів Середземномор’я.</p>
<h2>Розширення бункерних операцій у Сеуті</h2>
<ul>
<li><strong>Асортимент постачання</strong>: компанія здійснюватиме фізичне постачання HSFO, VLSFO та MGO, що охоплює основні типи суднового пального для різних сегментів флоту.</li>
<li><strong>Збільшення зберігальних потужностей</strong>: обсяг зберігання в порту Сеута зріс приблизно до <strong>120 000 куб. м</strong>, що дає змогу здійснювати <em>ex-pipe постачання</em> — безпосередню подачу пального зі стаціонарної інфраструктури.</li>
<li><strong>Нове судно</strong>: Vilma Oil Med отримала танкер-хімовоз типу IMO Type II, який дозволяє здійснювати постачання біопаливних сумішей аж до <strong>B100</strong>, тобто 100% біопалива.</li>
</ul>
<h2>Логістична географія постачання</h2>
<ul>
<li><strong>Порт Мадрида</strong>: компанія вже виконує ex-pipe постачання в районі порту Мадрида.</li>
<li><strong>Західне Середземномор’я</strong>: для традиційних видів пального та біопаливних сумішей до <strong>B30</strong> застосовується баржеве постачання по всьому регіону.</li>
<li><strong>Гібралтарська протока</strong>: TFG Marine називає регіон <em>стратегічно важливим хабом</em>, через який проходять ключові світові судноплавні маршрути.</li>
</ul>
<h2>Значення для енергетичного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong>: розширення фізичної інфраструктури зменшує залежність судноплавства від окремих портів і маршрутів.</li>
<li><strong>Стійкість логістики</strong>: збільшення обсягів зберігання до 120 000 куб. м підвищує здатність ринку реагувати на перебої постачання.</li>
<li><strong>Енергетичний перехід</strong>: можливість постачання B100 свідчить про зростання ролі біопалива у судноплавстві.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.engine.online/news/vilma-oil-med-expands-physical-supply-footprint-in-the-gibraltar-strait-75dd">Bunkerworld</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/153506/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Північна Македонія оголосила кризу в електропостачанні через дефіцит мазуту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/26/pivnichna-makedoniya-ogolosila-krizu-v-elektropostachanni-cherez-deficit-mazutu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/26/pivnichna-makedoniya-ogolosila-krizu-v-elektropostachanni-cherez-deficit-mazutu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 26 Dec 2025 08:26:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[electricity supply]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[fuel oil shortage]]></category>
		<category><![CDATA[Western Balkans]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит мазуту]]></category>
		<category><![CDATA[електропостачання]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Західні Балкани]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153481</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30038-Энергия.jpg" alt="Північна Македонія оголосила кризу в електропостачанні через дефіцит мазуту"/><br />Уряд Північної Македонії запровадив семиденний режим кризового управління в електроенергетиці через зриви постачання мазуту з Греції. Причиною стали блокади прикордонних переходів грецькими фермерами, що напряму вдарило по виробництву електроенергії на державних станціях. Для стабілізації ситуації держава дозволила використання стратегічних запасів пального без компенсації. Електроенергія під тиском блокад Тривалість кризи: 7 днів, відповідно до рішення уряду. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30038-Энергия.jpg" alt="Північна Македонія оголосила кризу в електропостачанні через дефіцит мазуту"/><br /><p>Уряд Північної Македонії запровадив семиденний режим кризового управління в електроенергетиці через зриви <strong>постачання мазуту з Греції</strong>. Причиною стали блокади прикордонних переходів грецькими фермерами, що напряму вдарило по виробництву електроенергії на державних станціях. Для стабілізації ситуації держава дозволила використання стратегічних запасів пального без компенсації.</p>
<h2>Електроенергія під тиском блокад</h2>
<ul>
<li><strong>Тривалість кризи:</strong> 7 днів, відповідно до рішення уряду.</li>
<li><strong>Ключова причина:</strong> неможливість стабільного <em>постачання мазуту та лігніту</em> з території Греції.</li>
<li><strong>Тригери:</strong> масові протести грецьких фермерів і блокування прикордонних переходів.</li>
</ul>
<p>Державна електроенергетична компанія ESM звернулася до уряду з проханням оголосити кризу, оскільки безперервна робота електростанцій стала неможливою за відсутності пального. Більшість електроенергії в країні виробляється саме на станціях ESM, які використовують <strong>лігніт і мазут</strong>.</p>
<blockquote><p>«Це рішення ухвалене через неможливість забезпечити постачання мазуту, який є критично необхідним для виробництва. Державні резерви нафтопродуктів будуть передані без компенсації, а ESM зобов’язана звітувати уряду та Міністерству фінансів про обсяги використання пального», — заява уряду Північної Македонії.</p></blockquote>
<h2>Регіональний вимір т</h2>
<ul>
<li><strong>Болгарія</strong> запропонувала екстрене постачання мазуту.</li>
<li>Пропозицію озвучено під час телефонної розмови міністрів закордонних справ двох країн.</li>
<li>Блокади також порушили міжнародні вантажні перевезення між Грецією, Болгарією, Північною Македонією та Туреччиною.</li>
</ul>
<p>Протести в Греції тривають із кінця листопада. Тисячі тракторів перекривають автомагістралі та пункти пропуску. Фермери вимагають <strong>вищих субсидій, податкових пільг, гарантованих мінімальних цін</strong> і компенсацій за зростання витрат на пальне та добрива. Попри тимчасове послаблення блокад на різдвяні свята, протестувальники заявили про намір посилити тиск після святкового періоду.</p>
<h2>Висновки для енергетичного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів:</strong> подія демонструє високу залежність від одного маршруту постачання та потребу в <em>диверсифікації джерел і логістичних шляхів</em>.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> використання державних резервів без компенсації свідчить про їхню критичну роль у сценаріях блокад і форс-мажорів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура:</strong> цивільні протести в сусідніх країнах здатні спричиняти системні енергетичні збої, що актуалізує питання захисту інфраструктури та регіональної координації.</li>
<li><strong>Ціноутворення:</strong> збої постачання підвищують ризики зростання витрат на виробництво електроенергії та тиску на кінцеві тарифи.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/">Euronews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30038-Энергия.jpg" alt="Північна Македонія оголосила кризу в електропостачанні через дефіцит мазуту"/><br /><p>Уряд Північної Македонії запровадив семиденний режим кризового управління в електроенергетиці через зриви <strong>постачання мазуту з Греції</strong>. Причиною стали блокади прикордонних переходів грецькими фермерами, що напряму вдарило по виробництву електроенергії на державних станціях. Для стабілізації ситуації держава дозволила використання стратегічних запасів пального без компенсації.</p>
<h2>Електроенергія під тиском блокад</h2>
<ul>
<li><strong>Тривалість кризи:</strong> 7 днів, відповідно до рішення уряду.</li>
<li><strong>Ключова причина:</strong> неможливість стабільного <em>постачання мазуту та лігніту</em> з території Греції.</li>
<li><strong>Тригери:</strong> масові протести грецьких фермерів і блокування прикордонних переходів.</li>
</ul>
<p>Державна електроенергетична компанія ESM звернулася до уряду з проханням оголосити кризу, оскільки безперервна робота електростанцій стала неможливою за відсутності пального. Більшість електроенергії в країні виробляється саме на станціях ESM, які використовують <strong>лігніт і мазут</strong>.</p>
<blockquote><p>«Це рішення ухвалене через неможливість забезпечити постачання мазуту, який є критично необхідним для виробництва. Державні резерви нафтопродуктів будуть передані без компенсації, а ESM зобов’язана звітувати уряду та Міністерству фінансів про обсяги використання пального», — заява уряду Північної Македонії.</p></blockquote>
<h2>Регіональний вимір т</h2>
<ul>
<li><strong>Болгарія</strong> запропонувала екстрене постачання мазуту.</li>
<li>Пропозицію озвучено під час телефонної розмови міністрів закордонних справ двох країн.</li>
<li>Блокади також порушили міжнародні вантажні перевезення між Грецією, Болгарією, Північною Македонією та Туреччиною.</li>
</ul>
<p>Протести в Греції тривають із кінця листопада. Тисячі тракторів перекривають автомагістралі та пункти пропуску. Фермери вимагають <strong>вищих субсидій, податкових пільг, гарантованих мінімальних цін</strong> і компенсацій за зростання витрат на пальне та добрива. Попри тимчасове послаблення блокад на різдвяні свята, протестувальники заявили про намір посилити тиск після святкового періоду.</p>
<h2>Висновки для енергетичного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів:</strong> подія демонструє високу залежність від одного маршруту постачання та потребу в <em>диверсифікації джерел і логістичних шляхів</em>.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> використання державних резервів без компенсації свідчить про їхню критичну роль у сценаріях блокад і форс-мажорів.</li>
<li><strong>Критична інфраструктура:</strong> цивільні протести в сусідніх країнах здатні спричиняти системні енергетичні збої, що актуалізує питання захисту інфраструктури та регіональної координації.</li>
<li><strong>Ціноутворення:</strong> збої постачання підвищують ризики зростання витрат на виробництво електроенергії та тиску на кінцеві тарифи.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/">Euronews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/26/pivnichna-makedoniya-ogolosila-krizu-v-elektropostachanni-cherez-deficit-mazutu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/06/platts-viklyuchaye-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-nafti-z-yevropejskix-kotiruvan-yak-zminitsya-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/06/platts-viklyuchaye-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-nafti-z-yevropejskix-kotiruvan-yak-zminitsya-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 06 Dec 2025 16:01:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Мастила]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[benchmark pricing]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[Russia crude]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[антиросійські санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оригін нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[цінові агенції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153429</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30010-Санкции.jpg" alt="Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок"/><br />Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30010-Санкции.jpg" alt="Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок"/><br /><p>Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження сировини, що трансформує структуру ринку, ускладнює використання «сірого» імпорту та посилює роль прозорих ланцюгів постачання.</p>
<h2>Вплив рішення Platts на європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Регуляторне підґрунтя: 18-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>В основі змін лежить Регламент Ради ЄС 2025/1494 від 18 липня 2025 року, який формалізує 18-й пакет антиросійських санкцій. Для Platts саме цей документ став юридичною відправною точкою перегляду методології оцінки.</p>
<ul>
<li><strong>Юридична база</strong>
<ul>
<li>Регламент 2025/1494 встановлює заборони щодо <strong>нафтопродуктів з митним кодом ТН ЗЕД 2710</strong>, якщо вони вироблені з <strong>російської сирої нафти з кодом ТН ЗЕД 2709 00</strong>.</li>
<li><em>Формально</em> санкції охоплюють не всі можливі види товарів, а лише чітко визначені категорії за кодами ТН ЗЕД.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Рішення Platts жорсткіше за мінімальні вимоги регламенту</strong>
<ul>
<li>Після опитування клієнтів агентство <strong>добровільно розширює</strong> рамки: з оцінок виключаються <strong>усі</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти, <strong>незалежно від кодів ТН ЗЕД</strong>.</li>
<li>Такий підхід означає перехід від вузько юридичного тлумачення до <strong>ринкової «деглобалізації» російських нафтопродуктів </strong>у європейських бенчмарках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Часові рубежі для ринку</h3>
<p>Platts розділяє зміни за типами постачань, задаючи два орієнтири для учасників ринку.</p>
<ul>
<li><strong>З 15 грудня 2025 року</strong>
<ul>
<li>У <strong>CIF та FOB-оцінках вантажів</strong> (cargo) в Європі <strong>не враховуються</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти.</li>
<li>Фактично з цього дня <strong>будь-який продукт, пов’язаний із російською сирою нафтою, «випадає» з європейських цінових індикаторів для вантажних партій</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>З 2 січня 2026 року</strong>
<ul>
<li>Аналогічний підхід застосовується до <strong>танкерних і баржевих</strong> постачань: у європейських оцінках не враховуються нафтопродукти, <strong>вироблені з російської нафти і перевезені танкерами чи баржами</strong>.</li>
<li>Таким чином, із початку 2026 року <strong>повний ланцюг морської логістики нафтопродуктів з російської нафти опиняється поза європейськими бенчмарками</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Як Platts змінює структуру кошика європейських цін</h3>
<p>Рішення агентства перетворює спосіб формування європейських цінових індикаторів на нафтопродукти, зміщуючи акцент з «характеристик продукту» на «походження сировини».</p>
<ul>
<li><strong>Від продуктового до походженевого підходу</strong>
<ul>
<li>Раніше основним було <strong>відповідність продукту специфікаціям</strong>, незалежно від того, з якої нафти він вироблений.</li>
<li>Тепер у європейських оцінках Platts <strong>критично важливим стає доведене неросійське походження сирої нафти</strong>, з якої вироблено продукт.</li>
<li><em>Наслідок</em>: навіть формально «дозволені» схеми з переробкою російської нафти в третіх країнах втрачають цінову видимість у Європі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Звуження кошика пропозиції в бенчмарках</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти <strong>зменшує кількість фізичних обсягів</strong>, що можуть бути враховані в оцінках CIF/FOB.</li>
<li>На європейському ринку формується <strong>окремий ціновий всесвіт «чистих від російської нафти» продуктів</strong>, тоді як продукти з російським слідом фактично відсуваються на периферію.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Документальне підтвердження неросійського походження нафти</h3>
<p>Щоб нафтопродукт був допущений до європейських оцінок Platts, постачальники мають надати комплексний пакет доказів. Це не просто формальність — а інструмент глибокого контролю за ланцюгами постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий пакет документів для постачальників</strong>
<ul>
<li><strong>Довідка НПЗ-постачальника</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує, що <strong>за останні 60 днів</strong> на виробничі лінії заводу <strong>не надходила й не перероблялась російська нафта</strong>.</li>
<li><em>Логіка</em>: період у 60 днів зменшує ризик домішування російської нафти в технологічному циклі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані відстеження суден</strong>:
<ul>
<li>Дозволяють встановити <strong>дату відвантаження останньої партії російської нафти</strong> на НПЗ-виробник.</li>
<li>Це пов’язує <strong>логістичний ланцюг</strong> з виробничим, створюючи наскрізну прозорість.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вантажна коносаментна накладна</strong>:
<ul>
<li>Фіксує маршрут і параметри постачання нафтопродукту.</li>
<li>Служить <strong>юридичним доказом</strong> умов транспортування.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сертифікат про походження товару</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує країну походження нафти/нафтопродукту.</li>
<li><em>Без такого сертифіката</em> доступ до європейських оцінок стає практично неможливим.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка» для складних ланцюгів постачання</strong>
<ul>
<li>Якщо кілька НПЗ <strong>закуповують сировину через один морський порт або нафтотермінал</strong>, покупці можуть висувати додаткові вимоги.</li>
<li>У таких випадках потрібна <strong>«посилена перевірка»</strong> походження нафти з третіх країн, зокрема:
<ul>
<li>детальніші логістичні дані;</li>
<li>розширений пакет підтверджень для кожного НПЗ;</li>
<li><em>мінімізація ризику «перемішування» потоків російської і неросійської нафти</em> у спільній інфраструктурі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо можливих змін на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>На основі оголошених Platts змін та вимог до доказової бази можна виокремити кілька структурних тенденцій для європейського ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти зі всіх європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>послаблює економічну привабливість російської сировини</strong> для постачальників, орієнтованих на європейські хаби;</li>
<li>створює додатковий стимул для <strong>нарощування постачань неросійської нафти</strong> та продуктів із неї.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Очікувано</em>, нафтопереробні заводи, які прагнуть зберегти доступ до бенчмарків Platts, будуть:
<ul>
<li>переглядати структуру закупівель;</li>
<li>будувати довші, але політично безпечніші ланцюги постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістична стійкість і простежуваність</strong>
<ul>
<li>Жорсткі вимоги до <strong>відстеження суден</strong> і <strong>документування маршрутів</strong> роблять ринок:
<ul>
<li>менш чутливим до схем маскування походження нафти;</li>
<li>більш стійким до маніпуляцій із перевантаженнями в портах і терміналах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка»</strong> для спільних портів:
<ul>
<li>змушує операторів інфраструктури <strong>удосконалювати системи обліку</strong> і розділення потоків;</li>
<li>знижує ризик того, що російська нафта «розчиниться» в змішаних партіях і потрапить до європейського ринку під виглядом третіх країн.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарії на випадок потрясінь</strong>
<ul>
<li>Оскільки значна частина потенційної пропозиції (російські продукти) <strong>втрачає доступ до європейських бенчмарків</strong>, країнам ЄС і компаніям-постачальникам доведеться:
<ul>
<li>більше покладатися на <strong>стратегії запасів із прозорим походженням</strong> нафти;</li>
<li>планувати сценарії, де <strong>логістичні вузли</strong> (порти, термінали, НПЗ) повинні витримувати не лише фізичні ризики, а й <strong>санкційний комплаєнс*</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Логічно очікувати</em>, що:
<ul>
<li>оператори сховищ і терміналів посилюватимуть <strong>внутрішні процедури перевірок</strong> для уникнення блокування доступу до європейських цінових індикаторів;</li>
<li>сценарне планування буде враховувати не лише фізичні загрози постачанню, а й <strong>регуляторні ризики щодо походження сировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо змін у ціноутворенні на європейських хабах</h3>
<p>Логіка виключення російських нафтопродуктів із котирувань дозволяє сформувати кілька принципових висновків про структуру ціни та конкуренцію.</p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни та ринкова маржа</strong>
<ul>
<li>Витіснення продуктів із російської нафти з європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>звужує базу пропозиції</strong> у бенчмарках;</li>
<li>може підсилити роль постачань із вищими витратами на логістику й комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Ринкова логіка</em> підказує, що:
<ul>
<li>частина додаткових витрат на документальну перевірку та логістику <strong>перекладатиметься у маржу й кінцеву ціну</strong> нафтопродуктів, що допущені до котирувань;</li>
<li>нафто- і трейдингові компанії з більш прозорими ланцюгами постачання можуть <strong>отримати цінову премію</strong> за надійність і комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Податкова політика та конкуренція</strong>
<ul>
<li>Сам факт прив’язки бенчмарків до <strong>походження сировини</strong>, а не лише до якості продукту:
<ul>
<li>створює простір для <strong>подальших регуляторних рішень</strong> у європейських країнах, у тому числі податкового характеру;</li>
<li>дозволяє урядам <em>чіткіше відрізняти</em> продукти з прозорих і ризикованих ланцюгів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Конкуренція між постачальниками:
<ul>
<li>переміщується з площини «найнижчої ціни за будь-яке походження» до площини <strong>«конкуренції за довіру та доказовість неросійського походження»</strong>;</li>
<li>компанії, що не можуть підтвердити такий статус, <strong>втрачатимуть доступ до ключових європейських котирувань</strong>, навіть якщо фактично продовжать торгувати на периферійних або нішевих ринках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Підсумкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Platts, спираючись на 18-й пакет санкцій ЄС, але виходячи за його формальні рамки, фактично створює окремий «чистий» від російської нафти сегмент європейського ринку нафтопродуктів.</strong></li>
<li><strong>Жорсткі вимоги до документального підтвердження походження сировини перетворюють прозорість ланцюгів постачання на ключову конкурентну перевагу.</strong></li>
<li><strong>Європейські бенчмарки цін дедалі менше відображатимуть продукти з російською сировиною, що посилює диверсифікацію джерел постачання й змінює структуру конкуренції на ринку.</strong></li>
<li><strong>Логістична інфраструктура (порти, термінали, НПЗ) має адаптуватися до режиму «посиленої перевірки», де ризики санкційного порушення стають такими ж критичними, як і традиційні операційні ризики.</strong></li>
</ul>
<p><em>* «Санкційний комплаєнс» — це дотримання правил, обмежень та юридичних вимог, встановлених санкційним законодавством. Система заходів, яка забезпечує, щоб компанія <strong data-start="181" data-end="206">не порушувала санкції</strong>, запроваджені державами чи міжнародними організаціями.</em></p>
<h3 data-start="263" data-end="282"><em>У контексті нафтогазового ринку</em></h3>
<p data-start="554" data-end="611"><em>Для енергетичних компаній «санкційний комплаєнс» означає:</em></p>
<ul data-start="612" data-end="900">
<li data-start="612" data-end="680">
<p data-start="614" data-end="680"><em>забезпечення повної прозорості походження нафти та нафтопродуктів;</em></p>
</li>
<li data-start="681" data-end="794">
<p data-start="683" data-end="794"><em>перевірку документів і логістичного ланцюга, щоб уникнути роботи з товарами, що походять з підсанкційних країн;</em></p>
</li>
<li data-start="795" data-end="900">
<p data-start="797" data-end="900"><em>впровадження процедур, які гарантують, що постачання не порушують санкцій ЄС, США чи інших регуляторів.</em></p>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/120525-platts-guidelines-on-eu-import-ban-of-oil-products-derived-from-russian-crude-for-european-assessments">Platts</a></p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30010-Санкции.jpg" alt="Platts виключає нафтопродукти з російської нафти з європейських котирувань: як зміниться ринок"/><br /><p>Цінове агентство Platts у відповідь на 18-й пакет антиросійських санкцій ЄС змінює методологію оцінки цін на нафтопродукти в Європі: з 15 грудня 2025 року з котирувань виключаються всі нафтопродукти, вироблені з російської нафти, а з 2 січня 2026 року такі обмеження поширюються й на баржеві постачання. Рішення супроводжується жорсткими вимогами до документального підтвердження неросійського походження сировини, що трансформує структуру ринку, ускладнює використання «сірого» імпорту та посилює роль прозорих ланцюгів постачання.</p>
<h2>Вплив рішення Platts на європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Регуляторне підґрунтя: 18-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>В основі змін лежить Регламент Ради ЄС 2025/1494 від 18 липня 2025 року, який формалізує 18-й пакет антиросійських санкцій. Для Platts саме цей документ став юридичною відправною точкою перегляду методології оцінки.</p>
<ul>
<li><strong>Юридична база</strong>
<ul>
<li>Регламент 2025/1494 встановлює заборони щодо <strong>нафтопродуктів з митним кодом ТН ЗЕД 2710</strong>, якщо вони вироблені з <strong>російської сирої нафти з кодом ТН ЗЕД 2709 00</strong>.</li>
<li><em>Формально</em> санкції охоплюють не всі можливі види товарів, а лише чітко визначені категорії за кодами ТН ЗЕД.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Рішення Platts жорсткіше за мінімальні вимоги регламенту</strong>
<ul>
<li>Після опитування клієнтів агентство <strong>добровільно розширює</strong> рамки: з оцінок виключаються <strong>усі</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти, <strong>незалежно від кодів ТН ЗЕД</strong>.</li>
<li>Такий підхід означає перехід від вузько юридичного тлумачення до <strong>ринкової «деглобалізації» російських нафтопродуктів </strong>у європейських бенчмарках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Часові рубежі для ринку</h3>
<p>Platts розділяє зміни за типами постачань, задаючи два орієнтири для учасників ринку.</p>
<ul>
<li><strong>З 15 грудня 2025 року</strong>
<ul>
<li>У <strong>CIF та FOB-оцінках вантажів</strong> (cargo) в Європі <strong>не враховуються</strong> нафтопродукти, вироблені з російської нафти.</li>
<li>Фактично з цього дня <strong>будь-який продукт, пов’язаний із російською сирою нафтою, «випадає» з європейських цінових індикаторів для вантажних партій</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>З 2 січня 2026 року</strong>
<ul>
<li>Аналогічний підхід застосовується до <strong>танкерних і баржевих</strong> постачань: у європейських оцінках не враховуються нафтопродукти, <strong>вироблені з російської нафти і перевезені танкерами чи баржами</strong>.</li>
<li>Таким чином, із початку 2026 року <strong>повний ланцюг морської логістики нафтопродуктів з російської нафти опиняється поза європейськими бенчмарками</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Як Platts змінює структуру кошика європейських цін</h3>
<p>Рішення агентства перетворює спосіб формування європейських цінових індикаторів на нафтопродукти, зміщуючи акцент з «характеристик продукту» на «походження сировини».</p>
<ul>
<li><strong>Від продуктового до походженевого підходу</strong>
<ul>
<li>Раніше основним було <strong>відповідність продукту специфікаціям</strong>, незалежно від того, з якої нафти він вироблений.</li>
<li>Тепер у європейських оцінках Platts <strong>критично важливим стає доведене неросійське походження сирої нафти</strong>, з якої вироблено продукт.</li>
<li><em>Наслідок</em>: навіть формально «дозволені» схеми з переробкою російської нафти в третіх країнах втрачають цінову видимість у Європі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Звуження кошика пропозиції в бенчмарках</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти <strong>зменшує кількість фізичних обсягів</strong>, що можуть бути враховані в оцінках CIF/FOB.</li>
<li>На європейському ринку формується <strong>окремий ціновий всесвіт «чистих від російської нафти» продуктів</strong>, тоді як продукти з російським слідом фактично відсуваються на периферію.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Документальне підтвердження неросійського походження нафти</h3>
<p>Щоб нафтопродукт був допущений до європейських оцінок Platts, постачальники мають надати комплексний пакет доказів. Це не просто формальність — а інструмент глибокого контролю за ланцюгами постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий пакет документів для постачальників</strong>
<ul>
<li><strong>Довідка НПЗ-постачальника</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує, що <strong>за останні 60 днів</strong> на виробничі лінії заводу <strong>не надходила й не перероблялась російська нафта</strong>.</li>
<li><em>Логіка</em>: період у 60 днів зменшує ризик домішування російської нафти в технологічному циклі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані відстеження суден</strong>:
<ul>
<li>Дозволяють встановити <strong>дату відвантаження останньої партії російської нафти</strong> на НПЗ-виробник.</li>
<li>Це пов’язує <strong>логістичний ланцюг</strong> з виробничим, створюючи наскрізну прозорість.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вантажна коносаментна накладна</strong>:
<ul>
<li>Фіксує маршрут і параметри постачання нафтопродукту.</li>
<li>Служить <strong>юридичним доказом</strong> умов транспортування.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сертифікат про походження товару</strong>:
<ul>
<li>Підтверджує країну походження нафти/нафтопродукту.</li>
<li><em>Без такого сертифіката</em> доступ до європейських оцінок стає практично неможливим.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка» для складних ланцюгів постачання</strong>
<ul>
<li>Якщо кілька НПЗ <strong>закуповують сировину через один морський порт або нафтотермінал</strong>, покупці можуть висувати додаткові вимоги.</li>
<li>У таких випадках потрібна <strong>«посилена перевірка»</strong> походження нафти з третіх країн, зокрема:
<ul>
<li>детальніші логістичні дані;</li>
<li>розширений пакет підтверджень для кожного НПЗ;</li>
<li><em>мінімізація ризику «перемішування» потоків російської і неросійської нафти</em> у спільній інфраструктурі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо можливих змін на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>На основі оголошених Platts змін та вимог до доказової бази можна виокремити кілька структурних тенденцій для європейського ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong>
<ul>
<li>Виключення нафтопродуктів з російської нафти зі всіх європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>послаблює економічну привабливість російської сировини</strong> для постачальників, орієнтованих на європейські хаби;</li>
<li>створює додатковий стимул для <strong>нарощування постачань неросійської нафти</strong> та продуктів із неї.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Очікувано</em>, нафтопереробні заводи, які прагнуть зберегти доступ до бенчмарків Platts, будуть:
<ul>
<li>переглядати структуру закупівель;</li>
<li>будувати довші, але політично безпечніші ланцюги постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістична стійкість і простежуваність</strong>
<ul>
<li>Жорсткі вимоги до <strong>відстеження суден</strong> і <strong>документування маршрутів</strong> роблять ринок:
<ul>
<li>менш чутливим до схем маскування походження нафти;</li>
<li>більш стійким до маніпуляцій із перевантаженнями в портах і терміналах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Посилена перевірка»</strong> для спільних портів:
<ul>
<li>змушує операторів інфраструктури <strong>удосконалювати системи обліку</strong> і розділення потоків;</li>
<li>знижує ризик того, що російська нафта «розчиниться» в змішаних партіях і потрапить до європейського ринку під виглядом третіх країн.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарії на випадок потрясінь</strong>
<ul>
<li>Оскільки значна частина потенційної пропозиції (російські продукти) <strong>втрачає доступ до європейських бенчмарків</strong>, країнам ЄС і компаніям-постачальникам доведеться:
<ul>
<li>більше покладатися на <strong>стратегії запасів із прозорим походженням</strong> нафти;</li>
<li>планувати сценарії, де <strong>логістичні вузли</strong> (порти, термінали, НПЗ) повинні витримувати не лише фізичні ризики, а й <strong>санкційний комплаєнс*</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Логічно очікувати</em>, що:
<ul>
<li>оператори сховищ і терміналів посилюватимуть <strong>внутрішні процедури перевірок</strong> для уникнення блокування доступу до європейських цінових індикаторів;</li>
<li>сценарне планування буде враховувати не лише фізичні загрози постачанню, а й <strong>регуляторні ризики щодо походження сировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Висновки щодо змін у ціноутворенні на європейських хабах</h3>
<p>Логіка виключення російських нафтопродуктів із котирувань дозволяє сформувати кілька принципових висновків про структуру ціни та конкуренцію.</p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни та ринкова маржа</strong>
<ul>
<li>Витіснення продуктів із російської нафти з європейських оцінок:
<ul>
<li><strong>звужує базу пропозиції</strong> у бенчмарках;</li>
<li>може підсилити роль постачань із вищими витратами на логістику й комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Ринкова логіка</em> підказує, що:
<ul>
<li>частина додаткових витрат на документальну перевірку та логістику <strong>перекладатиметься у маржу й кінцеву ціну</strong> нафтопродуктів, що допущені до котирувань;</li>
<li>нафто- і трейдингові компанії з більш прозорими ланцюгами постачання можуть <strong>отримати цінову премію</strong> за надійність і комплаєнс.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Податкова політика та конкуренція</strong>
<ul>
<li>Сам факт прив’язки бенчмарків до <strong>походження сировини</strong>, а не лише до якості продукту:
<ul>
<li>створює простір для <strong>подальших регуляторних рішень</strong> у європейських країнах, у тому числі податкового характеру;</li>
<li>дозволяє урядам <em>чіткіше відрізняти</em> продукти з прозорих і ризикованих ланцюгів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Конкуренція між постачальниками:
<ul>
<li>переміщується з площини «найнижчої ціни за будь-яке походження» до площини <strong>«конкуренції за довіру та доказовість неросійського походження»</strong>;</li>
<li>компанії, що не можуть підтвердити такий статус, <strong>втрачатимуть доступ до ключових європейських котирувань</strong>, навіть якщо фактично продовжать торгувати на периферійних або нішевих ринках.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Підсумкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Platts, спираючись на 18-й пакет санкцій ЄС, але виходячи за його формальні рамки, фактично створює окремий «чистий» від російської нафти сегмент європейського ринку нафтопродуктів.</strong></li>
<li><strong>Жорсткі вимоги до документального підтвердження походження сировини перетворюють прозорість ланцюгів постачання на ключову конкурентну перевагу.</strong></li>
<li><strong>Європейські бенчмарки цін дедалі менше відображатимуть продукти з російською сировиною, що посилює диверсифікацію джерел постачання й змінює структуру конкуренції на ринку.</strong></li>
<li><strong>Логістична інфраструктура (порти, термінали, НПЗ) має адаптуватися до режиму «посиленої перевірки», де ризики санкційного порушення стають такими ж критичними, як і традиційні операційні ризики.</strong></li>
</ul>
<p><em>* «Санкційний комплаєнс» — це дотримання правил, обмежень та юридичних вимог, встановлених санкційним законодавством. Система заходів, яка забезпечує, щоб компанія <strong data-start="181" data-end="206">не порушувала санкції</strong>, запроваджені державами чи міжнародними організаціями.</em></p>
<h3 data-start="263" data-end="282"><em>У контексті нафтогазового ринку</em></h3>
<p data-start="554" data-end="611"><em>Для енергетичних компаній «санкційний комплаєнс» означає:</em></p>
<ul data-start="612" data-end="900">
<li data-start="612" data-end="680">
<p data-start="614" data-end="680"><em>забезпечення повної прозорості походження нафти та нафтопродуктів;</em></p>
</li>
<li data-start="681" data-end="794">
<p data-start="683" data-end="794"><em>перевірку документів і логістичного ланцюга, щоб уникнути роботи з товарами, що походять з підсанкційних країн;</em></p>
</li>
<li data-start="795" data-end="900">
<p data-start="797" data-end="900"><em>впровадження процедур, які гарантують, що постачання не порушують санкцій ЄС, США чи інших регуляторів.</em></p>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/120525-platts-guidelines-on-eu-import-ban-of-oil-products-derived-from-russian-crude-for-european-assessments">Platts</a></p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/06/platts-viklyuchaye-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-nafti-z-yevropejskix-kotiruvan-yak-zminitsya-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина збільшує закупівлі опалювального мазуту й дизеля на тлі здешевлення ф’ючерсів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/nimechchina-zbilshuye-zakupivli-opalyuvalnogo-mazutu-j-dizelya-na-tli-zdeshevlennya-fyuchersiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/nimechchina-zbilshuye-zakupivli-opalyuvalnogo-mazutu-j-dizelya-na-tli-zdeshevlennya-fyuchersiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 06:48:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[stocks]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[импорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[опалювальний мазут]]></category>
		<category><![CDATA[попит на дистиляти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153371</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29979-Германия.png" alt="Німеччина збільшує закупівлі опалювального мазуту й дизеля на тлі здешевлення ф’ючерсів"/><br />Минулого тижня попит на опалювальний мазут і дизель у Німеччині відчутно зріс, попри різкі коливання цін. На початку тижня попит залишався стриманим у масштабах усієї країни, однак у середині тижня активність покупців підвищилася в багатьох регіонах після переходу ф’ючерсів Ice gasoil на новий фронт-місяць. Корекція котирувань Ice gasoil, як каталізатор Німецький ринок дистилятів входить у фазу, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29979-Германия.png" alt="Німеччина збільшує закупівлі опалювального мазуту й дизеля на тлі здешевлення ф’ючерсів"/><br /><p>Минулого тижня попит на опалювальний мазут і дизель у Німеччині відчутно зріс, попри різкі коливання цін. На початку тижня попит залишався стриманим у масштабах усієї країни, однак у середині тижня активність покупців підвищилася в багатьох регіонах після переходу ф’ючерсів Ice gasoil на новий фронт-місяць.</p>
<h3>Корекція котирувань Ice gasoil, як каталізатор</h3>
<p>Німецький ринок дистилятів входить у фазу, де визначальною стає балансування між внутрішнім попитом, рівнем запасів у регіональних хабах і обмеженішим, але гнучкішим імпортом. Перехід ф’ючерсів Ice gasoil на новий фронт-місяць та корекція котирувань виступають каталізатором цього процесу, даючи учасникам ринку більш прозорі цінові орієнтири.</p>
<p>Нові контракти Ice gasoil для найближчого місяця котирувалися приблизно на <strong>60 дол./т нижче</strong>, ніж попередні. Ця переоцінка швидко відбилася на внутрішніх цінах у Німеччині:</p>
<ul>
<li>ціни на опалювальний мазут знизилися приблизно на <strong>1,40 євро за 100 літрів</strong>,</li>
<li>ціни на дизель – майже на <strong>1,20 євро за 100 літрів</strong>.</li>
</ul>
<p>За словами трейдерів, ф’ючерсні контракти на Ice gasoil у новому фронт-місяці тепер точніше віддзеркалюють ситуацію на фізичному ринку в північно-західній Європі, де значення мають реальні обсяги постачання та структура запасів.</p>
<blockquote><p>Ф’ючерсний ринок Ice gasoil для нового фронт-місяця зараз значно ближче до реальних умов постачання дистилятів у північно-західній Європі, ніж раніше, коли побоювання дефіциту штовхали котирування вгору, – зазначають трейдери німецького ринку дистилятів.</p></blockquote>
<p>Саме корекція ф’ючерсних цін стала сигналом для німецьких покупців активізувати закупівлі, адже ризик придбати пальне «занадто дорого» помітно зменшився, тоді як загроза нового раунду подорожчання через санкційні ризики та сезонні фактори лишається.</p>
<h3>Запаси ARA на восьмимісячному максимумі як «подушка безпеки»</h3>
<p>На фоні змін на ф’ючерсному ринку важливим стабілізуючим фактором стали запаси дизеля в регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен. Незалежні резерви дизельного пального там досягли <strong>максимуму за вісім місяців</strong>, що знижує ризики фізичного дефіциту.</p>
<ul>
<li>Раніше ціни на дистиляти різко зростали на хвилі побоювань, що нові санкції проти росії спричинять брак дизельного пального.</li>
<li>Накопичені запаси ARA дають ринку додатковий запас міцності на випадок перебоїв у постачанні.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> високий рівень запасів у хабах ARA стає ключовим аргументом на користь того, що різке зростання цін, спричинене «страхом дефіциту», було надмірним і мало бути скориговане.</li>
</ul>
<p>У такій конфігурації зниження ф’ючерсів виглядає як повернення до більш обґрунтованих рівнів, а не як ознака слабкості попиту. Навпаки, реакція німецьких покупців свідчить, що реальний попит на опалювальний мазут і дизель залишається стійким.</p>
<h3>Спотові закупівлі: +5% для опалювального мазуту й +7% для дизеля</h3>
<p>На тлі здешевлення дистилятів спотові обсяги, про які повідомлено Argus, зросли:</p>
<ul>
<li>попит на опалювальний мазут зріс на <strong>5%</strong> за тиждень,</li>
<li>попит на дизель – на <strong>7%</strong> за тиждень.</li>
</ul>
<p>Трейдери вказують, що споживачі побоюються подальшого зростання цін і саме тому прискорюють формування запасів.</p>
<ul>
<li>Частина споживачів зробила додаткові закупівлі, орієнтуючись на нинішнє «вікно» менш високих цін.</li>
<li>Очікування холоднішої погоди в окремих регіонах сприяє збільшенню попиту на опалювальний мазут.</li>
<li>Водночас висока волатильність цін стримує іншу частину покупців від розширення закупівель понад необхідний обсяг.</li>
</ul>
<p>Така поведінка є типовою для періодів різкої зміни цін: споживачі прагнуть зафіксувати відносно вигідну ціну, але надмірний ризик подальших коливань змушує їх не збільшувати закупівлі безмежно.</p>
<h3>Бензин: попит залишається стриманим, термінові контракти домінують</h3>
<p>На відміну від ринку дистилятів, попит на бензин у Німеччині продовжує залишатися пригніченим. Основні потреби заповнюються за рахунок термінових (довгострокових) контрактів, що зменшує необхідність у додаткових спотових закупівлях.</p>
<ul>
<li>Спотові обсяги бензину, про які повідомлено Argus, <strong>скорочені на 27% у масштабах країни</strong> порівняно з попереднім тижнем.</li>
<li>Оператори автозаправних станцій зазначають, що нині потреби покриваються в рамках термінових постачань.</li>
<li>Додаткові спотові закупівлі сьогодні менші, ніж у святковий період, коли трафік і сезонний попит були вищими.</li>
</ul>
<p>На відміну від сегмента дистилятів, де споживачі активно реагують на зміни цін, ринок бензину перебуває в фазі «нормалізації» після пікового святкового навантаження, і поточна інфраструктура термінових постачань повністю задовольняє попит.</p>
<h3>Імпорт дизеля в Гамбург: падіння вдвічі й зміна карти постачальників</h3>
<p>Паралельно зі змінами на внутрішньому ринку, істотно скоротився імпорт дизельного пального через північні порти Німеччини.</p>
<ul>
<li>З початку місяця імпорт дизеля складає близько <strong>70 тис. барелів на добу</strong>, причому <strong>усі обсяги йдуть до Гамбурга</strong>.</li>
<li>Це приблизно <strong>на 50% менше</strong>, ніж у листопаді минулого року, коли імпорт становив <strong>143 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Структура постачання дизеля через Гамбург, за даними Vortexa, сьогодні виглядає так:</p>
<ul>
<li>Індія забезпечує <strong>49%</strong> імпорту.</li>
<li>Нідерланди – <strong>39%</strong>.</li>
<li>Того – <strong>12%</strong>, що стало першими за щонайменше два роки поставками з західноафриканського хаба перевалки «борт у борт».</li>
</ul>
<p>Для порівняння, торік <strong>близько чверті імпорту</strong> дизельного пального через північні порти Німеччини припадало на США.</p>
<h3><em>Висновки </em></h3>
<ul>
<li>загальний обсяг імпорту дизеля зменшується,</li>
<li>географія постачання стає більш диверсифікованою, із посиленням ролі Індії та збереженням важливості європейських хабів у Нідерландах,</li>
<li>поява Того як джерела постачання через офшорний хаб свідчить про гнучкість глобальних логістичних ланцюгів навіть за умов санкцій і змін у торгівлі російським пальним.</li>
</ul>
<h3>Баланс факторів: погода, санкції й волатильність формують нову рівновагу ринку</h3>
<p>Сукупність описаних факторів формує багатовимірну картину німецького ринку дистилятів:</p>
<ul>
<li><strong>Санкційний фон</strong> раніше провокував стрибок цін через побоювання дефіциту, але високі запаси ARA й адаптація імпортних потоків зменшили гостроту цих ризиків.</li>
<li><strong>Ф’ючерсний ринок Ice gasoil</strong>, скоригований на 60 дол./т донизу, тепер краще корелює з фізичними умовами постачання, даючи більш адекватні сигнали покупцям і продавцям.</li>
<li><strong>Попит на дистиляти в Німеччині</strong> демонструє зростання як у опалювальному мазуті (+5%), так і в дизелі (+7%), що свідчить про готовність споживачів використати поточний рівень цін для поповнення запасів.</li>
<li><strong>Імпорт дизеля</strong> скоротився вдвічі (до 70 тис. барелів на добу), але компенсується поєднанням високих запасів у хабах і диверсифікацією джерел постачання.</li>
<li><strong>Ринок бензину</strong> залишається відносно «тихим» – попит забезпечується терміновими контрактами, а спотова активність знизилася на 27%.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p>Подальша траєкторія цін і попиту залежатиме від того, якою мірою очікуване похолодання в Європі співпаде з новими санкційними рішеннями та змінами в глобальних потоках дистилятів. Але вже сьогодні видно, що німецький ринок активно адаптується до нових умов, використовуючи поєднання ф’ючерсних сигналів, регіональних запасів і гнучкого імпорту для підтримки енергетичної безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2754783-german-distillates-demand-rises-after-ice-gasoil-expiry">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29979-Германия.png" alt="Німеччина збільшує закупівлі опалювального мазуту й дизеля на тлі здешевлення ф’ючерсів"/><br /><p>Минулого тижня попит на опалювальний мазут і дизель у Німеччині відчутно зріс, попри різкі коливання цін. На початку тижня попит залишався стриманим у масштабах усієї країни, однак у середині тижня активність покупців підвищилася в багатьох регіонах після переходу ф’ючерсів Ice gasoil на новий фронт-місяць.</p>
<h3>Корекція котирувань Ice gasoil, як каталізатор</h3>
<p>Німецький ринок дистилятів входить у фазу, де визначальною стає балансування між внутрішнім попитом, рівнем запасів у регіональних хабах і обмеженішим, але гнучкішим імпортом. Перехід ф’ючерсів Ice gasoil на новий фронт-місяць та корекція котирувань виступають каталізатором цього процесу, даючи учасникам ринку більш прозорі цінові орієнтири.</p>
<p>Нові контракти Ice gasoil для найближчого місяця котирувалися приблизно на <strong>60 дол./т нижче</strong>, ніж попередні. Ця переоцінка швидко відбилася на внутрішніх цінах у Німеччині:</p>
<ul>
<li>ціни на опалювальний мазут знизилися приблизно на <strong>1,40 євро за 100 літрів</strong>,</li>
<li>ціни на дизель – майже на <strong>1,20 євро за 100 літрів</strong>.</li>
</ul>
<p>За словами трейдерів, ф’ючерсні контракти на Ice gasoil у новому фронт-місяці тепер точніше віддзеркалюють ситуацію на фізичному ринку в північно-західній Європі, де значення мають реальні обсяги постачання та структура запасів.</p>
<blockquote><p>Ф’ючерсний ринок Ice gasoil для нового фронт-місяця зараз значно ближче до реальних умов постачання дистилятів у північно-західній Європі, ніж раніше, коли побоювання дефіциту штовхали котирування вгору, – зазначають трейдери німецького ринку дистилятів.</p></blockquote>
<p>Саме корекція ф’ючерсних цін стала сигналом для німецьких покупців активізувати закупівлі, адже ризик придбати пальне «занадто дорого» помітно зменшився, тоді як загроза нового раунду подорожчання через санкційні ризики та сезонні фактори лишається.</p>
<h3>Запаси ARA на восьмимісячному максимумі як «подушка безпеки»</h3>
<p>На фоні змін на ф’ючерсному ринку важливим стабілізуючим фактором стали запаси дизеля в регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен. Незалежні резерви дизельного пального там досягли <strong>максимуму за вісім місяців</strong>, що знижує ризики фізичного дефіциту.</p>
<ul>
<li>Раніше ціни на дистиляти різко зростали на хвилі побоювань, що нові санкції проти росії спричинять брак дизельного пального.</li>
<li>Накопичені запаси ARA дають ринку додатковий запас міцності на випадок перебоїв у постачанні.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> високий рівень запасів у хабах ARA стає ключовим аргументом на користь того, що різке зростання цін, спричинене «страхом дефіциту», було надмірним і мало бути скориговане.</li>
</ul>
<p>У такій конфігурації зниження ф’ючерсів виглядає як повернення до більш обґрунтованих рівнів, а не як ознака слабкості попиту. Навпаки, реакція німецьких покупців свідчить, що реальний попит на опалювальний мазут і дизель залишається стійким.</p>
<h3>Спотові закупівлі: +5% для опалювального мазуту й +7% для дизеля</h3>
<p>На тлі здешевлення дистилятів спотові обсяги, про які повідомлено Argus, зросли:</p>
<ul>
<li>попит на опалювальний мазут зріс на <strong>5%</strong> за тиждень,</li>
<li>попит на дизель – на <strong>7%</strong> за тиждень.</li>
</ul>
<p>Трейдери вказують, що споживачі побоюються подальшого зростання цін і саме тому прискорюють формування запасів.</p>
<ul>
<li>Частина споживачів зробила додаткові закупівлі, орієнтуючись на нинішнє «вікно» менш високих цін.</li>
<li>Очікування холоднішої погоди в окремих регіонах сприяє збільшенню попиту на опалювальний мазут.</li>
<li>Водночас висока волатильність цін стримує іншу частину покупців від розширення закупівель понад необхідний обсяг.</li>
</ul>
<p>Така поведінка є типовою для періодів різкої зміни цін: споживачі прагнуть зафіксувати відносно вигідну ціну, але надмірний ризик подальших коливань змушує їх не збільшувати закупівлі безмежно.</p>
<h3>Бензин: попит залишається стриманим, термінові контракти домінують</h3>
<p>На відміну від ринку дистилятів, попит на бензин у Німеччині продовжує залишатися пригніченим. Основні потреби заповнюються за рахунок термінових (довгострокових) контрактів, що зменшує необхідність у додаткових спотових закупівлях.</p>
<ul>
<li>Спотові обсяги бензину, про які повідомлено Argus, <strong>скорочені на 27% у масштабах країни</strong> порівняно з попереднім тижнем.</li>
<li>Оператори автозаправних станцій зазначають, що нині потреби покриваються в рамках термінових постачань.</li>
<li>Додаткові спотові закупівлі сьогодні менші, ніж у святковий період, коли трафік і сезонний попит були вищими.</li>
</ul>
<p>На відміну від сегмента дистилятів, де споживачі активно реагують на зміни цін, ринок бензину перебуває в фазі «нормалізації» після пікового святкового навантаження, і поточна інфраструктура термінових постачань повністю задовольняє попит.</p>
<h3>Імпорт дизеля в Гамбург: падіння вдвічі й зміна карти постачальників</h3>
<p>Паралельно зі змінами на внутрішньому ринку, істотно скоротився імпорт дизельного пального через північні порти Німеччини.</p>
<ul>
<li>З початку місяця імпорт дизеля складає близько <strong>70 тис. барелів на добу</strong>, причому <strong>усі обсяги йдуть до Гамбурга</strong>.</li>
<li>Це приблизно <strong>на 50% менше</strong>, ніж у листопаді минулого року, коли імпорт становив <strong>143 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Структура постачання дизеля через Гамбург, за даними Vortexa, сьогодні виглядає так:</p>
<ul>
<li>Індія забезпечує <strong>49%</strong> імпорту.</li>
<li>Нідерланди – <strong>39%</strong>.</li>
<li>Того – <strong>12%</strong>, що стало першими за щонайменше два роки поставками з західноафриканського хаба перевалки «борт у борт».</li>
</ul>
<p>Для порівняння, торік <strong>близько чверті імпорту</strong> дизельного пального через північні порти Німеччини припадало на США.</p>
<h3><em>Висновки </em></h3>
<ul>
<li>загальний обсяг імпорту дизеля зменшується,</li>
<li>географія постачання стає більш диверсифікованою, із посиленням ролі Індії та збереженням важливості європейських хабів у Нідерландах,</li>
<li>поява Того як джерела постачання через офшорний хаб свідчить про гнучкість глобальних логістичних ланцюгів навіть за умов санкцій і змін у торгівлі російським пальним.</li>
</ul>
<h3>Баланс факторів: погода, санкції й волатильність формують нову рівновагу ринку</h3>
<p>Сукупність описаних факторів формує багатовимірну картину німецького ринку дистилятів:</p>
<ul>
<li><strong>Санкційний фон</strong> раніше провокував стрибок цін через побоювання дефіциту, але високі запаси ARA й адаптація імпортних потоків зменшили гостроту цих ризиків.</li>
<li><strong>Ф’ючерсний ринок Ice gasoil</strong>, скоригований на 60 дол./т донизу, тепер краще корелює з фізичними умовами постачання, даючи більш адекватні сигнали покупцям і продавцям.</li>
<li><strong>Попит на дистиляти в Німеччині</strong> демонструє зростання як у опалювальному мазуті (+5%), так і в дизелі (+7%), що свідчить про готовність споживачів використати поточний рівень цін для поповнення запасів.</li>
<li><strong>Імпорт дизеля</strong> скоротився вдвічі (до 70 тис. барелів на добу), але компенсується поєднанням високих запасів у хабах і диверсифікацією джерел постачання.</li>
<li><strong>Ринок бензину</strong> залишається відносно «тихим» – попит забезпечується терміновими контрактами, а спотова активність знизилася на 27%.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p>Подальша траєкторія цін і попиту залежатиме від того, якою мірою очікуване похолодання в Європі співпаде з новими санкційними рішеннями та змінами в глобальних потоках дистилятів. Але вже сьогодні видно, що німецький ринок активно адаптується до нових умов, використовуючи поєднання ф’ючерсних сигналів, регіональних запасів і гнучкого імпорту для підтримки енергетичної безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2754783-german-distillates-demand-rises-after-ice-gasoil-expiry">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/nimechchina-zbilshuye-zakupivli-opalyuvalnogo-mazutu-j-dizelya-na-tli-zdeshevlennya-fyuchersiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 06:54:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[ESPO]]></category>
		<category><![CDATA[EU oil price cap]]></category>
		<category><![CDATA[EU-UK coordination]]></category>
		<category><![CDATA[price ceiling]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[динамічний механізм]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[єс стеля цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[цінова межа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153200</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br />ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — $47,6/бар. замість $60/бар. Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати постачання нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська Аравія та Індія очолили перелік покупців російського мазуту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/saudivska-araviya-ta-indiya-ocholili-perelik-pokupciv-rosijskogo-mazutu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/saudivska-araviya-ta-indiya-ocholili-perelik-pokupciv-rosijskogo-mazutu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 27 Aug 2025 06:19:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153167</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29868-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Саудівська Аравія та Індія очолили перелік покупців російського мазуту"/><br />У липні основними імпортерами російського мазуту стали Саудівська Аравія та Індія. Така переорієнтація зумовлена західними санкціями 2023 року, які повністю заблокували експорт нафтопродуктів рф у країни ЄС та інші західні ринки. Саудівська Аравія закріпила статус ключового імпортера завдяки стабільному попиту на дешеве паливо. Індія демонструє зростаючий інтерес, компенсуючи падіння вигоди від закупівлі Urals. Глобальна тенденція — рф [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29868-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Саудівська Аравія та Індія очолили перелік покупців російського мазуту"/><br /><p>У липні основними імпортерами російського мазуту стали Саудівська Аравія та Індія. Така переорієнтація зумовлена західними санкціями 2023 року, які повністю заблокували експорт нафтопродуктів рф у країни ЄС та інші західні ринки.</p>
<h3>Саудівська Аравія закріпила статус ключового імпортера завдяки стабільному попиту на дешеве паливо. Індія демонструє зростаючий інтерес, компенсуючи падіння вигоди від закупівлі Urals. Глобальна тенденція — рф втрачає конкурентоспроможність на ринку сирої нафти, але посилює присутність у сегменті нафтопродуктів.</h3>
<h2>Паливні потоки в умовах санкцій</h2>
<ul>
<li><strong>З 2023 року</strong> діє заборона на імпорт російських нафтопродуктів у ЄС та низці західних держав.</li>
<li><strong>Основними напрямками</strong> стали Азія та Близький Схід.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та Індія</strong> забезпечили найбільші обсяги постачання у липні.</li>
</ul>
<h2>Саудівська Аравія: стабільний імпортер</h2>
<ul>
<li>У липні постачання з росії склали близько <strong>1,1 млн тонн</strong> мазуту.</li>
<li>Показник <em>майже не змінився</em> порівняно з червнем.</li>
<li><strong>Причина попиту</strong> — використання дешевого мазуту на ТЕС у літній період, коли зростає споживання електроенергії через кондиціонери.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: Саудівська Аравія може збільшувати експорт власної нафти, зберігаючи доходи.</li>
</ul>
<h2>Індія: різке зростання імпорту</h2>
<ul>
<li>У липні постачання мазуту та вакуумного газойлю з рф зросли до <strong>600 тис. тонн</strong>.</li>
<li><strong>Зростання становило 65%</strong> у порівнянні з червнем.</li>
<li><strong>Причина попиту</strong>: використання мазуту й ВГО як альтернативної сировини для НПЗ.</li>
<li><strong>Фактор зростання</strong> — скорочення знижки на російську нафту Urals відносно Brent, що зробило мазут більш привабливим.</li>
</ul>
<h2>Цінові коливання</h2>
<ul>
<li>У липні знижка Urals до Brent <strong>звузилася до $1,70–$2,00</strong> за барель.</li>
<li>Це <strong>найтісніший ціновий діапазон</strong> із моменту вторгнення росії в Україну у 2022 році.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: скорочення знижки робить російську нафту менш привабливою, тому зростає попит на інші продукти — зокрема мазут.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29868-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Саудівська Аравія та Індія очолили перелік покупців російського мазуту"/><br /><p>У липні основними імпортерами російського мазуту стали Саудівська Аравія та Індія. Така переорієнтація зумовлена західними санкціями 2023 року, які повністю заблокували експорт нафтопродуктів рф у країни ЄС та інші західні ринки.</p>
<h3>Саудівська Аравія закріпила статус ключового імпортера завдяки стабільному попиту на дешеве паливо. Індія демонструє зростаючий інтерес, компенсуючи падіння вигоди від закупівлі Urals. Глобальна тенденція — рф втрачає конкурентоспроможність на ринку сирої нафти, але посилює присутність у сегменті нафтопродуктів.</h3>
<h2>Паливні потоки в умовах санкцій</h2>
<ul>
<li><strong>З 2023 року</strong> діє заборона на імпорт російських нафтопродуктів у ЄС та низці західних держав.</li>
<li><strong>Основними напрямками</strong> стали Азія та Близький Схід.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та Індія</strong> забезпечили найбільші обсяги постачання у липні.</li>
</ul>
<h2>Саудівська Аравія: стабільний імпортер</h2>
<ul>
<li>У липні постачання з росії склали близько <strong>1,1 млн тонн</strong> мазуту.</li>
<li>Показник <em>майже не змінився</em> порівняно з червнем.</li>
<li><strong>Причина попиту</strong> — використання дешевого мазуту на ТЕС у літній період, коли зростає споживання електроенергії через кондиціонери.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: Саудівська Аравія може збільшувати експорт власної нафти, зберігаючи доходи.</li>
</ul>
<h2>Індія: різке зростання імпорту</h2>
<ul>
<li>У липні постачання мазуту та вакуумного газойлю з рф зросли до <strong>600 тис. тонн</strong>.</li>
<li><strong>Зростання становило 65%</strong> у порівнянні з червнем.</li>
<li><strong>Причина попиту</strong>: використання мазуту й ВГО як альтернативної сировини для НПЗ.</li>
<li><strong>Фактор зростання</strong> — скорочення знижки на російську нафту Urals відносно Brent, що зробило мазут більш привабливим.</li>
</ul>
<h2>Цінові коливання</h2>
<ul>
<li>У липні знижка Urals до Brent <strong>звузилася до $1,70–$2,00</strong> за барель.</li>
<li>Це <strong>найтісніший ціновий діапазон</strong> із моменту вторгнення росії в Україну у 2022 році.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: скорочення знижки робить російську нафту менш привабливою, тому зростає попит на інші продукти — зокрема мазут.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/saudivska-araviya-ta-indiya-ocholili-perelik-pokupciv-rosijskogo-mazutu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт мазуту з росії сягнув рекордних показників воєнного часу попри удари дронів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/15/eksport-mazutu-z-rosi%d1%97-syagnuv-rekordnix-pokaznikiv-voyennogo-chasu-popri-udari-droniv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/15/eksport-mazutu-z-rosi%d1%97-syagnuv-rekordnix-pokaznikiv-voyennogo-chasu-popri-udari-droniv/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Aug 2025 10:38:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливна-галузь]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153112</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29842-НПЗ_без_света.jpg" alt="Експорт мазуту з росії сягнув рекордних показників воєнного часу попри удари дронів"/><br />На початку серпня росія різко збільшила експорт нафтопродуктів, попри інтенсивні удари українських дронів по нафтопереробних заводах. Сукупні поставки нафтопродуктів зросли до 2,31 млн барелів на добу, що є найвищим показником з лютого, а відвантаження мазуту досягли піку з початку повномасштабної війни. Динаміка експорту нафтопродуктів 2,31 млн барелів/день — загальний експорт нафтопродуктів у перші 10 днів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29842-НПЗ_без_света.jpg" alt="Експорт мазуту з росії сягнув рекордних показників воєнного часу попри удари дронів"/><br /><p>На початку серпня росія різко збільшила експорт нафтопродуктів, попри інтенсивні удари українських дронів по нафтопереробних заводах. Сукупні поставки нафтопродуктів зросли до 2,31 млн барелів на добу, що є найвищим показником з лютого, а відвантаження мазуту досягли піку з початку повномасштабної війни.</p>
<h2>Динаміка експорту нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>2,31 млн барелів/день</strong> — загальний експорт нафтопродуктів у перші 10 днів серпня, що на <strong>9%</strong> більше за середньодобовий показник липня та найвище значення з лютого.</li>
<li>Експорт мазуту зріс на <strong>48%</strong> у порівнянні з попереднім місяцем і досяг <strong>882 тис. барелів/день</strong> — максимуму з лютого 2022 року.</li>
<li>Поставки мазуту в Азію більш ніж подвоїлися, різко зросли й обсяги до Туреччини.</li>
<li>Потоки сировини для НПЗ, як-от вакуумний газойль, скоротилися до <strong>71 тис. барелів/день</strong>.</li>
</ul>
<h2>Причини зростання експорту мазуту</h2>
<ul>
<li>Мазут потребує меншої глибини переробки, що робить його привабливим для експорту в умовах зниження активності вторинних процесів на НПЗ.</li>
<li>Різке зростання експорту мазуту частково компенсувало падіння поставок дизпального, які впали до мінімуму цього року.</li>
<li>Експорт бензину заборонено до кінця серпня для забезпечення внутрішніх потреб.</li>
</ul>
<h2>Вплив атак дронів і геополітичний контекст</h2>
<ul>
<li>Удари українських дронів по великих російських НПЗ посилилися напередодні запланованого саміту Дональда Трампа та володимира путіна.</li>
<li>Ці атаки спричинили різке зниження обсягів переробки нафти в рф.</li>
<li>Водночас морський експорт залишається одним з небагатьох доступних індикаторів видобутку нафти в росії, оскільки офіційна статистика засекречена.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Різке зростання експорту мазуту в умовах воєнного часу свідчить про зміщення структури російського експорту в бік менш глибокоперероблених нафтопродуктів.</li>
<li>Зростання постачань до Азії та Туреччини вказує на переорієнтацію рф на альтернативні ринки збуту, що компенсують обмеження з боку західних країн.</li>
<li>Скорочення переробки та заборона експорту бензину можуть свідчити про напружений баланс внутрішнього ринку пального в рф.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-14/russian-fuel-oil-exports-hit-wartime-high-amid-drone-strikes" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29842-НПЗ_без_света.jpg" alt="Експорт мазуту з росії сягнув рекордних показників воєнного часу попри удари дронів"/><br /><p>На початку серпня росія різко збільшила експорт нафтопродуктів, попри інтенсивні удари українських дронів по нафтопереробних заводах. Сукупні поставки нафтопродуктів зросли до 2,31 млн барелів на добу, що є найвищим показником з лютого, а відвантаження мазуту досягли піку з початку повномасштабної війни.</p>
<h2>Динаміка експорту нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>2,31 млн барелів/день</strong> — загальний експорт нафтопродуктів у перші 10 днів серпня, що на <strong>9%</strong> більше за середньодобовий показник липня та найвище значення з лютого.</li>
<li>Експорт мазуту зріс на <strong>48%</strong> у порівнянні з попереднім місяцем і досяг <strong>882 тис. барелів/день</strong> — максимуму з лютого 2022 року.</li>
<li>Поставки мазуту в Азію більш ніж подвоїлися, різко зросли й обсяги до Туреччини.</li>
<li>Потоки сировини для НПЗ, як-от вакуумний газойль, скоротилися до <strong>71 тис. барелів/день</strong>.</li>
</ul>
<h2>Причини зростання експорту мазуту</h2>
<ul>
<li>Мазут потребує меншої глибини переробки, що робить його привабливим для експорту в умовах зниження активності вторинних процесів на НПЗ.</li>
<li>Різке зростання експорту мазуту частково компенсувало падіння поставок дизпального, які впали до мінімуму цього року.</li>
<li>Експорт бензину заборонено до кінця серпня для забезпечення внутрішніх потреб.</li>
</ul>
<h2>Вплив атак дронів і геополітичний контекст</h2>
<ul>
<li>Удари українських дронів по великих російських НПЗ посилилися напередодні запланованого саміту Дональда Трампа та володимира путіна.</li>
<li>Ці атаки спричинили різке зниження обсягів переробки нафти в рф.</li>
<li>Водночас морський експорт залишається одним з небагатьох доступних індикаторів видобутку нафти в росії, оскільки офіційна статистика засекречена.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Різке зростання експорту мазуту в умовах воєнного часу свідчить про зміщення структури російського експорту в бік менш глибокоперероблених нафтопродуктів.</li>
<li>Зростання постачань до Азії та Туреччини вказує на переорієнтацію рф на альтернативні ринки збуту, що компенсують обмеження з боку західних країн.</li>
<li>Скорочення переробки та заборона експорту бензину можуть свідчити про напружений баланс внутрішнього ринку пального в рф.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-14/russian-fuel-oil-exports-hit-wartime-high-amid-drone-strikes" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/15/eksport-mazutu-z-rosi%d1%97-syagnuv-rekordnix-pokaznikiv-voyennogo-chasu-popri-udari-droniv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/neft/mazut-neft/feed/ ) in 0.37217 seconds, on Apr 18th, 2026 at 11:14 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 12:14 pm UTC -->