У Фуджейрі LSMGO подорожчав на $39 за тонну за добу

Бункерувальний ринок Фуджейри в Об’єднаних Арабських Еміратах 12 листопада 2026 року продемонстрував значне зростання цін на низькосірчистий судновий газойль.

За даними ENGINE станом на 17:00 за сінгапурським часом, що відповідає 09:00 GMT, ціна LSMGO у Фуджейрі збільшилася на $39 за тонну за останню добу.

Сумарне зростання за два дні становило $98 за тонну.

Для порівняння, у Сінгапурі LSMGO за останню добу подорожчав на $19 за тонну, тоді як у китайському Чжоушані подешевшав на $6.

Таким чином, за добу Фуджейра випередила Сінгапур за абсолютним приростом ціни на $20 за тонну, а Чжоушань — на $45.

Різноспрямована динаміка відображає суттєві відмінності поточних умов на регіональних ринках суднового газойлю.

Водночас наведені дані не містять повної інформації про фізичні обсяги угод або структуру попиту, тому встановити точні причини локального подорожчання лише за зміною котирувань неможливо.

Премія Фуджейри до Сінгапуру збільшилася до $427 за тонну

Після добового подорожчання цінова премія Фуджейри за LSMGO порівняно із Сінгапуром досягла $427 за тонну.

За останню добу вона збільшилася на $20 за тонну.

Премія Фуджейри до Чжоушаня становила $355 за тонну, збільшившись за добу на $45.

ENGINE також навело порівняння з іншими азійськими бункерувальними центрами:

• до південнокорейського Пусана — премія $407 за тонну;
• до малайзійського Порт-Кланга — $277 за тонну;
• до Гонконгу — $363 за тонну.

За останню добу відповідні премії збільшилися на $57, $26 і $8 за тонну.

Отже, Фуджейра залишалася суттєво дорожчим ринком LSMGO порівняно з усіма зазначеними портами.

При цьому динаміка інших видів суднового пального була неоднаковою.

Ціна низькосірчистого суднового мазуту VLSFO у Фуджейрі зросла лише на $2 за тонну, а високосірчистий мазут HSFO подешевшав на $13.

Таким чином, різке подорожчання LSMGO не супроводжувалося аналогічним зростанням цін усіх видів бункерувального пального.

Обмежена доступність суднового пального зберігається на тлі логістичних ризиків

За інформацією ENGINE, у Фуджейрі залишалася обмеженою доступність усіх трьох основних видів суднового пального як для найближчих строків постачання, так і для пізніших дат.

Джерело: ENGINE

Ціни суднового газойлю в Гібралтарі та Роттердамі рухалися у протилежних напрямках

Європейський ринок бункерувального пального 9 листопада 2026 року продемонстрував суттєву відмінність цінової динаміки між основними портовими центрами.

За повідомленням спеціалізованого видання ENGINE, протягом періоду від п’ятниці 6 листопада до 09:00 за Гринвічем 9 листопада ціна низькосірчистого суднового газойлю LSMGO у Гібралтарі збільшилася на $47 за тонну.

Водночас у Роттердамі цей продукт подешевшав на $17 за тонну.

Різниця між змінами цін становила $64 за тонну. Саме на цю величину збільшилася премія Гібралтару до Роттердама за відповідним видом суднового пального.

Серед інших змін ENGINE зафіксувало підвищення ціни низькосірчистого суднового мазуту VLSFO у Гібралтарі на $49 за тонну, тоді як у Роттердамі його ціна зменшилася на $6 за тонну.

Таким чином, цінове співвідношення VLSFO між двома портами також змінилося.

Якщо до вихідних VLSFO в Гібралтарі коштував на $8 за тонну дешевше, ніж у Роттердамі, то станом на 9 листопада він був дорожчим на $47 за тонну.

Для високосірчистого суднового мазуту HSFO динаміка була іншою: у Гібралтарі ціна зменшилася на $38 за тонну, а в Роттердамі — на $5 за тонну.

Отже, навіть у межах одного портового центру різні види суднового пального можуть демонструвати протилежну динаміку через особливості локального попиту, пропозиції та умов постачання.

У Гібралтарській протоці зберігаються затримки бункерування

На тлі різноспрямованих цінових змін доступність суднового пального для оперативного постачання в Гібралтарській протоці залишається обмеженою.

За інформацією трейдера, опитаного ENGINE, покупцям рекомендується замовляти пальне за 6–7 днів, щоб мати ширший вибір постачальників.

Портовий агент MH Bland повідомив про приблизно 13 суден, які очікували бункерування в Гібралтарі.

Основними причинами черг названо обмежену доступність бункерувальних барж і нестачу вільного простору для проведення операцій.

За даними агента, окремі постачальники очікували затримок на 4–8 годин, тоді як один оператор відставав від графіка більш ніж на добу.

У сусідньому Альхесірасі затримка одного з постачальників становила приблизно 18–30 годин.

У Сеуті постачання бункерувальними баржами могло затримуватися на 6–8 годин.

Ці показники характеризують оперативну ситуацію на дату повідомлення. Вони не є гарантованими строками постачання для всіх суден і всіх видів пального.

Наявність затримок важлива для судноплавних компаній, оскільки може вимагати завчасного планування заправлення, коригування графіків рейсів та вибору альтернативних портів.

В іспанській Уельві бункерування зупинено через штормову погоду

Окреме порушення постачання зафіксовано в іспанському порту Уельва.

За повідомленням MH Bland, яке наводить ENGINE, 9 листопада бункерувальні операції в порту призупинено через несприятливі погодні умови.

Прогноз передбачав пориви вітру понад 25 вузлів, місцями до 50 вузлів, та хвилювання моря, яке могло зберігатися до 13 листопада.

За оцінкою портового агента, обмеження могли тривати до 14 листопада, коли очікувалося поліпшення погодних умов.

Водночас це прогноз на дату повідомлення, а не підтверджений строк фактичного відновлення бункерування.

Додатковий ризик пов’язаний із тим, що для бункерувальних операцій в Уельві доступна лише одна баржа. Після відновлення роботи необхідність перенесення замовлень може спричинити додаткові затримки.

Для міжнародного ринку дизпального важливо розрізняти автомобільне дизельне пальне та судновий газойль LSMGO.

Обидва продукти належать до ширшої групи середніх дистилятів, проте мають окремі специфікації, ринки споживання та умови ціноутворення.

Тому подорожчання LSMGO у Гібралтарі на $47 за тонну не означає аналогічного підвищення котирувань автомобільного дизпального стандарту EN 590.

Раніше «Термінал» повідомляв про різке зниження бункерувальних цін 5 листопада в Роттердамі та Піреї. Дані від 9 листопада демонструють подальшу зміну локальних цінових співвідношень, насамперед між Гібралтаром і Роттердамом.

Для європейської паливної логістики важливим є поєднання цінової волатильності та обмеженої доступності оперативного бункерування. Навіть за зниження нафтових котирувань окремі порти можуть залишатися дорожчими через локальні умови постачання.

Джерело: ENGINE

На ринку морського пального Північно-Західної Європи 20 жовтня переважало зростання цін. У Роттердамі низькосірчистий судновий газойль подорожчав на $32/т, низькосірчистий мазут — на $16/т, високосірчистий мазут — на $23/т. ENGINE пов’язує динаміку газойлю насамперед зі зростанням Brent.

Роттердам і Гібралтар відреагували на подорожчання нафти, тоді як у Гамбурзі доступність пального залишилася стабільною

За даними ENGINE, станом на 09:00 GMT 20 жовтня ціни на основні види суднового пального в більшості ключових портів Європи та Африки зросли.

У Роттердамі низькосірчистий мазут VLSFO подорожчав за добу на $16/т, низькосірчистий судновий газойль LSMGO — на $32/т, а високосірчистий мазут HSFO — на $23/т.

У Гібралтарі VLSFO і HSFO додали по $12/т, тоді як LSMGO подорожчав на $21/т. ENGINE зазначає, що істотне підвищення цін низькосірчистого газойлю в Роттердамі та Гібралтарі відбувалося слідом за зростанням Brent.

Найпомітніше збільшення ціни LSMGO зафіксовано у Гамбурзі — на $46/т, до $1 523/т. Додаткову підтримку котируванню забезпечила угода на партію 150–500 т за підвищеною ціною. У результаті премія Гамбурга до Роттердама збільшилася на $14/т.

Водночас фізична доступність пального у Гамбурзі залишалася стабільною. За інформацією трейдера, наведеною ENGINE, для отримання будь-якого основного виду суднового пального було достатньо замовляти постачання приблизно за п’ять днів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: ENGINE.

ОЕСР повідомила 23 вересня, що промислові запаси мазуту в європейських країнах організації впали більш ніж на 20%, а стратегічний нафтовий резерв США опустився до найнижчого рівня з 1982 року. Вичерпання запасів обмежує здатність ринку компенсувати нові перебої постачання.

Перенаправлення потоків і використання резервів пом’якшили початковий енергетичний шок, але скоротили доступний запас міцності

Організація економічного співробітництва та розвитку 23 вересня оприлюднила проміжний економічний прогноз, у якому оцінила наслідки енергетичного шоку для світової економіки.

За висновком ОЕСР, економіка витримала початковий етап кризи краще, ніж очікувалося. Цьому сприяли перенаправлення постачання, збільшення виробництва за межами Перської затоки, зниження попиту на нафту, особливо в Китаї, а також використання комерційних і стратегічних резервів.

Водночас ці механізми зменшили обсяг доступних запасів. Промислові запаси мазуту в європейських країнах ОЕСР скоротилися більш ніж на 20%. Американський стратегічний нафтовий резерв опустився до найнижчого рівня з 1982 року.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, які використовує ОЕСР, глобальні спостережувані запаси нафти в серпні зменшилися ще на 95 млн барелів. Сукупне скорочення від лютого до серпня досягло 507 млн барелів, або в середньому 2,8 млн барелів на добу.

Лише у серпні обсяг нафти на воді знизився на 65 млн барелів через нові атаки на танкерні перевезення з Близького Сходу. Запаси за межами ОЕСР скоротилися на 52 млн барелів, передусім у Китаї. Запаси країн ОЕСР збільшилися на 23 млн барелів, оскільки накопичення в комерційних сховищах перевищило вилучення 19 млн барелів із державних резервів.

ОЕСР також зазначила, що європейські газові сховища були заповнені найменше для відповідної пори року більш ніж за 15 років. Поєднання низьких запасів газу та нафтопродуктів посилює чутливість європейської економіки до холодної погоди й нових логістичних збоїв.

Організація прогнозує зростання світової економіки у 2027 році на 3,0% проти 3,1% у червневому прогнозі. Високі енергетичні ціни та невизначеність залишаються серед чинників, що стримують короткострокові перспективи.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OECD.

Світовий баланс мазуту в третьому кварталі може перейти до дефіциту в 218 тис. барелів на добу проти 6 тис. барелів на добу роком раніше. Через зупинки НПЗ і порушення морської логістики переробники спрямовують сировину на випуск прибутковіших дизпалива, бензину та авіапального, скорочуючи пропозицію бункерного пального.

Запаси мазуту в трьох провідних торговельних хабах приблизно на 30% нижчі за сезонну норму

Reuters 7 вересня повідомило про загрозу гострого дефіциту мазуту, який використовують як суднове пальне та для виробництва електроенергії. Війни й геополітичні конфлікти одночасно обмежили переробку нафти та рух танкерів, тоді як НПЗ збільшують випуск продуктів із вищою прибутковістю.

Energy Aspects прогнозує, що дефіцит мазуту в третьому кварталі становитиме 218 тис. барелів на добу. Це перший прогнозований компанією дефіцит із третього кварталу 2025 року, коли нестача становила лише 6 тис. барелів на добу.

Особливо вразливою залишається Азія через залежність від постачання з Перської затоки. Сінгапур — найбільший світовий центр бункерування — імпортує понад половину майже 1 млн барелів добового попиту на суднове пальне, свідчать дані Kpler.

Запаси мазуту в Сінгапурі, хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен і Фуджейрі приблизно на 30% нижчі за середні сезонні показники за три роки. Додатковий попит створюють довші маршрути суден, які оминають протоку Баб-ель-Мандеб або все Червоне море через загрозу нападів хуситів.

Основний сорт суднового пального подорожчав на 76%

Ціна мазуту з дуже низьким умістом сірки — основного суднового пального — від початку війни з Іраном зросла в Сінгапурі на 76%. Станом на 1 вересня вона становила трохи менш як $825 за тонну, або $130 за барель, за даними платформи ZeroNorth. За той самий період еталонна нафта Brent подорожчала на 40%.

російський експорт мазуту в серпні скоротився до рекордно низьких 591 тис. барелів на добу проти середніх понад 860 тис. барелів на добу у 2025 році. Ряд Kpler охоплює період від 2017 року.

Експорт мазуту з Близького Сходу в березні—серпні впав на 45% порівняно з відповідним періодом попереднього року — у середньому до 447 тис. барелів на добу. Кувейтський НПЗ Al-Zour, один із великих експортерів продукту, від березня відвантажив лише одну партію обсягом 26 тис. барелів на добу проти приблизно 191 тис. барелів на добу в січні—лютому.

НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу також збільшив експорт дизпалива, бензину й авіапального, водночас скоротивши відвантаження мазуту. На підприємствах із відповідним обладнанням мазут використовують як сировину для вторинної переробки на інші види пального.

«Через тривале порушення постачання на Близькому Сході ми очікуємо, що пропозиція мазуту залишатиметься критично обмеженою у третьому кварталі», — заявила аналітикиня Rystad Валері Панопіо.

Аналітик Energy Aspects Ройстон Хуан пояснив, що рекордно низькі запаси бензину й дизпалива стимулюватимуть НПЗ максимально завантажувати установки вторинної переробки, використовуючи більше мазуту як сировину. Reuters зазначає, що подорожчання бункерного пального може підвищити ставки морських перевезень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 11 серпня повідомив про заяву українських військових щодо атаки на нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» у російському Орську. Підприємство має річну потужність переробки 6 млн тонн сирої нафти та випускає бензин, дизельне й авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти.

Під ударом опинився НПЗ, який виробляє моторні палива та інші нафтопродукти

За повідомленням Reuters від 11 серпня, українські військові заявили про атаку на нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» у місті Орськ Оренбурзької області росії. Reuters називає Орськ другим за величиною містом області та важливим промисловим центром.

Потужність підприємства з переробки сирої нафти становить 6 млн тонн на рік. У повідомленні Reuters окремо зазначено номенклатуру продукції заводу: бензин, дизельне пальне, авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти.

На момент публікації матеріалу Reuters не наводив підтверджених даних про масштаб пошкоджень, фактичне скорочення переробки, зупинення окремих технологічних установок або обсяги продукції, які могли бути виведені з ринку. Тому кількісно оцінити вплив події на виробництво бензину чи інших нафтопродуктів за цим джерелом неможливо.

Українські військові повідомили:

«Зафіксовано пожежу. Масштаб пошкоджень уточнюється».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 17 липня 2026 року повідомило, що 16 липня через Ормузьку протоку пройшли лише три товарні судна — найменше за добу з травня. Агентство пов’язало це з атаками Ірану та відновленням блокади США щодо суден, пов’язаних з Іраном. Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає різке зростання логістичного ризику на одному з ключових морських маршрутів.

Скорочення транзиту через Ормузьку протоку стало прямим сигналом про ризик порушення потоків нафти, мазуту, LPG та інших енергоресурсів

За даними Reuters, у четвер, 16 липня, Ормузьку протоку перетнули лише три товарні судна. Агентство назвало це найнижчим добовим показником із травня. До війни, за інформацією Reuters, середній добовий потік становив близько 125 суден, тоді як у середу через протоку пройшли 11 суден.

Reuters зазначило, що більшість суден зупинилися або розвернулися після нових іранських атак і відновлення американської блокади судноплавства, пов’язаного з Іраном. Агентство описало Ормузьку протоку як найважливіший у світі маршрут для перевезення нафти й газу та вказало, що різке скорочення руху вже тисне на глобальні енергетичні ціни.

За даними Kpler, які наводить Reuters, продуктовий танкер Miraan із мазутом і судно Norita з LPG вийшли з протоки іранським маршрутом, але зупинилися в Оманській затоці, де діє американська блокада. Бункерувальний танкер Arolia, завантажений іракським мазутом, розвернувся назад у Перську затоку.

Агентство також повідомило, що другий день поспіль через протоку не проходили ані надвеликі нафтові танкери VLCC, ані танкери зі скрапленим природним газом. Водночас два VLCC, кожен із вантажем по 2 млн барелів нафти, знову з’явилися в системі AIS поза протокою. Один із них перевозив саудівську нафту до японської Окінави, інший — іракську Basra Medium до Туреччини.

Окремим сигналом для ринку стала коротка зупинка нафтових завантажень в Іраку після удару дрона по танкеру на терміналі Басри. Reuters повідомило, що завантаження було відновлено, але сам інцидент додав ризиків до й без того напруженої морської логістики.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Попит китайських НПЗ на паливний мазут відновлюватиметься повільно після рекордного падіння імпорту. Причина — зниження завантаження НПЗ і перехід частини переробників на дешевшу нафту після воєнних перебоїв у регіоні Перської затоки. Для ринку бензинів це не новина про готовий бензин, а сигнал щодо економіки переробки та конкуренції між різними видами сировини для НПЗ.

Дешевша нафта стала для китайських НПЗ привабливішою за паливний мазут

За даними Reuters, загальний імпорт паливного мазуту до Китаю у травні впав до рекордно низького місячного рівня — близько 559 тис. тонн, або 115 тис. барелів на добу. Дані LSEG, на які посилається Reuters, ведуться з 2004 року. У червні імпорт мазуту становив 700–800 тис. тонн за даними Vortexa, що вище травневого рівня, але суттєво нижче звичайних обсягів.

Для порівняння, у першому кварталі 2026 року Китай імпортував у середньому близько 2,29 млн тонн паливного мазуту на місяць, тоді як середній місячний показник 2025 року становив 1,8 млн тонн. Reuters зазначає, що імпорт у червні та липні міг трохи відновитися, але більша частина цих обсягів використовувалася для бункерування суден, а не для переробки на НПЗ.

Ціновий сигнал також змінився. За даними LSEG, маржа азійських переробників для HSFO 380 cst відновилася до дисконту менш як $2 за барель до Brent, найвищого рівня більш ніж за місяць. Водночас крек HSFO 380 cst до Dubai піднявся до премії понад $3,25 за барель.

«Звичайна сира нафта зараз торгується на рівні ICE мінус $5–8 за барель. Паливний мазут нині не може з цим конкурувати», — сказав Reuters трейдер китайського НПЗ, який відмовився назвати ім’я через комерційну чутливість інформації.

Reuters також зазначило, що китайські НПЗ зазвичай імпортують паливний мазут з росії, а також із торговельного хабу Сінгапуру та Малайзії. За словами трейдерів, спотові пропозиції російського прямогонного мазуту нині обмежені через слабкий попит, а російський експорт пального також скоротився після посилення атак України на енергетичну інфраструктуру.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило 25 червня, що експорт мазуту з Близького Сходу у червні має зрости до близько 2,4 млн тонн, або 508 тис. барелів на добу. Відновлення підтримали альтернативні маршрути Іраку та Саудівської Аравії, але обсяги залишаються значно нижчими за довоєнний середній рівень.

Близькосхідний ринок мазуту частково відновлює постачання, але маршрутні обмеження і літній попит стримують повернення до попередніх обсягів

Обсяги зросли більш ніж на 20% до травня

За даними Kpler і LSEG, червневий експорт мазуту з Близького Сходу оцінюється приблизно у 2,4 млн тонн. Це більш ніж на 20% вище за рівень травня, але менше за довоєнний середньомісячний рівень 5,5–6,0 млн тонн.

Reuters зазначило, що відновлення постачання вже тисне на ціни високосірчистого мазуту в Сінгапурі. Високосірчистий мазут використовують у судноплавстві, виробництві електроенергії та нафтопереробці, тому зміни його потоків мають значення для ширшого ринку морського пального.

Ірак і Саудівська Аравія переорієнтовують частину потоків

Ірак у березні почав експортувати мазут через сирійський порт Баніяс. У червні ці обсяги, за даними Reuters, сягнули рекордного рівня — понад 600 тис. тонн. Саудівська Аравія у червні відвантажила понад 300 тис. тонн із порту Янбу, що стало п’ятимісячним максимумом. Оман відвантажив майже 300 тис. тонн — найвищий обсяг більш ніж за два роки.

Палаш Джайн, консультант FGE NexantECA з близькосхідного ринку нафти, заявив, що постачання через Ормузьку протоку має зрости протягом наступних 60 днів, але суттєве відновлення не очікується через невизначеність щодо переговорів і стійкості домовленостей.

«Ірак зосереджений на диверсифікації експортних маршрутів, а сирійський коридор є стратегічною альтернативою Ормузу», — заявив Палаш Джайн.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Argus Media повідомило 22 червня, що ціни на німецькі нафтопродукти за тиждень до 19 червня знизилися до найнижчих рівнів від початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Ключовим чинником стало падіння ф’ючерсів ICE gasoil після оголошення рамкової угоди про завершення війни 14 червня.

Німецький ринок нафтопродуктів реагує на нижчі зовнішні індикатори, але логістика на Рейні стримує здешевлення

За даними Argus Media, внутрішній спотовий попит на мазут і дизельне пальне у Німеччині знизився. Трейдери пояснили слабші обсяги тим, що споживачі відкладали закупівлі, очікуючи подальшого зниження цін.

Оптові ціни на дизельне пальне з автомобільним відвантаженням повернулися до рівнів, що передували війні. Цьому сприяло тимчасове зниження енергетичного податку, яке діє до кінця червня та зменшує оптову ціну дизельного пального на €14,04 за 100 л.

Водночас Argus Media вказало на чинники, які обмежували падіння цін. Зокрема, зросли ціни на німецькі зобов’язання зі скорочення парникових газів. Крім того, падіння рівня води на Рейні призвело до значного зростання фрахтових ставок, а постачання мазуту на півдні країни залишалося обмеженим.

Додатковим чинником стали повторні перебої з навантаженням на НПЗ Bayernoil у Нойштадті-Фобурзі потужністю 214,5 тис. барелів на добу, через що частина продавців тимчасово не пропонувала продукт.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.