<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Нафтопереробка</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/naftopererobka-neft/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Індія збільшила імпорт нафти з Перської затоки до 2,1 млн барелів на добу, випередивши закупівлі в росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/indiya-zbilshila-import-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-do-21-mln-bareliv-na-dobu-viperedivshi-zakupivli-v-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/indiya-zbilshila-import-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-do-21-mln-bareliv-na-dobu-viperedivshi-zakupivli-v-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 12:02:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155965</guid>
		<description><![CDATA[Індія у першій половині листопада збільшила імпорт сирої нафти з Перської затоки приблизно до 2,1 млн барелів на добу, тоді як постачання з росії становили близько 1,8 млн барелів на добу. Це перше перевищення близькосхідних обсягів над російськими від початку війни в Ірані. Зміна структури імпорту пов&#8217;язана з відновленням потоків через Ормузьку протоку та зменшенням [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Індія у першій половині листопада збільшила імпорт сирої нафти з Перської затоки приблизно до 2,1 млн барелів на добу, тоді як постачання з росії становили близько 1,8 млн барелів на добу. Це перше перевищення близькосхідних обсягів над російськими від початку війни в Ірані. Зміна структури імпорту пов&#8217;язана з відновленням потоків через Ормузьку протоку та зменшенням цінової переваги російської сировини.</strong></p>
<h3>Відновлення маршрутів через Ормузьку протоку змінює структуру закупівель індійських НПЗ</h3>
<p>OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Bloomberg та дані аналітичної компанії Kpler, що Індія з початку місяця імпортувала приблизно 2,1 млн барелів нафти на добу з Перської затоки.</p>
<p>Для порівняння, обсяги імпорту російської нафти становили близько 1,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Зміна співвідношення стала наслідком поступового відновлення морської логістики в регіоні після масштабних обмежень руху танкерів через Ормузьку протоку.</p>
<p>Одним із механізмів відновлення постачання стало перевантаження нафти між танкерами безпосередньо в морі — операції ship-to-ship (STS). Частину таких операцій перемістили ближче до узбережжя Індії через перевантаження акваторії Оманської затоки та небезпеку атак поблизу Ормузької протоки.</p>
<h4>Масштаб відновлення імпорту</h4>
<p>До початку війни в Ірані індійські закупівлі сирої нафти, що транспортувалася через Ормузьку протоку, становили в середньому близько 2,8 млн барелів на добу.</p>
<p>У квітні, коли судноплавство через протоку було майже повністю заблоковане, відповідні потоки скоротилися до 247 тис. барелів на добу.</p>
<p>Нинішнє збільшення закупівель до 2,1 млн барелів на добу свідчить про суттєве відновлення доступності близькосхідної сировини для індійських нафтопереробних підприємств.</p>
<p>При цьому російська нафта зберігає значну частку в імпорті Індії, проте вже не має попередньої цінової переваги, яка раніше підтримувала її конкурентоспроможність.</p>
<p>Опубліковані показники демонструють зміну географічної структури міжнародної торгівлі нафтою в умовах поступового відновлення транспортних маршрутів Перської затоки. Водночас операції перевантаження між суднами залишаються важливим елементом логістики в регіоні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Boosts-Gulf-Oil-Imports-as-Russian-Crude-Loses-Its-Price-Advantage.html">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Індія у першій половині листопада збільшила імпорт сирої нафти з Перської затоки приблизно до 2,1 млн барелів на добу, тоді як постачання з росії становили близько 1,8 млн барелів на добу. Це перше перевищення близькосхідних обсягів над російськими від початку війни в Ірані. Зміна структури імпорту пов&#8217;язана з відновленням потоків через Ормузьку протоку та зменшенням цінової переваги російської сировини.</strong></p>
<h3>Відновлення маршрутів через Ормузьку протоку змінює структуру закупівель індійських НПЗ</h3>
<p>OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Bloomberg та дані аналітичної компанії Kpler, що Індія з початку місяця імпортувала приблизно 2,1 млн барелів нафти на добу з Перської затоки.</p>
<p>Для порівняння, обсяги імпорту російської нафти становили близько 1,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Зміна співвідношення стала наслідком поступового відновлення морської логістики в регіоні після масштабних обмежень руху танкерів через Ормузьку протоку.</p>
<p>Одним із механізмів відновлення постачання стало перевантаження нафти між танкерами безпосередньо в морі — операції ship-to-ship (STS). Частину таких операцій перемістили ближче до узбережжя Індії через перевантаження акваторії Оманської затоки та небезпеку атак поблизу Ормузької протоки.</p>
<h4>Масштаб відновлення імпорту</h4>
<p>До початку війни в Ірані індійські закупівлі сирої нафти, що транспортувалася через Ормузьку протоку, становили в середньому близько 2,8 млн барелів на добу.</p>
<p>У квітні, коли судноплавство через протоку було майже повністю заблоковане, відповідні потоки скоротилися до 247 тис. барелів на добу.</p>
<p>Нинішнє збільшення закупівель до 2,1 млн барелів на добу свідчить про суттєве відновлення доступності близькосхідної сировини для індійських нафтопереробних підприємств.</p>
<p>При цьому російська нафта зберігає значну частку в імпорті Індії, проте вже не має попередньої цінової переваги, яка раніше підтримувала її конкурентоспроможність.</p>
<p>Опубліковані показники демонструють зміну географічної структури міжнародної торгівлі нафтою в умовах поступового відновлення транспортних маршрутів Перської затоки. Водночас операції перевантаження між суднами залишаються важливим елементом логістики в регіоні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Boosts-Gulf-Oil-Imports-as-Russian-Crude-Loses-Its-Price-Advantage.html">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/indiya-zbilshila-import-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-do-21-mln-bareliv-na-dobu-viperedivshi-zakupivli-v-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄЦБ: скорочення імпорту бензину до ЄС на 52% та зростання маржі НПЗ посилюють інфляційний тиск</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/12/yecb-skorochennya-importu-benzinu-do-yes-na-52-ta-zrostannya-marzhi-npz-posilyuyut-inflyacijnij-tisk/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/12/yecb-skorochennya-importu-benzinu-do-yes-na-52-ta-zrostannya-marzhi-npz-posilyuyut-inflyacijnij-tisk/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Nov 2026 07:06:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155948</guid>
		<description><![CDATA[Європейський центральний банк 11 листопада 2026 року оприлюднив дослідження впливу витрат і маржі нафтопереробки на інфляцію енергоносіїв у єврозоні. Наприкінці вересня морський імпорт бензину до ЄС був на 52% нижчим за рівень до початку конфлікту на Близькому Сході, а дизельного пального — на 56%. ЄЦБ встановив, що високі витрати на переробку можуть підтримувати паливну інфляцію [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Європейський центральний банк 11 листопада 2026 року оприлюднив дослідження впливу витрат і маржі нафтопереробки на інфляцію енергоносіїв у єврозоні. Наприкінці вересня морський імпорт бензину до ЄС був на 52% нижчим за рівень до початку конфлікту на Близькому Сході, а дизельного пального — на 56%. ЄЦБ встановив, що високі витрати на переробку можуть підтримувати паливну інфляцію навіть за зниження нафтових котирувань.</strong></p>
<h3>Вартість готового пального дедалі сильніше залежить від стану світової нафтопереробки, а не лише від ціни сирої нафти</h3>
<p>У дослідженні ЄЦБ зазначено, що бойові дії на Близькому Сході, обмеження експорту через Ормузьку протоку та скорочення переробки в росії й Азії порушили глобальний баланс постачання нафтопродуктів. Наприкінці жовтня ф&#8217;ючерси на Brent перевищували $110/бар., що майже на 60% вище рівня до початку близькосхідного конфлікту.</p>
<p>За оцінкою банку, обсяги світової нафтопереробки помітно скоротилися порівняно з попередніми роками. НПЗ країн Близького Сходу зіткнулися з обмеженнями експорту, а азійські підприємства, залежні від близькосхідної нафти, — з необхідністю дорожчого заміщення сировини.</p>
<p>Китай із березня обмежував експорт нафтопродуктів для захисту внутрішнього постачання. Частину обмежень тимчасово послабили в липні та серпні. Водночас росія продовжила заборону експорту бензину й дизельного пального до кінця січня 2027 року, хоча для виробників дизпалива діяли окремі послаблення.</p>
<p>ЄЦБ зафіксував різну динаміку маржі переробки бензину та дизпалива. Європейська дизельна маржа зросла приблизно втричі порівняно з докризовим рівнем, тоді як бензинова маржа після підвищення до вересня різко послабилася в жовтні. Для зіставлення використовували котирування Eurobob і Brent, а також індикатори дизпалива в регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен.</p>
<p>Окремо дослідники розглянули податкову складову. Зниження акцизів у 2026 році було незначним порівняно зі зростанням вартості нафти, переробки та дистрибуції. ЄЦБ також встановив, що в окремі кризові періоди внесок маржі переробки в інфляцію моторного пального був майже таким самим важливим, як зміна ціни нафти.</p>
<p>Порівняння червневих і вересневих модельних оцінок ЄЦБ показало: навіть за нижчих припущень щодо вартості сирої нафти прогнозована енергетична інфляція могла бути вищою через дорожчі нафтопродукти. Саме тому банк враховує ф&#8217;ючерсні ціни бензину й дизпалива окремо від нафтових котирувань.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/economic-bulletin/focus/2026/html/ecb.ebbox202607_05~d82730508f.en.html">European Central Bank</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Європейський центральний банк 11 листопада 2026 року оприлюднив дослідження впливу витрат і маржі нафтопереробки на інфляцію енергоносіїв у єврозоні. Наприкінці вересня морський імпорт бензину до ЄС був на 52% нижчим за рівень до початку конфлікту на Близькому Сході, а дизельного пального — на 56%. ЄЦБ встановив, що високі витрати на переробку можуть підтримувати паливну інфляцію навіть за зниження нафтових котирувань.</strong></p>
<h3>Вартість готового пального дедалі сильніше залежить від стану світової нафтопереробки, а не лише від ціни сирої нафти</h3>
<p>У дослідженні ЄЦБ зазначено, що бойові дії на Близькому Сході, обмеження експорту через Ормузьку протоку та скорочення переробки в росії й Азії порушили глобальний баланс постачання нафтопродуктів. Наприкінці жовтня ф&#8217;ючерси на Brent перевищували $110/бар., що майже на 60% вище рівня до початку близькосхідного конфлікту.</p>
<p>За оцінкою банку, обсяги світової нафтопереробки помітно скоротилися порівняно з попередніми роками. НПЗ країн Близького Сходу зіткнулися з обмеженнями експорту, а азійські підприємства, залежні від близькосхідної нафти, — з необхідністю дорожчого заміщення сировини.</p>
<p>Китай із березня обмежував експорт нафтопродуктів для захисту внутрішнього постачання. Частину обмежень тимчасово послабили в липні та серпні. Водночас росія продовжила заборону експорту бензину й дизельного пального до кінця січня 2027 року, хоча для виробників дизпалива діяли окремі послаблення.</p>
<p>ЄЦБ зафіксував різну динаміку маржі переробки бензину та дизпалива. Європейська дизельна маржа зросла приблизно втричі порівняно з докризовим рівнем, тоді як бензинова маржа після підвищення до вересня різко послабилася в жовтні. Для зіставлення використовували котирування Eurobob і Brent, а також індикатори дизпалива в регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен.</p>
<p>Окремо дослідники розглянули податкову складову. Зниження акцизів у 2026 році було незначним порівняно зі зростанням вартості нафти, переробки та дистрибуції. ЄЦБ також встановив, що в окремі кризові періоди внесок маржі переробки в інфляцію моторного пального був майже таким самим важливим, як зміна ціни нафти.</p>
<p>Порівняння червневих і вересневих модельних оцінок ЄЦБ показало: навіть за нижчих припущень щодо вартості сирої нафти прогнозована енергетична інфляція могла бути вищою через дорожчі нафтопродукти. Саме тому банк враховує ф&#8217;ючерсні ціни бензину й дизпалива окремо від нафтових котирувань.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/economic-bulletin/focus/2026/html/ecb.ebbox202607_05~d82730508f.en.html">European Central Bank</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/12/yecb-skorochennya-importu-benzinu-do-yes-na-52-ta-zrostannya-marzhi-npz-posilyuyut-inflyacijnij-tisk/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світова нафтопереробка скоротилася на 4,8 млн барелів на добу у другому кварталі: відновлення залишається неповним</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/05/svitova-naftopererobka-skorotilasya-na-48-mln-bareliv-na-dobu-u-drugomu-kvartali-vidnovlennya-zalishayetsya-nepovnim/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/05/svitova-naftopererobka-skorotilasya-na-48-mln-bareliv-na-dobu-u-drugomu-kvartali-vidnovlennya-zalishayetsya-nepovnim/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 05 Nov 2026 09:55:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155887</guid>
		<description><![CDATA[За оприлюдненим 4 листопада 2026 року аналізом Управління енергетичної інформації США, обсяги переробки сирої нафти у світі в другому кварталі скоротилися на 4,8 млн барелів на добу, або на 6%. У третьому кварталі відбулося часткове відновлення — на 1,8 млн барелів на добу. Найбільші втрати зафіксовано у Китаї та країнах, залежних від постачання нафти через [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>За оприлюдненим 4 листопада 2026 року аналізом Управління енергетичної інформації США, обсяги переробки сирої нафти у світі в другому кварталі скоротилися на 4,8 млн барелів на добу, або на 6%. У третьому кварталі відбулося часткове відновлення — на 1,8 млн барелів на добу. Найбільші втрати зафіксовано у Китаї та країнах, залежних від постачання нафти через Ормузьку протоку. Скорочення переробки обмежувало можливості виробництва готових нафтопродуктів, зокрема дизельного та авіаційного пального, а неповне відновлення потужностей залишається одним із чинників напруженості світового паливного ринку.</p>
<h3>Світова переробка нафти у другому кварталі впала на 6%</h3>
<p>Світові нафтопереробні підприємства у другому кварталі 2026 року скоротили обсяги переробки сирої нафти на 4,8 млн барелів на добу, або приблизно на 6%.</p>
<p>Такі дані Управління енергетичної інформації США, підготовлені з використанням інформації Kpler, оприлюднило 4 листопада. Основні результати також представило спеціалізоване видання Hydrocarbon Engineering.</p>
<p>Причиною різкого скорочення переробки стали порушення постачання сирої нафти та відвантаження готових нафтопродуктів після початку конфлікту на Близькому Сході наприкінці лютого.</p>
<p>У третьому кварталі обсяги світової переробки збільшилися на 1,8 млн барелів на добу. Відновлення відбулося переважно завдяки пристосуванню підприємств до нових торговельних потоків і частковому поліпшенню постачання сировини.</p>
<p>Проте приріст третього кварталу компенсував лише 37,5% скорочення, зафіксованого в другому кварталі.</p>
<p>Арифметична різниця між послідовними змінами становить мінус 3 млн барелів на добу відносно рівня першого кварталу. Цей показник характеризує зміну сукупної переробки, а не прямі втрати виробництва дизельного пального.</p>
<p>Для порівняння, у 2025 році світова переробка нафти в другому кварталі збільшилася на 0,3 млн барелів на добу, а в третьому — ще на 2 млн барелів на добу.</p>
<p>Отже, у 2026 році спостерігалося відхилення від звичайного сезонного нарощування виробництва, характерного для підготовки до періодів підвищеного споживання автомобільного й авіаційного пального.</p>
<h3>Китай та країни Близького Сходу зазнали найбільших скорочень переробки</h3>
<p>Найбільше абсолютне скорочення переробки серед наведених у дослідженні країн зафіксовано у Китаї.</p>
<p>У другому кварталі китайські НПЗ зменшили використання сирої нафти на 2,1 млн барелів на добу. У третьому кварталі переробка скоротилася ще на 0,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Таким чином, за два квартали зниження відносно рівня першого кварталу становило 2,9 млн барелів на добу.</p>
<p>В Індії, Південній Кореї та Японії сукупні обсяги переробки в другому кварталі зменшилися більш ніж на 1 млн барелів на добу. У третьому кварталі вони відновилися на 0,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Суттєвих втрат зазнали також нафтопереробні підприємства країн Близького Сходу.</p>
<p>За даними EIA та Kpler, у другому кварталі скорочення переробки становило:</p>
<ul>
<li>Кувейт — 0,7 млн барелів на добу;</li>
<li>Об&#8217;єднані Арабські Емірати — 0,7 млн барелів на добу;</li>
<li>Саудівська Аравія — 0,3 млн барелів на добу;</li>
<li>Іран — 0,2 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Сукупне скорочення у цих чотирьох країнах становило 1,9 млн барелів на добу.</p>
<p>У третьому кварталі обсяги переробки в зазначених країнах збільшилися на 0,4 млн барелів на добу, що свідчить про часткове відновлення діяльності НПЗ.</p>
<p>Однак наведені регіональні зміни не можна просто підсумовувати для отримання світового результату, оскільки загальний баланс охоплює також країни, де переробка могла збільшуватися або змінюватися в іншому напрямку.</p>
<h3>Неповне відновлення переробки підтримує ризики для міжнародного ринку дизпального</h3>
<p>Скорочення обсягів переробки сирої нафти обмежує загальну виробничу базу для випуску готових нафтопродуктів.</p>
<p>Водночас зв&#8217;язок між обсягами переробки та фактичним виробництвом дизпального залежить від технологічної конфігурації НПЗ, характеристик сировини та структури випуску продукції.</p>
<p>Тому зменшення світової переробки на 4,8 млн барелів на добу не означає відповідного скорочення виробництва дизпального на таку саму величину.</p>
<p>Для міжнародного ринку середніх дистилятів особливе значення має переробка в Азії та на Близькому Сході — регіонах, які беруть участь у формуванні глобальних потоків дизельного й авіаційного пального.</p>
<p>Часткове відновлення виробництва у третьому кварталі свідчить про адаптацію нафтопереробної галузі до порушень логістики, але не підтверджує повного повернення до попередніх обсягів переробки.</p>
<p>Для європейського ринку це означає необхідність відстежувати фактичні обсяги експорту середніх дистилятів із ключових регіонів, завантаження НПЗ та зміну запасів готової продукції.</p>
<p>Для України важливими залишаються наслідки глобального скорочення переробки для європейських фізичних котирувань дизпального, оскільки саме вони, поряд із логістикою, податками та валютним курсом, формують вартість імпортного ресурсу.</p>
<p>Подальше відновлення світової переробки може послаблювати напруженість міжнародного ринку нафтопродуктів. Проте його фактичний вплив на ціни дизпального залежатиме від структури виробництва та швидкості поповнення запасів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.hydrocarbonengineering.com/refining/04112026/eia-global-refinery-inputs-fell-sharply-in-2q26-before-modest-recovery/">Hydrocarbon Engineering, EIA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>За оприлюдненим 4 листопада 2026 року аналізом Управління енергетичної інформації США, обсяги переробки сирої нафти у світі в другому кварталі скоротилися на 4,8 млн барелів на добу, або на 6%. У третьому кварталі відбулося часткове відновлення — на 1,8 млн барелів на добу. Найбільші втрати зафіксовано у Китаї та країнах, залежних від постачання нафти через Ормузьку протоку. Скорочення переробки обмежувало можливості виробництва готових нафтопродуктів, зокрема дизельного та авіаційного пального, а неповне відновлення потужностей залишається одним із чинників напруженості світового паливного ринку.</p>
<h3>Світова переробка нафти у другому кварталі впала на 6%</h3>
<p>Світові нафтопереробні підприємства у другому кварталі 2026 року скоротили обсяги переробки сирої нафти на 4,8 млн барелів на добу, або приблизно на 6%.</p>
<p>Такі дані Управління енергетичної інформації США, підготовлені з використанням інформації Kpler, оприлюднило 4 листопада. Основні результати також представило спеціалізоване видання Hydrocarbon Engineering.</p>
<p>Причиною різкого скорочення переробки стали порушення постачання сирої нафти та відвантаження готових нафтопродуктів після початку конфлікту на Близькому Сході наприкінці лютого.</p>
<p>У третьому кварталі обсяги світової переробки збільшилися на 1,8 млн барелів на добу. Відновлення відбулося переважно завдяки пристосуванню підприємств до нових торговельних потоків і частковому поліпшенню постачання сировини.</p>
<p>Проте приріст третього кварталу компенсував лише 37,5% скорочення, зафіксованого в другому кварталі.</p>
<p>Арифметична різниця між послідовними змінами становить мінус 3 млн барелів на добу відносно рівня першого кварталу. Цей показник характеризує зміну сукупної переробки, а не прямі втрати виробництва дизельного пального.</p>
<p>Для порівняння, у 2025 році світова переробка нафти в другому кварталі збільшилася на 0,3 млн барелів на добу, а в третьому — ще на 2 млн барелів на добу.</p>
<p>Отже, у 2026 році спостерігалося відхилення від звичайного сезонного нарощування виробництва, характерного для підготовки до періодів підвищеного споживання автомобільного й авіаційного пального.</p>
<h3>Китай та країни Близького Сходу зазнали найбільших скорочень переробки</h3>
<p>Найбільше абсолютне скорочення переробки серед наведених у дослідженні країн зафіксовано у Китаї.</p>
<p>У другому кварталі китайські НПЗ зменшили використання сирої нафти на 2,1 млн барелів на добу. У третьому кварталі переробка скоротилася ще на 0,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Таким чином, за два квартали зниження відносно рівня першого кварталу становило 2,9 млн барелів на добу.</p>
<p>В Індії, Південній Кореї та Японії сукупні обсяги переробки в другому кварталі зменшилися більш ніж на 1 млн барелів на добу. У третьому кварталі вони відновилися на 0,8 млн барелів на добу.</p>
<p>Суттєвих втрат зазнали також нафтопереробні підприємства країн Близького Сходу.</p>
<p>За даними EIA та Kpler, у другому кварталі скорочення переробки становило:</p>
<ul>
<li>Кувейт — 0,7 млн барелів на добу;</li>
<li>Об&#8217;єднані Арабські Емірати — 0,7 млн барелів на добу;</li>
<li>Саудівська Аравія — 0,3 млн барелів на добу;</li>
<li>Іран — 0,2 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Сукупне скорочення у цих чотирьох країнах становило 1,9 млн барелів на добу.</p>
<p>У третьому кварталі обсяги переробки в зазначених країнах збільшилися на 0,4 млн барелів на добу, що свідчить про часткове відновлення діяльності НПЗ.</p>
<p>Однак наведені регіональні зміни не можна просто підсумовувати для отримання світового результату, оскільки загальний баланс охоплює також країни, де переробка могла збільшуватися або змінюватися в іншому напрямку.</p>
<h3>Неповне відновлення переробки підтримує ризики для міжнародного ринку дизпального</h3>
<p>Скорочення обсягів переробки сирої нафти обмежує загальну виробничу базу для випуску готових нафтопродуктів.</p>
<p>Водночас зв&#8217;язок між обсягами переробки та фактичним виробництвом дизпального залежить від технологічної конфігурації НПЗ, характеристик сировини та структури випуску продукції.</p>
<p>Тому зменшення світової переробки на 4,8 млн барелів на добу не означає відповідного скорочення виробництва дизпального на таку саму величину.</p>
<p>Для міжнародного ринку середніх дистилятів особливе значення має переробка в Азії та на Близькому Сході — регіонах, які беруть участь у формуванні глобальних потоків дизельного й авіаційного пального.</p>
<p>Часткове відновлення виробництва у третьому кварталі свідчить про адаптацію нафтопереробної галузі до порушень логістики, але не підтверджує повного повернення до попередніх обсягів переробки.</p>
<p>Для європейського ринку це означає необхідність відстежувати фактичні обсяги експорту середніх дистилятів із ключових регіонів, завантаження НПЗ та зміну запасів готової продукції.</p>
<p>Для України важливими залишаються наслідки глобального скорочення переробки для європейських фізичних котирувань дизпального, оскільки саме вони, поряд із логістикою, податками та валютним курсом, формують вартість імпортного ресурсу.</p>
<p>Подальше відновлення світової переробки може послаблювати напруженість міжнародного ринку нафтопродуктів. Проте його фактичний вплив на ціни дизпального залежатиме від структури виробництва та швидкості поповнення запасів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.hydrocarbonengineering.com/refining/04112026/eia-global-refinery-inputs-fell-sharply-in-2q26-before-modest-recovery/">Hydrocarbon Engineering, EIA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/05/svitova-naftopererobka-skorotilasya-na-48-mln-bareliv-na-dobu-u-drugomu-kvartali-vidnovlennya-zalishayetsya-nepovnim/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У Ярославлі після атаки безпілотників загорівся НПЗ потужністю 15 млн т нафти на рік</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/u-yaroslavli-pislya-ataki-bezpilotnikiv-zagorivsya-npz-potuzhnistyu-15-mln-t-nafti-na-rik/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/u-yaroslavli-pislya-ataki-bezpilotnikiv-zagorivsya-npz-potuzhnistyu-15-mln-t-nafti-na-rik/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2026 07:24:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155868</guid>
		<description><![CDATA[3 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу на російському нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі після атаки українських безпілотників. За інформацією губернатора області, пошкоджено інфраструктуру підприємства, двоє працівників отримали поранення. Завод має потужність переробки близько 15 млн т сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та мазут. Обсяг пошкоджених виробничих потужностей, фактичне скорочення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>3 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу на російському нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі після атаки українських безпілотників. За інформацією губернатора області, пошкоджено інфраструктуру підприємства, двоє працівників отримали поранення. Завод має потужність переробки близько 15 млн т сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та мазут. Обсяг пошкоджених виробничих потужностей, фактичне скорочення випуску дизпального та строки відновлення роботи на момент повідомлення не встановлені.</p>
<h3>Reuters повідомило про пошкодження інфраструктури одного з великих російських НПЗ</h3>
<p>Українська атака безпілотників 3 листопада 2026 року спричинила пожежу на нафтопереробному заводі «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославлі, приблизно за 250 км на північний схід від москви.</p>
<p>Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ярославської області Михайла Євраєва.</p>
<p>За словами губернатора, внаслідок атаки було пошкоджено інфраструктуру заводу. Двоє працівників отримали поранення, а аварійні служби працювали над ліквідацією пожежі.</p>
<p>російська сторона повідомила про масштабну атаку безпілотників. Водночас заявлені військовими кількісні показники збитих апаратів не є підтвердженням масштабу пошкоджень нафтопереробного підприємства.</p>
<p>У соціальних мережах поширювалися відеозаписи великої пожежі, однак Reuters зазначило, що не змогло незалежно перевірити ці матеріали.</p>
<p>Українська сторона на момент першого повідомлення агентства не надала оперативного коментаря щодо атаки.</p>
<h3>Потужність Ярославського НПЗ становить близько 15 млн т нафти на рік</h3>
<p>Підприємство «Славнефть-ЯНОС» належить до великих російських нафтопереробних заводів. За даними Reuters, його проєктна потужність становить приблизно 15 млн т сирої нафти на рік.</p>
<p>Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти.</p>
<p>Потужність 15 млн т на рік характеризує переробку сирої нафти, а не обсяг виробництва дизельного пального. Фактичний випуск окремих продуктів залежить від структури переробки та завантаження технологічних установок.</p>
<p>За інформацією Reuters, підприємство вже зазнавало атак раніше.</p>
<p>Нова пожежа виникла на тлі тривалих порушень роботи російських НПЗ через атаки на енергетичну інфраструктуру. Ці події обмежують можливості стабільного виробництва нафтопродуктів, але наслідки для кожного підприємства необхідно оцінювати окремо.</p>
<h3>Вплив на експорт дизпального залежатиме від масштабу пошкоджень</h3>
<p>Подальші наслідки атаки для ринку дизельного пального визначатимуться тим, які саме технологічні установки пошкоджені та чи зможе підприємство продовжувати часткову переробку нафти.</p>
<p>Пошкодження первинних установок можуть впливати на загальний випуск нафтопродуктів, тоді як порушення роботи окремих вторинних установок можуть змінювати структуру готової продукції.</p>
<p>На момент повідомлення Reuters даних про фактичне скорочення виробництва дизпального, втрату потужностей або тривалість простою не було.</p>
<p>Тому оцінювати можливі втрати дизпального шляхом прямого перерахунку річної потужності заводу було б некоректно.</p>
<p>Для міжнародного ринку подія має значення з огляду на обмежену доступність російського експортного дизпального та пошкодження інших нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Водночас Європейський Союз зберігає обмеження на прямий імпорт російських нафтопродуктів. Потенційний вплив скорочення російського виробництва на європейські ціни може проявлятися опосередковано — через зміну міжнародного балансу пропозиції та конкуренції за альтернативні обсяги.</p>
<p>Для визначення такого впливу потрібні підтверджені дані про відновлення роботи заводу, експортні відвантаження та фактичну зміну виробництва.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-refinery-russias-yaroslavl-damaged-ukrainian-drone-attack-governor-says-2026-11-03/">Reuters, 03.11.2026 — Ukrainian drones set fire to major Russian oil refinery, local governor says</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>3 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу на російському нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі після атаки українських безпілотників. За інформацією губернатора області, пошкоджено інфраструктуру підприємства, двоє працівників отримали поранення. Завод має потужність переробки близько 15 млн т сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та мазут. Обсяг пошкоджених виробничих потужностей, фактичне скорочення випуску дизпального та строки відновлення роботи на момент повідомлення не встановлені.</p>
<h3>Reuters повідомило про пошкодження інфраструктури одного з великих російських НПЗ</h3>
<p>Українська атака безпілотників 3 листопада 2026 року спричинила пожежу на нафтопереробному заводі «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославлі, приблизно за 250 км на північний схід від москви.</p>
<p>Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ярославської області Михайла Євраєва.</p>
<p>За словами губернатора, внаслідок атаки було пошкоджено інфраструктуру заводу. Двоє працівників отримали поранення, а аварійні служби працювали над ліквідацією пожежі.</p>
<p>російська сторона повідомила про масштабну атаку безпілотників. Водночас заявлені військовими кількісні показники збитих апаратів не є підтвердженням масштабу пошкоджень нафтопереробного підприємства.</p>
<p>У соціальних мережах поширювалися відеозаписи великої пожежі, однак Reuters зазначило, що не змогло незалежно перевірити ці матеріали.</p>
<p>Українська сторона на момент першого повідомлення агентства не надала оперативного коментаря щодо атаки.</p>
<h3>Потужність Ярославського НПЗ становить близько 15 млн т нафти на рік</h3>
<p>Підприємство «Славнефть-ЯНОС» належить до великих російських нафтопереробних заводів. За даними Reuters, його проєктна потужність становить приблизно 15 млн т сирої нафти на рік.</p>
<p>Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти.</p>
<p>Потужність 15 млн т на рік характеризує переробку сирої нафти, а не обсяг виробництва дизельного пального. Фактичний випуск окремих продуктів залежить від структури переробки та завантаження технологічних установок.</p>
<p>За інформацією Reuters, підприємство вже зазнавало атак раніше.</p>
<p>Нова пожежа виникла на тлі тривалих порушень роботи російських НПЗ через атаки на енергетичну інфраструктуру. Ці події обмежують можливості стабільного виробництва нафтопродуктів, але наслідки для кожного підприємства необхідно оцінювати окремо.</p>
<h3>Вплив на експорт дизпального залежатиме від масштабу пошкоджень</h3>
<p>Подальші наслідки атаки для ринку дизельного пального визначатимуться тим, які саме технологічні установки пошкоджені та чи зможе підприємство продовжувати часткову переробку нафти.</p>
<p>Пошкодження первинних установок можуть впливати на загальний випуск нафтопродуктів, тоді як порушення роботи окремих вторинних установок можуть змінювати структуру готової продукції.</p>
<p>На момент повідомлення Reuters даних про фактичне скорочення виробництва дизпального, втрату потужностей або тривалість простою не було.</p>
<p>Тому оцінювати можливі втрати дизпального шляхом прямого перерахунку річної потужності заводу було б некоректно.</p>
<p>Для міжнародного ринку подія має значення з огляду на обмежену доступність російського експортного дизпального та пошкодження інших нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Водночас Європейський Союз зберігає обмеження на прямий імпорт російських нафтопродуктів. Потенційний вплив скорочення російського виробництва на європейські ціни може проявлятися опосередковано — через зміну міжнародного балансу пропозиції та конкуренції за альтернативні обсяги.</p>
<p>Для визначення такого впливу потрібні підтверджені дані про відновлення роботи заводу, експортні відвантаження та фактичну зміну виробництва.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-refinery-russias-yaroslavl-damaged-ukrainian-drone-attack-governor-says-2026-11-03/">Reuters, 03.11.2026 — Ukrainian drones set fire to major Russian oil refinery, local governor says</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/u-yaroslavli-pislya-ataki-bezpilotnikiv-zagorivsya-npz-potuzhnistyu-15-mln-t-nafti-na-rik/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світова переробка нафти скоротилася на 4,8 млн барелів на добу через війну на Близькому Сході — EIA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/svitova-pererobka-nafti-skorotilasya-na-48-mln-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi-eia/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/svitova-pererobka-nafti-skorotilasya-na-48-mln-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi-eia/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2026 00:30:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155874</guid>
		<description><![CDATA[Управління енергетичної інформації США (EIA) 3 листопада оприлюднило дослідження глобальної нафтопереробки у 2026 році. У другому кварталі обсяги переробки скоротилися на 4,8 млн барелів на добу, або на 6%, через порушення постачання нафти з Близького Сходу. У третьому кварталі виробництво частково відновилося, проте залишалося приблизно на 5% нижчим за рівень аналогічного періоду 2025 року. Порушення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Управління енергетичної інформації США (EIA) 3 листопада оприлюднило дослідження глобальної нафтопереробки у 2026 році. У другому кварталі обсяги переробки скоротилися на 4,8 млн барелів на добу, або на 6%, через порушення постачання нафти з Близького Сходу. У третьому кварталі виробництво частково відновилося, проте залишалося приблизно на 5% нижчим за рівень аналогічного періоду 2025 року.</p>
<h3>Порушення нафтових потоків через Ормузьку протоку змінили географію світової переробки та експорту пального</h3>
<p>За даними Kpler, які використало EIA, у другому кварталі 2026 року світова переробка нафти скоротилася на 4,8 млн барелів на добу порівняно з попереднім кварталом. Причиною стало загострення конфлікту на Близькому Сході наприкінці лютого та обмеження транспортування сировини через Ормузьку протоку.</p>
<p>Для порівняння, у другому кварталі 2025 року світові обсяги переробки збільшилися на 300 тис. барелів на добу, а в третьому — ще на 2 млн барелів на добу. Зазвичай саме в ці періоди нафтопереробні заводи нарощують завантаження після планових ремонтів для забезпечення сезонного попиту на бензин та авіаційне пальне.</p>
<p>Найбільше абсолютне скорочення зафіксовано в Китаї. У другому кварталі переробка зменшилася на 2,1 млн барелів на добу, у третьому — ще на 800 тис. барелів на добу. В Індії, Південній Кореї та Японії сукупне падіння у другому кварталі перевищило 1 млн барелів на добу, після чого у третьому кварталі відбулося відновлення на 800 тис. барелів на добу.</p>
<p>Країни Близького Сходу також скоротили переробку. У другому кварталі відповідні показники знизилися:</p>
<ul>
<li>у Кувейті — на 700 тис. барелів на добу;</li>
<li>в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах — на 700 тис. барелів на добу;</li>
<li>у Саудівській Аравії — на 300 тис. барелів на добу;</li>
<li>в Ірані — на 200 тис. барелів на добу.</li>
</ul>
<p>У третьому кварталі ці чотири країни разом відновили 400 тис. барелів добової переробки.</p>
<p>Додаткове скорочення відбулося в росії через атаки на нафтову інфраструктуру. У другому кварталі завантаження російських НПЗ зменшилося на 600 тис. барелів на добу, а у третьому — ще на 800 тис. барелів на добу.</p>
<p>На протилежному напрямку розвивалися події у США. Американські НПЗ збільшили переробку на 500 тис. барелів на добу в другому кварталі та ще на 500 тис. барелів на добу у третьому. EIA пов&#8217;язує це з можливістю отримувати альтернативну сировину й нарощувати експорт нафтопродуктів для компенсації втрат виробництва в інших регіонах.</p>
<p>Загалом у третьому кварталі світова переробка відновилася на 1,8 млн барелів на добу. Поліпшенню ситуації сприяли збільшення нафтових потоків через Ормузьку протоку, використання альтернативних маршрутів і перевалка нафти між танкерами.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/TodayinEnergy/detail.php?id=68404">U.S. Energy Information Administration</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Управління енергетичної інформації США (EIA) 3 листопада оприлюднило дослідження глобальної нафтопереробки у 2026 році. У другому кварталі обсяги переробки скоротилися на 4,8 млн барелів на добу, або на 6%, через порушення постачання нафти з Близького Сходу. У третьому кварталі виробництво частково відновилося, проте залишалося приблизно на 5% нижчим за рівень аналогічного періоду 2025 року.</p>
<h3>Порушення нафтових потоків через Ормузьку протоку змінили географію світової переробки та експорту пального</h3>
<p>За даними Kpler, які використало EIA, у другому кварталі 2026 року світова переробка нафти скоротилася на 4,8 млн барелів на добу порівняно з попереднім кварталом. Причиною стало загострення конфлікту на Близькому Сході наприкінці лютого та обмеження транспортування сировини через Ормузьку протоку.</p>
<p>Для порівняння, у другому кварталі 2025 року світові обсяги переробки збільшилися на 300 тис. барелів на добу, а в третьому — ще на 2 млн барелів на добу. Зазвичай саме в ці періоди нафтопереробні заводи нарощують завантаження після планових ремонтів для забезпечення сезонного попиту на бензин та авіаційне пальне.</p>
<p>Найбільше абсолютне скорочення зафіксовано в Китаї. У другому кварталі переробка зменшилася на 2,1 млн барелів на добу, у третьому — ще на 800 тис. барелів на добу. В Індії, Південній Кореї та Японії сукупне падіння у другому кварталі перевищило 1 млн барелів на добу, після чого у третьому кварталі відбулося відновлення на 800 тис. барелів на добу.</p>
<p>Країни Близького Сходу також скоротили переробку. У другому кварталі відповідні показники знизилися:</p>
<ul>
<li>у Кувейті — на 700 тис. барелів на добу;</li>
<li>в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах — на 700 тис. барелів на добу;</li>
<li>у Саудівській Аравії — на 300 тис. барелів на добу;</li>
<li>в Ірані — на 200 тис. барелів на добу.</li>
</ul>
<p>У третьому кварталі ці чотири країни разом відновили 400 тис. барелів добової переробки.</p>
<p>Додаткове скорочення відбулося в росії через атаки на нафтову інфраструктуру. У другому кварталі завантаження російських НПЗ зменшилося на 600 тис. барелів на добу, а у третьому — ще на 800 тис. барелів на добу.</p>
<p>На протилежному напрямку розвивалися події у США. Американські НПЗ збільшили переробку на 500 тис. барелів на добу в другому кварталі та ще на 500 тис. барелів на добу у третьому. EIA пов&#8217;язує це з можливістю отримувати альтернативну сировину й нарощувати експорт нафтопродуктів для компенсації втрат виробництва в інших регіонах.</p>
<p>Загалом у третьому кварталі світова переробка відновилася на 1,8 млн барелів на добу. Поліпшенню ситуації сприяли збільшення нафтових потоків через Ормузьку протоку, використання альтернативних маршрутів і перевалка нафти між танкерами.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/TodayinEnergy/detail.php?id=68404">U.S. Energy Information Administration</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/svitova-pererobka-nafti-skorotilasya-na-48-mln-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi-eia/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На одному з найбільших НПЗ росії у Кстово повідомили про пожежу після атаки безпілотників</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/02/na-odnomu-z-najbilshix-npz-rosi%d1%97-u-kstovo-povidomili-pro-pozhezhu-pislya-ataki-bezpilotnikiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/02/na-odnomu-z-najbilshix-npz-rosi%d1%97-u-kstovo-povidomili-pro-pozhezhu-pislya-ataki-bezpilotnikiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Nov 2026 06:26:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155845</guid>
		<description><![CDATA[У ніч на 1 листопада 2026 року надходили повідомлення про атаку безпілотників на нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області росії. За інформацією The Kyiv Independent, українські моніторингові канали та незалежне російське видання ASTRA повідомили про пожежу на підприємстві. Завод NORSI належить до найбільших російських НПЗ та має потужність переробки приблизно 15–17 млн т [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У ніч на 1 листопада 2026 року надходили повідомлення про атаку безпілотників на нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області росії. За інформацією The Kyiv Independent, українські моніторингові канали та незалежне російське видання ASTRA повідомили про пожежу на підприємстві. Завод NORSI належить до найбільших російських НПЗ та має потужність переробки приблизно 15–17 млн т нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне й авіаційне пальне. На момент першого повідомлення масштаб пошкоджень і вплив на виробництво незалежно не підтверджені.</p>
<h3>Повідомлення про пожежу на НПЗ з&#8217;явилися вранці 1 листопада</h3>
<p>У ніч на 1 листопада 2026 року нафтопереробний завод NORSI у місті Кстово Нижньогородської області росії, за повідомленнями низки джерел, став ціллю атаки безпілотників.</p>
<p>Як повідомило The Kyiv Independent о 05:25, українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+ опублікували інформацію і відеоматеріали ймовірної атаки.</p>
<p>Незалежне російське видання ASTRA також повідомило про ураження підприємства та пожежу.</p>
<p>На момент публікації першого повідомлення The Kyiv Independent не мало можливості незалежно підтвердити всі обставини атаки.</p>
<p>Тому факт повідомлень про пожежу необхідно відокремлювати від підтверджених даних щодо масштабу пошкоджень, тривалості простою та фактичного скорочення випуску нафтопродуктів.</p>
<p>Завод розташований приблизно за 800 км від українського кордону.</p>
<h3>NORSI має потужність переробки приблизно 15–17 млн т нафти на рік</h3>
<p>«Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», також відомий як NORSI, належить до найбільших підприємств російської нафтопереробної промисловості.</p>
<p>За інформацією The Kyiv Independent, підприємство є четвертим за величиною нафтопереробним заводом росії та другим за масштабом виробництва бензину.</p>
<p>Його потужність переробки оцінюється приблизно у 15–17 млн т нафти на рік.</p>
<p>Окрім бензину, підприємство виробляє дизельне та авіаційне пальне, а також бітум. Частина його продукції використовується для забезпечення російських військових потреб.</p>
<p>У серпні 2026 року завод уже зазнавав атаки. За повідомленням The Kyiv Independent, удар 26 серпня спричинив значну пожежу, а підприємство призупиняло роботу через отримані пошкодження.</p>
<p>Наведена річна потужність характеризує можливості переробки сирої нафти, а не фактичний обсяг виробництва дизпального. Без відомостей про завантаження установок і структуру випуску продукції визначити можливі втрати дизельного пального неможливо.</p>
<h3>Наслідки атаки для ринку дизпального залежать від фактичних пошкоджень</h3>
<p>Атаки на великі нафтопереробні підприємства потенційно впливають на внутрішній баланс російського паливного ринку та доступність готових нафтопродуктів для експорту.</p>
<p>Однак повідомлення про пожежу саме по собі не доводить зупинення заводу або скорочення виробництва дизпального.</p>
<p>Для оцінювання можливих ринкових наслідків необхідно встановити, які технологічні установки зазнали пошкоджень, чи продовжується первинна переробка нафти, які обсяги продукції виробляються та скільки часу може тривати відновлення обладнання.</p>
<p>У разі порушення роботи ключових установок великого НПЗ можливе зменшення пропозиції окремих нафтопродуктів. Проте масштаб такого ефекту визначається характером пошкоджень, а не загальною проєктною потужністю підприємства.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального подія має значення в контексті обмежень російського експорту та змін географії торговельних потоків. Водночас наявних підтверджених даних недостатньо, щоб пов&#8217;язувати атаку 1 листопада з конкретною зміною міжнародних котирувань.</p>
<p>Подальші повідомлення про фактичний стан NORSI, завантаження виробничих установок і терміни відновлення роботи стануть основою для оцінювання можливого впливу на пропозицію дизельного пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://kyivindependent.com/russian-oil-refinery-in-kstovo-ablaze-after-reported-overnight-drone-strike/">The Kyiv Independent</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У ніч на 1 листопада 2026 року надходили повідомлення про атаку безпілотників на нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області росії. За інформацією The Kyiv Independent, українські моніторингові канали та незалежне російське видання ASTRA повідомили про пожежу на підприємстві. Завод NORSI належить до найбільших російських НПЗ та має потужність переробки приблизно 15–17 млн т нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне й авіаційне пальне. На момент першого повідомлення масштаб пошкоджень і вплив на виробництво незалежно не підтверджені.</p>
<h3>Повідомлення про пожежу на НПЗ з&#8217;явилися вранці 1 листопада</h3>
<p>У ніч на 1 листопада 2026 року нафтопереробний завод NORSI у місті Кстово Нижньогородської області росії, за повідомленнями низки джерел, став ціллю атаки безпілотників.</p>
<p>Як повідомило The Kyiv Independent о 05:25, українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+ опублікували інформацію і відеоматеріали ймовірної атаки.</p>
<p>Незалежне російське видання ASTRA також повідомило про ураження підприємства та пожежу.</p>
<p>На момент публікації першого повідомлення The Kyiv Independent не мало можливості незалежно підтвердити всі обставини атаки.</p>
<p>Тому факт повідомлень про пожежу необхідно відокремлювати від підтверджених даних щодо масштабу пошкоджень, тривалості простою та фактичного скорочення випуску нафтопродуктів.</p>
<p>Завод розташований приблизно за 800 км від українського кордону.</p>
<h3>NORSI має потужність переробки приблизно 15–17 млн т нафти на рік</h3>
<p>«Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», також відомий як NORSI, належить до найбільших підприємств російської нафтопереробної промисловості.</p>
<p>За інформацією The Kyiv Independent, підприємство є четвертим за величиною нафтопереробним заводом росії та другим за масштабом виробництва бензину.</p>
<p>Його потужність переробки оцінюється приблизно у 15–17 млн т нафти на рік.</p>
<p>Окрім бензину, підприємство виробляє дизельне та авіаційне пальне, а також бітум. Частина його продукції використовується для забезпечення російських військових потреб.</p>
<p>У серпні 2026 року завод уже зазнавав атаки. За повідомленням The Kyiv Independent, удар 26 серпня спричинив значну пожежу, а підприємство призупиняло роботу через отримані пошкодження.</p>
<p>Наведена річна потужність характеризує можливості переробки сирої нафти, а не фактичний обсяг виробництва дизпального. Без відомостей про завантаження установок і структуру випуску продукції визначити можливі втрати дизельного пального неможливо.</p>
<h3>Наслідки атаки для ринку дизпального залежать від фактичних пошкоджень</h3>
<p>Атаки на великі нафтопереробні підприємства потенційно впливають на внутрішній баланс російського паливного ринку та доступність готових нафтопродуктів для експорту.</p>
<p>Однак повідомлення про пожежу саме по собі не доводить зупинення заводу або скорочення виробництва дизпального.</p>
<p>Для оцінювання можливих ринкових наслідків необхідно встановити, які технологічні установки зазнали пошкоджень, чи продовжується первинна переробка нафти, які обсяги продукції виробляються та скільки часу може тривати відновлення обладнання.</p>
<p>У разі порушення роботи ключових установок великого НПЗ можливе зменшення пропозиції окремих нафтопродуктів. Проте масштаб такого ефекту визначається характером пошкоджень, а не загальною проєктною потужністю підприємства.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального подія має значення в контексті обмежень російського експорту та змін географії торговельних потоків. Водночас наявних підтверджених даних недостатньо, щоб пов&#8217;язувати атаку 1 листопада з конкретною зміною міжнародних котирувань.</p>
<p>Подальші повідомлення про фактичний стан NORSI, завантаження виробничих установок і терміни відновлення роботи стануть основою для оцінювання можливого впливу на пропозицію дизельного пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://kyivindependent.com/russian-oil-refinery-in-kstovo-ablaze-after-reported-overnight-drone-strike/">The Kyiv Independent</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/02/na-odnomu-z-najbilshix-npz-rosi%d1%97-u-kstovo-povidomili-pro-pozhezhu-pislya-ataki-bezpilotnikiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Єврокомісія планує збільшити випуск дизпального на НПЗ Європи: власна переробка покриває 85% споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/29/yevrokomisiya-planuye-zbilshiti-vipusk-dizpalnogo-na-npz-yevropi-vlasna-pererobka-pokrivaye-85-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/29/yevrokomisiya-planuye-zbilshiti-vipusk-dizpalnogo-na-npz-yevropi-vlasna-pererobka-pokrivaye-85-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 29 Oct 2026 11:02:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155823</guid>
		<description><![CDATA[28 жовтня 2026 року Європейська комісія розпочала стратегічний діалог із нафтопереробною галуззю щодо збільшення виробництва пального, зміцнення енергетичної безпеки та підтримки конкурентоспроможності європейських НПЗ. За даними Комісії, заводи ЄС забезпечують близько 85% споживання дизельного пального та 70% авіаційного пального в Європі. Брюссель прагне підвищити випуск продукції на чинних потужностях, але конкретних додаткових обсягів виробництва й [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>28 жовтня 2026 року Європейська комісія розпочала стратегічний діалог із нафтопереробною галуззю щодо збільшення виробництва пального, зміцнення енергетичної безпеки та підтримки конкурентоспроможності європейських НПЗ. За даними Комісії, заводи ЄС забезпечують близько 85% споживання дизельного пального та 70% авіаційного пального в Європі. Брюссель прагне підвищити випуск продукції на чинних потужностях, але конкретних додаткових обсягів виробництва й термінів їх досягнення поки не визначено.</p>
<h3>Європейська комісія шукає резерви виробництва дизельного та авіаційного пального</h3>
<p>Європейська комісія 28 жовтня 2026 року провела перше засідання високорівневого діалогу з представниками нафтопереробної промисловості. Його метою стало визначення заходів для зміцнення паливної безпеки, збереження виробничого потенціалу НПЗ і підвищення стійкості європейського ринку до зовнішніх потрясінь.</p>
<p>Зустріч очолили єврокомісар з питань енергетики та житлового господарства Дан Йоргенсен і єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. У переговорах взяли участь представники нафтопереробних компаній, виробників альтернативних видів пального, постачальників технологій, галузевих об&#8217;єднань і НАТО.</p>
<p>Учасники розглянули короткострокові заходи реагування на порушення паливного постачання, спричинені конфліктом на Близькому Сході. Окрему увагу приділили оптимізації роботи чинних НПЗ, стійкості ланцюгів постачання та можливості задовольняти підвищений попит на стратегічні види пального під час криз.</p>
<p>За оцінкою Єврокомісії, європейські нафтопереробні заводи забезпечують приблизно 85% дизельного та 70% авіаційного пального, споживаного в Європі. Це означає, що власна переробка залишається основою регіонального забезпечення цими продуктами, але частина споживання залежить від зовнішніх постачань.</p>
<p>Водночас наведені частки не характеризують обсяг вільних виробничих потужностей. Можливості збільшення випуску дизпального залежать від технологічної конфігурації НПЗ, доступності сировини, завантаження переробних установок і співвідношення попиту на різні нафтопродукти.</p>
<h3>Брюссель пов&#8217;язує збільшення виробництва зі зниженням цін на пальне</h3>
<p>За підсумками зустрічі Дан Йоргенсен заявив про намір Єврокомісії працювати над збільшенням випуску продукції на європейських НПЗ, оскільки одним із завдань є зниження цін на пальне.</p>
<p>Проте Комісія поки не представила кількісних цілей щодо приросту виробництва дизпального, графіка запуску додаткових потужностей або оцінки можливого впливу на ринкові ціни. Отже, започаткований діалог поки не можна розглядати як підтверджене збільшення фізичної пропозиції.</p>
<p>Серед проблем, які обговорювалися на зустрічі, названо високі енергетичні витрати, міжнародну конкуренцію та потребу в інвестиціях. Вони впливають на економічну доцільність роботи НПЗ і перспективи збереження переробних потужностей у Європі.</p>
<p>Потреба у зміцненні власного виробництва виникає на тлі напруженості міжнародного ринку дизпального. Раніше «Термінал» повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/10/22/postachannya-dizpaliva-z-blizkogo-sxodu-do-yevropi-vpalo-do-shestirichnogo-minimumu/">скорочення постачання дизпалива з Близького Сходу до Європи до шестирічного мінімуму</a>. Обмеженість зовнішніх потоків підвищує значення власних переробних потужностей для забезпечення європейського ринку.</p>
<h3>Розвиток альтернативного пального має доповнити традиційну нафтопереробку</h3>
<p>Єврокомісія також планує спільно з промисловістю підготувати дорожню карту довгострокової трансформації сектору. Серед її напрямів — підтримка конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств, виробництво біопального та розвиток синтетичних рідких палив.</p>
<p>Окремо наголошено на оборонному значенні дизельного й авіаційного пального. Вони необхідні не лише для цивільного транспорту та економіки, а й для забезпечення військової мобільності та готовності до кризових ситуацій.</p>
<p>Для європейського ринку дизпального практичне значення започаткованого діалогу залежатиме від подальших рішень щодо завантаження НПЗ, інвестицій та обсягів виробництва. Поки такі рішення не конкретизовано, говорити про додаткові обсяги дизпального або гарантоване зниження цін передчасно.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-launches-high-level-dialogue-european-oil-refining-sector-2026-10-28_en">European Commission</a>, <a href="https://audiovisual.ec.europa.eu/en/media/video/I-296891">European Commission </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>28 жовтня 2026 року Європейська комісія розпочала стратегічний діалог із нафтопереробною галуззю щодо збільшення виробництва пального, зміцнення енергетичної безпеки та підтримки конкурентоспроможності європейських НПЗ. За даними Комісії, заводи ЄС забезпечують близько 85% споживання дизельного пального та 70% авіаційного пального в Європі. Брюссель прагне підвищити випуск продукції на чинних потужностях, але конкретних додаткових обсягів виробництва й термінів їх досягнення поки не визначено.</p>
<h3>Європейська комісія шукає резерви виробництва дизельного та авіаційного пального</h3>
<p>Європейська комісія 28 жовтня 2026 року провела перше засідання високорівневого діалогу з представниками нафтопереробної промисловості. Його метою стало визначення заходів для зміцнення паливної безпеки, збереження виробничого потенціалу НПЗ і підвищення стійкості європейського ринку до зовнішніх потрясінь.</p>
<p>Зустріч очолили єврокомісар з питань енергетики та житлового господарства Дан Йоргенсен і єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. У переговорах взяли участь представники нафтопереробних компаній, виробників альтернативних видів пального, постачальників технологій, галузевих об&#8217;єднань і НАТО.</p>
<p>Учасники розглянули короткострокові заходи реагування на порушення паливного постачання, спричинені конфліктом на Близькому Сході. Окрему увагу приділили оптимізації роботи чинних НПЗ, стійкості ланцюгів постачання та можливості задовольняти підвищений попит на стратегічні види пального під час криз.</p>
<p>За оцінкою Єврокомісії, європейські нафтопереробні заводи забезпечують приблизно 85% дизельного та 70% авіаційного пального, споживаного в Європі. Це означає, що власна переробка залишається основою регіонального забезпечення цими продуктами, але частина споживання залежить від зовнішніх постачань.</p>
<p>Водночас наведені частки не характеризують обсяг вільних виробничих потужностей. Можливості збільшення випуску дизпального залежать від технологічної конфігурації НПЗ, доступності сировини, завантаження переробних установок і співвідношення попиту на різні нафтопродукти.</p>
<h3>Брюссель пов&#8217;язує збільшення виробництва зі зниженням цін на пальне</h3>
<p>За підсумками зустрічі Дан Йоргенсен заявив про намір Єврокомісії працювати над збільшенням випуску продукції на європейських НПЗ, оскільки одним із завдань є зниження цін на пальне.</p>
<p>Проте Комісія поки не представила кількісних цілей щодо приросту виробництва дизпального, графіка запуску додаткових потужностей або оцінки можливого впливу на ринкові ціни. Отже, започаткований діалог поки не можна розглядати як підтверджене збільшення фізичної пропозиції.</p>
<p>Серед проблем, які обговорювалися на зустрічі, названо високі енергетичні витрати, міжнародну конкуренцію та потребу в інвестиціях. Вони впливають на економічну доцільність роботи НПЗ і перспективи збереження переробних потужностей у Європі.</p>
<p>Потреба у зміцненні власного виробництва виникає на тлі напруженості міжнародного ринку дизпального. Раніше «Термінал» повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/10/22/postachannya-dizpaliva-z-blizkogo-sxodu-do-yevropi-vpalo-do-shestirichnogo-minimumu/">скорочення постачання дизпалива з Близького Сходу до Європи до шестирічного мінімуму</a>. Обмеженість зовнішніх потоків підвищує значення власних переробних потужностей для забезпечення європейського ринку.</p>
<h3>Розвиток альтернативного пального має доповнити традиційну нафтопереробку</h3>
<p>Єврокомісія також планує спільно з промисловістю підготувати дорожню карту довгострокової трансформації сектору. Серед її напрямів — підтримка конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств, виробництво біопального та розвиток синтетичних рідких палив.</p>
<p>Окремо наголошено на оборонному значенні дизельного й авіаційного пального. Вони необхідні не лише для цивільного транспорту та економіки, а й для забезпечення військової мобільності та готовності до кризових ситуацій.</p>
<p>Для європейського ринку дизпального практичне значення започаткованого діалогу залежатиме від подальших рішень щодо завантаження НПЗ, інвестицій та обсягів виробництва. Поки такі рішення не конкретизовано, говорити про додаткові обсяги дизпального або гарантоване зниження цін передчасно.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-launches-high-level-dialogue-european-oil-refining-sector-2026-10-28_en">European Commission</a>, <a href="https://audiovisual.ec.europa.eu/en/media/video/I-296891">European Commission </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/29/yevrokomisiya-planuye-zbilshiti-vipusk-dizpalnogo-na-npz-yevropi-vlasna-pererobka-pokrivaye-85-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Маржа американської нафтопереробки скоротилася приблизно до $50 за барель після перевищення $72 місяцем раніше</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/marzha-amerikansko%d1%97-naftopererobki-skorotilasya-priblizno-do-50-za-barel-pislya-perevishhennya-72-misyacem-ranishe/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/marzha-amerikansko%d1%97-naftopererobki-skorotilasya-priblizno-do-50-za-barel-pislya-perevishhennya-72-misyacem-ranishe/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Oct 2026 10:59:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155810</guid>
		<description><![CDATA[27 жовтня акції провідних американських нафтопереробних компаній різко подешевшали на тлі скорочення маржі виробництва пального. За інформацією Barron&#8217;s, показник 3-2-1 crack spread знизився приблизно до $50 за барель із понад $72 попереднього місяця. Середня роздрібна ціна бензину у США за місяць зменшилася на 21 цент — до $4,27 за галон. Зниження прибутковості переробки супроводжується ознаками [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>27 жовтня акції провідних американських нафтопереробних компаній різко подешевшали на тлі скорочення маржі виробництва пального. За інформацією Barron&#8217;s, показник 3-2-1 crack spread знизився приблизно до $50 за барель із понад $72 попереднього місяця. Середня роздрібна ціна бензину у США за місяць зменшилася на 21 цент — до $4,27 за галон.</p>
<h3>Зниження прибутковості переробки супроводжується ознаками поліпшення забезпеченості ринку пальним</h3>
<p>За матеріалом Barron&#8217;s, оприлюдненим 28 жовтня, акції американських нафтопереробних компаній 27 жовтня зазнали значного падіння після попереднього періоду зростання.</p>
<p>Котирування Marathon Petroleum, найбільшої нафтопереробної компанії США, знизилися на 7,4%, а Valero Energy — на 9,2%. Для обох компаній це стало найбільшим одноденним відсотковим падінням із квітня 2025 року.</p>
<p>Суттєвим чинником переоцінки прибутковості сектору стало скорочення так званого crack spread — різниці між вартістю продуктів переробки та використаної для їх виробництва сирої нафти.</p>
<p>Поширений індикатор 3-2-1 crack spread відображає умовну переробку трьох барелів нафти з отриманням двох барелів бензину та одного бареля дистилятів. Він використовується для оцінювання валової маржі переробки без урахування всіх операційних витрат.</p>
<p>За наведеними Barron&#8217;s даними, відповідна маржа знизилася приблизно до $50 за барель після перевищення $72 за барель місяцем раніше. Лише протягом торгів 27 жовтня ф&#8217;ючерсний показник crack spread скоротився на 3,5%.</p>
<p>На споживчому ринку США середня вартість бензину за попередній місяць зменшилася на 21 цент, до $4,27 за американський галон.</p>
<p>Попри збереження обмежень глобальних нафтопереробних потужностей через війни з Іраном та в Україні, видання повідомило про ознаки поліпшення доступності пального.</p>
<p>Серед чинників подальшого розвитку ринку Barron&#8217;s зазначило відновлення частини потоків російського дизпалива, заплановане використання європейських паливних резервів та очікуване розширення нафтопереробних потужностей Індії.</p>
<p>Ці зміни відбуваються на тлі поступового зниження маржі після періоду винятково високої прибутковості виробництва моторного пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.barrons.com/articles/refining-stocks-gasoline-prices-marathon-valero-b148bcb2">Barron&#8217;s</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>27 жовтня акції провідних американських нафтопереробних компаній різко подешевшали на тлі скорочення маржі виробництва пального. За інформацією Barron&#8217;s, показник 3-2-1 crack spread знизився приблизно до $50 за барель із понад $72 попереднього місяця. Середня роздрібна ціна бензину у США за місяць зменшилася на 21 цент — до $4,27 за галон.</p>
<h3>Зниження прибутковості переробки супроводжується ознаками поліпшення забезпеченості ринку пальним</h3>
<p>За матеріалом Barron&#8217;s, оприлюдненим 28 жовтня, акції американських нафтопереробних компаній 27 жовтня зазнали значного падіння після попереднього періоду зростання.</p>
<p>Котирування Marathon Petroleum, найбільшої нафтопереробної компанії США, знизилися на 7,4%, а Valero Energy — на 9,2%. Для обох компаній це стало найбільшим одноденним відсотковим падінням із квітня 2025 року.</p>
<p>Суттєвим чинником переоцінки прибутковості сектору стало скорочення так званого crack spread — різниці між вартістю продуктів переробки та використаної для їх виробництва сирої нафти.</p>
<p>Поширений індикатор 3-2-1 crack spread відображає умовну переробку трьох барелів нафти з отриманням двох барелів бензину та одного бареля дистилятів. Він використовується для оцінювання валової маржі переробки без урахування всіх операційних витрат.</p>
<p>За наведеними Barron&#8217;s даними, відповідна маржа знизилася приблизно до $50 за барель після перевищення $72 за барель місяцем раніше. Лише протягом торгів 27 жовтня ф&#8217;ючерсний показник crack spread скоротився на 3,5%.</p>
<p>На споживчому ринку США середня вартість бензину за попередній місяць зменшилася на 21 цент, до $4,27 за американський галон.</p>
<p>Попри збереження обмежень глобальних нафтопереробних потужностей через війни з Іраном та в Україні, видання повідомило про ознаки поліпшення доступності пального.</p>
<p>Серед чинників подальшого розвитку ринку Barron&#8217;s зазначило відновлення частини потоків російського дизпалива, заплановане використання європейських паливних резервів та очікуване розширення нафтопереробних потужностей Індії.</p>
<p>Ці зміни відбуваються на тлі поступового зниження маржі після періоду винятково високої прибутковості виробництва моторного пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.barrons.com/articles/refining-stocks-gasoline-prices-marathon-valero-b148bcb2">Barron&#8217;s</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/marzha-amerikansko%d1%97-naftopererobki-skorotilasya-priblizno-do-50-za-barel-pislya-perevishhennya-72-misyacem-ranishe/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азійські НПЗ погоджуються на нафтові премії понад $20 за барель заради надійності постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/azijski-npz-pogodzhuyutsya-na-naftovi-premi%d1%97-ponad-20-za-barel-zaradi-nadijnosti-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/azijski-npz-pogodzhuyutsya-na-naftovi-premi%d1%97-ponad-20-za-barel-zaradi-nadijnosti-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Oct 2026 08:57:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155808</guid>
		<description><![CDATA[Нафтопереробні компанії Азії збільшують закупівлі американської нафти, приймаючи значні цінові премії за стабільність поставок. За інформацією S&#38;P Global Energy від 27 жовтня, окремі покупці платять понад $20 за барель додатково за WTI Midland. Імпорт американської нафти до Японії за перші вісім місяців року зріс на 352% порівняно з відповідним періодом 2025 року. Надійність доставки перетворюється [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Нафтопереробні компанії Азії збільшують закупівлі американської нафти, приймаючи значні цінові премії за стабільність поставок. За інформацією S&amp;P Global Energy від 27 жовтня, окремі покупці платять понад $20 за барель додатково за WTI Midland. Імпорт американської нафти до Японії за перші вісім місяців року зріс на 352% порівняно з відповідним періодом 2025 року.</p>
<h3>Надійність доставки перетворюється на самостійний чинник ціноутворення на світовому нафтовому ринку</h3>
<p>27 жовтня S&amp;P Global Energy повідомило про посилення попиту азійських нафтопереробних компаній на американську нафту як альтернативу сировині з Близького Сходу.</p>
<p>За свідченнями представників НПЗ Японії, Південної Кореї, Тайваню та Таїланду, американська WTI Midland залишається одним із найбільш надійних джерел нафти поза близькосхідним регіоном.</p>
<p>Попри значну вартість транспортування, покупці готові сплачувати премії за підвищену передбачуваність доставки. Серед причин названо нестабільну доступність окремих сортів близькосхідної нафти, високі ставки морського фрахту, витрати на страхування та ризики безпеки судноплавства.</p>
<p>За оцінками Platts, 18 вересня премія на WTI Midland з доставкою до південнокорейського порту Йосу становила $34,60 за барель до найближчого ф&#8217;ючерсу Dubai. Це був рекордний ціновий диференціал для відповідного базису. Станом на 26 жовтня премія знизилася до $26,30 за барель.</p>
<p>Японська ENEOS придбала WTI Midland із постачанням у грудні з премією приблизно $20 за барель до Dubai на умовах доставки до Японії.</p>
<p>Тайванська CPC закупила шість партій WTI Midland у танкерах класу Aframax із прибуттям у січні. За повідомленням учасників торгівлі, початкові цінові рівні становили премію в середньому понад $20 за барель до Dated Brent на умовах доставки до Тайваню.</p>
<p>Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії повідомило, що за перші вісім місяців 2026 року країна імпортувала з Північної Америки в середньому 384 330 барелів нафти на добу. Це на 352% більше, ніж 85 017 барелів на добу за відповідний період попереднього року.</p>
<p>У Південній Кореї частка близькосхідної нафти в імпорті сировини для НПЗ за дев&#8217;ять місяців 2026 року становила 62% проти 69% у 2025 році. Уряд країни планує до 2035 року обмежити залежність від будь-якого одного регіону постачання рівнем не більше 50%.</p>
<p>Зміна структури закупівель засвідчує зростання ролі безпеки постачання у формуванні кінцевої вартості сировини для переробки.</p>
<blockquote><p>«У періоди високої невизначеності щодо постачання та логістичної безпеки премія виправдана для вантажів, які майже напевно прибудуть вчасно», — зазначив менеджер із закупівлі сировини великого японського НПЗ у Негіші.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/crude-oil/102726-asian-refiners-view-us-crude-premium-as-cost-of-stable-supply-logistics-security">S&amp;P Global Energy</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Нафтопереробні компанії Азії збільшують закупівлі американської нафти, приймаючи значні цінові премії за стабільність поставок. За інформацією S&amp;P Global Energy від 27 жовтня, окремі покупці платять понад $20 за барель додатково за WTI Midland. Імпорт американської нафти до Японії за перші вісім місяців року зріс на 352% порівняно з відповідним періодом 2025 року.</p>
<h3>Надійність доставки перетворюється на самостійний чинник ціноутворення на світовому нафтовому ринку</h3>
<p>27 жовтня S&amp;P Global Energy повідомило про посилення попиту азійських нафтопереробних компаній на американську нафту як альтернативу сировині з Близького Сходу.</p>
<p>За свідченнями представників НПЗ Японії, Південної Кореї, Тайваню та Таїланду, американська WTI Midland залишається одним із найбільш надійних джерел нафти поза близькосхідним регіоном.</p>
<p>Попри значну вартість транспортування, покупці готові сплачувати премії за підвищену передбачуваність доставки. Серед причин названо нестабільну доступність окремих сортів близькосхідної нафти, високі ставки морського фрахту, витрати на страхування та ризики безпеки судноплавства.</p>
<p>За оцінками Platts, 18 вересня премія на WTI Midland з доставкою до південнокорейського порту Йосу становила $34,60 за барель до найближчого ф&#8217;ючерсу Dubai. Це був рекордний ціновий диференціал для відповідного базису. Станом на 26 жовтня премія знизилася до $26,30 за барель.</p>
<p>Японська ENEOS придбала WTI Midland із постачанням у грудні з премією приблизно $20 за барель до Dubai на умовах доставки до Японії.</p>
<p>Тайванська CPC закупила шість партій WTI Midland у танкерах класу Aframax із прибуттям у січні. За повідомленням учасників торгівлі, початкові цінові рівні становили премію в середньому понад $20 за барель до Dated Brent на умовах доставки до Тайваню.</p>
<p>Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії повідомило, що за перші вісім місяців 2026 року країна імпортувала з Північної Америки в середньому 384 330 барелів нафти на добу. Це на 352% більше, ніж 85 017 барелів на добу за відповідний період попереднього року.</p>
<p>У Південній Кореї частка близькосхідної нафти в імпорті сировини для НПЗ за дев&#8217;ять місяців 2026 року становила 62% проти 69% у 2025 році. Уряд країни планує до 2035 року обмежити залежність від будь-якого одного регіону постачання рівнем не більше 50%.</p>
<p>Зміна структури закупівель засвідчує зростання ролі безпеки постачання у формуванні кінцевої вартості сировини для переробки.</p>
<blockquote><p>«У періоди високої невизначеності щодо постачання та логістичної безпеки премія виправдана для вантажів, які майже напевно прибудуть вчасно», — зазначив менеджер із закупівлі сировини великого японського НПЗ у Негіші.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/latest-news/crude-oil/102726-asian-refiners-view-us-crude-premium-as-cost-of-stable-supply-logistics-security">S&amp;P Global Energy</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/azijski-npz-pogodzhuyutsya-na-naftovi-premi%d1%97-ponad-20-za-barel-zaradi-nadijnosti-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>російські НПЗ збільшили переробку нафти приблизно на 25%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/rosijski-npz-zbilshili-pererobku-nafti-priblizno-na-25/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/rosijski-npz-zbilshili-pererobku-nafti-priblizno-na-25/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Oct 2026 08:48:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155799</guid>
		<description><![CDATA[У другій половині жовтня російські НПЗ переробляли близько 5 млн барелів нафти на добу — приблизно на 25% більше, ніж на початку місяця. Галузеві джерела Reuters оцінили виробництво дизпалива у 225 тис. тонн на добу, з яких близько 80 тис. тонн потенційно доступні для експорту. Відновлення російської переробки може повернути на зовнішні ринки до 80 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У другій половині жовтня російські НПЗ переробляли близько 5 млн барелів нафти на добу — приблизно на 25% більше, ніж на початку місяця. Галузеві джерела Reuters оцінили виробництво дизпалива у 225 тис. тонн на добу, з яких близько 80 тис. тонн потенційно доступні для експорту.</p>
<h3>Відновлення російської переробки може повернути на зовнішні ринки до 80 тис. тонн дизпалива на добу</h3>
<p>Reuters 27 жовтня з посиланням на три галузеві джерела повідомило, що російські НПЗ збільшили переробку нафти після припинення регулярних атак безпілотників на підприємства.</p>
<p>Від середини березня українські безпілотники щотижня атакували російську нафтопереробну інфраструктуру. Порушення роботи підприємств спричинили внутрішній дефіцит пального, після чого влада росії заборонила експорт бензину, авіаційного пального та дизпалива, а також почала імпортувати нафтопродукти морем.</p>
<p>За твердженням російської влади, останні удари у жовтні припали на НПЗ у Рязані та Сургуті. Після 16 жовтня нових атак на російські заводи не фіксували. Reuters пов’язує паузу з американськими спробами відновити переговори між Києвом і москвою та домовленістю США щодо постачання російського дизпалива.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп 11 жовтня оголосив про «енергетичне перемир’я». Водночас військові удари з обох боків після цієї заяви тривали.</p>
<h4>Виробництво дизпалива зросло щонайменше на 50 тис. тонн на добу</h4>
<p>У другій половині жовтня обсяг переробки на російських НПЗ досяг приблизно 5 млн барелів на добу. За оцінками джерел Reuters, це приблизно на 25% перевищує показник початку місяця.</p>
<p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив 27 жовтня, що підприємства швидко повертають установки до роботи, оскільки майже все необхідне нафтогазове обладнання виробляють усередині країни.</p>
<p>Галузеві джерела оцінили приріст виробництва дизпалива протягом жовтня щонайменше у 50 тис. тонн на добу. У результаті сукупний випуск досяг 225 тис. тонн на добу, або приблизно 1,7 млн барелів на добу.</p>
<p>Близько 80 тис. тонн дизпалива на добу можуть бути доступними для експорту. Зовнішнє постачання частково відновили відповідно до домовленості зі США.</p>
<p>Збільшення російського виробництва створює додаткове джерело пропозиції для глобального ринку дизпалива. Водночас наведені показники є оцінками анонімних галузевих джерел, а не офіційною статистикою переробки та експорту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-oil-refineries-boost-output-drone-attacks-halt-after-us-brokered-deal-2026-10-27/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У другій половині жовтня російські НПЗ переробляли близько 5 млн барелів нафти на добу — приблизно на 25% більше, ніж на початку місяця. Галузеві джерела Reuters оцінили виробництво дизпалива у 225 тис. тонн на добу, з яких близько 80 тис. тонн потенційно доступні для експорту.</p>
<h3>Відновлення російської переробки може повернути на зовнішні ринки до 80 тис. тонн дизпалива на добу</h3>
<p>Reuters 27 жовтня з посиланням на три галузеві джерела повідомило, що російські НПЗ збільшили переробку нафти після припинення регулярних атак безпілотників на підприємства.</p>
<p>Від середини березня українські безпілотники щотижня атакували російську нафтопереробну інфраструктуру. Порушення роботи підприємств спричинили внутрішній дефіцит пального, після чого влада росії заборонила експорт бензину, авіаційного пального та дизпалива, а також почала імпортувати нафтопродукти морем.</p>
<p>За твердженням російської влади, останні удари у жовтні припали на НПЗ у Рязані та Сургуті. Після 16 жовтня нових атак на російські заводи не фіксували. Reuters пов’язує паузу з американськими спробами відновити переговори між Києвом і москвою та домовленістю США щодо постачання російського дизпалива.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп 11 жовтня оголосив про «енергетичне перемир’я». Водночас військові удари з обох боків після цієї заяви тривали.</p>
<h4>Виробництво дизпалива зросло щонайменше на 50 тис. тонн на добу</h4>
<p>У другій половині жовтня обсяг переробки на російських НПЗ досяг приблизно 5 млн барелів на добу. За оцінками джерел Reuters, це приблизно на 25% перевищує показник початку місяця.</p>
<p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив 27 жовтня, що підприємства швидко повертають установки до роботи, оскільки майже все необхідне нафтогазове обладнання виробляють усередині країни.</p>
<p>Галузеві джерела оцінили приріст виробництва дизпалива протягом жовтня щонайменше у 50 тис. тонн на добу. У результаті сукупний випуск досяг 225 тис. тонн на добу, або приблизно 1,7 млн барелів на добу.</p>
<p>Близько 80 тис. тонн дизпалива на добу можуть бути доступними для експорту. Зовнішнє постачання частково відновили відповідно до домовленості зі США.</p>
<p>Збільшення російського виробництва створює додаткове джерело пропозиції для глобального ринку дизпалива. Водночас наведені показники є оцінками анонімних галузевих джерел, а не офіційною статистикою переробки та експорту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-oil-refineries-boost-output-drone-attacks-halt-after-us-brokered-deal-2026-10-27/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/28/rosijski-npz-zbilshili-pererobku-nafti-priblizno-na-25/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/neft/naftopererobka-neft/feed/ ) in 0.25655 seconds, on Nov 15th, 2026 at 10:13 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 11:13 pm UTC -->