<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Інші держави</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/other-countries/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Jul 2026 09:18:11 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Заява про суттєве скорочення закупівель іранської нафти Китаєм</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/zayava-pro-suttyeve-skorochennya-zakupivel-iransko%d1%97-nafti-kitayem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/zayava-pro-suttyeve-skorochennya-zakupivel-iransko%d1%97-nafti-kitayem/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 09:18:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[Iran oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[teapot refineries]]></category>
		<category><![CDATA[іранська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[китайські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154505</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30731-Китай_1.jpg" alt="Заява про суттєве скорочення закупівель іранської нафти Китаєм"/><br />Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про суттєве зменшення закупівель іранської нафти Китаєм після санкцій проти китайських приватних НПЗ. Санкційний тиск на покупців іранської нафти залишається чинником глобального балансу сировини для переробки. За словами Бессента, США запровадили санкції проти китайських приватних НПЗ, які часто називають teapot refineries. Він заявив, що після цього закупівлі іранської нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30731-Китай_1.jpg" alt="Заява про суттєве скорочення закупівель іранської нафти Китаєм"/><br /><p>Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про суттєве зменшення закупівель іранської нафти Китаєм після санкцій проти китайських приватних НПЗ.</p>
<h3>Санкційний тиск на покупців іранської нафти залишається чинником глобального балансу сировини для переробки.</h3>
<p>За словами Бессента, США запровадили санкції проти китайських приватних НПЗ, які часто називають <em>teapot refineries</em>. Він заявив, що після цього закупівлі іранської нафти такими переробниками суттєво знизилися.</p>
<p>Бессент також сказав, що Китай загалом скоротив закупівлі сирої нафти за останні кілька місяців приблизно на 40%. Серед причин він назвав ціни та наявність у Китаю великого стратегічного нафтового резерву.</p>
<blockquote><p>«Ми запровадили санкції проти китайських так званих teapot refineries, тобто приватних НПЗ, і побачили суттєве зниження їхніх закупівель іранської нафти», — сказав Скотт Бессент в інтерв’ю Fox Business, яке навело Reuters.</p></blockquote>
<p>Reuters подає ці дані як заяву американського посадовця. У матеріалі не наведено окремої відповіді китайської сторони або іранської сторони на ці твердження.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/bessent-says-chinas-iranian-oil-purchases-have-decreased-fox-business-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30731-Китай_1.jpg" alt="Заява про суттєве скорочення закупівель іранської нафти Китаєм"/><br /><p>Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про суттєве зменшення закупівель іранської нафти Китаєм після санкцій проти китайських приватних НПЗ.</p>
<h3>Санкційний тиск на покупців іранської нафти залишається чинником глобального балансу сировини для переробки.</h3>
<p>За словами Бессента, США запровадили санкції проти китайських приватних НПЗ, які часто називають <em>teapot refineries</em>. Він заявив, що після цього закупівлі іранської нафти такими переробниками суттєво знизилися.</p>
<p>Бессент також сказав, що Китай загалом скоротив закупівлі сирої нафти за останні кілька місяців приблизно на 40%. Серед причин він назвав ціни та наявність у Китаю великого стратегічного нафтового резерву.</p>
<blockquote><p>«Ми запровадили санкції проти китайських так званих teapot refineries, тобто приватних НПЗ, і побачили суттєве зниження їхніх закупівель іранської нафти», — сказав Скотт Бессент в інтерв’ю Fox Business, яке навело Reuters.</p></blockquote>
<p>Reuters подає ці дані як заяву американського посадовця. У матеріалі не наведено окремої відповіді китайської сторони або іранської сторони на ці твердження.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/bessent-says-chinas-iranian-oil-purchases-have-decreased-fox-business-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/zayava-pro-suttyeve-skorochennya-zakupivel-iransko%d1%97-nafti-kitayem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія перекидає бензин із Сибіру та нарощує імпорт із Білорусі для стабілізації москва-регіону</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/rosiya-perekidaye-benzin-iz-sibiru-ta-naroshhuye-import-iz-bilorusi-dlya-stabilizaci%d1%97-moskva-regionu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/rosiya-perekidaye-benzin-iz-sibiru-ta-naroshhuye-import-iz-bilorusi-dlya-stabilizaci%d1%97-moskva-regionu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 08:10:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Belarus imports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[окупований Крим]]></category>
		<category><![CDATA[ринок бензинів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154502</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30728-НПЗ_без_света.jpg" alt="росія перекидає бензин із Сибіру та нарощує імпорт із Білорусі для стабілізації москва-регіону"/><br />Російська влада перенаправляє пальне із Сибіру та збільшує імпорт із Білорусі, щоб уникнути дефіциту в московському регіоні після перебоїв, спричинених атаками українських дронів по НПЗ. Пошкодження нафтопереробки змушує російський ринок змінювати внутрішні маршрути бензину та залучати додатковий імпорт. За даними Reuters, паливний дефіцит у росії відчувається з травня, коли Україна активізувала атаки на російські нафтопереробні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30728-НПЗ_без_света.jpg" alt="росія перекидає бензин із Сибіру та нарощує імпорт із Білорусі для стабілізації москва-регіону"/><br /><p>Російська влада перенаправляє пальне із Сибіру та збільшує імпорт із Білорусі, щоб уникнути дефіциту в московському регіоні після перебоїв, спричинених атаками українських дронів по НПЗ.</p>
<h3>Пошкодження нафтопереробки змушує російський ринок змінювати внутрішні маршрути бензину та залучати додатковий імпорт.</h3>
<p>За даними Reuters, паливний дефіцит у росії відчувається з травня, коли Україна активізувала атаки на російські нафтопереробні заводи. На початку липня загальний випуск бензину в росії, за словами галузевих джерел, знизився до еквівалента близько 65% середнього сезонного споживання.</p>
<p>Після атаки на Московський НПЗ у середині червня в регіоні виникли нестача пального та черги на АЗС. Reuters зазначило, що до середини липня постачання бензину й дизельного пального в столиці та ширшому московському регіоні стабілізувалися. Московський регіон споживає близько 6 млн тонн бензину на рік і налічує 22 млн людей — понад одну шосту населення росії.</p>
<p>Найскладнішою ситуація залишалася в окупованому Криму, де, за даними Reuters, запроваджувалися обмеження на паливо, скорочувалися години роботи магазинів і кафе та призупинялися туристичні активності для дітей. Reuters також повідомило, що росія почала імпортувати пальне з Індії.</p>
<p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак 21 липня заявив, що внутрішній паливний ринок частково стабілізувався, хоча в окремих регіонах ситуація залишається складною. Міністерство енергетики росії не відповіло Reuters на запит про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-reroutes-siberian-fuel-shield-moscow-shortages-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30728-НПЗ_без_света.jpg" alt="росія перекидає бензин із Сибіру та нарощує імпорт із Білорусі для стабілізації москва-регіону"/><br /><p>Російська влада перенаправляє пальне із Сибіру та збільшує імпорт із Білорусі, щоб уникнути дефіциту в московському регіоні після перебоїв, спричинених атаками українських дронів по НПЗ.</p>
<h3>Пошкодження нафтопереробки змушує російський ринок змінювати внутрішні маршрути бензину та залучати додатковий імпорт.</h3>
<p>За даними Reuters, паливний дефіцит у росії відчувається з травня, коли Україна активізувала атаки на російські нафтопереробні заводи. На початку липня загальний випуск бензину в росії, за словами галузевих джерел, знизився до еквівалента близько 65% середнього сезонного споживання.</p>
<p>Після атаки на Московський НПЗ у середині червня в регіоні виникли нестача пального та черги на АЗС. Reuters зазначило, що до середини липня постачання бензину й дизельного пального в столиці та ширшому московському регіоні стабілізувалися. Московський регіон споживає близько 6 млн тонн бензину на рік і налічує 22 млн людей — понад одну шосту населення росії.</p>
<p>Найскладнішою ситуація залишалася в окупованому Криму, де, за даними Reuters, запроваджувалися обмеження на паливо, скорочувалися години роботи магазинів і кафе та призупинялися туристичні активності для дітей. Reuters також повідомило, що росія почала імпортувати пальне з Індії.</p>
<p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак 21 липня заявив, що внутрішній паливний ринок частково стабілізувався, хоча в окремих регіонах ситуація залишається складною. Міністерство енергетики росії не відповіло Reuters на запит про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-reroutes-siberian-fuel-shield-moscow-shortages-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/rosiya-perekidaye-benzin-iz-sibiru-ta-naroshhuye-import-iz-bilorusi-dlya-stabilizaci%d1%97-moskva-regionu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія розглядає підвищення порогу бензинової субсидії до 175 єн за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/yaponiya-rozglyadaye-pidvishhennya-porogu-benzinovo%d1%97-subsidi%d1%97-do-175-yen-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/yaponiya-rozglyadaye-pidvishhennya-porogu-benzinovo%d1%97-subsidi%d1%97-do-175-yen-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 07:16:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline subsidy]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[retail fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[бензинові субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154504</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30730-Япония.jpg" alt="Японія розглядає підвищення порогу бензинової субсидії до 175 єн за літр"/><br />Уряд Японії розглядає підвищення порогу бензинової субсидії з 170 до 175 єн за літр із вересня. Державна підтримка роздрібних цін на бензин залишається інструментом захисту споживачів під час високих нафтових ризиків. За повідомленням Kyodo, яке навело Reuters, уряд планує додати кілька сотень мільярдів єн із резервних фондів, оскільки фінансування програми вичерпується. Поточний рівень субсидії планується [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30730-Япония.jpg" alt="Японія розглядає підвищення порогу бензинової субсидії до 175 єн за літр"/><br /><p>Уряд Японії розглядає підвищення порогу бензинової субсидії з 170 до 175 єн за літр із вересня.</p>
<h3>Державна підтримка роздрібних цін на бензин залишається інструментом захисту споживачів під час високих нафтових ризиків.</h3>
<p>За повідомленням Kyodo, яке навело Reuters, уряд планує додати кілька сотень мільярдів єн із резервних фондів, оскільки фінансування програми вичерпується. Поточний рівень субсидії планується зберігати до серпня, коли попит на бензин досягає піку.</p>
<p>Паливна субсидія у цьому випадку працює як механізм згладжування роздрібної ціни для споживача. Якщо ринкова ціна бензину перевищує визначений урядом поріг, держава компенсує частину вартості, щоб стримати кінцеву ціну на АЗС.</p>
<p>Reuters не наводить остаточного рішення уряду, а описує саме розгляд зміни параметрів програми. Тому ключовим фактом є не ухвалення нового правила, а підготовка до продовження підтримки ринку в період сезонно високого попиту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/japan-considers-raising-gasoline-subsidy-threshold-september-kyodo-news-says-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30730-Япония.jpg" alt="Японія розглядає підвищення порогу бензинової субсидії до 175 єн за літр"/><br /><p>Уряд Японії розглядає підвищення порогу бензинової субсидії з 170 до 175 єн за літр із вересня.</p>
<h3>Державна підтримка роздрібних цін на бензин залишається інструментом захисту споживачів під час високих нафтових ризиків.</h3>
<p>За повідомленням Kyodo, яке навело Reuters, уряд планує додати кілька сотень мільярдів єн із резервних фондів, оскільки фінансування програми вичерпується. Поточний рівень субсидії планується зберігати до серпня, коли попит на бензин досягає піку.</p>
<p>Паливна субсидія у цьому випадку працює як механізм згладжування роздрібної ціни для споживача. Якщо ринкова ціна бензину перевищує визначений урядом поріг, держава компенсує частину вартості, щоб стримати кінцеву ціну на АЗС.</p>
<p>Reuters не наводить остаточного рішення уряду, а описує саме розгляд зміни параметрів програми. Тому ключовим фактом є не ухвалення нового правила, а підготовка до продовження підтримки ринку в період сезонно високого попиту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/japan-considers-raising-gasoline-subsidy-threshold-september-kyodo-news-says-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/yaponiya-rozglyadaye-pidvishhennya-porogu-benzinovo%d1%97-subsidi%d1%97-do-175-yen-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA заявила про понад 1 млрд барелів аварійних запасів після рекордного вивільнення нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/iea-zayavila-pro-ponad-1-mlrd-bareliv-avarijnix-zapasiv-pislya-rekordnogo-vivilnennya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/iea-zayavila-pro-ponad-1-mlrd-bareliv-avarijnix-zapasiv-pislya-rekordnogo-vivilnennya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 07:10:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[emergency stocks]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[strategic oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові запаси]]></category>
		<category><![CDATA[стабілізація ринку]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154501</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30727-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA заявила про понад 1 млрд барелів аварійних запасів після рекордного вивільнення нафти"/><br />Країни — члени International Energy Agency досі мають значні аварійні запаси нафти, попри найбільше скоординоване вивільнення резервів в історії агентства. Стратегічні резерви залишаються одним із головних інструментів стабілізації нафтового ринку під час перебоїв із потоками. За даними Reuters, із моменту оголошення про вивільнення запасів 11 березня країни IEA випустили на ринок близько 290 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30727-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA заявила про понад 1 млрд барелів аварійних запасів після рекордного вивільнення нафти"/><br /><p>Країни — члени International Energy Agency досі мають значні аварійні запаси нафти, попри найбільше скоординоване вивільнення резервів в історії агентства.</p>
<h3>Стратегічні резерви залишаються одним із головних інструментів стабілізації нафтового ринку під час перебоїв із потоками.</h3>
<p>За даними Reuters, із моменту оголошення про вивільнення запасів 11 березня країни IEA випустили на ринок близько 290 млн барелів нафти. Водночас члени агентства сукупно утримують понад 1 млрд барелів аварійних нафтових запасів.</p>
<p>IEA погодила рекордне вивільнення 400 млн барелів зі стратегічних запасів після стрибка цін на нафту, спричиненого війною США та Ізраїлю з Іраном. 21 липня ціни на нафту знову зростали, оскільки ринок оцінював повідомлення про посередницькі зусилля разом із новими атаками США та Ірану і погрозами хуситів щодо морської блокади.</p>
<p>Reuters також навело дані про Китай: у червні імпорт сирої нафти цією країною впав на 41,3% до найнижчого рівня майже за десятиліття.</p>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо, що експорт із Перської затоки нижчий за пікові рівні кінця червня, але все ще значно вищий за рівні, які спостерігалися з початку березня до середини червня», — сказав Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-says-members-have-released-290-million-barrels-oil-since-march-11-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30727-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA заявила про понад 1 млрд барелів аварійних запасів після рекордного вивільнення нафти"/><br /><p>Країни — члени International Energy Agency досі мають значні аварійні запаси нафти, попри найбільше скоординоване вивільнення резервів в історії агентства.</p>
<h3>Стратегічні резерви залишаються одним із головних інструментів стабілізації нафтового ринку під час перебоїв із потоками.</h3>
<p>За даними Reuters, із моменту оголошення про вивільнення запасів 11 березня країни IEA випустили на ринок близько 290 млн барелів нафти. Водночас члени агентства сукупно утримують понад 1 млрд барелів аварійних нафтових запасів.</p>
<p>IEA погодила рекордне вивільнення 400 млн барелів зі стратегічних запасів після стрибка цін на нафту, спричиненого війною США та Ізраїлю з Іраном. 21 липня ціни на нафту знову зростали, оскільки ринок оцінював повідомлення про посередницькі зусилля разом із новими атаками США та Ірану і погрозами хуситів щодо морської блокади.</p>
<p>Reuters також навело дані про Китай: у червні імпорт сирої нафти цією країною впав на 41,3% до найнижчого рівня майже за десятиліття.</p>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо, що експорт із Перської затоки нижчий за пікові рівні кінця червня, але все ще значно вищий за рівні, які спостерігалися з початку березня до середини червня», — сказав Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-says-members-have-released-290-million-barrels-oil-since-march-11-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/iea-zayavila-pro-ponad-1-mlrd-bareliv-avarijnix-zapasiv-pislya-rekordnogo-vivilnennya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Indian Oil скасувала завантаження 2 млн барелів іракської нафти через ризики в Ормузькій протоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/154503/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/154503/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 06:20:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Indian refiners]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq oil]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker risk]]></category>
		<category><![CDATA[іракська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30729-Индия.jpg" alt="Indian Oil скасувала завантаження 2 млн барелів іракської нафти через ризики в Ормузькій протоці"/><br />Indian Oil Corp скасувала завантаження іракської нафти з термінала Basrah Oil Terminal через зростання ризиків та атаки на судна, які проходять Ормузькою протокою. Скасування рейсів із Басри показує, як безпекові ризики швидко впливають на графіки завантаження нафти для НПЗ. За інформацією трьох джерел Reuters, Indian Oil Corp готувалася завантажити 2 млн барелів іракської нафти на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30729-Индия.jpg" alt="Indian Oil скасувала завантаження 2 млн барелів іракської нафти через ризики в Ормузькій протоці"/><br /><p>Indian Oil Corp скасувала завантаження іракської нафти з термінала Basrah Oil Terminal через зростання ризиків та атаки на судна, які проходять Ормузькою протокою.</p>
<h3>Скасування рейсів із Басри показує, як безпекові ризики швидко впливають на графіки завантаження нафти для НПЗ.</h3>
<p>За інформацією трьох джерел Reuters, Indian Oil Corp готувалася завантажити 2 млн барелів іракської нафти на надвеликий танкер Lila Jamnagar приблизно 23 липня. Компанія відмовилася від цього рейсу після оцінки ризиків для проходження суден через Ормузьку протоку.</p>
<p>Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd також скасувала плани завантажити іракську нафту на індійський танкер класу Aframax Desh Gaurav. Обидві компанії не відповіли Reuters на запити про коментар.</p>
<p>Індія окремо порадила судновласникам, менеджерам суден і рекрутинговим компаніям не направляти індійських моряків на судна, що проходять Ормузькою протокою. Регулятор також зобов’язав капітанів відстежувати безпекові та навігаційні попередження.</p>
<p>Для ринку нафти ця новина важлива не через обсяг однієї партії, а через зміну поведінки покупців і судновласників. Коли НПЗ починають скасовувати завантаження, логістичний ризик безпосередньо переходить у ризик доступності сировини для переробки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indian-oil-corp-cancels-iraq-oil-lifting-amid-attacks-sources-say-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30729-Индия.jpg" alt="Indian Oil скасувала завантаження 2 млн барелів іракської нафти через ризики в Ормузькій протоці"/><br /><p>Indian Oil Corp скасувала завантаження іракської нафти з термінала Basrah Oil Terminal через зростання ризиків та атаки на судна, які проходять Ормузькою протокою.</p>
<h3>Скасування рейсів із Басри показує, як безпекові ризики швидко впливають на графіки завантаження нафти для НПЗ.</h3>
<p>За інформацією трьох джерел Reuters, Indian Oil Corp готувалася завантажити 2 млн барелів іракської нафти на надвеликий танкер Lila Jamnagar приблизно 23 липня. Компанія відмовилася від цього рейсу після оцінки ризиків для проходження суден через Ормузьку протоку.</p>
<p>Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd також скасувала плани завантажити іракську нафту на індійський танкер класу Aframax Desh Gaurav. Обидві компанії не відповіли Reuters на запити про коментар.</p>
<p>Індія окремо порадила судновласникам, менеджерам суден і рекрутинговим компаніям не направляти індійських моряків на судна, що проходять Ормузькою протокою. Регулятор також зобов’язав капітанів відстежувати безпекові та навігаційні попередження.</p>
<p>Для ринку нафти ця новина важлива не через обсяг однієї партії, а через зміну поведінки покупців і судновласників. Коли НПЗ починають скасовувати завантаження, логістичний ризик безпосередньо переходить у ризик доступності сировини для переробки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indian-oil-corp-cancels-iraq-oil-lifting-amid-attacks-sources-say-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/154503/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт саудівської нафти впав третій місяць поспіль до рекордного мінімуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/eksport-saudivsko%d1%97-nafti-vpav-tretij-misyac-pospil-do-rekordnogo-minimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/eksport-saudivsko%d1%97-nafti-vpav-tretij-misyac-pospil-do-rekordnogo-minimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 06:10:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[JODI]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[refinery runs]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi crude]]></category>
		<category><![CDATA[баланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[переробка на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[саудівська нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154500</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30726-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Експорт саудівської нафти впав третій місяць поспіль до рекордного мінімуму"/><br />Експорт сирої нафти Саудівської Аравії в травні знизився до близько 3,434 млн барелів на добу проти 3,986 млн барелів на добу у квітні. Нижчий експорт Саудівської Аравії посилює увагу ринку до доступності сировини для НПЗ. Показник став третім місячним зниженням поспіль і рекордним мінімумом у статистиці JODI, яка охоплює дані щодо саудівського видобутку й експорту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30726-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Експорт саудівської нафти впав третій місяць поспіль до рекордного мінімуму"/><br /><p>Експорт сирої нафти Саудівської Аравії в травні знизився до близько 3,434 млн барелів на добу проти 3,986 млн барелів на добу у квітні.</p>
<h3>Нижчий експорт Саудівської Аравії посилює увагу ринку до доступності сировини для НПЗ.</h3>
<p>Показник став третім місячним зниженням поспіль і рекордним мінімумом у статистиці JODI, яка охоплює дані щодо саудівського видобутку й експорту з 2002 року. Reuters зазначило, що дані надає Ер-Ріяд, а країни ОПЕК передають їх до Joint Organizations Data Initiative.</p>
<p>Видобуток Саудівської Аравії в травні становив 6,560 млн барелів на добу після рекордно низьких 6,316 млн барелів на добу у квітні. Водночас переробка нафти на саудівських НПЗ зросла на 0,175 млн барелів на добу — до 2,386 млн барелів на добу. Пряме спалювання сирої нафти збільшилося на 107 тис. барелів на добу — до 647 тис. барелів на добу.</p>
<p>Окремим ризиком Reuters назвало заяву хуситів про намір запровадити морську блокаду Саудівської Аравії. Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії засудило заяви хуситів і повідомило, що країна вживатиме «всіх необхідних заходів» для захисту суден.</p>
<blockquote><p>«Зниження саудівського експорту, ймовірно, все ще було пов’язане з конфліктом на Близькому Сході, але вищий внутрішній попит на спалювання сирої нафти, ймовірно, є ще одним чинником, який обмежує експорт нафти», — сказав Reuters Джованні Стауново, аналітик UBS.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-crude-exports-fall-third-straight-month-record-low-data-shows-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30726-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Експорт саудівської нафти впав третій місяць поспіль до рекордного мінімуму"/><br /><p>Експорт сирої нафти Саудівської Аравії в травні знизився до близько 3,434 млн барелів на добу проти 3,986 млн барелів на добу у квітні.</p>
<h3>Нижчий експорт Саудівської Аравії посилює увагу ринку до доступності сировини для НПЗ.</h3>
<p>Показник став третім місячним зниженням поспіль і рекордним мінімумом у статистиці JODI, яка охоплює дані щодо саудівського видобутку й експорту з 2002 року. Reuters зазначило, що дані надає Ер-Ріяд, а країни ОПЕК передають їх до Joint Organizations Data Initiative.</p>
<p>Видобуток Саудівської Аравії в травні становив 6,560 млн барелів на добу після рекордно низьких 6,316 млн барелів на добу у квітні. Водночас переробка нафти на саудівських НПЗ зросла на 0,175 млн барелів на добу — до 2,386 млн барелів на добу. Пряме спалювання сирої нафти збільшилося на 107 тис. барелів на добу — до 647 тис. барелів на добу.</p>
<p>Окремим ризиком Reuters назвало заяву хуситів про намір запровадити морську блокаду Саудівської Аравії. Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії засудило заяви хуситів і повідомило, що країна вживатиме «всіх необхідних заходів» для захисту суден.</p>
<blockquote><p>«Зниження саудівського експорту, ймовірно, все ще було пов’язане з конфліктом на Близькому Сході, але вищий внутрішній попит на спалювання сирої нафти, ймовірно, є ще одним чинником, який обмежує експорт нафти», — сказав Reuters Джованні Стауново, аналітик UBS.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-crude-exports-fall-third-straight-month-record-low-data-shows-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/eksport-saudivsko%d1%97-nafti-vpav-tretij-misyac-pospil-do-rekordnogo-minimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азійські НПЗ шукають маршрут через Суецький канал для саудівської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/azijski-npz-shukayut-marshrut-cherez-sueckij-kanal-dlya-saudivsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/azijski-npz-shukayut-marshrut-cherez-sueckij-kanal-dlya-saudivsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Jul 2026 05:10:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi crude]]></category>
		<category><![CDATA[Suez Canal]]></category>
		<category><![CDATA[SUMED]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[Суецький канал]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154499</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30725-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Азійські НПЗ шукають маршрут через Суецький канал для саудівської нафти"/><br />Азійські переробники розглядають перевезення саудівської нафти з порту Янбу через Суецький канал, трубопровід SUMED і далі навколо Африки через погрози хуситів у Червоному морі. Зміна маршрутів із Червоного моря може збільшити тривалість рейсів і витрати на фрахт та паливо. За даними Reuters, маршрут із саудівського порту Янбу через Єгипет, Суецький канал і далі навколо мису [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30725-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Азійські НПЗ шукають маршрут через Суецький канал для саудівської нафти"/><br /><p>Азійські переробники розглядають перевезення саудівської нафти з порту Янбу через Суецький канал, трубопровід SUMED і далі навколо Африки через погрози хуситів у Червоному морі.</p>
<h3>Зміна маршрутів із Червоного моря може збільшити тривалість рейсів і витрати на фрахт та паливо.</h3>
<p>За даними Reuters, маршрут із саудівського порту Янбу через Єгипет, Суецький канал і далі навколо мису Доброї Надії може додати до рейсу до чотирьох тижнів порівняно зі звичним рухом на схід із Янбу до Аравійського моря. Це також підвищує витрати на фрахт і суднове паливо.</p>
<p>Танкер Rodos, який завантажив нафту в Янбу для західного узбережжя Індії, рухався на захід і сигналізував про проходження Суецького каналу, показали дані LSEG і Kpler. Південнокорейська Hyundai Oilbank, за словами трейдерів, шукала надвеликий танкер VLCC для завантаження в Янбу з опціями Суецького каналу та трубопроводу SUMED.</p>
<p>Reuters зазначило, що VLCC не може повністю пройти Суецьким каналом через обмеження осадки. Тому судновласники можуть розвантажити частину партії на боці Червоного моря через SUMED, а потім знову забрати нафту на середземноморському боці. Така схема зазвичай використовується для потоків із Червоного моря до Європи.</p>
<blockquote><p>«Зміна поведінки танкерів свідчить, що вони сприймають загрози серйозно», — сказав Reuters Метт Сміт, директор з досліджень сировинних ринків Kpler.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/asian-refiners-look-suez-canal-move-saudi-oil-amid-houthi-shipping-threats-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30725-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Азійські НПЗ шукають маршрут через Суецький канал для саудівської нафти"/><br /><p>Азійські переробники розглядають перевезення саудівської нафти з порту Янбу через Суецький канал, трубопровід SUMED і далі навколо Африки через погрози хуситів у Червоному морі.</p>
<h3>Зміна маршрутів із Червоного моря може збільшити тривалість рейсів і витрати на фрахт та паливо.</h3>
<p>За даними Reuters, маршрут із саудівського порту Янбу через Єгипет, Суецький канал і далі навколо мису Доброї Надії може додати до рейсу до чотирьох тижнів порівняно зі звичним рухом на схід із Янбу до Аравійського моря. Це також підвищує витрати на фрахт і суднове паливо.</p>
<p>Танкер Rodos, який завантажив нафту в Янбу для західного узбережжя Індії, рухався на захід і сигналізував про проходження Суецького каналу, показали дані LSEG і Kpler. Південнокорейська Hyundai Oilbank, за словами трейдерів, шукала надвеликий танкер VLCC для завантаження в Янбу з опціями Суецького каналу та трубопроводу SUMED.</p>
<p>Reuters зазначило, що VLCC не може повністю пройти Суецьким каналом через обмеження осадки. Тому судновласники можуть розвантажити частину партії на боці Червоного моря через SUMED, а потім знову забрати нафту на середземноморському боці. Така схема зазвичай використовується для потоків із Червоного моря до Європи.</p>
<blockquote><p>«Зміна поведінки танкерів свідчить, що вони сприймають загрози серйозно», — сказав Reuters Метт Сміт, директор з досліджень сировинних ринків Kpler.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/asian-refiners-look-suez-canal-move-saudi-oil-amid-houthi-shipping-threats-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/22/azijski-npz-shukayut-marshrut-cherez-sueckij-kanal-dlya-saudivsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent піднялася до $91,05 на тлі атак у регіоні та погроз блокади Саудівської Аравії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/brent-pidnyalasya-do-9105-na-tli-atak-u-regioni-ta-pogroz-blokadi-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/brent-pidnyalasya-do-9105-na-tli-atak-u-regioni-ta-pogroz-blokadi-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 19:10:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[ринок бензинів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154498</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30724-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Brent піднялася до $91,05 на тлі атак у регіоні та погроз блокади Саудівської Аравії"/><br />Reuters 21 липня повідомило про зростання нафтових цін до п’ятитижневого максимуму після нових атак у регіоні, погроз хуситів щодо морської блокади Саудівської Аравії та розвороту двох танкерів із саудівською нафтою в Червоному морі. Геополітична премія знову стала ключовим чинником ціни на нафту, що формує базу для вартості бензинів і нафтопродуктів. Станом на 1:26 p.m. EDT [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30724-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Brent піднялася до $91,05 на тлі атак у регіоні та погроз блокади Саудівської Аравії"/><br /><p>Reuters 21 липня повідомило про зростання нафтових цін до п’ятитижневого максимуму після нових атак у регіоні, погроз хуситів щодо морської блокади Саудівської Аравії та розвороту двох танкерів із саудівською нафтою в Червоному морі.</p>
<h3>Геополітична премія знову стала ключовим чинником ціни на нафту, що формує базу для вартості бензинів і нафтопродуктів.</h3>
<p>Станом на 1:26 p.m. EDT 21 липня ф’ючерси на Brent подорожчали на $1,83, або на 2,1%, до $91,05 за барель. Американська WTI зросла на $1,92, або на 2,3%, до $85,15 за барель. За даними Reuters, Brent рухалася до найвищого закриття з 10 червня, а WTI — з 11 червня.</p>
<p>Ринок реагував на кілька одночасних ризиків для морської логістики. Два танкери, що перевозили саудівську нафту до Азії, розвернулися в Червоному морі після погроз хуситів щодо блокади Саудівської Аравії. Reuters також повідомило про удари США по цілях на півдні та заході Ірану, іранські атаки по об’єктах США в Бахрейні, Кувейті та Йорданії, а також про влучання щонайменше в один танкер у Ормузькій протоці.</p>
<p>Додатковий логістичний ризик виник у Чорному морі: Каспійський трубопровідний консорціум припинив приймання казахстанської нафти після зупинення відвантажень на своєму чорноморському терміналі через атаки на танкери, повідомили Reuters джерела.</p>
<blockquote><p>«Оптиміст може побачити в останніх американських атаках останню спробу посилити переговорну позицію перед досягненням компромісу й відкриттям Ормузької протоки. Однак ризик полягає в більш тривалому глухому куті — з невизначеними енергетичними потоками, вищими цінами на нафту та повторюваними атаками», — йдеться в записці SEB Research.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-dip-mediation-efforts-offset-us-iran-strikes-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30724-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Brent піднялася до $91,05 на тлі атак у регіоні та погроз блокади Саудівської Аравії"/><br /><p>Reuters 21 липня повідомило про зростання нафтових цін до п’ятитижневого максимуму після нових атак у регіоні, погроз хуситів щодо морської блокади Саудівської Аравії та розвороту двох танкерів із саудівською нафтою в Червоному морі.</p>
<h3>Геополітична премія знову стала ключовим чинником ціни на нафту, що формує базу для вартості бензинів і нафтопродуктів.</h3>
<p>Станом на 1:26 p.m. EDT 21 липня ф’ючерси на Brent подорожчали на $1,83, або на 2,1%, до $91,05 за барель. Американська WTI зросла на $1,92, або на 2,3%, до $85,15 за барель. За даними Reuters, Brent рухалася до найвищого закриття з 10 червня, а WTI — з 11 червня.</p>
<p>Ринок реагував на кілька одночасних ризиків для морської логістики. Два танкери, що перевозили саудівську нафту до Азії, розвернулися в Червоному морі після погроз хуситів щодо блокади Саудівської Аравії. Reuters також повідомило про удари США по цілях на півдні та заході Ірану, іранські атаки по об’єктах США в Бахрейні, Кувейті та Йорданії, а також про влучання щонайменше в один танкер у Ормузькій протоці.</p>
<p>Додатковий логістичний ризик виник у Чорному морі: Каспійський трубопровідний консорціум припинив приймання казахстанської нафти після зупинення відвантажень на своєму чорноморському терміналі через атаки на танкери, повідомили Reuters джерела.</p>
<blockquote><p>«Оптиміст може побачити в останніх американських атаках останню спробу посилити переговорну позицію перед досягненням компромісу й відкриттям Ормузької протоки. Однак ризик полягає в більш тривалому глухому куті — з невизначеними енергетичними потоками, вищими цінами на нафту та повторюваними атаками», — йдеться в записці SEB Research.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-dip-mediation-efforts-offset-us-iran-strikes-2026-07-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/brent-pidnyalasya-do-9105-na-tli-atak-u-regioni-ta-pogroz-blokadi-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 08:43:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC]]></category>
		<category><![CDATA[CPC Blend]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Каспійський трубопровідний консорціум]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий термінал]]></category>
		<category><![CDATA[Новоросійськ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154495</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br />Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти. Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br /><p>Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти.</p>
<h3>Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного маршруту — морському відвантаженні</h3>
<p>Танкер Nelsa був атакований після завантаження біля одного з двох виносних причальних пристроїв CPC. Удар припав на правий борт, після чого на палубі та під нею виникла пожежа. Екіпаж і аварійні служби її ліквідували. Більшість із 22 членів міжнародного екіпажу евакуювали буксирами консорціуму, судно залишилося на плаву. CPC повідомив, що розливу нафти не сталося.</p>
<p>Ключове обмеження стосується не роботи самого магістрального трубопроводу, а завершальної ланки експорту — завантаження танкерів у Чорному морі. CPC має довжину близько 1510 км і з&#8217;єднує каспійські родовища Казахстану з терміналом поблизу Новоросійська. Після надходження трубопроводом нафта має бути перевантажена на морські судна, тому навіть за збереження прокачування тимчасова недоступність морського відвантаження здатна накопичувати ресурс у системі та згодом вимагати скорочення потоку.</p>
<p>Відвантаження вже припиняли після атак на два танкери в неділю, після чого їх ненадовго відновили. Нова атака на Nelsa знову зупинила операції. При цьому CPC повідомляв, що виносні причали SPM-1 і SPM-3 унаслідок попередніх атак не були пошкоджені.</p>
<p>Масштаб маршруту робить навіть тимчасову зупинку важливою для фізичного нафтового балансу. У червні поставки через CPC становили 1,699 млн барелів на добу, що на 7% менше, ніж у травні. Консорціум забезпечує близько 80% експорту нафти Казахстану. За попередніми даними Reuters, CPC Blend традиційно спрямовується переважно європейським і частково азійським НПЗ, тому повторні збої у Чорному морі безпосередньо підвищують ризик для доступності каспійської сировини на європейському ринку.</p>
<p>Альтернативні маршрути для Казахстану існують, однак вони не забезпечують простого повного заміщення CPC. «Термінал» раніше аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%D1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/">вразливість казахстанського експорту через атаки на інфраструктуру CPC</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/">вплив зупинок і відновлення відвантажень у районі Новоросійська на нафтовий ринок</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/cpc-suspends-oil-loadings-following-attack-tanker-after-brief-resumption-2026-07-20/">Reuters: зупинка відвантажень CPC після атаки на Nelsa</a>; <a href="https://www.reuters.com/business/energy/black-sea-cpc-crude-offers-drop-amid-drone-strikes-2026-01-16/">Reuters: значення CPC Blend для європейських НПЗ</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30723-КТК.jpg" alt="CPC знову зупинив відвантаження нафти після атаки на танкер Nelsa: маршрут забезпечує близько 80% експорту Казахстану"/><br /><p>Каспійський трубопровідний консорціум 20 липня зупинив завантаження нафти на чорноморському терміналі після удару безпілотника по танкеру Nelsa. Пожежу на судні загасили, витоку нафти не зафіксовано, але операції з відвантаження були призупинені. Через систему CPC проходить близько 80% нафтового експорту Казахстану, а її потік становить майже 2% світової пропозиції нафти.</p>
<h3>Проблема виникла на кінцевій ланці трубопровідного маршруту — морському відвантаженні</h3>
<p>Танкер Nelsa був атакований після завантаження біля одного з двох виносних причальних пристроїв CPC. Удар припав на правий борт, після чого на палубі та під нею виникла пожежа. Екіпаж і аварійні служби її ліквідували. Більшість із 22 членів міжнародного екіпажу евакуювали буксирами консорціуму, судно залишилося на плаву. CPC повідомив, що розливу нафти не сталося.</p>
<p>Ключове обмеження стосується не роботи самого магістрального трубопроводу, а завершальної ланки експорту — завантаження танкерів у Чорному морі. CPC має довжину близько 1510 км і з&#8217;єднує каспійські родовища Казахстану з терміналом поблизу Новоросійська. Після надходження трубопроводом нафта має бути перевантажена на морські судна, тому навіть за збереження прокачування тимчасова недоступність морського відвантаження здатна накопичувати ресурс у системі та згодом вимагати скорочення потоку.</p>
<p>Відвантаження вже припиняли після атак на два танкери в неділю, після чого їх ненадовго відновили. Нова атака на Nelsa знову зупинила операції. При цьому CPC повідомляв, що виносні причали SPM-1 і SPM-3 унаслідок попередніх атак не були пошкоджені.</p>
<p>Масштаб маршруту робить навіть тимчасову зупинку важливою для фізичного нафтового балансу. У червні поставки через CPC становили 1,699 млн барелів на добу, що на 7% менше, ніж у травні. Консорціум забезпечує близько 80% експорту нафти Казахстану. За попередніми даними Reuters, CPC Blend традиційно спрямовується переважно європейським і частково азійським НПЗ, тому повторні збої у Чорному морі безпосередньо підвищують ризик для доступності каспійської сировини на європейському ринку.</p>
<p>Альтернативні маршрути для Казахстану існують, однак вони не забезпечують простого повного заміщення CPC. «Термінал» раніше аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/ukra%D1%97na-proponuye-kazaxstanu-naftu-i-novi-npz-stavka-na-obxid-rf-ta-perezapusk-pererobki/">вразливість казахстанського експорту через атаки на інфраструктуру CPC</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/">вплив зупинок і відновлення відвантажень у районі Новоросійська на нафтовий ринок</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/cpc-suspends-oil-loadings-following-attack-tanker-after-brief-resumption-2026-07-20/">Reuters: зупинка відвантажень CPC після атаки на Nelsa</a>; <a href="https://www.reuters.com/business/energy/black-sea-cpc-crude-offers-drop-amid-drone-strikes-2026-01-16/">Reuters: значення CPC Blend для європейських НПЗ</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай може збільшити експорт дистилятів: липневі постачання оцінюють у 787 тис. барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-distilyativ-lipnevi-postachannya-ocinyuyut-u-787-tis-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-distilyativ-lipnevi-postachannya-ocinyuyut-u-787-tis-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 08:28:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Азія | China]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154490</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30718-Цены_рост.jpg" alt="Китай може збільшити експорт дистилятів: липневі постачання оцінюють у 787 тис. барелів на добу"/><br />Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30718-Цены_рост.jpg" alt="Китай може збільшити експорт дистилятів: липневі постачання оцінюють у 787 тис. барелів на добу"/><br /><p>Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, але подальша політика Пекіна залишається невизначеною.</p>
<h3>Висока маржа створює стимул повернути більше пального на експорт</h3>
<p>20 липня Reuters повідомив про можливий перелом у китайській політиці щодо експорту нафтопродуктів. Пекін раніше неофіційно обмежив зовнішні постачання, щоб захистити внутрішній ринок після різкого погіршення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<p>За даними Kpler, у червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів. У липні аналітична компанія відстежує вже близько 787 тис. барелів на добу, тобто приблизно удвічі більше.</p>
<p>Економічний стимул для збільшення переробки та експорту різко посилився. 17 липня газойль, який є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $143,03 за барель. Його премія до Brent становила $54,93 за барель проти $18,94 напередодні початку війни з Іраном 27 лютого.</p>
<h3>Китай скоротив переробку до мінімуму з пандемії</h3>
<p>Потенційне відновлення експорту відбувається після глибокого скорочення китайської нафтопереробки. У червні імпорт сирої нафти впав до 7,12 млн барелів на добу — найнижчого рівня з жовтня 2016 року та на 41,3% нижче показника червня 2025 року.</p>
<p>Обсяг переробки скоротився до 12,47 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником із березня 2020 року. Одним із чинників такого падіння були саме обмеження на експорт готового пального.</p>
<p>Для європейського дизельного ринку збільшення китайських постачань важливе опосередковано. Додатковий продукт в Азії може зменшити потребу регіональних покупців у вантажах з інших напрямків у момент, коли <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/zapasi-gazojlyu-v-ara-vpali-do-minimumu-majzhe-za-chotiri-roki-na-tli-rekordno%D1%97-marzhi-dizelyu/">запаси газойлю в ARA перебувають на багаторічному мінімумі</a>. Водночас нове загострення навколо Ормузької протоки зберігає ризик того, що Китай знову віддасть перевагу внутрішній енергетичній безпеці перед експортом.</p>
<p>Ситуація підтверджує попередній висновок «Термінала», що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/11/deshevsha-nafta-vzhe-ne-ryatuye-chomu-dizpalivo-v-ukra%D1%97ni-mozhe-znovu-podorozhchati/">дешевша нафта не обов’язково означає дешевше дизпальне</a>: доступність готового продукту дедалі більше визначають завантаження НПЗ, експортні обмеження та логістика.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/what-is-chinas-next-surprise-oil-markets-lower-imports-higher-fuel-exports-2026-07-20/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30718-Цены_рост.jpg" alt="Китай може збільшити експорт дистилятів: липневі постачання оцінюють у 787 тис. барелів на добу"/><br /><p>Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, але подальша політика Пекіна залишається невизначеною.</p>
<h3>Висока маржа створює стимул повернути більше пального на експорт</h3>
<p>20 липня Reuters повідомив про можливий перелом у китайській політиці щодо експорту нафтопродуктів. Пекін раніше неофіційно обмежив зовнішні постачання, щоб захистити внутрішній ринок після різкого погіршення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<p>За даними Kpler, у червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів. У липні аналітична компанія відстежує вже близько 787 тис. барелів на добу, тобто приблизно удвічі більше.</p>
<p>Економічний стимул для збільшення переробки та експорту різко посилився. 17 липня газойль, який є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $143,03 за барель. Його премія до Brent становила $54,93 за барель проти $18,94 напередодні початку війни з Іраном 27 лютого.</p>
<h3>Китай скоротив переробку до мінімуму з пандемії</h3>
<p>Потенційне відновлення експорту відбувається після глибокого скорочення китайської нафтопереробки. У червні імпорт сирої нафти впав до 7,12 млн барелів на добу — найнижчого рівня з жовтня 2016 року та на 41,3% нижче показника червня 2025 року.</p>
<p>Обсяг переробки скоротився до 12,47 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником із березня 2020 року. Одним із чинників такого падіння були саме обмеження на експорт готового пального.</p>
<p>Для європейського дизельного ринку збільшення китайських постачань важливе опосередковано. Додатковий продукт в Азії може зменшити потребу регіональних покупців у вантажах з інших напрямків у момент, коли <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/zapasi-gazojlyu-v-ara-vpali-do-minimumu-majzhe-za-chotiri-roki-na-tli-rekordno%D1%97-marzhi-dizelyu/">запаси газойлю в ARA перебувають на багаторічному мінімумі</a>. Водночас нове загострення навколо Ормузької протоки зберігає ризик того, що Китай знову віддасть перевагу внутрішній енергетичній безпеці перед експортом.</p>
<p>Ситуація підтверджує попередній висновок «Термінала», що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/11/deshevsha-nafta-vzhe-ne-ryatuye-chomu-dizpalivo-v-ukra%D1%97ni-mozhe-znovu-podorozhchati/">дешевша нафта не обов’язково означає дешевше дизпальне</a>: доступність готового продукту дедалі більше визначають завантаження НПЗ, експортні обмеження та логістика.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/what-is-chinas-next-surprise-oil-markets-lower-imports-higher-fuel-exports-2026-07-20/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-distilyativ-lipnevi-postachannya-ocinyuyut-u-787-tis-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/other-countries/feed/ ) in 0.42553 seconds, on Jul 22nd, 2026 at 5:59 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 22nd, 2026 at 6:59 pm UTC -->