<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Прогноз</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/prognoz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 15 Jul 2026 08:34:02 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Китай може збільшити експорт бензину понад 400 тис. тонн у липні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-benzinu-ponad-400-tis-tonn-u-lipni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-benzinu-ponad-400-tis-tonn-u-lipni/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 08:34:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery runs]]></category>
		<category><![CDATA[експорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[запаси пального]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока | China gasoline exports]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154400</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30660-Китай.jpg" alt="Китай може збільшити експорт бензину понад 400 тис. тонн у липні"/><br />Головні тези: Китай послабив неформальні обмеження на експорт нафтопродуктів і може відправити за кордон понад 400 тис. тонн бензину в липні. Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального прогнозується на рівні близько 3 млн тонн. Водночас китайські НПЗ у червні працювали з найнижчим завантаженням за десять років, тому відновлення експорту залежить від зростання переробки. Липневий [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30660-Китай.jpg" alt="Китай може збільшити експорт бензину понад 400 тис. тонн у липні"/><br /><p><strong>Головні тези:</strong> Китай послабив неформальні обмеження на експорт нафтопродуктів і може відправити за кордон понад 400 тис. тонн бензину в липні. Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального прогнозується на рівні близько 3 млн тонн. Водночас китайські НПЗ у червні працювали з найнижчим завантаженням за десять років, тому відновлення експорту залежить від зростання переробки.</p>
<h3>Липневий план передбачає понад 400 тис. тонн бензину</h3>
<p>Китайські нафтопереробники готуються збільшити експорт бензину після послаблення обмежень, запроваджених на початку війни з Іраном для захисту внутрішнього ринку. За оцінками торговельних джерел Reuters, липневі відвантаження бензину можуть перевищити 400 тис. тонн.</p>
<p>Попередній план передбачав експорт менш як 40 тис. тонн бензину. Отже, можливий обсяг збільшується більш ніж у десять разів, хоча остаточний графік відвантажень залежить від доступних квот, завантаження НПЗ і судноплавства.</p>
<p>Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального може досягти 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Поточна оцінка Kpler становить 585 тис. барелів на добу, але вона може зрости після врахування додаткових партій.</p>
<h3>Низьке завантаження НПЗ стримує пропозицію</h3>
<p>У червні завантаження китайських установок первинної переробки знизилося до 57,72%. Це на 3,28 відсоткового пункту менше, ніж у травні, та на 13,09 відсоткового пункту нижче за показник червня 2025 року. Рівень став найнижчим приблизно за десять років.</p>
<p>Причинами були слабкий внутрішній попит і обмеження експорту готових нафтопродуктів. Імпорт нафти скоротився на 41,3% порівняно з червнем 2025 року, до 29,27 млн тонн, або 7,12 млн барелів на добу.</p>
<p>Експорт нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, що на 13,2% менше, ніж роком раніше. У червні Китай експортував 4,36 млн тонн нафтопродуктів.</p>
<h3>Додаткові партії не усувають глобального дефіциту</h3>
<p>Китайські постачання здатні збільшити доступність бензину та інших транспортних палив в Азії, але поки не повертають ринок до довоєнного стану. Експорт легких і середніх дистилятів зріс із 350 тис. барелів на добу у квітні до 423 тис. барелів на добу у червні, залишаючись значно нижчим за середні 719 тис. барелів на добу протягом трьох місяців перед початком війни.</p>
<p>У червні імпорт легких і середніх дистилятів до Азії знизився до 5,19 млн барелів на добу — мінімуму в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середній рівень трьох довоєнних місяців.</p>
<p>Збільшення китайського експорту розширює глобальну пропозицію, але його ефект обмежують низькі запаси, перебої в роботі НПЗ і нове загострення навколо Ормузької протоки. <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">IEA також фіксувало відставання відновлення готового пального від потоків сирої нафти</a>, що підтримує ціни бензину та маржу переробки.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/china-blunted-iran-war-oil-shock-can-it-do-same-fuels-2026-07-14/">Reuters: роль Китаю на ринку готового пального</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-june-oil-imports-hit-near-10-year-low-amid-iran-war-2026-07-14/">Reuters: імпорт нафти й завантаження НПЗ Китаю</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-further-eases-fuel-export-curbs-july-sources-say-2026-07-08/">Reuters: липневий план експорту бензину</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30660-Китай.jpg" alt="Китай може збільшити експорт бензину понад 400 тис. тонн у липні"/><br /><p><strong>Головні тези:</strong> Китай послабив неформальні обмеження на експорт нафтопродуктів і може відправити за кордон понад 400 тис. тонн бензину в липні. Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального прогнозується на рівні близько 3 млн тонн. Водночас китайські НПЗ у червні працювали з найнижчим завантаженням за десять років, тому відновлення експорту залежить від зростання переробки.</p>
<h3>Липневий план передбачає понад 400 тис. тонн бензину</h3>
<p>Китайські нафтопереробники готуються збільшити експорт бензину після послаблення обмежень, запроваджених на початку війни з Іраном для захисту внутрішнього ринку. За оцінками торговельних джерел Reuters, липневі відвантаження бензину можуть перевищити 400 тис. тонн.</p>
<p>Попередній план передбачав експорт менш як 40 тис. тонн бензину. Отже, можливий обсяг збільшується більш ніж у десять разів, хоча остаточний графік відвантажень залежить від доступних квот, завантаження НПЗ і судноплавства.</p>
<p>Сукупний експорт бензину, дизельного та авіаційного пального може досягти 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Поточна оцінка Kpler становить 585 тис. барелів на добу, але вона може зрости після врахування додаткових партій.</p>
<h3>Низьке завантаження НПЗ стримує пропозицію</h3>
<p>У червні завантаження китайських установок первинної переробки знизилося до 57,72%. Це на 3,28 відсоткового пункту менше, ніж у травні, та на 13,09 відсоткового пункту нижче за показник червня 2025 року. Рівень став найнижчим приблизно за десять років.</p>
<p>Причинами були слабкий внутрішній попит і обмеження експорту готових нафтопродуктів. Імпорт нафти скоротився на 41,3% порівняно з червнем 2025 року, до 29,27 млн тонн, або 7,12 млн барелів на добу.</p>
<p>Експорт нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, що на 13,2% менше, ніж роком раніше. У червні Китай експортував 4,36 млн тонн нафтопродуктів.</p>
<h3>Додаткові партії не усувають глобального дефіциту</h3>
<p>Китайські постачання здатні збільшити доступність бензину та інших транспортних палив в Азії, але поки не повертають ринок до довоєнного стану. Експорт легких і середніх дистилятів зріс із 350 тис. барелів на добу у квітні до 423 тис. барелів на добу у червні, залишаючись значно нижчим за середні 719 тис. барелів на добу протягом трьох місяців перед початком війни.</p>
<p>У червні імпорт легких і середніх дистилятів до Азії знизився до 5,19 млн барелів на добу — мінімуму в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середній рівень трьох довоєнних місяців.</p>
<p>Збільшення китайського експорту розширює глобальну пропозицію, але його ефект обмежують низькі запаси, перебої в роботі НПЗ і нове загострення навколо Ормузької протоки. <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">IEA також фіксувало відставання відновлення готового пального від потоків сирої нафти</a>, що підтримує ціни бензину та маржу переробки.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/china-blunted-iran-war-oil-shock-can-it-do-same-fuels-2026-07-14/">Reuters: роль Китаю на ринку готового пального</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-june-oil-imports-hit-near-10-year-low-amid-iran-war-2026-07-14/">Reuters: імпорт нафти й завантаження НПЗ Китаю</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-further-eases-fuel-export-curbs-july-sources-say-2026-07-08/">Reuters: липневий план експорту бензину</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-benzinu-ponad-400-tis-tonn-u-lipni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бензин у США подешевшав на 9,7%, але британський ринок не встиг повторити падіння</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/benzin-u-ssha-podeshevshav-na-97-ale-britanskij-rinok-ne-vstig-povtoriti-padinnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/benzin-u-ssha-podeshevshav-na-97-ale-britanskij-rinok-ne-vstig-povtoriti-padinnya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 08:33:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[UK petrol market]]></category>
		<category><![CDATA[US fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Банк Англії | gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154399</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30659-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Бензин у США подешевшав на 9,7%, але британський ринок не встиг повторити падіння"/><br />У червні бензин у США подешевшав на 9,7% порівняно з травнем і став головною причиною зниження загального індексу споживчих цін. Водночас голова Банку Англії Ендрю Бейлі зазначив, що готові нафтопродукти, включно з бензином, дешевшали повільніше за сиру нафту. Нова ескалація навколо Ормузької протоки вже розвернула нафтові й роздрібні ціни вгору. Коротке перемир’я знизило американські ціни [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30659-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Бензин у США подешевшав на 9,7%, але британський ринок не встиг повторити падіння"/><br /><p>У червні бензин у США подешевшав на 9,7% порівняно з травнем і став головною причиною зниження загального індексу споживчих цін. Водночас голова Банку Англії Ендрю Бейлі зазначив, що готові нафтопродукти, включно з бензином, дешевшали повільніше за сиру нафту. Нова ескалація навколо Ормузької протоки вже розвернула нафтові й роздрібні ціни вгору.</p>
<h3>Коротке перемир’я знизило американські ціни</h3>
<p>Середня вартість бензину у США в червні зменшилася на 9,7% порівняно з травнем. Зниження енергетичних цін стало головним чинником падіння індексу споживчих цін на 0,8% за місяць — найбільше з квітня 2020 року.</p>
<p>Річна інфляція сповільнилася з 4,2% у травні до 3,5% у червні. Це відбулося після тимчасового припинення бойових дій між США та Іраном і часткового відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку.</p>
<p>Полегшення виявилося коротким. Національна середня ціна звичайного бензину в США вже піднялася до $3,87 за галон, що на $0,70 перевищує рівень річної давності. Brent після падіння до $67 за барель на початку липня повернулася вище $80.</p>
<h3>Готовий бензин дешевшав повільніше за нафту</h3>
<p>Голова Банку Англії Ендрю Бейлі 14 липня звернув увагу на різницю між динамікою сирої нафти й готового пального. За його словами, нафта суттєво подешевшала після пікового стрибка, однак ціни продуктів переробки — бензину й дизельного пального — знизилися значно менше.</p>
<p>Цей розрив пояснюється тим, що вартість бензину визначає не лише ціна нафти. До неї додаються маржа переробки, доступність потужностей НПЗ, запаси готового продукту, фрахт, валютний курс, податки та роздрібна націнка.</p>
<p>«Термінал» раніше повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">ринок готового бензину залишався напруженішим за ринок сирої нафти</a>. Саме це підтримувало крек-спреди — різницю між вартістю нафти та виробленого з неї пального.</p>
<h3>Нове зростання Brent обмежує подальше здешевлення</h3>
<p>14 липня Brent піднімалася до $87,08 за барель після поновлення атак між США та Іраном. Це найвищий рівень із 12 червня. Різке зростання вартості сировини припало на момент, коли попереднє зниження ще не повністю відобразилося у роздрібних цінах європейських країн.</p>
<p>У Великій Британії бензин після падіння до 150,59 пенса за літр 6 липня вже 13 липня подорожчав до 151,19 пенса. Таким чином, новий нафтовий імпульс виник раніше, ніж споживачі отримали повний ефект від попереднього здешевлення. Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/27/nafta-povernulasya-do-dokrizovix-rivniv-a-britanskij-rac-zaklikav-azs-shvidko-zniziti-cini/">RAC вимагала від британських АЗС швидше передати падіння гуртових цін водіям</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/jul/14/june-cpi-report-inflation-cools-iran-deal">The Guardian: ціни на бензин та інфляція у США</a>, <a href="https://www.theguardian.com/business/live/2026/jul/14/oil-prices-rise-2-middle-east-strikes-chinas-exports-surge-ai-boom-live-updates">The Guardian: оцінка Банку Англії та ціни Brent</a>, <a href="https://www.theguardian.com/business/live/2026/jul/13/oil-price-jumps-gold-slides-us-iran-trade-attacks-live-news-updates">The Guardian: ціни на британських АЗС</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30659-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Бензин у США подешевшав на 9,7%, але британський ринок не встиг повторити падіння"/><br /><p>У червні бензин у США подешевшав на 9,7% порівняно з травнем і став головною причиною зниження загального індексу споживчих цін. Водночас голова Банку Англії Ендрю Бейлі зазначив, що готові нафтопродукти, включно з бензином, дешевшали повільніше за сиру нафту. Нова ескалація навколо Ормузької протоки вже розвернула нафтові й роздрібні ціни вгору.</p>
<h3>Коротке перемир’я знизило американські ціни</h3>
<p>Середня вартість бензину у США в червні зменшилася на 9,7% порівняно з травнем. Зниження енергетичних цін стало головним чинником падіння індексу споживчих цін на 0,8% за місяць — найбільше з квітня 2020 року.</p>
<p>Річна інфляція сповільнилася з 4,2% у травні до 3,5% у червні. Це відбулося після тимчасового припинення бойових дій між США та Іраном і часткового відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку.</p>
<p>Полегшення виявилося коротким. Національна середня ціна звичайного бензину в США вже піднялася до $3,87 за галон, що на $0,70 перевищує рівень річної давності. Brent після падіння до $67 за барель на початку липня повернулася вище $80.</p>
<h3>Готовий бензин дешевшав повільніше за нафту</h3>
<p>Голова Банку Англії Ендрю Бейлі 14 липня звернув увагу на різницю між динамікою сирої нафти й готового пального. За його словами, нафта суттєво подешевшала після пікового стрибка, однак ціни продуктів переробки — бензину й дизельного пального — знизилися значно менше.</p>
<p>Цей розрив пояснюється тим, що вартість бензину визначає не лише ціна нафти. До неї додаються маржа переробки, доступність потужностей НПЗ, запаси готового продукту, фрахт, валютний курс, податки та роздрібна націнка.</p>
<p>«Термінал» раніше повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">ринок готового бензину залишався напруженішим за ринок сирої нафти</a>. Саме це підтримувало крек-спреди — різницю між вартістю нафти та виробленого з неї пального.</p>
<h3>Нове зростання Brent обмежує подальше здешевлення</h3>
<p>14 липня Brent піднімалася до $87,08 за барель після поновлення атак між США та Іраном. Це найвищий рівень із 12 червня. Різке зростання вартості сировини припало на момент, коли попереднє зниження ще не повністю відобразилося у роздрібних цінах європейських країн.</p>
<p>У Великій Британії бензин після падіння до 150,59 пенса за літр 6 липня вже 13 липня подорожчав до 151,19 пенса. Таким чином, новий нафтовий імпульс виник раніше, ніж споживачі отримали повний ефект від попереднього здешевлення. Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/27/nafta-povernulasya-do-dokrizovix-rivniv-a-britanskij-rac-zaklikav-azs-shvidko-zniziti-cini/">RAC вимагала від британських АЗС швидше передати падіння гуртових цін водіям</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/jul/14/june-cpi-report-inflation-cools-iran-deal">The Guardian: ціни на бензин та інфляція у США</a>, <a href="https://www.theguardian.com/business/live/2026/jul/14/oil-prices-rise-2-middle-east-strikes-chinas-exports-surge-ai-boom-live-updates">The Guardian: оцінка Банку Англії та ціни Brent</a>, <a href="https://www.theguardian.com/business/live/2026/jul/13/oil-price-jumps-gold-slides-us-iran-trade-attacks-live-news-updates">The Guardian: ціни на британських АЗС</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/benzin-u-ssha-podeshevshav-na-97-ale-britanskij-rinok-ne-vstig-povtoriti-padinnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Понад 200 суден погоджували транзит через Ормузьку протоку з іранською адміністрацією після червневого меморандуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154386/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154386/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 08:19:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz shipping]]></category>
		<category><![CDATA[maritime permits]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[морські дозволи]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство через Ормуз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154386</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30650-Танкер.jpg" alt="Понад 200 суден погоджували транзит через Ормузьку протоку з іранською адміністрацією після червневого меморандуму"/><br />Argus Media 14 липня повідомила, що понад 200 неіранських суден координували транзит Ормузькою протокою з іранською Persian Gulf Strait Authority протягом трьох тижнів після меморандуму між Тегераном і Вашингтоном. Серед заявників 41% становили нафтові танкери. Контроль транзиту через Ормузьку протоку став окремим логістичним ризиком для нафти й нафтопродуктів За даними Argus, Persian Gulf Strait Authority [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30650-Танкер.jpg" alt="Понад 200 суден погоджували транзит через Ормузьку протоку з іранською адміністрацією після червневого меморандуму"/><br /><p>Argus Media 14 липня повідомила, що понад 200 неіранських суден координували транзит Ормузькою протокою з іранською Persian Gulf Strait Authority протягом трьох тижнів після меморандуму між Тегераном і Вашингтоном. Серед заявників 41% становили нафтові танкери.</p>
<h3>Контроль транзиту через Ормузьку протоку став окремим логістичним ризиком для нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>За даними Argus, Persian Gulf Strait Authority була створена в межах спроби Ірану посилити контроль над судноплавством у районі Ормузької протоки після початку війни між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого. Іран вимагав від суден, які планували пройти протокою, попередньо подавати заявку на дозвіл. У багатьох випадках це також передбачало сплату збору.</p>
<p>Збір було скасовано на 60 днів у межах меморандуму, підписаного 18 червня. Документ мав створити основу для відкриття протоки для комерційного судноплавства, припинення бойових дій і початку переговорів щодо остаточної мирної угоди. Однак суперечності щодо контролю та адміністрування протоки знову загострилися минулого тижня, коли Іран і США відновили удари.</p>
<p>Argus наводить структуру заявок: 41% суден, які зверталися по дозволи, були нафтовими танкерами, 27% — балкерами, 18% — контейнеровозами, 2% — LNG-танкерами. 53% суден прямували на схід, щоб вийти з Перської затоки, 47% — на захід, щоб увійти до затоки.</p>
<p>Серед суден, які прямували на схід, 21% мали пункт призначення в Китаї, 20% — в Індії, 29% — в інших країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Ще 22% прямували до ширшого близькосхідного регіону, включно з портами Оману, саудівськими портами Червоного моря та портом Фуджейра в ОАЕ. За даними PGSA, 79% суден, які координували транзит, також оформили страхове покриття через адміністрацію.</p>
<p>Для ринку дизельного пального і нафтопродуктів ця інформація важлива через те, що регуляторний контроль над вузьким морським проходом фактично стає частиною логістичної премії: судновласники, трейдери та переробники мають враховувати не лише фрахт, а й дозвільний режим, страхування та ризик повторного закриття маршруту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2851347-opec-downgrades-2026-oil-demand-forecast">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30650-Танкер.jpg" alt="Понад 200 суден погоджували транзит через Ормузьку протоку з іранською адміністрацією після червневого меморандуму"/><br /><p>Argus Media 14 липня повідомила, що понад 200 неіранських суден координували транзит Ормузькою протокою з іранською Persian Gulf Strait Authority протягом трьох тижнів після меморандуму між Тегераном і Вашингтоном. Серед заявників 41% становили нафтові танкери.</p>
<h3>Контроль транзиту через Ормузьку протоку став окремим логістичним ризиком для нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>За даними Argus, Persian Gulf Strait Authority була створена в межах спроби Ірану посилити контроль над судноплавством у районі Ормузької протоки після початку війни між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого. Іран вимагав від суден, які планували пройти протокою, попередньо подавати заявку на дозвіл. У багатьох випадках це також передбачало сплату збору.</p>
<p>Збір було скасовано на 60 днів у межах меморандуму, підписаного 18 червня. Документ мав створити основу для відкриття протоки для комерційного судноплавства, припинення бойових дій і початку переговорів щодо остаточної мирної угоди. Однак суперечності щодо контролю та адміністрування протоки знову загострилися минулого тижня, коли Іран і США відновили удари.</p>
<p>Argus наводить структуру заявок: 41% суден, які зверталися по дозволи, були нафтовими танкерами, 27% — балкерами, 18% — контейнеровозами, 2% — LNG-танкерами. 53% суден прямували на схід, щоб вийти з Перської затоки, 47% — на захід, щоб увійти до затоки.</p>
<p>Серед суден, які прямували на схід, 21% мали пункт призначення в Китаї, 20% — в Індії, 29% — в інших країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Ще 22% прямували до ширшого близькосхідного регіону, включно з портами Оману, саудівськими портами Червоного моря та портом Фуджейра в ОАЕ. За даними PGSA, 79% суден, які координували транзит, також оформили страхове покриття через адміністрацію.</p>
<p>Для ринку дизельного пального і нафтопродуктів ця інформація важлива через те, що регуляторний контроль над вузьким морським проходом фактично стає частиною логістичної премії: судновласники, трейдери та переробники мають враховувати не лише фрахт, а й дозвільний режим, страхування та ризик повторного закриття маршруту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2851347-opec-downgrades-2026-oil-demand-forecast">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154386/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Велика Британія проведе найбільші за десятиліття навчання із захисту критичної інфраструктури</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/velika-britaniya-provede-najbilshi-za-desyatilittya-navchannya-iz-zaxistu-kritichno%d1%97-infrastrukturi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/velika-britaniya-provede-najbilshi-za-desyatilittya-navchannya-iz-zaxistu-kritichno%d1%97-infrastrukturi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:51:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Cybersecurity]]></category>
		<category><![CDATA[hybrid threats]]></category>
		<category><![CDATA[UK resilience]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[водопостачання]]></category>
		<category><![CDATA[гібридні загрози]]></category>
		<category><![CDATA[кіберзахист]]></category>
		<category><![CDATA[критична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[резервування | critical infrastructure]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154403</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30662-Великобритания.jpg" alt="Велика Британія проведе найбільші за десятиліття навчання із захисту критичної інфраструктури"/><br />У 2027 році Велика Британія проведе багатоденні навчання для перевірки готовності державних органів і операторів життєво важливих систем до кібератак, диверсій та інших гібридних загроз. До сценарію залучать міністрів і сотні представників державного та громадського секторів. Окремо уряд оновив перелік національних ризиків, додавши загрози для водопостачання, інформаційної інфраструктури та поліцейських систем. Навчання перевірять безперервність основних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30662-Великобритания.jpg" alt="Велика Британія проведе найбільші за десятиліття навчання із захисту критичної інфраструктури"/><br /><p>У 2027 році Велика Британія проведе багатоденні навчання для перевірки готовності державних органів і операторів життєво важливих систем до кібератак, диверсій та інших гібридних загроз. До сценарію залучать міністрів і сотні представників державного та громадського секторів. Окремо уряд оновив перелік національних ризиків, додавши загрози для водопостачання, інформаційної інфраструктури та поліцейських систем.</p>
<h3>Навчання перевірять безперервність основних послуг</h3>
<p>Британський уряд 14 липня оголосив про проведення у 2027 році найбільших за кілька десятиліть внутрішніх оборонних навчань. Їхнім завданням стане перевірка здатності держави підтримувати роботу критичної інфраструктури під час одночасного фізичного, інформаційного та кібернетичного впливу.</p>
<p>Сценарій навчань не розголошуватимуть. Відомо, що вони триватимуть кілька днів і охоплять сотні посадовців із різних органів влади та установ громадського сектору. Перевірятимуть координацію управлінських рішень, кризове реагування та взаємодію з механізмами НАТО.</p>
<p>На відміну від локального тренування окремої служби, навчання мають відтворити кризу, за якої порушення в одному секторі поширюється на інші. Збій електропостачання або цифрових систем може одночасно обмежити роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, лікарень, поліції та систем державного управління.</p>
<h3>До реєстру внесли сім нових ризиків</h3>
<p>Велика Британія одночасно оновила офіційний перелік найбільших загроз для держави, додавши сім нових ризиків. Серед них — кібератаки на інфраструктуру даних, системи водопостачання та інформаційні системи поліції.</p>
<p>Окремою категорією визначено відмову цифрової стійкості — масштабний технологічний збій, який блокує роботу значної кількості взаємозалежних організацій. За основу цього сценарію взято глобальний збій CrowdStrike у 2024 році, який вивів із нормального режиму понад 8 млн комп’ютерів на базі Microsoft Windows.</p>
<p>Такий підхід зміщує увагу від захисту окремого об’єкта до забезпечення безперервності функцій. Для оператора критичної інфраструктури недостатньо лише захистити обладнання: необхідно мати резервний зв’язок, альтернативне електроживлення, відновлювані копії даних, ручні процедури управління та погоджену послідовність відновлення послуг.</p>
<h3>Населення готуватимуть до перебоїв із водою, електрикою та зв’язком</h3>
<p>До кінця 2026 року уряд планує розпочати загальнонаціональну інформаційну кампанію з підготовки домогосподарств до надзвичайних ситуацій. Вона охоплюватиме тривалі перебої з електропостачанням, водою, мобільним зв’язком і доступом до магазинів через екстремальну погоду, повені або кібератаки.</p>
<p>Залучення населення до підготовки зменшує навантаження на аварійні служби в перші години кризи. Водночас відповідальність за функціонування лікарень, водопостачання, зв’язку та інших критичних систем залишається за державою й операторами, які мають забезпечити резервування та відновлення.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/britain-test-readiness-hybrid-attack-biggest-defence-drill-decades-2026-07-14/">Reuters</a>, <a href="https://www.theguardian.com/politics/2026/jul/14/britons-urged-small-steps-prepare-potential-national-crises">The Guardian</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30662-Великобритания.jpg" alt="Велика Британія проведе найбільші за десятиліття навчання із захисту критичної інфраструктури"/><br /><p>У 2027 році Велика Британія проведе багатоденні навчання для перевірки готовності державних органів і операторів життєво важливих систем до кібератак, диверсій та інших гібридних загроз. До сценарію залучать міністрів і сотні представників державного та громадського секторів. Окремо уряд оновив перелік національних ризиків, додавши загрози для водопостачання, інформаційної інфраструктури та поліцейських систем.</p>
<h3>Навчання перевірять безперервність основних послуг</h3>
<p>Британський уряд 14 липня оголосив про проведення у 2027 році найбільших за кілька десятиліть внутрішніх оборонних навчань. Їхнім завданням стане перевірка здатності держави підтримувати роботу критичної інфраструктури під час одночасного фізичного, інформаційного та кібернетичного впливу.</p>
<p>Сценарій навчань не розголошуватимуть. Відомо, що вони триватимуть кілька днів і охоплять сотні посадовців із різних органів влади та установ громадського сектору. Перевірятимуть координацію управлінських рішень, кризове реагування та взаємодію з механізмами НАТО.</p>
<p>На відміну від локального тренування окремої служби, навчання мають відтворити кризу, за якої порушення в одному секторі поширюється на інші. Збій електропостачання або цифрових систем може одночасно обмежити роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, лікарень, поліції та систем державного управління.</p>
<h3>До реєстру внесли сім нових ризиків</h3>
<p>Велика Британія одночасно оновила офіційний перелік найбільших загроз для держави, додавши сім нових ризиків. Серед них — кібератаки на інфраструктуру даних, системи водопостачання та інформаційні системи поліції.</p>
<p>Окремою категорією визначено відмову цифрової стійкості — масштабний технологічний збій, який блокує роботу значної кількості взаємозалежних організацій. За основу цього сценарію взято глобальний збій CrowdStrike у 2024 році, який вивів із нормального режиму понад 8 млн комп’ютерів на базі Microsoft Windows.</p>
<p>Такий підхід зміщує увагу від захисту окремого об’єкта до забезпечення безперервності функцій. Для оператора критичної інфраструктури недостатньо лише захистити обладнання: необхідно мати резервний зв’язок, альтернативне електроживлення, відновлювані копії даних, ручні процедури управління та погоджену послідовність відновлення послуг.</p>
<h3>Населення готуватимуть до перебоїв із водою, електрикою та зв’язком</h3>
<p>До кінця 2026 року уряд планує розпочати загальнонаціональну інформаційну кампанію з підготовки домогосподарств до надзвичайних ситуацій. Вона охоплюватиме тривалі перебої з електропостачанням, водою, мобільним зв’язком і доступом до магазинів через екстремальну погоду, повені або кібератаки.</p>
<p>Залучення населення до підготовки зменшує навантаження на аварійні служби в перші години кризи. Водночас відповідальність за функціонування лікарень, водопостачання, зв’язку та інших критичних систем залишається за державою й операторами, які мають забезпечити резервування та відновлення.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/britain-test-readiness-hybrid-attack-biggest-defence-drill-decades-2026-07-14/">Reuters</a>, <a href="https://www.theguardian.com/politics/2026/jul/14/britons-urged-small-steps-prepare-potential-national-crises">The Guardian</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/velika-britaniya-provede-najbilshi-za-desyatilittya-navchannya-iz-zaxistu-kritichno%d1%97-infrastrukturi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай може збільшити експорт пального до 3 млн тонн у липні, але дефіцит дизеля збережеться</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-palnogo-do-3-mln-tonn-u-lipni-ale-deficit-dizelya-zberezhetsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-palnogo-do-3-mln-tonn-u-lipni-ale-deficit-dizelya-zberezhetsya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:26:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[азійський ринок | China]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154396</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30657-Китай_1.jpg" alt="Китай може збільшити експорт пального до 3 млн тонн у липні, але дефіцит дизеля збережеться"/><br />Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль. Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів Китайські торговельні джерела очікують, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30657-Китай_1.jpg" alt="Китай може збільшити експорт пального до 3 млн тонн у липні, але дефіцит дизеля збережеться"/><br /><p>Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.</p>
<h3>Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів</h3>
<p>Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.</p>
<p>Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.</p>
<h3>Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю</h3>
<p>У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.</p>
<p>Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.</p>
<h3>Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни</h3>
<p>Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.</p>
<p>Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.</p>
<p>Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-poyasnila-yak-rinok-kompensuvav-najbilshij-shok-postachannya-nafti/">як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання</a>, а також про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%D1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/">зростання вартості фрахту в Перській затоці</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/china-blunted-iran-war-oil-shock-can-it-do-same-fuels-2026-07-14/">Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-june-oil-imports-hit-near-10-year-low-amid-iran-war-2026-07-14/">Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30657-Китай_1.jpg" alt="Китай може збільшити експорт пального до 3 млн тонн у липні, але дефіцит дизеля збережеться"/><br /><p>Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.</p>
<h3>Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів</h3>
<p>Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.</p>
<p>Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.</p>
<h3>Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю</h3>
<p>У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.</p>
<p>Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.</p>
<h3>Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни</h3>
<p>Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.</p>
<p>Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.</p>
<p>Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-poyasnila-yak-rinok-kompensuvav-najbilshij-shok-postachannya-nafti/">як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання</a>, а також про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%D1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/">зростання вартості фрахту в Перській затоці</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/china-blunted-iran-war-oil-shock-can-it-do-same-fuels-2026-07-14/">Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/chinas-june-oil-imports-hit-near-10-year-low-amid-iran-war-2026-07-14/">Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/kitaj-mozhe-zbilshiti-eksport-palnogo-do-3-mln-tonn-u-lipni-ale-deficit-dizelya-zberezhetsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Після Ормузу Іран може використати Баб-ель-Мандеб як другий тиск на енергетичні потоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/pislya-ormuzu-iran-mozhe-vikoristati-bab-el-mandeb-yak-drugij-tisk-na-energetichni-potoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/pislya-ormuzu-iran-mozhe-vikoristati-bab-el-mandeb-yak-drugij-tisk-na-energetichni-potoki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:26:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risk]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154395</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30656-Иран.jpg" alt="Після Ормузу Іран може використати Баб-ель-Мандеб як другий тиск на енергетичні потоки"/><br />Іран сигналізує про можливість використати єменських союзників-хуситів для тиску на Баб-ель-Мандеб — вузький прохід між Червоним морем і Аденською затокою. Це створює ризик одночасного тиску на два ключові маршрути світової торгівлі енергоресурсами. Ризик для ринку пального зміщується від одного вузького місця до ланцюга морських маршрутів За матеріалом Reuters, Іран уже продемонстрував силу Ормузької протоки як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30656-Иран.jpg" alt="Після Ормузу Іран може використати Баб-ель-Мандеб як другий тиск на енергетичні потоки"/><br /><p>Іран сигналізує про можливість використати єменських союзників-хуситів для тиску на Баб-ель-Мандеб — вузький прохід між Червоним морем і Аденською затокою. Це створює ризик одночасного тиску на два ключові маршрути світової торгівлі енергоресурсами.</p>
<h3>Ризик для ринку пального зміщується від одного вузького місця до ланцюга морських маршрутів</h3>
<p>За матеріалом Reuters, Іран уже продемонстрував силу Ормузької протоки як стратегічного важеля, порушивши рух суден. Тепер, на тлі поглиблення ударів США по Ірану та ескалації атак хуситів, Тегеран може спробувати відкрити другий напрям тиску — Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Баб-ель-Мандеб з’єднує Червоне море з Аденською затокою. Через нього проходить частина саудівського нафтового експорту й значна частка світового судноплавства. Reuters зазначило, що погроза хуситів підвищує ризик порушення руху від Перської затоки до Червоного моря.</p>
<p>У матеріалі наведено заяву представника Ansarullah Мохаммеда аль-Фараха, який попередив, що у разі погіршення ситуації Баб-ель-Мандеб і Ормузька протока можуть бути закриті в «операційному альянсі». Він також заявив, що в такому разі ціни на нафту можуть підскочити до $200 за барель. Це оцінка процитованої особи, а не прогноз Reuters.</p>
<p>Reuters нагадало, що після початку війни в Газі у жовтні 2023 року атаки хуситів на комерційне судноплавство в Червоному морі вже змушували великі судноплавні компанії перенаправляти судна навколо півдня Африки, що підвищувало транспортні витрати.</p>
<blockquote><p>Фаваз Ґерґес сказав Reuters: «Не лише Ормуз, а й Баб-ель-Мандеб під ризиком».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/after-hormuz-iran-turns-red-sea-gateway-new-pressure-point-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30656-Иран.jpg" alt="Після Ормузу Іран може використати Баб-ель-Мандеб як другий тиск на енергетичні потоки"/><br /><p>Іран сигналізує про можливість використати єменських союзників-хуситів для тиску на Баб-ель-Мандеб — вузький прохід між Червоним морем і Аденською затокою. Це створює ризик одночасного тиску на два ключові маршрути світової торгівлі енергоресурсами.</p>
<h3>Ризик для ринку пального зміщується від одного вузького місця до ланцюга морських маршрутів</h3>
<p>За матеріалом Reuters, Іран уже продемонстрував силу Ормузької протоки як стратегічного важеля, порушивши рух суден. Тепер, на тлі поглиблення ударів США по Ірану та ескалації атак хуситів, Тегеран може спробувати відкрити другий напрям тиску — Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Баб-ель-Мандеб з’єднує Червоне море з Аденською затокою. Через нього проходить частина саудівського нафтового експорту й значна частка світового судноплавства. Reuters зазначило, що погроза хуситів підвищує ризик порушення руху від Перської затоки до Червоного моря.</p>
<p>У матеріалі наведено заяву представника Ansarullah Мохаммеда аль-Фараха, який попередив, що у разі погіршення ситуації Баб-ель-Мандеб і Ормузька протока можуть бути закриті в «операційному альянсі». Він також заявив, що в такому разі ціни на нафту можуть підскочити до $200 за барель. Це оцінка процитованої особи, а не прогноз Reuters.</p>
<p>Reuters нагадало, що після початку війни в Газі у жовтні 2023 року атаки хуситів на комерційне судноплавство в Червоному морі вже змушували великі судноплавні компанії перенаправляти судна навколо півдня Африки, що підвищувало транспортні витрати.</p>
<blockquote><p>Фаваз Ґерґес сказав Reuters: «Не лише Ормуз, а й Баб-ель-Мандеб під ризиком».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/after-hormuz-iran-turns-red-sea-gateway-new-pressure-point-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/pislya-ormuzu-iran-mozhe-vikoristati-bab-el-mandeb-yak-drugij-tisk-na-energetichni-potoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>MarketWatch: ризик бензину по $4 за галон у США повернувся через напругу навколо Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154394/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154394/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:26:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer inflation]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[pump prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154394</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30655-пистолет_азс_америка.jpg" alt="MarketWatch: ризик бензину по $4 за галон у США повернувся через напругу навколо Ормузу"/><br />MarketWatch 14 липня повідомило, що середня ціна бензину у США знову наближається до психологічного рівня $4 за галон. Причина — нове загострення між США та Іраном і зростання нафтових ф’ючерсів, які у вівторок рухалися до $80 за барель після недавнього мінімуму близько $68. Роздрібний бензин знову реагує на геополітичну премію в нафті За даними MarketWatch, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30655-пистолет_азс_америка.jpg" alt="MarketWatch: ризик бензину по $4 за галон у США повернувся через напругу навколо Ормузу"/><br /><p>MarketWatch 14 липня повідомило, що середня ціна бензину у США знову наближається до психологічного рівня $4 за галон. Причина — нове загострення між США та Іраном і зростання нафтових ф’ючерсів, які у вівторок рухалися до $80 за барель після недавнього мінімуму близько $68.</p>
<h3>Роздрібний бензин знову реагує на геополітичну премію в нафті</h3>
<p>За даними MarketWatch, американські водії отримали коротке полегшення на АЗС в останні тижні, але воно може бути нетривалим. Видання зазначило, що на тлі нового протистояння США та Ірану за контроль над Ормузькою протокою роздрібні ціни на бензин почали підніматися, а частина учасників ринку очікує повернення середньої ціни до $4 за галон або вище.</p>
<p>MarketWatch повідомило, що нафтові ф’ючерси у вівторок наближалися до $80 за барель. Під час паузи у бойових діях ціни опускалися до приблизно $68 за барель. Новий виток напруги також відновив побоювання щодо інфляції, яка у червні знижувалася на тлі тимчасового послаблення енергетичних цін.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів ця інформація важлива як сигнал загального механізму трансляції нафтової премії у роздріб. Джерело прямо пов’язує подорожчання бензину з вищими ф’ючерсами на нафту й загостренням у районі маршруту, який має системне значення для світового нафтового балансу.</p>
<p>Новина не містить окремих даних про ЄС або Україну, тому її ринкове значення обмежується глобальним ціновим сигналом: у разі подальшого підвищення сирої нафти дорожчає база для виробництва моторних палив, включно з бензинами.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.marketwatch.com/story/brace-for-4-gas-again-how-u-s-iran-tensions-are-threatening-to-end-the-price-break-at-the-pump-343a76e1">MarketWatch</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30655-пистолет_азс_америка.jpg" alt="MarketWatch: ризик бензину по $4 за галон у США повернувся через напругу навколо Ормузу"/><br /><p>MarketWatch 14 липня повідомило, що середня ціна бензину у США знову наближається до психологічного рівня $4 за галон. Причина — нове загострення між США та Іраном і зростання нафтових ф’ючерсів, які у вівторок рухалися до $80 за барель після недавнього мінімуму близько $68.</p>
<h3>Роздрібний бензин знову реагує на геополітичну премію в нафті</h3>
<p>За даними MarketWatch, американські водії отримали коротке полегшення на АЗС в останні тижні, але воно може бути нетривалим. Видання зазначило, що на тлі нового протистояння США та Ірану за контроль над Ормузькою протокою роздрібні ціни на бензин почали підніматися, а частина учасників ринку очікує повернення середньої ціни до $4 за галон або вище.</p>
<p>MarketWatch повідомило, що нафтові ф’ючерси у вівторок наближалися до $80 за барель. Під час паузи у бойових діях ціни опускалися до приблизно $68 за барель. Новий виток напруги також відновив побоювання щодо інфляції, яка у червні знижувалася на тлі тимчасового послаблення енергетичних цін.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів ця інформація важлива як сигнал загального механізму трансляції нафтової премії у роздріб. Джерело прямо пов’язує подорожчання бензину з вищими ф’ючерсами на нафту й загостренням у районі маршруту, який має системне значення для світового нафтового балансу.</p>
<p>Новина не містить окремих даних про ЄС або Україну, тому її ринкове значення обмежується глобальним ціновим сигналом: у разі подальшого підвищення сирої нафти дорожчає база для виробництва моторних палив, включно з бензинами.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.marketwatch.com/story/brace-for-4-gas-again-how-u-s-iran-tensions-are-threatening-to-end-the-price-break-at-the-pump-343a76e1">MarketWatch</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154394/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154383/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154383/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:13:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU methane rules]]></category>
		<category><![CDATA[refinery costs]]></category>
		<category><![CDATA[витрати НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[метанове регулювання ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154383</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30652-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%"/><br />Міжнародне енергетичне агентство попередило, що нові правила ЄС щодо метанових викидів можуть обмежити доступні для європейських НПЗ варіанти закупівлі нафти. Reuters повідомляє, що з січня 2027 року імпортовані нафта й газ мають відповідати вимогам моніторингу викидів, еквівалентним правилам ЄС або стандарту OGMP 2.0. Регуляторний ризик може перетворитися на фактор вартості сировини для європейських переробників За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30652-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що нові правила ЄС щодо метанових викидів можуть обмежити доступні для європейських НПЗ варіанти закупівлі нафти. Reuters повідомляє, що з січня 2027 року імпортовані нафта й газ мають відповідати вимогам моніторингу викидів, еквівалентним правилам ЄС або стандарту OGMP 2.0.</p>
<h3>Регуляторний ризик може перетворитися на фактор вартості сировини для європейських переробників</h3>
<p>За оцінкою IEA, близько 22,5 млн барелів на добу світового видобутку нафти у 2027 році відповідатимуть OGMP 2.0. Однак агентство наголошує, що не весь цей обсяг буде доступним для ЄС. У 2025 році Євросоюз імпортував 9,3 млн барелів на добу нафти.</p>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо, що пул торгованих сортів нафти, які НПЗ ЄС зможуть імпортувати законно, звузиться більш ніж на 50%», — зазначила IEA у щомісячному нафтовому звіті.</p></blockquote>
<p>IEA пояснює ризик тим, що окремі сорти нафти складно замістити, а частина виробників може надати перевагу продажам на прибутковіші ринки поза Європою. Як приклад Reuters наводить важку нафту для виробництва асфальту, яка значною мірою постачається з країн на кшталт Мексики та Венесуели, що не відповідають метановому стандарту ЄС.</p>
<blockquote><p>«Обмеження пулу сирої нафти для НПЗ ЄС може призвести до вищих вхідних витрат або переходу на використання неоптимальних сортів нафти», — зазначила IEA, додавши, що це може послабити енергетичну безпеку ЄС.</p></blockquote>
<p>Посли ЄС мають обговорити метанове законодавство в Брюсселі після того, як понад половина держав блоку, включно з Німеччиною, Італією та Чехією, закликали відкласти його застосування через побоювання щодо постачання енергоносіїв. Reuters також зазначає, що жодна країна ЄС поки не створила орган верифікації для контролю виконання законодавства.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-warns-eu-methane-law-could-limit-blocs-oil-supply-options-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30652-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що нові правила ЄС щодо метанових викидів можуть обмежити доступні для європейських НПЗ варіанти закупівлі нафти. Reuters повідомляє, що з січня 2027 року імпортовані нафта й газ мають відповідати вимогам моніторингу викидів, еквівалентним правилам ЄС або стандарту OGMP 2.0.</p>
<h3>Регуляторний ризик може перетворитися на фактор вартості сировини для європейських переробників</h3>
<p>За оцінкою IEA, близько 22,5 млн барелів на добу світового видобутку нафти у 2027 році відповідатимуть OGMP 2.0. Однак агентство наголошує, що не весь цей обсяг буде доступним для ЄС. У 2025 році Євросоюз імпортував 9,3 млн барелів на добу нафти.</p>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо, що пул торгованих сортів нафти, які НПЗ ЄС зможуть імпортувати законно, звузиться більш ніж на 50%», — зазначила IEA у щомісячному нафтовому звіті.</p></blockquote>
<p>IEA пояснює ризик тим, що окремі сорти нафти складно замістити, а частина виробників може надати перевагу продажам на прибутковіші ринки поза Європою. Як приклад Reuters наводить важку нафту для виробництва асфальту, яка значною мірою постачається з країн на кшталт Мексики та Венесуели, що не відповідають метановому стандарту ЄС.</p>
<blockquote><p>«Обмеження пулу сирої нафти для НПЗ ЄС може призвести до вищих вхідних витрат або переходу на використання неоптимальних сортів нафти», — зазначила IEA, додавши, що це може послабити енергетичну безпеку ЄС.</p></blockquote>
<p>Посли ЄС мають обговорити метанове законодавство в Брюсселі після того, як понад половина держав блоку, включно з Німеччиною, Італією та Чехією, закликали відкласти його застосування через побоювання щодо постачання енергоносіїв. Reuters також зазначає, що жодна країна ЄС поки не створила орган верифікації для контролю виконання законодавства.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-warns-eu-methane-law-could-limit-blocs-oil-supply-options-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154383/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:05:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти | Strait of Hormuz]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br />Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз Головні тези: Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай може частково послабити дефіцит нафтопродуктів, але ціни на газойль залишаються на 51% вищими за довоєнний рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154382/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154382/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 06:33:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизельного пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154382</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30646-Китай_1.jpg" alt="Китай може частково послабити дефіцит нафтопродуктів, але ціни на газойль залишаються на 51% вищими за довоєнний рівень"/><br />Reuters 14 липня звернуло увагу на зміну ролі Китаю у світовому балансі пального. Скорочення китайського імпорту сирої нафти допомогло стримати нафтовий шок, але на ринку нафтопродуктів тиск зберігається через обмеження постачання, російську заборону експорту дизельного пального та низькі запаси. Проблема змістилася з сирої нафти на готові продукти, насамперед дизельне пальне та газойль За даними Kpler, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30646-Китай_1.jpg" alt="Китай може частково послабити дефіцит нафтопродуктів, але ціни на газойль залишаються на 51% вищими за довоєнний рівень"/><br /><p>Reuters 14 липня звернуло увагу на зміну ролі Китаю у світовому балансі пального. Скорочення китайського імпорту сирої нафти допомогло стримати нафтовий шок, але на ринку нафтопродуктів тиск зберігається через обмеження постачання, російську заборону експорту дизельного пального та низькі запаси.</p>
<h3>Проблема змістилася з сирої нафти на готові продукти, насамперед дизельне пальне та газойль</h3>
<p>За даними Kpler, на які посилається Reuters, морський імпорт сирої нафти до Китаю в червні впав до 5,96 млн барелів на добу — найнижчого рівня за понад десятиліття. Це значно менше за середні 10,66 млн барелів на добу за три місяці до удару США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.</p>
<p>Водночас Reuters зазначає, що головний тиск залишився в сегменті нафтопродуктів. Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії в червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% нижче за середні 6,85 млн барелів на добу за три місяці до початку конфлікту.</p>
<p>Китайські експортні обмеження після початку війни також зменшили доступність продуктів. Експорт легких і середніх дистилятів із Китаю у квітні впав до 350 тис. барелів на добу, у травні зріс до 411 тис. барелів на добу, у червні — до 423 тис. барелів на добу. Це все ще нижче за середні 719 тис. барелів на добу за три місяці до конфлікту.</p>
<p>За даними торговельних джерел Reuters у Китаї, експорт дизельного пального, авіапального та бензину в липні може зрости до 3 млн тонн, або трохи менше ніж 800 тис. барелів на добу. Kpler на момент публікації оцінював липневий експорт нафтопродуктів із Китаю в 585 тис. барелів на добу.</p>
<p>Ціновий сигнал залишається жорстким. Singapore gasoil, який є базовим продуктом для дизельного пального, востаннє торгувався по $137,72 за барель. Це на 51% вище за $91,42 за барель 27 лютого, за день до початку конфлікту. Для порівняння, Brent на закритті понеділка становила $83,30 за барель, що на 14,9% вище за рівень 27 лютого.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/china-blunted-iran-war-oil-shock-can-it-do-same-fuels-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30646-Китай_1.jpg" alt="Китай може частково послабити дефіцит нафтопродуктів, але ціни на газойль залишаються на 51% вищими за довоєнний рівень"/><br /><p>Reuters 14 липня звернуло увагу на зміну ролі Китаю у світовому балансі пального. Скорочення китайського імпорту сирої нафти допомогло стримати нафтовий шок, але на ринку нафтопродуктів тиск зберігається через обмеження постачання, російську заборону експорту дизельного пального та низькі запаси.</p>
<h3>Проблема змістилася з сирої нафти на готові продукти, насамперед дизельне пальне та газойль</h3>
<p>За даними Kpler, на які посилається Reuters, морський імпорт сирої нафти до Китаю в червні впав до 5,96 млн барелів на добу — найнижчого рівня за понад десятиліття. Це значно менше за середні 10,66 млн барелів на добу за три місяці до удару США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.</p>
<p>Водночас Reuters зазначає, що головний тиск залишився в сегменті нафтопродуктів. Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії в червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% нижче за середні 6,85 млн барелів на добу за три місяці до початку конфлікту.</p>
<p>Китайські експортні обмеження після початку війни також зменшили доступність продуктів. Експорт легких і середніх дистилятів із Китаю у квітні впав до 350 тис. барелів на добу, у травні зріс до 411 тис. барелів на добу, у червні — до 423 тис. барелів на добу. Це все ще нижче за середні 719 тис. барелів на добу за три місяці до конфлікту.</p>
<p>За даними торговельних джерел Reuters у Китаї, експорт дизельного пального, авіапального та бензину в липні може зрости до 3 млн тонн, або трохи менше ніж 800 тис. барелів на добу. Kpler на момент публікації оцінював липневий експорт нафтопродуктів із Китаю в 585 тис. барелів на добу.</p>
<p>Ціновий сигнал залишається жорстким. Singapore gasoil, який є базовим продуктом для дизельного пального, востаннє торгувався по $137,72 за барель. Це на 51% вище за $91,42 за барель 27 лютого, за день до початку конфлікту. Для порівняння, Brent на закритті понеділка становила $83,30 за барель, що на 14,9% вище за рівень 27 лютого.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/china-blunted-iran-war-oil-shock-can-it-do-same-fuels-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154382/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/prognoz/feed/ ) in 1.40197 seconds, on Jul 15th, 2026 at 9:02 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 15th, 2026 at 10:02 am UTC -->