Покращення операційної стабільності підтримує нафтовидобуток найбільшого африканського виробника ОПЕК

OilPrice.com 12 листопада повідомило з посиланням на Nigerian Upstream Petroleum Regulatory Commission (NUPRC), що середньодобовий видобуток сирої нафти в Нігерії у жовтні становив 1,51 млн барелів.

Разом із газовим конденсатом загальний обсяг виробництва рідких вуглеводнів досяг 1,688 млн барелів на добу.

Конденсат не враховується під час визначення виконання квот ОПЕК+, тому для оцінювання відповідності виробничим обмеженням використовується саме показник видобутку сирої нафти.

За даними регулятора, результат жовтня становив 101% квотного рівня, установленого для Нігерії.

У NUPRC пояснили стабільність нафтовидобутку поліпшенням операційної діяльності, збільшенням фактичного часу роботи виробничих об’єктів і забезпеченням безперебійніших потоків сирої нафти.

Виробничі результати та подальші цілі

У травні 2026 року Нігерія досягла 15-місячного максимуму видобутку на рівні 1,53 млн барелів на добу. Це був найвищий показник із січня 2025 року.

На початку війни в Ірані нігерійська влада прагнула оперативно збільшити видобуток приблизно на 100 тис. барелів на добу, щоб використати можливості, які виникли через порушення глобальних нафтових потоків.

Раніше країна регулярно стикалася з труднощами виконання квот через диверсії, крадіжки нафти та розливи, які призводили до перебоїв в експортних операціях.

За інформацією видання, посилення заходів проти незаконного відбору нафти та пошкодження інфраструктури в дельті Нігеру сприяло відновленню виробничих показників.

Нігерія також планує збільшити видобуток сирої нафти до 2 млн барелів на добу у 2027 році. Таку ціль озвучив виконавчий віцепрезидент державної нафтової компанії NNPC Уді Нтіа.

Відновлення стабільного нафтовидобутку в Нігерії відбувається на тлі глобальних порушень маршрутів постачання, пов’язаних із воєнними діями на Близькому Сході.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com

Резерви дизпального та бензину планують розмістити в Індонезії та Таїланді

Країни АСЕАН розробляють механізм спільного резервування нафтопродуктів, який може запрацювати вже у 2027 році.

Про це 12 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на японське економічне видання Nikkei.

На початковому етапі програма передбачає використання наявних сховищ дизельного пального та бензину в Індонезії й Таїланді для забезпечення потреб Філіппін у кризових ситуаціях.

Компанії, пов’язані з філіппінською державною нафтовою компанією PNOC, мають намір підписати листи про наміри з операторами резервуарних парків двох країн.

За інформацією Nikkei, підписання документів очікується 14 листопада.

Однак станом на 12 листопада йдеться про заплановані домовленості. Фактичне створення та запуск системи ще не підтверджені.

На першому етапі ініціатива орієнтована на дизпальне та бензин. Згодом її можуть поширити на сиру нафту й інші країни регіону.

Система передбачатиме попередню оплату права доступу до запасів

Основою нового механізму стане так звана система ticket — попередньо оплаченого права придбання визначеного обсягу нафтопродуктів під час надзвичайної ситуації.

Країна або компанія, яка бере участь у програмі, сплачує встановлену плату за право отримати доступ до запасів, що фізично зберігаються в іншій країні.

Такий підхід дозволяє використовувати вже наявну інфраструктуру резервуарних парків без необхідності негайно створювати власні сховища для всіх учасників.

За інформацією Nikkei, подібні механізми застосовуються в Європейському Союзі.

Водночас оплачений доступ до запасів не означає автоматичного фізичного отримання пального. Для його постачання необхідно виконати умови договору та забезпечити транспортування.

Ініціативу координує Економічний дослідницький інститут АСЕАН і Східної Азії (ERIA), створений в Індонезії за участю Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії.

Розглядається можливість приєднання Лаосу та Тимору-Лешті. Надалі система може охопити більшу кількість країн АСЕАН.

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі, за повідомленням Nikkei, має оголосити про співпрацю у сфері спільного резервування нафтопродуктів на саміті Asia Zero Emission Community у Манілі 17 листопада. Створення спільних запасів розглядається як відповідь на порушення міжнародного постачання енергоносіїв через війну на Близькому Сході.

Джерело: Reuters

Brent завершила торги на рівні $95,82 за барель

Світові ціни на нафту 12 листопада 2026 року різко зросли на тлі відновлення побоювань щодо безпеки енергетичного постачання з Близького Сходу.

За підсумками торговельної сесії, наведеними Reuters, ф’ючерси Brent подорожчали на $3,06 за барель, або 3,3%, — до $95,82.

Американська WTI зросла на $2,21, або 2,6%, — до $88,74 за барель.

Попри денне підвищення, обидва нафтові індикатори залишалися приблизно на 2,5% нижчими за рівень початку тижня.

Протягом дня котирування змінювалися різноспрямовано. На початку торгів нафтові ціни знижувалися через очікування дипломатичного врегулювання конфлікту з Іраном.

Однак повідомлення про нові атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до переоцінки ризиків і відновлення зростання.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтону не обов’язково досягати домовленості з Іраном. Ця заява також вплинула на очікування учасників ринку щодо перспектив переговорів.

Хусити заявили про атаки на саудівський трубопровід і нафтові об’єкти

За повідомленням Reuters, єменські хусити, яких підтримує Іран, заявили про атаки на насосну станцію саудівського трубопроводу East-West, нафтовий об’єкт у портовому місті Янбу на Червоному морі та будівлю Saudi Aramco в Ер-Ріяді.

Згодом військова коаліція під керівництвом Саудівської Аравії повідомила про перехоплення та знищення двох безпілотників, запущених хуситами.

Один із них, за твердженням коаліції, перебував у районі Ер-Ріяда, інший — у східній нафтовидобувній частині країни.

Водночас Reuters не навело підтверджених даних про обсяг пошкоджень нафтової інфраструктури або скорочення фізичних відвантажень через ці інциденти.

Окремо іранські військові повідомили про вибухи на чотирьох нафтових танкерах в Ормузькій протоці після того, як судна нібито проігнорували попередження.

Агентство Reuters зазначило, що не змогло оперативно незалежно перевірити ці твердження.

Тому повідомлення про ураження чотирьох танкерів не слід вважати підтвердженим фактом без додаткових даних.

Ормузька протока до початку війни забезпечувала транспортування майже п’ятої частини світового експорту сирої нафти.

Загрози судноплавству через цей маршрут залишаються важливим чинником нафтового ціноутворення навіть тоді, коли фактичні обсяги постачання частково підтримуються альтернативними маршрутами.

Збільшення видобутку ОПЕК та запасів США стримує геополітичну премію

Одночасно з новими безпековими ризиками на ринку формуються чинники, які можуть обмежувати зростання нафтових цін.

За даними ОПЕК, у жовтні виробництво сирої нафти країнами організації збільшилося, насамперед завдяки Саудівській Аравії.

За оцінкою аналітиків ING, яку 12 листопада навело ENGINE, видобуток ОПЕК зріс майже на 2 млн барелів на добу — до 27,16 млн барелів на добу.

Видобуток Саудівської Аравії збільшився приблизно до 9,2 млн барелів на добу, наблизившись до довоєнного рівня.

Водночас американські запаси сирої нафти за тиждень до 6 листопада, за попередньою оцінкою American Petroleum Institute, збільшилися приблизно на 9 млн барелів.

Ці показники свідчать про відновлення частини світової пропозиції сировини.

Проте збільшення видобутку сирої нафти не гарантує пропорційного збільшення виробництва дизельного пального, яке залежить від роботи нафтопереробних підприємств.

Для європейського ринку дизпального важливо розмежовувати нафтові котирування та ціни готових середніх дистилятів. Зміна Brent формує лише одну зі складових закупівельної вартості дизпального.

Раніше «Термінал» аналізував причини збереження високих цін на дизпальне навіть за зниження вартості сирої нафти.

Нові події 12 листопада підтверджують збереження геополітичної волатильності нафтового ринку. Проте вони не дають підстав без додаткових даних прогнозувати конкретну зміну цін на дизпальне в Європі або Україні.

Для такого прогнозу необхідно враховувати котирування готового продукту, маржу переробки, транспортні витрати, валютний курс і фактичну доступність імпортного ресурсу.

Джерела: Reuters; ENGINE

Жовтневий експорт дизпального зріс приблизно вдвічі порівняно з вереснем

Морський експорт російського дизельного пального у жовтні 2026 року суттєво збільшився після періоду скорочення виробництва та зовнішніх відвантажень.

За інформацією Financial Times від 12 листопада, обсяги експорту становили приблизно 260–271 тис. барелів на добу проти 120–135 тис. барелів на добу у вересні.

Залежно від використаних меж оцінки збільшення становило приблизно 1,9–2,3 раза. Тому характеристика «майже подвоївся» відображає загальний масштаб зміни, а не один точний коефіцієнт.

Financial Times пов’язує відновлення експорту із тимчасовим послабленням виробничих обмежень після паузи в українських атаках на російські нафтопереробні підприємства.

Додатковим чинником стало оголошення 9 жовтня домовленості президентів США та росії щодо розширення міжнародної пропозиції дизельного пального.

Проте збільшення російського експорту не означало пропорційного зростання постачань до США.

За повідомленням Financial Times, станом на 12 листопада жоден із вантажів, які пов’язували з домовленістю, не був прийнятий американськими покупцями.

Танкери не змогли завершити постачання до США через юридичні ризики

Попри тимчасове послаблення американських санкцій, постачання російського дизпального до Сполучених Штатів залишилися невизначеними.

Два танкери, які спочатку прямували до американського узбережжя, змінили маршрути. Ще одне судно залишалося поблизу східного узбережжя США в очікуванні покупця.

За інформацією Financial Times, американські компанії побоюються можливих наслідків участі в операціях із російським пальним, зокрема санкційних, юридичних і репутаційних ризиків.

Подібні труднощі раніше вже висвітлював «Термінал» у матеріалі про зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним.

Нові дані Financial Times уточнюють результат жовтневого відновлення експорту: збільшення загального обсягу відвантажень відбулося без підтвердженого надходження російського дизпального на американський ринок.

Замість США додаткові обсяги були спрямовані до Бразилії, Туреччини та інших покупців.

Водночас доступні дані не дозволяють встановити, яка частина жовтневого приросту експорту припала на кожну країну призначення.

Нові атаки на НПЗ створюють ризик повторного скорочення експорту

Після відновлення українських атак на російські нафтопереробні підприємства 30 жовтня ситуація з доступністю експортного дизпального знову ускладнилася.

За інформацією Financial Times, російська влада продовжила обмеження експорту дизпального до січня 2027 року, передбачивши окремі винятки.

Водночас у російських регіонах відновилися локальні обмеження продажу автомобільного пального.

Це посилює конкуренцію між внутрішніми споживачами та експортними покупцями за доступні обсяги готової продукції.

Жовтневі показники експорту характеризують минулий період і не підтверджують можливості підтримувати аналогічні обсяги протягом листопада та грудня.

Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати фізичне збільшення російських відвантажень, їхні фактичні напрямки та реалізацію політичних домовленостей.

Для європейського ринку непрямий вплив залежатиме від того, як російські вантажі змінюватимуть баланс попиту та пропозиції в третіх країнах. Пряме постачання російського дизпального до ЄС залишається обмеженим санкціями.

Наведені дані підтверджують відновлення експорту у жовтні, але не дають підстав прогнозувати стабільне збільшення міжнародної пропозиції російського дизпального до кінця 2026 року.

Джерело: Financial Times

Лондон розширив санкції на російський нафтовидобуток і транспортну інфраструктуру

Уряд Великої Британії 12 листопада 2026 року оголосив новий пакет санкцій проти російського енергетичного сектору. Центральним елементом рішення стало включення до санкційного списку компанії «Славнефть».

Як повідомило Reuters, британський уряд заявив, що після цього став першою державою, яка запровадила санкції проти всіх 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії.

Раніше Велика Британія вже застосувала обмеження проти великих російських енергетичних підприємств, зокрема «Транснефти», «Роснефти» та «Лукойлу».

Новий пакет також передбачає санкції проти суден, залучених до перевезення російської нафти та зрідженого природного газу, великих вугільних компаній і нафтового проєкту «Восток Ойл».

Оголошення санкцій відбулося під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні в межах саміту Європейського політичного співтовариства.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем пов’язав нові обмеження з необхідністю скорочення нафтових доходів росії та посилення тиску для припинення війни проти України.

Водночас санкції проти виробника сирої нафти не слід автоматично ототожнювати з повною зупинкою його виробничої діяльності або припиненням усіх міжнародних постачань. Реальний ефект залежить від сфери застосування обмежень, діяльності контрагентів і можливостей використання альтернативної логістики.

Санкції можуть впливати на постачання сировини та торгівлю нафтопродуктами

Для міжнародного ринку дизельного пального санкції проти великих нафтовидобувних компаній мають переважно непряме значення.

Вони можуть ускладнювати фінансування операцій, страхування перевезень, залучення транспортних послуг та проведення міжнародних розрахунків.

Обмеження проти суден створюють окремі ризики для морської логістики. Однак повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки того, наскільки новий пакет санкцій скоротить фактичний експорт російської нафти або дизпального.

Особливого значення ці заходи набувають на тлі порушень роботи російських нафтопереробних підприємств після українських атак.

Раніше «Термінал» повідомляв про відновлення дефіциту пального в російських регіонах і обмеження продажу дизпального після атак на НПЗ.

Поєднання виробничих порушень і посилення санкцій може підвищувати ризики виконання експортних контрактів. Проте для підтвердження скорочення постачання необхідні фактичні дані про відвантаження та роботу переробних підприємств.

Для європейського ринку визначальним буде вплив на міжнародні торговельні потоки

Європейський Союз уже обмежує прямий імпорт російських нафтопродуктів. Тому нові британські санкції не означають автоматичного припинення існуючих постачань російського дизпального на ринок ЄС.

Водночас вони можуть впливати на міжнародний перерозподіл сировини та готової продукції, доступність транспортних послуг і рішення покупців у третіх країнах.

Для України значення нових санкцій залежатиме від їхнього впливу на європейську паливну кон’юнктуру, зокрема на фізичну пропозицію дизпального та логістичні витрати.

Наразі повідомлення від 12 листопада підтверджує розширення санкційного режиму, але не містить достатніх даних для прогнозування конкретної зміни європейських або українських цін на дизпальне.

Джерело: Reuters

Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального

Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.

За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.

У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.

Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:

• дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;
• автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;
• продаж пального в каністри — тимчасово припинено.

Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.

Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.

Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.

Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.

Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах

У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.

Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.

Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.

Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.

Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.

Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.

Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.

Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.

Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей

Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.

Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.

Раніше «Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя.

Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.

Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.

Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.

Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.

Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.

Джерело: Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks.

світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices

Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального

Головні тези: 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п’ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.

Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги

Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.

За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.

Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.

Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.

З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.

Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.

Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.

За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п’ятирічного рівня.

Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.

Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим

Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.

Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.

За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.

Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.

Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.

Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.

За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.

У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.

Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.

Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.

Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального

Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.

Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.

Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.

Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.

Раніше «Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.

У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.

Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.

Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.

Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.

Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.

Джерело: Reuters

Загострення ситуації на Близькому Сході змінило напрям цінового руху

За повідомленням Reuters від 12 листопада, ф’ючерси на Brent завершили торги зростанням на $3,06 за барель, або 3,3%, до $95,82. Американська WTI додала $2,21, або 2,6%, до $88,74 за барель. Попри відновлення котирувань, обидва еталонні сорти залишалися приблизно на 2,5% дешевшими порівняно з початком тижня.

На початку азійських торгів нафта втрачала близько $1 за барель. Проте згодом повідомлення про нові атаки на нафтову інфраструктуру та морські перевезення спричинили зміну ринкової динаміки.

Єменські хусити заявили про атаки на насосну станцію саудівського нафтопроводу East-West, нафтовий об’єкт у портовому місті Янбу на Червоному морі та будівлю Saudi Aramco в Ер-Ріяді. Водночас військова коаліція під керівництвом Саудівської Аравії повідомила про перехоплення двох безпілотників.

Іранські військові також заявили про ураження чотирьох нафтових танкерів в Ормузькій протоці. Reuters наголосило, що не змогло незалежно підтвердити ці повідомлення. До початку військового конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном через протоку транспортували майже п’яту частину світового експорту сирої нафти.

Додатковим чинником нестабільності стало повідомлення України про удар безпілотниками по портовій території Усть-Луги на Балтійському морі. За українськими даними, виникла пожежа та було пошкоджено частину резервуарного господарства.

Водночас на ринок надходили сигнали про збільшення пропозиції. Дані ОПЕК+ свідчили про зростання нафтовидобутку в жовтні, насамперед у Саудівській Аравії. Американське Управління енергетичної інформації повідомило про збільшення запасів сирої нафти, бензину та середніх дистилятів.

Головний економіст Matador Economics Тімоті Снайдер пов’язав посилення цінового тиску з взаємними атаками росії та України, а також діями іранських військових проти судноплавства.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Атака на навігаційні системи відбулася під час розширення альтернативних маршрутів експорту нафти

Три обізнані джерела підтвердили Reuters факт атаки на навігаційну інфраструктуру острова Дідамар, розташованого в Ормузькій протоці. Іранська сторона раніше заявила про знищення навігаційних систем противника.

Водночас незалежного підтвердження фактичного знищення обладнання Reuters не отримало. Джерела не надали кількісної оцінки пошкоджень. На відеозаписах зафіксовано дим над островом, а супутникові матеріали європейської програми Copernicus показали теплову активність.

Представники судноплавного сектору та морської безпеки повідомили агентству, що вплив атаки на комерційний рух може бути обмеженим. Однією з причин вони назвали функціонування інших навігаційних систем за межами атакованого об’єкта.

Паралельно експортери країн Перської затоки використовують альтернативні схеми перевезень для обходу обмежень. Зокрема, великі танкери транспортують нафту з портів регіону до районів перевалювання поблизу оманського Сохара та Фуджейри в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Одним із застосовуваних механізмів є перевалювання між суднами — ship-to-ship transfer. Воно дає змогу змінювати транспортне судно без заходу до звичайного перевалювального термінала.

За інформацією Reuters, у вересні та жовтні експорт нафти країн Перської затоки відновився до понад 80% рівня до початку війни. Цьому сприяли перевезення за підтримки американських військових і збільшення експорту Саудівської Аравії через червономорський порт Янбу.

Центральне командування Збройних сил США та міністерство інформації Оману на момент підготовки повідомлення не надали відповіді на запити Reuters щодо інциденту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нафта через Ормузьку протоку продовжує надходити, але довше й зі значно більшими витратами

У прогнозі, оприлюдненому 11 листопада, ABN AMRO повідомив про відновлення близькосхідного експорту нафти завдяки альтернативним маршрутам і способам транспортування.

Виробники використовують трубопроводи через Янбу, Фуджейру, маршрут Кіркук—Джейхан і систему SUMED. Додаткові обсяги перевозять за допомогою перевантажень нафти між суднами та рейсів, під час яких танкери приховують або вимикають сигнали відстеження.

Експортери також застосовують різні цінові механізми. Частина виробників надає знижки покупцям, які завантажують нафту всередині Перської затоки та беруть на себе підвищені витрати й ризики. Інші окремо визначають ціну сировини й стягують додаткову плату за доставлення вантажу за межі Ормузької протоки.

Попри зниження фрахтових ставок, вони залишаються дуже високими порівняно з історичними рівнями. Вартість додатково збільшують премії за страхування воєнних ризиків. ABN AMRO наголосив, що транспортування через Ормузьку протоку залишається можливим, але потребує значних витрат.

Перевантаження між танкерами допомагають підтримувати потоки, однак логістичні операції стали менш ефективними, ніж до конфлікту. Сира нафта довше надходить до НПЗ, а різке скорочення запасів залишає мало резервів на випадок нового шоку пропозиції.

Від початку 2026 року до кінця жовтня ціна Brent майже подвоїлася, а WTI зросла більш ніж на 80%. Надалі WTI подешевшала на 18%, а Brent — на 23%. Попри це, нафта залишалася приблизно на 50% дорожчою, ніж на початку року.

Банк прогнозує Brent на рівні $95 за барель наприкінці 2026 року та середню ціну $104 за барель у четвертому кварталі. Прогноз на кінець 2027 року становить $75 за барель. Це власний прогноз ABN AMRO, побудований на очікуванні перевищення пропозиції над споживанням і поступового відновлення запасів.

Закупівлі для поповнення виснажених резервів, за оцінкою банку, поглинатимуть частину майбутнього надлишку нафти та стримуватимуть зниження цін. Нормалізація маршрутів, витрат на фрахт і страхування відбуватиметься поступово.

Джерело: Terminal. За матеріалами: ABN AMRO.

Падіння транспортних витрат відновлює конкурентоспроможність африканської та бразильської нафти на азійському ринку

Згідно з повідомленням Reuters, скорочення ставок фрахту відбулося після досягнення рекордних рівнів вартості танкерних перевезень. Поліпшення доступності суден дало змогу трейдерам і нафтопереробним компаніям переглянути закупівельні рішення.

Серед активних покупців — Unipec, торговельний підрозділ китайської Sinopec, та південнокорейська SK Energy. Компанії зафрахтували судна для завантаження західноафриканської нафти в грудні за значно нижчими ставками.

Unipec придбала дві партії конголезької нафти Djeno із дисконтом приблизно $22/бар. до Dated Brent на умовах FOB. Такий базис означає, що вартість морського транспортування до порту призначення не входить у зазначену ціну продавця.

Reuters зазначає, що зниження транспортних витрат супроводжується послабленням цін на окремі сорти африканської та бразильської нафти через недостатній попит. Поєднання нижчих цін на сировину та дешевшого фрахту підвищило їхню привабливість для імпортерів.

Водночас азійські покупці продовжують бронювати порівняно невеликі партії американської WTI. Це свідчить про збереження кількох напрямів закупівлі сировини для азійської нафтопереробки.

Зміни у фрахтових ставках важливі для глобального нафтового балансу, оскільки впливають на економіку постачання між Атлантичним басейном та Азією. За інформацією Reuters, саме зниження вартості транспортування стало одним із чинників активізації закупівель після попереднього періоду дорогого фрахту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.