<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Торгівля</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Jul 2026 06:06:49 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/05/avtogaz-povertaye-perevagu-lpg-deshevshaye-shvidshe-za-benzin-i-zalishayetsya-vigidnishim-za-dizel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/05/avtogaz-povertaye-perevagu-lpg-deshevshaye-shvidshe-za-benzin-i-zalishayetsya-vigidnishim-za-dizel/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 05 Jul 2026 06:06:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[автогаз]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[бензин А-95]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[вартість 100 км пробігу]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок України]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154259</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30571-LPG.png" alt="Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель"/><br />Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель Після квітневої цінової паніки світовий ринок скрапленого газу перейшов до різкої корекції. Липневі контрактні ціни на пропан і бутан знизилися на десятки відсотків, а український роздріб уже відреагував на цей зовнішній фон. LPG знову має помітну перевагу у вартості 100 км пробігу. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30571-LPG.png" alt="Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель"/><br /><p>Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель</p>
<p>Після квітневої цінової паніки світовий ринок скрапленого газу перейшов до різкої корекції. Липневі контрактні ціни на пропан і бутан знизилися на десятки відсотків, а український роздріб уже відреагував на цей зовнішній фон.</p>
<h3>LPG знову має помітну перевагу у вартості 100 км пробігу.</h3>
<p>Станом на 3 липня середня ціна автогазу в Україні становила <strong>40,02 грн/л</strong>. Бензин А-95 коштував <strong>74,47 грн/л</strong>, дизельне пальне — <strong>75,51 грн/л</strong>. Тобто літр LPG був дешевшим за бензин на <strong>34,45 грн</strong>, а за дизель — на <strong>35,48 грн</strong>.</p>
<p>У відносному вимірі автогаз коштував лише <strong>53,7%</strong> від ціни А-95 і <strong>53,0%</strong> від ціни дизпального. Це вже не косметична різниця, а повноцінний ціновий розрив, який повертає LPG роль головної економічної альтернативи для частини автопарку.</p>
<h4>Світовий ринок охолов після квітневого стрибка</h4>
<p>Головний зовнішній сигнал прийшов із липневих контрактних цін. Saudi Aramco знизила ціну пропану з <strong>760 до 580 дол./т</strong>, тобто на <strong>180 дол./т</strong>, або на <strong>23,7%</strong>. Бутан подешевшав із <strong>820 до 600 дол./т</strong> — на <strong>220 дол./т</strong>, або на <strong>26,8%</strong>.</p>
<p>Для Середземномор’я та Чорноморського регіону важливішим є індикатор Sonatrach. У профільному новинному зрізі липнева ціна пропану була зафіксована на рівні <strong>440 дол./т</strong>, бутану — <strong>480 дол./т</strong>. Це означає падіння пропану на <strong>135 дол./т</strong>, або на <strong>23,5%</strong>, а бутану — на <strong>130 дол./т</strong>, або на <strong>21,3%</strong>.</p>
<p>Тобто світовий ринок LPG не просто заспокоївся після квітневого перегріву — він швидко відкотив значну частину кризової премії. У квітні пропан доходив до <strong>850 дол./т</strong>, бутан — до <strong>900 дол./т</strong>. Порівняно з цими піками липневі рівні Sonatrach нижчі приблизно на <strong>410 дол./т</strong> по пропану і на <strong>420 дол./т</strong> по бутану. Це майже половина квітневої ціни.</p>
<h4>Але ринок не став безризиковим</h4>
<p>Попри різке падіння контрактних орієнтирів, поточна картина не є однозначно “ведмежою”. На азійському ринку пропан CFR North Asia піднявся до <strong>590,50 дол./т</strong>, додавши <strong>2 дол./т</strong> за сесію. Бутан там, навпаки, знизився на <strong>3 дол./т</strong> — до <strong>595,50 дол./т</strong>.</p>
<p>У США запаси пропану та пропілену зросли п’ятий тиждень поспіль і досягли <strong>91,3 млн барелів</strong>. За тиждень приріст становив <strong>1,259 млн барелів</strong>. Водночас експорт пропану та пропілену знизився на <strong>5,9%</strong> — до <strong>1,907 млн барелів на добу</strong>. Це створює додатковий тиск на ціни з боку пропозиції.</p>
<p>Проте логістика залишається слабким місцем. Фрахт великих газовозів за маршрутом Перська затока — Японія зріс із <strong>211 до 250 дол./т</strong>, тобто на <strong>39 дол./т</strong>, або на <strong>18,5%</strong>. Такий стрибок не скасовує загального зниження цін на LPG, але може частково “з’їдати” перевагу дешевшого ресурсу на окремих напрямках постачання.</p>
<h4>Український роздріб уже відреагував</h4>
<p>В Україні автогаз за місяць подешевшав із <strong>46,11 до 40,02 грн/л</strong>. Зниження становить <strong>6,09 грн/л</strong>, або <strong>13,2%</strong>.</p>
<p>Для порівняння: бензин А-95 за той самий період знизився лише на <strong>1,8%</strong>, до <strong>74,47 грн/л</strong>. Дизельне пальне просіло сильніше — на <strong>11,36%</strong>, до <strong>75,51 грн/л</strong>. Але навіть після цього дизель залишається майже вдвічі дорожчим за LPG у літровому вимірі.</p>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Пальне</th>
<th>Ціна, грн/л</th>
<th>Зміна за місяць</th>
<th>Ринковий висновок</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG</td>
<td style="text-align: center;">40,02</td>
<td style="text-align: center;">-13,2%</td>
<td>Найсильніше здешевлення серед трьох видів пального</td>
</tr>
<tr>
<td>А-95</td>
<td style="text-align: center;">74,47</td>
<td style="text-align: center;">-1,8%</td>
<td>Роздріб залишається інерційним</td>
</tr>
<tr>
<td>Дизельне пальне</td>
<td style="text-align: center;">75,51</td>
<td style="text-align: center;">-11,36%</td>
<td>Сильна корекція, але ціна все ще майже вдвічі вища за LPG</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Перевага автогазу зараз тримається не тільки на слабкій реакції бензинового роздробу. Вона зберігається навіть на тлі суттєвого здешевлення дизельного пального.</p>
<h4>Скільки коштує 100 км на LPG, бензині й дизелі</h4>
<p>Для автовласника важливіше, скільки коштує пробіг.</p>
<p>Для розрахунку взято умовний типовий легковий автомобіль одного класу. Модельна витрата: <strong>8,0 л/100 км</strong> на бензині А-95, <strong>9,6 л/100 км</strong> на LPG і <strong>6,5 л/100 км</strong> на дизельному пальному. Це не паспорт конкретної моделі, а порівняльний сценарій, який дозволяє оцінити порядок економії.</p>
<p>За таких умов 100 км на автогазі коштують <strong>384 грн</strong>. На бензині А-95 — <strong>596 грн</strong>. На дизелі — <strong>491 грн</strong>.</p>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Пальне</th>
<th>Ціна, грн/л</th>
<th>Витрата, л/100 км</th>
<th>Вартість 100 км</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG</td>
<td style="text-align: center;">40,02</td>
<td style="text-align: center;">9,6</td>
<td style="text-align: center;">384 грн</td>
</tr>
<tr>
<td>А-95</td>
<td style="text-align: center;">74,47</td>
<td style="text-align: center;">8,0</td>
<td style="text-align: center;">596 грн</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: center;">Дизельне пальне</td>
<td style="text-align: center;">75,51</td>
<td style="text-align: center;">6,5</td>
<td style="text-align: center;">491 грн</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Отже, порівняно з бензином LPG економить близько <strong>212 грн на кожні 100 км</strong>. Це мінус <strong>35,5%</strong> до вартості пробігу. Порівняно з дизелем економія менша, але також відчутна — близько <strong>107 грн на 100 км</strong>, або <strong>21,7%</strong>.</p>
<h4>Що це означає для автовласника</h4>
<p>Для автомобіля з уже встановленим газобалонним обладнанням нинішні ціни створюють очевидну перевагу. За кожну тисячу кілометрів пробігу LPG дає приблизно <strong>2,1 тис. грн</strong> економії проти бензину А-95 і близько <strong>1,1 тис. грн</strong> проти дизельного пального.</p>
<p>Для тих, хто лише розглядає встановлення ГБО, картина складніша. Потрібно рахувати не лише різницю на 100 км, а й вартість обладнання, середній місячний пробіг, фактичну витрату конкретного автомобіля, режим руху та частку поїздок на газі. Але базовий ціновий сигнал зараз сильний: LPG коштує майже половину ціни бензину й дизеля.</p>
<h4>Ризики залишаються</h4>
<p>Поточна перевага LPG не означає, що автогаз гарантовано дешевшатиме й далі. Ринок уже пройшов глибоку корекцію, а частина спотових індикаторів рухається змішано. Крім того, логістика в сегменті LPG залишається чутливою до ситуації в Перській затоці, вартості фрахту та попиту з боку Азії.</p>
<p>Для України важливо й те, що зовнішнє здешевлення не завжди миттєво передається в роздріб. На ціну АЗС впливають залишки в мережах, гуртові партії, логістика, курс валют, конкуренція в регіонах і комерційна політика операторів.</p>
<p>Але на поточному зрізі висновок достатньо чіткий: LPG після квітневої паніки повернув собі сильну економічну позицію. Світові ціни на пропан і бутан різко знизилися, український автогаз за місяць подешевшав на <strong>13,2%</strong>, а його вартість на 100 км пробігу залишається нижчою, ніж у бензину й дизеля.</p>
<p>Для автовласника це означає просту річ: якщо рахувати не емоції, а гривні на кілометр, LPG знову виглядає <strong>найвигіднішим пальним серед основних альтернатив</strong>.</p>
<p>Джерело: <strong>Науково-технічний центр &#171;Псіхєя&#187;</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30571-LPG.png" alt="Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель"/><br /><p>Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель</p>
<p>Після квітневої цінової паніки світовий ринок скрапленого газу перейшов до різкої корекції. Липневі контрактні ціни на пропан і бутан знизилися на десятки відсотків, а український роздріб уже відреагував на цей зовнішній фон.</p>
<h3>LPG знову має помітну перевагу у вартості 100 км пробігу.</h3>
<p>Станом на 3 липня середня ціна автогазу в Україні становила <strong>40,02 грн/л</strong>. Бензин А-95 коштував <strong>74,47 грн/л</strong>, дизельне пальне — <strong>75,51 грн/л</strong>. Тобто літр LPG був дешевшим за бензин на <strong>34,45 грн</strong>, а за дизель — на <strong>35,48 грн</strong>.</p>
<p>У відносному вимірі автогаз коштував лише <strong>53,7%</strong> від ціни А-95 і <strong>53,0%</strong> від ціни дизпального. Це вже не косметична різниця, а повноцінний ціновий розрив, який повертає LPG роль головної економічної альтернативи для частини автопарку.</p>
<h4>Світовий ринок охолов після квітневого стрибка</h4>
<p>Головний зовнішній сигнал прийшов із липневих контрактних цін. Saudi Aramco знизила ціну пропану з <strong>760 до 580 дол./т</strong>, тобто на <strong>180 дол./т</strong>, або на <strong>23,7%</strong>. Бутан подешевшав із <strong>820 до 600 дол./т</strong> — на <strong>220 дол./т</strong>, або на <strong>26,8%</strong>.</p>
<p>Для Середземномор’я та Чорноморського регіону важливішим є індикатор Sonatrach. У профільному новинному зрізі липнева ціна пропану була зафіксована на рівні <strong>440 дол./т</strong>, бутану — <strong>480 дол./т</strong>. Це означає падіння пропану на <strong>135 дол./т</strong>, або на <strong>23,5%</strong>, а бутану — на <strong>130 дол./т</strong>, або на <strong>21,3%</strong>.</p>
<p>Тобто світовий ринок LPG не просто заспокоївся після квітневого перегріву — він швидко відкотив значну частину кризової премії. У квітні пропан доходив до <strong>850 дол./т</strong>, бутан — до <strong>900 дол./т</strong>. Порівняно з цими піками липневі рівні Sonatrach нижчі приблизно на <strong>410 дол./т</strong> по пропану і на <strong>420 дол./т</strong> по бутану. Це майже половина квітневої ціни.</p>
<h4>Але ринок не став безризиковим</h4>
<p>Попри різке падіння контрактних орієнтирів, поточна картина не є однозначно “ведмежою”. На азійському ринку пропан CFR North Asia піднявся до <strong>590,50 дол./т</strong>, додавши <strong>2 дол./т</strong> за сесію. Бутан там, навпаки, знизився на <strong>3 дол./т</strong> — до <strong>595,50 дол./т</strong>.</p>
<p>У США запаси пропану та пропілену зросли п’ятий тиждень поспіль і досягли <strong>91,3 млн барелів</strong>. За тиждень приріст становив <strong>1,259 млн барелів</strong>. Водночас експорт пропану та пропілену знизився на <strong>5,9%</strong> — до <strong>1,907 млн барелів на добу</strong>. Це створює додатковий тиск на ціни з боку пропозиції.</p>
<p>Проте логістика залишається слабким місцем. Фрахт великих газовозів за маршрутом Перська затока — Японія зріс із <strong>211 до 250 дол./т</strong>, тобто на <strong>39 дол./т</strong>, або на <strong>18,5%</strong>. Такий стрибок не скасовує загального зниження цін на LPG, але може частково “з’їдати” перевагу дешевшого ресурсу на окремих напрямках постачання.</p>
<h4>Український роздріб уже відреагував</h4>
<p>В Україні автогаз за місяць подешевшав із <strong>46,11 до 40,02 грн/л</strong>. Зниження становить <strong>6,09 грн/л</strong>, або <strong>13,2%</strong>.</p>
<p>Для порівняння: бензин А-95 за той самий період знизився лише на <strong>1,8%</strong>, до <strong>74,47 грн/л</strong>. Дизельне пальне просіло сильніше — на <strong>11,36%</strong>, до <strong>75,51 грн/л</strong>. Але навіть після цього дизель залишається майже вдвічі дорожчим за LPG у літровому вимірі.</p>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Пальне</th>
<th>Ціна, грн/л</th>
<th>Зміна за місяць</th>
<th>Ринковий висновок</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG</td>
<td style="text-align: center;">40,02</td>
<td style="text-align: center;">-13,2%</td>
<td>Найсильніше здешевлення серед трьох видів пального</td>
</tr>
<tr>
<td>А-95</td>
<td style="text-align: center;">74,47</td>
<td style="text-align: center;">-1,8%</td>
<td>Роздріб залишається інерційним</td>
</tr>
<tr>
<td>Дизельне пальне</td>
<td style="text-align: center;">75,51</td>
<td style="text-align: center;">-11,36%</td>
<td>Сильна корекція, але ціна все ще майже вдвічі вища за LPG</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Перевага автогазу зараз тримається не тільки на слабкій реакції бензинового роздробу. Вона зберігається навіть на тлі суттєвого здешевлення дизельного пального.</p>
<h4>Скільки коштує 100 км на LPG, бензині й дизелі</h4>
<p>Для автовласника важливіше, скільки коштує пробіг.</p>
<p>Для розрахунку взято умовний типовий легковий автомобіль одного класу. Модельна витрата: <strong>8,0 л/100 км</strong> на бензині А-95, <strong>9,6 л/100 км</strong> на LPG і <strong>6,5 л/100 км</strong> на дизельному пальному. Це не паспорт конкретної моделі, а порівняльний сценарій, який дозволяє оцінити порядок економії.</p>
<p>За таких умов 100 км на автогазі коштують <strong>384 грн</strong>. На бензині А-95 — <strong>596 грн</strong>. На дизелі — <strong>491 грн</strong>.</p>
<table>
<thead>
<tr>
<th>Пальне</th>
<th>Ціна, грн/л</th>
<th>Витрата, л/100 км</th>
<th>Вартість 100 км</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG</td>
<td style="text-align: center;">40,02</td>
<td style="text-align: center;">9,6</td>
<td style="text-align: center;">384 грн</td>
</tr>
<tr>
<td>А-95</td>
<td style="text-align: center;">74,47</td>
<td style="text-align: center;">8,0</td>
<td style="text-align: center;">596 грн</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: center;">Дизельне пальне</td>
<td style="text-align: center;">75,51</td>
<td style="text-align: center;">6,5</td>
<td style="text-align: center;">491 грн</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Отже, порівняно з бензином LPG економить близько <strong>212 грн на кожні 100 км</strong>. Це мінус <strong>35,5%</strong> до вартості пробігу. Порівняно з дизелем економія менша, але також відчутна — близько <strong>107 грн на 100 км</strong>, або <strong>21,7%</strong>.</p>
<h4>Що це означає для автовласника</h4>
<p>Для автомобіля з уже встановленим газобалонним обладнанням нинішні ціни створюють очевидну перевагу. За кожну тисячу кілометрів пробігу LPG дає приблизно <strong>2,1 тис. грн</strong> економії проти бензину А-95 і близько <strong>1,1 тис. грн</strong> проти дизельного пального.</p>
<p>Для тих, хто лише розглядає встановлення ГБО, картина складніша. Потрібно рахувати не лише різницю на 100 км, а й вартість обладнання, середній місячний пробіг, фактичну витрату конкретного автомобіля, режим руху та частку поїздок на газі. Але базовий ціновий сигнал зараз сильний: LPG коштує майже половину ціни бензину й дизеля.</p>
<h4>Ризики залишаються</h4>
<p>Поточна перевага LPG не означає, що автогаз гарантовано дешевшатиме й далі. Ринок уже пройшов глибоку корекцію, а частина спотових індикаторів рухається змішано. Крім того, логістика в сегменті LPG залишається чутливою до ситуації в Перській затоці, вартості фрахту та попиту з боку Азії.</p>
<p>Для України важливо й те, що зовнішнє здешевлення не завжди миттєво передається в роздріб. На ціну АЗС впливають залишки в мережах, гуртові партії, логістика, курс валют, конкуренція в регіонах і комерційна політика операторів.</p>
<p>Але на поточному зрізі висновок достатньо чіткий: LPG після квітневої паніки повернув собі сильну економічну позицію. Світові ціни на пропан і бутан різко знизилися, український автогаз за місяць подешевшав на <strong>13,2%</strong>, а його вартість на 100 км пробігу залишається нижчою, ніж у бензину й дизеля.</p>
<p>Для автовласника це означає просту річ: якщо рахувати не емоції, а гривні на кілометр, LPG знову виглядає <strong>найвигіднішим пальним серед основних альтернатив</strong>.</p>
<p>Джерело: <strong>Науково-технічний центр &#171;Псіхєя&#187;</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/05/avtogaz-povertaye-perevagu-lpg-deshevshaye-shvidshe-za-benzin-i-zalishayetsya-vigidnishim-za-dizel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/rosiya-pochala-morskij-import-benzinu-z-indi%d1%97-na-tli-deficitu-ta-regionalnix-obmezhen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/rosiya-pochala-morskij-import-benzinu-z-indi%d1%97-na-tli-deficitu-ta-regionalnix-obmezhen/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Jul 2026 07:32:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline imports]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[Імпорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154247</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30565-Индия.jpg" alt="росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень"/><br />Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії. Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину За повідомленням Reuters, у росії зростає [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30565-Индия.jpg" alt="росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень"/><br /><p>Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії.</p>
<h3>Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину</h3>
<p>За повідомленням Reuters, у росії зростає невдоволення через паливну кризу, спричинену ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Агентство зазначило, що пошкодження об’єктів стисло постачання пального, у більшості регіонів запроваджено обмеження, а водії почали обмінюватися інформацією про наявність бензину та черги.</p>
<p>У контрольованому росією Севастополі ціни на бензин за останній тиждень зросли на 30%, повідомив Росстат. Середня ціна бензину в росії нещодавно становила 72,38 рубля, або $0,9256 за літр. Водночас на окремих АЗС у регіонах, де Reuters зафіксувало дефіцит, ціна сягала $2,42 за літр.</p>
<p>Проблеми з бензином вийшли за межі приватного споживання. У Забайкальському краї були скасовані автобусні маршрути, а компанія зі збирання відходів призупинила роботу у чотирьох районах. У зернових регіонах фермери висловлювали занепокоєння через забезпечення жнив пальним.</p>
<p>Reuters також повідомило, що росія почала морський імпорт бензину з Індії, а Казахстан погодився постачати до росії 50 тис. тонн бензину у липні-серпні. Президент володимир путін у неділю визнав проблеми та заявив, що важливо зберегти постачання аграрному сектору, оскільки від цього залежить урожай. Віцепрем’єр Alexander Novak у середу сказав, що проблеми вирішуються.</p>
<blockquote><p>«Черга за бензином просто божевільна&#8230; Я починаю думати, що, можливо, мені слід ходити на роботу пішки», — сказала Reuters Tatiana Sedykh.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-frustration-rises-fuel-crisis-bites-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30565-Индия.jpg" alt="росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень"/><br /><p>Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії.</p>
<h3>Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину</h3>
<p>За повідомленням Reuters, у росії зростає невдоволення через паливну кризу, спричинену ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Агентство зазначило, що пошкодження об’єктів стисло постачання пального, у більшості регіонів запроваджено обмеження, а водії почали обмінюватися інформацією про наявність бензину та черги.</p>
<p>У контрольованому росією Севастополі ціни на бензин за останній тиждень зросли на 30%, повідомив Росстат. Середня ціна бензину в росії нещодавно становила 72,38 рубля, або $0,9256 за літр. Водночас на окремих АЗС у регіонах, де Reuters зафіксувало дефіцит, ціна сягала $2,42 за літр.</p>
<p>Проблеми з бензином вийшли за межі приватного споживання. У Забайкальському краї були скасовані автобусні маршрути, а компанія зі збирання відходів призупинила роботу у чотирьох районах. У зернових регіонах фермери висловлювали занепокоєння через забезпечення жнив пальним.</p>
<p>Reuters також повідомило, що росія почала морський імпорт бензину з Індії, а Казахстан погодився постачати до росії 50 тис. тонн бензину у липні-серпні. Президент володимир путін у неділю визнав проблеми та заявив, що важливо зберегти постачання аграрному сектору, оскільки від цього залежить урожай. Віцепрем’єр Alexander Novak у середу сказав, що проблеми вирішуються.</p>
<blockquote><p>«Черга за бензином просто божевільна&#8230; Я починаю думати, що, можливо, мені слід ходити на роботу пішки», — сказала Reuters Tatiana Sedykh.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-frustration-rises-fuel-crisis-bites-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/rosiya-pochala-morskij-import-benzinu-z-indi%d1%97-na-tli-deficitu-ta-regionalnix-obmezhen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція та Іспанія готуються до нової хвилі спеки до 44°C</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/franciya-ta-ispaniya-gotuyutsya-do-novo%d1%97-xvili-speki-do-44c/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/franciya-ta-ispaniya-gotuyutsya-do-novo%d1%97-xvili-speki-do-44c/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Jul 2026 06:55:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[cooling demand]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[power demand]]></category>
		<category><![CDATA[Spain]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[попит на охолодження]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154250</guid>
		<description><![CDATA[The Guardian 2 липня повідомило, що Іспанія та Франція готуються до нової можливої хвилі спеки після червня, який спричинив понад 2 000 надлишкових смертей у двох країнах. Іспанська метеорологічна агенція Aemet очікувала, що з суботи температура знову зростатиме, а в окремих районах південного сходу Іспанії у вівторок може досягти 42–44°C. За даними видання, червень в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>The Guardian 2 липня повідомило, що Іспанія та Франція готуються до нової можливої хвилі спеки після червня, який спричинив понад 2 000 надлишкових смертей у двох країнах. Іспанська метеорологічна агенція Aemet очікувала, що з суботи температура знову зростатиме, а в окремих районах південного сходу Іспанії у вівторок може досягти 42–44°C.</p>
<p>За даними видання, червень в Іспанії став другим найтеплішим за всю історію спостережень, а середня температура була на 3,2°C вищою за норму. У Франції попит на охолодження став помітним побутовим фактором: у Парижі та передмістях виник ажіотаж навколо дешевих кондиціонерів, тоді як багато будинків і шкіл історично не обладнані системами кондиціонування.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для ринку електроенергії Франції та Іспанії це сигнал зростання попиту на охолодження у денні та вечірні години. Для українського ринку прямий торговий вплив залежить від зв’язку через сусідні ринкові зони, але загальноєвропейський ефект полягає у підвищенні конкуренції за гнучку генерацію та можливому зростанні вечірньої волатильності.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — формування нових піків споживання в країнах Західної Європи, які вже зазнавали обмежень генерації через спеку. Якщо попит на охолодження збігається з низьким вітром або обмеженнями атомної генерації, це може підвищувати ціновий тиск у пов’язаних ринкових зонах.</p>
<blockquote><p>«Температури почнуть зростати на вихідних, і ми не можемо виключати ще одну хвилю спеки», — заявив представник Aemet Рубен дель Кампо.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/environment/2026/jul/02/spain-france-new-heatwave-warning" target="_blank">The Guardian</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>The Guardian 2 липня повідомило, що Іспанія та Франція готуються до нової можливої хвилі спеки після червня, який спричинив понад 2 000 надлишкових смертей у двох країнах. Іспанська метеорологічна агенція Aemet очікувала, що з суботи температура знову зростатиме, а в окремих районах південного сходу Іспанії у вівторок може досягти 42–44°C.</p>
<p>За даними видання, червень в Іспанії став другим найтеплішим за всю історію спостережень, а середня температура була на 3,2°C вищою за норму. У Франції попит на охолодження став помітним побутовим фактором: у Парижі та передмістях виник ажіотаж навколо дешевих кондиціонерів, тоді як багато будинків і шкіл історично не обладнані системами кондиціонування.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для ринку електроенергії Франції та Іспанії це сигнал зростання попиту на охолодження у денні та вечірні години. Для українського ринку прямий торговий вплив залежить від зв’язку через сусідні ринкові зони, але загальноєвропейський ефект полягає у підвищенні конкуренції за гнучку генерацію та можливому зростанні вечірньої волатильності.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — формування нових піків споживання в країнах Західної Європи, які вже зазнавали обмежень генерації через спеку. Якщо попит на охолодження збігається з низьким вітром або обмеженнями атомної генерації, це може підвищувати ціновий тиск у пов’язаних ринкових зонах.</p>
<blockquote><p>«Температури почнуть зростати на вихідних, і ми не можемо виключати ще одну хвилю спеки», — заявив представник Aemet Рубен дель Кампо.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/environment/2026/jul/02/spain-france-new-heatwave-warning" target="_blank">The Guardian</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/franciya-ta-ispaniya-gotuyutsya-do-novo%d1%97-xvili-speki-do-44c/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title> Єврокомісія зафіксувала середню ціну Euro-super 95 у ЄС на рівні €1 756,56 за 1 000 л</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/yevrokomisiya-zafiksuvala-serednyu-cinu-euro-super-95-u-yes-na-rivni-e1-75656-za-1-000-l/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/yevrokomisiya-zafiksuvala-serednyu-cinu-euro-super-95-u-yes-na-rivni-e1-75656-za-1-000-l/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Jul 2026 06:23:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[EU fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Euro-super 95]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[ринок бензинів ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154246</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30564-Еврокомиссия.jpg" alt=" Єврокомісія зафіксувала середню ціну Euro-super 95 у ЄС на рівні €1 756,56 за 1 000 л"/><br />Європейська комісія 2 липня оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на нафтопродукти. Для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л, а без податків — €895,04 за 1 000 л. Дані відображають значну роль податкової складової у кінцевій ціні бензину. Розрив між цінами з податками та без [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30564-Еврокомиссия.jpg" alt=" Єврокомісія зафіксувала середню ціну Euro-super 95 у ЄС на рівні €1 756,56 за 1 000 л"/><br /><p>Європейська комісія 2 липня оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на нафтопродукти. Для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л, а без податків — €895,04 за 1 000 л. Дані відображають значну роль податкової складової у кінцевій ціні бензину.</p>
<h3>Розрив між цінами з податками та без податків показує вагу фіскальної складової в ціні бензину в ЄС</h3>
<p>Європейська комісія 2 липня опублікувала оновлення Weekly Oil Bulletin — щотижневого бюлетеня споживчих цін на нафтопродукти в країнах ЄС. Дані бюлетеня подаються у євро за 1 000 л і використовуються для порівняння цін на моторне пальне між країнами.</p>
<p>За оприлюдненими таблицями, для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л. Без податків середня зважена ціна в ЄС становила €895,04 за 1 000 л. У єврозоні ціна з податками сягала €1 810,11 за 1 000 л, а без податків — €900,17 за 1 000 л.</p>
<p>Серед країн із найвищими цінами на Euro-super 95 із податками у бюлетені були Данія — €2 338,62 за 1 000 л, Нідерланди — €2 203,43 за 1 000 л, Фінляндія — €2 125,22 за 1 000 л, Франція — €1 935,26 за 1 000 л та Німеччина — €1 900 за 1 000 л. Нижчі рівні були зафіксовані в Мальті — €1 340 за 1 000 л, Польщі — €1 389,70 за 1 000 л, Іспанії — €1 437,86 за 1 000 л та Болгарії — €1 465 за 1 000 л.</p>
<p>Для ринку бензинів ці дані мають значення як офіційний індикатор кінцевої ціни, у якій поєднуються оптова вартість пального, податки та національні особливості ціноутворення. Fuel duty у такому контексті означає паливний податок або акциз на моторне пальне.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/data-and-analysis/weekly-oil-bulletin_en">European Commission</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30564-Еврокомиссия.jpg" alt=" Єврокомісія зафіксувала середню ціну Euro-super 95 у ЄС на рівні €1 756,56 за 1 000 л"/><br /><p>Європейська комісія 2 липня оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на нафтопродукти. Для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л, а без податків — €895,04 за 1 000 л. Дані відображають значну роль податкової складової у кінцевій ціні бензину.</p>
<h3>Розрив між цінами з податками та без податків показує вагу фіскальної складової в ціні бензину в ЄС</h3>
<p>Європейська комісія 2 липня опублікувала оновлення Weekly Oil Bulletin — щотижневого бюлетеня споживчих цін на нафтопродукти в країнах ЄС. Дані бюлетеня подаються у євро за 1 000 л і використовуються для порівняння цін на моторне пальне між країнами.</p>
<p>За оприлюдненими таблицями, для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л. Без податків середня зважена ціна в ЄС становила €895,04 за 1 000 л. У єврозоні ціна з податками сягала €1 810,11 за 1 000 л, а без податків — €900,17 за 1 000 л.</p>
<p>Серед країн із найвищими цінами на Euro-super 95 із податками у бюлетені були Данія — €2 338,62 за 1 000 л, Нідерланди — €2 203,43 за 1 000 л, Фінляндія — €2 125,22 за 1 000 л, Франція — €1 935,26 за 1 000 л та Німеччина — €1 900 за 1 000 л. Нижчі рівні були зафіксовані в Мальті — €1 340 за 1 000 л, Польщі — €1 389,70 за 1 000 л, Іспанії — €1 437,86 за 1 000 л та Болгарії — €1 465 за 1 000 л.</p>
<p>Для ринку бензинів ці дані мають значення як офіційний індикатор кінцевої ціни, у якій поєднуються оптова вартість пального, податки та національні особливості ціноутворення. Fuel duty у такому контексті означає паливний податок або акциз на моторне пальне.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/data-and-analysis/weekly-oil-bulletin_en">European Commission</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/yevrokomisiya-zafiksuvala-serednyu-cinu-euro-super-95-u-yes-na-rivni-e1-75656-za-1-000-l/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сонце й накопичувачі посилюють роль погодинного арбітражу на європейському ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonce-j-nakopichuvachi-posilyuyut-rol-pogodinnogo-arbitrazhu-na-yevropejskomu-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonce-j-nakopichuvachi-posilyuyut-rol-pogodinnogo-arbitrazhu-na-yevropejskomu-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 17:58:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[EU power mix]]></category>
		<category><![CDATA[solar]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна генерація]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154252</guid>
		<description><![CDATA[The Guardian 2 липня повідомило, що сонячна енергетика у 2025 році зросла на 30%, а батарейні накопичувачі — на 66% із нижчої бази. За даними матеріалу, у ЄС сонячна та вітрова генерація забезпечили близько 30% електроенергії у 2025 році проти 19% у 2021 році, а відновлювана енергетика загалом досягла 48% генерації. Частка викопного палива знизилася [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>The Guardian 2 липня повідомило, що сонячна енергетика у 2025 році зросла на 30%, а батарейні накопичувачі — на 66% із нижчої бази. За даними матеріалу, у ЄС сонячна та вітрова генерація забезпечили близько 30% електроенергії у 2025 році проти 19% у 2021 році, а відновлювана енергетика загалом досягла 48% генерації. Частка викопного палива знизилася до 29%.</p>
<p>Ці дані мають значення для арбітражу не як короткострокова новина одного торгового дня, а як сигнал зміни структури погодинного ціноутворення. Вища частка сонця посилює денні провали цін у години високої генерації, а зростання ролі накопичувачів підвищує значення часових спредів між денними та вечірніми годинами.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для учасників українського ринку, які оцінюють арбітраж із ЄС, важливим стає не лише порівняння середньодобових цін, а й аналіз погодинного профілю. За високої сонячної генерації денний імпортний сигнал може відрізнятися від вечірнього, коли сонце зникає, а попит залишається високим.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Основний ризик — помилкове перенесення середньодобового європейського сигналу на український ринок. Якщо в ЄС зростає частка сонця та накопичувачів, арбітражна логіка дедалі більше залежить від конкретної години поставки, доступності перетину та вартості небалансу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/environment/2026/jul/03/donald-trump-strait-of-hormuz-climate-crisis-europe-heatwave" target="_blank">The Guardian</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>The Guardian 2 липня повідомило, що сонячна енергетика у 2025 році зросла на 30%, а батарейні накопичувачі — на 66% із нижчої бази. За даними матеріалу, у ЄС сонячна та вітрова генерація забезпечили близько 30% електроенергії у 2025 році проти 19% у 2021 році, а відновлювана енергетика загалом досягла 48% генерації. Частка викопного палива знизилася до 29%.</p>
<p>Ці дані мають значення для арбітражу не як короткострокова новина одного торгового дня, а як сигнал зміни структури погодинного ціноутворення. Вища частка сонця посилює денні провали цін у години високої генерації, а зростання ролі накопичувачів підвищує значення часових спредів між денними та вечірніми годинами.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для учасників українського ринку, які оцінюють арбітраж із ЄС, важливим стає не лише порівняння середньодобових цін, а й аналіз погодинного профілю. За високої сонячної генерації денний імпортний сигнал може відрізнятися від вечірнього, коли сонце зникає, а попит залишається високим.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Основний ризик — помилкове перенесення середньодобового європейського сигналу на український ринок. Якщо в ЄС зростає частка сонця та накопичувачів, арбітражна логіка дедалі більше залежить від конкретної години поставки, доступності перетину та вартості небалансу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/environment/2026/jul/03/donald-trump-strait-of-hormuz-climate-crisis-europe-heatwave" target="_blank">The Guardian</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonce-j-nakopichuvachi-posilyuyut-rol-pogodinnogo-arbitrazhu-na-yevropejskomu-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent завершив 2 липня на рівні $71,80 на тлі відновлення потоків через Ормузьку протоку та падіння запасів бензину в США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/brent-zavershiv-2-lipnya-na-rivni-7180-na-tli-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-padinnya-zapasiv-benzinu-v-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/brent-zavershiv-2-lipnya-na-rivni-7180-na-tli-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-padinnya-zapasiv-benzinu-v-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 16:10:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[запаси бензину]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154242</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30561-Нефть.jpg" alt="Brent завершив 2 липня на рівні $71,80 на тлі відновлення потоків через Ормузьку протоку та падіння запасів бензину в США"/><br />Нафта 2 липня завершила торги невеликим зростанням після зниження до мінімумів, зафіксованих до початку американсько-ізраїльської війни проти Ірану наприкінці лютого. Для ринку бензинів важливим сигналом стало одночасне зниження запасів бензину в США та відновлення експорту через Ормузьку протоку. Ціноутворення на нафту залишається залежним від швидкості нормалізації постачання через Ормузьку протоку та стану запасів пального За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30561-Нефть.jpg" alt="Brent завершив 2 липня на рівні $71,80 на тлі відновлення потоків через Ормузьку протоку та падіння запасів бензину в США"/><br /><p>Нафта 2 липня завершила торги невеликим зростанням після зниження до мінімумів, зафіксованих до початку американсько-ізраїльської війни проти Ірану наприкінці лютого. Для ринку бензинів важливим сигналом стало одночасне зниження запасів бензину в США та відновлення експорту через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Ціноутворення на нафту залишається залежним від швидкості нормалізації постачання через Ормузьку протоку та стану запасів пального</h3>
<p>За даними Reuters, ф’ючерси Brent 2 липня зросли на 23 центи, або на 0,32%, і завершили день на рівні $71,80 за барель. Американська WTI піднялася на 11 центів, або на 0,16%, до $68,69 за барель. Водночас за тиждень Brent знизився на 0,60%, а WTI — на 0,78%.</p>
<p>Ринок реагував на переговори США та Ірану в Досі, які були зосереджені на Ормузькій протоці. Катар повідомив про «позитивний прогрес» у питаннях, пов’язаних із меморандумом, який у червні зупинив війну, але Reuters зазначило, що ознак тривалого миру поки немає. Наступна зустріч очікується після похоронних процесій 9 липня для покійного верховного лідера Ірану.</p>
<p>Логістичний блок залишився ключовим для ринку. Reuters повідомило, що щонайменше п’ять супертанкерів із 10 млн барелів саудівської нафти, завантаженої в Рас-Танурі, вийшли через Ормузьку протоку. За даними джерел агентства, Saudi Aramco перейшла на спотове ціноутворення, щоб прискорити продажі в Азії.</p>
<p>Фактором підтримки цін стали запаси у США. Американські запаси сирої нафти знизилися до найнижчого рівня з 2018 року через вищий попит НПЗ, а запаси бензину також скоротилися. Це має пряме значення для ринку бензинів, оскільки відображає напруження між доступністю сировини та можливістю переробки.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо невелике закриття коротких позицій. Фокус змістився з питання, скільки постачання ми втратимо, на питання, скільки постачання ми побачимо на ринку», — заявив John Kilduff, партнер Again Capital.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-after-us-iran-talks-conclude-doha-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30561-Нефть.jpg" alt="Brent завершив 2 липня на рівні $71,80 на тлі відновлення потоків через Ормузьку протоку та падіння запасів бензину в США"/><br /><p>Нафта 2 липня завершила торги невеликим зростанням після зниження до мінімумів, зафіксованих до початку американсько-ізраїльської війни проти Ірану наприкінці лютого. Для ринку бензинів важливим сигналом стало одночасне зниження запасів бензину в США та відновлення експорту через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Ціноутворення на нафту залишається залежним від швидкості нормалізації постачання через Ормузьку протоку та стану запасів пального</h3>
<p>За даними Reuters, ф’ючерси Brent 2 липня зросли на 23 центи, або на 0,32%, і завершили день на рівні $71,80 за барель. Американська WTI піднялася на 11 центів, або на 0,16%, до $68,69 за барель. Водночас за тиждень Brent знизився на 0,60%, а WTI — на 0,78%.</p>
<p>Ринок реагував на переговори США та Ірану в Досі, які були зосереджені на Ормузькій протоці. Катар повідомив про «позитивний прогрес» у питаннях, пов’язаних із меморандумом, який у червні зупинив війну, але Reuters зазначило, що ознак тривалого миру поки немає. Наступна зустріч очікується після похоронних процесій 9 липня для покійного верховного лідера Ірану.</p>
<p>Логістичний блок залишився ключовим для ринку. Reuters повідомило, що щонайменше п’ять супертанкерів із 10 млн барелів саудівської нафти, завантаженої в Рас-Танурі, вийшли через Ормузьку протоку. За даними джерел агентства, Saudi Aramco перейшла на спотове ціноутворення, щоб прискорити продажі в Азії.</p>
<p>Фактором підтримки цін стали запаси у США. Американські запаси сирої нафти знизилися до найнижчого рівня з 2018 року через вищий попит НПЗ, а запаси бензину також скоротилися. Це має пряме значення для ринку бензинів, оскільки відображає напруження між доступністю сировини та можливістю переробки.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо невелике закриття коротких позицій. Фокус змістився з питання, скільки постачання ми втратимо, на питання, скільки постачання ми побачимо на ринку», — заявив John Kilduff, партнер Again Capital.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-after-us-iran-talks-conclude-doha-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/brent-zavershiv-2-lipnya-na-rivni-7180-na-tli-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-padinnya-zapasiv-benzinu-v-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Reuters: європейська спека вже порушувала електропостачання та роботу інфраструктури</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/reuters-yevropejska-speka-vzhe-porushuvala-elektropostachannya-ta-robotu-infrastrukturi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/reuters-yevropejska-speka-vzhe-porushuvala-elektropostachannya-ta-robotu-infrastrukturi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 13:55:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[infrastructure risk]]></category>
		<category><![CDATA[power supply]]></category>
		<category><![CDATA[електропостачання]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[інфраструктурний ризик]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154251</guid>
		<description><![CDATA[Reuters 2 липня повідомило, що червнева хвиля спеки в Європі, яка в окремих регіонах перевищувала 40°C, виявила недостатню готовність бізнесу, інфраструктури та публічних сервісів до екстремальних температур. Польський заступник міністра клімату Кшиштоф Болеста заявив Reuters, що Європа «недостатньо добре» впоралася з адаптацією після того, як у регіоні були порушення електропостачання, заборони на роботу просто неба, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Reuters 2 липня повідомило, що червнева хвиля спеки в Європі, яка в окремих регіонах перевищувала 40°C, виявила недостатню готовність бізнесу, інфраструктури та публічних сервісів до екстремальних температур. Польський заступник міністра клімату Кшиштоф Болеста заявив Reuters, що Європа «недостатньо добре» впоралася з адаптацією після того, як у регіоні були порушення електропостачання, заборони на роботу просто неба, скасування поїздів у Німеччині та сходження вантажного потяга у Швеції через деформацію рейок.</p>
<p>Матеріал Reuters також навів оцінку, що один день спеки понад 30°C коштує економіці Німеччини €430 млн через втрати продуктивності. Для ринку електроенергії це важливо як сигнал, що спека стала не лише погодним, а й інфраструктурним фактором, який може впливати на попит, мережеві ризики та системну надійність.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для короткострокової торгівлі це означає, що погодний ризик не обмежується зростанням попиту на кондиціонування. Екстремальна температура може впливати на електропостачання, транспорт, роботу підприємств і фактичний профіль споживання. У таких умовах зростає значення повідомлень системних операторів і внутрішньодобового коригування.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — недооцінка інфраструктурного впливу спеки. Навіть якщо ціновий сигнал РДН виглядає контрольованим, пошкодження або обмеження в суміжній інфраструктурі можуть змінювати фактичний попит, доступність перетинів і ризик небалансів.</p>
<blockquote><p>«Ми були недостатньо добрими в адаптації», — заявив Reuters заступник міністра клімату Польщі Кшиштоф Болеста.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/environment/net-zero-champion-europe-snared-by-climate-change-its-doorstep-2026-07-02/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Reuters 2 липня повідомило, що червнева хвиля спеки в Європі, яка в окремих регіонах перевищувала 40°C, виявила недостатню готовність бізнесу, інфраструктури та публічних сервісів до екстремальних температур. Польський заступник міністра клімату Кшиштоф Болеста заявив Reuters, що Європа «недостатньо добре» впоралася з адаптацією після того, як у регіоні були порушення електропостачання, заборони на роботу просто неба, скасування поїздів у Німеччині та сходження вантажного потяга у Швеції через деформацію рейок.</p>
<p>Матеріал Reuters також навів оцінку, що один день спеки понад 30°C коштує економіці Німеччини €430 млн через втрати продуктивності. Для ринку електроенергії це важливо як сигнал, що спека стала не лише погодним, а й інфраструктурним фактором, який може впливати на попит, мережеві ризики та системну надійність.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для короткострокової торгівлі це означає, що погодний ризик не обмежується зростанням попиту на кондиціонування. Екстремальна температура може впливати на електропостачання, транспорт, роботу підприємств і фактичний профіль споживання. У таких умовах зростає значення повідомлень системних операторів і внутрішньодобового коригування.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — недооцінка інфраструктурного впливу спеки. Навіть якщо ціновий сигнал РДН виглядає контрольованим, пошкодження або обмеження в суміжній інфраструктурі можуть змінювати фактичний попит, доступність перетинів і ризик небалансів.</p>
<blockquote><p>«Ми були недостатньо добрими в адаптації», — заявив Reuters заступник міністра клімату Польщі Кшиштоф Болеста.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/environment/net-zero-champion-europe-snared-by-climate-change-its-doorstep-2026-07-02/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/reuters-yevropejska-speka-vzhe-porushuvala-elektropostachannya-ta-robotu-infrastrukturi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кувейт збільшив видобуток нафти до 1,65 млн барелів на добу після угоди США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/kuvejt-zbilshiv-vidobutok-nafti-do-165-mln-bareliv-na-dobu-pislya-ugodi-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/kuvejt-zbilshiv-vidobutok-nafti-do-165-mln-bareliv-na-dobu-pislya-ugodi-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 13:11:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait oil production]]></category>
		<category><![CDATA[refinery feedstock]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[сировина для НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154243</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30562-Кувейт-197459_httpswww.png" alt="Кувейт збільшив видобуток нафти до 1,65 млн барелів на добу після угоди США та Ірану"/><br />Кувейт у червні різко наростив видобуток після часткового відновлення логістики через Ормузьку протоку. Це важливо для ринку нафтопродуктів, оскільки країна майже повністю залежить від цього маршруту експорту, а відновлення постачання сировини впливає на баланс доступної нафти для переробки. Повернення кувейтської нафти на ринок знижує ризик дефіциту сировини після обмежень у районі Ормузької протоки Reuters із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30562-Кувейт-197459_httpswww.png" alt="Кувейт збільшив видобуток нафти до 1,65 млн барелів на добу після угоди США та Ірану"/><br /><p>Кувейт у червні різко наростив видобуток після часткового відновлення логістики через Ормузьку протоку. Це важливо для ринку нафтопродуктів, оскільки країна майже повністю залежить від цього маршруту експорту, а відновлення постачання сировини впливає на баланс доступної нафти для переробки.</p>
<h3>Повернення кувейтської нафти на ринок знижує ризик дефіциту сировини після обмежень у районі Ормузької протоки</h3>
<p>Reuters із посиланням на джерело, обізнане з питанням, повідомило, що видобуток сирої нафти в Кувейті у червні зріс до 1,65 млн барелів на добу порівняно з 580 тис. барелів на добу в травні. В останні 10 днів червня добовий видобуток піднявся до 1,9 млн барелів.</p>
<p>До фактичного закриття Іраном Ормузької протоки після американських та ізраїльських ударів наприкінці лютого Кувейт видобував близько 2,5 млн барелів на добу. Через залежність від Ормузької протоки країна була серед найбільш постраждалих виробників Перської затоки. Reuters зазначило, що Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати мають альтернативні експортні маршрути, тоді як Кувейт майже повністю залежить від Ормузу.</p>
<p>Kuwait Petroleum Corporation 18 червня скасувала всі повідомлення про форс-мажор, запроваджені під час війни. Уже наступного дня, за даними Reuters, тендерний документ показав, що KPC пропонувала вантажі нафти на продаж.</p>
<p>Для європейського ринку нафтопродуктів це не є прямим повідомленням про бензини, але воно стосується сировинної бази глобальної переробки. Відновлення видобутку та експорту через Ормузьку протоку впливає на доступність нафти для НПЗ і на загальний ціновий фон, на який орієнтуються учасники ринку моторного пального.</p>
<p>Речник KPC, за даними Reuters, не відповів на запит агентства про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kuwait-raises-crude-production-165-mln-bpd-june-source-says-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
<p>Зображення: <a href="https://www.flaticon.com" target="_blank">www.flaticon.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30562-Кувейт-197459_httpswww.png" alt="Кувейт збільшив видобуток нафти до 1,65 млн барелів на добу після угоди США та Ірану"/><br /><p>Кувейт у червні різко наростив видобуток після часткового відновлення логістики через Ормузьку протоку. Це важливо для ринку нафтопродуктів, оскільки країна майже повністю залежить від цього маршруту експорту, а відновлення постачання сировини впливає на баланс доступної нафти для переробки.</p>
<h3>Повернення кувейтської нафти на ринок знижує ризик дефіциту сировини після обмежень у районі Ормузької протоки</h3>
<p>Reuters із посиланням на джерело, обізнане з питанням, повідомило, що видобуток сирої нафти в Кувейті у червні зріс до 1,65 млн барелів на добу порівняно з 580 тис. барелів на добу в травні. В останні 10 днів червня добовий видобуток піднявся до 1,9 млн барелів.</p>
<p>До фактичного закриття Іраном Ормузької протоки після американських та ізраїльських ударів наприкінці лютого Кувейт видобував близько 2,5 млн барелів на добу. Через залежність від Ормузької протоки країна була серед найбільш постраждалих виробників Перської затоки. Reuters зазначило, що Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати мають альтернативні експортні маршрути, тоді як Кувейт майже повністю залежить від Ормузу.</p>
<p>Kuwait Petroleum Corporation 18 червня скасувала всі повідомлення про форс-мажор, запроваджені під час війни. Уже наступного дня, за даними Reuters, тендерний документ показав, що KPC пропонувала вантажі нафти на продаж.</p>
<p>Для європейського ринку нафтопродуктів це не є прямим повідомленням про бензини, але воно стосується сировинної бази глобальної переробки. Відновлення видобутку та експорту через Ормузьку протоку впливає на доступність нафти для НПЗ і на загальний ціновий фон, на який орієнтуються учасники ринку моторного пального.</p>
<p>Речник KPC, за даними Reuters, не відповів на запит агентства про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kuwait-raises-crude-production-165-mln-bpd-june-source-says-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
<p>Зображення: <a href="https://www.flaticon.com" target="_blank">www.flaticon.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/kuvejt-zbilshiv-vidobutok-nafti-do-165-mln-bareliv-na-dobu-pislya-ugodi-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Спека підвищила попит на електроенергію в Україні й повернула ризик погодинних відключень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/speka-pidvishhila-popit-na-elektroenergiyu-v-ukra%d1%97ni-j-povernula-rizik-pogodinnix-vidklyuchen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/speka-pidvishhila-popit-na-elektroenergiyu-v-ukra%d1%97ni-j-povernula-rizik-pogodinnix-vidklyuchen/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 11:34:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154249</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30566-Градусник_40_1.png" alt="Спека підвищила попит на електроенергію в Україні й повернула ризик погодинних відключень"/><br />Reuters 2 липня повідомило, що українські споживачі готувалися до повернення погодинних відключень електроенергії, оскільки підвищення температури збільшувало споживання, насамперед через використання кондиціонерів. У Запорізькій області температура у вівторок трималася близько 36°C, що посилювало навантаження як на людей, так і на енергосистему. Для українського ринку електроенергії це важливий короткостроковий сигнал. Погодні фактори впливають не лише на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30566-Градусник_40_1.png" alt="Спека підвищила попит на електроенергію в Україні й повернула ризик погодинних відключень"/><br /><p>Reuters 2 липня повідомило, що українські споживачі готувалися до повернення погодинних відключень електроенергії, оскільки підвищення температури збільшувало споживання, насамперед через використання кондиціонерів. У Запорізькій області температура у вівторок трималася близько 36°C, що посилювало навантаження як на людей, так і на енергосистему.</p>
<p>Для українського ринку електроенергії це важливий короткостроковий сигнал. Погодні фактори впливають не лише на загальний рівень споживання, а й на погодинний профіль попиту. У години спеки зростає навантаження від кондиціонування, а ввечері ризик для системи може зберігатися навіть після зниження сонячної генерації.</p>
<h4>Ситуація на ринку</h4>
<p>Для РДН і ВДР така ситуація означає підвищену чутливість до фактичного споживання та точності погодинного прогнозу. Якщо попит через кондиціонування зростає швидше, ніж очікували учасники ринку, підвищується ризик небалансів і потреба у внутрішньодобовому коригуванні позицій.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — поєднання високого попиту, обмеженої стійкості енергосистеми та локальних обмежень споживання. Для учасників ринку це означає, що розрахунок короткострокових позицій має враховувати не лише середньодобову температуру, а й години пікового навантаження.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/soldiers-ukraine-battle-heatwave-2026-07-02/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30566-Градусник_40_1.png" alt="Спека підвищила попит на електроенергію в Україні й повернула ризик погодинних відключень"/><br /><p>Reuters 2 липня повідомило, що українські споживачі готувалися до повернення погодинних відключень електроенергії, оскільки підвищення температури збільшувало споживання, насамперед через використання кондиціонерів. У Запорізькій області температура у вівторок трималася близько 36°C, що посилювало навантаження як на людей, так і на енергосистему.</p>
<p>Для українського ринку електроенергії це важливий короткостроковий сигнал. Погодні фактори впливають не лише на загальний рівень споживання, а й на погодинний профіль попиту. У години спеки зростає навантаження від кондиціонування, а ввечері ризик для системи може зберігатися навіть після зниження сонячної генерації.</p>
<h4>Ситуація на ринку</h4>
<p>Для РДН і ВДР така ситуація означає підвищену чутливість до фактичного споживання та точності погодинного прогнозу. Якщо попит через кондиціонування зростає швидше, ніж очікували учасники ринку, підвищується ризик небалансів і потреба у внутрішньодобовому коригуванні позицій.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — поєднання високого попиту, обмеженої стійкості енергосистеми та локальних обмежень споживання. Для учасників ринку це означає, що розрахунок короткострокових позицій має враховувати не лише середньодобову температуру, а й години пікового навантаження.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/soldiers-ukraine-battle-heatwave-2026-07-02/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/speka-pidvishhila-popit-na-elektroenergiyu-v-ukra%d1%97ni-j-povernula-rizik-pogodinnix-vidklyuchen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonyachnij-profil-u-yevropi-posilyuye-denni-provali-cin-i-vechirnyu-volatilnist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonyachnij-profil-u-yevropi-posilyuye-denni-provali-cin-i-vechirnyu-volatilnist/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Jul 2026 06:00:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[BESS]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[negative prices]]></category>
		<category><![CDATA[Solar Power]]></category>
		<category><![CDATA[від’ємні ціни]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна генерація]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154253</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30567-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність"/><br />Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути. За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30567-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність"/><br /><p>Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути.</p>
<p>За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині 2026 року в Німеччині, Франції, Нідерландах, Бельгії, Італії та Іспанії були в середньому на 42% нижчими, ніж за той самий період 2023 року. Reuters зазначив, що надлишок сонячної генерації знижує ціни в години пікового виробництва, а в крайніх випадках ціни стають від’ємними.</p>
<p>Одночасно зростають обсяги обмеження генерації. У травні 2026 року, за оцінками LSEG, у Німеччині було обмежено близько 1,28 ТВт·год сонячної генерації, а в Іспанії — понад 2,4 ТВт·год.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для українських учасників ринку це важливо як сигнал щодо економіки імпорту з ЄС і майбутньої ролі гнучкості. Денний надлишок сонячної генерації може формувати нижчі або від’ємні ціни в окремих європейських зонах, тоді як вечірній спад сонячного виробництва створює різкіші піки. Це підвищує цінність BESS, ВДР і точного погодинного прогнозування.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — неправильне перенесення середньодобового цінового сигналу на погодинну торгівлю. Якщо денні години дешевшають, але вечірні піки зростають, арбітражна маржа залежить від точного часу поставки, доступності перетинів і можливості швидко коригувати позицію.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/europes-solar-boom-is-masking-growing-strain-power-markets-2026-07-01/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30567-солнечные_панелиl.jpg" alt="Сонячний профіль у Європі посилює денні провали цін і вечірню волатильність"/><br /><p>Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути.</p>
<p>За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині 2026 року в Німеччині, Франції, Нідерландах, Бельгії, Італії та Іспанії були в середньому на 42% нижчими, ніж за той самий період 2023 року. Reuters зазначив, що надлишок сонячної генерації знижує ціни в години пікового виробництва, а в крайніх випадках ціни стають від’ємними.</p>
<p>Одночасно зростають обсяги обмеження генерації. У травні 2026 року, за оцінками LSEG, у Німеччині було обмежено близько 1,28 ТВт·год сонячної генерації, а в Іспанії — понад 2,4 ТВт·год.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для українських учасників ринку це важливо як сигнал щодо економіки імпорту з ЄС і майбутньої ролі гнучкості. Денний надлишок сонячної генерації може формувати нижчі або від’ємні ціни в окремих європейських зонах, тоді як вечірній спад сонячного виробництва створює різкіші піки. Це підвищує цінність BESS, ВДР і точного погодинного прогнозування.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — неправильне перенесення середньодобового цінового сигналу на погодинну торгівлю. Якщо денні години дешевшають, але вечірні піки зростають, арбітражна маржа залежить від точного часу поставки, доступності перетинів і можливості швидко коригувати позицію.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/europes-solar-boom-is-masking-growing-strain-power-markets-2026-07-01/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/02/sonyachnij-profil-u-yevropi-posilyuye-denni-provali-cin-i-vechirnyu-volatilnist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/ ) in 0.43011 seconds, on Jul 5th, 2026 at 7:36 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 5th, 2026 at 8:36 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/ ) in 0.00083 seconds, on Jul 5th, 2026 at 8:14 pm UTC. -->