<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Торгівля</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 15 Sep 2026 05:29:53 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>На росії визнали дефіцит бензину в регіонах на тлі ударів по НПЗ і заборони експорту дизелю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/na-rosi%d1%97-viznali-deficit-benzinu-v-regionax-na-tli-udariv-po-npz-i-zaboroni-eksportu-dizelyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/na-rosi%d1%97-viznali-deficit-benzinu-v-regionax-na-tli-udariv-po-npz-i-zaboroni-eksportu-dizelyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Sep 2026 05:29:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline shortage]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит бензину]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155303</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31260-НПЗ_без_света.jpg" alt="На росії визнали дефіцит бензину в регіонах на тлі ударів по НПЗ і заборони експорту дизелю"/><br />Reuters 14 вересня повідомило, що у численних регіонах росії виник дефіцит бензину після хвилі українських атак на нафтопереробні заводи. Кремль привітав заклик Дональда Трампа припинити удари по дизельній інфраструктурі, але також пов’язав напругу на світових енергоринках із загостренням у Перській затоці. Паливні проблеми росії стали частиною ширшої напруги на світовому ринку нафтопродуктів Reuters 14 вересня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31260-НПЗ_без_света.jpg" alt="На росії визнали дефіцит бензину в регіонах на тлі ударів по НПЗ і заборони експорту дизелю"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що у численних регіонах росії виник дефіцит бензину після хвилі українських атак на нафтопереробні заводи. Кремль привітав заклик Дональда Трампа припинити удари по дизельній інфраструктурі, але також пов’язав напругу на світових енергоринках із загостренням у Перській затоці.</p>
<h3>Паливні проблеми росії стали частиною ширшої напруги на світовому ринку нафтопродуктів</h3>
<p>Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що Кремль привітав заклик президента США Дональда Трампа до України припинити удари по російських об’єктах, які виробляють дизельне пальне. Агентство зазначило, що Трамп у неділю закликав президента України Володимира Зеленського припинити атаки на російську дизельну інфраструктуру, заявивши, що ці удари спричиняють дефіцит пального, який «шкодить світу».</p>
<p>За даними Reuters, хвиля українських далекобійних атак дронами по нафтопереробних заводах росії в останні місяці зменшила виробництво пального та спричинила дефіцит, зокрема бензину, по всій країні. Україна заявляє, що ударами по російських НПЗ намагається підвищити для москви вартість продовження вторгнення в Україну.</p>
<p>Reuters окремо повідомило, що численні регіони росії зіткнулися з дефіцитом бензину, а паливні проблеми тиснуть на суспільні настрої перед парламентськими виборами, призначеними на 18–20 вересня. Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що ситуація на світових енергетичних ринках погіршується переважно через «нестабільність і нові раунди ескалації в регіоні Перської затоки».</p>
<blockquote><p>«Будь-який заклик до київського режиму припинити атаки на цивільну економічну інфраструктуру можна лише вітати», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков під час щоденного дзвінка з журналістами.</p></blockquote>
<p>Reuters також зазначило, що Пєсков пов’язав заборону експорту дизелю з наміром підтримати внутрішній ринок росії. Для європейського ринку бензинів і дизелю ця новина має значення як частина ширшої картини скорочення доступних обсягів нафтопродуктів і зростання політичного тиску навколо переробної інфраструктури.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kremlin-welcomes-trumps-call-ukraine-halt-strikes-diesel-facilities-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31260-НПЗ_без_света.jpg" alt="На росії визнали дефіцит бензину в регіонах на тлі ударів по НПЗ і заборони експорту дизелю"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що у численних регіонах росії виник дефіцит бензину після хвилі українських атак на нафтопереробні заводи. Кремль привітав заклик Дональда Трампа припинити удари по дизельній інфраструктурі, але також пов’язав напругу на світових енергоринках із загостренням у Перській затоці.</p>
<h3>Паливні проблеми росії стали частиною ширшої напруги на світовому ринку нафтопродуктів</h3>
<p>Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що Кремль привітав заклик президента США Дональда Трампа до України припинити удари по російських об’єктах, які виробляють дизельне пальне. Агентство зазначило, що Трамп у неділю закликав президента України Володимира Зеленського припинити атаки на російську дизельну інфраструктуру, заявивши, що ці удари спричиняють дефіцит пального, який «шкодить світу».</p>
<p>За даними Reuters, хвиля українських далекобійних атак дронами по нафтопереробних заводах росії в останні місяці зменшила виробництво пального та спричинила дефіцит, зокрема бензину, по всій країні. Україна заявляє, що ударами по російських НПЗ намагається підвищити для москви вартість продовження вторгнення в Україну.</p>
<p>Reuters окремо повідомило, що численні регіони росії зіткнулися з дефіцитом бензину, а паливні проблеми тиснуть на суспільні настрої перед парламентськими виборами, призначеними на 18–20 вересня. Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що ситуація на світових енергетичних ринках погіршується переважно через «нестабільність і нові раунди ескалації в регіоні Перської затоки».</p>
<blockquote><p>«Будь-який заклик до київського режиму припинити атаки на цивільну економічну інфраструктуру можна лише вітати», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков під час щоденного дзвінка з журналістами.</p></blockquote>
<p>Reuters також зазначило, що Пєсков пов’язав заборону експорту дизелю з наміром підтримати внутрішній ринок росії. Для європейського ринку бензинів і дизелю ця новина має значення як частина ширшої картини скорочення доступних обсягів нафтопродуктів і зростання політичного тиску навколо переробної інфраструктури.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kremlin-welcomes-trumps-call-ukraine-halt-strikes-diesel-facilities-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/na-rosi%d1%97-viznali-deficit-benzinu-v-regionax-na-tli-udariv-po-npz-i-zaboroni-eksportu-dizelyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Судно з LPG вийшло з Перської затоки на тлі різкого скорочення руху через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/sudno-z-lpg-vijshlo-z-persko%d1%97-zatoki-na-tli-rizkogo-skorochennya-ruxu-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/sudno-z-lpg-vijshlo-z-persko%d1%97-zatoki-na-tli-rizkogo-skorochennya-ruxu-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Sep 2026 05:20:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[gas carriers]]></category>
		<category><![CDATA[LPG shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[газовози]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[перевезення LPG]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений нафтовий газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155298</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31255-LPG.png" alt="Судно з LPG вийшло з Перської затоки на тлі різкого скорочення руху через Ормузьку протоку"/><br />Reuters 14 вересня повідомив, що протягом вихідних із Перської затоки через Ормузьку протоку вийшли лише чотири товарні судна. Серед них було судно класу Handy з вантажем LPG. Середня добова кількість видимих переходів залишалася нижчою за десять проти 14 у середньому за попередні десять днів. Прохід окремого вантажу LPG не змінив загальної картини обмеженого судноплавства За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31255-LPG.png" alt="Судно з LPG вийшло з Перської затоки на тлі різкого скорочення руху через Ормузьку протоку"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомив, що протягом вихідних із Перської затоки через Ормузьку протоку вийшли лише чотири товарні судна. Серед них було судно класу Handy з вантажем LPG. Середня добова кількість видимих переходів залишалася нижчою за десять проти 14 у середньому за попередні десять днів.</p>
<h3>Прохід окремого вантажу LPG не змінив загальної картини обмеженого судноплавства</h3>
<p>За попередніми даними відстеження суден, оприлюдненими 14 вересня 2026 року, рух товарного флоту через Ормузьку протоку у вихідні скоротився до однозначної кількості переходів за добу.</p>
<p>Із Перської затоки вийшли чотири судна: Handy із вантажем LPG, Handysize без вантажу, Supramax із добривами та Suezmax із сирою нафтою або газовим конденсатом.</p>
<p>До Перської затоки увійшли десять суден. Серед них були невеликий балкер із навалювальним вантажем, Handymax із зерном, Panamax із металами та Supramax із сухим вантажем.</p>
<p>Наведена статистика не охоплює судна, які могли пройти протоку з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи. Отже, вона характеризує лише відкрито відстежуваний рух і не є повним показником фактичного трафіку.</p>
<p>Додатковий ризик для морських перевезень виник після того, як під час проходження Ормузької протоки одне судно зазнало удару невідомим снарядом. Британська організація морських торговельних операцій UKMTO на момент повідомлення не мала підтвердженої інформації про стан екіпажу, пошкодження та можливі екологічні наслідки.</p>
<p>Reuters також повідомив про тимчасове зупинення саудівського нафтопроводу Схід — Захід після удару безпілотників. Цей маршрут використовували для розвантаження морської логістики в Ормузькій протоці.</p>
<p>До початку війни 28 лютого через протоку проходило близько 125 великих комерційних суден на добу, включно з нафтовими танкерами, газовозами, суховантажами та контейнеровозами. Маршрут забезпечував проходження близько 20% світового щоденного постачання сирої нафти та зрідженого природного газу.</p>
<p>Рух через Баб-ель-Мандебську протоку залишався поблизу середнього рівня: у суботу нею пройшли 24 товарні судна, у неділю — 27, тоді як середній показник за попередні десять днів становив близько 27 суден.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/hormuz-shipping-traffic-remains-below-10-day-average-weekend-data-shows-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31255-LPG.png" alt="Судно з LPG вийшло з Перської затоки на тлі різкого скорочення руху через Ормузьку протоку"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомив, що протягом вихідних із Перської затоки через Ормузьку протоку вийшли лише чотири товарні судна. Серед них було судно класу Handy з вантажем LPG. Середня добова кількість видимих переходів залишалася нижчою за десять проти 14 у середньому за попередні десять днів.</p>
<h3>Прохід окремого вантажу LPG не змінив загальної картини обмеженого судноплавства</h3>
<p>За попередніми даними відстеження суден, оприлюдненими 14 вересня 2026 року, рух товарного флоту через Ормузьку протоку у вихідні скоротився до однозначної кількості переходів за добу.</p>
<p>Із Перської затоки вийшли чотири судна: Handy із вантажем LPG, Handysize без вантажу, Supramax із добривами та Suezmax із сирою нафтою або газовим конденсатом.</p>
<p>До Перської затоки увійшли десять суден. Серед них були невеликий балкер із навалювальним вантажем, Handymax із зерном, Panamax із металами та Supramax із сухим вантажем.</p>
<p>Наведена статистика не охоплює судна, які могли пройти протоку з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи. Отже, вона характеризує лише відкрито відстежуваний рух і не є повним показником фактичного трафіку.</p>
<p>Додатковий ризик для морських перевезень виник після того, як під час проходження Ормузької протоки одне судно зазнало удару невідомим снарядом. Британська організація морських торговельних операцій UKMTO на момент повідомлення не мала підтвердженої інформації про стан екіпажу, пошкодження та можливі екологічні наслідки.</p>
<p>Reuters також повідомив про тимчасове зупинення саудівського нафтопроводу Схід — Захід після удару безпілотників. Цей маршрут використовували для розвантаження морської логістики в Ормузькій протоці.</p>
<p>До початку війни 28 лютого через протоку проходило близько 125 великих комерційних суден на добу, включно з нафтовими танкерами, газовозами, суховантажами та контейнеровозами. Маршрут забезпечував проходження близько 20% світового щоденного постачання сирої нафти та зрідженого природного газу.</p>
<p>Рух через Баб-ель-Мандебську протоку залишався поблизу середнього рівня: у суботу нею пройшли 24 товарні судна, у неділю — 27, тоді як середній показник за попередні десять днів становив близько 27 суден.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/hormuz-shipping-traffic-remains-below-10-day-average-weekend-data-shows-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/sudno-z-lpg-vijshlo-z-persko%d1%97-zatoki-na-tli-rizkogo-skorochennya-ruxu-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent повернувся вище $107/барель через ризики для морської логістики на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/brent-povernuvsya-vishhe-107barel-cherez-riziki-dlya-morsko%d1%97-logistiki-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/brent-povernuvsya-vishhe-107barel-cherez-riziki-dlya-morsko%d1%97-logistiki-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 15:27:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[морські маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[ринок бензинів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155302</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31259-Нефть.jpg" alt="Brent повернувся вище $107/барель через ризики для морської логістики на Близькому Сході"/><br />Reuters 14 вересня повідомило про новий стрибок нафтових цін на тлі загострення ризиків для судноплавства біля Баб-ель-Мандебської протоки та ударів по саудівському нафтопроводу East-West. Для ринку бензинів це важливо через подорожчання сировини, фрахту й бункерного пального, які входять у вартість постачання нафти та нафтопродуктів. Морська логістика стала одним із головних чинників цінового тиску на нафтовому [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31259-Нефть.jpg" alt="Brent повернувся вище $107/барель через ризики для морської логістики на Близькому Сході"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило про новий стрибок нафтових цін на тлі загострення ризиків для судноплавства біля Баб-ель-Мандебської протоки та ударів по саудівському нафтопроводу East-West. Для ринку бензинів це важливо через подорожчання сировини, фрахту й бункерного пального, які входять у вартість постачання нафти та нафтопродуктів.</p>
<h3>Морська логістика стала одним із головних чинників цінового тиску на нафтовому ринку</h3>
<p>Reuters у матеріалі від 14 вересня 2026 року зазначило, що Brent повернувся вище $107 за барель, оскільки хусити наблизилися до Баб-ель-Мандебської протоки — одного з ключових каналів для експорту нафти з Близького Сходу. За даними агентства, судна ще користуються вузьким проходом біля південного входу до Червоного моря, але хусити, як повідомлялося, попередили про готовність атакувати саудівські судна, які намагатимуться пройти цим маршрутом.</p>
<p>Обхід через Суецький канал і навколо Африки до азійських ринків залишається можливим, але Reuters зазначило, що такий маршрут додає 22 дні до рейсу та суттєво збільшує витрати на найм суден і пальне. Танкерні ставки минулого тижня досягли рекордних рівнів, а дефіцит бункерного пального додатково підвищив вартість перевезень.</p>
<p>Окремий ризик створили удари дронів по саудівському нафтопроводу East-West. Reuters назвало його головною альтернативою Саудівської Аравії Ормузькій протоці та зазначило, що трубопровід транспортував 4–5 млн барелів на добу. На цьому тлі Brent зріс на 3% до $107,81 за барель, а американська нафта WTI — на 2,9% до $102,94 за барель.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів ці дані мають значення через ланцюг витрат: дорожча нафта, фрахт, страхування та бункерне пальне підвищують собівартість імпорту сировини й готових нафтопродуктів. Reuters також нагадало, що близько 80% світової торгівлі переміщується морем, тому перебої в ключових протоках впливають не лише на нафту, а й на ширшу логістику сировини та пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/europe/global-markets-view-europe-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31259-Нефть.jpg" alt="Brent повернувся вище $107/барель через ризики для морської логістики на Близькому Сході"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило про новий стрибок нафтових цін на тлі загострення ризиків для судноплавства біля Баб-ель-Мандебської протоки та ударів по саудівському нафтопроводу East-West. Для ринку бензинів це важливо через подорожчання сировини, фрахту й бункерного пального, які входять у вартість постачання нафти та нафтопродуктів.</p>
<h3>Морська логістика стала одним із головних чинників цінового тиску на нафтовому ринку</h3>
<p>Reuters у матеріалі від 14 вересня 2026 року зазначило, що Brent повернувся вище $107 за барель, оскільки хусити наблизилися до Баб-ель-Мандебської протоки — одного з ключових каналів для експорту нафти з Близького Сходу. За даними агентства, судна ще користуються вузьким проходом біля південного входу до Червоного моря, але хусити, як повідомлялося, попередили про готовність атакувати саудівські судна, які намагатимуться пройти цим маршрутом.</p>
<p>Обхід через Суецький канал і навколо Африки до азійських ринків залишається можливим, але Reuters зазначило, що такий маршрут додає 22 дні до рейсу та суттєво збільшує витрати на найм суден і пальне. Танкерні ставки минулого тижня досягли рекордних рівнів, а дефіцит бункерного пального додатково підвищив вартість перевезень.</p>
<p>Окремий ризик створили удари дронів по саудівському нафтопроводу East-West. Reuters назвало його головною альтернативою Саудівської Аравії Ормузькій протоці та зазначило, що трубопровід транспортував 4–5 млн барелів на добу. На цьому тлі Brent зріс на 3% до $107,81 за барель, а американська нафта WTI — на 2,9% до $102,94 за барель.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів ці дані мають значення через ланцюг витрат: дорожча нафта, фрахт, страхування та бункерне пальне підвищують собівартість імпорту сировини й готових нафтопродуктів. Reuters також нагадало, що близько 80% світової торгівлі переміщується морем, тому перебої в ключових протоках впливають не лише на нафту, а й на ширшу логістику сировини та пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/europe/global-markets-view-europe-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/brent-povernuvsya-vishhe-107barel-cherez-riziki-dlya-morsko%d1%97-logistiki-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ідея обходу Ормузу залежить від нових трубопроводів, але атака на саудівський маршрут показала слабкі місця</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/ideya-obxodu-ormuzu-zalezhit-vid-novix-truboprovodiv-ale-ataka-na-saudivskij-marshrut-pokazala-slabki-miscya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/ideya-obxodu-ormuzu-zalezhit-vid-novix-truboprovodiv-ale-ataka-na-saudivskij-marshrut-pokazala-slabki-miscya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 12:19:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz bypass]]></category>
		<category><![CDATA[oil pipelines]]></category>
		<category><![CDATA[strategic routes]]></category>
		<category><![CDATA[Supply Security]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека постачання]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопроводи]]></category>
		<category><![CDATA[обхід Ормузу]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічна логістика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155295</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31250-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ідея обходу Ормузу залежить від нових трубопроводів, але атака на саудівський маршрут показала слабкі місця"/><br />Reuters Breakingviews 14 вересня проаналізувало заяву міністра фінансів США Scott Bessent про можливість зробити Ормузьку протоку менш важливою завдяки новим наземним трубопроводам протягом двох років. Видання зазначило, що зупинка саудівського маршруту East-West ставить під сумнів простоту такого підходу. Альтернативні маршрути можуть знизити залежність від Ормузу, але самі залишаються вразливими до атак За даними Reuters Breakingviews, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31250-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ідея обходу Ормузу залежить від нових трубопроводів, але атака на саудівський маршрут показала слабкі місця"/><br /><p>Reuters Breakingviews 14 вересня проаналізувало заяву міністра фінансів США Scott Bessent про можливість зробити Ормузьку протоку менш важливою завдяки новим наземним трубопроводам протягом двох років. Видання зазначило, що зупинка саудівського маршруту East-West ставить під сумнів простоту такого підходу.</p>
<h3>Альтернативні маршрути можуть знизити залежність від Ормузу, але самі залишаються вразливими до атак</h3>
<p>За даними Reuters Breakingviews, Саудівська Аравія зупинила нафтопровід East-West після атак дронів. Цей маршрут був критичним для експорту під час кризи навколо Ормузької протоки й міг транспортувати 4–5 млн барелів на добу, тобто 4–5% світового постачання.</p>
<p>Scott Bessent заявив, що Ормузька протока може стати «безвартісною водною ділянкою» протягом двох років через нові наземні трубопроводи. Reuters Breakingviews пов’язує це з підтриманим США проєктом нафтопроводу Ірак — Сирія.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Сирія та Ірак підписали меморандуми з Chevron, TI Capital і катарською UCC щодо технічних і фінансових досліджень. Reuters Breakingviews також згадало оцінку проєкту на рівні $15 млрд.</p>
<p>Для ринку нафти ключовий висновок матеріалу полягає в тому, що обхід вузьких морських маршрутів не є лише питанням будівництва нової інфраструктури. Саудівський досвід показав, що трубопровідний маршрут, який має зменшити залежність від Ормузу, сам може стати об’єктом атак і тимчасово втратити функцію страхового каналу експорту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/breakingviews/making-hormuz-worthless-is-long-game-2026-09-14/">Reuters Breakingviews</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31250-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ідея обходу Ормузу залежить від нових трубопроводів, але атака на саудівський маршрут показала слабкі місця"/><br /><p>Reuters Breakingviews 14 вересня проаналізувало заяву міністра фінансів США Scott Bessent про можливість зробити Ормузьку протоку менш важливою завдяки новим наземним трубопроводам протягом двох років. Видання зазначило, що зупинка саудівського маршруту East-West ставить під сумнів простоту такого підходу.</p>
<h3>Альтернативні маршрути можуть знизити залежність від Ормузу, але самі залишаються вразливими до атак</h3>
<p>За даними Reuters Breakingviews, Саудівська Аравія зупинила нафтопровід East-West після атак дронів. Цей маршрут був критичним для експорту під час кризи навколо Ормузької протоки й міг транспортувати 4–5 млн барелів на добу, тобто 4–5% світового постачання.</p>
<p>Scott Bessent заявив, що Ормузька протока може стати «безвартісною водною ділянкою» протягом двох років через нові наземні трубопроводи. Reuters Breakingviews пов’язує це з підтриманим США проєктом нафтопроводу Ірак — Сирія.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Сирія та Ірак підписали меморандуми з Chevron, TI Capital і катарською UCC щодо технічних і фінансових досліджень. Reuters Breakingviews також згадало оцінку проєкту на рівні $15 млрд.</p>
<p>Для ринку нафти ключовий висновок матеріалу полягає в тому, що обхід вузьких морських маршрутів не є лише питанням будівництва нової інфраструктури. Саудівський досвід показав, що трубопровідний маршрут, який має зменшити залежність від Ормузу, сам може стати об’єктом атак і тимчасово втратити функцію страхового каналу експорту.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/breakingviews/making-hormuz-worthless-is-long-game-2026-09-14/">Reuters Breakingviews</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/ideya-obxodu-ormuzu-zalezhit-vid-novix-truboprovodiv-ale-ataka-na-saudivskij-marshrut-pokazala-slabki-miscya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На ринку нафти зросла різниця між барелями, заблокованими біля вузьких маршрутів, і вільними для постачання сортами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/na-rinku-nafti-zrosla-riznicya-mizh-barelyami-zablokovanimi-bilya-vuzkix-marshrutiv-i-vilnimi-dlya-postachannya-sortami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/na-rinku-nafti-zrosla-riznicya-mizh-barelyami-zablokovanimi-bilya-vuzkix-marshrutiv-i-vilnimi-dlya-postachannya-sortami/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 12:16:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Argus]]></category>
		<category><![CDATA[benchmark pricing]]></category>
		<category><![CDATA[crude differentials]]></category>
		<category><![CDATA[freight costs]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		<category><![CDATA[цінові диференціали]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155292</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31247-Нефть.jpg" alt="На ринку нафти зросла різниця між барелями, заблокованими біля вузьких маршрутів, і вільними для постачання сортами"/><br />Reuters 14 вересня в аналітичній колонці Open Interest описало різке розходження в цінах між нафтою, доступною для вільного транспортування, та барелями, обмеженими ризиками Ормузької і Баб-ель-Мандебської проток. Ринок дедалі більше оцінює не лише сорт і якість нафти, а й місце її фізичного завантаження. Логістичний ризик перетворив місце розташування нафти на окремий ціновий фактор За даними [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31247-Нефть.jpg" alt="На ринку нафти зросла різниця між барелями, заблокованими біля вузьких маршрутів, і вільними для постачання сортами"/><br /><p>Reuters 14 вересня в аналітичній колонці Open Interest описало різке розходження в цінах між нафтою, доступною для вільного транспортування, та барелями, обмеженими ризиками Ормузької і Баб-ель-Мандебської проток. Ринок дедалі більше оцінює не лише сорт і якість нафти, а й місце її фізичного завантаження.</p>
<h3>Логістичний ризик перетворив місце розташування нафти на окремий ціновий фактор</h3>
<p>За даними Reuters, ф’ючерси Brent 11 вересня досягли тримісячного максимуму $109,97 за барель. Це на 57% вище за рівень $70,14 за барель 2 липня, який був найнижчим показником від початку конфлікту 28 лютого.</p>
<p>Brent як біржовий індикатор спирається на сорти, що завантажуються в Європі та США, тобто не залежать безпосередньо від близькосхідних вузьких морських маршрутів. Водночас нафта з регіонів, де доступ до експорту обмежений, торгується з великими знижками.</p>
<p>Reuters навело приклад іракської Basrah Medium із завантаженням у жовтні, яку пропонували зі знижкою $43,06 за барель до Murban. Катарська Al-Shaheen торгувалася зі знижкою $24,92 за барель до Murban. Murban завантажується у Фуджейрі через трубопровід, що обходить Ормузьку протоку.</p>
<p>За оцінкою Argus, премія ADNOC Upper Zakum при перевалці ship-to-ship до Dubai становила $7 за барель для жовтневих партій і $13,25 за барель для листопадових. Argus — цінове агентство, чиї оцінки використовують учасники ринку енергоресурсів.</p>
<p>Reuters також вказало, що австралійська Pyrenees 11 вересня оцінювалася в $138,04 за барель, тобто з премією $33,43 за барель до Brent на закритті $104,61. Порівняно з 27 лютого Pyrenees подорожчала на 96%, тоді як Brent за цей період зріс на 44%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/when-it-comes-crude-oil-prices-its-location-location-location-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31247-Нефть.jpg" alt="На ринку нафти зросла різниця між барелями, заблокованими біля вузьких маршрутів, і вільними для постачання сортами"/><br /><p>Reuters 14 вересня в аналітичній колонці Open Interest описало різке розходження в цінах між нафтою, доступною для вільного транспортування, та барелями, обмеженими ризиками Ормузької і Баб-ель-Мандебської проток. Ринок дедалі більше оцінює не лише сорт і якість нафти, а й місце її фізичного завантаження.</p>
<h3>Логістичний ризик перетворив місце розташування нафти на окремий ціновий фактор</h3>
<p>За даними Reuters, ф’ючерси Brent 11 вересня досягли тримісячного максимуму $109,97 за барель. Це на 57% вище за рівень $70,14 за барель 2 липня, який був найнижчим показником від початку конфлікту 28 лютого.</p>
<p>Brent як біржовий індикатор спирається на сорти, що завантажуються в Європі та США, тобто не залежать безпосередньо від близькосхідних вузьких морських маршрутів. Водночас нафта з регіонів, де доступ до експорту обмежений, торгується з великими знижками.</p>
<p>Reuters навело приклад іракської Basrah Medium із завантаженням у жовтні, яку пропонували зі знижкою $43,06 за барель до Murban. Катарська Al-Shaheen торгувалася зі знижкою $24,92 за барель до Murban. Murban завантажується у Фуджейрі через трубопровід, що обходить Ормузьку протоку.</p>
<p>За оцінкою Argus, премія ADNOC Upper Zakum при перевалці ship-to-ship до Dubai становила $7 за барель для жовтневих партій і $13,25 за барель для листопадових. Argus — цінове агентство, чиї оцінки використовують учасники ринку енергоресурсів.</p>
<p>Reuters також вказало, що австралійська Pyrenees 11 вересня оцінювалася в $138,04 за барель, тобто з премією $33,43 за барель до Brent на закритті $104,61. Порівняно з 27 лютого Pyrenees подорожчала на 96%, тоді як Brent за цей період зріс на 44%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/when-it-comes-crude-oil-prices-its-location-location-location-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/na-rinku-nafti-zrosla-riznicya-mizh-barelyami-zablokovanimi-bilya-vuzkix-marshrutiv-i-vilnimi-dlya-postachannya-sortami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/azijski-pokupci-platyat-vishhi-premi%d1%97-za-naftu-cherez-napruzhennya-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/azijski-pokupci-platyat-vishhi-premi%d1%97-za-naftu-cherez-napruzhennya-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 12:14:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asian demand]]></category>
		<category><![CDATA[crude premiums]]></category>
		<category><![CDATA[physical oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[премії на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[фізичний ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31246-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході"/><br />Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину. Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31246-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину.</p>
<h3>Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання</h3>
<p>За даними Reuters, спотові премії на сорти Dubai та Oman минулого тижня досягли найвищого рівня з березня. Премії на нафту із Західної Африки, США та Латинської Америки також піднялися до багатомісячних максимумів.</p>
<p>Південнокорейська SK Energy минулого тижня купила 4 млн барелів американської WTI з постачанням у грудні з премією близько $24 за барель до листопадових свопів ICE Brent. GS Caltex придбала 2 млн барелів американської нафти з подібною премією до листопадового Dubai на умовах доставки. Для порівняння, минулого місяця премія становила близько $13 за барель до Dubai з доставкою.</p>
<p>Китайські незалежні НПЗ, за даними Reuters, обмежені через скорочення доступу до іранської та російської нафти. Компанія Shenchi купила al-Shaheen приблизно на $23 за барель вище Dubai з доставкою.</p>
<blockquote><p>«На відміну від березня, коли нафти не було, зараз нафта є, але ми маємо платити значно вищі ціни», — заявив трейдер азійської НПЗ Reuters.</p></blockquote>
<p>Три азійські НПЗ працюють на повну потужність, щоб скористатися сильною маржею на нафтопродукти й нафтохімію. Reuters також наводить оцінку трьох трейдерів, що через Ормузьку протоку проходить 6–8 млн барелів на добу, а потоки нафти через перевалку ship-to-ship поза протокою тривають.</p>
<p>S&amp;P Global Energy, за даними Reuters, очікує, що в базовому сценарії ціна нафти наступного року буде трохи нижче $100 за барель, але може піднятися до $120 у разі тривалих перебоїв. Wood Mackenzie прогнозує Brent біля $110 наприкінці 2026 року або на початку 2027 року за умови збереження поточних обмежень.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asias-oil-traders-seeing-no-quick-end-middle-east-war-stay-bullish-prices-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31246-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Азійські покупці платять вищі премії за нафту через напруження на Близькому Сході"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину.</p>
<h3>Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання</h3>
<p>За даними Reuters, спотові премії на сорти Dubai та Oman минулого тижня досягли найвищого рівня з березня. Премії на нафту із Західної Африки, США та Латинської Америки також піднялися до багатомісячних максимумів.</p>
<p>Південнокорейська SK Energy минулого тижня купила 4 млн барелів американської WTI з постачанням у грудні з премією близько $24 за барель до листопадових свопів ICE Brent. GS Caltex придбала 2 млн барелів американської нафти з подібною премією до листопадового Dubai на умовах доставки. Для порівняння, минулого місяця премія становила близько $13 за барель до Dubai з доставкою.</p>
<p>Китайські незалежні НПЗ, за даними Reuters, обмежені через скорочення доступу до іранської та російської нафти. Компанія Shenchi купила al-Shaheen приблизно на $23 за барель вище Dubai з доставкою.</p>
<blockquote><p>«На відміну від березня, коли нафти не було, зараз нафта є, але ми маємо платити значно вищі ціни», — заявив трейдер азійської НПЗ Reuters.</p></blockquote>
<p>Три азійські НПЗ працюють на повну потужність, щоб скористатися сильною маржею на нафтопродукти й нафтохімію. Reuters також наводить оцінку трьох трейдерів, що через Ормузьку протоку проходить 6–8 млн барелів на добу, а потоки нафти через перевалку ship-to-ship поза протокою тривають.</p>
<p>S&amp;P Global Energy, за даними Reuters, очікує, що в базовому сценарії ціна нафти наступного року буде трохи нижче $100 за барель, але може піднятися до $120 у разі тривалих перебоїв. Wood Mackenzie прогнозує Brent біля $110 наприкінці 2026 року або на початку 2027 року за умови збереження поточних обмежень.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/asias-oil-traders-seeing-no-quick-end-middle-east-war-stay-bullish-prices-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/azijski-pokupci-platyat-vishhi-premi%d1%97-za-naftu-cherez-napruzhennya-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік через Ормузьку протоку залишився нижчим за 10-денний середній рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/trafik-cherez-ormuzku-protoku-zalishivsya-nizhchim-za-10-dennij-serednij-riven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/trafik-cherez-ormuzku-protoku-zalishivsya-nizhchim-za-10-dennij-serednij-riven/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 11:12:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[maritime risk]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155290</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31245-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік через Ормузьку протоку залишився нижчим за 10-денний середній рівень"/><br />Reuters 14 вересня повідомило, що проходи товарних суден через Ормузьку протоку у вихідні впали до менш ніж 10 суден на добу. Це нижче за 10-денний середній показник у 14 суден і свідчить про збереження логістичної напруги на ключовому маршруті для нафти, газу та товарних потоків. Скорочення видимого судноплавства через Ормуз підтвердило вразливість маршрутів постачання енергоресурсів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31245-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік через Ормузьку протоку залишився нижчим за 10-денний середній рівень"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що проходи товарних суден через Ормузьку протоку у вихідні впали до менш ніж 10 суден на добу. Це нижче за 10-денний середній показник у 14 суден і свідчить про збереження логістичної напруги на ключовому маршруті для нафти, газу та товарних потоків.</p>
<h3>Скорочення видимого судноплавства через Ормуз підтвердило вразливість маршрутів постачання енергоресурсів</h3>
<p>За даними Reuters, у вихідні з Перської затоки вийшли чотири судна: балкер Handysize без вантажу, судно Handy з LPG, Supramax із добривами та танкер Suezmax із нафтою або конденсатом. До затоки зайшли десять суден, серед них мінібалкер із дрібним навалювальним вантажем, Handymax із зерном, Panamax із металами та Supramax із сухими навалювальними вантажами.</p>
<p>Reuters уточнило, що ці дані не враховують судна з вимкненими системами автоматичної ідентифікації. Тому фактичний рух може відрізнятися від видимого за відкритими трекінговими системами.</p>
<p>Ситуацію ускладнив інцидент із судном, у яке влучив невідомий снаряд під час проходу Ормузькою протокою. Британський центр UKMTO повідомив, що статус екіпажу, оцінка пошкоджень і можливий екологічний вплив на момент повідомлення залишалися невідомими.</p>
<p>До початку війни з Іраном 28 лютого через протоку проходили близько 125 великих комерційних суден на добу, включно з танкерами, газовозами, балкерами та контейнеровозами. Reuters зазначило, що на цей маршрут припадало близько 20% світового щоденного постачання нафти й скрапленого природного газу.</p>
<p>На маршруті Баб-ель-Мандеб у суботу та неділю пройшли 24 і 27 товарних суден відповідно, тоді як середній показник за попередні 10 днів становив близько 27 суден. Це показує, що напруга зосереджена не лише в Ормузі, а й на ширшій мережі близькосхідних морських маршрутів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/hormuz-shipping-traffic-remains-below-10-day-average-weekend-data-shows-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31245-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік через Ормузьку протоку залишився нижчим за 10-денний середній рівень"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що проходи товарних суден через Ормузьку протоку у вихідні впали до менш ніж 10 суден на добу. Це нижче за 10-денний середній показник у 14 суден і свідчить про збереження логістичної напруги на ключовому маршруті для нафти, газу та товарних потоків.</p>
<h3>Скорочення видимого судноплавства через Ормуз підтвердило вразливість маршрутів постачання енергоресурсів</h3>
<p>За даними Reuters, у вихідні з Перської затоки вийшли чотири судна: балкер Handysize без вантажу, судно Handy з LPG, Supramax із добривами та танкер Suezmax із нафтою або конденсатом. До затоки зайшли десять суден, серед них мінібалкер із дрібним навалювальним вантажем, Handymax із зерном, Panamax із металами та Supramax із сухими навалювальними вантажами.</p>
<p>Reuters уточнило, що ці дані не враховують судна з вимкненими системами автоматичної ідентифікації. Тому фактичний рух може відрізнятися від видимого за відкритими трекінговими системами.</p>
<p>Ситуацію ускладнив інцидент із судном, у яке влучив невідомий снаряд під час проходу Ормузькою протокою. Британський центр UKMTO повідомив, що статус екіпажу, оцінка пошкоджень і можливий екологічний вплив на момент повідомлення залишалися невідомими.</p>
<p>До початку війни з Іраном 28 лютого через протоку проходили близько 125 великих комерційних суден на добу, включно з танкерами, газовозами, балкерами та контейнеровозами. Reuters зазначило, що на цей маршрут припадало близько 20% світового щоденного постачання нафти й скрапленого природного газу.</p>
<p>На маршруті Баб-ель-Мандеб у суботу та неділю пройшли 24 і 27 товарних суден відповідно, тоді як середній показник за попередні 10 днів становив близько 27 суден. Це показує, що напруга зосереджена не лише в Ормузі, а й на ширшій мережі близькосхідних морських маршрутів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/hormuz-shipping-traffic-remains-below-10-day-average-weekend-data-shows-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/trafik-cherez-ormuzku-protoku-zalishivsya-nizhchim-za-10-dennij-serednij-riven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄЦБ бачить ризик проходження дорожчого пального в ціни та зарплати єврозони</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/yecb-bachit-rizik-proxodzhennya-dorozhchogo-palnogo-v-cini-ta-zarplati-yevrozoni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/yecb-bachit-rizik-proxodzhennya-dorozhchogo-palnogo-v-cini-ta-zarplati-yevrozoni/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 10:17:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel inflation]]></category>
		<category><![CDATA[monetary policy]]></category>
		<category><![CDATA[ЕЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[ЄЦБ]]></category>
		<category><![CDATA[паливна інфляція]]></category>
		<category><![CDATA[ринкова стабілізація]]></category>
		<category><![CDATA[ціни для споживачів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155294</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31249-Евроцентробанк.svg" alt="ЄЦБ бачить ризик проходження дорожчого пального в ціни та зарплати єврозони"/><br />Reuters 14 вересня повідомило, що член Ради керуючих Європейського центрального банку Martins Kazaks бачить дедалі сильніші аргументи на користь подальшого підвищення ставок. Причина — ризик того, що зростання вартості енергоносіїв через війну з Іраном перейде в ширші ціни та зарплати. Паливні витрати стали одним із каналів інфляційного тиску, який ЄЦБ враховує у політиці стабілізації цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31249-Евроцентробанк.svg" alt="ЄЦБ бачить ризик проходження дорожчого пального в ціни та зарплати єврозони"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що член Ради керуючих Європейського центрального банку Martins Kazaks бачить дедалі сильніші аргументи на користь подальшого підвищення ставок. Причина — ризик того, що зростання вартості енергоносіїв через війну з Іраном перейде в ширші ціни та зарплати.</p>
<h3>Паливні витрати стали одним із каналів інфляційного тиску, який ЄЦБ враховує у політиці стабілізації цін</h3>
<p>ЄЦБ минулого четверга підвищив ключову ставку до 2,5% з 2,25%. За даними Reuters, інфляція в єврозоні у серпні становила 3,3%, а ЄЦБ очікує її подальшого зростання.</p>
<p>Kazaks, який також очолює центральний банк Латвії, заявив Reuters, що ставки можуть увійти в обмежувальну зону. Він не підтвердив обов’язкового підвищення ставки в жовтні, але підтримав поступовий підхід, що залежить від нових даних.</p>
<blockquote><p>«Аргументи на користь подальшого посилення зростають», — заявив Martins Kazaks.</p></blockquote>
<p>За словами Kazaks, вища вартість пального може легше переходити в ціни й зарплати, оскільки економіка працює ближче до межі своїх можливостей. Він зазначив: «Розрив випуску закривається, а це означає, що перенесення в ціни й зарплати може посилитися».</p>
<p>Reuters також повідомило, що узгоджене зростання зарплат у єврозоні сповільнилося до 2,44% у другому кварталі 2026 року з 2,56% у першому кварталі. Водночас паливо й продукти залишаються категоріями, до яких споживачі та бізнес особливо чутливі, якщо їхні ціни зростають швидше за доходи.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/finance/ecbs-kazaks-sees-growing-case-more-tightening-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31249-Евроцентробанк.svg" alt="ЄЦБ бачить ризик проходження дорожчого пального в ціни та зарплати єврозони"/><br /><p>Reuters 14 вересня повідомило, що член Ради керуючих Європейського центрального банку Martins Kazaks бачить дедалі сильніші аргументи на користь подальшого підвищення ставок. Причина — ризик того, що зростання вартості енергоносіїв через війну з Іраном перейде в ширші ціни та зарплати.</p>
<h3>Паливні витрати стали одним із каналів інфляційного тиску, який ЄЦБ враховує у політиці стабілізації цін</h3>
<p>ЄЦБ минулого четверга підвищив ключову ставку до 2,5% з 2,25%. За даними Reuters, інфляція в єврозоні у серпні становила 3,3%, а ЄЦБ очікує її подальшого зростання.</p>
<p>Kazaks, який також очолює центральний банк Латвії, заявив Reuters, що ставки можуть увійти в обмежувальну зону. Він не підтвердив обов’язкового підвищення ставки в жовтні, але підтримав поступовий підхід, що залежить від нових даних.</p>
<blockquote><p>«Аргументи на користь подальшого посилення зростають», — заявив Martins Kazaks.</p></blockquote>
<p>За словами Kazaks, вища вартість пального може легше переходити в ціни й зарплати, оскільки економіка працює ближче до межі своїх можливостей. Він зазначив: «Розрив випуску закривається, а це означає, що перенесення в ціни й зарплати може посилитися».</p>
<p>Reuters також повідомило, що узгоджене зростання зарплат у єврозоні сповільнилося до 2,44% у другому кварталі 2026 року з 2,56% у першому кварталі. Водночас паливо й продукти залишаються категоріями, до яких споживачі та бізнес особливо чутливі, якщо їхні ціни зростають швидше за доходи.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/finance/ecbs-kazaks-sees-growing-case-more-tightening-2026-09-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/yecb-bachit-rizik-proxodzhennya-dorozhchogo-palnogo-v-cini-ta-zarplati-yevrozoni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent піднялася вище $107 за барель після ударів по саудівській інфраструктурі та атак на судноплавство</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/brent-pidnyalasya-vishhe-107-za-barel-pislya-udariv-po-saudivskij-infrastrukturi-ta-atak-na-sudnoplavstvo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/brent-pidnyalasya-vishhe-107-za-barel-pislya-udariv-po-saudivskij-infrastrukturi-ta-atak-na-sudnoplavstvo/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 09:12:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[бензиновий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155289</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31244-Нефть.jpg" alt="Brent піднялася вище $107 за барель після ударів по саудівській інфраструктурі та атак на судноплавство"/><br />Reuters 13 вересня повідомило про зростання цін на нафту більш ніж на 3% на тлі нових ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії та атак на судна. Ринок відреагував на ризик скорочення постачання, зупинку маршруту East-West і невизначеність навколо безпеки проходу через Ормузьку протоку. Цінова реакція ринку показала зростання премії за ризик у фізичному постачанні нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31244-Нефть.jpg" alt="Brent піднялася вище $107 за барель після ударів по саудівській інфраструктурі та атак на судноплавство"/><br /><p>Reuters 13 вересня повідомило про зростання цін на нафту більш ніж на 3% на тлі нових ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії та атак на судна. Ринок відреагував на ризик скорочення постачання, зупинку маршруту East-West і невизначеність навколо безпеки проходу через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Цінова реакція ринку показала зростання премії за ризик у фізичному постачанні нафти</h3>
<p>Станом на 1112 GMT ф’ючерси Brent зросли на $3,00, або 2,9%, до $107,61 за барель. Раніше протягом сесії котирування піднімалися до $108,65 за барель. Американська WTI зросла на $2,48, або 2,5%, до $102,53 за барель.</p>
<p>За даними Reuters, за попередній тиждень ціни на нафту зросли приблизно на 9%. Brent перевищила $100 за барель уперше з липня і наблизилася до найвищого рівня з травня, коли котирування перебували біля $110 за барель. Агентство також зазначило, що ціни на дизельне пальне у США перевищили $6 за галон уперше.</p>
<p>Додатковий тиск створили повідомлення про удар по судну в Ормузькій протоці та перенесення зустрічі між країнами Перської затоки й Іраном щодо безпеки судноплавства. За даними Reuters, нафтопровід East-West допомагав Саудівській Аравії обходити Ормузьку протоку і перенаправляти експорт через Червоне море.</p>
<blockquote><p>«Якщо перебій триватиме довше за п’яти-семиденний запас, ситуація може швидко змінитися», — заявив Janiv Shah, аналітик нафтових ринків Rystad.</p></blockquote>
<p>Аналітик PVM John Evans, коментуючи ситуацію Reuters, пов’язав ризик подальшого зростання цін із двома чинниками: війнами, що впливають на нафтові ціни, та глобальною проблемою переробних потужностей. У цьому контексті він також вказав на простої російських НПЗ і скорочення запасів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-jump-more-than-3-after-new-strikes-saudi-strait-hormuz-2026-09-13/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31244-Нефть.jpg" alt="Brent піднялася вище $107 за барель після ударів по саудівській інфраструктурі та атак на судноплавство"/><br /><p>Reuters 13 вересня повідомило про зростання цін на нафту більш ніж на 3% на тлі нових ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії та атак на судна. Ринок відреагував на ризик скорочення постачання, зупинку маршруту East-West і невизначеність навколо безпеки проходу через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Цінова реакція ринку показала зростання премії за ризик у фізичному постачанні нафти</h3>
<p>Станом на 1112 GMT ф’ючерси Brent зросли на $3,00, або 2,9%, до $107,61 за барель. Раніше протягом сесії котирування піднімалися до $108,65 за барель. Американська WTI зросла на $2,48, або 2,5%, до $102,53 за барель.</p>
<p>За даними Reuters, за попередній тиждень ціни на нафту зросли приблизно на 9%. Brent перевищила $100 за барель уперше з липня і наблизилася до найвищого рівня з травня, коли котирування перебували біля $110 за барель. Агентство також зазначило, що ціни на дизельне пальне у США перевищили $6 за галон уперше.</p>
<p>Додатковий тиск створили повідомлення про удар по судну в Ормузькій протоці та перенесення зустрічі між країнами Перської затоки й Іраном щодо безпеки судноплавства. За даними Reuters, нафтопровід East-West допомагав Саудівській Аравії обходити Ормузьку протоку і перенаправляти експорт через Червоне море.</p>
<blockquote><p>«Якщо перебій триватиме довше за п’яти-семиденний запас, ситуація може швидко змінитися», — заявив Janiv Shah, аналітик нафтових ринків Rystad.</p></blockquote>
<p>Аналітик PVM John Evans, коментуючи ситуацію Reuters, пов’язав ризик подальшого зростання цін із двома чинниками: війнами, що впливають на нафтові ціни, та глобальною проблемою переробних потужностей. У цьому контексті він також вказав на простої російських НПЗ і скорочення запасів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-jump-more-than-3-after-new-strikes-saudi-strait-hormuz-2026-09-13/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/brent-pidnyalasya-vishhe-107-za-barel-pislya-udariv-po-saudivskij-infrastrukturi-ta-atak-na-sudnoplavstvo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/zupinka-saudivskogo-naftoprovodu-east-west-stvorila-rizik-vtrati-do-4-svitovogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/zupinka-saudivskogo-naftoprovodu-east-west-stvorila-rizik-vtrati-do-4-svitovogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 08:10:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Oil]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155288</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31243-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти"/><br />Reuters 13 вересня повідомило, що Саудівська Аравія може вичерпати запаси нафти для експорту, якщо протягом кількох днів не відновить роботу магістрального нафтопроводу до Червоного моря. За оцінками покупців саудівської нафти й трейдерів, затяжна зупинка маршруту може призвести до втрати до 4% світового постачання. Закриття маршруту до Червоного моря посилило ризик нестачі фізичної нафти на світовому [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31243-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти"/><br /><p>Reuters 13 вересня повідомило, що Саудівська Аравія може вичерпати запаси нафти для експорту, якщо протягом кількох днів не відновить роботу магістрального нафтопроводу до Червоного моря. За оцінками покупців саудівської нафти й трейдерів, затяжна зупинка маршруту може призвести до втрати до 4% світового постачання.</p>
<h3>Закриття маршруту до Червоного моря посилило ризик нестачі фізичної нафти на світовому ринку</h3>
<p>Саудівський нафтопровід East-West було зупинено після атак дронів у п’ятницю, повідомило Reuters. Саудівська Аравія не надала повних деталей щодо масштабу пошкоджень і строків ремонту. Один із співрозмовників агентства заявив, що ремонт може тривати 5–6 тижнів, інший очікував швидшого відновлення і припускав часткове прокачування під час ремонту.</p>
<p>До зупинки цей маршрут давав змогу обходити Ормузьку протоку й перекидати близько 4 млн барелів на добу до порту Янбу на Червоному морі. За даними джерел Reuters, запасів у Янбу може вистачити на 5–7 днів експорту. Додаткові запаси є на єгипетських терміналах Ain Sukhna та Sidi Kerir, але джерела агентства зазначили, що сховища не заповнені повністю.</p>
<p>Reuters наводить оцінку місткості сховищ: близько 35 млн барелів у Янбу, 18 млн барелів в Ain Sukhna та 20 млн барелів у Sidi Kerir. Міжнародне енергетичне агентство, за даними Reuters, повідомило, що постачання саудівської нафти в серпні впало до мінімуму більш ніж за три десятиліття, а світове постачання нафти цього року скоротиться на 5,7 млн барелів на добу, або приблизно на 6%.</p>
<p>Перед війною на Близькому Сході регіон постачав близько 22 млн барелів на добу. Потоки через Ормузьку протоку, за даними Reuters, сповільнилися до 6–9 млн барелів на добу. Саудівська Аравія повідомила ОПЕК, що її видобуток у серпні знизився до 6,2 млн барелів на добу з 10,9 млн барелів на добу в лютому.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-pipeline-outage-threatens-loss-4-global-oil-supply-2026-09-13/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31243-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти"/><br /><p>Reuters 13 вересня повідомило, що Саудівська Аравія може вичерпати запаси нафти для експорту, якщо протягом кількох днів не відновить роботу магістрального нафтопроводу до Червоного моря. За оцінками покупців саудівської нафти й трейдерів, затяжна зупинка маршруту може призвести до втрати до 4% світового постачання.</p>
<h3>Закриття маршруту до Червоного моря посилило ризик нестачі фізичної нафти на світовому ринку</h3>
<p>Саудівський нафтопровід East-West було зупинено після атак дронів у п’ятницю, повідомило Reuters. Саудівська Аравія не надала повних деталей щодо масштабу пошкоджень і строків ремонту. Один із співрозмовників агентства заявив, що ремонт може тривати 5–6 тижнів, інший очікував швидшого відновлення і припускав часткове прокачування під час ремонту.</p>
<p>До зупинки цей маршрут давав змогу обходити Ормузьку протоку й перекидати близько 4 млн барелів на добу до порту Янбу на Червоному морі. За даними джерел Reuters, запасів у Янбу може вистачити на 5–7 днів експорту. Додаткові запаси є на єгипетських терміналах Ain Sukhna та Sidi Kerir, але джерела агентства зазначили, що сховища не заповнені повністю.</p>
<p>Reuters наводить оцінку місткості сховищ: близько 35 млн барелів у Янбу, 18 млн барелів в Ain Sukhna та 20 млн барелів у Sidi Kerir. Міжнародне енергетичне агентство, за даними Reuters, повідомило, що постачання саудівської нафти в серпні впало до мінімуму більш ніж за три десятиліття, а світове постачання нафти цього року скоротиться на 5,7 млн барелів на добу, або приблизно на 6%.</p>
<p>Перед війною на Близькому Сході регіон постачав близько 22 млн барелів на добу. Потоки через Ормузьку протоку, за даними Reuters, сповільнилися до 6–9 млн барелів на добу. Саудівська Аравія повідомила ОПЕК, що її видобуток у серпні знизився до 6,2 млн барелів на добу з 10,9 млн барелів на добу в лютому.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-pipeline-outage-threatens-loss-4-global-oil-supply-2026-09-13/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/zupinka-saudivskogo-naftoprovodu-east-west-stvorila-rizik-vtrati-do-4-svitovogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/ ) in 0.44059 seconds, on Sep 15th, 2026 at 5:33 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Sep 15th, 2026 at 6:33 am UTC -->