<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Торгівля</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 29 Apr 2026 11:45:17 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 07:21:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153880</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br />Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель. Паливний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 07:15:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br />TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів. Франція посилює внутрішню переробку НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності. Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу. Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 06:04:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153877</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br />Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів. Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів НПЗ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 08:58:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[supply shock]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153876</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br />Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153870</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br />У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до 3,3% після 3,0% у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на 4,9% після падіння на 4,6% місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу. Ціновий удар [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br /><p>У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до <strong>3,3%</strong> після <strong>3,0%</strong> у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на <strong>4,9%</strong> після падіння на <strong>4,6%</strong> місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Ціновий удар по ринку пального</h2>
<ul>
<li><strong>Індекс споживчих цін CPI</strong> у Великій Британії зріс на <strong>3,3%</strong> у річному вимірі до березня.</li>
<li>У лютому цей показник становив <strong>3,0%</strong>, тобто інфляційний тиск посилився на <strong>0,3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li><strong>Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання</strong>: у березні ціни піднялися на <strong>4,9%</strong>.</li>
<li><em>Для порівняння:</em> у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на <strong>4,6%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Березневе зростання цін на моторне пальне стало <strong>найвищим із січня 2023 року</strong>, за даними Office for National Statistics.</li>
<li>Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.</li>
<li><strong>Війна США та Ізраїлю з Іраном</strong>, яка почалася <strong>28 лютого</strong>, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.</li>
<li>Головне обґрунтування ризику — <strong>занепокоєння щодо перебоїв постачання</strong>, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
</ul>
<h2>Порівняння з Європою</h2>
<ul>
<li>Березнева інфляція у Великій Британії становила <strong>3,3%</strong>.</li>
<li>Це вище, ніж у <strong>ЄС — 2,8%</strong>, <strong>Німеччині — 2,8%</strong> та <strong>Франції — 2,0%</strong>.</li>
<li>Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у <strong>грудні 2024 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Динаміка CPI за останні шість місяців</h2>
<ul>
<li><strong>Жовтень:</strong> 3,6%</li>
<li><strong>Листопад:</strong> 3,2%</li>
<li><strong>Грудень:</strong> 3,4%</li>
<li><strong>Січень:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Березень:</strong> 3,3%</li>
</ul>
<h2>Монетарна складова</h2>
<ul>
<li>Ціль Банку Англії щодо інфляції — <strong>близько 2%, але не вище цього рівня</strong>.</li>
<li>На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні <strong>3,75%</strong>.</li>
<li>Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником <strong>3,3%</strong> і цільовим орієнтиром Банку Англії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії <strong>3,3%</strong> перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/04/22/11200419/uk-inflation-up-sharply-in-march-as-us-iran-war-drives-fuel-prices-higher/" target="_blank">ICIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br /><p>У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до <strong>3,3%</strong> після <strong>3,0%</strong> у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на <strong>4,9%</strong> після падіння на <strong>4,6%</strong> місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Ціновий удар по ринку пального</h2>
<ul>
<li><strong>Індекс споживчих цін CPI</strong> у Великій Британії зріс на <strong>3,3%</strong> у річному вимірі до березня.</li>
<li>У лютому цей показник становив <strong>3,0%</strong>, тобто інфляційний тиск посилився на <strong>0,3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li><strong>Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання</strong>: у березні ціни піднялися на <strong>4,9%</strong>.</li>
<li><em>Для порівняння:</em> у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на <strong>4,6%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Березневе зростання цін на моторне пальне стало <strong>найвищим із січня 2023 року</strong>, за даними Office for National Statistics.</li>
<li>Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.</li>
<li><strong>Війна США та Ізраїлю з Іраном</strong>, яка почалася <strong>28 лютого</strong>, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.</li>
<li>Головне обґрунтування ризику — <strong>занепокоєння щодо перебоїв постачання</strong>, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
</ul>
<h2>Порівняння з Європою</h2>
<ul>
<li>Березнева інфляція у Великій Британії становила <strong>3,3%</strong>.</li>
<li>Це вище, ніж у <strong>ЄС — 2,8%</strong>, <strong>Німеччині — 2,8%</strong> та <strong>Франції — 2,0%</strong>.</li>
<li>Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у <strong>грудні 2024 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Динаміка CPI за останні шість місяців</h2>
<ul>
<li><strong>Жовтень:</strong> 3,6%</li>
<li><strong>Листопад:</strong> 3,2%</li>
<li><strong>Грудень:</strong> 3,4%</li>
<li><strong>Січень:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Березень:</strong> 3,3%</li>
</ul>
<h2>Монетарна складова</h2>
<ul>
<li>Ціль Банку Англії щодо інфляції — <strong>близько 2%, але не вище цього рівня</strong>.</li>
<li>На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні <strong>3,75%</strong>.</li>
<li>Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником <strong>3,3%</strong> і цільовим орієнтиром Банку Англії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії <strong>3,3%</strong> перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/04/22/11200419/uk-inflation-up-sharply-in-march-as-us-iran-war-drives-fuel-prices-higher/" target="_blank">ICIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 07:35:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153869</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br />Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива. ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 06:27:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153868</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br />Постачання близько 26 млн барелів сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину. Американська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австрія змусила OMV повністю знизити маржу на пальне на 5 євроцентів за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/avstriya-zmusila-omv-povnistyu-zniziti-marzhu-na-palne-na-5-yevrocentiv-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/avstriya-zmusila-omv-povnistyu-zniziti-marzhu-na-palne-na-5-yevrocentiv-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:42:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Austria]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OMV]]></category>
		<category><![CDATA[Австрия]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153871</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30295-Австрия_флаг.jpg" alt="Австрія змусила OMV повністю знизити маржу на пальне на 5 євроцентів за літр"/><br />Австрійська OMV після перевірки регулятора E-Control привела свою цінову політику у відповідність до нових правил зниження цін на пальне. Йдеться про повне передання споживачам 5 євроцентів за літр через скорочення маржі. Нові вимоги стали частиною реакції уряду на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном. Регуляторний тиск на нафтову компанію Національний енергетичний регулятор E-Control повідомив, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30295-Австрия_флаг.jpg" alt="Австрія змусила OMV повністю знизити маржу на пальне на 5 євроцентів за літр"/><br /><p>Австрійська OMV після перевірки регулятора E-Control привела свою цінову політику у відповідність до нових правил зниження цін на пальне. Йдеться про повне передання споживачам <strong>5 євроцентів за літр</strong> через скорочення маржі. Нові вимоги стали частиною реакції уряду на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном.</p>
<h2>Регуляторний тиск на нафтову компанію</h2>
<ul>
<li><strong>Національний енергетичний регулятор E-Control</strong> повідомив, що OMV тепер виконує нові правила щодо зниження цін на бензин.</li>
<li>Перевірку ініціювало <strong>міністерство економіки Австрії</strong>, яке відповідає за енергетичну політику.</li>
<li>Причиною стала ситуація, коли OMV заявляла про виконання правил, але, за даними матеріалу, спершу знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на обов’язкові <strong>5 євроцентів за літр</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li>Нові правила стали відповіддю коаліційного уряду Австрії на <strong>стрибок нафтових цін</strong>, спричинений війною з Іраном.</li>
<li>Механізм передбачає, що зростання надходжень від податку на додану вартість через вищі ціни на пальне має повертатися споживачам через <strong>нижчий паливний податок</strong>.</li>
<li>Окремо правила <strong>обмежують маржу ритейлерів</strong>, зокрема OMV.</li>
</ul>
<h2>Позиція уряду</h2>
<blockquote><p>«Тепер зрозуміло: повні 5 центів від скорочення маржі мають бути передані далі. E-Control зробив це абсолютно чітким», — міністр економіки Вольфганг Гаттманнсдорфер.</p></blockquote>
<ul>
<li>За словами міністра, після інтенсивних переговорів з OMV ці <strong>5 євроцентів</strong> в останні дні передавалися споживачам <strong>постійно і в повному обсязі</strong>.</li>
<li>Це означає, що держава фактично посилила контроль за тим, як нафтові компанії переносять регуляторні рішення у кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
<h2>Позиція OMV</h2>
<ul>
<li>OMV заявила, що досягла з E-Control <strong>спільного розуміння</strong> щодо впровадження правил.</li>
<li>Компанія також повідомила, що тепер виконує чинні вимоги.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ново встановлена ясність робить можливим послідовне впровадження чинних вимог для всіх учасників ринку», — OMV.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1:</strong> Австрійський уряд намагається стримати вплив нафтового цінового шоку на споживачів. П<em>равила прямо пов’язують зростання ПДВ від вищих цін на пальне з поверненням коштів споживачам через нижчий паливний податок.</em></li>
<li><strong>Висновок 2:</strong> OMV опинилася під прямим регуляторним тиском через неповне початкове виконання вимог. <em>E-Control проводив перевірку після того, як компанія знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на встановлені 5 євроцентів за літр.</em></li>
<li><strong>Висновок 3:</strong> Австрійський ринок пального переходить до жорсткішого контролю маржі. Н<em>ові правила не лише коригують податковий механізм, а й прямо обмежують маржу ритейлерів, включно з OMV.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/austria-says-omv-is-now-complying-with-rules-lowering-petrol-prices-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30295-Австрия_флаг.jpg" alt="Австрія змусила OMV повністю знизити маржу на пальне на 5 євроцентів за літр"/><br /><p>Австрійська OMV після перевірки регулятора E-Control привела свою цінову політику у відповідність до нових правил зниження цін на пальне. Йдеться про повне передання споживачам <strong>5 євроцентів за літр</strong> через скорочення маржі. Нові вимоги стали частиною реакції уряду на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном.</p>
<h2>Регуляторний тиск на нафтову компанію</h2>
<ul>
<li><strong>Національний енергетичний регулятор E-Control</strong> повідомив, що OMV тепер виконує нові правила щодо зниження цін на бензин.</li>
<li>Перевірку ініціювало <strong>міністерство економіки Австрії</strong>, яке відповідає за енергетичну політику.</li>
<li>Причиною стала ситуація, коли OMV заявляла про виконання правил, але, за даними матеріалу, спершу знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на обов’язкові <strong>5 євроцентів за літр</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li>Нові правила стали відповіддю коаліційного уряду Австрії на <strong>стрибок нафтових цін</strong>, спричинений війною з Іраном.</li>
<li>Механізм передбачає, що зростання надходжень від податку на додану вартість через вищі ціни на пальне має повертатися споживачам через <strong>нижчий паливний податок</strong>.</li>
<li>Окремо правила <strong>обмежують маржу ритейлерів</strong>, зокрема OMV.</li>
</ul>
<h2>Позиція уряду</h2>
<blockquote><p>«Тепер зрозуміло: повні 5 центів від скорочення маржі мають бути передані далі. E-Control зробив це абсолютно чітким», — міністр економіки Вольфганг Гаттманнсдорфер.</p></blockquote>
<ul>
<li>За словами міністра, після інтенсивних переговорів з OMV ці <strong>5 євроцентів</strong> в останні дні передавалися споживачам <strong>постійно і в повному обсязі</strong>.</li>
<li>Це означає, що держава фактично посилила контроль за тим, як нафтові компанії переносять регуляторні рішення у кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
<h2>Позиція OMV</h2>
<ul>
<li>OMV заявила, що досягла з E-Control <strong>спільного розуміння</strong> щодо впровадження правил.</li>
<li>Компанія також повідомила, що тепер виконує чинні вимоги.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ново встановлена ясність робить можливим послідовне впровадження чинних вимог для всіх учасників ринку», — OMV.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1:</strong> Австрійський уряд намагається стримати вплив нафтового цінового шоку на споживачів. П<em>равила прямо пов’язують зростання ПДВ від вищих цін на пальне з поверненням коштів споживачам через нижчий паливний податок.</em></li>
<li><strong>Висновок 2:</strong> OMV опинилася під прямим регуляторним тиском через неповне початкове виконання вимог. <em>E-Control проводив перевірку після того, як компанія знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на встановлені 5 євроцентів за літр.</em></li>
<li><strong>Висновок 3:</strong> Австрійський ринок пального переходить до жорсткішого контролю маржі. Н<em>ові правила не лише коригують податковий механізм, а й прямо обмежують маржу ритейлерів, включно з OMV.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/austria-says-omv-is-now-complying-with-rules-lowering-petrol-prices-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/avstriya-zmusila-omv-povnistyu-zniziti-marzhu-na-palne-na-5-yevrocentiv-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>S&amp;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:21:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153867</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br />Війна між США та Іраном змусила S&#38;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[export bans]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[експортні заборони]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оподаткування]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153861</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br />Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/ ) in 0.49398 seconds, on Apr 29th, 2026 at 1:33 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 29th, 2026 at 2:33 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/category/trade/feed/ ) in 0.00187 seconds, on Apr 29th, 2026 at 2:26 pm UTC. -->