<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Україна</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/ukraine/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Brent подорожчала на 3,3% до $95,82 за барель після атак на енергетичні об&#8217;єкти Саудівської Аравії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/brent-podorozhchala-na-33-do-9582-za-barel-pislya-atak-na-energetichni-obyekti-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/brent-podorozhchala-na-33-do-9582-za-barel-pislya-atak-na-energetichni-obyekti-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 08:58:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155960</guid>
		<description><![CDATA[12 листопада 2026 року світові нафтові котирування завершили торги зростанням після нових повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та інциденти із суднами в Ормузькій протоці. За даними Reuters, Brent подорожчала на $3,06, або 3,3%, — до $95,82 за барель, американська WTI — на $2,21, або 2,6%, до $88,74. Єменські хусити заявили про атаки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>12 листопада 2026 року світові нафтові котирування завершили торги зростанням після нових повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та інциденти із суднами в Ормузькій протоці. За даними Reuters, Brent подорожчала на $3,06, або 3,3%, — до $95,82 за барель, американська WTI — на $2,21, або 2,6%, до $88,74. Єменські хусити заявили про атаки на саудівські нафтові об&#8217;єкти та трубопровід East-West. Іран повідомив про вибухи на чотирьох танкерах, однак Reuters не зміг незалежно підтвердити ці твердження. Водночас збільшення видобутку ОПЕК та американських запасів стримувало зростання нафтового ринку.</p>
<h3>Brent завершила торги на рівні $95,82 за барель</h3>
<p>Світові ціни на нафту 12 листопада 2026 року різко зросли на тлі відновлення побоювань щодо безпеки енергетичного постачання з Близького Сходу.</p>
<p>За підсумками торговельної сесії, наведеними Reuters, ф&#8217;ючерси Brent подорожчали на $3,06 за барель, або 3,3%, — до $95,82.</p>
<p>Американська WTI зросла на $2,21, або 2,6%, — до $88,74 за барель.</p>
<p>Попри денне підвищення, обидва нафтові індикатори залишалися приблизно на 2,5% нижчими за рівень початку тижня.</p>
<p>Протягом дня котирування змінювалися різноспрямовано. На початку торгів нафтові ціни знижувалися через очікування дипломатичного врегулювання конфлікту з Іраном.</p>
<p>Однак повідомлення про нові атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до переоцінки ризиків і відновлення зростання.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтону не обов&#8217;язково досягати домовленості з Іраном. Ця заява також вплинула на очікування учасників ринку щодо перспектив переговорів.</p>
<h3>Хусити заявили про атаки на саудівський трубопровід і нафтові об&#8217;єкти</h3>
<p>За повідомленням Reuters, єменські хусити, яких підтримує Іран, заявили про атаки на насосну станцію саудівського трубопроводу East-West, нафтовий об&#8217;єкт у портовому місті Янбу на Червоному морі та будівлю Saudi Aramco в Ер-Ріяді.</p>
<p>Згодом військова коаліція під керівництвом Саудівської Аравії повідомила про перехоплення та знищення двох безпілотників, запущених хуситами.</p>
<p>Один із них, за твердженням коаліції, перебував у районі Ер-Ріяда, інший — у східній нафтовидобувній частині країни.</p>
<p>Водночас Reuters не навело підтверджених даних про обсяг пошкоджень нафтової інфраструктури або скорочення фізичних відвантажень через ці інциденти.</p>
<p>Окремо іранські військові повідомили про вибухи на чотирьох нафтових танкерах в Ормузькій протоці після того, як судна нібито проігнорували попередження.</p>
<p>Агентство Reuters зазначило, що не змогло оперативно незалежно перевірити ці твердження.</p>
<p>Тому повідомлення про ураження чотирьох танкерів не слід вважати підтвердженим фактом без додаткових даних.</p>
<p>Ормузька протока до початку війни забезпечувала транспортування майже п&#8217;ятої частини світового експорту сирої нафти.</p>
<p>Загрози судноплавству через цей маршрут залишаються важливим чинником нафтового ціноутворення навіть тоді, коли фактичні обсяги постачання частково підтримуються альтернативними маршрутами.</p>
<h3>Збільшення видобутку ОПЕК та запасів США стримує геополітичну премію</h3>
<p>Одночасно з новими безпековими ризиками на ринку формуються чинники, які можуть обмежувати зростання нафтових цін.</p>
<p>За даними ОПЕК, у жовтні виробництво сирої нафти країнами організації збільшилося, насамперед завдяки Саудівській Аравії.</p>
<p>За оцінкою аналітиків ING, яку 12 листопада навело ENGINE, видобуток ОПЕК зріс майже на 2 млн барелів на добу — до 27,16 млн барелів на добу.</p>
<p>Видобуток Саудівської Аравії збільшився приблизно до 9,2 млн барелів на добу, наблизившись до довоєнного рівня.</p>
<p>Водночас американські запаси сирої нафти за тиждень до 6 листопада, за попередньою оцінкою American Petroleum Institute, збільшилися приблизно на 9 млн барелів.</p>
<p>Ці показники свідчать про відновлення частини світової пропозиції сировини.</p>
<p>Проте збільшення видобутку сирої нафти не гарантує пропорційного збільшення виробництва дизельного пального, яке залежить від роботи нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Для європейського ринку дизпального важливо розмежовувати нафтові котирування та ціни готових середніх дистилятів. Зміна Brent формує лише одну зі складових закупівельної вартості дизпального.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» аналізував причини збереження високих цін на дизпальне навіть за зниження вартості сирої нафти</a>.</p>
<p>Нові події 12 листопада підтверджують збереження геополітичної волатильності нафтового ринку. Проте вони не дають підстав без додаткових даних прогнозувати конкретну зміну цін на дизпальне в Європі або Україні.</p>
<p>Для такого прогнозу необхідно враховувати котирування готового продукту, маржу переробки, транспортні витрати, валютний курс і фактичну доступність імпортного ресурсу.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-drop-more-than-1-hopes-iran-ukraine-peace-talks-pressure-markets-2026-11-12/">Reuters</a>; <a href="https://www.engine.online/news/europe-and-africa-market-update-12-nov-83fd">ENGINE</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>12 листопада 2026 року світові нафтові котирування завершили торги зростанням після нових повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та інциденти із суднами в Ормузькій протоці. За даними Reuters, Brent подорожчала на $3,06, або 3,3%, — до $95,82 за барель, американська WTI — на $2,21, або 2,6%, до $88,74. Єменські хусити заявили про атаки на саудівські нафтові об&#8217;єкти та трубопровід East-West. Іран повідомив про вибухи на чотирьох танкерах, однак Reuters не зміг незалежно підтвердити ці твердження. Водночас збільшення видобутку ОПЕК та американських запасів стримувало зростання нафтового ринку.</p>
<h3>Brent завершила торги на рівні $95,82 за барель</h3>
<p>Світові ціни на нафту 12 листопада 2026 року різко зросли на тлі відновлення побоювань щодо безпеки енергетичного постачання з Близького Сходу.</p>
<p>За підсумками торговельної сесії, наведеними Reuters, ф&#8217;ючерси Brent подорожчали на $3,06 за барель, або 3,3%, — до $95,82.</p>
<p>Американська WTI зросла на $2,21, або 2,6%, — до $88,74 за барель.</p>
<p>Попри денне підвищення, обидва нафтові індикатори залишалися приблизно на 2,5% нижчими за рівень початку тижня.</p>
<p>Протягом дня котирування змінювалися різноспрямовано. На початку торгів нафтові ціни знижувалися через очікування дипломатичного врегулювання конфлікту з Іраном.</p>
<p>Однак повідомлення про нові атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до переоцінки ризиків і відновлення зростання.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтону не обов&#8217;язково досягати домовленості з Іраном. Ця заява також вплинула на очікування учасників ринку щодо перспектив переговорів.</p>
<h3>Хусити заявили про атаки на саудівський трубопровід і нафтові об&#8217;єкти</h3>
<p>За повідомленням Reuters, єменські хусити, яких підтримує Іран, заявили про атаки на насосну станцію саудівського трубопроводу East-West, нафтовий об&#8217;єкт у портовому місті Янбу на Червоному морі та будівлю Saudi Aramco в Ер-Ріяді.</p>
<p>Згодом військова коаліція під керівництвом Саудівської Аравії повідомила про перехоплення та знищення двох безпілотників, запущених хуситами.</p>
<p>Один із них, за твердженням коаліції, перебував у районі Ер-Ріяда, інший — у східній нафтовидобувній частині країни.</p>
<p>Водночас Reuters не навело підтверджених даних про обсяг пошкоджень нафтової інфраструктури або скорочення фізичних відвантажень через ці інциденти.</p>
<p>Окремо іранські військові повідомили про вибухи на чотирьох нафтових танкерах в Ормузькій протоці після того, як судна нібито проігнорували попередження.</p>
<p>Агентство Reuters зазначило, що не змогло оперативно незалежно перевірити ці твердження.</p>
<p>Тому повідомлення про ураження чотирьох танкерів не слід вважати підтвердженим фактом без додаткових даних.</p>
<p>Ормузька протока до початку війни забезпечувала транспортування майже п&#8217;ятої частини світового експорту сирої нафти.</p>
<p>Загрози судноплавству через цей маршрут залишаються важливим чинником нафтового ціноутворення навіть тоді, коли фактичні обсяги постачання частково підтримуються альтернативними маршрутами.</p>
<h3>Збільшення видобутку ОПЕК та запасів США стримує геополітичну премію</h3>
<p>Одночасно з новими безпековими ризиками на ринку формуються чинники, які можуть обмежувати зростання нафтових цін.</p>
<p>За даними ОПЕК, у жовтні виробництво сирої нафти країнами організації збільшилося, насамперед завдяки Саудівській Аравії.</p>
<p>За оцінкою аналітиків ING, яку 12 листопада навело ENGINE, видобуток ОПЕК зріс майже на 2 млн барелів на добу — до 27,16 млн барелів на добу.</p>
<p>Видобуток Саудівської Аравії збільшився приблизно до 9,2 млн барелів на добу, наблизившись до довоєнного рівня.</p>
<p>Водночас американські запаси сирої нафти за тиждень до 6 листопада, за попередньою оцінкою American Petroleum Institute, збільшилися приблизно на 9 млн барелів.</p>
<p>Ці показники свідчать про відновлення частини світової пропозиції сировини.</p>
<p>Проте збільшення видобутку сирої нафти не гарантує пропорційного збільшення виробництва дизельного пального, яке залежить від роботи нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Для європейського ринку дизпального важливо розмежовувати нафтові котирування та ціни готових середніх дистилятів. Зміна Brent формує лише одну зі складових закупівельної вартості дизпального.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» аналізував причини збереження високих цін на дизпальне навіть за зниження вартості сирої нафти</a>.</p>
<p>Нові події 12 листопада підтверджують збереження геополітичної волатильності нафтового ринку. Проте вони не дають підстав без додаткових даних прогнозувати конкретну зміну цін на дизпальне в Європі або Україні.</p>
<p>Для такого прогнозу необхідно враховувати котирування готового продукту, маржу переробки, транспортні витрати, валютний курс і фактичну доступність імпортного ресурсу.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-drop-more-than-1-hopes-iran-ukraine-peace-talks-pressure-markets-2026-11-12/">Reuters</a>; <a href="https://www.engine.online/news/europe-and-africa-market-update-12-nov-83fd">ENGINE</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/brent-podorozhchala-na-33-do-9582-za-barel-pislya-atak-na-energetichni-obyekti-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт російського дизпального майже подвоївся у жовтні, але США не отримали жодного вантажу — Financial Times</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/eksport-rosijskogo-dizpalnogo-majzhe-podvo%d1%97vsya-u-zhovtni-ale-ssha-ne-otrimali-zhodnogo-vantazhu-financial-times/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/eksport-rosijskogo-dizpalnogo-majzhe-podvo%d1%97vsya-u-zhovtni-ale-ssha-ne-otrimali-zhodnogo-vantazhu-financial-times/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 08:51:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155956</guid>
		<description><![CDATA[За даними Financial Times від 12 листопада 2026 року, морський експорт російського дизельного пального у жовтні майже подвоївся порівняно з вереснем — приблизно до 260–271 тис. барелів на добу. Збільшення відбулося після тимчасового зменшення інтенсивності атак на російські НПЗ та оголошення американсько-російської домовленості щодо постачання дизпального. Проте жодне з передбачених домовленістю постачань не завершилося імпортом [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>За даними Financial Times від 12 листопада 2026 року, морський експорт російського дизельного пального у жовтні майже подвоївся порівняно з вереснем — приблизно до 260–271 тис. барелів на добу. Збільшення відбулося після тимчасового зменшення інтенсивності атак на російські НПЗ та оголошення американсько-російської домовленості щодо постачання дизпального. Проте жодне з передбачених домовленістю постачань не завершилося імпортом до США. Натомість додаткові російські обсяги надходили до Бразилії, Туреччини та інших ринків. Відновлення українських ударів по НПЗ і внутрішній дефіцит пального ставлять під сумнів можливість збереження жовтневих темпів експорту.</p>
<h3>Жовтневий експорт дизпального зріс приблизно вдвічі порівняно з вереснем</h3>
<p>Морський експорт російського дизельного пального у жовтні 2026 року суттєво збільшився після періоду скорочення виробництва та зовнішніх відвантажень.</p>
<p>За інформацією Financial Times від 12 листопада, обсяги експорту становили приблизно 260–271 тис. барелів на добу проти 120–135 тис. барелів на добу у вересні.</p>
<p>Залежно від використаних меж оцінки збільшення становило приблизно 1,9–2,3 раза. Тому характеристика «майже подвоївся» відображає загальний масштаб зміни, а не один точний коефіцієнт.</p>
<p>Financial Times пов&#8217;язує відновлення експорту із тимчасовим послабленням виробничих обмежень після паузи в українських атаках на російські нафтопереробні підприємства.</p>
<p>Додатковим чинником стало оголошення 9 жовтня домовленості президентів США та росії щодо розширення міжнародної пропозиції дизельного пального.</p>
<p>Проте збільшення російського експорту не означало пропорційного зростання постачань до США.</p>
<p>За повідомленням Financial Times, станом на 12 листопада жоден із вантажів, які пов&#8217;язували з домовленістю, не був прийнятий американськими покупцями.</p>
<h3>Танкери не змогли завершити постачання до США через юридичні ризики</h3>
<p>Попри тимчасове послаблення американських санкцій, постачання російського дизпального до Сполучених Штатів залишилися невизначеними.</p>
<p>Два танкери, які спочатку прямували до американського узбережжя, змінили маршрути. Ще одне судно залишалося поблизу східного узбережжя США в очікуванні покупця.</p>
<p>За інформацією Financial Times, американські компанії побоюються можливих наслідків участі в операціях із російським пальним, зокрема санкційних, юридичних і репутаційних ризиків.</p>
<p>Подібні труднощі раніше вже висвітлював <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» у матеріалі про зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним</a>.</p>
<p>Нові дані Financial Times уточнюють результат жовтневого відновлення експорту: збільшення загального обсягу відвантажень відбулося без підтвердженого надходження російського дизпального на американський ринок.</p>
<p>Замість США додаткові обсяги були спрямовані до Бразилії, Туреччини та інших покупців.</p>
<p>Водночас доступні дані не дозволяють встановити, яка частина жовтневого приросту експорту припала на кожну країну призначення.</p>
<h3>Нові атаки на НПЗ створюють ризик повторного скорочення експорту</h3>
<p>Після відновлення українських атак на російські нафтопереробні підприємства 30 жовтня ситуація з доступністю експортного дизпального знову ускладнилася.</p>
<p>За інформацією Financial Times, російська влада продовжила обмеження експорту дизпального до січня 2027 року, передбачивши окремі винятки.</p>
<p>Водночас у російських регіонах відновилися локальні обмеження продажу автомобільного пального.</p>
<p>Це посилює конкуренцію між внутрішніми споживачами та експортними покупцями за доступні обсяги готової продукції.</p>
<p>Жовтневі показники експорту характеризують минулий період і не підтверджують можливості підтримувати аналогічні обсяги протягом листопада та грудня.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати фізичне збільшення російських відвантажень, їхні фактичні напрямки та реалізацію політичних домовленостей.</p>
<p>Для європейського ринку непрямий вплив залежатиме від того, як російські вантажі змінюватимуть баланс попиту та пропозиції в третіх країнах. Пряме постачання російського дизпального до ЄС залишається обмеженим санкціями.</p>
<p>Наведені дані підтверджують відновлення експорту у жовтні, але не дають підстав прогнозувати стабільне збільшення міжнародної пропозиції російського дизпального до кінця 2026 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.ft.com/content/525b53ee-4817-4eb6-8292-b6ee0ac45b47">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>За даними Financial Times від 12 листопада 2026 року, морський експорт російського дизельного пального у жовтні майже подвоївся порівняно з вереснем — приблизно до 260–271 тис. барелів на добу. Збільшення відбулося після тимчасового зменшення інтенсивності атак на російські НПЗ та оголошення американсько-російської домовленості щодо постачання дизпального. Проте жодне з передбачених домовленістю постачань не завершилося імпортом до США. Натомість додаткові російські обсяги надходили до Бразилії, Туреччини та інших ринків. Відновлення українських ударів по НПЗ і внутрішній дефіцит пального ставлять під сумнів можливість збереження жовтневих темпів експорту.</p>
<h3>Жовтневий експорт дизпального зріс приблизно вдвічі порівняно з вереснем</h3>
<p>Морський експорт російського дизельного пального у жовтні 2026 року суттєво збільшився після періоду скорочення виробництва та зовнішніх відвантажень.</p>
<p>За інформацією Financial Times від 12 листопада, обсяги експорту становили приблизно 260–271 тис. барелів на добу проти 120–135 тис. барелів на добу у вересні.</p>
<p>Залежно від використаних меж оцінки збільшення становило приблизно 1,9–2,3 раза. Тому характеристика «майже подвоївся» відображає загальний масштаб зміни, а не один точний коефіцієнт.</p>
<p>Financial Times пов&#8217;язує відновлення експорту із тимчасовим послабленням виробничих обмежень після паузи в українських атаках на російські нафтопереробні підприємства.</p>
<p>Додатковим чинником стало оголошення 9 жовтня домовленості президентів США та росії щодо розширення міжнародної пропозиції дизельного пального.</p>
<p>Проте збільшення російського експорту не означало пропорційного зростання постачань до США.</p>
<p>За повідомленням Financial Times, станом на 12 листопада жоден із вантажів, які пов&#8217;язували з домовленістю, не був прийнятий американськими покупцями.</p>
<h3>Танкери не змогли завершити постачання до США через юридичні ризики</h3>
<p>Попри тимчасове послаблення американських санкцій, постачання російського дизпального до Сполучених Штатів залишилися невизначеними.</p>
<p>Два танкери, які спочатку прямували до американського узбережжя, змінили маршрути. Ще одне судно залишалося поблизу східного узбережжя США в очікуванні покупця.</p>
<p>За інформацією Financial Times, американські компанії побоюються можливих наслідків участі в операціях із російським пальним, зокрема санкційних, юридичних і репутаційних ризиків.</p>
<p>Подібні труднощі раніше вже висвітлював <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» у матеріалі про зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним</a>.</p>
<p>Нові дані Financial Times уточнюють результат жовтневого відновлення експорту: збільшення загального обсягу відвантажень відбулося без підтвердженого надходження російського дизпального на американський ринок.</p>
<p>Замість США додаткові обсяги були спрямовані до Бразилії, Туреччини та інших покупців.</p>
<p>Водночас доступні дані не дозволяють встановити, яка частина жовтневого приросту експорту припала на кожну країну призначення.</p>
<h3>Нові атаки на НПЗ створюють ризик повторного скорочення експорту</h3>
<p>Після відновлення українських атак на російські нафтопереробні підприємства 30 жовтня ситуація з доступністю експортного дизпального знову ускладнилася.</p>
<p>За інформацією Financial Times, російська влада продовжила обмеження експорту дизпального до січня 2027 року, передбачивши окремі винятки.</p>
<p>Водночас у російських регіонах відновилися локальні обмеження продажу автомобільного пального.</p>
<p>Це посилює конкуренцію між внутрішніми споживачами та експортними покупцями за доступні обсяги готової продукції.</p>
<p>Жовтневі показники експорту характеризують минулий період і не підтверджують можливості підтримувати аналогічні обсяги протягом листопада та грудня.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати фізичне збільшення російських відвантажень, їхні фактичні напрямки та реалізацію політичних домовленостей.</p>
<p>Для європейського ринку непрямий вплив залежатиме від того, як російські вантажі змінюватимуть баланс попиту та пропозиції в третіх країнах. Пряме постачання російського дизпального до ЄС залишається обмеженим санкціями.</p>
<p>Наведені дані підтверджують відновлення експорту у жовтні, але не дають підстав прогнозувати стабільне збільшення міжнародної пропозиції російського дизпального до кінця 2026 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.ft.com/content/525b53ee-4817-4eb6-8292-b6ee0ac45b47">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/eksport-rosijskogo-dizpalnogo-majzhe-podvo%d1%97vsya-u-zhovtni-ale-ssha-ne-otrimali-zhodnogo-vantazhu-financial-times/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Велика Британія запровадила санкції проти «Славнефти»: під обмеженнями опинилися всі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/velika-britaniya-zaprovadila-sankci%d1%97-proti-slavnefti-pid-obmezhennyami-opinilisya-vsi-10-najbilshix-naftovidobuvnix-kompanij-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/velika-britaniya-zaprovadila-sankci%d1%97-proti-slavnefti-pid-obmezhennyami-opinilisya-vsi-10-najbilshix-naftovidobuvnix-kompanij-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 07:50:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155955</guid>
		<description><![CDATA[Велика Британія 12 листопада 2026 року запровадила нові санкції проти російської нафтової компанії «Славнефть», низки енергетичних підприємств і суден, залучених до транспортування російських енергоносіїв. За повідомленням Reuters, після цього під британськими санкціями перебувають усі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії. Обмеження також охоплюють судна, які перевозять нафту та зріджений природний газ, великі вугільні компанії та проєкт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Велика Британія 12 листопада 2026 року запровадила нові санкції проти російської нафтової компанії «Славнефть», низки енергетичних підприємств і суден, залучених до транспортування російських енергоносіїв. За повідомленням Reuters, після цього під британськими санкціями перебувають усі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії. Обмеження також охоплюють судна, які перевозять нафту та зріджений природний газ, великі вугільні компанії та проєкт «Восток Ойл» компанії «Роснефть». Нові заходи посилюють правові ризики для міжнародної торгівлі російськими енергоресурсами, однак їхній фактичний вплив на обсяги виробництва та експорту дизпального поки не визначено.</p>
<h3>Лондон розширив санкції на російський нафтовидобуток і транспортну інфраструктуру</h3>
<p>Уряд Великої Британії 12 листопада 2026 року оголосив новий пакет санкцій проти російського енергетичного сектору. Центральним елементом рішення стало включення до санкційного списку компанії «Славнефть».</p>
<p>Як повідомило Reuters, британський уряд заявив, що після цього став першою державою, яка запровадила санкції проти всіх 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії.</p>
<p>Раніше Велика Британія вже застосувала обмеження проти великих російських енергетичних підприємств, зокрема «Транснефти», «Роснефти» та «Лукойлу».</p>
<p>Новий пакет також передбачає санкції проти суден, залучених до перевезення російської нафти та зрідженого природного газу, великих вугільних компаній і нафтового проєкту «Восток Ойл».</p>
<p>Оголошення санкцій відбулося під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні в межах саміту Європейського політичного співтовариства.</p>
<p>Прем&#8217;єр-міністр Великої Британії Енді Бернем пов&#8217;язав нові обмеження з необхідністю скорочення нафтових доходів росії та посилення тиску для припинення війни проти України.</p>
<p>Водночас санкції проти виробника сирої нафти не слід автоматично ототожнювати з повною зупинкою його виробничої діяльності або припиненням усіх міжнародних постачань. Реальний ефект залежить від сфери застосування обмежень, діяльності контрагентів і можливостей використання альтернативної логістики.</p>
<h3>Санкції можуть впливати на постачання сировини та торгівлю нафтопродуктами</h3>
<p>Для міжнародного ринку дизельного пального санкції проти великих нафтовидобувних компаній мають переважно непряме значення.</p>
<p>Вони можуть ускладнювати фінансування операцій, страхування перевезень, залучення транспортних послуг та проведення міжнародних розрахунків.</p>
<p>Обмеження проти суден створюють окремі ризики для морської логістики. Однак повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки того, наскільки новий пакет санкцій скоротить фактичний експорт російської нафти або дизпального.</p>
<p>Особливого значення ці заходи набувають на тлі порушень роботи російських нафтопереробних підприємств після українських атак.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%D1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/">«Термінал» повідомляв про відновлення дефіциту пального в російських регіонах і обмеження продажу дизпального після атак на НПЗ</a>.</p>
<p>Поєднання виробничих порушень і посилення санкцій може підвищувати ризики виконання експортних контрактів. Проте для підтвердження скорочення постачання необхідні фактичні дані про відвантаження та роботу переробних підприємств.</p>
<h3>Для європейського ринку визначальним буде вплив на міжнародні торговельні потоки</h3>
<p>Європейський Союз уже обмежує прямий імпорт російських нафтопродуктів. Тому нові британські санкції не означають автоматичного припинення існуючих постачань російського дизпального на ринок ЄС.</p>
<p>Водночас вони можуть впливати на міжнародний перерозподіл сировини та готової продукції, доступність транспортних послуг і рішення покупців у третіх країнах.</p>
<p>Для України значення нових санкцій залежатиме від їхнього впливу на європейську паливну кон&#8217;юнктуру, зокрема на фізичну пропозицію дизпального та логістичні витрати.</p>
<p>Наразі повідомлення від 12 листопада підтверджує розширення санкційного режиму, але не містить достатніх даних для прогнозування конкретної зміни європейських або українських цін на дизпальне.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-sanctions-russias-slavneft-latest-move-against-oil-producers-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Велика Британія 12 листопада 2026 року запровадила нові санкції проти російської нафтової компанії «Славнефть», низки енергетичних підприємств і суден, залучених до транспортування російських енергоносіїв. За повідомленням Reuters, після цього під британськими санкціями перебувають усі 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії. Обмеження також охоплюють судна, які перевозять нафту та зріджений природний газ, великі вугільні компанії та проєкт «Восток Ойл» компанії «Роснефть». Нові заходи посилюють правові ризики для міжнародної торгівлі російськими енергоресурсами, однак їхній фактичний вплив на обсяги виробництва та експорту дизпального поки не визначено.</p>
<h3>Лондон розширив санкції на російський нафтовидобуток і транспортну інфраструктуру</h3>
<p>Уряд Великої Британії 12 листопада 2026 року оголосив новий пакет санкцій проти російського енергетичного сектору. Центральним елементом рішення стало включення до санкційного списку компанії «Славнефть».</p>
<p>Як повідомило Reuters, британський уряд заявив, що після цього став першою державою, яка запровадила санкції проти всіх 10 найбільших нафтовидобувних компаній росії.</p>
<p>Раніше Велика Британія вже застосувала обмеження проти великих російських енергетичних підприємств, зокрема «Транснефти», «Роснефти» та «Лукойлу».</p>
<p>Новий пакет також передбачає санкції проти суден, залучених до перевезення російської нафти та зрідженого природного газу, великих вугільних компаній і нафтового проєкту «Восток Ойл».</p>
<p>Оголошення санкцій відбулося під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні в межах саміту Європейського політичного співтовариства.</p>
<p>Прем&#8217;єр-міністр Великої Британії Енді Бернем пов&#8217;язав нові обмеження з необхідністю скорочення нафтових доходів росії та посилення тиску для припинення війни проти України.</p>
<p>Водночас санкції проти виробника сирої нафти не слід автоматично ототожнювати з повною зупинкою його виробничої діяльності або припиненням усіх міжнародних постачань. Реальний ефект залежить від сфери застосування обмежень, діяльності контрагентів і можливостей використання альтернативної логістики.</p>
<h3>Санкції можуть впливати на постачання сировини та торгівлю нафтопродуктами</h3>
<p>Для міжнародного ринку дизельного пального санкції проти великих нафтовидобувних компаній мають переважно непряме значення.</p>
<p>Вони можуть ускладнювати фінансування операцій, страхування перевезень, залучення транспортних послуг та проведення міжнародних розрахунків.</p>
<p>Обмеження проти суден створюють окремі ризики для морської логістики. Однак повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки того, наскільки новий пакет санкцій скоротить фактичний експорт російської нафти або дизпального.</p>
<p>Особливого значення ці заходи набувають на тлі порушень роботи російських нафтопереробних підприємств після українських атак.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%D1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/">«Термінал» повідомляв про відновлення дефіциту пального в російських регіонах і обмеження продажу дизпального після атак на НПЗ</a>.</p>
<p>Поєднання виробничих порушень і посилення санкцій може підвищувати ризики виконання експортних контрактів. Проте для підтвердження скорочення постачання необхідні фактичні дані про відвантаження та роботу переробних підприємств.</p>
<h3>Для європейського ринку визначальним буде вплив на міжнародні торговельні потоки</h3>
<p>Європейський Союз уже обмежує прямий імпорт російських нафтопродуктів. Тому нові британські санкції не означають автоматичного припинення існуючих постачань російського дизпального на ринок ЄС.</p>
<p>Водночас вони можуть впливати на міжнародний перерозподіл сировини та готової продукції, доступність транспортних послуг і рішення покупців у третіх країнах.</p>
<p>Для України значення нових санкцій залежатиме від їхнього впливу на європейську паливну кон&#8217;юнктуру, зокрема на фізичну пропозицію дизпального та логістичні витрати.</p>
<p>Наразі повідомлення від 12 листопада підтверджує розширення санкційного режиму, але не містить достатніх даних для прогнозування конкретної зміни європейських або українських цін на дизпальне.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-sanctions-russias-slavneft-latest-move-against-oil-producers-2026-11-12/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/velika-britaniya-zaprovadila-sankci%d1%97-proti-slavnefti-pid-obmezhennyami-opinilisya-vsi-10-najbilshix-naftovidobuvnix-kompanij-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У шести регіонах росії повернувся дефіцит пального: після атак на вісім НПЗ продаж дизпального обмежили до 50 літрів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv-2/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 06:48:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155954</guid>
		<description><![CDATA[Головні тези: 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.</p>
<h3>Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального</h3>
<p>Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.</p>
<p>За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.</p>
<p>У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.</p>
<p>Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:</p>
<ul>
<li>дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;</li>
<li>автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;</li>
<li>продаж пального в каністри — тимчасово припинено.</li>
</ul>
<p>Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.</p>
<p>Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.</p>
<p>Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.</p>
<p>Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.</p>
<h3>Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах</h3>
<p>У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.</p>
<p>Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.</p>
<p>Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.</p>
<p>Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.</p>
<p>Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.</p>
<p>Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.</p>
<p>Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.</p>
<p>Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.</p>
<h3>Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей</h3>
<p>Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.</p>
<p>Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя</a>.</p>
<p>Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.</p>
<p>Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.</p>
<p>Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.</p>
<p>Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.</p>
<p>Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-shortages-return-russian-regions-after-ukrainian-refinery-attacks-2026-11-09/">Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks</a>.</p>
<p>світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices</p>
<p><strong>Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п&#8217;ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.</p>
<h3>Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги</h3>
<p>Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.</p>
<p>За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.</p>
<p>Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.</p>
<p>З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.</p>
<p>Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.</p>
<p>За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п&#8217;ятирічного рівня.</p>
<p>Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.</p>
<h3>Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим</h3>
<p>Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.</p>
<p>Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.</p>
<p>За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.</p>
<p>Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.</p>
<p>Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.</p>
<p>Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.</p>
<p>За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.</p>
<p>Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.</p>
<p>У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.</p>
<p>Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.</p>
<p>Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.</p>
<h3>Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального</h3>
<p>Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.</p>
<p>Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.</p>
<p>Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.</p>
<p>Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей</a>. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.</p>
<p>У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.</p>
<p>Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.</p>
<p>Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.</p>
<p>Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/middle-east-oil-price-war-heralds-post-conflict-glut-2026-11-09/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.</p>
<h3>Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального</h3>
<p>Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.</p>
<p>За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.</p>
<p>У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.</p>
<p>Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:</p>
<ul>
<li>дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;</li>
<li>автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;</li>
<li>продаж пального в каністри — тимчасово припинено.</li>
</ul>
<p>Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.</p>
<p>Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.</p>
<p>Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.</p>
<p>Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.</p>
<h3>Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах</h3>
<p>У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.</p>
<p>Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.</p>
<p>Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.</p>
<p>Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.</p>
<p>Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.</p>
<p>Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.</p>
<p>Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.</p>
<p>Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.</p>
<h3>Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей</h3>
<p>Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.</p>
<p>Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя</a>.</p>
<p>Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.</p>
<p>Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.</p>
<p>Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.</p>
<p>Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.</p>
<p>Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-shortages-return-russian-regions-after-ukrainian-refinery-attacks-2026-11-09/">Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks</a>.</p>
<p>світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices</p>
<p><strong>Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п&#8217;ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.</p>
<h3>Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги</h3>
<p>Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.</p>
<p>За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.</p>
<p>Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.</p>
<p>З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.</p>
<p>Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.</p>
<p>За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п&#8217;ятирічного рівня.</p>
<p>Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.</p>
<h3>Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим</h3>
<p>Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.</p>
<p>Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.</p>
<p>За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.</p>
<p>Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.</p>
<p>Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.</p>
<p>Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.</p>
<p>За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.</p>
<p>Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.</p>
<p>У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.</p>
<p>Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.</p>
<p>Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.</p>
<h3>Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального</h3>
<p>Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.</p>
<p>Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.</p>
<p>Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.</p>
<p>Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/dizpalne-ne-deshevshaye-slidom-za-naftoyu-poshkodzhennya-npz-utrimuyut-visoki-cini-na-seredni-distilyati/">«Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей</a>. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.</p>
<p>У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.</p>
<p>Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.</p>
<p>Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.</p>
<p>Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.</p>
<p>Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/middle-east-oil-price-war-heralds-post-conflict-glut-2026-11-09/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/13/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Атака безпілотників спричинила пожежу в російському порту Усть-Луга — одному з центрів експорту нафти й нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/11/ataka-bezpilotnikiv-sprichinila-pozhezhu-v-rosijskomu-portu-ust-luga-odnomu-z-centriv-eksportu-nafti-j-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/11/ataka-bezpilotnikiv-sprichinila-pozhezhu-v-rosijskomu-portu-ust-luga-odnomu-z-centriv-eksportu-nafti-j-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Nov 2026 09:52:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155938</guid>
		<description><![CDATA[11 листопада 2026 року в портовій зоні Усть-Луги на Балтійському морі сталася пожежа після атаки безпілотників. За повідомленням регіональної влади, троє працівників дістали поранення, також було порушено електропостачання. Порт є важливим російським експортним вузлом для нафти та нафтопродуктів. Масштаб пошкоджень перевалочної інфраструктури та вплив інциденту на обсяги експорту в повідомленні не уточнювалися. Пожежа в експортному [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>11 листопада 2026 року в портовій зоні Усть-Луги на Балтійському морі сталася пожежа після атаки безпілотників. За повідомленням регіональної влади, троє працівників дістали поранення, також було порушено електропостачання. Порт є важливим російським експортним вузлом для нафти та нафтопродуктів. Масштаб пошкоджень перевалочної інфраструктури та вплив інциденту на обсяги експорту в повідомленні не уточнювалися.</p>
<h3>Пожежа в експортному порту супроводжувалася обмеженнями в балтійському регіоні</h3>
<p>Як повідомило Reuters 11 листопада, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив про пожежу в портовій зоні Усть-Луги після атаки безпілотних літальних апаратів. За його словами, троє працівників зазнали поранень, а внаслідок атаки також було виведено з ладу електростанцію.</p>
<p>Губернатор повідомив про збиття 150 безпілотників над Ленінградською областю. Reuters окремо наголосило, що на момент публікації не мало можливості незалежно підтвердити наведені регіональною владою відомості.</p>
<p>Усть-Луга розташована на північному заході росії та є великим експортним портом на Балтійському морі. Через нього здійснюється перевалка нафти, нафтопродуктів, зерна та інших вантажів. Отже, інцидент безпосередньо стосується інфраструктури, задіяної у міжнародній торгівлі енергоресурсами.</p>
<p>Атака відбувалася в регіоні, де також розташовані значні нафтопереробні потужності та Санкт-Петербург. Проте повідомлення Reuters не містило підтвердження пошкодження конкретних технологічних установок нафтопереробних заводів унаслідок саме цієї атаки.</p>
<p>Подія супроводжувалася заходами безпеки в сусідніх державах. Литва, Латвія та Естонія попередили про загрозу безпілотників. Фінляндія тимчасово запровадила часткові обмеження використання повітряного простору та морської діяльності.</p>
<p>Ці заходи засвідчили, що наслідки інциденту вийшли за межі безпосередньої портової території та потребували реагування сусідніх країн Балтійського регіону.</p>
<p>Водночас Reuters не повідомило про підтверджене припинення експорту нафти або нафтопродуктів через Усть-Лугу, не навело обсягів можливого скорочення перевалки та не зазначило величини цінового впливу. Також не було оприлюднено оцінки тривалості відновлення пошкодженої інфраструктури.</p>
<p>Для учасників нафтового ринку головним підтвердженим фактом залишається пожежа на території великого експортного порту, що обслуговує міжнародні потоки нафти й нафтопродуктів. Кількісні наслідки для цих потоків у першому повідомленні не визначені.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/drone-attack-causes-fire-russias-baltic-sea-port-ust-luga-governor-says-2026-11-11/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>11 листопада 2026 року в портовій зоні Усть-Луги на Балтійському морі сталася пожежа після атаки безпілотників. За повідомленням регіональної влади, троє працівників дістали поранення, також було порушено електропостачання. Порт є важливим російським експортним вузлом для нафти та нафтопродуктів. Масштаб пошкоджень перевалочної інфраструктури та вплив інциденту на обсяги експорту в повідомленні не уточнювалися.</p>
<h3>Пожежа в експортному порту супроводжувалася обмеженнями в балтійському регіоні</h3>
<p>Як повідомило Reuters 11 листопада, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив про пожежу в портовій зоні Усть-Луги після атаки безпілотних літальних апаратів. За його словами, троє працівників зазнали поранень, а внаслідок атаки також було виведено з ладу електростанцію.</p>
<p>Губернатор повідомив про збиття 150 безпілотників над Ленінградською областю. Reuters окремо наголосило, що на момент публікації не мало можливості незалежно підтвердити наведені регіональною владою відомості.</p>
<p>Усть-Луга розташована на північному заході росії та є великим експортним портом на Балтійському морі. Через нього здійснюється перевалка нафти, нафтопродуктів, зерна та інших вантажів. Отже, інцидент безпосередньо стосується інфраструктури, задіяної у міжнародній торгівлі енергоресурсами.</p>
<p>Атака відбувалася в регіоні, де також розташовані значні нафтопереробні потужності та Санкт-Петербург. Проте повідомлення Reuters не містило підтвердження пошкодження конкретних технологічних установок нафтопереробних заводів унаслідок саме цієї атаки.</p>
<p>Подія супроводжувалася заходами безпеки в сусідніх державах. Литва, Латвія та Естонія попередили про загрозу безпілотників. Фінляндія тимчасово запровадила часткові обмеження використання повітряного простору та морської діяльності.</p>
<p>Ці заходи засвідчили, що наслідки інциденту вийшли за межі безпосередньої портової території та потребували реагування сусідніх країн Балтійського регіону.</p>
<p>Водночас Reuters не повідомило про підтверджене припинення експорту нафти або нафтопродуктів через Усть-Лугу, не навело обсягів можливого скорочення перевалки та не зазначило величини цінового впливу. Також не було оприлюднено оцінки тривалості відновлення пошкодженої інфраструктури.</p>
<p>Для учасників нафтового ринку головним підтвердженим фактом залишається пожежа на території великого експортного порту, що обслуговує міжнародні потоки нафти й нафтопродуктів. Кількісні наслідки для цих потоків у першому повідомленні не визначені.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/drone-attack-causes-fire-russias-baltic-sea-port-ust-luga-governor-says-2026-11-11/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/11/ataka-bezpilotnikiv-sprichinila-pozhezhu-v-rosijskomu-portu-ust-luga-odnomu-z-centriv-eksportu-nafti-j-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Атака на Усть-Лугу: у російському порту виникла пожежа, пошкоджено енергопостачання, під загрозою логістика нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/11/ataka-na-ust-lugu-u-rosijskomu-portu-vinikla-pozhezha-poshkodzheno-energopostachannya-pid-zagrozoyu-logistika-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/11/ataka-na-ust-lugu-u-rosijskomu-portu-vinikla-pozhezha-poshkodzheno-energopostachannya-pid-zagrozoyu-logistika-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Nov 2026 08:29:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155933</guid>
		<description><![CDATA[11 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу в районі російського балтійського порту Усть-Луга після атаки безпілотників. За заявою губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка, постраждали троє працівників, а також було порушено роботу електропідстанції. Усть-Луга є важливим експортним вузлом для сирої нафти та нафтопродуктів. Пізніше регіональна влада повідомила про 150 збитих безпілотників. Reuters не змогло незалежно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>11 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу в районі російського балтійського порту Усть-Луга після атаки безпілотників. За заявою губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка, постраждали троє працівників, а також було порушено роботу електропідстанції. Усть-Луга є важливим експортним вузлом для сирої нафти та нафтопродуктів. Пізніше регіональна влада повідомила про 150 збитих безпілотників. Reuters не змогло незалежно підтвердити всі обставини атаки. Даних про зупинення перевалки дизельного пального або фактичне скорочення експорту на момент повідомлення немає.</p>
<h3>Пожежа в Усть-Лузі виникла після нічної атаки безпілотників</h3>
<p>У ніч на 11 листопада 2026 року в районі порту Усть-Луга на Балтійському морі сталася пожежа після атаки безпілотників. Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка.</p>
<p>За заявою губернатора, внаслідок атаки постраждали троє працівників. Також було порушено роботу електропідстанції.</p>
<p>У першому повідомленні Reuters, оприлюдненому о 00:23 за Гринвічем, наводилася заява російської сторони про 92 збиті безпілотники. У наступному повідомленні о 04:18 за Гринвічем кількість заявлених збитих апаратів зросла до 150.</p>
<p>Отже, наведені показники характеризують повідомлення регіональної влади на різні моменти часу, а не дві окремі атаки.</p>
<p>Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити інформацію губернатора. Також агентство не повідомило, які саме портові об&#8217;єкти постраждали та чи були пошкоджені технологічні установки для перевалки нафти й нафтопродуктів.</p>
<p>На тлі атаки Литва, Латвія та Естонія попередили про загрозу безпілотників. Фінляндія тимчасово запровадила часткові обмеження використання повітряного простору та морської діяльності.</p>
<p>Ці обмеження свідчать про поширення безпекових ризиків за межі безпосереднього району атаки, але не підтверджують припинення руху нафтових танкерів у Балтійському морі.</p>
<h3>Усть-Луга є одним із важливих експортних вузлів російської нафти та нафтопродуктів</h3>
<p>Порт Усть-Луга розташований у Ленінградській області росії та використовується для експорту сирої нафти, нафтопродуктів, зерна й інших вантажів.</p>
<p>Разом із портами Приморськ і Висоцьк він входить до системи балтійських експортних маршрутів, через які російські компанії постачають енергоресурси на міжнародні ринки.</p>
<p>Для ринку дизельного пального значення мають можливості перевалки готових нафтопродуктів, доступність портової інфраструктури, електропостачання, резервуарного господарства та морського транспорту.</p>
<p>Порушення роботи одного із цих елементів потенційно може впливати на швидкість завантаження танкерів і виконання експортних контрактів.</p>
<p>Проте наявних повідомлень Reuters недостатньо для висновку про фактичне припинення експорту дизпального через Усть-Лугу.</p>
<p>Зокрема, не оприлюднено підтверджених даних про пошкодження наливних причалів, резервуарів, трубопроводів або спеціалізованого обладнання, безпосередньо задіяного в перевалці дизельного пального.</p>
<p>Повідомлення про порушення електропостачання також не дозволяє визначити, чи вплинуло воно на роботу експортних терміналів і наскільки тривалим могло бути таке порушення.</p>
<h3>Нові логістичні ризики виникли після скорочення російських переробних потужностей</h3>
<p>Атака на Усть-Лугу відбулася на тлі нової серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах.</p>
<p>За повідомленням Reuters від 10 листопада, українські атаки від кінця жовтня порушили роботу дев&#8217;яти з 35 великих російських НПЗ.</p>
<p>Сукупна проєктна потужність підприємств, які зазнали атак, оцінюється приблизно у 300 тис. т переробки нафти на добу, або 2,2 млн барелів на добу.</p>
<p>Це близько 32% загальної проєктної потужності первинної переробки росії, яку джерела Reuters оцінюють приблизно у 930 тис. т на добу.</p>
<p>Водночас частка потужностей підприємств, що зазнали атак, не дорівнює фактичному скороченню обсягів переробки.</p>
<p>За оцінками галузевих джерел Reuters, реальне зменшення переробки могло становити до 200 тис. т сирої нафти на добу. Наприкінці жовтня російські заводи переробляли приблизно 700 тис. т на добу.</p>
<p>Ці дані характеризують наслідки атак станом на 10 листопада та використовуються як контекст нової події. Вони не є оцінкою додаткових втрат, спричинених атакою на Усть-Лугу 11 листопада.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні та логістичні труднощі постачання російського дизпального до США</a>. Нова атака додає ризик для інфраструктури одного з балтійських експортних маршрутів.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати два можливі джерела обмежень: скорочення виробництва на НПЗ та порушення перевалки вже виробленого продукту.</p>
<p>Навіть за наявності запасів дизпального логістичні проблеми можуть затримувати експорт. Водночас ризик затримки не слід вважати підтвердженим скороченням постачання.</p>
<p>Для оцінювання фактичного впливу атаки необхідні дані про роботу терміналів, суднозаходи, обсяги відвантажень і тривалість можливих обмежень.</p>
<p>Для європейського та українського ринків потенційне значення має перерозподіл міжнародних торговельних потоків. Проте прямих даних щодо зміни європейських котирувань дизпального внаслідок події 11 листопада Reuters не наводить.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/drone-attack-causes-fire-russias-baltic-sea-port-ust-luga-governor-says-2026-11-11/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>11 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу в районі російського балтійського порту Усть-Луга після атаки безпілотників. За заявою губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка, постраждали троє працівників, а також було порушено роботу електропідстанції. Усть-Луга є важливим експортним вузлом для сирої нафти та нафтопродуктів. Пізніше регіональна влада повідомила про 150 збитих безпілотників. Reuters не змогло незалежно підтвердити всі обставини атаки. Даних про зупинення перевалки дизельного пального або фактичне скорочення експорту на момент повідомлення немає.</p>
<h3>Пожежа в Усть-Лузі виникла після нічної атаки безпілотників</h3>
<p>У ніч на 11 листопада 2026 року в районі порту Усть-Луга на Балтійському морі сталася пожежа після атаки безпілотників. Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка.</p>
<p>За заявою губернатора, внаслідок атаки постраждали троє працівників. Також було порушено роботу електропідстанції.</p>
<p>У першому повідомленні Reuters, оприлюдненому о 00:23 за Гринвічем, наводилася заява російської сторони про 92 збиті безпілотники. У наступному повідомленні о 04:18 за Гринвічем кількість заявлених збитих апаратів зросла до 150.</p>
<p>Отже, наведені показники характеризують повідомлення регіональної влади на різні моменти часу, а не дві окремі атаки.</p>
<p>Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити інформацію губернатора. Також агентство не повідомило, які саме портові об&#8217;єкти постраждали та чи були пошкоджені технологічні установки для перевалки нафти й нафтопродуктів.</p>
<p>На тлі атаки Литва, Латвія та Естонія попередили про загрозу безпілотників. Фінляндія тимчасово запровадила часткові обмеження використання повітряного простору та морської діяльності.</p>
<p>Ці обмеження свідчать про поширення безпекових ризиків за межі безпосереднього району атаки, але не підтверджують припинення руху нафтових танкерів у Балтійському морі.</p>
<h3>Усть-Луга є одним із важливих експортних вузлів російської нафти та нафтопродуктів</h3>
<p>Порт Усть-Луга розташований у Ленінградській області росії та використовується для експорту сирої нафти, нафтопродуктів, зерна й інших вантажів.</p>
<p>Разом із портами Приморськ і Висоцьк він входить до системи балтійських експортних маршрутів, через які російські компанії постачають енергоресурси на міжнародні ринки.</p>
<p>Для ринку дизельного пального значення мають можливості перевалки готових нафтопродуктів, доступність портової інфраструктури, електропостачання, резервуарного господарства та морського транспорту.</p>
<p>Порушення роботи одного із цих елементів потенційно може впливати на швидкість завантаження танкерів і виконання експортних контрактів.</p>
<p>Проте наявних повідомлень Reuters недостатньо для висновку про фактичне припинення експорту дизпального через Усть-Лугу.</p>
<p>Зокрема, не оприлюднено підтверджених даних про пошкодження наливних причалів, резервуарів, трубопроводів або спеціалізованого обладнання, безпосередньо задіяного в перевалці дизельного пального.</p>
<p>Повідомлення про порушення електропостачання також не дозволяє визначити, чи вплинуло воно на роботу експортних терміналів і наскільки тривалим могло бути таке порушення.</p>
<h3>Нові логістичні ризики виникли після скорочення російських переробних потужностей</h3>
<p>Атака на Усть-Лугу відбулася на тлі нової серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах.</p>
<p>За повідомленням Reuters від 10 листопада, українські атаки від кінця жовтня порушили роботу дев&#8217;яти з 35 великих російських НПЗ.</p>
<p>Сукупна проєктна потужність підприємств, які зазнали атак, оцінюється приблизно у 300 тис. т переробки нафти на добу, або 2,2 млн барелів на добу.</p>
<p>Це близько 32% загальної проєктної потужності первинної переробки росії, яку джерела Reuters оцінюють приблизно у 930 тис. т на добу.</p>
<p>Водночас частка потужностей підприємств, що зазнали атак, не дорівнює фактичному скороченню обсягів переробки.</p>
<p>За оцінками галузевих джерел Reuters, реальне зменшення переробки могло становити до 200 тис. т сирої нафти на добу. Наприкінці жовтня російські заводи переробляли приблизно 700 тис. т на добу.</p>
<p>Ці дані характеризують наслідки атак станом на 10 листопада та використовуються як контекст нової події. Вони не є оцінкою додаткових втрат, спричинених атакою на Усть-Лугу 11 листопада.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні та логістичні труднощі постачання російського дизпального до США</a>. Нова атака додає ризик для інфраструктури одного з балтійських експортних маршрутів.</p>
<p>Для міжнародного ринку дизпального важливо розмежовувати два можливі джерела обмежень: скорочення виробництва на НПЗ та порушення перевалки вже виробленого продукту.</p>
<p>Навіть за наявності запасів дизпального логістичні проблеми можуть затримувати експорт. Водночас ризик затримки не слід вважати підтвердженим скороченням постачання.</p>
<p>Для оцінювання фактичного впливу атаки необхідні дані про роботу терміналів, суднозаходи, обсяги відвантажень і тривалість можливих обмежень.</p>
<p>Для європейського та українського ринків потенційне значення має перерозподіл міжнародних торговельних потоків. Проте прямих даних щодо зміни європейських котирувань дизпального внаслідок події 11 листопада Reuters не наводить.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/drone-attack-causes-fire-russias-baltic-sea-port-ust-luga-governor-says-2026-11-11/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/11/ataka-na-ust-lugu-u-rosijskomu-portu-vinikla-pozhezha-poshkodzheno-energopostachannya-pid-zagrozoyu-logistika-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Energy Club посилює моніторинг корпоративного управління в енергетиці та готує форум на 2027 рік</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/energy-club-posilyuye-monitoring-korporativnogo-upravlinnya-v-energetici-ta-gotuye-forum-na-2027-rik/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/energy-club-posilyuye-monitoring-korporativnogo-upravlinnya-v-energetici-ta-gotuye-forum-na-2027-rik/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Nov 2026 11:39:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155930</guid>
		<description><![CDATA[Energy Club перетворює роботу з корпоративного управління на постійний напрям діяльності. Організація планує запитувати офіційну інформацію у Міненерго, операторів систем розподілу та ключових державних енергетичних компаній, контролювати прозорість формування наглядових рад, а наприкінці 2027 року провести очний форум, присвячений корпоративному управлінню, довірі та відновленню енергетики. Корпоративне управління пов’язують із доступом до інвестицій Президент Energy Club [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Energy Club перетворює роботу з корпоративного управління на постійний напрям діяльності. Організація планує запитувати офіційну інформацію у Міненерго, операторів систем розподілу та ключових державних енергетичних компаній, контролювати прозорість формування наглядових рад, а наприкінці 2027 року провести очний форум, присвячений корпоративному управлінню, довірі та відновленню енергетики.</p>
<h3>Корпоративне управління пов’язують із доступом до інвестицій</h3>
<p>Президент Energy Club Андрій Костриця наголошує, що Україні необхідний капітал для відновлення зруйнованих підприємств, розвитку енергетичного сектору та створення нових виробництв. Для інвесторів при цьому важливо розуміти, хто ухвалює рішення у компаніях, хто контролює їх виконання та чи дотримуються встановлені правила і стандарти.</p>
<p>За його оцінкою, для українських компаній перехід від одноосібного оперативного управління до чіткого розподілу повноважень між власниками, наглядовою радою та менеджментом створює можливості для міжнародного фінансування, спільних підприємств і масштабування бізнесу.</p>
<p>Особливого значення це набуває в енергетиці, де інвестиційні рішення можуть коштувати мільярди та ухвалюються на десятиліття.</p>
<h4>Energy Club направлятиме офіційні запити до енергетичних компаній</h4>
<p>Організація планує звертатися до Міністерства енергетики України, операторів систем розподілу та ключових державних енергетичних компаній із запитами щодо:</p>
<ul>
<li>процедур призначення членів наглядових рад;</li>
<li>вимог до кандидатів;</li>
<li>одночасного обіймання кількох посад;</li>
<li>розміру винагород;</li>
<li>управління потенційними конфліктами інтересів.</li>
</ul>
<p>На основі отриманої інформації Energy Club планує регулярно оцінювати прозорість відбору, незалежність членів наглядових рад та результати їхньої роботи.</p>
<h4>Готують навчання для майбутніх членів наглядових рад</h4>
<p>Паралельно Energy Club організовуватиме експертні дискусії за участю фахівців, міжнародних партнерів, юристів, рекрутерів і бізнесу, вивчатиме досвід європейських енергетичних компаній та готуватиме навчальний курс для майбутніх членів наглядових рад.</p>
<p>Наприкінці 2027 року організація планує провести очний форум, присвячений корпоративному управлінню, довірі та відновленню енергетичного сектору.</p>
<h4>Костриця порушує питання реальних гарантій незалежності</h4>
<p>Андрій Костриця посилається на власний досвід роботи незалежним членом Наглядової ради АТ «Українські розподільні мережі» та зазначає, що формальний статус незалежного члена сам по собі не гарантує фактичної незалежності.</p>
<p>Наприкінці минулого року наглядові ради державних енергетичних компаній були одночасно замінені. Серед членів, чиї повноваження припинили, був і Костриця.</p>
<p>Він оскаржив рішення в суді. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали його позицію, однак Верховний Суд скасував ці рішення та відмовив у позові. Рішення Верховного Суду є остаточним.</p>
<p>Водночас Костриця вважає актуальним питання про те, якими є реальні механізми захисту незалежного члена наглядової ради у відносинах з акціонером і наскільки впевнено член ради може відстоювати професійну позицію та ставити незручні питання.</p>
<h4>Винагорода попередніх незалежних членів становила 50 тис. грн на місяць</h4>
<p>Окремо автор критикує публічну комунікацію державної компанії після припинення повноважень членів наглядової ради. За його словами, на офіційному сайті АТ «Українські розподільні мережі» було опубліковано матеріал про винагороди попереднього складу ради.</p>
<p>Костриця зазначає, що щомісячна винагорода незалежних членів наглядової ради становила 50 тис. грн, а спосіб подання цієї інформації він сприйняв як спробу особистої дискредитації.</p>
<h4>Energy Club очікує пояснень щодо суміщення посад і винагород</h4>
<p>На тлі цього Костриця звертає увагу на нещодавні повідомлення ЗМІ про керівників материнської компанії, які одночасно входять до наглядових рад кількох операторів систем розподілу, а сукупні щомісячні виплати, за цими повідомленнями, можуть сягати мільйонів гривень.</p>
<p>Автор наголошує, що ці повідомлення потребують офіційного пояснення. Якщо компанія публічно оцінює винагороду попереднього складу наглядової ради, аналогічні стандарти відкритості, на його думку, мають застосовуватися й до нинішнього керівництва.</p>
<h4>Питання виникають і до критеріїв відбору кандидатів</h4>
<p>Костриця також посилається на повідомлення про призначення до наглядової ради «Черкасиобленерго» юриста, який закінчив університет лише минулого року. На його думку, це потребує офіційного пояснення щодо необхідного досвіду кандидатів та процедури оцінювання їхньої кваліфікації.</p>
<p>Автор підкреслює, що робота наглядових рад має забезпечувати стратегічний контроль, тому їхній склад і винагорода мають відповідати рівню відповідальності. Якщо керівники материнської компанії одночасно входять до рад дочірніх підприємств, має бути зрозуміло, як розмежовуються їхні ролі та управляються потенційні конфлікти інтересів.</p>
<h4>Довіру інвесторів пов’язують із прозорим відбором і реальною незалежністю</h4>
<p>За позицією Energy Club, декларації про реформу корпоративного управління мають підкріплюватися прозорим відбором, компетентністю призначених осіб, дієвими гарантіями незалежності та відкритою звітністю.</p>
<p>Організація планує зосередити на цьому свою подальшу роботу, виходячи з того, що якість корпоративного управління безпосередньо впливає на довіру партнерів до українських компаній та їхню готовність інвестувати у відновлення і розвиток енергетичного сектору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: Energy Club, Андрій Костриця, 29 жовтня 2026 року.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Energy Club перетворює роботу з корпоративного управління на постійний напрям діяльності. Організація планує запитувати офіційну інформацію у Міненерго, операторів систем розподілу та ключових державних енергетичних компаній, контролювати прозорість формування наглядових рад, а наприкінці 2027 року провести очний форум, присвячений корпоративному управлінню, довірі та відновленню енергетики.</p>
<h3>Корпоративне управління пов’язують із доступом до інвестицій</h3>
<p>Президент Energy Club Андрій Костриця наголошує, що Україні необхідний капітал для відновлення зруйнованих підприємств, розвитку енергетичного сектору та створення нових виробництв. Для інвесторів при цьому важливо розуміти, хто ухвалює рішення у компаніях, хто контролює їх виконання та чи дотримуються встановлені правила і стандарти.</p>
<p>За його оцінкою, для українських компаній перехід від одноосібного оперативного управління до чіткого розподілу повноважень між власниками, наглядовою радою та менеджментом створює можливості для міжнародного фінансування, спільних підприємств і масштабування бізнесу.</p>
<p>Особливого значення це набуває в енергетиці, де інвестиційні рішення можуть коштувати мільярди та ухвалюються на десятиліття.</p>
<h4>Energy Club направлятиме офіційні запити до енергетичних компаній</h4>
<p>Організація планує звертатися до Міністерства енергетики України, операторів систем розподілу та ключових державних енергетичних компаній із запитами щодо:</p>
<ul>
<li>процедур призначення членів наглядових рад;</li>
<li>вимог до кандидатів;</li>
<li>одночасного обіймання кількох посад;</li>
<li>розміру винагород;</li>
<li>управління потенційними конфліктами інтересів.</li>
</ul>
<p>На основі отриманої інформації Energy Club планує регулярно оцінювати прозорість відбору, незалежність членів наглядових рад та результати їхньої роботи.</p>
<h4>Готують навчання для майбутніх членів наглядових рад</h4>
<p>Паралельно Energy Club організовуватиме експертні дискусії за участю фахівців, міжнародних партнерів, юристів, рекрутерів і бізнесу, вивчатиме досвід європейських енергетичних компаній та готуватиме навчальний курс для майбутніх членів наглядових рад.</p>
<p>Наприкінці 2027 року організація планує провести очний форум, присвячений корпоративному управлінню, довірі та відновленню енергетичного сектору.</p>
<h4>Костриця порушує питання реальних гарантій незалежності</h4>
<p>Андрій Костриця посилається на власний досвід роботи незалежним членом Наглядової ради АТ «Українські розподільні мережі» та зазначає, що формальний статус незалежного члена сам по собі не гарантує фактичної незалежності.</p>
<p>Наприкінці минулого року наглядові ради державних енергетичних компаній були одночасно замінені. Серед членів, чиї повноваження припинили, був і Костриця.</p>
<p>Він оскаржив рішення в суді. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали його позицію, однак Верховний Суд скасував ці рішення та відмовив у позові. Рішення Верховного Суду є остаточним.</p>
<p>Водночас Костриця вважає актуальним питання про те, якими є реальні механізми захисту незалежного члена наглядової ради у відносинах з акціонером і наскільки впевнено член ради може відстоювати професійну позицію та ставити незручні питання.</p>
<h4>Винагорода попередніх незалежних членів становила 50 тис. грн на місяць</h4>
<p>Окремо автор критикує публічну комунікацію державної компанії після припинення повноважень членів наглядової ради. За його словами, на офіційному сайті АТ «Українські розподільні мережі» було опубліковано матеріал про винагороди попереднього складу ради.</p>
<p>Костриця зазначає, що щомісячна винагорода незалежних членів наглядової ради становила 50 тис. грн, а спосіб подання цієї інформації він сприйняв як спробу особистої дискредитації.</p>
<h4>Energy Club очікує пояснень щодо суміщення посад і винагород</h4>
<p>На тлі цього Костриця звертає увагу на нещодавні повідомлення ЗМІ про керівників материнської компанії, які одночасно входять до наглядових рад кількох операторів систем розподілу, а сукупні щомісячні виплати, за цими повідомленнями, можуть сягати мільйонів гривень.</p>
<p>Автор наголошує, що ці повідомлення потребують офіційного пояснення. Якщо компанія публічно оцінює винагороду попереднього складу наглядової ради, аналогічні стандарти відкритості, на його думку, мають застосовуватися й до нинішнього керівництва.</p>
<h4>Питання виникають і до критеріїв відбору кандидатів</h4>
<p>Костриця також посилається на повідомлення про призначення до наглядової ради «Черкасиобленерго» юриста, який закінчив університет лише минулого року. На його думку, це потребує офіційного пояснення щодо необхідного досвіду кандидатів та процедури оцінювання їхньої кваліфікації.</p>
<p>Автор підкреслює, що робота наглядових рад має забезпечувати стратегічний контроль, тому їхній склад і винагорода мають відповідати рівню відповідальності. Якщо керівники материнської компанії одночасно входять до рад дочірніх підприємств, має бути зрозуміло, як розмежовуються їхні ролі та управляються потенційні конфлікти інтересів.</p>
<h4>Довіру інвесторів пов’язують із прозорим відбором і реальною незалежністю</h4>
<p>За позицією Energy Club, декларації про реформу корпоративного управління мають підкріплюватися прозорим відбором, компетентністю призначених осіб, дієвими гарантіями незалежності та відкритою звітністю.</p>
<p>Організація планує зосередити на цьому свою подальшу роботу, виходячи з того, що якість корпоративного управління безпосередньо впливає на довіру партнерів до українських компаній та їхню готовність інвестувати у відновлення і розвиток енергетичного сектору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: Energy Club, Андрій Костриця, 29 жовтня 2026 року.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/energy-club-posilyuye-monitoring-korporativnogo-upravlinnya-v-energetici-ta-gotuye-forum-na-2027-rik/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У шести регіонах росії повернувся дефіцит пального: після атак на вісім НПЗ продаж дизпального обмежили до 50 літрів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Nov 2026 06:08:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155925</guid>
		<description><![CDATA[9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.</p>
<h3>Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального</h3>
<p>Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.</p>
<p>За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.</p>
<p>У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.</p>
<p>Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:</p>
<ul>
<li>дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;</li>
<li>автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;</li>
<li>продаж пального в каністри — тимчасово припинено.</li>
</ul>
<p>Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.</p>
<p>Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.</p>
<p>Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.</p>
<p>Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.</p>
<h3>Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах</h3>
<p>У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.</p>
<p>Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.</p>
<p>Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.</p>
<p>Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.</p>
<p>Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.</p>
<p>Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.</p>
<p>Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.</p>
<p>Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.</p>
<h3>Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей</h3>
<p>Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.</p>
<p>Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя</a>.</p>
<p>Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.</p>
<p>Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.</p>
<p>Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.</p>
<p>Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.</p>
<p>Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-shortages-return-russian-regions-after-ukrainian-refinery-attacks-2026-11-09/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.</p>
<h3>Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального</h3>
<p>Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.</p>
<p>За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.</p>
<p>У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.</p>
<p>Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:</p>
<ul>
<li>дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;</li>
<li>автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;</li>
<li>продаж пального в каністри — тимчасово припинено.</li>
</ul>
<p>Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.</p>
<p>Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.</p>
<p>Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.</p>
<p>Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.</p>
<h3>Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах</h3>
<p>У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.</p>
<p>Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.</p>
<p>Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.</p>
<p>Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.</p>
<p>Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.</p>
<p>Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.</p>
<p>Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.</p>
<p>Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.</p>
<h3>Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей</h3>
<p>Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.</p>
<p>Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.</p>
<p>Раніше <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/11/09/postachannya-rosijskogo-dizpalnogo-do-ssha-opinilosya-pid-zagrozoyu-tankeri-zminyuyut-marshruti-cherez-sankcijni-ta-yuridichni-riziki/">«Термінал» повідомляв про юридичні перешкоди та зміну маршрутів танкерів із російським дизпальним, які спочатку прямували до американського узбережжя</a>.</p>
<p>Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.</p>
<p>Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.</p>
<p>Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.</p>
<p>Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.</p>
<p>Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/fuel-shortages-return-russian-regions-after-ukrainian-refinery-attacks-2026-11-09/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/10/u-shesti-regionax-rosi%d1%97-povernuvsya-deficit-palnogo-pislya-atak-na-visim-npz-prodazh-dizpalnogo-obmezhili-do-50-litriv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нові удари по НПЗ ускладнили росії підтримання експорту дизпалива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/06/novi-udari-po-npz-uskladnili-rosi%d1%97-pidtrimannya-eksportu-dizpaliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/06/novi-udari-po-npz-uskladnili-rosi%d1%97-pidtrimannya-eksportu-dizpaliva/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 06 Nov 2026 07:25:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155904</guid>
		<description><![CDATA[Відновлення атак на російські НПЗ посилило ризики для внутрішнього забезпечення пальним і міжнародного експорту дизпалива. Щонайменше шість вантажів заявили про трансатлантичні рейси, однак два танкери змінили курс, а жодна партія після жовтневої домовленості ще не прибула до США. Перше зафіксоване постачання до Нью-Йорка може зіткнутися із санкційними та регуляторними перешкодами Reuters 5 листопада повідомило, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Відновлення атак на російські НПЗ посилило ризики для внутрішнього забезпечення пальним і міжнародного експорту дизпалива. Щонайменше шість вантажів заявили про трансатлантичні рейси, однак два танкери змінили курс, а жодна партія після жовтневої домовленості ще не прибула до США.</p>
<h3>Перше зафіксоване постачання до Нью-Йорка може зіткнутися із санкційними та регуляторними перешкодами</h3>
<p>Reuters 5 листопада повідомило, що Рязанський НПЗ, один із найбільших у росії, імовірно, зазнав атаки під час масованого нальоту безпілотників на промислові об’єкти. Якщо ураження буде остаточно підтверджено, це стане другою атакою на російський НПЗ протягом тижня після удару по Ярославському підприємству в ніч на понеділок.</p>
<p>Попередні атаки вивели з експлуатації значну частину переробних потужностей у західній частині росії та спричинили дефіцит пального. Через це російська влада від квітня запроваджувала обмеження експорту. Заборону на експорт дизпалива згодом частково скасували.</p>
<p>За даними Kpler і LSEG, щонайменше шість танкерів із російським дизпаливом передавали сигнали про намір здійснити трансатлантичні рейси. Два вантажі, які раніше прямували до атлантичного узбережжя США, схоже, змінили курс.</p>
<p>Після жовтневої домовленості між США та кремлем до Сполучених Штатів ще не прибуло жодної партії російського дизпалива. Перше зафіксоване постачання має досягти Нью-Йорка у вихідні, однак аналітик Kpler Метт Сміт попередив, що регуляторні, законодавчі та санкційні питання можуть перешкодити розвантаженню.</p>
<p>Сигнал танкера на кшталт «Atlantic Coast for orders» означає, що судно прямує до атлантичного узбережжя США, але не має підтвердженого порту розвантаження й очікує подальших інструкцій.</p>
<blockquote><p>«Це комерційні завантаження, тому подробиці, природно, не можуть бути оприлюднені. Усе дизпаливо знайде своїх покупців», — заявив речник кремля Дмитро Пєсков.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/renewed-refinery-attacks-deplete-russian-diesel-supply-us-deal-focus-2026-11-05/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Відновлення атак на російські НПЗ посилило ризики для внутрішнього забезпечення пальним і міжнародного експорту дизпалива. Щонайменше шість вантажів заявили про трансатлантичні рейси, однак два танкери змінили курс, а жодна партія після жовтневої домовленості ще не прибула до США.</p>
<h3>Перше зафіксоване постачання до Нью-Йорка може зіткнутися із санкційними та регуляторними перешкодами</h3>
<p>Reuters 5 листопада повідомило, що Рязанський НПЗ, один із найбільших у росії, імовірно, зазнав атаки під час масованого нальоту безпілотників на промислові об’єкти. Якщо ураження буде остаточно підтверджено, це стане другою атакою на російський НПЗ протягом тижня після удару по Ярославському підприємству в ніч на понеділок.</p>
<p>Попередні атаки вивели з експлуатації значну частину переробних потужностей у західній частині росії та спричинили дефіцит пального. Через це російська влада від квітня запроваджувала обмеження експорту. Заборону на експорт дизпалива згодом частково скасували.</p>
<p>За даними Kpler і LSEG, щонайменше шість танкерів із російським дизпаливом передавали сигнали про намір здійснити трансатлантичні рейси. Два вантажі, які раніше прямували до атлантичного узбережжя США, схоже, змінили курс.</p>
<p>Після жовтневої домовленості між США та кремлем до Сполучених Штатів ще не прибуло жодної партії російського дизпалива. Перше зафіксоване постачання має досягти Нью-Йорка у вихідні, однак аналітик Kpler Метт Сміт попередив, що регуляторні, законодавчі та санкційні питання можуть перешкодити розвантаженню.</p>
<p>Сигнал танкера на кшталт «Atlantic Coast for orders» означає, що судно прямує до атлантичного узбережжя США, але не має підтвердженого порту розвантаження й очікує подальших інструкцій.</p>
<blockquote><p>«Це комерційні завантаження, тому подробиці, природно, не можуть бути оприлюднені. Усе дизпаливо знайде своїх покупців», — заявив речник кремля Дмитро Пєсков.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/renewed-refinery-attacks-deplete-russian-diesel-supply-us-deal-focus-2026-11-05/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/06/novi-udari-po-npz-uskladnili-rosi%d1%97-pidtrimannya-eksportu-dizpaliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У Ярославлі після атаки безпілотників загорівся НПЗ потужністю 15 млн т нафти на рік</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/u-yaroslavli-pislya-ataki-bezpilotnikiv-zagorivsya-npz-potuzhnistyu-15-mln-t-nafti-na-rik/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/u-yaroslavli-pislya-ataki-bezpilotnikiv-zagorivsya-npz-potuzhnistyu-15-mln-t-nafti-na-rik/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2026 07:24:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155868</guid>
		<description><![CDATA[3 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу на російському нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі після атаки українських безпілотників. За інформацією губернатора області, пошкоджено інфраструктуру підприємства, двоє працівників отримали поранення. Завод має потужність переробки близько 15 млн т сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та мазут. Обсяг пошкоджених виробничих потужностей, фактичне скорочення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>3 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу на російському нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі після атаки українських безпілотників. За інформацією губернатора області, пошкоджено інфраструктуру підприємства, двоє працівників отримали поранення. Завод має потужність переробки близько 15 млн т сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та мазут. Обсяг пошкоджених виробничих потужностей, фактичне скорочення випуску дизпального та строки відновлення роботи на момент повідомлення не встановлені.</p>
<h3>Reuters повідомило про пошкодження інфраструктури одного з великих російських НПЗ</h3>
<p>Українська атака безпілотників 3 листопада 2026 року спричинила пожежу на нафтопереробному заводі «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославлі, приблизно за 250 км на північний схід від москви.</p>
<p>Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ярославської області Михайла Євраєва.</p>
<p>За словами губернатора, внаслідок атаки було пошкоджено інфраструктуру заводу. Двоє працівників отримали поранення, а аварійні служби працювали над ліквідацією пожежі.</p>
<p>російська сторона повідомила про масштабну атаку безпілотників. Водночас заявлені військовими кількісні показники збитих апаратів не є підтвердженням масштабу пошкоджень нафтопереробного підприємства.</p>
<p>У соціальних мережах поширювалися відеозаписи великої пожежі, однак Reuters зазначило, що не змогло незалежно перевірити ці матеріали.</p>
<p>Українська сторона на момент першого повідомлення агентства не надала оперативного коментаря щодо атаки.</p>
<h3>Потужність Ярославського НПЗ становить близько 15 млн т нафти на рік</h3>
<p>Підприємство «Славнефть-ЯНОС» належить до великих російських нафтопереробних заводів. За даними Reuters, його проєктна потужність становить приблизно 15 млн т сирої нафти на рік.</p>
<p>Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти.</p>
<p>Потужність 15 млн т на рік характеризує переробку сирої нафти, а не обсяг виробництва дизельного пального. Фактичний випуск окремих продуктів залежить від структури переробки та завантаження технологічних установок.</p>
<p>За інформацією Reuters, підприємство вже зазнавало атак раніше.</p>
<p>Нова пожежа виникла на тлі тривалих порушень роботи російських НПЗ через атаки на енергетичну інфраструктуру. Ці події обмежують можливості стабільного виробництва нафтопродуктів, але наслідки для кожного підприємства необхідно оцінювати окремо.</p>
<h3>Вплив на експорт дизпального залежатиме від масштабу пошкоджень</h3>
<p>Подальші наслідки атаки для ринку дизельного пального визначатимуться тим, які саме технологічні установки пошкоджені та чи зможе підприємство продовжувати часткову переробку нафти.</p>
<p>Пошкодження первинних установок можуть впливати на загальний випуск нафтопродуктів, тоді як порушення роботи окремих вторинних установок можуть змінювати структуру готової продукції.</p>
<p>На момент повідомлення Reuters даних про фактичне скорочення виробництва дизпального, втрату потужностей або тривалість простою не було.</p>
<p>Тому оцінювати можливі втрати дизпального шляхом прямого перерахунку річної потужності заводу було б некоректно.</p>
<p>Для міжнародного ринку подія має значення з огляду на обмежену доступність російського експортного дизпального та пошкодження інших нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Водночас Європейський Союз зберігає обмеження на прямий імпорт російських нафтопродуктів. Потенційний вплив скорочення російського виробництва на європейські ціни може проявлятися опосередковано — через зміну міжнародного балансу пропозиції та конкуренції за альтернативні обсяги.</p>
<p>Для визначення такого впливу потрібні підтверджені дані про відновлення роботи заводу, експортні відвантаження та фактичну зміну виробництва.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-refinery-russias-yaroslavl-damaged-ukrainian-drone-attack-governor-says-2026-11-03/">Reuters, 03.11.2026 — Ukrainian drones set fire to major Russian oil refinery, local governor says</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>3 листопада 2026 року Reuters повідомило про пожежу на російському нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі після атаки українських безпілотників. За інформацією губернатора області, пошкоджено інфраструктуру підприємства, двоє працівників отримали поранення. Завод має потужність переробки близько 15 млн т сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне та мазут. Обсяг пошкоджених виробничих потужностей, фактичне скорочення випуску дизпального та строки відновлення роботи на момент повідомлення не встановлені.</p>
<h3>Reuters повідомило про пошкодження інфраструктури одного з великих російських НПЗ</h3>
<p>Українська атака безпілотників 3 листопада 2026 року спричинила пожежу на нафтопереробному заводі «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославлі, приблизно за 250 км на північний схід від москви.</p>
<p>Про це повідомило Reuters із посиланням на губернатора Ярославської області Михайла Євраєва.</p>
<p>За словами губернатора, внаслідок атаки було пошкоджено інфраструктуру заводу. Двоє працівників отримали поранення, а аварійні служби працювали над ліквідацією пожежі.</p>
<p>російська сторона повідомила про масштабну атаку безпілотників. Водночас заявлені військовими кількісні показники збитих апаратів не є підтвердженням масштабу пошкоджень нафтопереробного підприємства.</p>
<p>У соціальних мережах поширювалися відеозаписи великої пожежі, однак Reuters зазначило, що не змогло незалежно перевірити ці матеріали.</p>
<p>Українська сторона на момент першого повідомлення агентства не надала оперативного коментаря щодо атаки.</p>
<h3>Потужність Ярославського НПЗ становить близько 15 млн т нафти на рік</h3>
<p>Підприємство «Славнефть-ЯНОС» належить до великих російських нафтопереробних заводів. За даними Reuters, його проєктна потужність становить приблизно 15 млн т сирої нафти на рік.</p>
<p>Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти.</p>
<p>Потужність 15 млн т на рік характеризує переробку сирої нафти, а не обсяг виробництва дизельного пального. Фактичний випуск окремих продуктів залежить від структури переробки та завантаження технологічних установок.</p>
<p>За інформацією Reuters, підприємство вже зазнавало атак раніше.</p>
<p>Нова пожежа виникла на тлі тривалих порушень роботи російських НПЗ через атаки на енергетичну інфраструктуру. Ці події обмежують можливості стабільного виробництва нафтопродуктів, але наслідки для кожного підприємства необхідно оцінювати окремо.</p>
<h3>Вплив на експорт дизпального залежатиме від масштабу пошкоджень</h3>
<p>Подальші наслідки атаки для ринку дизельного пального визначатимуться тим, які саме технологічні установки пошкоджені та чи зможе підприємство продовжувати часткову переробку нафти.</p>
<p>Пошкодження первинних установок можуть впливати на загальний випуск нафтопродуктів, тоді як порушення роботи окремих вторинних установок можуть змінювати структуру готової продукції.</p>
<p>На момент повідомлення Reuters даних про фактичне скорочення виробництва дизпального, втрату потужностей або тривалість простою не було.</p>
<p>Тому оцінювати можливі втрати дизпального шляхом прямого перерахунку річної потужності заводу було б некоректно.</p>
<p>Для міжнародного ринку подія має значення з огляду на обмежену доступність російського експортного дизпального та пошкодження інших нафтопереробних підприємств.</p>
<p>Водночас Європейський Союз зберігає обмеження на прямий імпорт російських нафтопродуктів. Потенційний вплив скорочення російського виробництва на європейські ціни може проявлятися опосередковано — через зміну міжнародного балансу пропозиції та конкуренції за альтернативні обсяги.</p>
<p>Для визначення такого впливу потрібні підтверджені дані про відновлення роботи заводу, експортні відвантаження та фактичну зміну виробництва.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-refinery-russias-yaroslavl-damaged-ukrainian-drone-attack-governor-says-2026-11-03/">Reuters, 03.11.2026 — Ukrainian drones set fire to major Russian oil refinery, local governor says</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/11/04/u-yaroslavli-pislya-ataki-bezpilotnikiv-zagorivsya-npz-potuzhnistyu-15-mln-t-nafti-na-rik/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/ukraine/feed/ ) in 0.65874 seconds, on Nov 15th, 2026 at 9:47 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 10:47 am UTC -->