Витрати на транспортування російської нафти із західних портів різко зросли від середини липня. Частина судновласників уникає заходів до російських портів, що скорочує доступний тоннаж, затримує відвантаження та зменшує дохід експортера з кожного бареля.

Дефіцит танкерів і підвищені ризики збільшили вартість окремих рейсів на $5 млн

Reuters 3 серпня повідомило, що ставки фрахту для постачання Urals із російських західних портів до Індії зросли приблизно на 50% від середини липня. Причинами стали загальне подорожчання морських перевезень і підвищені безпекові ризики в Чорному морі.

Вартість перевезення партії близько 100 тис. тонн танкером Aframax із Приморська до Індії піднялася приблизно до $13 млн. У середині липня такий рейс коштував $8–9 млн.

Фрахт танкера Suezmax із партією Urals близько 140 тис. тонн із Новоросійська до Індії зріс до приблизно $15 млн проти близько $10 млн раніше. За розрахунками Reuters, додаткові транспортні витрати можуть скоротити експортний дохід росії приблизно на $5 з бареля або більше.

У липні атаки пошкодили кілька суден і призводили до зупинення завантажень у Новоросійську та на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму. Трейдери повідомили, що судновласникам дедалі складніше погоджувати рейси до регіону, через що частина вантажів затримується.

«Схоже, багато судновласників відмовляються від заходів до російських портів, оскільки ризики стали надто високими», — повідомив Reuters один із трейдерів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Зменшення внутрішньої переробки перенаправляє нафту на експорт, тоді як портова й танкерна логістика наближається до граничного завантаження

За даними Reuters від 3 серпня, експорт російської нафти із західних портів у серпні має зрости приблизно на 4% порівняно з липнем. Попередні графіки трейдерів передбачають постачання близько 2,7 млн барелів на добу через Приморськ, Усть-Лугу та Новоросійськ.

У липні обсяги становили близько 2,6 млн барелів на добу. Повторні атаки в Чорному морі порушували завантаження в Новоросійську та сприяли скороченню місячного експорту.

Удари по російських НПЗ зменшили можливість переробляти нафту всередині країни, унаслідок чого більші обсяги сировини спрямовуються на зовнішні ринки. Порти мають працювати близько до максимальної пропускної спроможності. Водночас трейдери попередили, що нові атаки й нестача доступного танкерного тоннажу можуть обмежити фактичне зростання.

Попит на російську нафту в Азії посилився через перебої постачання з Близького Сходу. Диференціал Urals із доставкою до Індії наприкінці серпня та у вересні зміцнився до знижки $2–3 за барель відносно Brent. Великі китайські НПЗ також збільшили закупівлі російської ESPO Blend на вересень, погоджуючись на вужчі знижки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

На кінець липня український ринок дизельного пального опинився в незвичній ситуації: середній гуртовий індикатор перевищив середню ціну на АЗС. Це свідчить про різке цінове напруження, але не доводить фізичної нестачі ресурсу на ринку.

Гуртова ціна перевищила роздрібну, а Brent уже знижувався

Станом на 31 липня середній гуртовий індикатор дизпалива сягнув 96,43 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна на АЗС становила 91,72 грн/л. Різниця між ними знизилася до мінус 4,72 грн/л.

Водночас розрахунковий імпортний паритет — орієнтовна вартість ввезеного пального з урахуванням європейських котирувань, валютного курсу, податків і нормативної логістики — становив 84,51 грн/л. Отже, внутрішній гурт перевищував цей орієнтир на 11,92 грн/л.

Висока ціна і фізична відсутність пального — різні явища. Українське законодавство не використовує окремого нормативного терміна «паливна криза». Найближче юридичне поняття — «кризова ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів», визначене Законом України від 21 листопада 2023 року №3484-IX «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів». У матеріалі наголошується: загальнонаціонального дефіциту дизпалива в Україні наразі не підтверджено.

Гурт зростав більш ніж удвічі швидше за роздріб

У липні середня роздрібна ціна дизпалива зросла з 75,64 до 91,72 грн/л — на 16,08 грн/л, або на 21,26%. Гурт за той самий період піднявся з 64,49 до 96,43 грн/л — на 31,94 грн/л, або на 49,53%.

Розрив між стелою АЗС і гуртом змінився з плюс 11,15 грн/л 1 липня до мінус 4,72 грн/л 31 липня. Лише за останню добу місяця гурт подорожчав на 2,99 грн/л, або на 3,2%, тоді як середня роздрібна ціна зросла на 1,31 грн/л, або на 1,45%.

Це не означає, що кожна АЗС 31 липня купувала пальне по 96,43 грн/л і продавала його зі збитком. Роздрібні мережі могли реалізовувати ресурс, придбаний раніше, або працювати за довгостроковими контрактами. Водночас незалежні оператори без достатнього запасу, які змушені терміново купувати невеликі партії, опинилися в складнішому становищі.

На 31 липня дизель у дискаунтерів коштував у середньому 90,30 грн/л, у преміальних мереж — 93,04 грн/л. Обидва показники були нижчими за середній гурт у 96,43 грн/л. Найбільша різниця — 6,13 грн/л — виникла саме у дискаунтерів.

Україна купує дизель, а не барелі Brent

Ключова помилка в поясненні цін полягає у прямій прив’язці дизпалива до котирувань сирої нафти. Україна імпортує переважно готовий продукт, ціна якого залежить не лише від Brent, а й від завантаження НПЗ, запасів дизпалива, попиту на європейських хабах, комерційних премій, фрахту, страхування, доступності партій і стану логістики.

З 24 до 31 липня Brent знизилася з $97,48 до $90,12 за барель — на $7,36, або на 7,55%. Проте середній український гурт дизпалива за той самий період зріс із 91,78 до 96,43 грн/л — на 4,66 грн/л, або на 5,08%.

Таке розходження не означає, що нафта перестала впливати на дизель. Воно показує, що в короткостроковому періоді сильнішими стали інші чинники: обмежені можливості перероблення на НПЗ, сезонний попит, нестача доступного готового продукту, високі європейські котирування, логістичні витрати та премії за термінове постачання.

Зовнішній ринок і логістика підсилювали тиск

Наприкінці липня проблема полягала не лише у вартості сирої нафти, а й у скороченні світового перероблення. У другому кварталі його обсяг оцінювався приблизно у 78 млн барелів на добу — на 5 млн барелів менше, ніж роком раніше.

Країни Перської затоки у червні експортували близько 4 млн барелів на добу сирої нафти, але лише близько 1 млн барелів на добу готових нафтопродуктів. Маржа НПЗ у Північно-Західній Європі наближалася до сезонного рекорду у $30 за барель, а європейська маржа дизпалива — до $65 за барель.

Додатковим чинником стало скорочення російського експорту готового дизпалива. У червні морські постачання російського ДП і газойлю зменшилися на 39% порівняно з травнем — приблизно до 1,8 млн тонн, а в річному вимірі — на 46%. Із 1 до 8 липня експорт становив 214 тис. барелів на добу проти 793 тис. барелів на добу в середньому за липень 2025 року.

Логістика також дорожчала. На Рейні в районі Кауба баржі протягом тижня до 17 липня могли використовувати лише п’яту частину звичайної вантажомісткості. У Червоному морі п’ять танкерів змінили маршрути через ризики для судноплавства; обхід міг додати близько 10 тис. морських миль і 34 дні плавання.

Диверсифікація захищає від дефіциту, але не від високої ціни

У першому півріччі 2026 року Україна збільшила імпорт дизпалива на 12% — до понад 3 млн тонн. Із Польщі надійшло 1,3 млн тонн, із Румунії — 518 тис. тонн, із Греції — 473 тис. тонн, із Литви — 336 тис. тонн, з Азербайджану через Кулеві — 58 тис. тонн.

Розширення географії постачання є ознакою фізичної стійкості ринку. Однак диверсифікація не гарантує низької ціни: альтернативна партія може йти довшим маршрутом, мати інший базис відвантаження, дорожче страхування або вищу комерційну премію.

Удари по АЗС, нафтобазах і бензовозах можуть спричиняти локальні перебої, збільшувати транспортне плече, витрати на захист, відновлення і страхування. Але локальна проблема доступу до пального в окремій громаді не є доказом загальнонаціонального дефіциту ресурсу.

Що може стати ознакою стабілізації

Для стабілізації одного зниження Brent недостатньо. Спочатку мають стійко знизитися європейські котирування готового дизпалива, а вже потім це повинно позначитися на вартості нових партій, українському гуртовому індикаторі та цінах на АЗС.

Першою ознакою стабілізації стане припинення зростання гурту та скорочення його розриву з імпортним паритетом. Підставою говорити про здешевлення буде не окремий день падіння Brent, а одночасне й стійке зниження європейських котирувань дизпалива, фрахтових і страхових витрат, імпортного паритету та внутрішнього гурту.

Станом на 31 липня український гуртовий ринок поки не підтверджував такого сценарію: середня ціна залишалася на максимумі 96,43 грн/л. Ринок дорогий, напружений і вразливий до зовнішніх подій, але він продовжує працювати.

Джерело: Terminal. За матеріалами: НТЦ Псіхєя

Іранські та оманські переговорники розглядають відкриття майже невикористовуваного середнього проходу через Ормузьку протоку. Це може відновити комерційне судноплавство, але безпекові ризики залишаються.

Відновлення руху може залежати від очищення маршруту

За наведеними даними, сторони обговорюють можливість відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку. Цей маршрут майже не використовувався, але його запуск потенційно може відновити комерційне судноплавство.

Водночас у матеріалі зазначено, що іранські морські міни можуть потребувати видалення до того, як судна зможуть безпечно повернутися на маршрут.

Для ринку нафти та нафтопродуктів це питання має пряме значення, оскільки безпечна навігація визначає стабільність морської логістики в регіоні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Один із найбільших російських НПЗ повністю припинив перероблення сирої нафти після атаки безпілотників. Підприємство, яке у 2024 році виробило 3,4 млн тонн дизельного пального, може не працювати близько двох тижнів.

Зупинення заводу вилучає з ринку значний обсяг російського дизпального та ускладнює стабілізацію внутрішнього балансу

Рязанський НПЗ, що належить «Роснефти», зупинився 29 липня після нічної атаки. За інформацією двох галузевих джерел Reuters, відновлення роботи може тривати близько двох тижнів.

Після незапланованого зупинення оператору необхідно послідовно повернути в роботу первинні та вторинні установки, налаштувати технологічні процеси й відновити відповідність готової продукції стандартам якості. Інфраструктура заводу вже зазнавала пошкоджень 15 травня, що також призвело до призупинення роботи.

У 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 млн тонн сирої нафти — близько 4,9% загального обсягу перероблення в росії. Підприємство виробило 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного пального та 4,3 млн тонн мазуту.

Попри зупинення, 30 липня завод продовжував пропонувати бензин і дизельне пальне на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. «Роснефть» не відповіла на запит Reuters щодо коментаря.

«Рязанський НПЗ припинив роботу в середу. Очікується, що зупинення триватиме близько двох тижнів», — повідомило одне з галузевих джерел Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Низький рівень води на Рейні порушив баржеву логістику нафтопродуктів і LPG. За даними Argus, ставки фрахту для нафтових барж на Рейні сягнули рекордного рівня через майже непрохідну ділянку біля Кауба. Euronews із посиланням на Argus повідомило, що зменшення судноплавних глибин обмежує доставку нафти, нафти хімічної сировини та LPG з портів Північного моря до внутрішніх заводів.

Проблема на Рейні посилила логістичні ризики для постачання LPG і нафтопродуктів у внутрішні регіони Європи

Фрахтові ставки для барж із нафтопродуктами на Рейні досягли історичного максимуму. Причиною стало мілководдя, яке зробило вузьке місце біля Кауба майже непрохідним. На початку тижня рівень води біля Кауба опустився нижче критичних 30 см. Через це більшість внутрішніх суден не могла проходити ділянку, а доступними залишалися лише окремі спеціалізовані судна з малою осадкою.

За даними Argus, обмежені рейси стали економічно невигідними для частини перевезень. Верхній Рейн і Майн фактично втратили нормальний зв’язок із торговим хабом Amsterdam-Rotterdam-Antwerp, який є ключовим для європейської торгівлі нафтопродуктами. Окремо зазначено, що Швейцарія значною мірою залежить від імпорту нафтопродуктів з ARA через Рейн.

«На практиці Верхній Рейн і Майн тепер фактично відрізані від торгового хабу Амстердам–Роттердам–Антверпен», — йдеться в матеріалі Euronews із посиланням на Argus.

Ризики для LPG і промислової сировини

Euronews повідомило, що зменшення судноплавних глибин обмежує доставку нафти, нафти хімічної сировини та LPG із портів Північного моря до внутрішніх заводів. Для ринку LPG це означає не ціновий факт сам по собі, а логістичне обмеження: ресурс може залишатися доступним у портах, але його доставка до внутрішніх споживачів ускладнюється через пропускну здатність річкового транспорту.

Є ризик поширення проблем на Нижній Рейн. Завантаження може опинитися під загрозою на початку тижня, що завершується 7 серпня. Для Дуйсбурга прогнозувався історично низький рівень води до кінця тижня, що могло зробити завантаження суден неможливим і потенційно порушити прямий маршрут від ARA до НПЗ Gelsenkirchen потужністю 251 тис. барелів на добу.

Для європейського ринку нафтопродуктів ця подія має значення через залежність частини внутрішніх постачань від річкових маршрутів. Коли пропускна здатність Рейну знижується, зростає роль альтернативної логістики, а фрахтова складова стає одним із чинників напруження в ціноутворенні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media, Euronews.

Знижки на російську нафту Urals із постачанням до Індії скоротилися до $1–2 за барель відносно Dated Brent. На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Reuters пов’язує зміну з посиленням попиту індійських НПЗ та перебоями руху танкерів через Ормузьку протоку.

Ризики близькосхідного постачання різко підвищили конкурентоспроможність альтернативної сировини

За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, оприлюдненою 29 липня, партії Urals із постачанням наприкінці серпня та на початку вересня пропонували індійським покупцям зі знижкою лише $1–2 за барель до Dated Brent.

На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Тоді на ринку було достатньо близькосхідної нафти, а попит із боку Китаю залишався слабшим. Поновлення бойових дій та обмеження судноплавства через Ормузьку протоку змінили баланс: індійські НПЗ збільшили закупівлі російської сировини, яку розглядали як стабільніше джерело постачання.

Китайські НПЗ також активізували закупівлі російської нафти через перебої з близькосхідними вантажами. За даними Reuters, у другому кварталі Індія збільшила імпорт із росії та країн Латинської Америки, тоді як частка постачання з Близького Сходу скоротилася.

Цінова зміна означає, що перевага Urals для покупців майже зникла порівняно з початком місяця. Джерела Reuters водночас характеризували ціни як надзвичайно мінливі через вплив геополітичної напруженості на маршрути та доступність нафти.

«Індійські НПЗ цього року купували великі обсяги російської нафти, оскільки вона виявилася стабільною сировиною», — повідомило одне з торговельних джерел Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 29 липня 2026 року повідомило з посиланням на два джерела, що росія готується продовжити заборону експорту дизельного пального ще на місяць після 31 липня. Обмеження можуть скасувати вже в середині серпня, якщо внутрішня ситуація з постачанням поліпшиться. Окремо заступник прем’єра Олександр Новак раніше заявив, що обмеження експорту бензину діятимуть до кінця року.

Експортні обмеження росії зменшують доступність нафтопродуктів і посилюють конкуренцію імпортерів за альтернативні партії

За даними Reuters, росія запровадила заборону експорту дизелю з 8 до 31 липня як частину ширшого пакета заходів для підтримки внутрішнього паливного ринку після повторних українських атак дронів на нафтопереробні заводи, що спричинили дефіцит і цінові стрибки.

москва вже запровадила обмеження на експорт бензину та авіаційного пального. Reuters зазначило, що минулого тижня Олександр Новак заявив: обмеження на експорт бензину будуть продовжені до кінця року, а заборону експорту дизелю знімуть «у міру відновлення ринку».

Завантаження дизелю та газойлю з росії, за даними Kpler, у середньому становили 234 тис. барелів на добу з 1 до 10 липня. Це нижче за 400 тис. барелів на добу у червні та близько 817 тис. барелів на добу в середньому у 2025 році.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

29 липня 2026 року Reuters повідомило, що єменські хусити розглядають можливість стягнення зборів із комерційних суден, які проходять південною частиною Червоного моря через Баб-ель-Мандеб. За джерелами агентства, це питання обговорювалося після оголошення морської блокади Саудівської Аравії 20 липня.

Головна теза: потенційні збори та ризик закриття Баб-ель-Мандебу можуть збільшити витрати й час доставки енергоресурсів

За інформацією Reuters, хусити розглядають збори для більшості трафіку через вузький коридор Баб-ель-Мандеб, який з’єднує південну частину Червоного моря з Аденською затокою. Джерела агентства не назвали строків можливого запровадження такого механізму.

Reuters зазначило, що китайські судна можуть бути звільнені від таких зборів. Китай, за даними агентства, провів прямі переговори з хуситами, щоб забезпечити рух своїх танкерів південною частиною Червоного моря без атак. Китай є найбільшим покупцем саудівської нафти.

Агентство також навело ключову логістичну різницю: шлях через Баб-ель-Мандеб до Азії в середньому займає 16 днів, тоді як переорієнтація через північну частину Червоного моря, Суецький канал і далі навколо Південної Африки — 50 днів. Для ринку пального це означає ризик збільшення часу рейсу, фрахтових витрат і логістичних премій.

Афра аль-Зуба, представниця міжнародно визнаного уряду Ємену: «Хусити намагатимуться отримати доступ до Червоного моря і стягувати плату із суден».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Удари 29 липня спричинили пожежі на НПЗ у Пермському краї та Рязанській області росії. За українськими даними, сукупна річна потужність цих підприємств становить близько 220 млн барелів нафти. Associated Press наголосило, що не змогло незалежно підтвердити всі заявлені наслідки атак.

Нові пошкодження збільшують ризик подальшого скорочення російської переробки та пропозиції пального

Associated Press в оновленому 29 липня матеріалі повідомило про удари по нафтопереробному заводу компанії «Лукойл» у Пермському краї та НПЗ у Рязанській області. За заявами Служби безпеки України та Генерального штабу, на обох підприємствах виникли пожежі.

Пермський об’єкт розташований більш ніж за 1 500 км від України, а Рязанський НПЗ — приблизно за 400 км від кордону. За українськими оцінками, два заводи разом мають річну потужність переробки близько 220 млн барелів нафти.

AP зазначило, що незалежна перевірка заяв про масштаби пошкоджень на момент публікації була неможливою. Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив займання на неназваних промислових об’єктах після падіння уламків безпілотників, але не назвав конкретних підприємств.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Associated Press.