ООО «Ривнетеплоэнерго» (Ривне) в партнерстве с нидерландской компанией «KARA Energy Systems» намерено установить на местных котельных твердотопливные котлы общей мощностью 30 МВт для замещения газа биотопливом.

Об этом сообщила пресс-служба Госэнергоэффективности.

Сообщается, что объем инвестиций составит около EUR8 млн.

«Стоит отметить, что установка твердотопливных котлов совместно с нидерландской компанией — это продолжение уже начатого сотрудничества Украины и Нидерландов в «чистой» энергетике. Соответствующий Меморандум о партнерстве Госэнергоэффективности и Нидерландское агентство предпринимательства (RVO) заключили в 2018 году», — цитирует пресс-служба слова главы ведомства Сергея Савчука.

Ожидается, что новые котлы смогут заменить около 10 млн куб м газа в год.

«KARA Energy Systems» специализируется на оборудовании для производства тепла и электроэнергии с биомассы. Проекты компании реализуются в 25 странах мира.

Самолеты, которые совершают внутренние рейсы по Швеции, будут работать на биотопливе к 2030 году.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

К 2045 году к ним присоединятся и все международные рейсы из Швеции. Это совместный план нескольких шведских компаний-авиаперевозчиков и научно-исследовательского института RISE.

По словам инициаторов проекта, самолеты уже сейчас могут летать на биотопливе, но его пока невозможно производить в достаточном количестве. К тому же, если учесть необходимый объем производства, «выигрыш» в объеме выбросов парниковых газов будет совсем небольшим.

Поэтому первая задача ученых – сделать биотопливо для самолетов более мощным, а вторая – помочь производителям биотоплива расширить производство.

Последние годы шведы все чаще отдают предпочтение поезду как более экологичному виду транспорта. Тем не менее, шведы летают намного больше, чем жители мира в целом. Природоохранные организации Швеции поддержали проект «озеленения» авиатоплива, но напомнили, если есть возможность отказаться от перелета, то на данный момент лучше выбрать другой вид транспорта.

«Терминал» писал, новое правительство в Стокгольме провозгласило защиту климата одним из своих приоритетов. Обе компании Volvo уже настроились на выпуск легковых и грузовых электромобилей.

Благодаря твердотопливной котельне мощностью 10,5 МВт, которая производит тепло из трески, город Славутич уменьшил свою зависимость от газа на 40%.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Следующий шаг Славутича – установление биоТЕЦ мощностью 12,5 МВт электрической и 29 МВт тепловой энергии. Кроме того, дополнительно планируют засадить 5 тыс. га энергокультурами, которые послужат источником биомассы.

Украинские города и пгт начинают активно заниматься вопросами энергоэффективности. Недавно с Ассоциацией ОТГ, которая объединила уже около 200 органов местного самоуправления, был подписан Меморандум о сотрудничестве для широкого внедрения проектов по энергоэффективности и возобновляемой энергетики в местных общинах. Энергоменеджмент / енергомониторинг введен уже в 10 ОТГ, а еще в 35 ОТГ – разрабатывается. Также местные программы удешевления «теплых кредитов» внедрили 7 ОТГ.

Читайте в «Терминале», комитет по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности провел дискуссию на тему: «Госбюджет 2019: политика энергоэффективности и энергетической модернизации, или высоких тарифов и бюджетных субсидий».

Компания Drax из Великобритании, считающаяся самым крупным энергетическим концерном страны, подписала контракт на модернизацию угольной ТЭС в биотопливную.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Drax Power, компания оператор, крупнейшей тепловой электростанции в Великобритании, расположенной на севере Йоркшира. Компания заплатит 40 млн фунтов стерлингов Siemens за переход с угля на древесину и солому. Работы по переоборудованию начнутся в 2019 году.

Siemens переоборудует три энергоблока ТЭС в течение трех лет. В итоге моденизации повысится эффективность работы мощностей, а также оптимизируется цена генерации электроэнергии (за счет сокращения будущих операционных затрат и стоимости обслуживания ТЭС). В рамках перехода на биомассу будут установлены новые высокотехнологичные трубопроводы и клапаны с новыми высокоэффективными лопастями и долговечными уплотнениями внутри турбин на энергоблоках.

Это четвертый энергоблок Drax, который переводится с угля на биомассу. Компания уже вложила в такую реконструкцию около 700 млн фунтов.

«Мы уверены, что биомасса – топливо будущего, — говорит руководитель Drax Power Энди Косс. – Мы изучаем все возможности снижения себестоимости производства энергии и улучшения экологии региона. Биомасса – надежный источник чистой и недорогой энергии».

На сегодня компания Drax Power уже перевела три энергоблока ТЭС с угля на биомассу, в процессе трансформации сейчас находится 4 энергоблока, которые должны быть запущены в работу к концу лета. В основном на биомощностях используют древесные топливные гранулы, поставляемые в Великобританию из США и Канады, также сжигается биомасса, собранная с полей поблизости.

Свои два оставшихся угольных энергоблока ТЭС компания переведет на газ. Также в планах Drax Power построить 200 МВт аккумуляторных батарей.

«Терминал» писал, на островах Силли, самой южной точке Великобритании, в 45 км от графства Корнуолл, создают микросеть, которая будет работать на возобновляемых источниках энергии и аккумуляторах.

Збільшення потужностей, що генерують енергію з альтернативних джерел енергії, потребує сталого забезпечення виробників сировиною. На цьому ринку мають бути зрозумілі правила гри, справедлива ціна на біопаливо та якісна сировина.

Про це інформує прес-служба Держенергоефективності.

«Як показує досвід провідних країн ЄС, ефективним механізмом організації ринку біопалива може стати єдина електронна платформа, де торгуватимуть виробники та споживачі», — повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

На переконання експертів, електронна торгівля біопаливом сприятиме:

• підвищенню конкуренції між виробниками;
• зниженню та вирівненню ціни на сировину;
• надійному забезпеченню генеруючих потужностей необхідною сировиною.

Взірцем у запровадженні такої електронної торгівлі біопаливом є Литва, яка у 2012 р. відкрила біржу біопалива «Baltpool». Частка біомаси, придбаної через неї, зросла з 1% у 2013 р. до 86% у 2016 році. Вартість біомаси знизилася до 40% у 2015 р. порівняно з 2012 роком.

Крім того, збільшилася кількість постачальників завдяки легкому доступу до торгівлі на біржі.

Аналогічну платформу «Biomass Pool» відкрили у Данії.

Позитивним прикладом організації торгівлі біопаливом також є біржа біомаси «Graceful Globe».

Схожа біржа «Minneapolis Biomass Exchange» з 2009 р. діє у США.

Детальніше про особливості роботи системи електронної торгівлі біопаливом у різних країнах та їхні переваги для України читайте у статті «Електронна торгівля біопаливом: можливості для України» на сайті «Економічна правда».

Співавтори статті:

Сергій Савчук – Голова Держенергоефективності;

Олександр Домбровський, в. о. голови комітету ВРУ з питань ПЕК;

Діана Корсакайте, керівник Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа»;

Георгій Гелетуха — голова правління Біоенергетичної асоціації України.

Таких домовленостей досягнуто на Першому засіданні Спільної українсько-хорватської  комісії з питань економічного співробітництва, що відбулося під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе та Віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки, малого і середнього підприємництва та ремесел Хорватії Мартіни Далич.

Про це повідомляє прес-служба Держенергоефективності.

У рамках засідання голова Держенергоефективності Сергій Савчук підписав Меморандум про співпрацю у сферах енергоефективності, відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива між Держенергоефективності та Міністерством охорони довкілля та енергетики Хорватії.

Презентуючи інвестиційний потенціал та напрацювання України, С. Савчук запевнив, що співпраця двох країн у зазначених сферах може бути взаємовигідною.

«Ми цінуємо можливість залучити кращий досвід Хорватії, яка вже у 2016 р. досягла майже 30% «чистої» енергії у кінцевому енергоспоживанні. Зокрема, близько 60% електроенергії у 2016 р. вироблено з відновлюваних джерел», — підкреслив Голова.

Водночас, Україна нарощує темпи розвитку «чистої» енергетики, запровадивши стимули для інвесторів та готуючи нові законодавчі ініціативи щодо:

• розвитку ринку твердого та рідкого біопалива;
• використання енергії з відходів;
• виробництва біогазу;
• стимулювання підприємств до енергоефективності та переходу на відновлювані джерела енергії.

Для досягнення цілі України щодо 25% «чистої» енергії у загальному первинному енергопостачанні у 2035 р. потрібно до 30 млрд євро інвестицій. Тож, Україна може бути перспективною платформою для впровадження спільних із хорватськими партнерами «зелених» проектів.

У рамках підписаного Меморандуму планується:

• обмін досвідом щодо державних стратегій підтримки розвитку зазначених сфер, а також механізмів стимулювання впровадження проектів;
• сприяння у підготовці та реалізації спільних інвестиційних проектів у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук разом із Міністром енергетики Литви Жигімантасом Вайчюнасом та литовськими урядовцями обговорили конкретні кроки імплементації Меморандуму про співпрацю двох країн в енергетиці, у тому числі у відновлюваній, підписаного 8 грудня 2017 р. у рамках візиту Президента України Петра Порошенка до Литви.

Про це повідомляє прес-служба Держенергоефективності.

Литовську сторону у перемовинах також представили Віце-міністр енергетики Литви Відмантас Мацевічюс, Посол Литви в Україні Марюс Януконіс, Повноважний міністр Посольства Литви в Україні Гвідас Кєрушаускас, генеральний директор біопаливної біржі «Baltpool» Андрюс Смалюкас.

Сергій Савчук презентував литовським урядовцям здобутки України у розвитку «чистої» енергетики, законодавчі стимули для бізнесу, ресурсний та інвестиційний потенціал у цій сфері.

Голова Агентства разом із Головою правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгієм Гелетухою та керівником проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» Діаною Корсакайте звернув особливу увагу литовців на розвиток біоенергетики України і шляхи взаємовигідного партнерства саме у цій сфері.

Литва має надзвичайно успішний досвід заміщення споживання газу альтернативними видами палива. Як повідомив Віце-міністр енергетики Литви Відмантас Мацевічюс, Литва збільшила використання біомаси у секторі теплопостачання із 19% у 2010 р. до 69% у 2017 році. У планах — підвищити цей показник до 80% у 2020 році.

Справа в тому, що Литва поставила за основну мету — зменшення ціни на тепло та надання пріоритету місцевим видам палива.

Одним із інструментів досягнення мети стало створення біопаливної біржі «Baltpool», про яку розповів її генеральний директор Андрюс Смалюкас. Після створення цієї біржі ринок біомаси у Литві почав функціонувати більш ефективно та прозоро. Частка біомаси, придбаної через неї, зросла з 1% у 2013 р. до 86% у 2016 році.  Вартість біомаси знизилася на 40% у 2015 р. порівняно з 2012 роком.

Своєчасна реформа сектору біомаси дозволила підвищити конкурентоспроможність виробників тепла «не з газу» та призвела до суттєвого падіння цін на опалення в Литві на 35-40%.

Литовська сторона запевнила, що створення подібної біопаливної біржі в Україні сприятиме розвитку прозорого та конкурентного ринку біомаси. Це буде справжня «success story» в країні, яка активно відповідає на «газові виклики» та має такий великий ресурсний потенціал.

За результатами зустрічі домовилися продовжити співпрацю та сконцентруватися на таких завданнях:

Разом опрацювати питання створення біржі біомаси в Україні за підтримки ЄС, у тому числі у рамках так званого «Європейського інвестиційного плану для України»;

Організувати візит делегації України до Литви за участю урядовців, парламентарів та експертів для обміну досвідом щодо створення електронної платформи торгівлі біопаливом;

Спільно із литовською стороною опрацювати законопроект щодо розвитку ринку твердого біопалива, розроблений Держенергоефективності разом із парламентарями та експертами.

Заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кошарук назвав завод із виробництва біоетанолу, що побудований на базі Гнідавського цукрового заводу перспективним та інноваційним виробництвом.

Як передає Інфоіндустрія з посиланням на прес-службу Гнідавського цукрового заводу, про це стало відомо під час засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. У розмові про інноваційні проекти, з якими варто попрацювати, віце-губернатор згадав і Біопаливно-енергетичну компанію.

«Сьогодні у Луцьку реалізований успішний проект — завод із виробництва біоетанолу. За такими підприємствами майбутнє, адже відходи цукрового заводу — меляса — переробляється в біоетанол, або так зване «зелене паливо», а в перспективі і виробництво біогазу стане запорукою сталого енергетичного розвитку», — наголосив Сергій Кошарук.

Заступник голови ОДА закликав звернути особливу увагу на реалізацію і підтримку цього підприємства, адже переконаний, що воно має великі перспективи.

Как показало исследование Квинслендского технологического университета (КТУ), биотопливо, несмотря на почти десятилетнее пренебрежение, может принести Австралии более 8000 рабочих мест и $1 млрд годового дохода.

Экономисты университета описали, как Австралия может повысить энергетическую безопасность, увеличив местное производство биотоплива и биопродуктов, сообщает Электровести со ссылкой на The Sydney Morning Herald.

Первым шагом, по мнению ведущего автора работы, профессора Яна О’Хары, должно стать расширение отраслей биоэтанола и других видов биологического горючего.

«Данные соединения – путь к созданию биоэкономики. Но по производству и потреблению «зеленого» топлива Австралия сильно отстает от ведущих стран, вроде Бразилии и США», — сказал специалист.

Профессор О’Хара отметил, что смешанный с этанолом бензин (Е10) составил только 1,1% продаж этого топлива в Австралии в 2015-16. Увеличение доли до 10% может создать более 8600 прямых и косвенных рабочих мест и привлечь 1,56 млрд инвестиций. Это приведет к увеличению годового дохода региональных зон на 1,1 млрд долл.

Исследование КТУ отмечает и другие преимущества, которые может принести развитие биоэкономики. Список включает потенциальное увеличение доходов фермеров от основанных на биомассе индустрий (до 11,4 млрд долл. в год к 2050-му). Сейчас поступления составляют 7,8 млрд долл. Доведение доли биотоплива до 10% в бензиновом и дизельном секторах может снизить углеродные выбросы на 8,9 млн тонн в год. Увеличение доли импортируемых этаноловых продуктов местного производства до 10% поможет улучшить баланс внешней торговли на 1 млрд долл. в год.

Хизер Бон, директор Bioenergy Australia, отметила, что отрасли уже несколько лет не хватает других учреждений. Они не появлялись, несмотря на долю биотоплива в мировом энергопотреблении в 10,4%.

«Продукт оказался забытым возобновляемым источником энергии, игнорируемым родственником солнца и ветра, — сказала Бон. – В последние 10-15 лет Австралия страдала от дефицита поддерживающих инициатив, а также от рисков, вызванных меняющимися политик».

Специалист уверена, что биотопливо может сыграть большую роль в текущих энергетических дебатах.

«Оно должно стать центральным пунктом Национальной энергетической гарантии», — отметила Бон.

Специалист добавила, что Австралийский биотопливный сектор сильно отличается от европейского и американского. Так, он не угрожает пищевой безопасности, получая сырье преимущественно из отходов, а не то намеренного выращивания съедобных культур, вроде кукурузы, для производства горючего.

В Житомирской области планируют повысить уровень энергоэффективности, используя новые подходы в сфере биоэнергетики, в частности, выращивая энергетическую иву для биотоплива.

Как сообщают Элекитровести со ссылкой на Житомирская ОГА, соответствующие изменения в план мероприятий на 2018-2020 годы в рамках Стратегии развития области утвердили депутаты областного совета.

По словам директора департамента градостроительства, архитектуры, строительства и жилищно-коммунального хозяйства ОГА Татьяны Варемы, внесенные изменения необходимы для того, чтобы инвесторы могли на территории области заниматься производством биотоплива.

«В частности, желающие заниматься выращиванием энергетической ивы», — заявила она.

Варема также отметила, что в ближайшее время состоятся встречи с представителями общин, которые могут предложить участки, и инвесторами, которые планируют заниматься выращиванием энергетических растений.

В сообщении отмечается, что использование новых подходов к биоэнергетике позволит уменьшить уничтожения лесов и даст возможность уменьшить выбросы загрязняющих веществ в окружающую среду.

В ОГА надеются, что использование биоэнергетических технологий в теплоснабжении позволит модернизировать объекты теплоэнергетики и использовать 610 тыс. тонн биомассы, уменьшит выбросы в окружающую среду ртути, метана и закиси азота, которые образуются при сжигании природного газа.