Уряд Болгарії 18 вересня оголосив заходи для обмеження впливу високих цін на пальне. Пакет охоплює підтримку агровиробників, одноразову виплату для малозабезпечених громадян, субсидії для транспорту і скасування акцизу на пропан-бутан.

Болгарський пакет поєднує соціальні виплати, підтримку секторів економіки і податкове послаблення для LPG як моторного пального.

За повідомленням The Sofia Globe, болгарський уряд оголосив комплекс дій для пом’якшення впливу високих паливних цін. Один із ключових елементів — державна допомога агровиробникам на €170 млн. Із цієї суми €100 млн мають компенсувати різницю в ціні газойлю між 2025 і 2026 роками. Підтримка оцінюється приблизно у 44 євроценти на літр газойлю.

Окремий блок стосується домогосподарств. Уряд передбачив одноразовий «інфляційний чек» на €50 для людей із низькими доходами. На цю програму заплановано €30 млн, а охоплення має перевищити 560 тис. осіб. Виплати очікуються в жовтні.

Акциз на пропан-бутан

У пакеті також передбачено скасування акцизу на пропан-бутан. Це прямо стосується LPG як моторного пального для автомобілів. The Sofia Globe наводить дані fuelo.net станом на 18 вересня: бензин А95 у Болгарії коштував €1,67/л, дизель — €1,94/л, пропан-бутан — €0,68/л.

Болгарський уряд також заявив про субсидії для громадського, шкільного і медичного транспорту. За повідомленням видання, уряд має відстежувати розвиток цін на пальне і розглядати додаткові дії за потреби. У матеріалі окремо зазначено, що дорожче пальне впливає навіть на людей без автомобілів — через вищі ціни на продукти та послуги.

Для європейського ринку ця новина важлива як приклад поєднання податкового інструменту для LPG із адресною підтримкою споживачів і секторів, чутливих до паливних витрат.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Sofia Globe.

Іспанія з 1 вересня змінила паливні податкові знижки: знижку на дизельне пальне подвоєно до 20 євроцентів за літр, а компенсацію на бензин зменшено до 5 євроцентів за літр. У серпні для обох видів пального діяла знижка 10 євроцентів за літр.

Іспанський уряд розділив підтримку бензину й дизелю, посиливши допомогу для дизельного сегмента.

За повідомленням EFE, розміщеним на Reuters Connect, нові правила набули чинності у вівторок, 1 вересня. До цього в серпні для бензину і дизельного пального діяла однакова знижка — 10 євроцентів за літр. Після перегляду ставка підтримки для дизельного пального збільшилася до 20 євроцентів за літр, а для бензину зменшилася до 5 євроцентів за літр.

Паливна податкова знижка є інструментом, який зменшує кінцеве навантаження на споживача при купівлі пального. У цій новині важлива саме диференціація між продуктами: уряд Іспанії не зберіг однакову підтримку для бензину й дизелю, а змістив більший обсяг компенсації в бік дизельного пального.

Для європейського ринку бензинів це рішення має значення як приклад зміни податкової складової роздрібної ціни. У повідомленні EFE йдеться саме про зміну розміру знижки за літр пального, а не про зміну біржових котирувань чи оптових цін. Тому ринковий ефект цієї новини обмежується податковим і споживчим каналом: бензин отримує меншу підтримку, дизельне пальне — більшу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters Connect/EFE.

Регулятор Молдови 10 серпня встановив максимальну роздрібну ціну стандартного бензину А-95 на 11 серпня на рівні 29,95 лея за літр — на 0,10 лея нижче попереднього значення. Опублікований ANRE розрахунок показує структуру ціни: міжнародна складова — 13,97 лея, акциз — 7,17 лея, ПДВ — 4,99 лея за літр.

Зниження міжнародної складової переноситься у регульовану роздрібну ціну бензину

Національне агентство з регулювання енергетики Молдови ANRE 10 серпня розрахувало нові граничні ціни на стандартні нафтопродукти, які діятимуть 11 серпня. Максимальна ціна бензину А-95 визначена на рівні 29,95 лея за літр, що на 0,10 лея менше за попередній показник.

Регулятор оприлюднив і повну структуру розрахунку. Міжнародна цінова складова з урахуванням валютного курсу становить 13,97 лея за літр. Специфічна комерційна маржа — 3,82 лея, акциз — 7,17 лея, ПДВ — 4,99 лея. Сума цих компонентів формує граничну ціну 29,95 лея за літр.

ANRE використовує у міжнародній складовій середнє значення котирувань за 14 днів, що передують даті розрахунку, та середній офіційний курс молдовського лея до долара США за той самий період. Комерційна маржа включає, зокрема, транспортні та страхові витрати до території Молдови, витрати на перевалку й зберігання, інші роздрібні витрати та прибуток або збиток.

Паралельно граничну ціну стандартного дизельного пального на 11 серпня встановлено на рівні 32,04 лея за літр, що на 0,16 лея нижче попереднього значення. Для дизпалива міжнародна складова становить 19,13 лея, комерційна маржа — 4,21 лея, акциз — 3,36 лея, ПДВ — 5,34 лея за літр.

Опублікована методика дає змогу окремо простежувати вплив зовнішніх котирувань, валютного курсу, логістики й податків на кінцеву роздрібну ціну.

Джерело: Terminal. За матеріалами: National Agency for Energy Regulation of the Republic of Moldova.

HMRC у бюлетені, оновленому 19 червня, повідомила, що надходження від податку на вуглеводневе пальне становили £24,3 млрд у 2025–2026 фінансовому році. Частка цих надходжень у ВВП знизилася з 1,6% у 2006–2007 роках до 0,8%, а останні щорічні падіння HMRC пов’язує переважно зі зменшенням дизельних надходжень.

Британська статистика паливного акцизу показує довгострокове звуження податкової бази дорожнього пального.

HM Revenue and Customs у щорічному бюлетені, оновленому 19 червня, повідомила, що надходження від Hydrocarbon Oil duty — паливного податку на моторне пальне — становили £24,3 млрд у 2025–2026 фінансовому році.

За даними HMRC, за останні 20 років номінальні надходження зросли з £23,6 млрд у 2006–2007 роках до £24,3 млрд у 2025–2026 роках. Водночас частка цих надходжень у ВВП знизилася з 1,6% до 0,8%. Це вказує не на разовий податковий ефект, а на довгострокову зміну ролі паливного акцизу в бюджетних доходах.

HMRC окремо зафіксувала різке падіння у 2020–2021 роках, коли надходження становили £21,2 млрд через вплив пандемії та обмежень на подорожі. У 2022–2023 роках надходження знизилися до £25,1 млрд із £26,0 млрд у 2021–2022 роках. Це пояснювалося зменшенням надходжень від бензину Unleaded petrol і газойлю, частково компенсованим біоетанолом і біодизелем.

Подальші щорічні зниження з 2022–2023 років до £24,3 млрд у 2025–2026 роках HMRC пов’язує переважно з падінням дизельних надходжень. У документі зазначено, що це зумовлено загальним переходом від дизельного пального до транспортних засобів на альтернативних видах пального, включно з електромобілями та гібридними електромобілями.

Для ринку нафтопродуктів цей показник важливий як офіційний податковий індикатор зміни структури споживання дорожнього пального. Він не описує поточні гуртові ціни, але показує, як технологічні та споживчі зрушення поступово впливають на бюджетні доходи від традиційного бензину й дизельного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: GOV.UK.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

У документі Ради ЄС від 15 червня йдеться про пропозицію дозволити Хорватії тимчасово застосовувати ставки акцизу нижче мінімальних рівнів ЄС для неетилованого бензину та газойлю, що використовуються як моторне пальне. Запит передбачає зниження на €0,2195 за літр для бензину та на €0,225 за літр для газойлю строком на шість місяців.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові пільги для споживачів.

Польща переходить до моделі вилучення надприбутків паливного сектору на тлі енергетичної турбулентності

Польський уряд фактично визнав, що нинішня хвиля цінового шоку на нафтовому ринку створила асиметричну ситуацію: держава несе прямі бюджетні витрати на стабілізацію цін, тоді як частина паливного бізнесу отримує додаткову дохідність через різке подорожчання енергоресурсів.

Саме тому Варшава запропонувала запровадити спеціальний windfall tax — податок на надприбутки, тобто на прибуток, який компанії отримали не завдяки інвестиціям чи підвищенню ефективності, а через зовнішню кризу й стрибок світових котирувань.

Що пропонує польський уряд

• Податок поширюватиметься на компанії, які виробляють рідке пальне або імпортують його до Польщі.
• Період дії — з 1 березня по 31 грудня 2026 року.
• Ставка податку становитиме 75% від надлишкового прибутку.
• Об’єктом оподаткування стане лише та частина прибутку, яка перевищує так звану референтну маржу.
• Референтна маржа визначатиметься як середня маржа продажів компанії за 2025 рік плюс 20%.
• Усе, що компанія заробить понад цей рівень, вважатиметься надзвичайним прибутком і потраплятиме під спеціальний податок.

Фактично Польща намагається відокремити нормальну комерційну прибутковість від доходу, який виник виключно через геополітичний шок. Це дуже важливий момент, тому що уряд прямо наголошує: мова не йде про покарання бізнесу як такого, а про перерозподіл частини кризових прибутків на користь бюджету.

Чому Варшава пішла на цей крок

Поштовхом до рішення стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, яка порушила глобальні ланцюги постачання нафти та нафтопродуктів і спровокувала різке підвищення цін.

• Польський уряд уже був змушений знизити ПДВ на бензин і дизель до 8%.
• Акцизні ставки на моторне пальне були зменшені до мінімально допустимого законом рівня.
• 13 травня 2026 року Міністерство фінансів та економіки Польщі продовжило дію тимчасових податкових пільг до 31 травня 2026 року.
• Попередньо ці заходи мали завершитися 15 травня.

Тобто польський бюджет уже взяв на себе частину удару від високих нафтових котирувань. Урядова логіка полягає в тому, що якщо держава компенсує споживачам частину цінового шоку через податкові пільги, то бізнес, який отримує надприбутки від тієї ж кризи, також має брати участь у фінансуванні антикризових заходів.

Як працюватиме механізм оподаткування

Проєкт закону має номер UD411. У ньому передбачено модель self-assessment, тобто самостійного розрахунку податкових зобов’язань компаніями.

• Компанії сплачуватимуть щомісячні авансові платежі.
• Після завершення року подаватиметься річна податкова декларація.
• Уряд наголошує, що така модель має зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкові органи.

Водночас ключовим елементом залишається саме механізм порівняння поточних фінансових результатів із базовим рівнем 2025 року. Це означає, що Польща не вводить універсальний додатковий податок на весь прибуток паливного сектору, а намагається вилучити лише кризову складову доходу.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Польща фактично визнає, що нинішня цінова хвиля має геополітичне походження, а не є наслідком звичайного ринкового циклу.
• Основним фактором ризику залишаються перебої глобальних ланцюгів постачання, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.
• Податкова політика дедалі більше використовується як інструмент стримування соціального й економічного ефекту від дорогих енергоносіїв.
• Ринок отримує сигнал, що надмірна прибутковість під час криз може бути предметом тимчасового державного перерозподілу.
• Водночас Польща прямо посилається на практику інших країн ЄС, які вже застосовували подібні механізми під час попередніх енергетичних криз.

Це свідчить про важливу зміну підходу в Європі: держави дедалі активніше втручаються у паливний ринок у періоди різкої зовнішньої турбулентності. Якщо раніше головним інструментом були субсидії або податкові пільги для споживачів, то тепер до них додається ще й механізм вилучення кризових прибутків у виробників та трейдерів.

Що змінюється у ціноутворенні

• Польща вже фактично використала два класичні антикризові механізми — зниження ПДВ і скорочення акцизного навантаження.
• Тепер додається третій елемент — обмеження надприбутковості паливного сектору.
• Це означає, що ціна пального дедалі більше залежить не лише від світових нафтових котирувань, а й від державної податкової політики.
• Модель із референтною маржею показує, що Варшава намагається зберегти базову рентабельність бізнесу, але водночас не дозволити кризі генерувати надмірні прибутки.

Для всього європейського паливного ринку це важливий сигнал. Якщо висока волатильність нафти збережеться, держави можуть дедалі активніше переходити від прямого субсидування до моделі часткового перерозподілу доходів енергетичного сектору.

Що видно щодо енергетичної стійкості та кризового реагування

• Польський уряд прямо пов’язує податкові зміни з ризиками для глобальних постачань нафти через конфлікт на Близькому Сході.
• Рішення про продовження пільгового оподаткування до 31 травня 2026 року демонструє готовність держави використовувати фіскальні інструменти для стабілізації внутрішнього ринку.
• Сам механізм windfall tax свідчить про прагнення уряду підвищити економічну стійкість бюджету в умовах високих витрат на підтримку споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IBFD

Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.

Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання

Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого Decreto Accise Quater — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO та біодизель.

HVO — це Hydrotreated Vegetable Oil, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.

Що саме змінюється на ринку пального Італії

• Дію знижених акцизів продовжено на період із 23 травня до 6 червня 2026 року.
• Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно 5 євроцентів на літрі.
• Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько 10 євроцентів на літрі.
• Пільги також поширюються на LPG — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.

Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.

Чому основний акцент зроблено саме на дизелі

Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.

• Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: 10 центів проти 5 центів на літрі.
• Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.
• Для автоперевізників подовжено дію податкового кредиту для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.
• Загальний ліміт фінансування цієї програми становить 300 млн євро, включно зі 100 млн євро, які були виділені раніше.

Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.

Аграрний сектор також переходить у режим підтримки

• Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено податковий кредит до 30% витрат.
• Максимальний обсяг цієї програми становить 40 млн євро.
• Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.
• Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить 90 млн євро, включно з уже виділеними 30 млн євро.

Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Європейські країни дедалі активніше використовують податкову політику як інструмент стримування паливної інфляції.
• Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.
• Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі антикризового державного регулювання.
• Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.

Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах Temporary Framework for State Aid, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.

Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.

Що змінюється у ціноутворенні

• Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.
• Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.
• Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.
• Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.

Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: LaPresse

Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель.

Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки

• Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд оцінює подальше продовження зниження акцизів на пальне після 1 травня.
• Попереднє зниження діяло трохи більше ніж 40 днів і коштувало бюджету близько 700 млн євро.
• Новий варіант, за словами Мелоні, може бути коротшим за попередні.

«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.

Чому дизель виходить на перший план

• Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати більший вплив на дизель, ніж на бензин.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.
• Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.

Енергетична вразливість Італії

• Італія є сильно залежною від імпортованої енергії.
• Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених конфліктом США та Ізраїлю з Іраном.
• Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.

Бюджетне питання: енергія як безпека

• Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.
• Зараз така гнучкість прямо передбачена для оборони та безпеки.
• За механізмом National escape clause країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.
• Для оборонних витрат така гнучкість доступна на 2025–2028 роки, але збільшення дефіциту не має перевищувати 1,5% національного ВВП на рік.

Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет

• Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.

«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.

• Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на 0,15 відсоткового пункту ВВП цього року і наступного, а також на 0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році.
• За словами Мелоні, збільшення на 0,15% дорівнювало б 3,7 млрд євро.

Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення — стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни і послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить 80 доларів за барель упродовж одного місяця, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.

• Перший рівень відповіді влади — податкова корекція. Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.
• Термін дії антикризового механізму обмежений. Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися до шести місяців, а сукупний період призупинення не може перевищувати одного календарного року. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про тимчасовий інструмент стабілізації.
• Є чіткий ціновий орієнтир для втручання. Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до конкретного ринкового індикатора.
• Другий тригер — надзвичайна ситуація або лихо. Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до антикризової соціально-економічної.
• Механізм ще не завершений законодавчо. Попри схвалення нижньою палатою, рішення потребує затвердження Сенатом, а голосування заплановане на вівторок. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.
• Терміновість підтверджена на рівні президента. У тексті прямо зазначено, що Маркос визнав захід невідкладним. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як швидку відповідь на ризик прискорення інфляції.
• Головне обґрунтування заходу — захист економіки споживання. Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують розкручуванням інфляції в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального, а через це — знизити ризики ширшого цінового розгону.

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. — Reuters

• Другий блок стабілізації — робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками. Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає додаткові джерела постачання, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.
• Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку. Якщо уряд одночасно зменшує податкову складову і намагається розширити джерела постачання нафти, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.
• Третій елемент стабілізації — збереження чинних зовнішніх контрактів. Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується лише нових контрактів, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками залишаються в силі.
• Звідси випливає ще один висновок для ринку. Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається не допустити раптового розриву поточних каналів постачання. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже — і ризик додаткового стрибка цін.
• Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді. У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для пом’якшення економічного удару від розширення конфлікту на Близькому Сході.
• Ці заходи мають три спільні цілі.
  • збереження енергії;
  • стабілізація внутрішніх ринків;
  • захист вразливих секторів, зокрема туризму.
• Отже, податкове рішення Філіппін — не ізольований крок. Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального і в ширшу інфляцію.

• Головний висновок із матеріалу: Філіппіни формують комбінований антикризовий підхід до ринку нафти й нафтопродуктів.
  • Фіскальний інструмент: тимчасове зниження або скасування акцизів.
  • Сировинний інструмент: пошук можливого імпорту нафти з росії.
  • Контрактний інструмент: утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.
• Обґрунтування цього висновку: уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.
• Практичний сенс для кінцевого споживача: якщо закон набуде чинності, то держава отримає право оперативно зменшувати податковий тиск на пальне, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters