<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; акцизи</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/akcizi/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 05:34:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CO2 tax]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fiskeri]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[Norway]]></category>
		<category><![CDATA[road fuel]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецевий податок]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[рибальство]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153937</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br />Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br /><p><strong>Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального.</strong> Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.</p>
<h3>Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок</h3>
<p>Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.</p>
<h4>Податкові зміни</h4>
<p>Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — <em>veibruksavgift</em> — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Скасування акцизу поширюється на:</strong>
<ul>
<li>бензин;</li>
<li>дизельне пальне;</li>
<li>біодизель;</li>
<li>біоетанол;</li>
<li>природний газ;</li>
<li>скраплений нафтовий газ (LPG).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії пільги:</strong> 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.</li>
<li><strong>Після завершення періоду</strong> уряд планує повернути попередні ставки акцизу.</li>
</ul>
<p>Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.</p>
<h4>Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС</h4>
<p>За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:</p>
<ul>
<li><strong>бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;</strong></li>
<li><strong>дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.</strong></li>
</ul>
<p><em>Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.</em></p>
<p>Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.</p>
<h4>Втрати бюджету</h4>
<p>Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.</p>
<ul>
<li><strong>Орієнтовне недоотримання доходів:</strong> 3,3 млрд норвезьких крон.</li>
<li><strong>Період розрахунку:</strong> п’ять місяців дії податкової пільги.</li>
</ul>
<p>Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.</p>
<h4>Часткове обнулення CO₂-податку</h4>
<p>Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:</strong>
<ul>
<li>рибальства;</li>
<li>морського промислу;</li>
<li>діяльності у прибережних та далеких морських водах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії:</strong> також до 1 вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:</p>
<ul>
<li>автомобільного транспорту;</li>
<li>будівельної техніки;</li>
<li>окремих секторів дорожнього будівництва.</li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.</p>
<blockquote><p>«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.</p></blockquote>
<h4>Чому Норвегія пішла на такий крок</h4>
<p>Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:</p>
<ul>
<li>необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;</li>
<li>довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.</li>
</ul>
<p>Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде <strong>обмеженим і короткостроковим</strong>.</p>
<p>Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.</p>
<h4>Можливі наслідки для паливного ринку</h4>
<p>На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:</p>
<ul>
<li><strong>тимчасове збільшення попиту на пальне</strong> через зниження роздрібних цін;</li>
<li><strong>посилення конкуренції між мережами АЗС</strong> за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;</li>
<li><strong>зміна структури ціни пального</strong> через суттєве скорочення податкової складової;</li>
<li><strong>зростання ролі державної податкової політики</strong> як механізму оперативного стримування цін.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.vatupdate.com/2026/04/01/norway-implements-temporary-fuel-tax-cuts-following-parliamentary-decision/" target="_blank">vatupdate.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br /><p><strong>Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального.</strong> Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.</p>
<h3>Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок</h3>
<p>Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.</p>
<h4>Податкові зміни</h4>
<p>Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — <em>veibruksavgift</em> — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Скасування акцизу поширюється на:</strong>
<ul>
<li>бензин;</li>
<li>дизельне пальне;</li>
<li>біодизель;</li>
<li>біоетанол;</li>
<li>природний газ;</li>
<li>скраплений нафтовий газ (LPG).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії пільги:</strong> 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.</li>
<li><strong>Після завершення періоду</strong> уряд планує повернути попередні ставки акцизу.</li>
</ul>
<p>Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.</p>
<h4>Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС</h4>
<p>За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:</p>
<ul>
<li><strong>бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;</strong></li>
<li><strong>дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.</strong></li>
</ul>
<p><em>Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.</em></p>
<p>Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.</p>
<h4>Втрати бюджету</h4>
<p>Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.</p>
<ul>
<li><strong>Орієнтовне недоотримання доходів:</strong> 3,3 млрд норвезьких крон.</li>
<li><strong>Період розрахунку:</strong> п’ять місяців дії податкової пільги.</li>
</ul>
<p>Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.</p>
<h4>Часткове обнулення CO₂-податку</h4>
<p>Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:</strong>
<ul>
<li>рибальства;</li>
<li>морського промислу;</li>
<li>діяльності у прибережних та далеких морських водах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії:</strong> також до 1 вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:</p>
<ul>
<li>автомобільного транспорту;</li>
<li>будівельної техніки;</li>
<li>окремих секторів дорожнього будівництва.</li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.</p>
<blockquote><p>«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.</p></blockquote>
<h4>Чому Норвегія пішла на такий крок</h4>
<p>Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:</p>
<ul>
<li>необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;</li>
<li>довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.</li>
</ul>
<p>Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде <strong>обмеженим і короткостроковим</strong>.</p>
<p>Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.</p>
<h4>Можливі наслідки для паливного ринку</h4>
<p>На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:</p>
<ul>
<li><strong>тимчасове збільшення попиту на пальне</strong> через зниження роздрібних цін;</li>
<li><strong>посилення конкуренції між мережами АЗС</strong> за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;</li>
<li><strong>зміна структури ціни пального</strong> через суттєве скорочення податкової складової;</li>
<li><strong>зростання ролі державної податкової політики</strong> як механізму оперативного стримування цін.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.vatupdate.com/2026/04/01/norway-implements-temporary-fuel-tax-cuts-following-parliamentary-decision/" target="_blank">vatupdate.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія змінює паливні знижки: дизель отримує пріоритет через транспорт, агросектор і рибальство</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/italiya-zminyuye-palivni-znizhki-dizel-otrimuye-prioritet-cherez-transport-agrosektor-i-ribalstvo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/italiya-zminyuye-palivni-znizhki-dizel-otrimuye-prioritet-cherez-transport-agrosektor-i-ribalstvo/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 08:07:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[excise duties]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153898</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30319-Италия.jpg" alt="Італія змінює паливні знижки: дизель отримує пріоритет через транспорт, агросектор і рибальство"/><br />З 2 травня в Італії почали діяти нові податкові знижки на пальне. Для дизелю уряд зберіг скорочення акцизу на 20 євроцентів за літр, або 24,4 євроцента за літр з урахуванням ПДВ. Для бензину загальне зниження становитиме лише 6,1 євроцента за літр. Рішення пояснюють різницею в цінах: дизель коштує понад 2,050 євро за літр, тоді як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30319-Италия.jpg" alt="Італія змінює паливні знижки: дизель отримує пріоритет через транспорт, агросектор і рибальство"/><br /><p>З 2 травня в Італії почали діяти нові податкові знижки на пальне. Для дизелю уряд зберіг скорочення акцизу на <strong>20 євроцентів за літр</strong>, або <strong>24,4 євроцента за літр з урахуванням ПДВ</strong>. Для бензину загальне зниження становитиме лише <strong>6,1 євроцента за літр</strong>. Рішення пояснюють різницею в цінах: дизель коштує понад <strong>2,050 євро за літр</strong>, тоді як бензин — менш як <strong>1,750 євро за літр</strong>.</p>
<h3>Що змінюється з 2 травня</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель:</strong> знижка на акциз зберігається на рівні <strong>20 євроцентів за літр</strong>, або <strong>24,4 євроцента за літр</strong> разом із ПДВ.</li>
<li><strong>Бензин:</strong> загальне зниження буде значно меншим — <strong>6,1 євроцента за літр</strong>.</li>
<li>Обидва заходи стартували <strong>опівночі з 1 на 2 травня</strong>.</li>
<li>Чинний термін дії — до <strong>22 травня</strong>, якщо не буде нового продовження.</li>
</ul>
<h3>Чому уряд робить ставку саме на дизель</h3>
<ul>
<li>Дизель в Італії коштує понад <strong>2,050 євро за літр</strong>, тоді як бензин — менш як <strong>1,750 євро за літр</strong>.</li>
<li>Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні назвала таку різницю <em>очевидною диспропорцією</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Очевидна диспропорція», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Попит на дизель є жорстким</strong>, бо це пальне використовується у вантажному транспорті, сільському господарстві та рибальстві.</li>
<li>Саме ці сектори безпосередньо впливають на логістику, продовольчі ланцюги та кінцеві витрати споживачів.</li>
<li>Додатковий тиск на дизель виник після того, як уряд підвищив податки на нього на <strong>6 євроцентів за літр</strong>, вирівнюючи акцизи з бензином.</li>
</ul>
<h3>Фінансування знижки</h3>
<ul>
<li>Продовження зниження акцизів на пальне на три тижні відбувається у <strong>два етапи</strong>.</li>
<li>Спершу діє зниження, передбачене декретом-законом до <strong>10 травня</strong>.</li>
<li>Далі міністерський декрет має продовжити податкове скорочення до <strong>22 травня</strong>.</li>
<li>За даними урядових джерел, до декрету-закону додадуть ще <strong>250 млн євро</strong>.</li>
<li>Загальна вартість заходу становитиме <strong>400 млн євро</strong>.</li>
<li>Початкове покриття забезпечують <strong>санкції Антимонопольного органу</strong>.</li>
<li>Наступні кошти мають надійти через механізм <em>мобільного акцизу</em> та додаткові доходи від ПДВ.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Рішення уряду показує, що дизель розглядається як <strong>критично важливий нафтопродукт</strong> для економіки.</li>
<li>Підтримка дизелю коштує дорого: скорочення на <strong>24,4 євроцента за літр</strong> оцінюється майже у <strong>пів мільярда євро за кожні двадцять днів</strong>.</li>
<li>Саме тому новий захід є менш витратним: він майже повністю спрямований на дизель, а не однаково на всі види пального.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для бензину</h3>
<ul>
<li>Для бензину знижка стане майже на <strong>20 євроцентів меншою</strong>, ніж попередній рівень підтримки.</li>
<li>З урахуванням останньої середньої ціни національна вартість бензину може перевищити <strong>1,925 євро за літр</strong>.</li>
<li>Отже, водіям варто очікувати <strong>помітного зростання ціни бензину</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель отримав пріоритет</strong>, бо його ціна вища за бензин, а попит пов’язаний із вантажними перевезеннями, аграрним сектором і рибальством.</li>
<li><strong>Бензин стане дорожчим для споживачів</strong>, оскільки податкова знижка для нього скорочується до <strong>6,1 євроцента за літр</strong>.</li>
<li><strong>Уряд намагається зменшити бюджетне навантаження</strong>, тому третя паливна знижка вже не є однаковою для дизелю й бензину.</li>
<li><strong>Подальше продовження можливе</strong>, оскільки з огляду на динаміку цін на нафту це буде дуже ймовірно.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.ilsole24ore.com/art/diesel-and-petrol-how-the-excise-duty-discount-changes-2-may-AIE1CynC?refresh_ce" target="_blank">Il Sole 24 Ore</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30319-Италия.jpg" alt="Італія змінює паливні знижки: дизель отримує пріоритет через транспорт, агросектор і рибальство"/><br /><p>З 2 травня в Італії почали діяти нові податкові знижки на пальне. Для дизелю уряд зберіг скорочення акцизу на <strong>20 євроцентів за літр</strong>, або <strong>24,4 євроцента за літр з урахуванням ПДВ</strong>. Для бензину загальне зниження становитиме лише <strong>6,1 євроцента за літр</strong>. Рішення пояснюють різницею в цінах: дизель коштує понад <strong>2,050 євро за літр</strong>, тоді як бензин — менш як <strong>1,750 євро за літр</strong>.</p>
<h3>Що змінюється з 2 травня</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель:</strong> знижка на акциз зберігається на рівні <strong>20 євроцентів за літр</strong>, або <strong>24,4 євроцента за літр</strong> разом із ПДВ.</li>
<li><strong>Бензин:</strong> загальне зниження буде значно меншим — <strong>6,1 євроцента за літр</strong>.</li>
<li>Обидва заходи стартували <strong>опівночі з 1 на 2 травня</strong>.</li>
<li>Чинний термін дії — до <strong>22 травня</strong>, якщо не буде нового продовження.</li>
</ul>
<h3>Чому уряд робить ставку саме на дизель</h3>
<ul>
<li>Дизель в Італії коштує понад <strong>2,050 євро за літр</strong>, тоді як бензин — менш як <strong>1,750 євро за літр</strong>.</li>
<li>Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні назвала таку різницю <em>очевидною диспропорцією</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Очевидна диспропорція», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Попит на дизель є жорстким</strong>, бо це пальне використовується у вантажному транспорті, сільському господарстві та рибальстві.</li>
<li>Саме ці сектори безпосередньо впливають на логістику, продовольчі ланцюги та кінцеві витрати споживачів.</li>
<li>Додатковий тиск на дизель виник після того, як уряд підвищив податки на нього на <strong>6 євроцентів за літр</strong>, вирівнюючи акцизи з бензином.</li>
</ul>
<h3>Фінансування знижки</h3>
<ul>
<li>Продовження зниження акцизів на пальне на три тижні відбувається у <strong>два етапи</strong>.</li>
<li>Спершу діє зниження, передбачене декретом-законом до <strong>10 травня</strong>.</li>
<li>Далі міністерський декрет має продовжити податкове скорочення до <strong>22 травня</strong>.</li>
<li>За даними урядових джерел, до декрету-закону додадуть ще <strong>250 млн євро</strong>.</li>
<li>Загальна вартість заходу становитиме <strong>400 млн євро</strong>.</li>
<li>Початкове покриття забезпечують <strong>санкції Антимонопольного органу</strong>.</li>
<li>Наступні кошти мають надійти через механізм <em>мобільного акцизу</em> та додаткові доходи від ПДВ.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Рішення уряду показує, що дизель розглядається як <strong>критично важливий нафтопродукт</strong> для економіки.</li>
<li>Підтримка дизелю коштує дорого: скорочення на <strong>24,4 євроцента за літр</strong> оцінюється майже у <strong>пів мільярда євро за кожні двадцять днів</strong>.</li>
<li>Саме тому новий захід є менш витратним: він майже повністю спрямований на дизель, а не однаково на всі види пального.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для бензину</h3>
<ul>
<li>Для бензину знижка стане майже на <strong>20 євроцентів меншою</strong>, ніж попередній рівень підтримки.</li>
<li>З урахуванням останньої середньої ціни національна вартість бензину може перевищити <strong>1,925 євро за літр</strong>.</li>
<li>Отже, водіям варто очікувати <strong>помітного зростання ціни бензину</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дизель отримав пріоритет</strong>, бо його ціна вища за бензин, а попит пов’язаний із вантажними перевезеннями, аграрним сектором і рибальством.</li>
<li><strong>Бензин стане дорожчим для споживачів</strong>, оскільки податкова знижка для нього скорочується до <strong>6,1 євроцента за літр</strong>.</li>
<li><strong>Уряд намагається зменшити бюджетне навантаження</strong>, тому третя паливна знижка вже не є однаковою для дизелю й бензину.</li>
<li><strong>Подальше продовження можливе</strong>, оскільки з огляду на динаміку цін на нафту це буде дуже ймовірно.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.ilsole24ore.com/art/diesel-and-petrol-how-the-excise-duty-discount-changes-2-may-AIE1CynC?refresh_ce" target="_blank">Il Sole 24 Ore</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/italiya-zminyuye-palivni-znizhki-dizel-otrimuye-prioritet-cherez-transport-agrosektor-i-ribalstvo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/serbiya-rizko-znizhuye-akcizi-na-naftu-uryad-zhertvuye-doxodami-zaradi-stabilizaci%d1%97-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/serbiya-rizko-znizhuye-akcizi-na-naftu-uryad-zhertvuye-doxodami-zaradi-stabilizaci%d1%97-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 14:04:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[excise duties]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas supply]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Serbia]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Газпром]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Сербия]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153743</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30215-Сербия.png" alt="Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін"/><br />Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання. Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку Радикальне зниження акцизів як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30215-Сербия.png" alt="Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін"/><br /><p>Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.</p>
<h3>Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку</h3>
<h4>Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент</h4>
<p>Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.</p>
<ul>
<li><strong>Загальне скорочення акцизів складе 60%</strong></li>
<li>На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на <strong>20%</strong></li>
<li>Додатково планується ще <strong>40% скорочення</strong></li>
<li><em>Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель</em></li>
</ul>
<p>Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:</p>
<blockquote><p>«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Цінове регулювання та контроль ринку</h4>
<p>Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.</p>
<ul>
<li>З <strong>лютого 2022 року</strong> діє <strong>цінове обмеження</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Ціни переглядаються <strong>щотижнево урядом</strong></li>
<li>Продовжено <strong>заборону експорту нафти та нафтопродуктів</strong> до <strong>2 квітня</strong></li>
<li><em>Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни</em></li>
</ul>
<h4>Ставка на запаси та відсутність дефіциту</h4>
<p>Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.</p>
<ul>
<li>Сербія має <strong>достатні запаси дизеля, бензину та газу</strong></li>
<li>Дефіциту пального на АЗС <strong>не очікується</strong></li>
<li><strong>Нормування продажу не планується</strong></li>
</ul>
<h4>Критична залежність від російського газу</h4>
<p>Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.</p>
<ul>
<li><strong>До 90% споживання газу</strong> забезпечує <strong>Gazprom</strong></li>
<li>Річне споживання становить близько <strong>2,5 млрд кубометрів</strong></li>
<li>Чинний контракт спливає <strong>31 березня</strong></li>
<li>Белград прагне <strong>продовження угоди</strong></li>
</ul>
<p>Президент Сербії наголосив на ризиках:</p>
<blockquote><p>«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Геополітичний фактор: війна як драйвер цін</h4>
<p>Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Війна Ізраїлю та США проти Ірану</strong> впливає на глобальні енергоринки</li>
<li>Зростають ризики <strong>перебоїв постачання та цінових шоків</strong></li>
<li><em>Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів</em></li>
</ul>
<h4>Висновки: модель антикризового управління</h4>
<p>Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:</p>
<ul>
<li><strong>Фіскальні інструменти</strong> — зниження акцизів для стримування цін</li>
<li><strong>Адміністративний контроль</strong> — цінові обмеження та заборона експорту</li>
<li><strong>Фізична безпека</strong> — накопичення запасів пального</li>
<li><strong>Енергетична дипломатія</strong> — переговори щодо постачання газу</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/serbia-cut-excise-duties-crude-oil-president-vucic-says-2026-03-20/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30215-Сербия.png" alt="Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін"/><br /><p>Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.</p>
<h3>Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку</h3>
<h4>Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент</h4>
<p>Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.</p>
<ul>
<li><strong>Загальне скорочення акцизів складе 60%</strong></li>
<li>На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на <strong>20%</strong></li>
<li>Додатково планується ще <strong>40% скорочення</strong></li>
<li><em>Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель</em></li>
</ul>
<p>Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:</p>
<blockquote><p>«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Цінове регулювання та контроль ринку</h4>
<p>Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.</p>
<ul>
<li>З <strong>лютого 2022 року</strong> діє <strong>цінове обмеження</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Ціни переглядаються <strong>щотижнево урядом</strong></li>
<li>Продовжено <strong>заборону експорту нафти та нафтопродуктів</strong> до <strong>2 квітня</strong></li>
<li><em>Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни</em></li>
</ul>
<h4>Ставка на запаси та відсутність дефіциту</h4>
<p>Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.</p>
<ul>
<li>Сербія має <strong>достатні запаси дизеля, бензину та газу</strong></li>
<li>Дефіциту пального на АЗС <strong>не очікується</strong></li>
<li><strong>Нормування продажу не планується</strong></li>
</ul>
<h4>Критична залежність від російського газу</h4>
<p>Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.</p>
<ul>
<li><strong>До 90% споживання газу</strong> забезпечує <strong>Gazprom</strong></li>
<li>Річне споживання становить близько <strong>2,5 млрд кубометрів</strong></li>
<li>Чинний контракт спливає <strong>31 березня</strong></li>
<li>Белград прагне <strong>продовження угоди</strong></li>
</ul>
<p>Президент Сербії наголосив на ризиках:</p>
<blockquote><p>«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Геополітичний фактор: війна як драйвер цін</h4>
<p>Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Війна Ізраїлю та США проти Ірану</strong> впливає на глобальні енергоринки</li>
<li>Зростають ризики <strong>перебоїв постачання та цінових шоків</strong></li>
<li><em>Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів</em></li>
</ul>
<h4>Висновки: модель антикризового управління</h4>
<p>Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:</p>
<ul>
<li><strong>Фіскальні інструменти</strong> — зниження акцизів для стримування цін</li>
<li><strong>Адміністративний контроль</strong> — цінові обмеження та заборона експорту</li>
<li><strong>Фізична безпека</strong> — накопичення запасів пального</li>
<li><strong>Енергетична дипломатія</strong> — переговори щодо постачання газу</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/serbia-cut-excise-duties-crude-oil-president-vucic-says-2026-03-20/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/serbiya-rizko-znizhuye-akcizi-na-naftu-uryad-zhertvuye-doxodami-zaradi-stabilizaci%d1%97-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія тимчасово знижує акцизи на пальне: уряд намагається стримати ціни та соціальну напругу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/italiya-timchasovo-znizhuye-akcizi-na-palne-uryad-namagayetsya-strimati-cini-ta-socialnu-naprugu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/italiya-timchasovo-znizhuye-akcizi-na-palne-uryad-namagayetsya-strimati-cini-ta-socialnu-naprugu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 14:21:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[ETS]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[енергокриза]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153735</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30209-Италия.jpg" alt="Італія тимчасово знижує акцизи на пальне: уряд намагається стримати ціни та соціальну напругу"/><br />Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму. Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30209-Италия.jpg" alt="Італія тимчасово знижує акцизи на пальне: уряд намагається стримати ціни та соціальну напругу"/><br /><p><strong>Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр</strong>, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму.</p>
<h3>Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне</h3>
<p>Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який передбачає короткострокове зниження акцизних зборів на пальне.</p>
<ul>
<li><strong>Зниження ціни:</strong> на 25 євроцентів за літр для всіх споживачів</li>
<li><strong>Цільова ціна дизелю:</strong> утримання нижче 1,90 євро/л <em>(проти приблизно 2,10 євро/л до втручання)</em></li>
<li><strong>Термін дії:</strong> близько 20 днів</li>
<li><strong>Фінансова підтримка:</strong> 608 млн євро податкових пільг для транспортних компаній</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми знижуємо ціну на пальне на 25 центів за літр для всіх&#187; — Джорджа Мелоні</p></blockquote>
<h4>Причини рішення: енергокриза та політичний фактор</h4>
<p>Зростання цін на енергоносії пов’язане з геополітичними ризиками, зокрема війною на Близькому Сході. Це створює додатковий тиск на домогосподарства та бізнес.</p>
<ul>
<li><strong>Енергетичний чинник:</strong> подорожчання енергії підвищує витрати економіки</li>
<li><strong>Соціальний фактор:</strong> необхідність підтримати купівельну спроможність населення</li>
<li><strong>Політичний контекст:</strong> рішення ухвалене перед референдумом 22–23 березня щодо судової реформи</li>
</ul>
<p>Опозиція вважає, що цей крок має на меті підвищити підтримку уряду напередодні голосування.</p>
<h4>Контроль за ринком і додаткові податкові заходи</h4>
<p>Влада Італії також посилює контроль за поведінкою учасників ринку пального.</p>
<ul>
<li><strong>Моніторинг цін:</strong> компанії, які різко підвищують ціни, можуть бути передані до судових органів</li>
<li><strong>Попередження бізнесу:</strong> уряд готовий підвищити податки для компаній, які отримують надприбутки</li>
<li><strong>Податкова політика:</strong> раніше підвищено корпоративний податок IRAP для енергокомпаній</li>
<li><strong>Очікуваний ефект:</strong> близько 1 млрд євро надходжень до бюджету до 2028 року</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Компанії запевнили, що не спекулюють, але ми це перевіримо&#187; — Маттео Сальвіні</p></blockquote>
<h4>Європейський вимір: тиск на ETS</h4>
<p>Італія також виступає за замороження європейської системи торгівлі квотами на викиди (ETS).</p>
<ul>
<li><strong>ETS (Emissions Trading System):</strong> система ЄС, що зобов’язує компанії купувати дозволи на викиди CO₂</li>
<li><strong>Мета Італії:</strong> зменшити витрати енергетичних компаній і, відповідно, рахунки споживачів</li>
<li><strong>Аргумент:</strong> висока ціна дозволів підвищує кінцеву вартість електроенергії та пального</li>
</ul>
<h4>Висновки для ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Короткострокове зниження цін</strong> може тимчасово стабілізувати ринок, але не вирішує структурних проблем</li>
<li><strong>Податкове втручання</strong> стає ключовим інструментом урядів у періоди енергетичних криз</li>
<li><strong>Посилення регуляції</strong> свідчить про ризики спекуляцій у секторі нафтопродуктів</li>
<li><strong>Європейська політика декарбонізації</strong> дедалі більше впливає на ціноутворення в енергетиці</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/italy-drafting-urgent-measures-cut-fuel-prices-deputy-pm-says-2026-03-18/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30209-Италия.jpg" alt="Італія тимчасово знижує акцизи на пальне: уряд намагається стримати ціни та соціальну напругу"/><br /><p><strong>Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр</strong>, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму.</p>
<h3>Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне</h3>
<p>Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який передбачає короткострокове зниження акцизних зборів на пальне.</p>
<ul>
<li><strong>Зниження ціни:</strong> на 25 євроцентів за літр для всіх споживачів</li>
<li><strong>Цільова ціна дизелю:</strong> утримання нижче 1,90 євро/л <em>(проти приблизно 2,10 євро/л до втручання)</em></li>
<li><strong>Термін дії:</strong> близько 20 днів</li>
<li><strong>Фінансова підтримка:</strong> 608 млн євро податкових пільг для транспортних компаній</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми знижуємо ціну на пальне на 25 центів за літр для всіх&#187; — Джорджа Мелоні</p></blockquote>
<h4>Причини рішення: енергокриза та політичний фактор</h4>
<p>Зростання цін на енергоносії пов’язане з геополітичними ризиками, зокрема війною на Близькому Сході. Це створює додатковий тиск на домогосподарства та бізнес.</p>
<ul>
<li><strong>Енергетичний чинник:</strong> подорожчання енергії підвищує витрати економіки</li>
<li><strong>Соціальний фактор:</strong> необхідність підтримати купівельну спроможність населення</li>
<li><strong>Політичний контекст:</strong> рішення ухвалене перед референдумом 22–23 березня щодо судової реформи</li>
</ul>
<p>Опозиція вважає, що цей крок має на меті підвищити підтримку уряду напередодні голосування.</p>
<h4>Контроль за ринком і додаткові податкові заходи</h4>
<p>Влада Італії також посилює контроль за поведінкою учасників ринку пального.</p>
<ul>
<li><strong>Моніторинг цін:</strong> компанії, які різко підвищують ціни, можуть бути передані до судових органів</li>
<li><strong>Попередження бізнесу:</strong> уряд готовий підвищити податки для компаній, які отримують надприбутки</li>
<li><strong>Податкова політика:</strong> раніше підвищено корпоративний податок IRAP для енергокомпаній</li>
<li><strong>Очікуваний ефект:</strong> близько 1 млрд євро надходжень до бюджету до 2028 року</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Компанії запевнили, що не спекулюють, але ми це перевіримо&#187; — Маттео Сальвіні</p></blockquote>
<h4>Європейський вимір: тиск на ETS</h4>
<p>Італія також виступає за замороження європейської системи торгівлі квотами на викиди (ETS).</p>
<ul>
<li><strong>ETS (Emissions Trading System):</strong> система ЄС, що зобов’язує компанії купувати дозволи на викиди CO₂</li>
<li><strong>Мета Італії:</strong> зменшити витрати енергетичних компаній і, відповідно, рахунки споживачів</li>
<li><strong>Аргумент:</strong> висока ціна дозволів підвищує кінцеву вартість електроенергії та пального</li>
</ul>
<h4>Висновки для ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Короткострокове зниження цін</strong> може тимчасово стабілізувати ринок, але не вирішує структурних проблем</li>
<li><strong>Податкове втручання</strong> стає ключовим інструментом урядів у періоди енергетичних криз</li>
<li><strong>Посилення регуляції</strong> свідчить про ризики спекуляцій у секторі нафтопродуктів</li>
<li><strong>Європейська політика декарбонізації</strong> дедалі більше впливає на ціноутворення в енергетиці</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/italy-drafting-urgent-measures-cut-fuel-prices-deputy-pm-says-2026-03-18/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/italiya-timchasovo-znizhuye-akcizi-na-palne-uryad-namagayetsya-strimati-cini-ta-socialnu-naprugu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія розглядає зниження акцизів на пальне попри загрозу енергетичного стресу через конфлікт на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/italiya-rozglyadaye-znizhennya-akciziv-na-palne-popri-zagrozu-energetichnogo-stresu-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/italiya-rozglyadaye-znizhennya-akciziv-na-palne-popri-zagrozu-energetichnogo-stresu-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 06:53:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy costs]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[excise duties]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні витрати]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153693</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30179-Италия.jpg" alt="Італія розглядає зниження акцизів на пальне попри загрозу енергетичного стресу через конфлікт на Близькому Сході"/><br />Італійський уряд вивчає можливість зменшення акцизів на бензин і дизель, використовуючи додаткові надходження ПДВ від високих цін на паливо. Бізнеси попереджають, що війна на Близькому Сході може суттєво підвищити енергетичні витрати, а групи споживачів та фермерів закликають до негайних заходів підтримки. Зростання цін на пальне та можливі заходи уряду Італії Акцизи в Італії формують значну [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30179-Италия.jpg" alt="Італія розглядає зниження акцизів на пальне попри загрозу енергетичного стресу через конфлікт на Близькому Сході"/><br /><p>Італійський уряд вивчає можливість зменшення акцизів на бензин і дизель, використовуючи додаткові надходження ПДВ від високих цін на паливо. Бізнеси попереджають, що війна на Близькому Сході може суттєво підвищити енергетичні витрати, а групи споживачів та фермерів закликають до негайних заходів підтримки.</p>
<h3>Зростання цін на пальне та можливі заходи уряду Італії</h3>
<ul>
<li><strong>Акцизи в Італії</strong> формують значну частку ціни на пальне і нараховуються за літр, на відміну від ПДВ, який відсотково відраховується від загальної суми.</li>
<li>Прем’єр-міністерка Італії <strong>Джорджія Мелоні</strong> повідомила про розгляд механізму <em>«мобільні акцизи»</em>, що дозволяє спрямовувати додаткові надходження ПДВ на зменшення акцизів.</li>
<li>Бізнес-лобі <strong>CGIA</strong> оцінило потенційний збиток для італійських компаній від зростання енергетичних рахунків через конфлікт на Близькому Сході майже у <strong>10 млрд євро (≈11,62 млрд $)</strong>.</li>
<li>Споживча організація <strong>Unione Nazionale Consumatori</strong> закликала до негайного зниження акцизів на <strong>10%</strong>.</li>
<li>Група перевізників <strong>Ruote Libere</strong> попередила, що <strong>37%-ве подорожчання пального на літр</strong> може додати понад <strong>11 000 євро на рік</strong> для кожного вантажного автомобіля.</li>
<li>Аграрна організація <strong>CIA</strong> звернула увагу на <strong>зростання цін на дизель для сільського господарства на 30–35%</strong>, що ставить фермерів під загрозу збитковості без державної та європейської підтримки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/italy-weighs-fuel-tax-cuts-firms-warn-energy-price-surge-middle-east-war-2026-03-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30179-Италия.jpg" alt="Італія розглядає зниження акцизів на пальне попри загрозу енергетичного стресу через конфлікт на Близькому Сході"/><br /><p>Італійський уряд вивчає можливість зменшення акцизів на бензин і дизель, використовуючи додаткові надходження ПДВ від високих цін на паливо. Бізнеси попереджають, що війна на Близькому Сході може суттєво підвищити енергетичні витрати, а групи споживачів та фермерів закликають до негайних заходів підтримки.</p>
<h3>Зростання цін на пальне та можливі заходи уряду Італії</h3>
<ul>
<li><strong>Акцизи в Італії</strong> формують значну частку ціни на пальне і нараховуються за літр, на відміну від ПДВ, який відсотково відраховується від загальної суми.</li>
<li>Прем’єр-міністерка Італії <strong>Джорджія Мелоні</strong> повідомила про розгляд механізму <em>«мобільні акцизи»</em>, що дозволяє спрямовувати додаткові надходження ПДВ на зменшення акцизів.</li>
<li>Бізнес-лобі <strong>CGIA</strong> оцінило потенційний збиток для італійських компаній від зростання енергетичних рахунків через конфлікт на Близькому Сході майже у <strong>10 млрд євро (≈11,62 млрд $)</strong>.</li>
<li>Споживча організація <strong>Unione Nazionale Consumatori</strong> закликала до негайного зниження акцизів на <strong>10%</strong>.</li>
<li>Група перевізників <strong>Ruote Libere</strong> попередила, що <strong>37%-ве подорожчання пального на літр</strong> може додати понад <strong>11 000 євро на рік</strong> для кожного вантажного автомобіля.</li>
<li>Аграрна організація <strong>CIA</strong> звернула увагу на <strong>зростання цін на дизель для сільського господарства на 30–35%</strong>, що ставить фермерів під загрозу збитковості без державної та європейської підтримки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/italy-weighs-fuel-tax-cuts-firms-warn-energy-price-surge-middle-east-war-2026-03-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/italiya-rozglyadaye-znizhennya-akciziv-na-palne-popri-zagrozu-energetichnogo-stresu-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Sep 2025 15:39:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[80% imports]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[devaluation]]></category>
		<category><![CDATA[excise taxes]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gas stations]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[promotional discounts]]></category>
		<category><![CDATA[retail networks]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[А-95]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[девальвация]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт 80%]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[маркетингові знижки]]></category>
		<category><![CDATA[мережі АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153211</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br />Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br /><p>Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.</p>
<h2>Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів</h2>
<p>Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.</p>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема&#8230; Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання&#8230; Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Знижки вихідного дня проти реальних цін</h2>
<p>Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.</p>
<blockquote><p>«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн&#8230; Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)</p></blockquote>
<p>Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.</p>
<h2>Фактори тиску: від нафти до гривні</h2>
<ul>
<li><strong>Світові котирування:</strong> Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін&#8230; Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)</p></blockquote>
<h2>Акцизи-2026: ціна зросте з податків</h2>
<p>З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.</p>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Монополізація чи конкуренція?</h2>
<p>Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.</p>
<blockquote><p>«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Вересень 2025:</strong> стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.</li>
<li><strong>Потенціал здешевлення:</strong> є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.</li>
<li><strong>Середньострокова перспектива:</strong> податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.</li>
<li><strong>Структурна проблема:</strong> домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oboz.ua/">OBOZ.UA</a></p>
<h3></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br /><p>Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.</p>
<h2>Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів</h2>
<p>Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.</p>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема&#8230; Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання&#8230; Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Знижки вихідного дня проти реальних цін</h2>
<p>Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.</p>
<blockquote><p>«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн&#8230; Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)</p></blockquote>
<p>Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.</p>
<h2>Фактори тиску: від нафти до гривні</h2>
<ul>
<li><strong>Світові котирування:</strong> Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін&#8230; Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)</p></blockquote>
<h2>Акцизи-2026: ціна зросте з податків</h2>
<p>З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.</p>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Монополізація чи конкуренція?</h2>
<p>Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.</p>
<blockquote><p>«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Вересень 2025:</strong> стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.</li>
<li><strong>Потенціал здешевлення:</strong> є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.</li>
<li><strong>Середньострокова перспектива:</strong> податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.</li>
<li><strong>Структурна проблема:</strong> домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oboz.ua/">OBOZ.UA</a></p>
<h3></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/akcizi/feed/ ) in 1.31991 seconds, on May 8th, 2026 at 4:30 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 8th, 2026 at 5:30 pm UTC -->