Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.

Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку

Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент

Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.

• Загальне скорочення акцизів складе 60%
• На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на 20%
• Додатково планується ще 40% скорочення
• Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель

Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:

«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич

Цінове регулювання та контроль ринку

Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.

• З лютого 2022 року діє цінове обмеження на бензин і дизель
• Ціни переглядаються щотижнево урядом
• Продовжено заборону експорту нафти та нафтопродуктів до 2 квітня
• Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни

Ставка на запаси та відсутність дефіциту

Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.

• Сербія має достатні запаси дизеля, бензину та газу
• Дефіциту пального на АЗС не очікується
• Нормування продажу не планується

Критична залежність від російського газу

Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.

• До 90% споживання газу забезпечує Gazprom
• Річне споживання становить близько 2,5 млрд кубометрів
• Чинний контракт спливає 31 березня
• Белград прагне продовження угоди

Президент Сербії наголосив на ризиках:

«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич

Геополітичний фактор: війна як драйвер цін

Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.

• Війна Ізраїлю та США проти Ірану впливає на глобальні енергоринки
• Зростають ризики перебоїв постачання та цінових шоків
• Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів

Висновки: модель антикризового управління

Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:

• Фіскальні інструменти — зниження акцизів для стримування цін
• Адміністративний контроль — цінові обмеження та заборона експорту
• Фізична безпека — накопичення запасів пального
• Енергетична дипломатія — переговори щодо постачання газу

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму.

Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне

Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який передбачає короткострокове зниження акцизних зборів на пальне.

• Зниження ціни: на 25 євроцентів за літр для всіх споживачів
• Цільова ціна дизелю: утримання нижче 1,90 євро/л (проти приблизно 2,10 євро/л до втручання)
• Термін дії: близько 20 днів
• Фінансова підтримка: 608 млн євро податкових пільг для транспортних компаній

«Ми знижуємо ціну на пальне на 25 центів за літр для всіх» — Джорджа Мелоні

Причини рішення: енергокриза та політичний фактор

Зростання цін на енергоносії пов’язане з геополітичними ризиками, зокрема війною на Близькому Сході. Це створює додатковий тиск на домогосподарства та бізнес.

• Енергетичний чинник: подорожчання енергії підвищує витрати економіки
• Соціальний фактор: необхідність підтримати купівельну спроможність населення
• Політичний контекст: рішення ухвалене перед референдумом 22–23 березня щодо судової реформи

Опозиція вважає, що цей крок має на меті підвищити підтримку уряду напередодні голосування.

Контроль за ринком і додаткові податкові заходи

Влада Італії також посилює контроль за поведінкою учасників ринку пального.

• Моніторинг цін: компанії, які різко підвищують ціни, можуть бути передані до судових органів
• Попередження бізнесу: уряд готовий підвищити податки для компаній, які отримують надприбутки
• Податкова політика: раніше підвищено корпоративний податок IRAP для енергокомпаній
• Очікуваний ефект: близько 1 млрд євро надходжень до бюджету до 2028 року

«Компанії запевнили, що не спекулюють, але ми це перевіримо» — Маттео Сальвіні

Європейський вимір: тиск на ETS

Італія також виступає за замороження європейської системи торгівлі квотами на викиди (ETS).

• ETS (Emissions Trading System): система ЄС, що зобов’язує компанії купувати дозволи на викиди CO₂
• Мета Італії: зменшити витрати енергетичних компаній і, відповідно, рахунки споживачів
• Аргумент: висока ціна дозволів підвищує кінцеву вартість електроенергії та пального

Висновки для ринку

• Короткострокове зниження цін може тимчасово стабілізувати ринок, але не вирішує структурних проблем
• Податкове втручання стає ключовим інструментом урядів у періоди енергетичних криз
• Посилення регуляції свідчить про ризики спекуляцій у секторі нафтопродуктів
• Європейська політика декарбонізації дедалі більше впливає на ціноутворення в енергетиці

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Італійський уряд вивчає можливість зменшення акцизів на бензин і дизель, використовуючи додаткові надходження ПДВ від високих цін на паливо. Бізнеси попереджають, що війна на Близькому Сході може суттєво підвищити енергетичні витрати, а групи споживачів та фермерів закликають до негайних заходів підтримки.

Зростання цін на пальне та можливі заходи уряду Італії

• Акцизи в Італії формують значну частку ціни на пальне і нараховуються за літр, на відміну від ПДВ, який відсотково відраховується від загальної суми.
• Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні повідомила про розгляд механізму «мобільні акцизи», що дозволяє спрямовувати додаткові надходження ПДВ на зменшення акцизів.
• Бізнес-лобі CGIA оцінило потенційний збиток для італійських компаній від зростання енергетичних рахунків через конфлікт на Близькому Сході майже у 10 млрд євро (≈11,62 млрд $).
• Споживча організація Unione Nazionale Consumatori закликала до негайного зниження акцизів на 10%.
• Група перевізників Ruote Libere попередила, що 37%-ве подорожчання пального на літр може додати понад 11 000 євро на рік для кожного вантажного автомобіля.
• Аграрна організація CIA звернула увагу на зростання цін на дизель для сільського господарства на 30–35%, що ставить фермерів під загрозу збитковості без державної та європейської підтримки.

Джерело: Terminal За матеріалами: Reuters

Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.

Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів

Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук

Знижки вихідного дня проти реальних цін

Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.

«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн… Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)

Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.

Фактори тиску: від нафти до гривні

• Світові котирування: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.
• Курс гривні: прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)

Акцизи-2026: ціна зросте з податків

З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.

«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук

Монополізація чи конкуренція?

Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.

«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко

Висновки

• Вересень 2025: стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.
• Потенціал здешевлення: є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.
• Середньострокова перспектива: податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.
• Структурна проблема: домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA