У липні 2025 року Індія здійснила прорив у сфері зеленого водню, затвердивши будівництво найбільших у країні водневих і аміачних об’єктів. Загальний обсяг оголошених інвестицій перевищив 6,04 млрд дол. США. Реалізація включає масштабування електролізерів, розгортання інфраструктури експорту в Азію, а також державне фінансування інноваційних кластерів. Індія формує повноцінну водневу економіку, спрямовану на декарбонізацію та енергетичну самодостатність.

СТРАТЕГІЯ ІНДІЇ У СФЕРІ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ

1. Основа: запуск локальних технологій

• 5 липня 2025 року компанія Oswal Energies Ltd. отримала перший електролізер потужністю 1 МВт від Greenzo Energy India Ltd.
• Це початок реалізації програми на 36,5 млн дол. США.
• Передбачено 20 МВт BOT-модель постачання водню для хімічної та добривної промисловості.
• Упродовж 12–18 місяців буде встановлено станції потужністю 0,5–5 МВт на основі індійських електролізерів.

2. Індустріальна інфраструктура та експорт

• 18 липня 2025 року компанія YamnaCo Ltd. підписала меморандум з енергетичною агенцією Андхра-Прадеш.
• Проєкт передбачає створення заводу з виробництва зеленого аміаку у місті Крішнапатнам.
• Загальний обсяг інвестицій — 2 млрд дол. США.
• Очікуване створення приблизно 5500 робочих місць.
• Річна виробнича потужність — 1 млн тонн зеленого аміаку.

3. Водень для нафтопереробки та внутрішнього заміщення

• 21 липня 2025 року L&T Energy GreenTech Ltd. оголосила про створення найбільшого водневого заводу Індії на НПЗ Indian Oil Corporation (Panipat, Хар’яна).
• Проєкт BOO-моделі забезпечить 10 000 тонн зеленого водню щороку упродовж 25 років.
• Технологія — високотемпературний лужний електроліз, виробництво — на електролізерах L&T Electrolysers Ltd.
• Енергетичне живлення — лише з відновлюваних джерел, режим роботи — цілодобовий.

4. Енергетичний хаб для експорту в Азію

• 29 липня 2025 року компанія JK Srivastava Hynfra підписала меморандум із NREDCAP (Андхра-Прадеш).
• Мета: будівництво заводу у місті Вішакхапатнам з виробництва 1 млн тонн зеленого аміаку на рік.
• Планується встановити 3 ГВт потужності з ВДЕ (виключно сонце й вітер) з накопичувачами енергії.
• Інвестиції — 4 млрд дол. США. Початок виробництва — 2029 рік.
• Основні ринки збуту — Японія, Південна Корея, Тайвань.
• Залишок продукції буде використано в Індії в енергетиці, добривах, транспорті, ІТ-секторі.

5. Державна підтримка інновацій

• 28 липня 2025 року Міністерство нової та відновлюваної енергії Індії виділило 7,8 млн дол. США на 4 регіональні кластери інновацій водню (HVICs).
• Розподіл:
  • CSIR-NCL (Пуне) — 2,0 млн дол.
  • ANERT (Керала) — 2,4 млн дол.
  • IIT (Бхубанешвар) — 1,7 млн дол.
  • IIT (Джодхпур) — 1,6 млн дол.
• Ці центри служать платформами для індустріального впровадження водню, R&D, мобільності та енергосистем.
• Підтримка здійснюється в межах дорожньої карти MNRE на 48,1 млн дол. (затверджена у 2023 р.).

6. Зелений водень як національний актив

• Оголошені ініціативи свідчать: Індія виводить зелений водень у статус стратегічного ресурсу.
• Держава одночасно запускає експортні хаби, внутрішнє виробництво, наукову базу та індустріальні кейси.
• Сума липневих інвестицій — 6,04 млрд дол. США, без урахування довгострокових контрактів.
• Індія демонструє: перехід до зеленої енергетики вже відбувається, і країна прагне лідерства у глобальній водневій економіці.

Джерело: Terminal

За матеріалами: univdatos.com

Замовити звіт по ринку

Японська програма субсидій для розвитку виробництва та використання низьковуглецевого палива — водню, аміаку та e-метану — викликала значний інтерес серед девелоперів проєктів. Попри обмежений бюджет, кількість заявок перевищила очікування.

Сильна конкуренція за державні стимули

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) повідомило про високий рівень попиту на державну підтримку для низьковуглецевих проєктів. Директор департаменту водню та аміаку Meti Дайсуке Хірота заявив, що програма субсидій була перевищена за кількістю заявок:

Інтерес значно перевищив бюджет у 3 трлн ієн (20 мільярдів доларів). Це справді конкурентний процес. Ми зараз оцінюємо та перевіряємо ці проєкти.

• Було подано 27 заявок на участь у програмі.
• Процес прийому заявок завершився наприкінці березня.
• Оцінювання проєктів триває.

Контекст та наслідки

Японія прагне пришвидшити декарбонізацію енергетичного сектору, стимулюючи розвиток технологій виробництва та використання низьковуглецевого палива. Такий інтерес до програми демонструє зростання уваги інвесторів до сталих рішень.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Energy Intelligence.

Додаткові джерела інформації:

• Meti Press Releases
• Japan Energy Summit

Замовити тижневий звіт по ринку

Морська торгівля пригнічує зростання попиту на бункерне паливо, тоді як стандарти IMO підштовхують ринок до переходу на екологічні альтернативи

Тенденції попиту

Попит на морські палива, що охоплює бункерування в морських портах і внутрішню навігацію, очікується стабільним на рівні приблизно 5 млн барелів на добу протягом прогнозованого періоду. Це зумовлено слабким зростанням у сфері судноплавства та зростанням витрат через посилення стандартів декарбонізації морського транспорту.

Упродовж останніх років глобальна морська логістика зазнала суттєвих потрясінь: через атаки на судна в Червоному морі деякі оператори почали уникати Суецького каналу, обираючи обхідні маршрути. Крім того, тривала посуха в районі Панамського каналу знизила кількість транзитів. Хоча на перших етапах це сприяло зростанню продажів бункерного пального завдяки довшим маршрутам і збільшеній швидкості, загальний приріст міжнародного бункерування у 2024 році склав лише 140 тис. барелів на добу — трохи вище середнього тренду. Високі фрахтові й страхові тарифи знизили привабливість морських перевезень, а слабке економічне зростання, зокрема рецесія в Німеччині, негативно позначилися на продажах пального в Європі.

Тарифні суперечки

У 2025 році на світову торгівлю й судноплавство тиснутимуть нові тарифні суперечки, ще більше погіршуючи умови для ринку морських палив. Ця динаміка пришвидшує розрив між глобальним зростанням ВВП і темпами морської торгівлі, яка вже понад десятиліття відстає від темпів економічного розвитку через уповільнення глобалізації та зміщення економіки від товарів до послуг.

Згідно з моделями IEA, протягом прогнозованого періоду обсяг тонно-кілометрів (tkm) зросте на 10%, але це зростання буде компенсоване покращенням ефективності. У результаті очікується  стабілізація попиту на бункерне паливо.

Вплив міжнародних стандартів викидів

Міжнародні стандарти викидів, запроваджені Міжнародною морською організацією (IMO), продовжать посилюватися. Згідно з регламентом IMO 2020, допустимий вміст сірки в паливі знижено до 0,5%, що спричинило перехід з мазуту (HFO) на дуже низькосірчисте паливо (VLSFO) і морський газойль (MGO), а також масове встановлення систем очищення вихлопних газів — скруберів.

У травні 2025 року Середземномор’я стало Зоною Контролю Викидів Сірки (ECAMED), обмеживши вміст сірки в паливі до 0,10% — на рівні Північної Європи та Північної Америки. Крім того, у квітні 2025 року IMO затвердила ще жорсткіші стандарти, які набудуть чинності ближче до кінця десятиліття — зокрема глобальне ціноутворення на викиди парникових газів (GHG). Із 2028 року торговельні судна будуть змушені сплачувати штрафи за перевищення встановлених рівнів викидів GHG, що стимулює використання екологічніших видів палива, таких як біопаливо, аміак і водень.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Французька компанія HDF Energy уклала тристоронню угоду з індонезійськими державними підприємствами PLN та PT SMI на загальну суму 2,3 мільярда євро (2,6 мільярда доларів) для розвитку проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

Деталі угоди

• Мета партнерства — розробка виробничих потужностей з виробництва зеленого водню та аміаку для енергетичних потреб Південно-Східної Азії.
• Фінансування здійснюватиметься шляхом державного та приватного капіталу, включаючи інституційних інвесторів.
• HDF Energy забезпечить технологічну експертизу та інтеграцію рішень для зберігання енергії.

Геоенергетичне значення

• Цей проєкт є частиною ширшої стратегії Франції з просування зелених технологій на ринках, що розвиваються.
• Індонезія, як один із найбільших ринків регіону, отримує значний імпульс для розвитку власної водневої економіки.
• Проєкт відповідає енергетичній стратегії Індонезії до 2060 року з нульовими викидами.

Цитата

«Ця угода закладає основу для сталого партнерства у сфері водневої енергетики, яка має потенціал змінити майбутнє енергетичного балансу регіону», — заявив представник HDF Energy.

Джерело: Terminal

За матеріалами: HDF Energy

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Запровадження глобального механізму ціноутворення на викиди парникових газів від Міжнародної морської організації (IMO) не забезпечує належної підтримки для широкого впровадження зеленого метанолу та аміаку — попри наявність штрафів за викиди та торгівельних кредитів для низьковуглецевого пального.

Механізм IMO: штрафи замість стимулів

У 2028 році IMO планує впровадити дворівневу систему штрафів для судноплавних операторів:

• $100/т CO₂e — за викиди в межах від базового рівня до ліміту прямої інтенсивності викидів
• $380/т CO₂e — за перевищення базового рівня
• Щорічне поступове посилення лімітів до 2035 року
• Торгівельні кредити — надаються за викиди, що нижчі за встановлений ліміт

Водночас навіть за цінами квот у $72/т CO₂e (на рівні квітня 2025 р. в системі торгівлі ЄС), компенсація для зелених видів пального залишається недостатньою.

Економіка зеленого пального: цифри без ілюзій

• Зелений аміак у 2028 р. отримає лише $215/т у вигляді торгівельних кредитів, проти його квітневої ціни в $2 830/т VLSFOe
• Біометанол — $175/т кредитів проти $2 318/т фактичної ціни
• Безсубсидійний біо-LNG — на рівні $1 185/т у квітні 2025 р., що дешевше за B100, зелений аміак і біометанол

Щоб зрівнятись у вартості з біо-LNG, ціна зеленого аміаку має знизитися на 57%, а біометанолу — на 49% до 2028 року.

«Без суттєвого зниження цін на зелене паливо або зростання вартості викопного, структура IMO не забезпечує достатнього економічного стимулу для масового впровадження зеленого аміаку та біометанолу».

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: argusmedia.com

21 березня о 03:55 у м. Суми стався ворожий обстріл території ПАТ «Хімпродуктом», внаслідок обстрілу був пошкоджений 1 резервуар з аміаком.

Повідомляє Урядовий портал.

Підрозділами ДСНС здійснюються роботи по осадженню аміачної хмари. Станом на 07:30 проведено роботи по накладанню бандажу на пошкоджений трубопровід. Аварійну ситуацію локалізовано.

Попередньо жертв та постраждалих немає. Від ДСНС залучено 15 осіб та 4 од. техніки.

Читайте у Терміналі: ДТЕК безкоштовно забезпечує електроенергією 350 закладів критичної інфраструктури.

Трудовой коллектив ПАО «Одесский припортовый завод» (ОПЗ) просит премьер-министра Владимира Гройсмана установить для завода специальную цену на газ.

Об этом со ссылкой на письмо-обращение к главе правительства, передает «Экономическая правда».

Как отмечается в обращении, от 22 сентября 2016 года «Нефтегаз» ежемесячно увеличивал стоимость природного газа. В результате, рост стоимости природного газа привел к дальнейшему увеличению убытков предприятия и дефицита оборотных средств.

«При поставке природного газа «Нефтегаз», учитывая прогнозы цены реализации продуктов ОПЗ в декабре 2016 года на условиях 100% предоплаты на порт «Южный» (аммиак — 210-215 долл. за 1 тонну, карбамид -205-215 долл. за 1 тонну) общий убыток предприятия прогнозируется, при существующей схеме работы одного агрегата по производству аммиака и двух агрегатов по производству карбамида на уровне более чем 100 млн грн в месяц», — говорится в письме.

Кроме того, в обращении отмечается, что при использовании природного газа поставки «Нефтегаз», его стоимость на ОПЗ будет составлять в декабре 7880,70 грн за тыс. куб. м (без учета НДС), в т.ч .: цена природного газа — 7148,00 грн за тыс. куб.м., стоимость транспортировки на завод согласно постановлению НКРЭКУ составит 732,7 грн. за тыс. куб. м.

«Продление работы ОПЗ согласно существующим условиям приведет к увеличению задолженности ОПЗ перед НАК «Нефтегаз» за потребленный природный газ», — отметили в ОПЗ.

Согласно обращению, коллектив предлагает установить для ОПЗ, как азотного предприятия государственного сектора экономики, специальную цену на природный газ, который используется в виде сырья для производства продукции и занимает исключительно высокую долю в себестоимости аммиака и карбамида.

Отметим, ПАО «Одесский припортовый завод» в ноябре нарастил задолженность перед НАК «Нефтегаз Украины» в 2,6 раза (на 381,267 млн грн) – до 529,222 млн грн.

Напомним, Фонд государственного имущества Украины после окончания срока подачи не получил ни одной заявки на участие в конкурсе по продаже 99,567% ОАО «Одесский припортовый завод» (ОПЗ).

Как сообщал «Терминал», на заседании 19 декабря Кабинет министров Украины утвердил условия повторного конкурса по приватизации ПАО «Одесский припортовый завод» (ОПЗ). ФГИ была предложена стартовая цена аукциона завода на уровне 5 млрд грн.