<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; аналітика</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/analitika/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 18 May 2026 05:19:37 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 06 Nov 2025 06:49:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153341</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br />Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між низькими цінами з негативною маржею та скороченням видобутку, що однаково болісно для галузі. Екзистенційна криза вугільної галузі росії Контекст і ключові драйвери [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br /><p>Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між <strong>низькими цінами з негативною маржею</strong> та <strong>скороченням видобутку</strong>, що однаково болісно для галузі.</p>
<h2>Екзистенційна криза вугільної галузі росії</h2>
<h3>Контекст і ключові драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції Заходу</strong> після заборони в ЄС та інших країнах у 2022 році змістили фокус експорту на Китай, Індію та Туреччину.</li>
<li><strong>Китай</strong>: очікується спад імпорту вугілля у 2025 році <em>(порівняно з попередніми роками)</em> через рекордний внутрішній видобуток.</li>
<li><strong>Конкуренція з Індонезією</strong>: логістична перевага Індонезії до китайського ринку тисне на ціну російського вугілля через дорожче постачання з Далекого Сходу рф.</li>
<li><strong>Коливання імпорту Китаю</strong>: тимчасове відновлення у вересні <em>(спекотні хвилі + падіння внутрішнього видобутку)</em>, але загальний тренд — нижче рівня 2024 року, коли Пекін нарощував закупівлі на тлі падіння світових цін.</li>
</ul>
<h3>Вузли ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Прибутковість експорту рф → залежність від імпортного попиту Китаю</strong>, який обмежено зростає.</li>
<li><strong>Логістика</strong> (відстань/тарифи портів Далекого Сходу рф) ↔ <strong>цінова конкурентоспроможність</strong> щодо Індонезії.</li>
<li><strong>Насиченість ринку</strong> → <em>надлишок пропозиції</em> у Китаї → <strong>скорочення імпорту та зростання експорту Китаю в окремі місяці</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарії для виробників рф</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А: зберігати високий видобуток</strong> — приймати <em>низькі або негативні маржі</em> для утримання обсягів і частки на азійських ринках.</li>
<li><strong>Сценарій Б: скоротити обсяги</strong> — підтримати ціни, але ризикувати втратою ринка та валютної виручки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Російські виробники стикаються зі структурним викликом незалежно від санкцій» — Фират Ергене, Senior Insight Analyst — Dry Bulk, Kpler</p></blockquote>
<blockquote><p>«Вони можуть або підтримувати високий випуск на низькій чи негативній маржі, або скоротити обсяги, щоб підтримати ціни. Жоден із варіантів не є привабливим», — Фират Ергене, Kpler</p></blockquote>
<h3>Ринки Китаю та Індії: що обмежує «порятунок» для рф</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> — головний покупець російського вугілля, але <em>не демонструє</em> стійкого зростання імпортного попиту.</li>
<li><strong>Індія</strong> — разом із Китаєм може <strong>зменшувати залежність від імпорту</strong>, коли ціни стають невигідними, що посилює ризики для довгострокового експорту рф.</li>
</ul>
<h3>Хронологія та кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>2022</strong>: заборона імпорту вугілля з рф у ЄС та низці західних країн після повномасштабного вторгнення в Україну.</li>
<li><strong>2023–2024</strong>: бум постачання вугілля до Китаю на тлі падіння міжнародних цін.</li>
<li><strong>2025</strong>: очікуване зниження імпорту Китаю порівняно з попередніми роками; у вересні — короткочасний відскок закупівель через погодний та виробничий фактор.</li>
</ul>
<h3>Складові проблеми</h3>
<ul>
<li><strong>Структурна проблема</strong>: навіть без урахування санкцій, <em>високі логістичні витрати</em> і <em>змінний попит</em> у Китаї/Індії роблять модель експорту рф <strong>малорентабельною</strong>.</li>
<li><strong>Обмежена «подушка» попиту</strong>: повернення до буму 2023–2024 років <em>малоймовірне</em> — тому стійкого підвищення імпорту Китаю очікувати не варто.</li>
<li><strong>Пастка вибору</strong>: між <em>обсягом</em> і <em>ціною</em> — обидва варіанти загрожують доходам галузі у найближчій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p><strong>Ймовірність тривалої стагнації експорту російського вугілля висока</strong>: ані Китай, ані Індія не забезпечують стабільного приросту імпортного попиту, тоді як логістична перевага Індонезії і надлишок пропозиції в Азії зберігаються. За таких умов конкурентна стратегія рф у вугіллі зводиться до вибору «меншого зла» між <em>збитковими обсягами</em> та <em>скороченням видобутку</em>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Coal-Industry-Faces-Existential-Crisis.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29962-уголь.jpg" alt="Вугільна галузь росії на межі: санкції, спад імпорту Китаю та конкуренція з Індонезією штовхають експорт у збитки"/><br /><p>Російська вугільна індустрія опинилася у системній кризі через поєднання західних санкцій, зниження попиту Китаю на імпортне вугілля та посилення конкуренції з Індонезією на азійських ринках. За даними Kpler, виробники стоять перед вибором між <strong>низькими цінами з негативною маржею</strong> та <strong>скороченням видобутку</strong>, що однаково болісно для галузі.</p>
<h2>Екзистенційна криза вугільної галузі росії</h2>
<h3>Контекст і ключові драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції Заходу</strong> після заборони в ЄС та інших країнах у 2022 році змістили фокус експорту на Китай, Індію та Туреччину.</li>
<li><strong>Китай</strong>: очікується спад імпорту вугілля у 2025 році <em>(порівняно з попередніми роками)</em> через рекордний внутрішній видобуток.</li>
<li><strong>Конкуренція з Індонезією</strong>: логістична перевага Індонезії до китайського ринку тисне на ціну російського вугілля через дорожче постачання з Далекого Сходу рф.</li>
<li><strong>Коливання імпорту Китаю</strong>: тимчасове відновлення у вересні <em>(спекотні хвилі + падіння внутрішнього видобутку)</em>, але загальний тренд — нижче рівня 2024 року, коли Пекін нарощував закупівлі на тлі падіння світових цін.</li>
</ul>
<h3>Вузли ризику</h3>
<ul>
<li><strong>Прибутковість експорту рф → залежність від імпортного попиту Китаю</strong>, який обмежено зростає.</li>
<li><strong>Логістика</strong> (відстань/тарифи портів Далекого Сходу рф) ↔ <strong>цінова конкурентоспроможність</strong> щодо Індонезії.</li>
<li><strong>Насиченість ринку</strong> → <em>надлишок пропозиції</em> у Китаї → <strong>скорочення імпорту та зростання експорту Китаю в окремі місяці</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарії для виробників рф</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А: зберігати високий видобуток</strong> — приймати <em>низькі або негативні маржі</em> для утримання обсягів і частки на азійських ринках.</li>
<li><strong>Сценарій Б: скоротити обсяги</strong> — підтримати ціни, але ризикувати втратою ринка та валютної виручки.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Російські виробники стикаються зі структурним викликом незалежно від санкцій» — Фират Ергене, Senior Insight Analyst — Dry Bulk, Kpler</p></blockquote>
<blockquote><p>«Вони можуть або підтримувати високий випуск на низькій чи негативній маржі, або скоротити обсяги, щоб підтримати ціни. Жоден із варіантів не є привабливим», — Фират Ергене, Kpler</p></blockquote>
<h3>Ринки Китаю та Індії: що обмежує «порятунок» для рф</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> — головний покупець російського вугілля, але <em>не демонструє</em> стійкого зростання імпортного попиту.</li>
<li><strong>Індія</strong> — разом із Китаєм може <strong>зменшувати залежність від імпорту</strong>, коли ціни стають невигідними, що посилює ризики для довгострокового експорту рф.</li>
</ul>
<h3>Хронологія та кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>2022</strong>: заборона імпорту вугілля з рф у ЄС та низці західних країн після повномасштабного вторгнення в Україну.</li>
<li><strong>2023–2024</strong>: бум постачання вугілля до Китаю на тлі падіння міжнародних цін.</li>
<li><strong>2025</strong>: очікуване зниження імпорту Китаю порівняно з попередніми роками; у вересні — короткочасний відскок закупівель через погодний та виробничий фактор.</li>
</ul>
<h3>Складові проблеми</h3>
<ul>
<li><strong>Структурна проблема</strong>: навіть без урахування санкцій, <em>високі логістичні витрати</em> і <em>змінний попит</em> у Китаї/Індії роблять модель експорту рф <strong>малорентабельною</strong>.</li>
<li><strong>Обмежена «подушка» попиту</strong>: повернення до буму 2023–2024 років <em>малоймовірне</em> — тому стійкого підвищення імпорту Китаю очікувати не варто.</li>
<li><strong>Пастка вибору</strong>: між <em>обсягом</em> і <em>ціною</em> — обидва варіанти загрожують доходам галузі у найближчій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Висновок</h3>
<p><strong>Ймовірність тривалої стагнації експорту російського вугілля висока</strong>: ані Китай, ані Індія не забезпечують стабільного приросту імпортного попиту, тоді як логістична перевага Індонезії і надлишок пропозиції в Азії зберігаються. За таких умов конкурентна стратегія рф у вугіллі зводиться до вибору «меншого зла» між <em>збитковими обсягами</em> та <em>скороченням видобутку</em>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Coal-Industry-Faces-Existential-Crisis.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/vugilna-galuz-rosi%d1%97-na-mezhi-sankci%d1%97-spad-importu-kitayu-ta-konkurenciya-z-indoneziyeyu-shtovxayut-eksport-u-zbitki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння доходів рф від експорту нафти й пального продовжується — наслідки для світових ринків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 05:20:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[export]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153300</guid>
		<description><![CDATA[Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до 13,35 млрд доларів порівняно з 13,58 млрд доларів у серпні, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти. Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Прогноз цін на російську нафту знижено: наслідки для бюджету рф</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/prognoz-cin-na-rosijsku-naftu-znizheno-naslidki-dlya-byudzhetu-rf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/prognoz-cin-na-rosijsku-naftu-znizheno-naslidki-dlya-byudzhetu-rf/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 26 Jul 2025 06:55:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[бюджет]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[РФ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152862</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29659-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Прогноз цін на російську нафту знижено: наслідки для бюджету рф"/><br />Центробанк росії переглянув прогноз ціни на нафту Urals на 2025–2026 роки до $55 за барель. Зниження цін, разом із зміцненням рубля, призвели до суттєвого дефіциту бюджету та перегляду доходів від нафти й газу. Оновлений прогноз Центробанку рф Прогнозна ціна на нафту Urals на 2025–2026 рр. — $55/барель (у попередньому прогнозі — $60) Прогноз на 2027–2028 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29659-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Прогноз цін на російську нафту знижено: наслідки для бюджету рф"/><br /><p>Центробанк росії переглянув прогноз ціни на нафту Urals на 2025–2026 роки до $55 за барель. Зниження цін, разом із зміцненням рубля, призвели до суттєвого дефіциту бюджету та перегляду доходів від нафти й газу.</p>
<h3>Оновлений прогноз Центробанку рф</h3>
<ul>
<li><strong>Прогнозна ціна на нафту Urals на 2025–2026 рр. — $55/барель</strong> (у попередньому прогнозі — $60)</li>
<li><em>Прогноз на 2027–2028 роки залишено без змін</em> — $60 за барель</li>
<li><strong>Новий підхід</strong>: замість Brent тепер прогнозують Urals напряму</li>
</ul>
<h3>Прогноз Міністерства економрозвитку рф</h3>
<ul>
<li>Середня ціна Urals у 2025 році: <strong>$56/барель</strong></li>
<li>У 2026 році: <strong>$61/барель</strong></li>
<li>У 2027 році: <strong>$63/барель</strong></li>
<li>У 2028 році: <strong>$65/барель</strong></li>
<li><em>Методика прогнозування</em> також базується на Urals</li>
</ul>
<h3>Фінансові наслідки для бюджету рф</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> від нафти й газу: до 8.3 трлн рублів у 2024 році (<em>було 11.13 трлн</em>)</li>
<li><strong>Бюджетний дефіцит зріс</strong> у понад три рази — до 3.8 трлн рублів, або 1.7% ВВП</li>
<li><em>Ймовірний ризик:</em> якщо рубль залишиться сильним, дефіцит може зрости до майже 5 трлн рублів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Зміцнення рубля разом зі зниженням цін на нафту змусили уряд росії скорегувати бюджет і зменшити дохідну частину»</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.liga.net/economics/news/tsb-rossii-snizil-prognoz-tseny-nefti-urals-do-55-na-2025-2026-gody">LIGA.net</a>, ЗМІ</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29659-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Прогноз цін на російську нафту знижено: наслідки для бюджету рф"/><br /><p>Центробанк росії переглянув прогноз ціни на нафту Urals на 2025–2026 роки до $55 за барель. Зниження цін, разом із зміцненням рубля, призвели до суттєвого дефіциту бюджету та перегляду доходів від нафти й газу.</p>
<h3>Оновлений прогноз Центробанку рф</h3>
<ul>
<li><strong>Прогнозна ціна на нафту Urals на 2025–2026 рр. — $55/барель</strong> (у попередньому прогнозі — $60)</li>
<li><em>Прогноз на 2027–2028 роки залишено без змін</em> — $60 за барель</li>
<li><strong>Новий підхід</strong>: замість Brent тепер прогнозують Urals напряму</li>
</ul>
<h3>Прогноз Міністерства економрозвитку рф</h3>
<ul>
<li>Середня ціна Urals у 2025 році: <strong>$56/барель</strong></li>
<li>У 2026 році: <strong>$61/барель</strong></li>
<li>У 2027 році: <strong>$63/барель</strong></li>
<li>У 2028 році: <strong>$65/барель</strong></li>
<li><em>Методика прогнозування</em> також базується на Urals</li>
</ul>
<h3>Фінансові наслідки для бюджету рф</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> від нафти й газу: до 8.3 трлн рублів у 2024 році (<em>було 11.13 трлн</em>)</li>
<li><strong>Бюджетний дефіцит зріс</strong> у понад три рази — до 3.8 трлн рублів, або 1.7% ВВП</li>
<li><em>Ймовірний ризик:</em> якщо рубль залишиться сильним, дефіцит може зрости до майже 5 трлн рублів</li>
</ul>
<blockquote><p>«Зміцнення рубля разом зі зниженням цін на нафту змусили уряд росії скорегувати бюджет і зменшити дохідну частину»</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.liga.net/economics/news/tsb-rossii-snizil-prognoz-tseny-nefti-urals-do-55-na-2025-2026-gody">LIGA.net</a>, ЗМІ</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/prognoz-cin-na-rosijsku-naftu-znizheno-naslidki-dlya-byudzhetu-rf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на бензин і дизель у Південній Кореї зростають третій тиждень поспіль, але очікується зниження</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/cini-na-benzin-i-dizel-u-pivdennij-kore%d1%97-zrostayut-tretij-tizhden-pospil-ale-ochikuyetsya-znizhennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/cini-na-benzin-i-dizel-u-pivdennij-kore%d1%97-zrostayut-tretij-tizhden-pospil-ale-ochikuyetsya-znizhennya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 07 Jul 2025 05:52:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[fuels]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152633</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29507-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Ціни на бензин і дизель у Південній Кореї зростають третій тиждень поспіль, але очікується зниження"/><br />Ціни на бензин і дизельне пальне в Південній Кореї зросли третій тиждень поспіль, попри сигнали стабілізації міжнародних нафтових котирувань, що можуть зумовити зниження вартості вже найближчим часом. Тенденції цін та прогнози За даними системи Opinet Корейської національної нафтової корпорації (KNOC), середня ціна на бензин у першому тижні липня зросла на 4,92 вона за тиждень і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29507-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Ціни на бензин і дизель у Південній Кореї зростають третій тиждень поспіль, але очікується зниження"/><br /><p>Ціни на бензин і дизельне пальне в Південній Кореї зросли третій тиждень поспіль, попри сигнали стабілізації міжнародних нафтових котирувань, що можуть зумовити зниження вартості вже найближчим часом.</p>
<h3>Тенденції цін та прогнози</h3>
<p>За даними системи Opinet Корейської національної нафтової корпорації (KNOC), середня ціна на бензин у першому тижні липня зросла на 4,92 вона за тиждень і склала 1688,1 вона за літр.<br />
Ціна на дизель також піднялася на 4,21 вона — до 1531,42 вона за літр.</p>
<ul>
<li><strong>Головна причина зростання</strong> — інерція попередніх підвищень цін на світових ринках.</li>
<li><strong>Водночас</strong> міжнародні нафтові котирування цього тижня пішли вниз через кілька факторів:
<ul>
<li>очікування збільшення постачання від OPEC+</li>
<li>перспектива відновлення перемовин між США та Іраном щодо ядерної угоди</li>
<li>перемир&#8217;я між Ізраїлем та Іраном</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Представник Корейської нафтової асоціації зазначив, що падіння світових цін, особливо після перемир&#8217;я між Ізраїлем та Іраном, імовірно зумовить здешевлення пального на внутрішньому ринку з наступного тижня, і ця тенденція може зберігатися.</p></blockquote>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<p>Очікуване зниження цін у Південній Кореї збігається зі світовими тенденціями м&#8217;якішого ринку нафти. Для імпортерів і трейдерів це сигнал до можливого коригування планів постачання, адже відновлення обсягів від OPEC+ та стабілізація після геополітичних напружень можуть утримати ціни від подальшого зростання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://world.kbs.co.kr/service/news_view.htm?lang=e&amp;Seq_Code=185649" target="_blank">KBS World</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29507-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Ціни на бензин і дизель у Південній Кореї зростають третій тиждень поспіль, але очікується зниження"/><br /><p>Ціни на бензин і дизельне пальне в Південній Кореї зросли третій тиждень поспіль, попри сигнали стабілізації міжнародних нафтових котирувань, що можуть зумовити зниження вартості вже найближчим часом.</p>
<h3>Тенденції цін та прогнози</h3>
<p>За даними системи Opinet Корейської національної нафтової корпорації (KNOC), середня ціна на бензин у першому тижні липня зросла на 4,92 вона за тиждень і склала 1688,1 вона за літр.<br />
Ціна на дизель також піднялася на 4,21 вона — до 1531,42 вона за літр.</p>
<ul>
<li><strong>Головна причина зростання</strong> — інерція попередніх підвищень цін на світових ринках.</li>
<li><strong>Водночас</strong> міжнародні нафтові котирування цього тижня пішли вниз через кілька факторів:
<ul>
<li>очікування збільшення постачання від OPEC+</li>
<li>перспектива відновлення перемовин між США та Іраном щодо ядерної угоди</li>
<li>перемир&#8217;я між Ізраїлем та Іраном</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Представник Корейської нафтової асоціації зазначив, що падіння світових цін, особливо після перемир&#8217;я між Ізраїлем та Іраном, імовірно зумовить здешевлення пального на внутрішньому ринку з наступного тижня, і ця тенденція може зберігатися.</p></blockquote>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<p>Очікуване зниження цін у Південній Кореї збігається зі світовими тенденціями м&#8217;якішого ринку нафти. Для імпортерів і трейдерів це сигнал до можливого коригування планів постачання, адже відновлення обсягів від OPEC+ та стабілізація після геополітичних напружень можуть утримати ціни від подальшого зростання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<br />
<a href="https://world.kbs.co.kr/service/news_view.htm?lang=e&amp;Seq_Code=185649" target="_blank">KBS World</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/cini-na-benzin-i-dizel-u-pivdennij-kore%d1%97-zrostayut-tretij-tizhden-pospil-ale-ochikuyetsya-znizhennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Східна Азія збільшує постачання авіаційного пального до Європи до найбільшого рівня за рік</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/sxidna-aziya-zbilshuye-postachannya-aviacijnogo-palnogo-do-yevropi-do-najbilshogo-rivnya-za-rik/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/sxidna-aziya-zbilshuye-postachannya-aviacijnogo-palnogo-do-yevropi-do-najbilshogo-rivnya-za-rik/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 14:24:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[транспортні перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152579</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29473-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Східна Азія збільшує постачання авіаційного пального до Європи до найбільшого рівня за рік"/><br />У червні трейдери відправили з Північно-Східної Азії до Європи найбільший обсяг авіаційного пального майже за рік. Це стало можливим завдяки нижчим фрахтовим ставкам та профіциту пропозиції в Азії, попри побоювання збоїв постачання через конфлікти на Близькому Сході. Оптимізація торгівлі між регіонами За даними Kpler, близько 350 000 метричних тонн (2,8 млн барелів) авіаційного пального вирушило [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29473-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Східна Азія збільшує постачання авіаційного пального до Європи до найбільшого рівня за рік"/><br /><p>У червні трейдери відправили з Північно-Східної Азії до Європи найбільший обсяг авіаційного пального майже за рік. Це стало можливим завдяки нижчим фрахтовим ставкам та профіциту пропозиції в Азії, попри побоювання збоїв постачання через конфлікти на Близькому Сході.</p>
<h3>Оптимізація торгівлі між регіонами</h3>
<p>За даними Kpler, близько 350 000 метричних тонн (2,8 млн барелів) авіаційного пального вирушило з Південної Кореї та Китаю до Європи у червні, а за оцінками трейдерів — загалом було заброньовано до 465 000 тонн.</p>
<ul>
<li>Зростання експорту пов’язане зі збільшенням виробництва на азійських нафтопереробних заводах після ремонту та підвищенням прибутковості нафтопродуктів.</li>
<li>Фізичні ціни на авіаційне пальне в Північно-Західній Європі у червні були на $60–80 за тонну вищими, ніж в Азії (дані LSEG).</li>
<li>Європейський попит на авіаційне пальне традиційно зростає влітку: за даними Eurocontrol, кількість рейсів у червні збільшилась на 5,2% рік до року та на 7,8% порівняно з травнем.</li>
</ul>
<p>Водночас фрахт для перевезення 90 000 тонн авіаційного пального на танкерах LR2 знизився до мінімуму за місяць — близько $40–45 за тонну для бронювань, зроблених до початку конфлікту між Іраном та Ізраїлем 13 червня. За даними судноплавних джерел, щонайменше чотири нові судна LR2 були зафрахтовані для транспортування у червні та липні.</p>
<blockquote><p>«Ці потоки були суто опортуністичними, стимульованими геополітичними напруженнями, які підняли європейські маржі, тоді як фрахтові ставки на сучасні нові судна залишалися привабливими», — зазначив старший аналітик Kpler Замір Юсуф.</p></blockquote>
<h3>Перспективи ринку</h3>
<p>Попри зростання експорту до Європи, аналітики не очікують підвищення цін на авіаційне пальне в Азії. За словами Юсуфа з Kpler, Азія залишається «хронічно довгою» за балансом авіаційного пального/керосину — приблизно 625 тисяч барелів на добу у червні та липні, і потоки до Європи не матимуть суттєвого впливу на цей профіцит.</p>
<p>Китай у травні експортував 1,92 млн тонн авіаційного пального, що на 20% більше у річному вимірі. За прогнозами, експорт з Китаю перевищить 2 млн тонн на місяць.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/northeast-asia-sends-most-jet-fuel-europe-nearly-year-june-2024-07-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29473-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Східна Азія збільшує постачання авіаційного пального до Європи до найбільшого рівня за рік"/><br /><p>У червні трейдери відправили з Північно-Східної Азії до Європи найбільший обсяг авіаційного пального майже за рік. Це стало можливим завдяки нижчим фрахтовим ставкам та профіциту пропозиції в Азії, попри побоювання збоїв постачання через конфлікти на Близькому Сході.</p>
<h3>Оптимізація торгівлі між регіонами</h3>
<p>За даними Kpler, близько 350 000 метричних тонн (2,8 млн барелів) авіаційного пального вирушило з Південної Кореї та Китаю до Європи у червні, а за оцінками трейдерів — загалом було заброньовано до 465 000 тонн.</p>
<ul>
<li>Зростання експорту пов’язане зі збільшенням виробництва на азійських нафтопереробних заводах після ремонту та підвищенням прибутковості нафтопродуктів.</li>
<li>Фізичні ціни на авіаційне пальне в Північно-Західній Європі у червні були на $60–80 за тонну вищими, ніж в Азії (дані LSEG).</li>
<li>Європейський попит на авіаційне пальне традиційно зростає влітку: за даними Eurocontrol, кількість рейсів у червні збільшилась на 5,2% рік до року та на 7,8% порівняно з травнем.</li>
</ul>
<p>Водночас фрахт для перевезення 90 000 тонн авіаційного пального на танкерах LR2 знизився до мінімуму за місяць — близько $40–45 за тонну для бронювань, зроблених до початку конфлікту між Іраном та Ізраїлем 13 червня. За даними судноплавних джерел, щонайменше чотири нові судна LR2 були зафрахтовані для транспортування у червні та липні.</p>
<blockquote><p>«Ці потоки були суто опортуністичними, стимульованими геополітичними напруженнями, які підняли європейські маржі, тоді як фрахтові ставки на сучасні нові судна залишалися привабливими», — зазначив старший аналітик Kpler Замір Юсуф.</p></blockquote>
<h3>Перспективи ринку</h3>
<p>Попри зростання експорту до Європи, аналітики не очікують підвищення цін на авіаційне пальне в Азії. За словами Юсуфа з Kpler, Азія залишається «хронічно довгою» за балансом авіаційного пального/керосину — приблизно 625 тисяч барелів на добу у червні та липні, і потоки до Європи не матимуть суттєвого впливу на цей профіцит.</p>
<p>Китай у травні експортував 1,92 млн тонн авіаційного пального, що на 20% більше у річному вимірі. За прогнозами, експорт з Китаю перевищить 2 млн тонн на місяць.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/northeast-asia-sends-most-jet-fuel-europe-nearly-year-june-2024-07-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/sxidna-aziya-zbilshuye-postachannya-aviacijnogo-palnogo-do-yevropi-do-najbilshogo-rivnya-za-rik/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на LPG зросли на тлі конфлікту Ізраїлю та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/cini-na-lpg-zrosli-na-tli-konfliktu-izra%d1%97lyu-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/cini-na-lpg-zrosli-na-tli-konfliktu-izra%d1%97lyu-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Jun 2025 18:18:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152400</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29376-LPG.png" alt="Ціни на LPG зросли на тлі конфлікту Ізраїлю та Ірану"/><br />Міжнародні ціни на скраплений газ (LPG) злетіли після ударів Ізраїлю по Ірану 13 червня, викликавши побоювання щодо перебоїв у торгівлі енергоносіями з Близького Сходу. Однак 16 червня ринок частково стабілізувався, аналізуючи ризики атак на інфраструктуру та судноплавство в регіоні. Ключові зміни на ринку LPG Ціни на пропан у Північно-Східній Азії за Argus Far East Index [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29376-LPG.png" alt="Ціни на LPG зросли на тлі конфлікту Ізраїлю та Ірану"/><br /><p>Міжнародні ціни на скраплений газ (LPG) злетіли після ударів Ізраїлю по Ірану 13 червня, викликавши побоювання щодо перебоїв у торгівлі енергоносіями з Близького Сходу. Однак 16 червня ринок частково стабілізувався, аналізуючи ризики атак на інфраструктуру та судноплавство в регіоні.</p>
<h3>Ключові зміни на ринку LPG</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на пропан у Північно-Східній Азії</strong> за Argus Far East Index (AFEI) та Argus Ningbo Index зросли більш ніж на <strong>$30/т</strong>, до <strong>$577/т</strong> та <strong>$636,25/т</strong> відповідно.</li>
<li><strong>Контрактна ціна на пропан у Перській затоці</strong> піднялася до <strong>$588/т</strong>, скоротивши дисконт до AFEI swap з $39,50/т до $16/т.</li>
<li><strong>У США</strong> фоб-ціна пропану на узбережжі Мексиканської затоки зросла на <strong>$21/т</strong> до <strong>$442,20/т</strong>, а ціна Mont Belvieu LST — на <strong>$23/т</strong> до <strong>$423,30/т</strong>.</li>
<li><em>Арбітраж між США та Азією</em> сягнув <strong>$147–150/т</strong>, стимулюючи завантаження терміналів США.</li>
<li><strong>У Північно-Західній Європі</strong> ціни на пропан CIF ARA підвищилися на <strong>$22,50/т</strong> до <strong>$485,50/т</strong>.</li>
</ul>
<h3>Логістичні виклики та геополітика</h3>
<ul>
<li>Фрахтові ставки для Very Large Gas Carrier (VLGC) на маршруті <strong>Рас-Танура – Тіба</strong> зросли з <strong>$69/т</strong> до <strong>$85/т</strong> з 13 по 16 червня.</li>
<li>Маршрути з <strong>Хʼюстона до Японії та Європи</strong> залишилися стабільні через обережність судновласників.</li>
<li><strong>Закриття Ормузької протоки</strong>, через яку проходить 25–30% світових потоків нафти й газу, може суттєво обмежити експорт із регіону.</li>
</ul>
<h3>Інфраструктурні інциденти в Ірані</h3>
<blockquote><p>«Лише один удар безпілотника пошкодив завод із переробки газу в Асалуйє, де виробляється 2 900 т/добу LPG. Проте Іран має резервну потужність, і це літо — сезон низького попиту», — прокоментував Іман Нассері з консалтингової компанії FGE.</p></blockquote>
<ul>
<li>Завод Fajr-e-Jam також зазнав пожежі, але це вплинуло лише на <em>200 т/день LPG</em> та <em>80 т/день природних газових рідин</em>.</li>
<li>Попри атаки, вплив на виробництво LPG в Ірані обмежений завдяки значним резервним потужностям.</li>
</ul>
<h3>Китайський фактор</h3>
<ul>
<li><strong>Очікуване імпортування LPG з Ірану до Китаю</strong> у першому півріччі 2025 року оцінюється в <strong>4,6 млн т</strong>, що перевищує чверть загального обсягу імпорту країни.</li>
<li>Потенційні перебої з постачанням з Близького Сходу можуть посилити інтерес Китаю до закупівель з США.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.argusmedia.com/en/news/2645810-lpg-prices-jump-as-israeliran-conflict-risks-trade" target="_blank">Argus</a></h3>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29376-LPG.png" alt="Ціни на LPG зросли на тлі конфлікту Ізраїлю та Ірану"/><br /><p>Міжнародні ціни на скраплений газ (LPG) злетіли після ударів Ізраїлю по Ірану 13 червня, викликавши побоювання щодо перебоїв у торгівлі енергоносіями з Близького Сходу. Однак 16 червня ринок частково стабілізувався, аналізуючи ризики атак на інфраструктуру та судноплавство в регіоні.</p>
<h3>Ключові зміни на ринку LPG</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на пропан у Північно-Східній Азії</strong> за Argus Far East Index (AFEI) та Argus Ningbo Index зросли більш ніж на <strong>$30/т</strong>, до <strong>$577/т</strong> та <strong>$636,25/т</strong> відповідно.</li>
<li><strong>Контрактна ціна на пропан у Перській затоці</strong> піднялася до <strong>$588/т</strong>, скоротивши дисконт до AFEI swap з $39,50/т до $16/т.</li>
<li><strong>У США</strong> фоб-ціна пропану на узбережжі Мексиканської затоки зросла на <strong>$21/т</strong> до <strong>$442,20/т</strong>, а ціна Mont Belvieu LST — на <strong>$23/т</strong> до <strong>$423,30/т</strong>.</li>
<li><em>Арбітраж між США та Азією</em> сягнув <strong>$147–150/т</strong>, стимулюючи завантаження терміналів США.</li>
<li><strong>У Північно-Західній Європі</strong> ціни на пропан CIF ARA підвищилися на <strong>$22,50/т</strong> до <strong>$485,50/т</strong>.</li>
</ul>
<h3>Логістичні виклики та геополітика</h3>
<ul>
<li>Фрахтові ставки для Very Large Gas Carrier (VLGC) на маршруті <strong>Рас-Танура – Тіба</strong> зросли з <strong>$69/т</strong> до <strong>$85/т</strong> з 13 по 16 червня.</li>
<li>Маршрути з <strong>Хʼюстона до Японії та Європи</strong> залишилися стабільні через обережність судновласників.</li>
<li><strong>Закриття Ормузької протоки</strong>, через яку проходить 25–30% світових потоків нафти й газу, може суттєво обмежити експорт із регіону.</li>
</ul>
<h3>Інфраструктурні інциденти в Ірані</h3>
<blockquote><p>«Лише один удар безпілотника пошкодив завод із переробки газу в Асалуйє, де виробляється 2 900 т/добу LPG. Проте Іран має резервну потужність, і це літо — сезон низького попиту», — прокоментував Іман Нассері з консалтингової компанії FGE.</p></blockquote>
<ul>
<li>Завод Fajr-e-Jam також зазнав пожежі, але це вплинуло лише на <em>200 т/день LPG</em> та <em>80 т/день природних газових рідин</em>.</li>
<li>Попри атаки, вплив на виробництво LPG в Ірані обмежений завдяки значним резервним потужностям.</li>
</ul>
<h3>Китайський фактор</h3>
<ul>
<li><strong>Очікуване імпортування LPG з Ірану до Китаю</strong> у першому півріччі 2025 року оцінюється в <strong>4,6 млн т</strong>, що перевищує чверть загального обсягу імпорту країни.</li>
<li>Потенційні перебої з постачанням з Близького Сходу можуть посилити інтерес Китаю до закупівель з США.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.argusmedia.com/en/news/2645810-lpg-prices-jump-as-israeliran-conflict-risks-trade" target="_blank">Argus</a></h3>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/cini-na-lpg-zrosli-na-tli-konfliktu-izra%d1%97lyu-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на LPG у червні: ринок стабілізується після весняного просідання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/15/cini-na-lpg-u-chervni-rinok-stabilizuyetsya-pislya-vesnyanogo-prosidannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/15/cini-na-lpg-u-chervni-rinok-stabilizuyetsya-pislya-vesnyanogo-prosidannya/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 14 Jun 2025 22:03:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[DDP]]></category>
		<category><![CDATA[FCA]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[гурт]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[самовивозу]]></category>
		<category><![CDATA[трейдинг]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152231</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29267-LPG.jpg" alt="Ціни на LPG у червні: ринок стабілізується після весняного просідання"/><br />Ціни на скраплений газ в Україні демонструють нерівномірну динаміку за останні тижні: сегмент самовивозу стабілізувався, тоді як DDP впав, а FCA навпаки — додав в ціні. Аналітики очікують м’яке зростання у другій половині червня. Тенденції зміни цін на LPG з березня Самовивіз (грн/т): зафіксовано падіння з березня на 9,1%, проте за останній тиждень ціна зросла на 0,1% і становить 49 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29267-LPG.jpg" alt="Ціни на LPG у червні: ринок стабілізується після весняного просідання"/><br /><p>Ціни на скраплений газ в Україні демонструють нерівномірну динаміку за останні тижні: сегмент самовивозу стабілізувався, тоді як DDP впав, а FCA навпаки — додав в ціні. Аналітики очікують м’яке зростання у другій половині червня.</p>
<h3>Тенденції зміни цін на LPG з березня</h3>
<ul>
<li><strong>Самовивіз (грн/т):</strong> зафіксовано падіння з березня на <strong>9,1%</strong>, проте за останній тиждень ціна зросла на <strong>0,1%</strong> і становить <strong>49 900 грн/т</strong>.</li>
<li><strong>FCA (грн/т):</strong> тижневе зростання <strong>2,1%</strong>, що вказує на часткове відновлення активності у гуртових закупівлях. Поточна ціна — <strong>52 200 грн/т</strong>.</li>
<li><strong>DDP (грн/т):</strong> зниження за тиждень на <strong>6,6%</strong>, що може свідчити про перерозподіл логістичних маршрутів. Поточна ціна — <strong>52 937,5 грн/т</strong>.</li>
<li><strong>Рівень цін у грн/л:</strong> самовивіз — <strong>27,2 грн/л</strong>, FCA — <strong>28,1 грн/л</strong>, DDP — <strong>29,2 грн/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки та очікування</h3>
<ul>
<li><strong>Стабілізація самовивозу</strong> вказує на те, що найгнучкіший сегмент споживання вже адаптувався до сезонної пропозиції.</li>
<li><strong>Зниження на DDP</strong> попри початок червня може бути наслідком перезапуску постачання через альтернативні канали або збільшення імпорту з недорогих джерел.</li>
<li><strong>FCA демонструє відновлення</strong> — поступовий ріст за тиждень підтверджує прогноз на активізацію гуртових угод у другій половині червня.</li>
</ul>
<h3>Прогноз на наступний тиждень</h3>
<ul>
<li><strong>Самовивіз:</strong> очікується збереження поточного рівня — <em>без істотних коливань</em>.</li>
<li><strong>FCA:</strong> ймовірне зростання на <strong>1,5–2,5%</strong> у разі стабільного імпорту та попиту в центрі і сході країни.</li>
<li><strong>DDP:</strong> прогнозується корекція — <strong>зростання на 1–2%</strong> через відкладені поставки.</li>
<li><strong>Ймовірність реалізації прогнозу:</strong> <strong>70–80%</strong> за умов збереження логістичних і валютних параметрів на поточному рівні.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">oilreview.kiev.ua</a></h3>
<h3></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29267-LPG.jpg" alt="Ціни на LPG у червні: ринок стабілізується після весняного просідання"/><br /><p>Ціни на скраплений газ в Україні демонструють нерівномірну динаміку за останні тижні: сегмент самовивозу стабілізувався, тоді як DDP впав, а FCA навпаки — додав в ціні. Аналітики очікують м’яке зростання у другій половині червня.</p>
<h3>Тенденції зміни цін на LPG з березня</h3>
<ul>
<li><strong>Самовивіз (грн/т):</strong> зафіксовано падіння з березня на <strong>9,1%</strong>, проте за останній тиждень ціна зросла на <strong>0,1%</strong> і становить <strong>49 900 грн/т</strong>.</li>
<li><strong>FCA (грн/т):</strong> тижневе зростання <strong>2,1%</strong>, що вказує на часткове відновлення активності у гуртових закупівлях. Поточна ціна — <strong>52 200 грн/т</strong>.</li>
<li><strong>DDP (грн/т):</strong> зниження за тиждень на <strong>6,6%</strong>, що може свідчити про перерозподіл логістичних маршрутів. Поточна ціна — <strong>52 937,5 грн/т</strong>.</li>
<li><strong>Рівень цін у грн/л:</strong> самовивіз — <strong>27,2 грн/л</strong>, FCA — <strong>28,1 грн/л</strong>, DDP — <strong>29,2 грн/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки та очікування</h3>
<ul>
<li><strong>Стабілізація самовивозу</strong> вказує на те, що найгнучкіший сегмент споживання вже адаптувався до сезонної пропозиції.</li>
<li><strong>Зниження на DDP</strong> попри початок червня може бути наслідком перезапуску постачання через альтернативні канали або збільшення імпорту з недорогих джерел.</li>
<li><strong>FCA демонструє відновлення</strong> — поступовий ріст за тиждень підтверджує прогноз на активізацію гуртових угод у другій половині червня.</li>
</ul>
<h3>Прогноз на наступний тиждень</h3>
<ul>
<li><strong>Самовивіз:</strong> очікується збереження поточного рівня — <em>без істотних коливань</em>.</li>
<li><strong>FCA:</strong> ймовірне зростання на <strong>1,5–2,5%</strong> у разі стабільного імпорту та попиту в центрі і сході країни.</li>
<li><strong>DDP:</strong> прогнозується корекція — <strong>зростання на 1–2%</strong> через відкладені поставки.</li>
<li><strong>Ймовірність реалізації прогнозу:</strong> <strong>70–80%</strong> за умов збереження логістичних і валютних параметрів на поточному рівні.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">oilreview.kiev.ua</a></h3>
<h3></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/15/cini-na-lpg-u-chervni-rinok-stabilizuyetsya-pislya-vesnyanogo-prosidannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Американські плани здешевлення бензину: загрози для світового нафтового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/152020/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/152020/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Jun 2025 05:18:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152020</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29184-Трамп.jpg" alt="Американські плани здешевлення бензину: загрози для світового нафтового ринку"/><br />Ініціатива Дональда Трампа щодо зниження цін на бензин виглядає привабливою для внутрішнього споживача, але водночас викликає тривогу серед експертів щодо довгострокових наслідків для нафтопереробної галузі. Ці зміни можуть спричинити коливання на світових паливних ринках, які безпосередньо впливають на Україну як імпортозалежну країну. Світовий ринок: ознаки нестабільності За даними Wood Mackenzie, ціни на бензин слугують барометром [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29184-Трамп.jpg" alt="Американські плани здешевлення бензину: загрози для світового нафтового ринку"/><br /><p>Ініціатива Дональда Трампа щодо зниження цін на бензин виглядає привабливою для внутрішнього споживача, але водночас викликає тривогу серед експертів щодо довгострокових наслідків для нафтопереробної галузі. Ці зміни можуть спричинити коливання на світових паливних ринках, які безпосередньо впливають на Україну як імпортозалежну країну.</p>
<h3>Світовий ринок: ознаки нестабільності</h3>
<ul>
<li><strong>За даними Wood Mackenzie,</strong> ціни на бензин слугують <em>барометром глобальної економіки</em>. Штучне зниження їх у США може призвести до перекосів у світовому балансі попиту та пропозиції.</li>
<li><strong>Експерти Energy Aspects прогнозують,</strong> що з 2027 року нафтопереробні заводи опиняться під тиском через низьку рентабельність, зміну структури попиту та конкуренцію з альтернативними джерелами енергії.</li>
<li><strong>Історичний досвід показує,</strong> що тривале зниження нафтових цін часто супроводжується кризами в країнах-експортерах і нестабільністю на ринках, зокрема в регіонах, залежних від нафтодоларів.</li>
</ul>
<h3>Український контекст: виклики та можливості</h3>
<ul>
<li><strong>Для України,</strong> як країни-імпортера нафтопродуктів, <em>зниження світових цін</em> може мати короткостроковий позитивний ефект у вигляді здешевлення імпорту та зниження цін для споживачів.</li>
<li><strong>Водночас,</strong> дестабілізація глобального ринку може викликати проблеми з постачанням, особливо <em>в умовах обмежених джерел закупівель через війну та санкції проти рф</em>.</li>
<li><strong>Імплікації для трейдерів:</strong> коливання нафтових котирувань створюють підвищені ризики для довгострокових контрактів і формування запасів пального в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ціни на бензин не просто показують, скільки ви платите на заправці – вони відображають загальний стан світової економіки&#187;</p></blockquote>
<h3>Висновки та перспективи</h3>
<ul>
<li><strong>Плани США</strong> щодо зниження цін на бензин мають на меті політичну підтримку перед виборами, але можуть призвести до структурних зрушень у світовій нафтопереробці.</li>
<li><strong>Для України важливо</strong> уважно моніторити ці зміни, диверсифікувати джерела постачання пального та будувати антикризові стратегії закупівель.</li>
<li><strong>Майбутнє ринку</strong> пального дедалі більше залежатиме не лише від нафтових котирувань, а й від геополітики, кліматичних ініціатив та змін у споживчій структурі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com" target="_blank">Bloomberg </a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.woodmac.com" target="_blank">Wood Mackenzie</a><br />
<a href="https://www.energyaspects.com" target="_blank">Energy Aspects</a><br />
<a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report" target="_blank">IEA </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29184-Трамп.jpg" alt="Американські плани здешевлення бензину: загрози для світового нафтового ринку"/><br /><p>Ініціатива Дональда Трампа щодо зниження цін на бензин виглядає привабливою для внутрішнього споживача, але водночас викликає тривогу серед експертів щодо довгострокових наслідків для нафтопереробної галузі. Ці зміни можуть спричинити коливання на світових паливних ринках, які безпосередньо впливають на Україну як імпортозалежну країну.</p>
<h3>Світовий ринок: ознаки нестабільності</h3>
<ul>
<li><strong>За даними Wood Mackenzie,</strong> ціни на бензин слугують <em>барометром глобальної економіки</em>. Штучне зниження їх у США може призвести до перекосів у світовому балансі попиту та пропозиції.</li>
<li><strong>Експерти Energy Aspects прогнозують,</strong> що з 2027 року нафтопереробні заводи опиняться під тиском через низьку рентабельність, зміну структури попиту та конкуренцію з альтернативними джерелами енергії.</li>
<li><strong>Історичний досвід показує,</strong> що тривале зниження нафтових цін часто супроводжується кризами в країнах-експортерах і нестабільністю на ринках, зокрема в регіонах, залежних від нафтодоларів.</li>
</ul>
<h3>Український контекст: виклики та можливості</h3>
<ul>
<li><strong>Для України,</strong> як країни-імпортера нафтопродуктів, <em>зниження світових цін</em> може мати короткостроковий позитивний ефект у вигляді здешевлення імпорту та зниження цін для споживачів.</li>
<li><strong>Водночас,</strong> дестабілізація глобального ринку може викликати проблеми з постачанням, особливо <em>в умовах обмежених джерел закупівель через війну та санкції проти рф</em>.</li>
<li><strong>Імплікації для трейдерів:</strong> коливання нафтових котирувань створюють підвищені ризики для довгострокових контрактів і формування запасів пального в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ціни на бензин не просто показують, скільки ви платите на заправці – вони відображають загальний стан світової економіки&#187;</p></blockquote>
<h3>Висновки та перспективи</h3>
<ul>
<li><strong>Плани США</strong> щодо зниження цін на бензин мають на меті політичну підтримку перед виборами, але можуть призвести до структурних зрушень у світовій нафтопереробці.</li>
<li><strong>Для України важливо</strong> уважно моніторити ці зміни, диверсифікувати джерела постачання пального та будувати антикризові стратегії закупівель.</li>
<li><strong>Майбутнє ринку</strong> пального дедалі більше залежатиме не лише від нафтових котирувань, а й від геополітики, кліматичних ініціатив та змін у споживчій структурі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com" target="_blank">Bloomberg </a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.woodmac.com" target="_blank">Wood Mackenzie</a><br />
<a href="https://www.energyaspects.com" target="_blank">Energy Aspects</a><br />
<a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report" target="_blank">IEA </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/152020/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий ринок нафти: зростання видобутку поза ОПЕК+ тисне на ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/13/150656/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/13/150656/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 May 2025 09:28:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy forecast]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[postachannia]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=150656</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29036-OPEC.jpg" alt="Світовий ринок нафти: зростання видобутку поза ОПЕК+ тисне на ціни"/><br />Ціни Brent знижуються через слабкий попит і зростання видобутку; прогноз на 2025 рік – $66/бар.; очікується надлишкова пропозиція. Попри спроби стабілізувати ринок, зростання видобутку нафти поза межами ОПЕК+ призводить до тиску на ціни. Ключові фактори – надлишок пропозиції, уповільнення глобальної економіки, тарифна невизначеність. Прогноз цін і видобутку на 2025–2026 роки Середня ціна нафти Brent у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29036-OPEC.jpg" alt="Світовий ринок нафти: зростання видобутку поза ОПЕК+ тисне на ціни"/><br /><p>Ціни Brent знижуються через слабкий попит і зростання видобутку; прогноз на 2025 рік – $66/бар.; очікується надлишкова пропозиція. Попри спроби стабілізувати ринок, <strong>зростання видобутку нафти поза межами ОПЕК+</strong> призводить до тиску на ціни. <strong>Ключові фактори – надлишок пропозиції, уповільнення глобальної економіки, тарифна невизначеність</strong>.</p>
<h3>Прогноз цін і видобутку на 2025–2026 роки</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна нафти Brent у 2025 році прогнозується на рівні $66/барель</strong>, а у 2026 – <strong>$59/барель</strong>.</li>
<li><em>Очікуване збільшення світового виробництва – на 1,4 млн барелів на добу у 2025 році</em>.</li>
<li>Найбільший внесок у зростання видобутку зроблять <strong>США, Канада, Бразилія та Гайана</strong>.</li>
<li><strong>Попит залишається слабким</strong> через мляву макроекономічну динаміку.</li>
</ul>
<h3>Ризики для ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Нестабільність торговельної політики</strong> може посилити волатильність.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо рішень ОПЕК+</strong> зберігає ризики для цінової стабільності.</li>
<li>Ймовірне <strong>перевищення пропозиції над попитом</strong>, що посилює тренд до <strong>помірного зниження цін</strong>.</li>
</ul>
<p>Світовий ринок нафти входить у фазу перенасичення, де навіть незначні події можуть викликати істотні коливання цін. Стратегічне планування трейдерів має враховувати високу волатильність.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a>, <strong>Інших джерел</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29036-OPEC.jpg" alt="Світовий ринок нафти: зростання видобутку поза ОПЕК+ тисне на ціни"/><br /><p>Ціни Brent знижуються через слабкий попит і зростання видобутку; прогноз на 2025 рік – $66/бар.; очікується надлишкова пропозиція. Попри спроби стабілізувати ринок, <strong>зростання видобутку нафти поза межами ОПЕК+</strong> призводить до тиску на ціни. <strong>Ключові фактори – надлишок пропозиції, уповільнення глобальної економіки, тарифна невизначеність</strong>.</p>
<h3>Прогноз цін і видобутку на 2025–2026 роки</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна нафти Brent у 2025 році прогнозується на рівні $66/барель</strong>, а у 2026 – <strong>$59/барель</strong>.</li>
<li><em>Очікуване збільшення світового виробництва – на 1,4 млн барелів на добу у 2025 році</em>.</li>
<li>Найбільший внесок у зростання видобутку зроблять <strong>США, Канада, Бразилія та Гайана</strong>.</li>
<li><strong>Попит залишається слабким</strong> через мляву макроекономічну динаміку.</li>
</ul>
<h3>Ризики для ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Нестабільність торговельної політики</strong> може посилити волатильність.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо рішень ОПЕК+</strong> зберігає ризики для цінової стабільності.</li>
<li>Ймовірне <strong>перевищення пропозиції над попитом</strong>, що посилює тренд до <strong>помірного зниження цін</strong>.</li>
</ul>
<p>Світовий ринок нафти входить у фазу перенасичення, де навіть незначні події можуть викликати істотні коливання цін. Стратегічне планування трейдерів має враховувати високу волатильність.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a>, <strong>Інших джерел</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/13/150656/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/analitika/feed/ ) in 1.27896 seconds, on May 18th, 2026 at 5:24 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 18th, 2026 at 6:24 am UTC -->