Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося друге засідання Антикризового енергетичного штабу.

Повідомляє Урядовий портал.

На засіданні були присутні т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець, в.о. генерального директора Директорату енергетичних ринків Мінекоенерго Олександр Мартинюк, член НКРЕКП Дмитро Коваленко, заступники міністрів, народні депутати України, очільники ДП «Енергоринок», НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», ДП «Гарантований покупець», ДП «Оператор ринку», НАЕК «Енергоатом», ТОВ ДТЕК, ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго» та інші.

Прем’єр-міністр заслухав доповідь т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець про стан виконання рішень першого засідання Антикризового енергетичного штабу. Було вказано НКРЕКП на неприпустимість невиконання рішень Антикризового штабу та необхідність «Енергоатому» дотримуватися затвердженого прогнозного балансу.

Також під час засідання було підняте питання збиткової діяльності НАЕК «Енергоатом». «Компанії треба дати змогу торгувати за нормальними цінами. Наше завдання – захистити «Енергоатом». НАЕК кожен місяць отримує збитки в мінус 1 млрд грн, у зв’язку з тим, що продає електроенергію за півціни на балансуючому ринку. Дешевше не торгувати, ніж торгувати у збиток. Тому наше завдання захистити «Енергоатом» та колектив підприємства», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Антикризовий енергетичний штаб звернув увагу народних депутатів на значну кількість законодавчих ініціатив, що містять антикризові заходи та зареєстровані у секретаріаті ВРУ. Розгляд цих документів важливий для енергетичної безпеки країни та функціонування ринку. Отже, штаб звернувся з пропозицією прискорити розгляд таких законопроектів.

Раніше «Термінал» писав, що Мінекоенерго аргументує чому виникла криза в енергетиці.

Енергетична галузь в Україні наразі фінансово, паливно і економічно повністю розбалансована, і для стабілізації ситуації в енергетиці Мінекоенерго представило план з 20 антикризових заходів.

Про це заявила в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець, перечисливши передумови нинішньої кризи, пише пресслужба Мінекоенерго.

«Українська енергетика сьогодні переживає одну з найбільших криз, які були у нас в Україні за всю історію. В чому це проявляється? У нас на сьогодні енергетична галузь фінансово, паливно і економічно повністю розбалансована. Термінове вирішення системних проблем є питанням національної безпеки. Можу сказати, що простих рішень не буде, на жаль», — зауважила вона в ефірі одного з телеканалів, коментуючи нинішню кризу в енергетиці, її причини та наслідки.

На уточнювальне запитання, чи є ця криза результатом якихось специфічних українських проблем чи того, що наразі відбувається у всьому світі, Буславець зауважила: «На жаль, наклалася і наша українська специфіка, і економічна криза, і пандемія, яку переживає на сьогодні весь світ».

«Про що йде мова: з 1 липня 2019 року в нашій країні розпочала роботу нова модель ринку електричної енергії. І в перші місяці все було нормально: були вжиті заходи, щоб не відбулося різкого підвищення цін на електричну енергію для споживачів. Були встановлені так звані прайскепи – тобто обмеження на ринку електричної енергії, які були розраховані національним регулятором… Але, на жаль, з вересня минулого року розпочалися деякі адміністративні втручання в цей ринок», — розповіла в.о. міністра.

З її слів, «втручалися і через зміни в закони, і через постанови Кабінету міністрів, і через постанови нашого регулятора». «Встановлювалися так звані обмеження на ці прайскепи. Прайскепи – це обмеження ціни на ринку електричної енергії для того, щоб запобігти значному зростанню ціни на електричну енергію для кінцевого споживача внаслідок відкриття нового ринку», — пояснила Буславець.

«Після цих втручань відбулося спотворення ціноутворення на ринку — штучне зниження ціни на електричної енергії до рівня, нижчого за собівартість її виробництва. Крім того, з вересня минулого року був відкритий імпорт електроенергії з Білорусі і Росії за двосторонніми договорами, що призвело до того, шо наша вугільна промисловість втратила ринок збуту своєї продукції», — вела далі посадовиця, додавши, що «нам це коштувало незатребуваних 1,5 млн тонн вітчизняного вугілля, нам це коштувало 5 млрд гривень».

З її слів, перед енергокомпаніями при цьому накопичились значні борги.

Щодо того, як виходити з кризи, Буславець зауважила: «У нас вже працює більше тижня Антикризовий штаб при Кабінеті міністрів, який очолює Прем’єр-міністр Денис Шимгаль. Ми провели вже перше засідання, на якому Мінекоенерго представило план антикризових заходів. Він складається з 20 заходів, які спрямовані на стабілізацію ситуацію в енергетиці».

 «Термінал» писав, Міністерство енергетики та захисту довкілля представило комплекс кроків для виведення енергетичної системи України з кризи.