Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до 4,7% у 2026 році та 4,8% у 2027 році, тоді як раніше очікував 5,1% в обидва роки. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.

Енергетичний шок став макроекономічним ризиком

• Конфлікт на Близькому Сході посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.
• ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з підвищенням цін на енергію, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.
• Найбільше вразливі економіки, які залежать від імпортного пального, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.

«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.

Нафта: ключовий канал тиску на ціни

• ADB очікує, що середня ціна нафти у 2026 році становитиме близько 96 доларів за барель.
• Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень 69 доларів за барель у січні та лютому.
• У 2027 році ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до 80 доларів за барель, але залишиться важливим чинником інфляції.

Інфляція прискорюється через енергоносії

• Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до 5,2% у 2026 році проти 3,0% торік.
• У 2027 році ADB очікує сповільнення інфляції до 4,1%.
• Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.

Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання

• У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у травні 2026 року та залишатися ще вищими.
• За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до 4,2% у 2026 році та 4,0% у 2027 році.
• Інфляція у 2026 році може досягти 7,4%.

Що це означає для споживачів пального

• ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати економію енергії, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.
• Загальні субсидії та широкі цінові обмеження можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.
• Підтримка має бути цільовою і тимчасовою: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.

Реакція урядів і центробанків

• Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.
• Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування громадським транспортом і дні без автомобілів у містах під час державних свят.
• Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.

Висновок

• Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику для економік Азії та Тихоокеанського регіону.
• Підвищення прогнозної ціни нафти з 69 до 96 доларів за барель у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.
• Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Asian Development Bank

Світові ринки скрапленого нафтового газу (LPG) наприкінці 2025 року та на початку 2026 року продемонстрували помітне зміцнення. Ключовими драйверами стали зимовий попит у Північно-Східній Азії, скорочення постачання зі США та холодна погода в Європі, що призвело до різкого зростання котирувань у регіоні ARA та загострення конкуренції за ресурси.

Глобальна складова

• Світові ціни на пропан зросли у грудні на тлі підвищеного зимового попиту в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та обмеженішого експорту зі США.
• Дисконт пропану до нафти нафтової фракції нафта (naphtha) *сировини для нафтохімії* різко скоротився, що зменшило стимул до переходу на LPG у нафтохімічних креках.
• Короткостроково зимовий попит підтримуватиме ціни, однак з березня очікується послаблення попиту, що може спричинити корекцію котирувань.

Азія та Близький Схід: зростання попиту та контрактних цін

• Середня ціна постачання пропану до Японії у грудні зросла на 7,3% порівняно з попереднім місяцем через активне опалювальне споживання у Північно-Східній Азії.
• Спотові премії сягнули $42/т до січневого індексу Argus Far East Index через затримки експорту зі США та дефіцит швидких обсягів.
• Saudi Aramco підвищила січневі контрактні ціни:
  • пропан — $525/т (+$30/т м/м);
  • бутан — $520/т (+$35/т м/м).
• Зростання пояснюється стійким попитом з боку Індії та Південно-Східної Азії, попри слабший інтерес з боку Китаю.

Китай: переробка під тиском витрат

• Середній рівень завантаження PDH-заводів *установки дегідрування пропану* у грудні становив 73,5%, але до середини січня знизився до 68% через планові ремонти.
• Обмежене постачання пропілену та зростання попиту на кінцеву продукцію можуть частково компенсувати втрати виробництва, попри високі витрати на пропан.

Європа: ціновий сплеск і конкуренція за імпорт

• У Північно-Західній Європі ціни на великі партії пропану різко зросли на початку грудня через холодну погоду та скорочення імпорту зі США.
• Котирування досягли піку $487,50/т CIF ARA 8 грудня проти лише $398/т наприкінці жовтня.
• Постачання обмежувалося також тим, що LPG-фракції у Північному морі залишали у потоках природного газу через високі ціни на газ.
• Експорт LPG з шести ключових терміналів Північного моря (Норвегія та Велика Британія) у 2025 році скоротився на 10% — до 4,4 млн т рік до року.
• Попри корекцію нафтових бенчмарків, ціни на пропан залишалися відносно стійкими завдяки відновленому попиту з Азійсько-Тихоокеанського регіону, з яким Європа конкурує за американські обсяги.
• Співвідношення ціни пропану до ICE Brent у грудні утримувалося поблизу 62%, що вище стартових 60% на початку місяця.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media

Під час візиту путіна до Пекіна «Роснефть» домовилася про додаткові постачання 2,5 млн т сирої нафти на рік до Китаю через Казахстан. Для порівняння: у 2024 році цим маршрутом транспортували 10,2 млн т (≈204 тис. б/д). Водночас «Газпром» і CNPC підписали угоду про будівництво газопроводу Power of Siberia 2, попри відсутність деталей щодо строків, фінансування та ціни.

Посилення енергетичної осі Пекін—москва

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice.com

Попри повне відновлення авіаперевезень після пандемії, технологічні удосконалення та економія пального обмежують зростання споживання реактивного пального. Очікується, що обсяги попиту повернуться до рівня 2019 року лише у 2027-му.

Відновлення авіаперевезення

На тлі рекордної кількості авіапасажирів та прибутків комерційна авіація завершила своє відновлення після пандемії — найгіршої кризи в її історії. У глобальному вимірі авіаперевезення вже досягли рівня 2019 року ще у 2023-му, якщо оцінювати за кількістю рейсів, пасажирів та прольотів. Спершу відновилися внутрішні перевезення, а міжнародні — на початку 2024 року. Винятком лишається Азійсько-Тихоокеанський регіон, де показник пасажирокілометрів (RPK) у 2024 році був на 8,7% нижчий від рівня 2019 року, за даними IATA. Повільне зняття обмежень на подорожі затримало відновлення зв’язків у регіоні. Однак очікується, що Азія також досягне доковідного рівня у 2025 році.

Загальне зростання споживання реактивного пального/керосину на 130 тис. барелів на добу у 2025 році трохи поступається середньому темпу 2010-х років, що свідчить про завершення буму постковідного відновлення. Проте навіть у 2025 році споживання залишатиметься на 2% нижчим, ніж до пандемії, через підвищену ефективність, яка нівелює базове зростання авіаперевезень.

Роль економії пального

Окрім підвищення завантаження літаків, інтенсивності їх використання та щільності посадкових місць, головну роль у стримуванні попиту відіграє економія пального. Технології, зокрема вдосконалена аеродинаміка, легкі матеріали та покращені двигуни, суттєво зменшують опір і споживання пального. Під час пандемії авіакомпанії масово списували старі літаки й замінювали їх новими моделями, як-от Airbus A320neo (2016 р.) та Boeing 737 MAX (2017 р.), що приблизно на 20% ефективніші за попередників.

Прогноз

Хоча технологічний прогрес уповільнюватиметься, він не зупинить зростання попиту на реактивне пальне. За нашими прогнозами, щорічний приріст ефективності поступово сповільниться до 1% до 2030 року, але сильний попит на авіаперевезення сприятиме помірному зростанню. Обсяги споживання досягнуть рівня 2019 року лише у 2027-му. Очікується, що у 2024–2030 рр. попит зросте сумарно на 1 млн барелів на добу, або на 2,1% на рік у середньому. У порівнянні з паливом для автотранспорту і морськими перевезеннями, реактивне пальне демонструє оптимістичні перспективи. Однак економічна ситуація залишатиметься ключовим фактором, адже реактивне пальне найбільше залежить від макроекономічних умов серед усіх нафтопродуктів. Теперішнє уповільнення глобального зростання та невизначеність у торгівельній політиці можуть стримувати попит.

Азійсько-Тихоокеанський регіон стане головним рушієм зростання. IATA прогнозує щорічне зростання пасажиропотоку на 5,1% — це удвічі більше, ніж у Північній Америці (3,1%) та Європі (2,5%). До цього сприяє як географічна фрагментованість, що сприяє авіаподорожам, так і стабільне зростання населення та розширення міського середнього класу з більшими доходами. Це створює надійну базу споживачів, яка стимулює інвестиції в інфраструктуру аеропортів та авіапарки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку