Атаки посилили ризики для енергопостачання та зменшили перспективи взаємного припинення ударів

Українська влада повідомила, що в ніч проти 12 жовтня та вранці росія завдала ударів щонайменше по шести енергетичних об’єктах. Серед конкретно названих цілей були газова інфраструктура та автозаправна станція.

Україна заявила, що протягом ночі не атакувала російські нафтопереробні заводи й готова дотримуватися взаємного енергетичного перемир’я за умови виконання домовленості росією.

Кремль повідомив, що переговори тривають, однак речник дмитро пєсков заявив, що росія не зацікавлена у припиненні вогню й прагне довгострокового врегулювання. Він також відкинув запропоноване 60-денне перемир’я.

Кампанія російських ударів по українській енергосистемі розпочалася приблизно за два тижні до публікації матеріалу. У Києві щодня діяли багатогодинні відключення електроенергії, були порушені водопостачання та робота каналізації. Метрополітен двічі зупиняв рух.

На тлі атак міністри закордонних справ Європейського Союзу внесли 1 569 осіб до санкційного списку. Reuters назвав це найбільшим одноразовим розширенням переліку.

«Стає дедалі очевидніше, що росія не налаштована на реальне припинення вогню в енергетичному секторі», — заявив президент України Володимир Зеленський.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав посилити тиск і санкції проти росії після нових ударів. Подальше виконання домовленостей щодо припинення атак залишається важливим для роботи енергетичної та паливної інфраструктури України.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило з посиланням на Financial Times, що США погрожують зупинити механізм закупівлі зброї та обмін розвідданими, щоб змусити Київ припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Матеріал прямо пов’язує цей тиск із атаками на російські НПЗ і заявами Вашингтона про вплив таких ударів на паливні ціни.

Удари по НПЗ стали частиною ширшої дискусії про баланс між воєнною логікою та паливними цінами

11 жовтня Reuters повідомило, що США, за даними Financial Times, погрожують зупинити систему закупівлі зброї для України, аби натиснути на Київ через удари по російській енергетичній інфраструктурі. У матеріалі йдеться, що американські посадовці контактували з європейськими столицями та Києвом, домагаючись припинення атак на російські нафтопереробні заводи.

Серед можливих заходів, за повідомленням FT, названо припинення обміну розвідданими та зупинення механізму Purl — Prioritised Ukraine Requirements List, тобто системи пріоритетного забезпечення потреб України у закупівлі американського озброєння. Reuters зазначає, що не змогло негайно перевірити повідомлення FT, а Білий дім не відповів на запит про коментар.

Матеріал вийшов після заяви Дональда Трампа про «енергетичне перемир’я» між Україною та росією. У цьому контексті паливний ринок став одним із чинників тиску на сторони війни: Вашингтон пов’язує атаки на російські НПЗ із ширшим питанням вартості пального, тоді як Київ наполягає, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі має бути взаємним.

«Вони телефонують до Києва… Вони телефонують усім [у Європі]», — сказав посадовець, який отримав дзвінок від представника оборонного відомства США, за повідомленням Financial Times, яке цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило 5 жовтня, що енергетичні доходи росії у 2026 році знизилися на 17%, хоча ціна її нафти зросла до більш ніж десятирічних максимумів. Причинами названо порушення видобутку й експорту через війну проти України та вплив міцнішого рубля.

Удари по російській енергетичній інфраструктурі й проблеми з експортом обмежують ефект високих нафтових цін для бюджету рф.

За даними міністерства фінансів рф, на які посилається Reuters, податкові надходження, пов’язані з видобутком нафти й природного газу, за перші дев’ять місяців року знизилися до 5,47 трлн рублів, або $64,43 млрд, із 6,61 трлн рублів роком раніше.

Reuters зазначило, що енергетичний сектор забезпечує близько 20% податкових надходжень до бюджету росії. Бюджетний дефіцит у 2026 році нині очікується на рівні 3% ВВП, що майже вдвічі перевищує початковий план.

Флагманська російська нафта Urals наприкінці вересня торгувалася вище $92 за барель, за даними LSEG. Це удвічі вище за рівень до війни в Ірані та за західну цінову стелю $44,10. До початку конфлікту 28 лютого Urals на умовах FOB із балтійського порту Приморськ продавалася приблизно по $45 за барель. 8 квітня ціна сягала $113,89 — найвищого рівня з 2013 року.

Видобуток і експорт залишаються під тиском

Reuters повідомило, що додатковим чинником підтримки ціни Urals стало падіння відвантажень у чорноморському порту Новоросійськ. За словами трейдерів, порт усе ще працює нижче потужності через високі безпекові ризики після серії українських атак і нестачу танкерів.

Водночас зростання ціни було частково нівельоване падінням видобутку. У серпні видобуток сирої нафти в росії знизився більш ніж на 5,6% — до 8,718 млн барелів на добу, за даними ОПЕК. У січні показник становив 9,240 млн барелів на добу.

Reuters також зазначило, що постійні українські атаки дронами на російські НПЗ змусили заводи скорочувати перероблення та спричинили дефіцит у 11 часових поясах росії.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Президент США Дональд Трамп заявив про підтримку потенційної заборони експорту дизельного пального на тлі рекордних цін на внутрішньому ринку. Середня ціна дизеля у США у вівторок сягнула $6,5276 за галон, за даними AAA.

Адміністрація США обговорює часткову або повну заборону експорту

Під час Генеральної асамблеї ООН Трамп заявив, що вже закликав свою адміністрацію не відправляти дизельне пальне за кордон.

«Я сказав: давайте не будемо відправляти дизель. Ми виробляємо багато дизеля… Я закликав до цього. Я закликав до цього своїх людей», — сказав Трамп, як цитує Reuters.

Заява пролунала після того, як міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що адміністрація вивчає ефективність можливої заборони експорту та питання, чи має вона бути частковою або повною.

Ідею вже підтримала частина Конгресу

Пропозиція обмежити експорт дизельного пального з’явилася раніше цього місяця. Минулого тижня член Палати представників Тім Берчетт подав відповідний законопроєкт. Лідер більшості в Сенаті Джон Тун підтримав цю ініціативу.

Водночас міністр енергетики Кріс Райт і міністр внутрішніх справ Даг Бургум виступають проти такого рішення, вважаючи, що заборона зрештою може мати зворотний ефект.

У матеріалі наголошується, що сама поява такої пропозиції свідчить про напружену ситуацію з постачанням дизеля навіть у найбільшого виробника нафти у світі.

Сенатор Салліван закликав залишити американське пальне всередині країни

«Американське пальне має залишатися вдома, для американців. Вартість дизеля просто занадто висока. Я закликаю до тимчасової паузи в експорті американського дизеля, щоб ми могли відновити наші резерви перед зимою та поставити американські й аляскинські родини на перше місце», — заявив сенатор від Аляски Ден Салліван.

Після сигналу підтримки з боку президента ймовірність запровадження обмежень, за оцінкою матеріалу, зросла.

Удари по російських НПЗ і війна з Іраном посилили дефіцит

Раніше Трамп пов’язував різке подорожчання дизеля у США з Україною та її ударами дронами по російських НПЗ і закликав президента Володимира Зеленського припинити атаки, щоб ціни могли знизитися.

Унаслідок атак на НПЗ росія запровадила власну заборону на експорт дизельного пального. Це посилило глобальне напруження на ринку, оскільки експорт дизеля з Близького Сходу також постраждав через війну США та Ізраїлю з Іраном.

Ризик для ринку зміщується до фізичної доступності дизеля

Обговорення експортної заборони у США показує, що проблема високих цін дедалі тісніше пов’язана з доступністю ресурсу. На світовому ринку одночасно скоротилися постачання з росії та Близького Сходу, тоді як у США зростає політичний тиск із вимогою спрямувати більше дизеля на внутрішній ринок і відновити запаси перед зимою.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

На російському паливному ринку друга хвиля кризи стала предметом дискусії між представниками галузі, аналітиками та учасниками ринку. Частина експертів вважає ситуацію тимчасовою і пов’язує стабілізацію з відновленням НПЗ протягом одного-двох місяців. Інші говорять про системну кризу нафтоперероблення, нестачу логістики, слабкість незалежних АЗС і недостатній розвиток альтернативних видів моторного пального.

Ціни знизилися від піків, але ринок залишається залежним від відновлення НПЗ

У матеріалі «Нефть и Капитал» зазначається, що літо традиційно є напруженим періодом для російського паливного ринку, але цього року криза набула форми, яка потребувала низки екстрених заходів. Вони не розв’язали проблему повністю, але, за оцінкою видання, дали змогу певною мірою підтримувати крихку стабільність.

Максим Дьяченко, керівний партнер компанії «Пролеум», заявив, що не бачить другої хвилі паливної кризи. За його словами, ринок адаптувався до поточних умов: позабіржових обсягів бензину і дизельного пального достатньо багато, хоча певні обмеження зберігаються щодо бензину АИ-95.

«Ціни порівняно з піками кінця червня — початку липня вже знизилися на 20-25%, а за окремими позиціями — до 30%», — заявив Максим Дьяченко.

Він пов’язує подальшу ситуацію з темпами відновлення нафтопереробних заводів і наявністю нових позапланових зупинок. Імпорт, за його оцінкою, допомагає насичувати внутрішній ринок і поліпшувати баланс попиту та пропозиції, але ринку варто дати більше можливостей для балансування через економічні та ринкові механізми.

Ринкові механізми проти ручного розподілу

Дьяченко пропонує запровадити мораторій на обнулення демпфера, щоб нафтові компанії отримували його безумовно за виконання зобов’язань із постачання на внутрішній ринок. Після цього, за його словами, можна було б поступово розширювати коридори зміни цін на біржі.

Він вважає, що біржовий канал залишається найшвидшим і недорогим механізмом рівномірного розподілу пального та задоволення попиту там, де воно найбільш потрібне. Перехід від біржової торгівлі до планово-розподільчої системи, на його думку, може працювати лише в умовах гострого дефіциту й дуже обмеженої пропозиції.

Атаки на НПЗ залишаються головним ризиком

Юрій Станкевич, заступник голови Комітету з енергетики Державної Думи, заявив, що інтенсивність атак і кількість безпілотників, які спрямовуються в бік росії, зростають. Це означає, що до завершення воєнних дій об’єкти енергетичної інфраструктури перебуватимуть у зоні підвищеного ризику.

Він також наголосив, що швидко побудувати нові НПЗ, недосяжні для сучасних засобів ураження, неможливо. Серед вразливостей ринку Станкевич назвав недостатнє розуміння оптимальної структури паливно-енергетичного балансу на рівні регіонів, нестачу переробних потужностей, проблеми з розвитком роздрібної мережі та дефіцит логістичної інфраструктури.

За його словами, встановлених потужностей нафтоперероблення, які у «спокійні часи» забезпечували профіцит бензину на внутрішньому ринку на рівні 7-10%, явно недостатньо. Він вважає, що нові об’єкти потрібно будувати насамперед у макрорегіоні Сибір — Далекий Схід.

Імпорт допоможе, але не замінить внутрішнє перероблення

Наталья Мильчакова, провідна аналітикиня Freedom Global, вважає, що друга хвиля кризи може бути припинена протягом одного-двох місяців. Вона очікує, що до осені будуть відновлені потужності низки великих НПЗ, а на частині заводів завершаться планові ремонти.

За її оцінкою, сукупний імпорт, який росія може організувати з ближнього зарубіжжя та дружніх країн, забезпечить не більш ніж 12% споживання пального на внутрішньому ринку. Тому збільшення імпорту відіграє роль у подоланні кризи, але не стане повною альтернативою внутрішньому нафтопереробленню.

Мильчакова також зазначила, що імпорт нафтопродуктів із далекого зарубіжжя морським шляхом розтягнутий у часі та пов’язаний із ризиками, зокрема санкційними. У частині регіонів він може допомогти, але в масштабах країни лише імпорту для подолання дефіциту не вистачить.

Логістика стає окремим вузьким місцем

Серед заходів для стабілізації ринку Мильчакова назвала не лише збільшення пропозиції нафтопродуктів, а й поліпшення доставки, особливо до невеликих міст і сіл. Щоб не перевантажувати залізниці, вона пропонує використовувати мультимодальну логістику: доставляти пальне не тільки залізницею, а й автотранспортом або річковим транспортом.

Також вона вважає можливим використання комбінованої логістики, коли пальне залізницею доставляється до певних пунктів, а далі перевантажується на автотранспорт і везеться на АЗС.

Відновлення перероблення до 90% може стабілізувати ринок

Сергій Кауфман, аналітик ГК «Фінам», вважає, що подальший розвиток ситуації залежатиме насамперед від здатності рф відновити обсяги нафтоперероблення та не допустити нових атак на НПЗ.

За його оцінкою, повна стабілізація можлива за сценарію відновлення обсягів перероблення до 90% від норми при поточному рівні приблизно 70% від норми. Без нових ударів по НПЗ це може відбутися на горизонті кількох місяців.

Кауфман також вважає імпорт однією з найефективніших мер, але зазначає, що через конфлікт на Близькому Сході конкуренція за вільні обсяги у світі різко зросла, що ускладнює стабільний імпорт із далекого зарубіжжя.

Послаблення екологічних вимог може дати додаткові обсяги

Ігор Юшков, провідний аналітик Фонду національної енергетичної безпеки, заявив, що друга хвиля паливної кризи справді відбулася. Її першопричиною він назвав зниження нафтоперероблення внаслідок ударів по російських НПЗ з боку України.

Юшков зазначив, що з вересня в росії зазвичай скорочується споживання бензину, оскільки закінчуються дачний сезон і період відпусток, а до листопада попит падає ще істотніше. За дизелем пік менш виражений, оскільки аграрний сектор активно споживає його і влітку, і у вересні.

Він також звернув увагу, що якщо під час першої хвилі кризи окремим НПЗ дозволили реалізацію пального «Євро-3», то тепер дозвіл на випуск пального екологічних класів «Євро-4», «Євро-3» і «Євро-2» проведено загальною зміною законодавства. Це має задіяти додаткові виробничі потужності й випустити на ринок додаткові обсяги пального.

Міні-НПЗ не дають швидкого розв’язання проблеми

Експерти розходяться в оцінках ролі міні-НПЗ. Дьяченко вважає, що їх потрібно активніше залучати, щоб розширити й диференціювати можливості перероблення нафти та виробництва нафтопродуктів. Мильчакова називає серед стратегічних заходів прискорене будівництво міні-НПЗ у регіонах із традиційним дефіцитом пального або підвищеним попитом.

Водночас Кауфман наголошує, що будівництво міні-НПЗ потребує часу, а їхня рентабельність через ефект масштабу значно нижча. Юшков вважає, що швидко можна запустити лише технологічно прості міні-НПЗ, які збільшать випуск прямогонних нафтопродуктів, але не зможуть виробляти автомобільний бензин хоча б рівня «Євро-2» і «Євро-3».

Дмитрий Гусев, заступник голови Наглядової ради Асоціації «Надежный партнер», також вважає, що міні-НПЗ не надто врятують ситуацію: розподілене нафтоперероблення безпечніше, але з погляду економічної ефективності великі НПЗ мають нижчі витрати на тонну продукції.

Паливний ритейл може втратити частину незалежних АЗС

Криза вже впливає на структуру роздрібного ринку. Кауфман зазначає, що в умовах дефіциту незалежні АЗС мають найнижчий пріоритет у постачанні пального. У такій ситуації їхня частка поступово знижується, оскільки їм залишається або суттєво підвищувати ціни, або працювати у збиток, або закриватися.

Мильчакова також очікує, що після кризи незалежних АЗС стане менше, а великі вертикально інтегровані нафтові компанії збільшать свої роздрібні мережі, якщо уряд не підтримає незалежних учасників ринку окремою програмою.

Юшков прогнозує, що максимальні проблеми відчуватимуть незалежні АЗС: частина з них закриється, а частину можуть купити вертикально інтегровані нафтові компанії. Гусев, навпаки, не очікує кардинальної зміни ринку паливного ритейлу, оскільки великі компанії вже переважно сформували свої мережі.

Альтернативне пальне зростає, але не замінює ДВЗ

Паливний дефіцит підштовхує споживачів до альтернатив. За даними журналу Forbes, які наводить Мильчакова, з початку паливної кризи у червні кількість автомобілів, що перейшли на газобалонне обладнання, зросла на 35%.

Водночас експерти не очікують радикального витіснення традиційних автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Серед обмежень названо нестачу обладнання для встановлення ГБО, черги на установку, недостатню кількість зарядних станцій у рф, високу ціну електромобілів і складність поїздок на великі відстані в регіонах зі слабкою інфраструктурою.

Гусев зазначив, що проблеми з бензином стимулюють споживання метану та пропан-бутану, але установники газового обладнання виявилися не готовими до підвищеного попиту. Він також пов’язує це з відсутністю системної роботи щодо включення скрапленого вуглеводневого газу та метану до генеральної схеми паливної галузі.

Криза має технологічний, логістичний і податковий вимір

Гусев вважає, що питання не в тому, коли завершиться друга хвиля кризи. За його словами, щоліта повторюється ситуація зі зростанням цін на пальне та його нестачею, тому йдеться про системну кризу нафтоперероблення.

«Я б не став говорити ні про яку другу хвилю, я б сказав про системну кризу нафтоперероблення, яка триває досить давно з причин як технологічного характеру, так і податкових», — заявив Дмитрий Гусев.

За його оцінкою, ця ситуація триватиме доти, доки не буде змін у податковій системі. Імпортне пальне може закрити окремі потреби, але для системного подолання регулярних проблем необхідні інвестиції в розвиток нафтоперероблення та будівництво нових заводів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: «Нефть и Капитал»

Після серії ударів по НПЗ росія розширила географію імпорту нафтопродуктів. У серпні вона вперше придбала 200 тис. барелів бензину в Туреччині, раніше отримала 1 млн барелів пального з Індії через Єгипет та домовилася про переробку своєї нафти в Казахстані.

У серпні зафіксовано 18 атак на російські НПЗ

The Guardian 27 серпня повідомив, що росія залучила нові зовнішні джерела пального для компенсації скорочення власних нафтопереробних потужностей і дефіциту, який призвів до нормування продажу на АЗС.

У серпні росія вперше придбала 200 тис. барелів бензину в Туреччині. Вантаж із порту Мерсін перевозив до балтійського порту Приморськ підсанкційний танкер Wendrix.

Це було п’яте підтверджене морське постачання моторного пального протягом літа. Попередні вантажі надійшли через Єгипет з індійського НПЗ у Вадінарі та разом становили 1 млн барелів.

росія також уклала угоду із заводом Kondensat у західному Казахстані про переробку російської нафти за межами країни. Домовленість передбачає повернення до росії 70% виробленого пального. Нафту необхідно доправляти залізницею, оскільки підприємство не з’єднане з російською трубопровідною системою.

Імпорт пального з Білорусі в червні збільшився у 141 раз порівняно з червнем 2025 року.

Щонайменше шість російських регіонів у серпні відновили або посилили обмеження на продаж бензину. Нова хвиля ударів повністю зупинила Орський НПЗ.

За даними The Guardian, у серпні Україна здійснила 18 атак на російські НПЗ, повторивши рекорд липня. Ще до посилення ударів обсяги виробництва, за оцінками галузевих аналітиків, скоротилися на 28%.

«Ситуація змінюється щодня. Ми постійно її контролюємо та ухвалюємо рішення в нашому штабі. Двічі на тиждень ми збираємо федеральний штаб за участю регіонів і всіх наших компаній», — заявив віцепрем’єр росії Олександр Новак.

У матеріалі також наведено оцінку Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень, що експортні обмеження не дають НПЗ продавати пальне на дорожчих зовнішніх ринках, скорочують валютні надходження та обмежують можливість компаній компенсувати витрати на внутрішньому ринку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Guardian.

Rystad Energy заявила про перехід російського нафтовидобутку до «нової епохи обмежень». Компанія прогнозує середній рівень видобутку 8,95 млн барелів на добу у 2026 році та подальше зниження приблизно до 8,6 млн барелів на добу у 2027 році.

Поєднання санкцій та ударів по нафтовій інфраструктурі погіршило середньостроковий прогноз російського видобутку

У заяві Rystad Energy, яку 18 серпня оприлюднив Rigzone, зазначається, що російський видобуток сирої нафти увійшов у «нову епоху обмежень».

Компанія пов’язує погіршення прогнозу з посиленням санкцій та українськими атаками на НПЗ, порти й танкери протягом останнього року. За оцінкою Rystad, у другій половині 2026 року ці чинники спричинили подальше скорочення виробництва та суттєво змінили перспективи нафтового сектору.

З урахуванням цих порушень Rystad переглянула прогноз середнього видобутку російської нафти на 2026 рік до 8,95 млн барелів на добу. У 2027 році компанія очікує зниження показника приблизно до 8,6 млн барелів на добу.

«Після року жорсткіших санкцій та українських атак на НПЗ, порти й танкери видобуток сирої нафти в росії ще більше скоротився в другій половині 2026 року, суттєво погіршивши прогноз виробництва», — зазначила Rystad Energy.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Rigzone.

RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинниками подорожчання енергоносіїв у 2026 році. Brent зріс із близько $60 за барель на початку року до $88 станом на 17 серпня, а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне.

На дизельний ринок одночасно діють обмеження постачання сировини та втрати нафтопереробної й експортної інфраструктури

У матеріалі RaboResearch, опублікованому 18 серпня, керівник напряму аграрних товарних ринків Carlos Mera та старша стратегиня з енергетики Florence Schmit розглянули поєднання двох джерел ризику для світового енергетичного ринку — кризи навколо Ормузької протоки та пошкоджень російської нафтопереробної й експортної інфраструктури.

За наведеними Rabobank даними, Brent розпочав 2026 рік приблизно на рівні $60 за барель, а станом на 17 серпня коштував близько $88 за барель. Таким чином, ринок сировини залишався значно дорожчим, ніж на початку року, та водночас характеризувався високою волатильністю.

RaboResearch пов’язує основну частину висхідного тиску на енергетичні ціни з війною в Ірані та подальшими перебоями в Ормузькій протоці. Окремо аналітики виділяють атаки на російські нафтопереробні заводи й експортну інфраструктуру, які, за їхньою оцінкою, сприяли різкому подорожчанню дизельного пального.

Таким чином, джерело розділяє два канали впливу: обмеження глобальних потоків сирої нафти через ключовий морський маршрут та скорочення доступності переробних і експортних потужностей, пов’язаних із постачанням готових нафтопродуктів. Саме їх одночасна дія визначає поточне середовище високих і нестабільних цін.

Джерело: Terminal. За матеріалами: RaboResearch.

росія почала завозити бензин з Індії на тлі серйозного локального дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, це перший випадок імпорту росією моторного пального з цієї південноазійської країни.

Перший вантаж прибув 5 серпня, нові партії можуть бути в дорозі

Перший вантаж бензину з Індії росія отримала 5 серпня. За даними Kpler, додаткові партії також можуть прямувати до російських імпортних каналів.

Джерелом пального стала індійська Nayara Energy Ltd., яку підтримує Rosneft PJSC, найбільший російський виробник нафти. Паливо переміщується через ланцюг танкерів, пов’язаних із росією, із перевалкою біля Єгипту.

«Поява індійських барелів є особливо показовою», — заявив Суміт Рітолія, провідний аналітик Kpler.

За його словами, ці вантажі доповнюють поточний імпорт із білорусі та інших сусідніх ринків і підкреслюють «серйозність нинішнього внутрішнього дисбалансу бензину, а також те, наскільки нижчі обсяги перероблення змінюють традиційні торговельні потоки росії щодо нафтопродуктів».

Українські удари скоротили перероблення

Глобальний енергетичний ринок одночасно реагує на два великі конфлікти: Україна продовжує удари по російських НПЗ, а США та Іран зберігають протистояння на Близькому Сході. Ці порушення посилили напруження на ринках пального.

москва, яка традиційно була експортером пального, заборонила експорт бензину й дизельного пального, щоб пріоритетно забезпечити внутрішніх споживачів.

Після хвилі атак EA Analytics оцінила, що в липні обсяги перероблення сирої нафти в росії становили 3,6 млн барелів на добу — приблизно на третину нижче за сезонну норму. Після цього Україна посилила удари, уразивши п’ять переробних підприємств минулого тижня і щонайменше ще два цього тижня.

Міністерство енергетики росії, Міністерство нафти Індії та комунікаційна команда Nayara не відповіли на запити Bloomberg щодо коментарів.

Маршрут проходив через Vadinar і Damietta

Для першої партії російський продуктовий танкер Cyclone, раніше Agni, 18 червня завантажив у Vadinar на західному узбережжі Індії 42 тис. тонн бензину. За даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, 6 липня паливо було передано на танкер Garnet під прапором Оману в порту Damietta біля середземноморського узбережжя Єгипту. На початку серпня це судно дійшло до росії.

Nayara після санкцій Європейського Союзу в липні минулого року покладається на танкери так званого тіньового флоту та перевалочні операції для отримання сирої нафти й експорту пального. Її НПЗ у Vadinar має потужність 400 тис. барелів на добу і потребує розширення експортного ринку після того, як ключовий покупець Hindustan Petroleum Corp. почав виробляти більше власного пального в регіоні.

Kpler фіксує нову схему постачання

Ще один продуктовий танкер Varg 6 липня завантажив у Vadinar майже 40 тис. тонн бензину і, за оцінкою Kpler, імовірно здійснив перевалку судно-судно в Damietta наприкінці липня. Така перевалка, або STS, зазвичай використовується, щоб окремі судна могли скорочувати час рейсу.

Судно-отримувач не підтверджене, однак Kpler назвала можливим варіантом Beast. Це судно перебувало в Damietta і 30-31 липня зафіксувало збільшення осадки. Beast вказувало марокканський Tangier як пункт призначення, але пройшло далі цього порту і зараз іде на північ Атлантичним океаном із вантажем на борту.

Танкер Photon під прапором Камеруну також вийшов із Vadinar 13 липня, а 28-29 липня передав бензиновий вантаж у Damietta російському танкеру Talisman.

Усі ці судна, крім Garnet, були класифіковані в російському реєстрі. Усі вони перебувають під санкціями ЄС, а Garnet і Talisman також потрапили під санкції США.

«Кінцевий пункт призначення Talisman і Beast залишається непідтвердженим, але нова торгова модель свідчить, що хаб STS у Damietta продовжує сприяти переміщенню бензину індійського походження до російських імпортних каналів», — зазначила Kpler у звіті.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Bloomberg

москва продовжить заборону на експорт бензину до кінця 2026 року. У матеріалі причиною названо атаки українських дронів, які порушують роботу НПЗ і залишають окремі південні регіони без пального.

Обмеження на дизель можуть бути зняті відносно скоро

За наведеними даними, росія збереже заборону на експорт бензину до кінця 2026 року. Це рішення пов’язане з тим, що атаки українських дронів продовжують порушувати роботу нафтопереробних заводів.

У матеріалі також зазначено, що деякі південні регіони залишаються без пального. Водночас обмеження на експорт дизельного пального можуть бути зняті відносно скоро.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.