<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; авіапальне</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/aviapalne/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 07:35:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153869</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br />Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива. ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>S&amp;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:21:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153867</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br />Війна між США та Іраном змусила S&#38;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 06:48:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[market volatility]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[S\&P Global]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність ринку]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153860</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br />Platts, що входить до S&#38;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з 1 долара за тонну до 2 доларів за тонну. Причиною названа висока ринкова волатильність, пов&#8217;язана із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br /><p>Platts, що входить до S&amp;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з <strong>1 долара за тонну до 2 доларів за тонну</strong>. Причиною названа <strong>висока ринкова волатильність</strong>, пов&#8217;язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Що саме змінив Platts</h3>
<ul>
<li>Для <strong>European Clean Refined Products</strong> у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на <strong>до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Platts окремо наголосив, що це <strong>тимчасова зміна</strong>, яка діє <strong>лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Які саме сегменти ринку охоплені</h3>
<ul>
<li>У сегменті <strong>middle distillates</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE jet fuel cargoes</li>
<li>Platts FOB FARAG jet fuel barges</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD barges</li>
<li>Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges</li>
<li>Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів</em></li>
</ul>
</li>
<li>У сегменті <strong>light ends</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts FOB Med gasoline cargoes</li>
<li>Platts NWE gasoline barges and cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE naphtha cargoes</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>Подвоєння допустимого кроку зміни ціни</strong> з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.</li>
<li>Оскільки зміна охоплює <strong>ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha</strong>, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.</li>
</ul>
<h3>Чому Ормузька протока стала визначальним чинником</h3>
<ul>
<li>Підставою для тимчасового рішення стала <strong>висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Це дає підстави стверджувати, що <strong>геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик</strong> для європейського ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Додаткова зміна в LPG</h3>
<ul>
<li>Для ринку <strong>LPG coasters, barges and cargoes</strong> 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з <strong>1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Ця зміна також <strong>діє лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Який сигнал отримав ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/042126-platts-european-clean-refined-market-on-close-incrementability-changes-april-21" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br /><p>Platts, що входить до S&amp;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з <strong>1 долара за тонну до 2 доларів за тонну</strong>. Причиною названа <strong>висока ринкова волатильність</strong>, пов&#8217;язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Що саме змінив Platts</h3>
<ul>
<li>Для <strong>European Clean Refined Products</strong> у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на <strong>до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Platts окремо наголосив, що це <strong>тимчасова зміна</strong>, яка діє <strong>лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Які саме сегменти ринку охоплені</h3>
<ul>
<li>У сегменті <strong>middle distillates</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE jet fuel cargoes</li>
<li>Platts FOB FARAG jet fuel barges</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD barges</li>
<li>Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges</li>
<li>Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів</em></li>
</ul>
</li>
<li>У сегменті <strong>light ends</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts FOB Med gasoline cargoes</li>
<li>Platts NWE gasoline barges and cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE naphtha cargoes</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>Подвоєння допустимого кроку зміни ціни</strong> з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.</li>
<li>Оскільки зміна охоплює <strong>ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha</strong>, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.</li>
</ul>
<h3>Чому Ормузька протока стала визначальним чинником</h3>
<ul>
<li>Підставою для тимчасового рішення стала <strong>висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Це дає підстави стверджувати, що <strong>геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик</strong> для європейського ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Додаткова зміна в LPG</h3>
<ul>
<li>Для ринку <strong>LPG coasters, barges and cargoes</strong> 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з <strong>1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Ця зміна також <strong>діє лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Який сигнал отримав ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/042126-platts-european-clean-refined-market-on-close-incrementability-changes-april-21" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yes-perekrivaye-chornij-xid-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-trejderi-oberezhni-rinok-dizelya-napruzhenij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yes-perekrivaye-chornij-xid-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-trejderi-oberezhni-rinok-dizelya-napruzhenij/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 07:47:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags: energy]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153544</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30084-Цены_рост.jpg" alt="ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений"/><br />Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини. ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30084-Цены_рост.jpg" alt="ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений"/><br /><p>Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини.</p>
<h2>ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами</h2>
<p>З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на імпорт пального, виробленого з російської нафти. Рішення спрямоване на те, щоб запобігти потраплянню російських вуглеводнів на ринок ЄС через так звані непрямі торговельні схеми, коли нафта з росії переробляється в третіх країнах і надходить до Європи вже у вигляді готових нафтопродуктів.</p>
<p>Частина трейдерів зайняла <strong>обережну позицію</strong> щодо будь-яких вантажів, які потенційно можуть не відповідати новим правилам. Інші учасники ринку вважають, що постачання можливі за умови <em>належного документального підтвердження</em> походження сировини та технологічного розділення виробничих потоків.</p>
<h3>Чому тлумачення правил критично важливе</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20%</strong> морських постачань дизеля та авіапального до ЄС надходить з Індії та Туреччини.</li>
<li>Обидві країни у 2024–2025 роках <strong>суттєво збільшили імпорт російської нафти</strong>.</li>
<li>Будь-які затримки або обмеження таких постачань можуть <strong>підірвати баланс ринку</strong> в умовах геополітичної напруги.</li>
</ul>
<p>За підсумками 2025 року Європейський Союз імпортував <strong>понад 65 млн тонн</strong> дизельного пального та авіаційного керосину морським транспортом. Значна частка цього обсягу припала саме на Індію та Туреччину.</p>
<h3>Ознаки напруги на ринку дизеля</h3>
<p>Європейський ринок дизеля вже демонструє структурні ознаки дефіциту:</p>
<ul>
<li>Ф’ючерсні контракти на дизель показали <strong>найбільшу премію до ціни на нафту</strong> з початку грудня.</li>
<li>Додатковий тиск створює <em>холодна погода</em>, адже дизельне пальне використовується для опалення в окремих регіонах Європи.</li>
<li>Фіксується <strong>скорочення експорту з росії</strong>, що звужує загальну пропозицію на європейському ринку.</li>
</ul>
<h3>Санкційні нюанси: дозволені винятки</h3>
<p>Попри жорсткість заборони, правила містять важливе уточнення. Нафтопереробний завод у третій країні може експортувати пальне до ЄС, навіть якщо частина його потужностей працює з російською нафтою, <strong>за умови, що конкретна партія продукту виготовлена з неросійської сировини на окремій виробничій лінії</strong>.</p>
<p>Саме ці технічні та юридичні нюанси зараз стають ключовим предметом перевірок і обережності з боку трейдерів.</p>
<h3>Індійський фактор і роль найбільшого НПЗ світу</h3>
<p>Особливу увагу ринок приділяє вантажам з Індії, зокрема від компанії, яка володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом Jamnagar і є одним із ключових постачальників дизеля та авіапального до Європи.</p>
<ul>
<li>Компанія замовила партії <strong>російської нафти, що не підпадає під прямі санкції</strong>, з постачанням у лютому–березні.</li>
<li>У листопаді було оголошено про <strong>припинення переробки російської нафти</strong> на експортно орієнтованих потужностях.</li>
<li>На початку січня компанія повідомила, що <em>протягом трьох тижнів не отримувала жодних вантажів російської нафти</em>.</li>
</ul>
<p>Станом на кінець січня танкер з авіапальним перебував біля узбережжя Італії близько двох тижнів, а інше судно з дизельним пальним прямує до Роттердама з очікуваним прибуттям наступного місяця.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-22/europe-s-ban-on-fuel-from-russian-oil-has-some-traders-on-edge" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30084-Цены_рост.jpg" alt="ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений"/><br /><p>Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини.</p>
<h2>ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами</h2>
<p>З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на імпорт пального, виробленого з російської нафти. Рішення спрямоване на те, щоб запобігти потраплянню російських вуглеводнів на ринок ЄС через так звані непрямі торговельні схеми, коли нафта з росії переробляється в третіх країнах і надходить до Європи вже у вигляді готових нафтопродуктів.</p>
<p>Частина трейдерів зайняла <strong>обережну позицію</strong> щодо будь-яких вантажів, які потенційно можуть не відповідати новим правилам. Інші учасники ринку вважають, що постачання можливі за умови <em>належного документального підтвердження</em> походження сировини та технологічного розділення виробничих потоків.</p>
<h3>Чому тлумачення правил критично важливе</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20%</strong> морських постачань дизеля та авіапального до ЄС надходить з Індії та Туреччини.</li>
<li>Обидві країни у 2024–2025 роках <strong>суттєво збільшили імпорт російської нафти</strong>.</li>
<li>Будь-які затримки або обмеження таких постачань можуть <strong>підірвати баланс ринку</strong> в умовах геополітичної напруги.</li>
</ul>
<p>За підсумками 2025 року Європейський Союз імпортував <strong>понад 65 млн тонн</strong> дизельного пального та авіаційного керосину морським транспортом. Значна частка цього обсягу припала саме на Індію та Туреччину.</p>
<h3>Ознаки напруги на ринку дизеля</h3>
<p>Європейський ринок дизеля вже демонструє структурні ознаки дефіциту:</p>
<ul>
<li>Ф’ючерсні контракти на дизель показали <strong>найбільшу премію до ціни на нафту</strong> з початку грудня.</li>
<li>Додатковий тиск створює <em>холодна погода</em>, адже дизельне пальне використовується для опалення в окремих регіонах Європи.</li>
<li>Фіксується <strong>скорочення експорту з росії</strong>, що звужує загальну пропозицію на європейському ринку.</li>
</ul>
<h3>Санкційні нюанси: дозволені винятки</h3>
<p>Попри жорсткість заборони, правила містять важливе уточнення. Нафтопереробний завод у третій країні може експортувати пальне до ЄС, навіть якщо частина його потужностей працює з російською нафтою, <strong>за умови, що конкретна партія продукту виготовлена з неросійської сировини на окремій виробничій лінії</strong>.</p>
<p>Саме ці технічні та юридичні нюанси зараз стають ключовим предметом перевірок і обережності з боку трейдерів.</p>
<h3>Індійський фактор і роль найбільшого НПЗ світу</h3>
<p>Особливу увагу ринок приділяє вантажам з Індії, зокрема від компанії, яка володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом Jamnagar і є одним із ключових постачальників дизеля та авіапального до Європи.</p>
<ul>
<li>Компанія замовила партії <strong>російської нафти, що не підпадає під прямі санкції</strong>, з постачанням у лютому–березні.</li>
<li>У листопаді було оголошено про <strong>припинення переробки російської нафти</strong> на експортно орієнтованих потужностях.</li>
<li>На початку січня компанія повідомила, що <em>протягом трьох тижнів не отримувала жодних вантажів російської нафти</em>.</li>
</ul>
<p>Станом на кінець січня танкер з авіапальним перебував біля узбережжя Італії близько двох тижнів, а інше судно з дизельним пальним прямує до Роттердама з очікуваним прибуттям наступного місяця.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-22/europe-s-ban-on-fuel-from-russian-oil-has-some-traders-on-edge" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yes-perekrivaye-chornij-xid-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-trejderi-oberezhni-rinok-dizelya-napruzhenij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа нарощує імпорт дизельного та авіаційного пального на тлі санкцій проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/30/yevropa-naroshhuye-import-dizelnogo-ta-aviacijnogo-palnogo-na-tli-sankcij-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/30/yevropa-naroshhuye-import-dizelnogo-ta-aviacijnogo-palnogo-na-tli-sankcij-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Oct 2025 08:19:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[markets]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153335</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29956-Санкции.jpg" alt="Європа нарощує імпорт дизельного та авіаційного пального на тлі санкцій проти росії"/><br />Європейський Союз наближається до рекордного обсягу імпорту дизельного та авіаційного пального у жовтні 2025 року. Торговці активно поповнюють запаси перед зимою та запровадженням нових обмежень на продукти, виготовлені з російської нафти. Така ситуація може спричинити глибокі зміни у глобальних енергетичних потоках і вплинути на цінову динаміку ринку. ЄС, санкції та глобальний перерозподіл нафтопродуктів Зростання імпорту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29956-Санкции.jpg" alt="Європа нарощує імпорт дизельного та авіаційного пального на тлі санкцій проти росії"/><br /><p>Європейський Союз наближається до рекордного обсягу імпорту дизельного та авіаційного пального у жовтні 2025 року. Торговці активно поповнюють запаси перед зимою та запровадженням нових обмежень на продукти, виготовлені з російської нафти. Така ситуація може спричинити глибокі зміни у глобальних енергетичних потоках і вплинути на цінову динаміку ринку.</p>
<h2>ЄС, санкції та глобальний перерозподіл нафтопродуктів</h2>
<h3>Зростання імпорту</h3>
<ul>
<li><strong>1,9 млн барелів</strong> дизельного та авіаційного пального надійшло до портів ЄС протягом <em>1–20 жовтня 2025 року</em>.</li>
<li>Якщо темпи збережуться, це стане <strong>рекордним місячним показником</strong> у сучасній історії.</li>
<li>Основні постачальники: <strong>Індія, Саудівська Аравія, США</strong>.</li>
</ul>
<h3>Передумови</h3>
<ul>
<li>З 2023 року ЄС <strong>заборонив імпорт</strong> пального з росії.</li>
<li>Це спричинило <strong>зміну торгових потоків</strong> — Європа почала шукати постачальників у віддалених країнах.</li>
<li>План ЄС щодо обмеження імпорту пального, виробленого з російської нафти, з <em>21 січня 2026 року</em> може знову <strong>дестабілізувати ринок</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив санкцій США</h3>
<ul>
<li>Санкції проти <strong>Rosneft PJSC</strong> та <strong>Lukoil PJSC</strong> посилили тиск на світових трейдерів.</li>
<li>Індійські нафтопереробники заявили, що через нові обмеження <strong>майже неможливо продовжувати закупівлю російської нафти</strong>.</li>
<li>Очікується, що <strong>постачання російської нафти до Індії впадуть до нуля</strong>.</li>
</ul>
<h3>Торгові потоки та наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li>Індія забезпечувала близько <strong>20% імпорту середніх дистилятів</strong> у ЄС на початку жовтня (362 тис. барелів на добу).</li>
<li>У разі збереження цих обсягів це стане <strong>найвищим показником з 2017 року</strong>.</li>
<li>Нові санкції США створюють <strong>ефект “музичних стільців”</strong> на ринку: Індія шукає нові джерела нафти, а росія — нових покупців.</li>
<li><em>Ключове питання:</em> чи зможе Китай, другий найбільший імпортер російської нафти, <strong>збільшити закупівлі</strong> попри переговори про торгове перемир’я зі США?</li>
</ul>
<h3>Цінові та структурні наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Високі ціни на паливо</strong> створили сприятливі умови для арбітражу — трейдери активно спрямовують вантажі в Європу.</li>
<li><strong>Невизначеність</strong> перед січневими обмеженнями стимулює трейдерів <strong>нарощувати обсяги</strong> постачань уже зараз.</li>
<li>Часткові або постійні <strong>закриття НПЗ</strong> у Європі посилюють дефіцит, збільшуючи залежність від імпорту.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Коли арбітраж відкритий перед зимою, трейдери завжди скористаються нагодою купувати», — зазначив Юджин Лінделл, керівник підрозділу нафтопродуктів у FGE NexantECA.</p></blockquote>
<h3>Ймовірні сценарії</h3>
<ul>
<li>Нова заборона ЄС може <strong>скорегувати обсяги імпорту</strong> з Індії, але не призведе до повного припинення постачання.</li>
<li>Експерти прогнозують <strong>реорганізацію торговельних маршрутів</strong> без повного їх “обнулення”.</li>
<li>На ринку формується <strong>новий баланс ризику і вигоди</strong>: санкції підвищують вартість логістики, але відкривають нові ніші для гнучких трейдерів.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>ЄС демонструє <strong>адаптивність</strong> у пошуку енергетичних джерел попри санкційний тиск.</li>
<li>Світовий нафтовий ринок входить у фазу <strong>динамічної перебудови</strong>, де кожне рішення політиків впливає на ціни та потоки постачання.</li>
<li><strong>Короткостроково</strong> — очікується підвищення волатильності цін на дизель і авіапальне.</li>
<li><strong>Довгостроково</strong> — формування нових енергетичних альянсів між Індією, Китаєм, ЄС та США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-10-28/europe-diesel-and-jet-fuel-imports-jump-as-traders-brace-for-russia-sanctions">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29956-Санкции.jpg" alt="Європа нарощує імпорт дизельного та авіаційного пального на тлі санкцій проти росії"/><br /><p>Європейський Союз наближається до рекордного обсягу імпорту дизельного та авіаційного пального у жовтні 2025 року. Торговці активно поповнюють запаси перед зимою та запровадженням нових обмежень на продукти, виготовлені з російської нафти. Така ситуація може спричинити глибокі зміни у глобальних енергетичних потоках і вплинути на цінову динаміку ринку.</p>
<h2>ЄС, санкції та глобальний перерозподіл нафтопродуктів</h2>
<h3>Зростання імпорту</h3>
<ul>
<li><strong>1,9 млн барелів</strong> дизельного та авіаційного пального надійшло до портів ЄС протягом <em>1–20 жовтня 2025 року</em>.</li>
<li>Якщо темпи збережуться, це стане <strong>рекордним місячним показником</strong> у сучасній історії.</li>
<li>Основні постачальники: <strong>Індія, Саудівська Аравія, США</strong>.</li>
</ul>
<h3>Передумови</h3>
<ul>
<li>З 2023 року ЄС <strong>заборонив імпорт</strong> пального з росії.</li>
<li>Це спричинило <strong>зміну торгових потоків</strong> — Європа почала шукати постачальників у віддалених країнах.</li>
<li>План ЄС щодо обмеження імпорту пального, виробленого з російської нафти, з <em>21 січня 2026 року</em> може знову <strong>дестабілізувати ринок</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив санкцій США</h3>
<ul>
<li>Санкції проти <strong>Rosneft PJSC</strong> та <strong>Lukoil PJSC</strong> посилили тиск на світових трейдерів.</li>
<li>Індійські нафтопереробники заявили, що через нові обмеження <strong>майже неможливо продовжувати закупівлю російської нафти</strong>.</li>
<li>Очікується, що <strong>постачання російської нафти до Індії впадуть до нуля</strong>.</li>
</ul>
<h3>Торгові потоки та наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li>Індія забезпечувала близько <strong>20% імпорту середніх дистилятів</strong> у ЄС на початку жовтня (362 тис. барелів на добу).</li>
<li>У разі збереження цих обсягів це стане <strong>найвищим показником з 2017 року</strong>.</li>
<li>Нові санкції США створюють <strong>ефект “музичних стільців”</strong> на ринку: Індія шукає нові джерела нафти, а росія — нових покупців.</li>
<li><em>Ключове питання:</em> чи зможе Китай, другий найбільший імпортер російської нафти, <strong>збільшити закупівлі</strong> попри переговори про торгове перемир’я зі США?</li>
</ul>
<h3>Цінові та структурні наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Високі ціни на паливо</strong> створили сприятливі умови для арбітражу — трейдери активно спрямовують вантажі в Європу.</li>
<li><strong>Невизначеність</strong> перед січневими обмеженнями стимулює трейдерів <strong>нарощувати обсяги</strong> постачань уже зараз.</li>
<li>Часткові або постійні <strong>закриття НПЗ</strong> у Європі посилюють дефіцит, збільшуючи залежність від імпорту.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Коли арбітраж відкритий перед зимою, трейдери завжди скористаються нагодою купувати», — зазначив Юджин Лінделл, керівник підрозділу нафтопродуктів у FGE NexantECA.</p></blockquote>
<h3>Ймовірні сценарії</h3>
<ul>
<li>Нова заборона ЄС може <strong>скорегувати обсяги імпорту</strong> з Індії, але не призведе до повного припинення постачання.</li>
<li>Експерти прогнозують <strong>реорганізацію торговельних маршрутів</strong> без повного їх “обнулення”.</li>
<li>На ринку формується <strong>новий баланс ризику і вигоди</strong>: санкції підвищують вартість логістики, але відкривають нові ніші для гнучких трейдерів.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>ЄС демонструє <strong>адаптивність</strong> у пошуку енергетичних джерел попри санкційний тиск.</li>
<li>Світовий нафтовий ринок входить у фазу <strong>динамічної перебудови</strong>, де кожне рішення політиків впливає на ціни та потоки постачання.</li>
<li><strong>Короткостроково</strong> — очікується підвищення волатильності цін на дизель і авіапальне.</li>
<li><strong>Довгостроково</strong> — формування нових енергетичних альянсів між Індією, Китаєм, ЄС та США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-10-28/europe-diesel-and-jet-fuel-imports-jump-as-traders-brace-for-russia-sanctions">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/30/yevropa-naroshhuye-import-dizelnogo-ta-aviacijnogo-palnogo-na-tli-sankcij-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Стійкий ринок SAF у 2025 році: надлишкова пропозиція стримує зростання цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/stijkij-rinok-saf-u-2025-roci-nadlishkova-propoziciya-strimuye-zrostannya-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/stijkij-rinok-saf-u-2025-roci-nadlishkova-propoziciya-strimuye-zrostannya-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 05:40:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation biofuel]]></category>
		<category><![CDATA[sustainable aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[біопальне]]></category>
		<category><![CDATA[попит і пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29710-SAF.jpg" alt="Стійкий ринок SAF у 2025 році: надлишкова пропозиція стримує зростання цін"/><br />2025 рік для сталого авіаційного пального (SAF) починається зі стабільного балансу. Попри регуляторний тиск і поступове розширення мандатів, очікується, що глобальний попит на SAF не перевищить пропозицію. Заплановані проєкти в Азії створюють додаткову ємність ринку, тоді як європейські обсяги формуються під впливом дворічного мандату. Цінова ситуація залишається контрольованою, але ринок не позбавлений ризиків. Очікування для [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29710-SAF.jpg" alt="Стійкий ринок SAF у 2025 році: надлишкова пропозиція стримує зростання цін"/><br /><p>2025 рік для сталого авіаційного пального (SAF) починається зі стабільного балансу. Попри регуляторний тиск і поступове розширення мандатів, очікується, що <strong>глобальний попит на SAF не перевищить пропозицію</strong>. Заплановані проєкти в Азії створюють додаткову ємність ринку, тоді як європейські обсяги формуються під впливом дворічного мандату. Цінова ситуація залишається контрольованою, але ринок не позбавлений ризиків.</p>
<h3>Очікування для ринку SAF у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторні цілі в Азії</strong>
<ul>
<li><strong>Сінгапур:</strong> 1% SAF для всіх вильотів із 2026 року, з підвищенням до 3–5% до 2030 року.</li>
<li><strong>Індонезія та Південна Корея:</strong> старт обов’язкового 1% використання SAF із 2027 року.</li>
<li><strong>Індонезія:</strong> ціль — 2,5% SAF до 2030 року.</li>
<li><strong>Малайзія:</strong> амбітна мета — 47% SAF до 2050 року; детальний план подається кожні 3 роки до ICAO.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактичне використання SAF до впровадження мандатів</strong>
<ul>
<li><em>Singapore Airlines, Emirates, Cathay Pacific</em> вже використовують SAF-суміші в Changi Airport.</li>
<li><em>Японські авіалінії (ANA, JAL)</em> застосовують співперероблений SAF, імпортований з Кореї.</li>
<li>Очікується SAF-постачання від японського виробника для DHR Express у Японії.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та ринкова динаміка</strong>
<ul>
<li>У листопаді 2024 року <strong>SAF тимчасово став дешевшим за HBO (Heavy Bio-Oil) в Європі</strong>.</li>
<li>Причина — запровадження антидемпінгових мит на китайський HBO у серпні (тимчасово) та з грудня (остаточно).</li>
<li>SAF подешевшав через перехід китайських виробників від HBO до SAF, що <strong>збільшило пропозицію</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Потужності, що заплановані на 2025 рік</strong>
<ul>
<li><strong>Shandong Hiker (Китай):</strong> 500 тис. тонн/рік, запуск — I квартал 2025 року.</li>
<li><strong>EcoCerial (Малайзія):</strong> 210 тис. тонн/рік.</li>
<li><strong>Bangchak (Таїланд):</strong> 278 тис. тонн/рік.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Очікування щодо попиту</strong>
<ul>
<li><strong>ЄС:</strong> з 1 січня 2025 року набрав чинності мандат на 2% SAF.</li>
<li><em>Оцінка Argus:</em> SAF-попит у ЄС перевищить 1,5 млн тонн у 2025 році.</li>
<li>Станом на початок року — ринок діє обережно, адже обсяг мандату розраховується в середньому за рік.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактори ризику для пропозиції</strong>
<ul>
<li>Промислові затримки: у 2024 році <strong>Neste</strong> працював <em>нижче номінальної потужності в 1 млн тонн/рік</em>.</li>
<li>Ризики зі сировиною: <strong>скасовано 13% податкову знижку</strong> на експорт UCO у Китаї.</li>
<li><strong>Індонезія обмежила експорт UCO і Palm Waste</strong> — невизначеність щодо тривалості заходів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Домінуючі й альтернативні технології виробництва</strong>
<ul>
<li><strong>HEFA SAF:</strong> найпоширеніша технологія; перевірена, стабільна, активно використовується.</li>
<li><em>Alcohol-to-Jet:</em> розвивається через проєкти Pratch (Індія), LanzaJet (США), Speedbird (Велика Британія), очікування запуску — 2027–2029 роки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Копродукування SAF</strong>
<ul>
<li>SAF через співпереробку випускають три НПЗ у Кореї: <em>S-Oil, Hyundai Oilbank, SK Energy</em>.</li>
<li>GS Caltex ще не повідомляв про виробництво, але експортував SAF-суміші до Японії у 2024 році.</li>
<li>Очікується <strong>дозвіл на зарахування співпереробленого SAF до мандату Кореї</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціноутворення та прозорість</strong>
<ul>
<li><strong>Argus Open Markets (AOM):</strong> перша глобальна платформа оцінки SAF (з липня 2024).</li>
<li>З моменту запуску — понад 10 угод із квітня 2024 року.</li>
<li>У Південно-Східній Азії SAF-оцінки базуються на <em>netback до Європи</em>.</li>
<li>Фрахт розраховується за ставкою для <strong>CPP clean tanker</strong>, найбільш економічного класу суден.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З огляду на наявні дані, попит на SAF у 2025 році навряд чи перевищить пропозицію — як в Азії, так і глобально. Глобальний ринок SAF входить у 2025 рік зі збалансованою структурою: нові заводи створюють надлишкову пропозицію, мандати впроваджуються поступово, а авіакомпанії — досі діють добровільно. Ціни залишаються стриманими, але ризики пов’язані з <em>затримками запуску потужностей, сировиною та регуляторною невизначеністю</em> — не зникають.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/energy-and-commodity-podcasts/saf-insights-a-look-ahead-at-2025-supply-and-demand-in-asia-pacific?utm_MEDIUM=SOCIAL" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29710-SAF.jpg" alt="Стійкий ринок SAF у 2025 році: надлишкова пропозиція стримує зростання цін"/><br /><p>2025 рік для сталого авіаційного пального (SAF) починається зі стабільного балансу. Попри регуляторний тиск і поступове розширення мандатів, очікується, що <strong>глобальний попит на SAF не перевищить пропозицію</strong>. Заплановані проєкти в Азії створюють додаткову ємність ринку, тоді як європейські обсяги формуються під впливом дворічного мандату. Цінова ситуація залишається контрольованою, але ринок не позбавлений ризиків.</p>
<h3>Очікування для ринку SAF у 2025 році</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторні цілі в Азії</strong>
<ul>
<li><strong>Сінгапур:</strong> 1% SAF для всіх вильотів із 2026 року, з підвищенням до 3–5% до 2030 року.</li>
<li><strong>Індонезія та Південна Корея:</strong> старт обов’язкового 1% використання SAF із 2027 року.</li>
<li><strong>Індонезія:</strong> ціль — 2,5% SAF до 2030 року.</li>
<li><strong>Малайзія:</strong> амбітна мета — 47% SAF до 2050 року; детальний план подається кожні 3 роки до ICAO.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактичне використання SAF до впровадження мандатів</strong>
<ul>
<li><em>Singapore Airlines, Emirates, Cathay Pacific</em> вже використовують SAF-суміші в Changi Airport.</li>
<li><em>Японські авіалінії (ANA, JAL)</em> застосовують співперероблений SAF, імпортований з Кореї.</li>
<li>Очікується SAF-постачання від японського виробника для DHR Express у Японії.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та ринкова динаміка</strong>
<ul>
<li>У листопаді 2024 року <strong>SAF тимчасово став дешевшим за HBO (Heavy Bio-Oil) в Європі</strong>.</li>
<li>Причина — запровадження антидемпінгових мит на китайський HBO у серпні (тимчасово) та з грудня (остаточно).</li>
<li>SAF подешевшав через перехід китайських виробників від HBO до SAF, що <strong>збільшило пропозицію</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Потужності, що заплановані на 2025 рік</strong>
<ul>
<li><strong>Shandong Hiker (Китай):</strong> 500 тис. тонн/рік, запуск — I квартал 2025 року.</li>
<li><strong>EcoCerial (Малайзія):</strong> 210 тис. тонн/рік.</li>
<li><strong>Bangchak (Таїланд):</strong> 278 тис. тонн/рік.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Очікування щодо попиту</strong>
<ul>
<li><strong>ЄС:</strong> з 1 січня 2025 року набрав чинності мандат на 2% SAF.</li>
<li><em>Оцінка Argus:</em> SAF-попит у ЄС перевищить 1,5 млн тонн у 2025 році.</li>
<li>Станом на початок року — ринок діє обережно, адже обсяг мандату розраховується в середньому за рік.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактори ризику для пропозиції</strong>
<ul>
<li>Промислові затримки: у 2024 році <strong>Neste</strong> працював <em>нижче номінальної потужності в 1 млн тонн/рік</em>.</li>
<li>Ризики зі сировиною: <strong>скасовано 13% податкову знижку</strong> на експорт UCO у Китаї.</li>
<li><strong>Індонезія обмежила експорт UCO і Palm Waste</strong> — невизначеність щодо тривалості заходів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Домінуючі й альтернативні технології виробництва</strong>
<ul>
<li><strong>HEFA SAF:</strong> найпоширеніша технологія; перевірена, стабільна, активно використовується.</li>
<li><em>Alcohol-to-Jet:</em> розвивається через проєкти Pratch (Індія), LanzaJet (США), Speedbird (Велика Британія), очікування запуску — 2027–2029 роки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Копродукування SAF</strong>
<ul>
<li>SAF через співпереробку випускають три НПЗ у Кореї: <em>S-Oil, Hyundai Oilbank, SK Energy</em>.</li>
<li>GS Caltex ще не повідомляв про виробництво, але експортував SAF-суміші до Японії у 2024 році.</li>
<li>Очікується <strong>дозвіл на зарахування співпереробленого SAF до мандату Кореї</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціноутворення та прозорість</strong>
<ul>
<li><strong>Argus Open Markets (AOM):</strong> перша глобальна платформа оцінки SAF (з липня 2024).</li>
<li>З моменту запуску — понад 10 угод із квітня 2024 року.</li>
<li>У Південно-Східній Азії SAF-оцінки базуються на <em>netback до Європи</em>.</li>
<li>Фрахт розраховується за ставкою для <strong>CPP clean tanker</strong>, найбільш економічного класу суден.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>З огляду на наявні дані, попит на SAF у 2025 році навряд чи перевищить пропозицію — як в Азії, так і глобально. Глобальний ринок SAF входить у 2025 рік зі збалансованою структурою: нові заводи створюють надлишкову пропозицію, мандати впроваджуються поступово, а авіакомпанії — досі діють добровільно. Ціни залишаються стриманими, але ризики пов’язані з <em>затримками запуску потужностей, сировиною та регуляторною невизначеністю</em> — не зникають.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/energy-and-commodity-podcasts/saf-insights-a-look-ahead-at-2025-supply-and-demand-in-asia-pacific?utm_MEDIUM=SOCIAL" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/stijkij-rinok-saf-u-2025-roci-nadlishkova-propoziciya-strimuye-zrostannya-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/28/svitovi-marzhi-na-distilyati-kolivayutsya-na-tli-znizhennya-zapasiv-i-zmenshennya-naprugi-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/28/svitovi-marzhi-na-distilyati-kolivayutsya-na-tli-znizhennya-zapasiv-i-zmenshennya-naprugi-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 28 Jun 2025 07:14:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29438-Доллары.jpg" alt="Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході"/><br />Цього тижня глобальні ринки дистилятного пального пережили корекцію маржі через послаблення побоювань щодо постачання після зменшення напруги на Близькому Сході, хоча падіння запасів з обох боків Атлантики наприкінці тижня надало підтримку цінам. Динаміка ринку дистилятів у Європі та США Попри зниження цін на початку тижня через повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, останні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29438-Доллары.jpg" alt="Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході"/><br /><p>Цього тижня глобальні ринки дистилятного пального пережили корекцію маржі через послаблення побоювань щодо постачання після зменшення напруги на Близькому Сході, хоча падіння запасів з обох боків Атлантики наприкінці тижня надало підтримку цінам.</p>
<h3>Динаміка ринку дистилятів у Європі та США</h3>
<p>Попри зниження цін на початку тижня через повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, останні дані Energy Information Administration (EIA) показали скорочення запасів дистилятного пального у США на 4 мільйони барелів — найбільше за п&#8217;ять місяців. Запаси становили 105.33 мільйона барелів станом на 20 червня — близько найнижчих рівнів за два десятиліття.</p>
<ul>
<li>Northwest European ULSD подешевшав на $6.08/барель відносно ICE Brent протягом тижня, з премією $27.14/барель до North Sea marker у Лондоні.</li>
<li>Фізичні премії знизилися з 16-місячних максимумів до $25.24/барель у вівторок.</li>
<li>Фронт-місячний HOGO спред досяг найширшого рівня з грудня 2023 року — $0.169/галон.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;HOGO тримається вперто високим не тільки через RVO, але й через дуже низькі загальні запаси у США&#187;, — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік із Sparta Commodities, додавши, що інвестори не можуть розраховувати на короткострокову корекцію з огляду на мінімальні запаси у PADD 1.</p></blockquote>
<p>Водночас експорт із US Gulf Coast до Європи за даними Kpler має подвоїтися у червні до 360,000 барелів на добу — максимуму за 10 місяців. Фрахтові ставки почали знижуватися, але цього не вистачило для значного відновлення арбітражного вікна.</p>
<h3>Скорочення запасів у Європі</h3>
<ul>
<li>Запаси газойлю в хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp знизилися до найнижчого рівня за п&#8217;ять місяців — 1.85 мільйона тонн, що на 10% менше за тиждень і на 16% менше за рік.</li>
<li>Брокери з посиланням на Insights Global зазначають, що ця динаміка може посилити європейський середньодистилятний комплекс.</li>
</ul>
<h3>Азійський ринок</h3>
<p>У Східній частині Suez маржі також зазнали тиску через глобальні тренди, проте тут відбулося більш різке відновлення на тлі активного використання резервів для задоволення стійкого попиту.</p>
<ul>
<li>Фізичний crack spread для 10ppm gasoil впав на $1.26/барель за тиждень до $20.93/барель у Сінгапурі.</li>
<li>За даними Enterprise Singapore, запаси середніх дистилятів зменшилися на 860,000 барелів (8%) за тиждень до 10.4 мільйона барелів.</li>
<li>Індійський експорт зростає на фоні сезону мусонів, а арбітражні можливості на ринку Східної частини Suez уважно відстежуються через поточну напруженість у постачанні.</li>
</ul>
<h3>Авіаційне пальне</h3>
<p>Маржі на авіапальне повторювали загальні рухи середньодистилятного комплексу по обидва боки від Suez, із помітною силою попиту на східному напрямку.</p>
<ul>
<li>У Північно-Західній Європі маржі впали на $6.91/барель за тиждень до $23.82/барель.</li>
<li>FOB Singapore cracks знизилися скромніше — на $0.60/барель до $18.40/барель.</li>
<li>Східно-західний спред для авіапального звузився на $21.03/барель за тиждень до -$43.69/метричну тонну.</li>
</ul>
<p>Європейський попит залишається під тиском через нижчу за доковідні рівні активність польотів (за даними Eurocontrol другий тиждень поспіль). При цьому запаси авіапального в ARA-хабі скоротилися на 39,000 тонн до 870,000 тонн (на 5% менше рік до року).</p>
<h3>Джерело</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами</h3>
<p><a href="https://www.qcintel.com/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/" target="_blank">US EIA Petroleum Data</a></li>
<li><a href="https://www.insights-global.com/" target="_blank">Insights Global</a></li>
<li><a href="https://www.kpler.com/" target="_blank">Kpler Vessel Tracking</a></li>
<li><a href="https://www.enterprise.sg/" target="_blank">Enterprise Singapore</a></li>
<li><a href="https://www.eurocontrol.int/" target="_blank">Eurocontrol</a></li>
</ul>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29438-Доллары.jpg" alt="Світові маржі на дистиляти коливаються на тлі зниження запасів і зменшення напруги на Близькому Сході"/><br /><p>Цього тижня глобальні ринки дистилятного пального пережили корекцію маржі через послаблення побоювань щодо постачання після зменшення напруги на Близькому Сході, хоча падіння запасів з обох боків Атлантики наприкінці тижня надало підтримку цінам.</p>
<h3>Динаміка ринку дистилятів у Європі та США</h3>
<p>Попри зниження цін на початку тижня через повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, останні дані Energy Information Administration (EIA) показали скорочення запасів дистилятного пального у США на 4 мільйони барелів — найбільше за п&#8217;ять місяців. Запаси становили 105.33 мільйона барелів станом на 20 червня — близько найнижчих рівнів за два десятиліття.</p>
<ul>
<li>Northwest European ULSD подешевшав на $6.08/барель відносно ICE Brent протягом тижня, з премією $27.14/барель до North Sea marker у Лондоні.</li>
<li>Фізичні премії знизилися з 16-місячних максимумів до $25.24/барель у вівторок.</li>
<li>Фронт-місячний HOGO спред досяг найширшого рівня з грудня 2023 року — $0.169/галон.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;HOGO тримається вперто високим не тільки через RVO, але й через дуже низькі загальні запаси у США&#187;, — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік із Sparta Commodities, додавши, що інвестори не можуть розраховувати на короткострокову корекцію з огляду на мінімальні запаси у PADD 1.</p></blockquote>
<p>Водночас експорт із US Gulf Coast до Європи за даними Kpler має подвоїтися у червні до 360,000 барелів на добу — максимуму за 10 місяців. Фрахтові ставки почали знижуватися, але цього не вистачило для значного відновлення арбітражного вікна.</p>
<h3>Скорочення запасів у Європі</h3>
<ul>
<li>Запаси газойлю в хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp знизилися до найнижчого рівня за п&#8217;ять місяців — 1.85 мільйона тонн, що на 10% менше за тиждень і на 16% менше за рік.</li>
<li>Брокери з посиланням на Insights Global зазначають, що ця динаміка може посилити європейський середньодистилятний комплекс.</li>
</ul>
<h3>Азійський ринок</h3>
<p>У Східній частині Suez маржі також зазнали тиску через глобальні тренди, проте тут відбулося більш різке відновлення на тлі активного використання резервів для задоволення стійкого попиту.</p>
<ul>
<li>Фізичний crack spread для 10ppm gasoil впав на $1.26/барель за тиждень до $20.93/барель у Сінгапурі.</li>
<li>За даними Enterprise Singapore, запаси середніх дистилятів зменшилися на 860,000 барелів (8%) за тиждень до 10.4 мільйона барелів.</li>
<li>Індійський експорт зростає на фоні сезону мусонів, а арбітражні можливості на ринку Східної частини Suez уважно відстежуються через поточну напруженість у постачанні.</li>
</ul>
<h3>Авіаційне пальне</h3>
<p>Маржі на авіапальне повторювали загальні рухи середньодистилятного комплексу по обидва боки від Suez, із помітною силою попиту на східному напрямку.</p>
<ul>
<li>У Північно-Західній Європі маржі впали на $6.91/барель за тиждень до $23.82/барель.</li>
<li>FOB Singapore cracks знизилися скромніше — на $0.60/барель до $18.40/барель.</li>
<li>Східно-західний спред для авіапального звузився на $21.03/барель за тиждень до -$43.69/метричну тонну.</li>
</ul>
<p>Європейський попит залишається під тиском через нижчу за доковідні рівні активність польотів (за даними Eurocontrol другий тиждень поспіль). При цьому запаси авіапального в ARA-хабі скоротилися на 39,000 тонн до 870,000 тонн (на 5% менше рік до року).</p>
<h3>Джерело</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами</h3>
<p><a href="https://www.qcintel.com/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/" target="_blank">US EIA Petroleum Data</a></li>
<li><a href="https://www.insights-global.com/" target="_blank">Insights Global</a></li>
<li><a href="https://www.kpler.com/" target="_blank">Kpler Vessel Tracking</a></li>
<li><a href="https://www.enterprise.sg/" target="_blank">Enterprise Singapore</a></li>
<li><a href="https://www.eurocontrol.int/" target="_blank">Eurocontrol</a></li>
</ul>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/28/svitovi-marzhi-na-distilyati-kolivayutsya-na-tli-znizhennya-zapasiv-i-zmenshennya-naprugi-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Перспективи попиту на нафту в Північній Америці та Європі до 2030 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/perspektivi-popitu-na-naftu-v-pivnichnij-americi-ta-yevropi-do-2030-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/perspektivi-popitu-na-naftu-v-pivnichnij-americi-ta-yevropi-do-2030-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 07:57:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Північна Америка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152296</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29308-Нефть_США.jpg" alt="Перспективи попиту на нафту в Північній Америці та Європі до 2030 року"/><br />Попит на нафту в Північній Америці та Європі скорочується, з ключовими змінами у споживанні бензину, LPG та авіапального. Електромобілі та ефективність автопарку відіграють дедалі більшу роль. Розвиток попиту за регіонами Скорочення попиту на нафту в Північній Америці та Європі на 1,3 млн барелів на добу Попит на нафту в Північній Америці до кінця десятиліття становитиме [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29308-Нефть_США.jpg" alt="Перспективи попиту на нафту в Північній Америці та Європі до 2030 року"/><br /><p>Попит на нафту в Північній Америці та Європі скорочується, з ключовими змінами у споживанні бензину, LPG та авіапального. Електромобілі та ефективність автопарку відіграють дедалі більшу роль.</p>
<h3>Розвиток попиту за регіонами</h3>
<h4>Скорочення попиту на нафту в Північній Америці та Європі на 1,3 млн барелів на добу</h4>
<p>Попит на нафту в Північній Америці до кінця десятиліття становитиме 24 млн барелів на добу, з піковим рівнем близько 24,6 млн барелів у 2025 році. Споживання в регіоні знижуватиметься в середньому на 0,4% на рік (570 тис. барелів на добу). США, які споживають близько 80% нафти в регіоні, забезпечать основну частину скорочення, з меншими зниженнями в Канаді та Мексиці.</p>
<p>Попит на бензин скоротиться на 790 тис. барелів на добу у 2024–2030 роках через зростання кількості електромобілів, підвищення ефективності транспорту та стабільну частку дистанційної зайнятості. Водночас це менше, ніж прогнозоване у попередньому звіті Oil 2024 скорочення на 1,6 млн барелів на добу через зміну припущень щодо поширення електромобілів. Їх частка в продажах авто в США у 2030 році очікується на рівні 20%, замість раніше прогнозованих 55%.</p>
<p>Єдиними продуктами, що демонструють стабільне зростання в прогнозі 2024–2030 рр., є авіапальне/керосин (+180 тис. барелів/добу) і LPG/етан (+370 тис. барелів/добу). Зростання попиту на LPG/етан сповільниться до 1,7% на рік проти 4% у 2019–2024 роках через відсутність нових потужностей у нафтохімії.</p>
<h4>Попит на нафту в Північній Америці за продуктами, 2019–2030 (млн барелів/добу)</h4>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<thead>
<tr>
<th>Продукт</th>
<th>2019</th>
<th>2020</th>
<th>2021</th>
<th>2022</th>
<th>2023</th>
<th>2024</th>
<th>2025</th>
<th>2026</th>
<th>2027</th>
<th>2028</th>
<th>2029</th>
<th>2030</th>
<th>Ріст, %</th>
<th>Зміна</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG/Етан</td>
<td>3.5</td>
<td>3.6</td>
<td>3.8</td>
<td>3.9</td>
<td>4.1</td>
<td>4.2</td>
<td>4.4</td>
<td>4.4</td>
<td>4.5</td>
<td>4.5</td>
<td>4.6</td>
<td>4.6</td>
<td>1.4%</td>
<td>+0.4</td>
</tr>
<tr>
<td>Нафта</td>
<td>0.3</td>
<td>0.3</td>
<td>0.3</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>1.5%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td>Бензин</td>
<td>11.0</td>
<td>9.4</td>
<td>10.2</td>
<td>10.4</td>
<td>10.5</td>
<td>10.5</td>
<td>10.4</td>
<td>10.4</td>
<td>10.2</td>
<td>10.0</td>
<td>9.8</td>
<td>9.5</td>
<td>-1.6%</td>
<td>-0.9</td>
</tr>
<tr>
<td>Авіапальне/Керосин</td>
<td>2.0</td>
<td>1.2</td>
<td>1.5</td>
<td>1.8</td>
<td>1.9</td>
<td>2.0</td>
<td>2.0</td>
<td>2.0</td>
<td>2.1</td>
<td>2.1</td>
<td>2.1</td>
<td>2.2</td>
<td>1.7%</td>
<td>+0.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Дизель</td>
<td>5.1</td>
<td>4.6</td>
<td>4.9</td>
<td>5.1</td>
<td>5.0</td>
<td>4.9</td>
<td>4.9</td>
<td>4.9</td>
<td>4.9</td>
<td>4.8</td>
<td>4.8</td>
<td>4.8</td>
<td>-0.6%</td>
<td>-0.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Мазут</td>
<td>0.5</td>
<td>0.5</td>
<td>0.6</td>
<td>0.5</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>-0.2%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td>Інші продукти</td>
<td>2.5</td>
<td>2.3</td>
<td>2.4</td>
<td>2.4</td>
<td>2.3</td>
<td>2.3</td>
<td>2.3</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>-0.3%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td><strong>Всього</strong></td>
<td>24.9</td>
<td>21.9</td>
<td>23.7</td>
<td>24.3</td>
<td>24.6</td>
<td>24.5</td>
<td>24.6</td>
<td>24.5</td>
<td>24.4</td>
<td>24.3</td>
<td>24.1</td>
<td>24.0</td>
<td>-0.4%</td>
<td>-0.6</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h4>Європейський попит на нафту</h4>
<p>Попит на нафту в Європі досягнув піку в 2022 році та скорочуватиметься на 730 тис. барелів на добу загалом, або приблизно на 120 тис. на рік. Найшвидше зниження буде в нафті та дизелі (до -2% на рік), через слабке зростання ВВП (1,5%) і заміну дизельних авто бензиновими. Попит на бензин знизиться лише на 50 тис. барелів/добу до 2030 року.</p>
<p>Згідно з даними Асоціації автовиробників ЄС, у 2024 році частка нових бензинових (33%) і дизельних (10,4%) авто склала менше половини продажів. Гібриди сягнули 31,4% ринку. Єдиними продуктами, що зростатимуть, будуть авіапальне (+1,2% щорічно) та LPG/етан (+0,8%), останній завдяки запуску нового заводу в Бельгії у 2026 році.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #3366ff;"><a style="color: #3366ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29308-Нефть_США.jpg" alt="Перспективи попиту на нафту в Північній Америці та Європі до 2030 року"/><br /><p>Попит на нафту в Північній Америці та Європі скорочується, з ключовими змінами у споживанні бензину, LPG та авіапального. Електромобілі та ефективність автопарку відіграють дедалі більшу роль.</p>
<h3>Розвиток попиту за регіонами</h3>
<h4>Скорочення попиту на нафту в Північній Америці та Європі на 1,3 млн барелів на добу</h4>
<p>Попит на нафту в Північній Америці до кінця десятиліття становитиме 24 млн барелів на добу, з піковим рівнем близько 24,6 млн барелів у 2025 році. Споживання в регіоні знижуватиметься в середньому на 0,4% на рік (570 тис. барелів на добу). США, які споживають близько 80% нафти в регіоні, забезпечать основну частину скорочення, з меншими зниженнями в Канаді та Мексиці.</p>
<p>Попит на бензин скоротиться на 790 тис. барелів на добу у 2024–2030 роках через зростання кількості електромобілів, підвищення ефективності транспорту та стабільну частку дистанційної зайнятості. Водночас це менше, ніж прогнозоване у попередньому звіті Oil 2024 скорочення на 1,6 млн барелів на добу через зміну припущень щодо поширення електромобілів. Їх частка в продажах авто в США у 2030 році очікується на рівні 20%, замість раніше прогнозованих 55%.</p>
<p>Єдиними продуктами, що демонструють стабільне зростання в прогнозі 2024–2030 рр., є авіапальне/керосин (+180 тис. барелів/добу) і LPG/етан (+370 тис. барелів/добу). Зростання попиту на LPG/етан сповільниться до 1,7% на рік проти 4% у 2019–2024 роках через відсутність нових потужностей у нафтохімії.</p>
<h4>Попит на нафту в Північній Америці за продуктами, 2019–2030 (млн барелів/добу)</h4>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<thead>
<tr>
<th>Продукт</th>
<th>2019</th>
<th>2020</th>
<th>2021</th>
<th>2022</th>
<th>2023</th>
<th>2024</th>
<th>2025</th>
<th>2026</th>
<th>2027</th>
<th>2028</th>
<th>2029</th>
<th>2030</th>
<th>Ріст, %</th>
<th>Зміна</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG/Етан</td>
<td>3.5</td>
<td>3.6</td>
<td>3.8</td>
<td>3.9</td>
<td>4.1</td>
<td>4.2</td>
<td>4.4</td>
<td>4.4</td>
<td>4.5</td>
<td>4.5</td>
<td>4.6</td>
<td>4.6</td>
<td>1.4%</td>
<td>+0.4</td>
</tr>
<tr>
<td>Нафта</td>
<td>0.3</td>
<td>0.3</td>
<td>0.3</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>0.2</td>
<td>1.5%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td>Бензин</td>
<td>11.0</td>
<td>9.4</td>
<td>10.2</td>
<td>10.4</td>
<td>10.5</td>
<td>10.5</td>
<td>10.4</td>
<td>10.4</td>
<td>10.2</td>
<td>10.0</td>
<td>9.8</td>
<td>9.5</td>
<td>-1.6%</td>
<td>-0.9</td>
</tr>
<tr>
<td>Авіапальне/Керосин</td>
<td>2.0</td>
<td>1.2</td>
<td>1.5</td>
<td>1.8</td>
<td>1.9</td>
<td>2.0</td>
<td>2.0</td>
<td>2.0</td>
<td>2.1</td>
<td>2.1</td>
<td>2.1</td>
<td>2.2</td>
<td>1.7%</td>
<td>+0.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Дизель</td>
<td>5.1</td>
<td>4.6</td>
<td>4.9</td>
<td>5.1</td>
<td>5.0</td>
<td>4.9</td>
<td>4.9</td>
<td>4.9</td>
<td>4.9</td>
<td>4.8</td>
<td>4.8</td>
<td>4.8</td>
<td>-0.6%</td>
<td>-0.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Мазут</td>
<td>0.5</td>
<td>0.5</td>
<td>0.6</td>
<td>0.5</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>0.4</td>
<td>-0.2%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td>Інші продукти</td>
<td>2.5</td>
<td>2.3</td>
<td>2.4</td>
<td>2.4</td>
<td>2.3</td>
<td>2.3</td>
<td>2.3</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>2.2</td>
<td>-0.3%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td><strong>Всього</strong></td>
<td>24.9</td>
<td>21.9</td>
<td>23.7</td>
<td>24.3</td>
<td>24.6</td>
<td>24.5</td>
<td>24.6</td>
<td>24.5</td>
<td>24.4</td>
<td>24.3</td>
<td>24.1</td>
<td>24.0</td>
<td>-0.4%</td>
<td>-0.6</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h4>Європейський попит на нафту</h4>
<p>Попит на нафту в Європі досягнув піку в 2022 році та скорочуватиметься на 730 тис. барелів на добу загалом, або приблизно на 120 тис. на рік. Найшвидше зниження буде в нафті та дизелі (до -2% на рік), через слабке зростання ВВП (1,5%) і заміну дизельних авто бензиновими. Попит на бензин знизиться лише на 50 тис. барелів/добу до 2030 року.</p>
<p>Згідно з даними Асоціації автовиробників ЄС, у 2024 році частка нових бензинових (33%) і дизельних (10,4%) авто склала менше половини продажів. Гібриди сягнули 31,4% ринку. Єдиними продуктами, що зростатимуть, будуть авіапальне (+1,2% щорічно) та LPG/етан (+0,8%), останній завдяки запуску нового заводу в Бельгії у 2026 році.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #3366ff;"><a style="color: #3366ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/perspektivi-popitu-na-naftu-v-pivnichnij-americi-ta-yevropi-do-2030-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ефективність уповільнює зростання попиту на авіаційне й морське пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/efektivnist-upovilnyuye-zrostannya-popitu-na-aviacijne-j-morske-palne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/efektivnist-upovilnyuye-zrostannya-popitu-na-aviacijne-j-morske-palne/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Jun 2025 08:22:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Asia Pacific]]></category>
		<category><![CDATA[aviation]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[marine fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авиация]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азійсько-Тихоокеанський регіон]]></category>
		<category><![CDATA[морське пальне]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152293</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29306-Avia_Marine_Transport.png" alt="Ефективність уповільнює зростання попиту на авіаційне й морське пальне"/><br />Попри повне відновлення авіаперевезень після пандемії, технологічні удосконалення та економія пального обмежують зростання споживання реактивного пального. Очікується, що обсяги попиту повернуться до рівня 2019 року лише у 2027-му. Відновлення авіаперевезення На тлі рекордної кількості авіапасажирів та прибутків комерційна авіація завершила своє відновлення після пандемії — найгіршої кризи в її історії. У глобальному вимірі авіаперевезення вже досягли [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29306-Avia_Marine_Transport.png" alt="Ефективність уповільнює зростання попиту на авіаційне й морське пальне"/><br /><p>Попри повне відновлення авіаперевезень після пандемії, технологічні удосконалення та економія пального обмежують зростання споживання реактивного пального. Очікується, що обсяги попиту повернуться до рівня 2019 року лише у 2027-му.</p>
<h3>Відновлення авіаперевезення</h3>
<p><!-- Основний текст --></p>
<p>На тлі рекордної кількості авіапасажирів та прибутків комерційна авіація завершила своє відновлення після пандемії — найгіршої кризи в її історії. У глобальному вимірі авіаперевезення вже досягли рівня 2019 року ще у 2023-му, якщо оцінювати за кількістю рейсів, пасажирів та прольотів. Спершу відновилися внутрішні перевезення, а міжнародні — на початку 2024 року. Винятком лишається Азійсько-Тихоокеанський регіон, де показник пасажирокілометрів (RPK) у 2024 році був на 8,7% нижчий від рівня 2019 року, за даними IATA. Повільне зняття обмежень на подорожі затримало відновлення зв’язків у регіоні. Однак очікується, що Азія також досягне доковідного рівня у 2025 році.</p>
<p>Загальне зростання споживання реактивного пального/керосину на 130 тис. барелів на добу у 2025 році трохи поступається середньому темпу 2010-х років, що свідчить про завершення буму постковідного відновлення. Проте навіть у 2025 році споживання залишатиметься на 2% нижчим, ніж до пандемії, через підвищену ефективність, яка нівелює базове зростання авіаперевезень.</p>
<h3>Роль економії пального</h3>
<p>Окрім підвищення завантаження літаків, інтенсивності їх використання та щільності посадкових місць, головну роль у стримуванні попиту відіграє економія пального. Технології, зокрема вдосконалена аеродинаміка, легкі матеріали та покращені двигуни, суттєво зменшують опір і споживання пального. Під час пандемії авіакомпанії масово списували старі літаки й замінювали їх новими моделями, як-от Airbus A320neo (2016 р.) та Boeing 737 MAX (2017 р.), що приблизно на 20% ефективніші за попередників.</p>
<h3>Прогноз</h3>
<p>Хоча технологічний прогрес уповільнюватиметься, він не зупинить зростання попиту на реактивне пальне. За нашими прогнозами, щорічний приріст ефективності поступово сповільниться до 1% до 2030 року, але сильний попит на авіаперевезення сприятиме помірному зростанню. Обсяги споживання досягнуть рівня 2019 року лише у 2027-му. Очікується, що у 2024–2030 рр. попит зросте сумарно на 1 млн барелів на добу, або на 2,1% на рік у середньому. У порівнянні з паливом для автотранспорту і морськими перевезеннями, реактивне пальне демонструє оптимістичні перспективи. Однак економічна ситуація залишатиметься ключовим фактором, адже реактивне пальне найбільше залежить від макроекономічних умов серед усіх нафтопродуктів. Теперішнє уповільнення глобального зростання та невизначеність у торгівельній політиці можуть стримувати попит.</p>
<p>Азійсько-Тихоокеанський регіон стане головним рушієм зростання. IATA прогнозує щорічне зростання пасажиропотоку на 5,1% — це удвічі більше, ніж у Північній Америці (3,1%) та Європі (2,5%). До цього сприяє як географічна фрагментованість, що сприяє авіаподорожам, так і стабільне зростання населення та розширення міського середнього класу з більшими доходами. Це створює надійну базу споживачів, яка стимулює інвестиції в інфраструктуру аеропортів та авіапарки.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29306-Avia_Marine_Transport.png" alt="Ефективність уповільнює зростання попиту на авіаційне й морське пальне"/><br /><p>Попри повне відновлення авіаперевезень після пандемії, технологічні удосконалення та економія пального обмежують зростання споживання реактивного пального. Очікується, що обсяги попиту повернуться до рівня 2019 року лише у 2027-му.</p>
<h3>Відновлення авіаперевезення</h3>
<p><!-- Основний текст --></p>
<p>На тлі рекордної кількості авіапасажирів та прибутків комерційна авіація завершила своє відновлення після пандемії — найгіршої кризи в її історії. У глобальному вимірі авіаперевезення вже досягли рівня 2019 року ще у 2023-му, якщо оцінювати за кількістю рейсів, пасажирів та прольотів. Спершу відновилися внутрішні перевезення, а міжнародні — на початку 2024 року. Винятком лишається Азійсько-Тихоокеанський регіон, де показник пасажирокілометрів (RPK) у 2024 році був на 8,7% нижчий від рівня 2019 року, за даними IATA. Повільне зняття обмежень на подорожі затримало відновлення зв’язків у регіоні. Однак очікується, що Азія також досягне доковідного рівня у 2025 році.</p>
<p>Загальне зростання споживання реактивного пального/керосину на 130 тис. барелів на добу у 2025 році трохи поступається середньому темпу 2010-х років, що свідчить про завершення буму постковідного відновлення. Проте навіть у 2025 році споживання залишатиметься на 2% нижчим, ніж до пандемії, через підвищену ефективність, яка нівелює базове зростання авіаперевезень.</p>
<h3>Роль економії пального</h3>
<p>Окрім підвищення завантаження літаків, інтенсивності їх використання та щільності посадкових місць, головну роль у стримуванні попиту відіграє економія пального. Технології, зокрема вдосконалена аеродинаміка, легкі матеріали та покращені двигуни, суттєво зменшують опір і споживання пального. Під час пандемії авіакомпанії масово списували старі літаки й замінювали їх новими моделями, як-от Airbus A320neo (2016 р.) та Boeing 737 MAX (2017 р.), що приблизно на 20% ефективніші за попередників.</p>
<h3>Прогноз</h3>
<p>Хоча технологічний прогрес уповільнюватиметься, він не зупинить зростання попиту на реактивне пальне. За нашими прогнозами, щорічний приріст ефективності поступово сповільниться до 1% до 2030 року, але сильний попит на авіаперевезення сприятиме помірному зростанню. Обсяги споживання досягнуть рівня 2019 року лише у 2027-му. Очікується, що у 2024–2030 рр. попит зросте сумарно на 1 млн барелів на добу, або на 2,1% на рік у середньому. У порівнянні з паливом для автотранспорту і морськими перевезеннями, реактивне пальне демонструє оптимістичні перспективи. Однак економічна ситуація залишатиметься ключовим фактором, адже реактивне пальне найбільше залежить від макроекономічних умов серед усіх нафтопродуктів. Теперішнє уповільнення глобального зростання та невизначеність у торгівельній політиці можуть стримувати попит.</p>
<p>Азійсько-Тихоокеанський регіон стане головним рушієм зростання. IATA прогнозує щорічне зростання пасажиропотоку на 5,1% — це удвічі більше, ніж у Північній Америці (3,1%) та Європі (2,5%). До цього сприяє як географічна фрагментованість, що сприяє авіаподорожам, так і стабільне зростання населення та розширення міського середнього класу з більшими доходами. Це створює надійну базу споживачів, яка стимулює інвестиції в інфраструктуру аеропортів та авіапарки.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/efektivnist-upovilnyuye-zrostannya-popitu-na-aviacijne-j-morske-palne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/aviapalne/feed/ ) in 1.17160 seconds, on May 6th, 2026 at 6:58 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 7:58 pm UTC -->