<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; авіапальне</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/aviapalne/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 26 Jun 2026 06:51:29 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>росія просить Казахстан про 50 тис. тонн бензину АІ-92 через дефіцит</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-prosit-kazaxstan-pro-50-tis-tonn-benzinu-ai-92-cherez-deficit/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-prosit-kazaxstan-pro-50-tis-tonn-benzinu-ai-92-cherez-deficit/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 07:42:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline imports]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Імпорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154139</guid>
		<description><![CDATA[росія веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тис. тонн бензину АІ-92 для пом’якшення дефіциту, спричиненого простоями НПЗ і позаплановими ремонтами. Reuters повідомило про це 24 червня з посиланням на чотири галузеві джерела. Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>росія веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тис. тонн бензину АІ-92 для пом’якшення дефіциту, спричиненого простоями НПЗ і позаплановими ремонтами. Reuters повідомило про це 24 червня з посиланням на чотири галузеві джерела.</p>
<h3>Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту</h3>
<p>Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. тонн бензину АІ-92. За даними чотирьох галузевих джерел агентства, потреба виникла через зупинки кількох великих НПЗ у центральній росії після ударів українських дронів і позапланових ремонтів.</p>
<p>Станом на кінець червня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі. Міністерство енергетики росії не надало Reuters негайного коментаря. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов раніше заявляв, що Астана не отримувала офіційного запиту.</p>
<p>Reuters зазначило, що уряд росії вже застосував кілька заходів: обмеження експорту пального, підвищення субсидій для НПЗ та імпорту, а також дозвіл виробляти бензин і дизельне пальне за нижчими якісними специфікаціями. Для великого експортера пального імпорт є нетиповим кроком.</p>
<p>Казахстан має профіцит бензину, але обсяг потенційних постачань може бути обмежений. НПЗ Atyrau має пройти ремонт з 26 червня до 20 липня, що зменшить доступні резерви. Одним із можливих джерел названо НПЗ Kondensat, який у травні 2026 року експортував 15 207 тонн бензину АІ-92 та АІ-95 до Грузії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-asks-kazakhstan-gasoline-ease-shortages-sources-say-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>росія веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тис. тонн бензину АІ-92 для пом’якшення дефіциту, спричиненого простоями НПЗ і позаплановими ремонтами. Reuters повідомило про це 24 червня з посиланням на чотири галузеві джерела.</p>
<h3>Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту</h3>
<p>Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. тонн бензину АІ-92. За даними чотирьох галузевих джерел агентства, потреба виникла через зупинки кількох великих НПЗ у центральній росії після ударів українських дронів і позапланових ремонтів.</p>
<p>Станом на кінець червня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі. Міністерство енергетики росії не надало Reuters негайного коментаря. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов раніше заявляв, що Астана не отримувала офіційного запиту.</p>
<p>Reuters зазначило, що уряд росії вже застосував кілька заходів: обмеження експорту пального, підвищення субсидій для НПЗ та імпорту, а також дозвіл виробляти бензин і дизельне пальне за нижчими якісними специфікаціями. Для великого експортера пального імпорт є нетиповим кроком.</p>
<p>Казахстан має профіцит бензину, але обсяг потенційних постачань може бути обмежений. НПЗ Atyrau має пройти ремонт з 26 червня до 20 липня, що зменшить доступні резерви. Одним із можливих джерел названо НПЗ Kondensat, який у травні 2026 року експортував 15 207 тонн бензину АІ-92 та АІ-95 до Грузії.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-asks-kazakhstan-gasoline-ease-shortages-sources-say-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/rosiya-prosit-kazaxstan-pro-50-tis-tonn-benzinu-ai-92-cherez-deficit/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA пояснила, як ринок компенсував найбільший шок постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-poyasnila-yak-rinok-kompensuvav-najbilshij-shok-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-poyasnila-yak-rinok-kompensuvav-najbilshij-shok-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 06:44:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[emergency stocks]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply shock]]></category>
		<category><![CDATA[refinery runs]]></category>
		<category><![CDATA[аварійні запаси]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий шок]]></category>
		<category><![CDATA[переробка нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154123</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30482-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA пояснила, як ринок компенсував найбільший шок постачання нафти"/><br />Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що сукупні втрати постачання нафти з близькосхідних виробників перевищили 1,3 млрд барелів. Потоки через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до середніх 2,7 млн барелів на добу в березні, квітні та травні. Запаси, альтернативні маршрути й гнучкість НПЗ пом’якшили наслідки кризи У коментарі від 22 червня 2026 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30482-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA пояснила, як ринок компенсував найбільший шок постачання нафти"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що сукупні втрати постачання нафти з близькосхідних виробників перевищили 1,3 млрд барелів. Потоки через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до середніх 2,7 млн барелів на добу в березні, квітні та травні.</p>
<h3>Запаси, альтернативні маршрути й гнучкість НПЗ пом’якшили наслідки кризи</h3>
<p>У коментарі від 22 червня 2026 року IEA зазначила, що майже закриття Ормузької протоки стало найбільшим порушенням постачання в історії глобальних енергетичних ринків. Воно зачепило не лише сиру нафту, а й нафтохімічну сировину, LPG, дизельне пальне та авіапальне.</p>
<p>У квітні міжнародний бенчмарк North Sea Dated досяг рекордних $144 за барель, тобто більш ніж удвічі перевищив довоєнні рівні. Ще сильніше, за оцінкою IEA, зросли ціни на дизель і авіапальне.</p>
<p>IEA виділила три ключові механізми адаптації. Перший — рекордне скорочення запасів: у середньому глобальні нафтові запаси зменшувалися на 3,8 млн барелів на добу від початку конфлікту. Другий — альтернативні маршрути для частини виробників Перської затоки та збільшення експорту з інших регіонів, насамперед зі США. Третій — швидке переналаштування глобальної переробки для компенсації втрат не лише сирої нафти, а й готових нафтопродуктів.</p>
<p>IEA повідомляє, що країни-члени агентства погодили найбільше в історії вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів. У травні ця колективна дія додавала на ринок 2,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Для Європи важливим є блок про авіапальне: регіон отримував більшість імпорту авіапального з Близького Сходу, а попит улітку зростає до 1,8 млн барелів на добу. IEA зазначає, що європейські НПЗ підвищили вихід авіапального до рекордного рівня.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/commentaries/how-global-oil-supplies-have-readjusted-to-help-fill-the-huge-gap-left-by-the-strait-of-hormuz-shock">International Energy Agency</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30482-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA пояснила, як ринок компенсував найбільший шок постачання нафти"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що сукупні втрати постачання нафти з близькосхідних виробників перевищили 1,3 млрд барелів. Потоки через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до середніх 2,7 млн барелів на добу в березні, квітні та травні.</p>
<h3>Запаси, альтернативні маршрути й гнучкість НПЗ пом’якшили наслідки кризи</h3>
<p>У коментарі від 22 червня 2026 року IEA зазначила, що майже закриття Ормузької протоки стало найбільшим порушенням постачання в історії глобальних енергетичних ринків. Воно зачепило не лише сиру нафту, а й нафтохімічну сировину, LPG, дизельне пальне та авіапальне.</p>
<p>У квітні міжнародний бенчмарк North Sea Dated досяг рекордних $144 за барель, тобто більш ніж удвічі перевищив довоєнні рівні. Ще сильніше, за оцінкою IEA, зросли ціни на дизель і авіапальне.</p>
<p>IEA виділила три ключові механізми адаптації. Перший — рекордне скорочення запасів: у середньому глобальні нафтові запаси зменшувалися на 3,8 млн барелів на добу від початку конфлікту. Другий — альтернативні маршрути для частини виробників Перської затоки та збільшення експорту з інших регіонів, насамперед зі США. Третій — швидке переналаштування глобальної переробки для компенсації втрат не лише сирої нафти, а й готових нафтопродуктів.</p>
<p>IEA повідомляє, що країни-члени агентства погодили найбільше в історії вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів. У травні ця колективна дія додавала на ринок 2,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Для Європи важливим є блок про авіапальне: регіон отримував більшість імпорту авіапального з Близького Сходу, а попит улітку зростає до 1,8 млн барелів на добу. IEA зазначає, що європейські НПЗ підвищили вихід авіапального до рекордного рівня.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/commentaries/how-global-oil-supplies-have-readjusted-to-help-fill-the-huge-gap-left-by-the-strait-of-hormuz-shock">International Energy Agency</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-poyasnila-yak-rinok-kompensuvav-najbilshij-shok-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азія має більше сирої нафти, але ринок світлих і середніх дистилятів залишається напруженим</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/aziya-maye-bilshe-siro%d1%97-nafti-ale-rinok-svitlix-i-serednix-distilyativ-zalishayetsya-napruzhenim/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/aziya-maye-bilshe-siro%d1%97-nafti-ale-rinok-svitlix-i-serednix-distilyativ-zalishayetsya-napruzhenim/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 08:27:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margin]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[світлі нафтопродукти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154117</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30477-Нефть.jpg" alt="Азія має більше сирої нафти, але ринок світлих і середніх дистилятів залишається напруженим"/><br />Reuters повідомило 22 червня, що імпорт сирої нафти до Азії у червні відновлюється, але нафтопродукти залишаються дефіцитнішими. За оцінкою Kpler, імпорт нафти до Азії має зрости до 22,18 млн барелів на добу проти 20,35 млн барелів на добу у травні. Проблема ринку зміщується від доступності сирої нафти до дефіциту готового пального Попри відновлення імпорту нафти, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30477-Нефть.jpg" alt="Азія має більше сирої нафти, але ринок світлих і середніх дистилятів залишається напруженим"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що імпорт сирої нафти до Азії у червні відновлюється, але нафтопродукти залишаються дефіцитнішими. За оцінкою Kpler, імпорт нафти до Азії має зрости до 22,18 млн барелів на добу проти 20,35 млн барелів на добу у травні.</p>
<h3>Проблема ринку зміщується від доступності сирої нафти до дефіциту готового пального</h3>
<p>Попри відновлення імпорту нафти, азійські потоки світлих і середніх дистилятів ще не повернулися до докризового рівня. Reuters із посиланням на Kpler повідомило, що експорт цих продуктів з Азії у червні очікується на рівні 9,20 млн барелів на добу. Це вище за 6,99 млн барелів на добу у травні та 6,28 млн барелів на добу у квітні, але на 13% нижче за 10,56 млн барелів на добу до конфлікту.</p>
<p>Запаси нафтопродуктів у багатьох країнах були скорочені, а дизельне пальне та бензин залишаються напруженими сегментами. Reuters навело цінові індикатори Сінгапуру: станом на 19 червня авіапальне коштувало $112,49 за барель, що на 20,4% вище за $93,45 до війни; газойль — $111,61 за барель, або на 22,1% вище за $91,42; бензин — $103,56 за барель, або на 30,6% вище за $79,30.</p>
<p>Маржа переробки в Сінгапурі оцінювалася приблизно у $11,51 за барель, що на 34% вище за середній показник за попередній рік — $8,59 за барель. Reuters зазначило, що нормалізація ринку нафтопродуктів залежатиме від стабільного проходження нафти через Ормузьку протоку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/asia-has-plenty-crude-oil-refined-fuels-remain-tight-2026-06-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30477-Нефть.jpg" alt="Азія має більше сирої нафти, але ринок світлих і середніх дистилятів залишається напруженим"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що імпорт сирої нафти до Азії у червні відновлюється, але нафтопродукти залишаються дефіцитнішими. За оцінкою Kpler, імпорт нафти до Азії має зрости до 22,18 млн барелів на добу проти 20,35 млн барелів на добу у травні.</p>
<h3>Проблема ринку зміщується від доступності сирої нафти до дефіциту готового пального</h3>
<p>Попри відновлення імпорту нафти, азійські потоки світлих і середніх дистилятів ще не повернулися до докризового рівня. Reuters із посиланням на Kpler повідомило, що експорт цих продуктів з Азії у червні очікується на рівні 9,20 млн барелів на добу. Це вище за 6,99 млн барелів на добу у травні та 6,28 млн барелів на добу у квітні, але на 13% нижче за 10,56 млн барелів на добу до конфлікту.</p>
<p>Запаси нафтопродуктів у багатьох країнах були скорочені, а дизельне пальне та бензин залишаються напруженими сегментами. Reuters навело цінові індикатори Сінгапуру: станом на 19 червня авіапальне коштувало $112,49 за барель, що на 20,4% вище за $93,45 до війни; газойль — $111,61 за барель, або на 22,1% вище за $91,42; бензин — $103,56 за барель, або на 30,6% вище за $79,30.</p>
<p>Маржа переробки в Сінгапурі оцінювалася приблизно у $11,51 за барель, що на 34% вище за середній показник за попередній рік — $8,59 за барель. Reuters зазначило, що нормалізація ринку нафтопродуктів залежатиме від стабільного проходження нафти через Ормузьку протоку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/asia-has-plenty-crude-oil-refined-fuels-remain-tight-2026-06-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/aziya-maye-bilshe-siro%d1%97-nafti-ale-rinok-svitlix-i-serednix-distilyativ-zalishayetsya-napruzhenim/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Азії відновлюється імпорт нафти, але ринок готових нафтопродуктів залишається напруженим</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/22/v-azi%d1%97-vidnovlyuyetsya-import-nafti-ale-rinok-gotovix-naftoproduktiv-zalishayetsya-napruzhenim/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/22/v-azi%d1%97-vidnovlyuyetsya-import-nafti-ale-rinok-gotovix-naftoproduktiv-zalishayetsya-napruzhenim/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 07:34:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154105</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30468-Нефть.jpg" alt="В Азії відновлюється імпорт нафти, але ринок готових нафтопродуктів залишається напруженим"/><br />Азійський імпорт сирої нафти повертається до рівнів, близьких до довоєнних, але потоки готових нафтопродуктів залишаються обмеженими. Це підтримує премії на дизельне пальне, бензин та авіапальне відносно сирої нафти. Ключова напруга змістилася з сирої нафти на світлий і середній дистилят Reuters із посиланням на дані Kpler повідомило, що Азія у червні має імпортувати близько 22,18 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30468-Нефть.jpg" alt="В Азії відновлюється імпорт нафти, але ринок готових нафтопродуктів залишається напруженим"/><br /><p>Азійський імпорт сирої нафти повертається до рівнів, близьких до довоєнних, але потоки готових нафтопродуктів залишаються обмеженими. Це підтримує премії на дизельне пальне, бензин та авіапальне відносно сирої нафти.</p>
<h3>Ключова напруга змістилася з сирої нафти на світлий і середній дистилят</h3>
<p>Reuters із посиланням на дані Kpler повідомило, що Азія у червні має імпортувати близько 22,18 млн барелів сирої нафти на добу проти 20,35 млн барелів на добу в травні. Це вище квітневого мінімуму за вісім років — 18,77 млн барелів на добу, але нижче середніх 26,76 млн барелів на добу за три місяці до атаки 28 лютого.</p>
<p>Китай, найбільший світовий імпортер нафти, продовжує обмежувати закупівлі. Kpler відстежив лише 5,76 млн барелів на добу морських постачань у червні. У травні морський імпорт Китаю впав до мінімуму з лютого 2018 року — 6,78 млн барелів на добу проти 11,37 млн барелів на добу в середньому за три місяці до початку війни.</p>
<p>Експорт азійських НПЗ світлих і середніх дистилятів у червні очікується на рівні 9,20 млн барелів на добу. Це більше, ніж 6,99 млн барелів на добу в травні та 6,28 млн барелів на добу у квітні, але на 13% нижче за довоєнні 10,56 млн барелів на добу.</p>
<p>Brent 19 червня закрилася на рівні $80,57 за барель, що на 11,2% вище за рівень 27 лютого і на 36,3% нижче від воєнного піку $126,41 від 30 квітня. Водночас сінгапурське авіапальне коштувало $112,49 за барель, газойль — $111,61, бензин — $103,56.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/asia-has-plenty-crude-oil-refined-fuels-remain-tight-2026-06-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30468-Нефть.jpg" alt="В Азії відновлюється імпорт нафти, але ринок готових нафтопродуктів залишається напруженим"/><br /><p>Азійський імпорт сирої нафти повертається до рівнів, близьких до довоєнних, але потоки готових нафтопродуктів залишаються обмеженими. Це підтримує премії на дизельне пальне, бензин та авіапальне відносно сирої нафти.</p>
<h3>Ключова напруга змістилася з сирої нафти на світлий і середній дистилят</h3>
<p>Reuters із посиланням на дані Kpler повідомило, що Азія у червні має імпортувати близько 22,18 млн барелів сирої нафти на добу проти 20,35 млн барелів на добу в травні. Це вище квітневого мінімуму за вісім років — 18,77 млн барелів на добу, але нижче середніх 26,76 млн барелів на добу за три місяці до атаки 28 лютого.</p>
<p>Китай, найбільший світовий імпортер нафти, продовжує обмежувати закупівлі. Kpler відстежив лише 5,76 млн барелів на добу морських постачань у червні. У травні морський імпорт Китаю впав до мінімуму з лютого 2018 року — 6,78 млн барелів на добу проти 11,37 млн барелів на добу в середньому за три місяці до початку війни.</p>
<p>Експорт азійських НПЗ світлих і середніх дистилятів у червні очікується на рівні 9,20 млн барелів на добу. Це більше, ніж 6,99 млн барелів на добу в травні та 6,28 млн барелів на добу у квітні, але на 13% нижче за довоєнні 10,56 млн барелів на добу.</p>
<p>Brent 19 червня закрилася на рівні $80,57 за барель, що на 11,2% вище за рівень 27 лютого і на 36,3% нижче від воєнного піку $126,41 від 30 квітня. Водночас сінгапурське авіапальне коштувало $112,49 за барель, газойль — $111,61, бензин — $103,56.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/asia-has-plenty-crude-oil-refined-fuels-remain-tight-2026-06-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/22/v-azi%d1%97-vidnovlyuyetsya-import-nafti-ale-rinok-gotovix-naftoproduktiv-zalishayetsya-napruzhenim/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 09:10:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154020</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br />Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого. Нафтовий ринок [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br /><p>Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.</p>
<h3>Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів</h3>
<p>Міжнародне енергетичне агентство, МЕА <em>International Energy Agency, IEA</em>, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.</p></blockquote>
<p>Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим обмеженням</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме <strong>6–8 місяців</strong>.</p>
<p>ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.</p>
<blockquote><p>«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Окремі елементи ланцюгів постачання</strong> можуть бути відновлені за кілька тижнів.</li>
<li><strong>Інші елементи</strong> можуть потребувати кількох місяців.</li>
<li><strong>Повне повернення до довоєнних умов</strong> може розтягнутися до середини 2027 року.</li>
<li>Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.</li>
</ul>
<h4>Серпень може стати точкою тиску на ціни</h4>
<p>Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.</p>
<p>За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько <strong>100 доларів за барель</strong>. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.</p>
<h4>Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти</h4>
<p>ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:</p>
<ul>
<li><strong>авіапальне;</strong></li>
<li><strong>скраплений нафтовий газ, LPG;</strong></li>
<li><strong>хімічну продукцію;</strong></li>
<li><strong>добрива;</strong></li>
<li><strong>сірку.</strong></li>
</ul>
<p>Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує <strong>40–45%</strong> європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.</p>
<p>Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.</p>
<h4>ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту</h4>
<p>ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.</p>
<p>Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію</h4>
<p>Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану <strong>28 лютого</strong>.</p>
<ul>
<li>Танкер Aframax <strong>Cy Victorious</strong> із щонайменше <strong>80 тис. метричних тонн</strong>, або понад <strong>508 тис. барелів</strong>, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки <strong>30 травня</strong>.</li>
<li>Судно завантажувалося в іракському порту <strong>Khor Al-Zubair</strong> на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.</li>
<li>Танкер Long-Range 2 <strong>Sti Elysees</strong>, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку <strong>29 травня</strong>. Його пункт призначення був невідомий.</li>
<li>Газовоз LNG <strong>Marigold</strong>, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ <strong>24–25 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS <strong>3 травня</strong> перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.</p></blockquote>
<h4>Висновок</h4>
<p>Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<p>Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br /><p>Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.</p>
<h3>Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів</h3>
<p>Міжнародне енергетичне агентство, МЕА <em>International Energy Agency, IEA</em>, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.</p></blockquote>
<p>Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим обмеженням</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме <strong>6–8 місяців</strong>.</p>
<p>ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.</p>
<blockquote><p>«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Окремі елементи ланцюгів постачання</strong> можуть бути відновлені за кілька тижнів.</li>
<li><strong>Інші елементи</strong> можуть потребувати кількох місяців.</li>
<li><strong>Повне повернення до довоєнних умов</strong> може розтягнутися до середини 2027 року.</li>
<li>Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.</li>
</ul>
<h4>Серпень може стати точкою тиску на ціни</h4>
<p>Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.</p>
<p>За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько <strong>100 доларів за барель</strong>. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.</p>
<h4>Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти</h4>
<p>ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:</p>
<ul>
<li><strong>авіапальне;</strong></li>
<li><strong>скраплений нафтовий газ, LPG;</strong></li>
<li><strong>хімічну продукцію;</strong></li>
<li><strong>добрива;</strong></li>
<li><strong>сірку.</strong></li>
</ul>
<p>Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує <strong>40–45%</strong> європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.</p>
<p>Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.</p>
<h4>ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту</h4>
<p>ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.</p>
<p>Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію</h4>
<p>Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану <strong>28 лютого</strong>.</p>
<ul>
<li>Танкер Aframax <strong>Cy Victorious</strong> із щонайменше <strong>80 тис. метричних тонн</strong>, або понад <strong>508 тис. барелів</strong>, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки <strong>30 травня</strong>.</li>
<li>Судно завантажувалося в іракському порту <strong>Khor Al-Zubair</strong> на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.</li>
<li>Танкер Long-Range 2 <strong>Sti Elysees</strong>, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку <strong>29 травня</strong>. Його пункт призначення був невідомий.</li>
<li>Газовоз LNG <strong>Marigold</strong>, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ <strong>24–25 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS <strong>3 травня</strong> перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.</p></blockquote>
<h4>Висновок</h4>
<p>Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<p>Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/vijni-navkolo-iranu-ta-v-ukra%d1%97ni-vibili-majzhe-9-svitovix-potuzhnostej-naftopererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/vijni-navkolo-iranu-ta-v-ukra%d1%97ni-vibili-majzhe-9-svitovix-potuzhnostej-naftopererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 07:24:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального Європи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153967</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30363-НПЗ_без_света.jpg" alt="Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки"/><br />Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже 9% глобальних потужностей. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій. Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки Атаки на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30363-НПЗ_без_света.jpg" alt="Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки"/><br /><p>Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже <strong>9% глобальних потужностей</strong>. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій.</p>
<h3>Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки</h3>
<p>Атаки на нафтопереробні заводи, пов’язані з війнами навколо Ірану та в Україні, стали найсерйознішим ударом по світовій нафтопереробці за останні роки. За оцінками Reuters із посиланням на галузевий моніторинг IIR, упродовж останніх місяців з ринку було фактично вилучено майже <strong>9% світових потужностей переробки нафти</strong>.</p>
<p>Це не просто технічна проблема окремих НПЗ. Нафтопереробка є ланкою, яка перетворює сиру нафту на бензин, дизельне пальне, авіапальне та мазут. Тому навіть за наявності нафти в системі дефіцит переробних потужностей швидко переходить у дефіцит готових нафтопродуктів і тисне на ціни для промисловості, транспорту, авіації та споживачів.</p>
<blockquote><p>«Поточна напруженість і надалі підтримуватиме ринок нафтопродуктів, не в останню чергу з огляду на пошкодження, завдані НПЗ», — заявив Reuters аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<h4>Масштаб втрат: майже 9% світової переробки</h4>
<p>За даними, наведеними в матеріалі Reuters, добовий попит на рідке пальне, включно з бензином, дизельним пальним, авіапальним і мазутом, становить близько <strong>104 млн барелів на добу</strong>. На цьому тлі вилучення з ринку кількох мільйонів барелів переробки щодня має системний ефект.</p>
<ul>
<li><strong>До 7 травня</strong> війна навколо Ірану зупинила до <strong>3,52 млн барелів на добу</strong> нафтопереробних потужностей.</li>
<li>На Близькому Сході було уражено або превентивно зупинено <strong>20 НПЗ</strong>; до середини квітня це вивело з роботи понад <strong>2,3 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Війна між росією та Україною додатково вилучила з ринку ще <strong>1,42 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою IIR.</li>
<li>Українські атаки безпілотниками, спрямовані на підрив воєнної машини москви, за розрахунками Reuters, у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> російських потужностей первинної переробки на 16 майданчиках.</li>
<li>В Азії та Європі нестача сирої нафти зменшила обсяги переробки приблизно на <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою аналітиків JPMorgan.</li>
</ul>
<p>У сумі перебої, пов’язані з двома війнами, дорівнюють майже <strong>9% від 100,5 млн барелів на добу</strong> глобальних нафтопереробних потужностей. Для ринку це означає, що проблема вже вийшла за межі окремих регіонів і стала глобальним фактором ціноутворення.</p>
<h4>Близький Схід: пошкодження НПЗ і дефіцит сирої нафти</h4>
<p>Війна навколо Ірану вдарила по ринку одразу двома каналами. Перший — це фізичні пошкодження НПЗ. Другий — порушення руху танкерів із Перської затоки, що обмежує доступність сирої нафти для переробників.</p>
<ul>
<li>Серед постраждалих об’єктів — НПЗ <strong>Ras Tanura</strong> потужністю <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, найбільший завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії.</li>
<li>За словами генерального директора Saudi Aramco Аміна Нассера, завод відновив роботу, однак частина установок перебуває на ремонті.</li>
<li>У Кувейті безпілотниками були уражені два з трьох НПЗ — <strong>Mina Al-Ahmadi</strong> та <strong>Mina Abdullah</strong>.</li>
<li>Ці два заводи, а також найбільший кувейтський НПЗ <strong>Al-Zour</strong> потужністю <strong>615 тис. барелів на добу</strong>, знизили обсяги переробки.</li>
</ul>
<p>Саме тому нинішній дефіцит не можна швидко ліквідувати лише переорієнтацією потоків нафти. Якщо пошкоджені установки не працюють, сира нафта не перетворюється на готове пальне в потрібних обсягах. Це особливо болісно для дизельного пального та авіапального, де ринок і до цього мав обмежений запас міцності.</p>
<h4>російська переробка: удари по інфраструктурі москви зменшують постачання нафтопродуктів</h4>
<p>Окремий тиск на світовий баланс створюють втрати російської переробки. За даними Reuters, українські атаки безпілотниками у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> потужностей первинної переробки нафти й газу на <strong>16 НПЗ</strong> у західній, північній та південній частинах росії.</p>
<p>Для Європи цей фактор має подвійне значення. По-перше, росія до повномасштабної війни була одним із ключових постачальників дизельного пального. По-друге, після припинення приймання російського пального через війну в Україні європейський ринок став більш залежним від альтернативних джерел, включно з Близьким Сходом. Коли Близький Схід також втрачає частину переробки та логістики, ці два шоки накладаються один на одного.</p>
<h4>Дизельне пальне та авіапальне: найболючіші сегменти</h4>
<p>Найсильніше скорочення переробки б’є по середніх дистилятах — насамперед дизельному пальному та авіапальному. Це продукти, критично важливі для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, армійської логістики та авіації.</p>
<blockquote><p>«Нижчі обсяги переробки в Азії та росії мали непропорційно великий вплив на газойль і дизельне пальне. Ми бачимо, як баланс в Азії переходить від стійкого регіонального профіциту до очевидного регіонального дефіциту», — заявила аналітикиня FGE Цилін Там.</p></blockquote>
<ul>
<li>Запаси нафтопродуктів у Сінгапурі, одному з ключових нафтових хабів Азії, <strong>7 травня</strong> опустилися до найнижчого рівня більш ніж за <strong>9 місяців</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального вже в <strong>червні</strong>, якщо постачання з Перської затоки не буде повністю замінене.</li>
<li>Нігерійський НПЗ Dangote потужністю <strong>650 тис. барелів на добу</strong> у квітні майже подвоїв експорт авіапального до Європи, за даними Kpler.</li>
<li>Роздрібні ціни на дизельне пальне в ЄС у квітні досягли рекордних <strong>2,11 євро за літр</strong>, за даними Європейської комісії.</li>
</ul>
<p>Рекордні ціни на дизель у ЄС відображають одночасно втрату частини постачання з Перської затоки та припинення приймання пального з росії, яка раніше була головним постачальником Європи. У такій ситуації споживач платить не лише за нафту, а й за дефіцит переробки, дорожчу логістику та конкуренцію між регіонами за готові нафтопродукти.</p>
<h4>Ціни на нафту та нафтопродукти: Brent піднімався до 126 доларів за барель</h4>
<p>Скорочення переробки та порушення постачання вже відбилися на цінах. Еталонна нафта <strong>Brent</strong> у квітні сягала <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало максимумом за чотири роки. Окремі нафтопродукти дорожчали ще швидше: авіапальне в березні піднялося до рекордного рівня.</p>
<p>В умовах дефіциту нафтопереробники, трейдери та роздрібні оператори змушені активніше використовувати запаси сирої нафти й готового пального. Це пом’якшує поточний дефіцит, але водночас зменшує резерв безпеки ринку.</p>
<blockquote><p>«Навіть якщо війна швидко завершиться, очікується, що ціни залишатимуться на високих рівнях», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.</p></blockquote>
<p>За словами Патріка Пуянне, з запасів уже було відібрано близько <strong>500 млн барелів</strong> нафти, а цей показник може зрости до <strong>1 млрд барелів</strong>, з огляду на час, необхідний для повторного запуску об’єктів і доставки пального до Азії.</p>
<h4>Чому швидкого відновлення не буде</h4>
<p>Головна проблема полягає в тому, що світова нафтопереробна галузь увійшла в цей рік із обмеженим резервом потужностей. За словами аналітика Energy Aspects Джорджа Дікса, надлишкових можливостей для швидкої компенсації втрат небагато.</p>
<ul>
<li>За даними IIR, у <strong>2019–2026 роках</strong> було закрито близько <strong>9,69 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Причинами закриттів стали пандемія, операційні проблеми, слабка економіка частини заводів і поступове зростання електромобілів.</li>
<li>Цей обсяг дорівнює приблизно <strong>10% нинішніх робочих потужностей</strong>.</li>
</ul>
<p>Тобто світовий ринок зустрів новий шок уже після багаторічного скорочення резерву. Саме тому пошкодження НПЗ, перебої з нафтою та логістичні обмеження не можна швидко перекрити простим нарощуванням переробки в інших регіонах.</p>
<p>Міжнародне енергетичне агентство очікує, що переробка на НПЗ Перської затоки цього року знизиться до <strong>8,7 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>900 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у 2025 році. Також агентство знизило прогноз переробки російської нафти у 2026 році: у другому кварталі вона може опуститися до <strong>4,8 млн барелів на добу</strong> проти близько <strong>5,2 млн барелів на добу</strong> раніше цього року.</p>
<h4>Висновок для ринку: дефіцит став структурним, а не короткостроковим</h4>
<p>Нинішня ситуація на ринку нафти й нафтопродуктів уже не виглядає як короткий ціновий сплеск. Пошкодження НПЗ, скорочення переробки, проблеми з танкерним рухом із Перської затоки, втрата російських потужностей і низькі запаси формують більш тривалий дефіцит готового пального.</p>
<ul>
<li><strong>Для Європи</strong> головними ризиками залишаються дизельне пальне та авіапальне, оскільки регіон уже втратив російський ресурс і тепер конкурує за альтернативні постачання.</li>
<li><strong>Для Азії</strong> ключовою проблемою є перехід від регіонального профіциту газойлю та дизельного пального до дефіциту.</li>
<li><strong>Для світового ринку</strong> найважливішим сигналом є те, що майже 9% переробних потужностей виявилися недоступними в момент, коли резервні можливості галузі обмежені.</li>
</ul>
<p>Якщо відновлення НПЗ справді триватиме місяцями, високі ціни на дизельне пальне та авіапальне можуть залишатися не наслідком паніки, а результатом реального фізичного дефіциту переробки. Це означає, що ринок пального у Європі й надалі буде чутливим до будь-яких нових збоїв у Перській затоці, росії чи на морських маршрутах постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-ukraine-wars-deliver-worst-hit-years-oil-refining-output-2026-05-13/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30363-НПЗ_без_света.jpg" alt="Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки"/><br /><p>Світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу жорсткого дефіциту: атаки на НПЗ та скорочення переробки вивели з роботи майже <strong>9% глобальних потужностей</strong>. Найбільший тиск відчувають ринки дизельного пального та авіапального, а відновлення нормального балансу може тривати місяцями навіть після завершення бойових дій.</p>
<h3>Війни навколо Ірану та в Україні вибили майже 9% світових потужностей нафтопереробки</h3>
<p>Атаки на нафтопереробні заводи, пов’язані з війнами навколо Ірану та в Україні, стали найсерйознішим ударом по світовій нафтопереробці за останні роки. За оцінками Reuters із посиланням на галузевий моніторинг IIR, упродовж останніх місяців з ринку було фактично вилучено майже <strong>9% світових потужностей переробки нафти</strong>.</p>
<p>Це не просто технічна проблема окремих НПЗ. Нафтопереробка є ланкою, яка перетворює сиру нафту на бензин, дизельне пальне, авіапальне та мазут. Тому навіть за наявності нафти в системі дефіцит переробних потужностей швидко переходить у дефіцит готових нафтопродуктів і тисне на ціни для промисловості, транспорту, авіації та споживачів.</p>
<blockquote><p>«Поточна напруженість і надалі підтримуватиме ринок нафтопродуктів, не в останню чергу з огляду на пошкодження, завдані НПЗ», — заявив Reuters аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<h4>Масштаб втрат: майже 9% світової переробки</h4>
<p>За даними, наведеними в матеріалі Reuters, добовий попит на рідке пальне, включно з бензином, дизельним пальним, авіапальним і мазутом, становить близько <strong>104 млн барелів на добу</strong>. На цьому тлі вилучення з ринку кількох мільйонів барелів переробки щодня має системний ефект.</p>
<ul>
<li><strong>До 7 травня</strong> війна навколо Ірану зупинила до <strong>3,52 млн барелів на добу</strong> нафтопереробних потужностей.</li>
<li>На Близькому Сході було уражено або превентивно зупинено <strong>20 НПЗ</strong>; до середини квітня це вивело з роботи понад <strong>2,3 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Війна між росією та Україною додатково вилучила з ринку ще <strong>1,42 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою IIR.</li>
<li>Українські атаки безпілотниками, спрямовані на підрив воєнної машини москви, за розрахунками Reuters, у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> російських потужностей первинної переробки на 16 майданчиках.</li>
<li>В Азії та Європі нестача сирої нафти зменшила обсяги переробки приблизно на <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, за оцінкою аналітиків JPMorgan.</li>
</ul>
<p>У сумі перебої, пов’язані з двома війнами, дорівнюють майже <strong>9% від 100,5 млн барелів на добу</strong> глобальних нафтопереробних потужностей. Для ринку це означає, що проблема вже вийшла за межі окремих регіонів і стала глобальним фактором ціноутворення.</p>
<h4>Близький Схід: пошкодження НПЗ і дефіцит сирої нафти</h4>
<p>Війна навколо Ірану вдарила по ринку одразу двома каналами. Перший — це фізичні пошкодження НПЗ. Другий — порушення руху танкерів із Перської затоки, що обмежує доступність сирої нафти для переробників.</p>
<ul>
<li>Серед постраждалих об’єктів — НПЗ <strong>Ras Tanura</strong> потужністю <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, найбільший завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії.</li>
<li>За словами генерального директора Saudi Aramco Аміна Нассера, завод відновив роботу, однак частина установок перебуває на ремонті.</li>
<li>У Кувейті безпілотниками були уражені два з трьох НПЗ — <strong>Mina Al-Ahmadi</strong> та <strong>Mina Abdullah</strong>.</li>
<li>Ці два заводи, а також найбільший кувейтський НПЗ <strong>Al-Zour</strong> потужністю <strong>615 тис. барелів на добу</strong>, знизили обсяги переробки.</li>
</ul>
<p>Саме тому нинішній дефіцит не можна швидко ліквідувати лише переорієнтацією потоків нафти. Якщо пошкоджені установки не працюють, сира нафта не перетворюється на готове пальне в потрібних обсягах. Це особливо болісно для дизельного пального та авіапального, де ринок і до цього мав обмежений запас міцності.</p>
<h4>російська переробка: удари по інфраструктурі москви зменшують постачання нафтопродуктів</h4>
<p>Окремий тиск на світовий баланс створюють втрати російської переробки. За даними Reuters, українські атаки безпілотниками у січні — травні вивели з роботи близько <strong>700 тис. барелів на добу</strong> потужностей первинної переробки нафти й газу на <strong>16 НПЗ</strong> у західній, північній та південній частинах росії.</p>
<p>Для Європи цей фактор має подвійне значення. По-перше, росія до повномасштабної війни була одним із ключових постачальників дизельного пального. По-друге, після припинення приймання російського пального через війну в Україні європейський ринок став більш залежним від альтернативних джерел, включно з Близьким Сходом. Коли Близький Схід також втрачає частину переробки та логістики, ці два шоки накладаються один на одного.</p>
<h4>Дизельне пальне та авіапальне: найболючіші сегменти</h4>
<p>Найсильніше скорочення переробки б’є по середніх дистилятах — насамперед дизельному пальному та авіапальному. Це продукти, критично важливі для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, армійської логістики та авіації.</p>
<blockquote><p>«Нижчі обсяги переробки в Азії та росії мали непропорційно великий вплив на газойль і дизельне пальне. Ми бачимо, як баланс в Азії переходить від стійкого регіонального профіциту до очевидного регіонального дефіциту», — заявила аналітикиня FGE Цилін Там.</p></blockquote>
<ul>
<li>Запаси нафтопродуктів у Сінгапурі, одному з ключових нафтових хабів Азії, <strong>7 травня</strong> опустилися до найнижчого рівня більш ніж за <strong>9 місяців</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіапального вже в <strong>червні</strong>, якщо постачання з Перської затоки не буде повністю замінене.</li>
<li>Нігерійський НПЗ Dangote потужністю <strong>650 тис. барелів на добу</strong> у квітні майже подвоїв експорт авіапального до Європи, за даними Kpler.</li>
<li>Роздрібні ціни на дизельне пальне в ЄС у квітні досягли рекордних <strong>2,11 євро за літр</strong>, за даними Європейської комісії.</li>
</ul>
<p>Рекордні ціни на дизель у ЄС відображають одночасно втрату частини постачання з Перської затоки та припинення приймання пального з росії, яка раніше була головним постачальником Європи. У такій ситуації споживач платить не лише за нафту, а й за дефіцит переробки, дорожчу логістику та конкуренцію між регіонами за готові нафтопродукти.</p>
<h4>Ціни на нафту та нафтопродукти: Brent піднімався до 126 доларів за барель</h4>
<p>Скорочення переробки та порушення постачання вже відбилися на цінах. Еталонна нафта <strong>Brent</strong> у квітні сягала <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало максимумом за чотири роки. Окремі нафтопродукти дорожчали ще швидше: авіапальне в березні піднялося до рекордного рівня.</p>
<p>В умовах дефіциту нафтопереробники, трейдери та роздрібні оператори змушені активніше використовувати запаси сирої нафти й готового пального. Це пом’якшує поточний дефіцит, але водночас зменшує резерв безпеки ринку.</p>
<blockquote><p>«Навіть якщо війна швидко завершиться, очікується, що ціни залишатимуться на високих рівнях», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.</p></blockquote>
<p>За словами Патріка Пуянне, з запасів уже було відібрано близько <strong>500 млн барелів</strong> нафти, а цей показник може зрости до <strong>1 млрд барелів</strong>, з огляду на час, необхідний для повторного запуску об’єктів і доставки пального до Азії.</p>
<h4>Чому швидкого відновлення не буде</h4>
<p>Головна проблема полягає в тому, що світова нафтопереробна галузь увійшла в цей рік із обмеженим резервом потужностей. За словами аналітика Energy Aspects Джорджа Дікса, надлишкових можливостей для швидкої компенсації втрат небагато.</p>
<ul>
<li>За даними IIR, у <strong>2019–2026 роках</strong> було закрито близько <strong>9,69 млн барелів на добу</strong> потужностей.</li>
<li>Причинами закриттів стали пандемія, операційні проблеми, слабка економіка частини заводів і поступове зростання електромобілів.</li>
<li>Цей обсяг дорівнює приблизно <strong>10% нинішніх робочих потужностей</strong>.</li>
</ul>
<p>Тобто світовий ринок зустрів новий шок уже після багаторічного скорочення резерву. Саме тому пошкодження НПЗ, перебої з нафтою та логістичні обмеження не можна швидко перекрити простим нарощуванням переробки в інших регіонах.</p>
<p>Міжнародне енергетичне агентство очікує, що переробка на НПЗ Перської затоки цього року знизиться до <strong>8,7 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>900 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у 2025 році. Також агентство знизило прогноз переробки російської нафти у 2026 році: у другому кварталі вона може опуститися до <strong>4,8 млн барелів на добу</strong> проти близько <strong>5,2 млн барелів на добу</strong> раніше цього року.</p>
<h4>Висновок для ринку: дефіцит став структурним, а не короткостроковим</h4>
<p>Нинішня ситуація на ринку нафти й нафтопродуктів уже не виглядає як короткий ціновий сплеск. Пошкодження НПЗ, скорочення переробки, проблеми з танкерним рухом із Перської затоки, втрата російських потужностей і низькі запаси формують більш тривалий дефіцит готового пального.</p>
<ul>
<li><strong>Для Європи</strong> головними ризиками залишаються дизельне пальне та авіапальне, оскільки регіон уже втратив російський ресурс і тепер конкурує за альтернативні постачання.</li>
<li><strong>Для Азії</strong> ключовою проблемою є перехід від регіонального профіциту газойлю та дизельного пального до дефіциту.</li>
<li><strong>Для світового ринку</strong> найважливішим сигналом є те, що майже 9% переробних потужностей виявилися недоступними в момент, коли резервні можливості галузі обмежені.</li>
</ul>
<p>Якщо відновлення НПЗ справді триватиме місяцями, високі ціни на дизельне пальне та авіапальне можуть залишатися не наслідком паніки, а результатом реального фізичного дефіциту переробки. Це означає, що ринок пального у Європі й надалі буде чутливим до будь-яких нових збоїв у Перській затоці, росії чи на морських маршрутах постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-ukraine-wars-deliver-worst-hit-years-oil-refining-output-2026-05-13/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/14/vijni-navkolo-iranu-ta-v-ukra%d1%97ni-vibili-majzhe-9-svitovix-potuzhnostej-naftopererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ризик бензину по $5 за галон у США вже не можна відкидати</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 May 2026 06:12:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153946</guid>
		<description><![CDATA[Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти. За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії. Ризик для споживачів За даними матеріалу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 07:35:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153869</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br />Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива. ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>S&amp;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:21:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153867</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br />Війна між США та Іраном змусила S&#38;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 06:48:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[market volatility]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[S\&P Global]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність ринку]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153860</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br />Platts, що входить до S&#38;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з 1 долара за тонну до 2 доларів за тонну. Причиною названа висока ринкова волатильність, пов&#8217;язана із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br /><p>Platts, що входить до S&amp;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з <strong>1 долара за тонну до 2 доларів за тонну</strong>. Причиною названа <strong>висока ринкова волатильність</strong>, пов&#8217;язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Що саме змінив Platts</h3>
<ul>
<li>Для <strong>European Clean Refined Products</strong> у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на <strong>до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Platts окремо наголосив, що це <strong>тимчасова зміна</strong>, яка діє <strong>лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Які саме сегменти ринку охоплені</h3>
<ul>
<li>У сегменті <strong>middle distillates</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE jet fuel cargoes</li>
<li>Platts FOB FARAG jet fuel barges</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD barges</li>
<li>Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges</li>
<li>Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів</em></li>
</ul>
</li>
<li>У сегменті <strong>light ends</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts FOB Med gasoline cargoes</li>
<li>Platts NWE gasoline barges and cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE naphtha cargoes</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>Подвоєння допустимого кроку зміни ціни</strong> з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.</li>
<li>Оскільки зміна охоплює <strong>ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha</strong>, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.</li>
</ul>
<h3>Чому Ормузька протока стала визначальним чинником</h3>
<ul>
<li>Підставою для тимчасового рішення стала <strong>висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Це дає підстави стверджувати, що <strong>геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик</strong> для європейського ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Додаткова зміна в LPG</h3>
<ul>
<li>Для ринку <strong>LPG coasters, barges and cargoes</strong> 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з <strong>1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Ця зміна також <strong>діє лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Який сигнал отримав ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/042126-platts-european-clean-refined-market-on-close-incrementability-changes-april-21" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br /><p>Platts, що входить до S&amp;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з <strong>1 долара за тонну до 2 доларів за тонну</strong>. Причиною названа <strong>висока ринкова волатильність</strong>, пов&#8217;язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Що саме змінив Platts</h3>
<ul>
<li>Для <strong>European Clean Refined Products</strong> у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на <strong>до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Platts окремо наголосив, що це <strong>тимчасова зміна</strong>, яка діє <strong>лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Які саме сегменти ринку охоплені</h3>
<ul>
<li>У сегменті <strong>middle distillates</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE jet fuel cargoes</li>
<li>Platts FOB FARAG jet fuel barges</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD barges</li>
<li>Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges</li>
<li>Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів</em></li>
</ul>
</li>
<li>У сегменті <strong>light ends</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts FOB Med gasoline cargoes</li>
<li>Platts NWE gasoline barges and cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE naphtha cargoes</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>Подвоєння допустимого кроку зміни ціни</strong> з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.</li>
<li>Оскільки зміна охоплює <strong>ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha</strong>, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.</li>
</ul>
<h3>Чому Ормузька протока стала визначальним чинником</h3>
<ul>
<li>Підставою для тимчасового рішення стала <strong>висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Це дає підстави стверджувати, що <strong>геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик</strong> для європейського ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Додаткова зміна в LPG</h3>
<ul>
<li>Для ринку <strong>LPG coasters, barges and cargoes</strong> 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з <strong>1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Ця зміна також <strong>діє лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Який сигнал отримав ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/042126-platts-european-clean-refined-market-on-close-incrementability-changes-april-21" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/aviapalne/feed/ ) in 0.31310 seconds, on Jun 26th, 2026 at 8:52 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 26th, 2026 at 9:52 am UTC -->