<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; aviation fuel</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/aviation-fuel/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Іспанія підтримала спільні закупівлі авіаційного пального в ЄС на тлі рекордних цін і ризику дефіциту в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/21/ispaniya-pidtrimala-spilni-zakupivli-aviacijnogo-palnogo-v-yes-na-tli-rekordnix-cin-i-riziku-deficitu-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/21/ispaniya-pidtrimala-spilni-zakupivli-aviacijnogo-palnogo-v-yes-na-tli-rekordnix-cin-i-riziku-deficitu-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Apr 2026 05:41:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[kerosene]]></category>
		<category><![CDATA[refinery output]]></category>
		<category><![CDATA[Spain]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[реактивне пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153854</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30286-Испани_герб.png" alt="Іспанія підтримала спільні закупівлі авіаційного пального в ЄС на тлі рекордних цін і ризику дефіциту в Європі"/><br />Іспанія заявила про готовність активно долучитися до можливого механізму ЄС зі спільного використання запасів авіаційного пального та до спільних закупівель, тоді як Європа намагається стабілізувати постачання після різкого загострення кризи на Близькому Сході. Попри напруження на ринку, нові дані Kpler і LSEG показують зростання надходжень авіаційного пального зі США та Нігерії. Водночас ціни залишаються поблизу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30286-Испани_герб.png" alt="Іспанія підтримала спільні закупівлі авіаційного пального в ЄС на тлі рекордних цін і ризику дефіциту в Європі"/><br /><p>Іспанія заявила про готовність активно долучитися до можливого механізму ЄС зі спільного використання запасів авіаційного пального та до спільних закупівель, тоді як Європа намагається стабілізувати постачання після різкого загострення кризи на Близькому Сході. Попри напруження на ринку, нові дані Kpler і LSEG показують зростання надходжень авіаційного пального зі США та Нігерії. Водночас ціни залишаються поблизу рекордних рівнів — близько <strong>175 доларів за барель</strong>, а запаси в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен впали до <strong>найнижчого рівня за чотири роки</strong>. Це означає, що Європа отримала додаткові обсяги, але ще не позбулася ризику дефіциту напередодні літнього піку авіаперевезень.</p>
<h2>Іспанія робить ставку на координацію в межах ЄС</h2>
<ul>
<li>Міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен заявила, що країна <strong>активно братиме участь</strong> у можливому європейському механізмі спільного використання запасів авіаційного пального.</li>
<li>За її словами, <strong>спільна платформа закупівель</strong> може посилити переговорну позицію покупців і допомогти країнам отримувати пальне за <strong>доступнішими цінами</strong>.</li>
<li>Висновок: ЄС розглядає не лише екстрений перерозподіл ресурсів, а й <strong>колективний інструмент впливу на ринок</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Іспанія завжди демонструвала свою відданість солідарності та спільній роботі. Ми подивимося, що саме передбачає ця пропозиція, і братимемо активну участь». — Сара Аагесен, міністерка енергетики Іспанії</p></blockquote>
<h2>Причина кризи — збій головного каналу імпорту для Європи</h2>
<ul>
<li>Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, а також відповідь Тегерана, <strong>спровокували кризу постачання</strong> авіаційного пального.</li>
<li>ЄС залежить від країн Перської затоки майже на <strong>75%</strong> у структурі імпорту авіаційного пального.</li>
<li>Постачання були порушені через те, що Ормузька протока фактично виявилася <strong>закритою</strong>.</li>
<li>Висновок: проблема має не локальний, а <strong>системний імпортний характер</strong>, оскільки під ударом опинилося джерело, від якого Європа залежить на три чверті. Коли майже 75% імпорту прив’язані до одного регіону, будь-який збій у критичному вузлі транспортування автоматично стає загальноєвропейською проблемою.</li>
</ul>
<h2>Іспанія входить у кризу з сильнішої позиції, ніж частина інших країн Європи</h2>
<ul>
<li>Сара Аагесен наголосила, що Іспанія краще підготовлена до кризи завдяки <strong>мережі нафтопереробних заводів</strong> та постачанню переважно з <strong>Америки і Північної Африки</strong>.</li>
<li>На окремих підприємствах іспанські переробники збільшили випуск на <strong>до 60%</strong> від звичайного рівня.</li>
<li>Це дало змогу країні увійти в літній сезон із запасами гасу на <strong>максимальному рівні</strong>.</li>
<li>Висновок: перевага Іспанії полягає не у відсутності кризи, а у <strong>кращій диверсифікації джерел і гнучкішій внутрішній переробці</strong>. Два фактори стійкості — альтернативна географія постачання та нарощення переробки всередині країни.</li>
</ul>
<h2>Європа вже отримує додаткові обсяги, але ринок залишається напруженим</h2>
<ul>
<li>За даними Kpler і LSEG, цього тижня Європа має отримати <strong>більші надходження</strong> авіаційного пального зі США та Нігерії, ніж тижнем раніше.</li>
<li>Постачання зі США в Європу у квітні поки що оцінюються на рівні <strong>164-174 тис. барелів на добу</strong> з урахуванням уже розвантажених суден і тих, що ще мають прибути.</li>
<li>Для порівняння, минулого тижня очікувалося <strong>149-200 тис. барелів на добу</strong>, що є рекордом за даними LSEG від 2015 року і Kpler від 2017 року.</li>
<li>Імпорт із Нігерії у квітні наразі становить близько <strong>78-96 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це також <strong>рекордний рівень</strong> і свідчення зростання ролі Нігерії після запуску у 2024 році НПЗ Dangote — найбільшого в Африці.</li>
<li>Висновок: Європа вже <strong>переорієнтовує потоки</strong> з Перської затоки на Атлантичний басейн. Саме США і Нігерія  є джерелами збільшених та рекордних надходжень, які мають підтримати європейський ринок.</li>
</ul>
<h2>Ціни й запаси показують, що дефіцит ще не подолано</h2>
<ul>
<li>Минулого місяця ціни на авіаційне пальне досягли <strong>історичного максимуму</strong>.</li>
<li>Вони залишаються підвищеними і тримаються поблизу <strong>175 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Від початку війни ціна <strong>майже подвоїлася</strong>.</li>
<li>Запаси авіаційного пального в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен минулого тижня впали до <strong>мінімуму за чотири роки</strong>.</li>
<li>Висновок: додатковий імпорт поки що не відновив ринкову рівновагу. Якби нові постачання вже повністю компенсували втрати, ринок не утримував би ціни поблизу рекордів, а запаси не залишалися б на чотирирічному мінімумі.</li>
</ul>
<h2>Ризик для авіасполучення переноситься на кінець травня і літній сезон</h2>
<ul>
<li>Генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш попередив, що з <strong>кінця травня</strong> в Європі можуть початися <strong>скасування рейсів</strong> через нестачу авіаційного пального.</li>
<li>Це створює загрозу для <strong>пікового літнього сезону подорожей</strong>, коли навантаження на авіаційну систему традиційно зростає.</li>
<li>Висновок: енергетична проблема вже переходить у <strong>транспортно-економічну площину</strong>. Якщо дефіцит пального загрожує скасуванням рейсів, наслідки виходять за межі ринку нафтопродуктів і напряму впливають на мобільність, туризм і доходи перевізників.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>«Рейси в Європі можуть почати скасовувати з кінця травня через нестачу авіаційного пального». — Віллі Волш, генеральний директор IATA</em></p></blockquote>
<h2>Висноки</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> ринок авіаційного пального в Європі увійшов у фазу гострої геополітичної залежності від логістики і зовнішнього імпорту.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> Іспанія на тлі загальноєвропейської кризи виглядає відносно стійкішою. Країна спирається на власну переробку, постачання з Америки та Північної Африки і наростила випуск на окремих НПЗ до 60% від звичайного рівня.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рекордні надходження зі США та Нігерії лише пом’якшують дефіцит, але не знімають ризиків. Це підтверджують одночасно три показники — ціна близько 175 доларів за барель, майже дворазове зростання від початку війни та мінімум запасів за чотири роки.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> спільні закупівлі і взаємне використання запасів у ЄС стають не політичним жестом, а практичним інструментом стабілізації ринку. Європейські авіакомпанії вже закликають ЄС до надзвичайних заходів, а ризик скасування рейсів з кінця травня робить рішення терміновим.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/spain-says-it-would-actively-participate-potential-eu-jet-fuel-sharing-2026-04-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30286-Испани_герб.png" alt="Іспанія підтримала спільні закупівлі авіаційного пального в ЄС на тлі рекордних цін і ризику дефіциту в Європі"/><br /><p>Іспанія заявила про готовність активно долучитися до можливого механізму ЄС зі спільного використання запасів авіаційного пального та до спільних закупівель, тоді як Європа намагається стабілізувати постачання після різкого загострення кризи на Близькому Сході. Попри напруження на ринку, нові дані Kpler і LSEG показують зростання надходжень авіаційного пального зі США та Нігерії. Водночас ціни залишаються поблизу рекордних рівнів — близько <strong>175 доларів за барель</strong>, а запаси в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен впали до <strong>найнижчого рівня за чотири роки</strong>. Це означає, що Європа отримала додаткові обсяги, але ще не позбулася ризику дефіциту напередодні літнього піку авіаперевезень.</p>
<h2>Іспанія робить ставку на координацію в межах ЄС</h2>
<ul>
<li>Міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен заявила, що країна <strong>активно братиме участь</strong> у можливому європейському механізмі спільного використання запасів авіаційного пального.</li>
<li>За її словами, <strong>спільна платформа закупівель</strong> може посилити переговорну позицію покупців і допомогти країнам отримувати пальне за <strong>доступнішими цінами</strong>.</li>
<li>Висновок: ЄС розглядає не лише екстрений перерозподіл ресурсів, а й <strong>колективний інструмент впливу на ринок</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Іспанія завжди демонструвала свою відданість солідарності та спільній роботі. Ми подивимося, що саме передбачає ця пропозиція, і братимемо активну участь». — Сара Аагесен, міністерка енергетики Іспанії</p></blockquote>
<h2>Причина кризи — збій головного каналу імпорту для Європи</h2>
<ul>
<li>Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, а також відповідь Тегерана, <strong>спровокували кризу постачання</strong> авіаційного пального.</li>
<li>ЄС залежить від країн Перської затоки майже на <strong>75%</strong> у структурі імпорту авіаційного пального.</li>
<li>Постачання були порушені через те, що Ормузька протока фактично виявилася <strong>закритою</strong>.</li>
<li>Висновок: проблема має не локальний, а <strong>системний імпортний характер</strong>, оскільки під ударом опинилося джерело, від якого Європа залежить на три чверті. Коли майже 75% імпорту прив’язані до одного регіону, будь-який збій у критичному вузлі транспортування автоматично стає загальноєвропейською проблемою.</li>
</ul>
<h2>Іспанія входить у кризу з сильнішої позиції, ніж частина інших країн Європи</h2>
<ul>
<li>Сара Аагесен наголосила, що Іспанія краще підготовлена до кризи завдяки <strong>мережі нафтопереробних заводів</strong> та постачанню переважно з <strong>Америки і Північної Африки</strong>.</li>
<li>На окремих підприємствах іспанські переробники збільшили випуск на <strong>до 60%</strong> від звичайного рівня.</li>
<li>Це дало змогу країні увійти в літній сезон із запасами гасу на <strong>максимальному рівні</strong>.</li>
<li>Висновок: перевага Іспанії полягає не у відсутності кризи, а у <strong>кращій диверсифікації джерел і гнучкішій внутрішній переробці</strong>. Два фактори стійкості — альтернативна географія постачання та нарощення переробки всередині країни.</li>
</ul>
<h2>Європа вже отримує додаткові обсяги, але ринок залишається напруженим</h2>
<ul>
<li>За даними Kpler і LSEG, цього тижня Європа має отримати <strong>більші надходження</strong> авіаційного пального зі США та Нігерії, ніж тижнем раніше.</li>
<li>Постачання зі США в Європу у квітні поки що оцінюються на рівні <strong>164-174 тис. барелів на добу</strong> з урахуванням уже розвантажених суден і тих, що ще мають прибути.</li>
<li>Для порівняння, минулого тижня очікувалося <strong>149-200 тис. барелів на добу</strong>, що є рекордом за даними LSEG від 2015 року і Kpler від 2017 року.</li>
<li>Імпорт із Нігерії у квітні наразі становить близько <strong>78-96 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це також <strong>рекордний рівень</strong> і свідчення зростання ролі Нігерії після запуску у 2024 році НПЗ Dangote — найбільшого в Африці.</li>
<li>Висновок: Європа вже <strong>переорієнтовує потоки</strong> з Перської затоки на Атлантичний басейн. Саме США і Нігерія  є джерелами збільшених та рекордних надходжень, які мають підтримати європейський ринок.</li>
</ul>
<h2>Ціни й запаси показують, що дефіцит ще не подолано</h2>
<ul>
<li>Минулого місяця ціни на авіаційне пальне досягли <strong>історичного максимуму</strong>.</li>
<li>Вони залишаються підвищеними і тримаються поблизу <strong>175 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Від початку війни ціна <strong>майже подвоїлася</strong>.</li>
<li>Запаси авіаційного пального в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен минулого тижня впали до <strong>мінімуму за чотири роки</strong>.</li>
<li>Висновок: додатковий імпорт поки що не відновив ринкову рівновагу. Якби нові постачання вже повністю компенсували втрати, ринок не утримував би ціни поблизу рекордів, а запаси не залишалися б на чотирирічному мінімумі.</li>
</ul>
<h2>Ризик для авіасполучення переноситься на кінець травня і літній сезон</h2>
<ul>
<li>Генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш попередив, що з <strong>кінця травня</strong> в Європі можуть початися <strong>скасування рейсів</strong> через нестачу авіаційного пального.</li>
<li>Це створює загрозу для <strong>пікового літнього сезону подорожей</strong>, коли навантаження на авіаційну систему традиційно зростає.</li>
<li>Висновок: енергетична проблема вже переходить у <strong>транспортно-економічну площину</strong>. Якщо дефіцит пального загрожує скасуванням рейсів, наслідки виходять за межі ринку нафтопродуктів і напряму впливають на мобільність, туризм і доходи перевізників.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>«Рейси в Європі можуть почати скасовувати з кінця травня через нестачу авіаційного пального». — Віллі Волш, генеральний директор IATA</em></p></blockquote>
<h2>Висноки</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> ринок авіаційного пального в Європі увійшов у фазу гострої геополітичної залежності від логістики і зовнішнього імпорту.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> Іспанія на тлі загальноєвропейської кризи виглядає відносно стійкішою. Країна спирається на власну переробку, постачання з Америки та Північної Африки і наростила випуск на окремих НПЗ до 60% від звичайного рівня.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рекордні надходження зі США та Нігерії лише пом’якшують дефіцит, але не знімають ризиків. Це підтверджують одночасно три показники — ціна близько 175 доларів за барель, майже дворазове зростання від початку війни та мінімум запасів за чотири роки.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> спільні закупівлі і взаємне використання запасів у ЄС стають не політичним жестом, а практичним інструментом стабілізації ринку. Європейські авіакомпанії вже закликають ЄС до надзвичайних заходів, а ризик скасування рейсів з кінця травня робить рішення терміновим.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/spain-says-it-would-actively-participate-potential-eu-jet-fuel-sharing-2026-04-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/21/ispaniya-pidtrimala-spilni-zakupivli-aviacijnogo-palnogo-v-yes-na-tli-rekordnix-cin-i-riziku-deficitu-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA: заміщення офлайн-зустрічей онлайн-форматом може швидко послабити тиск на ринок пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-zamishhennya-oflajn-zustrichej-onlajn-formatom-mozhe-shvidko-poslabiti-tisk-na-rinok-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-zamishhennya-oflajn-zustrichej-onlajn-formatom-mozhe-shvidko-poslabiti-tisk-na-rinok-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 22:05:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[business travel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[ESG]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Ukrainian fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[virtual meetings]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ділові поїздки]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[онлайн-зустрічі]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок України]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153797</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30259-интернет.png" alt="IEA: заміщення офлайн-зустрічей онлайн-форматом може швидко послабити тиск на ринок пального"/><br />Міжнародне енергетичне агентство, або IEA, прямо вказує на один із найшвидших способів зниження споживання нафти: скорочення ділових авіаперельотів там, де їх можуть замінити онлайн-зустрічі. Для ринку пального це важливий сигнал, тому що йдеться не про довгий інфраструктурний проєкт, а про поведінкову зміну, яка вже довела свою ефективність під час пандемії Covid. Короткостроковий ефект, за оцінкою [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30259-интернет.png" alt="IEA: заміщення офлайн-зустрічей онлайн-форматом може швидко послабити тиск на ринок пального"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство, або IEA, прямо вказує на один із найшвидших способів зниження споживання нафти: скорочення ділових авіаперельотів там, де їх можуть замінити онлайн-зустрічі. Для ринку пального це важливий сигнал, тому що йдеться не про довгий інфраструктурний проєкт, а про поведінкову зміну, яка вже довела свою ефективність під час пандемії Covid. Короткостроковий ефект, за оцінкою IEA, може сягати <strong>260 тис. барелів на добу</strong> зекономленої нафти.</p>
<h3>Онлайн-формат стає інструментом швидкого зниження нафтового тиску на паливний ринок</h3>
<p>Логіка IEA проста: коли частину офлайн-зустрічей замінюють віртуальною взаємодією, ринок отримує не лише організаційну зміну, а й цілком вимірюваний паливний результат. У фокусі агентства — передусім ділова мобільність, яка до пандемії займала помітну частку пасажирських авіаподорожей у розвинених економіках. Саме цей сегмент виявився одним із найчутливіших до переходу в онлайн.</p>
<p>Для паливного ринку це означає важливу річ: частину попиту можна зменшувати не лише через дорожче пальне, податки чи адміністративні обмеження, а через іншу модель ділової взаємодії. Ідеться не про відмову від особистої присутності як такої, а про перенесення значної частини робочих контактів у цифрове середовище там, де це не шкодить результату. Саме тому акцент на заміщенні офлайн-зустрічей онлайн-форматом має прикладне значення і для паливного ринку України.</p>
<h4>Чому цей підхід виглядає реалістичним</h4>
<p>IEA спирається не на гіпотезу, а на практику останніх років. Під час Covid віртуальні ділові контакти стали значно поширенішими, а багато компаній вклали значні кошти в покращення якості дистанційної комунікації. У результаті онлайн-зустрічі стали більш ефективною, прийнятною і життєздатною альтернативою діловим перельотам та прямій фізичній взаємодії. Важливо, що бізнес у цих умовах не лише продовжив роботу, а в окремих випадках навіть покращив результати.</p>
<ul>
<li>Серед компаній, які вже оголосили цілі зі скорочення викидів від ділових поїздок, IEA називає <strong>HSBC</strong>, <strong>Zurich Insurance</strong>, <strong>Bain &amp; Company</strong> і <strong>S&amp;P Global</strong>.</li>
<li>Оголошені орієнтири скорочення викидів від ділових подорожей сягають <strong>70%</strong>.</li>
<li>Такий підхід IEA прямо пов’язує з виконанням <strong>ESG-цілей</strong>, тобто екологічних, соціальних та управлінських орієнтирів компаній, а також зі зменшенням корпоративного вуглецевого сліду.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального цей аргумент важливий подвійно. По-перше, менший обсяг ділових поїздок означає менший попит на нафтопродукти. По-друге, коли компанії закладають цифровий формат комунікації в корпоративну політику, це вже не разова антикризова реакція, а структурна зміна поведінки. Саме такі зміни зазвичай мають найбільший і найтриваліший вплив на ринок.</p>
<h4>Що це означає для ціноутворення і ринкової поведінки</h4>
<p>IEA окремо звертає увагу, що високі ціни на нафту самі по собі можуть відбивати у перевізників бажання підтримувати маршрути з низьким завантаженням, особливо якщо діловий попит слабшає.</p>
<p>У підсумку головний висновок IEA виглядає прагматично: коли офлайн-взаємодію замінюють онлайн-форматом там, де це можливо, ринок отримує швидке і вимірюване зниження нафтового навантаження. Для паливного сектору це не другорядна тема, а один із небагатьох інструментів, який може дати короткостроковий результат без капіталомістких рішень і без втрати ділової активності. Саме тому онлайн-зустрічі вже варто розглядати не лише як комунікаційний формат, а і як фактор енергетичної стійкості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
<p>Зображення: <a href="https://png.klev.club/13873-silujet-poezda.html" target="_blank">png.klev.club</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30259-интернет.png" alt="IEA: заміщення офлайн-зустрічей онлайн-форматом може швидко послабити тиск на ринок пального"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство, або IEA, прямо вказує на один із найшвидших способів зниження споживання нафти: скорочення ділових авіаперельотів там, де їх можуть замінити онлайн-зустрічі. Для ринку пального це важливий сигнал, тому що йдеться не про довгий інфраструктурний проєкт, а про поведінкову зміну, яка вже довела свою ефективність під час пандемії Covid. Короткостроковий ефект, за оцінкою IEA, може сягати <strong>260 тис. барелів на добу</strong> зекономленої нафти.</p>
<h3>Онлайн-формат стає інструментом швидкого зниження нафтового тиску на паливний ринок</h3>
<p>Логіка IEA проста: коли частину офлайн-зустрічей замінюють віртуальною взаємодією, ринок отримує не лише організаційну зміну, а й цілком вимірюваний паливний результат. У фокусі агентства — передусім ділова мобільність, яка до пандемії займала помітну частку пасажирських авіаподорожей у розвинених економіках. Саме цей сегмент виявився одним із найчутливіших до переходу в онлайн.</p>
<p>Для паливного ринку це означає важливу річ: частину попиту можна зменшувати не лише через дорожче пальне, податки чи адміністративні обмеження, а через іншу модель ділової взаємодії. Ідеться не про відмову від особистої присутності як такої, а про перенесення значної частини робочих контактів у цифрове середовище там, де це не шкодить результату. Саме тому акцент на заміщенні офлайн-зустрічей онлайн-форматом має прикладне значення і для паливного ринку України.</p>
<h4>Чому цей підхід виглядає реалістичним</h4>
<p>IEA спирається не на гіпотезу, а на практику останніх років. Під час Covid віртуальні ділові контакти стали значно поширенішими, а багато компаній вклали значні кошти в покращення якості дистанційної комунікації. У результаті онлайн-зустрічі стали більш ефективною, прийнятною і життєздатною альтернативою діловим перельотам та прямій фізичній взаємодії. Важливо, що бізнес у цих умовах не лише продовжив роботу, а в окремих випадках навіть покращив результати.</p>
<ul>
<li>Серед компаній, які вже оголосили цілі зі скорочення викидів від ділових поїздок, IEA називає <strong>HSBC</strong>, <strong>Zurich Insurance</strong>, <strong>Bain &amp; Company</strong> і <strong>S&amp;P Global</strong>.</li>
<li>Оголошені орієнтири скорочення викидів від ділових подорожей сягають <strong>70%</strong>.</li>
<li>Такий підхід IEA прямо пов’язує з виконанням <strong>ESG-цілей</strong>, тобто екологічних, соціальних та управлінських орієнтирів компаній, а також зі зменшенням корпоративного вуглецевого сліду.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального цей аргумент важливий подвійно. По-перше, менший обсяг ділових поїздок означає менший попит на нафтопродукти. По-друге, коли компанії закладають цифровий формат комунікації в корпоративну політику, це вже не разова антикризова реакція, а структурна зміна поведінки. Саме такі зміни зазвичай мають найбільший і найтриваліший вплив на ринок.</p>
<h4>Що це означає для ціноутворення і ринкової поведінки</h4>
<p>IEA окремо звертає увагу, що високі ціни на нафту самі по собі можуть відбивати у перевізників бажання підтримувати маршрути з низьким завантаженням, особливо якщо діловий попит слабшає.</p>
<p>У підсумку головний висновок IEA виглядає прагматично: коли офлайн-взаємодію замінюють онлайн-форматом там, де це можливо, ринок отримує швидке і вимірюване зниження нафтового навантаження. Для паливного сектору це не другорядна тема, а один із небагатьох інструментів, який може дати короткостроковий результат без капіталомістких рішень і без втрати ділової активності. Саме тому онлайн-зустрічі вже варто розглядати не лише як комунікаційний формат, а і як фактор енергетичної стійкості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
<p>Зображення: <a href="https://png.klev.club/13873-silujet-poezda.html" target="_blank">png.klev.club</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-zamishhennya-oflajn-zustrichej-onlajn-formatom-mozhe-shvidko-poslabiti-tisk-na-rinok-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>SAF у Європі дорожчає до максимуму за 17 місяців: дефіцит пропозиції штовхає ринок угору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/26/saf-u-yevropi-dorozhchaye-do-maksimumu-za-17-misyaciv-deficit-propozici%d1%97-shtovxaye-rinok-ugoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/26/saf-u-yevropi-dorozhchaye-do-maksimumu-za-17-misyaciv-deficit-propozici%d1%97-shtovxaye-rinok-ugoru/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Nov 2025 07:36:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[HEFA-SPK]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[sustainable aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[мандати SAF]]></category>
		<category><![CDATA[ринок авіаційного пального Європи]]></category>
		<category><![CDATA[стале авіаційне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на авіапаливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153383</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29989-SAF.jpg" alt="SAF у Європі дорожчає до максимуму за 17 місяців: дефіцит пропозиції штовхає ринок угору"/><br />Європейські ціни на стале авіаційне паливо (SAF) у серпні зросли майже на 30%, до 2631 дол./т за Neat SAF FOB Barges у Північно-Західній Європі, що майже у 3,7 раза дорожче за звичайне реактивне паливо. На тлі обов’язкового 2%-го домішування SAF до реактивного пального в ЄС та Великій Британії, стабільних цін на відходи олій (UCO, жир) [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29989-SAF.jpg" alt="SAF у Європі дорожчає до максимуму за 17 місяців: дефіцит пропозиції штовхає ринок угору"/><br /><p>Європейські ціни на стале авіаційне паливо (SAF) у серпні зросли майже на <strong>30%</strong>, до <strong>2631 дол./т</strong> за Neat SAF FOB Barges у Північно-Західній Європі, що майже у <strong>3,7 раза дорожче</strong> за звичайне реактивне паливо. На тлі обов’язкового <strong>2%-го</strong> домішування SAF до реактивного пального в ЄС та Великій Британії, стабільних цін на відходи олій (UCO, жир) і зміни маржинальності між SAF та відновлюваним дизелем (HVO), ринок входить у фазу, коли <strong>дефіцит постачання</strong> та <strong>мандатний попит</strong> формують нову цінову реальність для авіакомпаній і пасажирів.</p>
<h2>Подорожчання SAF у Європі</h2>
<ul>
<li><strong>Ціновий вузол</strong>
<ul>
<li>Зростання ціни SAF у серпні майже на <strong>30%</strong>.</li>
<li>Рівень <strong>2631 дол./т</strong> на 28 серпня, що означає плюс <strong>570 дол./т</strong> за місяць.</li>
<li>Премія SAF до реактивного пального сягає <strong>3,7 разу</strong>.</li>
<li>Ринкові очікування: можливий вихід вище <strong>3000 дол./т</strong>, як це вже було в листопаді 2023 року.</li>
</ul>
</li>
<li><strong> «Сировина та маржа»</strong>
<ul>
<li>Ціни на <strong>UCO</strong> та <strong>яловичий/тваринний жир</strong> загалом стабільні.</li>
<li>Маржа HEFA-SPK для SAF оцінюється близько <strong>900 дол./т</strong>, що істотно покращує економіку виробників.</li>
<li>Стабільна сировина + зростання цін на продукт =&gt; <strong>посилення інвестиційної привабливості</strong> виробництва SAF.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Мандати та виконання»</strong>
<ul>
<li>З <strong>січня</strong> в ЄС і Великій Британії діє вимога: <strong>2% SAF</strong> у суміші з реактивним пальним.</li>
<li>У Великій Британії за перше півріччя фактична частка SAF у поставках авіапального – лише <strong>1,345%</strong>.</li>
<li>Це створює <strong>дефіцит виконання мандату</strong> та підштовхує попит на спотовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Баланс SAF vs HVO»</strong>
<ul>
<li>SAF і відновлюваний дизель (HVO/RD) виробляються на тих самих HEFA-установках.</li>
<li>Раніше <strong>HVO був дорожчим</strong>, тому нафтопереробники віддавали пріоритет дорожньому паливу.</li>
<li>Тепер SAF <strong>повернув премію над HVO</strong>, що теоретично має стимулювати збільшення випуску SAF.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Міжрегіональна логістика»</strong>
<ul>
<li>Обмеження ЄС щодо <strong>антидемпінгу на імпорт HVO з Азії</strong> знижують гнучкість постачання для НПЗ.</li>
<li>Для SAF таких обмежень немає, що <strong>покращує арбітражні можливості</strong> з Азії до Європи.</li>
<li>Постачання можливе з <strong>Китаю, Сінгапуру, Малайзії</strong>, а також зі <strong>Сполучених Штатів</strong> (хоча поки що в невеликих обсягах).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Авіакомпанії та пасажири»</strong>
<ul>
<li>SAF суттєво дорожчий за звичайне авіапальне, але <strong>підвищення вартості квитків поки що часто непомітне</strong>.</li>
<li>Дослідження IATA показує, що «імпліцитна ціна SAF» через <em>«комісії за відповідність»</em> для авіакомпаній становила <strong>3000–3500 дол./т</strong> при спотових цінах <strong>1750–1900 дол./т</strong>.</li>
<li>Попри нинішню практику, з подальшим розгортанням мандатів авіакомпанії <strong>не зможуть безкінечно приховувати «зелений» преміум SAF</strong> від пасажирів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Рекордне подорожчання SAF у Північно-Західній Європі</h2>
<p>За даними General Index (GX), <strong>серпень</strong> став переломним місяцем для ринку сталого авіаційного пального в Європі. Індексна ціна Neat SAF FOB Barges у Північно-Західній Європі досягла <strong>2631 дол./т</strong> станом на 28 серпня, що означає приріст на <strong>570 дол./т</strong> лише за один місяць. Таким чином, усього за кілька тижнів SAF подорожчав майже на <strong>30%</strong> і став приблизно в <strong>3,7 раза дорожчим</strong> за звичайне реактивне пальне.</p>
<p>Ця цінова динаміка повертає ринок у зону, яку учасники бачили лише наприкінці 2023 року. Останні пропозиції продавців на ринку натякають: <strong>позначка у 3000 дол./т</strong> знову може стати реальністю, якщо ринок не побачить суттєвого полегшення з боку постачання.</p>
<h2>Спотовий ринок: домінування покупців і відкладена реакція продавців</h2>
<p>Ринковий ривок SAF у серпні значною мірою пояснюється <strong>активністю покупців у спотових угодах</strong>. Індексна методологія GX фіксує щоденні цінові сесії, де відстежуються заявки на купівлю, пропозиції та угоди.</p>
<ul>
<li>На початку місяця на стороні продажу був активний трейдер <strong>Gunvor</strong>.</li>
<li>Після цього впродовж <strong>10 торговельних сесій</strong> єдиним учасником на стороні покупців стала <strong>Shell</strong>, що системно підвищувала заявки на баржі SAF.</li>
<li>За цей період <strong>рівень заявок зріс на 44%</strong>.</li>
<li>Лише на <strong>одинадцятій сесії</strong> до ринку повернувся продавець – <strong>Petroineos</strong> – однак <em>жодної угоди укладено не було</em>.</li>
</ul>
<p>Така картина означає, що <strong>дефіцит пропозиції</strong> поєднався з <strong>зростаючим мандатним попитом</strong>, створивши ідеальні умови для цінового сплеску. Ринок частково «перепочив» наприкінці місяця, але, попри паузу, <strong>ризик подальшого зростання цін залишається</strong>, адже структурні чинники поки не змінено.</p>
<h2>Сировина стабільна, маржа виробників SAF – на максимумах</h2>
<p>На противагу стрімкому зростанню цін на SAF, <strong>ринок сировини</strong> виглядає значно спокійнішим. Вартість <strong>використаної кулінарної олії (UCO)</strong> та &lt;strongтваринного жиру&gt;залишається відносно стабільною, <em>попри глобальні зміни політики</em> в окремих регіонах.</p>
<ul>
<li>Політичні рішення у США щодо стимулів для внутрішніх виробників і вимог до джерел сировини ще <strong>не призвели до різкого здорожчання UCO</strong> на глобальному рівні.</li>
<li>Якщо США імпортуватимуть менше UCO з Азії, <strong>обсяги зможуть бути переорієнтовані</strong> на інші ринки.</li>
<li>Це може частково компенсувати зниження експорту UCO з Китаю, яке фіксується від початку року.</li>
</ul>
<p>Для виробників SAF це означає, що за умов <strong>стабільних цін на сировину</strong> та <strong>рекордних цін на готовий продукт</strong> маржа суттєво покращується. За розрахунками GX, проста маржа <strong>HEFA-SPK</strong> нині становить близько <strong>900 дол./т</strong>, що є серйозним сигналом для інвесторів і самих виробників, які до цього переживали період слабшої рентабельності.</p>
<h2>Мандати й відставання у виконанні: британський кейс</h2>
<p>Ключовим драйвером попиту на SAF стали <strong>регуляторні мандати</strong> в ЄС і Великій Британії. З <strong>січня</strong> постачальники авіаційного пального зобов’язані домішувати <strong>2% SAF</strong> до звичайного реактивного пального.</p>
<p>Однак реальні показники виконання мандату у Великій Британії демонструють, що ринок має значний шлях до цільового рівня:</p>
<ul>
<li>Середня частка SAF у постачанні авіаційного пального за період <strong>січень–червень</strong> становила лише <strong>1,345%</strong>.</li>
<li>Це <strong>нижче за обов’язкові 2%</strong>, що сигналізує про <strong>відставання від нормативних вимог</strong>.</li>
</ul>
<p>За таких умов постачальники <strong>змушені активніше виходити на спотовий ринок</strong>, аби дозакупити необхідні обсяги SAF. В ЄС невиконання мандату загрожує <strong>штрафними санкціями</strong> у рамках політики <strong>ReFuelEU</strong>, тоді як у Великій Британії передбачено опцію <strong>«викупу» зобов’язань</strong> через спеціальну викупну ціну. Обидва механізми підсилюють відчуття дефіциту та підтримують високі ціни.</p>
<h2>Зміна пріоритетів НПЗ та регуляторні бар’єри</h2>
<p>На ринку постачання ключова інтрига розгортається навколо співвідношення між <strong>SAF</strong> і <strong>відновлюваним дизелем (HVO/RD)</strong>. Обидва продукти виробляються з тих самих HEFA-потужностей, тому будь-яка зміна цінової диференціації між ними <strong>безпосередньо впливає на вибір продуктового міксу</strong> нафтопереробними підприємствами.</p>
<ul>
<li>Упродовж кількох місяців <strong>HVO котирувався дорожче за SAF</strong>, що стимулювало НПЗ фокусуватися на виробництві саме дорожнього пального.</li>
<li>Це <strong>обмежувало пропозицію SAF</strong> та було одним із факторів нинішнього подорожчання.</li>
<li>Тепер ситуація змінилася: SAF <strong>знову торгується з премією до HVO</strong>, теоретично роблячи виробництво SAF економічно привабливішим.</li>
</ul>
<p>Втім, <strong>теорія не завжди одразу реалізується на практиці</strong>. Європейські виробники мають договірні зобов’язання щодо постачання HVO на ринок дорожнього пального. Раніше вони могли <strong>частково покривати ці потреби за рахунок імпорту HVO з Азії</strong>, але тепер цьому заважають <strong>антидемпінгові заходи ЄС</strong>. Тож просте переключення потужностей на користь SAF стає набагато складнішим.</p>
<p>Для SAF таких бар’єрів немає, що <strong>відкриває арбітражні можливості</strong> між Азією та Європою. Проте ще один чинник невизначеності – <strong>експортні квоти Китаю</strong>: повідомляється, що китайські виробники тимчасово «завмерли» в очікуванні квот, а в серпневих графіках завантаження було зафіксовано <strong>паузу у відвантаженнях SAF з Китаю</strong>.</p>
<h2>Азія, США та роль Європи</h2>
<p>Обмеження щодо імпорту HVO з Азії не поширюються на SAF, тому <strong>поточне подорожчання SAF у Європі</strong> підвищує привабливість <strong>експорту з азійських хабів</strong> – Китаю, Сінгапуру, Малайзії – на європейський ринок. Якщо експортні квоти в Китаї все ж будуть видані, трейдери навряд чи довго вагатимуться, намагаючись скористатися <strong>вищими європейськими цінами</strong> для виконання мандатного попиту.</p>
<p>Крім того, <strong>SAF уже надходить до Європи зі Сполучених Штатів</strong>. Хоча ці обсяги поки що <em>«розріджені»</em> порівняно з азійськими поставками, у <strong>становленні нового глобального ринку SAF</strong> навіть невеликі потоки можуть відігравати помітну роль. ТрансAtlantичний арбітраж стає новим виміром для учасників ринку, який слід уважно відстежувати.</p>
<h2>Чи зблизить спотова ціна SAF «комісію за відповідність» для авіакомпаній?</h2>
<p>Для авіакомпаній нинішній стрибок вартості SAF означає <strong>майбутнє зростання рахунків за паливо</strong>, особливо для тих, хто має контракти з <strong>змінною складовою витрат на SAF</strong>. Поки авіаперевізники не завжди прямо виділяють «SAF-надбавку» в тарифах, але з подальшим посиленням мандатів зробити це непомітно ставатиме дедалі складніше.</p>
<p>Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) на початку літа оприлюднила дослідження, в якому оцінювала <strong>«імпліцитну ціну SAF»</strong>, закладену в так звані <em>«комісії за відповідність»</em> у договорах постачання пального авіакомпаніям.</p>
<ul>
<li>За даними IATA, така імпліцитна ціна для авіакомпаній становила <strong>3000–3500 дол./т</strong> у першій половині 2025 року.</li>
<li>У той самий період спотові ціни SAF NWE FOB Barge, розраховані GX, перебували в діапазоні <strong>1750–1900 дол./т</strong>.</li>
</ul>
<p>З огляду на те, що нині спотовий ринок впевнено рухається в бік <strong>позначки 3000 дол./т</strong>, <strong>розрив між «комісією за відповідність» та реальними спотовими цінами може зменшуватися</strong>. Це, у свою чергу, посилить аргументацію постачальників пального, які пояснюватимуть авіакомпаніям зростання рахунків об’єктивними ринковими факторами, а не лише умовами контрактів.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Ціни SAF</strong> у Європі повернулися до рівнів, небачених з кінця 2023 року, і тепер майже вчетверо перевищують ціну традиційного реактивного пального.</li>
<li><strong>Мандати ЄС і Великої Британії</strong> на мінімальну частку SAF стимулюють попит, але фактичне виконання (як у британському випадку з 1,345% проти цільових 2%) підтверджує наявність <strong>дефіциту постачання</strong>.</li>
<li><strong>Стабільні ціни на сировину</strong> (UCO, тваринні жири) на тлі зростання цін на SAF різко підвищують <strong>маржу виробників</strong> до близько 900 дол./т, що заохочує інвестиції в HEFA-проєкти.</li>
<li><strong>Цінові співвідношення SAF–HVO</strong> формують пріоритети НПЗ: після періоду домінування HVO премія SAF теоретично має розширити пропозицію сталого авіапального, але цьому заважають <strong>регуляторні обмеження на імпорт HVO</strong> з Азії.</li>
<li><strong>Міжрегіональний арбітраж</strong> з Азії та США до Європи буде ключовим фактором балансування ринку, особливо з огляду на експортні квоти Китаю.</li>
<li><strong>Авіакомпанії</strong> опиняються між спотовою ціною SAF і «імпліцитною» вартістю в рамках «комісій за відповідність», діапазон яких IATA оцінювала на рівні 3000–3500 дол./т, тоді як спотовий ринок рухається в тому ж напрямку.</li>
<li>Для <strong>пасажирів</strong> це означає, що в майбутньому <strong>«зелена» складова авіаквитка стане помітнішою</strong>, а бюджет на відпустку дедалі частіше включатиме <em>надбавку за SAF</em>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, подорожчання SAF у Європі – це <strong>не тимчасовий збій, а прояв структурного зсуву</strong> у бік декарбонізації авіації, де регуляторні вимоги, глобальні ланцюги постачання сировини та конкуренція між відновлюваними видами палива формують нову рівновагу на ринку енергоресурсів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.general-index.com/">General Index</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29989-SAF.jpg" alt="SAF у Європі дорожчає до максимуму за 17 місяців: дефіцит пропозиції штовхає ринок угору"/><br /><p>Європейські ціни на стале авіаційне паливо (SAF) у серпні зросли майже на <strong>30%</strong>, до <strong>2631 дол./т</strong> за Neat SAF FOB Barges у Північно-Західній Європі, що майже у <strong>3,7 раза дорожче</strong> за звичайне реактивне паливо. На тлі обов’язкового <strong>2%-го</strong> домішування SAF до реактивного пального в ЄС та Великій Британії, стабільних цін на відходи олій (UCO, жир) і зміни маржинальності між SAF та відновлюваним дизелем (HVO), ринок входить у фазу, коли <strong>дефіцит постачання</strong> та <strong>мандатний попит</strong> формують нову цінову реальність для авіакомпаній і пасажирів.</p>
<h2>Подорожчання SAF у Європі</h2>
<ul>
<li><strong>Ціновий вузол</strong>
<ul>
<li>Зростання ціни SAF у серпні майже на <strong>30%</strong>.</li>
<li>Рівень <strong>2631 дол./т</strong> на 28 серпня, що означає плюс <strong>570 дол./т</strong> за місяць.</li>
<li>Премія SAF до реактивного пального сягає <strong>3,7 разу</strong>.</li>
<li>Ринкові очікування: можливий вихід вище <strong>3000 дол./т</strong>, як це вже було в листопаді 2023 року.</li>
</ul>
</li>
<li><strong> «Сировина та маржа»</strong>
<ul>
<li>Ціни на <strong>UCO</strong> та <strong>яловичий/тваринний жир</strong> загалом стабільні.</li>
<li>Маржа HEFA-SPK для SAF оцінюється близько <strong>900 дол./т</strong>, що істотно покращує економіку виробників.</li>
<li>Стабільна сировина + зростання цін на продукт =&gt; <strong>посилення інвестиційної привабливості</strong> виробництва SAF.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Мандати та виконання»</strong>
<ul>
<li>З <strong>січня</strong> в ЄС і Великій Британії діє вимога: <strong>2% SAF</strong> у суміші з реактивним пальним.</li>
<li>У Великій Британії за перше півріччя фактична частка SAF у поставках авіапального – лише <strong>1,345%</strong>.</li>
<li>Це створює <strong>дефіцит виконання мандату</strong> та підштовхує попит на спотовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Баланс SAF vs HVO»</strong>
<ul>
<li>SAF і відновлюваний дизель (HVO/RD) виробляються на тих самих HEFA-установках.</li>
<li>Раніше <strong>HVO був дорожчим</strong>, тому нафтопереробники віддавали пріоритет дорожньому паливу.</li>
<li>Тепер SAF <strong>повернув премію над HVO</strong>, що теоретично має стимулювати збільшення випуску SAF.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Міжрегіональна логістика»</strong>
<ul>
<li>Обмеження ЄС щодо <strong>антидемпінгу на імпорт HVO з Азії</strong> знижують гнучкість постачання для НПЗ.</li>
<li>Для SAF таких обмежень немає, що <strong>покращує арбітражні можливості</strong> з Азії до Європи.</li>
<li>Постачання можливе з <strong>Китаю, Сінгапуру, Малайзії</strong>, а також зі <strong>Сполучених Штатів</strong> (хоча поки що в невеликих обсягах).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>«Авіакомпанії та пасажири»</strong>
<ul>
<li>SAF суттєво дорожчий за звичайне авіапальне, але <strong>підвищення вартості квитків поки що часто непомітне</strong>.</li>
<li>Дослідження IATA показує, що «імпліцитна ціна SAF» через <em>«комісії за відповідність»</em> для авіакомпаній становила <strong>3000–3500 дол./т</strong> при спотових цінах <strong>1750–1900 дол./т</strong>.</li>
<li>Попри нинішню практику, з подальшим розгортанням мандатів авіакомпанії <strong>не зможуть безкінечно приховувати «зелений» преміум SAF</strong> від пасажирів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Рекордне подорожчання SAF у Північно-Західній Європі</h2>
<p>За даними General Index (GX), <strong>серпень</strong> став переломним місяцем для ринку сталого авіаційного пального в Європі. Індексна ціна Neat SAF FOB Barges у Північно-Західній Європі досягла <strong>2631 дол./т</strong> станом на 28 серпня, що означає приріст на <strong>570 дол./т</strong> лише за один місяць. Таким чином, усього за кілька тижнів SAF подорожчав майже на <strong>30%</strong> і став приблизно в <strong>3,7 раза дорожчим</strong> за звичайне реактивне пальне.</p>
<p>Ця цінова динаміка повертає ринок у зону, яку учасники бачили лише наприкінці 2023 року. Останні пропозиції продавців на ринку натякають: <strong>позначка у 3000 дол./т</strong> знову може стати реальністю, якщо ринок не побачить суттєвого полегшення з боку постачання.</p>
<h2>Спотовий ринок: домінування покупців і відкладена реакція продавців</h2>
<p>Ринковий ривок SAF у серпні значною мірою пояснюється <strong>активністю покупців у спотових угодах</strong>. Індексна методологія GX фіксує щоденні цінові сесії, де відстежуються заявки на купівлю, пропозиції та угоди.</p>
<ul>
<li>На початку місяця на стороні продажу був активний трейдер <strong>Gunvor</strong>.</li>
<li>Після цього впродовж <strong>10 торговельних сесій</strong> єдиним учасником на стороні покупців стала <strong>Shell</strong>, що системно підвищувала заявки на баржі SAF.</li>
<li>За цей період <strong>рівень заявок зріс на 44%</strong>.</li>
<li>Лише на <strong>одинадцятій сесії</strong> до ринку повернувся продавець – <strong>Petroineos</strong> – однак <em>жодної угоди укладено не було</em>.</li>
</ul>
<p>Така картина означає, що <strong>дефіцит пропозиції</strong> поєднався з <strong>зростаючим мандатним попитом</strong>, створивши ідеальні умови для цінового сплеску. Ринок частково «перепочив» наприкінці місяця, але, попри паузу, <strong>ризик подальшого зростання цін залишається</strong>, адже структурні чинники поки не змінено.</p>
<h2>Сировина стабільна, маржа виробників SAF – на максимумах</h2>
<p>На противагу стрімкому зростанню цін на SAF, <strong>ринок сировини</strong> виглядає значно спокійнішим. Вартість <strong>використаної кулінарної олії (UCO)</strong> та &lt;strongтваринного жиру&gt;залишається відносно стабільною, <em>попри глобальні зміни політики</em> в окремих регіонах.</p>
<ul>
<li>Політичні рішення у США щодо стимулів для внутрішніх виробників і вимог до джерел сировини ще <strong>не призвели до різкого здорожчання UCO</strong> на глобальному рівні.</li>
<li>Якщо США імпортуватимуть менше UCO з Азії, <strong>обсяги зможуть бути переорієнтовані</strong> на інші ринки.</li>
<li>Це може частково компенсувати зниження експорту UCO з Китаю, яке фіксується від початку року.</li>
</ul>
<p>Для виробників SAF це означає, що за умов <strong>стабільних цін на сировину</strong> та <strong>рекордних цін на готовий продукт</strong> маржа суттєво покращується. За розрахунками GX, проста маржа <strong>HEFA-SPK</strong> нині становить близько <strong>900 дол./т</strong>, що є серйозним сигналом для інвесторів і самих виробників, які до цього переживали період слабшої рентабельності.</p>
<h2>Мандати й відставання у виконанні: британський кейс</h2>
<p>Ключовим драйвером попиту на SAF стали <strong>регуляторні мандати</strong> в ЄС і Великій Британії. З <strong>січня</strong> постачальники авіаційного пального зобов’язані домішувати <strong>2% SAF</strong> до звичайного реактивного пального.</p>
<p>Однак реальні показники виконання мандату у Великій Британії демонструють, що ринок має значний шлях до цільового рівня:</p>
<ul>
<li>Середня частка SAF у постачанні авіаційного пального за період <strong>січень–червень</strong> становила лише <strong>1,345%</strong>.</li>
<li>Це <strong>нижче за обов’язкові 2%</strong>, що сигналізує про <strong>відставання від нормативних вимог</strong>.</li>
</ul>
<p>За таких умов постачальники <strong>змушені активніше виходити на спотовий ринок</strong>, аби дозакупити необхідні обсяги SAF. В ЄС невиконання мандату загрожує <strong>штрафними санкціями</strong> у рамках політики <strong>ReFuelEU</strong>, тоді як у Великій Британії передбачено опцію <strong>«викупу» зобов’язань</strong> через спеціальну викупну ціну. Обидва механізми підсилюють відчуття дефіциту та підтримують високі ціни.</p>
<h2>Зміна пріоритетів НПЗ та регуляторні бар’єри</h2>
<p>На ринку постачання ключова інтрига розгортається навколо співвідношення між <strong>SAF</strong> і <strong>відновлюваним дизелем (HVO/RD)</strong>. Обидва продукти виробляються з тих самих HEFA-потужностей, тому будь-яка зміна цінової диференціації між ними <strong>безпосередньо впливає на вибір продуктового міксу</strong> нафтопереробними підприємствами.</p>
<ul>
<li>Упродовж кількох місяців <strong>HVO котирувався дорожче за SAF</strong>, що стимулювало НПЗ фокусуватися на виробництві саме дорожнього пального.</li>
<li>Це <strong>обмежувало пропозицію SAF</strong> та було одним із факторів нинішнього подорожчання.</li>
<li>Тепер ситуація змінилася: SAF <strong>знову торгується з премією до HVO</strong>, теоретично роблячи виробництво SAF економічно привабливішим.</li>
</ul>
<p>Втім, <strong>теорія не завжди одразу реалізується на практиці</strong>. Європейські виробники мають договірні зобов’язання щодо постачання HVO на ринок дорожнього пального. Раніше вони могли <strong>частково покривати ці потреби за рахунок імпорту HVO з Азії</strong>, але тепер цьому заважають <strong>антидемпінгові заходи ЄС</strong>. Тож просте переключення потужностей на користь SAF стає набагато складнішим.</p>
<p>Для SAF таких бар’єрів немає, що <strong>відкриває арбітражні можливості</strong> між Азією та Європою. Проте ще один чинник невизначеності – <strong>експортні квоти Китаю</strong>: повідомляється, що китайські виробники тимчасово «завмерли» в очікуванні квот, а в серпневих графіках завантаження було зафіксовано <strong>паузу у відвантаженнях SAF з Китаю</strong>.</p>
<h2>Азія, США та роль Європи</h2>
<p>Обмеження щодо імпорту HVO з Азії не поширюються на SAF, тому <strong>поточне подорожчання SAF у Європі</strong> підвищує привабливість <strong>експорту з азійських хабів</strong> – Китаю, Сінгапуру, Малайзії – на європейський ринок. Якщо експортні квоти в Китаї все ж будуть видані, трейдери навряд чи довго вагатимуться, намагаючись скористатися <strong>вищими європейськими цінами</strong> для виконання мандатного попиту.</p>
<p>Крім того, <strong>SAF уже надходить до Європи зі Сполучених Штатів</strong>. Хоча ці обсяги поки що <em>«розріджені»</em> порівняно з азійськими поставками, у <strong>становленні нового глобального ринку SAF</strong> навіть невеликі потоки можуть відігравати помітну роль. ТрансAtlantичний арбітраж стає новим виміром для учасників ринку, який слід уважно відстежувати.</p>
<h2>Чи зблизить спотова ціна SAF «комісію за відповідність» для авіакомпаній?</h2>
<p>Для авіакомпаній нинішній стрибок вартості SAF означає <strong>майбутнє зростання рахунків за паливо</strong>, особливо для тих, хто має контракти з <strong>змінною складовою витрат на SAF</strong>. Поки авіаперевізники не завжди прямо виділяють «SAF-надбавку» в тарифах, але з подальшим посиленням мандатів зробити це непомітно ставатиме дедалі складніше.</p>
<p>Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) на початку літа оприлюднила дослідження, в якому оцінювала <strong>«імпліцитну ціну SAF»</strong>, закладену в так звані <em>«комісії за відповідність»</em> у договорах постачання пального авіакомпаніям.</p>
<ul>
<li>За даними IATA, така імпліцитна ціна для авіакомпаній становила <strong>3000–3500 дол./т</strong> у першій половині 2025 року.</li>
<li>У той самий період спотові ціни SAF NWE FOB Barge, розраховані GX, перебували в діапазоні <strong>1750–1900 дол./т</strong>.</li>
</ul>
<p>З огляду на те, що нині спотовий ринок впевнено рухається в бік <strong>позначки 3000 дол./т</strong>, <strong>розрив між «комісією за відповідність» та реальними спотовими цінами може зменшуватися</strong>. Це, у свою чергу, посилить аргументацію постачальників пального, які пояснюватимуть авіакомпаніям зростання рахунків об’єктивними ринковими факторами, а не лише умовами контрактів.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Ціни SAF</strong> у Європі повернулися до рівнів, небачених з кінця 2023 року, і тепер майже вчетверо перевищують ціну традиційного реактивного пального.</li>
<li><strong>Мандати ЄС і Великої Британії</strong> на мінімальну частку SAF стимулюють попит, але фактичне виконання (як у британському випадку з 1,345% проти цільових 2%) підтверджує наявність <strong>дефіциту постачання</strong>.</li>
<li><strong>Стабільні ціни на сировину</strong> (UCO, тваринні жири) на тлі зростання цін на SAF різко підвищують <strong>маржу виробників</strong> до близько 900 дол./т, що заохочує інвестиції в HEFA-проєкти.</li>
<li><strong>Цінові співвідношення SAF–HVO</strong> формують пріоритети НПЗ: після періоду домінування HVO премія SAF теоретично має розширити пропозицію сталого авіапального, але цьому заважають <strong>регуляторні обмеження на імпорт HVO</strong> з Азії.</li>
<li><strong>Міжрегіональний арбітраж</strong> з Азії та США до Європи буде ключовим фактором балансування ринку, особливо з огляду на експортні квоти Китаю.</li>
<li><strong>Авіакомпанії</strong> опиняються між спотовою ціною SAF і «імпліцитною» вартістю в рамках «комісій за відповідність», діапазон яких IATA оцінювала на рівні 3000–3500 дол./т, тоді як спотовий ринок рухається в тому ж напрямку.</li>
<li>Для <strong>пасажирів</strong> це означає, що в майбутньому <strong>«зелена» складова авіаквитка стане помітнішою</strong>, а бюджет на відпустку дедалі частіше включатиме <em>надбавку за SAF</em>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, подорожчання SAF у Європі – це <strong>не тимчасовий збій, а прояв структурного зсуву</strong> у бік декарбонізації авіації, де регуляторні вимоги, глобальні ланцюги постачання сировини та конкуренція між відновлюваними видами палива формують нову рівновагу на ринку енергоресурсів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.general-index.com/">General Index</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/26/saf-u-yevropi-dorozhchaye-do-maksimumu-za-17-misyaciv-deficit-propozici%d1%97-shtovxaye-rinok-ugoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азіатські постачальники рекордно збільшують експорт авіаційного пального до Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/152939/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/152939/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 09:57:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[Південна Корея]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152939</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29718-Доллары.jpg" alt="Азіатські постачальники рекордно збільшують експорт авіаційного пального до Європи"/><br />У липні 2025 року обсяги експорту авіаційного пального з Азії до Європи досягли багаторічного максимуму. Країни — ключові експортери, зокрема Китай, Південна Корея та держави Південно-Східної Азії, скористалися сприятливою ціновою арбітражною ситуацією. Це підтримало попит у Європі, зменшило надлишкову пропозицію в Азії та вплинуло на глобальні ціни. Фундаментальні фактори впливу Рекордний експорт з Азії — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29718-Доллары.jpg" alt="Азіатські постачальники рекордно збільшують експорт авіаційного пального до Європи"/><br /><p>У липні 2025 року обсяги експорту авіаційного пального з Азії до Європи досягли багаторічного максимуму. Країни — ключові експортери, зокрема Китай, Південна Корея та держави Південно-Східної Азії, скористалися сприятливою ціновою арбітражною ситуацією. Це підтримало попит у Європі, зменшило надлишкову пропозицію в Азії та вплинуло на глобальні ціни.</p>
<h2>Фундаментальні фактори впливу</h2>
<ul>
<li><strong>Рекордний експорт з Азії</strong> — 600 000–775 000 тонн (4,728–6,107 млн барелів) авіапального було відвантажено до Європи у липні 2025 року.</li>
<li><em>Джерело: Vortexa</em> — це найбільший обсяг за майже 3 роки, а за оцінками трейдерів — за останні 5 років.</li>
<li>Для порівняння: <strong>у червні обсяг експорту становив 500 000 тонн</strong>.</li>
</ul>
<h2>Причини зростання постачань</h2>
<ul>
<li><strong>Ціновий арбітраж:</strong> у липні фізичні ціни на авіапальне в Північно-Західній Європі були в середньому <strong>на $65/тонну вищими</strong>, ніж в Азії (<em>дані LSEG</em>), тоді як у червні ця різниця становила лише $50/тонну.</li>
<li><strong>Зниження фрахтових ставок:</strong> перевезення 90 000 тонн пального танкером LR2 подешевшало до <strong>в середньому $3,75 млн</strong> у липні проти $4,4 млн у червні (<em>дані SSY</em>).</li>
<li>Фактор геополітики: завершення конфлікту Іран-Ізраїль знизило логістичні ризики.</li>
</ul>
<h2>Ринкова ситуація в Європі</h2>
<ul>
<li><strong>Стійкий попит:</strong> середня кількість щоденних авіарейсів у Європі у липні зросла на <strong>4% у річному вимірі</strong> і перевищує рівень 2019 року на <strong>3%</strong> (<em>дані Eurocontrol</em>).</li>
<li><strong>Низький рівень запасів:</strong> в ARA-хабі залишки авіапального становили <strong>745 000 тонн</strong> — найнижчий показник із лютого. Це нижче за середній рівень 2025 року (<strong>846 000 тонн</strong>) та середній тижневий обсяг 2024 року (<strong>881 000 тонн</strong>).</li>
</ul>
<h2>Очікування на серпень і далі</h2>
<ul>
<li><strong>Китай продовжує активно експортувати:</strong> очікується, що в серпні з країни буде експортовано понад <strong>2,3 млн тонн</strong> авіапального — аналогічно до липня.</li>
<li><em>Аналітики FGE</em> прогнозують, що загальний експорт гасу й авіапального залишатиметься високим, оскільки попит на внутрішні рейси стабілізувався, а найбільший нафтопереробник Sinopec нарощує виробництво.</li>
<li>Для китайських НПЗ <strong>експорт авіапального залишається найприбутковішим</strong> напрямком порівняно з іншими продуктами (<em>трейдери з Китаю</em>).</li>
<li><strong>Звуження маржі арбітражу</strong> може призвести до скорочення обсягів експорту у серпні (<em>Vortexa</em>).</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Зростання експорту з Азії — реакція на високі ціни в Європі та зниження фрахтових витрат.</strong></li>
<li><strong>Стійкий попит на авіапальне в Європі</strong> зумовлює дефіцит запасів і створює умови для продовження імпорту.</li>
<li><strong>Китай закріплюється як ключовий гравець на глобальному ринку авіапального</strong> завдяки масштабам експорту та економіці виробництва.</li>
<li><strong>У серпні можливе зменшення постачань</strong> через скорочення прибутковості арбітражу, проте загальна кон&#8217;юнктура залишається сприятливою для експортерів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/key-asian-fuel-exporters-boost-jet-fuel-sales-europe-july-sources-2025-07-31/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29718-Доллары.jpg" alt="Азіатські постачальники рекордно збільшують експорт авіаційного пального до Європи"/><br /><p>У липні 2025 року обсяги експорту авіаційного пального з Азії до Європи досягли багаторічного максимуму. Країни — ключові експортери, зокрема Китай, Південна Корея та держави Південно-Східної Азії, скористалися сприятливою ціновою арбітражною ситуацією. Це підтримало попит у Європі, зменшило надлишкову пропозицію в Азії та вплинуло на глобальні ціни.</p>
<h2>Фундаментальні фактори впливу</h2>
<ul>
<li><strong>Рекордний експорт з Азії</strong> — 600 000–775 000 тонн (4,728–6,107 млн барелів) авіапального було відвантажено до Європи у липні 2025 року.</li>
<li><em>Джерело: Vortexa</em> — це найбільший обсяг за майже 3 роки, а за оцінками трейдерів — за останні 5 років.</li>
<li>Для порівняння: <strong>у червні обсяг експорту становив 500 000 тонн</strong>.</li>
</ul>
<h2>Причини зростання постачань</h2>
<ul>
<li><strong>Ціновий арбітраж:</strong> у липні фізичні ціни на авіапальне в Північно-Західній Європі були в середньому <strong>на $65/тонну вищими</strong>, ніж в Азії (<em>дані LSEG</em>), тоді як у червні ця різниця становила лише $50/тонну.</li>
<li><strong>Зниження фрахтових ставок:</strong> перевезення 90 000 тонн пального танкером LR2 подешевшало до <strong>в середньому $3,75 млн</strong> у липні проти $4,4 млн у червні (<em>дані SSY</em>).</li>
<li>Фактор геополітики: завершення конфлікту Іран-Ізраїль знизило логістичні ризики.</li>
</ul>
<h2>Ринкова ситуація в Європі</h2>
<ul>
<li><strong>Стійкий попит:</strong> середня кількість щоденних авіарейсів у Європі у липні зросла на <strong>4% у річному вимірі</strong> і перевищує рівень 2019 року на <strong>3%</strong> (<em>дані Eurocontrol</em>).</li>
<li><strong>Низький рівень запасів:</strong> в ARA-хабі залишки авіапального становили <strong>745 000 тонн</strong> — найнижчий показник із лютого. Це нижче за середній рівень 2025 року (<strong>846 000 тонн</strong>) та середній тижневий обсяг 2024 року (<strong>881 000 тонн</strong>).</li>
</ul>
<h2>Очікування на серпень і далі</h2>
<ul>
<li><strong>Китай продовжує активно експортувати:</strong> очікується, що в серпні з країни буде експортовано понад <strong>2,3 млн тонн</strong> авіапального — аналогічно до липня.</li>
<li><em>Аналітики FGE</em> прогнозують, що загальний експорт гасу й авіапального залишатиметься високим, оскільки попит на внутрішні рейси стабілізувався, а найбільший нафтопереробник Sinopec нарощує виробництво.</li>
<li>Для китайських НПЗ <strong>експорт авіапального залишається найприбутковішим</strong> напрямком порівняно з іншими продуктами (<em>трейдери з Китаю</em>).</li>
<li><strong>Звуження маржі арбітражу</strong> може призвести до скорочення обсягів експорту у серпні (<em>Vortexa</em>).</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Зростання експорту з Азії — реакція на високі ціни в Європі та зниження фрахтових витрат.</strong></li>
<li><strong>Стійкий попит на авіапальне в Європі</strong> зумовлює дефіцит запасів і створює умови для продовження імпорту.</li>
<li><strong>Китай закріплюється як ключовий гравець на глобальному ринку авіапального</strong> завдяки масштабам експорту та економіці виробництва.</li>
<li><strong>У серпні можливе зменшення постачань</strong> через скорочення прибутковості арбітражу, проте загальна кон&#8217;юнктура залишається сприятливою для експортерів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/key-asian-fuel-exporters-boost-jet-fuel-sales-europe-july-sources-2025-07-31/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/152939/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Електромобілі у Європі протягом життєвого циклу викидають на 73% менше парникових газів, ніж бензинові авто – дослідження ICCT</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/elektromobili-u-yevropi-protyagom-zhittyevogo-ciklu-vikidayut-na-73-menshe-parnikovix-gaziv-nizh-benzinovi-avto-doslidzhennya-icct/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/elektromobili-u-yevropi-protyagom-zhittyevogo-ciklu-vikidayut-na-73-menshe-parnikovix-gaziv-nizh-benzinovi-avto-doslidzhennya-icct/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Jul 2025 06:28:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[EU regulations]]></category>
		<category><![CDATA[Orlen]]></category>
		<category><![CDATA[Poland]]></category>
		<category><![CDATA[sustainable aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[стале авіаційне паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152719</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29565-SAF.jpg" alt="Електромобілі у Європі протягом життєвого циклу викидають на 73% менше парникових газів, ніж бензинові авто – дослідження ICCT"/><br />&#160; Orlen розпочала продаж SAF у польських аеропортах Польська енергетична компанія Orlen почала реалізацію сталого авіаційного пального (SAF) у Варшаві, Кракові та Катовіце, що допоможе LOT виконати вимоги ЄС щодо скорочення викидів. Деталі запуску продажів SAF у Польщі Orlen оголосила про початок продажу SAF у трьох найбільших аеропортах Польщі 8 липня, більш ніж через пів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29565-SAF.jpg" alt="Електромобілі у Європі протягом життєвого циклу викидають на 73% менше парникових газів, ніж бензинові авто – дослідження ICCT"/><br /><p>&nbsp;</p>
<h3>Orlen розпочала продаж SAF у польських аеропортах</h3>
<p>Польська енергетична компанія Orlen почала реалізацію сталого авіаційного пального (SAF) у Варшаві, Кракові та Катовіце, що допоможе LOT виконати вимоги ЄС щодо скорочення викидів.</p>
<h3>Деталі запуску продажів SAF у Польщі</h3>
<p>Orlen оголосила про початок продажу SAF у трьох найбільших аеропортах Польщі 8 липня, більш ніж через пів року після набрання чинності вимог ЄС щодо обов’язкового змішування авіаційного пального. Це рішення стало полегшенням для національного перевізника LOT Polish Airlines.</p>
<blockquote><p>«Запровадження SAF на польському ринку є важливим кроком для нас у процесі адаптації до регуляторних вимог, що випливають із регламенту ReFuelEU Aviation», — заявила операційна директорка LOT Дорота Дмуховска. — «Попри обмежений доступ до SAF, його наявність у вибраних аеропортах країни суттєво полегшить реалізацію нашої Стратегії сталого розвитку та декарбонізації. Використання таких видів пального вимагає точного логістичного планування, тому ми цінуємо ініціативу Orlen, яка безумовно підтримає нас у досягненні цілей ЄС».</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Три аеропорти з SAF:</strong> Варшава, Краків, Катовіце</li>
<li><strong>Причина запуску:</strong> виконання норм ЄС (ReFuelEU Aviation)</li>
<li><strong>Важливість для LOT:</strong> сприяння стратегії сталого розвитку</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/00000197-ee6f-d9f4-a197-eeefc7970000" target="_blank">Energy Intelligence</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29565-SAF.jpg" alt="Електромобілі у Європі протягом життєвого циклу викидають на 73% менше парникових газів, ніж бензинові авто – дослідження ICCT"/><br /><p>&nbsp;</p>
<h3>Orlen розпочала продаж SAF у польських аеропортах</h3>
<p>Польська енергетична компанія Orlen почала реалізацію сталого авіаційного пального (SAF) у Варшаві, Кракові та Катовіце, що допоможе LOT виконати вимоги ЄС щодо скорочення викидів.</p>
<h3>Деталі запуску продажів SAF у Польщі</h3>
<p>Orlen оголосила про початок продажу SAF у трьох найбільших аеропортах Польщі 8 липня, більш ніж через пів року після набрання чинності вимог ЄС щодо обов’язкового змішування авіаційного пального. Це рішення стало полегшенням для національного перевізника LOT Polish Airlines.</p>
<blockquote><p>«Запровадження SAF на польському ринку є важливим кроком для нас у процесі адаптації до регуляторних вимог, що випливають із регламенту ReFuelEU Aviation», — заявила операційна директорка LOT Дорота Дмуховска. — «Попри обмежений доступ до SAF, його наявність у вибраних аеропортах країни суттєво полегшить реалізацію нашої Стратегії сталого розвитку та декарбонізації. Використання таких видів пального вимагає точного логістичного планування, тому ми цінуємо ініціативу Orlen, яка безумовно підтримає нас у досягненні цілей ЄС».</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Три аеропорти з SAF:</strong> Варшава, Краків, Катовіце</li>
<li><strong>Причина запуску:</strong> виконання норм ЄС (ReFuelEU Aviation)</li>
<li><strong>Важливість для LOT:</strong> сприяння стратегії сталого розвитку</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/00000197-ee6f-d9f4-a197-eeefc7970000" target="_blank">Energy Intelligence</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/elektromobili-u-yevropi-protyagom-zhittyevogo-ciklu-vikidayut-na-73-menshe-parnikovix-gaziv-nizh-benzinovi-avto-doslidzhennya-icct/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія створює робочу групу для вирішення проблем ціноутворення SAF</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/152537/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/152537/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Jun 2025 15:00:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[Price Gap]]></category>
		<category><![CDATA[SAF Strategy]]></category>
		<category><![CDATA[sustainable aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіапаливо]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[стале авіаційне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[стратегія SAF]]></category>
		<category><![CDATA[ціновий розрив]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152537</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29448-SAF.jpg" alt="Японія створює робочу групу для вирішення проблем ціноутворення SAF"/><br />Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) планує створити робочу групу для просування використання сталого авіаційного пального (SAF), зосередившись на подоланні цінового розриву між витратами на виробництво та фінансовими можливостями авіакомпаній. Ціновий виклик для SAF у Японії Висока ціна SAF залишається основною проблемою. Попри державну підтримку виробників відновлюваного авіаційного пального, вартість вітчизняного SAF значно перевищує [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29448-SAF.jpg" alt="Японія створює робочу групу для вирішення проблем ціноутворення SAF"/><br /><p>Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) планує створити робочу групу для просування використання сталого авіаційного пального (SAF), зосередившись на подоланні цінового розриву між витратами на виробництво та фінансовими можливостями авіакомпаній.</p>
<h3>Ціновий виклик для SAF у Японії</h3>
<p>Висока ціна SAF залишається основною проблемою. Попри державну підтримку виробників відновлюваного авіаційного пального, вартість вітчизняного SAF значно перевищує рівень, за яким авіакомпанії можуть його купувати без шкоди для доходів.</p>
<ul>
<li>25 червня відбулося засідання комітету з просування впровадження SAF, на якому затвердили план створення робочої групи.</li>
<li>Робоча група має вивчити способи покриття цінового розриву та представити можливі заходи у грудні.</li>
<li>Очікується, що пропозиції стануть основою для остаточних інвестиційних рішень японських нафтопереробних компаній щодо проєктів SAF.</li>
</ul>
<h3>Інвестиції та держпідтримка</h3>
<p>У лютому Meti провело тендер і надало фінансову підтримку чотирьом японським нафтопереробникам — Eneos, Cosmo Oil, Idemitsu та Taiyo Oil. Вони мають ухвалити інвестиційні рішення цього чи наступного року.</p>
<blockquote><p>«Без добре продуманої схеми SAF не отримає широкого використання. Найкращим варіантом може бути покриття цінового розриву або обов’язкове використання SAF», — зазначив представник SAF-проєкту однієї з японських компаній.</p></blockquote>
<h3>Виклики галузі та плани на майбутнє</h3>
<ul>
<li>Витрати на будівництво зростають через нестачу персоналу.</li>
<li>Індустрія вказує на необхідність ясності щодо попиту та дизайну ринку для ухвалення інвестиційних рішень.</li>
<li>Авіакомпанії застерігають, що використання дорогого SAF знижує доходи, роблячи бізнес економічно нестабільним.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд планує не поспішати з остаточним дизайном схеми до грудня. За словами Meti, значні обсяги SAF з’являться на ринку лише близько 2028–2029 років, тому комітет працюватиме над деталями схеми з прицілом на цей термін.</p>
<p>Японія прагне замістити SAF до 10% внутрішнього споживання авіаційного пального у 2030 році. Очікуваний попит (зокрема іноземних авіакомпаній) у 2030 році складе близько 1,7 млн кілолітрів, тоді як пропозиція оцінюється у 1,9 млн кілолітрів.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>Надай головні джерела інформації із гіперпосиланнями</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2597775-japan-plans-task-force-to-address-saf-price-challenges" target="_blank">Argus Media</a></li>
<li><a href="https://www.meti.go.jp/english/press/2024/0625_001.html" target="_blank">METI Japan (офіційна інформація)</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.icao.int/environmental-protection/pages/SAF.aspx" target="_blank">ICAO – Sustainable Aviation Fuel</a></li>
<li><a href="https://www.iata.org/en/programs/environment/sustainable-aviation-fuels/" target="_blank">IATA – SAF Resources</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29448-SAF.jpg" alt="Японія створює робочу групу для вирішення проблем ціноутворення SAF"/><br /><p>Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) планує створити робочу групу для просування використання сталого авіаційного пального (SAF), зосередившись на подоланні цінового розриву між витратами на виробництво та фінансовими можливостями авіакомпаній.</p>
<h3>Ціновий виклик для SAF у Японії</h3>
<p>Висока ціна SAF залишається основною проблемою. Попри державну підтримку виробників відновлюваного авіаційного пального, вартість вітчизняного SAF значно перевищує рівень, за яким авіакомпанії можуть його купувати без шкоди для доходів.</p>
<ul>
<li>25 червня відбулося засідання комітету з просування впровадження SAF, на якому затвердили план створення робочої групи.</li>
<li>Робоча група має вивчити способи покриття цінового розриву та представити можливі заходи у грудні.</li>
<li>Очікується, що пропозиції стануть основою для остаточних інвестиційних рішень японських нафтопереробних компаній щодо проєктів SAF.</li>
</ul>
<h3>Інвестиції та держпідтримка</h3>
<p>У лютому Meti провело тендер і надало фінансову підтримку чотирьом японським нафтопереробникам — Eneos, Cosmo Oil, Idemitsu та Taiyo Oil. Вони мають ухвалити інвестиційні рішення цього чи наступного року.</p>
<blockquote><p>«Без добре продуманої схеми SAF не отримає широкого використання. Найкращим варіантом може бути покриття цінового розриву або обов’язкове використання SAF», — зазначив представник SAF-проєкту однієї з японських компаній.</p></blockquote>
<h3>Виклики галузі та плани на майбутнє</h3>
<ul>
<li>Витрати на будівництво зростають через нестачу персоналу.</li>
<li>Індустрія вказує на необхідність ясності щодо попиту та дизайну ринку для ухвалення інвестиційних рішень.</li>
<li>Авіакомпанії застерігають, що використання дорогого SAF знижує доходи, роблячи бізнес економічно нестабільним.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд планує не поспішати з остаточним дизайном схеми до грудня. За словами Meti, значні обсяги SAF з’являться на ринку лише близько 2028–2029 років, тому комітет працюватиме над деталями схеми з прицілом на цей термін.</p>
<p>Японія прагне замістити SAF до 10% внутрішнього споживання авіаційного пального у 2030 році. Очікуваний попит (зокрема іноземних авіакомпаній) у 2030 році складе близько 1,7 млн кілолітрів, тоді як пропозиція оцінюється у 1,9 млн кілолітрів.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>Надай головні джерела інформації із гіперпосиланнями</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2597775-japan-plans-task-force-to-address-saf-price-challenges" target="_blank">Argus Media</a></li>
<li><a href="https://www.meti.go.jp/english/press/2024/0625_001.html" target="_blank">METI Japan (офіційна інформація)</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.icao.int/environmental-protection/pages/SAF.aspx" target="_blank">ICAO – Sustainable Aviation Fuel</a></li>
<li><a href="https://www.iata.org/en/programs/environment/sustainable-aviation-fuels/" target="_blank">IATA – SAF Resources</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/152537/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/totalenergies-ta-avril-doslidzhuyut-potencial-promizhnix-kultur-dlya-saf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/totalenergies-ta-avril-doslidzhuyut-potencial-promizhnix-kultur-dlya-saf/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Jun 2025 08:56:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Avril]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[camelina]]></category>
		<category><![CDATA[cover crops]]></category>
		<category><![CDATA[crops]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[sustainability]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[биоэнергетика]]></category>
		<category><![CDATA[біопальне]]></category>
		<category><![CDATA[біопроєкти]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152430</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29395-SAF.jpg" alt="TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF"/><br />TotalEnergies та Avril спільно досліджують можливість виробництва сталого авіаційного пального (SAF) у Франції на основі олії з проміжних сільськогосподарських культур, зокрема camelina. У межах дослідження вивчаються врожайність, відповідність вимогам ЄС та перспективи масштабування виробництва. Сільське господарство на службі авіації: новий підхід до SAF TotalEnergies і Avril оголосили про спільний намір дослідити виробництво SAF з проміжних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29395-SAF.jpg" alt="TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF"/><br /><p>TotalEnergies та Avril спільно досліджують можливість виробництва сталого авіаційного пального (SAF) у Франції на основі олії з проміжних сільськогосподарських культур, зокрема camelina. У межах дослідження вивчаються врожайність, відповідність вимогам ЄС та перспективи масштабування виробництва.</p>
<h3>Сільське господарство на службі авіації: новий підхід до SAF</h3>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies і Avril</strong> оголосили про спільний намір дослідити виробництво SAF з проміжних культур у Франції</li>
<li><em>Очікуваний обсяг виробництва олії</em>: 10 тис. т до 2028 року, з потенціалом до 30 тис. т до 2030 року</li>
<li><strong>Основна сировина</strong> — camelina, яка демонструє обнадійливі результати у літніх випробуваннях 2024 року</li>
<li><em>Територія досліджень</em>: повсюдно по Франції у 2025 році для визначення найкращих регіонів вирощування</li>
<li>SAF буде вироблятись на французьких біонафтових підприємствах TotalEnergies та <strong>перероблятись на НПЗ у Франції та Європі</strong></li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Проміжні культури</strong> згідно з регламентом ЄС не потребують додаткового землекористування, не конкурують із продовольчим виробництвом і зберігають вміст органічної речовини в ґрунті</li>
<li>Побічні продукти вирощування можуть використовуватися у <em>кормовій промисловості</em> та інших галузях</li>
</ul>
<blockquote><p>«Випробування camelina влітку 2024 року дали обнадійливі результати» — повідомили в Avril</p></blockquote>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li>Розвиток таких проєктів частково стимулюється <strong>політикою ЄС у сфері відновлюваної енергії</strong></li>
<li><strong>ReFuelEU Aviation</strong> передбачає мінімум 2% SAF у 2025 році, з підвищенням до 70% до 2050 року</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2667653-totalenergies-avril-look-into-cover-crops-for-saf" target="_blank">Argus Media</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.reuters.com/business/sustainable-business/refueleu-aviation-law-eu-saf-2023-07-25/" target="_blank">Reuters on ReFuelEU Aviation</a><br />
<a href="https://www.totalenergies.com/" target="_blank">TotalEnergies офіційний сайт</a><br />
<a href="https://www.groupeavril.com/" target="_blank">Avril Group</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29395-SAF.jpg" alt="TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF"/><br /><p>TotalEnergies та Avril спільно досліджують можливість виробництва сталого авіаційного пального (SAF) у Франції на основі олії з проміжних сільськогосподарських культур, зокрема camelina. У межах дослідження вивчаються врожайність, відповідність вимогам ЄС та перспективи масштабування виробництва.</p>
<h3>Сільське господарство на службі авіації: новий підхід до SAF</h3>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies і Avril</strong> оголосили про спільний намір дослідити виробництво SAF з проміжних культур у Франції</li>
<li><em>Очікуваний обсяг виробництва олії</em>: 10 тис. т до 2028 року, з потенціалом до 30 тис. т до 2030 року</li>
<li><strong>Основна сировина</strong> — camelina, яка демонструє обнадійливі результати у літніх випробуваннях 2024 року</li>
<li><em>Територія досліджень</em>: повсюдно по Франції у 2025 році для визначення найкращих регіонів вирощування</li>
<li>SAF буде вироблятись на французьких біонафтових підприємствах TotalEnergies та <strong>перероблятись на НПЗ у Франції та Європі</strong></li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Проміжні культури</strong> згідно з регламентом ЄС не потребують додаткового землекористування, не конкурують із продовольчим виробництвом і зберігають вміст органічної речовини в ґрунті</li>
<li>Побічні продукти вирощування можуть використовуватися у <em>кормовій промисловості</em> та інших галузях</li>
</ul>
<blockquote><p>«Випробування camelina влітку 2024 року дали обнадійливі результати» — повідомили в Avril</p></blockquote>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li>Розвиток таких проєктів частково стимулюється <strong>політикою ЄС у сфері відновлюваної енергії</strong></li>
<li><strong>ReFuelEU Aviation</strong> передбачає мінімум 2% SAF у 2025 році, з підвищенням до 70% до 2050 року</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2667653-totalenergies-avril-look-into-cover-crops-for-saf" target="_blank">Argus Media</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.reuters.com/business/sustainable-business/refueleu-aviation-law-eu-saf-2023-07-25/" target="_blank">Reuters on ReFuelEU Aviation</a><br />
<a href="https://www.totalenergies.com/" target="_blank">TotalEnergies офіційний сайт</a><br />
<a href="https://www.groupeavril.com/" target="_blank">Avril Group</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/totalenergies-ta-avril-doslidzhuyut-potencial-promizhnix-kultur-dlya-saf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кредити для SAF пережили “Big Beautiful Bill” Трампа попри масштабні скорочення фінансування</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/152264/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/152264/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2025 13:04:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[tax credits]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[відновлюване паливо]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		<category><![CDATA[фінанси]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152264</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29314-Доллары.jpg" alt="Кредити для SAF пережили “Big Beautiful Bill” Трампа попри масштабні скорочення фінансування"/><br />Попри різке урізання фінансування федеральних програм, виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США залишаються впевненими, що податкові пільги за програмою &#171;45Z&#187; збережуться, принаймні частково, навіть після ухвалення «Великого прекрасного закону» адміністрації Трампа. Фінансові ризики для екологічного авіапального 45Z — ключова податкова ініціатива, яка забезпечує підтримку виробництва SAF у США та стимулює інвесторів у галузі відновлюваної [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29314-Доллары.jpg" alt="Кредити для SAF пережили “Big Beautiful Bill” Трампа попри масштабні скорочення фінансування"/><br /><p>Попри різке урізання фінансування федеральних програм, виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США залишаються впевненими, що податкові пільги за програмою &#171;45Z&#187; збережуться, принаймні частково, навіть після ухвалення «Великого прекрасного закону» адміністрації Трампа.</p>
<h3>Фінансові ризики для екологічного авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>45Z — ключова податкова ініціатива</strong>, яка забезпечує підтримку виробництва SAF у США та стимулює інвесторів у галузі відновлюваної енергії.</li>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> просуває масштабний законодавчий пакет, який скорочує витрати на низку екологічних і соціальних програм.</li>
<li><strong>Скорочення федерального фінансування</strong> вже відчувається учасниками ринку SAF, які попереджають про можливу втрату конкурентних переваг.</li>
<li><em>Виробники SAF у США зберігають обережний оптимізм</em>, сподіваючись на збереження щонайменше часткового фінансування за схемою &#171;45Z&#187;.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Скасування цієї податкової пільги створить додаткові бар’єри для переходу до чистих видів пального в авіації. Ми вже фіксуємо сповільнення інвестицій», — заявив один із представників провідного SAF-виробника у США.</p></blockquote>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.energyintel.com/0000018f-bd9f-dbfc-a1cf-ffdfeef00001" target="_blank">Energy Intelligence</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29314-Доллары.jpg" alt="Кредити для SAF пережили “Big Beautiful Bill” Трампа попри масштабні скорочення фінансування"/><br /><p>Попри різке урізання фінансування федеральних програм, виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США залишаються впевненими, що податкові пільги за програмою &#171;45Z&#187; збережуться, принаймні частково, навіть після ухвалення «Великого прекрасного закону» адміністрації Трампа.</p>
<h3>Фінансові ризики для екологічного авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>45Z — ключова податкова ініціатива</strong>, яка забезпечує підтримку виробництва SAF у США та стимулює інвесторів у галузі відновлюваної енергії.</li>
<li><strong>Президент США Дональд Трамп</strong> просуває масштабний законодавчий пакет, який скорочує витрати на низку екологічних і соціальних програм.</li>
<li><strong>Скорочення федерального фінансування</strong> вже відчувається учасниками ринку SAF, які попереджають про можливу втрату конкурентних переваг.</li>
<li><em>Виробники SAF у США зберігають обережний оптимізм</em>, сподіваючись на збереження щонайменше часткового фінансування за схемою &#171;45Z&#187;.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Скасування цієї податкової пільги створить додаткові бар’єри для переходу до чистих видів пального в авіації. Ми вже фіксуємо сповільнення інвестицій», — заявив один із представників провідного SAF-виробника у США.</p></blockquote>
<h3>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.energyintel.com/0000018f-bd9f-dbfc-a1cf-ffdfeef00001" target="_blank">Energy Intelligence</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/17/152264/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС запропонував субсидії на SAF для зниження вартості екологічного авіапального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/16/yes-zaproponuvav-subsidi%d1%97-na-saf-dlya-znizhennya-vartosti-ekologichnogo-aviapalnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/16/yes-zaproponuvav-subsidi%d1%97-na-saf-dlya-znizhennya-vartosti-ekologichnogo-aviapalnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 Jun 2025 09:50:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[SAF в Європі]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[sustainable aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[підтримка ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[політика декарбонізації]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152243</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29273-SAF.jpg" alt="ЄС запропонував субсидії на SAF для зниження вартості екологічного авіапального"/><br />Попри високу вартість сталого авіаційного пального, Євросоюз оголосив про намір компенсувати частину витрат авіакомпаніям, щоб стимулювати його використання і досягти квоти у 6% до 2030 року. Стимулювання декарбонізації авіації Європейський Союз прагне прискорити перехід на сталий авіаційний бензин (SAF), підтримуючи ринок за рахунок субсидій. Це відбувається на фоні зростання кліматичних зобов’язань у сфері авіаперевезень. Ціна [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29273-SAF.jpg" alt="ЄС запропонував субсидії на SAF для зниження вартості екологічного авіапального"/><br /><p>Попри високу вартість сталого авіаційного пального, Євросоюз оголосив про намір компенсувати частину витрат авіакомпаніям, щоб стимулювати його використання і досягти квоти у 6% до 2030 року.</p>
<h3>Стимулювання декарбонізації авіації</h3>
<p>Європейський Союз прагне прискорити перехід на <strong>сталий авіаційний бензин (SAF)</strong>, підтримуючи ринок за рахунок субсидій. Це відбувається на фоні зростання кліматичних зобов’язань у сфері авіаперевезень.</p>
<ul>
<li>Ціна SAF залишається на рівні <strong>понад $1 000 за тонну</strong> дорожчою за традиційне авіапальне.</li>
<li><strong>ЄС планує субсидувати до 200 мільйонів літрів SAF</strong>, щоб знизити фінансовий тиск на авіаперевізників.</li>
<li>Метою програми є <em>досягнення квоти в 6% SAF</em> у загальному обсязі пального до 2030 року.</li>
</ul>
<blockquote><p>Євросоюз надає підтримку для розвитку ринку сталого авіапального, який залишається занадто дорогим без державного стимулювання</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://ec.europa.eu/clima/policies/transport/aviation_en">Європейська комісія – авіаційна політика</a> <a href="https://www.icao.int/environmental-protection/pages/SAF.aspx">ICAO – сталий авіаційний бензин</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29273-SAF.jpg" alt="ЄС запропонував субсидії на SAF для зниження вартості екологічного авіапального"/><br /><p>Попри високу вартість сталого авіаційного пального, Євросоюз оголосив про намір компенсувати частину витрат авіакомпаніям, щоб стимулювати його використання і досягти квоти у 6% до 2030 року.</p>
<h3>Стимулювання декарбонізації авіації</h3>
<p>Європейський Союз прагне прискорити перехід на <strong>сталий авіаційний бензин (SAF)</strong>, підтримуючи ринок за рахунок субсидій. Це відбувається на фоні зростання кліматичних зобов’язань у сфері авіаперевезень.</p>
<ul>
<li>Ціна SAF залишається на рівні <strong>понад $1 000 за тонну</strong> дорожчою за традиційне авіапальне.</li>
<li><strong>ЄС планує субсидувати до 200 мільйонів літрів SAF</strong>, щоб знизити фінансовий тиск на авіаперевізників.</li>
<li>Метою програми є <em>досягнення квоти в 6% SAF</em> у загальному обсязі пального до 2030 року.</li>
</ul>
<blockquote><p>Євросоюз надає підтримку для розвитку ринку сталого авіапального, який залишається занадто дорогим без державного стимулювання</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://ec.europa.eu/clima/policies/transport/aviation_en">Європейська комісія – авіаційна політика</a> <a href="https://www.icao.int/environmental-protection/pages/SAF.aspx">ICAO – сталий авіаційний бензин</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/16/yes-zaproponuvav-subsidi%d1%97-na-saf-dlya-znizhennya-vartosti-ekologichnogo-aviapalnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові гіганти об&#8217;єднуються для прориву у виробництві екологічного авіапального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/svitovi-giganti-obyednuyutsya-dlya-prorivu-u-virobnictvi-ekologichnogo-aviapalnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/svitovi-giganti-obyednuyutsya-dlya-prorivu-u-virobnictvi-ekologichnogo-aviapalnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 06 Jun 2025 05:13:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[green technologies]]></category>
		<category><![CDATA[sustainable energy]]></category>
		<category><![CDATA[waste-to-fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[переробка відходів]]></category>
		<category><![CDATA[сталий розвиток]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151992</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29166-SAF.jpg" alt="Світові гіганти об&#8217;єднуються для прориву у виробництві екологічного авіапального"/><br />Honeywell, Johnson Matthey, GIDARA Energy та Samsung E\&#38;A створили технологічний альянс для прискорення розвитку SAF — сталого авіаційного пального — на основі біомаси та побутових відходів. Новий альянс для переходу до сталого авіапального Компанії з унікальними компетенціями об&#8217;єднали зусилля для впровадження комплексного рішення з виробництва SAF, яке дозволяє значно знизити витрати та скоротити строки реалізації [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29166-SAF.jpg" alt="Світові гіганти об&#8217;єднуються для прориву у виробництві екологічного авіапального"/><br /><p>Honeywell, Johnson Matthey, GIDARA Energy та Samsung E\&amp;A створили технологічний альянс для прискорення розвитку SAF — сталого авіаційного пального — на основі біомаси та побутових відходів.</p>
<h3>Новий альянс для переходу до сталого авіапального</h3>
<p>Компанії з унікальними компетенціями об&#8217;єднали зусилля для впровадження комплексного рішення з виробництва SAF, яке дозволяє значно знизити витрати та скоротити строки реалізації проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>Спільна технологія</strong> заснована на процесі Фішера-Тропша, що дає змогу використовувати різноманітну сировину — від біомаси до побутових відходів.</li>
<li><strong>Очікується скорочення терміну</strong> від техніко-економічного обґрунтування до запуску виробництва більш ніж на <em>15%</em>.</li>
<li><strong>Капітальні витрати</strong> можуть бути зменшені на <em>5–10%</em> завдяки модульності та інтеграції процесів.</li>
</ul>
<p>Альянс не є ексклюзивним — компанії пропонують повний спектр послуг клієнтам, які бажають розпочати виробництво SAF:</p>
<ul>
<li><strong>GIDARA Energy</strong> — газифікація та виробництво синтез-газу з відходів</li>
<li><strong>Johnson Matthey</strong> — каталізатори та технології перетворення синтез-газу на паливо</li>
<li><strong>Honeywell</strong> — технологічні процеси та цифрова автоматизація</li>
<li><strong>Samsung E&amp;A</strong> — глобальна EPC-компетенція у реалізації інфраструктурних проєктів</li>
</ul>
<p>Цей союз дозволить не лише розширити доступ до SAF, а й зменшити залежність від традиційної сировини. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року понад 40% біопалива вироблятиметься з відходів і нехарчових культур.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ess.honeywell.com/us/en/saf-alliance" target="_blank">Honeywell</a>, <a href="https://www.matthey.com" target="_blank">Johnson Matthey</a>, <a href="https://www.gidara-energy.com" target="_blank">GIDARA Energy</a>, <a href="https://www.samsungena.com" target="_blank">Samsung E\&amp;A</a><br />
Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p>* <a href="https://www.iea.org/reports/net-zero-by-2050" target="_blank">IEA — Net Zero by 2050</a><br />
* <a href="https://www.iata.org/en/programs/environment/sustainable-aviation-fuels/" target="_blank">IATA — Sustainable Aviation Fuels</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29166-SAF.jpg" alt="Світові гіганти об&#8217;єднуються для прориву у виробництві екологічного авіапального"/><br /><p>Honeywell, Johnson Matthey, GIDARA Energy та Samsung E\&amp;A створили технологічний альянс для прискорення розвитку SAF — сталого авіаційного пального — на основі біомаси та побутових відходів.</p>
<h3>Новий альянс для переходу до сталого авіапального</h3>
<p>Компанії з унікальними компетенціями об&#8217;єднали зусилля для впровадження комплексного рішення з виробництва SAF, яке дозволяє значно знизити витрати та скоротити строки реалізації проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>Спільна технологія</strong> заснована на процесі Фішера-Тропша, що дає змогу використовувати різноманітну сировину — від біомаси до побутових відходів.</li>
<li><strong>Очікується скорочення терміну</strong> від техніко-економічного обґрунтування до запуску виробництва більш ніж на <em>15%</em>.</li>
<li><strong>Капітальні витрати</strong> можуть бути зменшені на <em>5–10%</em> завдяки модульності та інтеграції процесів.</li>
</ul>
<p>Альянс не є ексклюзивним — компанії пропонують повний спектр послуг клієнтам, які бажають розпочати виробництво SAF:</p>
<ul>
<li><strong>GIDARA Energy</strong> — газифікація та виробництво синтез-газу з відходів</li>
<li><strong>Johnson Matthey</strong> — каталізатори та технології перетворення синтез-газу на паливо</li>
<li><strong>Honeywell</strong> — технологічні процеси та цифрова автоматизація</li>
<li><strong>Samsung E&amp;A</strong> — глобальна EPC-компетенція у реалізації інфраструктурних проєктів</li>
</ul>
<p>Цей союз дозволить не лише розширити доступ до SAF, а й зменшити залежність від традиційної сировини. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року понад 40% біопалива вироблятиметься з відходів і нехарчових культур.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ess.honeywell.com/us/en/saf-alliance" target="_blank">Honeywell</a>, <a href="https://www.matthey.com" target="_blank">Johnson Matthey</a>, <a href="https://www.gidara-energy.com" target="_blank">GIDARA Energy</a>, <a href="https://www.samsungena.com" target="_blank">Samsung E\&amp;A</a><br />
Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p>* <a href="https://www.iea.org/reports/net-zero-by-2050" target="_blank">IEA — Net Zero by 2050</a><br />
* <a href="https://www.iata.org/en/programs/environment/sustainable-aviation-fuels/" target="_blank">IATA — Sustainable Aviation Fuels</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/svitovi-giganti-obyednuyutsya-dlya-prorivu-u-virobnictvi-ekologichnogo-aviapalnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/aviation-fuel/feed/ ) in 0.29456 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 5:35 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 6:35 pm UTC -->