<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Австралия</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/avstraliya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Австралії у лютому 2026 року залишилося 18 вугільних електростанцій: найбільша Eraring (2 880 МВт) — наступна на вихід</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/v-avstrali%d1%97-u-lyutomu-2026-roku-zalishilosya-18-vugilnix-elektrostancij-najbilsha-eraring-2-880-mvt-nastupna-na-vixid/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/v-avstrali%d1%97-u-lyutomu-2026-roku-zalishilosya-18-vugilnix-elektrostancij-najbilsha-eraring-2-880-mvt-nastupna-na-vixid/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Feb 2026 07:50:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[coal power]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[grid stability]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[акумуляторні системи]]></category>
		<category><![CDATA[вугільна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[енергоперехід]]></category>
		<category><![CDATA[стабільність мережі]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153630</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30138-Австралия.png" alt="В Австралії у лютому 2026 року залишилося 18 вугільних електростанцій: найбільша Eraring (2 880 МВт) — наступна на вихід"/><br />Австралійська енергосистема швидко зміщується від вугілля до відновлюваних джерел та накопичувачів. Станом на лютий 2026 року в країні працюють 18 вугільних електростанцій із сумарною встановленою потужністю 22 812 МВт (47 енергоблоків). Найбільша з них — Eraring (2 880 МВт) у Новому Південному Уельсі — має оголошену дату виведення 2027 року, хоча її можуть переглядати через [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30138-Австралия.png" alt="В Австралії у лютому 2026 року залишилося 18 вугільних електростанцій: найбільша Eraring (2 880 МВт) — наступна на вихід"/><br /><p>Австралійська енергосистема швидко зміщується від вугілля до відновлюваних джерел та накопичувачів. Станом на лютий 2026 року в країні працюють <strong>18 вугільних електростанцій</strong> із сумарною встановленою потужністю <strong>22 812 МВт</strong> (47 енергоблоків). Найбільша з них — <strong>Eraring (2 880 МВт)</strong> у Новому Південному Уельсі — має оголошену дату виведення <strong>2027</strong> року, хоча її можуть переглядати через дискусії про стійкість мережі та «системну міцність».</p>
<h3>Як Австралія рахує «кінець вугілля» — цифри, терміни та строки</h3>
<p>У матеріалі наведено актуальний на лютий 2026 року перелік чинних вугільних електростанцій Австралії та ключові висновки про стан їхнього парку.</p>
<h4>Контекст: чому Австралія історично «сиділа» на викопному паливі</h4>
<ul>
<li>Австралія <strong>заборонила атомні електростанції</strong> у 1990-х роках; заборону, за даними автора матеріалу, <strong>підтвердили</strong> на виборах у травні 2025 року.</li>
<li>Понад століття країна покладалася на <strong>централізовані синхронні електростанції</strong>, під’єднані до магістральних мереж: переважно <strong>вугілля</strong> (кам’яне у Квінсленді, Новому Південному Уельсі та Західній Австралії; буре у Вікторії), а також <strong>газ</strong> і <strong>дизель</strong>.</li>
<li>Гідроенергетика стала значущою для Вікторії та Нового Південного Уельсу після завершення <strong>Snowy Hydro Scheme</strong> у <strong>1974</strong> році; у Тасманії гідроенергетика є основою генерації з <strong>1916</strong> року.</li>
</ul>
<h4>Поворот 2025 року: відновлювана генерація випередила вугільну в НРЕ</h4>
<ul>
<li>У <strong>вересні 2025 року</strong> сукупна генерація з відновлюваних джерел у Національному ринку електроенергії Австралії (<em>NEM — National Electricity Market</em>) досягла <strong>48,4%</strong> та вперше перевищила частку вугільної генерації <strong>46%</strong>.</li>
<li>У країні <strong>не будують нових</strong> вугільних електростанцій, а у світі їхня кількість зменшується.</li>
</ul>
<h4>Глобальна рамка (як наведено в матеріалі): хто вже відмовився від вугілля</h4>
<ul>
<li><strong>Понад 14 країн ОЕСР</strong> (переважно Європа) вже повністю закрили вугільну генерацію.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> — перша країна G7, що <strong>повністю відмовилася від вугілля у жовтні 2024 року</strong>; також згадані Бельгія (2016), Швеція (2020), Австрія (2020), Португалія (2021), Норвегія (2023), Словаччина (2024), Ірландія (2025).</li>
<li>Китай: у <strong>2025</strong> році вугільна генерація могла знизитися на <strong>1,6%</strong> (<strong>90 ТВт·год</strong>) — перше падіння з 2015 року.</li>
<li>Індії: у <strong>2025</strong> році вугільна генерація знизилася на <strong>3,4%</strong> р/р, а обсяг вказано як <strong>1 247 ТВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Парк вугільних електростанцій Австралії у лютому 2026 року: скільки їх і що означають цифри</h4>
<ul>
<li><strong>18</strong> чинних вугільних електростанцій (в NEM та WEM) і <strong>47</strong> енергоблоків.</li>
<li>Сумарна встановлена потужність на момент побудови: <strong>22 812 МВт</strong>.</li>
<li>Середній вік вугільного парку: <strong>37,7 року</strong>.</li>
<li><strong>Коефіцієнт використання встановленої потужності</strong> (<em>Capacity Factor, CF</em>) для старого вугільного парку, «у кращому разі» <strong>50%</strong>.</li>
<li>За фактичними обмеженнями старіння та доступності станцій сукупний парк може давати «у кращому разі» близько <strong>11,406 ГВт</strong> потужності в середньому режимі роботи (половина від 22,812 ГВт).</li>
</ul>
<h4>Регіони та строки виведення: де найбільше вугілля й хто йде першим</h4>
<p><strong>Квінсленд (Qld): 8 станцій</strong>, сумарно <strong>8,165 ГВт</strong>, середній вік <strong>31,75 року</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Gladstone</strong> — <strong>1 680 МВт</strong>, <strong>50 років</strong> у 2026-му, оголошене виведення <strong>2029</strong>; найбільша вугільна станція штату.</li>
<li><strong>Kogan Creek</strong> — <strong>744 МВт</strong>, <strong>19 років</strong>, виведення <strong>2042</strong>; наймолодша вугільна станція Квінсленду.</li>
<li>Інші (потужність; оголошене виведення): Millmerran (852 МВт; 2051), Stanwell (1 460 МВт; 2046), Tarong (1 400 МВт; 2037), Tarong North (443 МВт; 2037), Callide B (700 МВт; 2031), Callide C (886 МВт; 2028).</li>
</ul>
<p><strong>Новий Південний Уельс (NSW): 4 станції</strong>, сумарно <strong>8,24 ГВт</strong>, середній вік <strong>41,25 року</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Eraring</strong> — <strong>2 880 МВт</strong>, <strong>42 роки</strong>, оголошене виведення <strong>2027</strong> (найбільша в Австралії вугільна станція серед чинних у переліку).</li>
<li>Ризик зсуву строків Eraring через дискусію, чи потрібні <em>SynCons</em> (синхронні компенсатори) для «системної міцності», чи її забезпечать великі мережеві акумулятори з керуванням інверторами.</li>
<li>Інші: Mount Piper (1 400 МВт; 2040), Vales Point B (1 320 МВт; 2033), Bayswater (2 640 МВт; 2033).</li>
</ul>
<p><strong>Вікторія: 3 станції</strong>, сумарно <strong>4,69 ГВт</strong>, середній вік <strong>42,67 року</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Yallourn W</strong> — <strong>1 480 МВт</strong>, <strong>53 роки</strong> у 2026-му, оголошене виведення <strong>2028</strong>; найстаріша вугільна станція Австралії за переліком.</li>
<li>Інші: Loy Yang A (2 210 МВт; 2035), Loy Yang B (1 000 МВт; 2035).</li>
<li>Ключова проблема регіону: використання <strong>низькоякісного бурого вугілля</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Західна Австралія (WA, WEM): 3 станції</strong>, сумарно <strong>1,371 ГВт</strong>, середній вік <strong>35 років</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Muja CD</strong> — <strong>619 МВт</strong>, <strong>61 рік</strong>, оголошене виведення <strong>2029</strong>; найстаріша серед станцій штату.</li>
<li>Інші: Bluewaters (434 МВт; 2030), Collie (318 МВт; 2027).</li>
</ul>
<h4>Чому до старих вугільних станцій «прикручують» батареї: пояснення термінів і логіки</h4>
<ul>
<li><strong>Встановлена потужність</strong> (<em>nameplate capacity</em>) — номінальна потужність обладнання на момент введення в експлуатацію. З віком вона знижується через зношення, падіння ККД та зростання ремонтів.</li>
<li><strong>Коефіцієнт CF</strong> показує, яку частку часу/потужності станція реально працює від номіналу: CF 50% означає, що в середньому станція дає половину своєї «табличної» потужності.</li>
<li><strong>GFM-інвертори</strong> (<em>Grid Forming</em>) та <strong>синтетична інерція</strong> — алгоритми керування інверторами акумуляторів, які імітують поведінку «важкого» синхронного генератора й допомагають мережі тримати частоту та напругу під час коливань.</li>
<li>На Eraring у 2026 році додають акумулятор <strong>700 МВт / 3 160 МВт·год</strong> (EBESS) з керуванням GFM/синтетичною інерцією.</li>
<li>Навіщо це власникам вугільних станцій:
<ul>
<li>зменшення потреби у <strong>«обертовому резерві»</strong> (<em>spinning reserve</em> — коли турбіни змушені працювати «вхолосту» або з запасом, щоб швидко наростити потужність);</li>
<li>скорочення споживання вугілля;</li>
<li>зниження потреби в обслуговуванні й витрат на експлуатацію;</li>
<li>потенційне продовження строку служби станції;</li>
<li>використання наявних мережевих приєднань для підтримки стійкості енергосистеми;</li>
<li>можливість перетворити майданчик після зупинки станції на <strong>відновлюваний енергетичний хаб</strong> із накопичувачами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Підсумок: чому затягування виходу з вугілля названо ризиком</h4>
<ul>
<li><strong>Відкладати виведення вугільних станцій — ризик, який Австралія не може собі дозволити</strong>.</li>
<li>Приклад «раннього виходу» &#8212; Південна Австралія, де вуглевидобуток і вугільні електростанції були виведені у <strong>2016</strong> році; згадується кейс Port Augusta як приклад позитивного ефекту переходу для економіки й здоров’я громади.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p><strong>Першоджерело:</strong> <a href="https://noonanj.substack.com/p/analysis-of-australian-coal-fired" target="_blank">noonanj.substack.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30138-Австралия.png" alt="В Австралії у лютому 2026 року залишилося 18 вугільних електростанцій: найбільша Eraring (2 880 МВт) — наступна на вихід"/><br /><p>Австралійська енергосистема швидко зміщується від вугілля до відновлюваних джерел та накопичувачів. Станом на лютий 2026 року в країні працюють <strong>18 вугільних електростанцій</strong> із сумарною встановленою потужністю <strong>22 812 МВт</strong> (47 енергоблоків). Найбільша з них — <strong>Eraring (2 880 МВт)</strong> у Новому Південному Уельсі — має оголошену дату виведення <strong>2027</strong> року, хоча її можуть переглядати через дискусії про стійкість мережі та «системну міцність».</p>
<h3>Як Австралія рахує «кінець вугілля» — цифри, терміни та строки</h3>
<p>У матеріалі наведено актуальний на лютий 2026 року перелік чинних вугільних електростанцій Австралії та ключові висновки про стан їхнього парку.</p>
<h4>Контекст: чому Австралія історично «сиділа» на викопному паливі</h4>
<ul>
<li>Австралія <strong>заборонила атомні електростанції</strong> у 1990-х роках; заборону, за даними автора матеріалу, <strong>підтвердили</strong> на виборах у травні 2025 року.</li>
<li>Понад століття країна покладалася на <strong>централізовані синхронні електростанції</strong>, під’єднані до магістральних мереж: переважно <strong>вугілля</strong> (кам’яне у Квінсленді, Новому Південному Уельсі та Західній Австралії; буре у Вікторії), а також <strong>газ</strong> і <strong>дизель</strong>.</li>
<li>Гідроенергетика стала значущою для Вікторії та Нового Південного Уельсу після завершення <strong>Snowy Hydro Scheme</strong> у <strong>1974</strong> році; у Тасманії гідроенергетика є основою генерації з <strong>1916</strong> року.</li>
</ul>
<h4>Поворот 2025 року: відновлювана генерація випередила вугільну в НРЕ</h4>
<ul>
<li>У <strong>вересні 2025 року</strong> сукупна генерація з відновлюваних джерел у Національному ринку електроенергії Австралії (<em>NEM — National Electricity Market</em>) досягла <strong>48,4%</strong> та вперше перевищила частку вугільної генерації <strong>46%</strong>.</li>
<li>У країні <strong>не будують нових</strong> вугільних електростанцій, а у світі їхня кількість зменшується.</li>
</ul>
<h4>Глобальна рамка (як наведено в матеріалі): хто вже відмовився від вугілля</h4>
<ul>
<li><strong>Понад 14 країн ОЕСР</strong> (переважно Європа) вже повністю закрили вугільну генерацію.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> — перша країна G7, що <strong>повністю відмовилася від вугілля у жовтні 2024 року</strong>; також згадані Бельгія (2016), Швеція (2020), Австрія (2020), Португалія (2021), Норвегія (2023), Словаччина (2024), Ірландія (2025).</li>
<li>Китай: у <strong>2025</strong> році вугільна генерація могла знизитися на <strong>1,6%</strong> (<strong>90 ТВт·год</strong>) — перше падіння з 2015 року.</li>
<li>Індії: у <strong>2025</strong> році вугільна генерація знизилася на <strong>3,4%</strong> р/р, а обсяг вказано як <strong>1 247 ТВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Парк вугільних електростанцій Австралії у лютому 2026 року: скільки їх і що означають цифри</h4>
<ul>
<li><strong>18</strong> чинних вугільних електростанцій (в NEM та WEM) і <strong>47</strong> енергоблоків.</li>
<li>Сумарна встановлена потужність на момент побудови: <strong>22 812 МВт</strong>.</li>
<li>Середній вік вугільного парку: <strong>37,7 року</strong>.</li>
<li><strong>Коефіцієнт використання встановленої потужності</strong> (<em>Capacity Factor, CF</em>) для старого вугільного парку, «у кращому разі» <strong>50%</strong>.</li>
<li>За фактичними обмеженнями старіння та доступності станцій сукупний парк може давати «у кращому разі» близько <strong>11,406 ГВт</strong> потужності в середньому режимі роботи (половина від 22,812 ГВт).</li>
</ul>
<h4>Регіони та строки виведення: де найбільше вугілля й хто йде першим</h4>
<p><strong>Квінсленд (Qld): 8 станцій</strong>, сумарно <strong>8,165 ГВт</strong>, середній вік <strong>31,75 року</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Gladstone</strong> — <strong>1 680 МВт</strong>, <strong>50 років</strong> у 2026-му, оголошене виведення <strong>2029</strong>; найбільша вугільна станція штату.</li>
<li><strong>Kogan Creek</strong> — <strong>744 МВт</strong>, <strong>19 років</strong>, виведення <strong>2042</strong>; наймолодша вугільна станція Квінсленду.</li>
<li>Інші (потужність; оголошене виведення): Millmerran (852 МВт; 2051), Stanwell (1 460 МВт; 2046), Tarong (1 400 МВт; 2037), Tarong North (443 МВт; 2037), Callide B (700 МВт; 2031), Callide C (886 МВт; 2028).</li>
</ul>
<p><strong>Новий Південний Уельс (NSW): 4 станції</strong>, сумарно <strong>8,24 ГВт</strong>, середній вік <strong>41,25 року</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Eraring</strong> — <strong>2 880 МВт</strong>, <strong>42 роки</strong>, оголошене виведення <strong>2027</strong> (найбільша в Австралії вугільна станція серед чинних у переліку).</li>
<li>Ризик зсуву строків Eraring через дискусію, чи потрібні <em>SynCons</em> (синхронні компенсатори) для «системної міцності», чи її забезпечать великі мережеві акумулятори з керуванням інверторами.</li>
<li>Інші: Mount Piper (1 400 МВт; 2040), Vales Point B (1 320 МВт; 2033), Bayswater (2 640 МВт; 2033).</li>
</ul>
<p><strong>Вікторія: 3 станції</strong>, сумарно <strong>4,69 ГВт</strong>, середній вік <strong>42,67 року</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Yallourn W</strong> — <strong>1 480 МВт</strong>, <strong>53 роки</strong> у 2026-му, оголошене виведення <strong>2028</strong>; найстаріша вугільна станція Австралії за переліком.</li>
<li>Інші: Loy Yang A (2 210 МВт; 2035), Loy Yang B (1 000 МВт; 2035).</li>
<li>Ключова проблема регіону: використання <strong>низькоякісного бурого вугілля</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Західна Австралія (WA, WEM): 3 станції</strong>, сумарно <strong>1,371 ГВт</strong>, середній вік <strong>35 років</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Muja CD</strong> — <strong>619 МВт</strong>, <strong>61 рік</strong>, оголошене виведення <strong>2029</strong>; найстаріша серед станцій штату.</li>
<li>Інші: Bluewaters (434 МВт; 2030), Collie (318 МВт; 2027).</li>
</ul>
<h4>Чому до старих вугільних станцій «прикручують» батареї: пояснення термінів і логіки</h4>
<ul>
<li><strong>Встановлена потужність</strong> (<em>nameplate capacity</em>) — номінальна потужність обладнання на момент введення в експлуатацію. З віком вона знижується через зношення, падіння ККД та зростання ремонтів.</li>
<li><strong>Коефіцієнт CF</strong> показує, яку частку часу/потужності станція реально працює від номіналу: CF 50% означає, що в середньому станція дає половину своєї «табличної» потужності.</li>
<li><strong>GFM-інвертори</strong> (<em>Grid Forming</em>) та <strong>синтетична інерція</strong> — алгоритми керування інверторами акумуляторів, які імітують поведінку «важкого» синхронного генератора й допомагають мережі тримати частоту та напругу під час коливань.</li>
<li>На Eraring у 2026 році додають акумулятор <strong>700 МВт / 3 160 МВт·год</strong> (EBESS) з керуванням GFM/синтетичною інерцією.</li>
<li>Навіщо це власникам вугільних станцій:
<ul>
<li>зменшення потреби у <strong>«обертовому резерві»</strong> (<em>spinning reserve</em> — коли турбіни змушені працювати «вхолосту» або з запасом, щоб швидко наростити потужність);</li>
<li>скорочення споживання вугілля;</li>
<li>зниження потреби в обслуговуванні й витрат на експлуатацію;</li>
<li>потенційне продовження строку служби станції;</li>
<li>використання наявних мережевих приєднань для підтримки стійкості енергосистеми;</li>
<li>можливість перетворити майданчик після зупинки станції на <strong>відновлюваний енергетичний хаб</strong> із накопичувачами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Підсумок: чому затягування виходу з вугілля названо ризиком</h4>
<ul>
<li><strong>Відкладати виведення вугільних станцій — ризик, який Австралія не може собі дозволити</strong>.</li>
<li>Приклад «раннього виходу» &#8212; Південна Австралія, де вуглевидобуток і вугільні електростанції були виведені у <strong>2016</strong> році; згадується кейс Port Augusta як приклад позитивного ефекту переходу для економіки й здоров’я громади.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p><strong>Першоджерело:</strong> <a href="https://noonanj.substack.com/p/analysis-of-australian-coal-fired" target="_blank">noonanj.substack.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/v-avstrali%d1%97-u-lyutomu-2026-roku-zalishilosya-18-vugilnix-elektrostancij-najbilsha-eraring-2-880-mvt-nastupna-na-vixid/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія інвестує в виробництво авіаційного пального з метанолу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/avstraliya-investuye-v-virobnictvo-aviacijnogo-palnogo-z-metanolu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/avstraliya-investuye-v-virobnictvo-aviacijnogo-palnogo-z-metanolu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Jul 2025 15:40:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[авіація biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо SAF]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика aviation]]></category>
		<category><![CDATA[стале авіаційне пальне Australia]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152897</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29690-SAF.jpg" alt="Австралія інвестує в виробництво авіаційного пального з метанолу"/><br />Компанія HAMR Energy готує масштабний проєкт виробництва сталого авіаційного пального (SAF) на основі метанолу, що може стати важливим фактором для довгострокових прогнозів цін на нафту та нафтопродукти, з огляду на зростаючу конкуренцію з боку альтернативних палив. 1. Інвестиції та плани реалізації Обсяг виробництва: 25 млн літрів SAF на рік Початок будівництва: 2027 рік Введення в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29690-SAF.jpg" alt="Австралія інвестує в виробництво авіаційного пального з метанолу"/><br /><p>Компанія HAMR Energy готує масштабний проєкт виробництва сталого авіаційного пального (SAF) на основі метанолу, що може стати важливим фактором для довгострокових прогнозів цін на нафту та нафтопродукти, з огляду на зростаючу конкуренцію з боку альтернативних палив.</p>
<h3><strong>1. Інвестиції та плани реалізації</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг виробництва:</strong> 25 млн літрів SAF на рік</li>
<li><strong>Початок будівництва:</strong> 2027 рік</li>
<li><strong>Введення в експлуатацію:</strong> очікується у 2030 році</li>
<li><strong>Бюджет проєкту:</strong> від 700 до 800 млн австралійських доларів (<em>еквівалент $459–525 млн</em>)</li>
<li><strong>Локації:</strong> потенційно — Південна Австралія або Вікторія</li>
</ul>
<h3><strong>2. Сировинна база</strong></h3>
<ul>
<li>300 тис. тонн на рік метанолу з відходів лісової промисловості</li>
<li>Зелений водень з проєкту Portland Renewable Fuels</li>
<li><em>Технологія: метанол-до-реактивного пального (methanol-to-jet)</em></li>
</ul>
<h3><strong>3. Вплив на авіаційний сектор</strong></h3>
<ul>
<li>Потенціал декарбонізації до <strong>3,5 млн перельотів</strong> економ-класу між Сіднеєм і Мельбурном щороку</li>
<li><strong>Підтримка цілей скорочення викидів:</strong> авіакомпанія Qantas планує досягти 10% SAF у паливній суміші до 2030 року</li>
<li>На цей момент <strong>імпорт реактивного пального:</strong> близько 139 тис. барелів на добу</li>
</ul>
<h3><strong>4. Фундаментальні фактори впливу на нафтопродукти</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Попит на SAF:</strong> стимулює розвиток альтернатив, знижуючи залежність від викопного пального</li>
<li><strong>Інфраструктурні проєкти:</strong> підтримка урядових і корпоративних ініціатив прискорює запуск SAF-виробництва</li>
<li><strong>Конкуренція з нафтою:</strong> SAF може витісняти частину попиту на традиційне авіапальне, що довгостроково тисне на нафтові котирування</li>
</ul>
<h3><strong>5. Ринок</strong></h3>
<ul>
<li>SAF-проєкти також розвиваються в інших частинах Австралії: Jet Zero у Квінсленді, Licella — з біомаси</li>
<li>Метанольний сегмент поки <em>уповільнився</em>: проєкти в Тасманії досі не досягли остаточного інвестиційного рішення</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Очікуване зростання SAF-пропозиції з 2030 року може трансформувати структуру попиту на авіаційне пальне</li>
</ul>
<h4><strong>Висновки</strong></h4>
<ul>
<li>Фундаментальні фактори — як-от підтримка на рівні держави, розвиток технологій SAF та декарбонізаційні зобов’язання — формують нову конкурентну реальність для традиційного нафтового сектору</li>
<li>Очікувана стабілізація чи зниження попиту на традиційне реактивне пальне після 2030 року потенційно посилить тиск на нафтові котирування</li>
<li>Поточний імпорт в обсязі 139 тис. барелів/день — ключовий орієнтир для вимірювання ефекту заміщення SAF</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2714694-australia-s-hamr-plans-to-build-methanol-jet-saf-plant" target="_blank">Argus Media</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29690-SAF.jpg" alt="Австралія інвестує в виробництво авіаційного пального з метанолу"/><br /><p>Компанія HAMR Energy готує масштабний проєкт виробництва сталого авіаційного пального (SAF) на основі метанолу, що може стати важливим фактором для довгострокових прогнозів цін на нафту та нафтопродукти, з огляду на зростаючу конкуренцію з боку альтернативних палив.</p>
<h3><strong>1. Інвестиції та плани реалізації</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг виробництва:</strong> 25 млн літрів SAF на рік</li>
<li><strong>Початок будівництва:</strong> 2027 рік</li>
<li><strong>Введення в експлуатацію:</strong> очікується у 2030 році</li>
<li><strong>Бюджет проєкту:</strong> від 700 до 800 млн австралійських доларів (<em>еквівалент $459–525 млн</em>)</li>
<li><strong>Локації:</strong> потенційно — Південна Австралія або Вікторія</li>
</ul>
<h3><strong>2. Сировинна база</strong></h3>
<ul>
<li>300 тис. тонн на рік метанолу з відходів лісової промисловості</li>
<li>Зелений водень з проєкту Portland Renewable Fuels</li>
<li><em>Технологія: метанол-до-реактивного пального (methanol-to-jet)</em></li>
</ul>
<h3><strong>3. Вплив на авіаційний сектор</strong></h3>
<ul>
<li>Потенціал декарбонізації до <strong>3,5 млн перельотів</strong> економ-класу між Сіднеєм і Мельбурном щороку</li>
<li><strong>Підтримка цілей скорочення викидів:</strong> авіакомпанія Qantas планує досягти 10% SAF у паливній суміші до 2030 року</li>
<li>На цей момент <strong>імпорт реактивного пального:</strong> близько 139 тис. барелів на добу</li>
</ul>
<h3><strong>4. Фундаментальні фактори впливу на нафтопродукти</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Попит на SAF:</strong> стимулює розвиток альтернатив, знижуючи залежність від викопного пального</li>
<li><strong>Інфраструктурні проєкти:</strong> підтримка урядових і корпоративних ініціатив прискорює запуск SAF-виробництва</li>
<li><strong>Конкуренція з нафтою:</strong> SAF може витісняти частину попиту на традиційне авіапальне, що довгостроково тисне на нафтові котирування</li>
</ul>
<h3><strong>5. Ринок</strong></h3>
<ul>
<li>SAF-проєкти також розвиваються в інших частинах Австралії: Jet Zero у Квінсленді, Licella — з біомаси</li>
<li>Метанольний сегмент поки <em>уповільнився</em>: проєкти в Тасманії досі не досягли остаточного інвестиційного рішення</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Очікуване зростання SAF-пропозиції з 2030 року може трансформувати структуру попиту на авіаційне пальне</li>
</ul>
<h4><strong>Висновки</strong></h4>
<ul>
<li>Фундаментальні фактори — як-от підтримка на рівні держави, розвиток технологій SAF та декарбонізаційні зобов’язання — формують нову конкурентну реальність для традиційного нафтового сектору</li>
<li>Очікувана стабілізація чи зниження попиту на традиційне реактивне пальне після 2030 року потенційно посилить тиск на нафтові котирування</li>
<li>Поточний імпорт в обсязі 139 тис. барелів/день — ключовий орієнтир для вимірювання ефекту заміщення SAF</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2714694-australia-s-hamr-plans-to-build-methanol-jet-saf-plant" target="_blank">Argus Media</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/avstraliya-investuye-v-virobnictvo-aviacijnogo-palnogo-z-metanolu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Найбільший австралійський проєкт зеленого водню скасовано</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/najbilshij-avstralijskij-proyekt-zelenogo-vodnyu-skasovano/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/najbilshij-avstralijskij-proyekt-zelenogo-vodnyu-skasovano/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Jun 2025 16:58:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[green hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зелений водень]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152535</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29447-водород.jpg" alt="Найбільший австралійський проєкт зеленого водню скасовано"/><br />В Австралії остаточно закрили амбітний проєкт Murchison Hydrogen Renewables, що мав стати найбільшим виробництвом зеленого водню у країні. Водночас компанія-підрядник вирішила повністю вийти з ринку водню. Остаточне рішення про закриття Murchison Hydrogen Renewables — це 5-гігава́тний проєкт на заході Австралії, що планував виробництво зеленого аміаку для експорту. Він офіційно скасований після того, як компанія Copenhagen [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29447-водород.jpg" alt="Найбільший австралійський проєкт зеленого водню скасовано"/><br /><p>В Австралії остаточно закрили амбітний проєкт Murchison Hydrogen Renewables, що мав стати найбільшим виробництвом зеленого водню у країні. Водночас компанія-підрядник вирішила повністю вийти з ринку водню.</p>
<h3>Остаточне рішення про закриття</h3>
<p>Murchison Hydrogen Renewables — це 5-гігава́тний проєкт на заході Австралії, що планував виробництво зеленого аміаку для експорту. Він офіційно скасований після того, як компанія Copenhagen Infrastructure Partners (CIP) ухвалила рішення залишити не лише цей об&#8217;єкт, а й увесь водневий напрям своєї діяльності.</p>
<ul>
<li>За планом об&#8217;єкт мав щороку виробляти близько 2 мільйонів тонн зеленого аміаку</li>
<li>Потенційними ринками збуту були Південна Корея та Японія</li>
</ul>
<h3>Причини виходу з ринку</h3>
<p>Компанія заявила, що водень більше не відповідає її інвестиційній стратегії. У CIP пояснили свою позицію так:</p>
<blockquote><p>Ми більше не інвестуємо в жодні водневі проєкти</p></blockquote>
<h3>Наслідки для Австралії</h3>
<p>Це рішення б&#8217;є по планах Австралії стати провідним експортером зеленого водню та аміаку. Попри плани федерального уряду зробити країну водневою супердержавою, вихід великого інвестора підсвічує серйозні ризики та виклики для галузі.</p>
<ul>
<li>Високі витрати на виробництво зеленого водню</li>
<li>Невизначеність щодо попиту на ключових ринках</li>
<li>Проблеми з фінансуванням інфраструктури</li>
</ul>
<h3>Джерело</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.hydrogeninsight.com/production/australias-largest-green-hydrogen-project-officially-scrapped-by-lead-developer-as-it-exits-wider-h2-market/2-1-1839744" target="_blank">Hydrogen Insight</a></p>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-eyes-green-hydrogen-superpower-status-despite-hurdles-2023-09-21/" target="_blank">Australia eyes green hydrogen &#8216;superpower&#8217; status despite hurdles – Reuters</a></li>
<li><a href="https://www.energy.gov.au/government-priorities/renewable-energy/hydrogen" target="_blank">Australian Government Hydrogen Strategy</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29447-водород.jpg" alt="Найбільший австралійський проєкт зеленого водню скасовано"/><br /><p>В Австралії остаточно закрили амбітний проєкт Murchison Hydrogen Renewables, що мав стати найбільшим виробництвом зеленого водню у країні. Водночас компанія-підрядник вирішила повністю вийти з ринку водню.</p>
<h3>Остаточне рішення про закриття</h3>
<p>Murchison Hydrogen Renewables — це 5-гігава́тний проєкт на заході Австралії, що планував виробництво зеленого аміаку для експорту. Він офіційно скасований після того, як компанія Copenhagen Infrastructure Partners (CIP) ухвалила рішення залишити не лише цей об&#8217;єкт, а й увесь водневий напрям своєї діяльності.</p>
<ul>
<li>За планом об&#8217;єкт мав щороку виробляти близько 2 мільйонів тонн зеленого аміаку</li>
<li>Потенційними ринками збуту були Південна Корея та Японія</li>
</ul>
<h3>Причини виходу з ринку</h3>
<p>Компанія заявила, що водень більше не відповідає її інвестиційній стратегії. У CIP пояснили свою позицію так:</p>
<blockquote><p>Ми більше не інвестуємо в жодні водневі проєкти</p></blockquote>
<h3>Наслідки для Австралії</h3>
<p>Це рішення б&#8217;є по планах Австралії стати провідним експортером зеленого водню та аміаку. Попри плани федерального уряду зробити країну водневою супердержавою, вихід великого інвестора підсвічує серйозні ризики та виклики для галузі.</p>
<ul>
<li>Високі витрати на виробництво зеленого водню</li>
<li>Невизначеність щодо попиту на ключових ринках</li>
<li>Проблеми з фінансуванням інфраструктури</li>
</ul>
<h3>Джерело</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.hydrogeninsight.com/production/australias-largest-green-hydrogen-project-officially-scrapped-by-lead-developer-as-it-exits-wider-h2-market/2-1-1839744" target="_blank">Hydrogen Insight</a></p>
<h3>Додаткові джерела інформації</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-eyes-green-hydrogen-superpower-status-despite-hurdles-2023-09-21/" target="_blank">Australia eyes green hydrogen &#8216;superpower&#8217; status despite hurdles – Reuters</a></li>
<li><a href="https://www.energy.gov.au/government-priorities/renewable-energy/hydrogen" target="_blank">Australian Government Hydrogen Strategy</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/30/najbilshij-avstralijskij-proyekt-zelenogo-vodnyu-skasovano/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 08:26:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[upstream]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152350</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br />Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні Австралія, Індонезія, Індія та Катар Австралія: Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br /><p>Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні</p>
<p><strong>Австралія, Індонезія, Індія та Катар</strong></p>
<p><strong>Австралія:</strong> Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.</p>
<p><em>Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.</em></p>
<p><strong>Індонезія:</strong> Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.</p>
<p><strong>Індія:</strong> Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.</p>
<p>Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p><strong>Катар:</strong> У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.</p>
<p>Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br /><p>Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні</p>
<p><strong>Австралія, Індонезія, Індія та Катар</strong></p>
<p><strong>Австралія:</strong> Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.</p>
<p><em>Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.</em></p>
<p><strong>Індонезія:</strong> Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.</p>
<p><strong>Індія:</strong> Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.</p>
<p>Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p><strong>Катар:</strong> У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.</p>
<p>Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 08:42:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[BECCS]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[carbon capture]]></category>
		<category><![CDATA[carbon removal]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[DAC]]></category>
		<category><![CDATA[East Coast Cluster]]></category>
		<category><![CDATA[Stockholm Exergi]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[будівництво CO2-сховищ]]></category>
		<category><![CDATA[Великобритания]]></category>
		<category><![CDATA[Дания]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Кения]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[проєкти CCS]]></category>
		<category><![CDATA[чисті технології]]></category>
		<category><![CDATA[Швеция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152057</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br />CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS) у 2024 році перевищили 4 млрд доларів США, що на 35% більше, ніж у 2023 році. На сьогодні у світі функціонує понад 50 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br /><p>CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики</p>
<h3>Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування</h3>
<ul>
<li><strong>Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS)</strong> у 2024 році перевищили <strong>4 млрд доларів США</strong>, що на 35% більше, ніж у 2023 році.</li>
<li>На сьогодні у світі функціонує понад <strong>50 млн тонн CO₂</strong> річної потужності з уловлювання.</li>
<li><em>Перший у світі завод на природному газі з CCS</em> отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».</li>
<li>У Китаї запущено <strong>перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу</strong>.</li>
<li>Австралія ввела в експлуатацію <strong>перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія поширення та розширення проєктів</h3>
<ul>
<li>BP оголосила FID щодо переоснащення <strong>заводу з виробництва LNG в Індонезії</strong> для CCS із бюджетом <strong>$7 млрд</strong>.</li>
<li><em>Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC)</em> розпочав будівництво в Кенії.</li>
</ul>
<h3>Державна підтримка та фінансування</h3>
<ul>
<li><strong>Велика Британія</strong> зобов’язалася надати <strong>$28 млрд</strong> протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.</li>
<li><strong>Данія</strong> надала <strong>$1,2 млрд щорічних операційних субсидій</strong> на створення хабу BECCS та <strong>$24 млн</strong> на ще три об’єкти.</li>
<li><strong>Швеція</strong> підтримала проєкт <strong>Stockholm Exergi</strong> (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі <strong>$1,8 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод</h3>
<ul>
<li>Кооперація <strong>BP, Equinor та TotalEnergies</strong> у межах «Northern Endurance Partnership» залучила <strong>понад $10 млрд кредитного фінансування</strong> для CO₂-транспортування та зберігання — це <em>перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування</em>.</li>
<li>У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже <strong>6 млн тонн видалення CO₂</strong> для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.</li>
</ul>
<h3>Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року</h3>
<ul>
<li>У 2025 році очікується ухвалення FID для <strong>найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії</strong> та <strong>найбільшого DAC-заводу у США</strong>.</li>
<li>Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, <strong>світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік</strong>, а <strong>потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік</strong> до 2030 року.</li>
<li>Це вимагатиме <strong>зростання інвестицій у 10 разів</strong> у період до 2027 року від поточного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA</a>.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong><br />
<a href="https://www.bp.com/">BP Official Site</a>,<br />
<a href="https://www.gov.uk/">UK Government — Net Zero Strategy</a>,<br />
<a href="https://www.stockholmexergi.se/">Stockholm Exergi</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br /><p>CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики</p>
<h3>Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування</h3>
<ul>
<li><strong>Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS)</strong> у 2024 році перевищили <strong>4 млрд доларів США</strong>, що на 35% більше, ніж у 2023 році.</li>
<li>На сьогодні у світі функціонує понад <strong>50 млн тонн CO₂</strong> річної потужності з уловлювання.</li>
<li><em>Перший у світі завод на природному газі з CCS</em> отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».</li>
<li>У Китаї запущено <strong>перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу</strong>.</li>
<li>Австралія ввела в експлуатацію <strong>перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія поширення та розширення проєктів</h3>
<ul>
<li>BP оголосила FID щодо переоснащення <strong>заводу з виробництва LNG в Індонезії</strong> для CCS із бюджетом <strong>$7 млрд</strong>.</li>
<li><em>Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC)</em> розпочав будівництво в Кенії.</li>
</ul>
<h3>Державна підтримка та фінансування</h3>
<ul>
<li><strong>Велика Британія</strong> зобов’язалася надати <strong>$28 млрд</strong> протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.</li>
<li><strong>Данія</strong> надала <strong>$1,2 млрд щорічних операційних субсидій</strong> на створення хабу BECCS та <strong>$24 млн</strong> на ще три об’єкти.</li>
<li><strong>Швеція</strong> підтримала проєкт <strong>Stockholm Exergi</strong> (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі <strong>$1,8 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод</h3>
<ul>
<li>Кооперація <strong>BP, Equinor та TotalEnergies</strong> у межах «Northern Endurance Partnership» залучила <strong>понад $10 млрд кредитного фінансування</strong> для CO₂-транспортування та зберігання — це <em>перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування</em>.</li>
<li>У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже <strong>6 млн тонн видалення CO₂</strong> для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.</li>
</ul>
<h3>Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року</h3>
<ul>
<li>У 2025 році очікується ухвалення FID для <strong>найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії</strong> та <strong>найбільшого DAC-заводу у США</strong>.</li>
<li>Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, <strong>світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік</strong>, а <strong>потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік</strong> до 2030 року.</li>
<li>Це вимагатиме <strong>зростання інвестицій у 10 разів</strong> у період до 2027 року від поточного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA</a>.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong><br />
<a href="https://www.bp.com/">BP Official Site</a>,<br />
<a href="https://www.gov.uk/">UK Government — Net Zero Strategy</a>,<br />
<a href="https://www.stockholmexergi.se/">Stockholm Exergi</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експерти вважають, що комунікація стає все важливішою для успішного запуску відновлюваних проєктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/14/eksperti-vvazhayut-shho-komunikaciya-staye-vse-vazhlivishoyu-dlya-uspishnogo-zapusku-vidnovlyuvanix-proyektiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/14/eksperti-vvazhayut-shho-komunikaciya-staye-vse-vazhlivishoyu-dlya-uspishnogo-zapusku-vidnovlyuvanix-proyektiv/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Mar 2025 08:20:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Аміак]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Геотермальна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Global Infrastructure Hub]]></category>
		<category><![CDATA[IBM]]></category>
		<category><![CDATA[Sabanci Holding]]></category>
		<category><![CDATA[SunCable International]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[комунікація]]></category>
		<category><![CDATA[Сингапур]]></category>
		<category><![CDATA[стейкхолдери]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149305</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28847-SAF.jpg" alt="Експерти вважають, що комунікація стає все важливішою для успішного запуску відновлюваних проєктів"/><br />Експерти підкреслюють важливість ефективної комунікації для просування відновлюваних енергетичних проєктів. Крім екологічних переваг, необхідно акцентувати на бізнес-цінності проєктів, щоб залучити ключових стейкхолдерів. Середній час підготовки проєкту становить 6 років, але без належного планування він може зрости до 14 років. Політична воля та спрощення регуляторних процедур є ключовими факторами для успіху, особливо для міжнародних проєктів. Експерти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28847-SAF.jpg" alt="Експерти вважають, що комунікація стає все важливішою для успішного запуску відновлюваних проєктів"/><br /><div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p><strong>Експерти підкреслюють важливість ефективної комунікації для просування відновлюваних енергетичних проєктів. Крім екологічних переваг, необхідно акцентувати на бізнес-цінності проєктів, щоб залучити ключових стейкхолдерів. Середній час підготовки проєкту становить 6 років, але без належного планування він може зрости до 14 років. Політична воля та спрощення регуляторних процедур є ключовими факторами для успіху, особливо для міжнародних проєктів.</strong></p>
<p>Експерти вважають, що компанії у сфері відновлюваної енергетики можуть скоротити тривалий процес затвердження своїх проєктів за рахунок покращеної комунікації зі стейкхолдерами.</p>
<p>Крістіна Шім, директор з питань сталого розвитку IBM, зазначила, що ініціаторам проєктів необхідно акцентувати не лише на екологічних перевагах, але й на бізнес-цінності своїх ініціатив. «Якщо результати однакові, вам просто потрібно переконатися, що ви комунікуєте у відповідний спосіб із правильними стейкхолдерами», — сказала Шім під час панельної дискусії на CNBC. Вона порівняла це з тим, як можна говорити з фінансовим директором, інвестором або представником відділу закупівель: «Про одне й те саме потрібно говорити трохи по-різному».</p>
<p>Мітеш Патель, виконувач обов’язків генерального директора та операційного директора SunCable International, погодився, що адаптація комунікації під аудиторію є ключовою. «Для політиків виборці є їхнім електоратом, а не ваш проєкт чи компанія. Ви повинні допомогти їм зрозуміти, які переваги ваш проєкт принесе їхнім виборцям», — сказав Патель, чия компанія розробляє проєкт з постачання сонячної енергії з Австралії до Сінгапуру через підводні кабелі.</p>
<p>Проєкт під назвою Australia-Asia PowerLink оцінюється приблизно у 24 мільярди доларів і має забезпечувати Сінгапур 1,75 гігаваттами електроенергії, що становить близько 15% його потреб. За словами Шім і Пателя, які виступали на панелі CNBC у Сінгапурі, відновлювані енергетичні проєкти часто займають багато років для запуску.</p>
<p>Згідно з доповіддю Global Infrastructure Hub, яка є частиною Програми з питань інфраструктури державно-приватного партнерства Світового банку, середній час підготовки проєкту становить 6 років, але без належного планування він може зрости до 14 років.</p>
<p>Генеральний директор Sabanci Holding, турецького конгломерату, Дженк Алпер зазначив, що найбільшою перешкодою для запуску відновлюваних енергетичних проєктів часто є регуляторні бар’єри. «Найбільшою проблемою залишається уряд — дозволи. Бо час від ліцензування до готовності проєкту перевищує час будівництва», — сказав він. Також він додав, що ситуація в Європі є гіршою, навівши приклад проєкту, де підключення до мережі зайняло два роки.</p>
<p>Алпер закликав західні країни спростити процес затвердження відновлюваних енергетичних проєктів, зазначивши, що Китай за останні п’ять років реалізував більше проєктів, ніж решта світу разом узята.</p>
<p>Джерело: «НТЦ Псіхєя». За матеріалами <strong>ЗМІ</strong>.</p>
</div>
<div class="ds-flex"></div>
</div>
</div>
<div class="e886deb9"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28847-SAF.jpg" alt="Експерти вважають, що комунікація стає все важливішою для успішного запуску відновлюваних проєктів"/><br /><div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p><strong>Експерти підкреслюють важливість ефективної комунікації для просування відновлюваних енергетичних проєктів. Крім екологічних переваг, необхідно акцентувати на бізнес-цінності проєктів, щоб залучити ключових стейкхолдерів. Середній час підготовки проєкту становить 6 років, але без належного планування він може зрости до 14 років. Політична воля та спрощення регуляторних процедур є ключовими факторами для успіху, особливо для міжнародних проєктів.</strong></p>
<p>Експерти вважають, що компанії у сфері відновлюваної енергетики можуть скоротити тривалий процес затвердження своїх проєктів за рахунок покращеної комунікації зі стейкхолдерами.</p>
<p>Крістіна Шім, директор з питань сталого розвитку IBM, зазначила, що ініціаторам проєктів необхідно акцентувати не лише на екологічних перевагах, але й на бізнес-цінності своїх ініціатив. «Якщо результати однакові, вам просто потрібно переконатися, що ви комунікуєте у відповідний спосіб із правильними стейкхолдерами», — сказала Шім під час панельної дискусії на CNBC. Вона порівняла це з тим, як можна говорити з фінансовим директором, інвестором або представником відділу закупівель: «Про одне й те саме потрібно говорити трохи по-різному».</p>
<p>Мітеш Патель, виконувач обов’язків генерального директора та операційного директора SunCable International, погодився, що адаптація комунікації під аудиторію є ключовою. «Для політиків виборці є їхнім електоратом, а не ваш проєкт чи компанія. Ви повинні допомогти їм зрозуміти, які переваги ваш проєкт принесе їхнім виборцям», — сказав Патель, чия компанія розробляє проєкт з постачання сонячної енергії з Австралії до Сінгапуру через підводні кабелі.</p>
<p>Проєкт під назвою Australia-Asia PowerLink оцінюється приблизно у 24 мільярди доларів і має забезпечувати Сінгапур 1,75 гігаваттами електроенергії, що становить близько 15% його потреб. За словами Шім і Пателя, які виступали на панелі CNBC у Сінгапурі, відновлювані енергетичні проєкти часто займають багато років для запуску.</p>
<p>Згідно з доповіддю Global Infrastructure Hub, яка є частиною Програми з питань інфраструктури державно-приватного партнерства Світового банку, середній час підготовки проєкту становить 6 років, але без належного планування він може зрости до 14 років.</p>
<p>Генеральний директор Sabanci Holding, турецького конгломерату, Дженк Алпер зазначив, що найбільшою перешкодою для запуску відновлюваних енергетичних проєктів часто є регуляторні бар’єри. «Найбільшою проблемою залишається уряд — дозволи. Бо час від ліцензування до готовності проєкту перевищує час будівництва», — сказав він. Також він додав, що ситуація в Європі є гіршою, навівши приклад проєкту, де підключення до мережі зайняло два роки.</p>
<p>Алпер закликав західні країни спростити процес затвердження відновлюваних енергетичних проєктів, зазначивши, що Китай за останні п’ять років реалізував більше проєктів, ніж решта світу разом узята.</p>
<p>Джерело: «НТЦ Псіхєя». За матеріалами <strong>ЗМІ</strong>.</p>
</div>
<div class="ds-flex"></div>
</div>
</div>
<div class="e886deb9"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/14/eksperti-vvazhayut-shho-komunikaciya-staye-vse-vazhlivishoyu-dlya-uspishnogo-zapusku-vidnovlyuvanix-proyektiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія безкоштовно надасть Україні 70 тис. тонн вугілля &#8212; Міненерго</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2022/03/21/avstraliya-bezkoshtovno-nadast-ukra%d1%97ni-70-tis-tonn-vugillya-minenergo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2022/03/21/avstraliya-bezkoshtovno-nadast-ukra%d1%97ni-70-tis-tonn-vugillya-minenergo/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 21 Mar 2022 08:53:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[забезпечення вугіллям]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=144815</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25539-i_(2).jpg" alt="Австралія безкоштовно надасть Україні 70 тис. тонн вугілля &#8212; Міненерго"/><br />На запит Уряду України Австралія надасть нашій державі щонайменше 70 000 тонн енергетичного вугілля для посилення енергетичної безпеки.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25539-i_(2).jpg" alt="Австралія безкоштовно надасть Україні 70 тис. тонн вугілля &#8212; Міненерго"/><br /><p>На запит Уряду України Австралія надасть нашій державі щонайменше 70 000 тонн енергетичного вугілля для посилення енергетичної безпеки.</p>
<p><span id="more-144815"></span></p>
<p><a href="https://www.facebook.com/minenergoUkraine/posts/333164922174794/">Повідомляє</a> Міністерство енергетики.</p>
<p>Уряд Австралії провів відповідну роботу з підприємствами вугільної галузі країни для акумулювання обсягів вугілля, що стане внеском країни в забезпечення українських споживачів надійним електропостачанням.</p>
<p>Австралійська компанія Whitehaven Coal організовуватиме відповідне відправлення. Наразі по урядовій лінії разом з українською стороною відпрацьовується питання якомога швидшого постачання.</p>
<p>Вартість вугілля та його доставки покриватиметься урядом Австралії.</p>
<p>Раніше Термінал <a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/03/18/v-sxovishhax-ukraїni-dostatno-gazu-dlya-zabezpechennya-potreb-naftogaz/">писав</a>, що в сховищах України достатньо газу для забезпечення потреб — Нафтогаз.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25539-i_(2).jpg" alt="Австралія безкоштовно надасть Україні 70 тис. тонн вугілля &#8212; Міненерго"/><br /><p>На запит Уряду України Австралія надасть нашій державі щонайменше 70 000 тонн енергетичного вугілля для посилення енергетичної безпеки.</p>
<p><span id="more-144815"></span></p>
<p><a href="https://www.facebook.com/minenergoUkraine/posts/333164922174794/">Повідомляє</a> Міністерство енергетики.</p>
<p>Уряд Австралії провів відповідну роботу з підприємствами вугільної галузі країни для акумулювання обсягів вугілля, що стане внеском країни в забезпечення українських споживачів надійним електропостачанням.</p>
<p>Австралійська компанія Whitehaven Coal організовуватиме відповідне відправлення. Наразі по урядовій лінії разом з українською стороною відпрацьовується питання якомога швидшого постачання.</p>
<p>Вартість вугілля та його доставки покриватиметься урядом Австралії.</p>
<p>Раніше Термінал <a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/03/18/v-sxovishhax-ukraїni-dostatno-gazu-dlya-zabezpechennya-potreb-naftogaz/">писав</a>, що в сховищах України достатньо газу для забезпечення потреб — Нафтогаз.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2022/03/21/avstraliya-bezkoshtovno-nadast-ukra%d1%97ni-70-tis-tonn-vugillya-minenergo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія заборонила імпорт російської нафти вслід за США та Великобританією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2022/03/11/avstraliya-zaboronila-import-rosijsko%d1%97-nafti-vslid-za-ssha-ta-velikobritaniyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2022/03/11/avstraliya-zaboronila-import-rosijsko%d1%97-nafti-vslid-za-ssha-ta-velikobritaniyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Mar 2022 09:05:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[розширення санкцій]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=144736</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25499-image_2086470_20220308_ob_48bd51_petrolier.jpg" alt="Австралія заборонила імпорт російської нафти вслід за США та Великобританією"/><br />Австралія приєдналася до основних союзників, включаючи США і Великобританію, і заборонила імпорт російської нафти, але тільки після того, як прибудуть вже замовлені і оплачені партії.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25499-image_2086470_20220308_ob_48bd51_petrolier.jpg" alt="Австралія заборонила імпорт російської нафти вслід за США та Великобританією"/><br /><p>Австралія приєдналася до основних союзників, включаючи США і Великобританію, і заборонила імпорт російської нафти, але тільки після того, як прибудуть вже замовлені і оплачені партії.</p>
<p><span id="more-144736"></span></p>
<p><a href="https://www.theguardian.com/world/2022/mar/11/australia-to-join-us-and-uk-in-banning-russian-oil-imports">Пише </a>The Guardian.</p>
<p>Хоча Австралія не є великим імпортером російських енергетичних продуктів, скоординовані зусилля &#171;колективно скоротять доходи Росії і її здатність фінансувати невиправдану війну президента Росії Володимира Путіна проти України&#187;, заявила прес-секретар міністра закордонних справ Маріс Пейн в п&#8217;ятницю вдень.</p>
<p>Оскільки ціни на бензин у великих містах перевищили 2 долари за літр, уряд прагнув підкреслити, що це рішення не ставить під загрозу паливну безпеку Австралії.</p>
<p>&#171;Австралія має різноманітні і стійкі ланцюжки поставок нафти і достатні запаси палива&#187;, — сказала прес-секретар, додавши, що уряд &#171;уважно стежить за світовими ринками нафти і енергоносіїв і працює з нашими союзниками і Міжнародним енергетичним агентством для забезпечення постійної безпеки поставок&#187;.</p>
<p>Уряд не буде вводити заборону, яка поширюється на сиру нафту, нафтопродукти, газ і вугілля, протягом 45 днів. Ця затримка дозволить двом основним місцевим нафтопереробним підприємствам Viva Energy і Ampol прийняти поставки російської нафти, які вже замовлені і оплачені.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/03/10/2022-03-10-cini-na-naftu-znovu-zrostayut/">Читайте</a> у Терміналі: Ціни на нафту знову зростають.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25499-image_2086470_20220308_ob_48bd51_petrolier.jpg" alt="Австралія заборонила імпорт російської нафти вслід за США та Великобританією"/><br /><p>Австралія приєдналася до основних союзників, включаючи США і Великобританію, і заборонила імпорт російської нафти, але тільки після того, як прибудуть вже замовлені і оплачені партії.</p>
<p><span id="more-144736"></span></p>
<p><a href="https://www.theguardian.com/world/2022/mar/11/australia-to-join-us-and-uk-in-banning-russian-oil-imports">Пише </a>The Guardian.</p>
<p>Хоча Австралія не є великим імпортером російських енергетичних продуктів, скоординовані зусилля &#171;колективно скоротять доходи Росії і її здатність фінансувати невиправдану війну президента Росії Володимира Путіна проти України&#187;, заявила прес-секретар міністра закордонних справ Маріс Пейн в п&#8217;ятницю вдень.</p>
<p>Оскільки ціни на бензин у великих містах перевищили 2 долари за літр, уряд прагнув підкреслити, що це рішення не ставить під загрозу паливну безпеку Австралії.</p>
<p>&#171;Австралія має різноманітні і стійкі ланцюжки поставок нафти і достатні запаси палива&#187;, — сказала прес-секретар, додавши, що уряд &#171;уважно стежить за світовими ринками нафти і енергоносіїв і працює з нашими союзниками і Міжнародним енергетичним агентством для забезпечення постійної безпеки поставок&#187;.</p>
<p>Уряд не буде вводити заборону, яка поширюється на сиру нафту, нафтопродукти, газ і вугілля, протягом 45 днів. Ця затримка дозволить двом основним місцевим нафтопереробним підприємствам Viva Energy і Ampol прийняти поставки російської нафти, які вже замовлені і оплачені.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/03/10/2022-03-10-cini-na-naftu-znovu-zrostayut/">Читайте</a> у Терміналі: Ціни на нафту знову зростають.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2022/03/11/avstraliya-zaboronila-import-rosijsko%d1%97-nafti-vslid-za-ssha-ta-velikobritaniyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія готова постачати газ до Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2022/01/26/avstraliya-gotova-postachati-gaz-do-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2022/01/26/avstraliya-gotova-postachati-gaz-do-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Jan 2022 08:30:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[ціна на газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=144214</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25256-ЄС_газ.jpg" alt="Австралія готова постачати газ до Європи"/><br />Австралія готова надати допомогу будь-якій державі Європи з постачанням зрідженого природного газу у разі нестачі палива з Росії.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25256-ЄС_газ.jpg" alt="Австралія готова постачати газ до Європи"/><br /><p>Австралія готова надати допомогу будь-якій державі Європи з постачанням зрідженого природного газу у разі нестачі палива з Росії.<span id="more-144214"></span></p>
<p>Про це заявив у середу австралійський міністр ресурсів Кіт Пітт, <a href="https://1prime.ru/gas/20220126/835889872.html">пише</a> Прайм.</p>
<p>Слова міністра цитує, зокрема, газета Australian, за повідомленням якої США проводять переговори з компаніями-постачальниками газу з Австралії та Катару щодо заміни російського палива в Європі через ескалацію ситуації навколо України.</p>
<p>&#171;Це показує, наскільки важливі австралійські ресурси в енергетичних постачаннях по всьому світу&#187;, &#8212; підкреслив Пітт.</p>
<p>За його словами, &#171;крім інвестицій коаліційного уряду в Плани стратегічного басейну як частини нашого відродження коштом газу є кілька великих проєктів трубопроводу, який дасть Австралії зростаючий глобальний попит і вона залишиться надійним постачальником ЗПГ&#187;.</p>
<p>&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/01/20/fyuchersi-na-gaz-u-yevropi-podeshevshali-do-860-za-tis-kub/">писав,</a> <span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">ціни ф’ючерсів на газ у Європі на торгах у середу — після короткочасного зростання майже до 1000 доларів за тисячу кубометрів напередодні — до закриття торгів знизилися до рівня $860.</span></span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25256-ЄС_газ.jpg" alt="Австралія готова постачати газ до Європи"/><br /><p>Австралія готова надати допомогу будь-якій державі Європи з постачанням зрідженого природного газу у разі нестачі палива з Росії.<span id="more-144214"></span></p>
<p>Про це заявив у середу австралійський міністр ресурсів Кіт Пітт, <a href="https://1prime.ru/gas/20220126/835889872.html">пише</a> Прайм.</p>
<p>Слова міністра цитує, зокрема, газета Australian, за повідомленням якої США проводять переговори з компаніями-постачальниками газу з Австралії та Катару щодо заміни російського палива в Європі через ескалацію ситуації навколо України.</p>
<p>&#171;Це показує, наскільки важливі австралійські ресурси в енергетичних постачаннях по всьому світу&#187;, &#8212; підкреслив Пітт.</p>
<p>За його словами, &#171;крім інвестицій коаліційного уряду в Плани стратегічного басейну як частини нашого відродження коштом газу є кілька великих проєктів трубопроводу, який дасть Австралії зростаючий глобальний попит і вона залишиться надійним постачальником ЗПГ&#187;.</p>
<p>&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2022/01/20/fyuchersi-na-gaz-u-yevropi-podeshevshali-do-860-za-tis-kub/">писав,</a> <span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="ru" data-phrase-index="0" data-number-of-phrases="1">ціни ф’ючерсів на газ у Європі на торгах у середу — після короткочасного зростання майже до 1000 доларів за тисячу кубометрів напередодні — до закриття торгів знизилися до рівня $860.</span></span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2022/01/26/avstraliya-gotova-postachati-gaz-do-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/avstraliya/feed/ ) in 0.25352 seconds, on Apr 30th, 2026 at 7:40 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 30th, 2026 at 8:40 pm UTC -->