Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Поштовхом для цього аналізу стало перше велике інтерв’ю керівника мережі АЗС «Паралель» Олександра Дубініна Forbes Ukraine, у якому компанія публічно заявила про наміри масштабування та свою роль у майбутній структурі паливного ринку. Редакція розглянула ці заяви крізь призму цінової політики та інтересів кінцевого споживача.

Український роздрібний ринок нафтопродуктів за останні роки зазнав суттєвих змін. Повномасштабна війна, перебудова логістики та майже повна імпортна залежність зробили ціну на автозаправних станціях однією з найчутливіших тем для водіїв. На табло різних мереж різниця у кілька гривень за літр стала звичним явищем, але для споживача вона часто виглядає незрозумілою і навіть несправедливою.

У цій ситуації дедалі помітнішою стає стратегія мережі автозаправних комплексів Паралель, яка одночасно декларує масштабне розширення і позиціонує себе як раціональний вибір для водія. Йдеться про поєднання помірної ціни, контрольованої якості пального та сервісу без зайвих витрат, які зазвичай закладені у вартість на преміальних заправках.

Ціна: де саме водій економить

Варто одразу уточнити щодо розрахунків. Нижче наведені не абсолютні ціни на стелах, а різниця у вартості одного літра пального між «Паралеллю» та іншими ціновими класами у низці регіонів.

Бензин А-95

У більшості проаналізованих регіонів «Паралель» демонструє стійку цінову перевагу над преміальними мережами. Різниця становить приблизно від 4,5 до 6,7 гривні за літр. Це той рівень економії, який водій відчуває одразу, особливо під час заправки повного бака.

Порівняно із заправками середнього цінового класу «Паралель» також у більшості випадків дешевша — у межах 0,6–1,3 гривні за літр. Це дозволяє говорити про позиціонування мережі як доступнішої альтернативи без переходу в формат жорсткого дискаунтера.

Водночас проти дискаунтерів ситуація не є універсальною: у багатьох регіонах «Паралель» дорожча приблизно лише на 0,4–1,9 гривні за літр, а в окремих областях, ціна є практично рівною. Це типова регіональна різниця, пов’язана з логістикою та структурою постачання.

Дизельне пальне

На ринку дизельного пального картина подібна. Відносно преміальних мереж «Паралель» у регіонах дешевша приблизно на 3,5–5,5 гривні за літр. Проти середнього класу у більшості областей мережа також має нижчу ціну — до 1,4 гривні за літр, хоча в окремих регіонах різниця майже зникає або ціна виходить на рівень середнього сегмента. Це відображає вплив регіональної логістики, а не зміну базової стратегії.

LPG (скраплений нафтовий газ)

Для масового споживача газу позиція «Паралелі» виглядає особливо показовою. Порівняно з преміальними заправками LPG тут дешевший на 1,7–3,4 гривні за літр. Відносно дискаунтерів ціна у більшості регіонів коливається у межах кількох десятків копійок. Для багатьох водіїв це і є формула «вигідно, але без компромісів у сервісі».

Менше зайвого — менше причин переплачувати

Керівництво компанії прямо формулює підхід: автозаправний комплекс — це насамперед інфраструктура, а не розважальний центр. У практичному сенсі для споживача це означає відмову від надмірних елементів, витрати на які згодом закладаються у вартість пального.

Натомість акцент зроблено на швидкості та зручності: онлайн-оплата, каси самообслуговування, продуманий простір, де водій не витрачає зайвий час. Такий сервіс не виглядає показним, але саме він дозволяє утримувати ціну без преміальної націнки «за атмосферу».

Якість пального: головний страх водія і відповідь мережі

Однією з ключових проблем ринку залишається недовіра. Водіям роками нав’язували думку, що якісне пальне можливе лише на кількох великих брендах. При цьому в умовах імпортної залежності джерело пального у багатьох операторів схоже, а вирішальним стає питання контролю.

«Паралель» однією з перших в Україні інвестувала у мобільні лабораторії контролю якості та сформувала команду спеціалістів, відповідальних за відповідність пального вимогам сучасного автотранспорту. Для водія це важливо не на рівні декларацій, а як запобіжник ризику: економія на літрі не повинна обертатися витратами на ремонт автомобіля.

Війна і логістика: чому модель «з коліс» має значення

В умовах воєнних ризиків великі нафтобази є водночас необхідною інфраструктурою і потенційною вразливістю. Компанія декларує логістичну модель, що спирається на власний автопарк — близько п’ятисот бензовозів із планами подальшого розширення. Такий підхід підвищує гнучкість постачання і знижує залежність від окремих інфраструктурних вузлів, пошкодження яких у підсумку завжди відображається на ціні для кінцевого споживача.

Що означає масштабування для водія

Плани зростання через купівлю регіональних мереж означають для споживача насамперед більше вибору. А там, де з’являється реальна альтернатива, ціна зазвичай стає стриманішою, особливо порівняно з преміальними сегментами. Для регіонів це також означає вирівнювання стандартів сервісу та доступ до контрольованої якості пального.

Підсумок для споживача

Для пересічного водія «Паралель» сьогодні виглядає як мережа зі збалансованою моделлю:

• помітно нижчі ціни порівняно з преміальними заправками по всіх основних видах пального;
• у більшості випадків на рівні, або навіть нижчі ціни, ніж у середнього цінового класу;
• на LPG — ціни суттєво нижче преміальніх мереж;
• контроль якості, широкий асортимент необхідних товарів і сервіс, що економить час.

У ринку, де водій втомився від різких коливань цін, великої різниці між мережами та постійних сумнівів щодо якості, розвиток такого формату може стати важливим чинником конкуренції — і, зрештою, зменшення витрат для споживача.

Розрахунок річної економії для водія (А-95)

Вихідні умови:

• середня витрата пального: 8 літрів на 100 км
• пробіг: 1000 км на місяць
• споживання за місяць:
  1000 км × 8 л / 100 км = 80 літрів
• споживання за рік:
  80 л × 12 = 960 літрів

Різниця ціни бензину А-95 між «Паралелю» та преміальними мережами:

у більшості регіонів 4,5–6,7 гривні за літр

Річна економія:

• мінімум: 960 л × 4,5 грн = 4320 грн на рік
• максимум: 960 л × 6,7 грн = 6432 грн на рік

Висновок:

Навіть за помірного місячного пробігу водій, який заправляється бензином А-95, може заощаджувати приблизно від 4,3 до 6,4 тисячі гривень на рік лише за рахунок вибору АЗС мережі «Паралель» із нижчим ціновим рівнем у порівнні із преміальними мережами. Й це без відмови від базового сервісу та контролю якості.

Джерело: Terminal

Падіння світових цін на нафту до мінімумів майже за п’ять років поки що не відобразилося на вартості пального для британських водіїв. Попри зниження оптових котирувань більш ніж на 7% упродовж грудня та сигнали про можливе завершення війни в Україні, роздрібні ціни на бензин і дизель залишаються майже незмінними, що викликає критику з боку експертів і споживачів.

Динаміка нафтових котирувань

Ринок нафти відреагував на геополітичні сигнали суттєвим зниженням цін.

• Вартість Brent знизилася більш ніж на 1% — нижче $59 за барель.
• Це найнижчий рівень з лютого 2021 року.
• Падіння котирувань розпочалося ще минулого місяця на тлі очікувань завершення війни між росією та Україною.

Роздрібні ціни на пальне: розрив між оптом і АЗС

Попри зниження оптових цін, кінцевий споживач майже не відчув змін.

• Середня ціна бензину з початку грудня знизилася лише з 137,5 пенса до 137,3 пенса за літр.
• Дизель подешевшав із 146,9 до 146,6 пенса за літр.
• Таким чином, корекція становить лише десяті частки пенса за умов значно глибшого падіння оптових котирувань.

«По суті, середні ціни на АЗС у першій половині грудня застрягли на плато, хоча могли б знизитися», — Люк Босдет, представник AA з питань цін на пальне.

За його словами, окремі автозаправні станції навіть підвищували ціни наприкінці минулого тижня, попри стале зниження нафтового ринку, що створює додатковий тиск на бізнес і водіїв.

Нереалізований ефект для споживачів

Аналітичні розрахунки показують, що ефект від падіння нафтових цін міг бути значно відчутнішим.

• Зниження котирувань мало б трансформуватися у мінус 7 пенсів за літр до кінця минулого тижня.
• Для стандартного бака обсягом 55 літрів це означало б економію понад £4,60 з урахуванням ПДВ.

Геополітика та очікування пропозиції

Ключовим фактором тиску на нафтові ціни стали очікування зростання глобальної пропозиції.

• Ринок закладає можливість послаблення або зняття санкцій з експорту нафти й газу з росії.
• Дональд Трамп заявив, що угода про завершення війни в Україні є ближчою, ніж будь-коли раніше.
• Президент України Володимир Зеленський повідомив, що пропозиції щодо мирної угоди можуть бути узгоджені протягом кількох днів.

«Повернення до історичних торговельних моделей фактично вивільнить нові запаси нафти й газу на світовий ринок», — Мартейн Ратс, глобальний стратег Morgan Stanley з товарних ринків.

Висновки для ринку

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Очікування миру формують сценарій зростання доступної пропозиції та послаблення цінового тиску.
• Затримка передачі оптових знижок кінцевому споживачу вказує на асиметрію ціноутворення у роздрібному сегменті.

Логістична та інфраструктурна складова

• Можливе повернення російських обсягів означає перерозподіл потоків постачання, а не їх фізичне зростання.
• Це знижує ризики дефіциту, але не усуває потреби у стратегічних запасах.

Маржа

• Поточна ситуація свідчить про збереження високої маржі у роздрібних мереж.
• За умов падіння оптових цін податкові компоненти та комерційні надбавки стають визначальними елементами ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами першоджерела: The Guardian

Рішення про майбутнє Морського нафтового термінала «Південний» давно вийшло за межі одного інфраструктурного об’єкта. Це історія не лише про порт, а й про баланс сил на паливному ринку, конкуренцію та роль держави у стратегічній логістиці. Сценарій, який нині обговорюють кулуарно, — залучення до управління потужного приватного гравця, наприклад ОККО. І саме він потребує уважного аналізу.

Чому «Південний» став вузловою точкою

Термінал залишається одним із небагатьох морських активів, здатних забезпечити масштабну перевалку нафти та нафтопродуктів. Будувався він ще у далекому 2001 році для проєкту «Одеса-Броди». На думку фахівців в ідеалі Термінал має залишатися у державній власності, а трейдери мають сплачувати держкоманії за послуги за перевалювання. Доступ до терміналу має бути прозорим та рівним для усіх імпортерів. Саме це дозволить не спотворити конкуренцію на гуртовому паливному ринку та, як наслідок, на роздрібному ринку. Але є одне але.

Формально рішення про створення окремого держпідприємства ухвалене, але за півтора року об’єкт так і не запрацював. Причина — дефіцит бюджету та відсутність чіткої операційної моделі.

У результаті держава має стратегічний актив, але не може використати його економічний і безпековий потенціал. Саме тут виникає ідея: віддати управління приватному оператору.

Ризики для ринку

Передача «Південного» великій вертикально інтегрованій компанії може створити низку проблем:

• Концентрація логістики. Один оператор контролює ключовий морський вхід, що знижує конкуренцію.

• Ціновий вплив. Контроль перевалки дозволяє формувати маржу не ринком, а доступом до інфраструктури.

• Дискримінація доступу. Формально відкриті правила можуть приховувати різні умови для конкурентів.

• Стратегічна вразливість. Критична інфраструктура залежить від рішень однієї компанії.

Усе це може деформувати ринок навіть без прямого порушення закону.

Хто постраждає найбільше

Найвразливішими у такій моделі стають незалежні імпортери та малі мережі АЗС. Для них це означає:

• втрату доступу до морського імпорту як інструменту конкуренції;

• зростання бар’єрів і витрат;

• скорочення маржі до рівня, що не дозволяє масштабувати бізнес;

• поступове витіснення з оптового сегмента.

Ринок рухатиметься до моделі кількох домінуючих груп і великої кількості залежних регіональних операторів.

Наслідки для споживачів

Для водіїв ефект не буде миттєвим. Але стратегічно ризики очевидні:

• менша цінова конкуренція;

• повільніша реакція на падіння світових котирувань;

• розрив між великими брендами та дешевими регіональними АЗС;

• потенційне зростання цін через підвищення оптової складової.

Інакше кажучи, споживач платить не лише за пальне, а й за структуру ринку.

Роль держави та АМКУ

Ключове питання — не участь приватного бізнесу, а умови цієї участі.

• Держава має зберегти контроль над правилами доступу до «Південного».

• Потрібні чіткі методики тарифоутворення та недискримінаційний доступ.

• АМКУ повинен оцінювати не лише формальну концентрацію, а й фактичний вплив на суміжні ринки.

• Поведінкові зобов’язання мають стати умовою будь-якої угоди.

Без активної ролі держави та антимонопольного нагляду інфраструктурні рішення перетворюються на ринкові перекоси.

Підсумок

Сценарій «велика компанія плюс МНТ Південний» може дати швидкий операційний ефект для держави. Але він несе системні ризики для конкуренції. Можливим він стане лише за умови прозорого регулювання, відкритого доступу і постійного нагляду.

Джерело: Terminal

Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.

Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів

Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук

Знижки вихідного дня проти реальних цін

Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.

«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн… Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)

Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.

Фактори тиску: від нафти до гривні

• Світові котирування: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.
• Курс гривні: прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)

Акцизи-2026: ціна зросте з податків

З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.

«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук

Монополізація чи конкуренція?

Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.

«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко

Висновки

• Вересень 2025: стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.
• Потенціал здешевлення: є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.
• Середньострокова перспектива: податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.
• Структурна проблема: домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA

На початку лютого 2022 року на потужностях Кременчуцького нафтопереробного заводу виготовлено бензин з октановим числом 98.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

«На початку лютого 2022 року на потужностях Кременчуцького нафтопереробного заводу виготовлено бензин з октановим числом 98 – вперше в історії вітчизняної нафтопереробки», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що завод виготовив 2 тис. тонн бензину А-98. Паливо відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 та технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.

Торік в Україну було імпортовано 8 тис. тонн бензину А-98, з них 7,5 тис. тонн — з Литви. Наразі імпорт палива з цієї країни заблокований Білоруссю.

Читайте також в «Терміналі», ПТ «Укртатнафта» заявила, що може збільшити переробку нафти на 80% у зв’язку з блокування Білоруссю залізничного транзиту нафтопродуктів з Литви в Україну.

За результатами моніторингу ринку нафтопродуктів в Україні 21 грудня 2021 р відзначалося незначне коливання роздрібних цін на світлі нафтопродукти та скраплений газ.
За даними інформаційно-аналітичної системи online-моніторингу та аналізу ринків PsycheaFUEL 3.0, середня ціна дрібнооптових поставок бензину А-92 євро зменшилася  на 0.35% (-10 коп/л) до 26.99 грн/л. Вартість дрібнооптових партій бензину А-95 євро за день змінилася на 0.32% (-9 коп./л) до 27.82грн/л.  Водночас дизельне пальне євро в дрібному опті знизилося в ціні на 1.27% (-32 коп./л) до 24.93 грн/л.

Довідково:

Сервіс PsycheaFUEL 3.0 дозволяє зробити аналіз вартісних показників.

Тел.: +38 (050) 331-7769

Email: oil@ukroil.com.ua

За результатами моніторингу ринку нафтопродуктів в Україні 14 грудня 2021 р відзначалося незначне коливання роздрібних цін на світлі нафтопродукти та скраплений газ.

За даними інформаційно-аналітичної системи online-моніторингу і аналізу ринків PsycheaFUEL 3.0, середня ціна дрібнооптових поставок бензину А-92 євро не змінилася — 27.25 грн/л. Вартість дрібнооптових партій бензину А-95 євро за день змінилася на 0.00% (2 коп./л) до 28.04 грн/л.  Водночас дизельне пальне євро в дрібному опті знизилося в ціні на 0.21% (-5 коп./л) до 25.63 грн/л.

Довідково:

Сервіс PsycheaFUEL 3.0 дозволяє зробити аналіз вартнісних показників.

Тел.: +38 (050) 331-7769

Email: oil@ukroil.com.ua

За результатами моніторингу ринку нафтопродуктів в Україні 14 грудня 2021 р відзначалося коливання роздрібних цін на світлі нафтопродукти та скраплений газ в бік зниження.

За даними інформаційно-аналітичної системи online-моніторингу й аналізу ринків PsycheaFUEL 3.0, ціна бензину А-92 євро на українських АЗС знизилася на 0.00% (-1.0 коп./л) до 29.4 грн/л, бензину А-95 євро знизилася на 0.12% (-4.0 коп./л) до 30.81 грн/л.  Дизельне пальне євро подешевшало на 0.014% (-4.0 коп./л) до 30.03 грн/л. Зріджений нафтовий газ СПБТ, використовуваний в якості моторного палива,  14 грудня  не змінився в ціні  — 18.77 грн/л. Частка ціни на зріджений нафтовий газ стосовно високооктанового бензину становить 60,9 %.

Довідково:

Сервіс PsycheaFUEL 3.0 дозволяє зробити аналіз вартнісних показників.

Тел.: +38 (050) 331-7769

Email: oil@ukroil.com.ua

Вартість бензину не повинна перевищувати 30,78 грн, а дизпалива – 30,13 грн за літр. Міністерство економіки України знизило граничну вартість бензину на 10 копійок, до 25,78 грн за літр.

Про це повідомляється на сайті Міненергетики.

Разом з тим вартість дизельного палива, після підвищення протягом жовтня на 1,12 грн за літр, знизилася на 14 копійок — до 23,13 грн за літр. З урахуванням граничної торгової націнки вартість бензину не повинна перевищувати 30,78 грн за літр, дизпалива – 30,13 грн за літр.

14 травня Кабінет міністрів прийняв постанову, якою до закінчення карантину ввів державне регулювання цін на бензин і дизельне паливо.

Згідно з документом, встановлено рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива не вище 7 грн за літр і бензину – не вище 5 грн за літр.

Здійснювати розрахунки зобов’язали «Нафтогаз України», який має їх надавати Міністерству економіки не пізніше 3 числа кожного місяця. Середні ціни на бензин і дизпаливо повинні бути оприлюднені до 5 числа кожного місяця.