Ризик для споживачів

За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли $4,56 за галон. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до $5 за галон більше не можна ігнорувати.

• $5 за галон — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.
• У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад $5 за галон.
• Ці штати охоплюють близько однієї шостої населення США.
• Підвищення ціни на АЗС ще на 25 центів може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до однієї третини.

Чому проблема не лише в нафті

JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.

• НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на 2,1 млн барелів на добу у березні.
• У квітні скорочення зросло до 3,8 млн барелів на добу.
• Ринок також втратив орієнтовно 4,7 млн барелів на добу експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.

Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини.

Авіапальне витісняє дизель і бензин

Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.

• Дизельне пальне є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.
• Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.
• Бензин дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.
• Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.

Американські НПЗ обрали авіапальне

Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на 2 відсоткові пункти. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.

Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:

• вихід бензину знизився на 2 відсоткові пункти;
• виробництво бензину впало на 340 тис. барелів на добу порівняно з рівнем річної давності;
• зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.

Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по $5 за галон у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Financial Times

Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.

Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається

Світовий ринок

Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.

Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на $92,25/т, а для дизельного пального — на $188,25/т. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на 3,90 грн/л, для дизельного пального — на 8,58 грн/л.

Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.

Дизельне пальне

На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу «ракета — пір’я»: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.

• Усі АЗС: середня ціна — 88,77 грн/л. За 7 днів вона зросла на 0,84 грн/л, але за 30 днів знизилася на 1,33 грн/л. Маржа становить 15,36 грн/л, або 20,92%.
• Преміальний сегмент: ціна — 91,13 грн/л. За 7 днів зростання становило 2,13 грн/л, за 30 днів — майже без змін. Маржа — 17,73 грн/л, або 24,15%.
• Дискаунтери: ціна — 87,09 грн/л. За 7 днів вона зросла лише на 0,27 грн/л, за 30 днів знизилася на 0,74 грн/л. Маржа — 13,69 грн/л, або 18,65%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить 4,04 грн/л. За тиждень він розширився на 1,87 грн/л, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.

Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить 0,39 грн/л, у дискаунтерів — лише 0,13 грн/л. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.

Бензин А-95

Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на 3,90 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.

• Усі АЗС: середня ціна А-95 — 74,69 грн/л. За 7 днів вона зросла на 1,12 грн/л, за 30 днів — лише на 0,22 грн/л. Маржа — 5,33 грн/л, або 7,68%.
• Преміальний сегмент: ціна — 78,31 грн/л. За 7 днів вона зросла на 3,44 грн/л, за 30 днів — на 2,07 грн/л. Маржа — 8,94 грн/л, або 12,89%.
• Дискаунтери: ціна — 73,12 грн/л. За 7 днів зростання становило 0,91 грн/л, за 30 днів — 3,01 грн/л. Маржа — 3,76 грн/л, або 5,42%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить 5,18 грн/л. За 7 днів він розширився на 2,53 грн/л, але за 30 днів скоротився на 0,94 грн/л. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.

Ринок продажів пального автомобільними нормами

Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.

• Дизельне пальне: поточна ціна — 78,86 грн/л. За день вона знизилася на 2,57%, за 7 днів — приблизно на 2,94%, а за 30 днів — на 14,08%. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.
• Бензин А-95: поточна ціна — 68,40 грн/л. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на 0,74%, але за 30 днів нижча на 1,21%. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.
• Скраплений газ: поточна ціна — 40,60 грн/л. За день зниження становить 1,10%, за 7 днів — приблизно 3,79%, за 30 днів — 11,55%. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.

Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами

Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.

Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.

Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення

1. Європейські котирування Platts. Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.

2. Нафта Brent і геополітична премія. Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.

3. Курс гривні до долара та євро. Долар за 7 днів знизився на 0,2292 грн, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на 1,2937 грн, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.

4. Сезонність споживання. Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.

Висновок на найближчі 1-2 тижні

Базовий сценарій для дизельного пального — поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження. Імовірність такого сценарію — середня.

Для бензину А-95 очікування обережніше: стабілізація з можливим помірним зниженням. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.

Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».

США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.

Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження

Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.

• Із 13 квітня 2026 року іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.
• Експорт нафти майже зупинений, що позбавляє Тегеран основних доходів.
• Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів, якщо блокаду не буде скасовано.
• Проблеми торкнулися не лише експорту, а й імпорту інших товарів, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.

Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.

«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.

Що означає переповнення нафтових сховищ

Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:

• зниження валютних доходів держави;
• дефіцит бюджету;
• ризики зупинки частини НПЗ;
• проблеми із внутрішнім ринком пального;
• посилення інфляції та економічної кризи.

Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.

США відкрили вогонь по іранському танкеру

Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.

• Винищувач F/A-18 Super Hornet ВМС США, який вилетів з авіаносця USS Abraham Lincoln, обстріляв іранський танкер M/T Hasna.
• За версією Центрального командування США (CENTCOM), судно порушило умови морської блокади.
• Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.
• Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.
• У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.

CENTCOM — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.

Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.

Переговори тривають, але компромісу поки немає

Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.

• Сторони нібито обговорюють 14-пунктовий меморандум.
• Документ має стати основою для місячного переговорного процесу щодо завершення конфлікту.
• Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.
• Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».

Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:

• припинення війни;
• зняття морської блокади;
• відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.

«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.

Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки

Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.

• Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до всеосяжного припинення вогню.
• Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.
• Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.

Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.

Ізраїль готується до нового етапу ескалації

Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.

• Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.
• Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.
• Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».

Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.

• Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції Epic Fury.
• Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — Project Freedom, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.
• Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Світова паливна криза, спричинена майже повним блокуванням Ормузької протоки після початку війни 28 лютого, почала створювати дедалі серйозніші ризики для внутрішнього ринку США. Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе швидке здешевлення бензину після завершення конфлікту, статистика демонструє протилежну тенденцію: американські запаси сирої нафти, бензину та дизельного пального стрімко скорочуються, а ціни залишаються під тиском.

Особливо небезпечною ситуація виглядає для дизельного пального та бензину. США нарощують експорт пального для підтримки союзників у Європі та Азії, однак це послаблює внутрішню стійкість найбільшого паливного ринку світу. На тлі рекордного експорту ринок входить у літній сезон споживання із запасами, які вже наблизилися до критичних рівнів.

Ормузька протока стала центром глобального паливного шоку

Після початку війни навколо Ірану світовий ринок втратив понад 13 млн барелів на добу сирої нафти та нафтопродуктів. Це приблизно 13% глобального постачання.

• Ормузька протока — один із ключових морських маршрутів світу для транспортування нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.
• Майже повне блокування маршруту призвело до різкого скорочення фізичних постачань пального.
• У низці країн почали впроваджувати заходи економії енергії.
• Нафтопереробні заводи були змушені скорочувати переробку через дефіцит сировини.
• Авіакомпанії скасували тисячі рейсів через стрибок вартості авіаційного пального.

Ф’ючерси на нафту Brent перевищили $100 за барель, що більш ніж на 40% вище рівня до початку війни.

Водночас найбільш критична ситуація склалася не лише на нафтовому, а саме на ринку готових нафтопродуктів.

Дизель у Європі досяг історичних максимумів

• Ціна дизельного пального в Європі 7 квітня досягла рекордних $205 за барель.
• Навіть після корекції котирування залишаються близько $160 за барель.
• Це приблизно на 60% вище довоєнного рівня.

Такі показники свідчать про гострий дефіцит середніх дистилятів — дизельного пального та пічного палива.

Американські НПЗ різко наростили виробництво та експорт

Високі світові ціни створили потужний стимул для американських нафтопереробних заводів.

• Виробництво авіаційного пального у США зросло на 18% після початку війни.
• Виробництво бензину та дизельного пального збільшилося більш ніж на 2%.
• Експорт сирої нафти та нафтопродуктів перевищив 14 млн барелів на добу — історичний максимум станом на тиждень до 24 квітня.

Головним експортним центром став узбережний район Мексиканської затоки США, де розташовані найбільші нафтопереробні підприємства країни.

Фактично США почали компенсувати дефіцит пального для інших країн, особливо Європи та Азії.

Запаси дизельного пального у США впали до мінімуму за 20 років

Найбільше занепокоєння викликає ситуація із внутрішніми резервами.

• Запаси дистилятів у США перебувають на найнижчому рівні з 2005 року.
• Вони приблизно на 20% нижчі за середній показник останніх 10 років для цього сезону.
• До дистилятів належать дизельне пальне та пічне паливо.

У звичайні роки американські НПЗ навесні та влітку накопичують запаси бензину перед сезоном автомобільних подорожей, а також поповнюють резерви дизельного пального перед зимовим опалювальним сезоном.

Однак цього року відбувається протилежний процес — резерви швидко виснажуються через експорт.

Reuters попереджає, що за нинішніх темпів скорочення запасів США та світова економіка можуть увійти у зимовий сезон із надзвичайно слабкими страховими резервами.

Бензиновий ринок США входить у сезон попиту з небезпечним дефіцитом

Особливу політичну загрозу створює бензиновий ринок.

• США є найбільшим споживачем бензину у світі.
• Країна забезпечує близько 8% глобального попиту на моторне пальне.
• Запаси бензину скорочуються вже 11 тижнів поспіль.

Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до кінця серпня запаси бензину у США можуть впасти нижче 200 млн барелів.

Для серпня це може стати найнижчим рівнем за всю сучасну історію спостережень.

Ситуацію погіршує кілька факторів:

• НПЗ переорієнтовують виробництво на дизельне та авіаційне пальне, які зараз більш дефіцитні у світі.
• Імпорт бензину на східне узбережжя США у квітні майже удвічі скоротився порівняно з минулим роком.
• Внутрішнє споживання бензину у США залишається вищим за торішній рівень.

Політичний ризик для адміністрації Трампа

Зростання цін на пальне вже стало відчутною проблемою для американських споживачів.

• Середня ціна бензину у США досягла $4,30 за галон.
• Це більш ніж на 40% вище рівня минулого року.

На тлі підготовки до проміжних виборів у листопаді це створює серйозний політичний ризик для Дональда Трампа.

Адміністрація США потенційно може спробувати обмежити експорт пального для стримування внутрішніх цін.

Однак Reuters вказує, що такий сценарій матиме негативні наслідки:

• Світові ціни можуть зрости ще сильніше.
• США ризикують втратити репутацію надійного постачальника.
• Маржа американських НПЗ може скоротитися.
• Нафтопереробні заводи можуть зменшити завантаження потужностей.
• Дефіцит пального у світі лише посилиться.

«Війна з Іраном перетворила енергетичне домінування Америки на палицю з двома кінцями», — зазначає колумніст Reuters Рон Буссо.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.

Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок

Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.

Податкові зміни

Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — veibruksavgift — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.

• Скасування акцизу поширюється на:
  • бензин;
  • дизельне пальне;
  • біодизель;
  • біоетанол;
  • природний газ;
  • скраплений нафтовий газ (LPG).
• Термін дії пільги: 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.
• Після завершення періоду уряд планує повернути попередні ставки акцизу.

Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.

Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС

За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:

• бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;
• дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.

Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.

Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.

Втрати бюджету

Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.

• Орієнтовне недоотримання доходів: 3,3 млрд норвезьких крон.
• Період розрахунку: п’ять місяців дії податкової пільги.

Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.

Часткове обнулення CO₂-податку

Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.

• Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:
  • рибальства;
  • морського промислу;
  • діяльності у прибережних та далеких морських водах.
• Термін дії: також до 1 вересня 2026 року.

Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:

• автомобільного транспорту;
• будівельної техніки;
• окремих секторів дорожнього будівництва.

Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.

«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.

Чому Норвегія пішла на такий крок

Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:

• необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;
• довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.

Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде обмеженим і короткостроковим.

Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.

Можливі наслідки для паливного ринку

На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:

• тимчасове збільшення попиту на пальне через зниження роздрібних цін;
• посилення конкуренції між мережами АЗС за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;
• зміна структури ціни пального через суттєве скорочення податкової складової;
• зростання ролі державної податкової політики як механізму оперативного стримування цін.

Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vatupdate.com

Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.

Держава посилила контроль над паливним ринком

• Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують такі самі валові маржі, як до війни з Іраном.
• Це сталося після короткочасного стрибка цін, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.
• У квітні уряд заявив, що розглядає можливість фіксації цін на АЗС, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.

Дизель показав найгострішу реакцію

• Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з 0,28 євро за літр до війни майже до 0,40 євро за літр у перший тиждень березня.
• Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що дизель залишився найчутливішим сегментом до геополітичного шоку та урядових сигналів.

Бензин реагував м’якше

• Маржа на бензин зросла з 0,30 євро за літр до війни приблизно до 0,33 євро за літр у той самий період.
• Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.
• Це вказує на нерівномірний вплив кризи на різні види моторного пального.

Споживачі відповіли скороченням попиту

• У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на 11%.
• Уряд пояснив це ціновим скороченням попиту: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.
• Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.

Політичний сигнал вплинув на ринок

• У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.

Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції

• Прем’єр-міністр Франції заявив, що жоден варіант не знято з розгляду, зокрема податок на надприбутки.
• Міністерство також повідомило, що й надалі пильно стежитиме за цінами та маржами у діалозі з учасниками галузі.

Висновки для нафтового й паливного ринку

• Ринок дизелю виявився найбільш вразливим: маржа зросла майже на 0,12 євро за літр, тоді як бензин додав близько 0,03 євро за літр.
• Урядовий тиск став стримувальним чинником: повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.
• Споживачі швидко скоригували поведінку: падіння споживання на 11% у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.
• Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається: уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.

Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки

• За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на 2,3 млн барелів за тиждень, що завершився 1 травня.
• Комерційні запаси становлять 457,2 млн барелів.
• Рівень запасів усе ще на 1% вище п’ятирічного середнього показника для цього часу року.
• За останні 6 тижнів запаси сирої нафти у США загалом зросли на 1 млн барелів.

Розрив між оцінками API та EIA

• API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на 8,1 млн барелів.
• EIA показало менше зниження — 2,3 млн барелів.
• Різниця між оцінками частково пояснюється часовим фактором: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.

Ціни: геополітика переважила статистику запасів

• У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив проєкт Freedom, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.
• Станом на 9:49 ранку в Нью-Йорку Brent торгувався по 102,50 долара за барель.
• Падіння Brent за день становило 7,33 долара, або 6,67%.
• Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на 14 доларів за барель.
• WTI торгувався по 95,78 долара за барель, втративши 6,49 долара, або 6,35% за день.
• За тиждень WTI знизився майже на 9 доларів за барель.

Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль

• Запаси автомобільного бензину зменшилися на 2,5 млн барелів.
• Тижнем раніше вони вже скоротилися на 6,1 млн барелів.
• Середньодобове виробництво бензину знизилося до 9,6 млн барелів на добу.
• Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.

Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу

• Запаси середніх дистилятів зменшилися на 1,3 млн барелів.
• Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня 4,9 млн барелів на добу.
• Запаси дистилятів залишаються на 11% нижче п’ятирічного середнього рівня.
• Висновок: саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.

Попит: високі ціни не зламали споживання

• Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні 4 тижні становило в середньому 20,3 млн барелів на добу.
• Це на 2,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
• Попит на бензин за останні 4 тижні становив у середньому 9,0 млн барелів на добу.
• Середнє постачання дистилятів за 4 тижні становило 3,8 млн барелів на добу, що на 3,5% більше у річному вимірі.
• Висновок: споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.

Головний висновок

• Статистика EIA показує одночасно скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів.
• Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.
• Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.
• Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на 11% нижчі за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на 3,5%.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Уряд Хорватії запровадив нові максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти на наступний 14-денний період. Рішення зберігає ціну бензину без змін, але знижує вартість дизелю, синього дизелю та LPG, щоб пом’якшити тиск на домогосподарства й бізнес.

Державне втручання у паливний ринок

• Уряд Хорватії ухвалив нове регулювання під час телефонного засідання.
• Документ встановлює максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти.
• Ціни розраховуються на основі середньої базової ціни викопного пального за попередні 14 днів.
• Регулювання набирає чинності одразу після публікації та діятиме протягом наступного 14-денного періоду.

Нові граничні ціни

• Бензин: €1,64 за літр, без змін.
• Дизель: €1,72 за літр, зниження на €0,06.
• Синій дизель: €1,22 за літр, зниження на €0,07.
• LPG для великих резервуарів: €1,58 за кг, зниження на €0,18.
• LPG у балонах: €2,16 за кг, зниження на €0,18.

Граничні маржі

• Бензин: €0,1545 за літр.
• Дизель: €0,1045 за літр.
• Синій дизель: €0,0436 за літр.
• LPG у балонах: €0,8737 за кг.
• LPG у великих резервуарах: €0,4116 за кг.

Ефект для споживачів

• Без втручання уряду бензин коштував би €1,79 за літр замість €1,64.
• Дизель коштував би €1,93 за літр замість €1,72.
• Синій дизель коштував би €1,29 за літр замість €1,22.
• LPG для великих резервуарів коштував би €1,73 за кг замість €1,58.
• LPG у балонах коштував би €2,44 за кг замість €2,16.

Висновки

• Дизель залишається ключовим напрямом державного стримування цін, оскільки уряд уже раніше знижував акцизи на дизельне пальне.
• Найбільше номінальне зниження серед нових цін отримав LPG: мінус €0,18 за кг для резервуарів і балонів.
• Бензинова ціна стабілізована без зниження, що свідчить про вибірковий характер підтримки споживачів.
• Дворівнева стратегія уряду поєднує граничні ціни та коригування акцизів, щоб балансувати ринкові умови із захистом домогосподарств і бізнесу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Croatia Week

Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л.

Цінова карта бензину

• Нідерланди мають найвищу ціну бензину — 2,46 євро/л.
• Серед дорогих ринків також: Данія — 2,28 євро/л, Німеччина — 2,07 євро/л, Греція — 2,06 євро/л, Франція — 2,02 євро/л.
• Україна з показником 1,42 євро/л перебуває нижче більшості країн ЄС.
• Найнижчі значення: Туреччина — 1,14 євро/л.

Дизель: навантаження на транспорт і споживачів

• Найдорожчий дизель зафіксовано у Нідерландах — 2,45 євро/л.
• Високі ціни також у Данії — 2,36 євро/л, Фінляндії — 2,26 євро/л, Швеції — 2,20 євро/л, Бельгії — 2,17 євро/л.
• В Україні дизель коштує 1,72 євро/л, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — 1,64 євро/л та Молдові — 1,50 євро/л.

Автогаз як дешевша альтернатива

• В Україні автогаз коштує 0,95 євро/л.
• Це дешевше за український бензин на 0,47 євро/л і дешевше за дизель на 0,77 євро/л.
• Найвищі ціни на автогаз: Греція — 1,29 євро/л, Норвегія — 1,25 євро/л, Швеція — 1,25 євро/л, Німеччина — 1,22 євро/л.
• Найнижчі ціни: Туреччина — 0,60 євро/л.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gr.fuelo.net

У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково.

Податковий імпульс

• Зниження Energiesteuer діє з 1 травня до 30 червня 2026 року.
• Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у 19% становить близько 0,17 євро/л.
• Орієнтовна вартість заходу для бюджету — 1,6 млрд євро.
• Пільга поширюється на дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO.

Чому попит обвалився

• Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було публічно підтверджене і точно датоване.
• Для стандартного бака на 55 літрів очікувана економія становила близько 9,35 євро за одну заправку.
• У фінальні дні квітня, приблизно 27–30 квітня, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.
• Висновок: це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.

Удар по гуртовому ринку

• Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.
• Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.
• Це призвело до аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу у тиждень, що завершився 1 травня 2026 року.

Регіональний центр напруги

• Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.
• Потужність Miro становить 310 тис. барелів на добу, що робить його найбільшим НПЗ країни.
• У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.
• 30 квітня 2026 року пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.

Чому споживач не отримав повних 17 центів

• 1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько 1,976 євро/л, зниження становило приблизно 10,7 цента/л.
• Дизель коштував близько 2,063 євро/л, зниження становило приблизно 10,4 цента/л.
• Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно 60–63% від теоретичних 0,17 євро/л.
• Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.

Геополітичний фон

• Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану 28 лютого 2026 року.
• Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.
• Висновок: фіксована вигода у 0,17 євро/л може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.

Що буде після 30 червня

• Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із 1 липня.
• Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.
• Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.

Джерело: Terminal

За матеріалами: discoveryalert.com.au