Європейська комісія 26 червня повідомила, що Oil Coordination Group обговорила безпеку нафтового постачання ЄС на тлі переговорів на Близькому Сході. Група зазначила: торговельні потоки повільно відновлюються, але постачанню з регіону потрібен час, щоб дістатися Європи.

ЄС не оголосив про кризу постачання, але залишив моніторинг нафтового ринку активним

На засіданні Oil Coordination Group Єврокомісія та країни ЄС розглянули ситуацію із безпекою нафтового постачання після повідомлень про переговори на Близькому Сході. За повідомленням Комісії, група взяла до уваги дані про те, що торговельні потоки почали повільно відновлюватися після меморандуму про взаєморозуміння, підписаного між США та Іраном попереднього тижня.

Водночас у повідомленні прямо зазначено, що постачанню з регіону потрібен час, щоб дістатися Європи. Це важлива деталь для ринку нафтопродуктів: навіть після політичного сигналу про відновлення руху фізична логістика не повертається до нормального режиму миттєво.

Єврокомісія також повідомила, що ринок нафтопродуктів загалом показав глибину та стійкість, а колективні дії Міжнародного енергетичного агентства допомогли створити для ЄС додаткове джерело постачання. Окремо згадано ринок авіапального: вплив закриття Ормузької протоки вдалося обмежити завдяки частковому заміщенню втрачених близькосхідних обсягів імпортом з інших джерел і збільшенню виробництва в ЄС.

Щодо сирої нафти група зазначила, що ситуація наразі стабільна, значною мірою завдяки скороченню світових запасів за останні місяці. Комісія і країни ЄС підкреслили потребу в подальшій координації та моніторингу безпеки нафтового постачання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Європейська комісія на тлі енергетичних збоїв на Близькому Сході закликала країни ЄС діяти синхронно для гарантування безпеки постачання нафти й нафтопродуктів. Головний висновок полягає в тому, що ринок уже не розглядає стратегічні запаси як єдиний інструмент стабілізації: поряд із вивільненням резервів у фокус виноситься управління попитом, тобто добровільне скорочення споживання пального, особливо у транспорті, а також відмова від рішень, які можуть підштовхнути попит угору. Саме така логіка дедалі більше визначає антикризову політику нафтового ринку.

Управління попитом стає центральним інструментом стабілізації паливного ринку

Ситуація, яку зараз описують у Брюсселі й Міжнародному енергетичному агентстві, важлива не лише для країн ЄС, а й як орієнтир для всіх ринків, що залежать від зовнішньої кон’юнктури нафти й нафтопродуктів. Підхід стає жорсткішим і прагматичнішим: якщо постачання потрапляє під ризик, то треба не лише шукати додатковий ресурс, а й не допустити зайвого спалювання пального там, де його можна скоротити без критичних втрат для економіки.

Що саме заявила Єврокомісія

• 31 березня 2026 року Європейська комісія закликала країни ЄС завчасно й скоординовано готуватися до гарантування «постачання» нафти та нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході й закриття Ормузької протоки.
• ЄС наголосив, що союз добре підготовлений завдяки обов’язку країн-членів підтримувати нафтові запаси й мати плани дій на випадок збоїв у безпеці постачання.
• Країни ЄС забезпечують близько 20% участі у вивільненні понад 400 млн барелів аварійних нафтових запасів, яке координує IEA.
• Єврокомісія прямо закликала уряди просувати добровільні заходи економії пального, особливо у транспортному секторі, спираючись на 10-кроковий план IEA зі скорочення використання нафти.
• Окремо підкреслено, що країни не повинні ухвалювати рішень, які можуть збільшити споживання пального, обмежити вільний рух нафтопродуктів або послабити стимули для роботи європейських нафтопереробних заводів.
• Комісія також рекомендувала відкласти будь-які неаварійні ремонти нафтопереробних заводів і водночас підвищувати використання біопалив, щоб частково заміщувати викопні нафтопродукти та знижувати тиск на ринок.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого збою міжнародної енергетичної торгівлі», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.

Це дуже показовий сигнал: європейський регулятор фактично визнає, що криза такого масштабу вимагає не тільки реакції з боку пропозиції, а й дисципліни з боку споживання. Для ринку пального це означає зміну пріоритетів: уже недостатньо просто мати запаси, треба ще й не допустити, щоб попит почав рости через непродумані рішення.

Чому IEA робить акцент саме на управлінні попитом

• IEA 20 березня 2026 року заявило, що війна на Близькому Сході спричинила найбільший збій постачання в історії світового нафтового ринку.
• Через Ормузьку протоку в нормальному режимі проходить близько 20 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів, а це приблизно 20% світового споживання нафти; в окремому релізі IEA також зазначає, що 2025 року це становило близько 25% світової морської торгівлі нафтою.
• IEA визнало, що навіть рекордне вивільнення 400 млн барелів з аварійних резервів не може повністю компенсувати масштаб такого збою, тому заходи з боку попиту стають критично важливими.
• Агентство прямо наголосило, що управління попитом є негайним інструментом для зниження тиску на споживачів, підтримки доступності пального й енергетичної безпеки.
• Особлива увага приділяється транспорту, який формує близько 45% світового попиту на нафту.

«За відсутності швидкого врегулювання вплив на енергетичні ринки й економіку ставатиме дедалі серйознішим», — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

Цей акцент важливий і для України як для ринку, що уважно стежить за міжнародною ціновою й логістичною ситуацією. Якщо глобальний регулятор говорить, що резерви самі по собі не розв’язують проблему, то ключовим стає саме контроль споживання: не стимулювати зайві поїздки, не розширювати паливний попит адміністративними рішеннями, не створювати додатковий тиск на дизель і бензин у момент, коли ринок і так працює в умовах зовнішнього шоку. Це є висновком із підходу Єврокомісії та IEA.

Які заходи IEA вважає найшвидшими для скорочення споживання пального

• Дистанційна робота там, де це можливо, щоб зменшити витрати пального на щоденні поїздки.
• Зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на 10 км/год, що скорочує витрати пального як у легковому, так і у вантажному транспорті.
• Перехід із приватних авто на громадський транспорт, оскільки автобуси й поїзди можуть швидко зменшити нафтовий попит.
• Черговий допуск приватних авто до доріг у великих містах за різними днями, щоб зменшити затори й паливомісткий трафік.
• Каршеринг і ощадливий стиль водіння, які дають швидкий ефект у скороченні споживання.
• Ефективніше водіння й оптимізація доставки вантажів, що особливо важливо для зниження споживання дизельного пального.
• Скорочення авіаперельотів там, де є реальні альтернативи, для послаблення тиску на ринок авіаційного пального. 3}
• Перенаправлення використання LPG від транспорту до критично важливих потреб, передусім до приготування їжі. LPG — це скраплений нафтовий газ.
• Перехід на інші сучасні рішення для приготування їжі, де це технічно можливо, щоб не посилювати залежність від LPG.
• Гнучкість у сировині для нафтохімії та короткострокові заходи з енергоефективності у промисловості для вивільнення частини ресурсів і зниження споживання нафти.

Ключова ідея тут у тому, що IEA не пропонує одномоментного адміністративного стискання економіки. Навпаки, мова йде про набір швидких, практичних і відносно м’яких кроків, які дають змогу зменшити попит без руйнування базової мобільності чи виробництва. Тому акцент переноситься з питання «де взяти ще пальне» на питання «де можна не спалювати зайве пальне».

Що це означає для політики на ринку пального

• Перша лінія захисту — це резерви, але вони лише виграють час. IEA наголошує, що 32 країни-члени вже погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — 400 млн барелів.
• Друга лінія захисту — це управління попитом, тобто заходи, які не дають споживанню пального розганятися в момент дефіцитного або нервового ринку.
• Третя лінія — збереження безперервної роботи переробки, вільного руху нафтопродуктів і відмова від рішень, що можуть розбалансувати внутрішній ринок. }
• IEA окремо зауважує, що добре націлені механізми підтримки є ефективнішими й фіскально стійкішими, ніж широкі субсидії для всіх без винятку. }

Саме тому зараз дедалі важливішим стає не стимулювання споживання, а його розумне стримування. У момент, коли глобальний ринок проходить через безпрецедентний збій, будь-яка політика, що підштовхує додатковий попит на пальне, фактично працює проти стабільності цін і проти безпеки «постачання». Натомість заходи, які дисциплінують споживання, дають ринку шанс пройти фазу шоку з меншими втратами. Це і є головний меседж, який зараз передають Брюссель та IEA.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission