Reuters повідомило 18 червня, що Міністерство економіки Німеччини розглядає питання продовження часткового вивільнення національних нафтових резервів після літа. Рішення пов’язане з попередньою участю країни в координованому IEA екстреному вивільненні запасів через перебої постачання під час війни в Ірані.

Берлін зберігає можливість продовжити режим зменшених вимог до резервів, але заявляє про відсутність фізичного дефіциту енергоносіїв.

У березні Німеччина тимчасово знизила вимоги до зберігання, щоб долучитися до координованого Міжнародним енергетичним агентством вивільнення резервів. За даними Reuters, 32 країни-члени IEA погодилися в березні вивільнити рекордні 400 млн барелів зі стратегічних запасів для стримування стрибка світових цін на нафту.

Внесок Німеччини становив 2,65 млн метричних тонн, або 19,5 млн барелів. Спершу країна запропонувала 600 тис. метричних тонн, і цей обсяг уже був поглинутий ринком. Термін чинного послаблення спливає 31 серпня.

Міністерство минулого тижня не бачило підстав для додаткового вивільнення резервів. Reuters також навело позицію речника міністерства, що більша частина сирої нафти та нафтопродуктів залишається в резерві, а фізичного дефіциту енергоносіїв у Німеччині немає.

«Ми все ще обговорюємо, чи має бути продовження», — заявив речник Міністерства економіки Німеччини щодо періоду після 31 серпня.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

У разі затяжної енергетичної кризи Європейська комісія робить ставку не лише на фізичну наявність нафтопродуктів, а й на якість координації між державами та регуляторами. Логіка проста: що вищі ризики для міжнародної торгівлі енергоносіями, то важливіше уникати розрізнених рішень, які можуть дестабілізувати спільний ринок, прискорити дефіцит або посилити ціновий тиск.

Координація дій і обмін інформацією між державами та регуляторами

Європейська комісія прямо вказує, що в умовах енергетичної невизначеності ринок потребує не фрагментарних рішень, а узгодженої моделі реагування. Саме тому акцент зроблено на постійному моніторингу, своєчасному обміні інформацією та спільному плануванні дій. Ідеться про те, щоб держави-члени не діяли ізольовано, коли будь-який крок у сфері пального може вплинути не лише на національний, а й на загальноєвропейський баланс постачання.

«Безпека постачання в Європейському Союзі зберігається. Але ми повинні бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики та житла

Що саме входить до цього напряму

• Постійний моніторинг ринку. Європейська комісія рекомендує посилене спостереження за ситуацією на ринку пального, щоб зміни в постачанні, логістиці чи цінах фіксувалися без затримок.
• Своєчасний обмін інформацією. Чим швидше держави й регулятори обмінюються даними, тим менший ризик, що рішення будуть запізнілими або суперечливими.
• Координоване планування. Брюссель наголошує на спільній підготовці рішень через Oil Coordination Group та Energy Union Task Force Security, тобто через механізми, які забезпечують узгодженість антикризових дій в енергетиці.
• Попередні консультації перед запровадженням заходів. Державам рекомендовано консультуватися одна з одною і з Європейською комісією до ухвалення рішень, які можуть вплинути на внутрішній ринок ЄС.
• Недопущення дій, що шкодять спільному ринку. Ідеться про запобігання крокам, які можуть обмежити рух нафтопродуктів, створити перекоси між країнами або посилити нестабільність.

У практичному вимірі це означає, що координація стає окремим інструментом енергетичної безпеки. Якщо країни діють синхронно, ринок довше зберігає стійкість навіть під тиском зовнішніх шоків. Якщо ж рішення ухвалюються несинхронно, виникає ризик, що локальні адміністративні кроки почнуть руйнувати загальну систему постачання.

Цей підхід особливо важливий на тлі ризику тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. У такій ситуації значення мають не лише обсяги ресурсу, а й здатність швидко бачити зміну обставин, зіставляти дані між країнами та реагувати узгоджено. Саме тому Європейська комісія фактично ставить обмін інформацією і попередню координацію в один ряд із фізичними заходами захисту ринку пального.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Anadolu Agency

Попри зростання попиту на літій, мідь і кобальт, падіння цін та концентрація виробництва знижують глобальні інвестиції у галузь

Ціновий тиск та інвестиційні виклики

У 2024 році попит на критичні мінерали продовжував зростати, що зберігає їхню ключову роль у глобальному енергетичному переході. Водночас надлишок постачання, зумовлений активністю Китаю, Індонезії та окремих африканських країн, призвів до зниження цін, особливо на мінерали для акумуляторів.

• Попит на літій зріс майже на 30% у 2024 році, попри уповільнення розгортання електромобілів у деяких країнах.
• Нікель, кобальт, графіт і рідкоземельні елементи продемонстрували зростання попиту на 6–8%.
• Ціни на літій знизилися на 40% за рік, а графіт і кобальт — приблизно на 20%.
• Зростання цін на мідь склало 3%, перевищивши темпи попередніх двох років.

Такі тенденції вплинули на інвестиційну активність. Згідно з аналізом 25 провідних гірничодобувних компаній:

• Загальні інвестиції у видобуток критичних мінералів зросли лише на 5% (проти 14% у 2023 році).
• У реальному вираженні (з урахуванням інфляції витрат) зростання склало всього 2%.
• Великі диверсифіковані гравці збільшили капітальні витрати на 15%, а спеціалізовані — скоротили на 15%.
• Інвестиції компаній, орієнтованих на літій, зросли на 27%, але це значно менше ніж +60% у 2023 році.

Ризики для диверсифікації та геополітичні наслідки

Уповільнення інвестицій ставить під загрозу зусилля зі забезпечення географічної диверсифікації постачання. З 2020 до 2024 року:

• Частка трьох провідних виробників нікелю зросла з 60% до 80%.
• Частка трьох провідних виробників кобальту — з 80% до 90%.

Таке концентрування постачання створює загрози безпеці критичної сировини, оскільки будь-яке порушення ланцюга постачання може вплинути на ціни технологій, інфляцію, конкурентоспроможність виробництва та економіку загалом.

Ці побоювання посилюються низкою експортних обмежень:

• Грудень 2024: китайські обмеження на експорт галію, германію й сурми до США.
• Лютий 2025: оголошення контролю на вольфрам, телур, вісмут, індій і молібден.
• Квітень 2025: обмеження на сім груп середніх і важких рідкоземельних матеріалів.

Перспективи розвідки

Обсяги фінансування геологорозвідки у 2024 році залишилися на рівні 2023 року, що припинило тенденцію зростання, яка тривала з 2020 року. Найбільше інвестицій було спрямовано у:

• літій, мідь та уран (розвідка урану зросла на 30%).

Водночас розвідка нікелю знизилася більш ніж на 30%, що пов’язано з низькими цінами та переглядом складу акумуляторів.

Зниження цін на ринку критичних мінералів різко обмежує фінансові можливості гравців, що гальмує розширення виробництва та загрожує глобальним зусиллям щодо зниження залежності від обмеженого кола постачальників.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA Critical Minerals Market Review 2024

Додаткові джерела інформації:

Bloomberg: Lithium market slump threatens supply,

Reuters: China tightens rare earths exports